5

ЗМІСТ

1. ВСТУП

Перш ніж аналізувати роботу файлових менеджерів, одним з яких є Windows Commander, потрібно визначитися з файловою системою. Під визначення файлової системи підпадає багато формулювань, але найбільш точним є наступне:

Файлова система - це загальна структура, яка визначає в операційній системі найменування, збереження і розміщення файлів. Різними типами файових систем являються системи FAT, FAT32 та NTFS.

Отже, з цього можна зробити висновок, що саме файлова система забезпечує правильну роботу з інформацією, не дивлячись на тип операційної системи.

Файлова система сімейства Windows 95, Windows 98 має вигляд таблиці і розрізняється по типах: FAT, FAT 32. Що стосується операційних систем Windows XP, Windows NT, Windows 2000, то там присутня файлова система NTFS, а також може бути FAT 32 на несистемних логічних дисках.

Відомо, що файлова система FAT, що використовується дисковою операційною системою MS-DOS та операційними системами сімейства Windows для упорядкування файлів та управління ними, FAT (file allocation table - таблиця розміщення файлів), представляє собою структуру даних, створювану Windows при форматуванні тому для файлових систем FAT і FAT 32. Windows зберігає в таблиці розміщення файлів відомості про кожен файл, щоб при необхідності можна було викликати потрібний файл.

Основними відмінностями файлової системи FAT від FAT 32 є те, що FAT 32 підтримує менші розміри кластерів <кластер - це мінімальна порція дискового простору, яка може бути виділена для розміщення файла; всі файлові системи, використовувані Windows вибирають одне із стандартних значень, виходячи з розміру тому; стандартні значення підібрані таким чином, щоб знизити втрату дискового простору і ступінь можливої фрагментації тому, розмір кластера також називають одиницею виділеної памяті >, що дозволяє більш ефективно використовувати дисковий простір.

Файлова система NTFS - це покращена файлова система, яка забезпечує рівень швидкодії та безпеки, а також додаткові можливості, що недоступні ні в одній версії системи FAT. Наприклад, для забезпечення цілісності даних тому в файловій системі NTFS використовуються стандартні технології запису і відновлення трансакцій. У випадку збою компютера цілісність файлової системи відновлюється за допомогою журналу NTFS і даних в контрольних точках. В операційних системах Windows 2000 и Windows XP файлова система NTFS також забезпечує додаткові можливості, такі, як дозволи для папок та файлів, шифрування, дискові квоти та стиснення.

Отже, з вище наведеного можна зробити висновок, що для сімейства Windows існує два основних види файлових систем: FAT та NTFS.

Основна робота з файловою системою полягає у наступному: найменування, зберігання, швидкий доступ, видалення та відновлення файлів. Оскільки файл - це пойменована область інформації, а безперечний той факт, що інформація, створена у середовищі практично всіх програм, зберігається у вигляді файлів.

Файли в свою чергу зберігаються в папках. У папок своя історія. Раніше, при використанні дискової операційної системи їх називали каталогами або директоріями. При зявленні операційних систем з графічним інтерфейсом каталоги чи то директорії стали називати папками, оскільки їхні піктограми дійсно нагадують вид папок. Щодо визначення папки, то це “контейнер для програм та файлів у графічних інтерфейсах користувача, відображений на екрані у вигляді значка або піктограми з виглядом канцелярської папки; папки використовуються для упорядкування програм та документів на диску і можуть містити як файли, так і інші папки”.

Самі папки і файли зберігаються на логічних дисках жорсткого диску або вінчестера. Для зручності роботи з файлами та папками жорсткий диск розбивають на декілька логічних дисків, один з яких відводять під системний. Диском вважається “відформотована для певної файлової системи область збереження даних, якій призначена певна буква диску; для збереження може використовуватися дискета, компакт-диск, жорсткий диск або диск іншого типу; зміст диску можна переглянути, натиснувши на його значок в провіднику Windows або у вікні “Мій компютер””.

