Реферат по предмету "Химия"

Узнать цену реферата по вашей теме


Хімічний склад та якість мінеральної води в пляшках

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ХІМІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ
КАФЕДРА АНАЛІТИЧНОЇ ХІМІЇ
Курсова робота на тему:
Хімічний склад та якість мінеральноїводи в пляшках
Роботу виконав:
студент 3 курсу хімічного факультету
Міщенко О.В.
Науковий керівник:
доцент кафедри канд. хім. наук
Дрозд Ю.С.
м. Донецьк – 2009

ЗМІСТ
Вступ
1. Вимоги до якості мінеральної води (літературнийогляд)
1.1 Класифiкацiя мінеральних вод та її значення
1.2 Показники якості фасованої води
1.3 Методи контролю якості
2. Визначення іонного складу води за електропровідністю(експериментальна частина)
2.1 Іонохроматографічний аналіз мінеральної води
2.2 Експрес-аналіз води кондуктометричним методом
Висновки
Література
Додатки

ВСТУП
Екологічна ситуація вимагає наукового підходу до використання природнихбагатств, зокрема питної, мінеральної та інших видів вод. Здоров’я людини на70% залежить від якості води. Вода самий необхідний для споживачів, протезручний для фальсифікації та дешевий у виробництві товар. Рівень фальсифікаціїмінеральної води на українському ринку продовольчих товарів сягає 20%,російського – 30% від усього об’єму, що виробляється.
Сучасний підхід до вирішення цих проблем полягає в підвищенні рівняпоінформованості громадян та виховання екологічної культури та культуриспоживання. Цьому сприяють такі телевізійні проекти, як „Знак якості”. Жоднапрограма не обходиться без експертизи. Дослідження якості товарів та послугвідіграє важливу роль в багатьох галузях господарства, але найбільш актуальноює в харчовій галузі .
Метою нашої роботи було порівняння існуючих класифікацій мінеральних водта використання малодослідженого інтегрального показника електропровідності дляідентифікації мінеральної води. Для цього аналіз іонного складу проводилисучасними методами: іонної хроматографії та кондуктометрії. На практиці булизасвоєні принципів цих методів, було зроблено аналіз реальних зразківмінеральної води, що розфасована в скляні та пластикові (ПЕТ) пляшки.

1. Вимоги доякості мінеральної води (літературний огляд)
1.1 Класифiкацiя мінеральних вод таїї значення
Мінеральна вода як об’єктнаукового дослідження розглядається з початку минулого століття [1]. Першікритерії оцінки мінеральних лікувальних вод розроблені хіміком Грюнхутом іприйняті Наугеймською радою у 1911 р. За цими критеріями оцінювали 14 різнихпараметрів складу води, за перевищення яких вода, як вважали, змінювала якістьпитної на якість мінеральної, тобто лікувальної. Рівнозначними залишаються«сухий залишок» (мінералізація), вміст літію, стронцію, вуглекислоти,радону і т. ін. Такий принцип виділення мінеральних вод з усього розмаїттяприродних вод залишився до теперішнього часу. Перші критерії Грюнхута булиотримані шляхом опрацювання даних про склад «звичайних» питних вод ібеззаперечно мінеральних, відомих з досвіду користування ними багатьохпоколінь.
У20-і роки XX століття в класифікаціях природних (і мінеральних в т. ч.) водзакріпився принцип аналізу хімічних властивостей (класифікації А.А.Лозинського, Н.С. Звоницького, С.А. Щукарєва, Е.Е. Карстенса, В.А. Александровата ін.). В таблиці 1. стисло викладені дані щодо розвитку уявлень про показникимінеральних вод, які стосуються тільки критеріїв розподілу мінеральних вод: відперших критеріїв Грюнхута, які стали основою практично в усіх країнах (колонка2), до критеріїв, застосованих у «Класифікації мінеральних водУкраїни» 2001 р. (колонка 4). У колонці 3 зібрані критерії, якізастосовували у колишньому Радянському Союзі, зокрема в Україні. Критерії, восновному, наведені за «Классификацией минеральных вод» Іванова-Невраєва.

