Розробка комплексної програми стимулювання збуту

1) Попередні тести

а) тестування задуму. Мова йде про перевірку ідеї, яка могла б лягти в основу стимулювання, до того як щось буде зроблено. Необхідно зясувати, що думають люди, що склали вибірку, про той або інший прийом стимулювання, його обєм і терміни проведення. Найпростішим і швидшим способом є метод оцінної шкали, яка будується за наслідками опитування .

б) тестування способу. Діставши схвалення задуму кампанії по стимулюванню, можна звернутися до учасників опитування з проханням конкретизувати спосіб його втілення, наприклад, вибрати призи.

2) Ринкові тести

Ринкове тестування проводиться безпосередньо в магазинах або вдома, тобто серед реальних покупців, в мить, коли йде стимулювання. Подібно до контрольних ринкових продажів, що влаштовуються перед випуском того або іншого товару в звернення в національному масштабі, випробування програми стимулювання здійснюються в географічно обмеженій зоні, або всього в декількох магазинах цієї зони.

а) тестування в контрольному магазині. Полягає в тому, що споживачеві послідовно і поперемінно пропонуються різні варіанти стимулювання в двох групах магазинів, що володіють зіставними характеристиками (асортимент, обєм постачань і т. д.). Наприклад, відбираються десять торгових точок, які розділяють на дві групи: 1 і 2. Потім в перебігу певного часу в цих магазинах перевіряються всі варіанти стимулювання, після чого тестовані варіанти перемішуються.

Такий метод отримав назву “Латинський квадрат”. Ніякі інші зміни в ході тесту не допускаються. Чергування і послідовна заміна чинників стимулювання дозволяють виключити вплив на результати тесту відмінностей між магазинами, особливостей клієнтури і періоду продажів. Аналіз варіантів, що змінялися, дозволяє зробити висновок про перевагу одного варіанту над іншим або про їх рівність [10].

б) запальне тестування. В даному випадку мова йде про широкомасштабному випробуванні в представленому регіоні національного ринку. Це дозволяє випробувати план стимулювання продажів в його сукупності і його можливі варіанти. Але такий тест вимагає немало часу і обходиться дорого, тому даний метод слід застосовувати тільки в тому випадку, якщо дотримані певні умови: забезпечена значна рекламна підтримка, відома позиція торгових посередників щодо типу стимулювання, що перевіряється, проведено попереднє тестування і його результати говорять про те, що захід має серйозні шанси на успіх ( не менше 50%).

Контроль і оцінка результатів стимулювання. Контроль за стимулюванням повинен здійснюватися до, в час і після його проведення.

1) Метою контролю до початку операції є прогнозування успіху або невдачі, вибір найбільш відповідного типу стимулювання і приведення його у відповідність з особливостями цільової аудиторії.

2) Метою контролю в ході стимулювання є забезпечення розгортання операції відповідно до плану, а так само готовність протистояти виникаючим проблемам або втручанню яких-небудь зовнішніх чинників.

3) Після операції метою контролю є підведення підсумків і загальна оцінка її ефективності.

Основна важкість оцінки стимулюючих заходів полягає в тому, що вони рідко проводяться ізольовано як від інших акцій того ж виробника, так і від акцій конкурентів. Тому дуже багато виробників задовольняються простим зіставленням обєму продажів до і після операції. Але може виникнути така ситуація, що приріст, що зовні виглядає як 50%-е збільшення обєму продажів, насправді складає всього 20%, оскільки в магазинах, не охоплених стимулюванням, приріст склав 30%. На ділі треба порівнювати чинники, які відрізняються стабільністю і постійністю, при цьому ідеальною було б зіставлення з групою магазинів, що знаходяться в зоні, вільній від стимулювання. Слід також брати до уваги дії конкурентів під час проведення стимулювання [11].

1.5 Досвід акцій зі стимулювання збуту продукції в Україні

Деякі фахівці з маркетингових комунікацій стверджують, що за останні 15 років на Заході люди переситилися стимулюванням продажу товарів. Ті акції, які колись привертали загальну увагу, зараз набридли. Тому найближчим часом очікується відплив капіталу в традиційну рекламну діяльність та паралельне ускладнення й подорожчання стимулювання продажу. В Україні, однак, де ринкова економіка тільки будується, навіть найтрадиційніші заходи для стимулювання продажу можуть виявитися цілком новими і дати значний економічний ефект.

Найбільш поширений в Україні так званий семплінг (в перекладі з англ. -- проба). Це дегустації, демонстрації та безкоштовне розповсюдження товарів.

Фахівці вважають, що всі нестандартні заходи (спортивні змагання, збори дилерів, вечірки на кілька тисяч учасників) відбуваються за однією схемою. Розробляється ідея такого заходу -- на певний час для групи людей (майбутніх споживачів) створити атмосферу, яка матиме позитивний емоційний вплив, який асоціюватиметься в людини з брендом, під егідою якого провадиться ця акція. Під час такого заходу людина отримує також і певний обсяг інформації про товар та його позитивні якості .

Такі акції, як презентації товарів на стендах спеціалізованих виставок, за правильного використання можуть привернути увагу більшості споживачів (відвідувачів виставок) протягом усього часу проведення виставки. Так, під час проведення виставки «Dream House-97» безпосередньо на стенді інсценувалась зйомка кліпа про пральну машину. Процес зйомки було відтворено в усіх деталях -- освітлення, камери, роздратований режисер, справжня «зірка» (Катя Чілі) -- та глядачі, які виступали у ролі акторів. Вони могли себе бачити. Усе це було яскраво, незвично, і стенд цих пральних машин був завжди в центрі уваги.

Фахівці з маркетингових комунікацій в Україні зробили такі висновки щодо сучасних активних заходів стимулювання продажу товарів:

по-перше, активно та широко використовують стимулювання тільки закордонні компанії. Національний виробник міцно тримається старих традицій спілкування з покупцем і не бажає вкладати гроші (може більшість з них таких грошей і не має?) в цю галузь маркетингових комунікацій, забуваючи, що мінімальна стартова ціна проведення семплінгу дорівнює вартості однієї хвилини на центральному телебаченні і що значно результативніше провести успішну локальну кампанію, ніж витратити гроші на слабку загальнонаціональну[12];

по-друге, не варто розробляти заходи зі стимулювання самотужки, без залучення відповідних професіоналів. На ринку України вже діють такі фірми, котрі пропонують досить широкий набір послуг, а майже всі великі рекламні агенції вже створили відповідні спеціалізовані підрозділи;

по-третє, з розвитком ринку кількість акцій, спрямованих на стимулювання продажу товарів, збільшуватиметься, бо вони закладають підвалини тривалих стосунків між виробниками та споживачами.

2. ХАРАКТЕРИСТИКА ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА «РЕЗЕРВ - 1 »ТА ЙОГО ПРОДУКЦІЇ

2.1 Загальна характеристика і організаційна структура ПП «Резерв - 1 »

ПП « Резерв - 1 » є підприємством з приватною формою власності. Підприємство організоване і зареєстроване в 1991 році і має шістнадцять років досвіду роботи в індустрії автоматизованих адресних систем. Підприємство здійснює свою діяльність на підставі і відповідно до чинного законодавства України та Статуту; має самостійний баланс, може мати поточні та депозитні рахунки, у тому числі в іноземних банківських установах. Підприємство має право у встановленому порядку укладати угоди, набувати майнові та особисті немайнові права, нести обовязки, зокрема, підприємство має право:

- здійснювати реалізацію своєї продукції , інших матеріальних цінностей , обєктів інтелектуальної власності на основі прямих угод, через товарні біржі, мережу власних торгових підприємств;

- реалізовувати свою продукцію (товари), майно за цінами і тарифами, що встановлюються самостійно або на договірній основі, а у випадках, передбачених законодавчими актами України, - за державними цінами і тарифами, в розрахунках із зарубіжними партнерами застосовувати контрактні ціни, що формуються відповідно до умов і цін світового ринку;

- користуватись банківськими кредитами на комерційній договірній основі;

- створювати на території України та за її межами філії, відділення, представництва відповідно до чинного законодавства;

- бути субєктом інвестиційної діяльності;

- продавати, обмінювати, надавати у позику, передавати безоплатно у тимчасове користування або власність належне йому устаткування, транспортер засоби, інвентар та інші матеріальні цінності за винятком тих, які не можуть бути у їх власності, юридичним та фізичним особам;

- підприємство самостійно планує свою діяльність і визначає перспективи розвитку, виходячи з попиту на вироблену продукцію, роботи, послуги та з необхідності забезпечення виробничого та соціального розвитку Підприємства, необхідності збільшення доходу (прибутку);

- підприємство самостійно використовує свій прибуток (дохід);

- підприємство будує свої відносини з іншими підприємствами, організаціями та громадянами в усіх сферах господарської діяльності на основі договорів (угод, контрактів);

- підприємство самостійно встановлює форми, системи та розміри оплати праці, розпорядок робочого дня, тривалість оплачуваних відпусток, які не можуть бути меншими за встановлених для відповідних категорій робітників та службовців;

- підприємство самостійно здійснює матеріально-технічне забезпечення власного виробництва і капітального будівництва через систему прямих угод (контрактів) або через товарні біржі та інші посередницькі організації України та інших держав;

- підприємство здійснює розрахунки за своїми зобовязаннями у безготівковому та готівковому порядку відповідно до правил здійснення розрахункових та касових операцій, затверджених Національним банком України;

- та інш.

