Реферат по предмету "Таможенная система"

Узнать цену реферата по вашей теме


Організаційна та правова регламентація діяльності митного органу України (МОУ) на прикладі діяльності Київської обласної митниці

ДИПЛОМНАМАГІСТЕРСЬКА РОБОТА
на тему: Організаційната правова регламентація діяльності митного органу України (МОУ) на прикладідіяльності Київської обласної митниці
2010

Реферат
Магістерська робота містить 132 стор., 7 табл., 28 рис.,список літератури з 50 найменувань, 6 додатків на 14 стор.
Організаційна та правова регламентація діяльності митногооргануУкраїни (на прикладі діяльності Київської обласної митниці)
Об’єкт дослідження – діяльність Київської обласноїмитниці.
Предметом дослідження є система організаційної таправової регламентації діяльності митного органу України на прикладі Київськоїобласної митниці.
Мета дипломної роботи полягає в аналізі існуючогорівня організаційної та правової регламентацій діяльності регіональної митниціта розробці пропозицій по удосконаленню рівня організаційної та правовоїреглаиентації діяльності регіональної митниці в рамках концепції розробкисистеми «Електронна митниця» в Україні.
За результатами дослідження сформульовані висновки,що впровадження спрощення митного контролю та митного оформлення шляхомзастосування електронних ВМД (система «Електронна митниця»), наблизить митніпроцедури в Україні до європейських та світових стандартів та значно полегшитьроботу законослухняним суб'єктам ЗЕД. Щодо митної справи, то системне спрощенняпроцедур митного контролю перекладає увагу митних органів у бік вибірковогоконтролю товарів. При цьому особливого значення набувають аналіз та управлінняризиками. Активна робота в цьому напрямі спеціалістів відповідних департаментівта спеціалізованих митних установ Держмитслужби забезпечить ефективністьзастосування електронного декларування.
Одержані результати можуть бути використані впрактичній роботі Київсь-кої обласної митниці.
Рік виконання роботи – 2010.
Рік захисту роботи – 2010.

Анотація
Магістерської роботи на тему „Організаційна таправова регламентація діяльності митного органуУкраїни” (на прикладі діяльностіКиївської обласної митниці)
Магістерська робота присвячена вирішенню теоретичнихта організаційних питань формування системи організаційної та правовоїрегламентації діяльності регіональної внутрішньої митниці України, яказаймається виключно експортним та імпортним оформленням та контролем товарів іпослуг, які експортуються/ ім-портуються наземним транспортом в/із Київськуобласть.
Ключові слова: МИТНИЦЯ, МИТНИЙ КОДЕКС, ЕКСПОРТ,ІМПОРТ, МИТНИЙ КОНТРОЛЬ, МИТНЕ ОФОРМЛЕННЯ, МИТНА СТАТИСТИКА, МИТНІ ПРОЦЕДУРИ,ЄДИНА ІНФОРМАЦІЙНА СИСТЕМА ДМСУ, СИСТЕМА «ЕЛЕКТРОННА МИТНИЦЯ»

Зміст
Вступ. 6
Розділ 1. Теоретичні аспекти організаційної таправової регламентації діяльності МОУ   8
1.1 Роль МОУ в зовнішньоекономічній діяльностідержави. 8
1.2 Державне регулювання діяльності МОУ та їхправовий статус. 17
1.3 Сутність регламентації діяльності тавзаємодії МОУ з іншими державними органами і бізнесом. 24
1.4 Висновки до розділу 1. 38
Розділ 2. Дослідження сучасного стануорганізаційної та правової регламентації діяльності МОУ… 41
2.1 Аналітичний огляд експортно-імпортнихоперацій в Україні 41
2.2 Виявлення зовнішніх та внутрішніх факторіввпливу на регламентацію діяльності Київської обласноїмитниці 44
2.3 Оцінка ефективності організаційної та правової регламентації діяльності Київської регіональноїмитниці 58
2.4 Висновки до розділу 2. 67
Розділ 3. Напрямки підвищення рівняорганізаційної та правової регламентації діяльностіКиївської обласної митниці 70
3.1 Напрями вдосконалення організаційної та правової регламентації діяльності Київськоїобласної митниці 70
3.2 Аналіз чинників регламентації діяльностіМОУ… 98
3.3 Розробка заходів щодо підвищенняефективності інформаційної системи МОУ (із застосуванням ПЕОМ) 110
3.4 Висновки до розділу 3. 129
Висновки та пропозиції 134
Список використаних джерел. 139
Додаток А… 146
Додаток Б. 147
Додаток В… 150
Додаток Г. 157
Додаток Д… 158
Додаток Е. 159

Вступ
Актуальність теми магістерського дипломногодослідження полягає в важливості гармонізації регламентів митних процедур вУкраїні з вимогами митних регламентів Євросоюзу та інших країн при створенні електроннихінформаційних систем, які будуть функціонально сумісні з аналогічними системамирізних країн, доступні, керовані, безпечні, об'єднані та контрольовані.
/>Об’єкт дослідження дипломної роботи– діяльність Київської обласної митниці.
Предметом дослідження дипломної роботи є система організаційноїта правової регламентації діяльності митного органу України на прикладіКиївської обласної митниці.
Мета дипломної роботи полягає в аналізі існуючогорівня організаційної та правової регламентацій діяльності регіональної митниціта розробці пропозицій по удосконаленню рівня організаційної та правовоїреглаиентації діяльності регіональної митниці в рамках концепції розробкисистеми «Електронна митниця» в Україні.
Завданнями роботи є:
1. Проаналізувати правове положення Державної митноїслужби в Україні.
2. Виконати аналіз сутності організаційної таправової регламентації діяльності Державної митної служби України
3. Провести дослідження сучасного стануорганізаційної та правововї регламентації діяльності митних органів України наприкладі аналізу діяльності Київської обласної митниці.
4. Запропонувати напрямки підвищення рівня організаційноїта правової регламентації діяльності Київської обласної митниці в рамкахконцепціїї впровадження системи «Електронна митниця» в Україні.
В якості методологічної бази в роботі буливикористані історичний метод, методи статистичного аналізу з використанням ПЕОМ.
Інформаційною базою досліджень були матеріалиДержавного комітету статистики України, Державної митної служби України таКиївської обласної митниці за 2008 — 2010 рр.
Практична цінність отриманих результатів полягає втому, що підтверджена важливість впровадження спрощення митного контролю тамитного оформлення шляхом застосування електронних ВМД (система «Електроннамитниця»), які наблизять митні процедури в Україні до європейських та світовихстандартів та значно полегшить роботу законослухняним суб'єктам ЗЕД. Щодомитної справи, то системне спрощення процедур митного контролю перекладає увагумитних органів у бік вибіркового контролю товарів. При цьому особливогозначення набувають аналіз та управління ризиками. Активна робота в цьомунапрямі спеціалістів відповідних департаментів та спеціалізованих митнихустанов Держмитслужби забезпечить ефективність застосування електронногодекларування.
Наукова новизна отриманих результатів полягає ввиявленні шляхів удосконалення «електронних» митних процедур в державах світу внапрямку створення Центральної бази Світової митної ради, яка дозволитьелектронний обмін «попередніми» деклараціями між країнами вивезення та ввозутовару/послуг (особливо для морських суден та авіаційних міжнароднихперевезень) та суттєво стандартизує і спростить митні процедури.
Одержані результати можуть бути використані впрактичній роботі Київсь-кої обласної митниці.
Магістерська робота складається з вступу, 3розділів, висновків та рекомен-дацій, додатків, містить 132 стор., 7 табл., 28рис., список літератури з 50 наймену-вань, 6 додатків на 14 стор.

Розділ 1. Теоретичні аспектиорганізаційної та правової регламентації діяльності МОУ
/>1.1Роль МОУ в зовнішньоекономічній діяльності держави
Формування незалежної та суверенної держави зумовлюєнеобхідність здійснення незалежної зовнішньої політики. На даний час Українавизначила своє прагнення інтегруватися до Європейської Спільноти, що передбачаєприведення законодавства України відповідно до світових стандартів тапроведення низки заходів економічного характеру. Захист державного кордону єневід’ємною частиною загальнодержавної системи забезпечення національноїбезпеки і полягає у скоординованій діяльності митних органів України з іншимиорганами виконавчої влади. Підприємствам, організаціям та установам, а такожгромадянам, що переміщують товари та транспортні засоби через митний кордонУкраїни, необхідно знати вимоги митного законодавства, дотримуватисьвстановленого порядку та принципів переміщення через митний кордон України дляефективнішої взаємодії. Тому ця тема є актуальною в наш час.
Для реалізації функцій, покладених на митницю,необхідне здійснення митного контролю та митного оформлення товарів татранспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України суб’єктамиЗЕД. Митні органи здійснюють взаємодію з підприємствами в наступних основнихнапрямках [41]:
Організують проведення контролю за додержаннямзаконодавства України у сфері митно-тарифної справи.
Сприяють захисту iнтелектуальної власностi учасникiвзовнiшньо-економiчних зв'язкiв, iнших юридичних та фiзичних осiб.
Застосувують заходи тарифного та нетарифногорегулювання процесів перемiщеннi товарiв через митний кордон України.
Здійснюють митний контроль та митне оформленнятоварiв i транспортних засобiв, що перемiщуються через митний кордон України.
Здійснюють комплексний контроль, спільно ізНаціональним банком, дотримання правил перемiщення валютних цiнностей черезмитний кордон України.
Створюють сприятливі умови для прискореннятоварообiгу та пасажиропотоку через митний кордон України.
Надают інформаційно-аналітичні послуги.
Здiйснюють верифiкацiю (встановлення достовiрностi)сертифiкатiв походження товарiв з України.
