Реферат по предмету "Химия"

Узнать цену реферата по вашей теме


Минеральные удобрения (укр)

оелементами внаслдок виносу х з урожам. Вмст та розподл макро мкро- ультрамкроелементв в окремих органах рзних рослин варю в широких межах залежно вд х бологчних особливостей, умов вирощування та фзологчного стану. Бльшсть рослин у молодому вц вбирають елементи живлення дуже нтенсивно в бльшй клькост, нж необхдно в цей перод. Вдкладен рослиною в запас елементи наприкнц вегетац, переважно в перод цвтння та плодоутворення, частково видляються через кореневу систему в рунт.


Тому винос елементв з урожам да зменшене уявлення про х кльксть, дйсно необхдну для росту розвитку рослин. ФЗОЛОГЧНА РОЛЬ ОСНОВНИХ МАКРО-I МКРОЕЛЕМЕНТВ Азот. Матеральна основа протоплазми рослинних клтин значною мрою створються атомами азоту. Вн входить до складу амнокислот, блкв, нукленових кислот нуклеопротедв, ростових речовин, алкалодв, багатьох ферментв, лподв, хлорофлу. Синтез ресинтез блка основн процеси обмну речовин.


Потреба в азот в усх сльськогосподарських культур проявляться частше в бльшй мр, нж у нших елементах. При недостатнй забезпеченост азотом затримуться рст рослин, зменшуться розмр асимляцйно поверхн листкв та тривалсть х функцонування в активному стан, зменшуться урожай погршуться його яксть. Надлишок азоту вдносно нших елементв призводить до надмрного розвитку вегетативно маси, знижу стйксть рослин проти несприятливих клматичних умов, грибних бактеральних хвороб, подовжу перод розвитку та достигання,


зменшу кльксть репродуктивних органв може призвести до погршення якост продукц. Основними джерелами живлення рослин азотом он амоню та нтратний он, як утворюються в рунт при мнералзац його органчних речовин чи х вносять з добривами. Нормальне живлення рослин амачною формою азоту вдбуваться при забезпеченост вуглеводами, нейтральнй реакц рунту, пдвищеному вмст в ньому кальцю та магню. У навколишнй атмосфер знаходиться 75,7 азоту, але з польових культур лише бобов завдяки симбозу з бульбочковими


бактерями можуть засвоювати молекулярний азот атмосфери. Бльшсть сльськогосподарських культур потребу в азот задовольняють лише за рахунок азоту рунту, запаси якого досить обмежен доступн рослинам мнеральн сполуки становлять 1 2 загальних запасв майже не перевищують 20 кгга азоту. У рк внесення мнеральних добрив коефцнт використання азоту становить 50-75 , втрачаться його внаслдок дентрифкац 10-35, переходить у недоступний стан 5-25 .


Внесення азотних добрив сприя пдвищенню використання рослинами азоту рунту. Вважаться, що втрати, повязан з вимиванням, компенсуються клькстю азотних сполук, як потрапляють в рунт з опадами близько 5 кгга за рк. Фосфор вдгра величезну роль у метаболчних процесах. Вн бере участь у синтез блкв, енергетичному обмн, репродуктивному процес, передач генетично нформац, в створенн клтинних мембран. Виключно велике значення цього елемента у фотосинтез та аеробному диханн.


Фосфор входить до складу переважно складних органчних сполук. Бльшсть сльськогосподарських культур основну кльксть фосфору споживають у перший перод життя, створюючи певний запас його для подальшо реутилзац. Зовн нестача фосфору проявляться у вдставанн в рост й розвитку, появ пурпурового, багряного та фолетового вдтнкв у забарвленн нижнх листкв, х скручуванн та передчасному засиханн, затримц достигання, зниженн врожаю погршенн його якост.


Надлишкове фосфорне живлення може призводити до зниження врожаю внаслдок передчасного розвитку, вдмирання листя та раннього достигання. У природних умовах джерело фосфору для рослин у рунт його мнеральн сполуки. Доступними для всх рослин водорозчинн сол одновалентних катонв, але у рунт х дуже мало. Обмнно-адсорбцйно звязан фосфат-анони також добре засвоюються рослинами. Доступнсть нших розчинних у слабких кислотах важкорозчинних сполук фосфору, у вигляд яких переважно


знаходиться вн у рунт, залежить вд властивостей самих рослин реакц рунту. Срка важливий компонент багатьох блкв. Наявнсть сульфгдрильних груп SН завдяки х рзнояксним молекулярним звязкам забезпечу блковй молекул тривимрову структуру. Срка входить до складу деяких коферментв, втамнв лпова кислота, томн, ботин, грчичного масла, деяких глюкозидв. з рунту в рослини срка надходить в окиснй форм у вигляд ону


SO4 менш окислен они SO2 та вдновлен неорганчн сполуки Н2S для рослин токсичн. При нестач срки затримуться синтез блкв, рослини вдстають у рост та розвитку, листки набувають свтло-зеленого, а нод зовсм блдого забарвлення. Нестача може спостергатися на легких, бдних на гумус супсках та пщаних рунтах, в умовах тривалого затоплення, де срка знаходиться у вдновлених токсичних сполуках.


Срку звичайно в достатнх для рослин клькостях вносять у склад рзних добрив суперфосфату, сульфату амоню, сульфату калю та н. Калй належить до найбльш поживних елементв, разом з тим його фзологчн функц до цього часу не розкрит повнстю. У рослинах знаходиться переважно у форм ону, звязаного з протоплазмою, частково вн представлений тут солями органчних кислот. Цей елемент пдтриму необхдний водний баланс клтини, що сприя придбанню блками певно, сприятливо для


метаболчних процесв конформац нада ферментам високоактивного стану. Калй специфчно каталзу понад 40 ферментв та ферментних систем. Вн пдвищу холодостйксть стйксть рослин проти грибних хвороб, вмст цукрв у буряках, полпшу яксть картопл, ягд, плодв, соломки льону. У хлбних злакв льону основна кльксть калю надходить до цвтння, у картопл та цукрових бурякв надходження калю розтягнуто до достигання або збирання.


З вком вдносна кльксть цього елемента в рослин зменшуться Вн концентруться в молодих частинах рослин та реутилзу-ться, пересуваючись з старших органв у. молод. При достиганн значну частину калю рослини можуть видляти в рунт, вн також легко вимиваться опадами з надземно частини. Порвняно високий вмст калю у стеблах та лист, особливо в корене- та бульбоплодах. Нестача калю спостергаться на легких пщаних рунтах, торфовищах, а також при насиченн свозмни коренебульбоплодами


та овочевими культурами. При нестач цього елемента гальмуться транспортування вуглеводв у рослин, знижуться нтенсивнсть фотосинтезу синтез блкв. Зовн нестача проявляться в побурнн крав листкв та появ на них некротичних плям ржавого кольору, листки жовкнуть вдмирають, в першу чергу стар, затримуться розвиток та достигання рослин. Магнй полфункцональним елементом. Деяк його функц близьк до кальцю та калю. Як кальцй, вн входить до складу запасно речовини фтину, який використовуться рослиною в енергетичному


обмни. При високих врожаях, особливо картопл, коренеплодв та бобових винос магню МgО може досягати 80 кгга. Магнве голодування зовн проявляться в припиненн росту, затримц цвтння, появ специфчного мармурового хлорозу. Длянки листково пластинки мж жилками жовкнуть, а сам жилки залишаються зеленими. Спершу це спостергаться на старих, а потм на нших листках. Поступово ц длянки листка бурють вдмирають. Нестача магню може бути на легких супщаних та пщаних кислих


рунтах, де вн легко вилужуться, а також за високо забезпеченост рослин ншими елементами, особливо калм. Полпшення живлення рослин магнм досягають внесенням доломтового борошна в раз вапнування кислих рунтв та внесенням калйних добрив, що мстять магнй. Кальцй вдгра рзнобчну роль у процес обмну. Вд спввдношення концентрацй калю та кальцю значно залежить водний баланс клтин функцональний стан рослин. Майже вс реакц, що активуються калм, нгбуються кальцм, але вн активу деяк важлив ферменти.