Таблиця1. Порівняльні критерії розподілу мінеральних водОсновні показники Критерії розподілу мінеральних вод за Грюнхутом, 1911 р. (поправки 1932 р.) Межі вмісту за діючими документами Межі вмісту за новою класифікацією 1 2 3 4 Загальна мінералізація (загальний вміст розчинених солей) Понад 1 г/л Понад 1 г/л Такі самі
Вміст СО2 вільної і розчиненої 250(500) мг/л і більше
500 мг/дм3 і більше Такі самі Вміст органічної речовини (в розрахунку на вуглець) -
5-30 мг/дм3
8-40 мг/дм3 -
Вміст ортоборноі кислоти (Н3ВО3)
Метаборна кислота (НВО2) 1 г/л
35 мг/дм3 і більше Такі самі
Вміст метакремнійової кислоти (H2Si03) -
50 мг/дм3 і більше Такі самі Вміст As Гідроарсерніт 1,3 мг/л
понад 0,7 мг/дм3
0,7-2 мг/дм3 Вміст Вг 5 мг/л і більше
25 мг/дм3 і більше Такі самі Вміст J 1,0 (5,0) мг/л
5 мг/дм3 і більше Такі самі Вміст Li 1 мг/л -
понад 5 мг/дм3 Вміст Se - - понад 10 мкг/дм3 Вміст Аg - -
понад 0,1 мг/дм3 Вміст Sr 10 мг/л -
понад 0,001 мг/дм3 Вміст Fe
Fe2++Fe3+ – 10(20) мг/л
Fe2++Fe3+ 10 мг/дм3 Такі самі Вміст Ва 10 мг/л - - Вміст F 10 мг/л - -
Вміст H2Sзаг
(H2S+HS-) Титрована сірка 1 мг/л і більше
10 мг/дм3 і більше Такі самі Вміст Rn Понад 1,3 мкС (29 мкС)
180 Бк/дм3 і більше Такі самі
Позиціїкласифікації Іванова-Невряєва закріпилися і, в принципі, залишаються одним зосновних підходів до визначення критеріїв розподілу мінеральних вод дотеперішнього часу. Для деяких критеріїв (наприклад, мінералізації, концентраціїкремнійової кислоти) в цій класифікації підхід залишився старим — тобтопорівняння та аналіз практично застосовуваних питних і мінеральних вод. Деякікритерії (літій, стронцій) були виключені зі списку біологічно активних речовинтак само, на основі порівняння лікувальних доз і вмісту цих речовин у відомихмінеральних водах. Критеріїв оцінки мінеральних вод щодо вмісту бору таорганічних речовин автори не запропонували, вважаючи їх недостатньо вивченими.Класифікація Іванова-Невраєва була прийнята і протягом деякого часу була базоюдля розробки інших документів.
Новідослідження, проведені після виходу класифікації, дозволили включити в наступнідокументи нові критерії оцінки. Наприклад, для бору — 35 мг/л ортоборноїкислоти, для органічних речовин — 5 мг/л (в СРСР) і 8 мг/л Сорг (в новійукраїнській класифікації на основі досліджень, проведених в Україні). Уточненийкритерій оцінки для заліза (Грюнхут -10 мг/л, Іванов-Невраєв — 20 мг/л, ГОСТ13273, ДСТУ 878-93 -10 мг/л).
Вбудь-якій класифікації повинні бути виділені принципи (ознаки), які дозволяютьокреслити предмет (об'єкт) класифікації, відрізнити його від інших природнихоб'єктів і на основі принципів класифікаційного розподілу створити можливістьзручного практичного використання класифікації для конкретної мети. Цимпояснюється велика кількість класифікацій.
Заданої ситуації кінцевою метою класифікації є систематизація знань промінеральні води та їх лікувальні властивості у формі, максимально зручній длявикористання фахівцями різних галузей: гідрогеологами, які займаються пошуками,розвідкою та експлуатацією мінеральних вод, бальнеологами, які призначаютьлікування мінеральними водами, та іншими спеціалістами, які досліджують їхлікувальні властивості.
Нова«Класифікація мінеральних вод України» складена на основі аналізуминулого досвіду вивчення мінеральних вод, доступних документів і джереллітератури, останніх досягнень вітчизняної та зарубіжної науки. Класифікаціяпочинається з чіткого визначення предмета — мінеральних вод. Мінеральні води — це природні підземні води, які справляють на організм людини лікувальну дію,зумовлену підвищеним вмістом основних компонентів (гідрокарбонатів, сульфатів,хлоридів, кальцію, магнію, натрію, калію), специфічних компонентів (газовогоскладу, мікрокомпонентного тощо), або специфічними властивостями(радіоактивність, температура, структура води, реакція води — рН, Еп тощо), щотією чи іншою мірою відрізняються від дії питної води.
Основноювідмінністю предмета від критеріїв Грюнхута є чітке виділення мінеральних водне тільки за власне критеріями (кількістю), а й за ефектом впливу(відрізняється від дії питної води). Таке формулювання прийняте на основівивчення документів, що діють у сфері водного законодавства країн ЄвропейськогоСоюзу.
Такимчином, на основі накопиченого до XXI століття досвіду і знань лікувальну діюприродних вод визначають три причини:
1)        підвищений вміст її основнихкомпонентів;
2)        підвищений вміст специфічнихкомпонентів;
3)        специфічні фізичні властивості природнихвод.
Інтегральнимкритерієм, що відображає присутність у воді основних компонентів, ємінералізація (сума основних компонентів). У поняття мінералізації входятьтакож специфічні компоненти, проте їх підсумкова кількість не перевищує 1%мінералізації.
