Зовнішньоекономічна діяльність ВАТ "Лубнифарм"

ЗМІСТ

ВСТУПділів тісно переплітається - ними супроводжується і контролюється весь процес виробництва лік від початку і до кінця: їхня розробка, завезення сировини, виробництво і реалізація. Центральна лабораторія і відділ контролю якості акредитовані ДП “Полтавастандартметрологія” й одержали атестати.

У 2004 році підприємство приступило до виробництва 14 нових препаратів. Серед них мазь Антитромб, що стала переможцем Всеукраїнського конкурсу «Винахід року» у номінації «Кращий винахід - 2003 у галузі медицини і фармакології», а також переможцем обласного етапу Всеукраїнського конкурсу якості продукції - „100 кращих товарів України”. У 2008 році планується освоєння ще шести препаратів.

Препарати ВАТ “Лубнифарм” екологічно чисті, для їх виготовлення використовується натуральна природна сировина, сировина харчової промисловості, а останнім часом для виробництва таблеток, мазей та лініментів все більше використовується імпортна сировина.

Політика збуту ВАТ “Лубнифарм” спрямована на широке представлення своєї продукції як на території України, так і за кордоном. З метою покращення системи продажу створено торгові дома в Полтаві та Києві.

Підприємство не забуває також про благодійність: забезпечує дітей в таборах медикаментами, приділяє велику увагу розвитку спорту, не залишає поза увагою ветеранів та інвалідів, надає допомогу в будівництві та реконструкції церков.

Запорука успіху фармацевтичного підприємства - різноманітний асортимент високоякісних препаратів. Дотримуючись саме цього принципу ВАТ «Лубнифарм» упевнено розвивається в умовах жорсткої конкурентної боротьби. Реалізація програми розвитку підприємства підтверджує наявність достатнього потенціалу росту, що дасть можливість домогтися збільшення обсягів виробництва продукції, що відповідає якості міжнародних стандартів, займати гідне місце у фармацевтичній галузі і вписати змістовну сторінку в історію фармацевтики України.

Бухгалтерський облік на ВАТ «Лубнифарм» автоматизований. На підприємстві в бухгалтерії застосовується таблично - автоматизована форма обліку, тобто угрупування і узагальнення облікової інформації проводиться за допомогою компютерів, які звязані між собою мережею. Внаслідок чого можна отримувати регістри різного змісту, відповідні журналам-ордерам, відомостям, книгам, карткам і так далі В бухгалтерії встановлено три компютери з програмою «1С: Бухгалтерія, 7.7», а також на одному з них встановлена програма «Бест Звіт + » для складання звітності і програма «Клієнт-Банк» для зручності перерахування грошових коштів. «1С:Бухгалтерия, 7.7» дозволяє повністю автоматизувати бухгалтерський облік на підприємстві і, зважаючи на специфіку даної організації, веде облік в гривнах і іноземних валютах одночасно. Не дивлячись на те, що програма має дуже складний супровід і налаштування, в даний час на ринку бухгалтерських програм, вона є найбільш зручною для організацій, що займаються зовнішньоекономічною діяльністю і дозволяє зважати на специфіку валютних операцій. Отже облік на підприємстві повністю автоматизований і не вимагає значних витрат часу.

Бухгалтерський відділ складається з трьох чоловік: головного бухгалтера і двох бухгалтерів першої категорії.

Основні функції бухгалтерського відділу:

- Формування повної і достовірної інформації про діяльність ВАТ «Лубнифарм» і його майнове положення;

- Формування необхідної внутрішнім користувачам бухгалтерської звітності - (керівникам, учасникам і власникам майна), зовнішнім користувачам;

- Запобігання негативним результатам господарської діяльності і виявлення внутрішньогосподарських резервів забезпечення фінансової стійкості підприємства;

- Формування облікової політики, що забезпечує ефективне використання фінансових ресурсів в цілях оптимізації доходу і мінімізації оподаткування. Забезпечення повноти віддзеркалення в бухгалтерському обліку всіх фактів господарської діяльності;

- Організація оптимального документообігу;

- Дотримання термінів складання і здачі бухгалтерської звітності;

- Забезпечення контролю за своєчасним погашенням заборгованості перед бюджетом і позабюджетними фондами.

Для бухгалтерського обліку зовнішньоекономічних операцій субєкти зовнішньоекономічної діяльності користуються планом рахунків і інструкцією про його використання, які діють на території України, і відповідними змінами і доповненнями, що відображають специфіку зовнішньоекономічної діяльності.

Субєкти зовнішньоекономічної діяльності самостійно визначають порядок аналітичного обліку зовнішньоекономічної діяльності, вводять відповідні субрахунки.

Обліковою політикою ВАТ «Лубнифарм» затверджений порядок ведення бухгалтерського обліку окремих господарських операцій:

- до основних фондів відносити матеріальні активи підприємства, використовувані для ведення господарської діяльності, термін корисного використання яких, перевищує один рік і вартість яких - понад 1000,0 гривень. Активи вартістю менше 1000,0 гривень і терміном корисного використання більш одного року враховувати як малоцінні необоротні матеріальні активи згідно Закону України від 01.07.04г. № 1957-IV про внесення змін до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства». За одиницю бухгалтерського обліку основних засобів вважати обєкт основних засобів. Первинна вартість обєкту основних засобів у випадку, якщо при його придбанні був проведений розрахунок в грошовій формі формується з урахуванням норм п.8-9 П(С) БО 7 «Основних засобів». Амортизацію основних засобів за винятком малоцінних необоротних матеріальних активів здійснювати за допомогою податкового методу амортизації. Для визначення терміну корисного використання і ліквідаційної вартості (визначаються у момент введення обєкту в експлуатацію) обєктів основних засобів створити комісію, що постійно діє. Амортизацію малоцінних необоротних матеріальних активів здійснювати методом прямолінійного списання.

- матеріальні активи з вартістю менше 1000,0 гривень і з терміном корисного використання менш одного року, враховувати як малоцінні швидкозношувальні предмети (МШП). Амортизацію МШП нараховувати у розмірі 100% вартості такого обєкту в першому місяці його відпуску з складу в експлуатацію.

- за одиницю бухгалтерського обліку запасів вважати їх найменування. Первинну вартість запасів в бухгалтерському обліку формувати з урахуванням п.10-13 П(С) БО 9 «Запасів». Транспортно-заготівельні витрати, повязані з придбанням запасів, відносити на вартість тих запасів, з придбанням яких ці витрати були понесені. При відпуску запасів у виробництво їх оцінку здійснювати методом ФІФО.

- доходи від реалізації продукції відображати з урахуванням норм П(С) БО 15 «Доходів» і визнавати у момент відвантаження товару.

- витрати в бухгалтерському обліку відображати з урахуванням норм П(С) БО 16 «Витрат».

Виручка від реалізації продукції визначається на момент предявлення покупцеві розрахункових документів за відвантажену продукцію. Фактична собівартість матеріальних ресурсів, що списуються у виробництво, проводиться методом оцінки запасів ФІФО (за собівартістю перших за часом придбання). Товари відбиваються в бухгалтерському обліку за вартістю їх придбання, що включає разом з ціною, передбаченою в договорі, транспортні витрати, митні збори. При продажі (відпуску товарів) їх вартість списується із застосуванням методу оцінки ФІФО.

Облік зовнішньоекономічної діяльності здійснюється в національній валюті України. Для цього всі засоби в іноземних валютах перераховують в еквівалент грошової одиниці України по курсу НБУ на дату здійснення операції. Одночасно засоби в іноземних валютах повинні відображуватися в обліку у валюті розрахунків і платежів по кожному виду іноземної валюти. Для цього запис робиться у вигляді дробового числа, в чисельнику якої ставлять іноземну валюту, а в знаменнику - її еквівалент біля грошовій одиниці України.

