Переклад термінів з галузі будівельної техніки

2

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХЕРСОНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ФАКУЛЬТЕТ МІЖНАРОДНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН

ПЕРЕКЛАД ТЕРМІНІВ З ГАЛУЗІ БУДІВЕЛЬНОЇ ТЕХНІКИ

6.020303- "Філологія"

професійне спрямування - "Переклад"

Випускна робота

освітньо-кваліфікаційного рівня "Бакалавр"

Ткаченко Євгенія Юріївна

Херсон - 2009

Зміст

• Вступ
• • Розділ 1 Термінологія будівельної техніки
  • 1.1 Поняття "термінологія", "терміносистема", "термін" та "професіоналізм"
  • 1.2 Шляхи виникнення термінів у галузі будівельної техніки
  • 1.3 Словотворчі типи одиниць терміносистеми будівельної техніки
  • 1.4 Тематичні групи німецької термінології будівельної техніки
  • Висновки до розділу 1
  • Розділ 2. Переклад термінології будівельної техніки
  • 2.1 Труднощі перекладу термінологічних одиниць
  • 2.2 Способи перекладу термінів з галузі будівельної техніки
  • 2.3 Практичні поради щодо перекладу термінів з галузі будівельної техніки
  • Висновки до розділу 2
  • Висновки
  • Список використаних джерел
  • Додатки

Вступ

Початок двадцять першого століття характеризується глобальними змінами в усіх галузях науки і техніки. Будь-які зміни в соціально-економічній та науково-технічній сферах супроводжуються певними змінами в мовній системі. Науково-технічна революція - одне з найважливіших явищ сучасності, яке вносить істотні зміни в лінгвістичну модель світу. Науково-технічна термінологія - це широкий шар лексики, що інтенсивно розвивається та активно взаємодіє з іншими шарами лексики [11, с. 198].

В інтересах викладу тієї чи іншої теми, в першу чергу необхідно мати запас найменувань для тих понять, які входять в коло цієї теми. Це однаковою мірою відноситься не тільки до тем побутового характеру, але й до тем спеціального чи наукового змісту. Очевидним є те, що, говорячи про будівельні матеріали, чи про зернові культури, або ж про польові роботи, ми також потребуємо їхні назви, так само як, розкриваючи яке-небудь питання з фізики чи граматики, повинні використовувати відповідну фізичну чи граматичну номенклатуру. Кожна область життя й знання характеризується своїм колом найменувань, якими слід оволодіти кожному, хто має з ними справу. Необхідність найменувань є елементарною умовою точності самої мови.

Підкреслюючи важливість найменувань, слід звернутися до термінів.

В останні роки лінгвісти, а саме Беженарь Г. І, Белодед І.К., Волкова І.Н., Володіна М.Н., Головін Б.Н., Коробін Р.Ю., Дяков А.С., Кияк Т.Р., Огуй О.Д., Науменко А.М., Даніленко В.П., Пиріков Є.Г., Лотте Д.С. та багато інших виявляють все більшу зацікавленість проблемами терміносистем, функціонуванням термінолексики. Але в той же час, багато питань повязаних з терміносистемами окремих галузей, а також проблема укладання спеціальних, галузевих словників лишаються невирішеними.

Таким чином, актуальність даної роботи зумовлена потребою грунтовного вивчення термінології однієї з галузей техніки - будівельної техніки - та укладання німецько-українського термінологічного словника з цієї галузі.

Обєктом дослідження постають терміни з галузі будівельної техніки у німецькій та українській мовах.

Предметом дослідження є морфологічні, етимологічні та лексико-семантичні ознаки німецьких термінів з галузі будівельної техніки та способи їх перекладу на українську мову.

Мета даного дослідження вбачається у всебічному вивченні та описі одиниць німецької терміносистеми будівельної техніки та визначенні особливостей їх перекладу на українську мову.

Досягнення зазначеної мети передбачає вирішення наступних завдань:

визначити поняття "термін", "термінологія", "терміносистема" та "професіоналізм";

проаналізувати шляхи виникнення термінів у галузі будівельної техніки;

розглянути словотворчі типи в термінології будівельної техніки;

описати тематичні групи термінів з галузі будівельної техніки;

проаналізувати труднощі та визначити прийоми перекладу термінологічних одиниць;

розробити практичні поради щодо перекладу термінів з галузі будівельної техніки;

укласти двомовний словник термінів з галузі будівельної техніки.

Науково-методологічна база: дослідження та праці вчених з термінології та перекладознавства.

Для досягнення мети в ході дослідження було використано такі методи дослідження: суцільна вибірка термінів з фахових текстів будівельної тематики та зі словників, етимологічний метод, компонентний аналіз, кількісний та дескриптивний методи, компаративний аналіз тощо.

Практична значущість даної роботи полягає у можливості використання результатів нашого дослідження для укладання двомовного словника термінів з галузі будівельної техніки, а також для проведення подальших досліджень галузевих терміносистем.

Апробація результатів випускної роботи відбулася під час виступу на науково-методичному семінарі кафедри теорії та практики перекладу.

Робота має таку структуру: вступ, два розділи, висновки, список використаних джерел та додаток.

Розділ 1 Термінологія будівельної техніки

1.1 Поняття "термінологія", "терміносистема", "термін" та "професіоналізм"

Відомо, що говорячи про термінологію лінгвісти розрізняють: а) науку про терміни; б) фахову лексику в складі всіх слів мови або в) спеціальну лексику, котра обслуговує якусь певну галузь науки чи техніки [13, с.37].

Немає в лінгвістиці також і загально визнаної дефініції поняття "термін". Це зумовлено багатьма факторами. Термін є невідємним елементом певної системи, якщо під системою розуміти сукупність елементів цілого, між котрими існує обовязковий та тривкий звязок. Таким чином, системність є одною з найважливіших умов існування терміна. Термін може існувати лише як елемент терміносистеми, якщо під останньою розуміти впорядковану сукупність термінів, які адекватно висловлюють систему понять теорії, що описують певну спеціальну сферу людських знань чи діяльності [13, с.36-45].

Виробнича діяльність потребує безпосереднього спілкування людей, зайнятих у ній. Засобом цього спілкування, засобом обміну думками, засобом, що сприяє розвиткові тих чи інших галузей виробництва є єдина національна мова з її граматичною будовою, основним словниковим фондом та спеціальною, фаховою лексикою.

Виникнення і розвиток фахової лексики пов`язується зі спеціалізацією виробничої діяльності людей. Чим більше розвинена та чи інша галузь виробництва науки і техніки, тим більше вона має спеціальних термінів, тим багатша її термінологія [3, с.182-183].

Термінологічна лексика, яка є частиною словникового складу мови, все ж істотно відрізняється від загальновживаної. Більш того, деякі лінгвісти розрізняють також наукову й технічну термінологію. Так, Ж. Віньє та А. Мартен підкреслюють, що ця різниця зумовлена самими обставинами виникнення науки й техніки, оскільки техніка виникла, як результат довгої низки проб, які часто проводилися навмання, шляхом емпіричних пошуків ремісників та помилок; наука ж розвивалася своїм власним шляхом і, звільняючись від первинних містичних та релігійних уявлень, лише на початку 19-го століття завдяки своїм новим досягненням змогла надати нового імпульсу поширенню технічних знань. Тому "не можна вважати само собою зрозумілим, що наука і техніка належать до однієї і тієї ж галузі мислення і в мові можуть бути висловлені одними й тими самими лінгвістичними засобами… У кожному випадку мова використовує різні поняття і власні синтаксичні засоби" [9, с.11].

Разом з тим, слід визнати, що в епоху бурхливого розвитку науки і техніки ці дві сфери людської діяльності розвиваються паралельно, взаємодоповнюють, взаємозбагачують одна одну, що виявляється також у взаємопроникненні особливостей їх мов. Сьогодні вже є більш логічним стверджувати існування мови науки, в межах якої міститься мова техніки.

М. Зубков у своїй роботі зазначає, що наукові поняття визначаються спеціальними словами - термінами, які складають основу наукової мови. Термін - це слово, або усталене словосполучення, що чітко й однозначно позначає наукове чи спеціальне поняття. Термін не називає поняття, як звичайне слово, а навпаки, поняття приписується терміну, додається до нього. У цій різниці вбачається відома конвенційність терміна, яка полягає в тому, що вчені чи фахівці тієї чи іншої галузі домовляються, що розуміти, яке поняття вкладати в той або інший термін.

Отже, конкретний зміст поняття, визначеного терміном, буде зрозумілим лише завдяки його дефініції - лаконічному, логічному визначенню, яке зазначає суттєві ознаки предмета, або зазначення поняття, тобто його зміст і межі [15, с.134].

Є.Г. Пиріков під терміном розуміє слово чи групу слів, яке має в межах окремої галузі чи спеціалізації конкретний і єдиний смисл, який виключає будь-яку можливість іншого розуміння чи тлумачення, яке б відрізнялося від розуміння, передбаченого автором [33, с.23].

Отже, в даній роботі, посилаючись на словник лінгвістичних термінів, під терміном ми розуміємо слово або словосполучення, що виражає чітко окреслене поняття з певної галузі науки, техніки, мистецтва, суспільно-політичного життя тощо [39, с.306-307].

Специфіка термінів у тому, що вони однозначні у межах тієї термінологічної системи, в якій уживаються, не зв`язані з контекстом і стилістично нейтральні, наприклад: die Mцrtelleitung - шланг будівельного розчину, der Mцrtelsand - будівельний пісок та ін.

Науково-технічна термінологія - це широкий шар лексики, що інтенсивно розвивається та активно взаємодіє з іншими шарами словникового запасу мови, в першу чергу, із загальновживаною лексикою. Тому вивчення закономірностей утворення термінологічної лексики, її структури і семантики є одним з важливих завдань сучасної лінгвістики, в тому числі й перекладознавства.