Митним кодексом України законодавчо визначеніпринципи митного регулювання, якими керуються митні органи. Так, згідно зі ст.4 МК України [1] митне регулювання здійснюється на основі принципів: 1) виключноїюрисдикції України на її митній території; 2) виключної компетенції митних органівУкраїни щодо здійснення митної справи; 3) законності; 4) єдиного порядку переміщеннятоварів і транспортних засобів через митний кордон України; 5) системності; 6)ефективності; 7) додержання прав та охоронюваних законом інтересів фізичних таюридичних осіб; 8) гласності та прозорості.
До того ж такі принципи митного регулювання, як:законність; системність; ефективність; додержання прав та охоронюваних закономінтересів фізичних та юридичних осіб; гласність та прозорість є конституційнимизагальноправовими принципами діяльності будь-якого органу державногоуправління, тому вони також є принципами діяльності митної служби за всіманапрямками, у т.ч. за напрямком взаємодії з підприємствами.
Доцільно виділити ще й такі принципи взаємодії [42]:
коректність; професіоналізм; зрозумілість;
відповідність заходів впливу скоєним правопорушенням;
реальність; науковість; доброзичливість;
повнота та комплексність дій;
неупередженість, дієвість, оперативність,результативність, гласність, універсальність, офіційність;
принцип взаємодії спеціалізованих контролюючихорганів між собою та з правоохоронними органами.
Суб’єкти господарської діяльності України таіноземні суб’єкти господарської діяльності при здійсненні зовнішньоекономічнихоперацій керуються такими принципами [2]:
1. Принципом суверенітету народу України уздійсненні зовнішньоеко-номічної діяльності, що полягає у:
— виключному праві народу України самостійно танезалежно здійснювати зовнішньоекономічну діяльність на території України здотриманням вимог законодавчих актів;
— обов’язку України неухильно виконувати всідоговори і зобов'язання в галузі міжнародних економічних відносин;
2. Принципом свободи зовнішньоекономічногопідприємництва, що полягає у:
— праві суб'єктів зовнішньоекономічної діяльностідобровільно вступати у зовнішньоекономічні зв'язки;
— праві суб'єктів зовнішньоекономічної діяльностіздійснювати її в будь-яких формах, які прямо не заборонені чинними законамиУкраїни;
— обов'язку додержуватись порядку, встановленогозаконами України;
— виключному праві власності суб'єктівзовнішньоекономічної діяльності на всі одержані ними результатизовнішньоекономічної діяльності;
Принципом юридичної рівності і недискримінації, щополягає у:
рівності перед законом всіх суб'єктівзовнішньоекономічної діяльності, незалежно від форм власності, в тому числідержави, при здійсненні зовнішньоекономічних операцій;
— забороні будь-яких, крім передбачених законами,дій держави, результа-том яких є обмеження прав і дискримінація суб'єктівзовнішньоекономічної діяльності, а також іноземних суб'єктів господарськоїдіяльності за формами власності, місцем розташування та іншими ознаками;
4. Принципом верховенства закону, що полягає у:
— регулюванні зовнішньоекономічної діяльності тількизаконами України;
— забороні застосування підзаконних актів та актівуправління місцевих органів, що у будь-який спосіб створюють для суб'єктівзовнішньоекономічної діяльності умови менш сприятливі, ніж ті, які встановленізаконами України
5. Принципом захисту інтересів суб'єктівзовнішньоекономічної діяльності, який полягає у тому, що Україна як держава:
— забезпечує рівний захист інтересів всіх суб'єктівзовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб'єктів господарської діяльностіна території України згідно з законодавством України;
— здійснює рівний захист вітчизняних суб'єктівзовнішньоекономічної діяльності зa межами України згідно з нормами міжнародногоправа;
— здійснює захист державних інтересів України як наїї території, так і за її межами лише відповідно до законів України та умовпідписаних нею міжнародних договорів та норм міжнародного права.
6. Принципом еквівалентності обміну, неприпустимостідемпінгу при ввезені та вивезені товарів.
Проте, варто сказати що хоча й ці принципизагальновідомі, нажаль не всі їх дотримуються на 100% .
Взаємодія митних органів та підприємств відбуваєтьсяпід час здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, предметів,які переміщуються через митний кордон. Система митного контролю та митногооформлення є адміністративними заходами, які здійснює держава при регулюваннізовнішньоекономічної діяльності підприємства [1]. Ці адміністративні інстру-ментивходять до системи митного управління зовнішньоекономічними зв’язками.
Особливим напрямком діяльності митних органівУкраїни є міжнародне співробітництво. Воно зумовлено спільними для митних Іорганів функціями та завданнями, у принципі схожим митним законодавством,участю у міжнародних конвенціях у сфері митної справи, наявністюзагальновизнаних систем класифікації та кодування товарів, митних режимів,митної статистики тощо. Взаємодія між митними органами України та іншимидержавами регулюється міжнародними актами. Із подальшою інтеграцією України умитні союзи це співробітництво буде здійснюватися на основі взаємної довіримитних органів однієї країни-учасниці митного союзу до ' митних операцій митнихінших країн-учасниць митного союзу.
Міжнародна діяльність митних органів спрямовуєтьсята координується Кабінетом Міністрів України. Проведення переговорів таконсультативної роботи, пов'язаної з підготовкою міждержавних. міжурядових іміжвідомчих угод з питань митної справи може здійснюватись спеціальноуповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи задорученням Кабінету Міністрів України в обсязі повноважень, наданих ним.Відповідно до 1 ст. 37 МК України [1] міжнародне співробітництво у сфері митноїсправи проявляється через заходи, що наведені на рис.1.1.
Для виконання покладених на митні органи завданьвони здійснюють оперативний зв'язок між собою. Відповідно до ст. 38 МК України[1] з метою розв'язання невідкладних питань щодо пропуску товарів ітранспортних засобів, виявлення та припинення контрабанди і порушення іншихвимог митного законодавства, забезпечення законності і правопорядку в пунктахпропускання через митний кордон України. Начальникові регіональної митниці,начальникові митниці та їх заступникам надається право проведення робочихзустрічей з представниками митного органу суміжної іноземної держави. Про час,умови і мету таких зустрічей начальник митного органу або його заступникінформує начальника відповідного органу охорони Державного кордону України. Сампорядок проведення таких зустрічей визначається Положенням, затвердженимКабінетом Міністрів України.
/>
Рис.1.1. Міжнародне співробітництво у сфері митноїсправи [1]
На сьогодні актуальною є організація роботи митницьз населенням, у тому числі громадськими формуваннями, з питань можливоговиявлення шляхів та каналів незаконного переміщення через митний кордонтоварів, іноземної та національної валюти, інших цінностей, встановленняпричетних до цього осіб чи зловживань з боку працівників митниць.
Ефективність існування будь-якої організаційноїсистеми залежить від якості виконання функціональних завдань, які стоять переднею, тобто наскільки результативно працює дана система при регулюванні певнихпроцесів.
Орієнтація на ринкову модель господарюванняпотребувала корінної зміни всієї економічної системи. При цьому одним із головнихфундаментів нової економічної політики стає інтегрування до світовогоекономічного простору. Відміна основного принципу побудови зовнішньоекономічноїполітики при централізовано-плановій системі — монополії держави назовнішньоекономічну діяльність — зумовила необхідність побудови нової системирегулювання відносин у сфері міжнародних економічних зв'язків, яка повиннабазуватися на адекватних інструментах ринкової моделі господарювання.
При використанні в СРСР автократичної моделізовнішньоекономічної політики, яка грунтувалась на монополії держави наздійснення зовнішньоекономічної діяльності, домінували адміністративні заходирегулювання світогосподарських відносин. За допомогою директивного плануваннявизначалися і обсяги, і номенклатура експорту чи імпорту. Кількість суб'єктівгосподарської діяльності, які могли здійснювати дані операції, була зведена домінімуму, функціонували тільки уповноважені державою юридичні особи, якправило, — зовнішторги. У такій моделі взаємовідносин з іншими країнами митнасистема відігравала, як правило, контрольно-правоохоронну функцію.
Орієнтація на ринкову модель господарювання зпоступовим входженням країни до світового економічного простору, збільшеннякількості суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності з підвищенням їх активностіна зовнішньому ринку не тільки значно розширили спектр функціональних завданьмитної системи, але й потребували її корінної перебудови.
Після прийняття Декларації про державний суверенітетУкраїна почала самостійно визначати митну політику, створюючи при цьому власнумитну систему та здійснюючи митне регулювання зовнішньоекономічної діяльностіна своїй території. Вибір оптимальної структури митної служби і варіантарозміщення митних органів на території країни — один із головних елементів організаціїмитної системи.
При цьому основним принципом формування іфункціонування даної системи є принцип єдиної системи митних органів, якийнерозривно пов'язаний з однорідними принципами функціонування митної системи — єдина митна політика, єдина митна територія, єдине митне законодавство, єдинетарифне регулювання і поєднання його з заходами економічної політики. Будучиінструментом економічної політики, митна система України, насамперед, вирішуєтакі завдання [8]:
— захист економічних інтересів України за сприяннярозвитку зовнішньоекономічних зв'язків;
— контроль за додержанням вимог як митногозаконодавства України, так і зобов'язань, що випливають з міжнародних договорівУкраїни стосовно митної справи;
— використання засобів митно-тарифного регулюванняторговельно-економічних відносин з урахуванням пріоритетів розвитку економікикраїни;
— створення сприятливих умов для участі України уміжнародному співробітництві;
— вдосконалення системи митного контролю, митногооформлення і митного оподаткування товарів та інших предметів при переміщенніїх через митний кордон України;
— здійснення заходів щодо захисту інтересівспоживачів товарів;
— контроль за додержанням суб'єктамизовнішньоекономічної діяльності державних інтересів на зовнішньому ринку;
— сприяння захисту прав інтелектуальної власностіучасників зовнішньоекономічної діяльності;
— створення сприятливих умов для прискоренняпасажиропотоку та збільшення товарообігу через митний кордон;
— здійснення комплексного контролю разом зНаціональним банком України за валютними операціями;
— боротьба з контрабандою, здійснення заходів щодозапобігання порушенню митних правил;
— ведення інформаційно-аналітичної роботи і митноїстатистики. Відповідно до нормативних документів, регулювання митної справиздійснюють найвищі органи влади та управління України: Президент України;Верховна Рада; Кабінет Міністрів України.
