Контрольна робота з теми:
САПР конструкторсько-технологічного призначення
Компоненти зберігаються в бібліотеках системи. САПР конструкторсько-технологічного призначення підтримує два види бібліотек:
- інтегровані бібліотеки компонентів;
- окремі бібліотеки символів і корпусів компонентів.
До інтегрованої бібліотеки заносяться дані трьох типів:
- текстова інформація про компоненти (components);
- графіка корпусів (patterns);
- графіка символів компонентів (symbols).
Графіка корпусів і символів створюється засобами графічних редакторів системи. Потім за допомогою менеджера бібліотек ці дані заносяться в інтегровану бібліотеку і до них додається текстова інформація.
Окремі бібліотеки символів і корпусів компонентів містять інформацію про символи і корпуси, що можуть використовуватися незалежно один від одного.
Так, наприклад, якщо принципова схема приладу створюється в іншій автоматизованій системі, то для проектування використовуються тільки список електричних кіл і бібліотека компонентів.
Інтегрована бібліотека системи представляється у вигляді дерева, у якому представлено декілька розділів:
- компоненти;
- корпуси;
- символи;
Наявність трьох розділів у бібліотеці (компонент, корпус і символ) дозволяє використовувати для різних компонентів однакові символи і корпуси, що значно заощаджує пам'ять, яку займає бібліотека.
Настроювання бібліотеки здійснюється в такий спосіб:
1. Вибирають меню Library \ Здійснюють натискання правої кнопки миші на «Default-Library-Set» \ Add Library.
2. Вказують ім'я встановлюваної бібліотеки. Кожна бібліотека складається з розділів: Components, Patterns, Symbols.
3. У кожному розділі відображаються наявні в ньому елементи. Подвійне натискання дозволяє відкрити вікно з зображенням елемента.
4. Натискання правої кнопки миші по компоненту відкриває спливаюче меню з командами:
Open | – | відкрити вікно Component Information для редагування компонентів |
Place | – | розмістити символ на схемі (чи корпус на полі друкованої плати) |
Графічні редактори використовують наступну інформацію:
редактор схем – компонент/символ;
редактор друкованих плат – компонент/корпус.
Інформація тільки про компонент є текстовою і не може бути використана окремо від інформації про символ і корпус.
В свою чергу інформація про символи і корпуси є графічною і не може бути використана без інформації про компонент.
При роботі з бібліотекою компонентів розрізняють наступні основні поняття (див. рис. 1):
Pad Numbers–номери виводів компонента;
Pin Designator –номери виводів корпусу компонента
(позиційні позначення виводів);
(Pad Numbers і Pin Designator звичайно збігаються);
Symbol Pin Numbers – номери виводів у межах секції компонента;
Pin Names – імена виводів секції компонента.
Pad Numbers
Pin Designator
Pad Numbers та Pin Designator
Symbol Pin Numbers
Рисунок 1 – Пояснення до основних понять бібліотеки компонентів Symbol Pin Numbers
У стандартну поставку системи входять 56 інтегрованих бібліотек і три бібліотеки стандартних корпусів:
PCBMAIN.LIB | – | корпуси дискретних компонентів і ІС зі штиревими виводами; |
PCBST.LIB | – | корпуси дискретних компонентів і ІС з планарними вивідами; |
PCBCONN.LIB | – | з’єднувачі. |
Створити новий компонент можна одним із трьох способів:
- відредагувати існуючий;
- створити компонент із самого початку;
- створити новий компонент за допомогою шаблону.
Перший спосіб є небажаним, тому що з кожною новою версією системи її бібліотеки обновляються, і інформація користувача в них може втратитися. Доцільно створювати власні бібліотеки для збереження «своїх» елементів.
Розглянемо кожний з цих способів окремо. Для створення символу шляхом редагування існуючого елемента необхідно:
1. Перевести в робоче вікно зображення символу, що зберігається в бібліотеці.
Для цього:
- по команді Options – Grid установити крок сітки, наприклад – 2,5 мм;
- виконати команду Place – Part і розмістити символ компонента на робочому полі.
2. Перетворити символ компонента в набір графічних примітивів.
Для цього:
- вибрати об'єкт «символ» за допомогою піктограми;
- виконати команду Edit – Explode Part і перетворити символ у набір графічних об'єктів (примітивів).
3. Внести необхідні зміни.
4. Сформувати блок з окремих графічних примітивів і додати символ до бібліотеки: команда Library – Symbol Save As. У списку Library: вказати ім'я однієї з відкритих бібліотек; у графі Symbol: ім'я нового символу.
Редагування корпусів компонентів виконується аналогічно:
1. У робоче вікно поміщають зображення корпусу з бібліотеки.
