Квіткові рослини правого корінного берега долини р. Сула в околицях с. Пустовійтівка Роменського району Сумської області

Дипломна робота

Квітков
і
рослини правого корінного берега долини р. Сула в околицях с. Пустовійтівка Роменського району Сумської області

Зміст

квіткова рослина флора

Вступ

1. Аналітичний огляд літератури

2. Фізико - географічна характеристика району дослідження

3. Методика дослідження

4. Квіткові рослини правого корінного берега долини р. Сула в околицях с. Пустовійтівка Роменського району Сумської області

4.1 Конспект флори квіткових рослин

4.2 Систематичний аналіз флори

4.3 Екологічний аналіз флори

4.4 Господарське значення, використання та проблеми охорони квіткових рослин району дослідження

5. Використання результатів дослідження при вивченні біології в загальноосвітніх школах

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Починаючи ще з середини Силурійського періоду, коли вперше з’явилися судинні рослини, вони не перестають приносити користі планеті й тепер людині. Квіткові рослини не можуть залишити нікого байдужим з естетичної точки зору, адже своєю невблаганною красою милують око кожного, захоплюють, заспокоюють, дарують відчуття радості й умиротворення, дають натхнення для створення мистецтв.

На особливу увагу заслуговують ті угрупування, які формують переважно судинні рослини – це ліси, зокрема діброви, які досліджуються у даній роботі. Ліси – безцінний дар природи. Вони є надійним захисником полів. Це вони пом’якшують клімат, поліпшують водний режим полів, захищають від суховіїв і пилових бурь, а ріки і водойми від замулювання та пересихання.

Ліс – це чудова лабораторія, гігантська фабрика цілющого повітря. Це легені наших міст і селищ. Лісове повітря корисне для людей – воно позбавлене пилу та шкідливих мікроорганізмів, насичене озоном, наповнене ароматом лісових рослин та їх корисними виділеннями (фітонцидами). Ліс – це домівка і прихисток для одноклітинних, комах, земноводних, плазунів, птахів і ссавців, а також джерело достатку для людини.

З часу своєї появи людина широко використовує численні види природної флори. Дикоростучі рослини з найдавніших часів були чи не єдиним джерелом виживання людини, а також передумовою виникнення землеробства.

Судинні рослини з відділу Покрионасінні відіграють важливу роль як автотрофи, а саме у великій мірі збагачують киснем повітря. Їм належить здійснення ґрунтоутворюючих процесів, покращення родючості грунтів. Деякі дібровні рослини перебувають у мутуалістичних зв’язках між собою. Крім того величезна роль рослин як кормової бази, вони є неодмінним джерелом їжі для тварин і людини, так як рослини є вмістилищами білків, вуглеводів, жирів, вітамінів. Широко застосовуються судинні рослини в медицині, як у традиційній, так і в народній, адже містять ефірні олії, ароматичні й екстрактивні речовини, фітонциди, антибактеріальні речовини, смоли.

Дібровні рослини забезпечують людину неоціненними благами, вони є і матеріалом для будівництва, і постачальником матеріалів та сировини для промисловості, зокрема целюлозно-паперової та іншої. З деревини судинних рослин шляхом хімічної переробки одержують спирт, глюкозу, скипидар, шовк, оцтову кислоту, каучук, а з відходів – патоку, дьоготь, вугілля тощо.

У результаті такої споживацької діяльності людини угрупування рослин різних біотопів опинилися у катастрофічному положенні. Стрімкий розвиток цивілізації та прискорене зростання чисельності населення значно посилювали вплив антропогенних чинниківна біологічне різноманіття рослин. На сьогоднішній день розораність суші Землі досягла 57℅, на території України – 56,9%, в Сумській області – 56,83%.Крім того велику частину території займають забудови, сільськогосподарські угіддя, пасовища тощо. В результаті такої діяльності людини більшість рослинного покриву деградована. Там, де колись буяли широкі степи та темні ліси зараз височіють будинки багатотисячних міст, пролягають автотраси. Велику територію природних багатств займають рекреаційні зони. Останнім часом збіднення різноманіття є чи не найважливішою екологічною глобальною проблемою всього людства. Втрата біорізноманіття призводить до непоправимих екологічних, економічних і інших наслідків [12, 19, 23, 28,29,39,47].

Усвідомлення світовою громадськістю подальшої втрати біорізноманіття та необхідність застосування дійових заходів щодо його збереження спонукали прийняття конференцією ООН з довкілля та розвитку (Ріо-да-Женейро, червень 1992 р.) Конвенції про біологічне різноманіття, до якої приєдналась і Україна. Преамбула конвенції визнає сомобутність біорізноманіття, екологічне, генетичне, соціальне, економічне, наукове, виховне, рекреаційне та естетичне значення його та його компонентів. Стаття 13 Конвенції говорить про необхідність освіти й широкого інформування громадськості про завдання і цілі Конвенції, на необхідності залучення її до справи збереження й збалансованого використання біорізноманіття. Збалансоване використання біорізноманіття – це використання його компонентів так і з такою швидкістю, щоб в майбутньому не привести до виснаження і також зберегти природні багатства для задоволення потреб потомків [23].

Для збереження біологічного та ландшафтного біорізноманіття, а також реалізації Національної програми є його інвентаризація: опис географічних та екологічних умов місцезнаходження об’єктів, їх ідентифікація, колекціонування, каталогізація, повторне картування через певний проміжок часу, узагальнення інформації, яка є важливим компонентом для подальших спостережень за змінами біорізноманіття [23].

Діброва правого корінного берега р. Сули на даний момент знаходиться не в ідеальному стані, але все ж таки величезна частина біорізноманіття в ній вціліла і, на мою думку, вимагає збереження й розумного, збалансованого використання, щоб в подальшому радувати й задовольняти потреби прийдешніх поколінь.Саме такі дослідження, тобто проблема збереження біорізноманіття, привернули нашу увагу. Тобто виявити рідкісні, зникаючі, корисні з точки зору промислового, лікувального і харчового значення для людини види, а також види, які є кормовою базою для вузького ареалу тварин з ціллю їх збереження.

Так була визначена тема нашої дипломної роботи: «Квіткові рослини правого корінного берега долини р. Сула в околицях с. Пустовійтівка Роменського району Сумської області».

Актуальність теми
полягає в наявності сучасної проблеми вивчення, раціонального використання та охорони видового біорізноманіття, а також недостатньою його вивченістю на території проведення досліджень.

Об’єкт дослідження
– квіткові рослини (відділ Покритонасінні).

Предмет дослідження
– флора квіткових рослин правого корінного берега долини р. Сула в околицях села Пустовійтівка Роменського району Сумської області, її таксономічна та екологічна структури.

Мета дослідження
: вивчення видової різноманітності квіткових рослин досліджуваної території та встановлення її особливостей на таксономічному, екологічному та фітоценотичному рівнях.

Основні завдання дослідження
:

- проаналізувати й узагальнити картографічний матеріал та опубліковані матеріали з інформацією про фізико-географічні умови, флору та рослинність регіону, до якого входить досліджувана нами територія;

- провести власні польові дослідження на обраній території по вивченню видового різноманіття квіткових рослин, їх екологічних особливостей і поширення.

- провести камеральну обробку зібраних матеріалів;

- за результатами дослідження скласти конспект флори квіткових рослин, зробити систематичний і екологічний аналіз флори;

- зібрати й узагальнити відомості про народногосподарське значення виявлених видів рослин;

- дати рекомендації щодо використання результатів проведеного дослідження в роботі вчителя біології загальноосвітньої школи.

Методи дослідження
: аналіз опублікованих даних, картографічного матеріалу, власні польові дослідження, камеральна обробка результатів.

Наукова новизна проведеного дослідження
: нами вперше представлена інформація про172 види квіткових рослин, зростаючих на обстеженій території, про таксономічні й екологічні особливості флори, господарське значення виявлених видів. До цього в опублікованих матеріалах наводилось лише 15 видів. Виявлені місцезростання 4 видів рослин, що знаходяться під охороною.

Робота написана на матеріалах власних польових досліджень, які проводились протягом 2008 – 2010 років, з використанням опублікованих даних.

1. Аналітичний огляд літератури

Аналіз опублікованих матеріалів про флору та рослинність регіону, до складу якого входить територія нашого дослідження, показав, що в них така конкретна інформація про флору квітковихрослин обраної нами для дослідження території представлена лишефрагментарно й далеко недостатньо [2, 3, 6, 8, 12, 17, 19, 26, 39, 40, 41, 46].

Інформація про фізико-географічні умови нашого краю представлена в узагальненому вигляді в описі Г. А. Бєлосельскою, В. Л. Віленкіним і С. І. Приходським фізико-географічної області «Северная лесостепная область Полтавской равнины» в книзі «Физико-географическое районирование Украинской ССР», опублікованій у 1968 році [3], в «Атласі Сумської області» [1,4, 5, 13, 15, 44] та інших публікаціях [7, 9, 19, 21, 28, 29, 34, 45]. У публікаціях Ф. О. Гриня [8], Ю. Р. Шеляга-Сосонка [49], П. П. Кожевнікова [22] згадуєть про діброви правого корінного берега р. Сула в Роменському районі Сумської області.

Найбільше конкретної інформації про територію нашого дослідження міститься в працях П. П. Кожевнікова «Екологічний нарис дубових лісів Лівобережного Лісостепу УРСР», опублікованій в 1937 р. [22]. В ній повідомляється, що 1930 р. було проведене екологічне обслідування лісів Лівобереного Лісостепу (Харківська, частково Київська та Чернігівська області). Керівником експедиції був П. С. Погребняк і дослідив ліси декількох лісгоспів, у тому числі й 6 дач Роменського лісгоспу.