Протягом еволюції митної системи України значнихзмін зазнало і регулювання митними органами. На перших етапах еволюції митноїсистеми прерогатива була віддана законодавчій та виконавчій владі, на наступних- безпосереднє керівництво Державною митною службою України здійснюєтьсяПрезидентом України [8].
Використання такого ефективного інструментурегулювання міжнародних економічних відносин, як митна, система потребуєформування досить сильної та ефективної управлінської вертикалі з метоюреалізації, насамперед, державних інтересів. Наявність суперечностей прирегулюванні митної системи між різними гілками влади зумовлює певні колізії нетільки в теорії, але й на практиці.
Підпорядкування митних органів певній державнійінституції залежить від домінування тих чи інших функціональних завдань, яківирішує даний орган у системі зовнішньоекономічної політики. Є країни, де митніоргани підпорядковані безпосередньо міністерствам зовнішньої торгівлі,зовнішньоекономічних зв'язків, економіки, але більшість країн світу ввела митніоргани до структури міністерства фінансів. Основним аргументом даногопідпорядкування є необхідність контролю за фінансовими потоками певноюдержавною структурою. Тобто фіскальні органи підпорядковуються органамфінансового контролю.
З метою розробки пропозицій з питань митно-тарифногорегулювання, з вираховуванням як інтересів зовнішньоекономічної діяльності, такі держави в цілому, при Кабінеті Міністрів України діє Митно-тарифна рада, якафункціонує з 1994 p., самостійно визначаючи порядок і регламент своєї роботи.Метою створення даного органу в системі митного регулюваннязовнішньоекономічної діяльності є вироблення узгодженої та ефективноїмитно-тарифної політики. До складу Митно-тарифної ради входять представникипрактично всіх відомств, які беруть активну участь у зовнішньоекономічнихзв'язках, — Мінекономіки, Держмитслужби, Мінфіну, Мінюсту, Міністерствазакордонних справ, Мінпрому, Міністерства сільського господарства, КабінетуМіністрів України.
Функції робочого апарату Митно-тарифної ради, яківиконує Центральний апарат Державної митної служби України [8], є наступними:
— розробка пропозицій з основних напрямківмитно-тарифної політики України, включаючи пропозиції про прийняття, відміну івикористання митних ставок, надання тарифних пільг і преференцій, а також змінив номенклатурі Єдиного митного тарифу України;
— підготовка і розгляд проектів законодавчих актівУкраїни і міжнародних договорів України з митно-тарифного регулювання;
— розробка заходів, спрямованих на захистукраїнського ринку при ввезенні на митну територію України і вивезенні за їїмежі товарів.
/>1.2Державне регулювання діяльності МОУ та їх правовий статус
Державне регулювання діяльності митних органів вУкраїні здійснюється вищими органами державної влади України на основіприйнятих законів та інших нормативних актів. Митні органи України не маютьправа проводити оперативно-розшукові дії і не належать до правоохоронних. Цепитання є вельми дискусійним, що проявилося при прийнятті нового МК України [1].На мій погляд, митні органи стовідсотково можуть бути віднесені доправоохоронних органів.
Здійснення митної політики України відповідно дозаконів України та координація діяльності міністерств, державних комітетів тавідомств України з питань митної справи забезпечується KM України [11]. До тогож KM України встановлює розміри мита та зборів, плати за митні процедури;проводить переговори та укладає міжнародні договори України з митних питань увипадках, передбачених законами України; подає на розгляд Верховної РадиУкраїни пропозиції щодо удосконалення системи митних органів України.
Відповідно до ст. 14 МК України [1] cпеціальноуповноважений орган виконавчої влади в галузі митної справи утворюється,реорганізується та ліквідується за поданням Прем'єр-міністра УкраїниПрезидентом України [11]. Такий підхід є невипадковим і спричинив суперечку приприйнятті МК України. Якщо б така назва була б закріплена безпосередньо у МК,то, зважаючи на складнощі внесення змін у кодифіковані акти, це б у подальшомустало перепоною для зміни назви такого органу. Спеціально уповноваженим органомв галузі митної справи є Державна митна служба України (ДМСУ), яка і очолюєсистему митних органів України [8]. Нагадаємо, що раніше вона називалася митнаслужба України.
До системи митних органів поряд з ДМСУ входятьрегіональні митниці, митниці, митні пости, спеціалізовані митні установи таорганізації, навчальні заклади. В системі митних органів України діють митнілабораторії, кінологічні центри та інше. Цікаво, що, на відміну від ранішедіючого МК, новий безпосередньо встановлює правовий статус основних ланоксистеми митних органів України [1].
Система митних органів України є дворівневою. Допершого рівня належать ДМСУ, а другий — це територіальні органи, які здійснюютьсвою діяльність тільки на території визначеного їм регіону [11]. При цьому межідіяльності регіональних митниць не завжди збігаються з межамиадміністративно-територіальних регіонів.
Взаємовідносини в системі митних органів Українизасновані на сполученні централізації і децентралізації. Кожен нижчий орган повертикалі підпорядковується вищому. При цьому централізоване управліннядіяльністю митних органів гармонічно доповнюється ініціативою івідповідальністю за виконання покладених завдань регіональними управліннями,митницями та митними постами.
Для митних органів є характерними [1]:
єдність мети діяльності — здійснення єдиної митноїполітики;
єдність завдань — ефективне використання всіхінструментів митного оформлення та контролю для забезпеченнязовнішньоекономічної діяльності та обміну, захисту національного ринку;
єдність функцій — участь у розробці та реалізації митної| політики, забезпечення дотримання законності в межах наділеної і компетенціїщодо захисту економічних інтересів України, стягнення І мита та інших платежів,боротьба з контрабандою.
Сучасний правовий статус Державної митної службиУкраїни визначається Конституцією України, новим Митним Кодексом України [1] тавідповідною до МК Постановою Кабінету міністрів України «Про затвердженняПоложення про Державну митну службу України» від 18 липня 2007 р. N 940 [11],згідно якій
Державна митна служба України визнається центральниморганом виконавчої влади зі спеціальним статусом. Правовий статус Державноїмитної служби України [8], чи як це записало у новому МК України [1],спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі митноїсправи включає в себе: завдання, функції, повноваження, що передбачені ібезпосередньо нормативними актами. Ними визначена і структура цих органів.

/>
Рис.1.2. Завдання Держмитслужби України [11]
Як вказано у ч.2 ст.13 МК України [1], спеціальноуповноважений центральний орган виконавчої влади у галузі митної справиспрямовує, координує та контролює діяльність митних органів, спеціалізованихмитних установ та організацій щодо виконання законодавства України з питаньмитної справи.
Для виконання зазначених завдань Державна митнаслужба України, як центральний орган виконавчої влади зі спеціальноюкомпетенцією та головна ланка системи митних органів України [8]: організовуєта контролює діяльність митних органів; забезпечує своєчасне і повне внесеннядо державного бюджету коштів від податків, зборів (обов'язкових платежів),справляння яких згідно із законодавством покладено на митні органи; вживаєразом з іншими органами виконавчої влади заходів, спрямованих на недопущеннянезаконного вивезення за кордон цінностей, що становлять культурне абоісторичне надбання українського народу; розробляє та здійснює самостійно або у взаємодіїз іншими органами виконавчої влади заходи щодо запобігання контрабанді,порушенню митних правил та їх припинення; організовує та контролює відповіднодо законодавства проведення митними органами дізнання у справах про контрабандута здійснення ними провадження у справах про порушення митних правил; ведемитну статистику; здійснює верифікацію (встановлення достовірності)сертифікатів про походження товарів з України; забезпечує в межах своєїкомпетенції реалізацію державної політики стосовно державної таємниці, контрольза її збереженням у системі митних органів України; створює, реорганізовує таліквідує в установленому порядку регіональні митниці, митниці, спеціалізованімитні управління та організації, установи і навчальні заклади; забезпечує гласністьу діяльності митних органів, здійснює в установленому законодавством порядкуінформування суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та громадян з питаньмитного законодавства; виконує інші функції, що випливають з покладених на неїзавдань.
Державна митна служба України в межах своїхповноважень має право видавати накази та організовувати і контролювати їхвиконання. Нормативно-правові акти Держмитслужби України та її спільні акти зіншими центральними та місцевими органами виконавчої влади, які зачіпаютьправа, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер,містять правові норми, розраховані на невизначене коло осіб, підприємств,установ, організацій і неодноразове застосування, незалежно від терміну їх діїта характеру відомостей, що в них містяться, у тому числі з грифами «Дляслужбового користування», «Не для друку», «Таємно» та іншими, а такожпідлягають державній реєстрації в Міністерстві юстиції України на підставіПостанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про державнуреєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчоївлади» від 28 грудня 1992 року. Зареєстровані в установленому порядкунормативні акти Держмитслужби України є обов'язковими для виконанняцентральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевогосамоврядування, підприємствами, установами та організаціями всіх формвласності, а також громадянами.
Очолює Державну митну службу України Голова, якогопризначає на посаду та звільняє з неї Президент України. Голова здійснюєкерівництво Держмитслужбою України, призначає на посади та звільняє з посадпрацівників центрального апарату Держмитслужби України, керівників регіональнихмитниць та їх структурних підрозділів, митниць, спеціалізованих митнихуправлінь і організацій, установ та навчальних закладів, несе персональнувідповідальність перед Президентом України і KM України за виконання покладенихна Держмитслужбу завдань і виконання ним своїх функцій.