Підприємство здійснює оперативний та бухгалтерський облік результатів своєї діяльності, складає і подає статистичну інформацію та адміністративні дані в обсязі та у порядку, встановленому чинним законодавством України, органам державної статистики. Підприємство використовує спрощену систему оподаткування обліку та звітності (згідно з Указом Президента України від 3 липня 1998 року "Про спрощену систему оподаткування обліку та звітності субєктів малого підприємництва" з додатковими змінами відповідно до Указу Президента від 28 червня 1999 p.), а саме:

- єдиний податок - 10 відсотків суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), за винятком акцизного збору, у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

- спрощена форма бухгалтерського обліку - форми Ф-1М «Баланс», Ф-2М «Звіт про фінансові результати».

Ідентифікаційний код по єдиному державному реєстрі податкового обліку України ( ЄДРПОУ ) - 21268014 .

Види діяльності ПП « Резерв - 1 » за КВЕД ( класифікація видів економічної діяльності ) :

29.24.1 Виробництво інших машин та устаткування загального призначення

33.20.1 Виробництво контрольно-вимірювальних приладів

73.10.2 Дослідження і розробка в галузі технічних наук

45.31.0 Електромонтажні роботи

51.87.0 Оптова торгівля іншими машинами та устаткуванням

52.11.0 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту

Основними видами діяльності підприємства є наступні:

1) виготовлення електронних виробів;

2) розробка автоматизованих систем збору даних з первинних приладів тих, що мають імпульсний вихід (лічильників холодної і гарячої води, лічильників електроенергії і обчислювачів теплової енергії) ;

3) розробка програмного забезпечення.

Підприємство є власником інтелектуальної власності на програмне забезпечення для наступних виробів:

1) Сповіщувачів і блоків адресної пожежної сигналізації "ФОТОН-П" і "Омега";

2) Адресної автоматизованої системи збору і обробки даних по обліку витрат холодної і гарячої води, тепла і електроенергії (АСЗОД).

Підприємство розробило і виробляє :

1) Всі типи сповіщувачів і блоків для адресної пожежної сигналізації "ФОТОН-П" і "Омега".

2) Прилади управління і складальники даних для адресних систем збору і обробки даних по енергоресурсах (АСЗОД) .

На підприємстві введена система менеджменту якості вимог міжнародного стандарту ІSO 9001:2000.

Організаційна структура управління П П «Резерв - 1» має наступний вигляд і представлена на рисунку 2.1:

Рисунок 2.1 - Організаційна структура управління П П « Резерв - 1 »

Заступник директора з питань якості відповідає за техніко-економічне планування, організацію й нормування праці ,а також за контроль якості готової продукції . Йому підпорядковані :

- випробувальна лабораторія , де здійснюються вхідний контроль та технологічний прогін ;

- ізолятор браку , де відкидається продукція , що не може негайно надійти до продажу .

Головний інженер здійснює загальне лінійне керівництво виробничими ділянками ,а також ремонтне й енергетичне обслуговування .

Головний конструктор відповідає за провадження діяльності щодо проектування нових виробів та поліпшення існуючих у виробництві .

В обовязки заступника директора з економіки входить здійснення перспективного й оперативного планування, визначення планових показників і контроль за їхнім виконанням .У його компетенцію також входить облік показників по виробництву, продуктивності, собівартості, рентабельності, підготовка статистичної , бухгалтерської , фінансової звітності , провадження відрахувань в державний , місцевий бюджети й у позабюджетні фонди.

Маркетолог займається збутом готової продукції, відповідаючи за своєчасну доставку готової продукції в торговельну мережу в повному обсязі й асортименті , забезпечуючи дотримання вимог договорів поставки виробів.

РЕГІОНАЛЬНІ ПРЕДСТАВНИКИ:

- м. Київ: НПП „Спецпожсервіс”, Україна, 01024, м. Київ, вул. Круглоуніверситетськая, 20/1; ПКК „Інжиніринг Систем”, Україна, м. Київ, Ін. Червонозоряний, 136,к.105

- м. Дніпропетровськ: ТОВ „МАРС-А”, Україна, 49049, м. Дніпропетровськ, вул. Мільмана,63

- м. Луганськ: ТОВ ПК „Пожавтоматика”, Україна, 91022, м. Луганськ, вул. Куракина,14

- м. Львів: ЧП "Професійні Системи Безпеки", Україна, 79058, м. Львів, пр.Черновола, 59

- м. Харків: КП "Харківспецсервіс", Україна, 61018, м. Харків, вул. Деревянко, 3

- м. Хмельницький: ЧМП "СПЕЦТЕХНІКА ГРУП", Україна, 29000, р. Хмельницький, вул. Шевченка, 34, оф. 307

- РОСІЯ: ВАТ „МЕРИДІАН”, Росія, 197198, м. Санкт-Петербург, вул. Блохина,19 .

ПП « Резерв - 1 » - лауреат Всеукраїнського конкурсу Кращі підпріємства Україні в номінації «Електронна промісловість» . Також має наступні відзнаки :

1) диплом участі в сьомій міжнародній спеціалізованій виставці « ПОЖЕКСПО 2007 » ;

2) нагорода міжнародної спеціалізованої виставки «ПожТех - 2007» (Технології пожежної безпеки) «за розробку та виробництво високоефективної адресної системи пожежної сигналізації та системи управління пожежогасінням « Омега »» ;

3) диплом переможця конкурсу « На найкращу продукцію у сфері цивільного захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру» в номінації «ЗАСОБИ СИГНАЛІЗАЦІЇ І АВТОМАТИКИ » за продукцію « Компоненти системи адресної пожежної сигналізації «Омега»», що проводився в рамках шостого міжнародного виставкового форуму «Технології захисту - 2007» (3 - 5 жовтня 2007 р.) в м . Київі;

4) диплом переможця конкурсу «На найкращу продукцію у сфері цивільного захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру» в категорії «ЗАСОБИ СИГНАЛІЗАЦІЇ І АВТОМАТИКИ» в номінації «КОМПОНЕНТИ СИСТЕМ СИГНАЛІЗАЦІЇ ТА ПОЖЕЖОГАСІННЯ», що проводився Міністерством України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в рамках пятого Міжнародного виставкового форуму «Технології захисту - 2006» ( 11 - 14 жовтня 2006 р. ) в м . Києві;

5) диплом участі в другій Міжнародній конференції «Актуальні питання забезпечення пожежної безпеки в Україні», що відбувалася у м . Ялта (04 - 07 жовтня 2006 року), організатором якої було МНС України, а партнерами виступали компанії BOSH, SIEMENS, ВЕНБЕСТ;

6) диплом учасника четвертого Міжнародного виставкового форуму « Технології захисту - 2005 » ( 29 листопада - 2 грудня 2005 р.) ;

7) диплом за участь і нагорода « за розробку та виробництво високоефективної адресної системи пожежної безпеки « Омега » у Міжнародному виставковому форумі « Технології захисту - 2004 » ( 27 - 30 жовтня 2004 р.).

Варто зробити висновок,що завдяки особистому досвіду співробітників фірми,участі у найбільш відомих в Україні та світі спеціалізованих форумах, виставках, конкурсах ПП «Резерв - 1» набуло широких звязків в Європі і світі по постачанню сучасних комплектуючих. Таким чином, фірма зможе задовольнити вимоги кожного споживача.

2.2 Аналіз асортиментної групи

Нормативні документи по пожежній безпеці, що діють в Україні, суворо регламентують перелік будівель, споруд і приміщень, що підлягають оснащенню автоматичною пожежною сигналізацією [13].

Основні завдання протипожежних сигналізацій: своєчасне виявлення вогнища спалаху; отримання, обробка передача і представлення в заданому вигляді інформації про пожежу споживачам.

Отже, в своєму складі система пожежної сигналізації повинна мати пристрої, здатні виявити спалах і передати сигнал тривоги.

Ці функції пожежної сигналізації забезпечуються різними технічними засобами, а саме: для виявлення пожежі використовуються сповіщувачі ; для обробки протоколювання інформації і формування сигналів тривоги, що управляють, приймально-контрольна апаратура і периферійні пристрої.

Залежно від масштабу завдань, які вирішує охоронно-пожежна сигналізація, в її склад входить устаткування 4 основних категорій:

1) Устаткування централізованого управління охоронно-пожежною сигналізацією (наприклад центральний компютер зі встановленим на нім ПО для управління пожежною сигналізацією) . У невеликих системах пожежної сигналізації завдання централізованого управління виконує охоронно-пожежна панель.

2) Устаткування збору і обробки інформації з датчиків охоронно-пожежної сигналізації (прилади приймально-контрольні охоронно-пожежні).