Усе це сприяло тому, що в надрах сучасної лінгвістики зародилася нова дисципліна - термінознавство, яка поступово уточнює свої самостійні функції на стикові декількох наук - лінгвістики, логіки й відповідних науково-технічних спеціальностей.

Сучасна мова науки і техніки висуває до термінів кілька вимог. Найважливіші з них:

термін має відповідати правилам та нормам відповідної мови;

термін має бути систематичним;

для терміна характерна дефінітивність, тобто кожен термін співставляється з чітким окремим визначенням, яке орієнтує на відповідні поняття;

терміну властива відносна незалежність від контексту;

термін повинен бути точним;

термін має бути коротким, хоча дана вимога часто вступає в протиріччя з вимогами точності, тобто повноти терміна;

термін має прагнути до однозначності в межах однієї терміносистеми;

для термінології характерна синонімічність;

терміни експресивно нейтральні [16, ст.38]

Термін - це неізольована, залежна одиниця загальновживаної мови, якості якої притаманні іншим одиницям мови та складають повноцінну частину загального складу мовлення, властивості якої проступають більш визначено та відповідають вимогам професійного спілкування та розуміння.

Отже, правильніше буде казати про бажаний набір властивостей терміна порівняно із загальновживаним словом, а не про повну відсутність тієї чи іншої особливості в межах різних сфер мови; можна наголошувати на бажаних якостях термінологічної одиниці, але не можна вважати її неповноцінною чи непотрібною лише тому, що в неї відсутня та чи інша якість, хоча даний термін давно застосовується користувачами.

Правильним є розмежування "професіоналізмів" і "термінів", які разом складають поняття спеціальної підмови. Розташовуючись один поряд з іншим, терміни, однак, мають більш упорядкований і нормалізований характер, тоді як професіоналізми є напівофіційними лексичними одиницями, які застосовуються вузьким колом спеціалістів, причому винятково в розмовній мові [16, ст.38].

Професійною лексикою називають слова і мовні звороти, що вживаються представниками певних професій, але не належать до термінів [16, с.38-39].

Отже, професіоналізми - слова, характерні для мови людей певних професій. Оскільки професіоналізми вживають на позначення певних понять лише у сфері тієї чи іншої професії, ремесла, промислу, вони не завжди відповідають нормам літературної мови. Професіоналізми виступають як неофіційні синоніми до термінів. З-поміж професіоналізмів можна вирізнити науково-технічні, професійно-виробничі та ін. Вони доволі різноманітні щодо семантичних характеристик.

На відміну від термінів, професіоналізми не мають чіткого наукового визначення й не становлять цілісної системи. Якщо терміни - це, як правило, абстрактні поняття, то професіоналізми - конкретні, тому що детально диференціюють ті предмети, дії, якості, що безпосередньо повязані зі сферою діяльності відповідної професії.

Здебільшого професіоналізми застосовуються в усному неофіційному мовленні людей певного фаху. Виконуючи важливу номінативно-комунікативну функцію, вони точно називають деталь виробу, ланку технологічного процесу чи певне поняття й у такий спосіб сприяють кращому взаєморозумінню. У писемній мові професіоналізм вживають у виданнях, призначених для фахівців (буклетах, інструкціях, порадах).

Професіоналізми, як відомо, використовують також у літературі з метою створення професійного колориту, відтворення життєдіяльності певного професійного середовища у своїх творах [15, с.145].

Таким чином, поняття "термінологія", "терміносистема", "термін" та "професіоналізм" є достатньо визначеними у сучасній лінгвістиці та перекладознавстві, що дозволяє проводити дослідження в межах обраної нами теми.

Хоча в укладеному нами словнику термінів будівельної техніки і немає професіоналізмів, бо матеріалом для вибірки термінологічних одиниць слугували письмові фахові тексти та словники, професійна лексика все ж існує у повсякденному спілкуванні людей, які працюють з будівельною технікою.

1.2 Шляхи виникнення термінів у галузі будівельної техніки

Специфіка терміна, що відмежовує його від інших слів мови, полягає в особливому призначенні, функції терміна - по можливості чітко називати спеціальні поняття. Отже, термін - це насамперед функціональна одиниця мови. Бернард Шоу з властивою йому дотепністю визначав термінологію як "змову присвячених", підкреслюючи тим самим замкнутий, різко обмежений характер поширення спеціальної лексики, що доступна лише обраним, людям які розуміють специфіку тієї чи іншої галузі знання.

Кількість термінів у розвинених мовах багатократно перевищує чисельність загальновживаних слів і досягає зараз кількох мільйонів лексичних одиниць.

Сьогодні у розвинених мовах близько 90 відсотків нової лексики становлять терміни в таких галузях науки, як компютерна техніка, біохімія, кібернетика, мікробіологія, хімія тощо. Адже поняття, які зявляються в науці, вимагають появи нових термінів.

Не менш образно відзначено цю властивість термінів та термінології в німецькій мові (Fach-Chinesisch - "професійно-китайська мова"), та й саме слово "термін" (від латинської terminus - “границя", “межа”) семантично підкреслює поняття обмеженості, відособленості [37, с.13].

Термінологічні одиниці надходять до мови різними шляхами. Перший шлях - надання статусу термінів загальновживаними лексичним одиницям рідної мови. Такий варіант утворення термінів не завжди є позитивним, оскільки тут часто мають місце переосмислення, метонімічне перенесення, коли слову приписується якесь нове значення (наприклад, терміни плече, ланцюг тощо).

З метою диференціації подібних лексичних одиниць терміни часто змінюють форму написання, вимови тощо, оскільки вони не дані в мові самі по собі, а діють в міру усвідомлення їхньої необхідності. М.Н. Володина стверджує, що термінологічна номінація - цілеспрямований, творчий процес, обумовлений взаємодією зовнішніх і внутрішніх мовних факторів. Але термінологічна номінація відноситься не лише до вказаного шляху, а до всіх [8, с.47].

Будучи мовним вираженням спеціальних понять, терміни утворюються відповідно до законів конкретної мови. "Термінологія народжується й еволюціонує на ґрунті конкретної мови, і творці термінології є носіями цієї мови" [8, с.47].

Однак специфіка терміна накладає свій відбиток і на термінологічну номінацію, особливості якої певною мірою сприяють тому, що термінологія, найтіснішим образом звязана з національною загальнолітературною мовою, являє собою явище, достатньо самостійне не тільки у функціональному, але й у структурному плані.

М.Н. Володина, посилаючись на роботи інших вчених, виділяє три моменти, що нерідко супроводжують формування нового терміна [8, с.65].

По-перше, це широко розповсюджене в науці використання "старого" найменування для позначення нового явища, засноване на принципі "переносу значення за аналогією понять". У міру того, як нове досягнення науки і техніки оформляється в самостійне явище, що одержало широке визнання, виникає нагальна потреба в спеціальній назві для вираження звязаного з ним поняття. Так, Галілео Галілей називав створений ним телескоп загальновживаним словом occiale (окуляри), і тільки багато пізніше член академії Лінчі Демісіані запропонував спеціальний термін telescopium для позначення нового винаходу.

Прагнення називати предмет чи явище, що становлять собою єдине ціле, не словосполученням, а одним словом, відрізняє і термінологічну номінацію.

По-третє, існує примітне явище, повязане з формуванням термінів, що виражають ключові поняття якої-небудь галузі науки і техніки. Маються на увазі випадки найменування нових понять, для яких у тій чи іншій мові "заготовлені" свої назви.

Так, слово "літак" було відомо в російській мові задовго до появи авіації. Поряд з казковим "килимом - літаком" стародавнє російське слово самолет (рос), у значення якого покладена ідея самостійного польоту, використовувалося також для позначення різного роду швидкорухаючихся пристроїв і швидкісного транспорту. Німецьке слово Schreibmaschine (друкарська машинка) було запропоновано одним з учених ще в 1789 р., хоча винахід самої машинки відбувся значно пізніше.

Подібні мовні явища узяті на озброєння представниками ідеалістичного напрямку в мовознавстві.Л. Вайсгербер, зокрема, використовує дані факти мови для захисту свого формулювання: "Слова раніш речей" [8, с.65].

Більш популярним та виправданим є утворення термінів шляхом запозичення з інших мов. На різних етапах становлення суспільства терміни запозичуються з різних мов, що зумовлюється різними історичними умовами. Так, музична та комерційна термінологія провідних європейських мов є, в основному, італійського походження (легато, адажіо та ін), театральна та поштова - французького (антракт, бандероль), спортивна - англійського (футбол, ринг). Навігаційна термінологія в українській, російській, англійській та деяких інших мовах складається з голандських лексичних елементів. Загально технічна, реміснича та військова термінологія багатьох мов має численні запозичення з німецької мови (плац, еркер, стандарт).

Особливий тип запозичень - вживання слів і словотворчих моделей грецької та латинської мов. Такі терміни утворюються на різних етапах розвитку мови і в різних терміносферах. В деяких субмовах не завжди можна віддати перевагу тільки одній мові. Надто у теперішній час нерідко нові терміни утворюються за змішаним типом: один корінь грецького походження, інший - латинського (наприклад, слово "термінологія" складається з латинського та грецького елементів).

Цілком нові терміни, як правило, не вигадуються. За всю історію розвитку науки та техніки можна навести лише кілька випадків такого утворення термінів.

Як окремий випадок термінотворення можна навести шлях запозичення одиниць з інших наукових сфер. При цьому такі запозичені терміни нерідко набувають нового значення [8, с.105-106].

У нашому випадку шлях запозичення термінології ї суміжних терміносистем є достатньо продуктивним, хоча аналіз термінології будівельної техніки показав, що більшість термінів тут виникло шляхом складання основ. Такі терміни складають приблизно 70%, наприклад: der Цlbadluftfilter - олійний очищувач повітря, die Zugeinrichtigung - прицепний устрій, die Schaltkupplung - зчепна муфта, die Schmierstoffe - змащувальний матеріал, der Reifendruck - тиск повітря в шинах.

