ЗМІСТ

Вступ

Приблизно 2000 років тому на плоскогірях Гватемали і мексиканської провінції Чіапас в Америці мешкала цивілізація майя, які по здогадкам науковців і винайшли шоколад. Майя шоколадний напій називали "xocolatl", а ацтеки - "cacahuatl": у мові мексиканських індіанців слово "шоколад" виникає з комбінації слів "choco" ("піна") і "atl" ("вода"). Можливо, це відбулося тому, що спочатку шоколад уживався тільки як напій. Невірно було б вважати, що індіанці майя володіли одним-єдиним рецептом шоколадного напою. Вони знали добре відпрацьовані методи готування шоколадних напоїв різних видів з використанням різних добавок і компонентів. Інша добавка, яку майя часто використовували в шоколаді - "piment". У багатьох книгах це слово переведене як "перець", але це не відповідає реальності. Справжнім значенням цього слова є "гвоздикове дерево". Перець не був відомий у Новому Світі до його завоювання Іспанією.

Христофор Колумб привіз какао-боби королю Фердинанду зі своєї четвертої експедиції в Новий Світ, але ні сам король, ні його придворні так і не звернули на чудовий дарунок особливої уваги через велику кількість інших привезених скарбів. Однак протягом наступних ста років після повернення Колумба шоколад зявився і став популярний у Європі. Коштував він по 10-15 шилінгів за фунт і вважався напоєм для найвищого світу. У шістнадцятому сторіччі іспанський історик Овієдо писав: "Тільки багатий і шляхетний міг дозволити собі пити шоколад, тому що він буквально пив гроші. Какао-боби використовували як валюту всі нації, за 100 насінин какао цілком можна було купити гарного раба." Шоколад застосовується також і як лікувальний засіб провідними цілителями того часу. Так, Христофор Людвіг Хоффман рекомендував шоколад як засіб проти багатьох хвороб, посилаючись на досвід лікування кардинала Рішельє[9,17].

Пізніше шоколад проникає в Європу, швидко витісняючи мексиканські солодощі, виготовлені з тростникового цукру і ванілі. Уряд німецького імператора Карла V, усвідомлюючи комерційну важливість какао, вимагає введення монополії на цей продукт. Однак, вже в XVII столітті, загони контрабандистів активно ввозять його в Нідерланди. Перші ліцензії на створення шоколадного виробництва застосовують італійці. В Англії "Chocolate Houses" у ті часи більш відвідувані, чим кавові і чайні салони. У XIX столітті зявляються перші шоколадні плитки, а Жан Неаус винаходить першу цукерку з начинкою.[24]За те, що сьогодні кожен має змогу придбати шоколадну плитку, людство має дякувати:

вождю ацтеків Монтесуму - великий шанувальник шоколаду, який шоденно вживав понад 50-ти чашок шоколадного напою і змушував свій народ збільшувати врожаї какао-бобів

іспанцю Ернандо Кортесу - був першим європейцем, який приготував напій за оригінальним рецептом ацтеків, додав цукор і довів до відома співвітчизників думку, що шоколад - це смачно і корисно для здоровя

швейцарцю Данієлю Петеру - вперше збагатив рецептуру шоколаду згущеним молоком, винайшовши молочний шоколад

австрійцю Рафаеле Линде - він винайшов апарат, який випаровує з какао-маси зайву вологу, що робить шоколад мяким, ніжним, що тане у роті

англійцю Джону Кедбері - котрий вперше випустив у продаж дешевий шоколад, тим самим маючи на меті відучити співвітчизників від пристрасті до вживання пива[A]

Отже, обєктом дипломної роботи є шоколад. Метою даної дипломної роботи є вивчення особливостей експертизи якості шоколаду, дослідження асортименту, класифікації за УКТ ЗЕД та оформлення при переміщенні через митний кордон України.

Усі знають шоколад і вживають його у будь-якому вигляді (цукерки, печиво із шоколадом, ізюм і горіхи у шоколаді тощо). Але не кожен знає, що підробити даний вид продукції досить легко. Український ринок наповнений шоколадом вітчизняного і зарубіжного виробництва, щороку поставляється мільйони тон цього продукту, і, на превеликий жаль, дуже часто цей товар є не таким якісним, як зазначається у нормативних і товаросупровідних документах. Проблема полягає в тому, що нещодавно Європа прийняла закон, який дозволяє вводити до шоколадної маси до 5% замінників какао-масла. Український стандарт дозволяє введення таких компонентів до 2 - 3%. З - закордону надходить величезна кількість шоколаду за євронормами, які поки що несумісні з вітчизняними. Саме тому одним із завдань даної дипломної роботи є визначення основних особливостей товарознавчої експертизи шоколаду. Дослідження особливостей товарознавчої експертизи шоколаду на даний час є дуже актуальним, так як нещодавно було введено на європейському рівні вищезазначений закон. Ось чому проблема експертизи шоколаду стала дуже популярною насьогодні.

У звязку з несумісністю законодавчих баз на шоколад України та Євросоюзу несумлінні виробники шоколаду досить часто вдаються до фальсифікації шоколадних виробів. Найпростішим способом є асортиментна фальсифікація - виробникові достатньо лише додати побільше подібних до какао-масла жирів і ви вже маєте не шоколад, а солодку плитку. Методів фальсифікації шоколаду багато, від чого так часто страждає неуважний споживач. Ось чому наступним завданням дипломної роботи є дослідження якості зразків шоколаду вітчизняної та зарубіжної продукції з метою виявлення фальсифікації, а також вивчення основних методів фальсифікації шоколаду.

За класифікатором «Український класифікатор товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності» (УКТЗЕД) шоколад належить до 18 групи. Для більш детального визначення кількісних та якісних характеристик шоколаду, для встановлення їх асортиментних приналежностей до належної товарної групи, або підгрупи, дозволяється тлумачити всі товарні групи указані у УКТЗЕД за російським « ТН ВЄД СНГ 2000г». Проблема у тому, що УКТЗЕД не має власного детального тлумачення товарних груп на українській мові, тому для чіткого визначення приналежності часто користуються російським “ТН ВЄД СНГ 2000г”.

У звязку з вищесказаним основними завданнями дипломної роботи є:

Визначення мети і завдань діяльності товарознавців - експертів

Дослідження асортименту шоколаду на ринку України

Вивчення методів проведення товарознавчої експертизи шоколадних виробів

Дослідження процедури визнання фальсифікації шоколадної продукції та ідентифікації

Вивчення процедури митного оформлення шоколаду в режимі „експорт” та „імпорт”

Визначення порядку нарахування платежів при митному оформленні шоколаду.

Україна лише нещодавно стала на шлях захисту вітчизняної продукції від неякісної, тобто фальсифікованої продукції. Так 23 липня 2004 року в рамках програми "Україні - безпечне харчування!", ініційованої Інститутом Споживача, відбувся перший круглий стіл, ціль якого - почати відкрите обговорення проблеми фальсифікації і порушення прав на інтелектуальну власність у харчовій промисловості України. Величезна кількість фальсифікованого товару надходить на вітчизняний ринок із-за кордону. Велика роль у вирішенні даного питання відводиться митним органам України, які можуть і мають захищати внутрішній ринок від неякісної закордонної продукції Безопасность потребителя - дело государственного уровня // Товар лицом, - 2004. - №6. - С.22.. Справа в тому, що вітчизняний шоколадний стандарт на шоколад містить досить високі вимогт до якості. ДСТУ не допускає додавання замінників какао-масла. Євронорми ж дозволяють додавати до 5% сторонніх жирів. Іноземні компанії - дуже закриті, свою рецептуру вони приховують, а дізнатися фактичне співвідношення інгредієнтів майже неможливо. Якщо судити по етикетці, нічого недозволеного в іноземному продукті немає. Виробники не зобовязані зазначати кількість окремих інгредієнтів в продукті. Часто іноземні компанії економлять на какао. Справжній шоколад повинен містити не менше 35-37% какао-продуктів. Проте какао-масло коштує настільки дорого, що економія навіть десятої частки відсотка дає великий прибуток. Західне устаткування дозволяє заощадити 2-3% Газета “World discussions” - “Європа вводить нові стандарти для шоколаду” від 4.08.2003..

Метою даної роботи є ідентифікація зразків шоколаду при перетині митного кордону України. При проведенні експертизи відповідності з метою ідентифікації виду шоколаду експерт повинен визначити для себе завдання, які мають бути вирішені, методи і методики, якими він володіє досконало.

Такий корисний і смачний продукт, як шоколад, є одним із товарів, який підроблюють частіше за все. При експорті шоколаду найчастіше використовують асортиментну, якісну та інформаційну фальсифікацію. Провести експертизу якості шоколадних виробів досить складно, так як більшість фізико - хімічних показників якості, що нормуються державним стандартом, залежать від рецептури шоколаду. Рецептура зазвичай є конфіденційною інформацією, на розголошення якої погодиться не кожен виробник. Тому при перетині митного кордону України можливо провести ідентифікацію лише за певними показниками якості шоколадних виробів.

Для ідентифікації зразків буде обрано по два зразки вітчизняного і зарубіжного виробництва, так як при написанні дипломної роботи потрібно буде розглядати обєкт дипломної роботи з митної точки зору. На даний час проводиться як експорт, так і імпорт шоколадної продукції. Тому я буду досліджувати зразки імпортної та експортної шоколадної продукції. До того ж, як було зазначено вище, існує несумісність закордонних і вітчизняних нормативних документів і я буду досліджувати переваги і недоліки обох стандартів.

Ідентифікацію зразків шоколаду потрібно починати з аналізу маркування даних зразків за ДСТУ 3924 -2000 ДСТУ 3924 - 2000 “Шоколад. Загальні технічні умови.”. Результати дослідження занести до таблиці 1.

Таблиця 1

Порівняльна характеристика маркування зразків шоколаду вітчизняного і зарубіжного виробництва

Після оцінки маркуванняпотрібно провести органолептичну оцінку якості даних зразків згідно ДСТУ 3924 - 2000 (табл. 2).

Таблиця 2

Органолептичні показники якості шоколаду зарубіжних і вітчизняних виробників

Враховуючи те, що майже кожен виробник шоколаду має власну рецептуру виробництва даного виду продукції і тримає її у секреті, для ідентифікації і визначення фальсифікату потрібно брати показники якості, які нормуються у ДСТУ 3924-2000 і не залежать від рецептури шоколадних виробів. До таких показників відносяться: ступінь подрібнення шоколадної маси ГОСТ 5902 - 80 “Методи визначення ступеня подрібнення і щільності пористих виробів”., масова частка золи, що не розчиняється у 10%-му розчині соляної кислоти ГОСТ 5901 - 87 “Методи визначення масової частки золи і металомагнітних домішок”., і масова частка цукру.Ступінь подрібнення шоколадної маси було обрано для визначення якості виробничого процесу з метою визначення фальсифікації. Другий показник було обрано для визначення складу шоколаду, при невірних показниках масової частки золи буде відомо, чи справді склад шоколаду відповідає вимогам рецептури.Кількісні показники масової частки цукру дадуть змогу віднести шоколад до тієї чи іншої асортиментної групи шоколаду. Результати досліджень будуть наведені в таблиці 3.

Таблиця 3

Фізико-хімічні показники якості зразків шоколаду

Для ідентифікації шоколадних виробів дуже важливим показником є визначення температури плавлення шоколадної маси. Справжній шоколад тане в роті - температура плавлення какао-масла близька до температурі людського тіла (28 - 36?С). Найчастіше у фальсифікатах замінюють какао-масло пальмовим, кокосовим маслом, температура плавлення яких вища за температуру плавлення какао-масла. Наприклад температура плавлення пальмового масла 32 - 42?С. Такий шоколад повністю не тане і в роті після нього залишається присмак рослинного жиру Сирохман І.В., Задорожний І.М., Пономарьов П.Х. Товарознавство продовольчих товарів. Підручник. - К.: Лібра, 2000. - 308с.

. Температури плавлення зразків визначали шляхом розплавлювання шоколадних виробів на водяній бані. Результати потрібно навести у таблиці 4.

Таблиця 4

Температура плавлення зразків шоколаду зарубіжного і вітчизняного виробництва

Аналізуючи результати проведених досліджень,потрібно зробити висновок, чи відповідають вимогам ДСТУ 3924 - 2000 за органолептичними, фізико-хімічними показниками, за вимогами до маркуваннящодо зразки і чи відносяться вони до тієї асортиментної групи, яка зазначена у товаросупровідних документах.

РОЗДІЛ І. АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД ЗАКОНОДАВЧОЇ І НОРМАТИВНОЇ БАЗИ, ЩО ВИКОРИСТОВУЄТЬСЯ ТОВАРОЗНАВЦЯМИ-ЕКСПЕРТАМИ В МИТНІЙ СПРАВІ В УКРАЇНІ.

1.1. МЕТА І ЗАВДАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ТОВАРОЗНАВЦІВ-ЕКСПЕРТІВ З МИТНОЇ СПРАВИ В УКРАЇНІ.

На сучасному етапі розвитку економіки України особливого значення набуває необхідність створення цивілізованого товарного ринку. Метою товарознавців-експертів з митної справи є- визначення якості продукції, яка має вирішальне значення на конкурентному ринку товарів. Товарознавець-експерт визначає сукупність факторів, що впливають на конкурентоспроможність товарів, зокрема їх споживчі властивості, безпечність, відповідність нормативним документам, умовам договорів, за якими вони закуповувалися.

Діяльність товарознавців-експертів - експертиза (зокрема товарознавча), спрямована на обєктивне, компетентне вивчення товару, є реальним барєром на шляху надходження до каналів товаропросування, а в деяких випадках запобігання розробки та виробництва товарів низької якості, фальсифікованих. Поняття "експертиза" (походить від латинського expertus - дослідний) - це дослідження будь-якого питання чи обєкта, яке вимагає спеціальних знань, з наданням мотивованого висновку. Термін експертиза щодо товару або партії товару є товарознавча експертиза, яка застосовується здебільшого в діяльності торгово-промислових палат, Центральній митній лабораторії та науково-дослідних лабораторіях Міністерств охорони здоровя, органів захисту прав споживачів.

Саме товарознавча експертиза - це дослідження якості споживчих властивостей, нешкідливості, харчової цінності, правильності визначення коду товара, кількості та відповідності умовам нормативної документації, умовам договору (контракту) партії (або окремого) товару з наданням мотивованого, обєктивного (незалежного), кваліфікованого висновку, є основною метою товарознавців-експертів.[6]

Завдання діяльності товарознавців-єкспертів з митної справи спрямованно на питання особливості технології при проведенні експертиз з диференціацією на експертизу якості, кількості та за іншими специфічними ознаками, документальному оформленню їх результатів, вимог та характеристикою стану маркування товарів відповідно до чинних норм. Враховуючи велику кількість різноманітних товарів нового асортименту з використанням харчових добавок, у нетрадиційному споживчому оформленні, товарознавець-експерт у своїй роботі повинен чітко виконувати рекомендації документів, які супроводжують товар (у разі їх правильного оформлення) або нормативних актів, які регламентують властивості цього чи аналогічного (в разі відсутності стандартів) товару. Саме тому завданням товарознавця-експерта має бути кваліфіковане знання і вміння користуватись всією законодавчою базою держави з питань митного оформлення, стандартизації, сертифікації, нормативних документів

Найбільш розповсюдженою в проведенні товарознавчих експертиз документацією є стандарти, технічні умови, правила приймання, відбору проб, маркування, зберігання харчових продуктів. В актах експертизи товарознавці-експерти використовують наступні терміни: партія товару, зразок, проба, виїмка, вихідний зразок, середній зразок, несортний товар, брак, кількість.

Головною частиною завдання діяльності товарознавців-експертів є дослідження будь-якої партію товару, товарознавець-експерт працює з різноманітними документами, які відносяться до неї. Окрім транспортних документів (вантажних, авіа- та інших накладних) у першу чергу товарознавець-експерт повинен оцінити правильність складання, відповідність фактичному стану і насиченість документів, які засвідчують якість товару. Поки в Україні відсутня єдина форма сертифіката якості товару, тому товарознавці-експерти досить часто зустрічаються з сертифікатами, які оформлені без врахування специфіки товару, критеріїв його нешкідливості та повноти відповідності споживчим вимогам. Основні товаросупровідні документи щодо якості партії товару, які можуть (і повинні) бути надані товарознавцю-експерту і які портібні для його роботи є:

Сертифікат якості (від латинського serto - вірно, fasere - робити) документ, що засвідчує якість товару.

Сертифікат відповідності документ, що засвідчує відповідність товару вимогам певних стандартів та норм. Видається органами Держстандарту України як результат проведення сертифікаційних заходів.