Кальцй викону функцю будвельного матералу, входячи до складу пектинових речовин, що склеюють стнки окремих клтин. Вн вплива на транспортування онв у клтину та клтинн органели нейтралзу органчн кислоти в рослин. Бльше нагромаджуться кальцю у вегетативнй частин рослин, менше в наснн. Багато його засвоюють бобов, капуста, тютюн, махорка, а також рослини з великою вегетативною масою соняшник, цукров буряки, картопля. Вдомо ряд рослин, як негативно реагують на надлишок вапна у рунт


люпин, льон, картопля. Вмст кальцю в рунт звичайно достатнй для задоволення потреб рослин, але на дуже кислих рунтах, особливо пщаних, та на лужних солонцевих надходження його в рослини утруднються через пдвищену кльксть вдповдно онв водню або натрю. За таких умов рослини можуть зазнавати нестачу кальцю, що проявляться у вдмиранн верхвкових бруньок та коренв, утворенн розеток дрбного листя, значнй розгалуженост коренв. У зернових колосових при нестач кальцю дуже сповльнються рст, зрджуються сходи, у капусти зявляться


хлоротична плямистсть, скручуються та вдмирають листки. На кислих рунтах листки рослин можуть вкриватися коричневими плямами внаслдок токсично д марганцю, який при нестач кальцю надходить у рослини в надмрнй клькост. Низький вмст кальцю в кормах погршу рст та знижу продуктивнсть тварин. При вапнуванн кислих гпсуванн солонцевих грунтв вапно та гпс не тльки мелоруючими засобами, а й джерелом


кальцю для живлення рослин. Натрй, як калй, знаходиться в рослин у оннй форм. При нестач калю натрй полпшу рст цукрових бурякв, бавовнику, ввса. Ма велике значення для рослин на засолених рунтах. Вмст його у рослинах коливаться вд сотих частин грама до 20 г на 1 кг сухо речовини. Залзо. Участь його у процесах обмну речовин надзвичайно важлива позначаться на ефективност та характер


обмну нших елементв. Залзо насамперед викону в клтин каталтичну функцю. Ферменти, до яких входить залзо, беруть участь в рзних окислювально-вдновних реакцях дихання, фотосинтезу, азотфксац, вдновлення нтратв нтритв у амак та в деяких нших. Вмст залза у сухй речовин становить сот частки процента. Бльше його у вегетативних органах, особливо коренях.


Загальна кльксть цього .елемента в усй мас врожаю становить вд 1,5-2 зернов до 10-12 кгга картопля, цукров буряки. Завдяки тому, що залзо знаходиться в рослинах в малорухомй форм, воно не може бути реутилзовано. У раз нестач залза не створються хлорофл, затримуться синтез та розклад ауксинв ростових речовин. Це проявляться в поблнн листкв хлороз, що починаться з верхнх, молодих листкв, затримц росту та розвитку рослин. Залза в рунт звичайно досить для нормального росту та розвитку рослин, як можуть засвоювати


його у вигляд дво- тривалентного она, але надлишок залза, особливо двовалентно форми закисно, шкдливий. Мкроелементи. Бор позитивно вплива на багато культур, але фзологчна роль цього елемента остаточно не розкрита. З рунту вн поглинаться в аноннй форм та в наступних хмчних реакцях валентност не змню. Створюючи рухом комплекси з цукрами, вн бере участь у х перетворенн та перемщенн до мсця споживання. Сприя синтезу блкв, амнокислот. Пдвищу врожай та вмст цукру цукрових бурякв, волокна льону-довгунця,


насння конюшини люцерни. Борн добрива ефективн пд соняшник, гречку, бавовник, конопл, олйн, зернобобов та нш культури. Марганець входить до складу активних груп 10 ферментв, що каталзують рзн ланки метаболчних процесв. В цьому одна з головних функцй марганцю у рослиннй клтин. Вн вплива на синтез амнокислот, полпептидв, багато-фракцйних блкв втамнв, ростов процеси. Сприя вибрковому поглинанню онв з навколишнього середовища.


За умов нтратного живлення Мn д як сильний вдновник, за амачного як сильний окисник. Вмст марганцю в рослинах коливаться вд 15 до 400 мг на 1 кг сухо речовини, а винос з урожаями 0,35 4,5 кгга. У раз нестач марганцю в рунт на рослинах зявляться сра плямистсть листкв у злакових культур, хлороз у кукурудзи, цукрових бурякв, зернобобових, тютюну, хмелю та бавовнику. У цукрових бурякв хлороз супроводжуться почорннням пдгоранням листкв.


Мдь входить до складу багатьох ферментв або активу х дю. Ц ферменти беруть участь в процесах обмну речовин, фотосинтез, диханн, будов та функцях нукленових кислот, впливають на азотний обмн у рослинах. Винос мд врожаями культур становить 10 170 гга, а вмст у рослинах досяга 12 20 мг на 1 кг сухо речовини. У плодових дерев нестача мд виклика суховершиннсть, а у злакв так звану блу чуму з характерним поблнням кнчикв листкв


Злаков рослини при голодуванн на мдь посилено кущаться, в них пригнчено формування зернвок, зявляться пустозернсть. Цинк активу не менш як 13 металоферментних комплексв входить до складу 17 ферментв. Однак в рослинах його знайдено лише в трьох ферментах. Цинкове голодування рослин виклика затримку росту, особливо листкв дрбнолистсть, поблння та хлороз листкв, скручування листкових пластинок. У рослинах його мститься 15 22 мг на 1 кг сухо речовини.


Позитивно вплива на формування зернвок пшениц при суховях, сприяючи нагромадженню в квтках органчних кислот як захисних речовин, пдвищу жаростйксть баштанних та нших рослин. Кобальт в клтинах викону ряд специфчних неспецифчних функцй. Вн активу багато ферментв, входить до складу втамну В2 та його похдних, ма важливу роль в фксац молекулярного азоту, ростових процесах, вплива на дихання,


енергетичний обмн в процес фосфорилювання. Оскльки кобальт нагромаджуться в генеративних органах, можна вважати доведеним його значення у процесах заплднення. Молбден бере участь у азотному обмн. Бере участь у фксац молекулярного азоту бульбочковими бактерями. Молбден вплива на синтез втамнв та хлорофлв, обмн фосфору вуглеводв. Хлор ма електрохмчну функцю, бере участь у електронейтральност клтини.


Ма значення в процес фотосинтезу та можливо в азотному й енергетичному обмн. Кремнй активу поглинання рослинами фосфору з рунту та добрив. Вважають також, що вн знижу надлишкову транспрацю, оскльки вдкладаться пд кутикулою. КЛАСИФКАЦЯ МНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ Мнеральн добрива можна класифкувати за походженням або способом виробництва, характером д на рунт, хмчним складом, фзичним станом.


За характером д на рунт на рослини мнеральн добрива подляють на дв групи посередн та прямодюч. Посередн добрива е засобами хмчно мелорац рунтв, що мають несприятлив для рослин фзико-хмчн властивост. Сюди належать вапнян добрива, як вносять на кислих рунтах, гпс, що застосовують для полпшення солонцв солонцюватих рунтв. Прямодюч добрива безпосередн джерела поживних здебльшого легкозасвоюваних для рослин речовин. Це переважна бльшсть мнеральних добрив. Класифкаця добрив на посередн та прямодюч досить умовна,


бо бльшсть х дють посередньо прямо. Наприклад, вапно не тльки зменшу кислотнсть рунту, а й збльшу в ньому вмст кальцю, нод магню. Внесення мартенвського фосфатшлаку фосфорного добрива супроводжуться посереднм впливом на рунт дещо зменшуться кислотнсть останнього. У звязку з цим належнсть добрива до вдповдно групи визначають на пдстав головно властивост добрива, заради яко його вносять у рунт. Прямодюч добрива класифкують за хмчним складом на так групи прост добрива,


що мстять лише один елемент живлення комплексн добрива, що мстять два або бльше поживних елементв. Прямодюч добрива можна класифкувати за характером х посередньо д на рунт та рослини. Хмчно кисл мстять поживн речовини у форм кислих солей частково вльну кислоту суперфосфат. Фзологчна кисл кислотнсть яких виявляться внаслдок бльш швидкого використання рослинами катону порвняно з аноном, який пдкислю рунт срчанокислий амонй, хлористий амонй та амачна селтра.


Бологчно кисл пдкислюють рунтовий розчин в результат мкробологчних процесв перетворення амдного й амачного азоту добрив у нтратний синтетична сечовина, рдк азотн добрива. Рдк азотн добрива тимчасово пдлужують рунт. Хмчно лужн мстять окисли лужних металв кальцю, магню, натрю та калю мартенвський фосфатшлак термофосфати. Фзологчна лужн з яких рослини швидше вбирають анон, а катон, залишаючись у рунт, пдлужу його натрва та кальцва селтри.