Цейінтегральний критерій — мінералізацію в 1 г/л – застосовують у світовійпрактиці для дещо формального розподілу питних і мінеральних вод. Цей критерійзастосовують тільки з метою відокремлення вод, за відсутності чогось кращого насьогодні. Існування такої межі між питною і мінеральними водами не означає, щоне можна пити воду з мінералізацією понад 1 г/л (це не рекомендується). Такожце не означає, що не можуть бути лікувальними води з мінералізацією менше 1 г/л(за наявності специфічних компонентів або властивостей вони можуть бутилікувальними за низької мінералізації). Такий розподіл входить в різнінормативні документи, є основою для складання програм, розрахунків та ін.
Домінеральних вод відносять всі води, мінералізація яких перевищує 1 г/л, заумови доведення їх лікувальної дії. Це означає, що, застосувавшизагальноприйняту схему розподілу питних і мінеральних вод, перейдемобезпосередньо до основної ознаки мінеральних вод. Ця основна ознака — наявністьефектів, відмінних від дії питної води. Такі ефекти залежать від специфікискладу води. І, отже, цей критерій означає, що ми визнаємо воду мінеральною,якщо сума основних компонентів перевищує 1 г/л, за умови встановленнялікувальних властивостей такої води. Інакше це не мінеральна (тобтолікувальна), а просто «мінералізована» вода.
Єще одне цікаве питання, пов'язане з мінералізацією води і мінеральними водами.Мова йде про води з мінералізацією, меншою за 0,1 г/л. Нові санітарні правила інорми встановлюють нижню межу мінералізації питних вод — 0,1 г/л на основірезультатів численних досліджень, в яких встановлене при застосуванні такоїводи виникнення ефектів, відмінних від дії питної води. Це дає підставивіднести в майбутньому, після додаткових досліджень, такі води до мінеральнихлікувальних. Дослідження, проведені з ультрапрісними водами, дозволяють зробитиприпущення, що їх специфічна дія на організм пов'язана не тільки з мінімальноюконцентрацією хімічних компонентів, а й з їх структурними особливостями.
Сучаснийпідхід до визначення критеріїв вмісту специфічних компонентів, за якимивиділяють мінеральні води, дещо змінився з огляду на недоліки старих підходів.Для визначення критеріїв застосовують як багаторічний досвід, так і результатидосліджень впливу складу питних вод, які вміщують в будь-яких невеликихкількостях специфічні компоненти, а також досліджень, проведених безпосередньона курортах, токсикологічних досліджень, що входять у норми СанПіН, і т. д.Зовсім по-новому в «Класифікації мінеральних вод України» здійсненийпідхід до «специфічних фізичних властивостей», за якими природна водаможе бути визнана мінеральною (лікувальною).
Розглянемодетальніше класифікацію мінеральних вод, прийняту в Україні. В ній зважали надва можливі способи застосування мінеральних вод — внутрішнє і зовнішнє.
Заіонним складом розрізняють 15 класів – за аніонами і 15 підкласів – закатіонами.
Групимінеральних вод, виділяють за мінералізацією, вмістом специфічного компонента,за кількісними показниками специфічних властивостей.
Типумінеральної води відповідає власна унікальна назва води та її характеристика(внутрішнє або зовнішнє застосування, або і те, і те). Для дослідження намиобрано мінеральні води внутрішнього застосування.
Всьогокласифіковано 323 українських родовища і проявів мінеральних вод, їхупорядкований список додається до класифікації.
Взагальному списку родовищ і проявів додатково до порядкового номера типу води,за яким можна знайти всі зазначені відомості, ще раз вказано область України, вякій розташоване родовище або прояв даної мінеральної води, і зафіксованеджерело, звідки отримані відомості про мінеральну воду. Таким чином, для кожноїпляшки мінеральної води обов’язковою є інформація на етикетці про джерело(свердловину), з якого видобуто мінеральну воду, в тому числі і за межамиУкраїни (додаток Б). Крім того, на етикетці має бути група та тип, хімічнийсклад, зокрема загальна мінералізація, показання та протипоказання щодовживання мінеральної води, умови та термін зберігання, адреса виробника.
1.2 Вимоги до якості мінеральної води
Справжня мінеральна вода маєвідповідати вимогам Державних стандартів [3,4]. В 1993 р. в Україні булоприйнято ДСТУ 878-93 «Води мінеральні питні. Технічні умови». Згідно з цимнормативним документом ДСТУ 878-93 «Води мінеральні питні», основним критеріємтих чи інших мінеральних вод є загальна мінералізація і вміст специфічнихбіологічно активних компонентів
Оскільки курс Україниспрямований на інтеграцію в міжнародне співтовариство, то назріла потребаперевидати стандарт чи, точніше, розробити новий, вимоги якого гармоніюватимутьіз вимогами європейських стандартів. Тому на заміну ДСТУ 878-93 було розробленостандарт ДСТУ 878:2006 «Води мінеральні природні фасовані», в якому врахованобагато вимог подібних європейських документів. ДСТУ 878:2006 набув чинності.