Сертифікат походження - документ, що вказує з якої країни експортується товар. У міжнародній торгівлі вважається за необхідне наявність в пакеті документів, які супроводжують продовольчий товар, різних видів карантинних посвідчень.

Ветеринарне посвідчення предявляється митниці при ввезенні живої худоби, продукції її переробки і свідчить про те, що товар вивозиться із місць, де відсутні гостроінфекційні хвороби і худоба пройшла необхідну обробку.

Санітарне посвідчення також необхідне на митниці при ввезенні плодів, овочів, фруктів, тютюну-сирцю та інших товарів і засвідчує, що товари не заражені шкідниками, хворобами і походять з епідеміологічно благополучних районів.

Необхідність отримання компетентної товарознавчої експертизи та незалежної думки товарознавця-експерта виникає або під час закупівлі товару іноземного виробництв на території країни-постачальника або на митниці під час перетинання партії товару кордону України. Експертиза можлива тільки за умови піднесення до необхідного рівня ролі товарознавців-експертів у комерційній діяльності фірм, установ та інших субєктів підприємницької діяльності. Товарознавцями-експертами з митної справи можуть виступати особи, як мають відповідну освіту, знання, обовязково досвід роботи з того питання, для дослідження якого вони залучаються. Враховуючи специфіку та велику відповідальність за результати експертизи, сформулювати обовязки товарознавця-експерта можна таким чином: компетентність, обєктивність, моральна стійкість. Останнє визначення характеризує такі непрості духовні і моральні категорії, як совісність, принциповість, відмова від особистих інтересів задля суспільних, непідкупність, чесність.

Виходячи із нагальних проблем сьогодення, однією з яких є підробка та зниження якості товарів, і відповідно до цього зростання значення товарознавчої експертизи, провідними завдяннями товарознавців-експертів є визначення і можливість охарактеризувати види та засоби фальсифікації товарів. Товарознавці-експерти з митної справи повинні вміти оцінювати якість, споживчі переваги товарів, їх відповідність стандартам, нормам, вимогам законів, відрізняти товари-фальсифікати, товари-сурогати, нестандартні, несортні товари; консультувати по данним питанням зацікавлені сторони, впливати на створення громадської думки щодо певних товарів на ринку, спираючись на знання про їх високу якість; надавати реальну допомогу споживачеві у виборі товару, привінтивно формулювати та забезпечувати створення сучасних споживчих властивостей товарів. Здійснити і вирішити всі вищевизначені питання товарознавцю-експерту без знаня про властивості товарів, експертизи їх якості неможливо. На сьогодні експертна функція товарознавців-експертів є найактуальнішою і поширюється, крім торгівлі, на митну справу, сферу стандартизації, сертифікації, сферу захисту прав споживачів.

1.2. МОНІТОРИНГ РИНКУ ШОКОЛАДУ В УКРАЇНІ.

Минулий 2004 рік, як і 2003 був вдалим для виробників шоколадних солодощів. У 2004 році ємність шоколадного сегменту виросла на 10%. При цьому істотних змін серед лідерів ринку не спостерігалося. За оцінками виробників щорічно в Україні продається більше 85 тис. тон шоколаду. У грошовому еквіваленті даний обєм складає близько 1,5 млрд грн. Якщо не буде підвищення цін, обєм шоколадного ринку зможе помітно збільшитися, оскільки українці поки споживають не більше 1 кг шоколадних виробів в рік на душу населення, тоді як, наприклад, в сусідній Росії цей показник досягає 2 кг Перспектива є, але зараз у Верховній Раді знаходиться законопроект, що передбачає підвищення акцизного збору на продукти, що містять какао, що призведе до підвищення цін на 10 - 15% і можливого скорочення обємів продажів.[1]

На ринку України існує декілька крупних виробників шоколадної плитки. Як і раніше в сегменті плиткового шоколаду за обсягами виробництва в Україні лідирує міжнародна компанія Kraft Foods з виробничими потужностями у місті Тростянець (Сумська обл.) і торговими марками „Корона” і „Мілка”; КФ „Світоч” з однойменною торговою маркою і ТМ „Колекція 1882”; український проект „Рошен”, який виробляє шоколад радянських брендів - „Алёнка”, „Гвардейский”, „Театральный” і „Чайка”, торгову марку „Кабаре”; Rainford с ТМ Millennium, Millennium Gold, „Золотой орешек”, „Дамское счастье” та ін.[2] Назви основних вытчизняних виробників шоколаду а також основні потужності цих підприємств наведені у таблиці 1.

Таблиця 1

Основні виробники шоколаду в Україні

Аналізуючи дані, наведені у таблиці, можна зробити висновки щодо потужностей цих підприємств і вирахувати масову частку кожного підприємства у шоколадному сегменті ринку України (див. рис.1).

Рис.1. Основні виробники шоколаду в Україні

За відомостями Укркондитер за останній рік на українському ринку зявилась нова національна марка „Dominik” від ЗАТ „Полтавакондитер”. За загальними обємами по виробництву шоколаду головні позиції займає трійка лідерів: „Крафт Фудз Україна”, ЗАТ „АВК”, та „Nestle-Світоч” (по виробництву, в основному, шоколаду з начинками). Значну частку (не менш 10%) сектора шоколаду без начинки утримують шоколадна фабрика Rainford і російська КФ „Русский шоколад”.[3]

Щоб простежити відповідність попиту і пропозиції на шоколадному ринку, були проведені опитування споживачів шоколаду в плитках у віці 12 - 65 років, які проживають у містах України з населенням більше 50 тисяч.

Найбільш популярним в Україні є шоколад з добавками (горіхи, родзинки), які споживають 44,1% споживачів шоколадної плитки. Наступне місце у рейтингу популярності займає пористий шоколад - 14,8% споживачів. Потім - чистий шоколад без добавок (11,8%). Дослідження показують, що найменшим попитом користуються шоколад з наповнювачами (4%), зменшується попит на традиційний молочний шоколад, що миттєво відобразилося на пропозиції кондитерів, які замінюють молочну продукцію новинками - з різноманітними видами горіхів та хрусткими наповнювачами (див. рис.2).

Рис.2. Переваги споживачів щодо вибору виду шоколаду

Аналізуючи переваги споживачів щодо вибору типу шоколаду можна простежити певні тенденції: 44,5% споживачів віддають перевагу молочному шоколаду, 33,3% - чорному і 5,7% - білому (див. рис.3).

Рис.3. Переваги споживачів щодо вибору типу шоколаду

Чинник, що істотно впливає на ринок шоколаду, -- співвідношення ціни попиту і ціни пропозиції. Знаючи про зміни цін на сировину, яка складає 60 - 70% вартості кінцевого продукту, можна передбачати рівень купівельного попиту на різні групи шоколаду у різних груп населення. Так в Києві, при вищому рівні доходів, обєм продажів в порівнянні з середньостатистичним по Україні, досить високий. І кияни віддають перевагу якості, не дивлячись на ціну. Серед найбільш забезпеченої верстви населення масова плитка втратила популярність. Цього сезону модними стали дорогі шоколадні набори, які чудово доповнюють імідж забезпеченої людини. Але, взагалом, зменшився продаж елітного шоколаду. Стрімкий ріст цього сегмента у 2002 році складав 12,0%, а в цьому році частка преміум-категорії не перевищила 10,0%, причому 5,0% з них складає імпортна продукція. Найбільш перспективний на сьогоднішній день розвиток марок, які відносяться до сегменту premium. Конкуренція даного шоколаду на ринку України поки невисока, але у ньому присутнє менше в порівнянні з іншими сегментами, число конкурентів. В той же час частка потенційних споживачів цієї продукції також невелика.

Одним із завдань опитувань було визначення марок плиткового шоколаду, які найкраще реалізуються в торговельних мережах найбільших міст України. Результати опитування наведені в таблиці 2.

Таблиця 2

Попит на марки шоколаду у найбільших містах України

Згідно з даними таблиці 2 можна зробити висновок, що найкраще реалізується на внутрішньому ринку шоколаду продукція Кгаft Foods International (93,0%). Друге місце посідає Світоч (78,0%), а третє - Рошен. Кгаft Foods International лідирує за продажами і окремо в Києві і Харькові (100% і 95%), а Світоч - у Львові та Києві (100% і 90%) [4].

Шоколадний сектор українського ринку є сьогодні нецікавим для закордонних „кондитерів”, тобто для імпортерів. Якщо проаналізувати реалізацію шоколаду без начинки і наповнювачів у торговельних мережах міста Києва, то можна помітити, що на українському ринку досить слабо, але ще тримаються німецькі ірландські і швейцарські марки шоколаду, в основному з елітним асортиментом шоколадної продукції. Закордонні виробники досить мало знають про переваги українських споживачів у виборі шоколаду, що заважає їм конкурувати з вітчизняними виробниками. Згідно митної статистики зовнішньо-торговельних операцій України з 2000 по 2004 рік включно можна визначити основних імпортерів та покупців української продукції (див. табл.3)[5 - 9]

Таблиця 3

Митна статистика експорту та імпорту шоколадних виробів з 2000 по 2004 рік

З даних митної статистики можна зробити відповідні висновки. Впродовж років в нашій країні залишалися сталими три найбільші імпортери шоколадної продукції - Росія, Німеччина, Польща, але у 2004 році на вітчизняний ринок вийшли Литва і Великобританія, обігнавши за обємами поставок Польщу і Німеччину. Щодо експорту, то останнім часом Україна експортує продукцію В Росію, Казахстан і Азербайджан. Взагалом, як обсяги імпортної продукції так і експорної збільшуються з кожним роком. Для економіки кожної країни позитивним є збільшення експорту продукціїї, що і простежується на шоколадному ринку України. З 2000 року обсяги експорту продукції збільшилися з 62 тис.тон до 195 тис.тон.

Основним стратегічним партнером України на зовнішньому ринку шоколаду залишається Росія. Статистика свідчить, що в 2003 році, в порівнянні з 2002 роком імпорт до України російського шоколаду у вартісному виразі, при світовому подорожчанні сировини і відповідно кінцевого продукту, не змінився: за перше півріччя 2003 року до України ввезено російській шоколадній продукції на 5,5 млн. доларів. При цьому український експорт подорожчав на 4,4% (за перше півріччя 2003 року з України до Росії ввезено шоколадній продукції на 42,5 млн. доларів). Обєми поставок з Росії в Україну і навпаки наведені на рисунку 4.

Рис.4. Показники експорту та імпорту обємів шоколаду Росії в Україну

З даних рисунку видно, що обєми експорту значно перевищують показники імпорту. Частка російського шоколаду на нашому ринку невелика. Україна не відчуває лідерів шоколадної промисловості Росії. І справа тут не тільки в обмежувальних митах. Головні виробники на шоколадному ринку і в Україні і в Росії -- швейцарський „Nestle” і американський "Рhilip Моrris Саs. Inc." (у Україні і Росії це Кгаft Foods International”. Але, все ж таки вільний від корпоративності „Русский шоколад” займає певні позиції на українському шоколадному ринку і за обємами продажу намагається наздогнати єдиного виробника чистого шоколаду Rainford [10].

1.3. ЗАКОНОДАВЧА ТА НОРМАТИВНА БАЗА, ЩО РЕГЛАМЕНТУЄ

ПОРЯДОК І ПРАВИЛА ПЕРЕПУСТКИ ШОКОЛАДУ ПРИ

ПЕРЕМІЩЕННІ ЧЕРЕЗ МИТНИЙ КОРДОН УКРАЇНИ.

Основоположні закони, якими керується державна митна служба в Україні - це закон “Про митну справу“, закон України “Про зовнішньоекономічну діяльність України“, Митний кодекс України, закон України "Про митний тариф". [3].

Для захисту національного товаровиробника, стимулювання експорту товарів, сприянню зміцнення системи митних органів, удосконалення процедур митного контролю, посилення боротьби з незаконним переміщенням предметів та іншими правопорушеннями кожна держава визначає комплекс заходів, що регулюють порядок та умови пропуску через митний кордон товарів, послуг, транспортних засобів та інших предметів.

Митний кодекс України введено в дію Постановою Верховної Ради України від 11 липня 2002 року. Визначаючи правові, економічні та організаційні основи митної справи в Україні, він спрямований на захист економічного сувернітету та економічної безпеки України, активізацію її зовнішньоторговельної діяльності. Кодекс має на меті забезпечити виконання митними та іншими державними органами, громадянами, суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності прав та обов`язків у галузі митної справи[9].

Ряд Указів Президента України спрямовано на регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Даними Указами в Україні введено в дію правила “Інкотермс-2000”, розроблено державну політику регулювання імпорту, введено в дію систему валютного та експортного контролю, обліку окремих видів зовнішьоекономічних договорів (контрактів), регулювання бартерних (товарообмінних) операцій, визначено основні механізми та порядок проведення деяких зовнішньоекономічних операцій.

Перш за все, це наказ ДМСУ від 14 жовтня 2002р. № 561 “Про порядок здійснення митного оформлення товарів та транспортних засобів із застосуванням вантажно-митної декларації”, який дозволяє вдосконалити організацію митного контролю та визначає послідовність дій посадових осіб митних органів при здійсненні митного оформлення шоколаду, що прискорює їх пропуск через митний кордон України[16].

Основні положення тарифного регулювання в Україні викладено в Законі “Про Єдиний митний тариф” від 5 лютого 1992 року, а ставки імпортного мита затверджено Декретом Кабінету Міністрів України від 11 січня 1993року за №4-93 “Про Єдиний митний тариф України”. Законом України “Про Єдиний митний тариф” визначено, що ввізне мито нараховується на товари, в тому числі і на шоколад, які підлягають митному оподаткуванню на базі їх митної вартості. Митний тариф за своїм економічним складом та характером дії належить до вартісних ринкових регуляторів зовнішньоторговельного обороту[1,2].

Законом України від 23.09.94 р. за № 185/94-ВР “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” встановлено термін проведення розрахунків у іноземній валюті при здійсненні зовнішньоекономічних операцій суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності[4].

Документом, який регулює зовнішньоекономічну діяльність в Україні, є Закон України від 16 квітня 1991року за №959-ХІІ “Про зовнішньоекономічну діяльність”, який запровадив правове регулювання видів зовнішньоекономічної діяльності, визначив коло фізичних і юридичних осіб, що мають право займатися нею, заклав основи зовнішньоекономічного законодавства України як незалежної держави[5].

Крім того, з метою захисту національного товаровиробника, стимулювання експорту шоколадних виробів, а також для забезпечення митного контролю та для застосування засобів державного регулювання при ввезенні на митну територію України, вивезенні за її межі та транзиті даних виробів користовується також комплекс інших документів, які визначені нашою державою і регламентують порядок і правила пропуску шоколаду .

Інструкція ДМСУ від 9 грудня 1999р. № 1178/145/90 “Про визначення переліку документів, необхідних для митного оформлення товарів, майна, транспортних засобів та інших предметів, які переміщуються через митний кордон України в режимах імпорт, експорт, транзит” дозволяє визначити сукупність документів, які будуть необхідні для здійснення митного оформлення шоколаду в різних митних режимах[20].

Наказ ДМСУ від 8 грудня 1998р. № 771 “Про затвердження Положення про порядок здійснення контролю за доставкою вантажів у митниці призначення” дозволяє встановити надійний контроль за переміщенням шоколадних виробів між митницями України, оперативно відреагувати у разі виникнення ускладень чи непередбачених ситуацій під час такого переміщення, підвищення рівня відповідальності осіб, що здійснюють перевезення вантажів, а також для ведення статистичної обробки та аналізу інформації про вантажі, які переміщуються.

Дія цього документу поширюється на переміщення тих шоколадних виробів, які перебувають під митним контролем та переміщуються між митницями на території України всіма юридичними та фізичними особами[15].

Наказ ДМСУ від 24 квітня 1999р. № 240 “Про затвердження порядку заповнення та використання попереднього повідомлення” забезпечує здійснення контролю за доставкою виробів шоколаду, які ввозяться на митну територію України в митному режимі імпорт та переміщуються з будь-якою метою, крім транзиту[18].

Відповідно до Наказу ДМСУ від 9 липня 1997р. № 307 “Про затвердження Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації” визначається загальний порядок заповнення граф вантажної митної декларації, які містять відомості про товар та мету його переміщення через митний кордон України або про зміну митного режиму щодо нього, а також інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики і нарахування митних платежів[17].

Нарахування митних платежів, в тому числі мита та митних зборів, при митному оформленні та перміщенні шоколадних товарів через митний кордон України здійснюється відповідно до таких законодавчих актів, як постанова Кабінету Міністрів України від 27 січня 1997р. № 65 “Про ставки митних зборів”, № 363 “Про затвердження порядку справляння митних зборів, які нараховуються за ВМД”.