У первинних документах бухгалтерського обліку запис вартісних показників відображають в тій грошовій одиниці, в якій фактично здійснюються операції. Під час обробки первинних документів в знаменнику указують еквівалент показників в іноземній валюті, перерахованій в національну валюту по курсу НБУ на дату, прийняту для перерахунку.

У регістрах бухгалтерського обліку (журналах-ордерах, відомостях, книгах) всі записи операцій в іноземних валютах відображують в національній валюті. Одночасно запису вказаних операцій доцільно записувати в ідентичних регістрах з вказівкою назви іноземної валюти. Ці реєстри для відображення операцій в системі рахунків бухгалтерського обліку не використовуються, а є наочним посібником для визначення фактичного стану валютних цінностей підприємства в іноземній валюті.

У бухгалтерському балансі залишки засобів на валютних статтях (іноземної валюти в касі, на рахунках в банках, грошових документах в іноземних валютах, дебіторська і кредиторська заборгованості в іноземних валютах) підлягають перерахунку в грошову одиницю України по курсу НБУ на останнє число звітного періоду. Унаслідок зміни курсу валют в період між датою здійснення господарської операції і датою розрахунку по ній виникають курсові різниці, які можуть бути позитивними (курсовий прибуток) або негативними (курсовий збиток).

2.2 Аналіз зовнішньоекономічної діяльності ВАТ «Лубнифарм»

Основними завданнями аналізу зовнішньоекономічної діяльності є:

- характеристика динаміки зовнішньоекономічної діяльності підприємства;

- оцінка раціональності використання засобів, приваблених для виконання зобовязань по контрактах. Виконання вказаного завдання передбачає послідовне або паралельне вивчення оборотності капітали підприємства, дослідження непрямих витрат по експорту і імпорту товарів, вивчення ефективності зовнішньоекономічних операцій;

- оцінка фінансових результатів зовнішньоекономічної діяльності підприємства.

При проведенні економічного аналізу зовнішньоекономічної діяльності необхідно оцінити конкурентоспроможність підприємства і конкурентоспроможність товарів і послу.

Під конкурентоспроможністю товарів і послуг розуміється їх здатність витримувати порівняння з аналогічними товарами і послугами інших виробників і продаватися у звязку з цим по цінах не нижче, ніж середньо ринкові.

Діяльність підприємств в зовнішньоекономічній сфері стає одним з важливих обєктів економічного аналізу. Такий аналіз дає можливість зясувати стан і основні тенденції розвитку світового господарства, конюнктуру світового ринка, економіко-правові положення зовнішньоекономічної діяльності, а також визначити пріоритетні напрями активізації цієї діяльності.

Для підвищення ефективності управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємств необхідне якісне інформаційне забезпечення економічного аналізу. У свою чергу, повнота і достовірність аналітичної інформації залежить від спільного стану бухгалтерського і податкового обліку. Основними джерелами даних для економічного аналізу зовнішньоекономічної діяльності підприємств є бухгалтерська і статистична звітність, звіти про міждержавний експорт і імпорт, митні декларації, міждержавні біржові довідники.

В процесі вивчення зовнішньоекономічної діяльності використовують якісні і кількісні економічні показники. За допомогою перших аналізують раціональність використання засобів, вкладених до експортно-імпортних операцій, швидкість їх обороту в зовнішньоекономічних операціях, ефективність цих операцій, забезпеченість банківських кредитів, а також фінансові результати діяльності. Кількісні показники характеризують обєми зовнішньоекономічної діяльності: обєм виконаних робіт або послуг, вартість експорту і імпорту товарів. Економічний аналіз зовнішньоекономічної діяльності підприємств умовно можна розділити на такі етапи:

- дослідження ефективності, переваг і недоліків контрактів і договорів;

- вивчення раціональності використання ресурсів з метою усунення небажаних відхилень від намічених завдань;

- аналітична оцінка виконання операцій і виробничо-фінансових результатів зовнішньоекономічної діяльності.

Під час аналізу необхідно враховувати вплив різних чинників на зовнішньоекономічну діяльність підприємства. Серед основних зовнішніх чинників перш за все слід назвати спільний рівень економічного і політичного розвитку України, характер міжнародних операцій. До внутрішніх чинників відносять конкурентоспроможність продукції підприємства, її популярність на світовому ринку, рекламне забезпечення.

Відповідно до поставлених завдань методика аналізу фінансово-господарського стану складається з двох частин:

- аналізу фінансового стану;

- аналізу зовнішньоекономічної діяльності.

Для характеристики фінансового стану підприємства, використання ним власних і залучених засобів, застосовуються показники балансу за 2005-2006 роки (Додатки Б, В) і показники звіту про фінансові результати за 2005-2006 рік (Додатки Г, Д).

Однією з важливих характеристик фінансового стану підприємства є його незалежність від зовнішніх джерел фінансування. З цією метою обчислюється коефіцієнт фінансової незалежності (автономії) Кавт як відношення спільної суми власних коштів до підсумку балансу:

Кавт = Баланс, ряд. 380 / Баланс, ряд. 280 (2.1)

Кавт (на початок) = 62,0 / 2484,3 = 0,025

Кавт (на кінець) = 100,0 / 5674,6 = 0,018

Практикою встановлено, що спільна сума заборгованості не повинна перевищувати суму власних джерел фінансування, тобто критичне значення Кавт = 0,5. З розрахунку видно, що фінансовий стан підприємства на кінець періоду погіршав, що означає велику залежність підприємства від зовнішніх джерел.

Для визначення фінансової стійкості обчислюють коефіцієнт фінансової стабільності (Кф.с), який характеризує співвідношення власних і позикових засобів.

Кф.с = Баланс, ряд. 380 / Ф-1 (ряд. 180 + ряд. 620) (2.2)

Кф.с (на початок) = 62,0 / 2422,3 = 0,026

Кф.с (на кінець) = 100,0 / (13,5 + 5574,6) = 0,018

Перевищення позикових засобів над власними, указує на те, що підприємство не має достатнього рівня фінансової стійкості і залежить від зовнішніх фінансових джерел. Нормативне значення Кф.с>1. Якщо Кф.с < 1, то необхідно зясовувати причини зменшення фінансової стабільності. Причиною фінансової нестабільності можуть бути необґрунтоване збільшення матеріальних запасів і зменшення виручки від реалізації продукції, податковий тягар. З метою поліпшення фінансового стану керівництву необхідно вирішити питання про зменшення виробничих запасів і збільшити виробничу потужність.

Для визначення рівня забезпечення підприємства власними засобами слід розрахувати коефіцієнт забезпечення цими засобами (Кз.к). Цей коефіцієнт розраховується як відношення різниць між обємами джерел власних і прирівняних до них засобів (за винятком статті: «Неоплачений капітал») і фактичною вартістю основних засобів і інших необоротних активів до фактичної вартості наявних у підприємства оборотних коштів.

К_з.к = Баланс,(ряд.380-ряд.360+ряд.430)/Ф-1,(ряд.080+ряд.260) (2.3)

К_з.к (на початок) = 62,0 / (273,7 + 2210,3) = 0,025

К_з.к (на кінець) = 100,0 / (650,6 + 5023,6) = 0,018

Значення Кз.к має бути більше 0,1. З розрахунків видно, що підприємство не має достатнього забезпечення власними засобами.