Шляхом суфіксації виникло біля 15% термінів, наприклад: das Rьsten - підготовка, die Lagerung - положення, die Kupplung - зчеплення, з`єднання, der Behдlter - резервуар.

Наступну групу створюють терміни, які утворені префіксально-суфіксальним способом, їх нараховується до 10%, наприклад: das Nachfьllen - доливка, verfьgbar - наявний в розташуванні. А от способом префіксації виникло не більше 5% термінів, наприклад: das Abschmieren - змазка, anpumpen - закачувати.

Отже, можна сказати, що поповнення терміносистеми будівельної техніки відбувається майже всіма шляхами, які існують у мові, але найпродуктивнішими шляхом утворення термінів з цієї галузі постає спосіб складання основ.

1.3 Словотворчі типи одиниць терміносистеми будівельної техніки

Для словотворчої архітектоніки термінологічних одиниць характерні в цілому ті ж принципи, що й для загальновживаних одиниць. Більшість вчених, серед яких Кияк Т.Р., Науменко А.М. та ін., пропонують таку класифікацію словотворчих типів термінів:

А. Похідна лексика

1. терміни, утворені за допомогою суфіксації:

der Betreiber - водій, керівник - цей термін утворено від слова betreiben та суфіксу-er;

der Behдlter - резервуар цей термін утворено від слова behalten та суфіксу

er;

der Mischer - змішувач цей термін утворено від слова mischen суфіксу-er та багато інших.

2. терміни, утворені за допомогою префіксації:

entlьften - вентилювати, провітрювати - цей термін утворено від слова lьften та префіксу -ent;

entriegeln - деблокувати - цей термін утворено від слова riegeln та префіксу -ent;

vorlegen - подавати, класти - цей термін утворено від слова legen та префіксу -vor та інші.

Б. Терміни - складні слова:

das Altцl - відпрацьована олія - цей термін утворено з двох слів alt та Цl;

das Anziehmoment - момент затяжки- цей термін утворено з двох слів anziehen та Moment;

die Bindemittel - зв`язуюча речовина- цей термін утворено з двох слів binden та Mittel;

die Druckluft - стиснене повітря - цей термін утворено з двох слів drucken та Luft;

die Mischpumpe - насос для змішування - цей термін утворено з двох слів mischen ma Pumpe;

В. Терміни-словосполучення: Dieselmotor mit direkter Einspritzung - дизельный двигун з безпосереднім оприскуванням - цей термін утворено за допомогою чотирьох слів: двох іменників Dieselmotor та Einspritzung, прикметника direkt та прислівника mit.

Слід відзначити той факт, що багато лінгвістів не визнають наявності у мові багато основних термінів, називаючи їх концептуальними обєднаннями. Такий погляд повинен перевірятися вимогами до терміна, наведеними вище: якщо всіх вимог дотримано, то нема підстав відмовляти термінові в його термінологічності, незалежно від його лексичної довжини [16, с.39].

Дану класифікацію було застосовано нами до термінології будівельної техніки і встановлено, що серед зазначених термінологічних одиниць наявні всі вказані способи словотворення.

Є тенденція вживати іншомовні терміни і в офіційно-діловому стилі, і в публіцистиці, і в художній літературі. Та все ж основною сферою застосування термінологічної лексики є науковий стиль української мови.

Відомо, що між термінологічною лексикою і загальновживаною існує постійний звязок і взаємовплив. Є кілька шляхів творення української науково-технічної термінології. Дослівний переклад російських термінів виявився неефективним, адже в українській мові іноді відсутні повні й точні аналоги таких термінів. Другий шлях, яким пішли науковці й лінгвісти у спільному пошуку нових науково-технічних термінів, - це запозичення іншомовних термінів. Проте, цей шлях також не дав максимального результату, оскільки був обмежений рамками іноземних термінів. І тоді науковий пошук спрямували на створення власних українських термінів, враховуючи попередні надбання. Та, не маючи необхідного звязку між собою, науковці почали створювати власні терміни, які часом не зовсім відповідали суті поняття, і, як наслідок, - почали зявлятися терміни, однакові за змістом. Ця невідповідність значно ускладнювала роботу зі стандартизації науково-технічної термінології. Отже, в результаті компонентного аналізу було визначено, що серед досліджуваних термінологічних одиниць з галузі будівельної техніки наявні всі існуючі в мові способи словотворення.

1.4 Тематичні групи німецької термінології будівельної техніки

Як згадувалось раніше, загальнонаукова та термінологічна лексика як засіб вираження, зберігання та передачі інформації про спеціальні наукові та технічні поняття формується в прямій залежності від рівня розвитку науки й техніки [30, с.25-27].

Процеси проникнення методів досліджень одних наук в інші ведуть до паралельного використання термінів одних наук в термінології інших наук.

Будь-яку термінологію, в тому числі і німецьку термінологію будівельної техніки, слід вивчати з позицій, які забезпечують послідовне дослідження та базуються на основному принципі сучасної лінгвістики - принципі системності.

Класифікація термінологічної лексики на основі семантичних критеріїв вважається цілком доцільною для лексикологічних досліджень. Виділення тематичних груп з термінологічного шару лексики надає можливість виявити різні лексико-семантичні процеси, які відбуваються в науковому мовленні за допомогою термінологічних одиниць.

Проаналізувавши німецьку будівельну термінологію, ми зясували, що в підмові будівельної техніки існують терміни з інших галузей знання. Наявність таких термінів пояснюється, як і в інших підмовах або, навіть, мовах, взаємодією внутрішніх тенденцій та соціальних факторів в еволюції структури даної підмови [4, с.14].

Поряд із цим, це зумовлено й такою екстралінгвістичною ознакою, як предметно-логічна співвіднесеність термінів, яка виражається в їх дефініції та функціональних характеристиках, котрі й встановлюють приналежність слів до тієї чи іншої галузі науки [30, с.25-27].

Дослідження загальнонаукового та термінологічного шарів лексики німецької підмови будівельної техніки показало, що класифікація термінологічних систем даної підмови відображає, в цілому, й класифікацію наук. Зареєстровані терміносистеми, які представляють будівельну техніку як науку, наведені в таблиці 1. При цьому, вся кількість виділених нами в ході дослідження німецьких термінів з галузі будівельної техніки розглядається як 100 відсотків одиниць.

Таблиця 1.

Таким чином, ми запропонували модель змістовної структури німецької термінології будівельної техніки. Нижче наведені приклади постають ілюстрацією щодо лексико-семантичного складу цієї термінології.

Першою за численністю в нашій таблиці постає терміносистема механіки. Це пояснюється тим, що будівельна техніка постає насправді лише різновидом техніки взагалі. А будь-який різновид техніки, виникаючи і розвиваючись, використовує не лише надбання технічних наук, існуючі технічні пристрої та приладдя тощо, а і терміни, якими вони позначаються, тобто відбувається процес внутрішньомовного запозичення. До числа термінів з терміносистеми механіки до належать, наприклад, такі одиниці:

die Anhдngevorrichtung - тягово - зчепний пристрій

die Auflaufbremse - набігаючий тормоз для причепів

die Ausgleichskolbenpumpe - компенсуючий поршневий насос

der Ausrьckhebel - важіль зчеплення

die Bremssicherheitsseil - гальмівний трос

der Drehmomentschlьssel - динамометричний ключ

der Dieselmotor - дизель, дизельный двигун

der Einfьllstutzen - заливна горловина

das Fahrgestell - шасі

der Feststellknebel - ричаг для фіксації

das Gleitlager - підшипник ковзання

der Kraftstofftank - бак для палива

die Kraftstoffleitung - бензопровід

die Kolbenpumpe - поршневий насос

der Kontermutter - стопорна гайка

die Kupplung - муфта

der Kupplungsgriff - ричаг зціплення

die Kupplungssystem - системи зчеплення

die Luftarmatur - система подачі повітря

der Lufthahn - повітряний кран

die Radmutter - гайка кріплення колеса

das Regelgewinde - головна різьба

die Schaftschraube - гвинт для установки

der Schmiernippel - змазочний ніпель

der Schraubenkopf - головка гвинта

die Schutzkappe - захисний ковпак

die Schraubverbindung - болтове зєднання

die Schaltkupplung - зчепна муфта

die Spritzdьs - форсунка

die Verschraubung - гвинтове з`єднання

die Zugeinrichtigung - прицепний устрій та багато інших.

До складу терміносистеми будівельної техніки ми віднесли такі терміни:

die Baustellemischung - будівельний змішувач

der Behдlter - резервуар

der Druckstutz - підпірка

der Einfьlldecke - кришка наливної горловини

die Fцrderleistung - подача, потужність насосу

die Funktionskontrolle - контроль правильності функціонування

der Hauptschalter - головний вимикач

das Luftdьsenrohr - отвір для повітря

die Lьftleitung - повітряний шланг, вентиляційна труба

die Kalotte - лунка, ковпачок, кульовий сигмент, півсфера

der Kupplungshebel - педаль зчеплення

der Mischergrill - захисна решітка

die Mischpumpe - насос для змішування

die Mцrtelpumpe - розчинонагнетувач

die Mцrtelleitung - шланг для будівельного розчину

der Rьttelsieb - вібросито

die Saugleitung - трубопровід, який всмоктує

die Schwenkbereich - підкранове поле

die Sicherheitseinrichtung - захисний пристрій

der Spritzgerдt - розпилювач, оприскувач

der Stutzgitter - захисні грати

der Trichter - воронка

die Ventilhдuse - місце клапана

der Verstellhebel - рукоятка керування та ін.

Достатньо численною виявилася і терміносистема електротехніки, що пояснюється, як і в попередньому випадку, відносинами між електротехнікою та технікою як між часткою і цілим, з одного боку, та суміжністю будівельної та електротехніки, з іншого, адже переважна кількість будівельного обладнання приводиться в дію та функціонує завдяки електриці.