Поширення листяних лісів на Україні зв’язане з основними центрами розселення цієї рослинності – Середньоєвропейським та Карпатсько-балканським, звідки й походило розселення або міграція лісів. «Центрів консервації» лісової рослинності поміж третьою і четвертою епохою зледеніння (за Є. М. Лавренком) було п’ять, зокрема один із них –праві береги річок Сумщини, в тому числі й Сули [22].

Найпоширеніші тепер кленово-липові нагірні діброви, що посідають праві корінні береги річок, а подекуди й вододіли.

П. П. Кожевніков повідомляє, що кленово-липові діброви залежно від екологічних умов та історії розвитку можна поділити на такі екотопи й типи лісу: дуже суха, суха, свіжа, вогка кленово-липова діброва.

Суха кленово-липова діброва – корінна асоціація (досліджено 53 ділянки) посідає лісові суглинки плато на півдні, положисті та круті схили в середній частині Лівобережжя (Роменський район), та карнизи й верхні частини крутих схилів на півночі (Роменський район) [22].

Дуже суха кленово-липова діброва відрізняється тим, що тут немає (або мало) дрібних осок і злаків, а є яглиця.

Північний свіжо-сухий підтип є перехідним до свіжих типів. Поширений він у Роменському районі та деяких інших районах Сумської області. Відрізняється кращою продуктивністю, кращим ростом всіх елементів лісу. Рослинність формують ясен, бруслина європейська (більше), бруслина бородавчаста (менше), яглиця, злаки, дрібні осоки (Будянський ліс Роменського лісгоспу).

Без’ясеновий підтип посідає мало розчленовані плато та положисті схили у Засульській дачі Роменського лісництва. Рослинність формують дуб, липа, клен, іноді берест, чорноклен, бруслина європейська.

Свіжа кленово-липова діброва є зональним типом на плато та положистих схилахх північної частини Лівобережного Лісостепу. На півдні посідає верхні частини ярів, рідко плато з хвилястим мікрорельєфом, у тому числі і в Роменському районі. Деревну рослинність формують дуб, ясен, осика, береза, клен, груша лісова, черемха, бузина, свидина, бруслина. Характерною ділянкою цього типу є Засульська дача Роменського району (Будянський ліс). На півночі по ярах поширені березняки (в умовах свіжих і вогких типів). Вони часто суцільно розповсюджені на значній площі [22].

Протягом 1989-1992 рр. викладачі Сумського державного педагогічного університету К. К. Карпенко, М. Г. Тельпухов, О. С. Родінка, К. Д. Гончарова, Н. Г. Закорко, В. П. Суряднова, М. П. Книш, С. В. Хурсенко виконували науково-дослідну роботу з теми « Вивченя природних ресурсів лікарських рослин Сумської області та розробка рекомендацій щодо їх використання й охорони », в 1994 р. – з теми «Вивчення поширення рослин і тварин, занесених до Червоної книги України та Європейського Червоного списку, на території Роменського та Недригайлівського району Сумської області» (К. К. Карпенко, О. С. Родінка, А. П. Вакал та ін.) [39, 40, 41]. У 2001 р. обстежувався і правий корінний берег р. Сула (але дещо далі від території нашого дослідження) на території Борозенківського ботанічного заказника місцевого значення [6, 41, 43]. Заказник розміщений на території Роменського лісництва Роменського держлісгоспу. За характером рослинності він представляє собою переважно нагірну діброву, здебільшого яглицеву. За складом деревостану в заказнику панівною є субформація липово-дубових лісів із участю ясена звичайного. Значну природоохоронну цінність тут мають липово-дубові ліси природного походження з віком деревостану понад 100 – 110 років. Асоціації липово-дубових волосистоосокових і яглицевих корінних природних лісів занесено до Зеленої книги України [6, 19].

Лучну рослинність у межах заказника представляють угруповання, які відносяться до класів формацій остепнених, справжніх, болотистих і торф’янистих лук. На остепнених і справжніх луках збереглося відносно багате флористичне різноманіття трав’янистих рослин: костриця борозниста, тонконіг вузьколистий, пирій повзучий, шавлія лучна, шавлія дібровна, підмаренник м’який та інші типові рослини [6].

Отже, прилягаюча територія досліджувалася ботаніками, але в публікаціях конкретної інформації про флору обстежуваної нами території (з вказівками на місцезростання саме тут) дуже мало (всього 18).

Таким чином, територія нашого дослідження до початку нашої роботи залишалась практично невивченою стосовно флори квіткових рослин. В опублікованих роботах наводилось лише 15 видів. Тому виникла необхідність у проведенні наших досліджень.

2.
Фізико-географічна характеристика району дослідження

Район нашого дослідження знаходиться в північній околиці с. Пустовійтівка Роменського району Сумської області, зокрема в долині р. Сула – лівої притоки Дніпра, яка протікає тут середньою частиною течії й належить до середніх річок України. Він включає територію правого корінного берега протяжністю вздовж русла річки біля 10 км. На сході досліджувана нами територія доходить до с. Вовківці, на заході – до с. Плавинище Роменського району, на півночі межує із селами Великі Будки Недригайлівського району, Синенкове та Лучки Роменського району [1, 44].

Правий корінний берег тут високий, з крутими схилами південної, південно-східної та південно-західної експозицій, порізаний глибокими балками та ярами. У західній окраїні обстежуваної території корінний берег прорізаний долиною малої річки Борозенки – правої притоки Сули. Переважаюча частина території правого корінного берега зайнята широколистяними лісами формації дуба звичайного, тобто нагірними дібровами. Дані лісові угіддя належать Роменському лісництву Роменського держлісгоспу. Поміж лісовими масивами вкраплюються ділянки материкових справжніх і остепненх лук, а на вершинах крутих схилів корінного берега місцями трапляються невелкі за площею ділянки лучного степу.

За фізико-географічниим районуванням України досліджувана нами територія входить до складу Сульського фізико-географічного району Північної лісостепової фізико-географічної області Полтавської рівнини (Північної Полтавської області Лівобережно-Дніпровської лісостепової провінції лісостепової зони) [3]. Це Придніпровська низовина, поверхня якої має хвилястий рельєф із добре розвиненою системою неглибоких ярків та байраків, на формування якої значно вплинув льодовик [1, 3].

Район нашого дослідження знаходться в межах великої тектонічної структури докембрійського періоду – Дніпровсько-Донецької западини, розташований неподалік її межі з Південно-західним схилом Воронезького кристалічного масииву [1, 44]

Згідно розробленої Б. М. Нешатаєвим схеми фізико-географічного районування Сумського Придніпров’я [29, 30] територія Сумської області входить до складу 9 ландшафтних районів, 4 округів, 3 провінції, 2 ландшафтних зон Східно-Європейської рівнинної країни. У межах лісостепової зони знаходиться й Роменсько-Конотопський округ Лівобережно-Дніпровської провінції, де розташований район нашого дослідження.

Територія Роменсько-Конотопського округу представляє собою льодовикову частину Полтавської слабко розчленованої лесової рівнини, з прохідними долинами, балками. У грунтовому покриві переважають типові мало гумусні чорноземи. На правобережжях річок поширені сірі лісові грунти. Типовими для природного рослинного покриву є діброви та лучні степи. Нині, в умовах високого ступеня гоподарського освоєння території, панівне положення займають агроценози. Ліси в значній мірі зведені й трансформовані. Від лучних степів збереглися лише невеликі фрагменти [28, 30].

До складу Роменсько-Конотопського округу входить 4 ландшафтних райони: Присеймський терасовий слабко розчленований, Сульський, Псельсько-Хоролський та Снагость-Вирський.

Досліджувана територія належить саме до Сульського району. Він являє собою низинну лесову рівнину з середніми висотними відмітками 150 – 165 м, з улоговинними зниженнями, прохідними долинами, балками, ярами. Для природного рослинного покриву характерні діброви, які найбільше збереглися на правому березі Сули, лучні степи, що нині майже повністю заміщені агроценозами, заплавні луки, вільхові ліси, вільхові та трав’яні болота. Зустрічаютьсяділянки байрачних і заплавних дібров [30].

Для району нашого дослідження характерний помірно континентальний клімат [1, 5, 21, 45]. Річна сумарна сонячна радіація (у МДж на 1кв. м) досягає 4100. Суми температур повітря понад 10°С досягають до 2600. Середніми багаторічними датами переходу середньої добової температури повітря через 0°С навесні є 20 березня, восени – 20-25 листопада, через 5°С – навесні 10 квітня, восени 25 жовтня. Кількість днів із стійкими морозами досягає до 90. Середня температура найхолоднішого місяця (січня) становить -7 … -8°С, найтеплішого (липня) – +19 … +20°С. Середня річна кількість опадів на території Роменсько – Конотопського округу досягає 500-550 мм [29, 36]. За даними багаторічних спостережень Роменської метеостанції середньорічна температура повітря складає 6,7°С, з максимумом у липні (+19,1°С) і мінімумом у січні (-7,3°С). Середньорічна кількість опадів перевищує 600 мм. Найчастіше рясні дощі випадають у червні – липні [24 ].

За геоботанічним районуванням України [7] обстежувана нами територія відноситься до Прилуцько-Лохвицького геоботанічного району Роменсько-Полтавського геоботанічного округу Середньоросійської підпровінції Східноєвропейської провінції Європейсько-Сибірської лісостепової області. Для природної рослинності даного геоботанічного району характерними (зональниими) є дубові, липово-дубові, кленово-липово-дубові ліси та лучні степи.

