Реферат по предмету "Транспорт"

Узнать цену реферата по вашей теме


Технічне обслуговування системи живлення двигуна автомобіля ЗИЛ-130

/> 
ТЕХНІЧНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ СИСТЕМИ ЖИВЛЕННЯ АВТОМОБІЛЯ ЗИЛ-130
 

1. Будова і принцип дії системи живлення двигуна автомобіля ЗИЛ-130
Система живленнякарбюраторного двигуна слугує для очищення палива й повітря, приготуванняпальної суміші, подавання її в циліндри та видаляння продуктів згоряння.
До системи живленнякарбюраторних двигунів входять: карбюратор; паливний бак; фільтри для очищенняпалива й повітря; паливо підкачувальний насос; впускний і випускнийтрубопроводи; глушник.1.1 Карбюратор К-88А.
Карбюратор К-88А. Навосьмициліндровому двигуні автомобіля ЗИЛ-130 установлено карбюратор К-88А (рис. 1.1.),що має дві змішувальні камери, кожна з яких живить чотири циліндри. Поплавцевакамера, її корпус 18 з повітряною заслінкою 16, економайзер і прискорювальнийнасос – спільні деталі для обох камер карбюратора.
Поплавцева камерасполучається каналом 6 із вхідним патрубком карбюратора, над яким розташованоповітряний фільтр. Це запобігає збагаченню пальної суміші (в разі забрудненняповітряного фільтра) внаслідок збільшення перепаду розріджень у дифузорах іпоплавцевій камері. Такі поплавцеві камери називаються балансованими.
У змішувальній камері встановленомалий 10 і великий 11 дифузори. Двома дифузорами досягається підвищенняшвидкості повітря в малому дифузорі при порівняно невеликому загальному опоріпотокові повітря.
Компенсація складу сумішів карбюраторі К-88А здійснюється пневматичним гальмуванням палива.
Дросельні заслінки 30обох змішувальних камер, жорстко закріплені на одній осі, відкриваютьсяодночасно.
Під час пуску йпрогрівання холодного двигуна закривають повітряну заслінку 16. Водночас задопомогою важелів і тяг, які з'єднують повітряну заслінку з валиком дросельнихзаслінок, трохи відкриваються дросельні заслінки 30. У змішувальних камерахстворюється велике розрідження. В результаті подаватимуться велика кількістьпалива з кільцевих щілин малих дифузорів 10 та емульсія з отворів 32 й 33системи холостого ходу [2]./>
/>
Рис. 1.1.
Схема карбюратора К-88А:
 
1 – головний жиклер; 2 – поплавець; 3 – корпус поплавцевої камери;
4 – голчастий клапан; 5 – сітчастий фільтр; 6 – канал балансування поплавцевої камери; 7 – жиклер холостого ходу; 8 – повітряний жиклер головної дозувальної системи; 9 – розпилювач головної дозувальної системи; 10 – малий дифузор;
11 – великий дифузор; 12 – нагнітальний клапан; 13 – порожнистий гвинт;
14 – отвір розпилювача прискорювального насоса; 15 – отвір у повітряній заслінці; 16 – повітряна заслінка; 17 – запобіжний клапан; 18 – корпус поплавцевої камери; 19 – кульковий клапан економайзера; 20 – штовхач клапана економайзера; 21 – шток клапана економайзера; 22 – планка; 23 – шток поршня прискорювального насоса; 24 – тяга; 25 – поршень; 26 – зворотний клапан;
27 – серга; 28 – важіль дросельних заслінок; 29 – жиклер повної потужності;
30 – дросельні заслінки; 31 – гвинти регулювання холостого ходу;
32, 33 – відповідно регульований круглий і нерегульований прямокутний отвори системи холостого ходу; 34 – корпус змішувальних камер.  