В операційних системах сімейства Windows, починаючи з версії 95 року і надалі, це вже стало аксіомою для цих операційних систем, використовується два вікна для роботи з файлами (версії Windows 3.1, 3.11 не беруться до уваги, оскільки це перехідні програмні продукти, що суміщали в собі функції і прикладного програмного забезпечення, і деякі функції операційної системи): “Провідник” та “Мій компютер”. Однак, як правило, багато користувачів не задовольняє обмежений набір функцій цих двох вікон, а також їх інтерфейс. Вони не обмежуються їх роботою, а для своїх робочих потреб використовують різноманітні файлові менеджери. Наприклад, Windows Navigator, Norton Commander for Windows, Windows Norton Commander Professional, Far Manager, Windows Commander та багато інших. Практично вся їх історія починається з часів використання операційної системи MS-DOS, коли для роботи вживалися їхні попередні версії, на основі яких і створені вище зазначені файлові менеджери: Norton Commander, DOS Navigator і т.д. Це і пояснює наявність у сучасних файлових менеджерів двохпанельного інтерфейсу. Він себе дуже добре зарекомендував протягом всього еволюційного розвитку операційних систем і зараз використовується дуже широким колом користувачів.

Виходячи з порівняльної характеристики, можна стверджувати, що практично у всіх файлових менеджерах вдало використовуються функціональні клавіші від F1 до F10, хоча з деякими відмінностями. Всі файлові менеджери даного типу містять дуже багато вбудованих функцій: зєднання з FTP сервером (для підєднання до мережі Internet), зєднання по локальній мережі, робота з архівами, вбудовані та виклики зовнішніх редакторів для редагування системних та текстових файлів і т п, а також ціла низка настроюваних функцій та додання кнопок для виклику будь-яких вікон та програм. Для файлових менеджерів, працюючих у середовищі ОС сімейства Windows (маються на увазі ті, які не працюють у консольному додатку, або при ОС MS-DOS) характерний наступний інтерфейс графічного типу: практично всі вони мають вигляд вікна (не береться до уваги FAR 4.02) зі стандартним набором кнопок у правому верхньому куті - (зліва направо - звернути, змінити розмір вікна, закрити). В самому верху вікна файлового менеджера, починаючи зліва направо - заголовок, що містить назву програми. Під заголовком йдуть меню, організовані по певним групам команд. Наприклад у WinNc 2000 Professional вони такі - <Left; Files; Commands; Options; Help; Right>; у Disk Commander - <Левая панель; Файлы; Диск; Интернет; Комманды; Настройки; Правая панель> , у Windows Commander - <Файл; Выделение; Команды; Сеть; Вид; Конфигурация; Пуск>. Як бачимо з порівняльної характеристики практично набори команд, тобто, меню цих файлових менеджерів в основному співпадають. Це насамперед повязано з особливостями файлової системи та самої роботи з файлами та папками. Деталі в додатку № 1.

Що собою являє файловий менеджер Windows Commander, ми розглянемо в слідуючому розділі.

ерп

2. АНАЛІЗ ФУНКЦІОНУВАННЯ ФАЙЛОВОГО МЕНЕДЖЕРА WINDOWS COMMANDER

2.1 КЛЮЧОВІ ЯКОСТІ WINDOWS COMMANDER

Windows Commander - це файловий менеджер, розроблений для сімейства Windows подібний до провідника Windows. Але Windows Commander використовує інший підхід: він має два фіксованих вікна (або ще їх називають панелями, ця назва прийшла до нас з часів використання ОС MS-DOS), розташованих одне навпроти іншого.

Основними ключовими якостями Windows Commander є:

- функції клавіатури подібні до оригінальних функцій клавіатури в дисковій операційній системі (DOS) (таблиця № 1);

- підтримує метод мишки Drag & Drop, включаючи керування принтером;

- розширене копіювання, переміщення, перейменування та видалення цілих дерев каталогів (включаючи функцію видалення “повних” директорій) ;

- архівами управляють, як директоріями; можна просто копіювати файли до та з архівів; відповідна програма-архіватор викликається автоматично; підтримуються слідуючи типи архівів: pkzip, arj, lha, rar, uc2 та ace;

