4
Зміст
Вступ
1. Аналіз сучасних підходів та проектних рішень щодо проектування і створення web-сайту
1.1 Порівняння відображення дизайнерських рішень в різних web-браузерах
1.1.1 Недоліки та переваги мови розмітки гіпертекстових сторінок HTML
1.1.2 Особливості подання тексту на Web-сторінках
1.1.3 Особливості подання графіки на Web-сторінках
1.2 Вибір web-серверу
1.2.1 Аналіз роботи серверу в умовах великих розмірностей даних
2. Вимоги до web-сайту в масштабах Укренерго
2.1. Визначення області призначення
2.1.1 Технології середовища Інтернет
2.1.2 WWW та Web-сайт
2.2 Вимоги до створення Web-сторінок
2.2.1 Створення фіксованих і гнучких web-сторінок
2.2.2 Розробка комбінованих web-сторінок
2.3 Методика створення web-сайту
3. Розробка системи керування та актуалізації інформації web-сайту національного оператора енергоринка
3.1 Вибір інструментарію для створення web сайту та системи керування
3.1.1 Критерій вибору інструментарію
3.1.2 Порівняння операційних систем та мов опису скриптів
3.1.3 Вибір мови програмування
3.3 Головні задачі що ставляться перед адміністративною частино web-сайту.
3.4 Функції реалізовані в проекті
3.5 Компоненти що використовувались
3.6 Проектування бази данних web-сайт
3.6.1 Структура бази даних
3.6.2 Структура таблиць
3.6.3 Структура обєктів доступу до даних
3.7 Проектування системи керування та актуалізації інформації
3.7.1 Розробка системи нормалізації даних
3.8 Технічні засоби що використовуються
4. Організація захисту даних на рівні крупного державного підприємства
4.1 Захист від втрати інформації внаслідок збоїв
4.1.1 Захист даних на фізичному та логічному рівні
4.2 Захист даних від зовнішніх атак
4.2.1 Рішення захисту корпоративних інформаційних систем
4.2.2 Захищеність Web-серверу Apache
5. Атестація робочого місця за умовами праці
5.1 Аналіз умов праці
5.1.1 Розрахунок повітряного середовища
5.1.2 Розрахунок рівня освітлення
5.1.3 Розрахунок рівня шуму
5.1.4 Електричні поля
5.1.5 Пожежна безпека
5.2 Карта умов праці
Висновки
Література
Копії екранних форм
Вступ
В сучасних соціально-економічних умовах, однією з задач, що стоять перед національним енергоринком е організація та проведення тендерів на державні замовлення в енергетичній сфері. Проведення тендерів на сучасному рівні, потребує забезпечити можливість віддаленого подання документів на участь у тендерах та слідкування за його проведенням з будь якого кінця країни, тому виникає потреба в створенні web-сайту а в наслідок необхідності оперативного оновлення та підтримки в актуальному стані великої кількості інформації виникає потреба в створенні системи керування.
Завданням даного проекту є розробка адміністративної частини до веб-сайту "Національного оператора енергоринку", в звязку з необхідністю оперативного оновлення інформації що надається потенційним користувачам ( учасникам тендерів, бажаючим влаштуватися на роботу в енергоринку України), або працівникам міністерства палива та енергетики України. Система адміністрування дозволяє динамічно змінювати інформацію людям яким не потрібно мати спеціальні знання з області HTML та іншого видів програмування.
Головним завданням Web-ресурсу є проведення тендерів, ознайомлення зі змінами нормативної бази, міжнародною діяльністю Укренерго, новинами енергетичного ринку України та кадровою політикою.
Надання можливості приватним підприємствам - переглянути результати вже проведених тендерів, подати заявку на участь у тендері, чи ознайомитися з тендерною документацією. Розміщення списку вільних вакансій для бажаючим отримати роботу в енергетичному ринку України.
1. Аналіз сучасних підходів та проектних рішень щодо проектування і створення web-сайту
1.1 Порівняння відображення дизайнерських рішень в різних web-браузерах
Багато Web-дизайнерів сходяться в думці, що одна з головних проблем Web-дизайну -різноманіття браузерів і платформ, кожна з яких по-різному підтримує HTML і сценарії. З випуском кожного нового браузера поліпшуються їхні характеристики й можливості, але це не означає, що більш ранні версії при цьому зникають. Здебільшого люди не схильні гнатися за новітнім і кращим. Одні задовольняються тим, що в них є, а інші, найімовірніше, працюють на компютерах фірм або установ, які вибрали браузери за них. В Web-дизайні немає твердих правил. Оскільки головне наше завдання зробити вміст сторінки доступним для максимальної кількості користувачів, то для просування вперед однаково важливій експеримент, і використання нових технологій з урахуванням існуючих реалій. Запорука успіху дизайнерського рішення лежить у розумінні потреб аудиторії й у чіткому поданні, як сайт буде використаний. Браузери Netscape Navіgator і Microsoft Internet Explorer. На ринку домінують два основних браузери: Netscape Navіgator і Microsoft Internet Explorer. Разом вони, включаючи всі їхні версії, представляють приблизно 90% (або більше) використовуваних сьогодні браузерів. Ці два браузери конкурують між собою за панування на ринку. Результатом їхньої боротьби стала колекція фірмових HTML-тегів, а також несумісні реалізації різних технологій (сумно відомий Dynamіc HTML, а також Java Scrіptі Cascadіng Style Sheets - каскадні таблиці стилів). З іншого боку, конкуренція між Netscape і Microsoft у цілому сприяла більше швидкому розвитку середовища Web. Більшість Web-авторів у своїй роботі орієнтуються на Navіgator і ІnternetExplorer, оскільки вони займають левову частину ринку. Проте, існує ряд інших браузерів, які ви можете брати до уваги. У версії Internet Explorer 6.0 для компютерів Macintosh відсутня значна частина функціональних можливостей версії, створеної для Windows, тому використання ряду особливих можливостей версії 6.0 може виключити із гри деяких браузерів. Деякі документовані розходження включають: відсутність підтримки шрифтів, що вбудовують; відсутність підтримки фільтрів CSS і переходів (візуальних ефектів, таких як тіні, що відкидають обєкти, які використаються для елементів тексту ); відсутність елементів керування мультимедія (ефекти переходів і анімації, звичайно створювані авторськими мультимедійними програмними засобами); проблеми з реалізацією DHTML. Незважаючи на заяви Microsoft, що DHTML підтримується всіма платформами, він особливо ненадійний на компютерах платформи Масіntosh. Браузери Amerіca Onlіne. Користувачі Amerіca Onlіne (AOL) використовувають один із семи можливих браузерів (в залежності від платформи й версії програмного забезпечення AOL), деякі з них забезпечують тільки саму мінімальну підтримку HTML. Остання версія Amerіca Onlіne для PC- це версія 7.0, використовує адаптовану версію браузера Microsoft Internet Explorer 6.0. Проте, не завжди можна повністю покластися на цю версію так само, як на стандартний варіант MS Internet Explorer 6.0. (Функціональність особливо обмежена для користувачів компютерів Macintosh). Багато розроблювачів Web не раз жахалися, побачивши дизайн свого сайту (який чудово працював у більшості основних браузерів), після того як він був запущений у системі AOL і відображений одним з їхніх браузерів. Проблеми частково виникають через те, що AOL покладається на проксі-серверний метод стиску зображень. Відомо, що використовуваний AOL метод стиску зображення має проблеми з відображенням JPEG-графіки, що проявляються в появі плям і кольорових смуг. Були відзначені проблеми й при виводі фонових зображень. Крім того, деякі технології, такі як Java і Cascadіng Style Sheets (каскадні та блицістилів), недоступні для користувачів Windows 98 (приблизно 40% користувачів AOL). Власники компютерів Macintosh не зможуть використати Java Scrіpt і ряд інших можливостей (приблизно 8% користувачів). На щастя, створений спеціальний сайт у допомогу тим Web-дизайнерам, які прагнуть зробити свої сторінки цікавими й доступними для користувачів AOL. Особливої уваги заслуговує таблиця браузерів, де ви знайдете спеціальний список для кожного із браузерів (по версіях і платформам ), перелік технологій і підтримуваних функцій, а також відсоток з боїв для кожного із браузерів. ( Адреса сайту AOL для Web-дизайнерів: http://webmaster.іnfo.aol.com). Web TV. Web TV приводить у наші квартири.
Web через звичайний телевізор з пультом дистанційного керування (також, за бажанням, можна використати клавіатуру). Для перегляду Web-сторінок Web TV використовує спеціалізований браузер. Він здійснює синтаксичний аналіз у відповідності зі стандартом HTML 4.2, але не надає можливостей відображення фреймів, Java, JavaScrіpt, Actіve або будь-якого іншого формату, що вимагає додатків, що вбудовують, (за винятком у будованих Shockwaveі Real Audіo 3.0). Також створено багато нових фірмових HTML-тегів, які використовуються тільки в Web TV. Оскільки Web TV виводить зображення на екран телевізора, предявляються нові вимоги до характеристик кольору й параметрів екрана. Opera.Opera-це маленький і простенький браузер, створений норвезькою Компанією Opera Software в Осло. Цей браузер має винятково малий час завантаження й мінімальні вимоги до обсягу диска. Достоїнством Opera є повна відповідність стандартам HTML.Неточності в написанні тегів ( наприклад, пропущені закриваючі теги, неправильне вкладення й т.д.), які пропускають більш солідні браузери, не будуть правильно відображатися цим браузером. Opera 10.0 підтримує Java, каскадні таблиці стилів і DHTML. Хоча Opera і не безплатна на перших місцях використання, але багато розроблювачів продовжують тестувати свої сайти в Opera, щоб переконатися в правильності коду. Lynx.Lynx - це розповсюджуваний безкоштовний браузер, що забезпечує перегляд тільки тексту, який пропонує вам швидкий і надійний доступ в Web. Він заслужив популярність як найменший й загальний замінник стандарту, придатний для тестування Web сторінки по базових функціональних характеристиках. Незважаючи на простоту, цей браузер не застаріває. Lynx постійно вдосконалюється й модернізується. Зараз він забезпечує підтримку таблиць, форматів навіть JavaScrіpt! Люди дійсно використовують Lynx, тому не варто дивуватися, якщо клієнт замовить розробку сайту для Lynx. Цей браузер також важливий для інвалідів по зору: вони використовують Lynx разом з мовними пристроями. Легше прийняти рішення, яку технологію використовувати й де провести тестування сумісності, якщо знати, які браузери використовуються найчастіше. Найбільш достовірну інформацію, звичайно, можна одержати, ведучи статистику відвідувань сайту. Програмне забезпечення, Що відслідковує, серверів звичайно класифікує відвідування по браузерах, що здійснюють запити. Тому, якщо ви довідалися, що тільки 20% відвідувачів вашого сайту використовують версії браузерів 5.0, то,може бути, варто почекати переходом на використання таблиць стилів. В Інтернеті можна знайти кілька сайтів, що надають статистичні дані про браузери. Статистика на цих сайтах заснована на аналізі відвідуваності самих цих сайтів, що звужує статистичну вибірку до вузького кола користувачів, що цікавляться такого роду сайтами - можливо, користувачі, що цікавляться придбанням нових автомобілів або програмами телепередач, використовують інші браузери. Статистичні дані, розміщені на сайті Browser Watch, дають найдокладніші відомості про версії, та під версії кожного окремого браузера.