Після визначення вказаних вище показників для поглиблення аналізу фінансового стану підприємства необхідно проаналізувати структуру кредиторської заборгованості. Аналізу підлягають дані четвертого розділу пасиву балансу «Поточні зобовязання» (рядки 500-610), при цьому визначається частка окремих статей розділу в спільній сумі кредиторської заборгованості, а також відхилення значень цих статей на кінець звітного періоду відносно початку року. З цією метою складена таблиця 2.1, в якій відображується структура поточної кредиторської заборгованості (графік представлено у Додатку Е):

Таблиця 2.1

Структура поточної кредиторської заборгованості

Особливу увагу необхідно звернути на наявність простроченої заборгованості перед бюджетом і іншими кредиторами. Як свідчать дані таблиці, поточна заборгованість ВАТ «Лубнифарм» на кінець 2006 року збільшилася на 3152,3 тис. грн., що негативно впливає на його фінансовий стан. Для поліпшення фінансового стану підприємства керівництву необхідно вирішити про ліквідацію заборгованості.

Для аналізу структури кредиторської заборгованості необхідно проаналізувати структуру активів. Активи підприємства і їх структура вивчаються з погляду як їх участі у виробництві, так і оцінки їх ліквідності. Спочатку визначається участь біля виробничому циклі основних фондів, нематеріальних активів, виробничих запасів і витрат, грошових коштів. При цьому уточнюється наявність найбільш ліквідних активів підприємства: грошових коштів на рахівницях, а також короткострокових цінних паперів і найменш ліквідних активів - основних фондів, які знаходяться на балансі підприємства, і інших необоротних активів.

Зміна структури активів підприємства у бік збільшення частки оборотних активів може означати:

- формування мобільнішої структури активів, що сприяє прискоренню оборотності засобів підприємства;

- відвернення частки поточних активів на кредитування споживачів товарів, підприємств і інших дебіторів, що свідчить про фактичну іммобілізацію частини оборотних коштів з виробничого циклу;

- спотворення результатів оцінки основних фондів із-за недоліків в організації бухгалтерського обліку і інше.

Для того, щоб зробити однозначні виводи про причини зміни вказаної пропорції в структурі засобів, необхідно провести детальний аналіз розділів і окремих статей активу балансу.

Враховуючи, що питома вага основних засобів і необоротних активів може змінюватися унаслідок впливу зовнішніх чинників (наприклад, порядку їх обліку, при якому коригування вартості основних фондів в умовах інфляції здійснюється із запізненням, тоді як ціна на сировину, матеріали, готову продукцію може збільшуватися достатньо високими темпами), необхідно звернути особливу увагу на зміну абсолютних показників Балансу за звітний період (рядки 030, 031, 032), яка відображує рух основних засобів (зміна норм амортизації, груп розділення основних фондів, вибуття і введення в експлуатацію нових).

При аналізі першого розділу активу балансу необхідно також звернути увагу на тенденцію зміни таких його статей, як незавершене будівництво (рядок 020), відстрочені податкові активи (рядок 060), оскільки ці активи не беруть участі у виробничому обороті і за певних умов збільшення їх частки може негативно впливати на результативність фінансової і господарської діяльності підприємства. Ця структура представлена в таблиці 2.2 (графік представлено у Додатку Ж):

Таблиця 2.2

Структура необоротних активів ВАТ «Лубнифарм»

Після аналізу основних засобів і інших необоротних активів з метою вивчення фінансового стану підприємства необхідно проаналізувати власні оборотні кошти. Власні оборотні кошти - це робочий капітал (Рк), який визначається як різниця між оборотними активами підприємства і його короткостроковими зобовязаннями. Тобто робочий капітал є тією часткою оборотних активів, яка фінансується за рахунок власних засобів і довгострокових зобовязань. Наявність робочого капіталу свідчить про те, що підприємство не лише може сплатити власні поточні борги, а і має фінансові ресурси для розширення діяльності і інвестування.

Для визначення Рк необхідне від суми підсумків розділу II.3 активу балансу відняти підсумок розділу IV пасиву:

Рк = Баланс (ряд. 150 + ряд. 260 - ряд. 620) (2.4)

Рк (на початок) = 2210,3 - 2422,3 = - 212,0

Рк (на кінець) = 5023,6 - 5574,6 = - 551,0

З розрахунків видно, що підприємство не має робочого капіталу і цей показник зменшується на кінець звітного періоду.

Якщо сума довгострокових кредитів перевищує робочий капітал (Рк < ряд. 440), то це свідчить, що підприємство використовує частка довгострокових позик і кредитів на фінансування поточних операцій, тобто здійснює їх нецільове використання.

При зменшенні Рк необхідно зясувати, за рахунок чого це сталося і як це вплинуло на маневреність робочого капіталу.

Маневреність робочого капіталу (Mк) характеризує частка запасів в його спільній сумі, тобто визначається відношенням величини запасів до розміру робочого капіталу:

Мк = 3 / Баланс (ряд. 260 - ряд. 620), (2.5)

де 3 - запаси і витрати.

Мк (на початок) = 1367,3 / (2210,3 - 2422,3) = - 6,45

Мк (на кінець) = 2478,6 / (5023,6 - 5574,6) = - 4,50

Збільшення товарних запасів, характерне в умовах інфляції, приводить до залучення довгострокових кредитів, що, у свою чергу, може негативно вплинути, враховуючи високі кредитні ставки, на платоспроможність підприємства. Як видно з розрахунків, біля підприємства товарні запаси в долі робочого капіталу зменшилася, що говорить про збільшення маневреності робочого капіталу.

Важливим показником платоспроможності підприємства є коефіцієнт покриття (Кп). Він визначається відношенням всіх поточних активів до короткострокових зобовязань і характеризує достатність оборотних коштів підприємства для погашення своїх боргів протягом року:

Кп = II А / IV П, (2.6)

де II А - підсумок II розділу активу балансу;

IV П - підсумок IV розділу пасиву балансу.

Кп (на початок) = 2210,3 / 2422,3 = 0,91

Кп (на кінець) = 5023,6 / 5574,6 = 0,90

Кп показує, скільки грошових одиниць оборотних коштів випадає на кожну грошову одиницю короткострокових зобовязань. Значення Кп повинне перебувати в межах 1-1,5. З розрахунків видно, що біля підприємства цей показник не досягає потрібних меж і рухається у бік зменшення.

Швидкість обороту оборотних коштів підприємства є одній з якісних характеристик фінансової політики підприємства. Чим більше швидкість обороту, тим ефективніше працює підприємства. Тому абсолютне або відносне збільшення оборотних коштів може свідчити не лише об розширення виробництва або дії показників інфляції, а і про зменшення швидкості їх обороту, що викликає збільшення їх маси.

Для визначення тенденції оборотності оборотних коштів розраховується коефіцієнт оборотності (До), який визначається як відношення виручки (валового доходу) від реалізації продукції, без врахування ПДВ і акцизного збору (звіт про фінансові результати), до суми оборотних коштів підприємства:

До = Ф-2 (ряд. 010 - ряд. 015 - ряд. 020) / Баланс (ряд. 260) (2.7)

До (на початок) = (6449,1 - 1059,4) / 2210,3 = 2,43

До (на кінець) = (7913,8 - 1270,9) / 5023,6 = 1,32

З розрахунків видно, що зменшення значення До на кінець звітного періоду порівняно до його значення на початок року свідчить про уповільнення обороту оборотних коштів, що негативно впливає на його фінансовий стан.

Показником ефективності використання оборотних коштів є також час обороту (Чо) - тривалість в днях одного обороту. Він визначається як відношення кількості календарних днів звітного періоду до коефіцієнта оборотності:

Чо = Т / До, (2.8)

де Т- кількість календарних днів звітного періоду.

Чо (на початок) = 365 / 2,43 = 149

Чо (на кінець) = 365 / 1,32 = 276

Важливим показником ефективності використання активів є оборотність запасів і тривалість одного обороту запасів. Коефіцієнт оборотності запасів (Ко.з) визначається як відношення собівартості реалізованої продукції до середньої вартості запасів:

Ко.з = Ф-2, ряд. 040 / Ф-1 (ряд. 100. Н + ряд. 100 До) * 0,5 (2.9)

де Н - початок звітного періоду; До - кінець звітного періоду.

