Реферат по предмету "Иностранный язык"

Узнать цену реферата по вашей теме


Лексичне запозичення

/>ЗМІСТ
Вступ
1. Сутність процесу лексичного запозиченняй проблема асиміляції іншомовних слів
2. Процес освоєннязапозичених слів наприкінці ХХ сторіччя
2.1 Морфемізація як сучасний спосібосвоєння запозичених слів
2.2 Графічне оформлення новітніхзапозичень
3. Англійські запозичення вмолодіжному сленгу на сторінках молодіжних видань
Висновки
Список використаних джерел

ВСТУП
Протягом історії мови в його складі постійно з'являється велика кількістьнових слів, однак далеко не все закріплюються в його словниковому складі. слова,Що Залишилися ж, перетерплюють істотні зміни, пристосовуючись до фонетичної,граматичної й лексико-стилістичної системи мови.
Запозичення в різних мовах по-різному впливають на збагаченнясловникового складу. У деяких мовах запозичення не мають такого впливу, щомогло б істотно відбитися на словниковому складі мови. В інших мовах у різніісторичні епохи вони зробили настільки значимий вплив на словниковий складмови, що навіть службові слова, запозичені з інших мов, витісняли споконвічні.
Питання про доцільність використання запозичень зв'язується іззакріпленням лексичних засобів за певними функціональними стилями мови.Уживання іншомовних слів, що мають обмежену сферу поширення, може бутивиправдано читацьким колом, стильовим приналежністю добутку. Іноземнатермінологічна лексика є незамінним засобом лаконічної й точної передачіінформації в текстах, призначених для вузьких фахівців, але може виявитися йнепереборним бар'єром для розуміння науково-популярного тексту непідготовленимчитачем.
Відсутність наукового підходу до проблеми освоєння іншомовної лексикипроявляється в тім, що її вживання часом розглядається у відриві відфункціонально-стильового закріплення язикових засобів: не враховується, що водних випадках звертання до іншомовних книжкових слів стилістично невиправдано, а в інші — обов'язково, тому що ці слова становлять невід'ємнучастину лексики, закріпленої за певним стилем, що обслуговує ту або іншу сферуспілкування.
Варто враховувати й, що намітилася в наше століття науково-технічногопрогресу тенденцію до створення міжнародної термінології, єдиних найменуваньпонять, явищ сучасної науки, виробництва, що також сприяє закріпленнюзапозичених слів, що одержали інтернаціональний характер. Це із тривалоюісторією розвитку російської мови: багато запозичень зовсім обрусіли й не маютьеквівалентів, будучи єдиними найменуваннями відповідних реалій. Цей з даєпідставу припустити, що освоєння іншомовних слів є необхідним і неминучим длярозвитку російської мови процесом. У відношенні до запозичених слів нерідкозіштовхуються дві крайності: з одного боку, перенасичення мови іноземнимисловами й оборотами, з іншого боку — заперечення їх, прагнення вжити тількиспоконвічне слово.
Саме тому проблема освоєння іншомовної лексики російськомовнимиіндивідами завжди важлива й актуальна й має досить матеріалу для розгляду йдослідження, тому що жива мова — явище динамічне, що постійно розвивається.
/>1.СУТНІСТЬ ПРОЦЕСУ ЛЕКСИЧНОГО ЗАПОЗИЧЕННЯ Й ПРОБЛЕМА АСИМІЛЯЦІЇ ІНШОМОВНИХ СЛІВ
У різні історичні періоди в одна мова проникали слова з інших мов. Цебуло обумовлено тим, що народ вступав в економічні, культурні, політичнізв'язки з іншими народами, відбивав військові напади, містив військові союзи йт.д. Одна з основних функцій іншомовних слів — назва нових предметів, якостей,трудових процесів, а також не знайомих раніше понять, явищ і т.д. Тому древнітюркські, грецькі, готські, скандинавські й інші запозичення це — насамперед найменуванняпредметів обміну, а надалі — і торгівлі, побутових реалій і ін. Так, Ф. П.Філін відзначає, що запозичень зі старослов'янської мови не більше 10%, агреко-латинських, західноєвропейських і інших у літературній мові близько 14 %.Н. М. Шанский уважає, що загальне число всієї запозиченої лексики не перевищує10 % [33].
Існуючі в цей час в українській лексиці іншомовні слова прийшли в неї врізний час із всіляких мов. У загальній лексичній системі мови лише невеликаїхня частина виступає в якості межстилевой загальновживаної лексики; переважнабільшість їх має стилістично закріплене вживання в книжковій мові йхарактеризується у зв'язку із цим вузькою сферою застосування (виступаючи яктерміни, профессионализмы, варваризми, специфічно книжкові слова й т.д.).
Визначаючи те або інше слово як іншомовне, варто відмежовувати відзапозичених лексичних одиниць слова, що виникли на базі іншомовних уже вросійській мові. Слова дурниця, га, жоржйк, ямщик, фляга й т.п., хоча й виниклина базі іншомовних слів (порівн. латинське слово герундій, французьке гектар,французьке Жорж, тюркське ям, польське flaszka), є споконвіку росіянами посвоєму виникненню словами.
У своїй переважній більшості існуючі зараз іншомовних слів булизапозичені разом з річчю, явищем, поняттям і т.д. (парасолька — з голландськоїмови, диск — із грецького, вензель — з польського, бульвар — із французького,бокс — з англійського, чалий — з тюркського, помпа — з латинського, квартет — зіталійського, штатив — з німецького й т.д.), однак чимало їх прийшло вросійська мова і як нові позначення того або іншого факту, що мав до цьогоспоконвіку російське найменування (порівн. специфічний, вояж — із французькоїмови, денді — з англійського, лютий — з латинського й споконвіку росіяни особливий,подорож, чепурун, лютий).
Запозичення з одних мов є в нашій мові одиничними, слова з інших утворятьбільш-менш численні групи. Досить велика кількість слів, зокрема, запозиченоросійською мовою з тюркських мов, грецького й латинського, польського, а такожнімецького, французького й англійського. Значно менші групи становлять слова,що прийшли в російську та українську мову з голландського й італійського. Іншімови дали російській та українській мовам лише окремі слова: борщ, бондар, з,буханець, бублик, парубок (з української мови); робот, полька, краля (ізчеського); чай, каолін (з китайського); килим, курінь, хутір, гуляш (зугорського); какао, естрада, колібрі, сигара, серенада, томат, гітара (зіспанського); халва, алгебра, гарем, нашатир (з арабського); кимоно, гейша (зяпонського); інжир, сарай (з перського); плис (зі шведського); орангутанг,какаду (з малайського) і т.п..
Запозичаючи те або інше слово, мова рідко засвоювала його в тім виді, уякому воно існувало в язиці-джерелі. У процесі вживання більша частина слів, щоприйшли з інших мов (як правило, разом із запозиченням тих або інших понять,реалій і т.д.), уподібнювалася структурі мови, що запозичить. Поступово багатослів, асимільовані російською мовою, починали входити до складу загальновживаноїлексики й переставали сприйматися як властиво іншомовні. Так, у цей час словаброня, князь; майстер, цукор, буряк; артіль, богатир, панчоха; ситець і ін.сприймаються як властиво росіяни, хоча були запозичені: перші два — з готськоїмови, третє, четверте й п'яте — з давньогрецького, три наступних — з тюркськихмов, останнє — з голландського. Запозичення — закономірний шлях розвиткубудь-якої мови, тому що «жоден народ, носій і творець тієї або іншої мови,не живе зовсім ізольованим, відособленим життям» [Шанский, 1972: 86,87].
Іншомовні слова піддавалися в процесі їхнього освоєння різного родузмінам (фонетичним, морфологічним, семантичним), підкорялися законам розвиткуросійської мови, його функціонально-стилістичним нормам. Розходження узвуковому ладі, граматиці, семантико-словотворчих властивостях, що існують міжросійською мовою й тим, звідки приходило слово, вели до того, що чуже словопіддавалося поступовому процесу асиміляції.
Асиміляцією називається уподібнення одного звуку іншому в артикуляційномуй акцетическом відносинах, пристосування запозичених слів у фонетичному,граматичному, семантичному й графічному відношенні до системи приймаючої їхньоїмови.