Керуючись Постановою Кабінету Міністрів України від 5 жовтня 1999р. №1598 “Про затвердження порядку визначення митної вартості товарів та інших предметів у разі переміщення через митний кордон України” проводиться визначення митної вартості шоколаду. Митна вартість є основою для нарахування мита, митних зборів та інших митних платежів, а також для встановлення вартості товарів для інших митних цілей, включаючи стягнення штрафів та застосування інших санкцій за порушення митних правил, передбачених законодавчими актами України, і для ведення митної статистики[7].

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1.

1.1. На сьогоднішній день основною метою діяльності товарознавців-експертів є проведення товарознавчої експертизи з метою запобігання насичення ринку України неякісною закордонною продукцією. Експертна функція товарознавців-експертів є на даний момент дуже актульною. Однією з нагальних проблем сьогодення є підробка та зниження якості товарів, і відповідно до цього зростання значення товарознавчої експертизи, а, зокрема, визначення і можливість охарактеризувати види та засоби фальсифікації. Товарознавці-експерти з митної справи повинні вміти оцінювати якість, споживчі переваги товарів, їх відповідність стандартам, нормам, вимогам законів, відрізняти товари-фальсифікати, товари-сурогати, нестандартні, несортні товари; консультувати по данним питанням зацікавлені сторони, впливати на створення громадської думки щодо певних товарів на ринку, спираючись на знання про їх високу якість; надавати реальну допомогу споживачеві у виборі товару, привінтивно формулювати та забезпечувати створення сучасних споживчих властивостей товарів.

1.2. Аналізуючи стан ринку шоколаду в Україні, слід зазначити широкі перспективи для розвитку вітчизняної шоколадної галузі, , оскільки існуючий на даний момент у країні рівень споживання на душу населення має великий потенціал для зросту (з поліпшенням добробуту населення). Український ринок насичений вітчизняним товаром даного виду продукції і має широкий асортимент. Крім того, щороку Україна експортує значно більше шоколаду, ніж ввозить з-за кордону, Експорту шоколаду вказує на широкі можливості сучасного виробництва і збуту українського продукту за кордон. Іноземний асортимент шоколаду, представлений на вітчизняному ринку, вирізняється вузькою спеціалізацією, тобто, іншими словами, розрахований лише для заможної верстви населення, що позитивно впливає на конкурентоспроможність вітчизняних виробників шоколаду. Україна, нажаль, не має власної сировинної бази дл виробництва шоколаду і змушена завозити какао продукти з інших країн. Зріст цін на імпортні какао-боби, какао-продукти негативно впливає на цінову політику у шоколадній галузі і змушує вітчизняних виробників підвищувати ціни на шоколад. Збільшення цін на шоколадну продукцію зменшить попит на даний вид продукції та дасть змогу закордонним виробникам посилити свій вплив на українському ринку.На мою думку, вітчизняний ринок шоколаду є досить перспективним, але головною проблемою є те, що майже усі українські виробники шоколаду працюють за рахунок іноземних інвестицій. Іноземні інвестиції сприяють розвитку підприємств, але ставлять їх у залежність від політики і стратегій іноземних партнерів.

1.3. Україна має фундаментальну законодавчу базу, що регулює порядок і правила перепустки шоколаду при переміщенні через митний кордон України. Основоположними законами, якими керується державна митна служба в Україні - це закон “Про митну справу“, закон України “Про зовнішньоекономічну діяльність України“, Митний кодекс України, закон України "Про митний тариф". Для правильного оформлення та перепустки товару через митний кордон України, митник повинен добре знати законодавчу базу щодо цього товару. Спрощує це завдання повна компютеризація законодавчої бази, митний працівник може з легкістю дістати з баз даних будь-який документ.

РОЗДІЛ 2. ТОВАРОЗНАВЧА ХАРАКТЕРИСТИКА СПОЖИВНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ШОКОЛАДУ.

2.1. ФАКТОРИ ФОРМУВАННЯ СПОЖИВНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ

ШОКОЛАДУ.

Споживчі властивості товару залежать від багатьох факторів, які діють комплексно чи ізольовано. Ці фактори можна поділити на три групи:

· Які безпосередньо впливають на формування споживчих властивостей - властивості сировини і матеріалів, якість технологічних процесів

· Які стимулюють якість споживчих властивостей - ефективність виробництва, матеріальна зацікавленість працівників тощо.

· Які забезпечують зберігання споживчих властивостей при доставці товару від виробника до споживача - умови зберігання, транспортування, реалізації та експлуатації товарів.[22]

На формування споживних властивостей шоколаду впливає, в першу чергу, технологія виробництва.

Шоколадну масу готують із какао тертого, цукрової пудри, какао масла з додаванням ароматизаторів. Багато видів шоколадної маси включають інші речовини, що поліпшують органолептичні властивості, склад і харчову цінність шоколаду: горіхи смажені терті і подрібнені, молоко і вершки сухі, молоко згущене, ізюм, фосфатиди, глюкозу, вафлі подрібнені, коньяк, лікер тощо.[19]

Приготування шоколадних мас починається зі змішування тонко подрібнених напівфабрикатів: нагрітого до температури 55--60° С какао тертого і цукрової пудри -- потім до них додають близько половини передбаченого рецептурою какао масла. Якщо не дотриматися умов змішування, то шоколадна маса бути мати неоднорідний склад, що погано вплине на якість готового продукту. Тому для тонкого подрібнення змішаних компонентів і утворення ніжного і приємного смаку шоколадну масу пропускають крізь багатовалкові млини. Одержану порошкоподібну масу вимішують із залишками какао масла у підігрітій місильній машині. Для більш рівномірного розподілу жиру в шоколадній масі, зниження вязкості і створення міцнішої емульсії додають розчинений у какао маслі соєвий або соняшниковий фосфатидний концентрат, який є одночасно емульгатором і розріджувачем. Після перемішування з ароматизаторами маса для звичайного шоколаду готова і її направляють на формування.[20]

Шоколадну масу для десертних видів шоколаду піддають додатково механічній і тепловій обробці у коншмашинах. Завдяки цьому суттєво поліпшується якість шоколаду, зявляється ніжний смак, приємний і добре виражений аромат.

Готову масу перед формуванням темперують охолодженням до температури початку затвердіння (тобто до 32° С), інтенсивно перемішуючи. Якщо шоколадну масу охолодити при звичайній температурі, Для отримання якісних виробів важливо також стабілізувати температуру відтемперованої шоколадної маси до заповнення нею форм для рівномірного утворення центрів кристалізації стійкої ? - форми какао - масла. Якщо ж темперування було недостатнім, то це призведе до жирового посивіння і утворення із частинок какао тертого і цукру конгломератів, закріплених какао маслом. У виробах воно зявляється не одразу після виготовлення, а пізніше.

Розлитий у форми шоколад надходить на вібротранспортер, завдяки чому він добре заповнює всі заглибини форми і з нього виділяються дрібні пухирці повітря. В результаті шоколад набуває темного кольору, а його поверхня стає блискучою.[21]

Цілий ряд харчових продуктів, до яких відносять кондитерські вироби, цінують і люблять у першу чергу за їхній смак й аромат. Як формуються ці показники кондитерських виробів і що варто враховувати при підборі основної й додаткової сировини у виробництві шоколадних виробів?

Відомо, що смак й аромат харчовим продуктам надається з індивідуальних хімічних сполук, які в комплексі створюють образ харчового продукту. Ці речовини утворюються безпосередньо в продукті протягом технологічного процесу, вносяться у виріб з основними сировинними компонентами або безпосередньо у вигляді багатокомпонентних сумішей - харчових ароматизаторів.

З метою одержання продукту з вираженим, гармонічними стабільними смаком й ароматом, необхідно створити збалансовану комбінацію смакоароматичних зєднань, що є присутнім у продукті й внесених з додатковою сировиною. Найбільш ефективне рішення поставленого завдання - використання різноманітного асортименту ароматизаторів, які дозволяють виробляти виріб стабільної якості з оригінальними ароматом і смаком.

Шоколад являє собою продукт переробки бобів какао із цукром і різноманітними ароматичними й смаковими речовинами або без останніх. До інгредієнтів, що визначають смак й аромат шоколадних виробів, можна віднести молочні й жирові продукти, какао-боби, ваніль і навіть цукор. Компоненти ці природні й органолептичні властивості їх залежать від багатьох факторів: місця вирощування сировини, сорту, способу обробки й зберігання й ін. Високий зміст ароматичних зєднань у шоколадній масі не завжди дозволяє додати їй бажаний напрямок смаку.[10]

Основні інгредієнти, що надають шоколадній масі оригінальні виражені смак й аромат, - ферментовані, висушені, обсмажені, терті какао-боби. Какао-боби, що ростуть в різних регіонах, мають різні відтінки смаку й аромату, що обумовлено комбінацією ароматичних зєднань, що втримуються в какао (табл.4).

Таблиця 4

Смако-ароматичні характеристики бобів різних регіонів вирощування

Варто звернути увагу на особливості какао-бобів, повязані із сортовими розходженнями. Основні сорти какао-бобів: Кріолло, Форастеро, Тріні-таріо (виведені шляхом схрещування попередніх сортів). Смак какао-бобів сорту Кріолло солодкий зі слабовираженим гірким відтінком, Форастеро - з вираженим гірким відтінком.

Обсмажування какао-бобів - одна з головних стадій підготовки сировини, що визначають надалі якість шоколадних виробів. У результаті обсмажування інтенсивно протікають хімічні реакції з утворенням різних ароматичних зєднань. Вміст амінокислот і цукрів, що редукуються, внаслідок протікання реакції Майяра зменшується й утворюються альдегіди й меланоідини, які також беруть участь у формуванні аромату й смаку. При порушенні технологічного процесу обсмажування какао-боби не будуть мати належного аромату, що надалі позначиться на якості шоколадної маси.[11, 13]

Власний запах шоколадної маси формується на стадії конширування, що супроводжується зміною фізико-хімічних властивостей, випарюванням води й летучих кислот, утворенням комплексних хімічних сполук.

При технологічній обробці, наприклад обсмажуванні, у какао-бобах утворяться ароматичні зєднання - піразини, які знижують виразність інших ароматичних компонентів продукту. Це ускладнює підбір ароматизаторів й інших добавок, внесених у шоколадну масу з метою додавання їй оригінальних смаку й аромату.

При виробництві шоколадної маси традиційно використовують такий компонент, як ванілін, як підсилювач і модифікатора смаку. Натуральний ванілін одержують зі стручків ванілі. За допомогою ферментації й інтервального сушіння намагаються отримати їхнє тривале зберігання. Після цього з ванільних стручків екстрагують ванілін. Для виготовлення ідентичного натуральному ваніліну як вихідна сировина часто застосовують гваякол. У результаті окислювання й гідролізу останній перетворюється у ванілін, молекулярна структура якого ідентична структурі природного ваніліну. Повне відтворення аромату ванілі досить складно. Відомо, що різні сорти ванілі містять оригінальні аромоутворюючі зєднання, що обумовлюють індивідуальні властивості кожного сорту.

У цей час на ринку харчових інгредієнтів представлений різноманітний асортимент ванільних ароматів, що не завжди відбивають повною мірою органолептичні властивості натуральної ванілі.

Традиційно при виробництві шоколадних виробів використовують ванілін кристалічний, показники якості якого залежать від способу одержання, вихідної сировини, ступеня очищення. Дослідження показали, що кристалічний ванілін надає шоколаду основний напрямок аромату - природну ванільну насолоду. Інші відтінки, на жаль, практично не простежуються.

Інший важливий інгредієнт, що доповнює властивості шоколадної маси, сухе молоко. Молочні продукти відносяться до сезонної сировини й не завжди допомагають створити виражений молочний відтінок шоколаду.

Ароматизатори "Концентроване молоко ЗЗОЗ", "Вершки молочні 3201, "Вершки 3202", "Масло вершкове 2412" містять ароматичні зєднання сухого молока. Вони дозволяють підкреслити молочну ноту шоколаду, не порушуючи збалансований шоколадний тон.

Додаткові інгредієнти - арахіс, смажені ядра горіхів, кава - мають досить виражені смакові властивості, але ароматична складова їх "губиться" у порівнянні із власним запахом шоколадної маси Склад ароматизаторів повинен бути підібраний таким чином, щоб підкреслювати власний аромат шоколадної маси й доповнювати його нотами, які або слабко виражені через низький зміст відповідних ароматичних зєднань у додатковій сировині; підсилювати природні а зєднання, наявні в продукті, і вносити ті речовини, які були втрачені при обробці; гармонізувати ароматичну композицію виробу в цілому; забезпечувати стабільність органолептичних властивостей готового продукту.

Таким чином, при формуванні смакоароматичних властивостей шоколадних виробів треба особливу увагу приділяти підбору ароматизаторів для створення необхідної комбінації смакоароматичних властивостей основних і додаткових інгредієнтів; стежити за чітким виконанням технології приготування шоколаду, за дотриманням умов зберігання.[14]

2.2. КЛАСИФІКАЦІЯ ТА АСОРТИМЕНТ ШОКОЛАДУ

ВІТЧИЗНЯНОГО ВИРОБНИЦТВА.

Залежно від способу випуску шоколад поділяється на:

· плитковий

· фігурний

· в порошку

За вмістом:

· без начинки

· з начинкою

· з добавками

· без добавок

За складом і способом обробки шоколадної маси:

· звичайний

· десертний

В залежності від оформлення:

· штучний

· ваговий

· в наборах[19]

В залежності від маси:

· різний до 300 г[42].

Шоколад звичайний без добавок виготовляють із цукрової пудри, какао тертого, какао - масла з включенням соєвого фосфатидного концентрату і ароматизатора (ванілін або ванільна есенція). Помірну кількість какао тертого (217,3 кг/т) включає шоколад Дитячий, Дорожній, Цирк, підвищену (282,3 кг/т) - шоколад Ванільний. Шоколад Полярний має гіркуватий смак внаслідок високої концентрації какао тертого(514,5 кг/т).

Шоколад звичайний з добавками виробляють у широкому асортименті, в тому числі з сухим молоком. На какао - маслі(31%) і сухому молоці (25%) виготовляють Білий шоколад, з обмеженим вмістом какао тертого(6,9%) і високим сухого молока (32%) - Місячний, а також Білосніжка, до рецептури якого входить 10% какао тертого і 33% сухого нежирного молока. До складу шоколаду Оленка входить 14% какао тертого, 10,8% сухого молока і 13,7% сухих вершків. Вміст какао тертого в шоколаді Вершковий - 22%, Південний - 22,7% і Дюймовочка - 25,5,в шоколаді Особливий він дуже високий - 46,6%,але мало сухого молока(9,3%).

Склад багатьох видів шоколаду поліпшують за рахунок горіхової сировини в поєднанні з сухим молоком. З обмеженим вмістом какао тертого виробляють шоколад Лотос -- 14,5% і Чайка -- 15, середнім -- Веселі хлопята -- 20, Чибіс -- 20, Казки Пушкіна, Байки Крилова і Театральний -- 22, Новинка -- 23%. На сухому молоці і каві натуральній виготовляють шоколад Попелюшка, фундуку смаженому тертому -- Ведмедик -- 20%.

Шоколад звичайний також випускають з великими добавками, переважно з ядрами горіхів: фундук цілий або половинки входить до рецептури шокола-ду Золотий горіх; фундук подрібнений -- Горіховий; кешью або фундук подрібнений -- Витязь; ядро арахісове смажене ціле і подрібнене -- Парус. До складу всіх видів шоколаду, крім Золотий горіх, входить сухе молоко, а Витязь -- також і сухі вершки. Для шоколаду Три мушкетери наповнювачем є подрібнені вафельні листи, Фантазія -- крихти печива, Сузіря -- нарізані цукати з кавунових кірок -- 17%. Частка какао тертого найвища в рецептурі шоколаду Горіховий -- 24%.

Шоколад десертний без добавок характеризується кращими споживними властивостями завдяки використанню какао бобів вищих сортів і конширу-ванню шоколадної маси. Вміст какао тертого менший у шоколаді Візерунковий, Зоологічний і шоколадних фігурках без начинки -- 27%, шоколадні медалі -- 28, Срібний ярлик -- 29, Гвардійський і Наша марка -- 33; вищий -- у шоколаді Люкс -- 40, Слава -- 44, Одеса -- 45 і Райдуга -- 47%. Масова частка жиру передбачена від 33 (Райдуга) до 37% (Візерунковий, Зоологічний, шоколадні фігурки без начинки).