Фзологчна нейтральн стотно не впливають на реакцю рунтового розчину калйна селтра, срчанокисл та хлорист калйн сол. За фзичним станом вс мнеральн добрива подляють на рдк водний амак, амакати, рдкий амак, комплексн добрива та тверд, до яких належить переважна бльшсть добрив. Тверд сипк добрива залежно вд розмру х часток подляють на порошкоподбн або дрбнокристалчн та гранульован крупнокристалчн, що мають форму зерен, кульок або лусок даметром 1 4 мм.


АЗОТН ДОБРИВА Азотн добрива виробляють в твердому рдкому стан. Основна сировина для виробництва азотних добрив азотна кислота та амак, який одержують синтезом молекулярного азоту повтря з воднем. Половина витрат на виробництво добрива припада на водень. Його одержують з природного супутнього або коксового газв, а також з вуглекислих газв нафтопереробки. Хмчна промисловсть виробля добрива, в яких азот звязаний у вигляд амаку, онв амоню, нтратв або амнв.


Азотн добрива подляють на так основн групи Амачно-нтратн мстять азот в нтратнй амачнй формах амачна селтра, вапнисто-амачна селтра. Нтратн мстять азот в окисленй форм МО3- у вигляд солей азотно кислоти натрва селтра, кальцва селтра. Амонйн азот представлений оном амоню МН4 звязаний з кислотним залишком сульфат амоню, сульфат амоню-натрю, хлористий амонй. Амачн, в яких азот мститься у форм вльного амаку


NH3 рдк азотн добрива безводний амак, амачна вода. Амдн мстять азот, звязаний в амдну форму NH2 сечовина, цанамд кальцю. Деяк азотн добрива виробляють також у змшанй форм амонйно-амачно-нтратн, амонйно-амдно-нтритн, як входять до складу рзних видв амакатв азотних розчинв. Амачно-нтратн добрива становлять найбльшу питому вагу у виробництв азотних добрив. Амачна селтра амонй азотнокислий, нтрат амоню


NH4NO3 мстить не менше 34 азоту. Виробляють в основному в гранульованому вид. Гранульована амачна селтра фзологчне слабокисле добриво блого кольору, нод, залежно вд домшок, жовтуватого або червонуватого. Добре розчиняться у вод, отже, азот цього добрива легкодоступний для рослин. Розчиняться також в амачнй вод, що використовуться в промисловост для одержання рдких азотних добрив амакатв. Гранульована амачна селтра зберга свою сипксть, порвняно з ншими азотними добривами рвномрнше


розсються розкидачами мнеральних добрив. Недолком амачно селтри значна ггроскопчнсть, злежувансть, здатнсть вибухати розкладатися. Амачну селтру вважають унверсальним швидкодючим добривом. Серед азотних добрив вона найбльш ефективна, а пдкислююча дя на грунт майже в 2 рази менша, нж у сульфату амоню. Наявнсть в амачнй селтр половини азоту в рухомй швидкозасвоюванй нтратнй форм й половини у повльно тривалодючй амачнй форм да можливсть широко диференцювати способи, норми строки застосування залежно


вд властивостей рунтв, клматичних умов бологчних особливостей удобрюваних культур. Вапнисто-амачна селтра нейтралзована амачна селтра -NH4NO3 СаСОз мстить 17 22 азоту й 14 40 карбонату кальцю магню. Гранульовану вапнисто-амачну селтру одержують нейтралзацю амачно селтри шляхом сплавлення з тонкорозмеленими крейдою, вапном або доломтом. Вона ма кращ порвняно з звичайною амачною селтрою фзико-механчн властивост,


при зберганн не злежуться, задовльно розсються, що дуже зручно для приготування стйких тукосумшей з фосфорними калйними добривами. Вапнисто-амачна селтра дуже цнне добриво для овочевих плодоягдних культур та польових культур з пдвищеною чутливстю до кислотност рунтового розчину цукровий буряк, озима пшениця, конюшина. Нтратн добрива. До ц групи належать натрва кальцва селтри. Вони фзологчно лужн, добре розчиняються у вод, не вбираються рунтом легко вимиваються з орного шару.


Натрва селтра азотнокислий натрй нтрат натрю, члйська селтра NaNO3 мстить 16 16,5 азоту в нтратнй форм 26 натрю. Одержують адсорбцю лугами содою або дким натром окислв азоту нтратних газв при виробництв азотно кислоти. Це добриво може мстити незначн домшки нтриту натрю 0,02 0,25 соди 0,1 0,15. Натрва селтра високоефективне добриво, яке явля собою дрбнокристалчну безбарвну сль чи сруватого кольору,


слабо ггроскопчна. У сухому стан добре розсються, пд час збергання в несприятливих умовах може злежуватись. Кальцва селтра азотнокислий кальцй, нтрат кальцю, вапнякова селтра, норвезька селтра. Мстить 14-14,5 азоту в нтратнй форм 1-1,5 азоту в амачнй форм. Одержують прямою нейтралзацю азотно кислоти вапняком або безпосередньо взамодю окислв азоту з вапняковим молоком чи негашеним вапном. Можна також одержувати як побчний продукт при виробництв нтрофосок за методом


азотнокисло переробки фосфатв. Виробляють в гранульованй форм та у вигляд лусочок. У гранульованй форм розсються задовльно, в лускуванй погано. Ггроскопчне добриво, тому необхдно упаковувати у вологонепроникну тару. нод, щоб зменшити ггроскопчнсть, змшують з гдрофобними добавками парафнистий мазут при використанн останнього. 0,5 1,0 вд маси добрива. Амоню сульфат срчанокислий амонй мстить 20,8-21 азоту в амачнй форм до 0,2


залишку срчано кислоти. Це кристалчний порошок блого, срого, синього, фолетового кольору. Одержують його нейтралзацю срчано кислоти амаком, який видляться з вдпрацьованих газв при коксуванн камяного вуглля, або поглинанням срчаною кислотою газоподбного синтетичного амаку. Зараз виробляють лише крупно-кристалчний коксохмчний сульфат аменю у вигляд рисового зерна. Амонй сульфат ма незначну ггроскопчнсть, хорошу сипксть, у сухому примщенн не злежуться, добре розчиняться


у вод. Це добриво рекомендуться вносити пд вс сльськогосподарськ культури. Хлорид амоню NH4Cl блий або жовтуватий дрбнокристалчний порошок, з вмстом азоту 24 25 66,5 хлору. Це побчний продукт при виробництв соди амачним способом. Ма вдносно добр фзичн властивост, майже не злежуться, мало ггроскопчний, задовльно розсються при внесенн у грунт. Високий вмст в хлорид амоню хлору при внесенн 100 кг азоту в грунт надходить 250 кг хлору негативно


вплива на яксть врожав культур, як чутлив до надмрно клькост хлору в рунт картопля, табак, гречка, люпин, виноград, деяк овочев, цитрусов. Внесення його перед свбою може негативно вплинути на зимостйксть рослин Амак рдкий, амак рдкий безводний, амак зрджений NН3 безколрний газ з задушливим рзким запахом, майже вдвч легший повтря. Пд тиском скраплються в безколрну рдину з вмстом 82,2 азоту. Температура кипння мнус 33,4 С, тому при атмосферному тиску перебува у газоподбному стан, температура


замерзання мнус 77,7 С. Рдкий амак ма високу пружнсть. Тиск насичених парв амаку при 20С становить 846 кПа, а в мру пдвищення температури тиск парв збльшуться при температур 40 С досяга 1530 кПа. Враховуючи, що тиск парв амаку над рдким амаком значний амак ма високу пружнсть пару та з метою запобгання втратам амаку, добриво збергають перевозять у спецальних цистернах або балонах, розрахованих на тиск 2000 3000 кПа.


Рдкий амак найбльш концентроване дешеве азотне добриво, дуже добре розчиняться у вод. Вартсть одиниц азоту в рдкому амаку майже в 2,5 раза нижча, нж у амачно селтри. Рдкий амак, внесений у грунт восени при низьких температурах, добре поглинаться рунтом, не вимиваться з нього, а навесн з пдвищенням температури посиленням мкробологчних процесв окислються до нтратв. Придатний для удобрення всх сльськогосподарських культур.