Природну рослинність обстежуваної території – корінного берега Сули в околицях с. Пустовійтівка представляють такі типи: лісова, чагарникова, а також частково степова та лучна. Липово-дубові та кленово-липово-дубові ліси за зайнятими площами є тут домінуючими. У грунтовому покрві їх переважають сірі лісові грунти. У двохярусному деревостані, крім домінуючих дуба звичайного, липи серцелистої, клена гостролистого, місцями значну домішку складає ясен звичайний. У ярусі чагарників (проективне покриття 10 – 30% і більше) домінує ліщина. За зайнятими площами переважають кленово-липово-дубові та липово-дубові ліси яглицеві, приурочені до помірно зволожених грунтів плато та положистих схилів. У сухіших місцезростаннях (крутосхили, схили південної експозиції) переважають волосистоосокові їх угруповання [6, 22].

3.
Методика дослідження

Наші дослідження проводились протягом 2008–2010 рр. Вивчалась флора квіткових рослин правого корінного берега долини р. Сула в околицях с. Пустовійтівка Роменського району Сумської області. .Виконання даної роботи було розпочате з пошуку й аналізу літератури, яка б містила інформацію про флору та рослинність даного краю, фізико-географічне районування території нашого дослідження, про історію ботанічних досліджень у вибраному регіоні та господарське значення зростаючих тут квіткових рослин. Також були проаналізовані картографічні матеріали: фізичні карти, топографічні, карти земельних угідь господарств, куди входить обрана нами для дослідження територія (Роменського лісгоспу, Пустовійтівської сільської ради).

Район нашого дослідження прилягає до північного краю села Пустовійтівка, простягається вздовж долини в напрямку течії річки від с. Вовківці до с. Плавинище Роменського району, включаючи й південну частину Борозенківського ботанічного заказника місцевого значення [1, 43, 44]. Протяжність обстежуваної території складає біля 10 км.

Польові дослідження проводилися за загальноприйнятою методикою флористичних досліджень. Як основний метод використовувався маршрутно-діагностичний. Маршрути пролягали по правому корінному берегу вздовж течії р. Сула, а також багаторазово і впоперек схилу корінного берега. Обстежувалась рослинність усіх поширених тут типів угруповань – лісова, степова, лучна, чагарникова, прослідковувалися взаємозв’язки рослинних об’єктів з біотопами і особливостями рельєфу. Основна увага була приділена нагірним дібровам – типовиим угрупованням таких місцезростань, які виявились і домінуючиими (панівними) за зайнятими площами серед природної рослинності на правому корінному березі обстежуваної нами території.

Проводилися також пошуки рідкісних і зникаючих видів рослин, передусім таких, які знаходяться під охороною (занесені до Червоної книги України, Обласного Червоного списку Сумської області та Міжнародних Червоних списків).

Польові дослідження охоплювали весь вегетаційний період рослин. Відомості про виявлені види заносились до польового щоденника та на чорнові етикетки гербарних зразків, де вказувались місця зростання, фітоценоз, екологічні особливості, рясність, частота зустрічання. По ходу дослідження фотографували місцевість, рослинні угруповання, окремі види рослин.

Ідентифікацію гербарних зразків проводили за Визначником вищих рослин України [32].Правильність визначеннявидів перевіряли в лабораторії кафедри ботаніки. Гербарій висушували в ботанічному пресі. Під час камеральної обробки зібраних матеріалів використовували відповідну додаткову літературу [10, 11, 12, 27, 38, 42, 50 і ін.]. При написанні «Конспекта флори» була використана система А. Тахтаджяна, прийнята у Визначнику вищих рослин України [31].

Матеріалом для написання дипломної роботи стали результати власних польових досліджень, які проводились протягом 2008 – 2010 рр. на території правого корінного берега р. Сула в околицях с. Пустовійтівка, зібрані гербарні зразки. Використані дакож опубліковані матеріали інших дослідників [6, 22, 40, 41].

4.
Квіткові рослини правого корінного берега долини р. Сула в околиця с. Пустовійтівка роменського району Сумської області

4.1 Конспект флори квіткових рослин

У конспекті флори наведено 172 види судинних рослин. Систематичний їх список поданий за системою А. Тахтаджяна, яка була прийнята при написанні останнього видання Визначника вищих рослин України. У відповідності з даним Визначником подаються назви всіх таксонів, скорочення прізвищ їх авторів. По кожному виду наведені відомості про ценотичну приуроченість, належність до екологічних груп стосовно вологості, життєвих форм, господарських груп тощо. Вказані раритетні види.

У тексті конспекту прийняті такі умовні позначення та скорочення слів: д. – дерево, кщ. – кущ, нкщ. – напівкущ, бт. – багаторічна трав’яниста рослина, еф. – весняний ефемероїд, одн. – однорічник, дв. – дворічник, гідр. – гідрофіт, гігр. – гігрофіт, мез. – мезофіт, ксер. – ксерофіт, лік. – лікарська, мед. – медонос, дек. – декоративна, корм. – кормова, техн. – технічна, фарб. – фарбувальна, харч. – харчова, ефіроол. – ефіроолійна, ол. – олійна, отр. – отруйна, бур. – бур’ян, адв. – адвентивна, дуб. – дубильна, ЄЧС – Європейський Червоний список, ОЧС – Обласний Червоний список.

Відділ ПОКРИТОНАСІННІ (
MAGNOLIOPHYTA
)

Клас Дводольні (Magnoliopsida)

Порядок Хвилівникоцвіті (Aristolochiales)

Родина Хвилівникові (Aristolochiaceae)

Копитняк (Asarum L.)

1. К. європейський ( A.europaeumL.). Діброва; бт., мез., отр., лік.

Порядок Жовтецевоцвіті (Ranunculales)

Родина Жовтецеві (Ranunculaceae)

Анемона (Anemone L.)

2. А. жовтецева (A. rananculoidesL.). Діброва; бт., еф., мез., дек., отр.

Жовтець (Ranunculus L.)

3. Ж. кашубський (R. cassubicusL.). Діброва; бт., мез., дек.

4. Ж. багатоквітковий (R. polyanthemos L.). Материкові луки, галявини; бт., отр., мез., дек.

Пшінка (FicariaGuett.)

5. П. весняна. (F. vernaHuds.). Діброва; бт., мез., дек., лік., весн. еф.

Порядок Макоцвіті (Papaverales)

Родина Макові (Papaveraceae)

Чистотіл (Chelidonium L.)

6. Чистотіл великий (C. majus L.). Діброва; бт., отр., лік., бур., мез. Родина Руткові (Fumariaceae)

Ряст (Corydalis Vent)

7. Р. ущільнений ( C. solida (L.)Clairv.). Діброва; бт., еф., дек.

8. Р. Маршала (C. marschalliana Pers.). Діброва; бт., мез., дек., еф., ОЧС.

Порядок Березоцвіті (Betulales)

Родина Березові (Betulaceae)

Береза (Betula L.)

9. Б. бородавчаста (B. Pendula Roth.). Ліси; д., бт., мез., дек.,лік.

Родина Ліщинові (Corylaceae)

Ліщина (CorylusL.)

10. Л. звичайна (С. avelana L.). Ліси; кщ., харч., лік., дуб., ефіроол., дек.

Порядок Кропивоцвіті (Urticales)

Родина В’язові (Ulmaceae)

В’яз (Ulmus L.)

11. В. гладенький (U. Laevis Pall.). Діброви; д., фарб., лік., дуб.

12. В. граболистий, шорсткий (U. glabraNuds. (U. scabraMill.).Діброви; д., фарб., лік., дуб.

13. В. листуватий, берест (U. carpinifoliaG. Sukow.). Діброви; д., фарб., лік., дуб.

Родина Коноплеві (Cannabaceae)

Хміль (Humulus L.)

14. Х. звичайний (H. lupulusL.). Діброва; кщ., (ліана), лік., харч.,дек.

Родина Кропивові (Urticaceae)

Кропива (Urtica L.)

15. К. дводомна (U. dioica L.). Ліси; бт., лік., корм., харч., техн.

16. К. жабрійолиста (U. galeopsifolia Wierzb. ex. Opiz.). Вологі ліси; бт., корм., техн.

17. К. жалка ( U. urens L. ). Ліси; одн., бур., корм., техн., лік.

Порядок Букоцвіті (Fagales)

Родина Букові ( Fagaceae )

Дуб (Quercus L.)

18. Д. звичайний (Q. robur L.). Діброва; д., дуб., лік., корм.

Порядок Гвоздикоцвіті (Caryophyllales)

Родина Гвоздикові (Caryophyllaceae)

Зірочник (Stelaria L.)

19. З. ланцетолистий, лісовий (S. holostea L.). Діброва; бт., мез., дек.

Куколиця (Melandium Roehl.)

20. К. біла (M. album( Mill. ) Garcke). Узлісся; бт., мез., дек.

Гвоздика (Dianthus L.)

21. Г. дельтовидна (D. deltoidsL.). Узлісся; бт., мез., дек.

Мильнянка (Saponaria L.)

22. М. лікарська (S. officinalis L.). Узлісся, галявини; бт., мез., харч., лік., фарб., дек.

Порядок Гречкоцвіті(Polygonales)

Родина Гречкові (Poligonaceae)

Щавель (Rumex L.)

23. Щ. кислий (R. acetosa L.). Узлісся; бт., мез., харч.

24. Щ. кінський (R. confertus L.). Узлісся; бт., мез., корм., лік.

25. Щ. гороб’ячий (R. acetosella L.). Узлісся; мез., харч.

Гірчак (Polygonum L.)