У разі несвоєчасноговідкриття повітряної заслінки після перших спалахів робочої суміші в циліндрахдвигуна повітря, що надходить крізь запобіжний клапан 17 отвір 75 у повітрянійзаслінці, не допустить надмірного збагачення суміші.
На малій частотіобертання колінчастого вала (режим холостого ходу) дросельні заслінки 30прикриті, тому швидкість повітря й розрідження в дифузорах 10 невеликі, йпаливо не витікатиме 3 їхніх кільцевих щілин. За дросельними заслінкамистворюється велике розрідження, що передається крізь отвори 32 в емульсійніканали, а з них до жиклерів 7 системи холостого ходу. При ньому паливо зпоплавцевої камери надходить крізь головні жиклери 1 до жиклерів холостогоходу.
Повітря, що надходитькрізь верхні отвори жиклерів системи холостого ходу, перемішується з паливом.Утворена емульсія рухається емульсійними каналами й крізь отвори 32 виходить уза дросельний простір обох змішувальних камер. Коли дросельні заслінкивідкриті, крізь отвори 33 підсмоктуватиметься повітря, що поліпшитьемульгування палива. В міру відкривання дросельних заслінок зростатимезрідження біля отворів 33, і з них також надходитиме емульсія, що забезпечитьплавний перехід від роботи двигуна з малою частотою обертання колінчастого валадо роботи під навантаженням.
Перехід від холостогоходу до малих і середніх навантажень здійснюється збільшенням відкриття дросельнихзаслінок. Система холостого ходу плавно зменшує подачу емульсії. В цей часзростають швидкість руху повітря й розрідження в дифузорах, а отже, починаєпрацювати головний дозувальний пристрій. Паливо з поплавцевої камери надходитькрізь головні жиклери / і жиклери 29 повної потужності, змішується з повітрям,що потрапляє крізь повітряні жиклери 8, і у вигляді емульсії виходить крізькільцеві щілини малих дифузорів. Повітря, що надходить у розпилювачі 9 крізьповітряні жиклери 8 і жиклери 7 системи холостого ходу, сповільнює підвищеннярозрідження біля головних жиклерів 1 і жиклерів 29 повної потужності. Завдякицьому гальмується витікання палива з головних жиклерів, і пальна сумішзбіднюватиметься до потрібного складу [3].
У разі повногонавантаження двигуна збагачення суміші забезпечується економайзером. Як тількидросельні заслінки 30 майже повністю відкриються, шток 21 натисне на штовхач 20і відкриє кульковий клапан економайзера 19. Завдяки цьому збільшиться припливпалива до жиклерів 29 повної потужності, суміш збагатиться, й двигун розвинеповну потужність.
У разі різкого відкриттядросельних заслінок короткочасне збагачення суміші,
потрібне для швидкогорозганяння автомобіля, забезпечується прискорювальним насосом. Різкевідкривання Дросельних заслінок супроводжується швидким переміщенням унизважеля 28, серги 27 і тяги 24, а заразом і планки 22, яка через пружину Швидковідпускає шток 23 з поршнем 25. Тиск під поршнем зростає, зворотний клапан 26закривається, й відкривається нагнітальний клапан 12. Паливо під тискомпроходить крізь отвір порожнистого гвинта 13, а потім у вигляді тонкихструменів впорскується крізь отвори 14 у змішувальні камери. Нагнітальнийклапан 12 не дає повітрю надходити в колодязь прискорювального насоса під часшвидкого піднімання поршня 25 насоса, а паливу – підсмоктуватися з колодязяприскорювального насоса в змішувальні камери при великій частоті обертанняколінчастого вала й постійному положенні дросельних заслінок.
Передача зусилля відпланки 22 на поршень 25 прискорювального насоса через пружину потрібна длязатяжного впорскування палива й захисту деталей під час різкого відкриваннядросельних заслінок [2].
1.2 Паливний бак
Паливо на автомобілізберігається в одному чи декількох паливних баках. Кожен бак виготовленийштампуванням з освинцьованої сталі з двох половин, з'єднаних між собоюзварюванням. Усередині бака маються перегородки з отворами для запобіганняшвидкого перетекания палива з однієї порожнини бака в іншу, коли автомобільрізко змінює напрямок руху, чи гальмує рухається на підйом. Крім того,перегородки підвищують жорсткість бака.
У верхній половині бакавстановлюється паливозаливна горловина, що закривається кришкою зущільнювальною прокладкою і двома клапанами. Клапан навантажений сильноюпружиною і запобігає витоку парів палива, особливо в жаркий час року, колибензин інтенсивно випаровується, чим досягається значна економія палива. Однакпри підвищенні тиску в баці більш 0,1 – 0,18 Мпа клапан відкривається івипускає пари бензину в атмосферу, запобігаючи ушкодженню (розрив) бака. Так якпаливо при роботі двигуна увесь час витрачається, то в баці може створитисярозрідження, і паливо перестане надходити до паливного насосу. Щоб цього невідбулося, у кришці встановлений клапан розрідження, навантажений слабкоюпружиною. Тому коли в баці тиск нижче атмосферного (0,016 – 0,034 Мпа), клапанвідкривається і пропускає в бак повітря, підтримуючи в ньому атмосферний тиск.
Забирається паливо з бакапо трубопроводу через кран трубки із сітчастим фільтруючим елементом. Кранфланцем кріпиться на верхній частині бака. Для контролю рівня палива в бацімається електричний датчик з поплавцем, що проводом з'єднаний з покажчиком,установленим на щитку приладів автомобіля. Кріпиться паливний бак хомутами нарамі автомобіля. Паливний бак виконують такої ємності, щоб автомобіль мігпроїхати на одному заправленні 300 – 600 км [3].
1.3 Фільтри для очищення палива
Фільтр-відстійник (рис. 1.2.а) служить для попередньої (грубої) чистки палива від часток більш 0,05 ммі встановлюється автомобілях ЗИЛ між паливним баком і насосом. Він складаєтьсяз корпуса 4, до якого через ущільнювальну прокладку болтом 5 кріпитьсясклянка-відстійник 11. У склянці на пустотілому стрижні установленийфільтруючий елемент 7, набраний з латунних чи алюмінієвих пластин 9 на стійці10 і пружиною 2 піджимається до корпуса 4 через ущільнювальну прокладку. Накожній пластині видавлені виступи висотою 0,05 мм і просвердлені отвори 8для проходу палива. Завдяки виступам між пластинами утворяться щілини, крізьякі проходить паливо, домішки затримуються і разом з водою опускаються вниз усклянку-відстійник, звідки періодично виддаляються. Паливо підводиться поштуцері 6 і, очистивши, по отворах 8 проходить у корпус і штуцером 3 відводятьсяв паливний насос [4].
Фільтр тонкого очищенняслужить для остаточного очищення палива від дрібних домішок і води.Встановлюється між паливним насосом і карбюратором. Він складається (рис. 1.2.б) з корпуса 12 з паливопідвідним і відвідним штуцерами і вушком, для кріпленняна двигуні. Знизу до корпуса через ущільнювальну бензостійку прокладку скобою16 і смушковою гайкою 17 кріпиться склянка-відстійник 13, усередині якоївстановлений керамічний чи латунний сітчастий фільтруючий елемент 14 ізпружиною 15.