Стандарт містить два основнихнових моменти, які відповідають обов’язковим європейським вимогам – це відмінатранспортування мінеральних вод від джерела до лінії розливу (мінеральна водамає подаватися до лінії розливу тільки по трубопроводу), а також відмінабудь-якої обробки води, що може спричинити зміну хімічних і мікробіологічнихвластивостей.
Проте до виконання стандарту, а особливо реалізації навиробництвах основних змін, які мали наблизити нас до європейського рівняякості продукції, мало хто з виробників був готовий [5]. Хоча найбільш цінноюводою вважається та, яку добули з джерел заповідників, місць, які розташованідалеко від промислових районів, штучне обробляння мінеральної води СО2необхідне, щоб забезпечити стійкість фасованої мінеральної води. В фасованіймінеральній воді є два фактори, що впливають на мікробіологічну стійкість.По-перше, під час розливу вода збагачується киснем, та, по-друге, температурапід час зберігання в пляшці вище ніж, у джерела. Розмноження бактерій убутильованій воді є біологічним процесом, якому можна запобігти також шляхомпастеризації або стерилізації води. Найбільш швидкий процес спостерігається вПЕТ пляшках, тому що під мікроскопом поверхня пластику виглядає нерівною, щосприяє розвитку бактерій. Кількість бактерій зменшується з підвищеннямспіввідношення площа поверхні/об’єм пляшки. Найголовнішою вимогою до фасованоїмінеральної води є збереження фізико-хімічних властивостей води під частранспортування і збереження. Для цього застосовувалися спеціальні прийомиобробки і розливу, щоби звести нанівець можливість зміни якості води, доки воназ гірських глибин потрапить до споживача. Мікроорганізми у мінеральній водіможуть змінювати хімічний склад та погіршувати смакові та лікувальнівластивості води. З огляду на це, перехід на нові стандарти вимагає новихтехнологій виробництва і має бути поступовим.
Таким чином, справжні мінеральні води– це води, добуті з гірських джерел, які мають лікувальні властивості, яківиробники намагаються зберегти під час фасування води. Більш придатною дляцього є скляна тара [6].
Протягом останніх 15 роківпромисловий розлив мінеральних вод в Україні сформувався в окрему галузь. Якщоу середині 80-х років минулого століття в Україні розливали майже 50найменувань, то сьогодні у реєстрі мінеральних вод нараховується понад 650, аленайвідомішими залишаються перевірені виробники, чия продукція відповідаєвимогам [3,4]. (табл.2).
Таблиця 2. Найпопулярніші мінеральні питні водиНайменування води Мінералізація, г/куб. дм Група, тип 1. Миргородська 2,5-3,5 Хлоридно-натрієва, лікувально-столова 2. Куяльник 3,0-4,0 Хлоридно-натрієва, лікувально-столова 3. Поліська 3,0-5,0 Гідрокарбонатно-хлоридна, хлоридно-гідрокарбонатна натрієва, лікувально-столова 4. Лужанська 3,0-6,5 Гідрокарбонатна натрієва, лікувально-столова 5. Поляна квасова 6,5-12,0 Гідрокарбонатна натрієво-борна, лікувально-столова 6. Поляна Купель 7,0-10,5 Гідрокарбонатна натрієво-борна, лікувально-столова 7. Свалява 4,0-8,0 Гідрокарбонатна натрієво-борна, лікувально-столова 8. Софія Київська 0,4-0,7 Гідрокарбонатна складного катіонного складу, природна столова 9. Древньокиївська 0,5 Гідрокарбонатна натрієво-борна, лікувально-столова 10. Березівська 0,5-1,0 Гідрокарбонатна складного катіонного складу, природна столова 11. Регіна 0,4-1,0 Гідрокарбонатна складного катіонного складу, природна столова 12. Кримська 1,7-2,5 Гідрокарбонатно-хлоридна, хлоридно-гідрокарбонатна натрієва, лікувально-столова 13. Трускавецька 0,3-0,6 Сульфатно-хлоридна складного складу, природна столова
Мінеральна вода містить чимало різниххімічних компонентів і від їх кількості залежать її лікувальні властивості тасмакові якості. Власне до складу мінеральної води входять аніони(гідрокарбонати, сульфати і хлориди) і катіони (кальцій, магній, натрій,калій).
Смачна і корисна вода тоді, коли ці складовіоптимально збалансовані. Якщо ж якогось з елементів понад норму, тоді така водаможе завдати шкоди.
Таким чином, за призначенняммінеральні води поділяються на:
— лікувальні – вживати їх бажано за призначеннямлікаря, курсом, з дотриманням необхідних доз і термінів;
— лікувально-столові – вживатиза призначенням лікаря, але можна вживати також епізодично, як столовий напій;— природні столові – пити можна внеобмеженій кількості.
1.3 Методиконтролю якості
У мінеральних водах контролюютьрізноманітні показники якості, але серед найголовніші серед них є показники іонногоскладу. Для цього застосовуються різні хімічні та фізико-хімічніінструментальні методи [7]. Перш за все, визначають аніонний та катіоннийсклад, а тим самим, тип та призначення води [8,9].
Гідрокарбонат-іони титриметричним абопотенціометричним методом. Метод титрування ґрунтується на реакціїнейтралізації
Na2CO3 + 2НС1 = 2NaCl + CO2↑+ Н2О
Сульфат – іони титриметричним або потенціометричнимметодом. Метод титрування ґрунтується на утворенні у кислому середовищімалорозчинного сірчанокислого барію:

ВаСl2 + Na2SO4 = BaSO4↓+ 2NaCl
хлорид – іони титриметричним або потенціометричнимметодом. Метод титрування ґрунтується на утворенні у нейтральному або слаболужному середовищі малорозчинного хлориду срібла:
AgNO3 + NaCl = AgCl↓ + KNO3
кальцій – та магній – іони титриметричним абопотенціометричним методом та атомно-абсорбційним методами;
натрій – іони гравіметричним або полуменево — фотометричним методами;/>калій –іони гравіметричним або полуменево — фотометричним методами.
Такимчином, загальна тенденція під час дослідження лікувальних властивостеймінеральної води – це вивчення насамперед її хімічного складу. Інші властивості(рН, Еп, електропровідність, структурні особливості) мінеральних вод тільки-нопочали привертати увагу дослідників, їх вивчення дало перші результати. Взв’язку з цим в роботі ми приділили увагу показнику “електропровідність”, щотісно пов’язаний з хімічними показниками, і зосередились на методах аналізу, воснові яких використовується питома електропровідність.

2. Визначення іонного складу води заелектропровідністю (експериментальна частина)
2.1Встановлення катіонного та аніонного складу методом іонної хроматографіїОстаннім часомвпроваджуються нові експресні методи аналізу, наприклад, іонна хроматографія такондуктометрія. Іонна хроматографія дозволяє одночасно визначати декількакатіонів: Li+, Na+, NH4+, K+,Ca2+, Mg2+ або аніонів F–, NO3–,NO2–, Cl–, SO42-./>Рис. 1 Одночасневизначення катіонів 1 мг/дм3Іоннахроматографія має переваги над іншими методами завдяки експресності,екологічній чистоті та чутливості.Для проведеннядослідів застосовували іонний хроматограф Metrohm IC 792 (додаток Б) зкондуктометричним детектором та аналітичними колонками для визначення катіонівта аніонів. Принцип методу полягає у розділенні катіонів на аналітичнійколонці. При визначенні аніонів відбувається обмін відповідно катіонів абоаніонів:
Смола–К+ +І+↔Смола– І++ К+Смола–А– +В–↔ Смола–В– + А–
Зразок проби насосом подається на детектор, якийреєструє збільшення електропровідності, що відбувається за рахунок певнихіонів, які розподіляються на аналітичній колонці і виходять по черзі заступенем спорідненості до активних центрів смоли. Першими виходять однозаряднііони, пізніше двозарядні. Загальний час аналізу становить 20 хвилин.Можна послідовноконтролювати катіонний склад а потім аніонний або вибірково, бо цього доситьдля попередніх висновків щодо якості зразку. Такого вибіркового контролю ми їдотримувалися. Результати аналізу наведені в табл.3.
Таблиця 3 Катіони в зразках фасованої мінеральної водиЗразок
Натрій, г/дм3
Калій, г/дм3
Кальцій, г/дм3
Магній, г/дм3 Роса Святогір’я 27 Програмне забезпечення приладу дозволяє отриматирезультат аналізу у вигляді хроматограми (рис. 2).
/>
Рис.2 Аналіз мінеральної води “Астахівська”