Голова Державної митної служби України затверджуєструктуру центрального апарату Держмитслужби України. Центральний апаратскладається з управління власної безпеки та контролю; управління аналізу,прогнозування та зв'язків з громадськістю; фінансово-економічного управління;управління бухгалтерського обліку та звітності; управління кадрами й секторарежимно-секретної та мобілізаційної роботи; правового управління; управлінняміждержавних зв'язків; управління справами; митно-тарифного управління;управління статистики; управління митних платежів; інформаційно-аналітичногомитного управління; управління організації митного контролю; управліннянетарифного регулювання; управління по організації боротьби з контрабандою тапорушеннями митних правил; управління захисту прав інтелектуальної власності;управління номенклатури та верифікації; центральної митної лабораторії;господарсько-експлуатаційного митного управління; постачального митногогосподарства} автотранспортного митного господарства.
Особливу роль у системі митного регулювання повиннівиконувати митні лабораторії. З огляду на те, що збільшується кількістьсуб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, а відповідно й обсягизовнішньоторговельних операцій, виникають суперечливі ситуації між митнимиорганами та суб'єктами господарювання:, особливо щодо митного оподаткування.Розв'язання даних проблем, серед яких особливе місце посідають питаннявизначення митної вартості чи класифікації товарів відповідно до товарноїноменклатури зовнішньоекономічної діяльності, можливе тільки за кваліфікованоїекспертизи переміщуваних товарів, яка матиме місце тільки при створеннірозгалуженої системи митних лабораторій.
Залежно від територіального розміщення митниці імитні пости поділяються на прикордонні (зовнішні) й внутрішні. Це пов'язано якз маршрутами переміщення товарів, рухом пасажиропотоків, так і з місцямиконцентрації суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності. До прикордоннихналежать митниці або їх підрозділи, які розміщені [11]:
а) на митному кордоні, що збігається з державнимкордоном, у пунктах пропуску на державному кордоні, через які здійснюєтьсязалізничне, автомобільне, морське, річкове, повітряне та інше сполучення, атакож в інших районах митної території України;
б) у пунктах, розміщених на митному кордоні там, девін збігається з межами спеціальних митних зон, а також на територіїспеціальних митних зон.
Вони переважно фіксують проходження товарів черезкордон та інформують про це внутрішню митницю, а також здійснюють митнийконтроль пасажиропотоку.
До внутрішніх належать митниці й їхні підрозділи,які розміщені в місцях концентрації суб'єктів зовнішньоекономічної діяльностіна митній території країни. Вони здійснюють митне оформлення товарів і контрольза їх доставкою, збори митних платежів та інші митні процедури безпосередньо намісцях.
Зазначена диференціація в організації іфункціонуванні митниць та їхніх підрозділів має свої переваги, але разом з тиміснує ціла низка проблем організаційного й управлінського характеру.Функціонування системи зовнішніх і внутрішніх митниць дало змогу зняти напругуз митних постів, які знаходяться на кордоні, і значно прискорити процеспереміщення через митний кордон, але виникли проблеми доставки товарів навнутрішні митниці, застосування митного режиму «транзит».
У комплексі напрямів і засобів розв'язання цихпроблем головним є вдосконалення організаційних і управлінських механізміввзаємодії митних органів на всьому маршруті руху товарів. На першому етапіформування митної системи в Україні основними органами в ній були зовнішнімитниці, на другому — підвищується значення внутрішніх митниць. Нинішній етапрозвитку митної системи України потребує створення ще однієї ланки в цьомуланцюгу – мобіль-них митних груп. Основна мета їх створення — це митнийконтроль на етапі про-ходження вантажу між зовнішньою та внутрішньою митницею.Це надасть можливість не тільки розв'язувати проблеми порушення митних правил,а й забезпечити ефективну роботу митних органів у боротьбі з контрабандою.
/>1.3Сутність регламентації діяльності та взаємодії МОУ з іншими державними органамиі бізнесом
Регламентація діяльності й регламентні документи — цесукупність норм, правил, стандартів і процедур, що обмежують і визначають формидіяльності в суспільствах з розвиненим поділом праці [38].
До регламентації відносяться не тільки юридичнінорми й правила, тобто звід державних законів, підзаконних актів (указів таін.), але й різноманітні внут-рішньогалузеві інструкції, положення,оргструктури, регламенти підприємств і організацій, промислові стандарти (ДСТУ,СНІП і т.д.).
Регламентація – це спосіб організації правовогорегулювання суспільних відносин за допомогою наділення їх учасниківсуб'єктивними юридичними правами й обов'язками.
Багато сучасних державних установ та комерційнихкомпаній не мають розроблених і налагоджених бізнес-процесів. Одним зінструментів удосконалення бізнес-процесів у діяльності установ і компаній єрегламентація. Але дуже часто багато регламентних документів (регламентипроцесів, положення про підрозділи, посадові інструкції), прийняті в установіабо компанії, не працюють. Причин цьо-му — неефективність системи регламентаціїдіяльності й зокрема бізнес-процесів. Багато регламентів застарівають і стаютьнеактуальними, а якісь процеси зайво регламентовані, і затримують необхіднізміни.
Неправильно виконані роботи з регламентаціїприводять до втрат ресурсів установ і компаній. Саме тому, необхідно створюватидосконалу систему регла-ментації діяльності й найбільше ефективно це зробити напідставі процесного під-ходу. Якщо формалізувати бізнес-процеси й закріпитиграниці відповідальності за виконання процесу через створення регламентупроцесу, то ефективність процесу може бути підвищена.
Регламент — це серйозний інструмент підвищенняякості роботи організації. Потреба в регламентації діяльності з'являється тоді,коли розмір бізнес-процесів збільшується й число керованих об'єктів — процесів,проектів і співробітників збільшуються настільки, що керівництву стає складноуправляти. Для підвищення ефективності діяльності установи чи компанії йзменшення конфліктних ситуацій необхідно встановити чіткий порядок розподілуобов'язків і відповідальності – тобто регламентувати діяльність. Якщоуправлінські впливи залишаються нефор-мальними, а повноваження йвідповідальність фіксуються на рівні слів, то невиз-начені області будутьпостійно створювати конфліктні ситуації або помилки.
Необхідно аналізувати, що й коли потрібнорегламентувати, як впроваджу-вати регламентуючі документи і як вибрати найбільшпросту й у теж час достатню структуру регламентуючих документів.
У більшості установ і компаній регламентацієюдіяльності організації зай-маються кадрові підрозділи. Часто більшістьорганізаційних документів (поло-жень про підрозділи, посадових інструкцій) ірегламентів створюється фахівцями в області персоналу. Це по суті є невірним, зврахуванням того, що регламентація й регламентаційні документи є інструментом лінійноготоп-менеджера. При ство-ренні й актуалізації регламентів повинні бутипризначені відповідальні менедже-ри, в мотивацію яких повинні бути закладенікоефіцієнти актуальності регламент-ної документації.
Важливим етапом створення регламентів є використаннязасобів опису бізнес-процесів для формування регламентів
У компаніях присутня велика кількість регламентноїдокументації. Важливо не тільки її створити, також необхідно забезпечувати їїактуалізацію й контроль виконання. У цьому випадку існує безліч інструментівдля полегшення завдання створення й контролю правильності виконаннярегламентів. Один з інструментів – Case-засіб ARIS [43] — дозволяє на підставісформованих моделей бізнес-процесів в автоматичному режимі сформувати наступнірегламенти: регламент бізнес-про-цесу, положення про підрозділи, посадовіінструкції. Ще одним з інструментів фіксації бізнес-процесів у компанії єінформаційні системи. Існує окремий клас систем для керування бізнес-процесами- Business Process Management System – BPM [50], які дозволяють створитиелектронний регламент у компанії. Приклада-ми таких систем є системи “електронногодокументообігу» й workflow системи [51].

/>
Рис.1.3. Процедура створення регламентноїдокументації в ARIS [38]
Головним регламентуючим документом установи абокомпанії є положення про область діяльності — інструкція, що встановлює загальнийпорядок виконання робіт у виділеній області діяльності. У положенні про областьдіяльності встанов-люються цілі, які потрібно досягти організації в данійобласті діяльності, принци-пи організації робіт, границі бізнес-процесів,реалізовані в рамках області діяль-ності, суб'єкти, що приймають участь уреалізації бізнес-процесів, і принципи роз-межування відповідальності між ними.
Технологічний регламент – це інструкція, щовстановлює вимоги до вико-нання бізнесу-процедури. В інструкції більш глибоко,ніж у головному регламенті розкриваються способи виконання дій (технологіявиконання), які повинен вико-нати виконавець для одержання необхідногорезультату.
Методичні матеріали – це інструкції, у якихописуються рекомендації як щонайкраще виконати роботи в рамках областідіяльності, бізнес-процесу, бізнес процедури якого-небудь бізнес-процесу.Методичні матеріали носять рекоменда-ційний характер, викладаються воповідальній формі й можуть містити опис прик-ладів правильного виконання
Регламентація діяльності — це встановлення чіткихправил виконання робіт (функцій). Для персоналу це насамперед посадовіінструкції (регламенти), поло-ження про підрозділи й регламенти бізнес-процесів(адміністративні регламенти) Для того щоб регламентувати діяльність організації,необхідно регламентувати наступні об'єкти — процеси й проекти. Але длястворених регламентів необхідно витримувати наступні принципи [38]:
— регламентацію діяльності необхідно проводити там,де це необхідно з пог-ляду доцільності. Регламентація всіх областей діяльностівикликає непотрібні витрати праці й зайво бюрократизує організацію. Якщорегламент створений, то він повинен бути актуальним і його виконання повиннеконтролюватися, інакше сенсу в такому регламенті не буде;
— оскільки регламент є допоміжним інструментомкерування, призначеним для співробітників компанії, то він повинен бути простимі коротким.
Основними видами регламентних документів є наступні[38]:
1. Положення про підрозділ (регламент підрозділу).
Основним регламентом з погляду визначення й розподілуповноважень між підрозділами — є положення про підрозділ. Положення пропідрозділ містить набір функцій, закріплених за підрозділом і опис взаємодії зіншими підрозділами. Фак-тично положення про підрозділ — це регламент, щовстановлює напрямки діяльнос-ті даного підрозділу, його функції, організаційнуструктуру (підрозділи або поса-дові особи, що входять у його склад), структурукерування (хто є керівником, хто його призначає, хто його заміщає), взаємодію зіншими підрозділами або посадо-вими особами.
