Управління залученими коштами банку (за матеріалами ТОВ Банк "Фінанси та кредит")

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ
ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Управління залученими
коштами банку (за матеріалами ТОВ БАНК „ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ”)

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ УПРАВЛІННЯ ЗАЛУЧЕНИМИ
КОШТАМИ БАНКУ

1.1 Джерела формування і фактори впливу на формування
зобов’язань банку за коштами клієнтів

1.2 Інструментарій і показники ефективності управління
залученими коштами банку

РОЗДІЛ 2. ДІАГНОСТИКА СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ЗАЛУЧЕНИМИ
КОШТАМИ БАНКУ ТОВ БАНК “ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ”

2.1 Загальна оцінка потенціалу банку щодо залучення
коштів

2.2 Аналіз залучених коштів

2.3 Організаційне, методичне і програмне забезпечення
управління залученими коштами банку

2.4 Інструментарій з управління залученими коштами
банку

РОЗДІЛ 3. УДОСКОНАЛЕННЯ ІНСТРУМЕНТАРІЮ З УПРАВЛІННЯ
ЗАЛУЧЕНИМИ КОШТАМИ ТОВ БАНК “ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ”

3.1 Світовий досвід з інтегрованого управління
залученими коштами банку

3.2 Інструментарій з управління структурою залучених
коштів банку в концепції інтегрованого управління активами та пасивами банку

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

АНОТАЦІЯ

ВСТУП

Актуальність обраної теми дипломного проекту та доцільність
проведення досліджень для оцінки стану та перспектив розвитку методів управління
залученими коштами в комерційних банках полягає в необхідності впровадження методології
комплексного аналізу ефективності діяльності комерційного банку не тільки в внутрішньому
мікросередовищі, але і при порівняльному аналізі положення банку у банківській системі
України (макросередовищі), оскільки формування попиту та пропозиції на залучені
кошти є результатом конкурентної взаємодії банків банківської системи України і
загального фінансового стану юридичних і фізичних осіб в Україні, який формує їх
схильність до пропозиції тимчасового збереження вільних коштів в банківській системі.

Залучені та запозичені кошти комерційного банку є платними
ресурсами, ціна на які залежить від їх
виду, суми, валюти та строку залучен-ня(запозичення).

Об’єктом дипломного дослідження є – діяльність комерційного
банку по залученню коштів юридичних та фізичних осіб на прикладі діяльності ТОВ
БАНК “Фінанси та Кредит” та порівнянні його діяльності з іншими комерційними банками
України першої групи рейтингу Національного банку України.

Предметом дипломного дослідження
є – комплекс системи
управління залученими коштами в ТОВ БАНК “Фінанси та Кредит”,
а також в інших банківських установах банківської системи України.

Методами дипломного дослідження
є – структурний аналіз, первинні статистичні спостереження, групування та статистистичний
аналіз хроноло-гічних рядів параметрів, побудова математичної моделі розрахунку
рентабель-ності операційної діяльності банку як функції вартості ресурсів та дохідності
активних операцій, побудова розрахункового алгоритму математичної моделі в “електронних
таблицях” EXCEL-2000 та проведення прогнозного регресійного моделювання впливу структури залучених коштів на рентабельність роботи банківської установи.

Мета дипломного дослідження полягає у теоретичному обгрунтуванні
важливості інтегрованого управління активами та пасивами комерційного банку для
визначення алгоритму управління залученням ресурсів(пасивів) у юридичних та фізичних
осіб, розкриттю діючої практики залучення коштів в ТОВ БАНК “Фінанси та Кредит”,
а також пошуку напрямків удосконалення розвитку програмних моделей управління оптимальністю
структури залучених коштів в комерційному банку.

Для досягнення поставленої мети в дипломній роботі вирішуються
такі завдання:

- 
досліджено
сутність та класифікацію ресурсної бази комерційного банку, як структурний розподіл
коштів на власний капітал, залучені кошти юридичних та фізичних осіб у вигляді поточних
та строкових депозитів, запозичені кошти у інших комерційних банків та Національного
банку України у вигляді короткострокових та довгострокових кредитів;

- 
досліджено структуру залучених
коштів в ТОВ БАНК “Фінанси та Кредит”, її динаміку у 2003 – 2007 роках та порівняльні
особливості структур залучених коштів в інших комерційних банках першої групи рейтингу
НБУ;

- 
розглянуто процес функціонування
та управління залученими коштами в ТОВ БАНК “Фінанси та Кредит”;

- 
проведено аналіз діючої практики
управління залученими коштами в комерційних банках розвинутих країн світу;

- 
проведена розробка регресійної
багатовимірної математичної моделі розрахунку впливу структури пасивів комерційного
банку на рентабельність його роботи;

- 
на основі розрахунків побудованої
моделі запропоновано шляхи удосконалення оптимальної структури залучених коштів
в ТОВ БАНК “Фінанси та Кредит” для підвищення рівня рентабельності роботи банку;

На вирішення проблеми оптимального управління залученими
коштами в комерційних банках спрямовані дослідження, викладені в монографіях наступних
авторів: – Азаренкова Г.М., Васюренко О.В., Герасимович А.М., Жуков Е.Ф., Коцовська
Р.Н., Ричаківська В.І., Мороз А.М., Українська Л.О., Савлук М.І., Панова Г.С., Примостка
Л.О. , Пуховкіна М.Ф., Спіцин І.О., Спіцин Я.О., Шевченко Р. І..