Прикладом електротехнічних термінів можуть слугувати наступні одиниці:

der Antriebsmotor - приводний двигун

der Drucktaster - кнопковий вимикач

der Federstecker - штепсельна вилка

die Schalteinrichtung - механізм перемикання

der Sicherheitsventil - вентиль безпеки

der Steuerschrank - панель управління

die Verkabelung - прокладка кабельної мережі

der Wahlschalter - перемикач та ін.

Функціонування певної частини будівельної техніки передбачає використання будівельних матеріалів, тому й терміносистема будівельних матеріалів складає вагому частину підмови будівельної техніки. В якості прикладу наведемо наступні терміни:

der Betonverflьssiger - пластифікатор бетону

die Bindemittel - зв`язуюча речовина

die Bindemittelsschlempe - вапняний розчин

der Innendurchmesser - внутрішній діаметр

der Kalk - вапно

der Mцrtel - будівельний розчин

der Mцrtelsand - будівельний пісок

das Nachfьllen - доливка

die Schmierstoffe - змащувальний матеріал

die Schlempe - барда

der Sumpfkalk - вапняне тісто

der Verputzmцrtel - штукатурний розчин

die Werte - напруга

der Zementmцrtel - цементний розчин

В основі будь-якої галузі техніки лежать дані таких наук, як фізика і математика, тому фізичні і математичні терміни входять до складу терміносистеми будівельної техніки:

die Auflagerflдche - площа опори

der Betriebsdruck - робочий тиск

die Dichtung - ущільнення

der DruckanschluЯ - вхідний тиск

der Luftdruckprьfer - повітряний манометр

die Reibungszahl - коефіцієнт тертя

die Spannung - напруга

der Tropfpunkt - температура каплепадіння

die Ьberdruck - надлишковий тиск

die Werte - напруга та ін.

До числа суміжних з будівельною галузей належить і хімія, оскільки йдеться про використання спеціальних будівельних сумішей, хімічних розчинів, фарб тощо. Для позначення цих та інших матеріалів у будівництві використовують терміни, які вже існують у хімічній терміносистемі, наприклад:

das Kondenswasser - конденсат

das Konservierungsmittel - консервант

die Korrosion - карозія

die Schutzausrьstung - речовина протихімічного захисту тощо.

Слід також вказати на терміни з галузі будівельної техніки, які утворені складанням основ на базі термінів з інших галузей науки і техніки, наприклад: die Fьllmenge - кількість заповнюючої речовини (будівельні матеріали + фізика), die Sieblinie - крива просіювання (технологія виробництва + математика), die Baustellemischung - будівельний змішувач (будівництво + техніка), die Mцrtelleitung - шланг для будівельного розчину (будівельні матеріали + техніка) та ін.

Таким чином, терміносистема будівельної техніки німецької мови використовує одиниці інших терміносистем, що пояснюється, по-перше, таким екстралінгвістичним чинником як суміжність різних галузей науки і техніки, а по-друге, схильністю німецької (як і багатьох інших) мови вживати вже існуючі лексичні одиниці, подекуди дещо змінюючи їхнє значення (=внутрішнє запозичення з інших галузей науки чи техніки), або використовувати терміни, які функціонують в інших підмовах в якості компонентів для утворення складних термінологічних одиниць (=словотвір за певними моделями).

Висновки до розділу 1

Виникнення і розвиток фахової лексики пов`язані зі спеціалізацією виробничої діяльності людей. Чим більше розвинена та чи інша галузь науки, техніки чи виробництва, тим більше вона має спеціальних термінів, тим багатша її термінологія.

Науково-технічна термінологія - це широкий шар лексики, що інтенсивно розвивається та активно взаємодіє з іншими шарами словникового запасу мови, в першу чергу, із загальновживаною лексикою. Тому, вивчення закономірностей утворення термінологічної лексики, її структури і семантики є одним з важливих завдань сучасної лінгвістики, в тому числі й перекладознавства.

Отже, термін - це слово або словосполучення, що виражає чітко окреслене поняття з певної галузі науки, техніки, мистецтва, суспільно-політичного життя тощо. Специфіка термінів у тому, що вони однозначні у межах тієї термінологічної системи, в якій уживаються, не зв`язані з контекстом і стилістично нейтральні.

Аналіз термінології будівельної техніки показав, що більшість термінів тут виникло шляхом складання основ, адже саме вони складають до 70% термінологічної системи будівельної техніки.

За словотворчими моделями терміни з галузі будівельної техніки розподіляються такі три типи: перший - похідна лексика, а саме: терміни, які утворені за допомогою суфіксації та префіксації, другий - складні слова та третій - терміни-словосполучення.

Багато лінгвістів не визнають наявності у мові багатоосновних термінів, називаючи їх концептуальними обєднаннями. Такий погляд повинен перевірятися вимогами до терміна, наведеними вище: якщо всіх вимог дотримано, то нема підстав відмовляти термінові в його термінологічності незалежно від його лексичної довжини.

Дослідження загальнонаукового та термінологічного шарів лексики підмови будівельної техніки показало, що класифікація термінологічних систем даної підмови відображає класифікацію наук. А найуживаніша галузь, з якої походять терміни будівельної техніки - це механіка, тому що будівельна техніка є лише одним з різновидів техніки, адже усі види техніки, коли виникають та розвиваються, використовують не тільки надбання наук, а і терміни, якими вони позначаються.

Другою за обсягом термінів є галузь будівельної техніки. Наступною постає галузь електротехніки, що пояснюється відносинами між електротехнікою та технікою як між часткою і цілим.

Частина будівельної техніки передбачає використання будівельних матеріалів, і тому велику частину підмови будівельної техніки складає терміносистема будівельних матеріалів.

Складовою частиною терміносистеми будівельної техніки є й терміни з таких наук, як математика і фізика, бо ці науки лежать в основі різноманітних галузей техніки.

До наук, чиї термінології використовуються при утворенні будівельних термінів, належить і хімія, тому що йдеться про використання спеціальних будівельних сумішей, розчинів тощо.

Отже, терміносистема будівельної техніки використовує одиниці різних термінологічних одиниць, що пояснюється екстралінгвістичним чинником та схильністю німецької мови вживати вже існуючі лексичні одиниці.

Розділ 2. Переклад термінології будівельної техніки

2.1 Труднощі перекладу термінологічних одиниць

Не дивлячись на розширення звязків між народами на планеті, використання все більш ефективних засобів комунікації і повязане з цим взаєморозуміння культур, перекладач повинен враховувати те, що кожна мова постійно розвивається за власними законами, що зумовлює появу не тільки нових лексичних одиниць, у тому числі і спеціальних, а й нових мовних явищ.

При перекладі науково-технічних текстів особлива увага приділяється перекладу термінів, які можуть становити головну складність для перекладача. При цьому слід памятати, що характерними рисами терміну є його чіткий звязок з певним поняттям, явищем або процесом, точність і прагнення до однозначності.

Під час перекладу термінів слід спиратися на знання про специфіку термінів як лексичних одиниць та орієнтуватися на тематику тексту з тим, щоб уникнути неправильного вибору варіанту перекладу, оскільки подекуди трапляються омонімічні терміни.

Говорячи про переклад термінів з точки зору теорії, можна наголошувати на тому, що термін - однозначний, не має конотативних значень, позбавлений синонімів, незалежно від тексту термін перекладається терміном - повним та абсолютним еквівалентом, і тому, згідно одноголосній думці багатьох спеціалістів, відноситься до числа одиниць, які не ускладнюють роботу перекладача. Але, на жаль, лише в ідеалі термін є однозначним і не має синонімів та конотацій. Та й при цьому говорити про його повний переклад “термін - терміном” можна лише в тих випадках, коли в мові перекладу вже існує словниковий еквівалент, котрий належить до відповідної галузі науки або техніки. Отже, переклад терміна далеко не завжди є простою заміною слова мови оригіналу словом у мові перекладу.

У перекладацькій практиці під терміном слід розуміти слова та словосполучення, що позначають специфічні обєкти і поняття, якими оперують спеціалісти певної області науки чи техніки. В якості термінів можуть використовуватись як слова, котрі застосовуються майже виключно в рамках науково-технічного стилю, так і спеціальні значення, які застосовуються і в певній галузі, і в якості загальновживаних слів, які мають добре всім відомі значення.

Людині, неспеціалісту в сфері перекладацької діяльності, на перший погляд може здатися, що переклад термінів є найпростішим для перекладача завданням, адже не так вже й важко знайти вірне значення тому чи іншому терміну у відповідному словнику, знаючи при цьому, що терміни - однозначні та перекладаються абсолютним еквівалентом, незалежно від сфери в якій вони вживаються. Без сумніву можна наголосити на тому, що дане уявлення є дійсно помилковим. Звичайно, не всі терміни перекладати важко. Деякі з них, справді, однозначні і не мають жодних інших значень ні в якій іншій сфері.

Інша справа з розрядом термінів-омонімів, значення яких варіюються залежно від сфери застосування. Багатозначність таких термінів значно ускладнює роботу перекладача, адже вони не завжди перекладаються як повні еквіваленти, більш того, навіть не завжди дослівно [29, c.56].

Таким чином, переклад термінів налічує низку проблем і головні труднощі перекладу термінології полягають у:

неоднозначності термінів,

відсутності перекладацьких відповідників у випадку неологізмів,

національній варіативності термінів.

Слід памятати, що з однієї мови на іншу терміни не перекладаються як звичайні слова. Оптимальним є такий шлях перекладу термінів: “поняття - український термін", а не “іншомовний термін - український термін", з якої мови не відбувався б переклад. Тобто пошук терміна-відпов ідника починається з аналізу властивостей нового поняття. Цілком можливо, що котрась із властивостей “підкаже” іншу назву цьому поняттю, ніж вона є у мові, з якої здійснюється переклад.

Інколи для знаходження оптимального національного терміна доцільно зіставити терміни-відповідники з кількох мов і вибрати для перекладу найвдаліший.