/>
Рис. 1.2.
Фільтри грубої (а) і тонкої (б) очистки палива.  

Паливо під тиском,створюваним паливним насосом, по паливопроводу підводиться в корпус фільтра йопускається в склянку-відстійник, де відокремлюються вода й інші домішки. Далівоно проходить крізь пори фільтруючого елемента, остаточно очищується і потрубопроводу потрапляє в поплавцеву камеру.
Паливні фільтри, насос,бак, карбюратор герметично з'єднуються між собою паливопроводами, виготовленимиз міді, латуні або стали. Сталеві паливопроводи мають антикорозійне покриття золова, свинцю або міді. У місцях вигину встановлюють бензостійкі шланги.
Повітряний фільтр служитьдля очищення повітря, що надходить у карбюратор і піддон картера, а в двигуніавтомобіля ЗИЛ компресор, що значно підвищує термін його служби. На двигунахавтомобілів ЗИЛ, встановлюють інерційно-масляні (контактні) фільтри з подвійнимочищенням повітря. [3].
Повітряний фільтр інерційно-масляноготипу ВМ-16 двигуна автомобіля ЗИЛ-130 (рис 1.3., а) складається з корпуса 1, унижню частину якого залита олія до заданого рівня – таке ж, що й у піддонікартера. У центрі корпуса встановлений повітряний патрубок 10 із тримачем 8 ісмушковою гайкою 7 для кріплення кришки фільтра. Над оливою знаходитьсявідбивач 2, а над ним – фільтруючий елемент 3 із кришкою 4, набраний зкапронових чи металевих ниток, змочених оливою. Обойма фільтруючого елементакріпиться в корпусі з зазором для проходу повітря до оливної ванни. Кришкагумовим перехідним патрубком 5 з розширювальною пружиною 6 з'єднується зповітряним каналом 12, до якого повітря надходить через забірники 11. У каналівстановлена заслінка 13, керування якою виведене в кабіну водія. При закритійзаслінці непрогріте повітря надходить у прийомний патрубок через забірники(рис. 1.3. б), а при відкритій – з-під капотного простору (рис. 1.3.,в), де воно підігрівається від зіткнення з нагрітими частинами двигуна, щополіпшує сумішоутворення в карбюраторі.
/>
Рис. 1.3.
 Повітряний фільтр (а), надходження повітря з зовнішнього середовища (б), з-під капота (в)  

Суть очищення повітряполягає в тому, що воно направляється до масляної ванни, вдаряється об оливу, знього випадають великі частки пилу, волокна (перша ступінь очищення). При цьомуповітря захоплює частки олії, змінює напрямок руху і проходить у фільтруючийелемент, де стикається з вологими нитками, остаточно очищується (друга ступіньочищення) і по патрубку 10 надходить у карбюратор. Частина повітря по паливопроводу9 надходить у компресор і піддон картера.
Частки пилу, затриманіфільтруючим елементом, стікають разом з оливою в корпус фільтра. Тому в оливнійванні фільтра при роботі в курних умовах оливу заміняють щодня, а взимку, навесніі у вологу осінь – при першому технічному обслуговуванні [5].
У сухому повітряномуфільтрі фільтруючий елемент виготовлений зі спеціального пористого паперу увиді гофрованої стрічки, укладеної в металевий перфорований каркас, встановленийу корпусі на пенопластових прокладках. При роботі двигуна повітря проходитьчерез пори паперу, очищається і надходить у карбюратор. Фільтруючий елементзаміняють новим через 10 – 12 тис. км про бігу. Під час роботи в курних умовахйого заміняють частіше. Крім того, періодично виймають фільтруючий елемент іструшують його від пилу, очищаючи при цьому і корпус фільтра1.4 Паливопідкачувальний насос
Паливопідкачувальнийнасос призначається для подавання палива з бака в поплавцеву камерукарбюратора. Найбільш поширені паливопідкачувальні насоси діафрагмового типу(рис. 1.4.). Після того, як ексцентрик розподільного вала двигуна натиснувна зовнішній кінець важеля 1 насоса, діафрагма 5 штоком 3 відтягується вниз. Упорожнині над діафрагмою створюється розрідження, під дією якого відкриваютьсявпускні клапани 6. Паливо з бака, пройшовши крізь сітчастий фільтр 7, заповнюєпорожнину над діафрагмою [4].
Коли виступ ексцентрикасходить із важеля 7, пружина 10 повертає останній у вихідне положення. Водночасдіафрагма 5 під дією пружини 4 прогинається вгору. Під тиском палива, щонадійшло в порожнину над діафрагмою, закриваються впускні клапани йвідкривається випускний 9. Паливо з насоса надходить у поплавцеву камерукарбюратора. Під час заповнювання поплавцевої камери паливом діафрагма насосазалишається в нижньому положенні, а важіль 1 переміщується по штоку 3 вхолосту.Паливо до карбюратора в цьому разі не надходить. Щоб заповнити поплавцевукамеру карбюратора, коли двигун не працює, треба натиснути на важіль 2 ручногопідкачування, зв'язаний із діафрагмою насоса.
Діафрагму 5 виготовляютьіз лакотканини або прогумованої тканини, клапани – з бензооливостійкої гуми, аїхні пружини – з бронзового дроту.
Паливопідкачувальнийнасос Б-10, що встановлюється на двигунах ЗИЛ-130, має три впускних і тривипускних клапани. Зусилля від ексцентрика розподільного вала двигуна до важеляпривода паливного насоса передається штангою [3]./>
/>
Рис. 1.4.
Паливопідкачувальний насос діафрагмового типу:
1  –  важіль привода;  2 – важіль ручного підкачування;  3 – шток;  4 – пружина;
5 – діафрагма;  6, 9 – відповідно впускний і випускний клапани; 7 – фільтр;
8 – кришка насоса;   10 – пружина важеля  