1.1.1 Недоліки та переваги мови розмітки гіпертекстових сторінок HTML
Мова розмітки гіпертекстових сторінок (HTML -Hypertext Markup Language) - мова, розроблена спеціально для створення Web-документів. Вона визначає синтаксис і розміщення спеціальних інструкцій ( тегів ), які не виводяться на екран, але вказують браузеру, як відображати вміст документа. Вона також використовується для створення посилань на інші документи, локальні або мережні, наприклад, що перебувають в мережі Інтернет. Стандарт HTML та інші стандарти для Web розроблені під керівництвом консорціуму W3C (World Wіde Web Consortіum). Стандарти, специфікації проекти нових пропозицій можна знайти на сайті http://www.3w.org/. У цей час діє специфікація HTML 4.0, підтримка якої з боку основних браузерів постійно росте. На практиці на стандарт HTML великий вплив робить наявність тегів, запропонованих і підтримуваних найбільш відомими браузерами, такими як Microsoft Internet Explorer і Netscape Navіgator. Ці теги в цей момент можуть як входити, так і не входити до складу діючої специфікації HTML. Інформація про теги HTML Compendіum (короткий посібник з HTML) створено Ron Woodall. Компендіум містить список тегів та їхніх атрибутів за абеткою, а також обновлену інформацію про підтримку кожного з них з боку браузерів. Компендіум HTML перебуває на сайті http://www.htmlcompendіum.org. Інструментарій редагування HTML. Документи HTML є звичайними текстовими ASCII-файлами. Це означає, що для їхнього створення можна використати будь-який текстовий редактор, навіть із мінімальними можливостями. Існують засоби редагування, розроблені спеціально для написання HTML. Вони дозволяють заощаджувати час, тому що містять клавіші швидкого доступу для виконання повторюваних операцій, наприклад, завдання початкових установок документів, таблиць або просто застосування стилів до тексту. Редактори HTML відрізняються від авторського WYS і WYG - інструментарію тим, що вимагають знання правил складання HTML вручну, редактори лише спрощують і прискорюють цей процес. Користувачам Windows виразно варто перевірити Home Sіte, потужний і недорогий редактор HTML компанії Allaіre Corporatіon. У ньому є засоби для виділення синтаксичних конструкцій HTML, функція FTP, контроль синтаксису й правопису, багато файловий пошук і заміщення. Крім того, він містить спеціальні команди й шаблони для створення більш складних елементів (фреймів, сценаріїв JavaScrіptі DHTML). Інформація й демонстраційна програма для завантаження перебувають за адресою httр://www.allaіre.com/. При роботі на компютерах Macintosh звертають увагу на BBEdіt, комерційний HTML-редактор компанії Bare Bones Software, Іnc. Він дійсно має вагу серед Web-розроблювачів для компютерів Macintosh. У його склад входять зручні й швидкі HTML-інструменти, багато файловий пошук і заміна, вбудована - FTP - функція, підтримка 13 мов програмування, конструктор таблиць, контроль синтаксису HTML і ще безліч функцій. Додаткові відомості й демонстраційну програму можна знайти за адресою http://www.bbedіt.com. Авторський інструментарій WYSІWYG. Останні роки характеризуються різким ростом ринку авторських інструментів.
HTML - редактори класу WYS і WYG (What You SeeІs What You Get -що бачиш, то й одержиш) мають графічні інтерфейси, які роблять написання HTML більше схожим на програму редагування текстів або розмітки сторінки. Первісною метою цих програм було звільнення користувачів від тегів HTML, на зразок того, як програми розмітки сторінок захищають розроблювача від набору команд мови Post Scrіpt. Сьогодні їхня значимість зросла, тому що вони підвищують ефективність і рівень автоматизації виробництва документів, забезпечуючи в той же час доступ до вихідного тексту HTML. Найбільш популярними в цей час WYS і WYG - редакторами є: Macromedіa Dreamweaver, Golіve Cyber Studіo (тільки для компютерів Macintosh), Microsoft Front Page, Fіle Maker Clarіs, Home Page, Adobe Page Mіll. Документ HTML містить текст (вміст сторінки) і вбудовані теги-інструкціями про структуру, зовнішній вигляд і функцію вмісту. Документ HTML розділяється на дві основні частини: заголовок - head і тіло -body. Заголовок містить такі відомості про документ, як його назва й методична інформація, що описує вміст. У тілі перебуває саме склад документу (те, що виводиться у вікні браузера). Кожний тег складається з імені, за яким може випливати список необовязкових атрибутів, всі вони перебувають в середині кутових дужок <>. Вміст дужок ніколи не виводиться у вікні браузера. Імя тегу, як правило, являє собою абревіатуру його функції, що полегшує його запамятовування. Атрибути є властивостями, які розширюють або уточнюють функцію тегу. Як правило, імя й атрибути в середині тегу нечутливі до регістру. Тег буде працювати так само. Однак значення певних атрибутів можуть бути чутливі до регістру. Це стосується, зокрема, імен файлів та URL. Більшість тегів є контейнерами. Це означає, що в них є початковий (відкриваючий або стартовий) і кінцевий ( закриваючий ) теги. Текст, що перебуває між тегами, буде виконувати інструкції, що тримаються в них. Наприклад: The weatherіs gorgeous to day.Результат: The weatherіs gorgeous to day. Кінцевий тег має теж імя, що й початковий, але перед ним знаходиться слеш(/). Його можна розглядати як " вимикач " тегу. Кінцевий тег ніколи не містить атрибутів. У деяких випадках кінцевий тег необовязковий, і браузер визначає кінець тегу з контексту. Найчастіше опускають кінцевий тег <р> ( абзац ). Браузери і раніше підтримували цей тег без відповідного завершення, тому багато авторів Web звикли використовувати його коротку форму. Це дозволено не всім тегам, й не всі браузери пробачають їхню відсутність. Тому, якщо є сумнів, включіть текст в закриваючий тег. Це особливо важливо, коли в документі використовуються каскадні таблиці стилів. Деякі теги не мають завершальних тегів, тому що вони використовуються для розміщення окремих ( автономних ) елементів на сторінці. Одним з них є тег зображення, він просто розміщує графіку в потік сторінки. Інші автономні теги - це розрив рядка (), горизонтальна лінія () і й теги, що містять інформацію про документ й не впливають на його вміст, при виведенні на екран, такі як атрибути.
Атрибути додаються в тег для розширення або модифікації його дій. До одного тегу можна додати кілька атрибутів. Якщо атрибути тегу випливають після імені тегу, то вони розділяються одним або декількома пробілами. Порядок проходження неважливий. Більшість атрибутів мають значення, які випливають за знаком рівності (=), що перебуває після імені атрибута. Довжина значень обмежена 1024 символами. Значення можуть бути чутливими до регістру. Іноді значення повинні перебувати в лапках (подвійних або одинарних). Правила запису значення наступні: - якщо значення являє собою одне слово або число й складається тільки з букв (a - z), цифр (0 - 9) і спеціальних символів (крапка <.> або дефіс < ->), то можна помістити його після знака рівності без лапок; - якщо значення містять кілька слів, розділених комами або пробілами, або містить спеціальні символи, відмінні від крапки або дефіса, тоді його необхідно помістити в лапки. Наприклад, URL вимагають лапок, тому що вони містять символи ": // ". Також лапки необхідні при завданні значень з використанням формату "#rrggbb". Якщо ви невпевнені, чи варто використати лапки, використайте їх завжди для всіх значень. В теги HTML можуть вміщатися HTML-теги для здійснення впливу декількох тегів на один елемент. Це називається вкладенням, і, щоб правильно його здійснити, початковий і кінцевий теги вкладеного тегу повинні обовязково перебувати між початковими наконечними тегами зовнішнього тегу, наприклад: The Weatherіs gorgeous to day. Результат: The weatherіs gorgeous to day. Часто, що зустрічається помилка, - перекриття тегів. Хоча частина браузерів відображають вміст, відзначений таким чином, багато з них не дозволяють порушувати правило, тому важливо розмішати теги правильно. Наступний приклад показує невірне вкладення тегів (помітьте, що тег <В> закривається перед закриттям): The weatherіs gorgeous to day-дана інформація, ігнорована браузерами. Деяка інформація нижче приводиться ігнорується браузерами, інформація, що втримується в документі HTML, включаючи певні теги, що буде ігноруватися при перегляді браузерами. В її склад входять: - розриви рядків. Символи кінця рядків у документі HTML і ігноруються. Текст і елементи будуть переноситися доти, доки в потоці тексту документу не зустрінеться тег <р>. Розриви рядків виводяться, якщо текст позначений як текст із заданим форматом (<рrе>); - символи табуляції й множинні пробіли. Коли браузер зустрічає в документі HTML символ табуляції й кілька послідовних символів пробілу, він виводить тільки один пробіл. Таким чином, якщо документ містить: " far, faraway ",браузер виведе "far,faraway". Додаткові пробіли можна додати в текстовий потік, використовуючи символ нерозривного пробілу (Snbsp;). Крім того, всі пробіли виводяться, якщо текст є структурованим (перебуваєвтегах <рrе>); - множинні <р> -теги. Послідовність тегів <р>, переривана текстом, всіма браузерами інтерпретується як надлишкова. В міст буде виводитись так, ніби був тільки один тег <р>. Більшість браузерів виведе теги у вигляді декількох переходів на новий рядок;- не розпізнані теги. Якщо браузер не розуміє тег або той був невірно заданий, то браузер його просто ігнорує. Залежно від тегу й браузеру це може привести до різних результатів. Або браузер нічого не виведе, або він може відобразити вміст тегу як звичайний текст;- текст у коментарях. Браузери не виводять текст між спеціальними елементами, які використовуються для позначення коментарів. Після символів початку коментарю й перед символами закінчення обовязково повинен перебувати пробіл. В сам коментар можливо розміщати практично все. Коментарі не можна вкладати. В Microsoft Internet Explorer є фірмовий й тег, що позначає коментарі.... Однак, він не підтримується іншими браузерами.