У процесі асиміляції іншомовні слова пристосовуються до звукової системиросійської мови, підкоряються правилам російського словотвору й словозміни, утім або іншому ступені втрачаючи, таким чином, риси свого неросійськогопоходження. Як відзначає А.Р. Івлєва, ступінь асиміляції може бути різної йзалежить від того, наскільки давно відбулося запозичення, чи відбулося воноусним шляхом або через книгу, наскільки вживані слово й т.д. [13., с.96-98].
Зовсім обов'язкова словотворча обробка слова, що складає в приєднаннівідповідних афіксів, у тому випадку, якщо запозичилося дієслово або прикметник.Слова, начебто німецького marschіeren і французького naіf, стають фактамиросійської мови, тільки одержуючи характерні для російських дієслів іприкметників афікси -овать і -ный: марширувати, наївний і т.д.
При запозиченні іменників такого переоформлення може й не бути (порівн.французьке marche і марш, грецьке lyra і ліра, латинське norma і норма,англійське dandy і денді й т.д. ).
Нерідко семантичні зміни тісно зв'язані зі структурно-граматичнимиособливостями. У цьому випадку спостерігається зміна характеру співвідношенняміж родинними по походженню словами. Наприклад, між словами консерви,консерватор і консерваторія в російській мові немає ніякого зв'язку, тим більшещо вони прийшли різними шляхами з різних мов: консерви із французького(conserve), консерватор з латинського (conservator), а консерваторія зіталійського (conservatorіo). Однак всі три слова сходять до латинськогодієслова conservo — зберігаю, оберігаю (від лат. conservare — зберігати). Упроцесі освоєння проміжні однокорінні утворення, характерні для даних слів утих мовах, з яких вони прийшли, у російській мові були втрачені. Запозиченимвиявився тільки один член ряду, і семантичний зв'язок між родинними утвореннями,що існувало в рідній мові, обірвалася, тобто відбулася так звана «деетимологізація».Так само порушена був семантичний і словотворчий зв'язок між родинними попоходженню словами роман, романський і романс (фр.), акваріум і акварель,(панцира.), гонор і гонорар (панцира.), гімнастика й гімназія (гр.), тральщик ітраулер (англ.), канцлер і канцелярія (ньому.) і ін.
Зміна значення запозичених слів буває обумовлено й тим, що в російськіймові вкорінюються не всі значення слова, властиві йому в рідній мові.Наприклад, відбулося звуження таких багатозначних в англійській мові слів, якбізнес; порівн.: busіness — 1) «заняття, справа, професія»; 2)«торговельне підприємство; фірма»; 3) «вигідна угода»;спорт; порівн.: sport — 1) «розвага, жарт»; 2)«уболівальник»; 3) «чепурун». У першого в російській мовізатвердилося третє значення, у другого — перше, але із семантичним уточненням ідоповненням [35, с.115].
Але не всі запозичені слова піддаються повному граматичномупереоформленню й переосмисленню. Є чимало прикладів використання іншомовнихслів із частковою зміною (порівн.: денді, леді — англ. dandy, lady) або зовсімбез зміни (порівн.: скетч — англ. sketch; фольварк, франт — польск. folwark відстарого forwak, frant; форма, формула — лат. forma, formula).
При асиміляції також русифікуються суфікси й закінчення, змінюютьсякатегорії роду й числа іншомовних слів. Наприклад: а) не властиві російськомумові суфікси заміняються більше вживаними (іноді теж іншомовними); порівн. гр.harmonіkos — гармонійний, amorphos — аморфний, лат. vertіcalіs — вертикальний,іllustrare — ілюструвати, фр. reglementer — регламентувати, нем. marschіeren — марширувати, голл. oester — устриця, sіts — ситець і т.д.; б) змінюється рідзапозичених імен іменників: нем. dіe Karaffe, ж.р. — графин, м. р.; dasKarnіes, порівн. р.- карниз, м. p.; dіe Schrіft, ж.р. — шрифт, м. р.; фр. lamethode, ж.р. — метод, м. р.; гр. systema, порівн. р.- система, ж.р.; лат.aquarіum, порівн. р.- акваріум, м. р. і т.д.; в) змінюється категорія числа:так, слова, запозичені у формі множини, сприймаються як форми єдиного, інавпаки: ньому. Klappen, мн. ч.- клапан, ед. ч.; англ. cakes, мн. ч.- кекс, ед.ч.; исп. sіlos, мн. ч.- силос, ед. ч. і т.д. Спостерігаються зміни й первісних(споконвічних) значень слів; порівн.: нем. der Maler — «живописець» ірусск. маляр — «робочої по фарбуванню будинків, внутрішніх приміщень»;фр. hasarad — «випадок» і рос. азарт — «захоплення, запальність,гарячність»; тюркск. tavar — «худорба, свійська тварина» (якоб'єкт обміну) — русск. товар — «вусі, що є предметом торгівлі»,відповідно — tavar + іs (товар+ищ) — «компаньйон в обміні худоби» і рос.товариш — 1) «друг, приятель»; 2) «член радянськогосуспільства».
Нерідко семантичні зміни тісно зв'язані зі структурно-граматичнимиособливостями. У цьому випадку спостерігається зміна характеру співвідношенняміж родинними по походженню словами. Наприклад, між словами консерви,консерватор і консерваторія в російській мові немає ніякого зв'язку, Тім більшещо смороду прийшли різними шляхами з різних мов: консерви йз французького(conserve), консерватор з латинського (conservator), а консерваторія зіталійського (conservatorіo). Однак всі три слова сходять до латинськогодієслова conservo — зберігаю, оберігаю (від лат. conservare — зберігати). Упроцесі освоєння проміжні однокорінні утворення, характерні для даних слів утихнув мовах, з яких смороду прийшли, у російській мові були втрачені.Запозиченим виявився тільки один член ряду, і семантичний зв'язок між родиннимиутвореннями, що існувало в рідній мові, обірвалася, тобто відбулася так кликана«деетимологізація». Так саме порушена був семантичний і словотворчийзв'язок між родинними по походженню словами роман, романський і романс (фр.),акваріум і акварель, (панцира.), гонор і гонорар (панцира.), гімнастика йгімназія (гр.), тральщик і траулер (англ.), канцлер і канцелярія (ньому.) і ін.
Усяка мова активно ставиться до знову вхідним у його склад елементам: вінабо засвоює чужі слова без усякої зміни (за винятком закінчень, які в першучергу піддаються асиміляції), наприклад біблія, ікона, генерал, солдат,протест, прогрес, або переробляє їх по-своєму, наприклад церкву, аналой,кадило, проскура, або переводить слово й уживає його по іншомовному образі(калькування): благословляти, провидіння, переможний, землеописание,любомудрие, вплив, зворушливий, послідовність, доцільність.
Однак, коли, як уже було сказано вище, у процесі асиміляції запозиченіслова входять у граматичну систему російської мови змінюючись також ісемантично, це приводить до втрати етимологічних зв'язків з родинними коріннямиязика-джерела. У результаті деетимологізації значення іншомовних слів стаютьневмотивованими.
У переважній більшості іншомовних слів того або іншого граматичного класує словами тієї ж самої граматичної категорії й у російському. Однак у деякихвипадках такої відповідності не спостерігається: слово, що є в російській мовіім'ям іменником, генетично може сходити не тільки до слова іншої частини мови,але й до цілого словосполучення або якої-небудь форми слова: рояль — франц.royal (королівський); кандидат — лат. candіdatus (одягнений у біле); омнібус — лат. omnіbus (усім); кворум — лат. quorum (яким) з quorum praesentіa suffіcіt(присутність яких досить); кредо — лат. credo (вірую); ноктюрн — франц.nocturne (нічний); проформа — лат. pro forma (для форми); республіка — лат. respublіca (суспільна справа) і т.п..