2. Перетворюють зображення корпусу в набір графічних об'єктів:
Edit – Explode Component.
3. Вносять необхідні зміни.
4. Формують блок з окремих графічних примітивів і зберігають зображення корпусу в бібліотеці: Library – Pattern Save As, вказавши ім'я бібліотеки в списку й ім'я корпусу.
Створення компонентів зручно здійснювати за допомогою менеджера бібліотек. Причому, можна створювати компонент у цілому, а можна створювати окремо символ і корпус.
Після завантаження менеджера бібліотек з наявних інструментів доступні лише:
Components – New (створити новий компонент);
Components – Open (відкрити існуючий компонент);
View - Source Browser (відкрити вікно перегляду компонентів).
Після вибору існуючого компоненту з'являється вікно Component Information. У ньому представлено загальну інформацію про компонент:
Select Pattern – тип корпусу компонента (наприклад, DIP14);
Number of Gates – кількість секцій у компоненті;
Number of Pads – загальна кількість вивідів;
Refdes Prefix – префікс позиційного позначення;
Component Type – тип компонента:
Normal – звичайний;
Power – джерело живлення;
Sheet Connector – з'єднувач аркушів схеми;
Module – модуль ієрархії символу;
Link – схема модуля;
Component Style – стиль компонента:
Homogeneous – однорідний компонент;
Heterogeneous – неоднорідний компонент;
Gate Numbering – спосіб нумерації секцій:
Alphabetic – за допомогою літер;
Numeric – числовий;
Alternate Views – альтернативний стандарт зображення символів:
IEEE – стандарт інституту інженерів з електротехніки й електроніки;
De Morgan – стандарт позначення логічних функцій.
У нижній частині вікна розташовано таблицю, де для кожного типу секцій зазначено:
Gate # – номер секції;
Gate Eq – код логічної еквівалентності секції
(для неоднорідного компоненту – секції не еквівалентні, Eq = 0);
Normal – ім'я символу в нормальному зображенні;
IEEE
De Morgan ім'я символу в альтернативному зображенні.
Вікно Symbol View. У ньому наведено зображення символу поточного компонента і таблиця з інформацією про його виводи.
Кожному виводу відведено один рядок з полями:
Pin Des – номер виводу корпусу компонента;
Gate – номер секції компонента;
Sym Pin – порядковий номер виводу символу секції компонента;
Pin Name – ім'я виводу секції компонента;
Gate Eq – код логічної еквівалентності секції компонента;
Pin Eq – код логічної еквівалентності виводу секції;
Elec. Type – електричний тип виводу.
Вікно Pattern View. У ньому наведено зображення корпусу поточного компонента і таблиця з інформацією про його виводи.
Вікно Pins View. У ньому приведено інформацію про усі виводи компонента.
Створення компонента починається з завантаження менеджера бібліотек. Потім виконується команда створення нового компонента:
Component – New\Указати папку\Ім'я файлу бібліотеки (К155.LIB), у яку раніше були записано корпус і символ компонента.
Потім на екран виводиться меню Component Information. У ньому натискають кнопку Select Pattern для підключення графіки корпусу компонента (вибирають потрібний корпус із пропонованого списку у вікні Library Browse).
Потім указують параметри:
Number of Gates (кількість секцій) = 4;
Number of Pads (кількість виводів) = N (проставляється автоматично);
Refdes Prefix (префікс позиційного позначення) = DD.
У графі Component Type – вибирають тип компонента:
Normal;
IEEE;
De Morgan.
У графі Component Style – вказують признак однорідності компонента:
Homogeneous;
Heterogeneous.
У графі Gate Numbering – вибирають спосіб іменування секцій компонента:
Alphabetic – символьний.
Для однорідних компонентів код логічної еквівалентності секцій встановлюється автоматично в графі Gate Eq;
Для неоднорідних компонентів потрібно установити Eq = 0.
Підключення символу до компонента здійснюється по команді Select Symbol (попередньо необхідно вибрати будь-який рядок у графі Normal). У вікні, що відкрилося, Library Browse вибрати потрібний символ із запропонованого списку.
Створення компонента завершується заповненням таблиці виводів, що виводиться на екран по команді Pins View.
У таблиці вказується інформація яку наведено нижче (див. табл. 1).