- стартове меню (визначені користувачем команди) дають можливість користуватися розгортаючимся меню, певна директорія або файл виділений курсором в даній програмі може просто запустити відповідну програму;

- командна строчка існує для простого запуску програм з параметрами, треба набрати імя програми, а потім натиснути CTRL+ENTER чи CTRL+SHIFT+ENTER;

- покращена система пошуку з пошуком тексту в файлах на всіх без винятку дисках;

- вбудована програма перегляду файлів будь-якого розміру в шістнадцятирічному, двоїчному та текстовому форматі, що використовує як набір знаків (алфавіт) ASCII - (DOS), так і набір знаків (алфавіт) ANSI - (Windows), ширина строчки та розмір шрифту може бути змінена;

- внутрішній архіватор Unzip, що дозволяє працювати з zip-файлами без виклику зовнішньої програми-архіватора;

- настроювана кнопочна панель для запуску зовнішніх програм чи команд внутрішнього меню;

- настроюване основне меню;

- внутрішні архіватори для файлів формату ZIP, ARJ, LZH, GZ, TAR, RAR та ACE.

Таблиця №1

ОПЕРАЦІЇ З ФАЙЛАМИ

Основними операціями, що передбачені в файловому менеджері Windows Commander є: виділення файлів, перечитання вихідної директорії, перегляд змісту файлів, редагування файлів, копіювання, перейменування / переміщення, створення директорій / каталогів, папок /, видалення обєктів.

Виділення файлів

Щоб виділити файли потрібно натиснути на них правою кнопкою мишки один раз, утримуючи праву кнопку мишки натисненою, провести по групі файлів - вони стануть виділені; інший спосіб - навести курсор за допомогою клавіш та натиснути клавішу Insert.

Щоб провести виділення / зняття виділення файлів спеціального типу, потрібно натиснути клавішу + (або -) номерного блоку на клавіатурі та вибрати в опціях виділення “Выделить группу / Снять выделение…” з меню “Выделение”.

Приклад 1: ку*.*|*.с *.д виділяються всі файли, які починаються з ку і не закінчуються на с чи д.

Приклад 2: |*.exe виділяються всі запускаємі файли програм.

Виділення файлів передує виконанню таких операцій, як копіювання та переміщення/перейменування файлів; розпакування файлів з архівів.

Перечитання вихідної директорії

Для виклику цієї операції потрібно натиснути F2, що викликає вихідне вікно з рамкою навколо нього. Ця процедура, як правило, застосовується після того, коли в дисководі змінюється дискета і т п.

Перегляд змісту файлів

Операція перегляду змісту файлів за допомогою внутрішнього переглядача виконується за допомогою клавіші F3. Вбудований переглядач файлів відобразить зміст виділених файлів або файлу, виділеного курсором (в залежності від конфігурації, настройок). Утримуючи натисненою клавішу SHIFT та натискаючи клавішу F3, вибирається альтернативний метод (тобто перегляд виділених файлів, коли за замовчуванням стоїть режим перегляду файлу під курсором). В переглядачі можна також переключатися з перегляду одного файла на другий (при перегляді численних файлів) за допомогою натискання “n”, ESC закриває переглядач файлів та повертає знов до роботи у файловому менеджері. Також можна настроїти Windows Commander для з використанням для перегляду файлів зовнішнього переглядача за вибором користувача.

За допомогою клавіші ALT легко здійснюється перехід між зовнішньою та внутрішньою програмами перегляду файлів, а за допомогою клавіші SHIFT - між одним та багатьма файлами (перехід між багатьма файлами можливий тільки за умови використання внутрішньої програми перегляду файлів).

Якщо вихідна директорія відображає зміст архіву, то користувачу задається питання у вигляді діалогового вікна, чи дійсно користувач бажає розпакувати та переглянути виділені файли. Потім файли розпаковуються до директорії, визначеної тимчасовою змінною середовища, так званою директорією - temp. Можна прописати строчку у файлі “autoexec.bat”, наприклад, “set temp=c:windowstemp”. Якщо такої директорії на ПК не існує, тоді Windows Commander в своїй програмній директорії створює піддиректорію $wc, де і зберігаються всі тимчасові файли. Коли Windows Commander закривається, ця директорія видаляється.