За ефективнстю д рдкий амак не поступаться твердим азотним добривам, а на легких рунтах в умовах зрошення та у зволожених районах перевищу х. Поверхневе внесення безводного амаку не рекомендуться внаслдок великих втрат азоту. Амачна вода водний амак NH4OH розчин амаку у вод. Це безколрна або жовтувата рдина без наявних механчних домшок з рзким запахом нашатирного спирту. Промисловсть виробля добриво двох сортв перший мстить не менше 20,5 азоту або 25 амаку з температурою


замерзання мнус 56 С, другий не менше 18 азоту або 22 амаку з температурою замерзання мнус 33 С. Амачна вода мстить азот у форм вльного амаку NHз гдрату окису амоню NH4ОН, ма високий тиск парв при 20 С тиск практично вдсутнй, що полегшу збергання застосування. Амак легко випаровуться з водного розчину, не змнюючи обм, тому амачну воду збергають транспортують в сталевих герметичних цистернах або резервуарах, розрахованих на тиск 150 200 кПа.


Для зменшення втрат азоту пд час збергання в мсткост додають спецальну герметизуючу, самозаткаючу плвкоутворюючу сумш ГСПС. Амачна вода, як рдкий амак амакати, виклика корозю кольорових металв мд, цинку, олова та х сплавв, бронзи латун, отже, все обладнання ма бути виготовлене лише з чорних металв стал або чавуну. Порвнюючи з рдким амаком, використання амачно води як добрива з технчного боку значно легше менш небезпечне. Проте недолком його вдносно невеликий вмст поживно речовини, тому застосовувати амачну воду доцльно


лише в господарствах, розташованих поблизу пдпримств, що виробляють це добриво. Норми водного амаку за поживною речовиною його ефективнсть так сам, як нших форм азотних добрив. Поверхневе внесення амачно води не допускаться з-за великих втрат азоту, а також з метою запобганню опкам сльськогосподарських культур. Амакати рдк концентрован азотн добрива, безколрн або жовтуватого кольору. Одержують х шляхом розчину в амачнй вод амачно селтри, амачно селтри сечовини, амачно та кальцво


селтри. Амакати дуже рзномантн за складом властивостями. Залежно вд компонентв вмст азоту в них коливаться вд ЗО до 50, а вльного амаку вд 4 до 43 . Пружнсть парв амаку невелика до 150 кПа, тому транс портувати збергати х можна в цистернах або балонах, розрахованих на невеликий тиск. Амакати, як мстять в свому склад амачну чи кальцву селтру, призводять до корозй чорних металв, отже,


мсткост, обладнання технку для х збергання та транспортування необхдно виготовляти з спецальних марок стал й алюмню. Ц добрива значно рзняться за температурою початку кристалзац вд 14 до 70С, яка пдвищуться з зменшенням вмсту в них амаку збльшенням вмсту води, а також при введенн в склад сечовини кальцво селтри. Тому амакати, як передбачен для збергання взимку, повинн мати низьку, а лтом, навпаки, вищу температуру кристалзац. У звязку з тим, що азот амакатв, крм вльного амаку, представлений бльш дорогими твердими


формами азотних добрив, одиниця азоту амакатв дорожча, нж рдкого амаку. На врожайнсть сльськогосподарських культур амакати впливають так само, як тверд азотн добрива, х можна використовувати для основного внесення в пдживлення. Вуглеамакати водн розчини карбонату бкарбонату амоню NH42CO3, NH4HCO3 сечовини прозорого, зеленкувато-срого або коричневого кольору з запахом амаку.


Мстять 18 35 загального азоту, близько 12 двоокису вуглецю СО2 4-7 амаку, який виклика подразнення слизових оболонок очей дихальних шляхв. Вуглеамакати збергають рдкий стан при температур до мнус 20 С, при низьких температурах кристалзуються, мстять не менше 29 загального азоту. Амдн добрива мстять азот, звязаний в амдну форму NH2.


Сечовина карбамд, дамд вугильно кислоти - СОNH22, найбльш концентроване з твердих азотних добрив, що мстить 46 азоту в форм амду, не бльше 0,9 бурету 0,25 вологи. Одержують синтезом з амаку вуглекислого газу при температур 185 200 С тиску 18000 2000 кПа. Сечовина ма невелику фзологчну кислотнсть, добр фзичн властивост, мало ггроскопчна, при нормальних умовах збергання майже не злежуться, добре розчиняться у вод, зберга задовльну розсювансть,


вдносно стйка проти вилуговування. Для зниження злежуваност гранули добрива покривають невеликою клькстю тваринного жиру 0,05. У процес грануляц в добрив утворються бурет H2NCONHCONH2 - кристалчна речовина, розчинна у вод 15,4 гл. Високий вмст бурету в карбамд токсично д на рослини, знижуючи врожай його яксть. Проте наявна кльксть бурету в добрив, яке зараз виробляться, не шкдлива для рослин, бо явля собою нестйку


сполуку, яка досить легко розкладаться в рунт. Внесена в грунт сечовина пд впливом уробактерй протягом 2 З днв амонфкуться, перетворюючись в малостйку сполуку вуглекислий амонй, який швидко розкладаться на вуглекислоту амак. Сечовина за потенцальною кислотнстю ефективнстю в усх випадках за винятком поверхневого застосування не поступаться амачнй селтр. В умовах зрошення ефективнсть сечовини за рахунок зменшення вимивання дещо вища, нж амачно селтри, можна застосовувати як основне добриво та для пдживлення пд вс


культури на рзних рунтах. Однак при поверхневому внесенн цього добрива можуть спостергатись втрати азоту внаслдок звтрювання амаку з вуглекислого амоню, особливо на . слабокисдих, нейтральних карбонатних грунтах. При низькй вологост та пдвищених температурах вони можуть досягати 10 бльше. Значн втрати амаку можуть бути при використанн сечовини для пдживлення лук пасовищ, оскльки дернина ма пдвищену уреазну активнсть. Сечовина може бути використана для позакореневого пдживлення рослин.


Щоб забезпечити рвномрне розсювання добрива на поверхн рунту, сечовину доцльно перед внесенням змшувати з фосфорними прециптат калйними сульфат калю добривами, можна вносити також у вигляд розчинв з ншими рдкими азотними добривами пд зяблеву оранку перед свбою сльськогосподарських культур, ранньою весною або у пдживлення в перод мжрядних обробткв. У цьому раз використовують кристалчну сечовину, в якй мститься бурету не бльше 0,1 0,2. Сечовину можна використовувати не тльки як безпосередн добриво, а й для виробництва


складних нових видв повльнодючих добрив. Повльно дюч слаборозчинн азотн добрива. Концентрован добрива, як мстять азот в нерозчиннй або слаборозчиннй форм. Вмст загального азоту становить 32 42 , у тому числ 4 10 водорозчинного. Являють собою продукти конденсац сечовини СОNH22 алфатичних альдегдв формальдегду, ацетальдегду, кротонового альдегду та н. На вдмну вд звичайних легкорозчинних азотних добрив, вони поступово переходять у засвоювану


форму забезпечують рослини азотом протягом усього вегетацйного пероду. Перевагою повльнодючих добрив перед ншими азотними добривами те, що азот цих добрив не вимиваться з грунту не виноситься висхдними токами води у поверхневий шар. До повльнодючих добрив належать сечовино-формальдегдне добриво СФД, сечовино-ацетальдегдне, кротонлодендисечовина


КДС, зо-бутилдендисечовина БДС оксамд. Ефективнсть д цих добрив значно залежить вд розмру х часток. Чим вони менш, тим бльша швидксть перетворення азоту в доступну для рослин форму. Плав це безколрна або злегка забарвлена рдина з питомою вагою 1,26 1,33, мстить 30 азоту складаться з розчинв амачно селтри й сечовини. Кристалзуться при температур мнус 3 С. Транспортують його в автомобльних чи залзничних цистернах.