1.5Впускний і випускний трубопроводи
Впускний трубопровіддвигуна автомобіля ЗИЛ-130 являє собою кришку міжциліндрового простору,відлитий з алюмінієвого сплаву. У кришці виконані канали для підведення пальноїсуміші до циліндрів і фланець для установки карбюратора. Канали омиваютьсяохолодною рідиною, що сприяє підігріванню пальної суміші, запобіганню утворенняплівки на внутрішній поверхні впускного трубопроводу в холодний час року.Охолодна рідина відводяться через фланець, у якому встановлений термостат. Накришці виконаний фланець для кріплення оливозаливної горловини і штуцервентиляції картера. 1.6 Глушник
Глушник служить длязменшення шуму випуску відпрацьованих газів, і гасіння тліючих часток сажі. Вінскладається (рис. 1.5) з циліндричного корпуса 3, усередині якоговстановлені перегородки 4, що утворюють розширювальні камери. Гази, щовідробили, підводяться по випускних трубах 1 і попадають у перфоровані труби 2,де змінюють напрямок і швидкість руху, завдяки чому зменшується шум випуску.Тліючі частки сажі труться об стінки труб і, втрачаючи енергію, гаснуть. Гази,що відробили, відводяться по трубі 5 в атмосферу [4].
2. Технічне обслуговування системи живлення двигуна автомобіля ЗИЛ-1302.1 Основні несправності
Технічне обслуговуваннясистеми живлення карбюраторних двигунів. Основні несправності проявляються, якправило, в порушенні роботи дозувальних систем карбюратора, внаслідок чого вінприготовляє занадто багату або бідну суміш, під час згоряння якої двигун нерозвиває повної потужності, перевитрачає бензин і викидає з відпрацьованимигазами багато токсичних (шкідливих) речовин.
Ознака сильного порушеннядозування суміші карбюратором – робота двигуна з різкими ударами («стрільба»):в карбюратор – у разі перезбіднення суміші, в глушник – у разі перезбагачення.Ознакою роботи двигуна на перезбідненій суміші є також його перегрівання. Вразі сильного перезбагачення суміші відпрацьовані гази набувають темногокольору [4].
Поширена причинанесправності карбюратора – встановлення жиклерів невідповідної пропускноїспроможності.
Причини нерезбагаченнясуміші:
­ високий рівень палива в поплавцевій камері;
­ викручування й випадання жиклерів;
­ засмолення повітряних жиклерів;
­ негерметичність клапана економайзера й порушення регулювання йогопривода;
­ неповне відкривання повітряної заслінки.
Причини перезбідненнясуміші:
­ зменшення подачі бензину;
­ підсмоктування повітря в місцях кріплення карбюратора та впускноготрубопроводу до головок циліндрів;
­ мала подача бензину в карбюратор;
­ пошкодження діафрагми підкачувального насоса або нещільнеприлягання його клапанів;
­ нещільне кріплення паливопроводів до штуцерів;
­ низький рівень бензину в поплавцевій камері;
­ заїдання повітряного клапана в пробці бензобака;
­ засмічення паливопроводів і фільтрів.
Надмірне збагаченнясуміші спричинює прискорене спрацьовування циліндро-поршневої групи. Особливошкодить двигуну погане очищення повітря повітряним фільтром [4]. 2.2 Роботи щовиконуються при ТО
ЩТО   Поглибленедіагностування карбюратора здійснюють на безмоторній установці НИИАТ-489М, якадає змогу перевірити, чи забезпечує він потрібний склад суміші.
ТО-1   Оглянутисистему живлення, пересвідчившись, що не підтікає бензин. У разі експлуатаціїавтомобіля на дорогах із великою запиленістю повітря очистити повітрянийфільтр. Перевірити рівень бензину в баці й, якщо треба, заправити його.