3) Сенсорні пристрої - датчики і сповіщувачі охоронно-пожежної сигналізації.

4) Сповіщувачі охоронно-пожежної сигналізації .

У системах пожежної сигналізації застосовуються теплові, димові, світлові ,іонізаційні, комбіновані і ручні сповіщувачі .

За принципом формування інформаційного сигналу про проникнення на обєкт або пожежі сповіщувачі охоронно-пожежної сигналізації поділяються на активні і пасивні .

Активні сповіщувачі охоронно-пожежної сигналізації генерують в зоні, що охороняється сигнал і реагують на зміну його параметрів.

Пасивні сповіщувачі реагують на зміну параметрів навколишнього середовища , викликану вторгненням порушника або спалахом.

Залежно від способів виявлення тривог і формування сигналів,сповіщувачі і системи охоронно-пожежної сигналізації поділяються на неадресні, адресні і адресно-аналогові.

У неадресних системах сповіщувачі мають фіксований поріг чутливості, при цьому група сповіщувачів включається в загальний шлейф охоронно -пожежної сигналізації , у якому в разі спрацьовування одного з приладів охоронно-пожежної сигналізації формується узагальнений сигнал тривоги.

Адресні системи відрізняються наявністю в сповіщенні інформації про адресу приладу охоронно-пожежній сигналізації, що дозволяє визначити зону пожежі з точністю до місця розташування сповіщувача .

Адресно-аналогова система є найбільш інформативною і розвиненою. У такій системі застосовуються «інтелектуальні» сповіщувачі охоронно-пожежної сигналізації ,у яких поточні значення контрольованого параметра разом з адресою передаються приладом по шлейфу охоронно-пожежної сигналізації. Такий спосіб моніторингу використовується для раннього виявлення тривожної ситуації, отримання даних про необхідність технічного обслуговування приладів унаслідок забруднення або інших чинників. Окрім цього, адресно-аналогові системи дозволяють, не перериваючи роботу охоронно-пожежної сигналізації, програмно змінювати фіксований поріг чутливості сповіщувачів при необхідності їх адаптації до умов експлуатації на обєкті.

Для отримання і обробки сповіщень охоронно-пожежна сигналізація використовує різні типи приймально-контрольної апаратури: центральні станції, контрольні панелі, прилади приймально-контрольні (назва визначається стандартами країни-виробника далі по тексту приймемо термін «контрольна панель . Розрізняють контрольні панелі охоронно-пожежної сигналізації для малих, середніх і великих обєктів. Як правило, невеликі обєкти обладнані неадресними системами, контролюючими декілька шлейфів охоронно-пожежної сигналізації, а на середніх і великих обєктах використовуються адресні і адресно-аналогові системи.

Периферійними вважаються всі пристрої охоронно-пожежної сигналізації (окрім сповіщувачів), що мають самостійне конструктивне виконання і що підключаються до контрольної панелі охоронно-пожежної сигналізації через зовнішні лінії звязку. Найчастіше використовуються наступні типи периферійних пристроїв охоронно-пожежної сигналізації:

1) пульт управління - застосовується для управління пристроями охоронно-пожежної сигналізації з локальної точки обєкту;

2) модуль ізоляції коротких замикань - використовується в кільцевих шлейфах охоронно-пожежної сигналізації для забезпечення їх працездатності у разі короткого замикання;

3) модуль підключення неадресної лінії - для контролю неадресних сповіщувачів охоронно-пожежної сигналізації;

4) релейний модуль - для розширення функції сповіщення і управління контрольної панелі;

5) модуль входу/виходу - для контролю і управління зовнішніми пристроями (наприклад автоматичними установками пожежогасінні і димоудаленія, технологічним електротехнічним і іншим інженерним устаткуванням);

6) звуковий оповісник - для сповіщення про пожежу або тривогу в необхідній точці обєкту за допомогою звукової сигналізації;

7) світловий оповісник - для сповіщення про пожежу або тривогу в необхідній точці обєкту за допомогою світлової сигналізації;

8) принтер повідомлень - для друку тривожних і службових системних повідомлень.

Всі пристрої охоронно-пожежної сигналізації повинні забезпечуватися безперебійним електроживленням. Як основний,як правило, використовується мережеве електроживлення контрольних панелей охоронно-пожежної сигналізації, останні пристрої живляться від низьковольтних вторинних джерел постійного струму або від шлейфу охоронно-пожежної сигналізації.

Відповідно до вітчизняних норм пожежної безпеки, охоронно-пожежна сигналізація повинна безперебійно функціонувати у разі зникнення мережевого електроживлення на обєкті протягом доби в черговому режимі і не менше 3 годин в режимі тривоги.

Для виконання цієї вимоги охоронно-пожежна сигналізація повинна використовувати систему резервного електроживлення - додаткові джерела або вбудовані акумуляторні батареї.

Вибір того або іншого типу устаткування охоронно-пожежної сигналізації проводиться з урахуванням безлічі чинників:

1) кліматичних умов;

2) конструкторських параметрів обєкту, що охороняється;

3) вірогідних шляхів проникнення;

4) режиму і тактики охорони.

Учасники ринку звертають особливу увагу потенційних замовників на список переваг, що отримуються ними у разі використання адресно-аналогових систем:

1) автоматичне адресне визначення місця спалаху;

2) автоматичне сповіщення співробітників охоронних підрозділів, персоналу і відвідувачів про факт (загрозі) пожежі;

3) розмежування видів пожежі - відкритий вогонь, дим;

4) контроль інтенсивності окремих видів задимлення;

5) дистанційне сповіщення про факт пожежі (передача текстових і голосових повідомлень на мобільні і стаціонарні телефони, звукові сповіщення і т.п.);

6) одночасний контроль великих і розподілених обєктів (багатоповерхових будівель комплексів будівель);

7) можливість прихованого розміщення окремих елементів системи;

8) автоматична реакція системи на факт (загрозу) пожежі;

9) можливість інтеграції з іншими системами безпеки і інженерними системами .

Якщо ж враховувати , що сучасні обєкти комерційної нерухомості мають велику площу і поверховість, тому обладнати їх адресними (адресно-аналоговими) системами вбачається просто необхідним , оскільки тільки так господарі можуть розраховувати на мінімальні збитки у разі спалаху.

У бакалаврському пректі я розглядатиму систему адресної пожежної сигналізації « Омега » ( АПС «Омега») , відносно якої , спираючись на інформацію , викладену вище , можемо зробити висновок , що споживачами продукції П П « Резерв - 1 » є наступні групи:

населення;

комунально-побутові й бюджетні підприємства й організації;

промислові та інші госпрозрахункові підприємства;

приватні підприємства;

підприємства-посередники .

2.3 Опис продукції , що виробляє ПП « Резерв - 1 »

Система адресної пожежної сигналізації "Омега". Система адресної пожежної сигналізації "Омега" відповідає вимогам міжнародного стандарту EN 54, Гостам і вимогам морського Регістра до пожежних систем і призначена для сигналізації про виникнення пожежі по ознакам появи диму, полумя, підвищення температури. Технічні і функціональні можливості системи "Омега" дозволяють створити високонадійні розподілені і легко масштабовані системи пожежної сигналізації обємом від одиниць до чотирьох тисяч сповіщувачів . Висока достовірність виявлення пожежі , дубльовані канали звязку між приладами, повний контроль виконавчих пристроїв, наявність вибухобезпечного виконання дозволяють використовувати систему "Омега" на промислових підприємствах, критично важливих обєктах, готельних комплексах ,адміністративних будівлях, офісах, складських приміщеннях .Система адресної пожежної сигналізації "Омега" забезпечує:

- найнижчі витрати з розрахунку на одиницю площі, що захищається, для середніх і великих обєктів за рахунок модульної структури

- захищений дубльований протокол обміну по каналу звязку між приладом управління і приладами розширення

- мікропроцесорний аналіз сигналу в шлейфах сигналізації для запобігання саботажу

- управління пристроями автоматичної пожежогасінні, сповіщення, димоудаленія кондиціонування та ін.

Можливість обєднання десятків систем "Омега" в єдиний комплекс, керований з ПЕВМ.

АСЗОД. Автоматизована система збору і обробки даних (АСЗОД) ,яка дозволяє організувати облік по наданню послуг населенню з водо- теплопостачання, електропостачання і водовідведення в повній відповідності з Правилами, що діють , де:

ОЛВТЕЕ - обчислювач лічильника води, теплової і електричної енергії, далі по тексту обчислювач, має 8 виконань і призначений для збору і обробки даних отримуваних від наступних блоків:

БЗД ПХВ - блок збору даних по холодній воді по будинку;

БЗДП ГВ - блок збору даних по гарячій воді по будинку;

БЗДП ЕЕ - блок збору даних по електричній енергії по будинку;

БЗДП ТЕ - блок збору даних по тепловій енергії по будинку;

БЗДК - блок збору даних по квартирі має чотири входи.

Загальна кількість, сполучених в систему обчислювачів може складати до 64 одиниць.

