Реферат по предмету "Таможня"

Узнать цену реферата по вашей теме


Товарознавча експертиза та митне оформлення заморожених плодоовочі

--PAGE_BREAK-- — контроль своєчасності й повноти сплати податків i зборів;
— контроль i облік векселів, поданих суб'єктами ЗЕД під час митного оформлення товарів за ВМД;
За відсутності зауважень:
• списання сум податків i зборів (обов'язкових платежів) у порядку, установленому законодавством України;
• заповнення графи C ВМД, засвідчення записів у ній поставленням відбитка номерного штампа «Сплачено» (прямокутного штампа, що складається з двох полів i містить у лівому полі номер штампа, а в правому — назву митного органу, напис «Сплачено», місце для підпису й дати) на всіх аркушах ВМД i заповненням його;
• внесення відомостей до електронної копії ВМД;
— проведення митного огляду, якщо документів, поданих декларантом, недостатньо для прийняття рішення про повноту та (або) достовірність відомостей, що перевіряються, або результати перевірки правильності класифікації та кодування замороженого перцю, визначення країни походження.
Якщо посадова особа митного органу самостійно прийняла рішення про відсутність потреби в проведенні митного огляду, то ВМД i пакет документів не подається на розгляд начальнику митного органу чи іншій посадовій особі, яка має право приймати рішення про потребу проведення митного огляду, розділи II, III i IV Інформаційного аркуша не заповнюються  [46].
В інших випадках рішення про потребу проведення митного огляду приймає начальник чи інша посадова особа, яка має право приймати рішення про потребу проведення митного огляду, про що вчиняє відповідний запис у розділі III Інформаційного аркуша. Запис засвідчується його особистим підписом із зазначенням посади, дати, iнiцiалiв, прізвища.
Таким чином, ми можемо стверджувати, що митний контроль – є невід’ємною частиною процедури перетину замороженої плодоовочевої продукції через митний кордон України. Для того щоб уникнути контрабанди або перетину неякісної продукції через митний кордон України, доцільно було б розробити нові та вдосконалити існуючі технологічні схеми проходження митного контролю.
3.3. Нарахування платежів під час митного оформлення замороженої плодоовочевої продукції
В усьому світі митно-тарифне регулювання є прикладом економічного регулювання і відповідає вимогам ринкової економіки. Мито, що стягується митницею, являє собою податок на товари та інші предмети, які переміщуються через митний кордон України (Закон України „Про Митний тариф України"). Воно виконує функції, що є похідними від функції податків, хоча має деяку специфіку. Крім фіскальної, розподільчої і контрольної функції миту притаманна політична функція. Сутність фіскальної функції – наповнення доходної частини бюджету. У розвинутих країнах митна служба є одним з основних джерел поповнення бюджету. Сутність політичної функції мита полягає в здійсненні економічного тиску на інші держави чи в наданні їм митних пільг.
Митне оформлення замороженої плодоовочевої продукції та її  пропуск через митний кордон України, як і інших товарів, може здійснюватися лише після сплати належних сум певних платежів. Вантажна митна декларація (ВМД) містить необхідну для нарахування митних платежів інформацію.
За ВМД нараховуються на імпорт замороженої суміші:
-   мито ввізне;
— податок на додану вартість ( ПДВ ).
Нарахування  платежів фіксуються у графі 47 ВМД декларантом за ставками й у порядку, передбаченому чинним законодавством. При сплаті суми платежів перераховуються у національну валюту України за офіційним курсом НБУ, встановленим на день подання ВМД до митного оформлення.
В Україні застосовуються такі види мита:
-   адвалерне — нараховуються у відсотках до митної вартості;
-   специфічне — у встановленому грошовому розмірі на одиницю товару;
— комбіноване — поєднує два попередні види митного обкладення.
Митні збори — це додаткові збори, що стягуються з товарів, що ввозяться (вивозяться), за специфічні умови поставок та інші послуги, які надаються митницею (оформлення транспортних засобів, зберігання товарів під відповідальністю митниці та ін.).
Заморожена плодоовочева продукція, як і всі товари, що ввозяться в Україну, оподатковується податком на додану вартість у порядку та за ставками, встановленими Законом України від 03.04.97 р. № 168/97-ВР.
Згідно з пунктом 11.5 Закону України «Про податок на додану вартість» платники податку при ввезенні (пересиланні) товарів в Україну можуть подавати митним органам простий вексель на суму податкового зобов'язання (податковий вексель). Це не поширюється на операції з ввезення (пересилання) підакцизних товарів та товарів 1 — 24 груп УКТЗЕД. 
Базою для оподаткування замороженої продукції, що ввозяться на митну територію України платниками податку, є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менша за митну вартість, зазначену у ввізній митній декларації з урахуванням витрат на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону країни, сплати брокерських агентських, комісійних та інших видів винагород, а також інших податків і зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включається в ціну товарів (робіт, послуг).
У нашому випадку заморожена овочева суміш  перцю „Папрікаш” — імпортується за зовнішньоекономічним договором, на умовах поставки EXW-Лежайськ. Нарахування митних платежів  (у графі 47) вантажної митної декларації митні платежі  наведено у таблиці 3.1.
Таблиця 3.1
Графа 47 «Нарахування мита та митних зборів»
Вид
Основа нарахування, грн
Ставка
Сума
СП
020
5638,45
0,2 EUR
6252,64
01
028
19108,63
20%
3821,73
01
020 — мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності – 6252,64грн.;
Оплата всіх платежів проводиться в національній валюті і перерахунки проводяться по курсу, що діє на момент митного оформлення. Курс євро до гривні становив 5,644 гривень за один євро.                  
028 — податок на додану вартість з товарів, увезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності –3821,73грн (Додаток Д).
Усі ці нарахування можуть сплачуватися   способами, наведеними у табл.4.1.
Класифікатор видів сплати                         Таблиця 4.1.
Код способу платежу
Найменування способу платежу
1
2
01
Безготівковий розрахунок через банківські установи
02
Внесення готівки до каси митниці або банку
03
Вексель авізований
06
Умовне нарахування
Отже, можна сказати що нарахування митних платежів – важливе джерело бюджетних доходів, оскільки податок на імпорт чи експорт, яким є мито, організаційно зібрати набагато легше, ніж інші види податків, оскільки він повинен сплачуватися на момент чи до моменту фізичного перетину товаром митного кордону України. Захист галузей, які ще тільки починають розвиватися в одних країнах, але вже досить сильно розвинені в інших, потребують тимчасового митного захисту зі сторони держави. Також це засіб стимулювання вітчизняного виробництва, оскільки національна промисловість не в змозі конкурувати з товарами, що виробляються за кордоном. За таких умов національний виробник потребує захисту за допомогою мита на імпортні товари. Серед недоліків є те, що мито уповільнює економічне зростання. Економічний добробут країни, що розвивається знижується від введення імпортного мита. Одностороннє введення мита нерідко призводить до торгівельних війн, що підривають стабільність міжнародної торгівлі та міжнародної економіки в цілому. Також мито призводить до збільшення податкового тягаря що вимушє споживачів купувати як імпортні, так і аналогічні місцеві товари за більш високими цінами.