Терміни, на відміну від слів “широкого вжитку” всередині свого термінологічного поля зазвичай однозначні; одне і те ж слово може бути терміном різних сфер знання, але слід зауважити, що це не полісемія, а омонімія. Омонімія - одне з явищ, які притаманні всім мовам та характеризують лексико-семантичну систему кожної з них.

Омонімія термінів - це досить поширене явище, яке помітно ускладнює роботу будь-якого перекладача. Традиційно виділяється два основних типи термінів-омонімів: міжгалузеві та внутрішньогалузеві.

Міжгалузева омонімія утворюють терміни однієї області значення, які піддалися переосмисленню і ввійшли в терміносистему іншої науки, наприклад: die Ersatzteil - запасна частина.

Для міжгалузевої омонімії характерні, якнайменш, дві обовязкові ознаки: за термінами повинні бути закріплені різні дефініції, і ці терміни мають функціонувати в різних термінологічних системах. Учені вважають, що в більшості випадків співіснування міжгалузевих омонімів стало можливим через їх утворення від латинського кореня [16, с.135].

У мові науки і техніки особливо поширена омонімія термінів через те, що у терміносистемах різних галузей науки і техніки широко застосовується так зване семантичне словотворення, коли існуючій формі слова приписується те чи інше значення.

Зрозуміло, що значною мірою характер значення таких омонімічних термінів визначається приналежністю оригіналу до тієї чи іншої галузі науки і техніки та конкретною тематикою самого тексту оригіналу. Однак, перекладацькі помилки можуть все ж виникати у звязку з неправильним вибором значення омонімічного терміну із суміжної галузі науки або техніки [26, c.132].

Досить часто зустрічається й внутрішньогалузева омонімія термінів, якій характерна одна й та ж форма слова, що має різні значення в межах тієї ж самої галузі науки чи техніки [23, c.34].

Слід також зазначити, що один і той самий термін може водночас виступати як терміном внутрішньогалузевої омонімії, так і терміном міжгалузевої омонімії.

Отже, як бачимо, переклад термінів повязаний з низкою труднощів, але все ж таки можна визначити основні способи, якими перекладаються в технічних текстах термінологічні одиниці.

2.2 Способи перекладу термінів з галузі будівельної техніки

Переклад термінів вимагає знання тієї галузі, якої стосується переклад, розуміння змісту термінів іноземною мовою і знання термінології рідною мовою. При перекладі науково-технічної літератури важливе значення має взаємодія терміну з контекстом, завдяки чому виявляється значення слова. Коваленко А.Я. визначає два етапи у процесі перекладу терміну: перший етап - це зясування значення терміну у контексті, другий - це переклад значення рідною мовою [18, с.345].

Як відомо, при перекладі будь-які лексичні одиниці розділяють на дві групи: перша - одиниці, в яких є еквівалент в мові перекладу, наприклад:

die Schwenkbereich - підкранове поле,

der Steuerschrank - коробка управління.

Та друга - безеквівалентні одиниці; таких одиниць нами було знайдено чимало під час перекладу фахових текстів з галузі будівельної техніки.

Можна стверджувати, що одним з головних прийомів перекладу термінів є переклад за допомогою лексичного еквіваленту. Еквівалент - постійна лексична відповідність, яка точно співпадає із значенням слова. Терміни, які мають еквіваленти у рідній мові, відіграють важливу роль при перекладі. Вони служать опорними пунктами у тексті, від них залежить розкриття значення інших слів, вони дають можливість зясувати характер тексту. Тому слід вміти находити відповідний еквівалент у рідній мові і розширювати знання термінів-еквівалентів.

Еквівалентні одиниці поділяються на одноеквівалентні - ті, що мають один відповідник. Наприклад:

die Radmutter - гайка кріплення колеса

Not-Aus-Druckknop - кнопка аварійного вімкнення;

І багатоеквівалентні - ті, що мають більше одного відповідника, наприклад:

die Kalotte - лунка, ковпачок, кульовий сегмент, півсфера;

die Lьftleitung - повітряний шланг, вентиляційна труба.

Під час перекладу багатоеквівалентних термінів велике значення має контекст, який допомагає перекладачеві обрати правильне значення серед низки варіантів.

Лексичні трансформації застосовуються при перекладі науково-технічних текстів у тому випадку, коли в вихідному тексті зустрічаються терміни з тієї або іншої професійної області, які відсутні в мові перекладу, або такі, що мають іншу структурно-функціональну впорядкованість у фаховій мові перекладу [17, c.156].

Одним з основних трансформаційних прийомів перекладу термінів з галузі будівельної техніки виявився прийом калькування - тобто передача не звукового, а комбінаторного складу слова, коли складові частини слова чи фрази перекладаються відповідними елементами мови перекладу.

Більшість одиниць термінологічного складу з галузі будівельної техніки утворені за допомогою складання основ та бувають дво - чи трикомпонентні, які інколи перекладаються іменниковими словосполученнями. Даний прийом застосовується при перекладі складних за структурою термінів, наприклад:

die Kugelkupplung - кульове зчеплення,

die Kraftstoffleitung - бензопровід,

der Keilriemen - клиновий ремінь,

die Mischpumpe - насос для змішування,

der Pumpbetrieb - робота насосу, експлуатація насосу,

der Sicherheitsventil - вентиль безпеки.

Транскодування - це передача одиниць перекладу побуквено чи пофонемно, передача вихідної лексичної одиниці за допомогою алфавіту мови перекладу. Транскодування буває таких видів: транскрипція та транслітерація. Транскриція - це передача літерами звукової форми слова, наприклад: Korrosion - корозія.

З цих двох способів, найчастіше при перекладі термінологічних одиниць з галузі будівельної техніки використовується транслітерація - передача вихідної одиниці по літерам, наприклад: der Motor - мотор, двигун.

При перекладі способом транслітерації не слід забувати й про “фальшивих друзів перекладача", транслітераційний спосіб перекладу яких призводить до грубих викривлень значення, наприклад: der Operateur - це лікар-хірург, а не оператор (перекладено транслітерацією), або der Zentner - одиниця виміру, яка дорівнює 50 кг, а не центнер (100 кг); (до речі, укр. центнер буде в перекладі на німецьку - der Doppelzentner).

Для надання транскодованому терміну певної вмотивованості внутрішньої структури іноді додаються пояснювальні слова. Терміни, які перекладено транскодуванням та які міцно закріпилися у мові, не вимагають додаткового описового перекладу.

У випадку, коли словник не дає точного еквівалента тому чи іншому терміну, або ж коли застосування калькування, транслітерації чи описового перекладу недоречне, можливими також є інші прийоми перекладу.

До інших трансформаційних прийомів, що застосовуються при перекладі термінів можна віднести: конкретизацію та генералізацію, які належать до числа лексико-семантичних трансформацій.

Лексико-семантичні трансформації - це спосіб перекладу лексичних одиниць іноземної мови шляхом використання одиниць мови перекладу, які не збігаються за значенням з вихідними, але можуть бути виведені логічно.

Одним з найпоширеніших видів лексико-семантичних трансформацій є конкретизація - передача одиниці перекладу більш широкого змісту одиницею конкретного змісту. В українській мові необхідно робити заміну слова чи словосполучення, що мають більш широкий спектр значень, еквівалентом, який конкретизує значення згідно контексту або стилістичних вимог. При перекладі за допомогою цього прийому одиниці мови оригіналу, які частіш за все утворені за допомогою складання основ, стають словосполученнями, наприклад:

der Mischergrill - захисна решітка,

die Auflaufbremse - набігаючий тормоз для причепів,

die Luftarmatur - система подачі повітря,

die Pumpfдhigkeit - здатність транспортуватися насосом,

der Steuerschrank - панель управління

При перекладі термінів з галузі будівельної техніки також можливим є застосування прийому генералізації. Генералізація вихідного значення має місце в тих випадках, коли міра інформаційної упорядкованості вихідної одиниці вища за міру упорядкованості одиниці, що відповідає їй за змістом в мові перекладу, наприклад:

die Ersatzteil - запасна частина;

die Fernsteuerung - управління на відстані,

das Kondenswasser - конденсат.

Деякі інші трансформаційні прийоми перекладу термінів застосовуються в тих випадках, коли значення того чи іншого терміну для української мови виявляється новим.

Експлікація - це коли при перекладі дається пояснення терміна. До описового перекладу висувають такі вимоги:

1) переклад повинен точно відбивати основний зміст позначеного терміном поняття;

2) опис не повинен бути надто докладним;

3) синтаксична структура словосполучення не повинна бути надто складною. Також при перекладі цим прийомом зі складних термінів найчастіше утворюються словосполучення. Наприклад:

die Auflaufbremse - набігаючий тормоз для причепи,

der Einfьlldecke - кришка наливної горловини,

die Funktionskontrolle - контроль правильності функціонування,

die Kunststoffbuchse - втулка з полімерного матеріалу.

Частота використання тих чи інших прийомів перекладу термінів з галузі будівельної техніки неоднакова, що можна побачити з наведеної нижче таблиці 2:

Таблиця 2.

Як бачимо, найпоширенішими прийомами перекладу термінів з галузі будівельної техніки постають використання лексичного еквіваленту та калькування. По-перше, це пояснюється тим, що, як зазначалося вище, значну частину термінології будівельної техніки складають одиниці терміносистем суміжних галузей (механіки та електроніки), а також таких наук як фізика чи хімія. Їхня фахова лексика достатньо розвинена і більшість термінів мають словникові еквіваленти в українській мові. По-друге, велика кількість термінів з галузі будівельної техніки становить собою складні слова, які зазвичай передаються на українську мову саме шляхом калькування. Третім за частотою використання іде прийом конкретизації значення, що насамперед стосується вузькогалузевих термінів. Прийом експлікації застосовувався нами під час перекладу фахових текстів також переважно щодо вузькогалузевих термінів, хоча його й не можна вважати достатньо поширеним. Наступні прийоми, а саме: генералізацію, транслітерацію та транскрипцію, ми використовували лише подекуди, та й то з великою обережністю, щоб уникнути викривлення змісту. Таким чином, переклад термінів - дуже відповідальна задача для перекладача. При відтворенні будь-якої термінології, зокрема, термінології будівельної техніки, треба враховувати низку факторів, у тому числі, під час вибору того чи іншого прийому перекладу термінів. Крім того, слід взяти до уваги і деякі практичні поради перекладачеві щодо роботи з фаховими текстами з галузі будівельної техніки.