Ко.з (на початок) = 5118,0 / (1367,3 + 2478,6) * 0,5 = 2,66

Ко.з (на кінець) = 6047,9/ (1367,3 + 2478,6) * 0,5 = 3,15

На підприємстві коефіцієнт оборотності запасів на кінець періоду збільшився і рівний 3,15, тобто підприємство в середньому 3 рази поповнює запаси впродовж звітного періоду, що позитивно впливає на фінансовий стан підприємства.

Середня тривалість одного обороту запасів (Чо.з) визначається по формулі:

Чо.з = Т / Ко.з (2.10)

Чо.з (на початок) = 365 / 2,66 = 137

Чо.з (на кінець) = 365 / 3,15 = 115

На досліджуваному підприємстві тривалість обороту запасів зменшилася на 137 - 115 = 22 дні, що позитивно свідчить про оновлення запасів на підприємстві. На кінець періоду підприємству необхідно 115 днів для повного використання запасів в господарській діяльності.

Аналізуючи розділ «оборотні активи», необхідно звернути увагу на темпи зростання дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги (ряд. 160), по отриманих векселях (ряд. 150). Збільшення цих статей балансу свідчить про надання підприємством товарних послуг для споживачів своєї продукції. Кредитуючи їх, підприємство фактично ділиться з ними часткою свого прибутку. Одночасно воно може брати кредити для забезпечення своєї господарської діяльності, що збільшує його власну кредиторську заборгованість. Важливим показником ліквідності підприємства є коефіцієнт абсолютної ліквідності (Ка.л), який характеризує миттєву готовність підприємства ліквідовувати короткострокову заборгованість і визначається як відношення суми його грошових коштів і короткострокових фінансових інвестицій до суми короткострокових (поточних) зобовязань:

Ка.л = Баланс (ряд. 230 + ряд. 240 + ряд. 220) / Баланс ряд. 620 (2.11)

Ка.л (на початок) = 1,2 / 2422,3 = 0,0005

Ка.л (на кінець) = 1,8 / 5574,6 = 0,0003

Значення коефіцієнта абсолютної ліквідності є достатнім в межах 0,2-0,35. Для досліджуваного підприємства це значення дуже мало, що є зовнішньою ознакою неплатоспроможності.

Щоб виявити резерви поліпшення фінансового стану підприємства необхідно проаналізувати його витрати на виробництво. Аналізу підлягають витрати підприємства, які безпосередньо повязані з виробництвом і збутом продукції. Дані беруться із звіту про фінансові результати і представлені в таблиці 2.3 (графік представлено у Додатку К):

Таблиця 2.3

Аналіз витрат на виробництво на ВАТ «Лубнифарм»

З розрахунків видно, що питома вага матеріальних витрат і відрахувань на соціальні заходи в собівартості продукції зменшилася відповідно на 6674,5 і 24,2 тисяч гривень, це могло статися в наслідок зменшення вартості сировини і матеріалів, які складають основну частку продукції, а також у звязку із зменшенням ставок зборів на соціальне страхування 2006 року в порівнянні з 2005 роком. В той же час збільшилася питома вага витрат на оплату праці на 75,2 тис. грн., що викликане збільшенням мінімальної заробітної плати, і, як наслідок, - збільшення окладів за штатним розкладом, амортизаційні витрати на 36,3 тис. грн., що повязане з покупкою і введенням в експлуатацію нового устаткування, і інші витрати на 1668,0 тис. грн. (такі як збільшення орендної плати, оплата за електроенергію, водопостачання, повязаних з підвищенням тарифів на ці послуги). Можна зробити вивід, що значно збільшилася частка інших витрат і це негативно відбилося на отриманій підприємством прибули.

Важливим показником фінансового стану підприємства є його прибутковість, яка характеризується сумою прибутку і рівнем рентабельності. Рівень рентабельності (Р) по валовому прибутку визначається як відношення прибутку від реалізації (П) до собівартості реалізованої продукції (С):

Р = Ф-2, ряд. 050 / Ф-2, ряд. 040 * 100% (2.12)

Р (на початок) = 269,9 / 5118,0 * 100% = 5,27 %

Р (на кінець) = 560,3 / 6047,9 * 100% = 9,26 %

З розрахунку видно, що рентабельність по валовому прибутку на кінець періоду збільшилася, що говорить про позитивні результати роботи підприємства.

В процесі аналізу необхідно визначити, як змінюється впродовж розрахункового періоду значення прибутку від реалізації, чистого прибутку, рівня рентабельності.

Результати аналізу занесені в таблицю 2.4 (графік представлено у Додатку Л):

Таблиця 2.4

Аналіз прибутковості ВАТ «Лубнифарм»

Збільшення валового прибутку від реалізації продукції за 2006 рік на 290,4 тисяч гривень викликане збільшенням зростання собівартості на 929,9 тисяч гривень меншими темпами, чим збільшення виручки (на 1464,7 тисяч гривень), що викликало підвищення рівня рентабельності на 4% за рахунок зменшення собівартості у відсотку до виручки на 3%. Разом з цим спостерігається зменшення прибутку оподаткування, що може говорити про великі фінансові витрати підприємства. Збільшення значень досліджуваних показників указує на те, що обсяги виробництва і реалізації продукції ростуть.

2.2.1 Аналіз експортних та імпортних операцій

Для повноти характеристики зовнішньоторговельною роботою підприємства експорт товарів і послуг за звітний рік порівнюється з експортом за попередній рік. Мета такого дослідження - встановити, які зміни сталися в товарній структурі експорту, в розвитку нового вигляду експорту і його географічного напряму. Дані про експорт за роки, які вивчаються, представлені в таблиці 2.5:

Таблиця 2.5

Обєми експортних постачань

З таблиці видно, що підприємство розвиває свою зовнішньоекономічну діяльність, експортні постачання збільшилися як по кількості, так і по асортименту. Зявився новий іноземний покупець, що свідчить про те, що фірма стає відома і за кордоном. Іноземними покупцями освоюється новий товар - календули мазь виробництва ВАТ «Лубнифарм».

Для отриманнявідповіді на питання про зміну вартісної структури експорту складена таблиця 2.6, де по кожній продукції показуються суми експорту в грошових одиницях і їх питома вага у відсотках до спільного підсумку(графік представлено у Додатку Н):

Таблиця 2.6

Аналіз зміни структури експорту

За даними цієї таблиці визначається тенденція розвитку експорту даної групи товарів за вартістю і структурою; як змінився обєм експорту в незмінних цінах (фізичний обєм) і як змінилися в середньому ціни на товари цієї групи. Для цього обчислюється міра впливу чинників кількості, ціни і структури на збільшення вартості експорту товарів даної групи на 153948,3 грн. (246717,7 - 92769,4).

По товарних групах, які включають кількісно і якісно сумірні товари можна обчислити наступні індекси:

I_стр = q₁ p₀ / q₁ p_{0 ,} (2.13)

де q1 - кількість товарів поточного періоду;

р0 -- базові ціни цих товарі в;

p0 - середня ціна товарів за базовий період.

Середня ціна визначається по формулі:

p0 = q0 p0 / q0 (2.14)

де q0 - середня кількість товарів за базовий період.

Для визначення таких індексів складається таблиця 2.8, в якій по роках згруповані асортимент продукції, що експортується, кількість поставленого товару, його ціна і спільна|загальна| сума в гривневому еквіваленті:

Індекс вартості (Iqp): Iqp = q1 p1 / q0 p0 (2.15)

Де q1 - кількість товарів поточного періоду;

p1 - ціна цих товарів.