Шоколад десертний з добавками відрізняється різнорідністю органолептичних ознак, зумовлених внесенням сухого молока (Екстра з молоком, Пінгвін, Молочний, Ласунка, Київ, Коник-Горбунок), згущеного молока (Ювілейний), сухих вершків (Казка) і ядра фундука смаженого тертого (Олімпійський), мигдалю смаженого тертого (Столичний, Міньйон). Завдяки добавкам деякі види шоколаду містять обмежену кількість какао тертого: Київ -- 9,3%, Ласунка -- 9,7, Молочний -- 10,9, Казка -- 14,1, Пінгвін -- 20,1%. Дуже високий вміст какао тертого має шоколад Столичний -- 56,3%. Шоколад Коник-Горбунок випускають пористим.

Десертний шоколад з великими добавками може включати: ядра фундука цілі (Горішок) і подрібнені (Натхнення), а також вафлі подрібнені (шоколад з вафлями), кунжутне ядро, кукурудзяні пластівці (Ракета). Останній випускають пористим, маса плиток -- до 75 г.

Шоколад з начинками буває різним залежно від виду начинок, їх частки, форми виробів, виду шоколаду. Його випускають у вигляді шоколадних батонів, шоколадних фігурок і плиток (Світоч -- різних смаків). Шоколадні батони виробляють прямокутної форми, масою до 50 г, з начинками праліне, помадково-вершковою, крем-брюле, фруктово-мармеладною, фруктово-ягідною, шоколадною.

Молочний шоколад виготовляють з шоколадною, праліновою, молочно-помадковою, помадково-фруктовою, фруктово-мармеладною і фруктовою начинками.

Шоколадні фігурки мають такі начинки: Рожки -- шоколадно-кремову, Ракушки і Підкови -- пралінову, Жучки -- помадкову з мандариновим джемом, Рачки -- помадково-вершкову, Гостинець -- медовий настій.

Шоколад у вигляді порошку випускають двох видів. До складу першого входить цукрова пудра і какао терте в рівних частинах. Масова частка жиру (27,1±2)%. Другий вид шоколаду з вершками включає цукрову пудру-- 461кг/т, какао терте -- 149,7, какао масло -- 107,7, вершки сухі -- 292,3, ванілін -- 0,2. Масова частка жиру (30,8±2)%.

Пористий шоколад отримують із десертної шоколадної маси без добавок чи з добавками. Форми заливають на % обєма, поміщають у вакуум-апарати і витримують в рідкому стані при температурі 40 градусів протягом 4 годин. При знятті вакууму кульки повітря розширяються і збільшують обєм шоколадної маси. Після охолодження маса застигає, зберігаючи мілко-пористу структуру виробу. Дякуючи такій структурі, шоколад швидко тає у роті, миттєво віддаючи весь смаковий букет, що не може не сподобатись і дитячій, і дорослій аудиторії споживачів. Найбільш відомими представниками цього виду є "Каприз" і "Дамское счастье".

Також виготовляється шоколад спеціального призначення для хворих на діабет звичайний та десертний - виготовлений із заміненням цукру ксилітом,

сорбітом, фруктозою, іншими замінниками, дозволеними до використання [20].

2.3. ВИМОГИ НОРМАТИВНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ ДО ЯКОСТІ

ШОКОЛАДУ.

Двадцять четвертого жовтня 2002 року Верховною Радою України був прийнятий закон України Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини№ 191-IV.

Цей Закон встановлює правові засади забезпечення якості та безпеки харчових продуктів і продовольчої сировини для здоровя населення, регулює відносини між органами виконавчої влади, виробниками, продавцями (постачальниками) і споживачами під час розробки, виробництва, ввезення закупівлі, постачання, зберігання, транспортування, реалізації, використання, споживання та утилізації харчових продуктів і продовольчої сировини на митну територію України. Це закон, вимог якого повинні дотримуватися усі товаровиробники харчової продукції, які виготовляють товар, що зазначений у даному законі. Шоколад відноситься до продукції, що зазначена у законі “Про якість та безпеку харчових продуктів”, тому нормативна документація, що регламентує якість шоколаду, не повинна суперечити даному закону, а навпаки, бути гармонізованою з даним законом.

Беручи до уваги те, що шоколад споживає населення різних вікових груп, існує ряд нормативної документації, яка містить вимоги до якості даного виду продукції. Головний нормативний документ, який містить норми основних показників якості, яких повинні дотримуватись виробники шоколаду, - ДСТУ 3924 - 2000 „Шоколад. Загальні технічні умови”. Визначення органолептичних показників шоколаду проводиться за ДСТУ 5897 - 90 “Вироби кондитерські. Методи визначення органолептичних показників якості, розмірів, маси нетто, складових частин”.

До органолептичних показників, згідно цих двох стандартів, належать зовнішній вигляд, форма, консистенція, структура, смак і запах. Лицьова поверхня шоколаду повинна бути блискучою. Шоколадні медалі, шоколад з тонкоподрібненими додаваннями молочних продуктів і горіхів, а також ваговий і формований у фольгу може мати матову поверхню. Шоколад з крупними добавками у вигляді цілих або подрібнених горіхів, нарізаних цукатів, ізюму тощо і пористий може мати нерівну поверхню, і не допускається посивіння шоколаду і пошкодження його шкідниками хлібних запасів. Частка надламаного шоколаду з начинками обмежується і має становити 4 %, а з великими добавками - 2 %. Форма виробів повинна бути без деформацій для всіх видів шоколаду, крім вагового. Консистенція шоколаду передбачена тверда, а структура - однорідна, у пористого - пориста. Смак і запах - властиві для відповідного продукту, без стороннього присмаку і запаху. Стандартами допускаються незначні дефекти, що не псують зовнішнього вигляду шоколаду, - крихти, пухирці, плями, подряпини, сколення, проникнення рідкої фази начинки і фруктів на поверхню.

До показників якості, що нормуються документацією, належать фізико-хімічні показники. Нормативні документи, що містять вимоги до якості фізико-хімічних показників якості, наведені у таблиці 5

Таблиця 5

Методи визначення фізико-хімічних показників якості шоколаду.

Продовження таблиці 5

Аналізуючи стандарти, зазначені у таблиці, із фізико-хімічних показників нормуються ступінь подрібнення, масова частка начинки, а також золи - що не розчинна у розчині соляної кислоти. Ступінь подрібнення шоколаду звичайного має становити не менш як 92 %, десертного з добавками - 93 і десертного без добавок - 97 %. Мінімальна масова частка начинки для шоколаду у вигляді батонів - 35 %, а шоколаду масою нетто понад 50 г - 20 %. Обмежується масова частка золи, нерозчинної у 10 %-му розчині соляної кислоти до 0,1 %.

Масові частки цукру, жиру, начинки і вологи в шоколаді повинні відповідати розрахунковому вмісту за рецептурою, враховуючи допустимі відхилення. Масова частка какао продуктів у шоколаді за рецептурою передбечена не менш як 25 %. При виготовленні шоколаду не допускається використання шоколадної маси з додаванням замінників какао масла.

Нормативний документ “Медико-біологічні вимоги і санітарні норми якості продовольчої сировини і харчових продуктів” № 5061 нормує вміст пестицидів у шоколаді, а також допустимі рівні вмісту токсичних елементів. Методи контролю токсичних елементів нормуються наступними стандартами: свинець - ГОСТ 26932, кадмій - ГОСТ 26933, мишяк - ГОСТ 26930, ртуть - ГОСТ 26931, мідь - ГОСТ 26931, цинк - ГОСТ 26934. Під час виробництва шоколаду слід керуватися вимогами безпеки, які встановлені “Санітарними правилами для підприємств кондитерської промисловості” № 945а.

Закон України „Про стандартизацію” закріплює основний принцип міжнародної стандартизації - добровільність застосування національних стандартів. Обовязковими є тільки вимоги щодо безпеки продукції, які переносяться в законодавчі чи нормативно-правові акти, такі, як технічні регламенти. Законодавчими актами встановлюється необхідність обовязкової сертифікації шоколаду. Після проведення позитивної сертифікації видається сертифікат відповідності, який є обовязковим документом при переміщенні через митний кордон України (див. додаток ).

Розглянувши нормативні документи, що регламентують якість шоколаду, можна з упевненістю сказати, що якість шоколаду регламентується багатьма документами, починаючи від тих, які містять вимоги до сировини, і закінчуючи тими, що містять вимоги до технологічного устаткування (ГОСТ 12.2.003). Але існують такі стандарти, які, на мою думку, мають неповну або неприпустиму інформацію. Згідно Закону України “Про якість і безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини” споживче маркування продукту повинне містити застереження щодо вживання харчового продукту певними категоріями населення (діти, вагітні, люди похилого віку, спортсмени, хворі тощо). ДСТУ 3924-2000 не містить у своєму складі даної вимоги до маркування, що є неприпустимим, так як певним групам населення життєво необхідно знати, наприклад, вміст цукру.

Взагалі, ДСТУ 3924-2000 має неповну інформацію щодо граничних показників вмісту окремих компонентів у шоколаді. Цей стандарт нормує відхилення від рецептурних показників, але конкретно не вказує норми того чи іншого показника. Така інформація ускладнює проведення експертизи шоколаду через те, що виробники шоколаду не зазначають рецептурні складові у кількісному вираженні на споживчому маркуванні і знайти рецептуру того чи іншого шоколаду досить складно. Тому я вважаю, що даний нормативний документ повинен містити чіткі граничні норми показників якості для кожного виду шоколаду.

Значним недоліком нормативної документації на шоколад є те, що вона містить відмінні показники якості шоколаду на Україні і за кордоном. Закордонний стандарт, які діє на території Євросоюзу, дозволяє вміст замінників какао-масла 2-3%. Український стандарт не дозволяє вводити замінників какао-масла. В Україну щороку ввозиться значна кількість шоколаду іноземного виробництва, який, цілком зрозуміло, виготовлений за вимогами стандарту країни-виробника. Щоб не виникало непорозумінь, що робити з шоколадом, який ввозиться на митну територію України і не відповідає вимогам ДСТУ 3924-2000, потрібно гармонізувати вітчизняний і зарубіжний стандарти.

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2.

2.1. Фактори формування споживних властивостей шоколаду можна поділити на три групи:

Які безпосередньо впливають на формування споживних властивостей

Які стимулюють якість споживних властивостей

Які забезпечують зберігання споживних властивостей при доставці товару від виробника до споживача.

До першої групи споживних властивостей належить, в першу чергу, якість сировини і матеріалів. Найголовнішою складовою сировини є якість какао продуктів, які поставляються на підприємство для виробництва шоколаду. Тільки з якісних какао продуктів можна виготовити справді смачний шоколад. Наступною не менш важливою складовою є якість технологічних процесів. Сюди входить як професійне оснащення підприємства потрібним обладнанням, так і контроль за правильністю внесення рецептурних компонентів, дотриманням технології виготовлення шоколаду.

До другої групи відноситься ефективність виробництва, матеріальна зацікавленість працівників, що у великій мірі залежить від політики підприємства щодо заохочення та винагороди працівників.

В третю групу входять такі фактори формування споживних властивостей, як дотримання належних умови зберігання, транспортування, реалізації та експлуатації товарів.

2.2. Український шоколад має дуже широкий асортимент. За класифікаційними ознаками він розподіляється залежно від способу виробництва, за вмістом, за складом і способом обробки, залежно від оформлення. Споживач може з легкістю вибрати плитку шоколаду від 50 до 300 грам, залежно від його бажання. Можна з впевненістю сказати, що вітчизняним виробникам шоколаду є чим поділитися із закордонними виробниками. Український ринок наповнений вітчизняним шоколадом найрізноманітнішого асортименту, починаючи від звичайного шоколаду без добавлень і закінчуючи новинкою сьогодення - білим пористим шоколадом.

2.3. Аналізуючи нормативну документацію, яка містить вимоги до якості шоколаду, я дійшла висновку, що стандартів та інших нормативних документів безліч на шоколад. Нормативні документи містять не тільки вимоги до якості самого шоколаду, але й до устаткування, сировини тощо. Недоліком основного стандарту на шоколад - ДСТУ 3924-2000, є його неповність. Даний стандарт містить відхилення від рецептурних показників якості, не вказуючи конкретно, скільки саме має бути норма того чи іншого показника. Дану невідповідність вважаю неприпустимою, оскільки недостатність такої інформації значно ускладнює процес проведення товарознавчої експертизи шоколаду. Також ДСТУ 3924-2000 не гармонізований з основним законом, який містить вимоги якості і безпеки до харчової продукції, - “Про якість і безпеку харчових продуктів та продовольчої сировини”, так як не містить вимоги споживчого маркування застерігати покупців про вплив даного продукту на здоровя певних груп споживачів. Отже, нормативна документація, яка містить вимоги до якості шоколаду, на мою думку, потребує доопрацювання.

3.1. МЕТОДИ ПРОВЕДЕННЯ ТОВАРОЗНАВЧОЇ ЕКСПЕРТИЗИ

ШОКОЛАДУ.

Експертиза товарів є одним з найважливіших і обов язкових видів експертизи. Інші види експертизи санітарно-гігієнічна, ветеринарна - доповнюють експертизу товарів і не є обовязковими. Обовязковість експертизи товарів зумовлюється її сутністю, і передусім тим, що в основі її є оцінка органолептичних властивостей і показників, що значною мірою наближає експертизу до оцінки товару споживачами. Завдяки перевагам органолептичного методу визначення показників якості (швидкість, доступність) забезпечується ідентифікація товару, а дійсні значення органолептичних показників дозволяють прямо чи опосередковано оцінювати й інші групи показників (фізико-хімічні та мікробіологічні). Це передбачає напрямок експертизи товарів, а також необхідність у додаткових дослідженнях із застосуванням вимірювальних та інших методів експертизи. Оцінка органолептичних властивостей і показників лише один із елементів експертизи, хоч і дуже значний.[6]

Метою дипломної роботи було проведення експертизи якості шоколаду. Експертиза якості - це оцінка якісних характеристик товару експертами для встановлення відповідності вимогам нормативних документів та документам, які супроводжують товарну партію шоколаду (Додаток ). Основним завданням цієї експертизи є визначення якості товарів у товарній партії при здачі-прийманні або після довгого зберігання, або виявленні прихованих технологічних дефектів під час зберігання, коли звичайні строки предявлення претензій постачальнику закінчились. Якісна експертиза поділяється на: приймальну експертизу, за комплектністю, дегустація харчових продуктів та експертиза за договорами. Для шоколаду вид якісної експертизи за органолептичними показниками якості називається - дегустацією.

Експертиза якості проводиться при виникненні спірних питань при митному контролі. Підприємства-імпортери можуть занижувати ціни на продукт або провозити продукцію однієї асортиментної групи під виглядом іншої, переслідуючи визначені комерційні цілі. Такі спірні питання регулюються Регіональною митною лабораторією, яка займається проведенням матеріалознавчих, хімічних, технічних досліджень та експертиз з метою:

· уточнення класифікації речовин, матеріалів, виробів (товарів), що переміщуються через митний кордон України, підтвердження їх складу, марки тощо;

· підготовки висновків, необхідних для встановлення коду товару згідно з УКТЗЕД.

· виконання робіт з метою надання рекомендацій для ідентифікації товарів щодо відповідності їх контрольним спискам.

· взяття проб, проведення досліджень і зберігання контрольних проб (зразків) продукції згідно з вимогами Постанови КМУ від 21 жовтня 1998р. №1665.

Але, в основному, експертизою товарів займається Торгово-промислова палата. Отримавши заявку від організації, ТПП видає наряд компетентному експертові чи групі експертів, які мають достатній рівень знань у даній галузі. При виборі експерту враховуються такі умови, як:

· компетентність;

· незалежність від замовника;

· достатній час для ретельного проведення експертизи.

