Використання різнорівневих завдань на уроках трудового навчання

57

ДИПЛОМНА РОБОТА

«Використання різнорівневих завдань на уроках трудового навчання »

Зміст

Вступ……………………………………………………………………………...3

Розділ I. Теоретичні основи використання різнорівневих завдань в процесі трудового навчання.

1.1.Стан використання різнорівневих завдань у трудовому навчанні………..6

1.2. Суть різнорівневих завдань у трудовому навчанні………………………10

1.3. Методичний аналіз програми трудового навчання з розділу «Техніка і технологічні процеси виготовлення виробів із конструкційних матеріалів» у 7 класі з метою розробки різнорівневих завдань для учнів…………………….16

Розділ II. Методичні основи використання різнорівневих завдань у 7 класі.

2.1. Методика використання різнорівневих завдань при вивченні розділу «Техніка і технологічні процеси виготовлення виробів із конструкційних матеріалів» у 7 класі……………………………………и навчальної програми, а для цього треба добре знати теоретичні основи професій, які вивчаються на заняттях. Треба також добре володіти відповідними професійними навичками. Тому до початку занять учителеві рекомендується самостійно виконати той обсяг роботи, який заплановано для учнів. Це дуже важливо із методичної точки зору.

Методична підготовка вчителя до уроку починається з роботи над навчальною літературою. Учитель переглядає матеріал шкільного підручника і орієнтується на нього, коли подає новий матеріал. Така орієнтація потрібна з двох причин:

1) у підручнику викладено мінімум матеріалу, достатнього для виконання навчальної програми;

2) навчальний матеріал викладено на рівні, який, відповідає загальному розвитку учнів.

Робота над помилками учнів займає важливе місце в підготовці вчителя до уроку. Пояснюється це тим, що на заняттях у майстернях можливість допущення учнями помилок не менша, ніж на уроках з інших предметів. Помилки можуть виникати з різних причин. Інколи - з провини учня, якщо він неуважно слухав пояснення вчителя, а інколи з провини вчителя, якщо він не зумів зрозуміло подати теоретичний матеріал, чітко продемонструвати виконання трудового прийому. Тому завдання вчителя полягає передусім у тому, щоб не допустити їх.

При проведенні занять вчитель також повинен чітко продумати його організацію. Звернути увагу на стан плакатів та таблиць які будуть використовуватися на уроках, а також на стан верстатів.

Підготовка вчителя до заняття закінчується складанням плану - конспекту заняття. Чим повніший план заняття, тим легше вчителеві його вести. У ході підготовки до уроку вчитель продумує виховні задачі і шляхи їхнього рішення. На уроках праці в учнів виховуються багато якостей, але в кожнім з них виділяється головний виховний момент, якому і приділяється основна увага. Учителеві необхідно продумати методи і прийоми реалізації цього моменту (наприклад, виховання навичок культури праці, формування колективізму в роботі і т.п.).

У результаті цієї роботи вчитель складає план уроку. Структура його залежить від типу уроку. Ступінь подробиці висвітлення питань у плані залежить від досвіду вчителя, його підготовленості до заняття і багатьох інших факторів. Два план-конспекти занять наведено у додатках 2,3.

У процесі проведення заняття вчитель керується своїм планом. Однак можливі і відступу від нього по різних непередбачених причинах (непідготовленість учнів по якому-небудь питанню, відмовлення устаткування, перевитрата часу на одному з етапів уроку і т.п.). У такому випадку вчитель повинний на ходу перешикувати роботу і змінити план (виключити окремі етапи уроку, частина матеріалу перенести на інше заняття). Може бути більш швидке просування в роботі на уроці, і буде потрібно давати учням додаткові завдання. Тому вчитель повинний підготувати також резервні завдання.

У темі зазначається, який матеріал вивчається, чому присвячується заняття, а в меті уроку розкривають навчальні завдання. Обєкт роботи зазначають у тих випадках, коли учні виготовляють вироби.

В урочному плані треба перелічити устаткування, інструмент і всі наочні посібники, що будуть використовуватись на уроці [12, 70]

Хід уроку визначається його типом, і розкриває його структуру, послідовність чергування елементів та час, відведений на їх проведення.

Експериментальна перевірка ефективності розробленої методики використання різнорівневих завдань у трудовому навчанні у 7 класі

Під час проходження педагогічної практики в ЗОШ №1 м. Рівне я експериментально перевірила розроблену мною методику використання різнорівневих завдань під час вивчення розділу «Техніка і технологічні процеси виготовлення виробів із конструкційних матеріалів» у 7 класі .

Для того, щоб перевірити ефективність розробленої методики було створено експериментальний та контрольний класи, з урахуванням приблизної однорідності учнівського складу.

На першому етапі з допомогою контрольної (тестової) роботи, яка складалась з 2 варіантів, ми перевірили рівень знань учнів з попереднього розділу «Проектування виробів» (дод.13). Завдання контрольної роботи ми підбирали виходячи з наступного:

запитання, передбачені контрольною роботою, повинні відповідати цілям перевірки, вони повинні відображати найбільш суттєво важливий матеріал, і охоплювати всі сторони явища;

вони повинні бути сформовані таким чином, щоб відповіді на них можна було б оцінити кількісно.

Знання оцінювались за 12- бальною шкалою (по два бали за кожну правильну відповідь). Виявилось, що середній бал у 7-А класі становив 8,2 бали, а в 7-Б - 9 балів (див. табл. №1). Таким чином за експериментальний було взято 7-А клас, а за контрольний - 7-Б. таблиця №1

Результати констатувальної контрольної роботи

На другому етапі ми проводили навчання в контрольному класі за традиційною методикою, а в експериментальному за розробленою нами методикою, тобто використання різнорівневих завдань на практичних роботах. В кінці експериментальної роботи ми провели перевірочну практичну роботу, яка передбачала виготовлення серветки (оздобленої мережками), завдання були подані у вигляді інструкційних карток (дод.10,11,12). Про сформованість кращих вмінь судили за такими показниками: правильна організація робочого місця, виконання технологічної операції, дотримання правил техніки безпеки, навички самостійної роботи, загальна якість навчальної роботи. В експериментальному класі учні виявили більший інтерес до уроків трудового навчання, вони активніше працювали на практичних роботах, в учнів краще розвивались навички самостійної роботи і результати відповідно були кращими (див. табл. № 2,3). таблиця № 2

Успішність учнів в експериментальному класі

таблиця 3

Успішність учнів в контрольному класі

Проаналізувавши отримані результати після використання різнорівневих завдань, ми бачимо, що найкращі результати діти мають з такого показника,як загальна якість навчальної роботи - 9,6 балів та правильна організація робочого місця і виконання технологічної операції - 9,4 бали. Середній бал - 9,3.