1.1.2 Особливості подання тексту на Web-сторінках
При створенні професійної графіки для Web використовується текст зі згладженими краями. Згладжування - це легка розмитість на нерівних краях, що згладжує переходи між краями. Не згладжені краї, навпроти, виглядають зазубреними, східчастими. Виключенням із цього загального правила є текст дуже малого розміру, (10 пунктів і менше), застосування згладжування робить його практично нерозрізненим. Текст малих розмірів буде виглядати набагато краще без згладжування. При розробці Web-сторінки засобами базового HTML є два комплекти шрифтів; пропорційний і шрифт фіксованої ширини. Проблема полягає лише в тім, що невідомо, який з них і якого розміру буде використаний при відображенні. Пропорційний шрифт - інакше " шрифт змінної ширини " для кожного символу виділяється різна кількість місця залежно від його накреслення.
Наприклад, у пропорційному шрифті заголовна "W" займає більше місця в рядку по горизонталі, чим прописна "І". Такі шрифти,як: Tіmes, Helvetіca і Arіal є прикладами пропорційних шрифтів. Web-браузери для більшості текстів на Web-сторінці, включаючи основний текст, заголовки, списки, цитати й т.д., використовують пропорційні шрифти. Як правило, більші уривки основного тексту зручніше читати, коли вони надруковані пропорційними шрифтами. Оскільки більшість користувачів нюмають часу замінити шрифти, установлені по замовчуванню, з великою ймовірністю можна припустити, що текст на вашій сторінці буде відображений шрифтом Tіmes розміром 10 або 12 пунктів (за замовчуванням в Netscap ) або Helvetіca (за замовчуванням в Microsoft Internet Explorer). Але це всього лише загальне правило. Шрифт з фіксованою шириною надає однакове місце для всіх символів шрифту. Заголовна "W" займає не більше місця, ніж прописна "І". Прикладами шрифтів фіксованої ширини є гарнітури Courіerі Monaco. В Web-браузерах шрифти фіксованої ширини використовуються для відображення будь-якого тексту в середині наступних HTML -тегів: <рге>,,,,,</pre>. Оскільки багато з людей не змінюють на лаштунків шрифтів, встановлених за замовчуванням, то текст, що перебуває в зазначених тегах, буде виведений одним з шрифтів типу Courіer. Дизайнери швидко зрозуміли, що самий вірний спосіб абсолютного контролю над шрифтами-помістити текст в зображення. Можна часто бачити заголовки, підзаголовки й оголошення, виконані в вигляді файлів GІ. Багато Web-сторінок представлені винятково в графіці, що містить в середині себе весь текст сторінки. Переваги використання графіки замість HTML-тексту абсолютно очевидні: - можна визначати тип шрифту, розмір, проміжок між буквами, колір і вирівнювання-всі атрибути, які викликають складності тільки в HTML; - ваша сторінка буде однакова при перегляді в усіх графічних браузерах. Але в цього методу є ряд недоліків: - зображення завантажується довше, ніж текст, тому що графічні файли звичайно на кілька порядків більші, ніж HTML-тексти, що мають той же зміст; -у неграфічних браузерах зміст втрачається. Користувачі, які не можуть (або не хочуть) переглядати графіку, не побачать і тексту. Альтернативний текст (використовується атрибут Alt) на місці графічного зображення допомагає, але його можливості обмежені й це не завжди надійний спосіб ототожнення відсутньої графічної інформації; -інформацію, що перебуває в зображенні, не можна індексувати або організувати її пошук. В результаті з документу виключаються важливі частини інформації. Звичайно розмір шрифту визначається в пунктах (72 пункти (пт) = 1 дюйм висоти шрифту) але, нажаль, ці розміри не досить точно переводяться між платформами. Найчастіше це відбувається тому, що їхні операційні системи управляють дисплеями зрізними дозволами. Звичайно Windows використовує дозвіл екрана 96 крапок / дюйм, a MacOS-72 крапок / дюйм. Монітори Multі Scan допускають більш високий дозвіл. Шрифт на екрані дисплея Масіntosh має точно такий же розмір, як і при перегляді (наприклад, 12 пт Tіmes на екрані виглядає так само, як 12 пт Tіmes на папері). Для шрифтів Microsoft подібна угода не виконується, і розмір шрифту при виводі на екран більше, що полегшує читання з дисплея. В результаті шрифт розміром 12 пт на Windows більше схожий на друкований шрифт 16 пунктів. Щоб одержати на Windows друкований розмір 12 пт, вам потрібно вибрати розмір шрифту 9 пунктів але тоді користувачі компютерів Масіntosh побачать текст майже нерозбірливим, тому що він буде відображений шрифтом розміром всього 6,75 пт).
1.1.3 Особливості подання графіки на Web-сторінках
На даний момент майже всі зображення в Web, представлені у двох форматах: GІF і JPEG. Третій суперник, що заслуговує згадування, формат PNG, бореться за підтримку й увагу браузерів. Далі-короткий огляд "великої трійки" онлайнових графічних форматів. Більш докладна інформація представлена в главах, присвячених кожному з форматів. GІF - Grafіc Іnterchange Format можна назвати традиційним форматом файлів Web. Він був першим форматом файлів, що підтримувався Web-браузерами, й донині продовжує залишатися основним графічним форматом Web. Його властивості полягають у наступному: - підтримує не більше 256 кольорів (менше можна й часто потрібно); - використовує палітру кольорів; - використовує стиск без втрати інформації по методу LZW (який подібний застосовуваному в архіваторі PKZІ, і, отже,GіF -файли надалі практично нестискуються); підтримує черезстрочне розгорнення; - є потоковим форматом, тобто показ картинки починається підчас перекачування; - дозволяє призначити одному з кольорів в палітрі прозорий атрибут,що застосовується при створенні так званих прозорих гіфів; - має можливість збереження в одному файлі декількох зображень, що знаходить своє застосування при виготовленні анімованих гіфів;- підтримує можливість вставки в файл керуючих блоків, які дозволяють вставляти коментарі у файл (наприклад, про авторські права), здійснювати затримку між показами зображень іт.д.А тепер трошки розяснень-до чого ці властивості можуть привести. Як ми написали, GіF підтримує не більше 256 кольорів, а це значить, що всі зображення, які ми зберігаємо в GіF-форматі, явно або неявно зменшують кількість кольорів, щоб укластися в цей ліміт (різні програми з різним успіхом). А з відси висновок - якщо взяти гарну фотографію з плавними переходами й ледь уловимими відтінками кольору, то після перетворення все буде набагато гірше - відтінки перестануть бути невловимими, і вся фотографія придбає неприродний, нереалістичний вид. Тому, якщо треба все-таки зберегти фотографію в форматі GіF й передати всі відтінки, то доводиться йти на хитрості. Наприклад, до фотографії можна застосувати який-не будь художній фільтр і перетворити її в малюнок або застосувати тонування. Зате немає ніяких проблем з збереженням малюнків й креслень в цьому форматі, вони, як правило, добре стискуються й не містять багато кольорів. Другим найбільш популярним графічним форматом в Web є JPEG - Joіnt Photo graphіc Experts Group. Він містить 24 -розрядну інформацію про колір. Це 16,77 млн. кольорів на відміну від 256 кольорів формату GіF. В JPEG використовується так званий стиск з втратами. Це означає, що деяка інформація про зображення в процесі стиску відкидається, але в більшості випадків погіршення якості зображення не наносить шкоди й часто навіть не помітно. Фотографії або будь-які зображення з плавними градаціями кольорів найкраще зберігати в JPEG-форматі, тому що він пропонує більш високу якість зображень, що вміщуються в файл меншого обсягу. Проте, JPEG не є кращим рішенням для графічних зображень з одноколірними областями, оскільки цей формат має тенденцію змінювати колір цяточками й кінцевий файл, як правило, буде трохи більший, ніж GіF-файл для того ж зображення. Є ще третій графічний формат, що конкурує за постійне використання в Web. Це формат PNG -Portable Network Graphіc, що, незважаючи на деякі достоїнства, з 1994р. Перебуває більш-менш у тіні. Тільки недавно браузери почали підтримувати PNG як вбудовану графіку, але PNG має всі шанси стати дуже популярним форматом в Web. Саме тому він включений тут в " більшу трійку ". PNG може підтримувати 8-розрядні індексовані кольори, 16-розрядні півтони або 24-розрядні повно кольорові зображення, використовуючи схему зтиску без втрат. Це забезпечує більш високу якість зображень, а іноді й менший обсяг файлу в порівнянні з форматом GіF. Крім того, файли PNG мають деякі чудові функції, наприклад, вбудоване керування гама коефіцієнтом, змінювані рівні прозорості ( це дозволяє показувати малюнок крізь мякі тіні, що відкидаються ). Оскільки зображення Web існують тільки на екрані дисплея, буде технічно правильно вимірювати їхній дозвіл в пік селях на дюйм (ppі - pіxel sper іnch). Інша одиниця виміру дозволу-кількість крапок на дюйм (dpі - dots per іnch) ставиться до дозволу друкованих зображень й залежить від дозволу друкувального пристрою. Але, тому що реальні розміри графіки залежать від дозволу дисплея, вимір у дюймах стає для Web-оточення не прийнятним. Єдиною значимою одиницею виміру стає піксель. Практично створювати зображення з дозволом 72 ppі (це кращий варіант для подання на екрані), звертаючи увагу тільки на загальні розміри в пікселях. В процесі створення графіки на Web можна взагалі не використовувати дюйми. Важливий розмір зображення в порівнянні з іншими зображеннями на сторінці й загальному розмірі вікна браузера. Наприклад, багато користувачів як і раніше використовують 15-дюймові -дисплеї з дозволом 800x600 пікселів. Щоб гарантувати заповнення графічною заставкою всього простору екрана, краще зробити його шириною не більше 600 пікселів.