Перед початком експертизи якості шоколаду, прибувши на місце проведення експертизи, експерт перевіряє усі необхідні документами: письмова заявка, товаросупровідні документи: стандарти чи ТУ на шоколад,, стандарти на методи дослідження, сертифікат якості, сертифікат відповідності , товарно-транспортні накладні, рахунок-фактура та інші документи, які мають інформацію про товар; прийомні акти, акти незгод між постачальником та одержувачем тощо. Також експерт має перевірити надане місце для проведення експертизи, яке має бути належним чином обладнане. При недотриманні наведених вимог експерт має право відмовитися від проведення експертизи. Якщо замовник надав усю необхідну інформацію та створив умови для проведення експертом товарознавчої експертизи, експерт приступає до проведення експертизи. У нашому випадку проводиться експертиза якості шоколаду, тому доцільно проводити оцінку органолептичних показників методом дегустації. Дегустація харчових продуктів - оцінка органолептичних показників якості шоколаду, яка проводиться перевіреними на сенсорну чутливість експертами. Метою дегустації є одержання достовірних результатів під час органолептичної оцінки якості шоколаду, зниження її субєктивності за рахунок високої професіональної компетентності. Для цього експерт повинен мати гарну смакову та нюхову память. Відбір експертів у дегустаційні групи здійснюється перевіркою їх на сенсорну чутливість, уміння розрізняти смак, запах, колір. Крім того, експерт повинен мати попередній досвід органолептичної оцінки шоколаду. Дегустація шоколаду проводиться у наступних випадках:

· при порівняльній оцінці шоколаду за необхідності виявлення якісних змін органолептичних показників;

· при визначенні приналежності до асортиментної групи;

· при розпізнаванні одного товару від іншого: шоколаду від шоколадної плитки.

Для оцінки якості при приймальній експертизі якості шоколаду робиться вибірка або обєднана проба, розмір якої повинен бути не менше встановлених норм. Методи відбору проб нормуються ГОСТом 5904-82 „Правила приймання, методи відбору і підготовки проб”. []Порядок відбору проб повинні беззаперечно дотримуватись експерти і робити відбір зразків (проб) самостійно. Вибірковий контроль якості краще робити зі збільшенням розміру вибірки чи проби, що вибирається з товарної партії, оскільки підвищується достовірність одержання даних. Результати дегустацій можуть бути виражені у вигляді опису окремих показників, а також у балах. У останньому випадку повинна бути розроблена шкала балової оцінки або повинні застосовуватись стандартні шкали.

Якщо виявлено неоднорідність товарної партії шоколаду, то експерт повинен виявити відсотковий вміст кожної фракції. У цьому випадку експерт відбирає проби продукту та оцінює їх для кожної категорії якості окремо. Виявивши дефектний шоколад, експерт повинен відібрати зразки із найбільш характерними дефектами та встановити причини їх виникнення. Він також може за необхідності чи на прохання замовника дати рекомендації щодо використання чи знищення дефектної продукції. У акті експертизи слід показати відсотковий вміст продукції з різноманітними чи найбільш характерними дефектами. Іноді доцільно направити зразки дефектної продукції в дослідну лабораторію для виявлення їхнього виду та причин виникнення, особливо коли експертові важко визначити дефекти. Іноді для товарів, які довго зберігаються, рекомендується зразки дефектної продукції шоколаду залишити в одержувача або направити в експертну організацію. При цьому експерт сам повинен відібрати зразки та забезпечити їх відповідними етикетками та/чи актом відбору проб. Відсутність в актах експертизи даних про характерні види дефектів може бути підставою для відхилення акта експертизи, що встановлює невідповідність якості шоколаду. Акт експертизи не повинен мати суперечливих фактів. Експертну оцінку слід проводити окремо по кожній товарній партії. Підставою для відхилення акта приймальної експертизи може бути необґрунтованість висновків. Наприклад, якщо для товару передбачено приймальні та бракувальні числа, то забракування всієї партії при бракувальному числі, меншому за встановлену норму, є неправильне. При цьому результати експертизи будуть визнані недостовірними, а акт експертизи відхилено. Якщо виявлено причини невідповідності якості шоколаду, то експерту слід зазначити в акті про стан пакувальних матеріалів (їхня цілісність, достатність та надійність) шоколаду. Експерт не повинен проводити приймальну експертизу шоколаду, якщо порушено цілісність товарної партії (наприклад, частину товару реалізовано) або предявляються знеособлені товари, а також розпаковані або без товаросупровідних документів.

Найчастіше при визначення показників якості експертизи шоколаду експерти обмежуються оцінкою органолептичних показників, в основному, зовнішнього вигляду, та частини фізико-хімічних показників (наприклад, маси, довжини, обєму, кольору, тощо), використовуючи найпростіші засоби вимірювань. Для проведення повної достовірної експертизи якості шоколаду потрібно перевірити на дотримання вимогам стандарту фізико-хімічних показників якості, які нормуються даним нормативним документом. Під час проведення експертизи якості зразків шоколаду, придбаних на ринках та в магазинах міста Києва, нами була проведена органолептична оцінка за методами дегустаційної експертизи якості, детально описаної вище. Для правдивої, повної, достовірної експертизи якості також була проведена оцінка основних фізико-хімічних показників якості шоколаду, що нормуються ДСТУ 3924 - 2000. До них відносяться:

· масова частка вологи;

· масова частка загального цукру;

· масова частка загального жиру;

· масова частка загальної золи;

· масова частка золи, нерозчинної у 10%-му розчині соляної кислоти.

Масову частку вологи в шоколаді визначали арбітражним методом - висушуванням наважки. [1]

Визначення масової частки жиру проводиться за допомогою рефрактометричного, екстракційно - вагового методів. Екстракційно-ваговий метод ґрунтується на отриманні жиру розчинником безпосередньо з наважки чи наважки, попередньо обробленої соляною кислотою. Метод проводиться за допомогою прибору Сокслета, після відгонки розчинника з отриманого екстракту залишок висушують та зважують.[4]

Визначення масової частки загального цукру нормується ГОСТом 5903 - 89 “Вироби кондитерські. Методи визначення цукру”. Проводиться йодометричним, ферриціанідним, фотоколориметричним методами. Найрозповсюдженішим методом є метод ферриціанідний, який грунтується на поновленні залишку ферриціаніду стандартним розчином глюкози у присутності розчину метиленового блакитного до повного обезбарвлення. Першочергово визначення масової частки загального цукру проводили саме цим методом, але він виявився непрактичним для проведення таких досліджень. Метиленовий блакитний не забарвлював розчин, як зазначено у методиці. Цілком логічно, що без зафарбовування розчину неможливо буде обезбарвити його. Можливо, до сучасних рецептур додаються певні замінники цукру або ароматизатори, які нейтралізують дію метиленового блакитного. Тому повторний дослід визначення масової частки проводили йодометричним методом. Йодометричний метод ґрунтується на відновленні лужного розчину міді кількістю розчином редукуючих цукрів і визначенні кількості оксиду міді, що утворилася.[2]

Визначення масової частки загальної золи проводили методом спалювання органічних речовин у наважці досліджуваних зразків.

Метод визначення масової частки золи нерозчинної у 10% - му розчині соляної кислоти ґрунтується на обробці при нагріванні загальної золи соляною кислотою і осадженні нерозчинного осаду.[5]

Отже, при проведенні експертизи якості зразків шоколаду, ми користувалися методами дегустаційної експертизи та додатково проводили оцінку основних фізико-хімічних показників якості, користуючись методами, наведеними у відповідній нормативній документації. Детальний опис проведення експертизи та результати наведені у питанні 3.2.

3.2.ПОРІВНЯЛЬНА ЕКСПЕРТИЗА ЯКОСТІ ШОКОЛАДУ

ВІТЧИЗНЯНОГО І ЗАРУБІЖНОГО ВИРОБНИЦТВА.

Метою дослідницької частини дипломної даної роботи є оцінка якості зразків шоколаду, що перетинають митний кордон України. При проведенні експертизи з метою визначення якості шоколаду експерт повинен визначити для себе завдання, які мають бути вирішені, методи і методики, якими він володіє досконало. На даний час проводиться як експорт, так і імпорт шоколадної продукції. Тому для оцінки якості були обрані зразки імпортної та експортної шоколадної продукції. Отже, для дослідження якості шоколаду вітчизняного та зарубіжного виробництва було обрано наступні зразки:

1. Молочний шоколад „Світоч” - виробник АТ „Світоч” (Україна)

2. Молочний шоколад „Молочний” - виробник ТОВ „Кондитерская фабрики ”Победа” (Росія)

3. Молочний шоколад „Milka” - виробник ЗАТ „Крафт Фудз Україна” (Україна)

4. Звичайний шоколад „Корона” - виробник ЗАТ „Крафт Фудз Україна” (Україна)

5. Звичайний шоколад „Ritter Sport” - виробник „Альфред Ріттер ГмбХ & Ко.” (Німеччина)

6. Звичайний шоколад з добавленнями „Оленка” - виробник „Кондитерська корпорація „Roshen”, ЗАТ Київська кондитерська фабрика ім. К. Маркса” (Україна)

Дослідження якості шоколадних виробів починали з аналізу інформації на маркуванні даних зразків, співставляючи результати з вимогами ДСТУ 3924 -2000. Результати дослідження наведені у додатку. Проаналізувавши дані додатка Х, були зроблені відповідні висновки, які занесені до таблиці Х.

Таблиця

Аналіз недоліків інформації у маркуванні щодо десертного молочного шоколаду.

У таблиці Х наведений аналіз недоліків інформації у маркуванні звичайного шоколаду без добавлень та з добавленнями. (див. табл.)

Таблиця

Аналіз недоліків інформації у маркуванні щодо звичайного без добавлень шоколаду.

Після оцінки маркування була проведена органолептична оцінка якості даних зразків згідно ДСТУ 3924 - 2000 (табл. 2). За відсутності бальної системи оцінки органолептичних показників якості, була розроблена пятибальна система оцінки якості органолептичних показників (див. табл.)

Таблиця

Бальна система оцінки якості органолептичних показників якості шоколаду

Після проведення органолептичної оцінки за даною шкалою підсумовуються бали і виводиться середнє арифметичне значення. Для визначення органолептичної оцінки зразку шоколаду, отримані дані співставляють з оціночною шкалою:

4,5 - 5 - „відмінно”. Дана продукція відповідає усім органолептичним показникам стандарту. Зразок має найкращу органолептичну якість.

3,5 - 4,4 - „добре”. Шоколад має гарні органолептичні показники якості.

2,5 - 3,4 - „задовільно”. Дана продукція має задовільні органолептичні характеристики, які відповідають вимогам стандарту.

0 - 2,5 - „незадовільно”. Шоколад має дуже погані органолептичні показники якості. Даний зразок не відповідає вимогам стандарту за органолептичними показниками.

Використовуючи створену бальну шкалу, була проведена оцінка органолептичних показників якості даних зразків і результати оцінки були занесені у таблицю.

Таблиця

Органолептичні показники якості шоколаду молочного зарубіжного і вітчизняного виробництва

Результати органолептичної оцінки звичайного шоколаду без добавлень та з добавленнями наведені у наступній таблиці. (див. табл.)

Таблиця

Органолептичні показники якості шоколаду звичайного зарубіжного і вітчизняного виробництва.

Результати органолептичних досліджень були оцінені за бальною шкалою і занесені до таблиці Х.

Таблиця

Бальна оцінка органолептичних показників якості зразків шоколаду вітчизняного та зарубіжного виробництва

За результатами проведеної органолептичної оцінки якості можна зробити висновок, що найкращі органолептичні показники має український шоколад „Корона”, а найгірші показники має російський шоколад „Молочний шоколад”.

Дослідивши органолептичні показники якості шоколаду, була проведена оцінка фізико-хімічних показників якості. Результати фізико-хімічних показників якості наведені у таблиці Х.

Таблиця

Фізико-хімічні показники якості зразків шоколаду десертного молочного

Результати фізико-хімічних показників якості звичайного шоколаду без добавлень та з добавленнями наведені у наступній таблиці (див. табл. Х).

Таблиця

Фізико-хімічні показники якості зразків шоколаду звичайного.

Співставивши всі результати показників якості і проаналізувавши результати проведених досліджень, можна зробити висновок, що не відповідає вимогам стандарту за органолептичними показниками якості, відповідністю інформації на маркуванні, масової частки вологи, жиру, загальної золи, золи, нерозчинної у 10%-му розчині соляної кислоти російський шоколад „Молочний”. Не відповідає вимогам ДСТУ 3924 - 2000 за масовою часткою вологи та вмістом загальної золи зразок №6 - звичайний шоколад з добавленнями „Оленка”.

Отже, не всі виробники шоколаду дотримуються вимог стандарту ДСТУ 3924-2000, як вітчизняні, так і зарубіжні, про що свідчать результати проведеної експертизи якості шоколаду.

3.3.1. ІДЕНТИФІКАЦІЯ ШОКОЛАДУ.

Термін “ідентифікація” визначається як ототожнення, прирівнення, порівняння дечого з чимось. При ідентифікації товарів встановлюється збіжність досліджуваних товарів аналогам, які мають ту ж сукупність споживчих властивостей чи опису на товар на маркуванні, товаросупровідних та нормативних документах. Залежно від призначення розрізняють такі види ідентифікації:

асортиментна

якісна

партіонна

Асортиментна ідентифікація - встановлення відповідності найменування товару його асортиментній характеристиці, яка обумовлює предявлені до нього вимоги. Особливе значення вона має при товарознавчій експертизі та сертифікації товарів. Визначається за допомогою експертних методів, описаних у попередньому пункті, і виявлення невідповідності визначається як асортиментна фальсифікація товару.

Якісна ідентифікація - встановлення відповідності вимогам якості, які передбачені нормативною документацією. Цей вид ідентифікації дозволяє виявити відповідність товарному сорту, гатунку чи іншим градаціям якості, які вказані на маркуванні та/чи в супровідних документах. При виявленні невідповідності сорту негативний результат ідентифікації визначається як особливий вид фальсифікації - пересортиця.

Партіонна ідентифікація - визначення належності представленої частини товару (середнього зразка, одиничних екземплярів) конкретній товарній партії. Складність полягає у тому, що в більшості випадків відсутні чи не досить надійні критерії для ідентифікації. Серед продовольчих товарів маркування, яке ідентифікує конкретну партію товару, застосовується лише для консервів шляхом впресовування закодованих відомостей на дно чи кришку банки. Але в більшості продовольчих товарів така інформація відсутня. На жаль, до такої категорії належить і шоколад.[15]

З метою ідентифікації можна використати лише органолептичні та фізико - хімічні показники, які характеризують споживчі властивості товару. Показники безпеки, які визначаются при сертифікаційних випробуваннях, залежать від зовнішнього впливу та обсімінення мікроорганізмами і непридатні як критерії ідентифікації.[12]

Ідентифікацію зразків шоколаду потрібно починати з аналізу маркування даних зразків за ДСТУ 3924 -2000 [1]. Кожний шоколадний виріб повинен мати маркування, що наноситься з метою ідентифікації та міцно нанесено чи наклеєно на споживчу чи транспортну тару. Згідно ДСТУ 3924 - 2000 маркування містить наступні дані. Вся інформація вказується українською мовою. На загорнутому шоколаді в плитках понад 50 г, коробках і пачках з шоколадом маркування повинно містити :

товарний знак, назву підприємства - виробника, його адресу;

назву продукту;

масу нетто;

склад основних компонентів, включаючи перелік харчових добавок;

дату виготовлення;

термін придатності до споживання;

інформаційні відомості про харчову та енергетичну цінність 100 г. продукту;

позначення цього стандарту;

штрих код;

умови зберігання;

мінімальний вміст какао - продуктів;

знак відповідності

На загорнутому шоколаді в плитках масою, що не перевищує 50 г., шоколадних батонах, поштучних шоколадних фігурках і медалях повинне бути маркування, що містить:

штрих код;

умови зберігання;

мінімальний вміст какао - продуктів;

позначення цього стандарту;

товарний знак, назву підприємства - виробника, його адресу;

назву продукту(окрім фігурок і медалей);

масу нетто;

На етикетках і споживчій тарі з шоколадом для хворих на діабет додатково зазначають:

вміст (розрахунковий) 1грамах у 100 г: ксиліту(сорбіту та ін.),загального цукру (в перерахунку на сахарозу);

напис “Вживати за призначенням лікаря”;

добову норму вживання сорбіту(ксиліту, манніту та ін.), що не перевищує 30г.;

символ, який характеризує належність продукту до групи виробів для хворих на діабет.

Дозволяється наносити дату виготовлення поштучного шоколаду на фользі та підгортці.

Транспортне маркування - згідно ГОСТ 14192, із нанесенням маніпуляційних знаків: “Берегти від вологи”, “Берегти від нагрівання”. На кожну одиницю транспортної наносять маркування, аналогічне до споживної тари з додаванням інформації про кількість пакувальних одиниць і маси пакувальної одиниці(для фасованого шоколаду).[7]

Після оцінки маркування потрібно провести органолептичну оцінку якості даних зразків згідно стандарту ДСТУ 3924 - 2000. Органолептичні показники якості шоколаду наведені у даній дипломній роботі у пункті 3.1.