Редагування файлів

Для того, щоб відредагувати файл потрібно натиснути клавішу F4. так запускається редактор, який користувач вибирає у діалоговому вікні конфігурації файлового менеджера, і туди завантажується виділений файл, призначений для редагування. За замовчуванням таким редактором є блокнот Windows. Але він відкриває текстові файли обмеженого розміру, тому часто використовують інші текстові редактори для таких цілей, наприклад, Wordpad.

Копіювання

Ця команда дозволяє копіювати файли та цілі директорії з вихідної директорії до іншої директорії. Для цього потрібно вибрати, тобто, виділити необхідні для копіювання файли та натиснути клавішу F5 на клавіатурі. Відкриється діалогове вікно, де потрібно ввести шлях до директорії, куди копіюватимуться файли, а також маска файлів. За замовчуванням шлях до директорії представлено разом з маскою файлів “*.*”, що означає “всі файли з будь-яким розширенням”. Можна використовувати будь-який тип імен файлів дискової операційної системи (DOS), включаючи непередбачувані. В полі трохи нижче при необхідності визначається, що тільки файли певного типу будуть скопійовані до цільової директорії. Наприклад, можна скопіювати файли тільки з розширенням *.xls (це правило розповсюджується і на файли, що знаходяться в піддиректоріях.

Щоб скопіювати файл в ту ж саму директорію (змінити імя файла), потрібно натиснути SHIFT+F5. При роботі в операційних системах Windows 95/98 або NT з новою оболонкою використовують для цього комбінацію клавіш CTRL+SHIFT+F5.

За допомогою кнопки з написом “Дерево” вибирають потрібну директорію з дерева директорій. Якщо потрібна директорія знаходиться на іншому диску, то потрібно його вказати.

За допомогою кнопки “Черга” виділені файли можна додавати до останнього відкритого діалогового вікна копіювання. Ця функція файлового менеджера Windows Commander дуже корисна при копіюванні файлів великого розміру одного за другим. Такий режим копіювання набагато ефективніший, ніж паралельне копіювання усіх фалів зразу (воно може призвести до зависання ПК).

Можна також додавати один файл до іншого. Але перед цим треба зробити так, щоб режим підтверджень не був вимкнений, потім просто потрібно скопіювати файл, що додається до іншого файла. Windows Commander запропонує діалогове вікно з тим, щоб перезаписати його, потрібно вибрати кнопку “Append” (додати).

Перейменування / переміщення

Ця команда дозволяє перейменовувати та переміщувати файли та цілі директорії з вихідної директорії і може бути застосовна для переміщення їх до інших директорій та дисків. Задається команда для цієї операції за допомогою клавіші F6.

Створення директорій / каталогів, папок /

Операція створення нової директорії в вихідній виконується за допомогою клавіші F7, можна створювати декілька піддиректорій за одну операцію, тільки їх треба відокремлювати зворотною косою або слешем, наприклад: директорія_1директорія_2директорія_3і т д.

Видалення обєктів

Видалення файлів та директорій / папок, каталогів / є дуже тонкою справою, оскільки можна ненароком видалити не той файл чи папку, іноді навіть системний; при ОС Windows 95/98/NT та при відповідній настройці Windows Commander (вона, до речі, при встановленні файлового менеджера працює за замовчуванням) видалені файли потрапляють до корзини, звідки можна легко їх відновити. Видалення обєктів: файлів та папок; здійснюється за допомогою клавіші F8.

2.3 УПРАВЛІННЯ АРХІВАМИ

Робота з архівами слідуючи типів (ZIP, ARJ, LZH, RAR, UC2, CAB, ACE) у файловому менеджері Windows Commander має свої особливості. Важливо памятати, що більшість програм-архіваторів не підтримують довгі імена файлів Win95/98 та WinNT. Винятками є внутрішній ZIP - архіватор, вбудований всередині Windows Commander, Zip-NT і зовсім нові версії UC2, RAR, LHA та ACE.