3.4. Декларування замороженої плодоовочевої продукції митним органом України
Імпорт — митний режим, відповідно до якого товари ввозяться на митну територію України для вільного обігу без обмеження строку їх перебування на цій території та можуть використовуватися без будь-яких митних обмежень. Ввезення замороженої плодоовочевої продукції на митну територію України в режимі імпорту передбачає:
1) подання митному органу документів, що засвідчують підстави та умови ввезення цього товару на митну територію України;
2) сплату податків і зборів, якими обкладаються товар під час ввезення на митну територію України відповідно до законів України;
3) дотримання вимог, передбачених законом, щодо заходів нетарифного регулювання та інших обмежень [1].
Декларування відбувається шляхом заявлення по встановленій формі (письмовій, усній і т.д.) точних даних про мету переміщення через митний кордон України товарів і про самі товари, а також будь-яких відомостей, необхідних для митного контролю і митного оформлення. Уніфікованим документом, що містить необхідні відомості про товари та інші предмети, що переміщуються через митний кордон України в рамках експортно-імпортних операцій, є вантажна митна декларація (ВМД).
Вантажна митна декларація – це уніфікований документ, що містить відомості про товари або власність, що переміщуються через митний кордон України, про відправника, одержувача або декларанта вантажу, про спосіб і порядок переміщення вантажів через кордон, умови поставки, способи розрахунків та інші відомості, необхідні для митного оформлення та нарахування митних платежів.
Декларування товарів і інших предметів здійснюється безпосередньо власником або на основі договору іншими підприємствами, допущеними митницею до декларування.
Товари, що перевозяться через митний кордон України громадянами, декларуються цими громадянами.
Для здійснення митного оформлення при імпорті замороженої продукції декларант подає митниці такі документи та потрібну кількість їх копій:
а) особистий паспорт або інший документ, що засвідчує особу, виданий уповноваженим на це державним органом, документи, що підтверджують повноваження декларанта на здійснення декларування товарів і транспортних засобів, облікову картку суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності або в установлених випадках її завірену копію;
б) ВМД, заповнену згідно з митним режимом імпорт (Додаток Д);
Відповідно до Інструкції декларантом заповнюються такі графи: A, B, 1, 2, 3, 5, 6, 8, 9, 11, 12, 13, 14, 15, 15а, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 44, 45, 46, 47, 49, 54.
Графи 7, C та D заповнюються інспектором митниці.
Інші графи ВМД не заповнюються.
Особливості заповнення граф. Графа 1 «Тип декларації». У першому підрозділі графи проставляється літерний код напрямку переміщення товарів "ІМ", у другому — код митного режиму «40», третій підрозділ не заповнюється.
Графа 2 «Відправник/Експортер». У графі зазначаються реквізити відправника-нерезидента відповідно до умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ( наприклад фірма INVEST PLUS Польща). Відправник може бути не зазначений безпосередньо в зовнішньоекономічному договорі (контракті). Якщо нерезидент, що є стороною зовнішньоекономічного договору (контракту), доручає підприємству-виробнику або іншій юридичній чи фізичній особі — нерезиденту відправити за його дорученням на митну територію України відповідно до умов цього договору (контракту) на адресу українського одержувача товари та інші предмети, то в графі зазначаються відомості про нерезидента — сторону зовнішньоекономічного договору (контракту) і згідно з пунктом 1.4 Інструкції вчиняється запис «Див. на звороті», а на зворотному боці ВМД наводяться відомості про відправника товару.
Графа 8 «Одержувач/Імпортер».У графі зазначаються відомості про одержувача товарів відповідно до умов зовнішньоекономічного договору (контракту). Одержувач може бути не зазначений безпосередньо в зовнішньоекономічному договорі (контракті). При митному оформленні за посередницьким договором (контрактом) у графі зазначаються відомості про особу, що набуває права власності на товари за цим договором (контрактом). Якщо при цьому одержувачем товару є інша особа, то в графі зазначаються відомості про особу, яка набуває права власності на товари за зовнішньоекономічним договором (контрактом), і вчиняється запис «Див. на звороті», а на зворотному боці ВМД наводяться відомості про безпосереднього одержувача товарів.
Графа 18 «Транспортний засіб при відправленні». Зазначаються відомості про транспортний засіб, на якому здійснюється доставка товару у митницю оформлення.
Графа 21 «Транспортний засіб на кордоні». Зазначаються відомості про транспортний засіб, на якому товар надійшов на митну територію України.
Графа 27 «Місце завантаження/розвантаження». Графа не заповнюється, якщо транспортний засіб під час доставки товару з пункту пропуску на митному кордоні України в митницю призначення не змінюється. При перевезенні товарів з перевантаженням, у тому числі на митному ліцензійному складі, розташованому не в зоні діяльності митниці призначення, у графі зазначаються відомості про митний орган, у зоні діяльності якого проведено перевантаження (розташовано склад).
Графа 29 «Митниця на кордоні». У графі зазначаються назва та код митного органу, через який товари були ввезені на митну територію України. При оформленні товарів у вільний обіг після перебування в режимі митного складу графа не заповнюється.
Графа 37 «Процедура». У графі зазначається 6-значний код процедури. Якщо відповідно до митного режиму випуску у вільний обіг декларуються товари, на які оформлювалися загальні ВМД, попередні декларації, декларації-зобов'язання, то зазначається код «00».
Графа 45 „Митна вартість”. Під ціною угоди слід розуміти фактично сплачену вартість товару чи ту, що підлягає сплаті за імпортовані товари на момент перетину ними митного кордону України. Базова умова поставок замороженого перцю є FCA –Люблін. Дані умови поставки передбачають поставку даного товару із використанням будь-якого виду транспорту, в нашому випадку — автомобільний транспорт. Продавець вважається таким, що виконав свої обов’язки з постачання товару, з моменту передання товару покупцеві. 
Як зазначено в ВМД (Додаток Д), графа 22 — фактурна вартість товару становить 49225,40грн. При визначенні митної вартості товару до фактурної вартості, тобто ціни угоди додано всі додаткові витрати.
МВТ =ФВ+МЗ+ДВ,
де МВТ — митна вартість імпортованого товару;
ФВ- фактурна вартість = ціні угоди;
МЗ- митні збори і платежі у країні ЕК;
ДВ- додаткові витрати пов’язані з завантаженням, транспорт. до кордона України і страхування;
Отже, митна вартість замороженої суміші „Папрікаш”  становить–23942,08гривень.
Графа 49 «Найменування складу». У графі зазначається кодовий номер митного ліцензійного складу (МЛС), якщо товар був попередньо розміщений на МЛС. [39]
в) товаротранспортні та товаросупровідні документи;
г) дозволи й сертифікати вповноважених державних органів (у встановлених законодавством випадках) а саме:
-          Санітарно – епідеміологічний контроль;
-          Карантиний та фітосанітарний контроль;
-          Екологічний контроль;
-          Сертифікат відповідності встановленої форми або свідоцтва про визнання; (додаток ) та інші документи, зазначені в графі 44 ВМД;
д) документи, зазначені в графі 40 ВМД;
е) реєстр документів (у всіх випадках, крім транзиту, митне оформлення якого здійснюється в пункті пропуску), завірений у встановленому порядку суб’єктом ЗЕД або підприємством, що здійснює декларування на підставі договору (у разі здійснення декларування посадовою особою такого підприємства), аркуш контролю проведення митного оформлення за ВМД;
є) інші потрібні документи (пакувальні листи, сторінки каталогів, технічні описи тощо).
Остаточне митне оформлення вантажу здійснюється, про що вже йшла мова, у внутрішній митниці. При цьому перевірка ВМД проходить декілька етапів контролю, які проводяться працівниками відповідних підрозділів митниць. При необхідності додаткових досліджень товару або більш поглибленого вивчень даних декларантом документів співробітниками митниць, які перевіряють ВМД, може бути направлено запит, наприклад до митної лабораторії для уточнення хімічного складу замороженої плодоовочевої продукції, до відділу технічних засобів контролю для проведення контролю носіїв інформації, відділу тарифів і митної вартості для перевірки заявленої вартості та експертизи сертифікатів, які засвідчують країну походження замороженої плодоовочевої продукції, тощо. Завершення митного оформлення кожним із співробітників фіксується поставленням відтисків штампів контрольних відміток на зворотному боці ВМД. Митне оформлення ВМД може бути остаточно завершено.[18]
    продолжение
--PAGE_BREAK--    продолжение
--PAGE_BREAK--В Україні, за даними експертів, середньостатистичне споживання заморожених овочів, фруктів та грибів складає близько 300 грамів. Для порівняння -  Росія споживає заморожені продукти цієї групи в 5 разів більше, а в країнах ЄС цей показник перевищує український в 20 разів.
Незважаючи  на низький рівень споживання, ринок замороженої плодоовочевої продукції в Україні активно розвивається. Динаміка росту ринку (30% щорічно) перевищує прогнозування експертів (20-25%). Така тенденція характерна для усіх країн пострадянського простору і пов’язана зі зміною соціальної структури і системи харчування.
Зростання споживання замороженої плодоовочевої продукції обумовлено: зміною раціону харчування; прискоренням темпу життя українців і збільшення кількості працюючих жінок; підвищенням матеріального рівня населення; розповсюдженням побутових мікрохвильових печей; розвитком переробних і зберігаючих технологій, наприклад таких, як вакуумна упаковка; збільшенням впливу „фаст-фудів”; розширенням пропозиції і географії збуту замороженої продукції.
   Виробники і оператори ринку замороженої плодоовочевої продукції, орієнтуються на свою аудиторію. Як правило це жінки які проживають у великих містах і мають достатньо коштів на купівлю продукції. Саме на них спрямовано розширення асортименту заморожених сумішей і вихід нових брендів на ринок, оскільки, виробник акцентує увагу на швидкість приготування, „корисність” і ексклюзивність продукції. Згідно офіційних даних в Україні в 2004р. було виготовлено 6352 т  швидкозамороженої продукції, в 2005 р. – 8912 т, приріст склав  40 %.
   Значним попитом, в населення  користуються овочеві суміші, також суміші для супу, різні види капусти (брокколі, цвітна, брюссельська) та  зелений горошок. Структура продажу замороженої продукції  в торгівельних мережах м. Києва в 2005 р. представлена на рис. 1.2.
\s
Рис. 1.2. Структура продажу замороженої овочевої продукції в торгівельній мережі м. Києва, %
В загальному обсязі надходження на ринок продукції, лідирує заморожена картопля, яка не користується високим попитом у населення і поставляється в ресторани швидкого обслуговування. Так на „фаст- фуди ” припадає  біля 95% загального обсягу продукції. При цьому в загальній структурі продажу вона займає 70%. Найбільшим попитом користується підсолена картопля, нарізана соломкою для „фрі”[58].
  Український ринок замороженої плодоовочевої продукції  зорієнтований в основному на імпортну продукцію (80%). Основними країнами-імпортерами є Польща, Нідерланди, Бельгія, Франція, Російська Федерація. Питома частка країн-виробників замороженої плодоовочевої продукції на ринку України представлена на рис.1.3.
\s
Рис.1.3. Питома частка країн-виробників замороженої плодоовочевої продукції на ринку України
З введенням  змін митних тарифів на ринок України стане ще більш  вигідним імпорт швидкозамороженої продукції.
 Серед торгових марок, які орієнтуються на споживачів України, найбільш відомими є польська Hortex, французька  Bonduelle, Hortino, „4 сезона” – Росія. Французька компанія почала завойовувати Український ринок з 1998р, а польська працює на ринку ще з радянських часів.
Представники іноземного капіталу розглядають Україну не тільки як базу для експорту продукції, але і як базу для інвестування  виробництва замороженої плодоовочевої продукції. Наприклад в 2005 р. нідерландська група компаній Olviya Investments BV, через власну структуру ООО „Ольвіта”, відкрила виробництво в Київській області. Компанія має наміри займатись власною брендовою продукцією на ринку України, а також орієнтуватись на експорт в країни ЄС та Ізраїлю.
Вітчизняні виробники замороженої плодоовочевої продукції поки що не можуть бути достойними  конкурентами зарубіжних компаній. В першу чергу це пов’язано з низьким рівнем рекламних компаній продукції, відсутністю відомих брендів і низькою якістю пакування [62].
Серед найбільш відомих українських марок  замороженої продукції можна відмітити ТМ „Шарм” (ЗАТ „Дісконт”), ТМ „Артика”(ТОВ „Арті”), ТМ „Беріка” (ТОВ „Топ-трейд”), ТМ „Сім-Сім”(ТОВ „Сім-Сім”), „Ольвіта”, „Дісконт”, ТМ „Дригало”. Останнім часом активно просувається на ринок херсонська ТМ „Дарус”, яка окрім традиційних для ринка найменувань, пропонує також новинки, наприклад цукрову кукурудзу у качанах.
Не дивлячись на низький рівень рекламних компаній, більшість українських виробників орієнтуються не на внутрішній ринок, а на експорт. Так, біля 80% виготовленої замороженої продукції як сировина експортується до Росії, США, Німеччини. Найбільшим попитом користуються ягоди: вишня, полуниця, чорна та червона смородина.
Найбільш перспективним ринком для вітчизняного виробника є російський. Сьогодні він демонструє достатньо швидкі темпи росту і відрізняється значними об’ємами.
Що стосується українського ринку швидкозаморожених продуктів існує декілька основних проблем, які перешкоджають подальшому розвитку галузі. До них належать: відсутність сучасного вітчизняного устаткування для якісного очищення та заморожування плодоовочевої продукції; недостатність  кваліфікованих фахівців з технології заморожування, які здатні розвивати нові виробництва; складність залучення необхідних фінансових ресурсів для подальшого розвитку; висока залежність формування ціни на продукцію від врожаю і попиту.
Найближчим часом зниження митних тарифів призведе до урівноваження продукції вітчизняного виробництва з імпортованою, але європейські компанії  не зменшать імпорт замороженої продукції на ринок України, а навпаки з’являтимуться   нові іноземні марки [57-59].
Отже, Український ринок замороженої плодоовочевої продукції, який зорієнтований в основному на імпортну продукцію, невпинно  зростає. В останні роки представники іноземного капіталу розглядають Україну не тільки як базу для експорту продукції, але і як базу для інвестування  виробництва замороженої плодоовочевої продукції. Нажаль вітчизняні виробники не можуть бути достойними  конкурентами зарубіжних компаній.
1.2.Законодавчо-нормативне регулювання якості та безпечності
замороженої плодоовочевої продукції
Якість сировини, яка переробляється, є основним чинником успіху споживання будь-якої продукції, тому необхідно жорстко контролювати відповідність її показників встановленим вимогам нормативних документів.
Основний Закон, який встановлює правові засади забезпечення якості та безпеки харчових продуктів і продовольчої сировини для здоров'я населення, регулює відносини між органами виконавчої влади, виробниками, продавцями (постачальниками) і споживачами під час розробки, виробництва, ввезення на митну територію України, закупівлі, постачання, зберігання, транспортування, реалізації, використання, споживання та утилізації харчових продуктів і продовольчої сировини є Закон України “Про безпечність та якість харчових продуктів” від 6 вересня 2005 р. № 2809 – IV [2].
Законом України „Про торгово-промислові палати в Україні” передбачено основні засади щодо функціонування та діяльності торгово-промислових палат, які проводять товарознавчі експертизи [9]. Для організації проведення експертних досліджень відповідно до Закону  „Про торгово-промислові палати в Україні” розроблено Методику проведення товарознавчої експертизи експертами торгово-промислових палат в Україні від 26 вересня 2005р [32].
Закон України “Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення”  від 2 листопада 2004 р. № 2137 – IV -  регулює суспільні відносини, які виникають у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя, визначає відповідні права і обов'язки державних органів, підприємств, установ, організацій та громадян, встановлює порядок організації державної санітарно-епідеміологічної служби і здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду в Україні [7].  
Закон України “ Про захист прав споживачів” від 12 травня 1991 року № 1023 – ХІІ, містить чіткі вимоги до якості продуктів харчування. Цей закон регулює відносини між споживачами товарів і виробниками, виконавцями або продавцями в умовах різних форм власності, встановлює права споживачів та визначає механізм реалізації державного захисту їх прав [3].   
Основною Постановою, якою Кабінет Міністрів України надає доручення державним органам, що здійснюють контроль та нагляд по проведенню необхідних та достатніх  заходів та дій, спрямованих на посилення контролю за якістю і безпекою харчових продуктів, що виробляються в Україні, та імпортованих харчових продуктів щодо їх відповідності вимогам та стандартам, які діють в Україні – є Постанова кабінету Міністрів  “Про вдосконалення контролю якості і безпеки харчових продуктів” від 9 листопада 1996 р. N 1371 [10].    
В Постанові Кабінету Міністрів України “Про затвердження Положення про державну санітарно – епідеміологічну службу України” від 19 серпня 2002 р. № 1218 зазначено, що — державна санітарно-епідеміологічна служба України є системою органів, установ, закладів, частин і підрозділів, діяльність яких спрямовується на профілактику інфекційних хвороб, професійних захворювань, масових неінфекційних захворювань (отруєнь), радіаційних уражень людей, запобігання шкідливому впливу на стан їх здоров'я і життя факторів середовища життєдіяльності, здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду щодо безпеки для життя і здоров'я людини продукції та середовища життєдіяльності [11].
Наказ Міністерства охорони здоров¢я України “Про затвердження Державних санітарних норм та правил “Транспортування продовольчої продукції” від 14 травня 2004 р. № 239 регулює Державні санітарні норми та правила транспортування продовольчої продукції, які встановлюють гігієнічні вимоги і норми до повітряного, водного і залізничного транспорту, що забезпечують перевезення продовольчої продукції груп 1 — 13, 15 — 23, 25 Гармонізованої системи опису і кодування товарів [15].
Державний санітарно-епідеміологічний нагляд за дотриманням санітарно-гігієнічних і санітарно-епідеміологічних норм і правил державними органами, підприємствами, організаціями, установами незалежно від форм власності, підприємцями — фізичними особами і громадянами покладений на органи державної санітарно-епідеміологічної служби України.
Наказом міністерства охорони здоров'я України від 5 серпня 1999 р.  “Про створення Державного реєстру харчових продуктів, продовольчої сировини, супутніх матеріалів та Реєстру висновків державної санітарно-гігієнічної експертизи” № 199 при Головному санітарно-епідеміологічному управлінні МОЗ України створено Державний реєстр харчових продуктів, продовольчої сировини, супутніх матеріалів та Реєстр висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи, а також визначено їх завдання та функції.   
Міністерством охорони здоров¢я України разом з зацікавленими міністерствами та відомствами розроблено Методичні вказівки про порядок й періодичність контролю продовольчої сировини й харчових продуктів по показниках безпеки. Дані вказівки були розроблені з метою забезпечення контролю за вмістом важких металів й миш¢яку, радіонуклідів, мікотоксинів, мікроорганізмів, нітратів, пестицидів, гістаміну, антибіотиків в продовольчій сировині й харчових продуктах, які виробляють в  Україні.
На сьогодні немає юридичної відповідальності імпортера за безпеку продукції, що ввозиться і вводиться в обіг на території України. Водночас у більшості розвинених країн світу це передбачено законодавством. Слід зауважити, що до національного законодавства країн ЄС включено вимоги Директиви ЄС 85/374 «Про відповідальність постачальника за випуск і реалізацію дефектної продукції».
Нормативний акт, який регламентує порядок продажу продуктів харчування – це Наказ Міністерства зовнішньоекономічних зв¢язків України від 28.12.1994 № 237 “Про затвердження Правил продажу продовольчих товарів”. Ці правила регламентують порядок приймання, зберігання, підготовки і продажу продовольчих товарів через роздрібну торговельну мережу, а також визначають вимоги споживачів щодо  дотримання їх прав, належної якості та безпеки товару і рівня торгівельного обслуговування.
Як було зазначено вище, Торгово – промисловою палатою України затверджено Методику проведення товарознавчої експертизи експертами торгово – промислової  палати (від 26.09.2005). Даним документом передбачено порядок та процедуру проведення товарознавчої експертизи, вимоги до експерта, права та обов¢язки експерта, правила відбору  та порядок оформлення проб для аналізу, вимоги до лабораторій, в яких можна проводити фізико – хімічні дослідження, правила заповнення документів, які засвідчують результат проведення експертизи тощо [32].
Однак, експертиза якісних показників будь-якої продукції проводиться відповідно до вимог нормативної документації  на відповідну групу товарів, або умов договору.
 Аналізуючи нормативні документи на заморожену плодоовочеву продукцію ми з'ясували, що ситуація досить складна: враховуючи інноваційність замороженої продукції для нашого ринку ДСТУ, ГОСТ практично відсутні на даний вид продукції. Тому виробники розробляють та затверджують власні ТУ, адаптовані до організаційно-технічних умов конкретного підприємства.
Серед нормативних документів, які регламентують якість замороженої плодоовочевої продукції, правила приймання та порядок відбору проб є необхідними під час товарознавчої експертизи слід відзначити:
ГОСТ 29187-91 „Плоды и ягоды быстрозамороженные. Общие технические условия”.
ГОСТ 50475-93 „Продукты переработки плодов и овощей. Горошек зеленый  и кукуруза консервированные и быстрозамороженные. Методы определения сухих веществ, не растворенных в спирте.”
ГОСТ 28322-89 „Продукты переработки плодов и овощей. Термины и определения”.
ГОСТ 26313-84 „Продукты переработки плодов и овощей. Правила приемки, методы отбора проб”.
ГОСТ 26671-85 „Продукты переработки плодов и овощей, консервы мясные и мясорастительные. Подготовка проб для лабораторных анализов”.
ГОСТ 29270-95 „Продукты переработки плодов и овощей. Методы определения нитратов”.
ГОСТ 28561-90 „Продукты переработки плодов и овощей. Методы определения сухих веществ или влаги”.
ОСТ 10 86-87 „Полуфабрикаты овощные. Пюреобразные быстрозамороженные „
ОСТ 111-19-84 „Блюда и полуфабрикаты десертные быстрозамороженные. Технические условия.”
ОСТ 111-7-82 „Овощи быстрозамороженные. Технические условия”.
ОСТ 18-335-78 „Быстрозамороженные полуфабрикаты из картофеля.”
РСТ УССР 1955-84 „Смеси плодово-ягодные быстрозамороженные”.
РСТ УССР 1594-86 „Смородина черная дробленая с сахаром замороженная. Технические условия”.
РСТ УССР 1595-86  „Пюре плодово-ягодное с сахаром замороженное. Технические условия”.
ТУ 111-4-35-85 „Быстрозамороженные овощные полуфабрикаты. Технические условия”
Документами, що підтверджують якість та безпеку швидкозамороженої плодоовочевої продукції, є:  декларація про відповідність, що видається виробником продукції на кожну партію харчових продуктів, сертифікат відповідності чи свідоцтво про визнання відповідності; висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи, сертифікат походження, сертифікат якості. (Додаток А, Б, В, Г)
Також  існують спеціальні законодавчі та нормативні акти, які стосуються митного контролю та оформлення товарів при експортно – імпортних операціях суб¢єктами ЗЕД.         
Основним нормативним документом  є Митний кодекс України, який визначає засади органiзацiї та здiйснення митної справи в Українi, регулює економiчнi, органiзацiйнi, правовi, кадровi та соцiальнi аспекти дiяльностi митної служби України. Кодекс спрямований на забезпечення захисту економiчних iнтересiв України, створення сприятливих умов для розвитку її економiки, захисту прав та iнтересiв суб'єктiв пiдприємницької дiяльностi та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.
 Закон України “Про податок на додану вартість” від 27 червня 1997 р. № 403/97 – ВР визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету [8].   Порядок, що визначає механізм митного оформлення імпортних товарів (продукції), що підлягають обов'язковій сертифікації в Україні, і ввозяться на митну територію України суб'єктами підприємницької діяльності викладений у  Постанові Кабінету Міністрів України “Про затвердження порядку митного оформлення товарів (продукції), що підлягають обов¢язковій сертифікації в Україні” від 4 листопада 1997 р.  № 1211 [14].
    продолжение
--PAGE_BREAK--Також важливим нормативним документом про порядок визначення процедури справляння єдиного збору у разі переміщення транспортних засобів та вантажу через державний кордон є Постанова Кабінету Міністрів України “ Про затвердження Порядку справляння єдиного збору у пунктах пропуску через державний кордон” від 24 жовтня 2002 р. № 1569.
Головним документом при оформленні вантажу, який переміщується через державний митний кордон України – є вантажна митна декларація, яка заповнюється декларантом. Загальний порядок заповнення вантажної митної декларації визначений  у Наказі Державної Митної Служби “Про порядок заповнення вантажної митної декларації” від 9 липня 1997 р. № 1307.
 Наказом Державної Митної Служби України “Про затвердження типової технології митного контролю та митного оформлення товарів та інших предметів”  від 30 грудня 1998 р. № 828 визначається типова технологія митного контролю та митного оформлення товарів та інших предметів. Розроблена вона  відповідно до Митного кодексу України, Положення про вантажну митну декларацію та інших нормативних актів Держмитслужби з метою визначення послідовності дій посадових осіб митних органів при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів та інших предметів [16].
Декретом Кабінету Міністрів України «Про стандартизацію і сертифікацію» від 11 червня 1997 р. № 333/97 – ВР  визначаються правові та економічні основи систем стандартизації та сертифікації, встановлюються організаційні форми їх функціонування на території України [24].
Також невід¢ємним нормативним документом, щодо питань сертифікації продукції  з метою формування однозначного підходу митниць до здійснення митного контролю за ввезенням на митну територію України та митного оформлення товарів, що підлягають обов'язковій сертифікації в Україні – є  Лист Державної Митної Служби України “Щодо сертифікації продукції”  від 27 травня 1998 р. №11/1 – 5298.
 Таким чином законодавча, інструктивна та нормативна база, яка регулює якість  замороженої плодоовочевої продукції та порядок її митного оформлення, є дуже великою. Для проведення експертизи  замороженої плодоовочевої  продукції та митних процедур  щодо її оформлення при переміщенні через митний кордон України, експерт – товарознавець з митної справи, повинен вільно, чітко та безпомилково орієнтуватися в усій цій нормативній базі, для досягнення своєї мети та формулювання чітких висновків.
1.3.Чинники формування якості замороженої плодоовочевої
продукції
На формування якості замороженої плодоовочевої продукції, суттєвий вплив має якість сировини, технологічні операції виробництва, а саме спосіб заморожування, умови холодильного зберігання, якість обладнання.
Швидкозаморожені плоди і овочі, порівняно з продуктами, отриманими іншими способами консервування, мають низку переваг, які можна поділити на дві групи: ті які відчуває споживач (збереження вихідних сенсорних властивостей сировини, економія часу для приготування страв, розмір порцій, спосіб пакування, та зручність приготування, широкий асортимент продукції незалежно від сезонності виробництва), та ті які не відчуває (збереження харчової та біологічної цінності протягом тривалого терміну зберігання, санітарно-гігієнічні показники замороженої продукції).
Фрукти і овочі – сезонні продукти. Вони як „живі” біологічні об’єкти за хімічним складом є динамічною системою, в якій постійно відбувається зміни. Вони набувають оптимального кількісного співвідношення харчових речовин у певній стадії стиглості: фрукти – у споживчій, овочі – у технічній. Саме в цій стадії стиглості рекомендується їхня переробка, зокрема заморожування.
Харчова цінність фруктів, овочів та продуктів їхньої переробки визначається насамперед, вмістом розчинних  сухих речовин, вітамінів, мінеральних елементів, пектинових речовин, органолептичними властивостями й безпечністю. Харчова цінність заморожених плодів і овочів вона мало відрізняється від цінності вихідної сировини, оскільки при швидкому заморожуванні особливих змін якості не відбувається. Але до деяких  втрат поживних речовин призводить підготовка сировини до заморожування, процес заморожування, що зменшує кількість вітамінів (особливо вітаміну С), фенольних, барвних речовин під дією окисних процесів.
До складу фруктів і овочів входять органічні та мінеральні речовини, розчинні та нерозчинні у воді. До водорозчинних належать органічні кислоти, цукри, більшість вітамінів, водорозчинний пектин, спирти, азотисті речовини, глікозиди, частина мінеральних речовин. Розчинні речовини знаходяться у клітинному соку. До водонерозчинних речовин належать целюлоза, геміцелюлоза, протопектин, крохмаль, частина азотистих, мінеральних та інші речовини.
Плоди і овочі  в своєму складі містять воду (70-95%) і сухі речовини (5-30%), які представлені вуглеводами, білками, ліпідами, вітамінами, мінеральними речовинами та ін. (рис.1.4.). Від кількісного і якісного складу цих компонентів залежить споживні властивості продуктів їх переробки.
 SHAPE  \* MERGEFORMAT
Рис. 1.4. Хімічний склад плодів і овочів
Вода в свіжих плодах і овочах знаходиться у вільному, або слабозв’язаному стані. Кількість зв’язаної води становить 8-11%. Співвідношення вільної і зв’язаної води має велике значення при заморожуванні рослинної сировини.
Вільна вода є середовищем для розчинення цукрів, органічних кислот, водорозчинних вітамінів, мінеральних солей та інших речовин. ЇЇ кількість, склад та концентрація клітинного соку впливають на хімічні, біохімічні, мікробіологічні процеси як у свіжих фруктах і овочах, так і під час їхнього заморожування.
Під час заморожування фруктів і овочів відбувається часткове виморожування вільної води, що спричиняє втрати маси продукції.
Від міцності зв’язку води з колоїдами живої клітини залежить збереженість тканинної структури плодів і овочів і їхня консистенція та інтенсивність соковиділення після розморожування.
Чим більше в продукті вільної вологи, тим вища активність води, тим інтенсивніше відбуваються фізичні, хімічні, біохімічні і мікробіологічні процеси. Активність води є одним з важливих показників, особливо під час заморожування.
Вуглеводи у плодах і овочах становлять 70-80% сухих речовин. Переважають моносахариди – глюкоза, фруктоза, манноза, арабіноза, ксилоза, рибоза, рамноза; дисахариди – цукроза, трисахариди; полісахариди – крохмаль, інулін, клітковина, геміцелюлоза.
Клітковина (целюлоза) як і геміцелюлоза та лігнін входить до складу клітинних стінок, покривних і механічних тканин фруктів та овочів, зумовлюючи їхню міцність, проникність для газів, води, стійкість проти механічних, мікробіологічних пошкоджень.
Крохмаль як запасна речовина накопичується тільки в картоплі, зеленому горошку, цукровій кукурудзі. В інших плодах і овочах він міститься в незначних кількостях. При досягненні споживчої стиглості, заморожуванні (зокрема картоплі), він гідролізується, перетворюючись на глюкозу, і плоди солодшають.
Пектинові речовини знаходяться у вигляді нерозчинного протопектину, розчинного пектину, пектинової і пектової кислот.
Протопектин входить до складу стінок клітин і з’єднує їх між собою. Гідроліз протопектину призводить до потоншання і навіть зникнення оболонок стінок клітин, розчинення міжклітинних пластинок. Зв’язок між клітинами слабшає і вони руйнуються; м’якоть стає розсипчастою, маслянистою, обмін речовин між клітинами припиняється
Збільшення кількості розчинного пектину в клітинному соку, куди він надходить після гідролізу протопектину, посилює його в’язкість. Желеутворююча здатність пектину окремих видів фруктів залежить від його кількості, наявності метоксильних груп і молекулярної маси.
Пектинова і пектова кислоти не здатні утворювати желе, вони накопичуються при гідролізі пектину під дією ферменту пектинметилестерази, який зумовлює відщеплення метилового спирту.
В овочах і фруктах азотисті речовини перебувають у вигляді білків, амінокислот, нуклеїнових кислот, амінів, азотмістких  глікозидів, нітратів, нітритів та ін.
У складі азотистих речовин овочів і фруктів переважають білки і амінокислоти.
Більшість фруктів містить 0,2...1% білків, за винятком  горіхоплідних, у яких білків 12...18%. Білки відіграють певну роль у процесі життєдіяльності овочів і фруктів. Під час їхнього росту відбувається синтез білків із амінокислот. При їх зберіганні й переробленні, зокрема заморожуванні, відбувається гідроліз білків, що призводить до зміни консистенції і харчової цінності продукту.
Вільні амінокислоти беруть участь у різних реакціях. У процесі перероблення овочів і фруктів амінокислоти можуть реагувати з цукрами і утворювати темнозабарвлені речовини – які зумовлюють потемніння продуктів перероблення. Так амінокислота картоплі — тирозин, окислюючись утворює меланін, тому м’якоть картоплі при зберіганні й заморожуванні може темнішати.
До складу ліпідів входять жири і жироподібні речовини (віск і кутин). У фруктах і овочах міститься від 0,1 до 0,6% жирів. Вони суттєво не впливають на  зміну якості рослинних продуктів під час замороження та зберігання.
Віск складається з жирних кислот і одноатомних спиртів. Він буває твердий і рідкий. Кутикула, до складу якої входить віск і кутин, завдяки інертності, стійкості проти окислення, дії ферментів, мікробів, виконує захисну роль: віск поліпшує зовнішній вид фруктів і овочів, тому пошкоджувати і видаляти віск небажано.
Органічні кислоти водорозчинні і добре засвоюються. Вони беруть участь у біосинтезі амінокислот, ліпідів, складних ефірів, етилену, летких речовин, в окісно-відновних процесах. Під час заморожування плодів і овочів та їхнього низькотемпературного зберігання вміст органічних кислот піддається незначним змінам.
Також на якість заморожених плодів і овочів впливає вміст вітамінів, мінеральних речовин, фенольних сполук, барвних речовин, ароматичних сполук і фітонцидів [34,49,50].
Окрім хімічного складу сировини, на якість замороженої плодоовочевої продукції впливають: терміни та швидкість збору врожаю, зберігання зібраного врожаю, умови та тривалість транспортування, холодильне обладнання і способи заморожування, умови зберігання, транспортування готової продукції.
Таким чином, хімічний склад плодоовочевої продукції, співвідношення основних інгредієнтів є визначальним чинником придатності плодів та овочів до заморожування.
Суттєве значення для формування якості швидкозаморожених плодоовочів має спосіб заморожування. Залежно від виду теплоносія та способу відведення теплоти від об’єкта, який підлягає заморожуванню, розрізняють такі способи заморожування:
§     конвективний;
§     контактний;
§     кріогенний;
§     комбінований;
§     заморожування у глибокому вакуумі.
Конвективний спосіб заморожування (в інтенсивному потоці холодного повітря) є найдавнішим, найпоширенішим, найдоступнішим. Як холодоносій використовується атмосферне повітря, яке не викликає корозії холодильного обладнання і його отримання не вимагає додаткових затрат. Для забезпечення високої якості швидкозамороженої плодоовочевої продукції застосування цього способу стало можливим лише завдяки виявленню залежності швидкості заморожування від розміру продукту, температури повітря і швидкості його циркуляції. Конвективний спосіб заморожування використовується при заморожуванні продукції у морозильних камерах та морозильних установах, які можна класифікувати як: плиточні, тунельні, гравітаційні, люлечці, спіральні, флюїдизаційні. При даному способі заморожування не змінюється форма (упакованих та не упакованих) харчових продуктів, та при інтенсифікації процесу шляхом зміни температури потоку повітря досягається висока якість продукції.
Контактний спосіб заморожування здійснюється шляхом безпосереднього контакту продукту з охолоджувальним середовищем (розчин кухонної солі, спирту, цукру тощо) або непрямого контакту через металеву пластину. Заморожування у розчині забезпечує підвищення швидкості процесу льодоутворення, що сприяє збереженню харчової цінності, але супроводжується зміною органолептичних показників замороженого продукту, також більші втрати аскорбінової кислоти, які пов’язані з її водорозчинністю. Заморожування шляхом непрямого контакту через металеву пластину має також низку переваг: висока швидкість процесу, можливість надання продукту певного розміру і форми, що дозволяє регулювати швидкість заморожування. Недоліками є періодичність процесу заморожування, наявність шару повітря між продуктом та пластинами, також цей спосіб не придатний для заморожування продуктів об’ємної форми і супроводжується злипанням замороженої продукції [49].
Кріогенний спосіб заморожування відбувається із застосуванням кріогенних холодоагентів з низькою температурою кипіння (скрапленого азоту, вуглекислого газу, фреону). Даний спосіб сприяє збереженню структури, вмісту вітамінів, ароматичних речовин, смакових та харчових властивостей продукту. Перевагами також є висока швидкість заморожування, висока якість продукції, можливість заморожування клейких продуктів, заморожування широкого асортименту продуктів, у тому числі і непридатних до заморожування іншими способами, незначні втрати енергії.  Значними недоліками даного способу є:  висока вартість скраплених газів, забруднення навколишнього середовища фреоном, вуглекислим газом, розтріскування поверхні продукту у зв’язку з різким збільшенням внутрішнього об’єму та фазовими перетвореннями вологи.
Комбінований спосіб заморожування поєднує в собі особливості конвективного, контактного та кріогенного способів заморожування. На першій стадії, при використанні цього способу, відбувається охолодження і підморожування продукції, на другій — заморожування із подальшим вирівнюванням температури по всій товщині продукту. При використанні комбінованого способу заморожування повністю відсутня деформація рослинної сировини.
Заморожування в глибокому вакуумі є, головним чином, попередньою операцією перед сублімаційним сушінням. Однак, не можна виключати того, що в майбутньому даний спосіб буде використовуватись для заморожування окремих продуктів, призначених для тривалого зберігання в замороженому вигляді. Швидке заморожування в вакуумі дуже важливе для продуктів, у яких механічне пошкодження тканин призводить до погіршення їхньої якості, а також і для таких, які небажано піддавати тепловій обробці.
Постійне зростання виробництва заморожених продуктів харчування зумовлене вдосконаленням як холодильного обладнання так і способів заморожування. Незалежно від виду теплоносія, призначення, конструкції швидкоморозильних апаратів, всі способи заморожування повинні відповідати загальним вимогам:
а)                 мати велику швидкість заморожування за умови рівномірної тепловіддачі по всій поверхні продукту;
б)                 холодоносій, який безпосередньо контактує з харчовим продуктом, повинен бути нешкідливим для продукту;
в)                 холодильне обладнання повинно бути універсальним, що дало б можливість заморожувати продукти різних видів та різної форми;
г)                  забезпечувати дотримання нормативних санітарно-гігієнічних умов;
    продолжение
--PAGE_BREAK--д)                 можливість застосування обладнання в безперервній поточній лінії.
Під час заморожування та тривалого зберігання плодоовочевої сировини відбуваються зміни її фізико-хімічного складу, які обумовлюють втрати маси і зниження харчової цінності. Зміни які відбуваються під час заморожування пов’язані не тільки з процесом кристалоутворення в тканинах рослин, а й з діяльністю ферментів. Завдяки їх активності відбуваються втрати біологічно активних речовин, а з цим і зміни консистенції, кольору, аромату та смаку розмороженої рослинної сировини. Залежно від виду рослинної сировини, яка підлягає заморожуванню, активність пектолітичних ферментів по-різному впливає на якість продукції. Так у тканинах перцю, сливи, зелених овочах даний фермент при заморожуванні втрачає свою активність, завдяки чому заморожена продукція відрізняється пружною консистенцією у розмороженому стані. Зростання активності ферменту в яблуках, баклажанах, капусті супроводжується розм’якшенням тканин. Також після заморожування і низькотемпературного зберігання обов’язково відбувається втрата аскорбінової кислоти. Окислюючись під дією ферменту, вона перетворюється на дегідроаскорбінову кислоту, яка дуже нестійка і без участі каталізаторів швидко втрачає вітамінну активність. Швидкість окиснення вітаміну С  та активність аскорбінатоксидази під час заморожування залежить від швидкості, кінцевої температури заморожування, способу заморожування і видових особливостей сировини. Так, наприклад,  заморожування перцю у флюїдизаційних апаратах супроводжується втратою 5...7% аскорбінової кислоти, а при заморожуванні в швидкоморозильних апаратах втрати складають 30...40% [34,36].
Заморожування і холодильне зберігання плодоовочевої сировини, з однієї сторони можна розглядати, як надійний спосіб запобігання її мікробіологічному псуванню, а з іншої, після отеплення харчових продуктів життєдіяльність мікробних клітин, що збереглись, відновлюється. І тим самим з точки зору знищення мікрофлори, яка також впливає на якість продукції, заморожування — як спосіб консервування, поступається пастеризації та стерилізації [42].
Отже, на якість замороженої плодоовочевої продукції впливають такі чинники, як якість сировини, терміни та швидкість збору врожаю, умови й тривалість транспортування й зберігання зібраного врожаю, технологія заморожування, способи пакування, умови зберігання, транспортування, способи споживання готової продукції.
1.4.Класифікація та асортимент замороженої  плодоовочевої
продукції
 Зростання попиту на швидкозаморожену плодоовочеву продукцію в Україні, призводить до розширення асортименту.
Швидкозаморожені овочі, плоди і ягоди, готові обідні страви налічують різноманітний асортимент овочів, плодів, ягід, сумішей, готових страв. Серед овочів заморожують: зелений горошок, капусту цвітну, цукрову кукурудзу, томати, перець стручковий солодкий, кабачки і баклажани, шпинат і щавель, пряну листову зелень (кріп, петрушку, селеру). Серед плодів — абрикоси, вишню, кизил, персики, сливу, черешню, айву, груші, яблука, лимони, мандарини, хурму, інжир. Серед ягід — суницю, полуницю, малину, смородину червону і чорну, виноград, ожину, аґрус, журавлину [63].      
Швидкозаморожену плодоовочеву продукцію можна класифікувати як натуральну без добавок і добавками (цукор). Також як монокультури та суміші рис. 1.5.
Згідно з ТУ ІІІ-4-35-85 „Быстрозамороженные овощные полуфабрикаты. Технические условия” асортимент замороженої плодоовочевої продукції поділяється на:
1.Багатокомпонентні напівфабрикати
— суміш овочева швидкозаморожена №1 (перець, баклажани, цвітна капуста)
— суміш овочева швидкозаморожена №2 (кабачки, помідори, лук, морква)
— суміш овочева швидкозаморожена №3 (картопля, морква, перець, лук)
— набір для борщу
— набір для борщу з капустою і картоплею
— набір для супу
— набір для рагу
— набір для солянки зі солодким перцем
2.Однокомпонентні
— капуста білокачанна різана швидкозаморожена
— морква столова різана швидкозаморожена
— перець солодкий різаний швидкозаморожений
— часник очищений зубками швидкозаморожений
                            