ОЛВТЕЕ (виконання 01-04) мають буквено-цифрову індикацію, клавіатуру світлодіодну і звукову сигналізацію, які рекомендуються до використання в будинках з черговим персоналом.

ДП - дистанційний пульт збору інформації або персональний кишеньковий компютер (Palm, PSION, Pocket РС).

у всіх виконань обчислювачів є вбудований АПС, який забезпечує безперебійну роботу обчислювача при зникненні мережі ~220В впродовж не менше 12 годин .

ОЛВТЕЕ (виконання 01-08) забезпечує збір і обробку даних з первинних приладів, що встановлюються в цілому на дім , для розрахунку обєму наданих послуг .

Існує можливість передачі даних на ПЕВМ (по Rs485 інтерфейсу) або безпосередньо з персонального кишенькового компютера PSION, Palm.

При використанні ПЕВМ, можливе отримання і передача в електронному вигляді через модем або на паперовому носієві наступної інформації: почасового архіву за 70 діб,добового архіву за 370 діб, даних про споживача і про встановлені прилади обліку (серійний номер початкові свідчення, дата останньої госповерки та ін.),квитанції про спожиту кількість енергоносіїв за минулий платіжний період.

В даний час в дослідній експлуатації знаходиться АЗСОД у ВАТ «Черкасиобленерго».

Друга система упроваджена на Пермському мікрорайоні м. Харкова, яка охоплює : 33 житлових будинки , в яких встановлено: 36 лічильників холодної води, 20 лічильників гарячої води і 16 теплолічильників. Вся інформація з первинних приладів передається по лінії звязку безпосередньо в одну з житлово-експлуатаційних ділянок.

В бакалаврському проекті я докладно розгляну АПС « Омега » , тому що ця продукція є більш перспективною на даному етапі розвитку підприємства .

2.4 Стан ринку засобів охоронно-пожежної сигналізації (ОПС)

На цьому ринку очікуються показники зростання, що виражаються двозначним числом відсотків - особливо у всьому, що стосується встановлення адресних пристроїв і безпровідних систем[13].

За даними спеціалістов компанії «MTI Системи Безпеки», протягом 2007 р. у 52 % компаній витрати на встановлення систем пожежної сигналізації зросли від 1 до 10 % порівняно з 2006 р., у 27 % компаній - від 11 до 20 %, у 13 % компаній - від 20 % і вище.

Зараз фірми , що займаються засобами ОПС , починають заробляти на охороні житлового сектора .

Експерти оптимістично оцінюють перспективи бізнесу в сегменті пожежної сигналізації для компаній, які поклопоталися про те, щоб зібрати у себе команду професіоналів . Можливості для роботи в області пожежної сигналізації просто величезні , бо на комерційному ринку і не тільки , як і раніше ведеться інтенсивне будівництво, а це вигідно компаніям , що виробляють і продають ОПС. Перспектива розвитку ринку безпеки, а також ринку пожежної сигналізації, привязана до темпів зростання економіки країни в цілому. З удосконаленням базових показників розвивається і сегмент безпеки , який поступово переорієнтувався з простих рішень на складніші, комплексні, глобальні на всіх етапах введення системи в експлуатацію. Ринковий попит на системи пожежної сигналізації, а також системи безпеки в цілому залежить від тенденцій розвитку ринку комерційній нерухомості. Активне будівництво торгових ,офісних , житлових площ стимулює збільшення асортименту устаткування пожежної сигналізації.

На даному етапі повідомляється про 15% зростання продажів протипожежних систем охоронної сигналізації за минулий рік . Це відбувається за рахунок клієнтів, які часто подорожують і тому відсутні в місці свого мешкання, а також тих, хто має у власності другий будинок або квартиру, часом порожні .

Як відзначають експерти , основною опорою такого бізнесу є місцеві клієнти, яким фірму рекомендують такі ж клієнти задоволені роботою. Подібні замовники розуміють, що їх засоби витрачені не дарма і цінують обслуговування , якість і підтримку .

Ті, хто займається продажами і дістрібуцією систем охоронно-пожежної сигналізації, а також охоронним моніторингом, в основному оптимістичні в своїх прогнозах . Відзначається , що ринки пожежної сигналізації для комерційного і житлового сектора будуть упевнено рости , також за рахунок законодавства щодо правил і стандартів забезпечення пожежної безпеки . А якщо брати до уваги всю сукупність цих прогнозів - рік представляється вельми успішним .

Також на ринку відзначається досить істотна конкуренція , оскільки сутичка йде за один і той же "шматок пирога" , бо більшість виробників ще не розробили продуктів, що дозволяють розширити ринок, або бізнес-пропозицій , які поставили б нас на шлях розвитку .Сутність питання в тому, щоб зрозуміти, яким чином ми "прорвемося".

Звичайно , повністю передбачити, що відбуватиметься далі, складно . Ринок охоронно-пожежної сигналізації - сезонний. Зазвичай спостерігається сильний стрибок активності з квітня по вересень-жовтень .

Як одну з причин , чому компанії бачать певні перспективи для свого зростання, називають те , що пожорсткішали законодавчі вимоги по установці на житлових і промислових обєктах систем пожежної сигналізації.

Спостерігається така тенденція : адресні системи використовують вже не тільки на великих, але і на малих обєктах . Посилюються законодавчі вимоги, що на практиці дає зелене світло впровадженню адресних систем, оскільки вони більш дружні до користувача особливо в умовах надзвичайної ситуації .

Відповіді на питання до експертів: «Як би Ви оцінили стан і можливості ринку систем протипожежних сигналізацій на 2008 рік ?» розподілилися таким чином , як зображено на діаграмі , що подана в додатку Б.

Тобто ми можемо зробити висновок , що більшість експертів оцінює стан і можливості ринку систем протипожежних сигналізацій на 2008 рік як «ДУЖЕ ДОБРЕ» , отже для підприємств ,які виробляють і продають системи протипожежних сигналізацій , має сенс розробляти заходи щодо закріплення на ринку , перш за все шляхом пожвавлення свого збуту [13] .

До найбільш відомих на ринку України і Харкова виробників саме адресних систем протипожежних сигналізацій ( АСПС ) варто зазначити такі:

- ТОВ "Бучанський завод Веда", що виробляє АСПС «Адрес - 400 »;

- НВП «Меридіан» , що виробляє АСПС «Фотон - А» ;

- ТОВ «Охоронні системи » , що виробляє АСПС «ADR-3000»;

- ЗАТ "АЛАЙ" , що виробляє АСПС « АЛАЙ С-А » ;

- СУНП "ПРОМЕТЕКСУКРАЇНА ЛТД" , що виробляє АСПС «Algo Rex »;

- НТЦ "Охоронні системи" , що виробляє АСПС « GST - 500 » .

Основним конкурентом ПП «Резерв-1» на українському і харківському ринках є НВП « Меридіан » , що виробляє АСПС « Фотон - А » , бо всі останні з вищенаведених фірм мають набагато вищі ціни на свою продукцію порівняно з ПП «Резерв - 1» та НВП « Меридіан » . Якщо ж порівнювати між собою ПП « Резерв - 1 » та НВП « Меридіан » , то все ж саме « Резерв - 1 » має нижчу ціну на свій прилад завдяки тому , що є широкі звязкі по постачанню сучасних комплектуючих , тому існує можливість вибору поміж багатьох парнерів ,з якими « Резерв - 1 » співпрацює на основі кооперації . НВП « Меридіан » не має настільки ж широкого кола звязків , тому варіації щодо ціни суттєво обмежені. Також велику роль у сприйнятті покупців ваідіграють клієнти, яким фірму рекомендують такі ж клієнти задоволені роботою.І , можливо ,одним з найважливіших чинників збільшення продажів ПП«Резерв - 1 » виступають нагороди у престижних спеціалізованих конкурсах цієї галузі , бо на них звертається велика увага потенційних покупців ( що , доречі , прибувають з таких країн : Росія , Білорусія , Польща , Словакія , Австрія , Чехія , Італія , Молдова , Узбекістан , Італія ) , які за свої гроші бажають мати найкраще і найвідоміше .

2.5 Аналіз фінансового стану П П « Резерв - 1 » за формою 1М «Баланс»

2.5.1 Аналіз структури балансу

За допомогою горизонтального аналізу можна одержати цінну інформацію щодо фінансового стану підприємства. Він передбачає порівняння показників одного року з показниками другого. Горизонтальний аналіз дозволяє виявити тенденції змін окремих статей або їх груп, що входять у склад бухгалтерської звітності [12].

Проведемо аналіз структури і динаміки статей балансу на основі порівняльного горизонтального балансу (див. табл. 2.2), побудованого на основі даних балансу, наведеного в додатку Б [14].

Загальна вартість майна підприємства дорівнює підсумку балансу. На початок 2007 року загальна вартість майна складає 880 , 1 тис. грн., на кінець 2007 року - 307 , 4 тис. грн.

Вартість необоротних засобів на початок 2007 року складає - 64 ,4 тис. грн., на кінець 2007 року - 69 , 7 тис. грн.