Отже як ми бачимо, в експериментальному класі середній бал зріс на один бал, в той час як в контрольному середній бал успішності залишився майже незмінним. Проаналізувавши дослідження можна сказати, що на початку всі учні майже однаково виконували прийоми роботи. Наприкінці експерименту у експериментальних класах учні швидше почали виконувати прийоми роботи, ретельніше відноситись до організації своїх робочих місць, дотримувались правил техніки безпеки та результати праці були кращими. Здобуті результати досліджень свідчать про ефективність та доцільність застосування розробленої методики. Отже, мету, яку ми ставили перед курсовою роботою досягнуто, завдання виконано.

ВИСНОВКИ

В сучасних умовах розвитку школи особлива увага відводиться вдосконалення трудової підготовки учнів. Обумовлено це тим, що сучасне виробництво, науково-технічний прогрес потребують все більше кваліфікованих робітників, здатних до творчої діяльності.

Сьогоднішньою задачею підвищення трудової підготовки учнів є формування на політехнічній основі практичних вмінь і навичок, науково-технічних знань, необхідних для їх включення в суспільно-корисну працю.

Метою курсової роботи було теоретично обґрунтувати, розробити та експериментально перевірити методику використання різнорівневих завдань для учнів при вивченні розділу «Техніка і технологічні процеси виготовлення виробів із конструкційних матеріалів» у 7 класі.

Особливістю даної методики є те, що формування трудових вмінь та навичок здійснюється внаслідок диференціації навчання, тобто під час виконання учнями спеціально розроблених різнорівневих завдань.

В ній також розкриваються психолого-педагогічні принципи формування в учнів трудових вмінь і навичок.

Запропонована методика передбачає широке застосування в ході практичних робіт різнорівневих завдань, повязаних з обєктами праці і видами практичних робіт і спрямована на осмислення учнями трудової діяльності, технологічних знань і вмінь, а також конструкторських здібностей.

Під час розроблення методики використання різнорівневих завдань, та введення її в загальноосвітній школі стало зрозуміло, що трудове навчання - це органічна частина загального процесу виховання підростаючого покоління в сімї і школі. Виховання в учнів готовності до праці, любові до неї є основним завданням вчителів трудового навчання і для цього необхідно завжди залучати і самих учнів, заохочувати їх різними методами, зацікавлювати у самому технологічному процесі. Учні активніше включались в роботу, краще розвивались навички самостійної роботи.

Успішне досягнення цілей трудового навчання в значній мірі залежить від засвоєння учнями трудових дій і прийомів роботи, а також виготовлення практичних виробів. Вони повинні поступово ускладнюватись, розвивати самостійність учнів, готувати їх до вирішення творчих, технічних, конструкторських і технологічних задач.

Виконуючи практичні роботи з застосуванням рівневої диференціації, учні закріплюють і вдосконалюють трудові вміння, і дуже важливо до виконання роботи сформувати в них вірний образ цієї трудової дії або операції, особливо в молодших класах.

Таким чином, трудова діяльність є одним з важливих чинників виховання особистості. Коли дитина включається в трудовий процес, вона міняє своє уявлення про себе і про навколишній світ, у неї змінюється самооцінка. Коли вона робить успіхи в трудовій діяльності, то в свою чергу міняє свій авторитет в класі, тобто вона може відчути своє ”я”.

Література

1. Бусел В.Т. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. - К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2002. - 140с.

2. Богданова С.І. Трудове навчання (для груп дівчат). 7 клас: Розробки уроків. - Х.: Веста: Вид-во «Ранок», 2008. - 208.

3. Братинич О. Реалізація диференційованого навчання в умовах комбінованого уроку // Рідна школа. - 2000. - №11.- с. 49-52.

4. Васенюк Т., Ісаєва О. Рівнева диференціація навчання під час виготовлення швейних виробів // Трудова підготовка в закладах освіти. - 2005. - №3. - с.16-18.

5. Васьков Ю.В. Педагогічні теорії, технології, досвід. - Х.: Скорпіон, .-2000.- 120.

6. Денисенко Л.І. Трудове навчання: 7кл.: Підруч. для загальноосвіт. навч. залк. / Л.І. Денисенко, О.П. Гнеденко, Т.С. Мачача та ін. - К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2007. - 192с.: іл.

7. Курсова робота з теорії та методики трудового навчання: Методичні рекомендації/ Укл. Далюк Н.Я., Ковальов В.М., Янцур М.С.-Рівне, 1995.

8. Липова Л. Основні концепції диференціації змісту освіти у 12- річній школі // Рідна школа. - 2004. - №5.- с.5-8.

9. Логачевська С. Диференціація - одна з форм інтерактивного навчання молодших школярів // Початкова школа. - 2006. - №10.- с. 18-23.

10. Н. Виховувати трудівника // Сільська школа України. - 2007. - № 10.- с.3

11. Манько О. Тестові завдання // Трудове навчання. - 2008. - №1. - с. 40-43.

12. Педагогічна практика студентів ІV курсу (за вимогою кредитно-модульної системи). Методичний посібник. Спеціальність 6.010100 «Педагогіка і методика середньої освіти. Трудове навчання (технічна праця, обслуговуюча праця)». /Автори-укладачі: М.С. Янцур, А.І. Войтко, Г.І. Наумчук, О.Д. Літковець, О.М. Хоронжевський. - Рівне: РДГУ, 2008. - 84с.

13. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів Трудове навчання 5 - 12 класи / Денисенко Л.І., Дятленко С.М., Федченко С.В. та ін. - К.: ВТФ «Перун», 2005. - 256с.

14. Прокопенко В. Застосування «Стоп-тестів» на уроках трудового навчання // Трудова підготовка в закладах освіти. - 2006. - №4. - с. 18-20.

15. Рябченюк Г.С., Степанчук Н.В. Сучасний урок в інтерактивних технологіях навчання в 1-4 класах. - К.: Видавництво ТОВ фірма «Юлат», 2007.- 120с.

16. Сігула Т. Диференційовані завдання як засіб індивідуального підходу до учнів // Трудова підготовка в закладах освіти. - 2004. - №4. - с. 23-24.

17. Терещук Г.В. Диференційовані завдання як засіб індивідуального підходу до учнів // Трудова підготовка в закладах освіти. - 1998. - №4(11). - с.7-12.

18. Ткаченко Л. Впровадження принципу індивідуалізації в навчально виховний процес у початковій школі // Початкова школа. - 2003. - №11.- с. 13-15.

19. Трудове навчання: Навч. посібник для 7 кл. серед. шк./В.М.Мадзігон та ін. - К.: Рад. шк.,1991.- 207.