 

Рис. 1.5 Класифікація замороженої плодоовочевої продукції
Згідно з ОСТ ІІІ-19-84 „Блюда и полуфабрикаты десертные быстрозамороженные. Технические условия.”, швидкозаморожені десертні страви і напівфабрикати виробляють у наступному асортименті:
— вишня у цукровому сиропі
— слива у цукровому сиропі
— гарбуз в цукровому сиропі
— гарбуз в пюре
— гарбуз в яблучному пюре
— яблука в цукровому сиропі
— яблука в пюре
— яблука з гарбузом в цукровому сиропі
Згідно з ОСТ 111-7-82 „Овощи быстрозамороженные. Технические условия”, затверджений наступний асортимент швидкозаморожених овочів:
           — баклажани цілі
           — горошок зелений
           — кабачки цілі
           — цвітна капуста суцвіттями
           — кукурудза цукрова – початками / зерно
           — морква столова різана
           — перець солодкий цілий (очищений)
           — петрушка різана
           — буряк столовий різаний
           — спаржа
           — томати цілі
           — гарбуз різаний
           — кріп
           — квасоля стручкова ціла (різана)
   — шпинат
   — щавель
Значна кількість продукції виробляється за технічними умовами, які є власністю підприємств. Компанія „Ольвіта” нараховує більш ніж 50 найменувань продукції. Швидкозаморожені обідні, закусочні страви, гарніри і овочеві напівфабрикати випускають в широкому асортименті. Виготовляють обідні напівфабрикати у вигляді перших страв (борщ, супи), других страв (перець різаний, або фарширований, асорті овочеве, котлети з капусти, або моркви та ін.), салатів (з буряка, капусти), овочевих напівфабрикатів (з бланшированої моркви, буряка, зеленої петрушки, укропу, лука). Свій асортимент компанія „Ольвіта” поділяє на наступні категорії [62,64]:
Þ         заморожені лісові ягоди
Þ         заморожені садові ягоди і фрукти
Þ         заморожені овочі
Þ         заморожені овочеві суміші
Нова компанія на ринку України „Аскоп” виробляє переважно напівфабрикати лише з овочів, тому асортимент її не досить широкий (рис.1.6) [65].
 

 
 

Рис. 1.6. Асортимент замороженої продукції компанії „Аскоп”.
Для уніфікації та полегшення обліку різноманітного асортименту застосовують різні класифікації.
Для того, щоб відрізняти одні товари від інших, їх необхідно систематизувати і мати можливість класифікувати. Такий систематизований перелік товарів являє собою Українську класифікацію товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі — УКТ ЗЕД), у якій кожен товар має своє певне місце.
Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), яка базується на Гармонізованій системі опису та кодування товарів (ГС), є товарною номенклатурою Митного тарифу України. Митний тариф України – це систематизований у відповідності з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності перелік ставок ввізного мита, які справляються з товарів, що ввозяться на митну територію України. Митний тариф України затверджений Наказом Президента України від 5 квітня 2001 року № 2371 – ІІІ.
Товарні позиції Митного тарифу України на рівні восьми розрядних цифрових кодів співпадають з відповідними товарними позиціям комбінованої номенклатури (СN) Європейського союзу, Митним тарифом Росії та митними тарифами багатьох країн. Специфіка класифікації товарів на національному рівні відображається у дев’ятому та десятому розрядах коду.
При митному оформленні неможливо обійтись без використання коду товару. При декларуванні товарів, для проведення їх митного оформлення є важливим заповнення граф 31 та 33 ВМД. У графі 31 вказується комерційна і фірмова назва товару, його характеристики, що включають у себе асортимент, вагу та інші відомості про товар, які дають можливість однозначно класифікувати його за кодом, вказаним у графі 33.
Ставки мита в Митному Тарифі України наведено відповідно до кодів класифікації товарів.
Структура групи УКТ ЗЕД включає найменування розділу, код та найменування групи, код та найменування товарної позиції, кодове позначення товару, найменування товару, скорочене позначення додаткових одиниць його виміру.
Елементами структури УКТ ЗЕД є система кодування та система класифікації.
Кодування товару — це представлення товару у вигляді цифрового знака. Товарна номенклатура поділена на 21 розділ та включає в себе 97 товарних груп. Код товару в УКТ ЗЕД — десятизначний і складається таким чином:
—   товарна група — 2 знаки;
—   товарна позиція— 4 знаки;
—   товарна підпозиція — 6 знаків;
—   товарна категорія – 8 знаків;
—   товарна підкатегорія — 10 знаків.
Для класифікації товарів у різних товарних позиціях використовуються такі критерії: матеріали, з яких товари виготовлені;
—   ступінь обробки цих товарів;
—   функції, які вони виконують.
Деякі товари можуть бути частинами і приналежностями інших товарів, що також враховано в товарній номенклатурі.
Іноді виникають сумніви, до якої з товарних позицій можна віднести товар. Тому, коли є кілька можливостей класифікації товарів і потрібно здійснити вибір однієї з них, у першу чергу необхідно звернутися до приміток до розділів та груп, у яких можуть класифікуватися дані товари. Досить часто цього достатньо для остаточного визначення товарної позиції.
Якщо приміток до розділів та груп для класифікації недостатньо, необхідно використовувати правила інтерпретації УКТ ЗЕД, які можна знайти у передмові до будь-якого видання товарної номенклатури.
В УКТ ЗЕД товари згруповані на декількох рівнях інформаційного значення, починаючи від рівнів найбільш загального опису категорій товарів і закінчуючи рівнями опису конкретних товарів [39].
Розглянемо на прикладі, який це має вигляд:
Перший рівень — групи. Цьому рівню відповідають цифрові позначення з двома знаками від 01 до 97. Вони і є першими двома цифрами у десятизначному коді товару. У них товари класифіковано згідно з:
—    матеріалом, з якого вони виготовлені;
—   функціями, які вони виконують;
—      ступенем обробки
 Перець заморожений шукаємо у розділі ІІ, групу 07 “ Овочі, рослини, корені та харчові коренеплоди”. Отже, перші дві цифри коду будуть 07.
Другий рівень — товарні позиції. Деталізація товарів на цьому рівні здійснюється за більш специфічними ознаками. Так у групі 07 “Овочі, рослини, корені та харчові коренеплоди” як критерій використовується вид та ступінь обробки.
Товарні позиції — це чотиризначні коди, перші два знаки в яких є номером групи. Отже, товарна позиція перцю 0710.
Третій рівень — підпозиція. На цьому рівні здійснюється подальша деталізація. Товарні підпозиція — це шестизначні коди, перші два знаки в яких є номером групи, а наступні два — номером позиції.
Так у групі 07 “Овочі, рослини, корені та харчові коренеплоди”,0710 „Овочі сирі або варені у воді чи на парі, морожені”: 
 071080 — перець роду Capsicum або роду Pimenta
Четвертий рівень — категорія. Це восьмизначний код товару. На цьому рівні вводяться додаткові критерії товару.
Отже, у групі 07 “Овочі, рослини, корені та харчові коренеплоди”,  в підпозиції  071080  „перець роду Capsicum або роду Pimenta”, перець належить до категорії 07108051- перець солодкий  .
П’ятий рівень – підкатегорія. Це десятизначний код товару.
0710805100
Отже, можна сказати, що за УКТ ЗЕД заморожена плодоовочева продукція класифікується у 07 товарній групі  “Овочі, рослини, корені та харчові коренеплоди”. Заморожений овочевий перець класифікується, 10 позиції „Овочі сирі або варені у воді чи на парі, морожені”, 80 підпозиції, 51 категорії та 00 підкатегорії.
Таким чином, різноманітні класифікації, можуть застосовуватись для різних цілей: урахування особливостей виробництва, реалізацій, митного оформлення.
1.5. Сучасні вимоги до пакування, маркування та зберігання
замороженої  плодоовочевої продукції
В умовах сучасної ринкової економіки маркування є дуже важливим і невід¢ємним джерелом інформування покупця про споживні властивості товару.
Маркування – це текст, малюнок, умовні позначення, які нанесені безпосередньо на товар або тару і призначені ідентифікації товару. Основними функціями, які виконує маркування у процесі товароруху є інформаційна, ідентифікаційна, мотиваційна та емоційна, вказівна, пропагандистська, рекомендаційна, регламентаційна, попереджувальна функції. Інформаційна функція полягає у чіткому і своєчасному доведені  до споживача максимального обсягу інформації про товар на будь – яких носіях.
Ідентифікація  полягає у встановленні відповідності товару його ідентифікатору на всіх етапах товароруху. Мотиваційна та емоційна функції  викликають взаємозалежні та позитивні емоції і є мотивацією щодо вибору товару. Вказівна функція полягає у керівній постанові та поясненні окремих положень щодо використання товару. Пропагандистка функція це розповсюдження певних поглядів та ідей на товар.
Загальні вимоги щодо маркування товарів полягають у наступному:
-                  виробниче маркування забезпечується виробником товарів, який несе відповідальність за якість і достовірність інформації згідно з законодавством України;
-                  інформація про товар подається  державною мовою та повинна мати однозначне розуміння;
-                  зміст маркування повинен бути доступним, достатнім та достовірним для забезпечення безпечного використання товарів;
-                  інформацію, яка необхідна для маркування, одержують із компетентних джерел або за результатами власних досліджень, які проведені відповідно до  вимог нормативної документації;
    продолжение
--PAGE_BREAK---                  маркування повинно бути чітким, розбірливим;
-                  маркування має відповідати конкретному товару та його пакованню;
-                  маркування повинно бути розміщене в одному або декількох місцях, зручних для читання;
-                  маркування має відповідати умовам обігу товару та зберігатися у процесі товароруху.
При неможливості забезпечення маркування на товарі, інформація про товар має бути викладена у товаросупровідних документах: ВМД, сертифікаті відповідності, специфікації на продукт, карантинному сертифікаті, декларації митної вартості, однак, конкретні вимоги до змісту маркування, місця та способу його здійснення, якості виконання та контролю встановлюються у нормативних документах та контрактах. (Додатки А, Д, Е)
Крім того стаття 38 Закону України “Про безпечність та якість харчових продуктів” встановлює, що:
Забороняється реалізація і використання вітчизняних та ввезення в Україну імпортних харчових продуктів (крім підакцизних товарів) без маркування державною мовою України, що містить в доступній для сприймання споживачем формі інформацію про:
1) назву харчового продукту;
2) назву  та  повну адресу  і  телефон   виробника,   адресу потужностей  (об'єкта)  виробництва,  а для імпортованих харчових продуктів — назву, повну адресу і телефон імпортера;
3) кількість нетто харчового продукту у встановлених одиницях виміру (вага, об'єм або поштучно);
4) склад харчового продукту у порядку переваги складників,  у тому   числі харчових добавок та ароматизаторів, що використовувались у його виробництві;
5) калорійність та поживну цінність із вказівкою на кількість білка, вуглеводів та жирів у встановлених одиницях виміру на 100 грамів харчового продукту;
6) кінцеву дату споживання «Вжити до» або дату виробництва та строк придатності;
7) номер партії виробництва;
8) умови зберігання та використання, якщо харчовий  продукт потребує  певних  умов зберігання та використання для забезпечення його безпечності та якості;
9) застереження щодо споживання харчового продукту  певними категоріями населення (дітьми, вагітними жінками, літніми людьми, спортсменами та алергіками),  якщо такий  продукт може негативно впливати на їх здоров'я при його споживанні.
Маркування нефасованих харчових продуктів здійснюється державною мовою України у порядку, встановленому нормативними документами для певних харчових продуктів.
У маркуванні вітчизняних та імпортних харчових продуктів забороняється наводити інформацію про їх лікувальні властивості без дозволу центрального органу виконавчої влади у сфері охорони здоров'я.
У маркуванні харчових продуктів повинні використовуватися затверджені у встановленому порядку специфічні символи, якими позначають дієтичні, профілактичні, оздоровчі харчові продукти, біологічно активні харчові добавки, дитяче харчування, харчування для спортсменів тощо.
Опис специфічних символів, їх використання та маркування харчових продуктів штриховими кодами здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України [2].
Особливостями маркування  замороженої плодоовочевої продукції є те, що згідно з Директивою ЄС 89/108 на пакуванні обов’язково повинно бути зазначено „Швидкозаморожена продукція”, „Не рекомендується повторно заморожувати після розморожування”.
Пакувальні матеріали, які використовуються для упаковки замороженої плодоовочевої продукції,  повинні відповідати загальним вимогам: бути хімічно стабільними і нейтральними; бути стерильними; не мати у своєму складі токсичних речовин; не пропускати кисень; мати високу морозостійкість та здатність витримувати при низьких температурах удари, деформації, навантаження; бути еластичними; мати високу вологостійкість, здатність не розмокати, та не поглинати вологу при деформації, не прилипати до замороженого продукту; бути здатними захищати продукт від впливу світла, теплових випромінювань; не вступати у взаємодію з продуктом, внаслідок чого може змінюватись смак, запах, колір; бути не проникними для водяних парів, летких ароматичних речовин і зовнішніх запахів; захищати продукцію від бактеріального забруднення та інших зовнішніх забруднень; мати привабливий вигляд (прозорість, блиск, глянець...), легко відкриватися і закриватись [66,67].
Швидкозаморожені  овочі упаковують в споживчу тару для роздрібної торгівлі: в пачки із ламінованого  картону місткістю 0,5-1,0 кг; в пакети із  харчової поліетиленової плівки, або  лакованого целофану місткістю до 1 кг з наступним упакуванням в транспортну тару; ящики із гофрованого картону, які оснащені плівкою (мішками-вкладишами)  місткістю  до 15 кг. Також допускається використання фасування плодів і ягід в трьохшарові паперові мішки (до 15 кг).
Отже упаковка для плодоовочевої замороженої продукції розрізняється залежно від її призначення. Для кінцевих споживачів найбільш поширене пакування в пакети із ламінованого паперу, або поліетилену (переважно масою 450 г). Громадське харчування, або промспоживачі, купують заморожену продукцію упаковану в поліпропіленові мішки по 25-30 кг.
Паперову упаковку, яку використовують для упакування замороженої продукції, можна поділити на такі групи: натуральний пакувальний папір; механічно відштампований папір; оброблений пакувальний папір.
Оброблятись папір може механічним або хімічним способом. Найчастіше використовують натронний пакувальний папір. Це проклеєний з одного боку невибілений папір машинної обробки без наповнювача, виготовлений із сульфатної целюлози. Вона характеризується високою міцністю на розрив і великою в’язкістю.
Для замороженої плодоовочевої продукції використовують папір отриманий механічним способом. Цей спосіб дозволяє одержати еластичний папір не змінюючи  властивості паперу, але  впливаючи на його хімічний склад. Сучасну промисловість не можливо уявити без гофрованого паперу. До обох сторін хвилястого шару, такого паперу, приклеєні гладкі шари (водовідштовхувальні).
За допомогою хімічної обробки паперу поліпшують його властивості, збільшують ступінь захищеності продуктів від різного роду шкідливих впливів. Основні способи обробки поверхні паперу полягають у глазуруванні – нанесенні тонкого плівкового шару з розплавлених синтетичних матеріалів, парафіну, клею тощо; просочені – обробці розчином речовин без утворення плівкового шару.
Комбінації паперу і штучних матеріалів одержують шляхом сполучення картону з іншими матеріалами. Так картон, покритий плівкою синтетичного матеріалу, і виготовлені з нього коробки добре захищають продукти від виділення і поглинання запахів, не псуються під дією жиромістких речовин та зручні для нанесення друкованого тексту. Обробка поверхні картону шляхом парафінування, дозволяє збільшити вологостійкість листа, а це важлива вимога до пакувального паперу  замороженої плодоовочевої продукції.
Папір і картон є не тільки екологічно чистими пакувальними матеріалами, які забезпечують збереження якості продукції під час транспортування і зберігання, але й безпечними для довкілля, оскільки придатні для повторного використання.
Металеве пакування заморожених продуктів використовується рідко. З металевих пакувальних засобів найчастіше використовують алюміній, іноді луджену жерсть (із захисною плівкою лаку). Металеві банки достатньо не проникні для водяної пари і летких ароматичних речовин і можуть використовуватись як для споживчої, так і для транспортної упаковки. Недоліками матеріалу є низька міцність на розрив та вигин.
Також для пакування замороженої плодоовочевої продукції використовують скляну тару. До її переваг належить її осьова міцність, хімічна інертність, прозорість, можливість повторного використання. Основним недоліком є крихкість при ударі. Скляна тара обмежено використовується для заморожування плодів і ягід у сиропі [53].
Синтетичні пакувальні матеріали найбільш поширені серед пакувальних матеріалів для заморожених плодів і овочів. Їх виробляють із одношарової, комбінованої, чи жатої плівки. Порівняно з іншими видами упакувань полімерні упаковки мають низку переваг, а саме: високу щільність, довговічність, хімічну стійкість, паро-, газо-, аромато-, жиростійкість, добру зварюваність, пластичність та стійкість до механічних навантажень, індиферентність до агресивних мікробних впливів, стійкість до високих та низьких температур. Дані про основні види полімерних матеріалів, призначених для пакування швидкозаморожених продуктів, наведено у табл.1.3