Вартість оборотних засобів на початок 2007 року складає - 815 , 7 тис. грн., на кінець 2007 року - 237 , 7 тис. грн., тобто спостерігається зменшення оборотних засобів на 578 тис. грн. (29 , 14 %).

Загальна вартість майна зменшилась на 572 , 7 тис. грн., або на 35 % .

Таблиця 2.2 - Горизонтальний аналіз активу балансу за 2007 рік

Таблиця 2.3 - Горизонтальний аналіз пасиву балансу за 2007 рік

Дані, що наводяться в пасиві балансу (див. табл. 2.3), дозволяють визначити, які зміни відбулися в структурі власного та позикового капіталу, скільки притягнуто в оборот підприємства довгострокових та короткострокових коштів, тобто пасив показує, звідки взялися кошти, направлені на формування майна підприємства.

Нерозподілений прибуток на кінець року зменшився на 35 , 4 тис. грн. (83 , 6 %) .

У четвертому розділі «Поточні зобовязання» ми спостерігаємо зникнення кредиторської заборгованості та зменшення поточних зобовязань по розрахунках з бюджетом , ліквідовано заборгованість із внутрішніх розрахунків , що була на початок періоду. Разом це привело до зменшення четвертого розділу пасиву на 35 %.

2.5.2 Розрахунок і оцінка показників фінансової стійкості підприємства

Однією з найважливіших характеристик фінансового стану підприємства є стабільність його діяльності з позиції довгострокової перспективи. Вона повязана передусім із загальною фінансовою структурою підприємства, мірою його залежності від кредиторів та інвесторів.

Показники оцінки оптимальності співвідношення власного та запозиченого капіталу підприємства можна розподілити на два блоки:

- коефіцієнти капіталізації, що характеризують фінансовий стан підприємства з позицій структури джерел засобів;

- коефіцієнти покриття, що характеризують фінансову стійкість з позицій видатків, повязаних з обслуговуванням зовнішніх джерел запозичених коштів.

Серед коефіцієнтів капіталізації треба розглянути такі .

Коефіцієнт фінансової автономії (незалежності) характеризує долю власних коштів підприємства (власного капіталу) у загальній сумі коштів, що були авансовані в його діяльність[12].

к_авт = (2.1)

к_{авт. поч.} = ;

к_{авт. кін.} = .

Чим вище значення цього коефіцієнту, тим більш стійке фінансово, стабільне й незалежне від зовнішніх кредиторів підприємство. Вважається, що джерела фінансування підприємства повинні бути хоча б наполовину сформовані за рахунок власних коштів.

Як можна побачити із розрахунків, на початок 2007 року підприємство залежало від зовнішніх кредиторів (24 % від усіх коштів складав власний капітал). На кінець 2007 року ситуація змінилася в кращий бік , і у загальній сумі капіталу на кінець 2007 року стало трохи більше власних коштів - 58 %.

Коефіцієнт фінансового ризику показує співвідношення запозичених коштів і власного капіталу і розраховується по формулі:

К_ф.р =

= (2.2)

К_{ф.р.поч.} =

К_{ф.р.кін.}.=

Цей коефіцієнт дає найбільш узагальнену оцінку фінансової стійкості. Він показує, скільки одиниць притягнутих коштів приходиться на кожну одиницю власних. Збільшення показника в динаміці свідчить про посилення залежності підприємства від зовнішніх інвесторів та кредиторів, тобто про зниження фінансової стійкості, і навпаки. Розрахунок цього коефіцієнту на початок року свідчить про несильну залежність підприємства від зовнішніх інвесторів, а на кінець року цей коефіцієнт ще зменшився і показує, що на 1 гривню власних коштів приходиться 0 ,7 грн. запозичених.

Коефіцієнт маневреності власного капіталу, що показує, яка частина власного оборотного капіталу знаходиться в обороті, тобто в тій формі, яка дозволяє вільно маневрувати цими коштами, а яка капіталізована.

Коефіцієнт має бути достатньо високим, щоб забезпечити гнучкість у використанні власних коштів підприємства. Він розраховується по формулі:

К_ман = (2.3)

Значення величини власних оборотних засобів можна розрахувати:

К_в.об = І П - І А = ряд. 380 ф. 1 - ряд. 080 ф. 1 (2.4)

К_{в.об.поч.} = 215 , 8 - 64 ,4 = 151 , 4 ;

К_{в.об.кін} = 180 , 4 - 69 , 7 = 110 , 7 ;

К_{ман.поч.} =

К_{ман. кін} =

Цей показник може значно коливатися в залежності від структури капіталу й галузевої належності підприємства. Нормальною вважається ситуація, коли коефіцієнт маневреності в динаміці незначно збільшується. В даному випадку коефіцієнт збільшується в динаміці. Якщо його значення наближається до одиниці, це значить, що власники повністю фінансують своє підприємство. В нашому випадку таке значення є позитивною тенднцією.

Розрахунок коефіцієнтів капіталізації для нашого підприємства можна представити у вигляді таблиці 2.4.

Таблиця 2.4 - Розрахунок коефіцієнтів капіталізації

Загалом , чим вище рівень першого показника і нижче другого, тим більш стійке фінансове становище підприємства. В нашому випадку протягом звітного періоду коефіцієнт фінансової автономії підприємства збільшився та приблизився до нормативного значення. На кінець року він складає 0 ,58 . А фінансового ризику зменшилися і його значення трохи більше нормативного. Така динаміка показників фінансової автономії та фінансового ризику в даному випадку є позитивною тенденцією [12] .

2.3.3 Розрахунок і оцінка фінансових коефіцієнтів ліквідності

Фінансовий стан підприємства в короткостроковій перспективі оцінюється показниками ліквідності і платоспроможності, які характеризують можливість своєчасного і повного проведення розрахунків по короткостроковим зобовязанням перед контрагентами.

Аналіз платоспроможності і ліквідності важливий не тільки для підприємства, але й для зовнішніх інвесторів.

Під платоспроможністю розуміють наявність у підприємства грошових коштів і їх еквіваленті у кількості, достатній для розрахунків по кредиторській заборгованості, яка потребує негайного погашення.

Поняття платоспроможності і ліквідності дуже близькі. Але між ними існують визначені ознаки. Від ступеня ліквідності балансу залежить його платоспроможність. В той же час ліквідність характеризує не тільки поточний стан активів, але й перспективний.

Ліквідність балансу визначається як ступінь покриття зобовязань організації її активами, строк оберту яких в гроші відповідає строку погашення зобовязань. Від ліквідності балансу слід відрізняти ліквідність активів, яка визначається як величина, зворотна часу, необхідному для перетворення їх в грошові кошти. Чим менше часу для того щоб даний вид активу був переведений в грошову форму, тим вище його ліквідність.

Аналіз ліквідності балансу полягає в порівнянні коштів активу, згрупованих за ступенем їх ліквідності і які знаходяться в балансі в порядку зменшення ліквідності, з зобовязаннями по пасиву, згрупованими по строкам їх погашення , які знаходяться в балансі по порядку зростання таких строків [12].

В залежності від ступеня ліквідності, тобто швидкості перетворення в грошові кошти, активи підприємства підрозділяють на такі групи:

Л1. Найбільш ліквідні активи. До них відносять усі статті грошових коштів підприємства і поточні фінансові інвестиції. Дана група розраховується таким чином:

Л1 = ряд. 220 ф. 1 + ряд. 230 ф. 1 + ряд. 240 ф. 1 (2.5)

Л1_поч. = 37 , 9 тис. грн.,

Л2_кін. = 21 , 3 тис. грн.

Л2. Швидко реалізуємі активи. До цієї групи активів відносять активи, для перетворення яких в грошову форму необхідно більше часу: готова продукція, товари, дебіторська заборгованість, векселі отримані. Ліквідність цих активів залежить від ряду об активних і субєктивних причин: своєчасності відвантаження продукції, оформлення банківських документів, швидкості документообігу в банках, від попиту на продукцію і конкурентоспроможності, платоспроможності покупців, форм розрахунків. Ця група розраховується як

Л2 = р.ф1(130 +140 +150 +160 +170 +180 +190 +200 + 210) (2.6)

Л2 _поч. = 719 , 1 тис. грн.;

Л2 _кін. = 119 , 2 тис. грн.

Л3. Повільно реалізуємі активи. Більший строк потребують виробничі запаси і затрати у незакінченому виробництві для перетворення в готову продукцію, а потім в грошову форму. Крім того, до цієї групи активів відносять витрати майбутніх періодів, а також оборотні активи, які не ввійшли в перші дві групи. Розрахунок цього показника здійснюється наступним чином:

Л3 = р.ф1(100 + 110 + 120 + 250 + 270) (2.7)

Л3 _поч. = 58 , 7 тис. грн.;

Л3 _кін. = 97 , 2 тис. грн..

Л4. Важко реалізуємі активи. До цієї групи відносяться необоротні активи підприємства, вартість яких відображено в першому розділі активу балансу:

Л4= IА = р.080 ф1 (2.8)

Л4 _поч. = 64 , 4 тис. грн.;

Л4 _кін. = 69 , 7 тис. грн.