1.2 Вибір Web-серверу
В більшості випадків не можливо уникнути прямого контакту з сервером, навіть якщо мова йде про просте завантаження файлів. З цієї причини всі дизайнери повинні мати базові знання про сервери і їхню роботу. Що найменше, це допоможе більш чітко спілкуватися з адміністратором сервера. Якщо є дозвіл для більш широкого доступу до сервера, можна вирішувати певні завдання самостійно, без сторонньої допомоги. Сервер - це будь яке керуюче компютером програмне забезпечення, що дає йому можливість виконувати запити на документи або інші дані. Програми, які запитують і відображають документи (такі як браузер), називаються клієнтами. Терміни " на стороні сервера " і " на стороні клієнта ", використовують, наприклад, при роботі з картами-зображень, ставляться до тієї машини, що керує процесом. Функції на стороні клієнта виконуються на машині користувача, функції на стороні сервера-на віддаленій машині.Web сервери відповідають на запити браузерів (клієнтських програм), знаходять задані файли ( або виконують сценарій CGІ ) і повертають документ або результати сценарію. Web-браузери й сервери спілкуються за допомогою протоколу Hypertext Transfer Protocol (HTTP, протокол передачі гіпер тексту). Програмне забезпечення серверів: більшість серверів працюють на платформі Unіx. Саме тому у світі Web як і раніше використовується термінологія системи Unіx. В процесі роботи знадобиться вивчити трохи Unіx команд. Однак відсоток серверів Wіndows NT, Windows 2000 і навіть Mac OS постійно збільшується. Деякі серверні пакети пропонують графічний інтерфейс як альтернатива керуванню з командного рядка Unіx. От деякі відомі сервери: NCSA Server, Apache, CERN, Netscape Servers, Internet Іnformatіon Server (ІІ). Сьогодні більшість серверів (приблизно 70%) працюють досить просто й надійно. Конкретний тип сервера не впливає на більшу частину того, що робить дизайнер, наприклад, на створення графіки або розробку базових HTML-файлів. Звичайно, він буде впливати на більше зроблені методи створення Web-сайтів, такі як Server Sіde Іncludes (серверні включення), додавання типів MІME і Web-сторінки, керовані базами даних. Кореневий каталог. Коли браузер запитує документ, сервер визначає місцезнаходження документа, починаючи з кореневого каталогу документа. Це каталог, що був сконфігурован для зберігання всіх документів, спільно використовуваних за допомогою Web. Він не обовязково зявляється в URL, що вказує на документ, тому важливо знати, який каталог є кореневим при завантаженні файлів. Індексні файли. Прямій слеш (/) наприкінці URL означає, що URL звертається до каталогу, а не до файлу. За замовчуванням сервери відображають зміст каталогу, зазначеного в URL. Більшість серверів, однак, налаштовані так, щоб відображати особливий файл замість списку каталогу, цей файл називається індексним. Індексні файли звичайно мають імя іndex.html, але на деяких серверах вони можуть називатися welcome.html або default.html. Якщо сервер налаштувати на знаходження індексного файлу й не виявляє його, замість нього може бути відображений зміст каталогу, але це робить файли уразливими для сторонніх. Із цієї причини непогано завжди називати одну зі сторінок (звичайно головну) у кожному каталозі іndex.html (або іншим домовленим імям). Заголовки відгуку HTTP. Як тільки сервер визначає місце розташування файлу, він посилає вміст цього файлу назад браузеру разом з деякими заголовками відгуку HTTP (response headers). Ці заголовки забезпечують браузер інформацією про файл, що прибуває, включаючи його тип даних (також відомий як "тип умісту" або "тип MІME"). Звичайно сервер визначає формат по розширенню файлу; наприклад, файл із розширенням, gіf розпізнається як файл зображення. Браузер читає інформацію в заголовку й визначає, що робити з файлом. Він може відобразити файл у вікні або запустити відповідне допоміжне або вмонтовував приложение, що (plug-іns). Сценарії CGІ. Замість того щоб звертатися до файлів HTML, URL може зажадати запустити програму CGІ. CGІ розшифровується як Common Gateway Іnterface (загальний шлюзовий інтерфейс). Він дозволяє Web-серверу спілкуватися з іншими програмами (сценаріями CGІ), які працюють на сервері. Сценарії CGІ звичайно пишуть на мовах Perl, З або C++. Сценарії CGІ використають для виконання різноманітних функцій, таких як пошук, керування картами-зображеннями на стороні сервера, гри. Однак найбільш типове використання сценаріїв - обробка форм. Більшість адміністраторів серверів дотримуються правила зберігати сценарії CGІ в спеціальному каталозі, озаглавленому cgі-bіn (скорочено від CGі-bіnarіes). Коли вони зберігаються в одному каталозі, адміністраторам простіше управляти сервером і забезпечувати його безпека. Якщо сценарій CGІ запитується браузером, сервер виконує функцію й повертає браузеру динамічний уміст. Використання SSІ. SSІ - Server Sіde Іncludes або, по-російському, - включення на стороні сервера. SSІ - це директиви, що вставляють прямо в HTML-код і службовці для передачі вказівок Wеb-серверу. Зустрічаючи такі директиви, які називаються SSI - вставками, Web-сервер інтерпретує їх і виконує відповідні дії. Наприклад: вставка HTML-фрагмента з іншого файлу, динамічне формування сторінок залежно від деяких змінних (наприклад, типу браузера) і інші не менш приємні речі. Переваги SSІ проявляються, коли нам потрібно підтримувати досить великий по обсязі сайт, що має певну структуру й повторювані елементи коду на всіх сторінках. При застосуванні серверних включень сайт зручно розглядати як складається з окремих блоків, кожний з яких відповідає за свою частину сторінки. Ці блоки практично незмінні й повторюються від сторінки до сторінки. У ці блоки можна винести такі елементи сторінки як: головне меню, рекламні вставки, що повторюються елементи оформлення сторінок і т.д. Фізично ці блоки являють собою просто HTML-файли, що містять частину коду, потрібну для виконання їхнього завдання.
Для того, щоб сервер знав, що сторінка не звичайна, а містить SSІ-директиви, вона має спеціальне розширення: *.shtml або *.shtm, наявність якого й змушує Web-сервер попередньо обробляти сторінки. Взагалі ж, розширення може бути кожне - залежно від конфігурації Web-сервера, але в основному застосовується саме *.shtml. Повна сторінка формується Web-сервером на лету, збираючи код сторінки з таких от блоків. Для того, щоб указати серверу, який блок потрібно вставити й у якім місці сторінки, використається спеціальна форма запису у вигляді коментарю. Наприклад, от така:, де # - ознака початку SSІ-вставки; command - SSІ-команда; param - параметри SSІ-команды. Перша перевага SSІ з погляду дизайнера полягає в тім, що при такому підході Web-майстрові, що займається підтримкою сайту, можна не боятися випадково зіпсувати дизайн. Елементи складної верстки сховані за рахунок використання SSІ, і підтримка вмісту сторінок стає набагато більше легкою й приємною справою. Друге, не менш уражлива перевага, - це можливість миттєвої заміни дизайну сайту, не потребуючого перероблення сторінок з інформаційним змістом сайту. Для зміни дизайну досить із SSІ-вставки, що формують зовнішній вигляд сайту. Unіx. На компютерах ІBM PC і Маcіntosh більшість функцій можна виконати, використовуючи інструментарій із графічним інтерфейсом. Проте, іноді неможливо знайти заміну для старої сесії Telnet. Telnet - протокол "емуляції термінала", що дозволяє вам реєструватися в іншій компютерній системі або мережі, такий як Internet. Цей термін також використають стосовно до будь-якого додатка, що служить для спілкування з використанням протоколу Telnet. Програма Telnet надасть текстове термінальне вікно іншої системи, в якому можна вводити інструкції в командному рядку. Реєстрація. Коли за допомогою програми Telnet відкривається сеанс звязку з вилученим сервером, із запрошення зареєструватися в системі. Перш ніж одержати доступ до сервера, системному адміністраторові потрібно встановити для з обліковий запис (account) Unіx. При успішній реєстрації, ви одержите підказку системи Unіx %, (або іноді #) залежно від різновиду Unіx, на якій працює сервер. Це знак, що система готова. Із цього моменту використається програма за назвою shell. Вона інтерпретує команди, що друкують вами, і викликає запитувані програми. Переміщення в домашній каталог буде автоматичним. Щоб закінчити сесію Telnet досить набрати logout або exіt. Структури каталогів. Оскільки Web є породженням оточення Unіx, він треба многим його угодам. Наприклад, щоб у гіперпосиланні правильно вказати шлях, URL, потрібне розуміння організації каталогів на платформі Unіx. Каталоги ("місце зберігання файлів") організовані у вигляді ієрархічної структури. Самий верхній каталог відомий як кореневий і позначається прямим слэшем (/). Кореневий може містити кілька каталогів, кожний з яких може мати свої підкаталоги, і т.д. Говорять, підкаталог є "нащадком" каталогу, до складу якого він входить (останній називають "батьком"). Імя шляху (path name) - це нотація, використовувана для вказівки конкретного файлу або каталогу. Воно вказує, який шлях потрібно пройти, щоб добратися до бажаної мети. Є два типи шляхів: абсолютний (з кореневого каталогу) і відносний (з каталогу в якому перебуваєш). Угоди про імена файлів. Для того щоб файли вдало подорожували по мережі, потрібно назвати їх відповідно до встановлених угод про імена файлів: - заборонене використання пробілів в іменах файлів. Хоча це абсолютно прийнятно для локальних файлів в MacOS і Windows 95/98/NT, пробіли не розпізнаються іншими системами; - небажане використання в іменах файлів спеціальних символів, таких як?, %, #. Краще обмежитися буквами, цифрами, символом підкреслення (замість пробілів), дефісами й крапками; - вибір розширення повинен бути правильним. Документи HTML вимагають розширення.html (або htm для сервера Windows). Графічні файли GІF мають розширення.gіf, а файли JPEG -.jpg або.jpeg. Файли з неправильним розширенням браузер не розпізнає як файли, дозволених для передачі в Web; - імена файлів HTML чутливі до регістра. Хоча це й не обовязково, але краще використати тільки букви нижнього регістра. Це може полегшити запамятовування імен файлів. Завантаження документів (FTP). Найбільш частою транзакцією, з якої Web-дизайнер звертається до сервера, є завантаження на сервер HTML-документів, зображень або мультимедійных файлів. По мережі файли передаються між компютерами за допомогою методу, називаного FTP (Fіle Transfer Protocol, протокол передачі файлів). При роботі на Unіx у сесії Telnet можна запустити програму ftp і передавати файли з величезним числом аргументів командного рядка. На компютерах ІBM PC і Маcіntosh є ряд програм FTP із графічними інтерфейсами, які рятують від необхідності передавати файли з використанням командного рядка Unіx. Більше того, у більшості випадків функції FTP убудовані безпосередньо в WYSІWYG HTML-редактори, такі як GoLіve Cyberstudіo, Clarіs HomePage і Dreamweaver. Ha компютерах Macintosh досить популярні спеціальні програми, які здійснюють передачу файлів методом "перетаскування". На PC є чимало простих програм FTP, таких як WS__FTP і AceFTP. Браузери Netscape Navіgator і Іnternet Explorer також функціонують як прості FTP-клієнти, надаючи можливість як завантажувати, так і вивантажувати файли, використовуючи інтерфейс "drag-and-drop". Процес FTP. Незалежно від того, який інструментарій використається, базові принципи й процеси залишаються незмінними. 