Як правило, використовують частіше всього внутрішній ZIP-архіватор. Windows Commander перевіряє створений архів зразу після процесу пакування файлів для того, щоб впевнитися, що він створений без ушкоджень і не має дефектів. Але при бажанні цю функцію можна відключити. Робиться це так: додається строчка VerifyZip=0 в секцію [Packer] файла wincmd.ini.

Треба зазначити, що більшість установок, які прописані в файлі wincmd.ini, можуть також змінюватися в діалогових вікнах. Небагато установок можна змінювати безпосередньо у цьому файлі, це означає, що вони існують не для користувача, а лише як робочий простір, що вирішує деяку проблему, в даному випадку проблему архівації файлів.

Архівами вважаються файли з розширеннями .ZIP, .ARJ, .LZH, .RAR, .UC2, .CAB, .ACE. такі файли містять в собі інші файли у стисненій формі, що зменшує ними обєм займаної памяті. Але, щоб отримати доступ до цих файлів, їх треба спочатку розпакувати. Файли з розширеннями .TAR прийшли зі світу ОС UNIX - зазвичай їх запаковують у a GZIP файл (.GZ). такі файли також можна видозмінювати за допомогою файлового менеджера Windows Commander. Архіви формату CAB використовуються Microsoft для інсталяції програм. CAB архіви можна розпаковувати тільки в Windows Commander. Файли CAB підтримуються тільки 32-розрядною версією.

Саморозпаковуючі архіви, що мають розширення файлів .ЕХЕ та .COM, також підтримуються файловим менеджером Windows Commander. Щоб відкрити такий архів, потрібно помістити курсор на файл і натиснути CTRL+PgDn. Щоб створити саморозпаковуючий ZIP архів, потрібно переіменувати ZIP файл в ЕХЕ файл. Тоді Windows Commander запропонує створити саморозпаковуючий архів.

Щоб запакувати та розпакувати файли, потрібні спеціальні програми, наприклад: pkzip.exe, pkunzip.exe, arj.exe, lha.exe, rar.exe, uc.exe and ace.exe. Windows Commander може функціонувати як робоча оболонка для цих програм. Додатково Windows Commander містить Pkzip-сумісний внутрішній архіватор, що підтримує майже всі функції pkzip, навіть створення багатотомних ZIP файлів. Не підтримується тільки шифрування файлів з-за жорстких законів США, що стосуються експорту. Архіватор оснований на Zlib і створений Жанлупом Гейлі. Вихідний файл на мові програмування C доступний в Інтернеті для всіх бажаючих за адресою ftp://ftp.uu.net/pub/archiving/zip.

.CAB архіви можна тільки розпаковувати в Windows Commander. Створення архівів такого типу не підтримується цим файловим менеджером.

Windows Commander можна використовувати як оболонку архіватора, тому що ця програма працює з архівами, наче це є директорії. Цей файловий менеджер просто відкриває архіви наче директорії і показує користувачу їх внутрішній зміст. Це означає, що користувач, двічі натиснувши ліву кнопку мишки або один раз клавішу ВВОДУ (ENTER) на виділеному курсором архіві, може легко відкрити його і побачити його зміст. Всі файли запаковані в архіви відображаються в нормальному вікні файлів. Якщо файл був запакований до архіву разом зі своїм шляхом, відповідні директорії нормально відображаються на екрані при відкритті цього архіву в лівій чи правій панелі файлового менеджера. Можна вільно переходити о цих директоріях і розпаковувати будь-які файли і навіть цілі директорії.

Windows Commander може також відкривати архів в архіві! Щоб розпакувати архів до тимчасової директорії, просто натисніть ENTER на тому архіві. Якщо архів має невідоме розширення або це саморозпаковуючий архів, потрібно натиснути CTRL+PgDn. При виході з архіву або закритті програми файл буде автоматично видалено з тимчасової директорії.