2.3 Практичні поради щодо перекладу термінів з галузі будівельної техніки

Перед тим, як перекладати інструкції з використання будівельної техніки чи спеціальні тексти з даної тематики, доцільно ознайомитись з іншими текстами цього ж напрямку та зауважити для себе деякі особливості вживання тих чи інших термінів.

Вельми корисним виявляється також ознайомлення з довідниковою літературою з даної галузі, що сприяє подальшому розумінню тестів і забезпечить обрання правильного варіанту перекладу термінології. Якщо є така можливість, бажано показати свій переклад фахівцю з будівництва, або просто проконсультуватися з ним щодо складних або неоднозначних місць у тексті. При перекладі термінів слід уникати синонімії та скорочення термінів. Якщо в тексті трапляється термін, не зафіксований у спеціальних, галузевих словниках, то перекладач має сам підібрати перекладний еквівалент, використовуючи довідникову літературу. На жаль, в нашій країні ще не існує вузькогалузевих німецько-українських словників, тому при перекладі треба використовувати або існуючі німецько-російські галузеві словники, або словники загального призначення, тлумачні словники, енциклопедії тощо.

Нагадаймо, що словники поділяються на двомовні - німецько-українські і українсько-німецькі, наприклад, як словник під редакцією Е. Даума та В. Шенка, який налічує 140 000 одиниць [48, 1760 c.]. Цей словник є дуже зручним у використанні завдяки детальній розробці значень слів та наглядній подачі матеріалу, оскільки містить схеми і малюнки. Подекуди стають у пригоді і неспеціальні словники, і одномовні, куди входять тлумачні словники, наприклад, тлумачні словники української і німецької мов, котрі містять [42, 278с.] у своєму складі певну кількість термінологічних одиниць, а також словники слів іншомовного походження [54, 621 c.]. Також є допоміжні одномовні словники, наприклад, словники синонімів, антонімів і орфографічні, а також енциклопедії загального призначення.

Спеціальні словники поділяються на двомовні - політехнічні, галузеві і допоміжні спеціальні двомовні словники - словники скорочень, словники псевдодрузів перекладача, а також одномовні спеціальні словники [44, 256c.].

Для того, щоб краще користуватися загальними двомовними словниками необхідно памятати, що будь-який двомовний словник дає не переклад слів, а тільки можливі еквіваленти кожного даного слова. В той час, як одномовні словники пояснюють значення слів на тій самій мові.

Словники синонімів не тільки пояснюють значення слів, схожих за значенням, а також надають набори лексичних засобів для більш точного вираження думки.

Словники антонімів також пояснюють значення слів, але методом "від протилежного" і дають можливість вибору схожих за значенням слів і виразів [20, с.243].

Спеціальні політехнічні двомовні словники дають еквіваленти загально-технічних і загальнонаукових термінів, а також загальновживаних слів.

У кінці словника зазвичай міститься список найбільш уживаних спеціальних скорочень та позначень, які вживаються у різних галузях науки і техніки. Словник нерідко має додаток, де можна знайти дуже корисні відомості.

Галузеві словники відрізняються від політехнічних тим, що вони містять значно більше термінів і їх еквівалентів, які відносяться до даної галузі.

Але звичайні словники мають свої недоліки, наприклад, тому що робота з ними забирає більше часу ніж з електронними відповідниками. Адже, в наш час існують різноманітні електронні словники, такі як Lingvo чи Multitran, до речі, даний словник налічує приблизно 3 400 000 термінів. У складі зазначених електронних словників присутні терміни з різних галузей науки і техніки, наприклад: будівельні, технічні, медичні, торгівельні та ін. Такі словники, по-перше, дуже зручні в використанні, а по-друге, надають чіткі та різноманітні значення кожної одиниці. А щоб потім легше було працювати з текстами даної галузі, для себе треба складати термінологічні словники в алфавітному порядку та зберігати їх в електронному вигляді для зручності або фіксувати терміни на окремій картці із вказуванням джерела, в якому даний термін знайдено. Така робота принесе користь не тільки подальшій роботі, а й допоможе іншим перекладачам літератури цієї галузі.

Висновки до розділу 2

Головне правило перекладу термінологічних одиниць - перекладати термін терміном - стосується і термінології будівельної техніки.

Але при перекладі термінів виникає ціла низка труднощів відтворення їх українською мовою. Найчастіше ці труднощі стосуються передачі українською німецьких термінів, які не мають словникових еквівалентів, або багатоеквівалентних термінів.

Терміни, на відміну від звичайних слів, переважно однозначні, але одне й те саме слово може бути терміном різних галузей науки, техніки чи виробництва - це явище називається омонімією.

Є два типи термінів-омонімів: внутрішньогалузеві та міжгалузеві. Для міжгалузевої омонімії характерні такі ознаки: за термінами повинні бути закріплені різні дефініції, і ці терміни мають функціонувати в різних термінологічних системах. Дуже часто можна зустріти внутрішньогалузеву омонімію термінів, для якої характерна одна й та ж форма слова, що має різні значення в межах тієї ж самої галузі науки чи техніки. Для перекладу термінів з галузі будівельної техніки найбільш характерним є застосування таких прийомів перекладу, як калькування та переклад лексичним еквівалентом. Поряд з цими прийомами використовуються також конкретизація, експлікація, генералізація, транслітерація та транскрипція.

Перекладачеві можна дати декілька практичних порад щодо перекладу термінологічних одиниць з галузі будівельної техніки. У перекладі повинні використовуватися терміни, затверджені відповідними державними стандартами; перекладач повинен враховувати, до якої області науки і техніки відноситься термін, що перекладається, особливо іноземний; якщо в тексті трапляється термін, не зафіксований у науково-технічних словниках, то перекладач має сам підібрати перекладний еквівалент, використовуючи довідникову літературу, або проконсультуватися у спеціаліста; в окремих випадках термін можна перекласти описовим шляхом; у тексті перекладу потрібно уникати синонімічного використання термінологічних одиниць; усі терміни, символи, скорочення мають бути уніфіковані; не дозволяється довільне скорочення термінів; номенклатури залишаються переважно мовою оригіналу; одиниці фізичних величин, спеціальні знаки мають відповідати технічним стандартам.

Висновки

У результаті всебічного дослідження термінології будівельної техніки з боку лінгвістики та перекладознавства ми дійшли наступних висновків.

Виробнича діяльність потребує безпосереднього спілкування людей, зайнятих у ній. Засобом цього спілкування, засобом обміну думками, засобом, що сприяє розвиткові тих чи інших галузей виробництва є єдина національна мова з її граматичною будовою, основним словниковим фондом та спеціальною, фаховою лексикою.

Специфіка терміна, що відмежовує його від інших слів мови, полягає в особливому призначенні, функції терміна - по можливості чітко називати спеціальні поняття. Отже, термін - це насамперед функціональна одиниця фахової мови, яка характеризується низкою ознак, серед яких можна назвати визначеність (наявність чіткої дефініції), точність, однозначність, систематичність (приналежність до певної терміносистеми), незалежність від контексту, стилістична нейтральність та ін. При цьому термін має відповідати правилам та нормам конкретної мови.

Проаналізувавши терміносистему будівельної техніки можна зробити висновки щодо найпродуктивніших способів утворення її одиниць, щодо існування тематичних груп, а також щодо труднощів та способів перекладу термінів цієї галузі.

Отже, більшість термінів з галузі будівельної техніки виникло шляхом складання основ. Такі терміни складають приблизно 70% загальної кількості. Способом суфіксації утворено біля 15% термінів. Наступну групу створюють терміни, які виникли префіксально-суфіксальним шляхом, їх нараховується до 10%. А от способом префіксації виникло не більше 5% термінів. Отже, можна сказати, що найпродуктивнішим шляхом утворення термінів будівельної техніки постає спосіб складання основ.

Загальнонаукова та термінологічна лексика як засіб вираження, зберігання та передачі інформації про спеціальні наукові та технічні поняття формується в прямій залежності від рівня розвитку науки й техніки. Процеси проникнення методів досліджень одних наук в інші ведуть до паралельного використання термінів одних наук в термінології інших наук.

В утворенні терміносистеми будівельної техніки відіграють роль термінологічні одиниці таких галузей науки і техніки: першою за численністю виявилася механіка (близько 36%), достатньо численною є також терміносистема електротехніки (14%), терміносистема будівельних матеріалів складає вагому часину підмови будівельної техніки (12%), а також фізичні і математичні терміни входять до складу терміносистеми будівельної техніки (відповідно 9% та 3%), для позначення тих чи інших матеріалів у будівництві використовують терміни, які вже існують у хімічній терміносистемі (3%).

До того, як почати працювати над перекладом фахового тексту з галузі будівельної техніки, бажано ознайомитися з подібними текстами, які було перекладено раніше на рідну мову, щоб окреслити для себе, хоча б у загальних рисах, термінологію даної галузі. У цілому ж, при перекладі текстів вказаної тематики слід дотримуватись загальних правил перекладу науково-технічних текстів, найскладнішим у яких постає переклад термінів.

Можна виділити пять прийомів перекладу, які вживаються при перекладі вузькогалузевих термінів, а саме термінів з галузі будівельної техніки: калькування, транслітерація, транскрипція, конкретизація, генералізація та експлікація. Найпоширенішим прийомом після перекладу словниковим еквівалентом постає калькування, що пояснюється переважаючою кількістю складних слів серед досліджуваних нами термінів та встановленою закономірністю перекладу складних слів з німецької мови на українську саме цим способом. Дуже обережно слід застосовувати прийом транслітерації, внаслідок якої можуть утворитися "хибні друзі перекладача", які здатні призвести до викривлення змісту тексту.