Строк збергання плаву в мсткостях не повинен перевищувати 7 мсяцв, оскльки за цей перод поверхн вуглецево стал не встигають пддатися короз. Мсткост, механзми обладнання псля внесення плаву в грунт слд промивати водою. Використовують його як допосвне добриво для пдживлення. ФОСФОРН ДОБРИВА Фосфорн добрива являють собою продукти переробки природних мнералв фосфоритв апатитв, а також деяк вдходи металургйно промисловост. Фосфорити використовують безпосередньо на добриво у вигляд


фосфоритного борошна. Апатитове борошно флотованого апатиту застосовують лише для виготовлення суперфосфату. У фосфоритах апатитахфосфор мститься в основному в форм трикальцвого фосфату. Фосфорн добрива, як виготовля промисловсть поставля сльському господарству Украни, за розчиннстю подляють на три групи водорозчинн звичайний та подвйний концентрований суперфосфати розчинн в лужному цитратному розчин реактив Петермана або в 2-процентному розчин цитратно кислоти мартенвський


фосфатшлак, знефторений фосфат важкорозчинн, як лише частково розчиняються в 2-процентнй цитратнй кислот фосфоритне борошно. Фосфор водорозчинних та цитратнорозчии-них фосфорних добрив легко засвоються рослинами на всх рунтових вдмнах, а важкорозчинних на кислих рунтах. У рк внесення рослини використовують 15 20 фосфору добрив. Проте останн впливають на врожайнсть протягом клькох рокв.


Отже, при застосуванн фосфорних добрив у свозмн в поднанн з азотними та калйними коефцнт використання фосфору дорвню 40 60 . Водорозчинн добрива. Суперфосфат звичайний порошкоподбний та гранульований. Суперфосфат явля собою найунверсальнше фосфорне добриво, придатне для застосування на всх рунтах пд ус сльськогосподарськ культури. Звичайний порошкоподбний суперфосфат за зовншнм виглядом явля собою порошок срого або темно-срого кольору, дещо вязкий, слабо-ггроскопчний, який трохи злежуться.


Фосфор мститься у форм монокаль-цвого фосфату Са НРО42Н2О близько 60 75, розчинного у вод, та вльно фосфорно кислоти 1-1,5. також невелика кльксть нерозкладено пд впливом срчано кислоти фосфатно сировини. Основним компонентом звичайного суперфосфату, крм фосфорних сполук, гпс Са5О4, що утворються при обробц фосфату срчаною кислотою. Вн становить половину маси суперфосфату , по сут, баластом, що пдвищу вартсть застосування цього фосфорного


добрива. Звичайний порошкоподбний суперфосфат з апатитового концентрату мстить 19 20 засвоюваного фосфору Р2О5 вльно фосфорно кислоти не бльше 5 вологи не бльше 12 З . Внаслдок грануляц вмст води в суперфосфат зменшуться до 4 , а фосфору збльшуться до 20 22 . Суперфосфат подвйний концентроване фосфорне добриво. Одержують його розкладом розмелених фосфатв апатитв або фосфоритв концентрованою фосфорною кислотою.


Виробляють його у гранульованому вигляд. Це добриво мстить фосфор у форм водорозчинного монокальцвого фосфату. Подвйний суперфосфат залежно вд якост сировини, використано для його виготовлення, мстить 43 49 Р2О5, вльно фосфорно кислоти 2,5 5. За гранулометричним складом близький до звичайного суперфосфату, але не мстить сульфату кальцю, тому при його застосуванн витрати на збергання, транспортування й внесення в грунт значно менш. За впливом на врожай сльськогосподарських культур подвйний суперфосфат не вдрзняться


вд суперфосфату звичайного. Цитратнорозчинн фосфати. Фосфатшлак мартенвський, побчним продуктом металургйних заводв. Фосфатшлак важкий, темно-срий, дрбнорозмелений порошок, що проходить без залишку через сито даметром отворв 2 мм. Залишку на сит з отворами 0,18 мм не бльше 2 . Транспортують добриво в паперових мшках. Маса 1 м3 фосфатшлаку 2т.


Фосфор у фосфатшлаку знаходиться в сполуках з кальцм та залзом переважно у вигляд слкофос-фатв. Загальний вмст Р2О5 у кондицйному фосфатшлаку - 13,8-15,8 , у тому числ 8 12 цитратнорозчинного, який вважаться засвоюваним рослинами. Водорозчинного фосфору в добрив нема. Фосфатшлак за вмстом фосфору, що переходить у 2-процентний розчин цитратно кислоти, подляють на два класи клас А, в якому мститься не менше 12 цитратнорозчинного фосфору, клас


Б не менше 8 . Вологи в добрив 1 . Крм фосфору, до складу фосфатшлаку входять окиси кальцю 25-30, магню 7 9 марганцю, а також сполуки залза, кремню та н. Фосфатшлак ма лужну реакцю, тому його позитивна дя на врожай не тльки прямою, а й посередньою знижуться кислотнсть рунту. Дослдженнями встановлено високу ефективнсть д фосфатшлаку в основному удобренн пд цукров буряки, озиму пшеницю та нш сльськогосподарськ культури. Знефторений фосфат одержують з апатиту з невеликою добавкою


пску 2 3 обробкою парою при температур 1400 1500. При цьому фосфор перетворються у засвоюван рослинами форми цитратнорозчинн сполуки альфатрикальцйфосфату невелику кльксть бетатрикальцйфосфату. Ц форми становлять близько 80 загально клькост фосфору, що мститься у знефтореному фосфат. Вмст цитратнорозчинного фосфору Р2О5 у цьому добрив становить 30 32, фтору не бльше 0,2, мишяку менше 0,005 . Знефторений фосфат ма добр фзичн властивост. Залишок добрива на сит з даметром отворв 0,15 мм не бльше 10.


Важкорозчинн добрива. Фосфоритне борошно одержують розмелюванням фосфоритв рзних покладв, розташованих на територ СРСР. Це тонкий порошок срого або бурого кольору рзних вдтнкв. Воно неггро-скопчне, не злежуться. Залежно вд вмсту фосфору фосфоритне борошно подляють на чотири сорти вищий сорт мстить 30, перший 25, другий 22 третй 19 Р2О5. Згдно з стандартом у фосфоритному борошн не повинно бути часток даметром понад 0,18 мм бльше 10


, вмст вологи не повинен перевищувати 1,5 3 у вищого сорту. Маса 1 м3 становить 1,7 1,8 т. Яксть фосфоритного борошна тим вища, чим бльше в ньому фосфору чим тонший помел фосфориту. Транспортують добриво насипом. У раз перевезення автотранспортом треба вкривати його брезентом. Ефективнсть д фосфоритного борошна пдвищуться при застосуванн його з фзологчне кислими добривами сульфат амоню, хлористий калй тощо. Особливо добре засвоюють фосфор з фосфоритного борошна люпин, гречка,


конопл та горох. Пд ц культури насамперед замсть суперфосфату треба вносити фосфоритне борошно. Воно добре розсються, змшуться з усма видами мнеральних добрив. Вносять його врозкид пд оранку краще восени в таких нормах, як суперфосфат. КАЛЙН ДОБРИВА Асортимент калйних добрив значно залежить вд хмчного складу калйно сировини, який визнача технологю переробки збагачення руд. Залежно вд способу одержання калйн добрива подляють на три групи


концентрован, що продуктом заводсько переробки сирих солей хлористий калй, сульфат калю, сульфат калю-магню калмагнезя, калйно-магнйовий концентрат сир калйн сол, як одержують розмелюванням природних калйних солей кант, сильвнт 30-40-н калйн сол сумш сирих калйних солей з концентрованим добривом, здебльшого з хлористим калм. До калйних добрив належать також цементний пил пчна зола. Хлористий калй калю хлорид КС1 найбльш концентроване поширене калйне добриво мстить 53,6 62,5


К2О. Виробляють його двох марок марки К, що одержують кристалзацю розчинв сильвнтових руд в незначних клькостях карналту й нших калйних солей, марки Ф методом флотацйного збагачення сильвнту. Це крупнозернистий або гранульований продукт блого чи сруватого кольору марка К або рожевого кольору з червонуватим вдтнком марка Ф. Добре розчиняться у вод, мало ггроскопчний, але при транспортуванн та зберганн в несприятливих умовах


дуже злежуться, що утрудню його використання. Для зменшення злежуваност хлористий калй обробляють розчинами амнв або ншими реагентами. Такий продукт залишаться сипким при зберганн у закритому складському примщенн протягом шести мсяцв. Сухий хлористий калй добре розсються, вологий дуже погано. Це добриво застосовують пд ус сльськогосподарськ культури. Калй добре поглинаться рунтом знаходиться у ньому в обмнному, доступному для рослин стан, а хлор, який


не звязуться рунтом, вимиваться атмосферними опадами в глибш шари рунту. Хлор, що мститься в добрив, негативно вплива на так культури, як картопля, гречка, тютюн, ефроолйн, цитрусов деяк овочев. Проте в раз вдсутност безхлорних калйних добрив хлористий калй можна вносити пд чутлив до хлору культури заздалегдь, щоб усунути негативну дю хлору. Сульфат калю срчанокислий калй K2SO4 концентроване безхлорне калйне добриво мстить 48 50


К2О, вмст онв хлору не перевищу 3 при вологост 2 . Безколрна дрбнокристалчна сль, яка добре розчиняться у вод. Сульфат калю ма добр фзичн властивост неггроскопчний, не злежуться, добре розсються. При внесенн добрива з розрахунку 60 кгга калю одночасно вносять приблизно 62 кгга срки. Наявнсть в добрив срки позитивно вплива також на врожай капусти, брукви, турнепсу, грчиц й бобових


культур, як засвоюють з грунту багато срки. Срчанокислий калй перевозять в затареному стан та насипом у критих вагонах. Сульфат калю-магню калмагнезя K2SO4MgSO4 калйно-магнве добриво мстить 28 30 К2О, 8 10 МgО, а також домшки КС1 NаС 5 . Добриво неггроскопчне, не злежуться, добре розсються. Калмагнезю виробляють у вигляд гранул розмром 1 3 мм, блого кольору з рожевим або срим вдтнком. Перевозять його у закритих вагонах, обладнаних щитами на дверях.