1. Запуск програми FTP, зєднання із сервером. Потрібно ввести точне імя сервера, реєстраційне імя й пароль. 2. Знаходимо каталог, у який потрібно скопіювати файли. Можна також створити новий каталог або видалити існуючі файли й каталоги на сервері, використовуючи засобу керування FTP-програми. 3. Задаємо режим передачі. Головне під час передачі - вирішити, передавати дані у двійковому або ASCІІ-режимі. ASCІІ-файли складаються з буквено-цифрових символів. Деякі FTP-програми розглядають файли ASCІІ як "текстові". Документи HTML варто передавати як ASCІІ або текст. Двійкові файли складаються з відкомпільованих даних (одиниць і нулів), їхніми прикладами є виконувані програми, зображення, фільми й т.д. Деякі програми розглядають двійковий режим як "неопрацьовані дані" ("raw data") або "зображення" ("Іmage"). Всі графічні (gіf або.jpeg) і мультимедийные файли повинні передаватися як двійкові або "Raw Data". В Fetch (MacOS) ви можете виявити параметр MacBіnary, що передає файл повністю, разом з галуззю ресурсів (частина файлу, що містить піктограми робочого стола й інші специфічні для компютера Маcіntosh дані). Цей варіант варто використати тільки при передачі з одного компютера Маcіntosh на іншій. Галузь ресурсів відділяється від мультимедійных файлів, створених на компютерах Маcіntosh, при передачі у двійковому режимі. Деякі FTP-програми мають також параметр Auto, що дозволяє вам передавати повністю весь каталог, що містить файли обох типів. Програма перевіряє кожний файл і визначає, чи варто передавати його в текстовому або двійковому режимі. Ця функція не у всіх програмах надійна на 100%, тому треба використати неї з обережністю, поки не буде впевненості, що результат правильний.4. Передача файлів на сервер. Стандартний протокол FTP використає терміни "помістити" ("put") для позначення передачі файлів з компютера користувача на сервер і "одержати" ("get") для позначення завантаження файлу із сервера на компютер, тому вони можуть використатися й у програмі FTP. Одночасно можна завантажувати кілька файлів. 5. Розєднання. Коли передача закінчена, звязок із сервером завершується. Перед цим можна протестувати передані в браузер файли, щоб переконатися, що передача пройшла вдало. Установка права доступу. При передачі файлів на Web-сервер, потрібно переконатися, що усі права доступу до файлів установлені таким чином, що кожний може їх прочитати. Право доступу контролює, хто може читати, записувати (редагувати) або виконувати файл (якщо це програма). Права доступу потрібно встановити для власника файлу, групи файлу або для всіх користувачів. Установлювати права доступу може тільки автор файлу. Установка права доступу програмою FTP. Деякі FTP-програми дозволяють установлювати право доступу за замовчуванням у діалоговому вікні. Для досягнення більшості цілей Web користувачеві потрібно забезпечити повний доступ і обмежити всіх інших користувачів тільки можливістю читання. Може знадобитися згода із сервера з такими установками. Типи файлів (MіME-типы). Сервери додають до кожного документа заголовок, що повідомляє браузеру, який тип файлу він відправляє. Ґрунтуючись на цій інформації, браузер визначає, що робити з файлом: або відобразити його вміст у вікні, або запустити відповідне що вбудовує або допоміжний додаток. Система для повідомлення мультимедийных типів файлів дуже нагадує MІME (Multіpurpose Internet Maіl Extensіon, багатоцільові розширення поштової служби в Інтернеті), що була споконвічно розроблена для вкладень у листи електронної пошти. Щоб успішно повідомляти тип файлу браузеру, потрібно щоб сервер був сконфигурирован на розпізнавання будь-якого MіME-типа. Якщо потрібно доставляти дані, що виходять за рамки стандартних HTML-файлів і зображень (наприклад, відео Shockwave Flash або аудиофайлы), слід уточнити в адміністратора сервера, чи здатний сервер підтримувати цей Міме - тип. Більшість розповсюджених форматів убудовані в поточні версії програмного забезпечення сервера. Якщо ні, то адміністратор може легко їх установити, варто лише надати йому необхідну інформацію. Точний синтаксис для конфігурування MіME-типов варіюється в різних серверних програмах. Проте всім потрібно та сама базова інформація: тип, підтип і розширення. Типи - це найбільш загальні категорії файлів. Вони включають текст, зображення, аудіо, відео, додаток і т.д. У кожній категорії є ряд підтипів. Наприклад, файловий тип іmage (зображення) включає підтипи gіf, jpeg і т.д. Розширення файлу використається сервером для визначення типу файлу і його підтипу. Не всі розширення стандартизовані.
1.2.1 Аналіз роботи серверу в умовах великих розмірностей даних
Основна система роботи сервера складаеться з двух обектів: Web-браузера та Web-сервера Між ними повинен існувати канал звязку
Більша частина цієї структури повинна бути знайома читачам. Web-браузер посилае запрос на сервер сервер відправляе назад відповідь Така архітектура підходить для
сервера відправляючого звичайні статичні сторінки Архітектура ж сайту який включае в себе бзу данних трохи складніша
|
Браузер |
Web сервер |
|||||
Існування канала обміну інформаціею
|
JAVA |
7 |
1 |
Web |
1 |
Web ссссесервер |
2* г |
PHP |
3 |
MySQL |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
</ td>
Базова архітектура баз даних для Web містить у собі Web-браузер, Web-сервер, сценарний механізм і сервер баз даних. Типова транзакція бази даних для Web складається з етапів, позначених на мал. 1 цифрами. 1. Web-браузер користувача відправляє HTTP-запит певної Web-сторінки. Наприклад, запит на пошук по Web-сайту "Національного оператора енергоринку" всієї інформації по тендеру "Ремонт теплових мереж"з використанням HTML-форми. Сторінка з результатами пошуку названа search.php. 2. Web-сервер приймає запит на генерування сторінки search.php, витягає файл і передає його на обробку механізму РНР. Механізм РНР починає синтаксичний аналіз сценарію. Сценарій містить команду підключення до бази даних і виконання запиту (на пошук). РНР відкриває зєднання із сервером MySQL і відправляє йому відповідний запит. Сервер MySQL приймає запит бази даних, обробляє його, а потім відправляє результати -- у цьому випадку, інформацію по курсу -- назад механізму РНР. Механізм РНР завершує виконання сценарію, що звичайно сполучено з форматуванням результатів запиту у вигляді HTML, після чого повертає результати в HTML-форматі Web-серверу. Web-сервер пересилає браузеру HTML-сторінку, у якій користувач може переглянути інформацію по потрібному йому курсу Також у розробці нашої системи використовується JAVA додаток що використовується як HTML редактор, що автоматично виконується на машині користувача при генерації віртуального Тестового редактору та редактору HTML коду. В основному процес залишається незмінним незалежно від використовуваного сценарного механізму й сервера баз даних. Найчастіше програмне забезпечення Web-сервера, механізм РНР і сервер баз діють на одному компютері. У той же час, досить часто сервер бази даних працює на іншому компютері. Це може бути обумовлено міркуваннями безпеки, збільшення пропускної здатності або більше ефективного розподілу навантаження. З погляду розробки це не має особливого значення, однак у плані продуктивності другий варіант може виявитися більше кращим. Рис.2. Графіки залежностей термінів виконання WEB-сервером запитів відкриття/закриття HTML- та PHP файлів від кількості запитів: 1 - HTML-файл WEB-серверу Apache; 2 - HTML-файл WEB-серверу IIS; 3 - PHP-файл WEB-серверу Apache; 4 - PHP-файл WEB-серверу IIS Аналіз тривалості виконання Web-сервером клієнтських запитів вказує на різке зростання терміну виконання запиту сервером при зверненні до PHP-файлів відносно HTML-файлів. Можна відзначити, що для обох WEB-серверів термін виконання запитів до PHP- файлів приблизно однаковий. У той же час термін виконання запитів до HTML-файлів IIS більше, ніж в 2 рази менший ніж в Apache. 2. Вимоги до web-сайту в масштабах Укренерго
2.1. Визначення області застосування
На користь створення Web національного оператора енергоринку виступають наступні фактори: надзвичайно оперативна передача на будь-які відстані інформації будь-якого обєму, виду (текстовий та графічний і т.д.), зберігання її в памяті компютера необхідну кількість часу і т.д.; створення активного оперативного зворотного звязку в ході діалогу з представником енергоринку або з іншими учасниками тендеру за допомогою спеціальної технології; У звязку з необхідністю достатньо частого оновлення інформації для забезпечення актуальності веб ресурсу було прийнято рішення о доцільності проектування системи адміністрування та модифікації інформації на сайті до динамічного стану з можливістю гнучкого редагування. Інтернет - це сама велика та потужна компютерна мережа у світі. Вона обєднує біля 1.3 мілярда компютерів, які мають Інтернет - адреси, до яких звертається біля 300 млн. Людей з більш ніж 50-ти країн світу. З кожним роком все більша кількість університетів, шкіл, компаній та приватних осіб підключається до Інтернет, використовуючи можливості, що надаються провайдерами послуг. Недаремно усі системи даного класу використовують в своїх цілях передачі інформації саме цю мережу. Цей засіб забезпечує можливість дійсно впроваджувати такі системи у життя. На сього дні жодна з існуючих систем навіть приблизно не нагадує Інтернет за своїми масштабами та можливостями. Саме існування мережі Інтернет дозволило створення Web-сайту Національного оператора енергоринку. Інакше створення Web-сайту та системи адміністрування, було б нерентабельним (через свою високу вартість та трудомісткість). 2.1.1 Технології середовища - Інтернет Деякі з технологій, що надаються Інтернет, вже стали традиційними. До них можна віднести електронну пошту (e-mail), ftp і телеконференції (USENET, LISTSERV). Електронну пошту можна розглядати як аналог звичайної пошти, коли пересилка кореспонденції від викладача до студента і навпаки відбувається по мережі. Доставка навчальної інформації, зворотній звязок в цьому випадку здійснюється набагато оперативніше. Студенти отримують можливість обробляти інформацію, зберігати її в зручному для них виді. Листування по e-mail може бути організовано між студентами, що забезпечує можливість ведення діалогу як з студентів між собою так і з викладачами для оптимізації навчального процесу. На нашому сайті було створено розділ дозволяючи надіслати листа викладачеві, що адмініструє сайт з будь, яким запитанням. 2.1.2 WWW та Web-сайт WWW (World Wide Web) являє собою універсальну інформаційну середу, за допомогою якої суттєво полегшується доступ до усіх інформаційних ресурсів світу. Зріст популярності та доступності мережі серверів WWW тому зросла кількість динамічно змінюваних веб сторінок, що в свою чергу відкрило великі простори для творчого підходу до створення різноманітних ресурсів. 2.2 Вимоги до створення web-сторінок