26. Г. звичайний, спориш (P. aviculareL.). Материкові луки; одн., мез., корм.. харч., лік.

27. Г. перцевий (P. hydropiper L.). Материкові луки; одн., гігр., харч., фарб., лік., бур.

Порядок Чайоцвіті (Theales)

Родина Звіробійні (Hypericaceae)

Звіробій (Hypericum L.)

28. З. звичайний(H. perforatum L.). Узлісся, степ ; бт., мез., дек., лік.

Порядок Фіалкоцвіті (Violales)

Родина Фіалкові (Vioiaceae)

Фіалка (Violia)

29. Ф. дивна (V. mirabilisL.).Діброви; бт., мез.,дек.

30. Ф. триколірна (V. tricolor L.). Узлісся; дв., мез., дек., лік.

31. Ф. шершава (V. hirta L.). Ліси; бт., мез., дез.

32. Ф. запашна (V. odorata L.). Ліси; бт., мез., дез.

33.Ф. польова (V. arvensisMurr.). Світлі галявини, діброви; дв., мез., лік., дек., бур.

Порядок Каперцевоцвіті (Capparales)

Родина Капустяні, Хрестоцвіті (Brassicaceae)

Хрінниця (Lepidium L.)

34. Х. смердюча (L. ruderaleL.). Материкові луки; одн., мез.,лік., бур.

Грицики (Capsella Medik.)

35. Г. звичайні (C. bursa-pastoris(L.) Medik.).Материкові луки; дв., мез.,лік., бур.

Гикавка (BerteroaL.)

36. Г. сіра (B. incana (L.) Dc.).Узлісся,світлі галявини в лісі; бт., ксер., дек., лік.

Кінський часник (Alliaria Scop)

37. К. ч. черешковий (A. petiolata ( Bied) Cavara etGrende). Нагірні діброви, узлісся; дв., мез., харч., лік.

Зубниця (Dentaria)

38. З. п’ятилиста (D. bulbiferaL.). Діброва; бт.,мез.,лік., мед. ОЧС.

39. З. бульбиста (D.quinquefoliaBieb.). Діброва; бт., мез.,лік., мед.

Порядок Вербоцвіті (Salicales)

Родина Вербові (Saliceceae)

Тополя (Populus L.)

40. Т. тремтяча (P. tremula L.). Ліси; д., корм., дек., дуб.

Порядок Первоцвіті (Primulales)

Родина Первоцвіті (Primulaceae)

Первоцвіт (Primula L.)

41. П. весняний (P. veris L.). Узлісся, галявини; бт., мез., дек., лік.

Порядок Мальвоцвіті (Malvales)

Родина Липові (Tiliaceae)

Липа (Tilia L.)

42. Л. серцелиста (T.cordata Mill.). Діброва; д., мед., дек., лік., техн.

Порядок Ломикаменевоцвіті (Saxifragales)

Родина Товстолисті (Crassulaceae)

Очиток (Sedum L.)

43. О. їдкий (S. acre L.). Степ;бт., ксер.(сукулент), дек., мед., лік.

Порядок Розоцвіті (Rosales)

Родина Розові (Rosaceae)

Глід (CrataegusL.)

44. Г. український (С. ucrainicaPojark.).Узлісся діброви, материкові луки; бт., мез., лік.. харч., мед., фарб., дек., ЄЧС.

45. Г. одноматочковий (C. monogyna Jacq.). Узлісся діброви, материкові луки; бт., мез., лік.. харч., мед., фарб., дек.

Ожина (RubusL.)

46. О. сиза (R. caesius L.). Діброва; кщ., харч., лік.

Суниця (Fragaria L.)

47. С. лісова (F. verca L.). Світлі діброви, узлісся; бт., мед., лік., мез., харч.

Перстач (Potentilla L.)

48.П. сріблястий (P.argentea L.).Материкові луки; бт., ксер.,лік.,дек., мед., бур.

49. П. гусячий (P. anserina L.). Вологі міcця діброви; бт., гігр., дек., корм., харч., лік., техн., бур.

50. П. повзучий (P. reptans L.). Материкові луки; бт., мез.,дек.

Гравілат (Geum L.)

51. Г. міський (G. urbanumL.). Діброви; бт., мез., техн.,лік., харч., бур.

Слива (PrunusL.)

52. С. колюча,терен ( P. spinosa L.). Узлісся; кщ., мед., лік., харч.

Черемха (Padus Mill.)

53.Ч. звичайна (P. aviumMill.). Діброви; бт., мез., кщ., лік., харч.

Шипшина (Rosa L.)

54. Ш. собача (R. canina L.). Узлісся; кщ., мед., лік., харч., дек.

Парило (Agrimonia L.)

55.П. звичайне (A. eupatoria L.). Материкові луки; бт., мез.,дек., лік., мед., фарб., бур.

Яблуня (Malus Mill.)

56. Я. лісова(M. sylvestris Mill.). Діброви, узлісся, галявини; бт., мез., д.,лік., харч., дек., мед.

Груша (Pirus L.)

57. Г. звичайна (P. communisL.).Діброви, узлісся, галявини; бт., мез., д., лік., харч., дек., мед.

Гадючник (Filipendula Mill.)

58. Г. шестипелюстковий (F. vulgaris Moench.). Узлісся, галявини; бт., мез., лік., харч., мед.,фарб., дек.

Порядок Бобовоцвіті (Fabales)

Родина Бобові (Fabaceae)

Конюшина (TrifoliumL.)

59. К. лучна (T. Pretense L.).Материкові луки; бт., мез.,дек., лік., мед., корм.

60. К. альпійська (T. alpestre L.). Узліссядіброви, степ ; бт., ксер., корм.,дек., мед.

61. К. середня (T. medium L.).Ліси; бт., мез., корм., дек., мед.

Горошок (Vicia L.)

62. Г. мишачий (V. cracca L.). Материкові луки; бт., мез.,дек., лік., мед., корм.

63. Г. плотовий (V. sepiumL.).Узлісся; бт., мез., корм., мед.

Дрік (Genista L.)

64. Д. красильний(G.tinctoria L.). Узлісся;кщ., фарб., лік., дек., мед.

Чина (Lathyrus L.)

65. Ч. весняна (L. vermus(L.) Bernh.). Діброви; бт., мез., дек., мед.

66.Ч. лісова (L. sylvestris L.).Узлісся нагірної діброви; бт., мез., дек., мед.

Гледичія (Gleditschia)

67. Г. колюча (G. triocanthos). Діброва, материкові луки; бт.,мез.,мед., харч., корм., лік., дек.

Порядок Сапіндоцвіті (Sapindales)

Родина Кленові (Aceraceae)

Клен (Acer L.)

68. К. гостролистий (A. platanoidesL.). Діброви;мез., дек., мед., д., дуб., харч.

69. К. польовий (A. campestre L.). Діброви; мез., дек., мед., д., техн.

70. К. татарський (A. tataricum L.). Діброви, узлісся; мез., дек., мед., д., техн.

71. К. ясенелистий (A. negundoL.). Узлісся; дек., д., дуб., адв.

Порядок Геранієцвіті (Geraniales)

Родина Геранієві (Geraniaceae)

Герань (Geranium L.)

72. Г. лучна (G.patense L.).Узлісся ; бт., гігр., дек., мед., лік.

Родина Квасеницеві (Oxalidaceae)

Квасениця (Oxalis).

73.К. Звичайна (O. acetosella L.). Діброва; бт.,мез., харч., мед., лік.

Родина Бальзамінові (Balsaminaceae)

Розрив-трава (Impatiens L.)

74. Р. т. дрібноквіткова (I. parvifloraDG.). Діброва; одн., мез., бур., адв.

Порядок Дереноцвіті (Cornales)

Родина Деренові (Cornaceae)

Свидина (Swida Opiz.)

75. С. кров’яна (S. sanguinea (L.) Opiz). Діброва; кщ., дек., фарб., техн.

Порядок Аралієцвіті (Araliales)

Родина Зонтичні (Apiaceae)

Миколайчики (EryngiumL.)

76. М. сині(E. planumL.). Узлісся, світлі галявини; бт.,мез., дек., лік.

Яглиця (Aegopodium L.)

77.Я. звичайна (A. podagrariaL.). Діброва; мез., бт., мед., лік., харч., корм.

Бедренець (Pimpinella L.)

78. Бедренець ломикаменевий (P. lithophilaSchischk). Материкові луки;бт., мез.

Морква (DaucusL.)

79. Морква дика (D. carotaL.). Материкові луки;бт., мез.,бур., корм.

Бугила (Anthriscus Pers.)

80. Б. лісова (A. sylvestris (L.)Hoffm.). Діброва; мез., бт., мед., фарб., ол.

Дудник (Angelica L.)

81.Д. лісовий(A. sylvestris L.). Вологі ліси, узлісся; бт., гідр., харч., мед., лік.

Дягель (Archanngelica N.M. Wolf)

82.Д. лікарський (A. officinalis Hofm.).Узлісся; бт., гігр., харч., лік.

Борщівник (HeracleumL.)

83. Б. сибірський (H. sibiricumL.). Ліси; бт., мез., ефіроол., харч.

Порядок Молочаєцвіті (Euphorbiales)

Родина Молочайні (Euphorbiaceae)

Молочай (EuphorbiaL.)

84. Молочай прутовидний (E. virgultosa).Материкові луки; бт., мез., корм.

Переліска (MercurialisL.)

85. Переліска багаторічна (M.perennis L.). Діброва; бт., мез., корм.

Порядок Бруслиноцвіті (Celastrales)

Родина Бруслинові (Celastraceae)

Бруслина (Evonimus L.)