Впровадження пропозицій і рекомендацій щодо шляхів оптимізації
структури залучених коштів в комерційному банку, наданих в дипломній роботі, дозволить:

- 
зосередити увагу банківських
установ на доцільності оптимальних структурних обсягів залучення коштів відносно
рівня статутного капіталу з точки погляду на максимальний рівень досягнення дивідендної
рентабельності роботи комерційного банку;

- 
звернути увагу акціонерів комерційних
банків на необхідність опти-мального нарощення власного капіталу, оскільки результати
дипломного дослідження доводять, що максімум частки ринку залучених коштів не є
основою для максимуму дивідендної доходності акціонерного капіталу банку, та навпаки,
існує нелінійна функція рентабельності від структурної частки власного капіталу
з можливим максимумом в районі 19-20%, яка потребує додаткового дослідження.

Інформаційною базою дипломного дослідження були – звітні
документи ТОВ БАНК “Фінанси та Кредит” за 2000 – 2006 роки, статистичні матеріали
Національного банку України, Асоціації українських банків, Держкомстату України.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ УПРАВЛІННЯ ЗАЛУЧЕНИМИ КОШТАМИ БАНКУ

1.1 Джерела формування і фактори впливу на формування
зобов’язань банку за коштами клієнтів

Ресурси комерційного банку – це сукупність грошових коштів,
що знахо-дяться у його розпорядженні і використовуються ним для виконання активних
операцій. Операції, завдяки яким комерційні банки формують свої ресурси, мають назву
пасивних.

Згідно з джерелами утворення банківських ресурсів в існуючій
банківській практиці ресурси комерційних банків поділяють на власні, залучені та
запозичені.

Метою менеджменту в сфері управління зобов’язаннями банку
є залучення достатнього обсягу коштів з найменшими витратами для фінансування тих
активних операцій, які має намір здійснити банк і підтримка достанього рівня ліквідності.

Основними завданнями щодо управління залученими коштами
банку є:

- 
дотримання нормативів ліквідності;

- 
дотримання нормативів обов’язкового резервування;

- 
реалізація депозитної політики
банку;

- 
підтримка структури пасивів
(коефіцієнт фінансового важеля) на рівні, який відповідає стратегічним цілям банку;

- 
використання підходів до управління
зобов’язаннями, які відповідають стратегії управління ризиком ліквідності;

- 
застосування інструментів управління
зобов’язаннями банку, адекватних стану фінансового ринку;

- 
встановлення відповідності
обсягів і структури зобов’язань обсягам і структурі активних операцій, спираючись
на стратегію інтегрованого управління пасивами і активами банку;

- 
формування собівартості ресурсів
на ринку, що забезпечують стабільну доходність активних операцій.

Формування зобов’язань банку знаходиться під впливом двох груп факторів:
зовнішніх і внутрішніх:

1. 
До факторів зовнішнього впливу
відносяться:

а) міжнародні фактори:

- кон’юнктура міжнародних фінансових ринків;

- доступ банків України до кредитних ресурсів на міжнародних
фінансових ринках.

б) Фактори внутрішньодержавні:

- кон’юнктура ринку кредитних ресурсів;

- кон’юнктура фондового ринку;

- кон’юнктура ринку нерухомості;

- податкове законодавство;

- інструментарій НБУ з регулювання депозитних операцій
і операцій банків із запозиченням коштів в НБУ та інших банках.

2. До факторів внутрішнього впливу відносяться:

- доступ банку до міжнародних фінансових ринків, до коштів
міжнародних фінансових організацій;

- доступ до національних фінансових ринків;

- доступ до коштів НБУ:

- участь банку у міжнародних платіжних системах;

- участь банку у внутрішньодержавних платіжних системах;

- географічне розташування філій банку;

- кількісна мережа філій банку;

- клієнтська база;

- види пасивних операцій, які здійснює банк;

- організація розрахункових та касових операцій з клієнтами;

- ведення кореспондентських рахунків банку.

Власний капітал комерційного банку займає невелику питому
вагу у сукупному капіталі, при цьому, якщо для суб ' єктів підприємницької діяльності
норма власного капіталу повинна становити біля 50%, то для комерційних банків загальноприйнята
норма може бути не більше 8%. Це обумовлено специфікою банківської діяльності, при
якій банк користується, в основному, чужими грошима, а власні кошти служать передусім
для страхування інтересів вкладників і кредиторів банку, а також для покриття поточних
збитків від банківської діяльності. Інакше кажучи, власний капітал комерційного
банку виконує захисну функцію, а функція забезпечення оперативної діяльності для
власного банківського капіталу є другорядною.

Залучені кошти комерційного банку
– це кошти, які банк залучає на вклади і депозити. Депозит (вклад) – кошти в безготівковій
чи готівковій формі, що надаються фізичними чи юридичними особами в управління резиденту,
визначеному фінансовою організацією згідно із чинним законодавством України, або
нерезиденту на чітко визначений строк та під процент і оформлюються відповідною
угодою.

Практично усі клієнтські рахунки називаються депозитними.
Депозитним може бути будь-який відкритий клієнту у банку рахунок, на якому зберігаються
його грошові кошти. За формою використання рахунків вони поділяються на :

депозити (вклади) до запитання, термінові
або строкові депозити, умовні депозити.

До запозичених коштів комерційного банку належать кошти,
отримані від емісії і продажу облігацій, та кредити, отримані у інших банків, в
тому числі в Національному банку України.

Залучені та запозичені кошти комерційного банку є платними
ресурсами, ціна на які залежить від їх
виду, суми, валюти та строку залучен-ня(запозичення). Cтруктура статей власних, залучених та запозичених коштів в пасивних ресурсах
комерційного банку наведена в табл. 1.1 [13].