ТО-2   Перевіритистан усіх приладів системи живлення, герметичність їхніх з'єднань, усунутивиявлені не справності.
Перевірити: кріпленняприладів і агрегатів системи до автомобіля (двигуна), а також їхніх деталей міжсобою; правильність роботи привода дроселя (повноту відкривання й закривання)та привода повітряної заслінки. Виконати потрібні профілактичні роботи зпаливним і повітряним фільтрами. Перевірити за допомогою манометра або приладуНИИАТ (модель 527Б) роботу бензонасоса, не знімаючи його з двигуна, рівеньпалива в по плавцевій камері, легкість пуску та роботу двигуна. В разі потребивідрегулювати карбюратор на режимі холостого ходу, контролюючи вміст оксидувуглецю у відпрацьованих газах.
Обслуговуванняповітряного фільтра полягає в заміні оливи в оливній ванні, промиванніфільтрувального елемента та перевірці кріплення його до двигуна. Фільтрувальнийелемент треба промити, потім занурити в чисту оливу, вийняти, дати стекти оливій постави ти на місце. Корпус фільтра слід старанно очистити зсередини відбруду, оливи та відстою. У ванну фільтра залити оливу для двигуна (свіжу абовідпрацьовану).
Із паливного фільтрагрубої очистки слід періодично зливати від стій бруду й води та промиватифільтрувальний елемент у бензині або ацетоні з наступним продуванням стисненимповітрям. Розбирати фільтрувальний елемент не рекомендується.
Для доступу дофільтрувального елемента фільтра тонкої очистки треба відкрутити гайку-баранецьі зняти відстійник разом із фільтру вальним елементом. Відстійник слід очиститивід бруду й осадків, Фільтрувальний елемент промити, а потім продути стисненимповітрям.
Розбирати карбюраторислід обережно, щоб не пошкодити прокладки й деталі. Жиклери, клапани, голки таканали треба промити в чистому гасі або неетильованому бензині. Роботувиконують на посту з відсмоктуванням повітря або у витяжній шафі. ПромившиЖиклери й канали в корпусі карбюратора, їх слід продути стисненим повітрям.
Для прочищення жиклерів,каналів та отворів не можна застосовувати жорсткий дріт або які-небудь металевіпредмети. Не допускається продувати стисненим повітрям складений карбюраторкрізь штуцер, що підводить бензин, і балансувальний отвір, оскільки цепризводить до пошкодження поплавця.
Щоб очистити деталікарбюратора від смол, їх слід на кілька хвилин покласти в розчинник (ацетон,бензол), а потім старанно про терти чистою ганчіркою, змоченою в розчиннику.
Якщо на запірній голціпоплавцевої камери карбюратора є ущільнювальна шайба, то не рекомендуєтьсязнімати її з голки. Для промивання слід застосовувати лише бензин або гас.
Рівень бензину впоплавцевій камері перевіряють, установивши автомобіль на горизонтальнійплощадці й вимкнувши двигун.
У карбюраторі К-88А(автомобіль ЗИЛ-130) треба викрутити пробку в нижній частині колодязяекономайзера й вкрутити замість неї перехідник із гумовим шлангом і скляноютрубкою. Розташувавши трубку вертикально, важелем ручного підкачуванняпаливного насоса нагнітати бензин у поплавцеву камеру. Рівень бензину над площиноюрозняття верхньої та середньої частин карбюратора має становити 18…19 мм.
У разі потреби регулюютьрівень бензину підгинанням важелька поплавця або зміною кількості прокладок підкорпусом голчастого клапана карбюратора [4].
 