Основною проблемою при створенні повноважень пропідрозділи є їхня пов-нота й узгодження між собою положень для різнихпідрозділів. На жаль, у біль-шості державних установ України процес створенняположень про підрозділи йде зверху-вниз й не ґрунтується на глибокому аналізібізнес-процесів.
Процесний підхід може змінити алгоритм створенняположень про підроз-діл. У цьому випадку споконвічно регламентуються процеси, апотім із процесів функції розподіляються по підрозділах і закріплюються в положенняхпро підроз-діл. У цьому випадку положення про підрозділи виходять взаємопогоджєній відповідаючі поточній діяльності.
Іноді можна почати розподіл функцій між підрозділами,сформувавши за-гальну концепцію керування в компанії, де зафіксувати основніпроцеси й визна-чити принципи побудови організаційної структури, а у вже наоснові даної кон-цепції почати створення положень про підрозділи через подальшудеталізацію й регламентацію бізнес-процесів.
Фактично концепція управління в установі та бізнес-компанії- це регламент верхнього рівня, що встановлює принципи розподілувідповідальності між суб'єк-тами, організаційну структуру, побудовану напідставі даних принципів, зони відповідальності й повноваження суб'єктів
2. Регламенти бізнес-процесу (адміністративнийрегламент, регламент діло-вого процесу, регламентадміністративно-управлінського процесу)
Один зі способів закріплення процесів у компанії єрегламентація. Регламент бізнес-процесу фіксує зони повноважень івідповідальності в процесі й визначає способи взаємодії підрозділів. Однією зпомилок регламентації процесів є зайва деталізація, що утруднює зміни й робитьрегламенти процесу важкими для сприй-няття.
Фактично регламент процесу являє собою регламентмаршрутизації потоку робіт між виконавцями. Також можна зустріти наступневизначення регламенту бізнес-процесу (виконання робіт) – це інструкція, щовстановлює послідовність реалізації одного бізнесу-процесу. У регламентібізнес-процесу встановлюються границі даний бізнес-процесу: ініціююча подія,результат виконання процесу, тимчасові обмеження, відповідального за процес,відповідального за контроль виконання вимог регламенту процесу, а також вимогидо виконання складових частин бізнес-процесу — бізнесів-процедур (виконавець,вхід (ініціююча подія й використовувані дані), дії, виконувані виконавцем,вихід (результат і напрямки використання), тимчасове обмеження виконанняпроцедури й можливих виклю-чення (варіанти виконання дій).
Іноді для спрощення регламентів процесів доситьзафіксувати регламентом взаємодію підрозділів між собою, визначивши строки йрезультати на вході й ви-ході підрозділів. Тут регламент процесу дуже тісностикається з положенням про підрозділ. І якщо в положенні про підрозділ у першучергу приділяється увага складу функцій підрозділу, то в регламентібізнес-процесу основна увага приділя-ється логіці маршрутизації робіт в установічи компанії.
Якщо докладно регламентувати процес, то він будескладатися з безлічі рег-ламентів окремих процедур, які будуть об'єднанізагальною логікою. Регламенти процедур фіксують діяльність співробітників — учасників процедури і як правило використовуються при необхідності строгоїрегламентації особливо критичних дій процесу або у випадку його великої частотивиконання.
Регламентна документація по процесу повиннапідкорятися основним прин-ципам регламентації, тому можна рекомендувати взагальному випадку регламен-тувати взаємодію між підрозділами й тільки увипадку особливо відповідальних процедур створювати регламенти процедур.
3. Посадові інструкції (посадовий регламент)
Закріплення посадових обов'язків співробітниківпровадиться у формі поса-дових інструкцій (зараз у держслужбі прийнята назва — посадовий регламент). По-садова інструкція в обов'язковому порядку повинна бутиприсутньою у держуста-нові та бізнес-компанії. Фактично посадова інструкція(регламент) — це організа-ційний документ (регламент), що встановлює напрямкидіяльності посадової осо-би, його функції (посадові обов'язки), кваліфікаційнівимоги до співробітника, що займає дану посадову позицію, вказівку, чим повиненкеруватися даний співробіт-ник при виконанні своїх посадових обов'язків,порядок призначення й звільнення з посади, вищестоящі й підлеглі співробітники,права й відповідальність співробіт-ника.
4. Інші види регламентних документів
Один з використовуваних типів регламентуючихдокументів — це розпорядчіі документи (накази, розпорядження, службові записки,рішення, протоколи й т.п.). Ці регламентуючі документи використовуються або длярозподілу окремих не-процесних робіт, або для змін в існуючій регламентнійдокументації. Такими регламентними документами можна регламентувати окремі дії,але для системної регламентації вони не підходять, за винятком затвердження,скасування або зміни існуючої регламентної документації.
Види розпорядчих регламентуючих документів:
— Наказ по основній діяльності — фіксуєуправлінський вплив Першої особи установи чи компанії, звернене до їїспівробітників;
— Розпорядження — фіксує управлінський вплив заступникаПершої особи, звернене до працівників установи, або керівника структурногопідрозділу, зверне-не до працівників підрозділу;
— Доручення є управлінським вплиаом керівника, якебуло надане усно або письмово (у вигляді резолюції на документі) й поставленена контроль виконання.
Регламентуючими документами, за допомогою якихкерівництво управляє ресурсами, установлює правила (границі, обсяги, строки)витрат або надходження ресурсів Компанії — є всі плани й звіти про їхнєвиконання.
Основними правовими документами, які регламентуютьправову та організаційну діяльність МОУ є:
— новий Митний Кодекс (МК) України від 2002 р.[1];
— Постанова КМУ «Про державну митну службу України»від 2007 р.[11];
— Регламент Державної митної служби України від 2007р. [15].
Структура та організація діяльності митних органівУкраїни урегульовані однойменною главою МК України. Так, у ст. 11 МК України[1] вказано, що безпосереднє здійснення митної справи покладається на митніоргани України. Ці органи при реалізації митної політики держави здійснюютьспеціальні основні завдання [8]:
1) виконання та контроль за додержаннямзаконодавства України з питань митної справи;
2) захист економічних інтересів України;
3) забезпечення виконання зобов'язань, передбаченихміжнародними договорами України з питань митної справи, згода на обов'язковістьяких надана Верховною Радою України;
4) сприяння захисту інтелектуальної власностіучасників зовнішньо-економічних зв'язків, інших юридичних та фізичних осіб;
5) застосування відповідно до закону заходівтарифного та нетарифного регулювання при переміщенні товарів через митнийкордон України;
6) здійснення митного контролю та митного оформленнятоварів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України,вдосконалення форм і методів їх здійснення;
7) контроль за дотриманням правил переміщеннявалютних цінностей через митний кордон України;
8) здійснення спільно з уповноваженими органамидержавної влади заходів щодо захисту інтересів споживачів товарів і додержанняучасниками зовнішньоекономічних зв'язків державних інтересів на зовнішньомуринку;
9) створення сприятливих умов для прискореннятоварообігу та пасажиропотоку через митний кордон України;
10) боротьба з контрабандою та порушенням вимогцього кодексу (митного законодавства);
11) розвиток міжнародного співробітництва у галузімитної справи;
12) ведення митної статистики;
13) ведення Української класифікації товарівзовнішньоекономічної діяльності;
14) здійснення верифікації (встановленнядостовірності сертифікатів походження товарів з України).
Митні органи України є невід'ємним елементом системицентральних державних органів виконавчої влади і здійснюють функції в галузімитної справи відповідно до Конституції України, законодавства прозовнішньоекономічну діяльність, митного законодавства та інших нормативнихактів. Специфіка митних органи України в системі державних органів Українивизначається покладеними на них завданнями та функціями. Як органи виконавчоївлади митні органи України характеризуються такими основними рисами:
— належать до юридичних осіб публічного права (ст.146 ЦК України; ч.7 ст.13 МК). Як юридичні особи вони мають правосуб'єктність,індивідуальні ознаки;
— утворюються і діють під загальним керівництвомПрезидента України (ч. 3 ст.11 МК);
— виключно й безпосередньо здійснюють митну справу(ст.11 МК);
— митні органи наділені визначеною для них законамикомпетенцією в галузі митної справи. Інші органи, крім Верховної ради,Президента України, KM України, не вправі приймати рішення, що перетинаються зкомпетенцією митних органів України, та виконувати без відповідного допуску чизаміняти їх функції чи іншим чином втручатися в діяльність митних органів;
— діяльність митних органів за своїм змістом єрозпорядчою і в межах визначеної для них компетенції вони вправі видаватинормативні акти з митної справи, які діють на всій території України і маютьобов'язкову силу для підвідомчих підпорядкованих органів, інших державнихорганів та їх посадових осіб, юридичних та фізичних осіб (ч.2 ст.14 МК);
— митні органи утворюють єдину систему (ч.І ст.12МК);
— митні органи утворюються, реорганізуються іліквідовуються у встановленому законом порядку
— фінансування діяльності митних органівздійснюється за рахунок коштів державного бюджету, які передбачаються наутримання державного апарату (ч.2 ст.13 МК);
— діяльність митних органів здійснюється виключно наоснові чинного законодавства України.
Чинним законодавством митні органи віднесені довоєнізованих органів. Це означає, що співробітники цих органів мають правоносити зброю та інші засоби індивідуального захисту. У передбачених закономвипадках вони можуть застосувати ці спеціальні засоби (вогнепальна зброя,наручники, упаковки з газом дратівливої дії, засобами примусової зупинкитранспортних засобів, тощо).
В багатьох країнах світу, у тому числі і РосійськійФедерації, з якою в України найбільший митний кордон, такі органи віднесенізаконодавством до правоохоронних. Оскільки митні органи України теж здійснюютьправоохоронні функції щодо захисту її економічного суверенітету і економічноїбезпеки, забезпечують захист прав і законних інтересів громадян тагосподарюючих суб'єктів, а також державних органів при дотриманні нимизобов'язань у сфері митної справи, питання про те, віднести митні органиУкраїни до правоохоронних чи ні, не таке вже й просто. З цього приводу приприйнятті МК розгорілась дискусія, у якій перемогу здобули супротивникиконцепції митних органів як правоохоронних.