86. Б. європейська (E. europaea L.). Діброва; кщ., дек., лік., техн.

87. Б. бородавчаста (E. verrucosaL.).Діброва; кщ., дек., лік., техн.

Порядок Жостероцвіті (Rhamnales)

Родина Жостерові (Rhamnaceae)

Крушина(Fragula Mill.)

88. К. ламка (F. alnus Mill.).Діброва; кщ., лік., дуб., мед.

Порядок Маслиноцвіті (Oleales)

Родина Маслинові (Oleaceae)

Ясен (Fraxinus L.)

89. Ясен звичайний (F. excelsior L.). Діброва; дек., д., дуб., мед., техн., лік.

Порядок Черсакоцвіті (Dipsacales)

Родина Жимолостеві (Caprifoliaceae)

Бузина (Sambucus L.)

90. Б.чорна (S. nigraL.). Діброва, узлісся; дек., кщ., харч., мед., техн., лік.

91. Б. червона (S.racemosa L.). Узлісся; кщ., дек., мед.

Порядок Тирличецвіті (Gentianales)

Родина Ластівневі (Aslepiadaceae)

Ластівень (Vincetoxicum N.M. Wolf)

92. Л. лікарський (V. hirundinaria Medik.).Березняк; бт., лік., мез.

Родина Тирличеві (Gentianaceae)

Золототисячник (Centaurium Hill.)

93. З. звичайний (C. erythraea Rafn). Материкові луки; дв., мез.,дек., лік.

Родина Маренові (Rubiaceae)

Підмаренник (Galium L.)

94.П. справжній(G. verum L.). Степ; бт., ксер., дек., лік.

95. П. м’який (G. mollugo L.). Степ; бт., ксер., дек., фарб.

96. П. чіпкий G. aparine L.). Степ; бт., ксер., дек

Порядок Синюхоцвіті (Polemoniales)

Родина Шорстколисті (Boraginaceae)

Синяк (Echium L.)

97. С. звичайний (E. vulgareL.). Материкові луки, узлісся; дв., ксер.,мед., лік.

Медунка (Pulmonaria L.)

98.М.темна(P. obscura Dumort.).Діброви; бт., лік., мез., мед.

Порядок Ранникоцвіті (Scrophulariales)

Родина Ранникові (Scropulariaceae)

Дивина (Verbascum L.)

99. Д. борошниста (V. lychnitis L.). Узлісся; бт., ксер., бур.

100. Д. чорна (V.nigrumL.). Материкові луки, узлысся; бт., ксер.,дек., лік.

Льонок (Linaria Mill.)

101. Л. звичайний (L. vulgaris Mill.). Материкові луки; бт., мез.,дек., лік., техн., отр., бур.

Ранник (Scrophularia L.)

102. Р. вузлуватий (S. nodosaL.). Діброва; мед., бт., лік., мез., отр.

Вероніка (Veronica L.)

103. В. широколиста (V.teucrium L.). Узлісся; бт., мез., дек.

104. В. довголиста (V. longifoliaL.). Материкові луки; бт., мез.,дек., лік.

105. В. дібровна (V. chamaedrys L.). Узлісся; бт., мез., дек.

Перестріч (Melampirum L.)

106. П. гайовий (M. nemorosumL.). Узлісся, чагарники; одн., дек., мед., лік.

Родина Подорожникові (Plantaginaceae)

Подорожник (Platago L.)

107. П. великий (P. majorL.). Материкові луки, узлісся; дв., мез.,лік.

108. П. ланцетолистий (P. lanceolata L.). Материкові луки, узлісся; бт., мез.,лік.

109. П. середній (P. media L.). Світлі ліси; бт., ксер.

Порядок Губоцвіті (Lamiales)

Родина Губоцвіті (Lamiaceae)

Горлянка (AjugaL.)

110.Г. женевська (A. genevensis L.). Узлісся; бт., мез., дек.

Розхідник (GlechomaL.)

111. Р. звичайний (G. hederaceae L.). Узлісся; бт., мез., бур.

112. Р. шорсткий (G.hirsuta Waldst. Et Kit). Ліси; бт., мез.

Суховершки (Prunella L.)

113. С. звичайні (P. vulgaris L.). Узлісся; бт., мез., лік.

Глуха кропива (Lamium L.)

114. Г. к. гладенька (L. glaberrimum). Ліси; бт., мез.,корм.

115.Г. к. біла (L. album L.). Ліси; бт., мез.,корм.,мед.

116. Г.к. крапчаста (L. maculatum L.). Ліси; бт., мез.,корм.

117. Г. к. стеблообгортна(L. amplexicaule L.). Ліси; бт., мез.,корм.

Шавлія (Salvia L.)

118.Ш. лучна (S. pratensis L.).Материкові луки; бт., мез., дек., мед.

119. Ш. дібровнаS. nemorolaL.).Материкові луки; бт., мез., дек., мед.

Материнка (Origanum L.)

120. М. звичайна (O. vulgare L.). Узлісся; бт., мез., дек., лік.

М’ята (Mentha L.)

121. М. польова (M. arvensis L.).Материкові луки; бт., гігр., лік.

Чебрець (Thymus L.)

122. Ч. Маршала (Th. MarschallianusWild.). Материкові луки; бт., нкщ., ксер., дек., лік.

123. Ч. звичайний (Th. serpyllum L.).Материкові луки; бт., нкщ., ксер., дек., лік.

Собача кропива (Leonurus)

124. С. к. п’ятилопатева (L. quinquelobatus). Материкові луки; бт., мез., лік., мед., фарб.

Порядок Дзвоникоцвіті (Campanulales)

Родина Дзвоникові (Campanulaceae)

Дзвоники (Campanula L.)

125. Д. кропиволисті (C. trachelium L.). Узлісся; бт., мез., дек., харч.

126. Д. розлогі (C. patula L.). Світлі ліси; дв., мез., дек.

127. Д. сибірські (C. sibirica L. s. L.).Узлісся; дв., мез., дек.

Порядок Айстроцвіті (Asterales)

Родина Айстрові (Asteraceae)

Цмин (HelichrysumMill)

128.Ц.пісковий (H. arenarium (L.) DC.). Материкові луки, степ; бт.. ксер., дек., лік.

Деревій (AchileaL.)

129. Д. майжезвичайний (A. milefoliumL.). Світлі ліси, материкові луки; бт., мез., лік.

Королиця (Leucanthemum Mill)

130. К. звичайна (L. vulgare Lam.). Узлісся, материкові луки; бт., мез., дек., фарб.

Ромашка (Matricaria L.)

131. Р. непахуча (M. perforata Merat). Материкові луки; дв., мез., бур.

Полин (ArtemisiaL.)

132. П. австрійський (A. austriaca Jacq.). Материкові луки, степ; бт., ксер., мед., лік., бур.

133. П. гіркий (A. absinthium L.).Материкові луки; бт., мез., бур., ефіроол.

134. П. звичайний ( A. vulgaris L. ). Узлісся, материкові луки; бт., мез., лік., фарб., бур.

Мати-й-мачуха, підбіл (TussilagoL.)

135. П. звичайний (T. farfaraL.). Узлісся, материкові луки; бт., мез., лік., мед.

Жовтозілля (Senecio L.)

136. Ж. лучне (S. jaceobaea L.). Материкові луки; бт., мез., дек., отр.

Лопух (Arctium L.)

137. Л. справжній (A. lappa L.). Ліси; бт., мез., мед., харч.,лік., бур.

Будяк (Carduus L.)

138. Б. акантовидний (C. acantoidesL.). Материкові луки, степ; бт., ксер.,мед., харч.,лік., бур.

139. Б. пониклий (C. nutans L.). Материкові луки, степ; бт., ксер.,мед., лік., бур.

Цикорій (Cichorium L.)

140. Ц. дикий, петрові батоги (C. intubusL.). Узлісся; бт., мез., дек.,лік., мед.,корм.

Козельці (Tragopogon L.)

141. К. великі (T. majorJacq). Материкові луки, степ; бт., ксер.

Кульбаба (TaraxacumWigg)

142. К. лікарська (T. officinale Wedd. ex.Wigg.).Узлісся, материкові луки, степ;бт., мез., харч., корм., мед., лік.

Злинка (Erigeron L.)

143. З канадська (E. сanadensisL.). Материкові луки; одн., мез., бур., адв.

144. З. гостра (E. acrisL). Степ, луки, дв., бур.

Нечуй-вітер (HieraciumL.)

145. Н. в. волохатенький (H. pilosellaL.). Сухі луки,степ; бт., ксер.

146. Н. в. лучний (H. pratenseTausch). Материкові луки;бт., мез.

Рід Стенактис (Stenactis Cass.)

147. С. однорічний (S. annua Nees).Діброви, узлісся, одн., бур.

Клаc Однодольні (Liliopsida)

Порядок Лілієцвіті (Liliales)

Родина Лілійні (Liliaceae)

Конвалія (ConvallariaL.)

148. К. травнева, звичайна (C. majalis L.).Діброва; бт., мез., дек., лік., ефіроол., отр.

Проліска (Scilla L.)

149. П. сибірська (S. sibiricaHaw). Діброва; бт., мез., дек., мед., весн. еф.

150. П. дволиста (S. bifoliaL.). Діброва; бт., мез., дек., мед., весн. еф., ОЧС.

Купина (Poligonatum Mill.)

151. К. багатоквіткова (P. multiflorum (L.) All.). Діброва; бт., мез., дек.

152. К. пахуча, лікарська (P. odoratum (Mill.) Druce.). Діброва; бт., мез., дек., лік.

Зірочки (Gagea Salisb.)