Таблиця 1.3
Характеристика основних видів полімерних матеріалів, призначених для пакування швидкозаморожених продуктів
Плівковий матеріал
Властивості
Обмеження щодо упакування
Інтервал температур експлуата-ції
Основне призначен-ня
1
2
3
4
5
Поліетилен низької щільності
Прозорість, низька волого- проникність, стійкість до кислих та лужних середовищ, добра зварюваність
Висока   газо- проникність, відносно низька міцність, низька стійкість до жирів, низька теплостійкість
— 500С…
+ 700С
Упаковка харчових продуктів з низьким вмістом жиру
Поліпропілен неорієнтований
Прозорість, низька паро проникність, стійкість до кислих та лужних середовищ, задовільна зварюваність
Висока газопроникність, відносно низька морозостійкість
-180С
+1300С
Пакування харчових продуктів з обмеженим терміном зберігання
       Лавсан-поліетилен
Прозорість, висока міцність, паро-, газонепроникність
Низька стійкість до жирів
-500С
+1000С
Упаковка різних харчових продуктів
Поліамід-поліетилен
Прозорість, паро-, газонепроникність, висока стійкість до жирів, підвищена міцність

-400С
+900С
Упаковка різних харчових продуктів
Поліамід
Прозорість, висока міцність, стійкість до жирів
Висока волого проникність
-400С
+1200С

Лавсан-поліетилен-терефталат
Прозорість, висока міцність, газонепроникність, стійкість до жирів
Труднощі при зварюванні
-600С
+1500С

Поліоформ
Прозорість, паро-, газонепроникність, висока стійкість до жирів, підвищена міцність

-400С
+900С
Упаковка різних харчових продуктів
Завдяки широкому вибору синтетичних матеріалів холодильна промисловість має можливість використовувати сучасне пакування, що відповідає характеру замороженої плодоовочевої продукції.
В наш час найсучаснішим способом пакування продуктів харчування є пакування з подальшим вакуумуванням. Основна мета даного способу полягає в тому, щоб у пакуванні максимально зменшити концентрацію кисню і таким чином захистити біологічно активні компоненти продукту від окислення.
Попереднє вакуумування перед заморожуванням забезпечує стабілізацію хімічного складу й органолептичних властивостей продукту протягом заморожування та тривалого зберігання. Також завдяки вакуумуванню показники  втрати вітаміну С, після тривалого зберігання, значно менші ніж при заморожуванні без подальшого вакуумування [49].
На одну із торцевих сторін транспортної тари, яка упакована швидкозамороженою плодоовочевою продукцією в споживчій тарі, наклеюють ярлик або наносять маркування незмивною без запаху фарбою з відповідними даними: назву підприємства – виробника, найменування продукції, номер стандарту, ТУ, кількість одиниць фасування, маси нетто продукції, дата виготовлення і термін зберігання, умови зберігання.
 Термін зберігання окремих видів замороженої продукції залежить від  особливостей продукції і  виду тари і способу заморожування. Тому необхідно також зазначити терміни зберігання замороженої плодоовочевої продукції та розглянути особливості її зберігання.
Упаковану заморожену продукцію слід зберігати в холодильних камерах при температурі мінус 180С  і відносній вологості повітря не більше 95% не більше 12 місяців, ягід не більше 9 місяців, рахуючи з дня виготовлення продукції.
При температурі мінус 150С можна зберігати заморожені плодоовочеві продукти не більше 9 місяців.
В торгівельних мережах допускається зберігання при температурі мінус 120С не більше ніж 7 діб.
Розморожування та повторне заморожування не допускається [36].
Споживачі замороженої плодоовочевої продукції швидко реагують на новизну, якість, дизайн пакування та маркування. Попит на різноманітний формат пакування постійно зростає.
Отже зберігання, транспортування, реалізація замороженої плодоовочевої продукції вимагає ретельного вибору виду пакування. Основними пакувальними матеріалами, які використовуються для швидкозапороженої продукції є картон, лакований целофан, поліетилен, полістирол, поліпропілен, необроблена алюмінієва фольга. На ринку України найчастіше зустрічаються такі типи пакування замороженої плодоовочевої продукції, як картонні коробки місткістю 0,45; 0,5; і 1кг; поліетиленові пакети з нанесенням флексографічного друку; пластикові прозорі піддони. На пакувальні матеріали повинно легко наноситись відповідне маркування замороженої плодоовочевої продукції, яке окрім загальних вимог зазначених у ст. 38 Закону України “Про безпечність та якість харчових продуктів”, на нашу думку повинно містити інформацію про: ботанічні сорти плодів та овочів, які придатні до заморожування, спосіб попередньої обробки, який застосовано виробником, температурні режими, рекомендовані способи розморожування, та способи підготовки продукції до споживання.  

Розділ 2. Товарознавча  експертиза замороженої  плодоовочевої
продукції
2.1.Організація, об’єкти та методи дослідження
Теоретичні і експериментальні дослідження  споживних властивостей замороженого перцю проводились за схемою, наведеною на рис.2.1.
 

--
 

 
    продолжение
--PAGE_BREAK--
 
 




                                                                            


 

 

Рис. 2.1. Схема постановки досліду
Метою даної роботи було здійснення товарознавчої експертизи заморожених плодоовочів.
Об'єктами дослідження обрано заморожений овочевий перець таких виробників:
1.                 ТМ „Дарус” — СООО „Краса”, Херсонська обл., Каховський район, с.   Роздольне
2.                 ТМ „Дісконт” — ТОВ. „Дісконт” м.Київ,
3.                 ТМ „Аскоп” -  ТзОВ „Ком”, м. Дніпропетровськ
Овочевий перець – один із видів овочів, харчовою частиною якого є багатонасіннева порожниста ягода. Культура має два різновиди: перець солодкий і гіркий. Харчова цінність перцю обумовлена цукрами, вміст яких більший, ніж у томатах і баклажанах, вмістом вітамінів С і Р, каротином. Характерний аромат перцю обумовлений вмістом ефірних масел. В групі томатних овочів, перець відрізняється самим високим вмістом клітковини, причому чим тонші стінки плодів, тим вище її показник.
Експертиза якості включала в себе оцінку маркування, пакування, визначення органолептичних та фізико-хімічних показників якості (рис. 2.1.).
Маркування кожного зразка повинно відповідати вимогам Законів України „Про безпечність та якість харчових продуктів”, „Про захист прав споживачів”,  „Про рекламу”.
Органолептична оцінка якості товару проводилась методом сенсорного аналізу за допомогою органів відчуття. Була розроблена та використана п'ятибалова система оцінки. Серед органолептичних показників, що характеризують якість замороженого перцю визначали: зовнішній вигляд, колір, запах, консистенцію [38].
Найбільш розповсюдженим видом органолептичної оцінки якості продуктів – є балова система. Вона дає змогу одержувати порівняльні результати, які виражені умовними показниками – балами. Сутність цієї системи полягає в тому, що кожний показник якості продукту залежно від якості  на даний момент характеризується певною кількістю балів. Середній бал від суми цих балів дає певну оцінку якості даного товару.
Балова оцінка – це найпоширеніший вид органолептичної оцінки якості харчових продуктів. Балова система досить проста і дозволяє значно підвищити рівень вірогідності й об'єктивності отриманих результатів, вона широко застосовується в практичній роботі. Шкалу балової оцінки наведено в табл.2.1.

Таблиця 2.1
Шкала балової оцінки органолептичних показників якості замороженого перцю
Показники
Балова шкала
5
4
3
2
1
Зовнішній вигляд
Плоди цілі, чисті, здорові, однорідної форми і кольору, без насіннєвого гнізда. Розміри для сортів з видовженою формою плода (по довжині без плодоніжок не менше 60мм), для сортів з округлою формою плода (по найбільшому поперечному діаметру) не менше 40мм. 
Плоди цілі, здорові, однорідного кольору, неоднорідної форми. Розміри для сортів з видовженою формою плода(по довжині без плодоніжок не менше 60мм), для сортів з округлою формою плода (по найбільшому поперечному діаметру) не менше 40мм. 
Плоди ледь пошкоджені, неоднорідної форми і кольору.
Плоди не цілі, пошкоджені, неоднорідної форми і кольору, не однакового розміру.
Плоди уражені, потемнілі, пошкоджені, не цілісні. Розміри для сортів з видовженою формою плода(по довжині без плодоніжок менше 60мм), для сортів з округлою формою плода (по найбільшому поперечному діаметру) менше 40мм.  
Консистенція
Близька до консистенції свіжих плодів, які зберегли свою форму
 Слабо пом’якшена, близька до консистенції свіжих плодів, які зберегли свою форму
Пом’якшена, близька до консистенції свіжих плодів, які зберегли свою форму
Розм’якла, не близька до консистенції свіжих плодів і овочів
Сильно розм’якла, не близька до консистенції свіжих плодів і овочів
Колір
 Чітко виражений (зелений, оливковий, червоний, жовтий), властивий кольору свіжого перцю
 Однорідний, виражений  (зелений, оливковий, червоний та жовтий) властивий кольору свіжого перцю
Однорідний світліший ніж колір свіжого перцю
Світлий неоднорідний колір
 Невиражений колір, не властивий свіжим плодам з темними включеннями
Смак
Чистий, властивий даному виду продукції без стороннього присмаку
Властивий даному виду продукції без стороннього присмаку
Слабко виражений, нейтральний
Невиражений
Невиражений, зі стороннім присмаком
Запах
Чистий, без сторонніх запахів властивий даному виду продукції
Чистий,
без сторонніх запахів, менш виражений
Слабко виражений
Невиражений, нечистий
Невиражений, сторонні запахи
Фізико-хімічні дослідження проводили в лабораторіях: кафедри товарознавства та експертизи продовольчих товарів Київського національного торговельно-економічного університету, Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи, Торгово промислової палати.
 Серед фізико-хімічних показників визначили:
§  вологоутримуючу  здатність (за різницею мас замороженого та розмороженого продукту )
§  масову  частку розчинних сухих речовин (рефрактометричним методом)
§  масову частку вітаміну С (йодометричним методом)
§  масову частку цукрів (методом рідинної хроматографії)
§  масову частку кислот ( титрометричним методом)
§  залишкову кількість хлорорганічних пестицидів
§  вміст важких металів
Метод рефрактометрії  базується на властивості речовин  і їхніх розчинів заломлювати промінь світла під час переходу його з одного середовища в інше. Показник заломлення застосовується для проведення рефрактометричного аналізу щодо визначення концентрації розчинів на основі залежності показника заломлення від концентрації.
В овочах і плодах вітамін С міститься у трьох формах: L-аскорбінової, дегідроаскорбінової і зв'язаної. L-аскорбінова кислота становить 95% загального вмісту аскорбінової кислоти і має С-вітамінну активність. Вона легко окиснюється і переходить у дегідроаскорбінову кислоту. У присутності повітря, світла, при підвищенній температурі і в лужному середовищі аскорбінова кислота руйнується, у кислому середовищі — майже повністю зберігається.
Масову частку аскорбінової кислоти визначали на основі її відновлювальної властивості і її окисненні йоднуватокислим калієм (КJО3).
Метод рідинної хроматографії, який застосовували для визначення масової частки цукрів, базується на фізичному поділі двох і більше компонентів, розподілених між двома фазами, одна з яких є поточною. Основною характеристикою рідинного хроматографа є:
— швидка дія –  можливість реагувати на швидку зміну концентрації;
— інерційність –  обмежена швидкість фізичних і хімічних процесів;
— селективність –  можливість вибірково реагувати на певні класи речовин; 
До основних переваг рідинної хроматографії для експертизи якості продукції належать: розподілення компонентів суміші, яка підлягає аналізу; ідентифікація основних компонентів суміші; кількісна оцінка окремих компонентів.
Масову частку кислот у замороженому перці визначали методом титрування водних витяжок розчинами лугів.
Дослідження безпечності замороженого перцю полягало у визначенні кількості хлорорганічних пестицидів  та токсичних елементів за допомогою газового хроматографа. Метод газової хроматографії полягає в екстракції пестицидів етилацетатом, очистці екстракту концентрованою сірчаною кислотою, або силікагелем АСК з послідовним аналізом хлорорганічних пестицидів на газовому хроматографі з детектором захоплення електронів.
Кількісний вміст токсичних елементів визначили за допомогою абсорбційного спектрометра VARIAN (Додаток М). Спосіб заснований на повному розкладі органічних речовин, шляхом спалення проби  в електронній печі при  певному температурному режимі.
Останній етап роботи полягав у  вивченні митного оформлення замороженої плодоовочевої продукції, дослідженні державного регулювання імпорту продовольчих товарів в Україну, встановленні особливостей  митного контролю при переміщенні через митний кордон, нарахування митних платежів під час митного оформлення замороженої плодоовочевої продукції. Вивчення проводилося на основі аналізу літературних джерел, Митного Кодексу України та законодавчої бази.
Таким чином, нами були проведені дослідження якості та безпечності  замороженого овочевого перцю та опановано процедуру митного оформлення. На основі проведеної роботи було здійснено пропозиції щодо удосконалення якості замороженої плодоовочевої продукції та її оформлення при переміщенні через митний кордон України.
2.2.Загальний порядок проведення експертизи якості
Для отримання заморожених продуктів високої якості необхідно, щоб вихідна сировина мала високу поживну цінність, хороші сенсорні та гігієнічні показники. Насамперед ці вимоги висуваються при заморожуванні плодів і овочів.
Товарознавча експертиза проводиться послідовно і вміщує такі етапи: ознайомлення з документами щодо загальних та конкретних характеристик товару; вивчення умов перебування товару (у транспортному засобі, на сховищі тощо); огляд транспортного, споживчого упакування; органолептичне дослідження партії товару; фізико – хімічний аналіз товару; узагальнення отриманих результатів з оформленням висновків. Результати експертизи представлені у експертному висновку (Додаток Є)
Ознайомлення з документами на товар ( договір – контракт купівлі – продажу; транспортні накладні – залізничні, авіа, автомобільні, коносаменти, якісні посвідчення – сертифікат відповідності, сертифікат походження, санітарно-екологічний, карантинний сертифікат; нормативна документація на товар; дані попередніх експертиз або дослідження якості товару) повинні давати повне уявлення про партію.(Додатки А, Б, В, Ж, З, И) Експерт звертає увагу на правильність оформлення усіх документів. В разі приховування будь–яких обставин експерт має право відмовитись від проведення експертизи, та обов’язково повідомити про це керівника підрозділу експертної установи.
Вивчення умов перебування товару полягає в огляді транспортного засобу або приміщення. В першому випадку експерт пильно вивчає пломби (цілісність, відповідність відбитку договірним даним, можливість підробки тощо), стан і відповідність транспортного засобу умовам контракту (договору). В другому – експерт оглядає приміщення, щоб з¢ясувати правильність розміщення партії товару згідно з вимогами нормативної документації [41].
Обов’язковим для замороженої плодоовочевої продукції є визначення температури та відносної вологості повітря та температури продукції у місці розташування партії.
Огляд транспортного і споживчого упакування має направленість на визначення: виду, характеру і матеріалу зовнішньої і внутрішньої поверхні; маркування; стану (наявність пошкоджень, дефектів), у тому числі – герметичності; забрудненості;
Порядок проведення  приймальної експертизи якості  починається з ознайомлення з нормативною документацією (на товари, пакування, маркування, методи досліджень) та товаросупровідних документів. Далі обирають спосіб визначення якості: за ТУ, стандартом, зразком, описом і визначають ідентифікаційні ознаки партії товару. Експерт обирає показники якості (органолептичні, фізико-хімічні) і метод перевірки (об’єктивний чи евристичний), досліджує умови перебування товару, оглядає транспортну та споживчу тари ( звертає увагу на цілісність, достатність, надійність)  і встановлює однорідність партії (однорідна, неоднорідна).
 Експертиза нерозсортованого товару проводиться при наявності листа замовника, або коли це обумовлено в угоді між замовником та  експертною установою [44].
Перевірка може бути як вибірковою — відбір проб обсягом не менше встановлених норм, так і суцільною – експертиза якості кожної одиниці товару в партії.
Приймальна експертиза якості не проводиться при порушенні цілісності товарної партії, пред’явленні знеособлених, розпакованих товарів, відсутності товаросупровідних документів (контракту, сертифікату відповідності, ВМД).
 Експерт оформлює акт експертизи: окремі акти на кожну партію товарів, що надійшла за одним транспортним документом; окремі акти на однорідний товар, що надійшов самостійними партіями; при експертизі різних партій товару, проведених за одним нарядом, складаються окремі акти за номером у вигляді дробу.
Експертиза якості здійснюється експертом органолептичним методом або за результатами лабораторних та інших досліджень  залежно від завдань експертизи, і  відповідно до вимог нормативних документів. Експертиза якості включає в себе  підготовчий, основний та заключний етапи, які мають різну мету та відрізняються засобами експертизи.
Відбір проб для дослідження здійснюється згідно  з вимогами нормативної  документації.
Органолептичні дослідження партії замороженого перцю проводять,  визначаючи такі показники, як зовнішній вигляд, колір, консистенцію, запах, смак.
Колір визначають при денному освітленні і боковому світлі. При цьому раціональним є співставлення фактичного забарвлення з забарвленням за еталоном, або традиційним. У зв¢язку з цим визначають послаблення або посилення кольору, сторонні відтінки, невластиве забарвлення. Колір заморожених плодів і овочів повинен бути однорідним, властивий даному виду.
Консистенцію, смак і запах визначають в розмороженому стані. Вона повинна бути близька до консистенції свіжих овочів і плодів.
При оцінці запаху визначається його характерність, інтенсивність, наявність сторонніх відтінків. Дослідження проводять при кімнатній температурі.
Смак продукту встановлюється при температурі  +15...20°С. Продукт розміщують на корінь язика і після розжовування спльовують, а рот прополіскують теплою чистою водою. Також, як і при дослідженні запаху, визначають ступінь вираженості смаку, наявність невластивих продукту відтінків і присмаків.
Розмір визначається для цілих заморожених плодів і овочів по найбільшому поперечному діаметру, для овочів шматочками – за товщиною, кубиками – за розмірами граней.
    продолжение
--PAGE_BREAK--Якщо експерту при проведенні експертизи необхідно користуватися вимірювальними приладами, він повинен переконатися у їх справності та точності. При необхідності проведення фізико – хімічних досліджень, експерт відібрані зразки разом з актом відбору проб направляє у лабораторію для визначення фізико – хімічних показників якості.
Мікробіологічні показники характеризують загальну кількість мікроорганізмів, кількість бактерій групи кишкової палички, дріжджів і пліснявих грибів [43,45,49]
Результати аналізу експерт обов¢язково наводить у довідці експерта (Додаток Є), або у акті експертизи, який складається окремо на кожну партію товару. Однією з головних части акту є висновок експерту. Він повинен бути лаконічним, чітким, об¢єктивним, узгодженим з основною частиною акту експертизи, без помилок і виправлень, таким, щоб не вимагав додаткових пояснень, містив компетентний аналіз стану партії.
2.3.Дослідження якості замороженого перцю
Якість готової замороженої  плодоовочевої продукції головним чином залежить від якості сировини. На заморожування приймається свіжа, не пошкоджена шкідниками і хворобами сировина, зібрана в період технологічної стиглості, однорідна за розміром, якістю і забарвленням, а також така, що не зазнала небажаних змін при збиранні, транспортуванні, зберіганні. Найбільш прийнятні сорти, стійки проти хвороб, придатні для механізованого збирання та з високим вмістом вітамінів, передусім С, Р і в- каротину.
Стосовно овочевого перцю, то плоди повинні бути однакового розміру, товстостінними, легко відділялись від стебла, мати  округлу форму, приємний солодкуватий, не пекучий смак, відповідати притаманному кольору, високий вміст вітаміну С, зберігати смак і колір при заморожуванні без попереднього баланшування. Недопустимі механічні пошкодження при транспортуванні.
Перед дослідженням органолептичних показників під час проведення товарознавчої експертизи, необхідно здійснити дослідження паковання та маркування. Згідно з статистичними даними 67% покупців, відбирають товар, орієнтуючись, перш за все на якість і привабливість упаковки, а біля 42% покупців взагалі керуються тільки цим критерієм [53]. Результати дослідження маркування представлено в табл. 2.3.