Під час перекладу текстів, в яких вживаються одиниці терміносистеми з галузі будівельної техніки, перекладачеві доцільно дотримуватись деяких правил. Насамперед, використовувати терміни, які затверджено державними стандартами та зафіксовано в словниках. Треба враховувати, до якої області науки і техніки відноситься термін. Тобто, при перекладі багатоеквівалентних термінів слід спиратися на контекст, щоб обрати правильний варіант.

Якщо в тексті трапляється термін, не зафіксований у словниках, то перекладачеві треба самому підібрати, а іноді й утворити перекладний еквівалент, спираючись на встановлені правила перекладу термінології, використовуючи довідникову літературу та (або) за допомогою консультації зі спеціалістом з будівництва.

Не припустимим при перекладі фахових текстів з будівництва виявляється використання термінів-синонімів. Не рекомендується також на власний розсуд скорочувати терміни.

Слід також памятати, що одиниці фізичних величин та спеціальні знаки (математичні, хімічні та ін) мають відповідати технічним стандартам.

Список використаних джерел

1. Аристов Н.Б. "Основы перевода" издательство литературы на иностр. яз., Москва: 1959. - 260 с.

2. Арнольд И.В." Лексикология современного английского языка" издательство литературы на иностранных языках - Москва: 1959. - 352 с.

3. Баранцев К.Т. "Курс лексикології сучасної англійської мови" Державне учбово-педагогічне видавництво " Радянська школа". - Київ: 1955. - 255 с.

4. Беженарь Г.И. Структурно-семантическая характеристика французских медицинских терминов: Автореф. дисс. … канд. філол. наук. - Кишинёв: 1983. - 123с.

5. Белодед И.К. Интернациональные элементы в лексике и терминологии. - Харьков: Вища школа, 1980. - 208 с.

6. "Вісник” Державного університету “Львівська політехніка": Матеріали 2. Виробничий термінологічний бюлетень. -К.: В-во ВУАН, 1935. - С.80

7. Волкова И.Н. Стандартизация научно-технической терминологии. - М.: Изд-во стандартов, 1984. -200 с.

8. Володина М.Н. Интернациональное и национальное в процессе терминологической номинации. - М.: Изд-во МГУ, 1993. - 312с.

9. Вопросы теории и практики перевода научно-технической литературы. - Пенза: Дом НТП, 1991. - 367с.

10. Головин Б.Н., Коробин Р.Ю. Лингвистические основы учения о терминах. - М.: Наука, 1987. - 104 с.

11. Даниленко В.П. Русская терминология. - М.: Наука, 1977. - 248 с.

12. Даниленко В.П., Скворцов Л.И. Нормативные основы унификации терминологии // Культура речи в технической документации. М.: 1982. - 459 с.

13. Дяков А.С. Механізм термінологічного планування // Науковий вісник Чернігівського університету. Випуск 15. Германська філологія: Збірник наукових праць. - Чернівці: ЧДУ, 1997. - С.157

14. Дяков А. С та ін. Основи термінотворення: Семант. та соціолінгвіст. Аспекти / Дяков А. С., Кияк Т.Р., Куделько З.Б. - К.: Вид. дім "КМ Academia", 2000. -218 с.

15. Зубков М. Сучасна українська ділова мова.2-ге видання, доповнене. Х.: Торгін. 2002. - 448 с.

16. Кияк Т.Р., Огуй О.Д., Науменко А.М. "Теорія та практика перекладу" (німецька мова). Підручник для студентів вищих навчальних закладів. - Вінниця: Нова книга, 2006. - 592с.

17. Коваленко А.Я. загальний курс науково-технічного перекладу. - К.: "Фірма "ІНКОС", 2002. - 238с.

18. Комиссаров В.Н. Современное переводоведение. - М.: ЭТС, 2002. - 424с.

19. Корунець І.В. Теорія і практика перекладу (аспектний переклад). - Вінниця: Нова книга, 2003. - 214 с.

20. Крушельницкая К.Г., Попов М.Н. Советы переводчику: учебное пособие по немецкому языку, для вузов - 2е изд. доп. - М: Астрель: АСТ, 2006. - 316 с.

21. Крысин Л.П. Иноязычные слова в современном русском языке. М., 1968. - 275с.

22. Курянова М.О. Навчальний посібник з граматичних проблем перекладу науково-технічної літератури з німецької мови на українську. - К: Видавничо-поліграфічний центр “ Київський університет ”, 2005. - 63 с.

23. Лотте Д.С. Основы построения научно-технической терминологии (вопросы теории и методики).М., 1993. - 176с.

24. Лотте Д.С. Основы построения научно-технической терминологии. - М.: Издательство Академии Наук СССР, 1961. - 160 с.

25. Методика викладання іноземних мов у вищій школі. / За ред. Жлуктенко Ю.О. - К.: Вища школа. - 1971. - 132с.

26. Миньяр-Белоручев Р.К. Теория и методы перевода. - М.: МЛ, 1996. - 208с.

27. Митрополит Іларіон. Історія української літературної мови. - Вінніпег, 1980. - 198 с.

28. Наконечна Г. Українська науково-технічна термінологія. - Л., 1999. - 240с.

29. Наукові записки. - Випуск 81 (4). - Серія: Філологічні науки (мовознавство): У 4ч. - Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2009. - 430с.

30. Новітня філологія: Журнал. - Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. Петра Могили, 2005. - № 1 (21). - С.328

31. Ольшки Л. История научной литературы на новых языках. Т.З. М. - Л., 1933. - 232 с.

32. Пиотровский Р.Г. К вопросу об изучении термина // Учётные записки ЛГУ. - 1952. - № 161. - С. 19-29

33. Пыриков Е.Г. Коммуникативные аспекты перевода и терминологии. - Методическое пособие. - М.: ВГЩ - Всероссийский центр переводов, 1992. - 23 с.

34. Степанова М.Д., Чернышёва И.И." Лексикология современного нем. яз" Госуд. издательство "Высшая школа", 1962. - 294с.

35. Тимченко Є.П. Порівняльна стилістика німецької та української мов. Навчальний посібник. - Вінниця: Нова книга, 2006. - 240 с.

36. Федоров А.В. Основы общей теории перевода. М., 1968. - 234с. Языковая номинация. (Общие вопросы).М., 1977. - 138с.

Словники:

37. Великий німецько-український словник - Близько 170 000 слів та словосполучень / Укладач В. Мюллер. - 2-е вид., випр. та доп. - К.:

38. Чумацький шлях, 2007. - 792 с.

39. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. - К., Ірпінь: ВТФ "Перун", 2001. - 1440 с.

40. Словник лінгвістичних термінів. / Галич Д. І, Олійник І.С. Київ головне видавництво видавничого об`єднання "Вища школа" 1985. - 360 с.

41. Економічний словник (німецько-український). - Укладач Гладич Г.Я. Тернопіль: “Економічна думка", 2004. - 120 с.

42. Короткий тлумачний словник української мови. / За редакцією

43. Д. Гринчишина. - К., 1999. - 278 с.

44. Літературний словник-довідник / Р.Т. Громяк, Ю.І. Ковалів та ін. - К.: ВУ "Академія", 1997. - 752 (Nota Bene)

45. Немецко-русский и русско-немецкий словарь "ложных друзей переводчика" / Сост.к Г.М. Готлиб. - М.: Изд-во "Советская энциклопедия", 1972. - 256 с.

46. Новый немецко-русский словар - Х.: ЧП "Див", 2004. - 720с.

47. Новітній російсько-український, українсько-російський / Зубков М. словник. - Х., 2003. - 450с.

48. Російсько-український словник наукової термінології: У 3 т. - К., 2000. - 340с.

49. Русско-немецкий и немецко-русский учебный словарь = Schulwцrterbuch Russisch / Э. Даум, В. Шенк. - М.: ООО "Издательство Астрель": ООО " Издательство АСТ", 2003. - 1760с.

50. Словарь линвистических терминов. / Ахманова О.С. М., 1966. - 230с.

51. Словник фізичної лексики українсько-англійсько-німецько-російський - Укладачі Козирський В., Шендеровський В. - К., 1996. - 198 с.

52. Словник-довідник з підприємництва та економіки будівництва. - А.Г. Загородній, Г.Л. Вознюк. - Львів, 1994. - 126 с.

53. Словник української мови: У 4 т. / За ред. Б. Грінченка. - К., 2003. - 459с.

54. Сучасний українсько-російський словник Видавництво "Фоліо" майнові права, 2001. - 345 с.

55. Українсько-російсько-англійсько-німецький тлумачний та перекладний словник термінів ринкової економіки / Під ред. Т.Р. Кияка. - 2-е вид., перероб. і доп. - К.: Обереги, 2003. - 621 с.

56. Deutsch-Russisches Wцrterbuch fьr Kraftstoffe und Цle / Verf. Tschotschija A. P. Moskau: Sowjetskaja Enzyklopedija, 1969. - 494 S.

57. Wahrig Deutsches Wцrterbuch / Verf. G. Wahrig. Hrsg. von Dr. R. Wahrig - Burfeind. - Mit einem „Lexikon der deutschen Sprachlehre". - Mьnchen: Bertelsmann Lexikon Verlag GMBH, 2000. - 1451 S.

Додатки

Додаток A

Перекладаючи інструкцію, інструкція - це вид науково-технічного тексту, з використання поршньового насосу нас зацікавив склад словнику та особливості перекладу термінів.