Зобовязання підприємства групуються у відповідності із приблизними термінами погашення. У цьому випадку групування пасивів буде умовним, тому що відсутній індивідуальний підхід до кожного підприємства і групування проводиться з загальновизнаними уявленнями про строковість погашення того чи іншого виду зобовязання.

Використовуючи цей критерій, зобовязання можна згрупувати наступним шляхом:

П1. Найбільш термінові зобовязання. До них відносять кредиторську заборгованість за придбаними товарами, роботами, послугами:

П1 = р.530 ф1 (2.9)

П1 _поч. = 568 , 1 тис. грн.;

П1 _кін. = 0 грн.

П2. Короткострокові пасиви. До цієї групи відносять короткострокові позикові кошти, поточні зобовязання по розрахункам та інші поточні зобовязання.

Крім того, сюди слід віднести також частину пасивів, які знаходяться у другому розділі пасиву балансу “Забезпечення наступних витрат і платежів”, у частині сум, які плануються до виплати протягом року, починаючи з дати складання балансу. Таке ж обмеження відноситься і до пятого розділу пасиву балансу.

П2 = р.ф1( 640 - 380 - 480 - 530) (2.10)

П2 _поч. = 96 , 2 тис. грн.;

П2 _кін. = 126 , 7 тис. грн.

П3. Довгострокові пасиви. Ця група пасивів представлена довгостроковими зобовязаннями підприємства, які відображені у третьому розділі пасиву балансу, а також статтями другого і пятого розділів пасиву балансу, які не були віднесені до другої групи:

П3=р.ф1(480 +430 + 630) (2.11)

П3 _поч. = 0;

П3 _кін. = 0.

П4.Постійні (стійкі) пасиви - це стаття першого розділу пасиву балансу:

П4 = р.380 ф1 (2.12)

П4 _поч. = 215 , 8 тис. грн.;

П4 _кін. = 180 , 4 тис. грн..

Для визначення ліквідності балансу необхідно порівняти підсумки приведених груп по активу і пасиву. Баланс вважається абсолютно ліквідним, якщо дотримується наступна нерівність:

Л1?П1; Л2?П2; Л3?П3; Л4?П4 (2.13)

У випадку якщо одна або декілька нерівностей системи мають протилежний знак від зафіксованого у оптимальному варіанті, ліквідність відрізняється від абсолютної.

Для характеристики підприємства у таблиці 2.4 зробимо розрахунок груп активів і пасивів.

Результати розрахунків по підприємству показують, що в цій організації порівняння підсумків груп по активу і пасиву має такий вигляд:

на початок року - Л1 ? П1; Л2 ? П2; Л3 ? П3; Л4 ? П4

на кінець року - Л1 ? П1; Л2 ? П2; Л3 ? П3; Л4 ? П4

На кінець звітного періоду вже не спостерігається тенденція нестачі поточних надходжень , яка була в наявності на початок періоду . Робимо висновок , що на кінець звітного періоду баланс є абсолютно ліквідним (див. табл. 2.5).

Таблиця 2.5 - Аналіз ліквідності підприємства

Більш детальним буде аналіз ліквідності за допомогою фінансових коефіцієнтів. Крім того такий підхід на практиці зустрічається частіше [12].

Коефіцієнт загальної ліквідності показує, в якій мірі оборотні активи достатні для задоволення поточних зобовязань. Логіка, яка стоїть за розрахунком даного коефіцієнту, полягає в тому, що оборотні активи повинні бути повністю переведені в грошові кошти протягом одного року, а поточні зобовязання також необхідно сплатити протягом року.

Згідно загальновизнаним стандартам, вважається, що цей коефіцієнт повинен знаходиться в межах від одиниці до двох. Нижня межа обумовлена тим, що оборотних активів повинно бути достатньо для погашення короткострокових зобовязань, інакше компанія під загрозою банкрутства. Перевищення короткострокових коштів над зобовязаннями більш ніж в два, три рази є небажаним, оскільки може свідчити про порушення структури капіталу. Аналізуючи коефіцієнт потрібно приділити увагу його динаміці. Використовуючи класифікацію активів і пасивів, наведену вище, формулу для визначення коефіцієнту загальної ліквідності можна надати у вигляді:

(2.14)

, або 123 %

, або 187 %

Можемо зробити висновок ,шо коефіцієнт знаходиться в межах норми і на початку періоду , а в кінці періоду він зростає , що є позитивною тенденцією .

Проміжній коефіцієнт ліквідності вважається більш жорстким тестом на ліквідність, тому що розраховуючи його не береться до уваги найменш ліквідна частина оборотних активів - повільно реалізуємо активи (Л3). Існують дві основні причини, по яким повільно реалізуємі активи не використовуються у розрахунках цього коефіцієнту:

чиста реалізаційна вартість таких активів при вимушеній реалізації набагато менша вартості, по якій ці активи відображені у балансі;

якщо підприємство продає свої матеріальні запаси, то виникає питання: як воно буде продовжувати свою діяльність?

Коефіцієнт проміжної ліквідності розраховується по формулі:

(2.15)

,

,

Бажано, щоб цей коефіцієнт був близько 1,5 і в даному випадку він має значення близьке до нормального .

У більшості випадків найбільш надійною є оцінка ліквідності тільки по показникам першої групи активів - грошових коштів і поточних фінансових інвестицій.

Коефіцієнт оцінки ліквідності по показникам першої групи активів називається коефіцієнтом абсолютної ліквідності.

В країнах з перехідною економікою його оптимальне значення визнається на рівні 0,2-0,35. Значення вище 0,35 не завжди бажане, тому що лишок грошових коштів свідчить про неефективне їх використання. Формула розрахунку коефіцієнту абсолютної ліквідності має вигляд:

(2.16)

;

.

Для аналізуємого підприємства розрахунок даних показників надамо у вигляді таблиці 2.6

Таблиця 2.6 - Розрахунок коефіцієнтів ліквідності

Як видно з наведеного розрахунку, коефіцієнт загальної ліквідності на кінець 2007 року знаходиться в межах оптимального значення, тобто оборотних активів достатньо для погашення короткострокових зобовязань.

Коефіцієнт проміжної ліквідності також знаходиться в межах оптимального значення.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності на початку 2007 року менше нормального рівня. Виходячи з даних розрахунків, можна зробити висновок, що у підприємства недостатньо грошових коштів і його фінансовий стан на початку року дуже нестабільний ,але на кінець періоду показник вже наближається до нормального рівня , що слід сприймати як позитивну тенденцію .

При оцінці ліквідності підприємства варто також мати на увазі, що різні показники ліквідності не тільки дають характеристику стабільності фінансового стану підприємства при різному ступені обліку ліквідності коштів, але й відповідають інтересам різних зовнішніх користувачів аналітичної інформації. Наприклад, для постачальників сировини й матеріалів найбільший інтерес представляє коефіцієнт абсолютної ліквідності. Банк, що дає кредит підприємству, більше уваги приділяє проміжному коефіцієнту ліквідності. Покупці в більшій мірі оцінюють ліквідність підприємства за коефіцієнтом загальної ліквідності.

Коефіцієнт загальної ліквідності застосовується також у тому випадку, коли необхідно оцінити зміни фінансової ситуації на підприємстві з погляду ліквідності, а також при виборі найбільш надійного партнера з безлічі потенційних партнерів на основі звітності.

З проведених розрахунків можна зробити висновок, що підприємство є достатньо надійним за всіма основними показниками і є цілком прийнятним партнером для постачальників , банків і покупців .

3 Розробка комплексної програми стимулювання збуту у ПП «Резерв - 1»

3.1 Обґрунтування використання стимулювання збуту для ПП «Резерв - 1»

Використання засобів стимулювання збуту рекомендується компаніям, що працюють на відносно невеликому ринку і не є на ньому світовими лідерами, оскільки їх рекламні бюджети не можна порівняти з витратами на рекламу світових лідерів. Не пропонуючи пільг продавцям і не заохочуючи споживача, таким виробникам важко змагатися за місце на ринку . Цінова конкуренція часто використовується ними в спробах розширення частки ринку, а для лідерів така політика неефективна, тому що їх зростання ґрунтується на розширенні товарної категорії в цілому [15].

При розробці програми по просуванню товару все ширше використовують поєднання декількох засобів стимулювання.

Дослідження в області стимулювання збуту показали, що:

1) В порівнянні з рекламою стимулювання збуту викликає стійкішу і більш легко вимірювану реакцію обєму продажів;

2) Стимулювання збуту на стабільному ринку привертає чутливих до зміні ціни на товари покупців, які змінюють свої переваги, як тільки зявляється можливість придбати інший товар за нижчою ціною;

3) Стимулювання у формі зниження ціни на товар має лише короткостроковий ефект;

4) Постійні покупці зазвичай не реагують на відповідні дії з боку конкурентів і стійкі в своїх перевагах при правильно організованою програмі стимулюючих заходів в фірмі;

5) Ефективність стимулювання збуту підвищується при координації його заходів з рекламною кампанією. Як показують дослідження, цінове стимулювання проведене одній з фірм, збільшило обєм продажів лише на 15%;

6) У поєднанні з рекламою показник виріс на 19%, а в комплексі з рекламою і демонстрацією товару на місці продажу - на 24%;

7) Необхідно враховувати, що результати по стимулюванню збуту можуть бути як позитивними, так і негативними.