Таблиця 2.3
Маркування споживчої тари замороженого овочевого перцю
різних  виробників
Дані маркування згідно з Законом “Про безпечність і якість  харчових продуктів”
Торгівельні марки
“ Дісконт”
“ Аскоп”
“Дарус”
1
2
3
4
Маса
400 г
500г
400 г
Харчова цінність
(на 100 г)
Білки 1г,
вуглеводи
4,5г
вітамін С 146,5мг
Білки 1,3%,
вуглеводи
4,5 г
Білки1,3г, клітковина 5,7г, вуглеводи 1,4г, вітаміни В10,1мг, В20,08мг, РР1мг, С 250мг;
Енергетична цінність (на  100 г)
22 ккал
23 ккал
27 ккал
Дата виготовлення
10.08.05
07.10.2005
16.05.2005
Дата закінчення строку придатності до споживання
10.08.06
7.10.06
При температурі не вище –9 ºС- до 2 діб. При температурі не вище –15 ºС- до 6 міс.  При температурі не вище –18ºС- до 12міс.
Умови
зберігання
При температурі не вище –18 ºС
При температурі не вище –18 ºС
Позначення  норма-
тивного документу (для вітчизняного виробницва)
ОСТ 111-7-82
ТУ У 46.72.090-95
ТУ У15.3-32126147-001-2002
Найменування та адреса виробника
ТОВ. „Дісконт” м.Київ,
вул. М.Раскової, 11
ТзОВ „Ком”, м. Дніпропетровськ, вул. Аграрна,42
СООО „Краса”, Херсонська обл., Каховський район, с. Роздольне, вул… Шуменська 1
Дистрибьютор

ООО „Аскоп-Україна”, м.Київ вул. М.Раскової, 11
ТОВ „ЄвроДнєпр”
Умови
використання

Розморожений продукт повторно не заморожувати.
Не підлягає повторному заморожуванню.
Оцінюючи зовнішній вигляд упаковки, слід звернути увагу на її привабливість, матеріал, форму, розмір та інформативність маркування. Заморожений перець усіх виробників розфасований у художньо оформлені герметично запаяні полімерні плівки. Форма упаковки ТМ «Дісконт», «Аскоп» та компанії «Дарус» є прямокутною. Розмір тари приблизно однаковий, проте  ТМ «Аскоп» розфасовує по 500 г, тоді як усі інші виробники — по 400 г.
Маркування тари (текст та малюнок) відображає її вміст та відповідає вимогам маркування згідно з Законом України «Про якість та безпечність харчових продуктів» [2].
Упаковка ТМ «Дарус» має привабливий малюнок із зображенням по всьому об'єму рожево-червоного та зеленого перцю. На тильній стороні упаковки зазначені назва продукції, маса, торгова марка та звернення до споживачів: «Продукт херсонщини». На зворотній стороні є маркування українською та російською мовами та вказаний швидкий спосіб приготування.
 Напівпрозора упаковка ТМ «Аскоп» є найбільш раціональною та привабливою для споживачів, оскільки окрім малюнка можна побачити її вміст.  Маса та назва продукції вказана на тильній стороні. На зворотній стороні маркування перцю російською і українською мовами, окрім необхідної, додатково містить інформацію про способи приготування і  користь продукції.
ТМ „Дісконт”  не приділила належної уваги привабливості споживчої тари (прозора, не кольорова упаковка, з маленьким стікером на якому нанесено маркування). Відсутня інформація щодо умов використання даної продукції.
На упаковках виробників ТМ «Аскоп» та ТМ «Дарус» є застереження, що розморожений продукт не придатний для повторного заморожування.
Органолептичну оцінку якості проводили за розробленою нами 5-баловою шкалою (табл.2.1.). Під час сенсорної оцінки якості продукту оцінювали такі показники, як: форму, розмір, однорідність, стан поверхні; запах, консистенцію, смак, колір. При визначенні кольору враховували тон та інтенсивність його вираження; запаху і смаку тип та інтенсивність їх виявлення [38].
Органолептичні показники визначали як  в замороженому стані так і після отеплення. Результати органолептичної оцінки зразків замороженого і розмороженого  овочевого перцю представлені в таблиці 2.4. і в табл.2.5.
Таблиця 2.4.
Органолептична оцінка замороженого овочевого перцю, бали
Варіанти досліду
Зовнішній вигляд
Колір
Запах,
Смак
Консис-
тенція
Середній бал
“Аскоп ”
5
4,9
4,9
4,9
5
4,94
“Дісконт ”
5
4,9
4,8
4,8
5
4,9
“Дарус ”
4,5
4,5
4,7
4,7
4,8
4,64
Таблиця 2.5.
Органолептична оцінка розмороженого овочевого перцю, бали
Варіанти досліду
Зовнішній вигляд
Колір
Запах
Смак
Консис-
тенція
Середній бал
“Аскоп ”
4,8
4,8
4,8
4,9
4,6
4,78
“Дісконт ”
 =SUM(ABOVE) 4,8
4
4,7
4,7
4,7
4,58
“Дарус ”
3
3,8
3,2
3,2
3
3,24
Продукція виробництва фірми “Аскоп” – це плоди червоного кольору, які після розморожування не зберегли цілої однорідної форми, без сторонніх включень з характерним для даного виду продукції смаком та запахом. Продукція фірми “Дісконт” – це червоно-зелені плоди перцю, з розм’яклою консистенцією, без чітко вираженого смаку і запаху.
Вміст упаковки компанії “Дарус”  не відповідає вимогам якості – перець був змішаний зі снігом та льодом. Причиною цього може бути порушений холодильний ланцюг просування продукції від виробника до споживача, перець декілька разів піддавався повторному заморожуванню. Також перець, не зберіг цілісності форми, має в’язку консистенцію, колір сірувато-зелений з темними вкрапленнями, смак і запах не притаманний даному виду продукту зі сторонніми включеннями.
Серед досліджуваних нами зразків найбільш якісними за органолептичними показниками була продукція торгових марок  “ Дісконт” та “ Аскоп”.  У замороженого перцю ТМ “Дарус” відчувається  сторонній (сінний) присмак та  неоднорідний колір, що свідчить про особливості сировини, з якої виготовлена продукція та тривалий термін процесу заморожування та зберігання, внаслідок чого відбувається випаровування ароматичних речовин.
Найбільших змін при розморожуванні зазнали зовнішній вигляд,  консистенція. Також, при розморожуванні спостерігаються зміни смаку. За результатами органолептичних досліджень встановлено, що зразки  замороженого овочевого перцю торгових марок “ Дісконт” та “ Аскоп” відповідають всім вимогам якості, на відміну від продукції  ТМ “Дарус”.
Отже, після проведення порівняльної характеристики замороженого овочевого перцю трьох виробників можна зробити висновок, що, по-перше, фірми   “Дісконт” та “ Аскоп” старанно проводять підбір сировини (оскільки перець  в оптимальному ступені стиглості і однакової форми), його обробку (перець чистий, без насіння) та заморожування, використовуючи передові технології, оскільки після розморожування перець найкраще зберігає консистенцію. ТМ “Дарус” не дуже піклується про підбір сировини (деяка частина продукції має непривабливий зовнішній вигляд з темними включеннями), має органолептичні показники найнижчі, оскільки вона повністю втратила якість через повторне заморожування. Українським підприємствам необхідно вдосконалювати обробку сировини, тому що ми спостерігали наявність забруднених екземплярів. Також доцільно для перцю застосовувати більш швидкі способи заморожування, щоб він мав кращу консистенцію після розморожування.
Серед фізико-хімічних показників в заморожених плодоовочевих продуктах визначили: вологоутримуючу здатність, масову частку розчинних сухих речовин, кількісний вміст цукрів, масову частку вітаміна С титровану кислотністю.
Фізико-хімічні показники якості свіжого та замороженого перцю представлені в табл.2.6.         
Таблиця 2.6.
Фізико-хімічні показники якості  свіжого та
замороженого перцю різних виробників
Показники
Свіжий перець
«Дісконт»
«Аскоп»
«Дарус»
Вологоутримуюча здатність, %