20. Тхоржевський Д.О. Методика трудового і професійного навчання та викладання загально технічних дисциплін.-3-є видання, перероб. і доп.-К.: Вища школа, 1992.-334с., іл.

21. Тхоржевський Д.О. Методика трудового та професійного навчання. - К.: НПУ і МПП. Драгоманова 2000р.

22. Якубовський Т. Розвиток творчих здібностей учнів за допомогою різнорівневих карток-завдань // Трудова підготовка в закладах освіти. - 2001. - №3. - с. 11-12.Додаток 2

План-конспект заняття з трудового навчання

Клас: 7

ТЕМА ЗАНЯТТЯ: Ручна і механічна обробка деталей виробів. Монтаж виробів

ЗМІСТ ЗАНЯТТЯ:

1. Теоретичні відомості:

Технологічна послідовність виготовлення спідниці. Термінологія ручних, машинних, волого-теплових робіт. Підготовка деталей крою до обробки (перевірка наявності деталей; перенесення ліній виточок, складок, надсічок на симетричні деталі; позначення лінії середини деталей і лінії стегон). Підготовка виробу до першої примірки (зметування виточок, складок, бокових швів; приметування пояса чи корсажної стрічки). Проведення першої примірки, виявлення дефектів та їх усунення.

2. Практична робота: Підготовка і проведення першої примірки.

Підготовка виробу до першої примірки. Проведення першої примірки, виявлення дефектів.

МЕТА ЗАНЯТТЯ:

1. Навчальна:

Ознайомити з технологічною послідовністю виготовлення спідниці. Дати термінологію ручних, машинних, волого-теплових робіт. Ознайомити з підготовкою деталей крою до обробки(перевірка наявності деталей; перенесення ліній виточок, складок, надсічок на симетричні деталі; позначення лінії середини деталей і лінії стегон). Навчити учнів готувати виріб до першої примірки(зметування виточок, складок, бокових швів; приметування пояса чи корсажної стрічки); проводити першу примірку та усувати дефекти.

2. Виховна:

Виховувати в учнів уважність, працелюбність доброзичливість, взаємоповагу під час колективної роботи.

3. Розвивальна :

Сприяти розвитку в учнів наочно-образного мислення, зорової памяті, просторової уяви. Розвивати вміння з організації робочого місця, дотримання санітарно-гігієнічних вимог.

4. Профорієнтаційна:

Продовжити знайомити учнів з професією швачки.

ОБЄКТИ ПРАЦІ: пряма спідниця, спідниця з зустрічною складкою, спідниця в клини.

ДИДАКТИЧНІ ЗАСОБИ:

– підручник Денисенко Л.І. «Трудове навчання 7 клас», 2007р.

– робочий зошит;

– ілюстрації з журналів;

– таблиця «Види дефектів при пошитті спідниці»;

– навчально-технічна документація (НТД):

– технологічні картки «Послідовність виготовлення прямої спідниці»; «Послідовність виготовлення спідниці з зустрічною складкою»; «Послідовність виготовлення спідниці в клини»;

– зразки виробів різного способу пошиття;

– матеріали для контролю знань учнів:

різнорівневі картки-завдання.

ОБЛАДНАННЯ, ІНСТРУМЕНТИ, МАТЕРІАЛИ :

· кабінет трудового навчання;

· швейні машини;

· інструменти: голка (№ 80), кравецькі ножиці, кравецькі шпильки, праска, лінійка 30 см, олівець НВ, мило або крейда, швейна машина.

· матеріали: нитки в тон тканини (№ 40), деталі спідниці (передня і задня половини, пояс, корсажна стрічка).

ТРУДОВІ ДІЇ, ПРИЙОМИ ТА ОПЕРАЦІЇ:

зметування, заметування, зшивання, різання, приметування, копіювання ліній прасування.

МЕТОДИ НАВЧАННЯ:

розповідь, демонстрація, робота в групах, самостійна робота, різнорівневі завдання.

ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ:

фронтальна.

Тип ЗАНЯТТЯ: комбінований.

ПЛАН ЗАНЯТТЯ

I. Організаційний момент. ________________________________2 хв.

II. Повторення раніше вивченого матеріалу. _________________5 хв.

III. Мотивація навчально-трудової діяльності учнів. ___________2 хв.

IV. Вивчення нового матеріалу. ___________________________15 хв.

V. Закріплення нового матеріалу. __________________________3 хв.

VI. Практична робота.

VI.1.Вступний інструктаж. ______________________________ 10 хв.

VI.2.Самостійна практична робота учнів та інструктаж вчителя45 хв.

VI.3.Заключний інструктаж. _____________________________ 3 хв.

VII. Прибирання робочих місць і приміщення майстерні черговим.

VIII. Підведення вчителем підсумків заняття. ________________ 5 хв

ХІД І ЗМІСТ ЗАНЯТТЯ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ 2 хв.

1) введення учнів в майстерню після дзвоника; привітання;

2) перевірка присутності учнів за рапортом чергового; заповнення вчителем класного журналу;

3) перевірка підготовленості учнів до заняття (зошит, підручник, спецодяг, тканина, нитки, інструменти);

4) призначення чергових вчителем ;

5) на столі повинно бути: голка (№ 80), кравецькі ножиці, кравецькі шпильки, праска, лінійка 30 см, олівець НВ, мило або крейда, нитки, деталі спідниці;

6) ознайомлення учнів з планом заняття.

ІІ. ПОВТОРЕННЯ РАНІШЕ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ: 5 хв.

Для повторення раніше вивченого матеріалу я проводжу усне фронтальне опитування:

1. Чому існує багато варіантів послідовності виготовлення спідниці?

2. Які з перелічених факторів впливають на послідовність виготовлення спідниці: а) довжина виробу; б) наявність складок; в) колір тканини; г) кількість деталей; д) обсипальність тканини; е) силует тканини.

3. Чому основні деталі виробу до примірки зметують, і тільки після примірки зшивають?

4. Розкажіть узагальнену схему виготовлення спідниці?

Критерії оцінювання:

9 балів - учень добре орієнтується у питанні, вірно відповідає;

7 -8 балів - учень допускає незначні помилки у відповіді на питання;

4 -6 балів - учень мало, тобто погано розуміє зміст питання, відповідає невпевнено, з помилками.

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНО-ТРУДОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ учнів: 2 хв.

На сьогоднішньому занятті, тема якого «Ручна і механічна обробка деталей виробів. Монтаж виробів» ви навчитесь здійснювати підготовку виробу до першої примірки (зметування виточок, складок, бокових швів; приметування пояса чи корсажної стрічки); проводити першу примірку та усувати виявлені дефекти. Набуті знання обовязково знадобляться вам в майбутньому при пошитті одягу. Ви зможете не затрачаючи багато коштів одягатися вишукано і ваші речі будуть ексклюзивними та оригінальними.

ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ: 15 хв.

Повідомляю письмово нову тему уроку, її запис учнями.

Розповідь учителя

Для складання технологічної послідовності виготовлення тієї чи іншої моделі спідниці, слід спочатку проаналізувати модель за технічним ма-люнком та описом. Залежно від силуету спідниці, кількості деталей, їх форми, наявності виточок, складок, зборок, виду оздоблення, виду й міс-ця розташування застібки, а також виду матеріалу і наявного облад-нання необхідно вибрати певні способи обробки деталей і вузлів. Так, наприклад, якщо тканина має високу обсипальність, то бічні зрізи спідниці слід обметати до зєднання її полотнищ. Низ спідниці зазвичай обробляють після зєднання з поясом для уточнення довжини виробу. Однак низ спідниць з воланами, оборками, фестонами та іншими складними оздоблювальними елементами можна обробляти до зєд-нання полотнищ з поясом.

Демонстрація

Демонструю готові спідниці різного способу пошиття.

Розповідь учителя

Технологічна послідовність пошиття спідниць є в основному однаковою для спідниць різних покроїв та фасонів:

1) підготовка деталей крою до обробки;

2) проведення першої примірки та усунення дефектів;

3) обробка виточок, складок;

4) обробка бічних швів;

5) обробка застібки;

6) обробка пояса;

7) обробка верхнього зрізу;

8) обробка нижнього зрізу;

9) кінцева обробка й оздоблення спідниці.

Перш ніж обробляти деталі спідниці, слід пере-вірити наявність усіх деталей крою. Обробку деталей починають з переведення крейдяних ліній. Існує кілька способів переведення ліній. Той чи інший спосіб обирають за-лежно від волокнистого складу тканини. На тканинах з дуже слизькою поверхнею (або світлих) лінії переводять за допомогою шпильок. Для цього деталі складають лицьовим боком всередину та сколюють шпиль-ками по намічених лініях правої половини. На іншій половині в місцях проколювання шпильок роблять крейдяні штрихи. Потім ці штрихи зєднують лініями.

Для проведення ліній на інших тканинах можна використати різець і картон. У місцях нанесення ліній картон попередньо натирають крей-дою. На поверхню картону накладають деталі, складені лицьовим боком всередину. Ліву половину деталі розміщують до картону. За наміченими на правій половині деталі лініями проводять різцем.

Якщо тканина погано зберігає крейдяні лінії, то після проведення ліній по них виконують прокладні строчки. Прокладну строчку вико-нують по середній лінії переднього та заднього полотнищ, посередині пояса.

Перевести крейдяні лінії можна також за допомогою копіювальних стібків.

Демонстрація

Демонструю намальовану на дошці підготовку до обробки деталей крою.

Підготовка до обробки деталей спідниці: а, б, в, г - прямої, г - напівсонце, д - сонце, е - клинової

Розповідь учителя

Однією із операцій із пошиття спідниці є проведення примірки. Її роблять до виконання машинних робіт. Призначення примірки полягає в тому, щоб визначити, чи відповідає спідниця фігурі конкретної людини. Для цього необхідно правильно підготувати спідницю для примірки. Щоб підготувати спідницю до примірки, виконують початкову обробку деталей і тимчасове зєднання основних деталей спідниці. На передньому та задньому полотнищах спідниці зметують виточки, складки (якщо такі передбачені моделлю). Зметують бічні зрізи спід-ниці, залишаючи не зметаним розріз для застібки. Обробляють пояс і приметують його до верхнього зрізу спідниці. Заметують припуск на підгин низу спідниці.

Для проведення примірки зметаний виріб надівають на фігуру людини. Пояс спідниці сколюють. Примірку виконують за допомогою шпильок. Звертають увагу на посадку спідниці на фігурі. Перевіряють обєм спідниці по лінії талії, стегон, лінії низу. Перевіряють баланс спідниці -- положення переднього та заднього полотнищ, бічних швів. Після цього перевіряють глибину, напрямок і довжину виточок та складок.

При внесенні незначних змін до конструкції спідниці її складають виворітним боком усередину, перегинаючи по середніх лініях перед-нього та заднього полотнищ, суміщують шви, виточки і складки. Потім уточнюють розмір і форму деталей спідниці.

Якщо спідниця після примірки підлягає значним змінам, нитки зметування зі швів слід витягнути і прокласти нитки по всіх уточнених швах, складках і виточках.

Демонстрація

Під час розповіді одночасно демонструю зразок спідниці, що підготовлена до примірки.

Розповідь учителя

Під час проведення примірки можуть бути виявлені дефекти. Най-частіше це: невідповідність обєму спідниці по лінії талії чи стегон, при-лягання переднього чи заднього полотнищ до ніг у нижній частині спід-ниці. Основні види дефектів,їх причини й методи усунення наведені в таблиці (дод. )

Раніше одяг шили вручну повністю від початку до кінця. Зараз на швейних підприємствах працюють на спеціалізованих машинах швеї - мотористки. В одному цеху зшивають період зі спинкою; в іншому - вшивають рукави;окремо виготовляють комірці, накладні деталі; потім проводиться остаточне оформлення виробу - робиться декоративна строчка, пришиваються ґудзики.

Від якості роботи швачки залежить зовнішній вигляд одягу.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ: 3 хв.

Для закріплення нового матеріалу я використовую роботу в групах. Роздаю кожній групі зразок спідниці і пропоную визначити послідовність її пошиття. Під час обговорення результатів задаю наступні питання:

1) Які операції з пошиття є загальними для всіх із запропонованих моделей?

2) Які додаткові операції застосовуються для оригінальних фасонів?

3) Чи порушують ці операції типову технологічну послідовність пошиття спідниці?

VІ. ПРАКТИЧНА РОБОТА 58 хв.

Тема : Підготовка і проведення першої примірки.

VІ.1. ВСТУПНИЙ ІНСТРУКТАЖ: 10 хв.

1. Повідомляю тему практичної роботи;

Мета : навчитися готувати виріб до першої примірки (зметування виточок, складок, бокових швів; приметування пояса чи корсажної стрічки); проводити першу примірку та усувати дефекти.

Завдання: підготувати виріб до першої примірки (зметати виточки, складки, бокові шви; приметати пояс чи корсажну стрічку); провести першу примірку та усунути дефекти.

2. Повідомляю про вимоги до якості підготовки виробу до першої примірки та її проведення: дотримання правил техніки безпеки, правильна послідовність підготовки деталей крою до проведення першої примірки.