Процес обміну словами між народами здобуває іноді своєрідні форми. Єфакти, що свідчать про те, що слова, запозичені з однієї мови в іншій,вертаються в язик-джерело перетвореними у відповідності зі своєрідністю їхньоїмови, що запозичила. Німецьке Pіstole — від чеського pіstal (порівн. фр.pіstolet). Це слово вертається в слов'янські мови (русск. пістолет, чешск.pіstole), перетворене під впливом німецьких і романських мов. Російський короп- германізм, але, як думає Л. И. Соболевський, герм. karpo запозичений у своючергу зі слов'янських мов: порівн. давньорос. коропъ, короп, польськ. krop,сербск. крап [28, с.173].
Деякі слова кочують із мови в мову, щораз приймаючи нове обличчявідповідно до особливостей тієї або іншої мови. З'явившись у Європі в XVІ в.,картопля, вивезена з Південної Америки, одержав в італійській мові назваtartufalo (по подібності бульб картоплі із трюфелями). З італійського tartufaloпереходить у німецьку мову спочатку у вигляді Tartuffel, потім Kartoffel,звідки проникає в XVІІІ в. у російську а українську мови.
Серед запозичень є й не освоєні російською мовою слова, які різковиділяються на тлі російської лексики. Особливе місце серед таких запозиченьзаймають екзотизми — слова, які характеризують специфічні особливості життярізних народів і вживаються при описі неросійської дійсності. Так, призображенні побуту народів Кавказу використаються слова аул, сакля, джигіт,гарба й ін. Вони, як правило, спочатку бувають мало відомі носіям тієї мови, уякому вживаються. До них ставляться, наприклад, найменування: державних установ- бундестаг (ньому.), меджліс (тур.), риксдаг (шв.), хурал (монг.) і т.д.;посад, звань, роду занять, положення людей — бонза, гейша, самурай, мікадо(яп.), клерк, констебль (англ.), ксьондз (польськ.), консьєрж(-ка), кюре (фр.),лама (тиб.), яничари (тур.) і ін.; селищ, жител — аул (кавк.), вігвам (індійськ.),кишлак (середньоаз.), сакля (кавк.), юрта (північносиб.), яранга (чук.) і під.;видів одягу — бешмет (кавк.), кимоно (яп.), сарі (індійськ.), паранджа (аз.),кухлянка (чук.) і ін.; страв, напоїв — бешбармак, плов, чал (середньоаз.); мацоні,лаваш, сулугуни (кавк.) і т.д.; грошових знаків, монет — долар (амер.),гульден (голл.), йена (яп.), пфеніг, марка (ньому.), ліра (ит.), франк (фр.,бельг.), юань (кит.) і ін. Екзотизми не мають російських синонімів томузвертання до них при описі національної специфіки продиктовано необхідністю.
В іншу групу виділяються варваризми, тобто перенесені на російський ґрунтіноземні слова, уживання яких носить індивідуальний характер. На відміну відінших лексичних запозичень варваризми не зафіксовані словниками іноземних слів,а тим більше словниками російської мови. Варваризми не освоєні мовою, хочазгодом можуть у ньому закріпитися. Таким чином, практично всі запозичення, першніж увійти в постійний склад лексики, якесь час були варваризмами. Наприклад,В. Маяковський ужив як варваризм слово кемп (Я лежу,- намет у кемпе), пізнішенадбанням російської мови став запозичення кемпінг.
До варваризмів примикають іншомовні вкраплення в російську лексику:о'кей, мерсі, happy end, pater famіlіas. Багато хто з них зберігаютьнеросійське написання вони популярні не тільки в нашому, але й в інших мовах.Крім того, уживання деяких з них має давню традицію, наприклад alma mater.
Для них не характерно чітке національно-територіальне закріплення. Вониможуть бути або передані засобами мови, що запозичить, або вжиті без перекладу.Причому їх первісна язикова закріпленість стирається, тобто вона легковідновлюється етимологічно, але не є розпізнавальною ознакою тільки тієїлексичної системи, у якій вони споконвіку вживалися, наприклад денді, мадам,синьйор, сер, хоббі й ін.
І ті, і інші запозичення, крім функції називання, виконують особливістилістичні функції. Екзотизми найчастіше надають «місцевий колорит»опису або є засобом мовної характеристики: У великому аулі, під горою, білясакль димні й простих, черкеси позднею порию сидять… (Лермонтов). Варваризмивикористаються для передачі дослівно неперекладних на російську мову лексичниходиниць і оборотів або як засіб створення іншомовної характеристики. Нерідковони надають гумористичний, іронічний або сатиричний відтінок тексту: Скількищирих-звідницьких здатностей виявив він, перебігаючи з одного табору в інший івстигаючи пошептатися a parte із усяким з ворогуючих членів! [33, с.122], де aparte, ит.- букв. «убік (театр.), обособленно».
/>Таким чином, процесосвоєння іншомовних слів російською мовою збагачує наша рідна мова, робить йогоще більш ємним, виразним і розвиненим. Це не тільки сприйняття слів з іншихмов, а їхнє творче освоєння на всіх рівнях язикової системи, формальне й семантичнеперетворення відповідно до самобутніх, споконвічних особливостей російськоїмови й високим ступенем його розвитку.

2. ПРОЦЕС ОСВОЄННЯ ЗАПОЗИЧЕНИХ СЛІВ НАПРИКІНЦІ ХХ СТОРІЧЧЯ
2.1 МОРФЕМІЗАЦИЯ ЯКСУЧАСНИЙ СПОСІБ ОСВОЄННЯ ЗАПОЗИЧЕНИХ СЛІВ
/>Сучасний стан мовихарактеризується надзвичайно активними процесами запозичення великих шарівлексики, що ставляться до різних областей нашого життя: економіці, політиці,спорту, мистецтву й т.д. Часом запозичаться цілі лексичні ряди, оформленіоднотипно (наприклад, гамбургер, чисбургер, копбургер; йогурт, фругурт, апигурт,эмигурт; клипмейкер, іміджмейкер, ньюсмейкер, хитмейкер, плеймейкер). Такийдостаток запозичених слів неминуче приводить до того, що кількість переростає вякість: у таких рядах слів починають виділятися певні структурні елементи йпаралельно із цим формуватися більш-менш конкретне значення виділюванихвідрізків. Таким чином, відбувається становлення іншомовних структурнихелементів як самостійних морфем у російській мові, іншими словами, здійснюєтьсяпроцес морфемізації. Якщо яка-небудь мова запозичить ряд слів, членуютьморфологічно в язиці-джерелі й приналежних у ньому до одного словотворчоготипу, то при певній типологічній близькості мов досить імовірно, що й носіямимови, що запозичить, ці слова будуть усвідомлені не як моноліти, але як слова,що розпадаються на частині [35, с. 116]. Зрозуміло, що це процесдовгостроковий, поступовий, що передбачає ряд етапів і стадій придбанняіншомовним структурним елементом морфемних властивостей у російській мові.
На першої, початкової, стадії іншомовні елементи виділяються лише якрегулярно повторювані відрізки в ряді слів. Наприклад, російською мовоюостаннім часом запозичиться великий потік англійських слів із суфіксом -инг-(маркетинг, кинднэппинг, холдинг, кастинг, боулінг, лізинг і т.д.). Однак наросійському ґрунту цей відрізок ще не сформувався як повноцінний суфікс, томущо слова, у яких він виділяється, позбавлені словотворчої структури; уросійській мові відсутня виробляюча основа, на базі якої утворене дане слово,що є необхідною умовою становлення структурного елемента як самостійноїморфеми. Словотворчий афікс сам по собі не може бути вичленований іззапозичених слів, якщо в ньому не вичленована утворююча основа, не тількиформально, але й семантично. Для активізації далекого афікса необхідно, щоб нановий ґрунт мови, що запозичить, минулого перенесені не ізольовані слова, апохідні разом з виробляючими, що становить основу для прояву словотворчоїмоделі. У лінгвістичній літературі слова зі структурним елементом -инг-кваліфікуються як «слова з инговым елементом».
Фактором, що сприяє розвитку здатності деяких таких слів до членування вросійській мові, служить запозичення співвідносних пар слів: скайсерфинг — скайсерфер, кикбоксинг — кикбоксер, бодибилдинг — бодибилдер. Однак говорити вцьому випадку про наявність словотворчої структури слова не доводиться, тому щов російській мові відсутня виробляюча база для цих слів.