Щоб розпакувати файл за допомогою Windows Commander потрібно: відкрити файл, що потрібно розпакувати в одній панелі, в іншій панелі перейти до конкретної директорії, де і буде міститися розпакований файл або група файлів, при необхідності створити таку директорію; вибрати файли, що підлягають розпакуванню, виділити їх; натиснути клавішу F5, що відповідає операції копіювання обєктів: файлів та папок; таким чином починається процес розпакування: відкривається діалогове вікно для розпакування файлів, щоб розпакувати всі файли, просто натисніть ALT+F9. Windows Commander містить вбудовані архіватори для слідуючи файлів: ZIP, ARJ, LZH, .RAR, .TAR, .GZ, .CAB та .ACE.

Для того, щоб помістити файли до архіву, потрібно вибрати тип архіву з меню Файл або натиснути комбінацію клавіш ALT+F5. Зявляється діалогову вікно, де потрібно вибрати установки для пакування файлів. Потрібно ввести обране імя файла архіву, який потрібно створити, після цього натиснути ENTER, файли додаються до архіву.

Важливо ввести розширення, яке буде вказувати на тип архіву, при назві архіву (zip, arj, lha, rar, uc2, ace).

Коли Windows Commander сконфігурований на використання внутрішнього вбудованого ZIP архіватора, можна все ж використовувати зовнішній архіватор packer (pkzip чи zip-nt). Замість ZIP: потрібно прописати EXT: перед імям файлу. Також можна використовувати внутрішній архіватор, прописуючи перед імям файла строчку INT:.

Якщо потрібно додати файли до існуючого архіву, треба виконати слідуючи процедуру: відкрити архів в одній з панелей; вибрати файли та папки, які потрібно додати до вже існуючого відкритого архіву в іншій панелі; далі натиснути F5, щоб запакувати вибрані файли. Знову зявиться діалогове вікно для пакування файлів, потрібно натиснути клавішу Вводу.

Щоб видалити файли з архіву за допомогою програми Windows Commander потрібно відкрити потрібний архів, виділити файли чи папки, які потрібно видалити з архіву та далі натиснути F8.

Переглянути файли, що знаходяться в архіві можна так: потрібно перш за все відкрити потрібний архів, навести прямокутний курсор на потрібний файл та натиснути або двічі ліву кнопку мишки, попередньо навівши на цей файл стрілочку мишки, або клавішу Enter. При відкритті файли розпаковуються до тимчасової директорії, а коли їх закривають та залишають архів, вони автоматично видаляються з тимчасової директорії.

Файли в архівах можна змінювати, тобто, редагувати. Щоб відредагувати даний файл потрібно навести на нього прямокутний курсор та натиснути клавішу F4. файл автоматично розпаковується і буде запакований в архів зі змінами текстового редактору. Пакування змінених файлів не працює для фалів слідуючи зареєстрованих типів: TGZ, GZ, CAB.

2.4 ЛОКАЛЬНІ МЕНЮ

Windows Commander пропонує локальні меню (контекстні меню) для декількох елементів інтерфейсу. Всі ці меню відкриваються за допомогою натискання правої кнопки мишки:

- в панелях (лівій та правій) до локальних меню отримують доступ за допомогою натискання комбінації клавіш SHIFT+F10. якщо права кнопка мишки використовується для виділення файлів, то для виклику локального меню в цьому випадку потрібно утримати праву кнопку натисненою трохи довше (близько однієї секунди). Нове в ОС Windows 95/98/NT: команди Копіювати та Вирізати для виділених файлів виконуються через буфер обміну. Просто вибирається команда Вставити з контекстного меню. FTP - клієнт також має локальне меню, яке дозволяє додавати специфічні файли до списку для їх пізнішого завантаження;

- панель кнопок також містить локальне меню для редагування та видалення окремих кнопок;

- у Windows 95/98 та Windows NT 4.0 можливо було дістатися до локального меню через поточну директорію за допомогою натискання правої кнопки мишки на шляху до обєкта та диску. Кнопка F8 має локальне меню Корзини.