А

das Abschmieren - змазка

das Altцl - відпрацьована олія

der Antriebsmotor - привідний двигун

die Anhдngersvorrichtung - зчіпний пристрій

anpumpen - закачувати

der Antriebsmotor - приводний двигун

das Anziehmoment - момент затяжки

die Auflaufbremse - набігаючий тормоз для причепів

die Auflagerflдche - площа опори

die AuЯerbetriebnahme - вивід з експлуатації

die Ausfallzeit - випадіння, вихід зі строю, простій

die Ausgleichskolbenpumpe - компенсуючий поршневий насос

der Ausrьckhebel - важіль зчеплення

B

die Baustellemischung - будівельний змішувач

der Behдlter - резервуар

die Beeintrдchtigung - пониження, утиск

der Betreiber - водій, керівник

die Betriebstoffe - речовина, що згортається

die Bremssicherheitsseil - гальмівний трос

die Bindemittel - зв`язуюча речовина

die Beseitigung - ліквідація, прибирання, усунення

die Berьhrung - контакт, доторкання

das Betanken - заправка паливом

die Bindemittelsschlempe - вапняний розчин

der Betriebsdruck - робочий тиск

der Betonverflьssiger - пластифікатор бетону

D

die Dichtung - ущільнення

der Dieselmotor - дизель, дизельный двигун

Dieselmotor mit direkter Einspritzung - дизельный двигун з безпосереднім оприскуванням

der Drehmomentschlьssel - динамометричний ключ

der Druckstutz - підпірка

der Drucktaster - кнопковий вимикач

der DruckanschluЯ - вхідний тиск

die Druckluft - стиснене повітря

E

der Einsatzort - місце дії

der Einfьlldecke - кришка наливної горловини

der Einfьllstutzen - заливна горловина

die Empfehlung - рекомендація

entlьften - вентилювати, провітрювати

entriegeln - деблокувати

die Entsorgung - видалення відходів, залишків

die Ersatzteil - запасна частина

F

das Fahrgestell - шасі

die Fernsteuerung - управління на відстані

das FlieЯestrich - течія

der Federstecker - штепсельна вилка

der Feststellknebel - ричаг для фіксації

die Fettpresse - змазочний шприц

die Fettschmierung - консистентна змазка

die Frostschutz - захист від морозу

die Funktionskontrolle - контроль правильності функціонування

die Fцrderleistung - подача, виробництво насосу

die Fцrderleitung - подаючий трубопровід

die Fьllmenge - кількість заповнюючої речовини

G

das Getriebeцl - трансмісійна олія

der Gleitlager - підшипник ковзання

der Grundputzmцrtel - головна штукатурка

H

der Hauptschalter - головний вимикач

die Hydraulikflьssigkeit - гідравлічна рідина

I

der Innendurchmesser - внутрішній діаметр

K

der Kalk - вапно

die Kalotte - лунка, ковпачок, кульовий сигмент, півсфера

der Keilriemen - клиновий ремінь

die Kolbenpumpe - поршневий насос

der Kontermutter - стопорна гайка

die Korrosion - корозія

das Kondenswasser - конденсат

das Konservierungsmittel - консервант

der Kraftstofftank - бак для палива

die Kraftstoffleitung - бензопровід

der Kraftstoffstand - рівень палива

die Kupplungssystem - системи зчеплення

die Kupplung - зчеплення, з`єднання

der Kupplungsgriff - ричаг зціплення

die Kugelkupplung - кульове зчеплення

der Kupplungshebel - педаль зчеплення

die Kunststoffbuchse - втулка з полімерного матеріалу

die Kцrnung - дріблення

L

die Lagerung - положення

der Last - вантаж

die Lieferumfang - об`єм доставки

der Lufthahn - повітряний кран

die Luftarmatur - система подачі повітря

das Luftdьsenrohr - отвір для повітря

der Luftdruckprьfer - повітряний манометр

die Lьftleitung - повітряний шланг, вентиляційна труба

M

der Maschinist - машинист

das Mehrbereichsцl - всесезонна олія

der Mischergrill - захисна решітка

mischen - змішувати

der Mischer - змішувач

die Mischpumpe - насос для змішування

mikroverkapselt - що перебуває в мікрокапсулах

der Mцrtel - будівельний розчин

die Mцrtelleitung - шланг будівельного розчину

die Mцrtelpumpe - розчинонагнетувач

der Mцrtelsand - будівельний пісок

N

das Nachfьllen - доливка

die Not-Aus-Druckknop - кнопка аварійного вимкнення

P

der Pumpbetrieb - робота насосу, експлуатація насосу

die Pumpfдhigkeit - здатність транспортуватися насосом

R

die Radmutter - гайка кріплення колеса

das Regelgewinde - головна різьба

die Regelung - укріплення

der Reifendruck - тиск повітря в шинах

die Reibungszahl - коефіцієнт тертя

der Rьttelsieb - вібросито

S

die Saugleitung - трубопровід, який всмоктує

der Sicherheitsventil - вентиль безпеки

die Schichtdicke - товщина слою

die Schmierstoffe - змащувальний матеріал

die Schutzausrьstung - речовина протихімічного захисту

der Steuerschrank - панель управління

der Spritzgerдt - розпилювач, оприскувач

die Schwenkbereich - підкранове поле

die Stцrungshabung - пошкодження

der Sonderwerkzeug - особливий інструмент

der Stutzgitter - захисні грати

schwebend - який висить у повітрі

die Spannung - напруга

die Schwenkbereich - підкранове поле

die Schaltkupplung - зчепна муфта

der Stцrfall - збій

der Steuerschrank - шкаф управління

Die Schlempe - барда

die Schmierung - змазка

die Sicherheitseinrichtung - захисний пристрій

die Spritzdьs - форсунка

der Sicherheitsventil - аварійний вентиль

die Schraubverbindung - болтове зєднання

die Schalteinrichtung - механізм перемикання

der Schmiernippel - змазочний ніпель

die Schutzkappe - захисний ковпак

der Schraubenkopf - головка гвинта

die Schaftschraube - гвинт для установки

die Sieblinie - крива просіювання

der Sumpfkalk - вапняне тісто

T

der Trichter - подаючий бункер, воронка

der Tropfцler - капельна маслянка

der Tropfpunkt - температура каплепадіння

V

die Ventilhдuse - місце клапана

das Ventilspiel - зазор у клапанах

verfьgbar - наявний в розташуванні

die Verschraubung - гвинтове з`єднання

verstellbar - який регулюється

der Verstellhebel - рукоятка керування

verschrauben - завинчувати

verriegeln - блокувати

der Verputzmцrtel - штукатурный розчин

die Verkabelung - прокладка кабельної мережі

vorlegen - подавати, класти

W

der Wahlschalter - перемикач

das Wegrolle - відкатування

der Werkstoff - матеріал

die Werte - вартість, ціна, напруга

Z

der Zementmцrtel - цементний розчин

die Zusatzmittel - добавки

die Zugeinrichtigung - прицепний устрій

Ц

der Цlbadluftfilter - олійний очищувач повітря

das Цlfilter - фільтр олії

Ь

die Ьberdruck - надлишковий тиск

Додаток Б

Експлуатація.

Змішувач та вібросито.

Змішувач має робочій обєм 170 л. При правильному співвідношенні змішування 1: 3 до 1: 4 достатньо для переробки цілого мішка цементу.

Цей матеріал викладають на гребінь решітки змішувача, розділяють і потім з легкістю вивантажують. Потім добавляють відповідний наповнювач.

Зверніть увагу на те, щоб усі компоненти будівельного розчину додавались у змішувач у правильному порядку:

1. Вода

2. Цемент

3. Пісок

Змішувач споруджено так, що штукатурний розчин зм ішується без проблем. Використання сухого чи густого будівельного розчину може перегружати змішувач. Якщо в той же час працює й двигун насосу для розчину, то потужності двигуна може не вистачити.

Якщо в піску знаходяться каміння чи інші сторонні домішки, існує вірогідність блокування, а горловина змішувача скривлюється чи ламається. Для того, щоб під час перевантаження не виникало ніяких пошкоджень, клиновидний ремінь повинен бути прикріпленим до змішувача. Під час перевантаження цей ремінь зіскакує. Змішувач одразу ж повинен бути вимкненим та робота двигуна теж тимчасово повинна бути призупинена. Після цього решітку змішувача можна відкрити та усунути пошкодження.

Небезпечно. Не слід доторкатися руками до рухомої частини машини не під час роботи, не під час її виключення.

Оприскування змішувача під час роботи привідного двигуна може привести до того, що ремінь скрутиться навколо змішувача під час процесу змішування.

Змішування та перекачування розчинів

У цьому розділі описано як змішуються та перекачуються

будівельні розчини

Вказівка

Щоб уникнути закупорювання подаючого трубопровіда, Ви повинні змазати усередені трубопровіду вапняним молочком.

Зачиніть клапан змішувача.

Ввімкніть привідний двигун. Продивіться главу: "Введення в

експлуатацію" - розділ: "Запуск двигуна".

Ввімкніть зчеплення розчинонасосу за допомогою важіля.

Відчиніть повітряний кран на розпилювачі.

Зачиніть кран для відпрацьованого повітря (2).

Відчиніть повітряний кран на машині (1).

Зачиніть кран, який циркулює повітря на розчинонасосі.

Під час змішування будівельні розчини будуть перекачуватися через

подаючий трубопровід.

Продовження на наступній сторінці

Експлуатація

Заповніть подаючий трубопровід водою.

Підєднайте подаючий трубопровід до вхідного штуцера.

Вказівка

Завдяки змазці вапняним молочком подаючий трубопровід буде змазаний у середині, що дозволить запобіг нути закупорюванню трубопроводу.

Процес перекачування повинен відбуватися за допомогою вапняного молочка.

Ввімкніть двигун. Продивіться главу "Введення в експлуатацію" - розділ "Запуск двигуна".

Повільно перекачайте вапняне молочко в подаючий трубопровід. Продивіться розділ " Змішування та перекачування будівельного розчину".

Під час першого змішування перекачайте вапняне молочко в подаючий трубопровід. А на кінці трубопроводу розмістіть відповідну ємкість для вапняного молочка, а потім утилізуйте його відповідно інструкції.