У той же час митні органи виконують функції дізнанняу справах про порушення митних правил, мають право застосовувати примус інакладати стягнення відповідно до чинного законодавства, застосовують низкухарактерних для правоохоронних органів процедур (особистий догляд, передогляд).Діяльність митних органів детально урегульована МК України та іншиминормативними актами і забезпечується спеціально підготовленими державнимислужбовцями.
Митна система України є загальнодержавною системою,яка складається з митних органів та спеціалізованих митних установ іорганізацій [8].
Ефективне здійснення функцій митних органів тапокладених на них завдань багато в чому залежить від взаємодії між Державноюмитною службою та Міністерством економіки, Міністерством закордонних справ,Службою безпеки України, Державним комітетом у справах охорони державногокордону України, Державною податковою адміністрацією, Міністерством внутрішніхсправ, Міністерством охорони здоров'я, Міністерством транспорту України,Міністерством екології та природних ресурсів, іншими державними органами, щоуповноважені на здійснення відповідних контрольних функцій.
Загальні засади взаємодії митних органів здержавними й недержавними органами та фізичними особами урегульовані чиннимзаконодавством. Глава 3 МК України [3] встановлює, що митні органи іорганізації, їх посадові особи при виконання покладених на них завданьвзаємодіють з іншими органами державної влади, органами місцевогосамоврядування, а також з підприємствами та громадянами в порядку,встановленому законом. Таке співробітництво має загальний і спеціальнийхарактер. Воно проявляється у проведенні спільних заходів, інші проявивзаємодії між зазначеними державними органами при перетинанні Державногокордону України повинні регулюватися спільно прийнятими нормативними актами.Наприклад, згідно зі ст. 29 МК [1] товари, що переміщуються через митний кордонУкраїни, крім митного контролю, можуть підлягати санітарно-епідеміологічному,ветеринарному, фітосанітарному, радіологічному, екологічному контролю таконтролю за переміщенням культурних цінностей. Митні органи взаємодіють зорганами державної влади, що здійснюють зазначені види контролю, в порядку,встановленому законодавством України. У фінансовій сфері митні органивзаємодіють із Міністерством фінансів України та Національним банком України.Варто зауважити, що це співробітництво регулюється МК України.
Згідно зі ст. 26 МК [1] митні органи, спеціалізованімитні установи та організації та їх службові особи при виконанні покладених наних завдань взаємодіють з іншими органами державної влади, органами місцевогосамоврядування, а також з підприємствами та громадянами, в порядку,встановленому законом. У відносинах з митними органами інтереси підприємств тагромадян можуть представляти митні брокери на підставі відповідного договору,укладеного з підприємством, або нотаріально посвідченої довіреності(доручення), виданої громадянином, інші особи на підставі нотаріальнопосвідчених довіреностей (доручень).
У разі виявлення під час здійснення митних процедурпрацівниками митних органів ознак злочинів керівник митного органу чи особа,яка його заміщує, повідомляє про це правоохоронні органи або органи виконавчоївлади з питань охорони державного кордону, залежно від їх компетенції.
Органи виконавчої влади з питань охорони державногокордону та правоохоронні органи повідомляють митні органи про виявленіпорушення вимог цього Кодексу або контрабанду.
Статтею 27 МК встановлено [1], що товари, якіпереміщуються через митний кордон України, крім митного контролю, можутьпідлягати санітарно-епідеміологічному, ветеринарному, фітосанітарному,радіологічному, екологічному контролю та контролю за переміщенням культурнихцінностей. Митні органи взаємодіють з органами державної влади, що здійснюютьзазначені види контролю, в порядку, встановленому законодавством України.
Митне оформлення товарів, що переміщуються черезмитний кордон України, завершується тільки після здійснення встановлених чиннимзаконодавством України необхідних для цього товару видів контролю, зазначених участині першій цієї статті.
Відповідно до ст.28 МК [1] митні органи взаємодіютьз органами виконавчої влади в межах повноважень, встановлених цим МК тазаконами України. У справі забезпечення надходження коштів до Державногобюджету України спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади вгалузі митної справи підконтрольний Міністерству фінансів України. Митні органиінформують Національний банк України та фінансові органи України проперерахування ними коштів до Державного бюджету України,
Отже, розмежування повноважень і функціональнихобов'язків між митними та іншими органами виконавчої влади України щодосправляння податків, зборів та інших обов'язкових платежів встановлюєтьсяКонституцією, цим Кодексом та іншими законами України.
На регіональному рівні повинно бути налагодженетакож тісне співробітництво із регіональними ланками відповідних органівдержавної влади. Такі співробітництво повинно здійснюватися із органамимісцевого самоврядування в межах встановлених законом повноважень (ст.29 МКУкраїни) та населенням. Це проявляється у інформаційній діяльності митнихорганів із доведення до зацікавлених осіб митних правил, роз'яснення положеньчинного законодавства і щодо його змін, наданні відповідних текстів нормативнихактів.
Взаємодія митних органів України з митними та іншимиуповноваженими органами іноземних держав, а також з міжнародними організаціямиз питань, пов'язаних з впровадженням у справах про контрабанду та порушеннямитних правил, здійснюється митними органами України в порядку, передбаченомуміжнародними договорами України, укладеними в установленому законом порядку.
Законодавець встановлює, що взаємодія митних органівУкраїни з митними та іншими уповноваженими органами іноземних держав, а також зміжнародними організаціями з питань, пов'язаних з впровадженням у справах проконтрабанду та порушення митних правил, здійснюється митними органами України впорядку, передбаченому міжнародними договорами України, укладеними вустановленому законом порядку. Цей напрямок діяльності митних органів Україниретельно регламентується як національними нормативно-правовими актами, такимияк Закон України «Про міжнародні договори України» від 22.12.2002 р. №3767,Положенням про порядок проведення робочих зустрічей керівника регіональноїмитниці, керівника митниці та їхніх заступників з представниками митного органусуміжної іноземної держави, затвердженим постановою Кабінету Міністрів Українивід 17 грудня 2003 р. №1956, Положенням про порядок укладання, виконання таденонсації міжнародних договорів України міжвідомчого характеру, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 17.06.1994 р. №422, так іміжнародними договорами України, укладеними в установленому законом порядку,наприклад, Угодою про співробітництво та взаємодопомогу в митних справах країнСНД, ратифікованою Законом України від 15.12.1999 р. №1301, згідно з якою митніслужби в рамках своєї компетенції та з дотриманням законодавства Сторінспівробітничатимуть з метою: удосконалення пасажирського і вантажногосполучення між Сторонами; забезпечення правильного стягнення мита, зборів таінших платежів, а також застосування митних пільг; запобігання, припинення тарозслідування митних правопорушень та іншими міжнародними договорами України. Середміжнародних організацій, з якими митні органи України здійснюють взаємодію зпитань, пов'язаних з впровадженням у справах про порушення митних правил таконтрабанди, необхідно виділити Інтерпол (ДМСУ «Про порядок наданнязапитів в Національне центральне бюро Інтерполу в Україні» від 25 квітня1994 р. №60).
 
1.4 Висновки до розділу 1
Регламентація діяльності й регламентні документи — цесукупність норм, правил, стандартів і процедур, що обмежують і визначають формидіяльності в суспільствах з розвиненим поділом праці.
До регламентації відносяться не тільки юридичнінорми й правила, тобто звід державних законів, підзаконних актів (указів таін.), але й різноманітні внут-рішньогалузеві інструкції, положення,оргструктури, регламенти підприємств і організацій, промислові стандарти (ДСТУ,СНІП і т.д.).
Регламентація – це спосіб організації правовогорегулювання суспільних відносин за допомогою наділення їх учасниківсуб'єктивними юридичними правами й обов'язками.
Головним регламентуючим документом установи абокомпанії є положення про область діяльності — інструкція, що встановлюєзагальний порядок виконання робіт у виділеній області діяльності. У положенніпро область діяльності встанов-люються цілі, які потрібно досягти організації вданій області діяльності, принци-пи організації робіт, границі бізнес-процесів,реалізовані в рамках області діяль-ності, суб'єкти, що приймають участь у реалізаціїбізнес-процесів, і принципи роз-межування відповідальності між ними.
Технологічний регламент – це інструкція, щовстановлює вимоги до вико-нання бізнесу-процедури. В інструкції більш глибоко,ніж у головному регламенті розкриваються способи виконання дій (технологіявиконання), які повинен вико-нати виконавець для одержання необхідногорезультату.
Методичні матеріали – це інструкції, у якихописуються рекомендації як щонайкраще виконати роботи в рамках областідіяльності, бізнес-процесу, бізнес процедури якого-небудь бізнес-процесу.Методичні матеріали носять рекоменда-ційний характер, викладаються воповідальній формі й можуть містити опис прик-ладів правильного виконання
Регламентація діяльності — це встановлення чіткихправил виконання робіт (функцій). Для персоналу це насамперед посадовіінструкції (регламенти), поло-ження про підрозділи й регламенти бізнес-процесів(адміністративні регламенти) Для того щоб регламентувати діяльністьорганізації, необхідно регламентувати наступні об'єкти — процеси й проекти.
Процесний підхід може змінити алгоритм створенняположень про підроз-діл. У цьому випадку споконвічно регламентуються процеси, апотім із процесів функції розподіляються по підрозділах і закріплюються вположеннях про підроз-діл. У цьому випадку положення про підрозділи виходятьвзаємопогоджєні й відповідаючі поточній діяльності.
Основними правовими документами, які регламентуютьправову та організаційну діяльність МОУ є:
— новий Митний Кодекс (МК) України від 2002 р.;
— Постанова КМУ «Про державну митну службу України»від 2007 р.;
— Регламент Державної митної служби України від 2007р..