153. З. жовті (G. lutea(L.) Ker-Gawl.). Листяні ліси; бт., мез., весн. еф.

154. З. маленькі (G. minima L.). Степ, узлісся;бт., мез., дек.

Порядок Осокоцвіті(Cyperales)

Родина Осокові (Cyperaceae)

Осока (Carex L.)

155. О. волосиста (C. pilosa Scop.). Листяні ліси; бт., мез.

156. О. рання (C. preecox Schreb.). Остепнені луки; бт., ксер., корм.

157. О. шершава (C. hirtaL.). Листяні ліси; бт., мез.

158.О. колхідська (С. colchica). Остепнені луки; бт., ксер., корм.

Порядок Тонконогоцвіті (Poales)

Родина Злакові (Poaceae)

Пирій (Elytrigia Desv.)

159. П. повзучий(E. repens (L. ) Nevski). Материкові луки;бт., мез., корм., лік., бур.

Бромус (Bromus L.)

160. Б. м’який (B. mollis L.). Луки; одн., ксер., бур., корм.

Стоколос (Bromopsis Fourr)

161. С. безостий(B. inermis(Leyss.) Holub). Материкові луки; бт., мез., корм.

Куничник (Calamaqrostis Adans)

162. К. наземний (C. epigeios (L.) Roth.). Материкові луки;бт., мез., корм., техн.

Мітлиця (AgrostisL.)

163. М. тонка (A. tenuis L.). Материкові луки;бт., мез., корм.

Пахуча трава (AnthoxanthumL.)

164. П. т. звичайна (A. odoratum L.). Материкові луки, узлісся;бт., мез., корм., лік.

Тимофіївка (Phleum L.)

165. Т. лучна (Ph. pratense L.). Материкові луки;бт., мез., корм.

Лисохвіст, китник (AlopecurusL.)

166. К. лучний (A. pratensisL.). Материкові луки;бт., мез., корм.

Костриця (Festuca L.)

167. К. лучна(F. pratensis Hubs.). Материкові луки;бт., мез., корм.

168. К. червона (F. rubra L. s. str.). Материкові луки;бт., мез., корм.

169. К. валійська (F. valesiaca). Степ; бт., ксер., корм.

Тонконіг (Poa L.)

170. Т. лучний (P.pratensis L.). Материкові луки;бт., мез., корм.

171. Т. дібровний (P. nemoralis L.). Ліси; бт., мез., корм.

Грястиця (DactylisL.)

172. Г. збірна (D. glomerataL.). Світліліси;бт., мез., корм.

4.2 Систематичний аналіз флори квіткових рослин

У результаті проведеного протягом 2008–2010 років дослідження в рослинних угрупованнях (дібров, материкових луках і лучного степу) правого корінного берега долини р. Сула в околицях с. Пустовійтівка нами встановлене зростання 172 видів рослин, які відносяться до 118 родів, 46 родин, 38 порядків, 2 класів відділу Покритонасінні (Magnoliophyta). Із загальної кількості виявлених видів відділу Покритонасінних 147 видів (85,46% всього видового складу) є представниками класу Дводольних, 25 видів відносяться до класу Однодольні (табл. 4.1.).

Із класу Однодольних виявлені представники лише родин Злакові, Лілійні та Осокові. Дводольні відносяться до 102 родів, 43 родин, 35 порядків, Однодольні – до 16 родів, 3 родин, 3 порядків.

Серед порядків провіднимии за кількістю виявлених видів є Айстроцвіті, Губоцвіті, Розоцвіті, Тонконогоцвіті, Ранникоцвіті, Бобовоцвіті та Аралієцвіті. У складі цих 7 порядків знаходиться 53,32% всього видового складу виявлених рослин (абсолютне число видів – 90). Ці ж порядки об’єднують і найбільшу кількість родів – 65 родів, що становить 37,79% їх загальної кількості (табл. 4.2).

Таблиця 4.1.Систематична структура видового складу квіткових рослин досліджуваної території

Таблиця 4.2. Провідні порядки за кількістю виявлених видів і родів

Серед родин найбільшою кількістю видів представлені Айстрові, Губоцвіті, Розові, Злакові, Бобові, Зонтичні, Раннкові, Лілійні, Капустяні, Гречкові, Гвоздикові, Жовтецеві, Молочайні, Шорстколисті (табл. 4.3) У складі цих 14 провідних родин знаходиться 68 % всього видового складу квіткових рослин (117 – абсолютне число видів).

До провідних родин за кількістю виявлених родів відносяться: Айстрові, Розові, Злакові, Губоцвіті, Зонтичні, Ранникові, Бобові, Лілійні, Гвоздикові, Жовтецеві, Молочайні, Шорстколисті, Гречкові. У складі цих 14 родин знаходиться 84 роди, що становить 72,4 % від їх загальної кількості (табл. 4.3). (

Таблиця 4.3 Провідні родини за кількістю виявлених родів і видів

Так, на обстеженій території виявлено 5 видів фіалки (дивна, триколірна, шершава, польова, запашна), 4 види кленів (гостролистий, польовий, татарський, ясенолистий), глухої кропиви (гладенька, біла, крапчаста, стеблообгортна), 3 види в’язів (гладенький, граблистий, берест), кропиви (дводомна, жабрійолиста, жалка), щавлю (кінський, гороб’ячий, кислий), полину (австралійський, гіркий, звичайний), перстачу (сріблястий, гусячий, повзучий), конюшини (лучна, альпійська, середня), підмаренника (справжній, м’який, чіпкий), дзвоників (розлогі, кропиволисті, сибірські), вероніки (широколиста, довголиста, дібровна), подорожника (великий, середній, ланцетолистий), осоки (волосиста, рання, шершава), костриці (лучна, червона, валіська). По два види виявлено в 16 родів: бруслина, бузина, шавлія, чебрець, нечуй-вітер, глід, гірчак, чина та інші. У 69 родів виявлено по одному виду рослин.

4.3 Екологічний аналіз флори

Результати екологічного аналізу виявлених видів рослин представлені в таблиці 4.4.

Таблиця 4.4 Розподіл виявлених видів рослин за екологічними групами, життєвими формами та періодами вегетації

Аналіз видового складу рослин стосовно вимог до вологи показав, що за кількістю зростаючих видів переважають представники екологічної групи мезофітів – 155 (90,1 % ) видів (жовтець кашубський, звіробій звичайний, фіалка запашна, перстач повзучий, конюшина лучна, дрік красильний, яглиця звичайна, деревій майжезвичайний, полин звичайний, чина лісова, подорожник великий, подорожник ланцетолистий, осока рання, осока шершава, осока колхідська та ін.). 19 (11,04 %) видами представлені ксерофіти (бромус м’який, нечуй-вітер волохатенький, козельці великі, будяк пониклий і акантовидний, полинь австрійський, цмин пісковий, чебрець звичайний і Маршала, подорожник середній, дивина чорна і борошниста, синяк звичайний, підмаренник звичайний і справжній, конюшина альпійська, перстач сріблястий, очиток їдкий, гикавка сіра. 3 види гігрофітів: м’ята польова, дягель лікарський, дудник лісовий. У ході досліджень було виявлено 6 (3,48 %) весняних ефемероїдів (проліска сибірська і дволиста, ряст ущільнений і Маршала, анемона жовтецева, пшінка весняна).

За життєвими фомами (класифікація І.Г. Серебрякова) виявлені види розподіляються так: деревнихх рослин 26 видів (15,11%), напівдеревних – 2 види, наземних трав – 144 види (83,72%), серед яких – 127 видів (73,84%) полікарпічних, 17 видів монокарпічних трав (10 видів дворічних, 7 – однорічних).

4.4
Господарське значення, використання та проблеми охорони квітковиих рослин району дослідження

Серед 172 виявлених на обстеженій території видів квіткових рослин 112 видів декоративних, 90 – лікарських, 77 – медоносних, 66 – кормових, 19 – технічних, 11 – фарбувальних, 8 – отруйнихх, 6 видів ефіроолійних (табл. 4.5).

Таблиця 4.5

В результаті проведеної роботи із 172 видів квіткових рослин було виявлено 90 (52,3%) лікарських рослин (пахуча трава звичайна, пирій повзучий, купина лікарська, конвалія травнева, квасениця звичайна, цикорій дикий, будяк аккнтовидний і пониклий, кульбаба лікарська, підбіл звичайний, полин звичайний, деревій майже звичайний, цмин пісковий, собача кропива п’ятилопатева, чебреці, глуха кропива, підмаренник, подорожник, ранник, шавлії,медунка темна, синяк звичайний, бузина, крушина, яглиця, парило, дуб, липа, глід та інші), які застосовуються з різними лікувальними цілями у народній медицині: при серцево-судинних, легеневих, ниркових захворюваннях, як жаропонижуючий, відхаркувальний, сечогінний, потогінний засіб, при простудних захворюваннях, при різних ураженнях шкіри і слизових оболонок тощо [26, 31].

Також виявлено 77 (44,8%) рослин-медоносів, таких як липа, шавлія, материнка, чебрець, звіробій, пшінка весняна, проліски, ряст, дивина, купина, нечуй-вітер, козельці, будяк акантовидний і пониклий, герань лучна, конюшини, ожина, суниця, глід, медунка темна та інші. Найбільш цінним медоносом для господарських потреб є численні угрупування липи серцелистої у діброві на правому корінному березі р. Сула. Кожного року велика кількість вуликів вивозиться в ліс і в такий спосіб жителів міста і району забезпечують цілющим про-дуктом бджільництва – медом, який має неоціненне значення в лікуванні, харчуванні [11,10,36].