Калмагнезю можна застосовувати на всх грунтах пд ус культури в першу чергу пд тютюн, картоплю, бобов трави, виноград, цитрусов та нш чутлив до хлору культури. Калйна сль змшана КС1NаС1. Одержують механчним змшуванням хлористого калю з тонко розмеленим сильвнтом або кантом. Залежно вд пропорц мж хлористим калм сирими калйними солями мстить 30 40 К2О, 15 20 NaO, 39 52 хлору. Це срувата з рожевими краплинами кристалчна сль, при тривалому зберганн


може злежуватись, в сухому стан сться задовльно. Калмаг калйно-магнвий концентрат, калмаг флотацйний, збагачений кант K2SO42MgSO4 мстить 19 калю, 8-9 магню до 8 хлору. Зернистий або гранульований продукт срого кольору, який повнстю проходить через сито з отворами 5 мм. Калмаг належить до безхлорних срковмсних добрив, ма добр фзичн властивост неггроскопчний, не злежуться, дуже добре розсються, його можна змшувати з усма видами добрив.


Хлористий калй електролт вдпрацьований хлоркалй електролт, з домшками 30 NаС, 2 3 МgС12 , 16 Nа2О 0,2 МgО мстить 45 К2О. Неггроскопчний, не злежуться, добре розчиняться у вод, розсю-вансть добра, пдкислю грунт. Дя на грунт така сама, як хлористого калю. Виробляють у вигляд крупнозернистого порошку або гранул. Перевозять в незатареному стан у критих вагонах. Його можна застосовувати на всх рунтах в основному


удобренн пд вс сльськогосподарськ культури, крм тютюну й нших чутливих до хлору культур. Кант КС1MgSO43H2O зерниста подрбнена до розмрв 4 мм кантова чи канто-ланг-бейнтова руда срого, темного або червоного кольору. Мстить подвйну сль калю магню з великою механчною домшкою хлористого натрю 45 47 вд загально маси, CаSO4, МgSO4 та сполуки залза, як обумовлюють колр. Вмст окису калю коливаться в межах 9,5 10,5 . На 1 кг


К2О в кант припада 2 2,5 кг хлору. Цнним компонентом в добрив окис магню, вмст якого становить вд 7 до 10 технчними умовами не регламентуться. У звязку з цим кант можна застосовувати як комплексне калйно-магнве добриво з урахуванням клькост в ньому натрю хлору. Перевозять насипом в обладнаних щитами вагонах. Кант малоггроскопчний, злежуться, добре розчиняться у вод, в сухому стан вдносно легко розсються. Найбльший ефект да внесення його пд цукров й кормов буряки,


капусту, конюшину та нш бобов трави, як позитивно реагують на натрй магнй. Використовують кант також для виробництва концентрованих калйних добрив. Полгалт К2SO4MgSO4xCaSO42H2O важкорозчинна природна сль срчанокислого калю, магню кальцю. Вмст окису калю становить 10 12 , окису магню 6,5, з домшками, К2SO4 28,9 МgSO4 20,0, СаSO4 45,1, NaС1 3,5 5,2, нерозчинного залишку 10 20 .


Полгалт не злежуться при зберганн й добре розсються. Недолком його низький вмст окису калю. Полгалт краще застосовувати у сумш з концентрованими калйними солями. Його можна використовувати також для виробництва калйно-магнезвих добрив. Поташ вуглекислий калй, карбонат калю K2СОз висококонцентроване порошкоподбне, легкорозчинне, високо ггроскопчне добриво з лужною реакцю, розсються погано, звязуться з рунтом дуже пдлугову його.


Через поган фзичн властивост поташ в чистому вигляд майже не використовують. Цементний калйний пил К2SO4 з домшками силкату карбонату кальцю вдходи виробництва цементно промисловост, безхлорне калйне добриво. Мстить 10 15 К2О, ггроскопчний, злежуться, звязуться рунтом значно пдлугову його, розсються погано. До складу цементного пилу входять також магнй, залзо, натрй, срка та нш елементи. Враховуючи значну порохуватсть цементного пилу, його доцльно використовувати в сумш з фрезерним торфом


у спввдношенн 11. Зола калйно-фосфорно-вапняне мсцеве добриво. Мстить калй, фосфор, кальцй деяк мкроелементи. Калй в зол знаходиться у вигляд вуглекислого калю К2СОз, добре розчиняться у вод найкращою формою добрив для культур, чутливих до хлору. Зола мстить вапно. МКРОДОБРИВА Це рзномантн технчн сол, деяк вдходи промисловост марганцевий шлам, молбденов вдходи електролампових заводв та фрити сплави скла з мкроелементами.


Останн входять до складу органчних добрив. Вмст мкроелементв у пдстилковому напвперепрлому гно в середньому становить марганцю 201, мд 16, бору 20, кобальту 1, цинку 96 молбдену 2 мг на 1 кг сухо речовини. Мкродобрива можна вносити безпосередньо в грунт, а також застосовувати для позакореневого пдживлення рослин передпосвно обробки насння. Найкращим способом використання мкроелементв введення х до складу звичайних та комплексних мнеральних добрив, але це питання до останнього часу не виршене остаточно хмчною


промисловстю. Виготовляють лише боратовий суперфосфат та незначну кльксть бормагнвих добрив. Сульфат марганцю кристалчний порошок блого або свтло-срого кольору, добре розчинний у вод. Для обробки насння, позакореневого пдживлення рослин слд застосовувати 0,10 0,50-ний розчин сульфату марганцю. Норма внесення в грунт становить 5 15 кгга сульфату марганцю. З мнеральних добрив найбльш багатий на марганець фосфатшлак.


Досить значна кльксть цього елемента мститься в гною низинному торф. Вс види синтетичних селтр, сечовина, а також хлористий калй не мстять марганцю. Незначн домшки його знаходяться в сульфат амоню. Борн добрива. Велике значення для одержання високих урожав ма вмст у рунт рухомих засвоюваних форм бору, який залежить вд материнсько породи, рослинност, ступеня окультуреност рунту, використання органчних мнеральних добрив.


Промисловсть виробля простий гранульований суперфосфат, збагачений бором. Перспективними добривами, що мстять бор, подвйний суперфосфат з бором комплексн добрива з вмстом бору нтрофоска, амофос та нш. Для позакореневого пдживлення й обробки насння використовують борну кислоту. Борна кислота мстить 17,1 17,3 бору, можна застосовувати для обробки насння позакореневого пдживлення посвв, а. також використовувати як борний компонент для окладних змшаних добрив.


Для обробки насння позакореневого пдживлення рослин використовують 0,05 0,1 -ний розчин, а для поливу розсади 0,01 0,05-ний розчин борно кислоти вд 1 до 5 г борно кислоти на 10 л води. Простий гранульований суперфосфат з бором мстить 0,2 бору. Рекомендуться вносити пд бльш вимоглив до бору культури пд передпосвний обробток рунту або в рядки при свб в прийнятих для фосфорних добрив нормах. Подвйний гранульований суперфосфат з бором мстить не


менше 0,4 бору. Рекомендуться вносити в прийнятих для фосфорних добрив нормах. Бормагневе добриво мстить близько 13 борно кислоти, або 2,3 бору 14 окислу магню. Рекомендуться вносити пд передпосвний обробток грунту. Бор у добрив знаходиться у водорозчиннй форм, тому його з успхом можна використовувати для позакореневого пдживлення рослин, коли у них добре розвинут листки.