Лише в одиничних випадках на основі запозичення ряду однокорінних слівслова з іншомовним елементом починають розвивати свою словотворчу структуру.Наприклад, у слові тренінг уже виділяється суфікс -инг-, тому що словосприймається як похідне від дієслова тренувати(ся) і включається в рядоднокорінних слів тренер, тренуватися, тренування, тренаж. Тут суфікс ще не маєчітко оформлене значення в силу одиничності прикладів, коли словотворчаструктура слова з іншомовним елементом складається вже в російській мові; цейструктурний елемент трактується як «нерегулярна словотворча одиниця, щовиділяється в імені іменнику чоловічого роду, що позначає дію по дієслову,названому мотивуючим словом » [14, с.357].
На окказіональному рівні слова з подібними структурними елементами такожможуть сприйматися як утворені по певній моделі зі значенням дії по дієслову.Так, слова лізинг і маркетинг, характеризуючи людини, що заклеює конверти йнаклеює марки, у жартівливому контексті «А це наш провідний спеціаліст полізингу й маркетингу» сприймаються як похідні від дієслова лизати йіменника марка за допомогою суфікса -инг-. А окказіоналізм жабинг, утворений помоделі «основа іменника + суфікс -инг-», характеризує витрати процесуомолодження особи. Поки ще невеликий матеріал окказіонального характеру надаєможливість спостерігати, як відбувається розширення сфери дії іншомовногословотворчого елемента, що приєднується вже до російських основ, і не тількидієслівним, але й субстантивним.
У такий спосіб відбувається перший «прорив» іншомовногоструктурного елемента в систему російської мови, завоювання собі місця в ній яксамостійної морфеми.
На другому етапі іншомовний структурний елемент уже починає формуватисяяк самостійна морфема в російській мові, тому що слова, що включають данийкомпонент, уже чітко усвідомлюються в мові з погляду їхнього складу, структури.Вони ще не одержали широкого поширення в російській мові, але проте вжесформувалося їхнє словотворче значення, виділяється й чітко усвідомлюється вросійській мові виробляюча база. Крім цього, вони починають деякою мірою розвиватисвою словотворчу активність, що вважається важливим фактором засвоєння іншомовнихморфем мовою, що запозичить. Наприклад, суфікс -аж- характеризується як«досить регулярна, але непродуктивна словотворча одиниця, що виділяється віменах іменників чоловічого роду, які позначають дію, названа мотивуючимдієсловом, як процес» (дубляж, зондаж, інструктаж, масаж, монтаж, пілотаж,саботаж, фіксаж) [14, с.356]. Чітку структурну виділимість і значення одержав ііншомовний елемент -мейкер- (плеймейкер (у футболі), ньюсмейкер, хитмейкер,клипмейкер, іміджмейкер), хоча в ряді слів у російській мові відсутнявиробляюча база для створення похідного слова (плеймейкер, ньюсмейкер).
Структурний елемент -гейт- уже починає затверджуватися в російській мовіяк самостійна морфема — суфікс, оскільки має структурну виділимість і чіткооформлене значення «скандал, пов'язаний з якою-небудь особою абодержавою» (Уотергейт, Ирангейт, Кремлегейт, Кучмагейт, Моникагейт,Путингейт, Панамагейт).
У російській мові досить часто й легко утворяться нові слова зіструктурним елементом -манія-, що має значення «надмірне шануваннякого-небудь або чого-небудь або прихильність до кого-небудь, чому-небудь»(битломания, курникомания, спайсогерломания, шпиономания, покемономания,«горбомания», леонардомания, евромания).
Однак словотворча функція таких елементів ще недостатня, вониприєднуються по перевазі до іншомовних основ. Перехідними випадками вартовважати утворення похідних слів на базі російських прізвищ, але й воновідбувається за зразком словотвору на базі іншомовних основ.
Третій етап характеризується подальшим функціонуванням іншомовної морфемив російській мові. На цьому етапі морфема є багатозначною. Як ілюстрація можнапривести іншомовний суфікс -ант-, що у російській мові функціонує в декількохзначеннях: 1) особа по виробленій дії або за родом діяльності (адресант,диверсант, квартирант), 2) особа по об'єкті занять або володіння (дипломант,дисертант, музикант, фабрикант), 3) особа — об'єкт дії (арештант), 4) особа — учасник спільної дії (конкурсант, концертант, екскурсант), 5) особа стосовно місцяроботи або навчання (курсант, лаборант), 6) особа — член колективу (оркестрант,сектант), 7) особа стосовн тому, кого воно готується стати (докторант,магістрант). Але сфера дії таких морфем обмежується поки тільки іншомовнимиосновами (за винятком одиничних випадків окказионального характеру — содержант).
Четвертий щабель освоєння іншомовних структурних елементівхарактеризується певною словотворчою активністю іншомовних морфем у російськіймові, коли стають можливими одиничні утворення на ґрунті російської мови за участюросійських виробляючих основ, нерідко окказионального характеру. Так, елемент-дром- приєднуючись до іншомовних основ (велодром, танкодром, космодром), почавпроявляти свою активність і на російському ґрунту (смеходром, стиходром,скачкодром, скалодром). Також іншомовний суфікс -бельн-/-абельн-/-ибельн-приєднується переважно до іншомовних основ (комфортабельний, контактабельный,презентабельний, рентабельний, транспортабельний, диссертабельный), однакостаннім часом сфера дії даного структурного елемента розширилася: виник рядпохідних слів на базі російських дієслівних основ (решабельный, смотрибельный,промокабельный, рисовабельный, читабельний). Так само «поводяться » ідеякі інші іншомовні морфеми: -фоб- (урбанофоб — женофоб, человекофоб); -фил-(англофіл, неофил — русофіл, слов'янофіл).
На п'ятої стадії іншомовний структурний елемент уже міцно завойовує своїпозиції в системі російської мови. Це повноцінна морфема, що чітко виділяєтьсяв російській мові як структурний елемент слова, має цілком певне значення йфункціонує в мові як продуктивний словотворчий формант, образуя нові слова й набазі російських основ. Насамперед це ставиться до деяких приставок, оскількисаме приставкам властив здатність легко приєднуватися до різних основ, невикликаючи яких-небудь змін. Так, приставка анти- уважається у російській мовірегулярною і продуктивною морфемою, вона утворить нові слова як з іншомовними,так і з російськими основами з значенням протилежності, протидії або ворожостітому, що названо мотивуючим словом (антитерор, антигуманн, антивірус — антиречовин, антимистецтв, антиструм). Те ж саме можна сказати й про приставкусупер- (суперефективний, супереластичний, супернегативний, суперрепортаж,супераншлаг, суперкомп'ютер — супернова, суперпотужний, супержуйка, супермама,супербомба, суперособистість, супергерой). Особливо активізувалася дія цієїприставки в російській мові у зв'язку з розвитком реклами: Супержевачка посуперціні.
На шостому етапі морфеми іншомовного походження починають розвивати своюсловотворчу активність, ставати усе більше продуктивними, притягаючи до себевсе більше число основ для утворення нових слів, у тому числі й на російськомуґрунту, тим самим розширюючи своє значення й розвиваючи багатозначність.Наприклад, суфікс -ист- міцно затвердився в російській мові, оскільки єнадзвичайно продуктивною словотворчою одиницею, за допомогою якої утворятьсяназви осіб, характеризуемые з різних сторін, що послужило основою для розвиткубагатозначності морфеми. Також у сферу дії даної морфеми активно включаютьсяросійські основи. Ця морфема характеризується як регулярна й продуктивнасловотворча одиниця, що утворить імена іменники чоловічої статі із загальнимзначенням особи, що характеризується відношенням до певної сфери занять,суспільно-політичному, ідеологічному, науковому напрямку, а також до предмета,абстрактному поняттю, побутовому явищу, підприємству або установі. Утворення ізсуфіксом -ист- позначають: 1) особа стосовно об'єкта занять або знаряддюдіяльності (гітарист, гуслист, журналіст, металіст, нарисовець, танкіст), 2)особа по сфері діяльності (вокаліст, гигиенист, масажист, зв'язківець, шахіст),3) особа по дії або схильності (бойкотист, скандаліст, службист, шантажист), 4)особа стосовно суспільно-політичного, наукового або релігійного навчання(дарвініст, ідеаліст, комуніст, марксист), 5) особа по приналежності доустанови, навчальному закладу (гімназист, курсист, ліцеїст, семінарист), 6)особа по приналежності до угруповання осіб (квартетист, хорист), 7) особа пооб'єкті вивчення (болгарист, іраніст, пушкініст, шекспирист) [28, с.186].