На велику увагу заслуговують 66 (38,37%) видів кормових і харчових рослин, які забезпечують їжею тварин і людину. Серед них такі представники: найбільше з родини Злакових – тонконоги, костриці, китник, тимофіївка, мітлиця, пахуча трава, куничник, бромус, пирій, стоколос, які слугують неоціненною базою для заготівлі сіна; крім того ще осоки, квасениця, кульбаба (широко застосовується в салатах з лікувальною метою), будяк, лопух, жовтозілля, глуха кропива, вероніка, бузина чорна і червона (готують варення, джеми, компоти), переліска багаторічна, дудник, дягель, бугила, горошок мишачий і плотовий, конюшини, клен гостролистий ( збирають сік, який інтенсивно насичений цукром), яблуня, груша, шипшина, черемха, терен,суниця, ожина, гірчак, щавель, дуб, кропива, хміль, пшінка весняна (навесні збирають листки і використовують в салатах, готують борщі), а також ліщина та інші [10,11, 12, 48].

8 (5, 2 %) видів рослин виявлено, що є сильно отруйними: конвалія травнева, злинка канадська, жовтозілля лучне, жовтець багатоквітковий, ранник вузлуватий, жовтець кашубський, анемона жовтецева, копитняк європейський.

На території правого корінного берега р. Сула в околицях с. Пустовійтівка знайдено 19 (11,04 %) видів рослин технічного використання: бузина чорна і червона, бруслина європейська і бородавчаста, в’яз граболистий, берест, кропива дводомна, жалка і жабрійолиста, липа серцелиста, дуб та інші . А також 11(6, 39 %) фарбувальних видів і 6 (3,48 % ) олійних та ефіроолійних. Серед фарбувальних: в’яз гладенький, парило звичайне, дрік красильний, свидина кров’яна, бугила лісова, підмаренник м’який, королиця звичайна і полин звичайний. Серед олійних та ефіроолійних: конвалія травнева, полин гіркий, борщівник сибірський, дудник лісовий, бугила лісова, ліщина звичайна [12, 48].

Деякі рослини мають статус бур’янів: хрінниця смердюча, грицики звичайні, парило звичайне, морква дика, дивина борошниста, фіалка польова, льонок звичайний, розхідник звичайний, будяк акантовидний і пониклий, полин австрійський, полин звичайний та інші, а також адвентивні рослини – злинка канадська,клен ясенолистий.

На досліджуваній території зростають чотири види рослин, що перебувають під охороною. Три із них – ряст Маршалла, зубниця п’ятилиста та проліска дволиста занесені до Червоного списку Сумської області (ОЧС ), один – глід український – занесений до Європейського Червоного списку видів, що перебувають під загрозою зникнення в світовому масштабі. Їх охорона належним чином може бути реалізована , як і взагалі флори та рослинності, при створенні запроектованого Верхньосульського національного природного парку, організація якого знаходиться на завершальному етапі [6, 16, 19, 39,40, 41, 43,47].

5. Використання результатів дослідження в загальноосвітніх школах

Біологічна освіта серед численних своїх завдань покликана сприяти вихованню особистості, яка усвідомлює власну відповідальність перед суспільством за збереження життя на Землі, формуванню екологічної культури, формуванню цілісного уявлення про наукову картину світу, роль і місце людини в природі, розвитку умінь встановлювати гармонійні стосунки з природою, формуванню емоційно-ціннісного ставлення до природи [37].

Дана дипломна робота має практичне значення в роботі вчителя біології загальноосвітньої школи, зокрема при викладанні розділів біології «Рослини», «Різноманітність рослин», «Організми і середовище існування» у сьомому класі, розділу «Надорганізменні системи» – в 11 класі.

При вивченні теми «Розмноження і розвиток рослин» у сьомому класі розглядаються сезонні явища у житті рослин. Необхідно учнів ознайомити з місцевими ранньовесняними ефемероїдами, їх біорізноманіттям, показати їх екологічні особливості, декоративне значення та важливість їх охорони. Зібрана та узагальнена нами інформація про квіткові рослини правого корінного берега р. Сула в околицях села Пустовійтівка стане базою для формування з використанням краєзнавчого принципу навчання, понять про їх систематику, різноманітність, умови зростання, будову, розмноження, пристосування до умов існування, значення в природі та житті людини, роль у формуванні місцевих ландшафтів, господарські групи рослин, про раціональне природокористування, необхідність охорони рослин і шляхи їх реалізації. Вчитель повинен зробити все, щоб юні вихованці добре усвідомили, що вони в стінах школи осягли закони природи, щоб вони прагнули й уміли берегти природу. Зокрема рослинний світ – першооснову життя, джерело неоціненних благ.

При вивченні заключної теми – «Організми і середовище існування» розглядаються питання про середовища існування і пристосування до них рослин. Проведення екескурсії на правиий корінний берег річки дозволить конкретизувати поняття учнів про вплив рельєфу на умови зволоження (водозабезпечення рослин). Для цього слід звернути увагу на крутизну схилів, особливості водозабезпечення рослиин у верхній, середній і нижній частині схилу, пов’язавши ці спостереження за рельєфом із поширенням у цих частинах схилів рослин із різних екологічних груп стосовно вологості. Слід при цьому встановлювати домінуючі види з певних екологічних груп у кожних конкретних умовах. Необхідно розглянути основні екологічні групи рослин, життєві форми (дерева, кущі, трави), їх адаптивні особливості, а також основні типи рослинних угруповань (лісові, лучні й степові), повідомити про рідкісні рослини свого регіону, про вплив екологічних факторів середовища на організм рослин для обґрунтування заходів з охорони рослин і рослинних угруповань.

Матеріали даного дослідження також можна викорис-товуватипри проведенні планових екскурсій з тем: Природа рідного краю; Ознайомлення з сезонними явищами в житті рослин; Пристосування рослин до життя в екосистемі (на прикладі екосистеми діброви).

До відома школярів також потрібно донести знання про охоронювані види квіткових і рослин, що оххороняються на міжнародному рівні, а також про ті, які взяті під охорону в Сумській області (Обласний Червоний список). Учні повинні знати, які це рослини, який вони мають вигляд і приймати заходи щодо їх охорони, які є можливими для дітей, тобто не знищувати їх, оберігати, поширювати інформацію серед дорослих про рідкісний статус цих видів і їх важливість у природі та житті людини.

Також учням потрібно розповісти про Борозенківський заказник, що знаходиться в Роменському районі Сумської області на лівому березі р. Борозенки – правої притоки р. Сули, оскільки частину його охоплювало дослідження в нашій науковій роботі [9]. Ці знання потрібно доносити до дітей, адже проблема охорони біологічного різноманіття в сучасних умовах належить до однієї з найважливіших і невідкладних. Особливо слід акцентувати увагу та тому, що внаслідок прямої дії людини, а також опосередкованого впливу через зміни параметрів середовища значна частина видів та угруповань рослин опинилася під загрозою зникнення. Прискореними темпами відбувається зникнення багатьох видів рослин, збіднення ценотичної різноманітності [6].

Нагірні діброви, що є панівними в рослинному покриві правого корінного берега Сули в районі нашого дослідження представляють зональниий тип рослинності лівобережного Лісостепу України. В минулому вони утворювали тут майже суцільні величезні масиви й відігравали важливе оборонне значення у періоди грабіжницьких завойовницьких набігів кочовиків. Тут знаходилась відома з літописів Посульська оборонна лінія. Планова екскурсія з учнями сьомого класу по вивченню рослинниих угруповань і їх сезонної динаміки навесні дозволить в умовах нагірної діброви конкретизувати основні поняття учнів. Особливо цінним при цьому буде ознайомлення учнів із весняними ефемероїдами нашихх дібров. Ця екскурсія має величезне й виховне значення естетичного, патріотичного, природоохоронного та іншого спрямування.

У ході виконання роботи було виявлені 4 раритетних види (з Червоного списку Сумської області, 1 – із Європейського Червоного списку), а також цінні лікарські, харчові рослини, які потребують охорони і раціонального використання. Тому особливе місце в навчальній і природоохоронній вииховній роботі мають зайняти проблеми з охорони квіткових рослин рідного краю. Реалізувати ці завдання можна як на уроках, так і в позакласній роботі з біології , зокрема гуртковій роботі.

Висновки

1. У результаті проведеного протягом 2008–2010 років дослідження в рослинних угрупованнях (дібров, материкових лук і лучного степу) правого корінного берега долини р. Сула в околицях с. Пустовійтівка Роменського району Сумської області нами встановлене зростання 172 видів рослин, які відносяться до 118 родів, 46 родин, 38 порядків, 2 класів відділу Покритонасінні (Magnoliophyta). 85,46% всього видового складу квіткових рослин (147 видів із 102 родів, 43 родин, 35 порядків) є представниками класу Дводольних, 25 видів із 16 родів, 3 родин, 3 порядків.відносяться до класу Однодольних. Із класу Однодольних виявлені лише представники родин Злакові, Лілійні та Осокові.

2. До провідних порядків за кількістю виявлених видів відносяться: Айстроцвіті (18 видів), Губоцвіті, Розоцвіті (по 15 видів), Тонконогоцвіті (14), Ранникоцвіті (11), Бобовоцвіті (9)та Аралієцвіті (8 видів). У складі цих 7 порядків знаходиться 53,32% всього видового складу виявлених рослин (абсолютне число видів – 90). Ці ж порядки об’єднують і найбільшу кількість родів – 65 родів, що становить 37,79% їх загальної кількості. На першому місці знаходяться Айстроцвіті (14 родів), на другому – Розоцвіті (12), на третьому – Тонконогоцвіті (11 родів), за ними слідують Губоцвіті (9 родів), Аралієцвіті (8), Ранникоцвіті (6) та Бобовоцвіті (5 родів).