Розділ 2. Дослідженнясучасного стану організаційної та правової регламентації діяльності МОУ
2.1 Аналітичний огляд експортно-імпортнихоперацій в Україні
Митні органи України контролюють сплату та приймаютьбезпосередню участь у стягування до державного бюджету України 5 основних види загально-державнихнепрямих податків (див.рис.2.1) [10]:
— 1501 0000 Ввізне (імпортне) мито;
— 1502 0000 Вивізне (експортне) мито;
— 1401 0300 Імпортний податок на додану вартість ізввезених на територію України товарів (імпортний ПДВ);
— 1401 0200 Експортне бюджетне відшкодування податкуна додану вартість грошовими коштами (відшкодування експортного ПДВ);
— 1403 0000 Акцизний збір із ввезених на територіюУкраїни товарів.
Як показує аналіз графіків, наведених на рис.2.1(обробка даних Додатку А):
— абсолютний рівень ввізного мита з рівня 2,58млрд.грн. у 2003 році зріс до рівня 12,1 — 12,3 млрд.грн. у 2008 – 2009 рр.;
— абсолютний рівень вивізного мита з рівня 0,18млрд.грн. у 2003 році зріс до рівня 1,26 млрд.грн. у 2005 році та знизився дорівня 0,36 – 0,27 млрд.грн. у 2007 -2009 рр.;
— абсолютний рівень імпортного ПДВ у 2003 – 2009роках систематично перевищував рівень експортного бюджетного відшкодування ПДВ,при цьому у 2009 році співвідношення досягло значень 81 млрд.грн. (імпортнийПДВ) на -36,5 млрд.грн. (бюджетне відшкодування). У 2010 році в проектіДержавного бюд-жету прогнозується різке зменшення бюджетного відшкодування ПДВз рівня -36,5 млрд.грн. у 2009 році до рівня -20 млрд.грн. у 2010 році, прицьому рівень імпортного ПДВ прогнозується практично на рівні 2009 року;
— абсолютний рівень акцизного збору з ввезених натериторію України товарів з рівня 0,55 млрд.грн. у 2003 році поступово зріс дорівня 5,86 млрд.грн. у 2008 – 2009 рр.;
/>
Рис.2.1. Динаміка абсолютних обсягів митних платежів,імпортно – експорт-ного ПДВ та імпортних акцизів, стягнутих в Державний бюджетУкраїни у 2003 – 2009 роках
На рис.2.2 – 2.5 наведена структура доходної частиниДержавного бюджету України у 2007 – 2009 роках з виділенням питомої ваги ввізногота вивізного мита, а також сальдо (імпортного-експортного) ПДВ з загальній суміподаткових та неподаткових надходжень.
Як показує аналіз структур, наведених на рис.2.2 – 2.5,питома вага контро-люємих митними органами джерел дохідної частини Державногобюджету України складає:
1. Ввізне мито – питома вага з рівня 4,95% у 2003році зросла до рівня 5,82% у 2005 році та поступово знизилась до рівня 5,03 –5,18% у 2007 -2009 роках;
2. Вивізне мито – питома вага з рівня 0,35% у 2003році зросла до рівня 1,39% у 2004 році та поступово знизилась до рівня 0,11% у2009 році;
3. Імпортний ПДВ – питома вага з рівня 19,3% у 2003році поступово зросла до рівня 34,0 – 35,46% у 2008 -2009 роках, при цьомувнутрішня частка „чистого імпортного ПДВ” (за мінусом експортного бюджетноговідшкодування) зросла з рівня 5,83% від власної величини (у 2003 році) до рівня55,0 – 60,4% від власної величини у 2008 – 2009 роках, тобто „чистий імпортнийПДВ” у 2009 році дав майже 19,0% доходів Державного бюджету України;
4. Акцизний збір з ввезених товарів – питома вага зрівня 1,04% у 2003 році зросла до рівня 2,45% у 2009 році.
Таким чином, у 2009 році економічна ефективністьбезпосередньої та контрольної діяльності митних органів України оцінюєтьсячасткою наповнення Державного бюджету України у 24,6%.
В додатку Б наведені таблиці сумарного обсягуімпорту та експорту окремих зведених груп товарів за кодами ТНЗЕД (тисячдоларів США) за період з 01.01.2009 по 31.12.2009.
Як показує аналіз даних, наведених в таблиці додаткуБ, у 2009 році митниці України обробили товарні потоки на суму [48]:
Імпорт – 48,957 млрд. доларів США;
Експорт – 39,649 млрд.доларів США;
Сальдо (експорт мінус імпорт) – (-9,308)млрд.доларів США.
На рис.Е.1 Додатку Е наведені графіки структурипитомої ваги вартості основних товарних груп імпорту в Україну за 2009 рік(81,4% від загального обсягу імпорту по 96 товарним групам на загальну суму48,957 млрд. доларів США). Як показує аналіз графіків рис.Е.1 Додатку Е,основними групами імпортованих товарів в Україну у 2009 році були [72]:
Енергетичні матеріали; нафта та продукти їїперегонки; бітумінозні речовини; воски мінеральні — 37,46%;
Реактори ядерні, котли, машини, апарати і механічніпристрої; їх частини – 8,12%;
На рис.Е.2 Додатку Е наведені графіки структурипитомої ваги вартості основних товарних груп експорту з України за 2009 рік(86,3% від загального обсягу експорту по 96 товарним групам на загальну суму 39,649млрд.доларів США). Як показує аналіз графіків рис.Е.2 Додатку Е, основнимигрупами експортованих товарів з України в Україну у 2009 році були [48]:
Чорні метали – 25,86%;
Зернові культури – 8,97%;
Реактори ядерні, котли, машини, апарати і механічніпристрої; їх частини – 7,07%;
2.2 Виявлення зовнішніх тавнутрішніх факторів впливу на регламентацію діяльності Київської обласноїмитниці
Зовнішніми факторами впливу на діяльність Київськоїобласної митниці є:
економічна система України, режимзовнішньоекономічної діяльності суб’єктів підприємницької діяльності та режимпересування громадян через кордони;
державно-правове тарифне та нетарифне регулюваннямитних правил перетину економічних та географічних кордонів України товарами(пос-лугами) суб’єктів підприємницької діяльності та громадянами;
державно-правове тарифне та нетарифне регулюваннямитних правил перетину економічних та географічних кордонів іноземних державтова-рами (послугами) суб’єктів підприємницької діяльності та громадянами;
політичні впливи, внаслідок яких встановлюютьсярежими «митних союзів», «зон вільної торгівлі», «зон прикордонної торгівлі»,«візові та безвізові» режими пересування громадян;
міжнародні стандарти регламентації митних процедур.
Внутрішніми факторами впливу на діяльність Київськоїобласної митниці є:
фактична географічна розташованість митниці(внутрішня чи прикордонна-пропускна) та її спеціалізація;
матеріально-технічне обладнання митниці відповіднодо її спеціалізації;
система автоматизації інформаційної діяльностімитниці;
персонал митниці, його кваліфікація та ступіньзагрузки;
Київська обласна митниця створена у 2008 році згіднонаказу N 991 Держ-митслужби України «Про створення митного органу і визначеннязон діяльності Київської регіональної та Київської обласної митниць» [33].
Згідно п.6 наказу [33] визначено зоною діяльностіКиївської обласної митниці — Київську область, за винятком аеропорту«Бориспіль», зони відчуження ЧАЕС і смт. Вільча, з виключенням зкомпетенції цієї митниці питань, що належать до компетенції Київськоїцентральної спеціалізованої митниці, Київської та Енергетичної регіональнихмитниць, територій митних ліцензійних складів, складів тимчасового зберігання йвантажних митних комплексів (у тому числі територій, що будутьвикористовуватися за таким призначенням), які розташовані в Київській області,власниками яких є суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності, що перебувають наобліку в цих митницях.

Таблиця 2.1 — Структура та кодування підрозділівКиївської обласної митниці згідно «Класифікатора митних органів та їхструктурних підрозділів, спеціалізованих митних установ та організацій України»[30]14 Київська обласна митниця 12500 00 00 Зона діяльності — Київська область, за винятком аеропорту «Бориспіль», аеродрому «Київ (Антонов)» («Гостомель»), зони відчуження ЧАЕС і смт Вільча, з виключенням з компетенції митниці питань, що належать до компетенції Київської центральної спеціалізованої митниці, Київської та Енергетичної регіональних митниць, територій митних ліцензійних складів, складів тимчасового зберігання й вантажних митних комплексів (у тому числі територій, що будуть використовуваться за таким призначенням), які розташовані в Київській області, власниками яких є суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності, що перебувають на обліку в цих митницях Служба боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил 12500 00 01 Відділ внутрішньої безпеки 12500 00 02 Відділ митних платежів 12500 00 03 Відділ інформаційної роботи та митної статистики 12500 00 04 Відділ контролю за переміщенням товарів 12500 00 05 Відділ контролю митної вартості 12500 00 06 Відділ номенклатури та класифікації товарів 12500 00 07 Сектор з питань захисту прав інтелектуальної власності відділу організації митного контролю 12500 00 08 Відділ митного оформлення N 1 12500 00 09 Сектор митного оформлення N 1 відділу митного оформлення N 1 12500 00 10 Сектор митного оформлення N 2 відділу митного оформлення N 1 12500 00 11 Відділ митного оформлення N 2 12500 00 14 Відділ митного оформлення N 3 12500 00 15 Відділ митного оформлення N 4 12500 00 16 Сектор митного оформлення N 1 відділу митного оформлення N 4 12500 00 17 Сектор митного оформлення N 2 відділу митного оформлення N 4 12500 00 18 Відділ митного оформлення N 5 12500 00 19 Сектор митного оформлення N 1 відділу митного оформлення N 5 12500 00 20 Сектор митного оформлення N 2 відділу митного оформлення N 5 12500 00 21 Відділ митного оформлення N 6 12500 00 22 Сектор митного оформлення N 1 відділу митного оформлення N 6 12500 00 23 Відділ митного оформлення N 7 12500 00 24 Сектор митного оформлення N 1 відділу митного оформлення N 7 12500 00 25
Забезпеченню митного оформленнязовнішньоторговельних операцій у 2008 -2009 рр. сприяла робота з вдосконаленнятехнологій митного контролю та оформлення, спрямована на прискорення таспрощення митного оформлення товарів, що перетинають митний кордон України, приодночасному здійсненні ефективного контролю за дотриманням суб’єктамизовнішньоекономічної діяльності чинного законодавства України [48].