3. На столі під час практичної роботи повинно бути: голка (№ 80), кравецькі ножиці, кравецькі шпильки, праска, лінійка 30 см, олівець НВ, мило або крейда, нитки (№ 40), деталі спідниці. Повторюю з учнями правила техніки безпеки: шпильки та голки зберігати у спеціальній коробочці, ножиці на столі класти з зімкнутими лезами, не класти на тканину. Передавати кільцями від себе. Праску тримати на спеціальній підставці, прасувати дуже обережно.

4. Пропоную учням різнорівневі картки-завдання (дод.7,8,9). Це технологічні картки виготовлення спідниць трьох різних фасонів. Перший рівень найпростіший - пошиття прямої сідниці, другий - пошиття спідниці з зустрічною складкою, третій - спідниці в клини. Останній найскладніший. В технологічній картці послідовності пошиття спідниці відсутні також деякі операції виготовлення спідниці та технічні умови виконання. Ви повинні самі визначити, що саме пропущено і відповідно виконати ці завдання. На попередньому уроці ви вже обрали самі собі свій рівень складності, який є посильним для вас. Тому вашим завданням на сьогоднішньому занятті є пошиття спідниці різних рівнів складності обробки. Кожний з вас має виконати подане завдання, відповідно до обраного рівня і бали будуть різними. Завдання виконуєте керуючись технологічною карткою виготовлення спідниці. Узагальнена послідовність полягає в наступному:

Підготовка спідниці до примірки

· Зметати виточки на передньому та задньому полотнищах;

· Зметати складку, приметати кокетку (по моделі);

· Зметати переднє і заднє полотнища спідниці (суміщаючи контрольні знаки). Розріз для застібки в лівому боці залишити не заметаним;

· Продублювати деталь пришивного пояса клейовою прокладкою. Якщо пояс складається з двох деталей, треба попередньо зшити та розпрасувати деталі.

· Приметати пояс до верхнього зрізу спідниці. Деталі складати лицьовим боком в середину. Приметування виконувати з боку пояса.

· Заметати припуски на підгин низу спідниці.

Перша примірка спідниці

а) надягнути підготовлену до примірки спідницю;

б) сколоти пояс спідниці;

в) перевірити обєм спідниці - прилягання її фігури, до талії, стегон;

г) перевірка положення бічного шва;

д) перевірка місця розташування, довжини та глибини складок, кокеток.

е) уточнити дожину та низу виробу.

5. Ще раз розповідаю, наголошую на найголовніших етапах підготовки та проведення першої примірки.

6. Наголошую про якість (чітке дотримання контурних ліній, довжина стібка не більше 0,5, примірка проведена правильно, з дотриманням вимог, усунені виявлені дефекти).

7. Наголошую, що брак може виникнути якщо передня половинка буде заходити на задню, не однакової довжини виточки, розміщені нерівномірно.

8. Демонструю зразки виробів, підготовлених до першої примірки

9. Роздаю технологічні картки «Послідовність виготовлення прямої спідниці», «Послідовність виготовлення спідниці клини»; «Послідовність виготовлення спідниці з зустрічною складкою»; «Послідовність виготовлення спідниці в клини»;

10. Затрати часу 45 хв. ;

11. Робота оцінюється за якістю підготовленої спідниці до проведення першої примірки спідниці: зовнішній вигляд, дотримання розмірів, вчасність виконання, усунення дефектів та врахуванням рівня який обрав учень;

12. Зараз кожний приступає до виконання завдання.

VІ.2.САМОСТІЙНА ПРАКТИЧНА РОБОТА УЧНІВ ТА ІНСТРУКТАЖ ВЧИТЕЛЯ: 45 хв.

А. Самостійна робота учнів.

1) учні розбиваються по групам і кожна група відповідно обраному рівню виконує своє завдання, користуючись технологічними картками. Потім відповідно проводять першу примірку й усувають дефекти.

2) форми організації праці учнів групова.

Б. Інструктаж вчителя:

1) форма проведення фронтальна;

2) зміст цільових обходів робочих місць учнів:

1-й обхід: перевірка правильності організації робочого місця і початку роботи;

2-й обхід: перевірка правильності виконання зметування, зшивання, прасування, тканини; інструктування учнів з виконання окремих операцій і завдання в цілому;

3-й обхід: перевірка правильності проведення самоконтролю; концентрація уваги учнів на найефективніших прийомах виконання операцій; надання допомоги слабо підготовленим до виконання завдання учням;

4-й обхід: перевірка правильності дотримання технічних умов; контроль за бережливим ставленням учнів до засобів праці і навчання; перевірка раціонального використання навчального часу учнями;

Постійна перевірка виконання учнями правил безпеки праці та виробничої санітарії;

3) прийняття і попередня оцінка робіт учнів.

VІ.3. ЗАКЛЮЧНИЙ ІНСТРУКТАЖ: 3 хв.

1) підведення підсумків практичної роботи;

2) відзначення учнів, які найкраще виконали аналіз найхарактерніших помилок і недоліків у роботі учнів; зясування причин, які призвели до помилок;

3) повторно пояснюю способи усунення дефектів.

VІІ. ПРИБИРАННЯ РОБОЧИХ МІСЦЬ І ПРИМІЩЕННЯ МАЙСТЕРНІ ЧЕРГОВИМИ.

VІІІ. Підведення вчителем підсумків ЗАНЯТТЯ: 5 хв.

1) повідомляю про досягнення цілей заняття;

2) повідомляю домашнє завдання : параграф 16-18, закінчити пошиття спідниці.

Додаток 2.1

Дефекти при пошитті спідниці та способи їх усунення

Додаток 3

План-конспект заняття з трудового навчання

Клас: 7

ТЕМА ЗАНЯТТЯ: Оздоблення виробів

ЗМІСТ ЗАНЯТТЯ:

1. Теоретичні відомості: Оздоблення виробів мережками. Обробка країв виробу торочками, закріпленими мережкою «одинарний прутик».

2. Практична робота: Вишивання мережок та оздоблення ними виробів.

Оздоблення виробів мережками.

МЕТА ЗАНЯТТЯ:

1. Навчальна:

Ознайомити учнів з різновидами озд облення виробів мережками, обробкою країв виробу торочками, закріпленими мережкою «одинарний прутик». Навчити оздоблювати виріб мережками.

2. Виховна:

Виховувати в учнів дбайливість до вишитих виробів, працелюбність, акуратність при вишиванні виробів.

3. Розвивальна :

Сприяти розвивати в учнів координацію рухів, концентрації уваги, наочно-образного мислення.

4. Профорієнтаційна:

Продовжити знайомити учнів з професією вишивальниці.