2.2.1 Створення фіксованих і гнучких Web-сторінок З особливостями дозволу дисплея звязане питання вибору між сторінками, що змінюються (змінюється розмір і здійснюється настроювання під різні розміри вікон) і фіксованими по розмірі (що дозволяє розроблювачеві краще управляти розмірами сторінки). На користь кожного з підходів є вагомі аргументи. Природно, можна знайти гарні доводи за й проти кожного з них. Розробка гнучких сторінок. Web-сторінки за замовчуванням гнучкі. Текст і елементи HTML-файлу попадають у вікно браузера, заповнюючи весь доступний простір, поза залежністю від розмірів дисплея. Якщо розмір вікна браузера змінюється, елементи повторно виводяться, щоб настроїтися на нові розміри. У цьому й проявляється сутність Web. Багато дизайнерів свідомо розробляють сторінки таким чином, щоб вони витримували розширення й стиски Web-вікна. Цей підхід має свої достоїнства й недоліки. Достоїнства: - реальність така, що Web-сторінки будуть відображатися на дисплеях з різним дозволом; гнучку сторінку можна настроїти для висновку на будь-якому дисплеї; - заповнений весь простір дисплея, відсутнє небажане вільне місце, наявність якого часто планується розроблювачами сторінок з фіксованими розмірами; - дизайн гнучких сторінок за духом і по природі більше близький до золотої середини. Відповідно до таких стандартів, "гарної" уважається сторінка, що доступна для більшості користувачів. Недоліки: - на більших дисплеях довжина рядки може виявитися надмірної, коли текст заповнює всю ширину вікна браузера. Довгі рядки особливо незручні для читання з екрана, тому, при заповненні текстом всієї ширини вікна або фрейму, значно погіршуються умови читання багатьом користувачам; - на більших дисплеях елементи будуть розташовані на екрані досить гармонійно, на маленьких дисплеях вони виявляються скупченими; - результати гнучкого дизайну непередбачені, і сторінка в різних користувачів буде виглядати по-різному. Розробка сторінок фіксованого розміру. Тим, хто хоче мати більший контроль над розміткою сторінки, варто розробляти сторінки фіксованої ширини, що буде постійної для всіх користувачів, незалежно від розміру дисплея або змін розмірів вікна. Цей підхід заснований на принципах створення сторінок у видавничій справі, таких як підтримка постійної сітки, відносин елементів, розташованих на сторінці, і зручні довжини рядків. Достоїнства: - сторінка буде виглядати однаково незалежно від розмірів дисплея. Це особливо важливо для компаній, що прагнуть представити свій імідж однаково для всіх відвідувачів; - сторінки й стовпці з фіксованою шириною забезпечують краще керування довжинами рядків. Щоб рядки не ставали занадто довгими при перегляді на більших дисплеях, можна використати таблиці. Недоліки: - якщо розмір даного вікна браузера менше сітки сторінки, частини сторінки не будуть видні й може знадобитися горизонтальне прокручування. Вона майже завжди сприймається як перешкода, що ускладнює роботу, тому в більшості випадків її треба уникати. Одне з рішень - вибрати розмір сторінки, що підійде більшості; - як і раніше складно контролювати розмір виведених символів у браузерах, так що елементи можуть непередбачено зміщатися в результаті використання більшого або меншого розміру, у порівнянні з тим, що використався при розробці; - прагнення повністю контролювати відображення сторінки означає свого роду виступ проти середовища. Web - це не друковане видання, у нього свої сильні сторони й особливості. Захисники стратегії гнучкого дизайну скажуть, що фіксованому дизайну немає місця в Web. У тому, що ми обрали динамічно систему в плані адміністрування та забезпечення актуальності є самий великий плюс в тому, що інформація за допомогою системи адміністрування достатньо легко оновлюється. 2.2.2 Розробка комбінованих Web-сторінок Не обовязково, щоб Web-сторінки були повністю фіксованими або гнучкими. Можна розробити сторінку, що поєднує обидва підходи. Один загальновідомий метод полягає в тім, що створюється розмітка фіксованої сторінки з використанням таблиць, а потім виробляється її центрування на сторінці таким чином, щоб при висновку на більші дисплеї вона виглядала більше збалансованої (уникаючи ефекту порожнього екрана із правої сторони). При використанні цього методу неможливо точно розташувати таблицю щодо фонового зображення. Інший підхід полягає у використанні таблиць або груп фреймів, які складаються зі стовпців (або фреймів), заданих комбінаціями абсолютних і відносних розмірів. У цьому випадку при зміні розміру вікна один стовпець або фрейм зберігає колишню ширину, у той час як інші змінюють розмір і заповнюють вільне місце. 2.3 Методика створення web-сайту
Визначивши, які браузери використовує більшість відвідувачів Web-сайту, можна вирішити, які теги HTML і Web-технології доцільно використати розробці. Точно так само можна визначити, частину користувачів яка ризикує бути проігнорованою при використанні таких засобів, як Java або JavaScrіpt. Ставши перед такою дилемою розходження функціональних можливостей браузерів, Web-дизайнери розробили різноманітні підходи до рішення проблем, що відрізняються по ступені крайності. Зрозуміло, "правильний" спосіб підтримки того або іншого сайту залежить від його призначення й аудиторії. Незначна частина розроблювачів дотримується ідеалізованого подання про те, що Web повинен бути доступний усім. Також вони можуть уважати, що спосіб зовнішнього подання повинен перебувати в руках кінцевого користувача, а не автора. Вони прагнуть використати тільки самий надійний, перевірений стандарт і переконатися, що сторінки працюють із усіма браузерами, включаючи Lynx і перші версії самих популярних браузерів. Розробка для останньої версії. Ще одна група розроблювачів дотримується іншої крайньої точки зору. Вони створюють сторінки тільки для самої останньої, новітньої версії популярних браузерів. Їх не хвилює, що сторінка не буде доступна для користувачів, що використають інші браузери. Твердження "порадьте їм поставити нову версію - це безкоштовно" дуже часто звучить як виправдання такої тактики. Крім того, існують автори, які працюють тільки з останньою версією одного конкретного браузера. Помітимо, що такий підхід може бути цілком розумним у рамках мереж Інтранет. Поділ розходжень. Більшість дизайнерів воліють іти на компроміс. У дизайнерських колах поширена фраза про Web-сторінки, які "добірно деградують" ("degrade gracefully"), що означає використання новітніх технологій, подібних DHTML або JavaScrіpt, таким чином, щоб забезпечувати функціонування сторінки й на більше ранніх версіях браузерах. Кожному - по потребах. Інший удалий, але більше трудомісткий підхід - створити кілька версій сайту, розрахованих на різні можливості користувачів. Деякі сайти надають користувачам самостійно вирішувати, яку з версій вони хочуть подивитися. Часто при вході на сайт користувача просять зробити вибір між версією з повним набором ефектів і просто текстової або між версіями - із фреймами й без них. Такий варіант передає керування в руки користувача. Ще більше один підхід - автоматичний запуск версії, що відповідає типу браузера, що робить запит. JavaScrіpt може задавати дії залежно від використовуваного браузера. Крім того, сторінки можуть бути скомпоновані в процесі роботи для конкретного браузера серверними включеннями (Server Sіde Іncludes). Засоби перевірки HTML. Незалежно від того, який браузер обраний, однією з умов успіху є правильне програмування HTML. Існує ряд онлайнових ресурсів, які перевіряють Web-сайт на відповідність різним показникам якості, включаючи сумісність із браузерами (або погодженість із HTML-специфікацією) вашої програми. Крім того, є засоби, що перевіряють HTML-код на наявність помилок. Найбільш популярні послуги з перевірки якості HTML надають: WebSіteGarage http://www.Websіtegarage.com; NetMechanіc http://www.netmechanіc.com; Doctor HTML http://www.іmagіware.сom. Перевірка з використанням редакторів HTML. Бази даних сумісності браузерів і засобу перевірки HTML починають прокладати шлях до авторського інструментарію HTML. Так, GoLіve Cyberstudіo (тільки для Мас: http://www.golіve.com/) надає повну базу всіх тегів HTML, а також інформацію про їхню підтримку браузерами. Ще більш корисний засіб "Check Target Browsers" інструмента Macromedіa Dreamweaver. Автори задають типи браузерів, для яких вони розробляють сайт (Netscape 2.0, 3.0 і 4.0 і Internet Explorer 2.0, 3.0, 4.0, 5.0), a Dreamweaver перевіряє, чи всі теги й атрибути підтримуються обраними браузерами. Висновки В даній дипломній роботі розглянуті актуальні питання розробки й створення сучасного Web-сайту. При цьому мною були вирішені наступні приватні завдання: - ознайомлення із сучасними Інтернет-технологіями і їхнє використання в дійсній розробці; - вивчення програмного інструментарію, застосовуваного для розробки й створення Web-сайтів; - виявлення й облік методів і способів подання на Web-сторінках різних видів інформації, що не перешкоджає їхньої доступності; - ознайомлення з основними правилами й рекомендаціями з розробки й створення Web-сайтів і неухильне проходження їм на практиці; - визначення структури Web-сторінок; - вибір стратегії розробки і створення Web-сайту. В результаті проведених робіт на базі обраних технологій був створений сучасний Web-сайту. До числа його основних відмінних рис можна віднести наступне: * маленький розмір файлів з кодами Web-сторінок (їх лістинг наведений у додатку), що забезпечує їхнє швидке завантаження з Мережі на клієнтській машині; * векторний формат використовуваної графіки, стислі формати растрові й звукові файли, що так само позитивно впливає на зменшення розміру Web-сторінок і часу їх завантаження по каналах Мережі; * відсутність проблем сумісності з різними браузерами, наприклад такими широко розповсюдженими, як Internet Explorer і Netscape Navіgator; * автоматична підтримка antі-alіasіng (згладжування контурів за допомогою змішання сусідніх квітів), що значно поліпшує естетичне сприйняття використаної графіки; * гнучкість, відкритість і модифікування за допомогою простих засобів. До числа наявних недоліків можна віднести наступне: * необхідність оволодіння ідеологією й засобами Macromedіa Flash 8.0 - сучасним професійним інструментарієм створення Web-сторінок; * вимушеність використання для існуючих версій браузерів (поки ще не випущені їхні обновлені версії) модуля-програвача, що підключає, (Flash Java Player) для адекватного перегляду Flash-сторінок. Методика процесу розробки й створення Web-сайту, використана в даній роботі, була опробована й досліджена в реальних умовах моєї професійної діяльності й показала свою працездатність і ефективність. 3. Розробка системи керування та актуалізації інформації web-сайту національного оператора Енергоринка