Iqp = 246717,7 / 92769,4 = 2,66

Індекс цін (Ip): Iqp = q1 p1 / q1 p0 (2.16)

Iqp = 246717,7 / (18150 * 10,30 + 1500 * 16,41 + 3000 * 7,85) =

= 246717,7 / 235110,0 = 1,05

Сума 246717,7 грн. показує вартість| експортних товарів за звітний рік (кількість і ціни звітного року), а сума 235110,0 грн. - результат перерахунку кількості експорту за звітний рік по цінах минулого року. Порівняння цих сум дозволить визначити, як впливає зміна цін на величину вартості експорту товарів. Експортні ціни збільшилися в середньому на 5 %, що складає 11607,7 грн. (246717,7 - 235110,0).

Індекс фізичного обєму (Iq): Iq = q1 p0 / q0 p0 (2.17)

Iq = 235110,0 / 92769,4 = 2,53

Звідси, приріст експорту за рахунок зміни вартості обєму в незмінних цінах склав 142340,6 грн. (235110,0 - 92769,4). Останній індекс - це твір індексу кількості і індексу структури, тобто зміна фізичного обєму породжується спільною зміною кількості і структури товарів. Зміна кожного з цих чинників необхідно визначати окремо.

Індекс кількості (Iкол): Iкол = q1 / q0 = q1 p0 / q0 p0 (2.18)

де q1 p0 - кількість за поточний період;

q0 p0 - кількість за базовий період.

Перед цим необхідно визначити середню ціну товарів у 2005 році:

p0 = q0 p0 / q0 = 92769,4 / 9150 = 10,14 (2.19)

Звідси

Iкол = (22650 * 10,14) / (9150 * 10,14) = 229671,0 / 92769,4 = 2,47

Таким чином, приріст вартості товару за рахунок зміни його кількості складає

136901,6 грн. (229671,0 - 92769,4).

Iстр = (18150 * 10,30 + 1500 * 16,41 + 3000 * 7,85) / (22650 * 10,14) =

= 235110,0 / 229671,0 = 1,02

Звідси приріст вартості за рахунок зміни структури дорівнює 5439,0 грн. (235110,0 - 229671,0). Збільшення кількості і структури є величиной фізичного обєму: (136901,5 + 5439,0) = 142340,5 грн.

Таким чином, вартість експорту (експортна виручка) групи товарів, за рік збільшилася на 153948,3 грн. Така зміна викликана:

- зміною кількісної структури експорту, який виявився в збільшенні частки дорогого товару, це дозволило отримати додатково 136901,5 грн.;

- збільшенням спільної кількості товарів, які експортуються, що збільшило вартість експорту товарів на 5439,0 грн.;

- збільшення експортних цін збільшило вартість експорту на 11607,7 грн.

При аналізі експортних операцій необхідно оцінити раціональність використання оборотного капіталу підприємства. Основними критеріями раціонального використання оборотного капіталу підприємства при здійсненні експортних торгівельних операцій є: тривалість обороту оборотного капіталу, рентабельність експорту товарів.

Тривалість обороту залежить від маршруту перевезення товару, часу зберігання на складах, тривалості розрахунків з іноземними покупцями.

Аналітичні дані про залишки оборотних активів при здійсненні експортних постачань за два останні роки приведені в таблиці 2.7:

Таблиця 2.7

Залишки оборотних коштів при здійсненні експортних операцій, грн.

Спочатку визначаються середньорічні залишки оборотних коштів:

З(1) / 2 + З(2) + ... + З(n - 1) + З(n) / 2

СО (середні залишки) = -------------------------------------------------- , (2.20)

n - 1

де З - залишок на початок періоду (1- 1-й квартал, 2- 2-й квартал),

n - кількість періодів.

З (грошові кошти) = 159,3 / 4 = 39,8

З (розрахунки з|із| покупцями) = (29319,0 + 195169,8 + 51547,8 / 2) / 4 =

= 62565,7

З (оборотні кошти) = (29319,0 + 159,3 + 195169,8 + 51547,8 / 2) / 4 =

= 62605,5

Оберт оборотного капіталу (оборотних коштів) відбувається по схемі: відвантаження товару (розрахунки з іноземними покупцями) - грошові кошти. Всі стадії обороту відображуються в активі по статтях 2-го розділу бухгалтерського балансу.

Далі визначається кількість обертів (До) оборотного капіталу (оборотних коштів) за рік:

С

До = ---------, (2.21)

СЗ

де С - собівартість реалізованих товарів

СЗ - середньорічні залишки

До = 315582,9 / 62605,5 = 5,04

За досліджуваний період оборотний капітал ВАТ «Лубнифарм» зробив 5 обертів.

Наступним етапом є визначення тривалості одного оберту оборотних коштів за досліджуваний період:

СЗ * Д 365

ОД (оборотність в днях) = --------- = --------- (2.22)

С До

ОД (оборотність в днях) = 365 / 5,04 = 71,4

Ефективність експортних операцій досягається тільки тому випадку, коли прискорення оборотності зєднується з необхідним рівнем рентабельності продажів. Розрахунок рентабельності представлений в таблиці 2.8:

Таблиця 2.8

Рівень рентабельності експорту, грн.

Не дивлячись на збільшення виручки від продажів на 165,95 %, збільшення собівартості на 166,82 % викликало зменшення рівня рентабельності експортних продажів на 4,5 %.

Для характеристики роботи підприємства у галузі імпорту його обєми за звітний рік порівнюються з обємами попереднього року, представлені в таблиці 2.9:

Таблиця 2.9

Обєм імпорту в розрізі держав-покупців

Обєм імпорту збільшився на 469849,77 грн. У державній структурі імпорту звертає на себе увагу збільшення постачань з Росії, залучення нового іноземного постачальника з Єгипту. Збільшення російських постачань обумовлене деякими пільгами згідно оподаткування ввезених з Росії товарів, що означає зменшення витрат діяльності і можливе збільшення прибутків.

2.3 Шляхи поліпшення зовнішньоекономічної діяльності ВАТ «Лубнифарм»

Економічний механізм господарювання стосовно підприємств доцільно розподілити на два блоки: перший блок включає елементи зовнішньоекономічного середовища, яке функціонує між держаними структурам та підприємствами, а другий - внутрішньогосподарського економічного середовища.

До складу зовнішньоекономічного середовища необхідно віднести такі елементи: цінова політика, яка повинна забезпечити відповідний рівень рентабельності виробництва і паритет цін на продукцію; система оподаткування; фінансово-кредитна система, яка діє через систему субсидій, дотацій, субвенцій, а також через кредитні угоди; система страхування майна.

Блок внутрішньогосподарського економічного середовища включає такі елементи: система майнових відносин; система трудових відносин; форми організації праці та її матеріального стимулювання; система розрахункових цін на продукцію та тарифи на послуги і роботи.

З метою забезпечення паритету цін між товаровиробниками і промисловими підприємствами необхідно забезпечувати співвідношення між цінами на продукцію й цінами на промислові товари та послуги, що споживаються підприємствами.

Відомо, що на всі види продукції і послуг ціни мають тенденцію до зростання, а тому виникає обєктивна необхідність у визначенні цінового співвідношення через показник індексу номінального паритету (відношення індексу цін на продукцію за відповідний проміжок часу на індекс цін на окремі види промислової продукції та послуг).

Ефективне функціонування підприємств значною мірою залежить від створення внутрішньогосподарського економічного середовища. Виробничо-економічні відносини у підрозділах підприємства формуються з урахуванням удосконалення його спеціалізації. Організаційно-виробничої структури, підвищення професійної кваліфікації працівників і спеціалістів.

Важливе місце в системі виробничих відносин відіграє форма організації праці. Найбільш поширеною формою внутрішньогосподарської організації праці є бригада.