Спираючись на подану вище інформацію перейдемо до частини 3.2 , де розглянемо розробку всього комплексу заходів по стимулюванню збуту .

3.2 Заходи щодо стимулювання збуту

При розробці всього комплексу заходів по стимулюванню збуту необхідно вирішити: як довго він продовжиться, які заходи стимулювання використовувати, які витрати для цього будуть потрібні , хто конкретно в ньому братиме участь. При оцінці результатів проведеного стимулювання збуту найчастіше порівнюються обєми реалізації товару до, в процесі і після завершення всього комплексу стимулюючих заходів .

В залежності від обраного типу цільового ринку ми маємо обрати комплекс конкретних заходів стимулювання (див. Табл. 3.1) [9] .

Таблиця 3.1 - Завдання стимулювання збуту .

Ми обираємо для проведення заходів стимулювання збуту ринок споживачів і ринок роздрібних торговців. Тепер варто обрати конкретні заходи, спираючись на типи ринків, які будуть стимулюватися (див. табл. 3.2).

Таблиця 3 .2 - Субєкти стимулювання збуту і засоби вживані до них.

Для покупців, виходячи з попереднього досвіду та можливостей фірми,ми обираємо демонстрації та премії, бо премії також сприяють створенню рекламодавцеві «привілеїв у споживача», а демонстрації на спеціалізованих виставках надають наступні вигоди : виявлення нових потенційних покупців, підтримка контактів з клієнтурою, представлення нових товарів, знайомства з новими замовниками,збільшення продажів вже існуючим замовникам. Для посередників оберемо заліки дилерам за включення товару в номенклатуру та виконання планів продажів.

Тепер ми можемо по пунктах розробити кінцеву стратегію збуту :

1) Інтенсивність стимулювання. Для успіху заходу необхідна наявність певного мінімуму стимулювання. Сильніший стимул забезпечить і більший обєм продажів але при постійно падаючому темпі збуту.

2) Умови участі. Стимули будуть запропоновані покупцям та посередникам .

3) Засоби розповсюдження відомостей про програму стимулювання. Поширювати звернення про програму стимулювання і підсилювати інтерес до неї будемо через наступні канали розповсюдження інформації : мережа магазинів та розповсюдження за допомогою засобів реклами (реклама у виданні « Капіталіст » (The Capitalist) бо його читацька аудиторія - власники крупного бізнесу (SIMENS УКРАЇНА ,TARGET, АВТОАРТ, БАЗИС АКБ, МАКРОКАП ДЕВЕЛОПМЕНТ УКРАИНА та ін.), високоосвічені забезпечені представники бізнес-класса, провідні менеджери найбільших компаній України і за результатами останньої хвилі досліджень компанії "TNS Україна" журнал "Капіталіст" міцно займає перше місце серед ділових щомісячних видань).

4) Тривалість програми стимулювання. Якщо тривалість заходу щодо стимулювання збуту дуже коротка багато споживачів не зможуть скористатися пропонованими вигодами, якщо ж захід дуже розтягнутий за часом, пропозиція втратить частину свого заряду, що штовхає на негайні дії.Тому тривалість програми стимулювання премією - 1 місяць . Виставка ж ,в якій приімає участь підприємство ( «Технології захисту ») проводиться впродовж 3 днів

5) Вибір часу для проведення заходів щодо стимулювання збуту. З врахуванням того , що попит є менш жвавим на початку року , слід обрати часом проведення стимулювання преміями лютий , коли вже скінчилися свята і ділова активність набула звичайного стану . Також варто провести ще одну хвилю стимулювання влітку , коли попит знову має тенденцію до зниження .

6) Бюджет на стимулювання збуту.Вирахуємо бюджет на стимулювання збуту як відсоток від звітного прибутку . Відсоток відрахувань - 20 %

Б_рекл.= ( 87600 * 20 ) / 100 = 17520 грн.

Розподіл бюджету показано на схемі ,що подана в додатку Г.

3.3 Аналіз економічної ефективності заходів стимулювання збуту

Основним матеріалом при аналізі економічної ефективності результатів стимулюючих збут заходів фірми виступають статистичні і бухгалтерські дані про зростання товарообігу. На основі цих даних можна досліджувати економічну ефективність одного або відразу декількох заходів щодо стимулювання збуту .

Контроль за стимулюванням продажів здійснюється до, в час і після його проведення. При оцінці результатів програми стимулювання збуту порівнюються чинники, які відрізняються стабільністю і постійністю.

За перший період акції було реалізовано 40 приладів на суму 270543 ,2 грн., тоді як за грудень місяць минулого року ( беремо для порівняння саме ці дані ,бо дані за січень поточного року повязані з меншою кількістю робочих днів ,ніж зазвичай ,та загалом меншою діловою активністю ) було продано 25 приладів на суму 169089,5 грн..

Далі проведемо оцінку економічної ефективності заходів, тобто економічного результату стимулювання, який виражається в поліпшенні показників , збільшенні прибутку , товарообігу і інших параметрів .

Економічну ефективність стимулювання продажів найчастіше визначають шляхом вимірювання його впливу на зміну товарообігу. Мною була проведена оцінка економічній ефективності методів стимулювання збуту (у кількісному і сумовому виразі) на основі аналізу зміни коефіцієнтів відношення суми реалізації товарів до витрат на проведення заходів.

У першому випадку ефективність заходів визначається по різниці між числом проданих виробів до і після стимулювання.

Розрахунок проводиться по формулах (3.1 ч3.4)

Е1 = Ч2 - Ч1 = 40 - 25 = 15 (3.1 ) ,

Кеф.1 = Ч2 / Ч1 = 40 / 25 = 1,6 (3.2 ),

де Е1 - ефективність заходів;

Ч2 - число проданих приладів під час заходів щодо стимулювання;

Ч1- число проданих приладів до проведення заходів;

Кеф1 - коефіцієнт ефективності заходів щодо стимулювання, який показує, в скільки разів збільшилося число проданих приладів в період дослідження.

Робимо висновок, що ефективність заходів склала 15 одиниць проданого приладу, а коефіцієнт ефективності заходів щодо стимулювання має значення 1,6 ,тобто 60 % .

Ще один спосіб визначення економічної ефективності - оцінка зміни обєму реалізації до і після проведення стимулюючих заходів[7].

Тут ефективність визначається як різниця суми реалізації до і після стимулювання по формулах:

Е2 = Р2 - Р1 = 270543,2 - 169089,5 = 101453,7 ( 3.3 ),

Кеф.2 = Р2/Р1= 270543,2 / 169089,5 = 1,6 ( 3.4 ),

де Е2 - ефективність в абсолютних показниках (у грн.);

Р2 - сума реалізації в результаті стимулювання;

Р1 - сума реалізації до стимулювання;

Кеф.2 - коефіцієнт ефективності, який показує, в скільки разів зріс товарообіг в період стимулювання

Робимо висновок , що ефективність в абсолютних показниках склала 101453,7 грн., а товарообіг збільшився у 1,6 разів , тобто склав 60 % .

Остаточні виводи про економічну ефективність стимулювання збуту отримують в результаті порівняння додаткового прибутку, отриманого в результаті його використання, з витратами, повязаними з його здійсненням.

Розрахунок економічної ефективності стимулювання збуту товарів фірми проводиться по формулах (3.5 ч 3.7).

1)Розрахунок товарообігу під впливом проведення акції.

Тд = (Тс * П * Д) / 100 (3.5) ,

де Тд - додатковий товарообіг, викликаний стимулюючими заходами (грн.);

Тс - середньоденний товарообіг до початку заходів (грн .);

Д - кількість днів обліку товарообігу в процесі стимулювання ;

П - відносний приріст середньоденного товарообігу за період проведення акції в порівнянні з періодом до проведення акції(%).

Отже загальний додатковий товарообіг за місяць проведення акції склав:

Тд = (5454,5 * 60 ) / 30 = 10909 ( грн .)

2)Розрахунок економічного ефекту стимулювання.

Економічний ефект стимулювання - це різниця межу прибутком, отриманим від додаткового товарообігу, викликаного стимулюючими заходами, і витратами на проведення акції.

Е= (Тд * Нт) / 100 - (3р + Рд) (3.6) ,

де Е - економічний ефект стимулювання (грн.);

Тд - додатковий товарообіг під впливом заходів (грн . )

Нт - торгова надбавка за одиницю товару (у % до ціни реалізації);

Зр - витрати на надання призів (грн .);

Рд - додаткові витрати на інформування про акцію (грн .).