ОБЄКТИ ПРАЦІ: серветка з вишиванням одинарного прутика, серветка з поєднанням одинарного і подвійного прутика і серветка виконана подвійним та роздільним прутиком.

ДИДАКТИЧНІ ЗАСОБИ:

- підручник Денисенко Л.І. «Трудове навчання 7 клас», 2007р

- робочий зошит;

- плакат «Правила безпечної праці»

- навчально-технічна документація (НТД):

інструкційні картки «Одинарний прутик», «Подвійний прутик», «Роздільний прутик»;

- зразки мережок;

- різнорівневі завдання по оздобленню серветки (залежно від рівня складності виконання мережки).

ОБЛАДНАННЯ, ІНСТРУМЕНТИ, МАТЕРІАЛИ :

· кабінет трудового навчання;

· інструменти: голка (№ 80), ножиці середні та малі з загостреними кінцями, пяльця, булавки, праска, сантиметрова стрічка, мило, наперсток;

· матеріали: вишивальна тканина полотняного переплетення (30х30), вишивальні нитки (№ 60, 80).

ТРУДОВІ ДІЇ, ПРИЙОМИ ТА ОПЕРАЦІЇ:

заметування, зшивання, вишивання, різання, прасування.

МЕТОДИ НАВЧАННЯ:

розповідь, пояснення, бесіда, демонстрація, самостійна робота, різнорівневі завдання.

ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ:

фронтальна.

Тип ЗАНЯТТЯ: комбінований.

ПЛАН ЗАНЯТТЯ

I. Організаційний момент. ________________________________2 хв.

II. Повторення раніше вивченого матеріалу. _________________5 хв.

III. Мотивація навчально-трудової діяльності учнів. ___________2 хв.

IV. Вивчення нового матеріалу. ___________________________20 хв.

V. Закріплення нового матеріалу. __________________________3 хв.

VI. Практична робота.

VI.1.Вступний інструктаж. ______________________________ 5 хв.

VI.2.Самостійна практична робота учнів та інструктаж вчителя45 хв.

VI.3.Заключний інструктаж. _____________________________ 3 хв.

VII. Прибирання робочих місць і приміщення майстерні черговим.

VIII. Підведення вчителем підсумків заняття. ________________ 5 хв.

ХІД І ЗМІСТ ЗАНЯТТЯ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ 2 хв.

1) введення учнів в майстерню після дзвоника; привітання;

2) перевірка присутності учнів за рапортом чергового; заповнення вчителем класного журналу;

3)перевірка підготовленості учнів до заняття (зошит, наявність спецодягу, матеріалів, обладнання);

4) призначення чергових вчителем ;

5) на столі повинно бути: вишивальна тканина полотняного переплетення (30х30), , ножиці середні та малі з загостреними кінцями, пяльця, вишивальні нитки (№ 60,80), наперсток, голка (№ 80), лінійка 30 см, мило, булавки.

6) ознайомлення учнів з планом заняття.

ІІ. ПОВТОРЕННЯ РАНІШЕ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ: 3 хв.

При повторенні раніше вивченого матеріалу я проводжу гру «Блеф-клуб». Учні повинні визначити правильні і помилкові твердження, позначивши їх знаками «+» та «-». Гра проводиться письмово.

1. Мережки - це лічильні шви.

2. Мережка «одинарний прутик» - це глухий шов.

3. Мережки вишивають зліва направо.

4. Для виконання мережок підходить будь-яка тканина.

5. «Качалочка»- лічильний шов.

6. вишивати треба при достатньому освітленні.

7. Через 50 хвилин роботи треба зробити перерву на 30 хв.

Критерії оцінювання:

9 - 10 - балів - учень добре орієнтується у питанні, вірно відповідає;

7 -8 балів - учень вагається у вірності своєї відповіді.

4 -6 балів - учень мало, тобто погано розуміє зміст питання, відповідає невпевнено, з помилками.

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНО-ТРУДОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ учнів: 1 хв.

На сьогоднішньому занятті, тема якого «Оздоблення виробу» ви ознайомитесь з методами обробки краю вишитого виробу та навчитесь обробляти краї вишитого виробу мережкою.

Усі вироби, які ви бачите, мають гарний естетичний вигляд. Чому? Тому що в цих виробів немає вузлів, кінців, петель з ниток, недовишитих елементів візерунків, деформації візерунку внаслідок затягування ниток, аку-ратно оброблені краї та кути. Також ці вироби без плям, накрохмалені, акура-тно випрасувані. Для того щоб ваші вишиті серветки також ми-лували око, ви повинні навчитися красиво вишивати та завершувати роботу. Це і буде за-вданням нашого заняття.

ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ: 7 хв.

Повідомляю письмово нову тему уроку, її запис учнями.

Розповідь учителя

Мережка, як ви вже знаєте з попереднього уроку, належить до лічильних швів.

Мережка - це прозора (ажурна) техніка вишивання. Виконується мережка на місці висмикнутих з тканини ниток. Ніщо так не підкреслює виріб, як мережка, підкреслює її чарівність.

Віддавна мережки були відомі у вишиванні багатьох народів. В Україні нею оздоблювали найрізноманітніші вироби: одяг, рушники, скатертини, узорні покривала на ліжка, занавіски тощо.

Демонстрація

Демонструю готові вироби оздоблені мережкою.

Розповідь учителя

Оздоблення виробів мережкою було завжди популярне. Орнаменти з використанням мережки надають вишивці витонченості та вишуканості. Гарний вигляд мають мережки на жіночих блузах, платтях, костюмах, чоловічих сорочках, дитячому одязі, білизні, косинках, серветках тощо.

Мережки можуть бути основною частиною узору або способом обробки країв вишитих виробів - скатертини, серветки, рушника, фіранки. В одязі за допомогою мережки можна зєднувати полотнища, що називається змережуванням.

Суттєве значення для вишивки має кольорова гама. Потрібно враховувати ритмічне чергування кольору, виділення основного тону, який надає вишивці необхідну цільність і завершеність. Візерунки мережок виконують переважно нитками світлих тонів (білими, голубими, рожевими) на білій тканині. На тканинах інших кольорів мережки виконують нитками в тон тканини. Ажурність наскрізного шиття білим по білому особливо характерна на Полтавщині, Чернігівщині. У південних і західних областях України застосовують і кольорові нитки, за допомогою яких створюються яскраві візерунки на ажурному фоні.

Історія розвитку Українського вишивання нагромадила безліч різноманітних мережок. Серед усього розмаїття видів мережок простежуються основні, так звані прості мережки, на базі яких виконують усі інші. Залежно від місцевості той самий вид мережки може мати різні назви.