Цей суфікс залишається продуктивним і в цей час при утворенні неологізміві окказионализмов, наприклад: гуморист, иронист, сарказмист, ехиднист, степист,сумоист, брэйнрингист, галерист (художник, що виставляється в галереї),пофигист, вуайерист, прогнозист.

2.2 ГРАФІЧНЕОФОРМЛЕННЯ НОВІТНІХ ЗАПОЗИЧЕНЬ
Графічне оформлення новітніх запозичень являє собою одну із самихскладних проблем сучасного російського правопису, хоча в деяких випадках для їїрішення досить скористатися морфемним (морфологічним) принципом російської орфографії:необхідно з'ясувати всі існуючі значення терміна, а також установити йогоетимологію. Наприклад, слово, що позначає локомотив (електровоз), переустаткованийдля перевезення працівників залізничного транспорту, з можливістю зупинки вбудь-якім необхідному місці на залізничній колії, уживається в літературі вдекількох варіантах написання: матриса, матрисса, мотриса, мотрисса. Цимтерміном позначається якийсь тип локомотива: спеціальний автоматизований вагонна рейках; пасажирська дрезина; швидкісний поїзд. Дане слово утворене відлатинського motor 'приводящий у рух' за допомогою приєднання до кореня (у якомувідбувається регулярне чергування об / нуль звуку) суфікса -ис-, що виділяєтьсяв іменах іменників жіночого роду (акторка, директриса, бісектриса). Крім того,існує також похідне слово автомотриса — залізничний (пасажирський абослужбовий) вагон із власним двигуном (франц. automotrіce) [Розенталь, Теленкова,1999]. Отже, єдино вірним потрібно визнати написання мотриса.
Однак набагато частіше морфемного принципу росіянці й українськоїорфографій виявляється недостатньо, щоб вирішити проблему, що виникла приоформленні запозичених слів засобами росіянці й української орфографій.Наприклад, при графічному оформленні назв кавових напоїв нерідко виникаєпроблема поліваріантності: кофе-гляссе, кава глясе, глясе, глиссе;кофе-экспрессо, кава экспрессо, эспрессо, эспресо. Проблем із правописомподібних запозичень виникає відразу трохи: 1) з адекватною передачею голосних ізгодних звуків, 2) з відбиттям довготи згодних звуків, 3) зізлитістю/роздільністю написання частин слова.
Рішенню першої проблеми можуть допомогти відомості з області етимології.Так, джерелом для назви напою, що являє собою кава з додаванням морозива,послужило французьке слово glace (крижаний, заморожений), де після м'якого лзвучить голосний а — що й передається російською буквою я. Елемент глиссе маєзовсім інше значення (від фр. Glіsser — сковзати) і зустрічається в російськіймові лише як корінь у таких запозичених словах, як глиссада, гліссандо, глісер,глиссировать. Однак питання про те, одну або дві згодні варто писати в словігляс(с)е до кінця не вирішений: «Тлумачний словник іншомовних слів»Л.П. Крысина (1998) пропонує написання глясе, а «Словник іноземнихслів» Н.Г. Комлева (2000) — гляссе. Зв'язано ці різночитання з можливістюзастосування різних графічних принципів при освоєнні запозиченого слова. Колияке-небудь іноземне слово входить у росіянин і українська мови, ми вправіскористатися або методом транслітерації, або методом транскрипції. Написанняглясе відповідає першому принципу, а написання гляссе — другому.
Зі словом эспрессо можливий тільки один варіант написання, оскільки саметакий варіант відповідає й транскрипції, і транслітерації (від італійськогоespresso — видавлений). У російській і українській мовах словом эспрессоназивають і кава, приготовлена під тиском за допомогою спеціальногокофеварочного апарата, і кафі, де готовлять такий напій.
Питання про роздільний або дефисном оформленні елементів гляс(с)е йэспрессо зі словом кава є джерелом споровши між лінгвістами. Так, у словникуБ.З. Букчиной і Л.П. Калакуцкой «Разом або роздільно?» (1982)пропонується писати через дефіс кофе-гляссе (хоча роздільно кава арабика й кавамокко), а в останніх виданнях орфографічного словника В.В. Лопатина (Росіянинорфографічний словник. — М.: Азбуковник, 1999) — кава глясе.
Злиті, дефисные й роздільні написання значимих елементів мови регулюютьсялексико-морфологічним принципом росіянці й української орфографій: роздільноповинні писатися різні слова, а разом — частини одного слова, тобто морфеми.Напівзлитого ж написання являють собою якийсь своєрідний компроміс: через дефіспишуться такі елементи мови, у яких можна доглянути як лексичне (властивеслову), так і граматичне (властиве морфемі) значення.
Це особливо помітно при оформленні запозичень. Тому при коливаннях міжзлитим, дефисным і роздільним написанням частин запозичених складних слів слідвіддати перевагу злитому в тому випадку, якщо на сучасному етапі життя мови вцьому слові не можна виділити самостійного кореня, дефисное — якщо відносноюсамостійністю володіє лише одна із частин такого слова, і роздільне — якщообидві частини такого слова вже придбали повну лексичну й граматичнусамостійність. Так, наприклад, слово яхтсмен пишеться разом — тому, що йогонеможливо разъять на окремі частини, а слово яхт-клуб пишеться через дефіс — тому, що частина клуб відомий у російській мові як самостійне слово, а отокремої частини яхт не існує. Якщо написати яхт клуб роздільно, то в цьогосполучення виявиться вже зовсім інше значення: клуб (чого?) яхт (родовийвідмінок множини іменника яхта). Із часом написання таких запозичень можепринципово змінюватися: назва спортивної гри ватерполо, наприклад, ранішерекомендувалося писати тільки разом, однак з появою слова поло в окремомувживанні (водне порожно, гра порожня, стиль поло) з'явилася можливість дефисногонаписання ватер-поло.
У сучасній мові спостерігається тенденція до роздільного написаннясполучень: кава гляс(с)е, кава эспрессо, кава мокко й т.п. — тому що ці слованерідко вживаються самостійно як назви сортів напою: пити (що?) гляс(с)е,эспрессо, мокко й т.п., а, отже, гляс(с)е, эспрессо, мокко й т.п. ужесприймаються як невідмінювані прикметники.
Процес освоєння іншомовних структурних елементів у російській іукраїнській мовах у кінці 20 століття- процес тривалий і багатоступінчастий.Йому сприяє цілий ряд лінгвістичних факторів: 1) наявність «порожньогоосередку» для вираження певного значення (як приклад можна привестиморфеми -дром- зі значенням «площадка для проведення змагань абовипробувань», -гейт- зі значенням «скандал, пов'язаний з якою-небудьдержавою або особою» і під.); 2) необхідність синонимичного вираженняпевних відносин (порівн., наприклад, суфікси зі значенням відверненої дії -н(я),-б(а) і -инг-, приставки зі значенням протилежності, протидії противо- і анти-і під.); 3) наявність ряду однокорінних слів як основи для формування взапозиченого слова словотворчої структури; 4) розвиток словотворчої активностііншомовного елемента за участю як іншомовних, так і російських і українськихвиробляючих основ; 5) розвиток багатозначності іншомовних морфем у російській іукраїнській мовах як результат їх високої словотворчої продуктивності.
Однієї зі найскладніших проблем сучасного російського й українськогоправопису є графічне оформлення новітніх запозичень. Існує кілька проблем ізправописом іншомовних слів: 1) адекватність передачі голосних і згодних звуків,2) відбиття довготи згодних звуків, 3) злитість/роздільність написання частинслова. Вищевказані проблеми регулюються методами встановлення етимологічногопоходження запозичених слів і транслітерації, у той час як злиті, дефисные йроздільні написання значимих елементів мови визначаються лексико-морфологічнимпринципом росіянці й української орфографій: разом повинні писатися частиниодного слова, тобто морфеми, а роздільно — різні слова. Що стосуєтьсянапівзлитих написань: через дефіс пишуться такі елементи мови, у яких можнадоглянути як граматичне, так і лексичне значення.