Враховуючи те, що майже кожен виробник шоколаду має власну рецептуру виробництва даного виду продукції і тримає її у секреті, для ідентифікації і визначення фальсифікату потрібно брати показники якості, які нормуються у ДСТУ 3924-2000 і не залежать від рецептури шоколадних виробів. До таких показників відносяться: ступінь подрібнення шоколадної маси[2], і масова частка цукру. Ступінь подрібнення шоколадної маси було обрано для визначення якості виробничого процесу з метою визначення фальсифікації. Кількісні показники масової частки цукру дадуть змогу віднести шоколад до тієї чи іншої асортиментної групи шоколаду.

Для ідентифікації шоколадних виробів дуже важливим показником є визначення температури плавлення шоколадної маси. Справжній шоколад тане в роті - температура плавлення какао-масла близька до температурі людського тіла (28 - 36?С). Найчастіше у фальсифікатах замінюють какао-масло пальмовим, кокосовим маслом, температура плавлення яких вища за температуру плавлення какао-масла. Наприклад температура плавлення пальмового масла 32 - 42?С. Такий шоколад повністю не тане і в роті після нього залишається присмак рослинного жиру [3]. Температури плавлення зразків можна визначати шляхом розплавлювання шоколадних виробів на водяній бані. Результати потрібно навести у таблиці 4. Але такий метод дослідження природи жирів у шоколаді є досить відносним і неточним, тому доцільно було б визначати жирнокислотний склад шоколадних виробів хроматографічним методом.

Аналізуючи результати проведених досліджень з метою ідентифікації, можна зробити висновок, чи відносяться зразки шоколаду до тієї асортиментної групи, яка зазначена у товаросупровідних документах.

3.3.2. ФАЛЬСИФІКАЦІЯ ШОКОЛАДУ.

Фальсифікація - це дії, спрямовані на обман споживача підробкою товару з корисною метою, це дії, спрямовані на погіршення споживчих властивостей товару чи на зменшення його кількості під час збереження найбільш характерних але не істотних для його використання за призначенням властивостей. Існують такі види фальсифікації, як: асортиментна ( повна чи часткова заміна товару його замінником іншого виду чи найменування із збереженням схожості одного чи декількох ознак), якісна (використання дозволених та недозволених добавок, непередбачених рецептурою з метою створення у споживача спотвореного враження щодо споживчих властивостей товару), кількісна(обман споживача за рахунок значного відхилення параметрів товару - маси, обєму, довжини),вартісна (реалізація низькоякісних товарів за цінами високоякісних), інформаційна(указання неточної чи перекрученої інформації про товар).[18]

При експорті шоколаду найчастіше використовують асортиментну, якісну та інформаційну фальсифікацію. Справа в тому, що вітчизняний шоколадний стандарт вищий багатьох зарубіжних. ДСТУ не допускає додавання замінників какао-масла. Євронорми ж дозволяють додавати до 5% сторонніх жирів. Іноземні компанії - дуже закриті, свою рецептуру вони приховують, а дізнатися фактичне співвідношення інгредієнтів майже неможливо. Якщо судити по етикетці, нічого недозволеного в іноземному продукті немає. Виробники не зобовязані писати на етикетці, скільки чого у відсотках вони додали в продукт. Проте, якщо шоколад відповідає Госту, на ньому так і повинно бути написано "ДСТУ". На плитках "Золота марка" і "Нестлє"," Альпен Голд" і "Повітряний" ("Крафт Фудс") значиться "ТУ" - технічні умови, тобто рецепт фірми розробили самі. Часто іноземні компанії економлять на какао. Справжній шоколад повинен містити не менше 35-37% какао-продуктів. Проте какао-масло коштує настільки дорого, що економія навіть десятої частки відсотка дає великий прибуток. Західне устаткування дозволяє заощадити 2-3%.[8]

Шоколад виготовляють з какао. Потрібно шукати на етикетці три основні компоненти - какао терте, какао-порошок і какао-масло. Якщо є які-небудь інші жири і масла, перед вами - не справжній шоколад, а фальсифікат. У складі справжнього шоколаду можуть бути присутні: цукор, емульгатор лецетин, фосфатидний концентрат, ароматизатори (часто це ванілін) і деякі інші добавки.

Справжній шоколад тане в роті - температура плавлення какао-масла близька до температурі людського тіла. Температура плавлення пальмового масла трохи вища. Такий шоколад не розтане, і в роті після нього залишиться присмак рослинного жиру. Такий корисний і смачний продукт, як шоколад, є одним з тих харчових товарів, який підроблюють частіше за все. Правда, відвертих підробок в сучасній торгівлі стає все меншим, зате все більше розвивається тенденція спекуляції несумлінних виробників на відомих брендах. Полягає вона в тому, що проводиться товар, дуже схожий на вигляд і смаковим якостям на теперішній час, який давно вже завоював авторитет. Відмінність лише в невеликих нюансах, щоб фальсифікатора не можна було викрити юридично. Розрахунок робиться на неуважного споживача: прийнявши “законний фальсифікат” за реальну продукцію, покупець споживає неякісний товар. Шоколадом називається кондитерський виріб, виготовлений на основі какао -масла. Саме масло, а не какао - порошок, як думає більшість людей, додає шоколаду аромат і смак. До речі, саме тому так званий "білий шоколад" і має шоколадний смак, хоча зовнішній вигляд у нього зовсім не шоколадний. Якість какао - бобів і какао -масла повинна бути дуже високою, відповідати певним вимогам не тільки в процесі переробки, але ще під час свого визрівання на вітках какао - дерева. Добросовісні виробники шоколаду не всі боби какао погоджуються прийняти на переробку. Справу вважають за краще мати тільки з певними господарствами, що культивують какао. В основному в нашу країну сировина для справжнього шоколаду поставляється з далекої африканської країни Кот-дІвуар. Привезена здалеку сировина, таким чином, обходиться недешево. Але є такі жири, які по смакових якостях більш менш наближені до теперішнього часу какао -маслу. Окрім аналогів натурального какао -масла існують і синтезовані замінники: гідрогенізовані соняшникова, оливкова, соєва, пальмова олії. Продукти, виготовлені на їх основі, теж смачні, тільки смак у них інший і називати їх шоколадом ніяк не можна. По суті, у них є свої правильні найменування: "кондитерська плитка" і "солодка плитка". Так і повинні за цивілізованими правилами іменуватися різні плитки, батончики і цукерки, проведені без застосування основного шоколадного компоненту Але шоколад настільки популярний, що виробники підробок так і намагаються назвати несправжній шоколад то "шоколадним батончиком", то ще як, лише б в назві був присутній хоч натяк на щось "шоколадне". Слід памятати важливе правило, зазначене у "Законі про права споживача". На упаковці кожного товару обовязково повинен бути вказаний повний склад компонентів продукту. Цього правила виробники в основному дотримуються, інакше їх продукцію просто не допустять до реалізації. Пишуть його якомога дрібніше, не примітніше. Правда, на окремих шоколадних цукерках дрібного формату цей список не поміщають, але він є на кожній пакувальній коробці. Що ж до шоколадних плиток, то на них склад присутній обовязково. Потрібно уважно прочитати його. Якщо замість какао -масла до складу ласощів входять гідрогенізованні жири або рослинні масла, не сумнівайтеся: перед вами просто солодка плитка. Вона має право на життя, але повинна продаватися тільки під своєю власною назвою і за ціною більш низької, ніж шоколад. Крім того, продавцю необхідно мати на неї "сертифікат відповідності Госту" і він зобовязаний показати його на першу вимогу покупця. [24]

Другий пункт, на який треба звертати увагу, вивчаючи склад пропонованого вам солодкого продукту, - консерванти. Справжній добротний шоколад не повинен їх містити, бо основний процес у виробництві - темперування (поступове контрольоване охолоджування при передбаченому температурному режимі) поширює по всій шоколадній масі максимальну кількість кристалів -?. Оптимальна структура цього кристала і дозволяє одержувати шоколад з тривалим терміном придатності. Якщо процес темперування прискорений або виконаний з недостатнім дотриманням технологій, шоколад втрачає одну з найважливіших своїх властивостей - довговічність. У такому разі до нього починають додавати різні консерванти. По існуючому Госту в шоколаді дозволено використовування консервантів в розмірі не більше пяти відсотків від загального складу. При цьому назви консервантів (сорбінова кислота, сорбат кальцію, сорбітол) повинні вказуватися на етикетці повністю. Якщо вони замасковані загальним словом "добавки", шоколад, скоріш за все, відноситься до фальсифікатів.

Людям, хворим або схильним до діабету, особливо уважно треба дивитися на вміст цукру в солодких плитках. На відміну від шоколаду в фальсифікатах кладуть цукру набагато більше. [25]

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 3.

3.1. При перетині митного кордону України дуже часто виникають спірні питання щодо якості, відповідності шоколаду, зазначеного у товаросупровідних документах, тій чи іншій асортиментній групі, або приналежності наданого для оформлення товару до наведеної групи за УКТ ЗЕД. При перевезенні шоколаду часто можуть виникати такі питання, адже шоколад можна перевозити як шоколадну плитку, яка коштує значно дешевше, або перевозити шоколад дорожчої асортиментної групи, а видавати її за дешевшу. Ось чому так важлива експертиза якості даного виду продукції. Проаналізувавши нормативну документацію, а також інші літературні джерела, ми дійшли висновку. що будемо проводити експертизу якості шоколаду за методами дегустаційної експертизи якості та методами визначення основних фізико-хімічних показників якості, які наведені у відповідних стандартах.

3.2. Під час проведення експертизи якості зразків шоколаду було виявлено, що жоден з нормативних документів на шоколад не має шкали бальної оцінки якості органолептичних показників. Тому була розроблена відповідна 5-ти бальна система оцінки органолептичних показників якості шоколаду. При визначенні масової частки загального цукру виявилося, що найрозповсюдженіший метод визначення даного фізико-хімічного показника якості - ферриціанідний, не є дійсний для шоколаду з сучасними рецептурами. Можливо, новітні замінники цукру чи ароматизатори нейтралізують дію метиленового синього. За неможливості зафарбувати розчин метиленовим синій стає неможливим подальше проведення досліду. Тому був обраний інший метод визначення масової частки загального цукру - йодометричний.

За результатами проведених досліджень, можна зробити наступні висновки: виробники шоколаду намагаються приховати інформацію про склад продукту, наносячи на споживчому пакування інформацію дуже маленького шрифту; як зарубіжні, так і вітчизняні виробники шоколаду не мають єдиної гармонізованої системи написання складу продукту. Одні виробники зазначають вміст цукру окремо від вуглеводів, інші - ні. На мою думку, така інформація повинна міститися на упаковці; ринок України шоколаду наповнений якісною та неякісною продукцією як вітчизняного так і зарубіжного виробництва. За результатами проведених досліджень до неякісної продукції можна віднести український шоколад „Оленка” та російський „Молочний шоколад”.

3.3.1. Ідентифікацію зразків шоколаду потрібно починати з аналізу маркування даних зразків за ДСТУ 3924 -2000. Кожний шоколадний виріб повинен мати маркування, що наносит ься з метою ідентифікації та міцно нанесено чи наклеєно на споживчу чи транспортну тару. Після оцінки маркування потрібно провести органолептичну оцінку якості даних зразків. ДСТУ 3924-2000 містить певні фізико-хімічні показники якості, які нормуються під час проведення експертизи якості шоколаду. Так як головним завданням ідентифікації є швидке достовірне, з найменшими витратами, розпізнання виду продукції, то визначення цих показників нам не підходить для ідентифікації, бо займає багато часу та коштів. Знаючи, що з метою фальсифікації найчастіше вводять до продукції замінники какао-масла. Тому для ідентифікації шоколадних виробів дуже важливим показником є визначення температури плавлення шоколадної маси. Справжній шоколад тане в роті - температура плавлення какао-масла близька до температурі людського тіла (28 - 36?С), замінники какао-масла найчастіше мають більшу температуру плавлення.

3.3.2. Сьогодні, однією з актуальних проблем на ринку України є визначення та знищення фальсифікації. Має цю проблему і шоколадна галузь України. Тому споживач при виборі шоколаду повинен дотримуватись таких критеріїв вибору: шоколад не повинен містити какао порошок, консервантів, замінників какао-масла; споживне маркування повинне містити чітку, нормального шрифту, інформацію, назва виробу повинна бути оригінальна, не співзвучна з відомими брендами.

4.1. КЛАСИФІКАЦІЯ ШОКОЛАДУ ЗА УКТ ЗЕД.

За номенклатурним класифікатором - «Український класифікатор товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності» (УКТЗЕД) шоколад належить до 18 групи (див. табл. ):[23]

18 Какао та продукти з нього

18 180600 00 00 Шоколад та інші готові харчові продукти з вмістом какао

Таблиця

Класифікація шоколаду за УКТ ЗЕД

Отже, майже весь асортимент шоколаду представлений у 18 групі, так як ця група містить усю продукцію, яка у своєму складі має какао продукти. Але асортимент шоколаду містить також такий специфічний вид шоколаду, як „білий”. Даний вид шоколаду лише нещодавно став популярним серед споживачів. „Білий” шоколад відноситься до 17 групи - „Цукор та кондитерські вироби з цукру” і належить до товарної категорії 1704 90 300 - „білий шоколад”, бо у своєму складі не містить какао тертого.

Для кращого розуміння приналежності шоколаду до тієї чи іншої класифікаційної групи доцільно було б розглянути Пояснення до УКТ ЗЕД. Згідно цього документу до товарної категорії 1806 20 30 відносяться продукти, загально відомі як „молочний шоколад”. У товарній підпозиції 1806 31 термін "з начинкою" означає вироби у вигляді блоків, плиток чи батонів, які мають внутрішню основу (наприклад, кремову масу, фруктову пасту, лікерну масу), покриту шоколадом. Проте глазуроване шоколадом сухе печиво не включається.

1806 20 50 - ця товарна категорія включає продукти, загально відомі як "простий шоколад".

1806 32 10 - ця товарна категорія включає суцільні блоки, плитки та батони шоколаду, які містять зерна зернових культур, горіхів або фруктів, подрібнені чи ні, розподілені по всьому обєму шоколаду.

1806 90 11 і 1806 90 19 - ці товарні категорії включають продукти, які зазвичай можна за один раз положити в рот, і до яких належать:

- шоколадні вироби з начинкою; або

- комбінація шоколадних виробів з будь-якою їстівною речовиною прошарками; або

- суміш шоколадних виробів з будь-яким їстівним продуктом.

1806 90 31 - ця товарна позиція включає шоколадні пасхальні яйця з начинкою та інші нові форми з начинкою.

1806 90 39 - ця товарна категорія включає шоколадну вермішель, пластівці і т. п., а також суцільні або порожнисті шоколадні яйця та фігурки.

На мою думку, така класифікація є доцільною, адже вартість плитки шоколаду залежить від вмісту у ній какао продуктів. Чим більше таких продуктів містить шоколад, тим дорожче коштує. Тому дуже раціонально було класифікувати шоколад саме за цим показником. Це дає змогу також правильно нарахувати митні платежі при митному оформленні даного виду продукції.

4.2. ЗАСОБИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПЕРЕМІЩЕННЯ

ЧЕРЕЗ МИТНИЙ КОРДОН ШОКОЛАДУ

Зовнішньоекономічна політика держави -- це комплекс заходів, метою яких є досягнення економікою країни певних переваг на світовому ринку і водночас захист внутрішнього ринку від конкуренції іноземних товарів. Вона спрямована на стимулювання або обмеження імпорту та експорту товарів. Проаналізувавши ринок шоколаду України, можна с впевненістю сказати, що держава повинна захищати вітчизняних виробників шоколаду, так як український ринок шоколадних виробів представлений багатьма іноземними фірмами, які є сильними конкурентами вітчизняним.

Засоби державного регулювання переміщення через митний кордон України товарів поділяються на дві групи - засоби тарифного та нетарифного регулювання (див. рис.)

Класифікація засобів державного регулювання переміщення через митний кордон України товарів

Головним інструментом державної політики є метод тарифного регулювання, який займає одне з центральних місць у системі державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Мито збільшує ціну конкретного імпортного товару при його надходженні на внутрішній ринок країни і тим чином дає змогу національним товаровиробникам підвищувати загальний рівень цін вітчизняних товарів та одержувати додатковий прибуток. Мито захищає внутрішні ціни і прибутки національних підприємств[26].