Таблиця 1
Pin Des | Gates # | Sym Pin # | Pin Name | Gate Eq | Pin Eq | Elec. Type |
1 2 3 : : : : : : : 14 „№ виводу корпусу” | 1 1 1 2 : : : 4 „№ вентиля, якому належить даний вивід” | 1 2 3 1 2 3 : : : : „№ виводу в секції” | IN1 OUT : : : : : : : : : „Ім'я виводу” | „Код логічної еквівалентності вентиля” | „Код логічної еквівалентності вивіду” | Input Output Power : : : : : : : „Електри-чний тип виводу” |
Виводи, що підключаються до електричних кіл землі й живлення, у таблиці не описуються, тобто рядки з відповідними номерами будуть порожніми.
Перед збереженням компонента в бібліотеці виконують команду Component – Validate для перевірки правильності введеної інформації.
Збереження інформації: Component – Save
Save As.
Графіка символів і корпусів створюється окремо, за допомогою спеціальних графічних редакторів Symbol Editor і Pattern Editor. Кожний з цих редакторів має спеціальний засіб „майстер” Symbol Wizard/Pattern Wizard відповідно, що викликаються по команді Symbol/Pattern – New.
Зазначені вище редактори аналогічні редакторам схем і друкованих плат, але мають лише ті засоби, що необхідні для створення схемних символів і корпусів.
При роботі з ними не потрібне використання команди Explode.
Редактор Symbol Editor працює з файлами *.sym і *.lib. По команді Symbol Wizard меню File викликається майстер створення символів компонентів. Для нього вказується наступна інформація:
Symbol Width – ширина символів;
Pin Spacing – відстань між виводами;
Length – довжина виводу (Short, Normal, Long, User);
Number Pin Left (Right) – кількість виводів з лівого (з правого) боку символу;
Symbol Outline – необхідність відображення контура символу;
Line Width – ширина лінії контура символу;
Display Pin Name (Pin Des) – необхідність відображення на кресленні символу імен (номерів) виводів;
Default Pin Name (Pin Des) – ім'я виводу (номер), прийняте за замовчуванням;
Current Pin Number – номер поточного виводу.
Завершення створення символу – по команді Finish.
Збереження: File – Save
Save As.
Редактор Pattern Editor працює з файлами корпусів компонентів *.pat і бібліотеками компонентів *.lib.
По команді Pattern Wizard з меню File викликається майстер створення корпусів компонентів. Для нього вказується наступна інформація:
Pattern Type – тип корпусу компонента (Рис. 2):
Рисунок 2 – Типи корпусів компонентів: а) DIP – корпус із дворядним розташуванням виводів; б) ARRAY – прямокутний корпус з масивом виводів; в) QUAD – корпус з виводами, розташованими з чотирьох боків.
Number of Pads Down – кількість рядків у масиві виводів;
Number of Pads Across – кількість стовпців у масиві виводів;
Pad to Pad Spacing – відстань між центрами виводів;
Cutout Pads Down – кількість вирізаних рядків у центральній області масиву виводів;
Cutout Pads Across – кількість вирізаних стовпців у центральній області масиву виводів;
Corners Pads – виключення вивідів у зовнішніх чи внутрішніх вершинах масиву виводів;
Pattern Width – ширина корпусу компонента;
Pattern Height – довжина корпусу компонента;
Pad 1 Position – місце розташування першого виводу компонента;
Pad Style – типи стеків контактних площадок (передаються з поточної плати);
Rotate – ознака повороту контактної площадки на 900
;
Silk Screen – необхідність зображення габаритів корпусу компонента;
Silk Line Width – ширина ліній габаритів корпусу компонента;
Silk Rectangle Width (Height) – висота (ширина) прямокутника, що обмежує габарити корпусу компонента;
Notch Type – тип скосу графіки корпусу компонента (у верхньому лівому куті, у нижньому лівому куті і т.ін.).
По команді Finish завершується створення корпусу компонента.
Збереження корпусу в бібліотеці: File - Save
Save As.
Контрольная работа | Концепция информатизации Российской Федерации |
Контрольная работа | Причины агрессивного поведения. Методы работы с агрессивными детьми |
Контрольная работа | Алгоритм выбора и реализации предпринимательской идеи |
Контрольная работа | Современные методы арт-терапии |
Контрольная работа | Системы управления взаимоотношения с клиентами |
Контрольная работа | Учет материальных затрат в бухгалтерском учете |
Контрольная работа | Геополитическое положение России |
Контрольная работа | Особенности вознаграждения работников в организации |
Контрольная работа | Виды запасов |
Контрольная работа | Психоанализ |
Контрольная работа | Обєктно-орієнтовне програмування |
Контрольная работа | Развитие Древнерусского государства |
Контрольная работа | Современные концепции и методика анализа кредитного портфеля коммерческого банка |
Контрольная работа | Установка и настройка программного обеспечения локальной сети |
Контрольная работа | Химическая промышленность мира |