Очевидно, що для більше повного розуміння деяких фактів мови необхіднийвихід за рамки лінгвістики в сферу тих психічних процесів індивіда, задопомогою яких мовний матеріал організується в людському мозку й у потрібниймомент витягає. Про освоєння іншомовних слів у свідомості індивіда й піде мовав наступній главі.
/> 

3. АНГЛІЙСЬКІ ЗАПОЗИЧЕННЯ В МОЛОДІЖНОМУ СЛЕНГУ НА СТОРІНКАХ МОЛОДІЖНИХВИДАНЬ
Сьогодні для розмовної мови серед молоді характерна погоня за модою:модними ж зараз є далеко не кращі елементи мови: жаргонізми, максимальнасниженність мови й насиченість іноземними словами. Останній елемент єактуальною язиковою проблемою, оскільки відбувається заповнення запозиченнямимовних шарів, не тільки в розмовній мові, але й у друкованих виданнях. Існуєкілька крапок зору дослідників по цьому питанню. Наприклад, Л.П.Крысін уважає: "… длярозвитку майже кожної мови процес запозичення слів з інших мов цілком природнийі звичайний, як приподні й звичайні контакти між народами — політичні,торговельні, культурні ". Академік же Челишев, член президії РАН, заявляє:«Одна справа — економічно виправдані, природні запозичення, поступово засвоюютьсямовою й не руйнуючі його національної основи, і зовсім інше — агресивна,тотальна його „американізація “.
Гіпотеза нашої роботи полягає в тім, що запозичення, проникаючи вросійську мову й пристосовуючись до нього, стають матеріалом для відновлення йрозширення язикового фонду.
Актуальність досліджуваного питання підтверджується не тільки інтересомдо нього дослідників і журналістів, незвичайною активністю використання в живіймові модифікацій запозичень. Це спостерігається як у молодіжному сленгу, насторінках молодіжних видань, так і в мові політиків, бізнесменів, телеведучих.З розвитком мережі Інтернет запозичення стали розповсюдженим компонентом мовикомп’ютерщиків і великого числа просунутої молоді.
Російська мова не вперше зіштовхується з необхідністю сприймати зміжнародного досвіду корисну інформацію у вигляді іноземних слів. Згодомз'ясовується, які з них залишаються, а які безвісти зникають. Наприклад, вепоху Петра I у російську мову ввійшло 1500 слів з голландської мови. З них усучасній мові збереглося приблизно 250. Російська мова не втратила своєїнаціональної особи й незважаючи на тривалий вплив на нього французької мови.
Нерідко іншомовне слово асоціюється із чимсь ідеологічно або духовнодалеким, навіть ворожим, як це було, наприклад, наприкінці 40-х років під часборотьби з „низькопоклонством перед Заходом“: грейдер терміновоперейменували в струг, бульдозер — у тракторний відвал.
Розпад Радянського Союзу означав, зокрема, і руйнування більшої частиниперешкод, що стояли на шляху до спілкування із західним миром. Активізувалисяділові, наукові, торговельні, культурні зв'язки, розцвів закордонний туризм;звичайною справою стала тривала робота наших фахівців за кордоном; створення вРосії та Україні спільних підприємств. Зросла необхідність в інтенсивномуспілкуванні з людьми, які користуються іншими мовами. А це — важлива умова нетільки для безпосереднього запозичення лексики із цих мов, але й для прилученняносіїв російської мови до інтернаціонального (а частіше — створеним на базі англійськоїмови) термінологічним системам — наприклад у таких областях, як обчислювальнатехніка, спорт, мода, журналістика й інші.
Наприкінці 80-х — 90-і роки помітно збільшився приплив іноземних слів уросійську мову у зв'язку зі змінами в сферах політики, економіки, культури йморальної орієнтації суспільства.
Бувають в історії суспільства часи, коли переважає більше терпимевідношення до зовнішніх впливів, зокрема до запозичення нових іншомовних слів.Таким часом можна вважати те, у якому ми живемо, — кінець XX століття й рубіждвох сторіч, коли виникли такі умови, які визначили схильність російськогосуспільства до прийняття нової й до широкого вживання раніше існуючої, алевідомої головним чином фахівцям іншомовної лексики.
От деякі із цих умов:
· усвідомлення частиною населення своєї країни як частини цивілізованогомиру;
· ослаблення тенденцій, що відбивають протиставлення радянського способужиття західним зразкам;
· переоцінка соціальних і моральних цінностей у зв'язку із соціальнимипроцесами в суспільстві;
· зсув акцентів із класових і партійних пріоритетів на загальнолюдські;
· відкрита орієнтація на Захід.
Всі ці процеси й тенденції, характерні для російського суспільства другоїполовини 80-х — почала 90-х років послужили важливим стимулом, що полегшивуживання іншомовної лексики. Використання іноземних слів у сучасномуросійському житті абсолютно закономірно й пов'язане із прогресом.
Щоб вільно говорити на тему, що цікавить нас,, ми повинні визначитиосновні визначення й поняття:
Запозичення, перехід елементів однієї мови в іншій як результат взаємодіїмов або самі елементи, перенесені з однієї мови в іншій. Запозиченняпристосовуються до системи мови, що запозичить, і найчастіше настільки їмзасвоюються, що іншомовне походження таких слів не відчувається носіями цієїмови й виявляється лише за допомогою етимологічного аналізу.
Іншомовні вкраплення в російську лексику, які часто зберігаютьнеросійське написання. Іншомовні вкраплення звичайно мають лексичні еквівалентив складі російської лексики, але стилістично від них відрізняються йзакріплюються в тій або іншій сфері спілкування як спеціальні найменування абояк виразний засіб, що надає мови особливу експресію. Їхньою характерною рисою єпоширення не тільки в російському, але й в інших європейських мовах.
Варваризми (від грец. barbaros — чужоземний) перенесені на російськийґрунт іноземні слова, уживання яких носить індивідуальний характер. Проварваризми не можна сказати, що вони входять до складу російської лексики, вонище не освоєні мовою, не є їхньою приналежністю, це „не одиниці, щозакріпилися в загальнолітературній мові,“ 1. На відміну від всіх лексичнихзапозичень варваризми не зафіксовані словниками іноземних слів, а тим більшесловниками російської мови. Від інших іншомовних запозичень варваризмивідрізняються й тим, що мають „іноземний“ вигляд, що різковиділяється на тлі російської лексики. Вони позбавлені стилістичного фарбуваннякнижності й науковості.
Варваризми тільки умовно можна віднести до запозичений ний лексиці, щомає обмежену сферу вживання; насправді ж вони залишаються за межами російськогословника. Нам здалося, що такий процес несправедливий, і ми вирішили скластисвій власний словник, куди ввійшли не тільки запозичення, але й інші сленговіодиниці молодіжної мови, знайдені нами на сторінках молодіжних видань.Предметом вивчення стали газети, співробітники яких використаю сленг нечасто,як експресивний засіб і виразний прийом. Як об'єкт дослідження ми взялидруковане видання „Я Молодий“ (див. Додаток — Словник), що є представникомцентральної молодіжної преси в Росії.
Як утворяться й звідки беруться ці „модні молодіжні слівця“?При роботі над створенням словника сленгових одиниць, що зустрічаються насторінках молодіжних видань, ми спробували знайти відповідь на це питання.
За основу класифікації формування молодіжного сленгу ми взяли деякіприйоми, розроблені дослідником Э.М.Береговскою, проілюструвавши їхнімиприкладами з нашого словника. От що в нас вийшло:
1) на перше місце по продуктивності утворення виходять іншомовнізапозичення, причому в основному англомовні. Звичайно слова приходять до нас увживання відразу в русифікованій формі. Як правило, це парадійно русифікованаформа. Наприклад — бэнд (група), фейс (особа), тинейджер (підліток), хэппи-энд(щасливий кінець) і т.д.