В умовах ринкових відносин виникає обєктивна необхідність удосконалення внутрішньогосподарських товарно-грошових відносин на основі неколективної, а персональної відповідальності. Підрозділи основного виробництва, а також обслуговуючи підрозділи розробляють відповідні програми і укладають з адміністрацією підприємства, договори на виробництво відповідної продукції та надання послуг.

З метою підвищення трудової, технологічної дисципліни і відповідальності за кінцеві результати доцільно з урахуванням інтересів власника майна будувати відносини не з окремими підрозділами, а з конкретними працівниками.

Доцільно укладати договір між підприємством і працівником у форму внутрішньогосподарського лізингу, в якому виділяється обєкт лізингу, термін та порядок виплати лізингових платежів (можливий фінансовий або оперативний внутрішньогосподарський лізинг). Згідно з договором лізингоодержувач сплачує підприємству певну плату виробленою продукцією як за ринковою ціною, так і за собівартістю.

У системі заходів щодо ефективного використання трудових ресурсів доцільно розробляти і укладати трудові угоди (контракти) по всіх категоріях працюючих. Це дає можливість як спеціалістам, так і працівникам різних підрозділів підприємства визначитися з виконанням відповідних функцій, індивідуальним положенням про оплату праці, знати свої права, а також нести відповідальність за порушення трудової, технологічної та фінансової дисципліни.

Таким чином, практична реалізація основних елементів господарського механізму дає можливість (навіть при обмежених інвестиціях) досягти вагомих показників виробничо-фінансової діяльності та соціального розвитку.

РОЗДІЛ 3.

ОРГАНІЗАЦІЯ ОБЛІКУ ТА АУДИТУ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВАТ «ЛУБНИФАРМ»

3.1 Облік зовнішньоекономічних операцій

ВАТ «Лубнифарм» використовує в своїй зовнішньоекономічній діяльності такий її вид як експорт і імпорт товарів. Тому облік зовнішньоекономічних операцій умовно можна розділити на облік експортних операцій, облік імпортних операцій, а також приділити увагу обліку відряджень співробітників підприємства за кордон.

Експорт товарів (робіт, послуг) є продажем товарів (робіт, послуг) українськими субєктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним субєктам господарської діяльності (у тому числі з оплатою в не грошовій формі) з вивозом або без вивозу цих товарів (робіт, послуг) за митну територію України, включаючи реекспорт. При цьому поняття «Реекспорт (реекспорт товарів)» означає продаж іноземним субєктам господарювання і вивіз за кордон України товарів, раніше імпортованих на територію України (ст. 1 Закону про зовнішньоекономічну діяльність).

Декларування здійснюється шляхом заяви в установленій формі (письмовою або усною) точних даних про мету переміщення товарів і інших предметів через митний кордон України і відомостей безпосередньо про переміщувані товари і предмети, а також інших відомостей, необхідних для митного оформлення і контролю.

Юридична або фізична особа, що здійснює декларування, іменується декларантом. За рішенням (письмовій заяві) сторін для здійснення декларування товарів може притягуватися третя сторона -- підприємство, що має свідоцтво про визнання його декларантом, має в своєму штаті осіб, уповноважених на декларування (що отримали відповідні кваліфікаційні свідоцтва), і допущене митницею до здійснення декларування. Для ВАТ «Лубнифарм» послуги з декларування надає фірма ТОВ «ЮГ-РТ».

З метою декларування товарів, переміщуваних через митний кордон України, ВАТ «Лубнифарм» за допомогою декларанта ООО «ЮГ-РТ» заповнює і подає митному органу письмову заяву встановленої форми - вантажну митну декларацію.

Документом, що містить відомості про товари, транспортні засоби і інші предмети і мету їх переміщення через митний| кордон України або про зміну митного режиму щодо цих товарів, а також інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування митних платежів, є вантажна митна декларація.

Оформлені митним органом листи вантажної митної декларації розподіляються в наступному порядку:

- перший основний лист («Екземпляр для митниці») -- зберігається разом з комплектом документів, на підставі яких здійснювалося митне оформлення, в митному підрозділі, що здійснює митне оформлення, протягом 12 місяців, після чого передається на зберігання в архів митниці;

- другий основний лист («Екземпляр для статистики») -- використовується в підрозділі митної статистики митного органу;

- третій основний лист («Екземпляр для митниці») -- використовується в підрозділі митних доходів і платежів митного органу;

- четвертий основний лист («Екземпляр для митниці») -- використовується залежно від виду зовнішньоекономічної операції;

- пятий основний лист («Екземпляр для декларанта») -- передається декларанту.

Додаткові листи вантажної митної декларації (форма № МД-3) розподіляються в аналогічному порядку.

Вантажна митна декларація заповнюється декларантом на державній мові за допомогою компютера. Під час заповнення вантажної митної декларації може примінитися іноземна мова, якщо переклад державною мовою назв субєктів або фірмової (комерційного) назви товару є недоцільним і істотно не впливає на принцип здійснення заходів тарифного або нетарифного регулювання. Допускається використовувати оборотну сторону вантажної митної декларації для штампів і написів державних контролюючих органів.

Вантажна митна декларація, заповнена із стираннями і помилками, до оформлення не приймається. Виправлення у вантажній митній декларації можуть бути зроблені шляхом перекреслювання помилкових і внесення правильних відомостей (друкарським способом або від руки). Кожне виправлення завіряється друком декларанта. У графах 12, 22, 37, 42, 45, 46, 47 виправлень не допускаються.

Вантажна митна декларація вважається за оформлену за наявності на всіх її листах особистого номерного друку інспектора митниці, який здійснив митне оформлення товару.

Оформлена вантажна митна декларація засвідчує право субєкта зовнішньоекономічної діяльності на розміщення товарів в певний митний режим і підтверджує права і обовязки осіб, вказаних у вантажній митній декларації, щодо здійснення ними відповідних правових, фінансових, господарських і інших операцій.

Оформлена вантажна митна декларація (за наявності на всіх її листах відбитку особистого номерного друку посадової особи митниці, що здійснила митне оформлення товарів) дає право на переміщення вантажу через митний кордон України.

Якщо вивозяться (експортуються) товари, на які встановлені вивізна, антидемпінгова, компенсаційна або спеціальні види митного збору, додатково представляється декларація митної вартості|.

При здійсненні операцій по експорту товарів у експортера можуть виникати додаткові витрати:

- на вантаження, розвантаження, перевантаження такого товару, його транспортування і страхування до пункту перетину митного кордону України;

- оплату комісійних і брокерських послуг;

- ліцензійні і інші платежі за використання обєктів права інтелектуальної власності, які покупець повинен прямо або побічно здійснити як умова продажу (експорту) оцінюваних товарів.

Конкретний перелік і вартість таких послуг може включатися в контракт як додаткові умови. Фактична вартість супутніх послуг, перерахованих вище, включається в митну вартість товарів, що вивозяться. Якщо вантажна митна декларація заповнюється на товари декілька найменувань, то витрати на транспортування розподіляються пропорційно вазі товарів різних найменувань, витрати на страхування - пропорційно вартості товарів.

У бухгалтерському обліку дохід від операцій по експорту товарів признається в відповідності| з п. 8 П(С) БО 15 «Доходи». Сума доходу від операцій в іноземній валюті визначається з урахуванням П(С) БО 21 «Вплив змін валютних курсів».

Відвантаження товару ВАТ «Лубнифарм» відбувається на підставі заявки, скинутої факсом покупцем з вказівкою найменування товару, його кількості і термінів постачання. На її підставі відбувається підписання додатка-специфікації і виставляння рахунку-фактури.