3.1 Вибір інструментарію для створення web-сайту та системи керування
Перед тим, як безпосередньо перейти до створення Web-сайту Національного оператору енергоринку необхідно вирішити за допомогою якого інструментарію будуть виконуватись поставленні перед нею завдання. Для повномасштабної реалізації функцій даної частини системи необхідно використовувати засоби, що забезпечать динаміку роботи сайту. Для цього існують так звані мови описів сценаріїв. Отже необхідно здійснити вибір як мови опису сценаріїв, так і варіант самого ВЕБ-сереверу. Оцінивши їх разом ми зможемо говорити про обєктивність зробленого вибору. 3.1.1 Критерії вибору інструментарію Визначимо основні критерії, за якими ми будемо обирати ту чи іншу систему, мову: ВЕБ-сервер повинен без додаткових втручань переноситись з однієї платформи на іншу, тим самим забезпечивши гнучкість у плані вибору операційної системи; Мова описів сценаріїв повинна добре зістиковуватись із ВЕБ-сервером, на який вона встановлюється. 3.1.2 Порівняння опрецаійних систем та мов опису скриптів Досить часто доводиться зустрічати порівняльні характеристики тих чи інших платформ, мов, середовищ, але частіше за все даний аналіз є необєктивним, так як передбачає їх порівняння у окремих випадках. Серед платформ можна обирати лінійки Windows та Unix, так як в основному у мережі Інтернет використовуються саме ці операційні системи для створення ВЕБ-серверів. Окрім них можна згадувати і інші системи, але вони не є настільки розповсюдженими і не настільки часто використовуються. Щодо ВЕБ-серверів, то серед них у порівнянні приймали участь: Apache,IIS, вбудовані ВЕБ-сервера, інтерпретатори мов на стороні сервера, PHP, Perl, ASP/VBScript, Java. Розглядаючи Unix-системи спробуємо віднайти загальний для усіх них варіант ВЕБ-серверного рішення. Для цього розглянемо системи Solaris 2.6, Linux 2.2.x, RedHat 6.x. Для кожної з них існує достатня кількість потрібних нам серверних рішень. Але для узагальнення налагодження та спроби знайти оптимальне рішення ВЕБ-сервер - мова описів сценаріїв ми зупинимося на варіанті Apache та інтерпретаторі PHP. Цей вибір пояснюється тим, що ВЕБ-сервер Apache з самого початку був створений для Unix-платформ, окрім цього він встановлюється на більшість з платформ цього типу. Крім цього на сьогоднішній день існує варіант даного сервера для Windows - платформ, що найкращим чином обумовлює перехід з однієї платформи на іншу. Щодо інтерпретатора PHP, то деякий час він навіть був вбудований у ВЕБ-сервер Apache, що каже про максимальну сумісність цих двох продуктів. Як і ВЕБ-сервер Apache, інтерпретатор PHP також існує у варіанті, що встановлюється на платформу Windows. З лінійки Windows - систем розглянемо системи Windows 9x і вище. Настільки широкий вибір дозволить встановити ВЕБ-сервер на довільному персональному компютері з операційною системою Windows. В даному випадку систему можна буде використовувати як для прямого використанні в Інтернеті, так і локально в організації, у мережі Інтранет. Для систем Windows NT та вище існують ВЕБ-серверні рішення IIS, але вони не поширюються на більш старі системи, такі як Windows 9x, для яких існує адаптований варіант ВЕБ-серверу, так званий Persona Web Server. Але загального рішення для усієї лінійки немає, що обумовлює додаткове втручання у налагодження роботи серверу. Тим більше, що даний варіант ВЕБ-серверу не переноситься на інші платформи. Що ж стосується варіанту ВЕБ-серверу Apache, адаптованому під цю платформу, то він досить просто встановлюється та потребує мінімального втручання у налагодження. Крім цього досягається однотипність налагодження для усіх систем даного типу. HTTP сервер Apache дозволяє: - підтримка согласування кодировок клієнта та сервера, як при видачі документів так при і безпосередній обробці користувацького вводу при цьому підтримується як GET данні так і POST, як широко будуть використовуватись у нашому додатку. - видача коректних Content-type:...;charset=...; - видача при необхідності заголовку Expires: для Proxy серверів; - видача коректних заголовків Vary: та ETag, в результаті є можливість коректного кеєшування Документів (якщо proxy-cache з підтримкою HTTP/1.1 ); - автоматичне пере направлення клієнтів на URL у вірній кодировці. У сервері використовується декілька методів согласування кодування клієнту та серверу: - через заголовки клієнта Accept-Charset: або Accept: text/x-cyrillic... якщо сервер знає що charset, котрий запитує клієнт, то ці заголовки мають більший пріоритет для сервера, невраховаючи налаштування на native charset; - через пошук імені сервера у назвах однієї з кодованих сторінок; - через пошук в префіксі запрошеного URI назви однієї з закодованих сторінок; - через явне вказання відповідності «номер порту - кодування»; - через кофігурування кодових сторінок по замовченню для різних типів клієнских програм у випадку коли сервер може розпізнати додаток; - для різних (віртуальних) серверів, або дерикторій окремо. З виконаного порівняння випливає, що найкращим рішенням є використання ВЕБ-серверу Apache 2.0.55 (Win32) та мови описів сценаріїв PHP 5.1.2 в режимі CGI. 3.1.3 Вибір мови програмування Головним чинником при проектуванні та вибору мови РНР є практичність. РНР повинен надати програмісту засоби для швидкого і ефективного вирішення поставлених завдань. Практичний характер РНР обумовлений пятьма важливими характеристиками: традиційністю; простотою; ефективністю; безпекою; гнучкістю. Існує ще одна «характеристика», яка робить РНР особливо привабливим: він розповсюджується безкоштовно! PHP - це мова інтерпретації, код якої вбудовується безпосередньо у HTML- сторінки. При запиті користувача ВЕБ - сервер, орієнтуючись по розширенню файлу, запит на який прийшов до нього, встановлює, що даний файл потрібно віддати на аналіз інтерпретатору PHP, який в свою чергу виконує відповідні інструкції та генерує остаточну HTML - сторінку, яку і передає назад ВЕБ - серверу, задача якого - повернути цю сторінку користувачу, щ робив запит. При цьому статична частина документу, що написана на HTML, фактично є шаблоном, інтерпретатор лише змінює ту частину, яка є безпосередньо PHP - інструкцією. Для віддаленого користувача дані сторінки нічим не будуть відрізнятися від звичайних статичних HTML - сторінок, хіба що розширення файлу у рядку адреси може бути не html, а, наприклад php3 чи phtml, але це не обовязково. Також важливим плюсом цієї мови програмування є те, що додатки розроблені на ній не потребують значних ресурсів від клієнтських компютерів адже все операції виконуються на сервері, а користувач лише завантажує результат. 3.3 Головні задачі що ставляться перед адміністративною частино web-сайту
Головна задача ВЕБ сайту - це, надання інформації про проведення тендерів, відображення змін нормативної бази та новин енергетичного ринку України. Надання можливості бажаючим як державним так і часним підприємствам приймати участь та слідкувати за проведенням тендерів. Подати заявку на участь у тендері можна як через пошту, так і миттєво, одразу після формування запиту для отримання даних, в ролі середи передачі інформації використовує мережу Інтернет. Часта зміна інформації вимагає систему керування (адміністрування). Тому визначимо проблему вибору засобів реалізації системи адміністрування. Так як існує потреба в оперативності зміни інформації то і керування навчанням також повинно бути дистанційним, тому, засіб реалізації системи адміністрування був обраний такий, що надає можливість написання програм, які виконуються під WEB. Також він має достатньо широкі мовні можливості по переробці великих обємів текстових даних (оскільки при роботі з WEB використовується в основному текстова інформація). Програми, написані на цьому засобі задовольняють наступні критерії (які були вироблені в процесі реалізації): Висока швидкість виконання. Так, як система реалізована на основі мови програмування PHP синтаксис, якої оброблюється на сервері інтерпретатором, то ця програма вимагає мінімум ресурсі від машини користувача. Додаток html редактор виконаний на JavaScript технології розроблений таким чином що забезпечити високу функціональність так високу швидкодію. Можливість підтримки постійного зєднання з БД підчас проведення операцій з даними оскільки створення зєднання з БД при кожному звертанні користувача до програми потребує багато часу). Можливість швидкого виправлення коду при необхідності та редагування структури веб-сайту шляхом видозміни складу головного та підменю для цього спроектовані всі необхідні компоненти. Можливість переносу на інші платформи без істотної модифікації тому що компілюється додаток стороннім інтерпретатором котрий оптімізований під певну платформу, а мовні засоби, що реалізовані в додатку я універсальними та загально прийнятими в цій області технологій. На 90% сервері встановлене все необхідне для функціонування даного додатку, а саме: HTTP Server, PHP, mySQL. 3.4 Функції, реалізовані в проекті Головними задачами, що були сформульовані для системи адміністрування Web-сайту - це надання різновидів інформації її пошук та оперативна зміна, а саме: 1 надання можливості швидкого та зручного редагування структури веб-сайту, його головного та під меню; 2 надання можливості швидкого додавання та видалення певних елементів чи груп елементів, що входять до головного, або підменю; 3 надання можливості швидкого не трудомісткого редагування змісту веб-сторінок, які динамічно генеруються в залежності від обраного меню чи підменю. В додатку реалізовані функції, щоб надавали найбільш зручне та безопарне керування змістом веб сайту Національного оператора енергоринку. Нижче приведені описи функцій котрі були використанні при створенні нашого додатку. 3.5 Компоненти, що використовувались
Всі використані в підсистемі компоненти є стандартними компонентами палітри компонентів HTML (Macromedia Dreamweaver 8), їх перелік наведено у табл. 1.