85,66
88,9
78,45
Масова частка розчинних сухих речовин, %

6,5
6,8
6,0
Масова частка вітаміну С, мг/100г
200
145,5
175,3
128,9
Масова частка цукрів, %, всього, в тому числі:
Фруктоза
Глюкоза
Сахароза
Мальтоза
Лактоза
Рафіноза
19
5,6
4,21
5,13
0,0
0,0
4,07
5,49
3,02
2,18
0,15
0,0
0,0
0,14
5,68
3,04
2,21
0,26
0,0
0,0
0,17
5,24
2,9
2,10
0,12
0,0
0,0
0,12
Масова частка кислот, %
0,1
0,17
0,2
0,15
Вологоутримуюча здатність є специфічним та важливим показником при визначенні якості замороженої плодоовочевої продукції. Оскільки заморожена продукція споживається тільки після її отеплення, то вся волога після розморожування продукту частково поглинається клітинами, а частина її  виділяється разом із розчиненими в ній поживними речовинами: мінеральними речовинами, органічними кислотами, цукрами, вітамінами тощо. Тому, чим менше вологи втрачає продукт після розморожування, тим кращу вологоутримуючу здатність він має.                          
За різницею мас перцю до і після розморожування, встановлено, що найбільшу вологоутримуючу здатність має  перець компанії «Аскоп», ненабагато за цим показником відстає заморожений перець ТМ“ Дісконт” (на 3,64%) та суттєво від ТМ “Дарус” (на 11,75%). Між вологоутримуючою здатністю і способом заморожування існує зворотній зв’язок: чим триваліше йде процес заморожування, тим зменшується волоутримуюча здатність. Тому, про нижчу вологоутримуючу здатність перцю „Дарус” може свідчити застосування повільного процесу заморожування або через  порушення режимів зберігання продукції. Значна втрата вологи свідчить про застосування менш інтенсивних способів заморожування, за яких утворювались в середині перцю такі кристали льоду, які призвели до руйнування деяких клітин, з яких під час розморожування відбувалося витікання соку. Це вплинуло і на консистенцію перцю – вона була більш слабкою. Натомість вологоутримуюча здатністю перецю ТМ„Аскоп” найвища порівняно з конкурентами, що свідчить про більш досконалу обробку холодом сировини і є передумовою для високої оцінки якості перцю за органолептичними і фізико-хімічними показниками. За такої високої вологоутримуючої здатності зберіглася консистенція, зовнішній вигляд, форма та колір.
За показником «масова частка розчинних сухих речовин» лідирує перець компанії «Аскоп», найнижчий показник у перця ТМ«Дарус». Очевидно це зумовлено сортовими особливостями перцю.
Високий показник вітаміну С у продукції ТМ«Аскоп» (175,3 мг/100 г аскорбінової кислоти), на відміну від  перця ТМ«Дісконт» та «Дарус», які  втратили вітамін С. На нашу думку, мінімальний вміст вітаміну С зумовлено використанням  недостиглої сировини та неодноразовим розморожуванням продукції в процесі товароруху, що підтверджують дані органолептичної оцінки.
Вміст цукрів представлений фруктозою, глюкозою, сахарозою та рафінозою. Масова частка загального цукру у замороженому  перці  менша, ніж у свіжому. Це зумовлено втратою цукру під час зберігання, тому заморожений перець має менш солодкий смак порівняно зі свіжим. Масова частка сахарози нижча у перцю ТМ «Дарус», порівняно зі свіжим. Масова частка редукуючих цукрів найбільша у перці фірми «Аскоп» (Додаток І).
Для перцю овочевого характерним є невисокий вміст органічних кислот. Масова частка кислот найбільша у продукції ТМ «Аскоп», дещо нижчі показник має ТМ«Дісконт», а найменше значення  у перці компанії «Дарус».
Отже, на основі проведених досліджень фізико-хімічних показників можна зробити висновок, що перець виробників ТМ „Дісконт” і „Аскоп”є досить якісним, а продукція компанії «Дарус» за вмістом вітаміну С, вологоутримуючою здатністю та масовою часткою кислот дуже поступається перед іншими виробниками. Причиною втрати якості є підбір неякісної сировини, порушення температурних режимів у процесі товароруху та під час зберігання.
2.4.Дослідження безпечності
Доброякісність і безпека продукції включає в себе вхідний контроль сировини, аналіз впливу технологічного процесу та складових на готовій продукції та визначення показників безпеки кінцевого продукту.
Вихідний контроль сировини передбачає відповідність усіх, визначених державними органами, показників безпеки встановленим нормам. В Україні основними визначено такі групи показників: мікробіологічні, вміст важких металів, радіонуклідів та інших шкідливих речовин відповідно до специфіки продукту.
Джерела забруднення харчових продуктів бувають природного, мікробіологічного та антропогенного характеру. До природнього джерела забруднення відноситься: природні сторонні домішки; недотримання технологій; перехід із пакування токсичних речовин; життєдіяльність мікроорганізмів при вирощуванні сільськогосподарської сировини. До джерел мікробіологічного характеру відносяться порушення санітарних норм під час виробництва та порушення термінів та умов транспортування, зберігання, реалізації. Джерела забруднення харчових продуктів  антропогенного характеру включають в себе застосування хімічних сполук у сільському господарстві, використання заборонених харчових добавок та екологічні катаклізми [49].
Вимоги до безпечності свіжих плодів і овочів та заморожених плодоовочевих продуктів наведено в „Медико-біологічних вимогах і санітарних нормах якості до свіжих плодів і овочів та заморожених  плодоовочевих продуктів” (затверджено 1 серпня 1989р., № 5061-89) [49].  Показники безпеки та допустимі рівні для свіжоморожених овочів наведено в табл. 2.5.
    продолжение
--PAGE_BREAK--Таблиця 2.5
Медико-біологічні вимоги і санітарні норми якості до свіжих та заморожених  плодоовочевих продуктів
Група продуктів
Показники
Допустимі рівні, мг/кг, не більше
1
2
3
Свіжі і свіжоморожені фрукти, ягоди, овочі, картопля та гриби
Токсичні елементи:
Свинець
0,5
Кадмій
0,03
Миш’як
0,02
Ртуть
0,02
Мідь
5,0
Цинк
10,0
Мікотоксини:
Патулін
0,05
Нітрати:
Картопля
250
Морква рання
400
Морква пізня
250
Томати
150
Огірки
150
Перець солодкий
200 (400*)
Пестициди:

Продовження табл. 2.5.
1
2
3
Гептахлор
не допустимий
ГХЦГ гамма-ізомір
0,1
ДДТ та його метаболіти
0,1
трефлан
0,5
Визначення показників безпеки проводили у замороженому овочевому переці торгівельної марки „Аскоп”, за вмістом хлорорганічних пестицидів. Дослідження проводили в лабораторії Торгово-промислової палати згідно з ГОСТ 30349-96 „Плоды, овощи и продукты их переработки. Методы определения остаточных количеств хлорорганических пестицидов”. Серед хлорорганічних пестицидів визначали алдрін, а- ГХЦГ, б- ГХЦГ, г- ГХЦГ, гептахлор, ДДЕ, ДДД і ДДТ за допомогою газорідинної хроматографії.
За результатами, отриманими в ході дослідження,  не були виявлено пестициди (алдрін, а- ГХЦГ, б- ГХЦГ, г- ГХЦГ, гептахлор, ДДЕ, ДДД і ДДТ). Хід і результати дослідження наведені в (Додатках Ї, Й).
 Згідно з ГОСТ 26929-86 „Сырье и продукты пищевые. Подготовка проб. Минерализация для определения токсичных элементов”, визначили кількісний вміст міді, свинцю, кадмію, цинку, олова, заліза, ртуті, миш’яку  в замороженому перці ТМ „Аскоп” на атомно абсорбційному спектрометрі VARIAN. Результати досліджень наведені в (Додатку К).
Таблиця 2.5
Кількісний вміст токсичних елементів в замороженому перці торгівельної марки „Аскоп”
Елементи
Об’єм, л
Маса, г
Кон-ція, мг/кг
Етап 1
Етап 2
Етап 1
Етап 2
Етап 1
Етап 2
Cd
0,010
0,010
1,0
1,0
0,0203
0,0188
Pb
0,010
0,010
1,0
1,0
0,0439
0,0414
Zn
0,010
0,010
1,0
1,0
3,21
2,56
Cu
0,010
0,010
1,0
1,0
0,264
0,276
As
0,010
0,010
1,0
1,0
0,0020
0,0020
Hg
0,010
0,010
1,0
1,0
0,005
0,005
Загальне значення
0,010
0,010
1,0
1,0
3,5452
2,9032
Отже, визначення показників безпеки замороженого перцю  торгівельної марки „Аскоп”, а саме вмісту пестицидів (алдрін, а- ГХЦГ, б- ГХЦГ, г- ГХЦГ, гептахлор, ДДЕ, ДДД і ДДТ) та токсичних елементів підтвердило безпечність швидкозамороженої продукції.
2.5.Вплив способів розморожування на якість замороженого перцю
Відмінною особливістю швидкозамороженої продукції є те, що процеси зберігання, транспортування, реалізації повинні здійснюватися при суворому дотриманні температурних режимів. Перепади температури протягом життєвого циклу продукту можуть зумовлювати зниження якості аж до повної її втрати.
Тому під час проведення товарознавчої експертизи обов’язковим є дослідження якості розмороженої продукції, що може опосередковано свідчити про дотриманні основних технологічних параметрів під час виробництва продукції.
Технологія розморожування відіграє дуже важливу роль в отриманні високоякісної продукції. Даний процес має не менше значення, ніж заморожування та зберігання, оскільки на цьому етапі можна як зберегти якість продукції, так і значно її погіршити. Зниження якості заморожених плодів і овочів під час розморожування зумовлене значною втратою клітинного соку, а також підвищенням ферментативної та мікробіологічної активності протягом обмеженого терміну.
Порівняно із процесом заморожування, процес розморожування протікає значно повільніше. Це зумовлено різницею температур між продуктом і навколишнім середовищем.
Технологічний процес розморожування можна розглядати як сукупність трьох періодів, а саме: нагрівання продукту до температури плавлення кристалів льоду; період переходу кристалів льоду в рідкий стан; нагрівання продукту до температури споживання.
Згідно з прийнятою класифікацією розморожування продуктів можна поділити на дві групи: розморожування за допомогою поверхневого нагрівання та розморожування за рахунок внутрішнього, або об’ємного нагрівання. До першої групи належать способи розморожування у повітряному, рідкому середовищі, паром та контактним способом із застосуванням нагрітої поверхні. Друга група включає способи розморожування із застосуванням електроенергії, яка перетворюється на теплову енергію одночасно по всьому об’єму продукту [36,42].
Одним із найпростіших способів розморожування є повітряний. У повітряному середовищі плоди та овочі розморожують при температурі близько 15оС протягом трьох годин. За допомогою поверхневого нагрівання потік теплоти в товщу продукту  надходить через поверхню, внаслідок чого процес розморожування відбувається повільно і нерівномірно.
Контактне розморожування у воді скорочує термін розморожування та призводить до втрат маси внаслідок випаровування води, а також спостерігається перегрівання поверхневих шарів продукту, що значно погіршує його якість.
При об’ємному способі розморожування всі частини продукту підлягають одночасному та рівномірному прогріванню. В зв’язку зі швидким розвитком технічного прогресу, значного поширення набув спосіб розморожування за допомогою мікрохвиль. До його переваг належить рівномірність нагрівання по всьому об’єму продукту, скорочення терміну розморожування, високий рівень санітарно-гігієнічних вимог та можливість отеплювання продуктів безпосередньо в упакуванні.  Продукти, розморожені в мікрохвильових печах, максимально зберігають смак, аромат, консистенцію і характеризуються мінімальною втратою клітинного соку, а також обробка сировини з застосуванням мікрохвиль пригнічує діяльність мікроорганізмів, які негативно впливають на якість продукції.
Одним із основних показників, за якими оцінюють якість продукту, є його консистенція у розмороженому вигляді. При поверхневому способі розморожування встановлений взаємозв’язок між консистенцією продукту та температурою отеплення, з підвищенням якої консистенція послаблюється. Ця закономірність не розповсюджується на зразки,  розморожені об’ємним способом. Це обумовлено тим, що при об’ємному розморожуванні практично відсутнє явище перекристалізації кристалів льоду і, відповідно, відсутнє додаткове травмування клітинних мембран зі зростаючими кристалами льоду [49].
Було проведено органолептичний аналіз перцю торгівельних марок „Аскоп”, „Дарус та „Дісконт”, після їх розморожування різними способами (повітряний, у рідкому середовищі, у мікрохвильовій печі) до температури всередині продукту 10ºС. Тривалість розморожування була різною. Так, на повітрі перець розморожувався протягом 90 хв.,  у холодній воді, упакований у полімерну плівку протягом 60 хв., а у мікрохвильовій печі – протягом  0,25 хв.
Органолептичну оцінку розмороженого різними способами перцю наведено в табл.2.6.

Таблиця 2.6
Органолептична оцінка розмороженого овочевого перцю, бали
Зовнішній вигляд
Колір
Смак
Аромат
Консистенція
Середній бал
1
2
3
4
5
6
ТМ „Аскоп”                       Повітряне розморожування
4,8
4,8
4,9
4,8
4,6
4,78
Розморожування у рідкому стані
4,9
4,8
4,8
4,7
4,5
4,74
Об’ємне розморожування у мікрохвильовій печі
4,8
4,8
4,9
4,9
4,7
4,82
ТМ „Дісконт”                     Повітряне розморожування
4,8
4
4,7
4,7
4,7
4,58
Розморожування у рідкому стані
4,7
4
4,6
4,6
4,6
4,5
Об’ємне розморожування у мікрохвильовій печі
4,9
4
4,7
4,8
4,8
4,64
ТМ „Дарус”                         Повітряне розморожування
3
3,8
3,2
3,2
3
3,24
Розморожування у рідкому стані
2,9
3,8
3
3
2,8
3,1
Об’ємне розморожування у мікрохвильовій печі
3,2
3,8
3,2
3,5
3,5
3,44
Отже, за органолептичними показниками заморожений  перець даних виробників, розморожений у повітряному та рідкому середовищах, практично не відрізняються. Зразки, розморожені у мікрохвильовій печі краще зберегли консистенцію, природній зовнішній вигляд, колір та характерний аромат та смак. Це говорить, що об’ємне розморожування з використанням мікрохвиль забезпечує отримання високоякісної продукції і споживати таку продукцію можна як відразу після розморожування, так і після кулінарної обробки.
Ми проводили дослідження зміни фізико-хімічних показників, а саме масової частки розчинних сухих речовин, вологоутримуючої здатності та вмісту вітаміну С, у перці різних виробників залежно від способу розморожування. Результати наведено в таблиці 2.7.
Таблиця 2.7.
Фізико-хімічні показники якості розмороженого
перцю різних виробників
Показники
Виробники
"Дісконт"
«Аскоп»
"Дарус"
Вологоутримуюча здатність, %
Способи розморожування:
об'ємний
водний
повітряний
89,80
87,50
85,66
91,54
89,03
88,90
85,20
83,03
78,45
М. ч. розчинних сухих речовин, %
Способи розморожування:
об'ємний
водний
повітряний
10,3
9,02
9,5
12,6
11,4
10,3
9,5
            8,9
8,7
Масова частка вітаміну С, мг/100 г
Способи розморожування:
об'ємний
водний
повітряний
193,3
168,9
145,5
195,5
170,2
175,3
189,8
156,4
128,9
З наведених у таблиці 2.7. даних видно, що вологоутримуюча здатність при розморожуванні у мікрохвильовій печі була вищою у перці усіх виробників порівняно з водним і повітряним способом розморожуванням, на 2-7% відповідно. Оскільки завдяки об'ємному способу відбувається розморожування рівномірно по всьому об'єму продукту, що значно скорочує час розморожування і  продукти характеризуються мінімальною втратою соку. При повільному розморожуванню (повітряному та водному) в рослинних тканинах продовжується явище перекристалізації, яке супроводжується збільшенням кристалів льоду, що викликає додаткове травмування клітинних мембран і зростанням втрат клітинного соку.
Щодо масової частки розчинних сухих речовин, то при об'ємному розморожуванні вона була більшою у перцю  ТМ«Аскоп»,  а у ТМ «Дарус» цей показник був менший, ніж  при інших способах розморожування.
Втрати вітаміну С при розморожуванні у мікрохвильовій печі були також найнижчими порівняно з іншими способами розморожування.  (приблизно на 4-7% від вмісту аскорбінової кислоти у замороженому перці). При розморожуванні у воді вони складали приблизно 15-20%, а найбільші втрати спостерігались при розморожуванні на повітрі — 40-60%.
Це вказує на зворотню залежність між тривалістю розморожування та цим показником, тобто чим менший термін розморожування, тим більша вологоутримуюча здатність продукту.
Отже, проведені дослідження показали що тривалість розморожування впливає на такі важливі показники замороженої продукції, як вологоутримуюча здатність, масова частка вітаміну С та масова частка розчинних сухих речовин. Об'ємне розморожування, яке дозволяє розморозити перець за короткий час,  максимально зберігає смак, аромат, консистенцію і характеризується мінімальною втратою клітинного соку із розчинними в ньому поживними речовинами та вітамінами.