2.5 ВБУДОВАНИЙ FTP-КЛІЄНТ

Windows Commander містить вбудовану службу FTP клієнт. За допомогою цієї служби здійснюють доступ до FTP серверів (по кількості до 10 в один і той самий час) через засоби Інтернет. Функції FTP клієнта не обмежуються тільки завантаженням файлів на віддаленому компютері чи просто завантаженням файлів, вони також передбачають підтримку передачі файлів з одного віддаленого сервера на інший. Робота з FTP клієнтом в середовищі Windows Commander практично така сама, як і робота з простими файлами.

Відомо, що Windows Commander підтримує тільки найбільш відомі типи серверів: такі, як Unix, Windows NT, VMS та PC/TCP, і частково OS9 та AS-400. Якщо не зявляється список директорій при завантаженні, існує вірогідність того, що тип сервера не підтримується файловим менеджером. В цьому випадку необхідно використовувати зовнішній FTP клієнт, наприклад, WS_FTP або CuteFTP. Можна також скористатися варіантом визначення звичайного типу сервера в FTP зєднанні - нове зєднання (вибір “Тип сервера” - “Визначити новий тип”).

При FTP зєднанні відкривається діалогове вікно зі списком всіх збережених зєднань. Зєднання відкриваються просто, для цього потрібно двічі на певному зєднанні натиснути лівою кнопкою мишки, можна використати гарячі клавіші - CTRL+F.

Для отримання нового зєднання відкривають діалогове вікно, де вводять необхідне ім я сервера, наприклад: ftp.microsoft.com; чи вузол URL: ftp://ftp.microsoft.com/windows/.

При FTP розєднанні існує опція для збереження поточного зєднання, це робиться для швидкого доступу до того чи іншого сервера через “FTP зєднання” наступного разу.

При завантаженні Web адреси типу http://www.someserver.com/somefile.htm, Windows Commander спробує завантажити файл з протоколом HTTP, що, як добре відомо, широко використовується для Web.

Не секрет, що іноді звязок з мережею Інтернет має збої і це викликає завершення роботи FTP клієнта. При цьому файли можуть бути не до кінця завантажені до компютера. Щоб продовжити завантаження частково завантажених файлів потрібно виділити цей файл чи файли на сервері, потім натиснути F5 (з частковим завантаженням файла, що відображується всередині іншої панелі). Зявиться діалогове вікно, яке запропонує продовжити завантаження (або перезаписати частково завантажений файл). Спочатку Windows Commander завантажить останні декілька байтів часткового завантаженого файла для того, щоб перевірити: чи не було змінено сам файл за цей час, потім піде завантаження решти файла. На жаль, не всі FTP сервери підтримують цю функцію.

Щоб продовжити перерване завантаження файлів на віддалений компютер, потрібна підтримка “двоїчного” способу передачі (або автоматичного способу, коли завантажується на віддалений компютер двоїчний файл). Потрібно виділити файл на жорсткому диску, після цього натиснути клавішу F5 (часткове завантаження файла зявиться в іншій панелі). Продовжити завантаження. Немає ніякої гарантії того, що завантажений на віддалений компютер файл буде правильний та неушкоджений у такому випадку. В деяких версіях сервера WarFTPd продовження завантаження працює, але файл, завантажений таким чином зі збоями, є непридатним до подальшого його використання.

Для того, щоб скопіювати файл з FTP сервера на інший сервер потрібно підєднатись до обох цих серверів так, щоб бачити списки їхніх файлів в обох панелях файлового менеджера. Слід мати на увазі, що віддалене копіювання не підтримується всіма серверами, тут спрацьовує брандмауэр (аппаратно-программні засоби межмережевого захисту). Лівий сервер отримає PORT команди, правий сервер - PASV команди. Ось чому один сервер знаходиться у приватній мережі і поза брандмауером, а інший - загального призначення. Треба розмістити приватний сервер у лівій панелі файлового менеджера.

2.6 ЗЄДНАННЯ КАБЕЛЕМ З ІНШИМ КОМПЮТЕРОМ ЧЕРЕЗ ПАРАЛЕЛЬНІ ПОРТИ

Зєднання через паралельні порти дозволяє здійснювати передачу даних між двома компютерами в одному приміщенні через спеціальний кабель. Цей кабель називають “нуль-модемним” кабелем, оскільки він звязує два компютери між собою. Також його ще називають “паралельний кабель для прямого кабельного зєднання”.