По зовнішньоекономічних договорах з іноземними покупцями ВАТ «Лубнифарм» поставляє продукцію на умовах DDU (постачання без сплати мита) по правилах “ІНКОТЕРМС-2000», по яких надається не розвантажений товар в розпорядження покупця в узгодженому місці призначення з умовою оплати всіх витрат по такому постачанню експортером. Продукція поставляється цистерною автомобільним транспортом. Продавець здійснює митне очищення товару для експорту, несе витрати і ризики, повязані з транспортуванням товару до місця призначення (за винятком митного очищення товару для імпорту). Відповідальність за митне очищення товару для імпорту покладається на покупця. Послуги з доставки товару ВАТ «Лубнифарм» оплачує фірмі-перевізникові. На підставі заявки на перевезення вантажу перевізник складає кошторис витрат по перевезенню і виставляє рахунок на оплату послуг перевезення. Після повернення перевізника складається акт про виконання послуг з перевезення, на підставі якого закривається передоплата.

Коли в бухгалтерію поступає оформлений пятий лист вантажної митної декларації, бухгалтер оформляє в програмі витратну накладну. ВАТИ «Лубнифарм» з іноземними покупцями працює на умовах відвантаження з подальшою оплатою.

За досліджуваний період ВАТ «Лубнифарм» було здійснене три експортні постачання. Для прикладу візьмемо постачання за контрактом № 25/04-Э від 25.04.06, увязненому із СП «ЕСКУЛАПФАРМ» Білорусь, від 01.08.06.

ВАТ «Лубнифарм» 28.07.06 проводить передоплату декларанту ООО «ЮГ-РТ» (не платник податку на додану вартість) в сумі 105,00 гривень на митні платежі і 100,00 гривень на оплату послуг з митного оформлення. Акт про надання послуг з митного оформлення підписаний обома сторонами 01.08.06. За послуги перевезення 02.08.06 грошових коштів в сумі 7070,00 гривень було перераховано фірмі-перевізникові ЧП «Автоальянс». Акт про надання послуг перевезення підписаний обома сторонами 07.08.06.

Протягом 3 кварталу 2006 року курс НБУ не мінявся - 5,05 грн. за $1.

У таблиці 3.1 представлена кореспонденція рахунків по обліку| експортних операцій:

Таблиця 3.1

Кореспонденція рахунків по обліку експортних операцій

Імпорт товарів (робіт послуг) - придбання українськими субєктами зовнішньоекономічної діяльності у іноземних субєктів господарювання товарів (робіт, послуг) з ввезенням або без ввезення таких товарів (робіт, послуг) па територію України, включаючи покупку товарів, призначених для власного споживання установами і організаціями України, розташованими за її межами.

Величина первинної вартості запасів ВАТ «Лубнифарм» залежить від способу надходження запасів на підприємство. У первинну вартість запасів, які отримуються за плату, включаються:

- суми, що сплачуються постачальникові згідно з угодою;

- ввізне мито і митний збір;

- посередні податки, що не відшкодовуються підприємству;

- транспортно-заготівельні витрати;

- інші витрати, безпосередньо повязані з придбанням запасів і доведенням їх до придатного до використання стану.

При формуванні первинної вартості імпортних товарів слід чітко розрізняти фактурну і митну вартість, які відбиваються у вантажній митній декларації.

Фактурна вартість (договірна, контрактна) (гр. 42 вантажних митних декларації) - вартість товарів, яка фактично сплачена або підлягає сплаті або повинна компенсуватися зустрічними постачаннями товарів і указуватися в рахунку-фактурі (рахунку-проформі - для бартеру) відповідно до умов зовнішньоекономічного договору купівлі-продажу або міни. Фактурна вартість товарів включається в їх первинну вартість з урахуванням вимог П(С) БО 9 «Запасів» і П(С) БО 21 «Вплив змін валютних курсів».

Митна вартість (гр. 45 вантажній митній декларації) - ціна товару, фактично сплачена або підлягаюча сплаті за ці товари і визначена методами, встановленими Митним кодексом України. Використовується виключно для цілей митного оподаткування товарів і ведення митної статистики.

Визначаючи фактурну і митну вартість товару, бухгалтера ВАТ «Лубнифарм» враховують валютний курс, вказаний в графі 23 вантажних митних декларації. Це курс, що діяв в день прийому митницею декларації до оформлення.

У транспортно-заготівельні витрати включаються витрати:

- на оплату тарифів (фрахту);

- оплату навантажувально-розвантажувальних робіт;

- транспортування товарів всіма видами транспорту до місця їх використання;

- страхування рисок транспортування товарів.

Облік транспортно-заготівельних витрат у вартості імпортних товарів залежить від базисних умов поставки визначених договором відповідно до правил «ІНКОТЕРМС-2000». Сума транспортно-заготівельних витрат включається в собівартість придбаних запасів.

При імпортуванні товарів до інших витрат ВАТ «Лубнифарм» відносить витрати:

- на отримання дозвільних документів на ввезення товарів на територію України;

- сертифікацію товарів;

- зберігання товару в зоні митного контролю;

- оплату послуг митних брокерів;

- відрядження, повязані з придбанням і доставкою товару.

Спосіб розрахунків за товар може істотно впливати на його вартість. Якщо товар оплачується після його надходження, то заборгованість перед нерезидентом називають монетарною статтею балансу. В разі зміни валютного курсу на дату балансу або на момент погашення такої заборгованості в порівнянні з курсом, що діяв на дату надходження товару, стаття перераховується. Курсова різниця відбивається у складі інших операційних витрат або доходів (п. би, 7 і 8 П(С) БО 21). Вартість самого товару залишається незмінною, тобто розрахованою по курсу НБУ на дату його отримання.

При придбанні імпортного товару на умовах передоплати заборгованість нерезидента називається немонетарною статтею і перерахунку через зміни валютного курсу не підлягає. Вартість отриманого товару визначається по курсу, який діяв на момент перерахування передоплати.

В разі сплати авансових платежів нерезиденту частинами| і отримання від нього товару частинами в межах цих сум (заборгованість немонетарна) вартість отриманого товару визначається по сумі авансових платежів з урахуванням курсу, що діяв на дату сплати кожної частки авансу.

Якщо аванс був сплачений частково, а товар вчинив на повну суму - те спільна вартість ділиться на монетарну і немонетарну частки.

Первинними документами, на підставі яких ВАТ «Лубнифарм» формує первинна вартість придбаного по імпорту товару і на підставі яких він відбивається в бухгалтерському обліку у складі запасів, служать:

- рахунок (invoice, rechnung) - основний розрахунковий документ, що містить вимогу продавця до покупця щодо оплати відвантажених товарів;

- транспортні накладні (CMR, залізнична накладна, авіанакладна і т. д.) - товаросупровідні документи, що свідчать про отримання товару;

- акти наданих послуг;

- вантажна митна декларація;

- інші документи.

Для здійснення імпортної операції ВАТ «Лубнифарм» складає і скидає іноземному постачальникові заявку, в якій указує необхідний товар, його кількість і передбачувані терміни постачання.

На підставі цієї заявки підписується доповнення до контракту, в якому вказані точна кількість відвантажуваної продукції, ціна і сума відвантаження. А також виставляється рахунок-проформа на передоплату.

Відвантаження відбуваються по правилах «ІНКОТЕРМС-2000» на умовах FCA (Франко-перевізник), по яких надання товару, що минув митне очищення для експорту, відбувається під відповідальність перевізника, вибраного покупцем у вказаному місці або пункті у встановлений термін.

Фірма-перевізник складає кошторис витрат і виставляє рахунок для здійснення передоплати. Після повернення перевізника складається акт про виконання послуг перевезення, на підставі якого закривається передоплата.

Відображення цих операцій на рахунках бухгалтерського обліку представлене в таблиці 3.2 на прикладі операцій за контрактом № 1112/СХ від 16.11.04 із ЗАТ СИБУР-ХИМПРОМ, Росія.