3. Серед родин найбільшою кількістю видів представлені Айстрові (18 видів), Губоцвіті, Розові (по 15 видів), Злакові (14), Бобові (9), Зонтичні, Раннкові (по 8 видів), Лілійні (7), Капустяні (6)і, Гречкові (5), Гвоздикові, Жовтецеві (по 4 види), Молочайні, Шорстколисті (по 2 види). У складі цих 14 провідних родин знаходиться 68% всього видового складу квіткових рослин (117 – абсолютне число видів). До складу цих родин входить 84 роди, що становить 71,18 % їх загальної кількості на території району дослідження. Найбільшою кількістю родів представлені родини Айстрових (14), Розових (12), Злакових (11), Губоцвітих (9). Зонтичних (6 родів). Серед родів найбільшою кількістю видів представлені фіалка (5 видів), клен, кропива (по 4 види), в’яз, перстач, полин, конюшина та ін. (по 3 види). Із 172 видів 155 наводяться нами вперше для даної території.

4. За даними екологічного аналізу виявлені види відносяться до трьох відділів життєвих форм (за класифікацією І.Г. Серебрякова) – деревні рослини (26 видів; 15,11% видового складу), напівдеревні (2 види) та наземні трави (144 види; 83,72% видового складу). Серед деревних рослин 13 видів дерев і 13 видів кущів. Напівдеревні представлені двома видами напівкущиків (види чебрецю). Серед наземних трав 127 видів полікарпічних (73,84%) і 17 видів монокарпічних (7 видів однорічників і 10 видів дворічників). Таким чином, у спектрі життєвих форм переважають полікарпічні наземні трави. 6 видів виявлено весняних дібровних ефемероїдів. Синузію позаярусних рослин представляє хміль звичайний. Серед екологічних груп стосовно умов вологості переважають мезофіти (150 видів; 87,21% видового складу), 19 видами представлені ксерофіти (1 вид листовиих сукулентів – очиток їдкий), трьома – гігрофіти.

5. На обстеженій території виявлено 112 видів декоративних рослин, 90 видів лікарських, 77 видів – медоносів, 66 – кормових і харчових рослин, 8 видів – отруйних, 19 видів – технічного використання, 11 – фарбувальних 6 видів олійних і ефіроолійних рослин.

6. Із раритетних видів виявлено 4 види – ряст Маршалла, зубниця п’ятилиста та проліска дволиста, занесені до Червоного списку Сумської області (ОЧС ), а також глід український, занесенний до Європейського Червоного списку видів, що перебувають під загрозою зникнення в світовому масштабі. Їх охорона, як і охорона всього фіторізноманіття, належним чином може бути реалізована при створенні запроектованого Верхньосульського національного природного парку, організація якого знаходиться на завершальному етапі.

Список використаних джерел

1. Атлас Сумської області. – К.: Укргеодезкартографія, 1995. – 41 с.

2. Афанасьєв Д.Я. Рослинність УРСР. Природні луки.– К.: Наук. Думка, 1968.– 254 с.

3. Белосельская Г. А., Виленкин В.Л., Приходский С.И. Северная Лесостепная область Полтавской равнины // Физико-географическоерайонирование Украинской ССР / Под. ред. В.И. Попова, А.М. Маринича. – К.: Изд – во Киев.ун-та, 1968. – С. 307 – 324.

4. Брадіс Є.М., Бачурина Г.Ф. Рослинність УРСР. Болота.– К.: Наук. Думка, 1969.– 241 с.

5. Бурова Л.Г. Экология грибов-макромицетов.– М.: Наука, 1986.– 222 с.

6. Бухало А.С., Соломко З.Ф. Базидіальні макроміцети з лікувальними властивостями // Укр. ботан. журн.– 1996.– Т. 53, № 3.– С. 192–201.

7. Вассер С.П. Флора грибов Украины. Агариковые грибы.– К.: Наук. думка, 1980.– 328 с.

8. Вассер С.П. Флора грибов Украины. Аманитальные грибы.– К.: Наук. думка, 1992.– 170 с.

9. Вассер С.П., Солдатова И.М. Высшие базидиомицеты степной зоны Украины.– К.: Наук. думка, 1977.– 358 с.

10. Визначник грибів України. Т. 2. Аскоміцети / С.Ф. Морочковський, М.Я. Зерова, З.Г. Лавітська, М.Ф. Сміцька.– К.: Наук. думка, 1969.– 522 с.

11. Визначник грибів України. Т. 4. Базидіоміцети / М.Я. Зерова, С.Ф. Морочковський, Г.Г. Радзієвський, М.Ф. Смміцька.– К.: Наук. думка, 1971.– 318 с.

12. Геоботанічне районування Української РСР / Андрієнко Т. Л. та ін. – К.: Наук. Думка, 1977. – 302 с.

14. Грунти Сумської області. – Харків: Прапор,1970. – 71 с.

15. Дудка І.О., Вассер С.П. Гриби в природі та житті людини.– К.: Наук. Думка, 1980.– 168 с.

16. Дудка И.А., Вассер С.П. Грибы: Справочник миколога и грибника,– К.: Наук. думка, 1987.– 535 с.

17. Зерова М.Я. Атлас грибів України.– К.: Наук. Думка, 1974.– 252 с.

18. Зерова М.Я., Радзієвський Г.Г., Шевченко ГС.В. Визначник грибів Українии. Т.5. Кн. 1. Базидіоміцети. – К.: Наук. думка, 1972.– 242 с.

19. Зерова М.Я., Сосін П.Є., Роженко Г.Л. Визначник грибів України. Т. 5. Кн. 2. Базидіоміцети. – К. : Наук. думка, 1979.– 568 с.

20. Зерова М.Я., Єлін Ю.Я., Коз’яков С.М. Гриби: їстівні, умовно їстівні, неїстівні, отруйні.– К. : Урожай, 1984.– 204 с.

21. Карпенко Е.К. Пластинчатые и трубчатые шляпочные грибы (порядки Boletales, Russulales, Entolomatales, Tricholoimatales, Amanitales, Agaricales) северо-востока Левобережной Украины: Автореф. дис. … канд.. биол. наук.– Киев, 1987.– 24 с.

22. Карпенко К.К. Нові та рідкісні для України види макроміцетів із північно-східної частини Лівобережного Лісостепу // Укр. ботан. журн.– 2004.– Т. 61, № 2.– С. 34–40.

23. Карпенко К.К. Макроміцети заповідних територій Сумської області.– Суми : ПП вінниченко М.Д., 2009.– 356 с.

24. Карпенко К. К., Ковтун А.В. Рослинність Сумської області, її сучасний стан і проблеми охорони //Стан природного середовища та проблеми його охрони на Сумщині.Книга1. – Суми, 1996. – С. 33 – 59.

25. Карпенко К.К., Ясир Н.М. Дереворуйнівні гриби долини р. Сула на Сумщині // Природничі науки: Зб. Наук. праць.– Суми : СумДПУ ім.. А.С. Макаренка, 2003.– С. 16–26.

26.Климат Сумской области / Сост. В.А. Тюленева.– Суми: СГПИ, 1989. – 24 с.

27. КожевніковП.П. Екологічний нарис дубових лісів Лівобережного Лісостепу. – Харків: Вид-во Харків. Ун-ту, 1937. – Т.2. – С. 117 – 134.

28. Лекарственные грибы для здоровья и красоты / Н.А. Бисько, Н.И. Выпирайленко и др.– иев, 2003.– 40 с.

29. Нешатаев Б.Н., Корнус А.А., Шульга В.П. Региональные природно-территориальные комплексы Сумского Приднепровья:// Екологіяі раціональне природокористування: Наукові записки Сумського державного педагогічного університету ім. А.С. Макаренка. – Сумы 2005. – С. 10 – 31.

30. Определитель высших растений Украины / Добрачаева Д.Н., Котов М.И., Прокудин Ю.Н. и др. – К.: Наук. думка, 1987. – 548 с.

31. Перелік територій та об’єктів природно-заповідного фонду за районами Сумської області за станом на 01.01.2011 р.– Суми, 2011.– 17 с.

32. Природа Украинской ССР. Ландшафты и фізико-географическое районированиеб/ В.М. Маринич, П.Г. Шищенко.– К.: Наук. думка, 1985.– 224 с.

33. . Рослинність УРСР. Ліси. – К.: Наук. думка, 1971. – 459 с.

34. Стан пиродного середовища та проблеми йогоохорони на Сумщині / Голов. ред. К.К. Карпенко. Книга 3. Природно-заповідний фонд Сумської області. – Суми: Джерело, 1999. – 118 с.

35. Тюленева В.А., Ніколаєва Н.В., Кліматичні карти // Атлас Сумської області. –К.: Укргеодезкартографія, 1995. – С. 12.

36. Филиппова И.А. Популярная фунготерапия: лечение лекарственными грибами.– СПб : Изд-во «Диля», 2006.– 128 с.

37. Фунготерапия – лечение лекарственными грибами.– 2008.– http://www.fungomuscow.ru/

38. Червона книга України. Рослинний світ / за ред. Я.П. Дідуха. – К.: Глобалконсантинг, 2009. – 900 с.

39. Index Fungorum.– 2006.– http: www. Index fungorum, org/ Names/ Names. Asp.

40. Kirk P.M., Cannon P.F., David J.C., Stalpers J.A. Ainswort and Bisby’s Dictionary of the Fungi.– Wallingford (UK) : CAB International.– 9-th Edition.– 2001.– 655 p.

Размещено на Allbes