Кожна пошита або вишита річ потребує відповідного оформлення. Особливо це стосується обробки країв. Вона має бути гармонійним закінченням композиції вишивки.

Бесіда

Учитель :

Які ви знаєте методи обробки краю вишитого виробу?

Учень

До країв вишитого виробу можна пришити мереживо, стрічку, зробити китиці.

Розповідь учителя

Краї серветок, рушників, доріжок можна оформити по різному. Це можуть бути такі шви як: торочки, китички, рубцюванням, зубцюванням, облямівка. На сьогоднішньому занятті ми розглянемо один із способів: торочками, закріпленими мережкою «одинарний прутик».

Демонстрація та розповідь

Демонструю та одночасно розповідаю послідовність обробки краю вишитого виробу торочками.

Для підрублювання мережкою краю виробу використовують нитки, які були витягнуті з тканини або вишивальні нитки. Можна також використовувати котушкові нитки 40 чи 50 номеру. Нитки необхідно підбирати в тон тканини. Тканину беруть тільки з полотняним переплетенням , з якої легко висмикуються нитки.

Спочатку на певній відстані (2..5 см) від краю тканини висмикують 4-5 ниток для мережки. Внутрішній край прорідженої смужки обробляють «одинарним прутиком», а всі зовнішні нитки паралельно зрізу висмикують.

Краї можна обробити за допомогою торочок з іншої тканини, що дає можливість зробити густу двоколірну бахрому: один колір (верхній) -- колір основної тканини, другий (нижній) -- контрастний колір іншої тканини. Смужка тканини контрастного кольору має бути вдвоє ширшою, ніж майбутні торочки. Смужку складають по ширині навпіл і запрасовують. На основній тканині виробу на відстані від краю, що дорівнює ширині майбутніх торочок, висмикують кілька ниток для мережки. Упритул до нижнього краю прорідженої смужки з вивороту приметують тканину контрастного кольору. При цьому згин смужки накладають точно по висмикнутій нитці. Потім по цьому краю виконують мережку «прутик». Виконуючи стібки мережки по основній тканині, одночасно пришивають до згину і підкладену тканину.

Демонстрація

Демонструю готові вироби, краї яких оздоблені мережкою «одинарний прутик».

Розповідь учителя

Професія вишивальниці відноситься до професій перетворюючого класу, головною метою якої є вирішення завдань, щодо наповнення ринку художніми виробами. Вишивальниця вишиває малюнки на тканині, тюлі., оздоблює текстильні вироби узорами, різними типами вишивок.

Вишивальниця ручної вишивки повинна знати види, технологію виконання початкових швів, їх призначення, види і технологію виконання технік прозоро - рахункової, поверхнево нашивної не рахункової групи, види дефектів, робити зарисовки вишивок, виконувати нескладні композиції для різних видів технік вишивки

V. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ: 3 хв.

Опитування проводжу індивідуально. Опитую таких учнів: Чиркова Анастасія, Войтович Тетяна, Біляк Валентина.

1. Що таке мережка і яке її призначення?

2. Яким чином можна обробити край вишитого виробу?

3. Які види мережок ви знаєте? Які найкраще використовувати для підрублювання краю вишитого виробу і чому?

4. Яка послідовність обробки краю вишитого виробу мережкою «одинарний прутик»?

5. Який є ще спосіб обробки краю виробу торочками?

VІ. ПРАКТИЧНА РОБОТА .

Тема : Вишивання мережок та оздоблення ними виробів

VІ.1. ВСТУПНИЙ ІНСТРУКТАЖ: 5 хв.

9. Повідомляю тему практичної роботи;

Мета : навчитися оздоблювати виріб мережками.

Завдання : оздобити виріб мережками.

10. Повідомляю про вимоги до якості виконання завдання : правильно, відповідно технології виконана мережка, гарно вишита мережка, краї виробу оброблені відповідно до поданої технології;

11. На столі під час практичної роботи повинно бути : вишивальна тканина полотняного переплетення (30х30), , ножиці середні та малі з загостреними кінцями, пяльця, вишивальні нитки (№ 60,80), наперсток, голка (№ 80), лінійка 30 см, мило. Повторюю з учнями правила техніки безпеки:

· Шити з наперстком;

· Зберігати голки і булавки у спеціальній коробочці, не залишати голки і булавки на робочому столі. Забороняється брати голки і булавки в рот, користуватись іржавою голкою;

· Зберігати ножиці у певному місці, класти їх із зімкнутими лезами від себе;

· Нитку відрізати ножицями;

· Передавати ножиці із зімкнутими лезами, кільцями вперед;

· Після закінчення роботи вимикати усі електроприлади.

12. Розповідаю учням про зміст поданих різнорівневих завдань (дод.10,11,12). Завдання по оздобленню серветки, залежно від різного рівня складності виконання мережки. Кожен з вас має право самостійно обрати той рівень складності, який ви вважаєте посильним для себе і отримуєте ту оцінку відповідно тому рівню, який він обрав. Якщо у когось з учнів виникають питання або хтось не може визначитись який рівень складності йому обрати, то звертаєтесь до мене, я допомагаю з відповідями на запитання та допомагаю знайти рівень вашої підготовленості, раджу який рівень складності вам обрати. Завдання трьох рівнів складності.

Для першого рівня пропонуємо вишивання серветки лише мережкою одинарний прутик, для дітей з кращими здібностями - другий рівень - вишивання серветки мережками одинарний та подвійний прутик, а третій рівень - серветка виконана мережками подвійний та роздільний прутик і також додатково самостійно придумати ще будь яке оздоблення, так, щоб воно гармоніювало з вишитими мережками.

Демонструю та одночасно розповідаю послідовність обробки краю вишитого виробу торочками, закріпленими мережкою «одинарний прутик».

Послідовність виконання

Спочатку на відстані 2..5 см від краю тканини висмикуємо 4-5 ниток для мережки. Внутрішній край прорідженої смужки обробляємо «одинарним прутиком», а всі зовнішні нитки паралельно зрізу висмикуємо.

13. Наголошую про якість : однакова ширина, правильно виконана та мережка, рівномірність розміщення її на серветці.

14. Перевіряю правильність засвоєння прийомів та способів виконання операцій учнями. Викликаю одного учня і він розповідає технологію підрублювання краю виробу мережкою.

15. Демонструю готові вироби, оздоблені мережками, а також ті, в яких краї підрублені мережкою «одинарний прутик». Роздаю інструкційні картки «Одинарний прутик» (дод.10), «Подвійний прутик» (дод. Б), «Роздільний прутик»(дод. В).