З наведених даних видно, що мінеральною з 5 зразківможна вважати тільки воду “Астахівську”.
За результатами аналізу зразок відповідає катіонномускладу, що наведено на етикетці:
“Астахівська” мінерально-столова газована вода
Свердловина К-3331Г гідрокарбонатно-сульфатнаскладного катіонного складу.
Термін зберігання 6 міс.
ДСТУ 878-93
Хімічний склад, мг/дм3
сульфати 700-15000
гідрокарбонати 300-600
магній 50-150
кальцій 150-250
мінералізація 1,6-3,8 г/дм3
Таким чином, дотримання виробником Державногостандарту – надійна запорука отримання якісного товару.
Аналогічний підхід застосовували для контролюаніонного складу зразків фасованої мінеральної води (табл.4).
Таблиця 4. Аніони в зразках фасованої мінеральної водиЗразок
Фторид, г/дм3
Хлорид, г/дм3
Сульфат, г/дм3 Юр’ївська  
З хроматограми (рис.3) видно, що з 4 зразків тількиодин зразок “Боржоми” можна вважати мінеральною водою. Аніонний складзадовольняє заявленому на етикетці (Додаток А).

/>
Рис.3 Аналіз мінеральної води“Боржоми”
2.2Експрес – аналіз фасованої води кондуктометричним методом
Питома електропровідність розчинуχ характеризує загальнумінералізацію так само, як і «сухий залишок». Проте цей метод має великіпереваги порівняно з гравіметричним методом визначення маси сухого залишку, бопри застосуванні сучасного приладу – кондуктометру аналіз триває не більше 5хвилин і не потребує спеціального лабораторного обладнання (аналітичних терезівдля зважування сухого залишку, сушильної шафи тощо).
Електропровідність зразків мінеральної води вимірюваликондуктометром HI-3877 фірми Hanna Instruments (додаток С). Для цього притемпературі 20±2ºС занурюють вимірювальний електрод у розчин, щоаналізується (зразок), вибираємо діапазон вимірювань, та отримуємо результат.Вимірювання повторюється тричі, обчислюється середнє значенняелектропровідності (табл.5).
Таблиця 5 Інтегральний показник електропровідностіЗразок Електропровідність χ, μЅ/см, Висновок Альпика 0,3 Вода оброблена за технологією зворотного осмосу Азау 2,1 Юрське джерело 5,6 Водолей 12 Льдинка 45 Вода пом’якшена за допомогою іонообмінної смоли та змішана з осмотичною водою Юр’ївська 88 Роса Святогір’я 130 Лазурная ледниковая 468 Астахівська 2570 Мінеральна вода Боржоми 5980