Порошок, що мстить бор, явля собою механчну сумш тонкоподрбнено борно кислоти 14 16 технчного тальку. Основний спосб застосування борних добрив внесення х пд передпосвну культивацю. Борн добрива та нш мкроелементи слд застосовувати лише при умов повного забезпечення рослин азотом, фосфором калм, х можна вносити разом з азотними, фосфорними калйними добривами, ретельно змшуючи вс компоненти перед внесенням. При нервномрному розподл добрив по площ можуть утворюватись мсця з високими


концентрацями бору, що може негативно впливати на рослини. Молбденов добрива. Нестача молбдену проявляться головним чином при вирощуванн бобових трав, зернобобових, зернових, овочевих, лучних та деяких нших культур. Потреба рослин в молбден пдвищуться при забезпеченн х основними елементами живлення фосфором та калм для бобових азотом, фосфором та калм для овочевих культур.


Як молбденов добрива використовують сол та рзн вдходи, що мстять молбден. Молбдат амоню, молбденово-кислий амонй мстить 52 молбдену, добре розчиняться у вод. З метою обпудрювання насння молбдат амоню слд пдсушити ретельно подрбнити. Передпосвну обробку насння молбденом необхдно поднувати з протрунням. Суперфосфат простий гранульований з молбденом 0,1 молбдену застосовують у прийнятих для суперфосфату


нормах. Суперфосфат подвйний гранульований з молбденом 0,2 молбдену виготовляють змшуванням добавки, що мстить молбден, перед грануляцю. Порошок, що мстить молбден, явля собою механчну сумш тонкоподрбненого-сухого модбдату амоню технчного тальку вмст молбдену 40 45 . Вдходи електролампово промисловост являють собою порошок, розчинний у вод, придатний для позакореневого пдживлення рослин. Вмст молбдену до 50 . Використовують так само, як молбдат амоню.


Мдн добрива. Найбльша потреба в мд проявляться насамперед на осушених торфяно-болотних рунтах при вирощуванн зернових, кормових, овочевих, технчних та нших культур. Нестачу мд можуть вдчувати рослини на супщаних пщаних дерново-пдзолистих рунтах. Найпоширеншими мдними добривами притн недогарки та мдний купорос. Притн недогарки вдходи срчанокислого виробництва.


Мдь у притних недогарках знаходиться у форм сульфату, окислу, закису сульфдв. З усх форм водорозчинна доступна рослинам сульфатна мдь лише частково сульфдна. Однак разом з мддю притних недогаркв у грунт потрапля велика кльксть баласту, що неекономчне. Внаслдок низького вмсту мд близько 0,3 притн недогарки можуть мати тльки мсцеве значення. Перевезення на значн вдстан повязане з додатковими витратами.


Сульфат мд, мдний купорос кристалчна сль голубувато-синього кольору, що мстить близько 25 Cu. Добре розчинна у вод, тому рекомендуться використовувати для передпосвно обробки насння позакореневого пдживлення. Застосовують при виготовленн одинарних комплексних складних змшаних добрив. Порошок, що мстить мдь 14 16 CuSO4 або 5 6 Cu, явля собою механчну сумш тонкоподрбненого сульфату мд та технчного тальку, застосовують для обробки насння.


Мдно-калйн добрива мстять 56,8 К2О 1,0 Сu. Хлористий калй з мддю, а також азотно-калйн мдн добрива та нш рекомендуються для внесення при передпосвному обробтку . Мдн добрива дють протягом трьох-чотирьох рокв. Цинков добрива. Застосовують сульфат цинку, а також деяк вдходи промисловост, що мстять доступн для рослин форми цинку. Сульфат цинку, срчанокислий цинк кристалчна сль срувато-блого кольору, розчинна у вод.


Вмст цинку 25 . Можна застосовувати для передпосвно обробки насння позакореневого пдживлення рослин 0,05 0,1-ний розчин сульфату цинку. Такий розчин можна застосовувати для обробки рослин одночасно з гербцидами та нсектицидами. Цинкове полмкродобриво ПМУ-7 порошок темно-срого кольору, мстить 25 Zп, 1 МоОз, 0,4 Мn, 13 СuO, а також залзо та нш .елементи. Можна застосовувати для передпосвно обробки насння.


Порошок, що мстить цинк, явля собою механчну сумш тонкоподрбненого сухого сульфату цинку 18-22 технчного тальку. Одним з важливих факторв, що визначають ефективнсть цинкових добрив, ступнь забезпеченост рослин ншими елементами живлення. Пдвищений рвень азотного живлення, а також висок норми фосфорних добрив або велика кльксть фосфору в рунт викликають пдсилення цинково недостатност у рослин збльшують потребу в цинкових добривах. Кобальтов добрива. Використовують сульфат хлорид кобальту, а також промислов вдходи,


що мстять кобальт. Сульфат кобальту, срчанокислий кобальт - червона кристалчна речовина, добре розчинна у вод. Мстить близько 21 кобальту. Хлорид кобальту, хлористий кобальт - червон або темно-рожев кристали. Мстить 2,7 кобальту. При 20 С на 35,7 розчинний у вод. Важлива умова особливо при окремому застосуванн внесення мкродобрив рвномрне розмщення х у рунт. Надлишкова кльксть мкроелементв може призвести до негативно д, а занижен норми окремих мкроелементв


не дають ефекту. Вс мкродобрива слд застосовувати лише при забезпеченн сльськогосподарських культур макродобривами. Залзн добрива потрбн рослинам в малих клькостях. Застосовують ц добрива насамперед у садах та на виноградниках на карбонатних сильно-вапнованих рунтах, де мало рухомого залза. До залзних добрив належать залзний купорос та хелати залза. Залзний купорос мстить 47 53 срчанокислого закису залза явля собою речовину срого кольору, часто з


блим, жовтим або бурим нальотом. Добре розчиняться у вод. Хелати залза являють собою сполуки органчних речовин з залзом, яке рунтом не поглинаться в той же час легко засвоються рослинами. Хелати залза використовують для позакореневого пдживлення рослин з ознаками хлорозу в вечрн або ранков години. КОМПЛЕКСН МНЕРАЛЬН ДОБРИВА Комплексними називають мнеральн добрива з вмстом у поднанн й рзномантному спввдношенн 2 3 бльше


поживних елементв азоту, фосфору, калю, магню, срки мкроелементв. Залежно вд способв виробництва х подляють на складн, змшан й складно-змшан, а також на тверд та рдк. До складних належать добрива, як мстять 2 3 бльше поживних елементв виготовляються в диному технологчному процес. Наприклад, амофос, калйна селтра, нтрофос, нтрофоска, нтроамофоска. Складно-змшан це добрива, як виготовляють змшуванням простих тукв з додаванням рдких чи газоподбних


речовин. При цьому утворюються нов хмчн речовини. До змшаних належать мнеральн добрива, як виготовляють при змшуванн двох або бльше простих тукв. Це механчна сумш з готових простих добрив, переважно гранульованих тукв. До механчно сумш можуть входити складн добрива. Рзномантн технологчн процеси виробництва комплексних мнеральних добрив обднують в 4 групи виготовлення складних твердих добрив на основ ортофосфорно та полфосфорно кислот виготовлення рдких складних добрив


на основ ортофосфорно полфосфорно кислот виготовлення твердих складних добрив на основ азотнокислотного розкладання природних фосфатв виробництво складно-змшаних та змшаних добрив. СКЛАДН ДОБРИВА Фосфати амоню поширен й перспективн складн добрива, як мстять азот фосфор у водорозчиннй форм. Вони висококонцентрован, добре гранулюються, довго збергаються в гранульованому стан, малоггроскопчн, мають добр фзичн властивост, придатн для змшування з багатьма азотними фосфорно-калйними добривами.