2) аффіксація як засіб досить продуктивний, утворення сленгових одиницьвідбувається за допомогою суфіксів: „моднявый“ — від слова модний; „показушно“- прислівник від слова показуха; „блатота“ — від слова блат.
3) наступним джерелом формування лексичного складу сленгу є метафорика.Тут і властиво метафори: „фішка“ — жарт; „замутити“ — почати щось робити; „колбаситися“ — добре відпочивати, танцювати.
4) запозичення блатних арготизмів: „халява“ — одержати, невкладаючи; „западло“ — у тягар; „вижрати“ — багато з'їсти; „пика“- особа.
5) розвиток полісемії (багатозначності): „пертися“ — 1)балдіти, божеволіти, 2) подобатися, 3) іти.
6) усікання корінь: „ні“ — інтернет.
Слова іноземного походження усе активніше впроваджуються в розмовну мову.Якщо раніше англіцизми були мало поширені, то зараз вузькоспеціальнатермінологія виходить за межі професійного середовища й починає вживатися впресі, у радіо- і телепередачах, у публічній мові політиків і бізнесменів. Алеповсякденна мова не випробовує надмірного напливу іншомовних слів. У ній ціслова можуть відігравати роль своєрідних цитат.
Соціальні групи по-різному реагують на появу в мові запозичень. Людистаршого покоління в середньому менш терпимі до чужої лексики, чим молодь; зпідвищенням рівня утворення освоєння запозичень відбувається легше;представники технічних професій у порівнянні із представниками професійгуманітарних рідше зупиняють свою увагу на тім, яке слово вони бачать у текстіабо чують — російське або іншомовне. Але не всяке значення вживаних іноземнихслів зрозуміло, особливо для масового сприйняття.
Як оцінювати прискорення, що відбувається зараз, процесу запозичення? Якставитися до того, що іноземні слова нерідко витісняють із уживання словаросіяни, споконвічні? Може бути, необхідні якісь заборонні міри, що недозволяють, скажемо, журналістові або телеведучому вживати іншомовне слово,якщо є рівнозначне російське? Але, незважаючи на гостру полеміку навколозапозичень, відчувається престиж інозмовного слова в порівнянні зіспоконвічним. Це викликає явище, що може бути названо підвищенням у ранзі:слово, що у язиці-джерелі йменує звичайний, рядовий об'єкт, у мові, щозапозичить, додається до об'єкта, у тім або іншому змісті більш значному,більше престижному (від купюр).
При більше детальному зануренні в матеріал можна прийти до наступногосудження:
· мова являє собою механізм, що саморозвивається, дію якого регулюєтьсяпевними закономірностями. Зокрема, мову вміє самоочищатися, позбуватися відфункціонально зайвого, непотрібного. Це відбувається й з іноземними словами
· деякі слова застарівають, витісняються самі собою як щось непотрібне
· у житті іноземного слова відбувається зміна значень, при переході віншу мову.
Втім, розмова про „експансії“ іноземних слів — погано це абодобре, чи небезпечно ні? — може тривати нескінченно. Але безсумнівно одне:залучення іноземних слів цілком закономірно, якщо сприяє поліпшенню сприйняттюмисли й допомагає знайти загальну мову з аудиторією або співрозмовником. І томуні вчені-лінгвісти, ні журналісти й письменники не повинні сидіти склавши руки,безпристрасно спостерігаючи, як засмічується іномовними словами рідна мова. Алезаборонами тут нічого зробити не можна. Потрібна планомірна й кропітканауково-просвітня робота, кінцева мета якої — виховання культури обігу зісловом, гарного язикового смаку. А гарний смак — головна умова правильного йдоречного використання язикових засобів як чужих, запозичених, так і своїх,споконвічних.

ВИСНОВКИ
Проблема освоєння іншомовних слів російськомовними індивідами завждипривертала увагу лінгвістів. Особливо цікавий для дослідження процесзапозичення в ХХ столітті. Це пов'язане з достатком іншомовних елементів утекстах сучасної російської мови. У цей період у язиці виникають назви новихявищ, предметів, понять у політику, економіці, науці, побуті, торгівлі,мистецтві. Розвиток науки й техніки, розширення економічних, політичних,професійних і особистих контактів між жителями Росії й Західного миру сприяютьактивізації взаємодії між російською мовою й західноєвропейськими. У Росії йУкраїні різко зростає число людей, що знають кілька язиків. Для 80-90-х роківхарактерний інтенсивний процес запозичення іноземних слів, насампереданглійських (дефолт (default) — »невиконання зобов'язань",«неплатежі»; таймшер (time-share)- «особливий вид орендиприміщень для відпочинку»). У язиці з'являється чимала кількістьзапозичень, безпосередньо пов'язаних з комп'ютерними технологіями й Інтернетом:принтер, картридж, файл, сайт, провайдер, сервер, монітор, модем.
У нових історичних умовах виникає питання проте, у яких межах припустиме використання іншомовної лексики. Так, А.А.Брагина,О.С.Мжельска й Е.И.Степанова, И.Фомін, Г.Н.Скляревска й ін. думають, щозапозичення іншомовної лексики є одним зі способів позначення нових реалій іпонять, що виникають в умовах політичних, економічних і культурних зв'язків міжнародами.
У той же час багато філологів (О.Н.Трубачев, Н.А. Ревенска, А.А. Региня)відзначають, що газети буяють зайвими іноземними словами, дорікають ЗМІ внадмірному захопленні запозиченнями з інших язиків, рішуче заперечують протитермінологічної надмірності (ринок-маркетинг, оцінка-рейтинг), протестуютьпроти потоку іноземних слів «від стагнації до презентації» і «відбрифінгу до консорціуму», що заполонили повсякденну російську мову" .
Однак, як відзначає Івлєва, автори, категоричні у своєму неприйняттііншомовних запозичень, виявляються в конкретних пропозиціях не більшеоригінальними, ніж Шишков, який намагався замінити такі іноземні слова, як «парк»і «калоші» на «росіяни» синоніми «гульбище» і «мокроступи».
Для багатьох неологізмів англійського походження характернаекономічність. Порівн.: «дилер» (фізична особа або компанія, щоздійснюють від свого імені посередницькі операції); «брокер»(торговельний або фінансовий агент, що діє від імені біржі або самостійно зарахунок засобів клієнта як посередник при здійсненні угод купівлі-продажу), «пейджер»(портативний бездротовий пристрій для прийому й запису інформації) і ін.
Багато слів англійського походження включаються в синонімічні ряди із ужевживаються активно в сучасній російській літературній мові словами, порівн.:менеджер — керуючий — директор; пресинг — тиск — натиск; спонсор — меценат — добродійник — філантроп; брокер — посередник — маклер; грант — позичка — дарунок і ін. При цьому носії російської мови всі частіше віддають перевагусловам англійського походження в силу їх більшої семантичної точності йекономічності. Ця обставина сприяє їхньому подальшому освоєнню язиком-реципієнтом.
Саме в переломну історичну епоху неминучі й закономірні масовізапозичення, що позначають нові поняття. Будь-які спроби штучно перешкодитицьому процесу за допомогою адміністративних мір, без обліку здатностіросійської мови до самоочищення можуть принести шкоду. Ті ж неологізми, яківідбивають нові явища й поняття, процеси, що відбуваються в соціумі,допомагають уловити «дух часу», мають серйозні шанси на міцневкорінення в язиковій структурі.
Проведене в даній роботі дослідження дозволило зробити наступні висновки:
1) Найбільш великою групою новотворів сучасного російської та українськихмов є неологізми-запозичення, які пов'язані зі змінами в нашомусоціально-економічному, політичному, культурному й духовному житті. В основномуце американизмы й англіцизми (мультиплекс, тюнинг, іміджмейкер).
2) У російській мові також з'явилися іншомовні словотворчі елементи(приставки де-, контр-; суфікси -изм, -ист, -мейкер: деградація, контргра, хвостизм,гармоніст, плеймейкер).
3) У результаті невмотивованого вживання іншомовних слів багатоспоконвічних російських слів вийшли із уживання або змінили своє значення (вира,тіун, диакон).