ВАТ «Лубнифарм» 16.06.06 проводить передоплату декларанту ООО «Енелайз» в сумі 340,00 гривень (без ПДВ) на митні платежі і 24,00 гривень (у тому числі ПДВ на суму 4,00 гривень) на оплату послуг з митного оформлення. Акт про надання послуг з митного оформлення підписаний обома сторонами 22.06.06. За послуги перевезення 21.06.06 грошових коштів в сумі 12000,00 гривень (у тому числі ПДВ на суму 387,10 гривень) було перераховано фірмі-перевізникові ТОВ «Вест-Експрес». Акт про надання послуг перевезення підписаний обома сторонами 22.06.06. Передплата по сировині була перерахована 08.06.06 в сумі 864000,00 російських рублів. Курс НБУ на 08.06.06 - 0,18802 грн. за 1 російський рубель. Фактично відвантажено і отримано сировини було на суму 843336,00 російських рублів. Курс НБУ на 22.06.06 - 0,18692 грн. за 1 російський рубель. Повернення надмірно перерахованих грошових коштів після підписання акту звірки розрахунків ЗАО «Сибур-хімпром» провело 05.07.06 в сумі 20664,00 російських рубля. Курс НБУ на 05.07.06 - 0,18815 грн. за 1 російський рубель. У звязку із заявленим в податковій декларації по податку на додану вартість відшкодуванням податку на особовий рахунок підприємства був виписаний податковий вексель на адресу Державної податкової інспекції м. Лубни на суму зобовязань по ПДВ 33462,76 гривень.

Таблиця 3.2

Облік імпортних операцій

Порядок проведення розрахунків по експортних і імпортних операціях регулюється Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Виручка ВАТ «Лубнифарм» підлягає зарахуванню на їх рахунки в банках в терміни виплати заборгованостей, вказані в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати оформлення вантажної митної декларації на продукцію, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг, вдача інтелектуальної власності) -- з моменту підписання акту або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного терміну вимагає індивідуальної ліцензії НБУ.

Відлік цього терміну починається з наступного календарного дня після дня оформлення вантажної митної декларації або підписання акту (іншого документа).

Банк знімає експортну операцію резидента з контролю після зарахування виручки по цій операції (або її частки -- в разі здійснення обовязкового продажу) на поточний рахунок резидента.

Імпортні операції ВАТ «Лубнифарм», здійснювані на умовах відстрочення постачання, у випадку, якщо таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу, виставляння векселя на користь постачальника товару, що імпортується, або при застосуванні розрахунків у формі документарного акредитиву з моменту здійснення банком платежу на користь нерезидента, вимагають отримання індивідуальної ліцензії НБУ.

Відлік 90-денного терміну банк починає з наступного календарного дня після дня здійснення вищеперерахованих операцій. При застосуванні розрахунків у формі документарного акредитиву за момент здійснення платежу на користь нерезидента| вважається дата списання засобів з рахунку банку.

Банк знімає імпортну операцію ВАТ «Лубнифарм» з контролю після предявлення підприємством документа, який відповідно до умов договору засвідчує здійснення нерезидентом постачання продукції, виконання робіт, надання послуг.

Порушення ВАТ «Лубнифарм» вищезгаданих термінів спричиняє за собою стягнення пені за кожен день прострочення у розмірі 0,3 % від суми недоотриманої виручки (митній вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованій в грошову одиницю України по валютному курсу НБУ на день виникнення заборгованості.

Згідно ст. 4 Закони України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», в разі ухвалення судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом або Морською арбітражною комісією при Торговельно-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла унаслідок недотримання нерезидентом термінів, передбачених експортно-імпортними контрактами, 90-денні терміни зупиняються, і пеня в цей період не сплачується.

В разі ухвалення судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення виробництва у справі, або залишення позову без розгляду 90-денні терміни відновлюється, і пеня| за їх порушення сплачується за кожен день прострочення, включаючи період, на який ці терміни були зупинені.

В разі ухвалення судом вирішення про задоволення позову пеня за порушення термінів не сплачується з дати ухвалення судом позову до розгляду.

Якщо перевищення 90-денних термінів обумовлене виникненням форс-мажорних обставин, перебіг термінів зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин і поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

3.1.1 Облік балансової вартості валюти і курсових різниць

Одним з аспектів обліку зовнішньоекономічних операцій є визначення балансової вартості іноземної валюти.

Балансова вартість валюти - це гривневий еквівалент іноземної валюти, розрахований з використанням обмінного курсу гривни по відношенню до інших валют.

Значення цього показника грає важливу роль при формуванні величини валових витрат і суми прибутку оподаткування ВАТ «Лубнифарм». Тому основне завдання обліку операцій з розрахунками в іноземній валюті полягає в правильному визначенні балансової вартості іноземній валюті. Основоположним документом, що регламентує порядок віддзеркалення в бухгалтерському обліку курсових різниць, є П(С) БО 21 «Вплив зміни валютних курсів».

У бухгалтерському обліку ВАТ «Лубнифарм» операції в іноземній валюті під час первинного визнання відображає в гривні шляхом перерахунку суми іноземної валюти із застосуванням курсу НБУ на дату проведення такої операції (дата визнання активів, зобовязань, власного капіталу, доходів і витрат) згідно п. 5 П(С) БО 21 «Вплив зміни валютних курсів».

Пунктом 3 ст. 9 Закону про бухгалтерський облік передбачена необхідність віддзеркалення в обліку операцій, виражених в іноземній валюті, як у валюті розрахунків і платежів, так і у валюті звітності.

Для віддзеркалення ВАТ «Лубнифарм» операції в гривневому еквіваленті (валюті звітності) необхідно перерахувати суму іноземної валюти із застосуванням курсу НБУ.

Унаслідок постійної зміни офіційного курсу іноземних валют біля ВАТ «Лубнифарм» виникає особливий обєкт обліку, що іменується курсовими різницями.

Для розмежування доходів і витрат за джерелами їх виникнення слід враховувати, що операційній курсова різниця буде в тому випадку, якщо курсові різниці будуть нараховані по активах або зобовязаннях підприємства, повязаних з операційною діяльністю ВАТ «Лубнифарм», тобто основний і іншою діяльністю, інвестиційною, що немає, або фінансовою.

Другою часткою цього пункту передбачено, що курсові різниці від перерахунку грошових коштів в іноземній валюті і інших монетарних статей від операційної діяльності відображаються у складі інших операційних доходів (витрат). Тобто в даному випадку використовується прибутковий рахунок 714 або витратний рахунок 945.

До монетарних статей балансу ВАТ «Лубнифарм» відносяться грошові кошти і їх еквіваленти, а також заборгованість (як дебіторська, так і кредиторська), яка погашатиметься грошовими коштами або їх еквівалентами. Наприклад, якщо підприємство отримало продукцію і передбачає сплатити її вартість грошима, то така заборгованість вважатиметься за монетарну. Якщо ж підприємство спочатку перерахувало попередню оплату, а потім планує отримати продукцію, то така заборгованість вважатиметься за немонетарну, оскільки буде погашена не грошовими коштами.

Облік впливу змін валютних курсів на монетарні статті і немонетарні статті різний. Згідно абзацам 1 і 2 п. 8 П(С) БО 21 «Вплив змін валютних курсів» визначення курсових різниць по монетарних статтях в іноземній валюті проводиться на дату здійснення розрахунків і на дату балансу. Немонетарні статті відбиваються в обліку по валютному курсу на дату здійснення операції і не перераховуються на кожну дату балансу.

Тобто зміна валютних курсів впливає тільки на монетарні статті. Облік такого впливу ведеться шляхом віддзеркалення до обліку позитивних і негативних курсових різниць.

Віддзеркалення курсових різниць по монетарних статтях балансу в бухгалтерському обліку представлене в таблиці 3.3:

Таблиця 3.3

Облік курсових різниць по монетарних статтях балансу