3. Асортиментбензинів
У нашій країнітоварним автомобільним бензином служить суміш бензинів прямої перегонки такрекінгу, до якої додають високооктанові компоненти й різноманітні присадки. ЗаГОСТ 2084–77 випускають чотири марки бензинів: А-72,
А-76, АИ-93 та АИ-98.Крім цього, згідно з технічними умовами виробляють бензини АИ-92, АИ-95 та АИ-96(АИ – бензини з октановим числом за дослідницьким методом, А – за моторнимметодом).
З 1998 р.введено в дію ТУУ 00149943.501–98, згідно з якими в Україні виробляютьсябензини з підвищеною температурою кінця кипіння (гк. к = 215 °С) А-80, А-92,А-95, А-96 та А-98 (нова індексація). Якість їх зовсім незначною міроювідрізняється від якості бензинів, що випускаються за ГОСТ 2084–77.
Усі бензини, крімАИ-98, бувають двох видів – літні та зимові. Літні бензини використовують з 1квітня до 1 жовтня, а зимові – з 1 жовтня до 1 квітня. У перехідний періоддопускається змішування зимових і літніх сортів.
Бензини марок А-76(А-80) готують змішуванням відповідних фракцій каталітичного крекінгу з бензиновимифракціями, які отримують іншими способами (наприклад, каталітичним реформінгом)з додаванням 15…30% фракцій прямої перегонки.
Бензин А-76містить не більш як 0,24% тетраетилсвинцю. Виготовляючи бензини АИ-93, АИ-98 таАИ-95, використовують бензинові фракції каталітичного крекінгу й реформінгу такомпоненти, синтезовані з вуглеводневих газів.
Бензин АИ-93випускають в етильованому та неетильованому варіантах. Вміст тетраетилсвинцю уньому обмежений 0,5%. Бензин АИ-98 виготовляють на основі неетильованоговаріанта АИ-93 з додаванням тетраетилсвинцю не більш як 0,5%.
Фізико-хімічніпоказники бензинів за ТУУ 00149943.501–98 наведені в табл. 1.
 