ВИСНОВКИ
В роботі досліджуються сучасні вимоги до якостімінеральної води та проблеми впровадження міжнародних стандартів в Україні. Вцілому якість мінеральної води в пляшках гарантується дотриманням виробникамиДержавних стандартів.
Розглянутокласифікації мінеральних вод, їх переваги та недоліки. За іонним складомрозрізняють 15 класів – за аніонами і 15 підкласів – за катіонами. Групимінеральних вод, виділяють за мінералізацією, вмістом специфічного компоненту.
З’ясовано, що загальна тенденція дослідженнялікувальних властивостей мінеральних вод – вивчення їх хімічного зокремаіонного складу.
Перспективним інтегральним показником якостімінеральної води є електропровідність. Цей показник вивчали експериментальнометодами іонної хроматографії та кондуктометричного аналізу.
Застосовані методи рекомендовані для експрес – аналізумінеральної води для визначення її походження, способу її обробляння, виявленняфальсифікації мінеральної води.

Література
1         Н.В.Фоменко Рекреаційні ресурси та курортологія. – К.: Центр навчальноїлітератури, 2007. – 312 с.
2         А.Ю.Боярин. Закони раціонального використання водних ресурсів України. – К.: 2001 –152 с.
3         ДСТУ878-1993 Води мінеральні питні. Технічні умови. – 90 с.
4         ДСТУ878:2006 Води мінеральні природні фасовані. – 16 с.
5         Нові ДСТУ878:2006 «Води мінеральні природні фасовані». Проблеми їх впровадження //Харчовик. – 2007. – №7.
6         В.И.Федоренко. И. Кирякин Бутилирование питьевой воды // Пиво и напитки. – 2002. –№6. – С.38-39.
7         Г.Ф.Фомин Контроль химической, бактериальной и радиационной безопасности воды помеждународным стандартам. – М.: Протектор 2000 – 848 с.
8         ГОСТ23268.0-23268-18 Воды минеральные питьевые, лечебные, лечебно — столовые иприродные столовые. Правила приемки и методы анализа. 1978. – 97 с.
9         ГОСТ23268.1-91 Воды минеральные питьевые лечебные, лечебно-столовые и природныестоловые. Методы определения органолептических показателей и объема воды вбутылках. 1991. – 4 с.
ДОДАТКИДодаток АЕтикетка мінеральної води, що розлита вскляні пляшки
/>

Додаток Б
Принципова схема іонного хроматографу
/>

Додаток В
Портативний кондуктометр
/>


Не сдавайте скачаную работу преподавателю!
Данный реферат Вы можете использовать для подготовки курсовых проектов.

Доработать Узнать цену написания по вашей теме
Поделись с друзьями, за репост + 100 мильонов к студенческой карме :

Пишем реферат самостоятельно:
! Как писать рефераты
Практические рекомендации по написанию студенческих рефератов.
! План реферата Краткий список разделов, отражающий структура и порядок работы над будующим рефератом.
! Введение реферата Вводная часть работы, в которой отражается цель и обозначается список задач.
! Заключение реферата В заключении подводятся итоги, описывается была ли достигнута поставленная цель, каковы результаты.
! Оформление рефератов Методические рекомендации по грамотному оформлению работы по ГОСТ.

Читайте также:
Виды рефератов Какими бывают рефераты по своему назначению и структуре.