Торгова надбавка складає 20%, витрати на надання премій ( прилад дистанційного керування ) - 900 грн ., оскільки за місяць до проданих приладів надано відповідно 15 приладів дистанційного керування по 60 грн. кожен, а витрати на інформування - 360 грн . ( реклама в журналі « Капіталіст »)

Е = (10909 * 20) / 100 - (900 + 360) = 921,8(грн.)

В даному випадку економічний ефект від проведення акції позитивний - витрати на проведення заходу менше додаткового прибутку.

3)Розрахунок рентабельності стимулюючого заходу.

Ефективність витрат на проведення акції може бути визначена за допомогою показника рентабельності стимулювання:

Р = (П / З)*100%, (3.7) ,

де Р - рентабельність рекламування (%);

П - додатковий прибуток, отриманий від стимулювання товару (грн . )

З - загальні витрати на захід (грн .), З = 3р + Рд .

Отже рентабельність проведеної акції складе:

П = ( 101453,7 - 5454,5 ) * 15 % = 14399,88 ( грн .)

Р = (14399,88 / 1260 )*100% =1142,

тобто рентабельність після проведеної акції зросла на 142 %,що є для підприємства дуже добрим показником .

Вимірювання економічної ефективності стимулювання збуту не створює великих труднощів, оскільки ці заходи дають ефект відразу після початку їх використання, а після їх закінчення ефект зникає .

Таким чином після проведення розрахунків можемо зробити висновки щодо ефективності першої хвилі програми стимулювання збуту товару.

По-перше, ефективність першої хвилі програми стимулювання збуту товару виявилася достатньо високою ,що підтверджено наступним : зростання рентабельності на 42 % ,економічний ефект від проведення акції є позитивним і склав 921,8 грн.,загальний додатковий товарообіг за місяць проведення акції склав 10909 грн. Значить, є повністю доцільним проведення другої хвилі програми стимулювання збуту товару ,яка запланована на літо .

По-друге, розміщення реклами в журналі «Капіталіст» було ефективним, що підтверджується успіхом проведення першої хвилі програми стимулювання збуту товару. Значить, є доцільним розміщення реклами в журналі «Капіталіст» під час проведення другої хвилі програми стимулювання збуту товару ,яка запланована на літо .

Що ж до такого засобу стимулювання збуту ,як участь у виставках , варто зазначити ,що він має бути ефективним , бо це підтверджено минулим багатим позитивним досвідом підприємства ( так , 80 % іноземних покупців дізналися про П П «Резерв - 1 » і його продукцію та забажали здійснювати співробітництво саме під час проведення «Технологій захисту ») .

Тепер звернемо увагу на стимулювання представників. Попередній досвід свідчить ,що представництва в 3 обраних містах (Дніпропетровськ, Київ, Луганськ ) впродовж минулих 2 років виконують плани продажів ,за що й отримують заліки в грошовому вигляді .

Тому ,щодо останніх двох заходів стимулювання варто зазначити , що на даному етапі аналізувати їх більш докладно немає особливого сенсу.

4. ОХОРОНА ПРАЦІ Й НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

4.1 Загальні питання охорони праці на підприємстві

Закон України "Про охорону праці" визначає основні положення про реалізацію конституційного права громадян на охорону їхнього життя та здоровя в процесі трудової діяльності [16].

Метою цього розділу є ознайомлення з організаційною системою забезпечення безпеки виробничої діяльності, що включає правове регулювання в області охорони праці, державне керування, організацію охорони праці на виробництві, а також структуру й функції державного нагляду й суспільного контролю.

Підрозділ охорони праці є невідємною частиною організаційної структури будь-якого підприємства. Охорона праці базується на законодавчих документах, головним з яких є Конституція України та кодекс законів про працю. Закон України «Про охорону праці», що визначає основні положення по реалізації конституційного права громадян України на охорону їхнього життя і здоровя в процесі трудової діяльності, регулює взаємини між працівником і адміністрацією з питань охорони праці. Закон поширюється на всі види діяльності, базуючись на нормативних актах[17].

Правові норми та правила, наведені вище регламентують організацію роботи у сфері охорони праці на підприємствах чи в установах, а також планування та матеріального забезпечення заходів з охорони праці. Також ними визначаються структура та склад служби охорони праці, передбачається організація нагляду та контролю за виконанням норм охорони праці, а також відповідальності за їх порушення. З підвищенням темпів розвитку НТП питання охорони праці все тісніше повязуються із діяльністю сучасної фірми чи підприємства.

Нормативними документами на підприємстві є:

1)колективний договір про охорону праці на підприємстві;

2)правила внутрішнього трудового розпорядку;

3)посадові інструкції;

4)інструкції з охорони праці згідно професій та видів робіт.

Питання охорони праці у цьому розділі розглядатимуться стосовно працівників відділу маркетинга ПП « Резерв -1 ». Працівники цього підрозділу виконують роботу безпосередньо на персональних компютерах та з використанням друкувальної, копіювальної та іншої офісної техніки. Тому для такої діяльності передбачаються умови праці з урахуванням вимог норм ДНАОП 0.00 - 1.31 - 99, тобто норма площі на одного працюючого не менш ніж 6 м². У офісному приміщенні знаходиться один персональний компютер, основними частинами якого є дисплей, процесор, клавіатура, беспровідна оптична миша та багатофункціональний пристрій.

4.2 Управління охороною праці в економічній структурі ПП «Резерв-1»

Система керування охороною праці передбачає підготовку, прийняття й реалізацію по здійсненню організаційних, технічних, санітарно-гігієнічних, лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на забезпечення безпеки, збереження здоровя й працездатності працівника в процесі праці.

Обєктом керування в системі керування охороною праці є діяльність функціональних служб і структурних підрозділів підприємства, від яких залежить створення безпечних умов праці на робочих місцях, виробничих ділянках і на підприємстві в цілому.

У відповідності зі ст. Закону України «Про охорону праці» відповідальність за створення в кожному структурному підрозділі й на робочому місці умов праці відповідно до вимог нормативних актів покладена на директора ПП « Резерв - 1 » .

Із цією метою директор забезпечує функціонування системи керування охороною праці, для чого:

- створює відповідні служби й призначає посадових осіб;

- розробляє й реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів по охороні праці;

- забезпечує усунення причин, що викликали нещасні випадки, професійні захворювання;

- організовує проведення лабораторних досліджень умов праці, атестацію робочих місць на відповідність нормативним актам про охорону праці;

- розробляє й затверджує положення, інструкції, інші нормативні акти, що діють на підприємстві;

- здійснює постійний контроль за дотриманням працівниками технологічних процесів, правил обігу з машинами, механізмами, устаткуванням і іншим засобами виробництва;

- організовує пропаганду безпечних методів праці.

Для забезпечення виконання зазначених завдань директор розробляє й затверджує структуру керування охороною праці на підприємстві.

З урахуванням того , на підприємстві працює менше 50 осіб , схема керування охороною праці на ПП «Резерв - 1 » представлена на рисунку 4.1.

Рисунок 4.1 - Структура керування охороною праці на підприємстві

Відділ охорони праці вирішує наступні завдання:

1) Забезпечення безпеки виробничих процесів, устаткування, будинків і споруджень;

2) Забезпечення робочих місць коштами індивідуального й колективного захисту;

3) Професійну підготовку й підвищення кваліфікації працівників по охороні праці, пропаганду безпечних методів роботи;

4) Вибір оптимальних режимів праці й відпочинку;

5) Розслідування й облік аварій і нещасних випадків.

Нормативною основою системи керування охорони праці є: Закон України "Про охорону праці", нормативні акти Кабінету міністрів України, нормативні акти по охороні праці (Дст ССБТ, СН і Снипы).

З урахуванням специфіки виробничого процесу на підприємстві й на підставі Типового положення власником підприємства розробляється й затверджується Положення про службу охорони праці підприємства.

4.3 Виробнича санітарія

У відділі маркетингу наявне одне робоче місце , яке облаштоване персональним компютером , багатофункціональним пристроєм, телефоном та факсом. Приміщення має площу 25 м² та обєм 62 , 5 м³ . Можливі фактори небезпечного впливу наведені в таблиці 4.1.

Таблиця 4.1 - Небезпечні та шкідливі виробничі фактори

4.3.1 Мікроклімат

Мікроклімат офісного приміщення визначають наступні параметри: температура, рухливість повітря, відносна вологість повітря і інтенсивність теплового випромінювання.

У відповідності до ГОСТ 12.1.005-88 встановлюються оптимальні умови, при виборі яких враховується пора року та категорія важкості роботи. За витратами енергії робота характеризується напруженою розумовою працею (сидяча робота не потребує фізичного напруження) та згідно вказаного стандарту, визначається за категоріями важкості як 1б (див. табл. 4.2).

Таблиця 4.2 - Оптимальні значення параметрів метеорологічних умов на робочому місці

4.3.2 Осв ітлення офісного приміщення

Для освітлення офісного приміщення використовується змішане освітлення, що складається з природного, створюваного світлом з вікна, та штучного, отримуваного з освітлювальних пристроїв.