Розділ 3.Оформлення та ризики при переміщенні через митний кордон     України  замороженої  плодоовочевої продукції
3.1.         Державне регулювання імпорту продовольчих товарів в
Україну
Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності суттєво впливає на формування стратегічних та тактичних планів прогнозування. Всі країни світу, без винятку, здійснюють державне регулювання зовнішньоторговельної діяльності, запроваджуючи в економічних відносинах з іншими країнами власну зовнішньоекономічну політику.
Особливістю сучасних національних систем регулювання зовнішньоекономічної діяльності є їх комплексний характер, що виявляється у використанні різноманітних інструментів регулювання, які взаємодіють і взаємодоповнюють один одного, а саме: економічного та адміністративного регулювання, а також валютно – фінансових заходів.
У цілому зовнішньоекономічна політика держави – це комплекс заходів, що мають на меті досягнення економікою країни певних переваг на світовому ринку і водночас захист внутрішнього ринку від конкуренції іноземних товарів. Можна сказати, що вона спрямована на стимулювання або обмеження імпорту або експорту товарів.
Головними інструментами такої політики є методи тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності [47].
Тарифні методи регулювання зовнішньої торгівлі займають центральне місце у системі реалізації державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Лібералізація зовнішньоторговельної політики як форма політики держави виявляється у зниженні тарифних ставок імпортних та експортних мит, наданні вагомих пільг щодо товарів походженням з країн, що розвиваються. Разом з тим протекціонізм як державна форма торговельної політики шляхом застосування високих імпортних ставок захищає внутрішній ринок від проникнення товарів не вітчизняного виробництва і стимулює розвиток експортного стратегічного прогнозування та планування у вітчизняних товаровиробників.
Тарифне регулювання зовнішньої торгівлі комплексно впливає на обсяги сум нарахованого мита на товари, що є об’єктом експортно – імпортних операцій. Слід зазначити, що комплексність впливу тарифного регулювання проявляється у потребі визначення митної вартості товару, з якої нараховуватимуться суми мита, коду товару відповідно до товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності та країни походження, що суттєво впливає на застосування окремих ставок мита до певних товарів.
Законом України “Про митний тариф України” визначено порядок формування і застосування митного тарифу України при ввезенні або вивезені товарів та обкладання їх митом. Систематизований звід ставок мита єдиний для всіх суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності незалежно від форм власності, організації господарської діяльності та територіального розташування, за винятком випадків, передбачених законами України та її міжнародними договорами[5].
Ставки митного тарифу встановлюються Верховною Радою України шляхом прийняття законів України з урахуванням висновків Кабінету Міністрів України.
З метою розробки пропозицій з питань митно – тарифного регулювання та врахування при цьому інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності і держави в цілому в 1994 році створено Митно – тарифну раду.
При імпорті замороженої плодоовочевої продукції нараховується ввізне (імпортне) мито (пільгова ставка – 0,2 EUR за 1кг, повна ставка – 0,4 EUR за 1кг); та сплачується ПДВ (20%).
    продолжение
--PAGE_BREAK--Нетарифне регулювання як комплекс адміністративних державних заходів суттєво впливає на здійснення зовнішньоторговельних операцій та віддзеркалює реалії державної політики України стосовно товарів, які перетинають митний кордон у процесі експортно – імпортних операцій. Місце нетарифного впливу на процедуру митного оформлення визначено  Митним кодексом України, де зазначено, що, крім митного, товари можуть підлягати санітарному, фітосанітарному, радіологічному та екологічному контролю. Водночас зазначено, що митне оформлення може бути завершене тільки після закінчення зазначених видів контролю.
 Нетарифне регулювання імпортних операцій при переміщенні замороженої продукції відбувається при виконанні таких обов’язкових умов:
1.                Санітарно – епідеміологічний висновок. Ввезення в Україну замороженої плодоовочевої продукції можливе лише за наявності даних щодо безпеки для здоров’я населення. Перелік та зміст цих даних встановлюється головним державним санітарним лікарем. У разі відсутності зазначених даних, реалізація та використання замороженого перцю закордонного виробництва дозволяється лише після отримання позитивного висновку державної санітарно – епідеміологічної експертизи, який видається підрозділами МОЗ України та є однією з позитивних підстав для митного оформлення партії товару (Додаток Б)
2.                При ввезенні товарів груп 01-24 згідно з УКТ ЗЕД представлення сертифікату відповідності  або свідоцтва про визнання є обов'язковою умовою для перевезення таких товарів через митний кордон. При цьому допускається ввезення в Україну у якості сировини для подальшої переробки згідно з контрактами, без надання сертифікату відповідності, за умови її перебування під митним контролем для здійснення обов'язкової сертифікації та за наявності письмового зобов'язання власника про вивезення цієї продукції за межі України у разі відмови у видачі сертифіката відповідності. Це стосується сировини, яка ввозиться безпосередньо переробним підприємством або поставляється до нього прямими посередниками на підставі відповідних Договорів (контрактів) (Додаток А).
3.                Всі підконтрольні та підкарантинні матеріали, що поступають з-за кордону і які пройшли фітосанітарний контроль на прикордонно-перепускному пункті, підлягають вторинному карантинному догляду, а при необхідності — лабораторній експертизі в місці призначення. При виявленні карантинних об'єктів вантажі підлягають очистці або знезараженню, в разі необхідності -знищенню.
4.                Сертифікат про походження. Заповнення сертифіката здійснюється в трьох примірниках (перший є оригіналом, другий і третій — копіями). Сертифікат повинен містити конкретні відомості про заморожений перець, на який він виданий, а саме: кількість місць і вид упаковки, опис продукції, вагу брутто й нетто. Крім того, зазначаються найменування та адреси відправника/експортера й одержувача/імпортера, засоби транспортування й маршрут прямування (наскільки це відомо), номер сертифіката; його форма; країна, що видала, і країна, для якої цей сертифікат видано найменування органу, уповноваженого відповідно до національного законодавства країни походження товару, дату видачі сертифіката, прізвище, ім'я та по батькові і підпис посадової особи, що оформила сертифікат, відбиток печатки цього компетентного органу. Форма сертифікату різних країн може відрізнятись одна від одної, але основні вище перераховані відомості містить кожний сертифікат про походження. Строк дії сертифіката форми не може перевищувати 12 місяців від дати його видачі. У разі втрати сертифіката про походження допускається подання митному органу офіційно завіреного дубліката сертифіката [20] (Додаток В, Г).
5.                Проходження радіологічного або екологічного контролю. Радіологічний контроль здійснюється уповноваженими підрозділами Мінекоресурсів України з метою недопущення незаконного переміщення через митний кордон України радіоактивно забруднених речовин. Підтвердженням факту проведення радіологічного контролю є наявність в товаросупровідних документах відмітки “Радіологічний контроль” або відмітки “Екологічний контроль”.
6.                Санітарний контроль на кордоні. Ввезення в Україну замороженої плодоовочевої продукції передбачає здійснення санітарного контролю на кордоні. У разі відсутності у пункті пропуску контрольної служби інспектор митниці викликає працівників цієї служби або робить відмітку у товаротранспортних документах про необхідність здійснення цього виду контролю пункті призначення.
7.                Додатковою підставою для митного оформлення, є наявність на тарі відомостей про назву продукту, масу, склад, вміст хімічних речовин або сполук, енергомісткість, дату граничного строку використання, умови зберігання, найменування та адреса виробника. Забороняється ввезення в Україну імпортних харчових продуктів без маркування державною мовою України.
Отже ми можемо сказати, що тарифні та нетарифні засоби регулювання експортно – імпортних операцій – є одними з найважливіших інструментів регулювання зовнішньоекономічних відносин України з іншими державами.
Зовнішньоекономічна політика нашої держави має виконувати основне завдання – стимулювати чи обмежувати експорт або імпорт замороженої плодоовочевої продукції, для досягнення економікою країни певних переваг на світовому ринку і на захист внутрішнього ринку від конкуренції іноземних товарів. Наявність відповідного національного правового забезпечення та уніфікованість його щодо правил міжнародної торгівлі, створюють певні особливості у здійсненні зовнішньої торгівлі. Чим більше національна законодавча база, яка регулює зовнішню торгівлю, наближена до світової, тим менше чинників, пов’язаних з національними обмеженнями, які впливають на розробку експортно – імпортних стратегічних рішень [52].
3.2. Митний контроль за переміщенням замороженої плодоовочевої                      продукції через митний кордон України
Митному контролю підлягають усі товари, що переміщуються через митний кордон України і він передбачає проведення митними органами мінімуму митних процедур, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи. Обсяг таких процедур та порядок їх застосування визначаються відповідно до Митного Кодексу, інших нормативно-правових актів, а також міжнародних договорів України.
Митний контроль здійснюється з метою  забезпечення дотримання державними органами, підприємствами  та їх службовими особами, а також громадянами  порядку переміщення через митний кордон України товарів.
Митний контроль здійснюється службовими особами митниці  шляхом:
Þ         перевірки документів та відомостей, необхідних для такого контролю;
Þ         митного огляду, переогляду;
Þ         обліку замороженої плодоовочевої продукції через митний кордон України;                
Þ         перевірки системи звітності та обліку замороженої плодоовочевої продукції що переміщуються через митний кордон України, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків i зборів, якi відповідно до законів справляються при переміщенні товарів через митний кордон України;          
Þ         огляду територій та приміщень складів тимчасового зберігання, митних ліцензійних складів, спеціальних митних зон, магазинів безмитної торгівлі та інших місць, де знаходяться або можуть знаходитись заморожена плодоовочева продукція, що підлягає митному контролю [58]
Під час проведення митного контролю митні органи самостійно визначають форму та обсяг контролю, достатні для забезпечення додержання законодавства України.
З метою забезпечення здійснення митними органами митного контролю за товарами та транспортними засобами, що переміщуються через митний кордон України, проведення заходів, пов'язаних з виявленням, попередженням та припиненням контрабанди та порушень митних правил, у пунктах пропуску на митному кордоні України, в межах прикордонної смуги на державному кордоні України, у морських i річкових портах, аеропортах, на залізничних станціях, на територіях підприємств, спеціальних митних зон, а також в інших місцях, визначених митними органами, створюються зони митного контролю.  Зони митного контролю в межах пунктів пропуску через державний кордон України створюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у справах охорони державного кордону України та центральним органом виконавчої влади в галузі транспорту. Їх режим —  це порядок доступу та перебування в таких зонах службових осіб, які безпосередньо забезпечують процес митного контролю та уповноважені особи, що представляють партію товару замороженої продукції, а також порядок переміщення її за межі зони митного контролю [51].
Заморожена плодоовочева продукція перебуває під митним контролем з моменту його початку i до закінчення згідно з заявленим митним режимом. У разі ввезення на митну територію України партії митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України. У разі вивезення за межі митної території України митний контроль розпочинається з моменту пред'явлення партії товарів, митного оформлення та їх декларування. Тривалість перебування партії замороженої плодоовочевої продукції під митним контролем на території зони митного контролю у пункті пропуску на митному кордоні України встановлюється відповідно до технологічної схеми пропуску через митний кордон товарів. Митний контроль закінчується в таких випадках:     
 - ввезення на митну територію України — після здійснення у повному обсязі митного оформлення партії замороженої плодоовочевої продукції, що переміщується через митний кордон України;      
 - вивезення за межі митної території України — після здійснення у повному обсязі митного оформлення партії товарів та перетинання ними митного кордону України, за винятком митних режимів, які передбачають перебування під митним контролем протягом усього часу дії митного режиму.    
Заморожена плодоовочева продукція, що переміщується через митний кордон України, разом з її упаковкою та маркуванням, транспортними засобами, якими вони переміщується через митний кордон, а також документи на ці товари i транспортні засоби пред'являються для контролю митним органам у незмінному стані в пунктах пропуску через митний кордон України та в інших місцях митної території України, встановлених митними органами для здійснення митного контролю та оформлення, не пізніше ніж через три години після прибуття зазначених товарів i транспортних засобів у пункт пропуску.                              Особи, якi переміщують партію замороженої плодоовочевої продукції через митний кордон України, подають митним органам документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю.
Документи, які передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 1 лютого 2006 р. N 80, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України[13]:
1.Митна декларація
   2.Товарно-транспортний документ на  перевезення  (залізнична
накладна   (УМВС  (СМГС),  ЦІМ  (СІМ)),  авіаційна  накладна  (Air
Waybill), коносамент (Bill of Lading) тощо
3. Зовнішньоекономічний договір
4.Рахунок  (Invoice)  або  інший  документ,  який   визначає
вартість товару (Додаток Л)
Документи, необхідність подання яких визначається нормативно-правовими актами Держмитслужби з урахуванням мети переміщення, виду транспорту, характеру товару, способів розрахунку та інших факторів, що впливають на митні процедури:
5.Декларація  митної   вартості   (подається   у   випадках,
визначених Кабінетом Міністрів України)
6.Декларація   про  встановлені  виробником  або  імпортером
максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари
7.Облікова картка суб'єкта  зовнішньоекономічної  діяльності
або її копія, завірена цим суб'єктом
8.Лист  про погодження (подається підприємством,  розміщеним
поза зоною діяльності митного органу)
9.Документ контролю за доставкою товарів
10.Документи про надання фінансових гарантій
11.Ліцензія митного перевізника
12.Книжка МДП, книжка АТА, книжка CPD
13.Свідоцтво   про   допущення   транспортного   засобу   до
перевезення товарів під митними печатками і пломбами
14.Акти  приймання-передачі 
15.Посередницький договір
16.Документ  на   право   провадження   митної   брокерської
діяльності
17.Документи,  що  використовуються  для  визначення  митної
вартості товарів
18.Документи, що визначають країну походження товарів
19.Документи,   що   містять   відомості,   необхідні    для
визначення коду  товару  згідно  з   УКТЗЕД
( 2371а-14, 2371б-14, 2371в-14, 2371г-14 )
20.Платіжні  доручення,  касові  ордери,  що   підтверджують
сплату податків і зборів (обов'язкових платежів)
21.Векселі (відповідно до законодавства)
22.Документи,  що  підтверджують  право  на  застосування до
товарів пільгового режиму оподаткування
23.Документи,   що   підтверджують   право    розпорядження,
володіння чи користування товаром та/або транспортним засобом
24.Заява  підприємства  для  здійснення  митного  оформлення
товарів (у спрощеному порядку,  для розміщення їх у митні  режими,
для подання тимчасової, неповної, періодичної митної декларації)
25.Документи, які відповідно до законодавчих актів видаються
державними органами для здійснення  митного  контролю  та  митного
оформлення товарів і транспортних засобів,  що переміщуються через
митний кордон України
Суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності та фізичні особи, які переміщують через митний кордон України заморожену плодоовочеву продукцію, на вимогу митного органу зобов’язані здійснювати навантаження, вивантаження, перевантаження, усунення пошкоджень упаковки, упакування та перепакування товарів, що підлягають митному контролю та оформленню. Навантаження, вивантаження, перевантаження, усунення пошкоджень упаковки, упакування та перепакування товарів, щодо яких митне оформлення не було закінчене, а також зміна ідентифікаційних знаків чи маркування на цих товарах або їх упаковці можуть здійснюватися тільки з дозволу митного органу. Такі операції з товаром, що перебуває під митним контролем, здійснюється за рахунок підприємств чи громадян, які переміщують заморожену плодоовочеву продукцію через митний кордон України. Також при здійсненні митного контролю в разі необхідності митні органи можуть залучати експертів та спеціалістів сторонніх організацій. 
На підставі міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку, на митному кордоні України може здійснюватися спільний митний контроль разом з митними органами суміжних держав [47].
Безпосередньо під час митного контролю партії замороженої плодоовочевої продукції здійснюється:       
— перевірка правильності застосування валютного курсу;
— перевірка вiдповiдності даних про банківські реквізити підприємства (графа 28), зазначених в електронній копії ВМД, даним, якi мiстяться в поданих документах i в переліку вповноважених банків України, що надсилається Держмитслужбою України митним органам;
— перевірка наявності за декларуванням замороженого перцю у реєстрі товарів, що містять об'єкти інтелектуальної власності, який ведеться Держмитслужбою України;
— перевірка правильності класифікації та кодування замороженого перцю (згідно з поданими документами);
— перевірка правильності визначення митної вартості товарів. За наявності ДМВ — зазначення в ній у встановленому порядку рішення, прийнятого за результатами такої перевірки;
— перевірка надходження коштів суб'єкта ЗЕД на спеціальний рахунок митного органу та перевірка правильності заповнення графи В ВМД;
— перевірка правильності визначення країни походження замороженого перцю (згідно з поданими документами);
— перевірка правильності нарахування податків i зборів (обов'язкових платежів) за ВМД та застосування пільг у їх сплаті відповідно до законодавства;


Не сдавайте скачаную работу преподавателю!
Данный реферат Вы можете использовать для подготовки курсовых проектов.

Доработать Узнать цену написания по вашей теме
Поделись с друзьями, за репост + 100 мильонов к студенческой карме:

Пишем реферат самостоятельно:
! Как писать рефераты
Практические рекомендации по написанию студенческих рефератов.
! План реферата Краткий список разделов, отражающий структура и порядок работы над будующим рефератом.
! Введение реферата Вводная часть работы, в которой отражается цель и обозначается список задач.
! Заключение реферата В заключении подводятся итоги, описывается была ли достигнута поставленная цель, каковы результаты.
! Оформление рефератов Методические рекомендации по грамотному оформлению работы по ГОСТ.

Читайте также:
Виды рефератов Какими бывают рефераты по своему назначению и структуре.

Сейчас смотрят :

Реферат Учет финансовых результатов страховой организации
Реферат Управление развитием персонала и оценка деятельности коммерческого банка
Реферат Учреждение банка. Банковская операционная деятельность
Реферат Управление рисками кредитных портфелей
Реферат Услуги банков по размещению временно свободных средств организации
Реферат Управління ліквідністю в комерційному банку
Реферат Управление золотовалютными резервами центральных банков
Реферат Услуги коммерческих банков
Реферат Управління банківськими ризиками (на прикладі ВАТ КБ "Іпобанк")
Реферат Учет операций на текущих счетах банка
Реферат Учет страховых взносов ООО "Великоросс"
Реферат Управление кредитным риском в коммерческом банке (на примере банка "Северная казна")
Реферат Фінансовый звіт за 2007 рік ВАТ "Райффайзен - банк Аваль"
Реферат Учет материальных запасов в коммерческом банке
Реферат Фінансова надійність страхової компанії