Законом України «Про Єдиний митний тариф» визначено порядок формування і застосування митного тарифу України при ввезенні або вивезенні товарів та обкладання їх митом. Систематизований збірник ставок мита єдиний для всіх субєктів зовнішньоекономічної діяльності незалежно від форм власності, організації господарської діяльності та територіального розташування, за винятком випадків, передбачених законами України та її міжнародними договорами. Ставки митного тарифу встановлюються Законами України і Постановами Кабінету Міністрів України. В 1994 році було створено Митно-тарифну раду. До її складу входять представники Міністерства економіки, Державної митної служби, Міністерства фінансів, Міністерства юстиції, Міністерства закордонних справ, Міністерства промисловості, Міністерства сільського господарства, Кабінету Міністрів України[27]. Вона займається розробкою пропозицій з питань митно-тарифного регулювання та врахування при цьому інтересів субєктів зовнішньоекономічної діяльності.

За своєю структурою митний тариф поділяється на експортний та імпортний.

Експортний - інструмент регулювання експорту. Його застосовують окремі країни з метою одержання додаткових бюджетних надходжень і регулювання експорту окремих видів товарів.

Імпортний - головний інструмент митно-тарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, виконує такі основні функції:

· формує оптимальну товарну структуру імпорту шляхом диференціації ставок на ввезення різноманітних товарів;

· впливає на господарську діяльність підприємств і соціальні умови в суспільстві, виступаючи складовою частиною механізму ціноутворення;

· захищає окремі галузі національної економіки (протекціонізм) від можливого заподіяння їм суттєвих збитків іноземною конкуренцією;

· дозволяє проводити активну зовнішньоторговельну політику та впливати на партнерів у ході торговельних переговорів, формувати митні союзи;

· сприяє оптимізації співвідношення експорту й імпорту держави, валютних витрат і надходжень, досягненню сприятливого торговельного балансу.

У загальному плані мито являє собою податок на товари, що переміщуються через митний кордон України. Застосовуючи його, держава може регулювати (стимулювати) розвиток шоколадної галузі національної економіки. Ставки ввізного мита для шоколаду (як повні, так і пільгові) за “Єдиним митним тарифом” становлять 5ЄUR за кг [28].

Нетарифні методи регулювання - це комплекс заходів обмежувально-заборонного характеру, що перешкоджають проникненню іноземних товарів на внутрішній ринок та стимулюють розвиток експортного потенціалу держави як субєкта світових господарських звязків. Методи нетарифного регулювання можна поділити на дві групи - прямі та непрямі (див. рис.)

квотування технічне регулювання

ліцензування спеціальні митні формальності

добровільне обмеження політика державних закупівель

експорту вимога щодо вмісту кінцевих

компонентів

Рис. Прямі та непрямі заходи нетарифного регулювання.

До обєкту даної дипломної роботи сьогодні застосовуються лише непрямі методи нетарифного регулювання. Зокрема, до шоколаду застосовується технічне регулювання. Технічне регулювання - вимога з дотримання національних стандартів, одержання сертифікатів відповідності на імпортну продукцію, спеціального маркування та пакування товарів, дотримання санітарно-гігієнічних норм та інші вимоги, встановлені законодавством країни. Шоколад повинен відповідати вимогам, наведеним у ДСТУ 3924-2000 “Шоколад. Загальні технічні умови”, а також вимогам нормативної документації, наведеної у питанні 2.3. дипломної роботи. Товари, що імпортуються на територію України, підлягають обовязковій сертифікації на предмет їхньої відповідності фармакологічним, санітарним, фітосанітарним, ветеринарним та екологічним нормам, якщо відповідні норми діють стосовно аналогічних товарів національного виробництва згідно із законами України. До товарів, що імпортуються на територію України, застосовується національний режим сертифікації. Шоколад підлягає обовязковій сертифікації, тому при переміщенні через митний кордон України шоколад повинен мати обовязково сертифікат відповідності (додаток ).

До засобів нетарифного регулювання відноситься також контроль державних органів:

· експортний контроль

· ветеринарний контроль

· фітосанітарний контроль

· екологічний контроль

· радіологічний контроль

· контроль органів Міністерства охорони здоровя

· санітарно-епідеміологічний контроль та інші

Відповідно до вимог статті 18 Митного кодексу України “Товари та інші предмети, що переміщуються через митний кордон України, крім митного контролю, можуть підлягати санітарному, ветеринарному, фітосанітарному, радіологічному та екологічному контролю. Митне оформлення може бути завершене тільки по закінченню вказаних видів контролю”. Відповідно до Законів України “Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення”, “Про захист населення від інфекційних хвороб”, Постанов Кабінету Міністрів України від 24.04.99 р. №696 “Про затвердження Правил санітарної охорони території України”, від 12.01.2001 р. №5 “Про внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 24.04.99 р. №696”, від 22.06.99 р. №1109 “Про затвердження Положення про державний санітарно-епідеміологічний нагляд в Україні” та Положення про Міністерство охорони здоровя України, затвердженого Указом Президента України від 24.07.2000 р. №918 шоколад підлягає проведенню санітарно-епідеміологічної експертизи. Виконавцями державної санітарно-епідеміологічної експертизи є експертні підрозділи закладів (установ) державної санітарно-епідеміологічної служби України, а в особливо складних випадках експертиза проводиться комісіями, які утворюються Головним державним санітарним лікарем із числа провідних науковців, які працюють у відповідній галузі медицини. За результатами проведення експертизи комісія складає протокол експертизи, готує висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи у двох примірниках. На кожен обєкт експертизи готується окремий висновок. Висновок на продукцію готується із застосуванням Державного класифікатора продукції та послуг або Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД). Підготовлений висновок і протокол експертизи, підписані керівником експертної комісії, передаються на затвердження головному державному санітарному лікарю, який затверджує його власним підписом та печаткою.

Після проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи та отримання позитивного висновку посадовою особою установи державної санітарно-епідеміологічної служби відповідної адміністративної території ставиться штамп “Ввезення, реалізацію (використання) дозволено”.Митне оформлення шоколаду у вільний обіг здійснюється при наявності на товаросупровідній документації відбитку штампу “Ввезення, реалізацію (використання) дозволено”. Висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи на шоколад російського виробництва фабрики “Победа” представлений у додатку. У додатку є такий штамп, що свідчить про можливість використання даного виду шоколаду на ринку України.

Узагальнюючи усе вищезазначене, можна зробити висновок, що в Україні діють тарифні та нетарифні засоби регулювання зовнішньоекономічної діяльності. До обєкту магістерської роботи - шоколаду застосовуються як тарифні, так і нетарифні засоби регулювання. Шоколад має пільгову та повну ставку мита - 5EUR за кг. З нетарифних методів регулювання до шоколаду застосовують такі як технічне регулювання. Такий захист вітчизняного ринку шоколаду дає змогу українським виробникам гідно конкурувати з іноземними виробниками шоколадних виробів.

4.3.ОРГАНІЗАЦІЯ МИТНОГО КОНТРОЛЮ ПІД ЧАС ЕКСПОРТУ ТА

ІМПОРТУ ШОКОЛАДУ

Митні органи здійснюють митний контроль товарів і предметів, при переміщенні їх через митний кордон України в межах своїх повноважень з метою законності переміщення товарів, предметів, транспортних засобів через митний кордон України субєктами зовнішньоекономічної діяльності та фізичними особами мають право здійснювати митний контроль шляхом перевірки документів, огляду, переогляду та інших форм, що не суперечить законам України.

У пунктах пропуску через митний кордон або в інших місцях митної території, в межах якої митниця здійснює митний контроль, визначається зона митного контролю. Режим її - це порядок доступу та перебування в таких зонах, включаючи службових осіб, які безпосередньо забезпечують процес митного контролю, та громадян, що проходять митний контроль або уповноважені предявити контролю товари та інші предмети, а також порядок переміщення товарів та інших предметів за межі зони митного контролю. Зони митного контролю в пунктах пропуску через державний кордон встановлюються в місцях оформлення пасажирів, транспортних засобів, вантажів.

На території та в приміщенні підприємств, що зберігають товари та інші предмети під митним контролем, митниця визначає території зон митного контролю за умови виконання підприємством вимог, що забезпечують здійснення митного контролю в повному обсязі.

Субєкти зовнішньоекономічної діяльності та фізичні особи, які переміщують через митний кордон України товари, на вимогу митного органу з метою митного контролю зобовязані здійснювати навантаження, вивантаження, перевантаження, усунення пошкоджень упаковки, упакування та перепакування товарів, що підлягають митному контролю та оформленню, а також відкривати приміщення, ємності та інші місця, де можуть знаходитися дані товари. Операції з товарами, щодо яких митне оформлення не було закінчене, а також зміна ідентифікаційних знаків чи маркування на цих товарах або їх упаковці можуть здійснюватися тільки з дозволу митного органу та перебувають під митним контролем. Операції з товарами, що перебувають під митним контролем, здійснюються за рахунок підприємств чи громадян, які переміщують ці товари та предмети через митний кордон України.

З метою контролю під час митного оформлення ВМД співробітники митних органів перевіряють правильність визначення:

-- основи нарахування платежів;

-- ціни товару;

-- умов поставки;

-- коду згідно з УКТ ЗЕД;

-- правомірності надання пільг тощо.

Для уникнення оподаткування субєкти підприємницької діяльності роблять спроби декларувати підакцизні товари кодами УКТ ЗЕД, які не підпадають під обкладення акцизним збором, або відносять товари, на які нараховуються значні ставки мита, до товарів з меншими ставками внаслідок невірного кодування або найменування товарів.

У випадках, коли виникають сумніви щодо правильності визначення найменування, коду або ціни товару, достовірності наданих як підтвердження підстави для надання пільг документів, митними органами проводиться відповідна експертиза з залученням спеціалістів відділів тарифів та вартості, митної лабораторії, Управління з верифікації сертифікатів при ДМСУ, експертів з інших організацій. Виклик експерта або спеціаліста службовою особою митниці -- обовязковий для керівника тієї організації чи установи, де працює спеціаліст чи експерт.

Митний контроль здійснюється паралельно митному оформленню. На момент написання дипломної роботи митне оформлення шоколаду здійснюється відповідно до Наказу ДМСУ №715 від 21 жовтня 2003 року. Згідно цього документу митне оформлення даного виду продукції проводиться у три етапи. Митний контроль проводиться послідовно під час усіх трьох етапів і схему проведення митного контролю під час митного оформлення можна побачити в додатку.

Під час першого етапу митного оформлення шоколаду “Прийняття вантажної митної декларації до оформлення” першочергово здійснюється контроль за правильністю та необхідною кількістю документів, поданих для митного оформлення, перевірка повноважень декларанта, перевірка виконання особою, що здійснює перевезення, зобовязання щодо доставки товарів та інших предметів у митний орган призначення.

Для здійснення митного оформлення шоколаду декларант подає митниці наступні документи та потрібну кількість їх копій:

а) особистий паспорт або інший документ, що посвідчує особу, виданий уповноваженим на це державним органом;

б) документи, що підтверджують повноваження декларанта на здійснення декларування товарів і транспортних засобів;

в) облікову картку субєкта зовнішньоекономічної діяльності або в установлених випадках її завірену копію

г) ВМД, заповнену згідно з вибраним митним режимом (додаток );

ґ) товаротранспортні та товаросупровідні документи (CMR №1 (додаток ), рахунок-фактура №2 (додаток );

д) дозволи й сертифікати вповноважених державних органів (у встановлених законодавством випадках) та інші документи, зазначені в графі 44 ВМД (додаток), доповнення до договору №1 (додаток ), сертифікат про походження товару № 729893 (додаток ), специфікація-проформа №47 (додаток );

е) документи, зазначені в графі 40 ВМД (ПД № 10200/3/00023(додаток);

є) реєстр документів (у всіх випадках, крім транзиту, митне оформлення якого здійснюється в пункті пропуску), завірений у встановленому порядку субєктом ЗЕД або підприємством, що здійснює декларування на підставі договору (у разі здійснення декларування посадовою особою такого підприємства) (додаток Б);

ж) аркуш контролю проведення митного оформлення за ВМД (додаток В);

з) інші потрібні документи (пакувальні листи, сторінки каталогів, технічні описи тощо).

Після проведення митного контролю наданих документів, повноважень та зобовязань декларанта приймається рішення про можливість подальшого оформлення ВМД або про оформлення Картки відмови згідно з установленим порядком у разі невідповідності встановленим вимогам митного оформлення. За відсутності зауважень ВМД приймається до оформлення, проставляється відбиток штампа "Під митним контролем" на всіх аркушах ВМД, а також підпис із зазначенням прізвища посадової особи; присвоюється ВМД реєстраційний номер згідно з порядковим номером у Журналі обліку ВМД, форму якого встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.97 N 574, проставляється відбиток штампа ПМК на товаросупровідних документах, присвоюється реєстрові документів номер, що відповідає реєстраційному номеру ВМД.

За підсумками контролю та за відсутності зауважень посадова особа, що прийняла ВМД до оформлення, проставляє в графах 3, 5 Аркуша контролю час прийняття ВМД до оформлення, свої прізвище, підпис і відбиток штампа ПМК. Після завершення процедури прийняття ВМД до оформлення декларант несе юридичну відповідальність за достовірність відомостей, зазначених у ВМД. Ця декларація не може бути відкликана декларантом. Примірники всіх документів (завірені в установленому порядку копії документів), що були підставою для оформлення, залишаються в митному органі на зберіганні разом з ВМД в окремій справі.

Разом з ВМД декларант подає її електронну копію, що використовується для проведення процедур митного контролю й митного оформлення, для формування митної статистики зовнішньоекономічної діяльності. Проводиться контроль відповідності даних електронної копії ВМД даним, зазначеним у ВМД на паперовому носії. Уповноважена посадова особа відповідає за перевірку відомостей усіх граф ВМД в обсязі, передбаченому для цієї стадії, і перевіряє наявність фактів застосування до субєкта ЗЕД санкцій Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, а також інформації про порушення субєктом ЗЕД митних правил; перевіряє правильність застосування валютного курсу; перевіряє магнітний носій у частині відсутності на ньому вірусів та відповідність відомостей, внесених до всіх граф електронної копії ВМД, відомостям, внесеним до відповідних граф ВМД на паперовому носії; за допомогою програмного забезпечення перевіряє правильність заповнення декларантом ВМД відповідно до Інструкції про порядок заповнення ВМД та до класифікаторів, а також інших нормативно-правових актів Держмитслужби України. Якщо немає зауважень, то проставляється в лівому верхньому куті ВМД (у полі “Примірник для митниці”) відбиток номерного штампа “Перевірено”, заноситься до електронної копії ВМД присвоєний їй реєстраційний номер та вноситься електронна копія ВМД до бази даних митного органу.

Після перевірки електронної копії ВМД здійснюють контроль за виконанням вимог товарної номенклатури Митного тарифу України при класифікації товарів для цілей митного оформлення. Тобто, проводиться перевірка правильності класифікації та кодування товарів у випадках, що встановлені Держмитслужбою України чи митним органом.

Якщо кількість документів, поданих декларантом, недостатньо для прийняття рішення про повноту та/або достовірність відомостей, що перевіряються, або перевірка відповідності товару критеріям ризику потребує проведення митного огляду, то митний інспектор ініціює проведення митного огляду. У разі потреби відбору зразків роблять відповідний запис у графі 2 розділу “Завдання для проведення митного огляду або здійснення інших видів контролю” Аркуша контролю. Про підготовку запиту роблять відповідний запис у графі “Примітки” Аркуша контролю.

За підсумками контролю та за відсутності зауважень уповноважена посадова особа, що здійснила контроль на цьому етапі, проставляє у відповідних графах Аркуша контролю час початку й закінчення виконання контрольних функцій, свої прізвище, ініціали та відбиток номерного штампа “Правильність класифікації перевірено”, що свідчить про завершення контролю на цьому етапі.

Перший етап включає також митний контроль за правильністю визначення митної вартості. Проводиться перевірка правильності визначення митної вартості шоколаду для нарахування митних платежів. Контроль за правильністю визначення митної вартості є одним з найголовніших при проведенні митного оформлення, адже саме з суми митної вартості шоколаду будуть нараховуватися відповідні митні платежі. Тому при такому контролі посадова особа перевіряє усі документи, з яких можна перевірити достовірність митної вартості. Якщо даних документів недостатньо для підтвердження митної вартості і посадова особа не може прийняти рішення про відповідність митної вартості або потрібен запиту до відповідного підрозділу вищого рівня в разі потреби проведення обовязкових досліджень, то вона інформує начальника оперативного відділу. В графі 2 розділу “Завдання для проведення митного огляду або здійснення інших видів контролю” Аркуша контролю у разі потреби відбору зразків вчиняється відповідний запис. Остаточно питання правильності класифікації та кодування товарів вирішується після здійснення митного огляду товару;

За підсумками контролю та за відсутності зауважень уповноважена посадова особа, що здійснила контроль митної вартості, проставляє у відповідних графах Аркуша контролю час початку й закінчення виконання контрольних функцій, свої прізвище, ініціали та відбиток номерного штампа “Митну вартість перевірено”, що свідчить про завершення контролю митної вартості.