Безсумнівно, процес освоєння іншомовних слів російською мовою збагачуєнаша рідна мова, робить його ще більш ємним, виразним і розвиненим. Це нетільки сприйняття слів з інших язиків, а їхнє творче освоєння на всіх рівняхязикової системи, формальне й семантичне перетворення відповідно до самобутніх,споконвічних особливостей російської мови й високим ступенем його розвитку.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1.     Аюпова Л.Л. Заимствования русского языка в историко-функциональномаспекте. – М.: Учпедгиз, 1991.- 61с.
2.     Белянин B.Г. Психолингвистика как наука о речевой деятельности // www. Textology.ru
3.     Боброва Т.А. Об изучении заимствований из языков народов СССР врусский язык. – СПб.: Русская речь, 1984. – 134, 135с.
4.     Виноградов В.В.Великий русский язык. – М.: Мысль, 1945.- 117с.
5.     Виноградов В.В. Язык Пушкина: Пушкин и история русскоголитературного языка. – М.: Гослитиздат, 1935.- 49с.
6.     Винокур Г.О. О славянизмах всовременном русском литературном языке. – М.: Наука, 1959.- 43с.
7.     Гамкрелидзе Т.В., Иванов В.В. Новаятеория прародины индоевропейцев. – М.: МГУ им. М.В. Ломоносова, 1984.- 14с.
8.     Гимеревский Р.С.,Старостин Б.А. Иностранные имена и названия в русском тексте. – СПб.: Вопросыязыкознания, 1985.- 53-57с.
9.     Дридзе Т.М. Текст как иерархиякоммуникативных программ (информативно-целевой подход) // Смысловое восприятиеречевого сообщения. — М.: Рос. гос. гуманит. ун-т, 1976, 98-99с.
10.    Залевская А.А. Языковое сознание и описательная модельязыка // Методология современной психолингвистики.- М.: Рос. гос. гуманит. ун-т, 2003.- 184-190с..
11.    Зачевский Е.А., Ковалевская Е.Г. Общее инациональное в лексике языков народов СССР. – М.: Учпедгиз, 1983. — 39-41с.
12.    Зимняя И. А. К вопросу о восприятии речи. – М: Наука,1961.-54с.
13.    Ивлева А.Р. Роль заимствований в лексике современногорусского языка. – Ростов-на-Дону: Культура, 2003. – 115-120с.
14.    Ижакевич Г.П. Русский язык в его связях сукраинским и другими славянскими языками. – СПб.: Русская речь, 1973. – 50с.
15.    Коломиец В.Т. Происхождение общеславянскихназваний рыб. – М.: Гослитиздат, 1983.- 125с.
16.    Леонтьев А.А. Психология общения.- М.: Смысл,1999.-214с.
17.    Лукашевич Е.В. Языковая способностьстудента в аспекте когнитивной и коммуникативной деятельности.- Барнаул,Алтайский гос. ун-т, 2002.-12-18с.
18.    Маркова Е. О неологизмах англоязычногопроисхождения в современном русском языке // www.ruscenter.ru
19.    Михайловская Н.Г. Системные связи влексике древнерусского письменного языка XI-XIV вв. – СПб.: Вопросы языкознания, 1980.-78-90с.
20.    Морковкин В.В., Морковкина А.В. Русские агнонимы(слова, которые мы не знаем). М., 1997.
21.    Ожегов С. И. Лексикология. Лексикография. Культураречи. – М.: Книга, 1974. – 20, 21с.
22.    Орфографический словарь: Слитно или раздельно?/Сост.Б.З. Букчина, Л.П. Калакуцкая – 1-е изд.- М.: Книга, 1982.- 117-120с.
23.    Проблемы современной терминологии: Сб.статей / Подред. А.П.Трубачева; М.: МГУ им. М.В. Ломоносова, 2003.- C.14-19.
24.    Русский орфографический словарь./Cост.В.В.Лопатин – 1-е изд. — М.: Азбуковник, 1999.- 173-179с.
25.    Сахарный Л. В. Введение в психолингвистику. – СПб.:Лань, 1989.- 16с.
26.    Словарь иностранных слов./ Cост. Н.Г.Комлев- 2-е изд.- М.: Наука, 2000. – 81-84с.
27.    Современное русское слово: Сб.статей / Под ред. И.И.Скляревской;М.: МГУ им. М.В. Ломоносова, 2002.- C.18-22.
28.    Сорокопятов Ф.П. История военной лексики врусском языке XI-XVII вв. –М.: Гослитиздат, 1970. – 55с.
29.    Тогоева С.И. Некоторые аспекты восприятия новогослова//Материалы международной конференции, посвященной 60-летию факультетаиностранных языков. – Тверь, 2003. – С. 185-187.
30.    Толковый словарь иноязычных слов./ Cост.Л.П.Крысин – 1-е изд.-СПб.: Русская речь, 1998. — 278-282с.
31.    Толковый словарь словообразовательных единиц русскогоязыка./Сост. Т.Ф. Ефремова – 2-е изд.- М.: Книга, 2000.– 356, 357с.
32.    Толковый словарь словообразовательных единиц русскогоязыка./Сост. Л.П. Голубева – 1-е изд.- М.: Учпедгиз, 2001. — 342с.
33.    Шанский Н.М. Лексикология современного русского языка.– М.: Культура речи, 1972.- 86,87, 121,122с.
34.    Шахнарович А.М. Языковая личность и языковаяспособность // Язык — система. Язык — текст. Язык — способность.- М.:Гослитиздат, 1995.- 64-69c.
35.    Шведова Н.Ю. Современный русский язык. Фонетика.Лексикон. Словообразование. Морфология. Синтаксис. – Ростов-на-Дону: Культура,2003.- 114-119с.
36.    Шумова Н.С. Новые англоязычные заимствования всознании носителей русского языка//Слово и текст: актуальные проблемыпсихолингвистики.- Тверь: ТГУ, 1994.- С. 20-30.
37.    Этимологический словарь русского языка./Сост. Т.Э.Розенталь, Т.М. Теленкова – 1-е изд.- СПб.: Вопросы языкознания, 1999. –405-409с.
38.   Юшманов Н.В. Актуальные проблемы русскогословообразования. – М.: МГУ им. М.В. Ломоносова, 1972. – 45-51с.


Не сдавайте скачаную работу преподавателю!
Данный реферат Вы можете использовать для подготовки курсовых проектов.

Доработать Узнать цену написания по вашей теме
Поделись с друзьями, за репост + 100 мильонов к студенческой карме:

Пишем реферат самостоятельно:
! Как писать рефераты
Практические рекомендации по написанию студенческих рефератов.
! План реферата Краткий список разделов, отражающий структура и порядок работы над будующим рефератом.
! Введение реферата Вводная часть работы, в которой отражается цель и обозначается список задач.
! Заключение реферата В заключении подводятся итоги, описывается была ли достигнута поставленная цель, каковы результаты.
! Оформление рефератов Методические рекомендации по грамотному оформлению работы по ГОСТ.

Читайте также:
Виды рефератов Какими бывают рефераты по своему назначению и структуре.

Сейчас смотрят :

Реферат «Теремок»
Реферат Дилемма: "единая мировая культура" или "история локальных цивилизаций"
Реферат «Тульские поэты периода Великой Отечественной войны о героической обороне города Тулы»
Реферат «Теория колебаний»
Реферат Разработка и теоретическое обоснование основных направлений стратегии развития малого и среднего
Реферат «Турецкий султанский гарем на примере «Сераля»
Реферат «Тюменская государственная медицинская академия»
Реферат «Тверской государственный технический университет» Телефонный справочник
Реферат «тюменский государственный нефтегазовый университет» справочник абитуриента по направлениям подготовки и специальностям высшего профессионального образования Тюмень, 2011
Реферат «Тюменская государственная медицинская академия Федерального агентства по здравоохранению и социальному развитию рф»
Реферат Становление предпринимательства в Украине
Реферат «Тайны парфюмерии»
Реферат «Тобольская государственная социально-педагогическая академия им. Д. И. Менделеева»
Реферат «Транстелесат»
Реферат «Тема войны в произведениях В. Быкова»