Таблиця 1.Нормативні показники бензинів А-80, А-92, А-95 та А-96Показники Значення показників
Густина, кг/мЗ, при /= 20 °С Не нормується; визначення обов'язкове Детонаційна стійкість: мінімальне октанове число за 80 (А-80); 92 (А-92); дослідницьким методом 95 (А-95); 96 (А-96) те саме, за моторним методом 76 (А-80); 82,5 (А-92); 85 (А-95, А- 96) Фракційний склад: мінімальна температура початку 30 перегонки, °С максимальна температура, °С, за якої 75 переганяється 10% бензину те саме, 50% бензину 120 те саме, 90% бензину 190 максимальна температура кінця 215 кипіння, °С максимальний залишок у колбі, % 1,5 максимальні втрати, % 4 Максимальний тиск насиченої пари 79,9 бензину, кПа Максимальна кислотність, мг 3
КОН на 100 смЗ бензину Максимальна концентрація фактичних смол, мг на 100 смЗ бензину: на місці виробництва 5 на місці споживання 10 Мінімальний індукційний період 600 бензину на місці виробництва, хв. Максимальна масова частка сірки, % 0,05 Максимальна масова частка 0,001 меркаптанової сірки, % Випробування на мідній пластинці Витримує Показники Значення показників Наявність водорозчинних кислот і лугів Не повинно бути Наявність механічних домішок і води Те саме Забарвлення Безбарвний або блідо-жовте Максимальна концентрація свинцю, л
на 1 дм3 бензину: Етильованого 0,05 Не етильованого 0,013 Сумарний вміст ароматичних Не нормується; визначення вуглеводнів, % обов'язкове Максимальна масова частка бензолу, % 5 /> /> /> />
Автомобільнібензини мають відповідати вимогам ТУУ 00149943.501–98 і виготовлятися затехнологічною документацією, затвердженою в установленому порядку.
Продукція, щопройшла сертифікацію, повинна мати сертифікат відповідності і (або) знаквідповідності за ДСТУ 2296–93.
Виробник гарантуєвідповідність якості бензинів вимогам ТУУ 00149943.501–98 та дотримання вимогдо транспортування і зберігання.
Гарантійнийтермін зберігання бензинів – 3 роки від дня виготовлення. По закінченнігарантійного терміну зберігання бензини мають бути перевірені споживачем навідповідність їх вимогам ТУУ 00149943.501–98.
Розробник івиробник бензинів не несуть відповідальності за наслідки їх застосування, якщобензини використовувались не за прямим призначенням без дотримання встановленихзаводом попереджень або за умов, не передбачених ТУУ 00149943.501–98.
У промисловорозвинених країнах (країни Європи, США, Японія та ін.) застосовують два видибензинів – «Преміум» з октановим числом за дослідницьким методом (ОЧД) 97…98 і «Регуляр»з ОЧД 90…94. Рішенням ради країн Європейської економічної співдружності наперспективу затверджено єдиний неетильований бензин «Преміум» з ОЧД 95.Октанове число бензину «Регуляр» може бути 91…92.
У країнах ЄЕС часткабензину «Преміум» становить 78%, а бензину «Регуляр» – 22%. До 1990 р. всібензини були, як правило, етильовані із вмістом свинцю 0,15…0,4 г/л (в Україніі країнах СНД -0,14…0,37 г./л).