Після перевірки митної вартості проводиться контроль за надходженням і нарахуванням мита, податку на додану вартість та митних зборів, верифікація сертифікатів. Уповноважена посадова особа проводить перевірку відповідності даних про банківські реквізити субєкта ЗЕД, підприємства, що здійснює декларування на підставі договору, зазначених у ВМД, даним, зазначеним в інших поданих документах; перевірка надходження коштів на депозитний рахунок митного органу; перевірку правильності визначення країни походження шоколаду (згідно з поданими документами (сертифікат СТ-1 свідчить, що шоколад походить з Росії); перевірку правильності застосування валютного курсу; перевірку підстав для надання пільг та преференцій, а також правильності їх застосування; перевірку правильності нарахування митних платежів та контроль за правильністю застосування пільг. Проводиться контроль за наданням відстрочень та розстрочень i своєчасністю сплати митних платежів.

Відповідно до загальних правил проведення митного контролю у разі недостатньої, неповної інформації, уповноважена особа має право ініціювати проведення митного огляду, про що робляться відповідні записи у Аркуші контролю.

За підсумками контролю та за відсутності зауважень уповноважена посадова особа здійснює списання коштів на звороті платіжного документа (доручення) шляхом запису із зазначенням номера ВМД і суми, що підлягає сплаті, прославлення відбитка номерного штампа “Сплачено”.

Уповноважена посадова особа заповнює графу С ВМД, засвідчує записи в ній відбитком номерного штампа “Сплачено” на всіх аркушах ВМД, проставляє дату й підпис; у відповідних графах Аркуша контролю проставляє час початку й закінчення виконання контрольних функцій, свої прізвище, ініціали та відбиток номерного штампа “Сплачено” й заповнює його, що свідчить про завершення контролю за нарахуванням та сплатою митних платежів[11].

Потім проводиться логічний контроль та контроль правильності застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Цей митний контроль включає у себе ретельну перевірку усіх попередніх перевірок. Посадова особа проводить ініціює митний огляд у разі потреби, а якщо зауваження відсутні, то уповноважена посадова особа, що здійснила логічний контроль, проставляє у відповідних графах Аркуша контролю час початку й закінчення виконання контрольних функцій, свої прізвище, ініціали, підпис та відбиток особистої номерної печатки, що свідчить про завершення контролю на цьому етапі.

Після виконання контрольних функцій документи передаються начальнику оперативного підрозділу. Порядок передання цих документів визначається начальником оперативного підрозділу.

Вищезазначені процедури проведення митного контролю проводяться на першому етапі митного оформлення шоколаду. Другий етап заключається у проведенні митного огляду. Митний огляд може проводитись або не проводитись, залежно від кожного конкретного випадку. Якщо попередній контроль за митним оформленням шоколаду пройшов без ускладнень і додаткових питань, то митний огляд не проводиться. Якщо на першому етапі митного оформлення виникли питання щодо визначення митної вартості, достовірності наданих документів, або є орієнтація про незаконне переміщення товарів тощо, то проводиться митний огляд, результати проведення якого заносяться до Акту про проведення митного огляду.

У разі потреби проведення митного огляду з обовязковим складанням Акта про проведення митного огляду начальник оперативного підрозділу або інша посадова особа оперативного підрозділу , що має право приймати рішення про необхідність проведення митного огляду, лише призначає вповноважену посадову особу або групу осіб для проведення митного огляду, про що вчиняє відповідний запис у графі 3 розділу “Завдання для проведення митного огляду або здійснення інших видів контролю” Аркуша контролю Митний огляд товарів та інших предметів здійснюється обовязково в присутності особи, що їх переміщує через митний кордон України чи зберігає під митним контролем, і декларанта.

Посадова особа (особи), що здійснює митний огляд, перевіряє в обсязі, передбаченому для цього етапу, відповідність даних, унесених декларантом до граф 6, 18, 19, 21, 25, 26, 27, 30, 31, 33, 34, 35, 38, 50 ВМД, предявленим товарам та іншим предметам і несе відповідальність за відповідність товарів та інших предметів даним, зазначеним у цих графах ВМД. Акт про проведення митного огляду товарів та інших предметів обовязково складається, якщо виникли спірні питання на попередньому етапі, якщо виявлено контрабанду або порушення митних правил тощо.

Акт про проведення митного огляду товарів підписується всіма особами, що брали участь у проведенні митного огляду. Якщо будь-яка посадова особа, що брала участь у проведенні митного огляду, відмовляється від підписання, то в Акті про проведення митного огляду товарів учиняється відповідний запис і наводяться відомості про цю особу з обовязковим зазначенням її посади, прізвища й ініціалів, який засвідчується підписами двох осіб, що були присутні при митному огляді товарів та інших предметів або мають право згідно із законодавством перебувати в зоні митного контролю. Акту про проведення митного огляду товарів присвоюється номер, що відповідає номеру ВМД. На цьому Акті проставляється відбиток штампа ПМК.

У разі виникнення питання про потребу зясування правильності класифікації товарів згідно з УКТЗЕД уповноважена посадова особа за погодженням з начальником оперативного підрозділу передає вповноваженій посадовій особі, що здійснювала контроль на другому етапі, документи й Акт про проведення митного огляду для прийняття остаточного рішення щодо правильності класифікації товару та для контролю, про що робиться відповідний запис у графі “Примітки” Аркуша контролю.

Після завершення митного огляду вповноважена посадова особа в рядку “Митний огляд” Аркуша контролю робить запис, що свідчить про проведення митного огляду зі складанням (або без складання) Акта про проведення митного огляду, а також про відповідність (невідповідність) предявлених товарів даним, зазначеним у ВМД, проставляє відбиток штампа ПМК, час початку й закінчення виконання контрольних функцій, свої прізвище, ініціали та підпис, що свідчить про завершення контролю на цьому етапі.

На третьому етапі проводиться нарахування й стягнення збору за митне оформлення товарів та інших предметів у зонах митного контролю на територіях і в приміщеннях підприємств, що зберігають такі товари та інші предмети, чи поза робочим часом, установленим для митного органу. Відповідні нарахування здійснюються посадовою особою, що виконувала контроль за надходженням коштів, перевірку правильності нарахування податків і зборів та правильності визначення країни походження товарів та інших предметів.

Посадовою особою здійснюються:

доповнення записів, учинених у графах 47 і B ВМД, записами, що свідчать про нарахування

списання (стягнення) суми збору, що підлягає сплаті, у порядку, установленому Держмитслужбою України;

доповнення запису, учиненого в графі C ВМД, записом, що свідчить про нарахування та стягнення збору;

проставлення в графі 5 Аркуша контролю свого прізвища й відбитка номерного штампа "Сплачено" і заповнення його, що свідчить про нарахування та стягнення збору за митне оформлення товарів та інших предметів у зонах митного контролю на територіях і в приміщеннях підприємств, що зберігають такі товари та інші предмети, чи поза робочим часом, установленим для митного органу.

На даному етапі митного оформлення проводиться завершення митного оформлення. Уповноваженою посадовою особою здійснюється заповнення граф D, 51 ВМД. На даному етапі проводиться перевірка наявності відміток про здійснення контролю на попередніх етапах. З урахуванням результатів митного огляду приймається рішення про доцільність проведення повторного контролю на другому та третьому етапах. За відсутності зауважень проводиться завершення митного оформлення шляхом проставлення відбитка особистої номерної печатки, свого підпису та прізвища в графі D ВМД і в інших товаросупровідних і товаротранспортних документах.

Оформлена ВМД свідчить про надання субєкту ЗЕД права на розміщення товарів у заявленому митному режимі й підтверджує права та обовязки зазначених у ВМД осіб щодо здійснення ними відповідних правових, фінансових, господарських та інших дій.

В окремій справі оперативного підрозділу зберігаються перший примірник ВМД разом з реєстром документів, Аркушем контролю та іншими документами (або їх завіреними копіями), що були використані в процесі митного контролю й митного оформлення.

При потребі передання другого та третього примірників ВМД і будь-яких документів для контролю до інших підрозділів митного органу таке передання здійснюється в порядку й у терміни, установлені начальником митного органу. Другий і третій примірники ВМД передаються до інших підрозділів митного органу обовязково за реєстром, форму якого встановлює митний орган.

За підсумками контролю та за відсутності зауважень уповноважена посадова особа, що здійснила контроль на цій стадії, проставляє у відповідних графах Аркуша контролю час початку й закінчення виконання контрольних функцій, свої прізвище, ініціали, підпис та відбиток особистої номерної печатки, що свідчить про завершення оформлення ВМД.

Наступна операція третього етапу включає видачу оформлених документів декларанту. На цій стадії вповноваженою посадовою особою здійснюються:

- розподіл примірників ВМД ;

- видача декларанту ВМД, комплекту документів (крім реєстру документів, Аркуша контролю та інших, що повинні зберігатися в митному органі), магнітного носія з електронною копією ВМД під його особистий підпис у реєстрі документів.

За підсумками проведеної роботи вповноважена посадова особа проставляє у відповідних графах Аркуша контролю час початку й закінчення виконання цих функцій, свої прізвище, ініціали та підпис, що свідчить про видачу декларантові оформлених документів.

Остання стадія третього етапу - статистичний контроль. На цій стадії вповноваженою посадовою особою здійснюється статистичний контроль шляхом доповнення (виправлення) граф електронної копії ВМД та внесення відомостей про номер особистої номерної печатки й номер особистого митного забезпечення (якщо накладалося).

По завершенні контролю вповноважена посадова особа проставляє у відповідних графах Аркуша контролю час початку й закінчення проведення контрольних функцій, свої прізвище, ініціали та відбиток номерного штампа “Статистичний контроль проведено”, що свідчить про завершення контролю на цьому етапі[18].

У встановлений термін уповноважена посадова особа забезпечує передання електронної копії ВМД до Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України.

У разі прийняття ВМД до оформлення, але за наявності достатніх підстав на кожному з етапів уповноваженою посадовою особою може бути відмовлено в митному оформленні. При цьому обовязково оформлюється картка відмови в митному оформленні, номер якої повинен відповідати номеру ВМД. Реєстраційний номер ВМД, за якою відмовлено в митному оформленні, підлягає анулюванню. Анульований реєстраційний номер ВМД не може бути присвоєний іншій ВМД.

Отже, митний контроль за митним оформленням шоколаду проводиться на кожному етапі митного оформлення товару послідовно, що дає змогу митним органам запобігати розвитку контрабанді та несумлінній зовнішньоекономічній діяльності.

4.4. ПОРЯДОК НАРАХУВАННЯ МИТНИХ ПЛАТЕЖІВ ПРИ

МИТНОМУ ОФОРМЛЕННІ ШОКОЛАДУ.

Українським законодавством установлено, що товари та інші предмети, які переміщуються через митний кордон України, підлягають митному оформленню. Митне оформлення товарів і їх пропуск можуть здійснюватися лише після сплати належних сум митних платежів або за умови надання митним органам у встановленому порядку відстрочення чи розстрочення їхньої сплати.

Митні платежі, які нараховуються за вантажною митною декларацією, справляється при кожному здійсненні митного оформлення товарів, окрім випадків, передбачених чинним законодавством [11].

Основоположною одиницею, з якої вираховуються усі митні платежі, є митна вартість товару. Отже, для розгляду даного питання, в першу чергу, потрібно розглянути питання визначення митної вартості. Митна вартість - встановлена міжнародною угодою ціна, яка фактично сплачена або підлягає сплаті на момент перетину митного кордону. Ст. 16 Закону України «Про Єдиний митний тариф» дає законодавче визначення терміна «митна вартість». Постановою Кабінету Міністрів України від 05.10.98 р. №1598 затверджений «Порядок визначення митної вартості товарів та інших предметів у разі переміщення їх через митний кордон України».

Для визначення митної вартості встановлені єдині критерії: момент перетину митного кордону та ціна угоди (вартість, зазначена в рахунку-фактурі).За такого підходу значення митної вартості для однакових товарів буде однаковим навіть у випадках, коли вони поставляються за різними умовами поставки. Обчислення митної вартості здійснюється, насамперед, на основі ціни угоди, тобто фактурної вартості товару.

Фактурна (контрактна) вартість -- це ціна товару, обумовлена в контракті та відповідно в рахунку-фактурі. Розрахунок митної вартості здійснюється з урахуванням умов поставки товару згідно з інтерпретацією Міжнародних комерційних термінів Інкотермс, виходячи з того, які витрати включені продавцем до рахунку-фактури і коли вони зроблені -- до перетину митного кордону чи після [29].

Тому знання Інкотермс є необхідною умовою для вирішення питань визначення митної вартості, а саме -- знання того, які витрати поставки включаються продавцем до рахунку фактури за різних умов поставки.

При обчисленні митної вартості товарів витрати, зроблені до перетину митного кордону (якщо вони не включені до рахунку-фактури), додаються до фактурної вартості: за навантаження товару на транспортний засіб, по страхуванню, сплачене вивізне мито та ін. Відповідно витрати, зроблені після перетину митного кордону, віднімаються (якщо вони включені до рахунку-фактури. Головне правило визначення митної вартості -- її обчислення на основі рахунку-фактури (ціни угоди) з обовязковим документальним підтвердженням усіх її складових (наприклад, транспортних витрат та ін.).

При неможливості визначення митної вартості на основі поданих документів митні органи визначають її самостійно на основі цін на ідентичні або подібні товари, які діють у провідних країнах-експортерах зазначених товарів та інших предметів. ). Митна вартість шоколаду, як і будь-якого товару, вираховується згідно методів визначення митної вартості (глава 47 Митного кодексу України).

Згідно з діючим законодавством України митна вартість товарів та інших предметів, які перетинають кордон України, є в більшості випадків основою митного оподаткування.

Вантажно митна декларація містить необхідну інформацію для нарахування митних платежів й оформлена у митному відношенні підтверджує права й обовязки зазначених у ВМД осіб щодо здійснення ними відповідних правових, фінансових та інших операцій .

За ВМД нараховуються в залежності від напрямку переміщення та застосування митного режиму:

митні збори;

мито ( ввізне або вивізне);

акцизний збір;

податок на додану вартість (ПДВ);

Нарахування платежів провадиться у графі 47 ВМД. При сплаті суми платежів перераховуються в національну валюту України за офіційним курсом Національного банку України, встановленим на день подання ВМД до митного оформлення (ПДВ - на день митного оформлення) [11]. Сплата платежів провадиться шляхом їх перерахування за безготівковим розрахунком на рахунок митної установи, або внесення сум готівкою до каси митниці, або через каси банка. При безготівковому розрахунку сплатою вважається фактичне зарахування сум платежів на рахунок митниці. Платниками митних платежів за ВМД є субєкти підприємницької діяльності -- юридичні та фізичні особи, що здійснюють митне оформлення.

Обєкти оподаткування визначаються чинним законодавством за кожним із видів платежів і застосовуються залежно від видів товарів, ставок, митних режимів тощо.

Пільги по сплаті платежів надаються лише у визначених законодавством випадках. При наданні пільг нарахування платежів у графі 47 ВМД провадиться «умовно» із зазначенням коду способу платежу «06». При цьому у графі 36 ВМД зазначається код преференції з мита, акцизу чи ПДВ, а у графі 44 (розділ 7) -- реквізити документів, на підставі яких надано пільги по кожному з видів платежів.

Шоколад у режимі „імпорт” обкладається такими митними платежами, як:

· митні збори

· мито

· податок на додану вартість

Шоколад у режимі „експорт” обкладається лише митними зборами.

Нарахування митних платежів починається з нарахування митних зборів. Митні збори -- це додаткові збори, які стягуються з товарів, що ввозяться (вивозяться), за специфічні умови поставок та інші послуги, які надаються митницею (оформлення транспортних засобів, зберігання товарів під відповідальністю митниці та ін.). Розміри ставок митних зборів встановлюються Кабінетом Міністрів України. Зараз діє Постанова Кабінету Міністрів України від 27.01.97 р. № 65 «Про ставки митних зборів» зі змінами та доповненнями (табл.25.). Звільнення від сплати митних зборів можливі лише на підставі відповідного рішення Кабінету Міністрів України. Митні збори, які нараховуються за вантажною митною декларацією, справляються при кожному здійсненні митного оформлення товарів та інших предметів, за винятком випадків, передбачених наказом ДМСУ від 23.06.98 р. № 363 «Порядком справляння митних зборів, які нараховуються за ВМД», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.07.98 р. за №443/2883).[39]

Таблиця 25

Ставки митних зборів