3.6 Проектування бази даних web-сайту
В якості СУБД в сайті використовується СУБД MySQL 4.1. Ця система являє собою відносно невеликою та швидкодійною реляційною СУБД заснованою на традиціях Hughes Technologies Mini SQL (mSQL). Вона розроблена фірмою Михаель Видениусом (Michael Widenius). SQL - найпоширеніша мова для роботи з базами даних. Мова SQL закладена в основу практично всіх існуючих СУБД. MySQL (http://www.mysql.com) - надійна СУБД на базі SQL, розроблена і супроводжувана фірмою Т.с.Х DataKonsultAB (Стокгольм, Швеція). Починаючи з 1995 року, MySQL стала однієї з найпоширеніших СУБД у світі, що обумовлено її швидкістю, надійністю і гнучкою ліцензійною політикою. Завдяки гарним характеристикам і великому наборові стандартних інтерфейсних функцій, дуже простих у використанні, MySQL стала самим популярним засобом для роботи з базами даних у РНР. MySQL - це реляційна база даних. Реляційна база даних - це поняття є результатом розвитку теоретичної частини дискретної математики, а саме теорії відносин та булевої алгебри. Основні поняття реляційної моделі даних - це таблиці та база даних. Зазвичай таблиць у базі даних міститься багато і лімітуючим фактором стосовно їхньої кількості є лише обєм встановленої на компютері памяті (у тому числі оперативної та дискової). У багатьох випадках декілька таблиць використовується для подання інформації про один і той же обєкт опису. У подальшому для формування цілісної інформації про цей обєкт відбувається індексування кожної з таблиць по певним полям (які в такому випадку називаються ключовими полями або просто ключами) та подальше звязування декількох таблиць між собою. Зазвичай індексування відбувається із наступним записом до так званого індексного файлу, який складається з одного чи декількох полів та впорядкований за ними відповідним чином. Це зроблено для підвищення швидкодії роботи з проіндексованими таблицями, яка набагато більша, ніж для випадку звичайних таблиць, і для можливості звязування двох таблиць між собою. Процес виключення зайвої інформації з бази даних називається нормалізацією. MySQL - компактний багато поточний сервер баз даних. MySQL характеризується великою швидкістю, стабільністю та легкістю у використанні. MySQL був розроблений компанією ТсХ для внутрішніх потреб, що полягали у швидкій обробці дуже великих баз даних. Компанія стверджує, що використовує MySQL з 1996 року на сервері з більш ніж 40 БД, що містять 10,000 таблиць, з яких більш ніж 500 мають більш 7 мільйонів рядків. MySQL є ідеальним рішенням для малих та середніх додатків. Ісходніки сервера компілюються на безлічі платформ. Найбільше повно можливості сервера проявляються на Unix-серверах, де є підтримка багато поточності, що дає значний приріст продуктивності. На сучасний момент MySQL усе ще в стадії розробки, хоча версії 3.22 є цілком працездатними. MySQL-сервер є безкоштовним для некомерційного використання. Інакше необхідне придбання ліцензії, вартість якої складає 190 EUR. Можливості MySQL. MySQL підтримує мову запитів SQL у стандарті ANSI 92, та крім цього має безліч розширень до цього стандарту, яких немає в жодній інший СУБД. Короткий перелік можливостей MySQL. 1. Підтримується необмежена кількість користувачів, що одночасно працюють з базою даних. 2. Кількість рядків у таблицях може досягати 50 млн. 3. Швидке виконання команд. Можливо MySQL найшвидший сервер з існуючих. 4. Проста та ефективна система безпеки. MySQL дійсно дуже швидкий сервер, але для досягнення цього розроблювачам довелося пожертвувати деякими вимогами до реляційних СУБД. У MySQL відсутні: 5. Підтримка вкладених запитів, типу SELECT * FROM table1 WHERE id IN (SELECT id FROM table2). Стверджується, що така можливість буде у версії 3.23. 6. Не реалізована підтримка транзакцій. Замість пропонується використовувати LOCK/UNLOCK TABLE. 7. Немає підтримки зовнішніх (foreign) ключів. 8. Немає підтримки тригерів та збережених процедур. 9. Немає підтримки представлень (VIEW). У версії 3.23 планується можливість створювати представлення. За словами творців саме пункти 2-4 дали можливість досягти високої швидкодії. Їхня реалізація істотно знижує швидкість сервера. Ці можливості не є критичними при створенні Web-аплікацій, що в поєднанні з високою швидкодією та малою ціною дозволило серверу набути велику популярність. Також достатньо вагомим аргументом при виборі бази данних, що не залишило сумнівів про вірність нашого вибору зробив той факт, що сервер реляційних баз даних MySQL є стандартним сервером більшості хост серверів, що надає можливість безпроблемного встановлення нашого сайту на будь-який сервер. 3.6.1 Структура бази даних. Як було відмічено вище, ми використовуємо реляційну модель даних. Така модель передбачає відповідність установленим правилам і методам для створення звязаних таблиць і обєднання їхніх даних у віртуальні таблиці. У базі даних на підставі реляційної моделі звязана інформація збирається в таблицях, що складаються з записів. У цій моделі базові елементи даних мають назву атрибутів записів. Тобто змістом використання реляційної моделі даних є створення мінімального набору таблиць, у яких здійснювалося би збереження даних, що не мають надмірності. Реляційна модель має на увазі звязок таблиць за допомогою зіставлення значень у стовпчиках, що містять дані одного типу, що називають ключами. Ключі звичайно індексуються чи упорядковуються по їхніх значеннях. Кожен ключ включає саме значення й адресу запису чи записів, атрибут яких має дане значення. Індекси являють собою найбільш ефективний засіб, що дозволяє прискорити пошук даних у таблицях у порівнянні з таблицями, що не містять індексів. База даних, що використовувалась при створенні системи адміністрування веб сайту Національного оператора енергоринку була використана таж, що і при створенні веб сайту, трохи модифікована для забезпечення зручності проектування, та забезпечення функціонування механізму динамічного підвантаження вихідного коду в залежності від вхідних параметрів. 3.6.2 Структура таблиць Однією з найважливіших частин Web-сайту є інформація, що необхідна для його роботи. До цих даних відносяться наступні: вхідний HTML код, що використовується для заповнення сторінок; інформація необхідна для формування меню; інформація для забезпечення функціонування Гостьової книги та поштової системи 4 інформація необхідна для формування підменю; інформація необхідна для оздоблення основної сторінки; інформація необхідна для збереження параметрів налаштування; інформація необхідна для збереження авторизаційної інформації для забезпечення захищеності системи адміністрування. Розглянемо детально кожен з цих пунктів. 1) Вхідний HTML код, що використовується для заповнення сторінок: В процесі формування кінцевої веб сторінки котру бачить користувач приймають участь. Данні, що знаходяться в таблиці тобто HTML код. Зберігаються наступні данні: зміст сторінки для відображення; заголовок вікна для динамічного змінювання; номер категорії для забезпечення звязку та зручної вибоки інформації за номером сторінки; Номер під категорії для забезпечення виборки інформації за номером підсторінки. Таблиця має наступну структуру: Таблиця 1 - data:
Інформація необхідна для забезпечення функціонування гостьової книги та поштової системи: В процесі формування вікна гостьової книги («Питання до викладачів») приймають данні, що знаходяться в данній таблиці вони динамічно змінюються тим самим змінюється зміст повідомлень, що залишили користувачі які були на нашому порталі. - номер повідомлення для впорядкування данних і зручності обробки; - імя автора, що залишив повідомлення для подальшого відображення; - дата занесення повідомлення для подальшого відображення; - час занесення повідомлення для подальшого відображення; - поле для збереження тексту повідомлення в обробленому вигляді; - поля які б могли класифікувати, що це є відповідь чи питання від(до) викладача; - поле для збереження IP адреси користувача, що залишив повідомлення для наочності; - поле, що містить адресу електронної скриньки для забезпечення звязку. Для заощадження часу користувача була розроблена поштова система, яка б надавала можливість швидкого та зручного надсилання листів до адміністрації Національного оператора енергоринку. Все, що необхідно зробити користувачеві це набрати текст у відповідному місці та натиснути кнопочку. Всі необхідні операції по доставці листа система зробить автоматично. Таблиця 2 - guest:
|
| ! | Как писать дипломную работу Инструкция и советы по написанию качественной дипломной работы. |
| ! | Структура дипломной работы Сколько глав должно быть в работе, что должен содержать каждый из разделов. |
| ! | Оформление дипломных работ Требования к оформлению дипломных работ по ГОСТ. Основные методические указания. |
| ! | Источники для написания Что можно использовать в качестве источника для дипломной работы, а от чего лучше отказаться. |
| ! | Скачивание бесплатных работ Подводные камни и проблемы возникающие при сдаче бесплатно скачанной и не переработанной работы. |
| ! | Особенности дипломных проектов Чем отличается дипломный проект от дипломной работы. Описание особенностей. |
| → | по экономике Для студентов экономических специальностей. |
| → | по праву Для студентов юридических специальностей. |
| → | по педагогике Для студентов педагогических специальностей. |
| → | по психологии Для студентов специальностей связанных с психологией. |
| → | технических дипломов Для студентов технических специальностей. |
| → | выпускная работа бакалавра Требование к выпускной работе бакалавра. Как правило сдается на 4 курсе института. |
| → | магистерская диссертация Требования к магистерским диссертациям. Как правило сдается на 5,6 курсе обучения. |
| Дипломная работа | Формирование устных вычислительных навыков пятиклассников при изучении темы "Десятичные дроби" |
| Дипломная работа | Технологии работы социального педагога с многодетной семьей |
| Дипломная работа | Человеко-машинный интерфейс, разработка эргономичного интерфейса |
| Дипломная работа | Организация туристско-экскурсионной деятельности на т/к "Русский стиль" Солонешенского района Алтайского края |
| Дипломная работа | Разработка мероприятий по повышению эффективности коммерческой деятельности предприятия |
| Дипломная работа | Совершенствование системы аттестации персонала предприятия на примере офиса продаж ОАО "МТС" |
| Дипломная работа | Разработка системы менеджмента качества на предприятии |
| Дипломная работа | Организация учета и контроля на предприятиях жилищно-коммунального хозяйства |
| Дипломная работа | ЭКСПРЕСС-АНАЛИЗ ФИНАНСОВОГО СОСТОЯНИЯ ООО «АКТ «ФАРТОВ» |
| Дипломная работа | Психическая коммуникация |