Переліквикористаної літератури
1.  Автомобили ВАЗ-2105.Руководство по ремонту, эксплуатации и техническому обслуживанию: М.: ТретийРим, 2002. – 185 с.
2.  Бабушко С.М. Ремонттракторов и автомобилей. – К.: Высшая школа. 1982. – 344 с.
3.  Дзюба П.Я. Программированноепособие по устройству автомобиля. – К.: Урожай, 1985. – 576 с.
4.  Кисликов В.Ф.,Лущик В.В. Будова і експлуатація автомобілів: Підручник. – К.:Либідь, 2002. – 400 с.
5.  Костів Б.Ф.Експлуатація автомобільного транспорту: Підручник. – Львів: Світ, 2004. – 496 с.;іл
6.  Лауш П.В. Техническоеобслуживание и ремонт машин. – К.: Высшая школа, 1989. – 350 с.
7.  Полянський С.К.Будівельно-дорожні та вантажопідіймальні машини. – К.: Техніка, 2001. – 624 с.
8.  Родичев В.А.,Родичева Г.И. Тракторы и автомобили – М.: Высш. школа, 1982. – 320 с.
9.  Токаренко В.М. Практикумпо устройству, техническому обслуживанию и ремонту автотранспорта. – К.:Урожай, 1989. – 350 с.


Не сдавайте скачаную работу преподавателю!
Данный реферат Вы можете использовать для подготовки курсовых проектов.

Доработать Узнать цену написания по вашей теме
Поделись с друзьями, за репост + 100 мильонов к студенческой карме:

Пишем реферат самостоятельно:
! Как писать рефераты
Практические рекомендации по написанию студенческих рефератов.
! План реферата Краткий список разделов, отражающий структура и порядок работы над будующим рефератом.
! Введение реферата Вводная часть работы, в которой отражается цель и обозначается список задач.
! Заключение реферата В заключении подводятся итоги, описывается была ли достигнута поставленная цель, каковы результаты.
! Оформление рефератов Методические рекомендации по грамотному оформлению работы по ГОСТ.

Читайте также:
Виды рефератов Какими бывают рефераты по своему назначению и структуре.

Сейчас смотрят :