Такий кабель дозволяє здійснювати передачу даних на рівні 50kб/с. Тому функціонально він не може бути використаний в мережі, але він може служити для синхронізації даних між двома компютерами (наприклад, настільним ПК та ноутбуком). Для постійного зєднання потрібна пара мережених карток. На даному етапі розвитку компютерів питання застосування паралельного кабелю для прямого кабельного зєднання є вже не таким актуальним, оскільки майже всі виробники материнських плат виготовляють їх з уже інтегрованими в материнські плати мереженими картами.

І все ж використання цього кабелю ще досить поширене.

Підключають кабель до компютерів, коли вони вимкнені (на відміну від порту USB) паралельний порт не можна використовувати для вмикання та вимикання з нього кабелю, коли компютер увімкнено. В залежності від конфігурації компютера потрібно визначитись, який кабель потрібен для компютера: 8-бітний чи 4-бітний. Існує небезпека руйнування паралельного порту статичною електрикою, тому треба доторкнутися до системного блоку рукою, а вже потім підєднувати кабель.

Важливо знати, що паралельні порти ПК мають по 25 отворів, їх не треба плутати з серійними портами, які мають на виході голочки.

Важливо знати, що треба використовувати паралельний порт з іншими засобами чи то приладами на різних лініях, інакше Windows Commander блокує доступи до всіх портів на час тривалості зєднання!

Після підєднання кабелю завантажуємо компютери та запускаємо програму Windows Commander на обох компютерах.

На обох компютерах вибираємо “Мережа” - зєднання з іншим компютером через порт”.

При чому один компютер має функціонувати як сервер, а другий як клієнт. Якщо на компютері знаходиться декілька паралельних портів, Windows Commander видасть запит, який з цих портів використовувати, треба вибрати той порт, до якого підключений кабель.

Після встановлення зєднання, воно працює подібно до зєднання FTP можна завантажувати, відсилати, видаляти, переглядати та редагувати файли, але програми виконувати буде неможливо. До того ж можна синхронізувати директорії.

При закритті зєднання через паралельний кабель для прямого кабельного зєднання на ПК клієнт натискаємо “Disconnect”, а на ПК сервер - “Abort”.

Можна також почати зєднання, використовуючи команду з кнопочної панелі, меню запуску, меню Ctrl+D (тільки для клієнта):

команда матиме вигляд cd port://lpt1/c:/subdir1/subdir2.

2.7 КОНТРОЛЬНІ СУМИ

За допомогою цієї функції в файловому менеджері Windows Commander можна створювати файли контрольних сум для того, щоб файли, що підлягають копіюванню були неушкодженими, наприклад, копіювання через мережу з використанням компютера-посередника. Такі файли контрольних сум мають формат SFV. Можна створювати як один файл контрольних сум для виділених файлів, так і для кожного файла окремо.

На цільовому компютері звіряються контрольні суми CRC.

2.8 ПАРАМЕТРИ КОМАНДНОЇ СТРОЧКИ WINDOWS COMMANDER

Windows Commander може бути викликаний з одною чи двома директоріями, встановленими параметрами командної строчки. Режим встановлювання цих директорій в обох панелях файлового менеджера. Це дозволяє створити численні піктограми для Windows Commander в меню “Програми” або меню “Пуск”, які б запускали цей файловий менеджер з завантаженням різних директорій або навіть запакованих файлів. До того ж відмінний файл формату ini від wincmd.ini може дозволити численним користувачам на одному й тому самому компютері мати різні установки для файлового менеджера Windows Commander.

Синтаксис такий:

totalcmd.exe [/o] [/n] [Drive1:Directory1 [Drive2:Directory2]] [/i=name.ini] [/f=ftpname.ini]

або

totalcmd.exe [/o] [/n] [/L=Drive1:Directory1] [/R=Drive2:Directory2] [/i=name.ini] [/f=ftpname.ini

Таблиця № 2

Параметри командної строчки