До цього типу складних добрив належать амофос з вмстом 12 азоту 52 фосфору та дамофос з вмстом 18 азоту й 48 фосфору . Амофос стйкий проти пдвищено температури, в раз нагрвання лише при температур 100 110 С почина втрачати амак, а дамофос втрача амак при температур 70 С перетворються в амофос. Амофос дамофос можуть бути також компонентами при виготовленн змшаних мнеральних добрив. Амофос мстить фосфору в чотири рази бльше, нж азоту, тому при використанн цього добрива доводиться


додавати певну кльксть азотних добрив. Дамофос ма сприятливше для рослин спввдношення мж азотом та фосфором, в якому на одну частину азоту припада 2,5 частини фосфору. Застосовують фосфати амоню для передпосвного внесення та пдживлення технчних, зернових овочевих культур. Нтроамофоска потрйне складне добриво, мстить по 17 азоту, фосфору калю. Загальний вмст 51 поживних речовин. Це висококонцентроване добриво, ма задовльн фзичн властивост, малоггроскопчне,


не злежуться, добре розсються по полю, легко розчиняться у вод добре засвоються рослинами. Нтроамофоска та дамонтрофоска належать до унверсальних складних мнеральних добрив, як рекомендуться застосовувати майже на всх рунтах. При нейтралзац сумш фосфорно азотно кислот амаком виготовляють нтрофос, який мстить азоту 23 25 фосфору 22 19. Нтрофос дамонтрофос цнн комплексн добрива для застосування на забезпечених калм грунтах. Нтрофоски поширений вид складних мнеральних добрив.


Нтрат кальцю внаслдок його велико ггроскопчност небажаною домшкою в добрив. Залежно вд способу видалення розрзняють так нтрофоски виморожену одержують виморожуванням надлишку кальцво селтри амонч зацю додаванням хлористого або срчанокислого калю срчанокислотну або сульфатну виготовляють при звязуванн надлишку кальцю срчаною кислотою або сульфатом амоню додаванням хлористого чи срчанокислого калю карбонатну звязуванням надлишку кальцю вуглекислотою додаванням до одержаного


продукту хлористого кальцю. Встановлено, що нтрофоска за дю на врожай сльськогосподарських культур не поступаться перед екввалентною сумшкою простих добрив. Нтрофоси виготовляють розкладанням природних фосфатв азотною кислотою, але без додавання солей калю. Вони мстять 23,5 24 азоту 17 14 фосфору. Як в нтрофосках, 55 65 фосфору мститься у водорозчиннй форм. Карбоамофоска виготовляться на основ сплаву сечовини, фосфатв


амоню хлористого калю. Зазначен компоненти змшують, амонзують, гранулюють висушують. Азот мститься в амднй та амачнй формах. Вмст та спввдношення поживних речовин в карбоамофосц становить N Р К як 171717. Карбоамофос виготовляють так само, як карбоамофоску, але без введення хлористого калю, мстить близько 60 поживних елементв азоту фосфору. Карбоамофоска карбоамофос ефективн в посвах рзних сльськогосподарських культур.


Проте на сножатях пасовищах при поверхневому внесенн дють грше, нж екввалентний набр простих добрив. РДК КОМПЛЕКСН ДОБРИВА РКД Це водн розчини солей кислот, як мстять 2 3 поживних елементи. Застосування РКД ма ряд переваг. На вдмну вд рдких азотних добрив, РКД легше збергати вносити в грунт, бо вони не мстять вльного амаку. Крм того, не потребують герметичне закрито тари, х можна вносити поверхнево з наступним загортанням


у грунт бороною, культиватором чи плугом. Застосування РКД да можливсть механзувати трудомстк процеси навантаження розвантаження, лквдувати втрати пд час х транспортування, збергання та внесення. Кристалн новий вид складного азотно-фосфорно-калйного мнерального добрива. Виробляться в нашй кран за рубежем деклька марок цього добрива з рзним спввдношенням NРК. Вн повнстю розчиняться у вод, тому незамнний у звичайних гдропонних теплицях при вирощуванн овочевих


та нших цнних культур. На вдмну вд нших добрив, май же не мстить хлору його можна використовувати в сумш з мкроелементами. Добриво придатне для застосування в блокових теплицях у вигляд водного розчину через автоматизовану систему дощування, а також в поднанн з зрошенням при вирощуванн цнних культурних рослин в пол. Калйна селтра мстить 13,8 азоту 46,5 К2О. Явля собою блий кристалчний порошок, мало ггроскопчний, добре розчинний у вод.


Виготовляють конверсйним способом, який рунтуться на обмнному розклад азотнокислого натрю хлористого калю. У калйнй селтр несприятливе спввдношення мж азотом калм, тому при використанн пд окрем сльськогосподарськ культури потрбно додавати азот, а також фосфор. Сумш добрив, виготовлен з використанням калйно селтри, мають добр фзичн властивост. Калйну селтру застосовують для удобрення чутливих до хлору культур. ЗМШАН ДОБРИВА Змшан добрива одержують змшуванням двох бльше простих добрив, х обднують у дв групи тверд


й рдк. Тверд змшан добрива можуть бути виготовлен на основ порошкоподбних чи гранульованих форм простих добрив. Рдк змшан мнеральн добрива одержують у вигляд розчинв або суспензй, як виготовляють гарячим холодним способами. Змшан добрива, виготовлен з простого суперфосфату та нших добрив, мстять близько 30 поживних речовин, а якщо замсть простого суперфосфату використовують фосфати амоню чи подвйний суперфосфат, х концентраця становить 54 60 . Для полпшення фзичних властивостей добрив велике значення ма додавання


пд час змшування 5 15 маси сумш нейтралзуючих добавок ЗАГАЛЬН ЗАКОНОМРНОСТ ЗМНИ ЯКОСТ ВРОЖАЮ ЗАЛЕЖНО ВД УМОВ ЖИВЛЕННЯ РОСЛИН Рст та розвиток рослин, формування нагромадження органчних речовин врожаю все це наслдком взамозвязаних процесв обмну речовин, спрямовансть та нтенсивнсть яких у свою чергу залежать вд умов вирощування та бологчних особливостей культур. На яксть врожаю значно впливають добрива.


Для бльшост рослин виршальне значення мають азотн добрива. Так, для формування врожаю пшениц необхдн вс елементи живлення, але провдним з них азот, вд клькост якого та спввдношення з ншими елементами залежить нагромадження блкових сполук. Порушення спввдношення мж азотом, фосфором калм на користь першого призводить до вилягання посвв, внаслдок чого погршуться яксть хлбв. Нагромадженню блкових сполук сприя також забезпечення рослин марганцем.


У зернобобових, в яких частково потреба у азот задовольняться за рахунок бологчного азоту, яксть зерна та зелено маси залежить вд рвня фосфорного калйного живлення, що ма узгоджуватись з клькстю засвоного рослинами азоту. У багатьох культурних рослин яксть врожаю визначаться вуглеводними речовинами крохмаль, цукор целюлоза чи продуктами х перетворення жири, ефрн ол, пектинов речовини, органчн кислоти тощо. Для них фосфорне й калйне живлення ма переважати над азотним.


Добрива впливають на вмст втамнв у рослин. Азотн збльшують вмст каротину провтамну А в листках цукрових бурякв, ввса, шпинату, плодах помдорв, коренях моркви. Цьому процесу сприя внесення гною. Яксть урожаю залежить вд форми добрива. Так, амачний азот сприя синтезу цукрв, крохмалю, клтковини, жиру, каучуку, а нтратний органчних кислот. Калйн добрива з великим вмстом хлору пригнчують утворення запасних блкв вуглеводв.


Наявнсть срки в добрив, навпаки, сприя цьому процесу. Застосування необрунтовано високих норм неконцентрованих фосфатв може призвести до нагромадження в рунт фтору, який явля велику загрозу для людини тварин. Зараз кльксть фтору, що надходить в грунт з фосфорними добривами, незначна не становить загрози забруднення навколишнього середовища. Вапнування рунту запобга надходженню в рослини цього елемента з рунту добрив.


Надлишкове внесення калйних добрив пдвищу забруднення рунтв хлором.



Не сдавайте скачаную работу преподавателю!
Данный реферат Вы можете использовать для подготовки курсовых проектов.

Доработать Узнать цену написания по вашей теме
Поделись с друзьями, за репост + 100 мильонов к студенческой карме :

Пишем реферат самостоятельно:
! Как писать рефераты
Практические рекомендации по написанию студенческих рефератов.
! План реферата Краткий список разделов, отражающий структура и порядок работы над будующим рефератом.
! Введение реферата Вводная часть работы, в которой отражается цель и обозначается список задач.
! Заключение реферата В заключении подводятся итоги, описывается была ли достигнута поставленная цель, каковы результаты.
! Оформление рефератов Методические рекомендации по грамотному оформлению работы по ГОСТ.

Читайте также:
Виды рефератов Какими бывают рефераты по своему назначению и структуре.