16. Затрати часу 45 хв. ;

17. Робота оцінюється за якість виконаного завдання : зовнішній вигляд, дотримання розмірів, вчасність і правильність виконання і найголовніше за те якого рівня складності ви виконували завдання;

18. Зараз кожний приступає до виконання завдання.

VІ.2.САМОСТІЙНА ПРАКТИЧНА РОБОТА УЧНІВ ТА ІНСТРУКТАЖ ВЧИТЕЛЯ: 45 хв.

А. Самостійна робота учнів.

3) учні розбиваються по групам і кожна група відповідно обраному рівню виконує своє завдання й користуючись інструкційними картками вишивають серветку.

4) форми організації праці учнів групова.

Б. Інструктаж вчителя:

4) форма проведення фронтальна;

5) зміст цільових обходів робочих місць учнів:

1-й обхід: перевірка правильності організації робочого місця і початку роботи;

2-й обхід: перевірка правильності виконання мережок, прийомів підрублювання виробу нею; інструктування учнів з виконання окремих операцій і завдання в цілому;

3-й обхід: перевірка правильності проведення самоконтролю; концентрація уваги учнів на найефективніших прийомах виконання операцій; надання допомоги слабо підготовленим до виконання завдання учням;

4-й обхід: перевірка правильності дотримання технічних умов;

Постійна перевірка виконання учнями правил безпеки праці та виробничої санітарії;

6) прийняття і попередня оцінка робіт учнів.

VІ.3. ЗАКЛЮЧНИЙ ІНСТРУКТАЖ: 3 хв.

7) підведення підсумків практичної роботи;

8) відзначення учнів, які найкраще виконали завдання;

9) аналіз найхарактерніших помилок і недоліків у роботі учнів;

VІІ. ПРИБИРАННЯ РОБОЧИХ МІСЦЬ І ПРИМІЩЕННЯ МАЙСТЕРНІ ЧЕРГОВИМИ.

VІІІ. Підведення вчителем підсумків ЗАНЯТТЯ: 5 хв.

10) повідомляю про досягнення цілей заняття;

11) повідомляю домашнє завдання : закінчити вишивання мережки

Додаток 4

Завдання для І - го рівня

Послідовність обробки прямої спідниці

1. Обробка виточок.

2. Обробка тасьми-блискавки.

3. Обробка пояса.

4. Обробка бічних швів.

5. Обробка низу.

6. Волого-теплова обробка виробу.

6. Обробка верхнього зрізу спідниці пришивним поясом.

Додаток 5

Завдання для ІІ - го рівня

Послідовність обробки спідниці із зустрічною складкою

1. Обробка бічних швів.

2. Обробка тасьми-блискавки.

3. Обробка складки.

4. Обробка однобічної складки.

5. Обробка пояса.

6. Обробка виточок.

7. Обробка кокетки.

8. Волого-теплова обробка виробу.

9. Обробка шлиці.

10. Обробка зборок.

11. Обробка зустрічної складки.

12. Обробка низу.

Додаток 6

Завдання для ІІІ - го рівня

Послідовність обробки спідниці в клини

1. Обробка переднього полотнища спідниці.

2. Обробка клинів.

3. Обробка виточок.

4. Обробка низу.

5. Обробка верхнього зрізу спідниці обшивкою.

6. Обробка пояса.

7. Обробка рюш.

8. Обробка кокетки.

Додаток7

І рівень

Технологічна картка виготовлення прямої спідниці

Додаток 8

ІІ рівень

Технологічна картка виготовлення спідниці з зустрічною складкою

Додаток 9

ІІІ рівень

Технологічна картка виготовлення спідниці в клини

·

Додаток 10

Завдання І рівня

Інструкційна картка виконання мережки «одинарний прутик»

Тема: Вишивання мережок та оздоблення ними виробів.

Навчальна мета: навчитися виконувати мережку одинарний прутик.

Обєкт роботи: зразок з вишитою мережкою.

Пристрої та матеріали: голка (№ 80), нитки вишивальні (№ 60,80), ножиці малі з загостреними кінцями та середні, тканина полотняного переплетення

Додаток 11

Завдання ІІ і ІІІ рівня

Інструкційна картка виконання мережки «подвійний прутик»

Тема: Вишивання мережок та оздоблення ними виробів.

Навчальна мета: навчитися виконувати мережку подвійний прутик.

Обєкт роботи: зразок з вишитою мережкою.

Пристрої та матеріали: голка (№ 80), нитки вишивальні (№ 60,80), ножиці малі з загостреними кінцями та середні, тканина полотняного переплетення

Додаток 12

Завдання ІІІ рівня

Технологічна картка виконання мережки «роздільний прутик»

Тема: Вишивання мережок та оздоблення ними виробів.

Навчальна мета: навчитися виконувати мережку роздільний прутик.

Обєкт роботи: зразок з вишитою мережкою.

Пристрої та матеріали: голка (№ 80), нитки вишивальні (№ 60,80), ножиці малі з загостреними кінцями та середні, тканина полотняного переплетення.

Додаток 13

Констатувальна тестова контрольна робота з розділу «Проектування виробів»

Варіант 1

1. Які з перерахованих швейних виробів належать до поясної групи?

а) сарафан; б) шорти; в) блуза.

2. Як знімають мірку Дв?

а) посередині тулуба спереду від лінії талії до бажаної довжини;

б) по вертикалі від лінії талії до бажаної довжини;

в) по середині спини від лінії талії до бажаної довжини.

3. Зі скількох клинів може складатись спідниця в клини?

а) 4; б) 6; в) 5.

4. Які є види складок?

а) однобічні; б) двобічні; в) багатошарові.

5. Шерсть яких тварин найчастіше використовують для виготовлення тканини?

а) кози; б) вівці; в) кроля.

6. Яка з зазначених умов стала вирішальною для появи моди на одяг?

а) ускладнення крою одягу;

б) машиновідкриття крупних виробництв;

в) винайдення швейної машини.

Варіант 2

1. Які з перерахованих швейних виробів належать до плечової групи?

а) сукня; б) брюки-капрі; в) комбінезон.

2. Які з перелічених чинників впливають на прибавку?

а) силует; б) довжина; в) облягання.

3. Які з перераховано назв спідниць належать до спідниці кльош?

а) півсонце; б) клинка; в) сонце.

4. На які види поділяються двобічні складки?

а) бантові; б) зустрічні; в) різносторонні.

5. Які бувають шерстяні тканини?

а) пальтові; б) костюмні; в) брючні.

6. Які з перелічених виробів належать до поясного вбрання українських жінок:

а) плахта; б) запаска; в) брючна.

Еталон відповідей за суттєві операції Р по кожному варіанту тестів

Шкала оцінювання знань учнів з трудового навчання у 7 класі з з розділу «Проектування виробів»