У вересні 2008 року на засіданні Комітету ВерховноїРади України з питань податкової та митної політики розглянуто питання щодовинесення на розгляд Верховної Ради України законопроекту «Про внесеннязмін до Митного кодексу України», проект якого розроблено Держмитслужбою.Метою проекту є приведення Митного кодексу України у відповідність до Кіотськоїконвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур.
З 1 січня 2008 року введено форми бланків вантажноїмитної декларації, аналогічні формам єдиного адміністративного документа, щовідповідно до положень Конвенції про спрощення формальностей в торгівлітоварами (Інтерлакен, 1987) застосовуються в Європейському Союзі й країнахЄвропейської асоціації вільної торгівлі. Запровадження такого документа вУкраїні передбачено Угодою про партнерство та співробітництво між Європейськимиспівтовариствами і Україною.
З 1 березня 2008 року набрав чинності Порядокмитного оформлення товарів, які переміщуються через митний кордон звикористанням книжок (карнетiв) А.Т.А., на підставі якого митними органамирозпочато здійснення митного оформлення товарів з використанням карнетів.Карнети А.Т.А. є міжнародним документом, який використовується замістьнаціональних митних декларацій та як належна гарантія сплати ввізних податків ізборів у випадку виявлення порушень умов тимчасового ввезення або транзитутоварів.
15 квітня 2008 року Верховною Радою України прийнятоЗакон України „Про внесення змін до Закону України „Про Єдиний митний тариф”,проект якого був розроблений Держмитслужбою.
Із впровадженням зазначеного Закону України [48]:
створено рівні умови оподаткування цукровоїпродукції українського походження та походженням з інших країн й врегульованопитання оподаткування товарів українського походження за пільговими ставкамиввізного мита;
запроваджено оподаткування цукру та цукровміснихтоварів українського походження, що ввозяться на митну територію України;
приведено у відповідність до світової практики та дост. 218 Митного кодексу України питання оподаткування товарів, що вироблені натериторіях, де запроваджено митний режим спеціальної митної зони;
створено рівні умови оподаткування для товарів, щовироблені з давальницької сировини іноземного замовника та реалізуються намитній території України без вивезення за кордон, і товарів, що вироблені здавальницької сировини іноземного замовника і ввозяться на митну територіюУкраїни.
Розроблено та направлено на розгляд Верховної РадиУкраїни законопроект щодо внесення змін до Закону України «Про Митнийтариф України», в основу якого покладено нову версію Українськоїкласифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, побудовану на основіГармонізованої системи опису та кодування товарів 2007 року [48].
У березні 2008 року Урядом прийнято розробленуДержмитслужбою постанову Кабінету Міністрів України, спрямовану навдосконалення механізму відшкодування бюджетної заборгованості з ПДВ заопераціями з експорту продукції. Діючий до цього механізм не передбачавможливості надання експортеру підтвердження про фактичне вивезення товарів уразі, якщо кількість товарів, задекларованих митному органу, не відповідалакількості товарів, фактично вивезених за межі митної території України.
Спільним наказом Адніміністрації Держприкордонслужбита Держмитслужби затверджено Технологію прикордонного та митного контролю упунктах пропуску через державний кордон для автомобільного сполучення, якавизначає особливості здійснення органами охорони державного кордону та митнимиорганами процедур процедур контролю та їх складових елементів.
Технологія спрямована на удосконалення взаємодіїприкордонних та митних органів, скорочення часу прикордонного та митногоконтролю осіб, їх особистих речей, транспортних засобів та товарів, подальшеспрощення й удосконалення контрольних процедур, підвищеня їх ефективності таадаптацію до вимог законодавства Євросоюзу.
У квітні Держмитслужбою затверджено Перелік товарів,до яких застосовуються заходи гарантування доставки при ввезенні на митнутериторію України. Це дало можливість врегулювати питання щодо зобов’язаньперевізника з доставки ввезених товарів без зміни їх стану чи кількості або якісниххарактеристик до митниці призначення у встановлені митними органами строки тапред'явлення таких товарів до митного оформлення у зазначеному місці та увизначений термін. Крім того, розширено перелік товарів, до яких застосовуютьсязаходи гарантування.
У вересні підписано Меморандум про взаєморозумінняміж Держмитслужбою, Асоціацією міжнародних автомобільних перевізників таМіжнародним союзом автомобільного транспорту, що дасть можливість налагодитиефективну співпрацю у зборі, передачі, обробці та обміні даними про припиненняоперацій з використанням книжок МДП в митницях призначення.
Постановою Кабінету Міністрів України, проект якоїрозроблено Держмитслужбою, затверджено оновлений Порядок митного оформленнятоварів, що ввозяться на митну територію України та підлягають обов’язковійсертифікації в Україні. Практична реалізація вимог порядку надає можливістьвдосконалити процедури митного контролю й митного оформлення, зменшити ризикнадходження у вільний обіг на території України товарів, небезпечних для життяі здоров’я громадян, а також навколишнього середовища.
Постановою Уряду, проект якої розробленоДержмитслужбою, затверджено Порядок врахування та використання в митних органахдозвільних документів Державної служби експортного контролю України приздійсненні митного контролю та митного оформлення товарів військовогопризначення та подвійного використання, що переміщуються через митний кордонУкраїни.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.08внесено зміни до Положення про Комісію з питань гуманітарної допомоги приКабінеті Міністрів України, відповідно до яких посилено роль тавідповідальність Держмитслужби при прийнятті комісією рішень щодо визначеннятоварів гуманітарною допомогою.
Урядовим комітетом з питань економічної політикисхвалено, підготовлений Держмитслужбою законопроект про внесення змін доМитного кодексу України щодо оподаткування операцій з повернення в Українутоварів, що вивозилися з метою ремонту. Законопроектом передбачено реалізуватив національному законодавстві механізм оподаткування відремонтованих товарів,передбачений главою 10 Рекомендацій до Спеціального Додатку F Міжнародноїконвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур.
Підготовлено проект Закону України про внесення зміндо ст. 11 Закону України «Про порядок ввезення (пересилання) в Україну,митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортнихзасобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територіюУкраїни». Проект схвалено профільним урядовим комітетом і запропонованорозглянути на засіданні Кабінету Міністрів України.
Запропонованими змінами передбачено встановитиобмеження щодо розукомплектування на запасні частини транспортних засобів,тимчасово ввезених під зобов’язання про зворотне вивезення.
Підготовлено та погоджено з рядом зацікавленихміністерств та відомств проект Закону України щодо внесення змін до Митногокодексу України у частині врегулювання питання анулювання вантажних митнихдекларацій, що дасть змогу визначити порядок здійснення таких процедур та дозволитьзабезпечити належний контроль за діями посадових осіб митних органів.
Затверджено та здійснюється реалізація Плану заходівДержмитслужби, направлених на впровадження електронного декларування товарів.
З 1 вересня запроваджено перший етап застосуванняПорядку здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, якідекларуються з поданням вантажної митної декларації та документів контролю запереміщенням товарів в електронному вигляді.
Вищезазначений порядок поширюється на 16підприємств, включених до реєстру підприємств, до товарів яких можезастосовуватися процедура електронного декларування.
З метою посилення контролю за обсягами природногогазу, що переміщуються через митний кордон України, за активної участіДержмитслужби прийнято та впроваджено в практичну діяльність розпорядженняУряду про щоденний моніторинг обсягів переміщення природного газу через митнийкордон України трубопровідним транспортом в режимі реального часу.
Затверджено Інструкцію про здійснення митногоконтролю природного газу, переміщуваного через митний кордон Українитрубопровідним транспортом.
Спільним наказом Держмитслужби та Мінтрансзв’язкузатверджено Тимчасовий порядок проведення контролю вагових параметрівтранспортних засобів при переміщенні через міжнародні та міждержавніавтомобільні пункти пропуску через державний кордон.
Практична реалізація вимог наказу надає можливістьпосилити контроль вагових параметрів транспортних засобів при їх переміщеннічерез міжнародні та міждержавні пункти пропуску для автомобільного сполученнята вдосконалити механізм нарахування й стягнення єдиного збору.
З 1 липня набрали чинності нові Правила митногоконтролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуютьсягромадянами через митний кордон України, якими передбачено перенесення місцяздійснення митного контролю та митного оформлення легкових автотранспортнихзасобів громадян з пунктів пропуску у внутрішні митниці (розташованих вобласних центрах), а також проведення спільного з представниками ДАІ оглядутранспортних засобів.
З метою удосконалення порядку декларування предметівгромадян затверджено Порядок заповнення та використання письмової митноїдекларації.
Для забезпечення повноти стягнення платежів добюджету проводиться організаційна робота по збільшенню бази оподаткуванняшляхом посилення контролю за визначенням митної вартості, використаннямподаткових пільг, вексельних форм розрахунків, митним оформленням на підставірішень судів.
Завдяки законодавчій забороні надання відстрочокщодо термінів сплати податкових зобов’язань з січня 2008 року припиненовексельні розрахунки за ПДВ.
Крім того, із прийняттям розпорядження КабінетуМіністрів України від 23.01.08 № 88-р припинено надання податкових пільг зарішенням судів.
Наповненню Держбюджету України значною мірою сприялаактивна взаємодія митної служби із суб‘єктами господарювання. Зокрема,підписано спільні документи про співпрацю з Асоціацією підприємств побутовоїтехніки та електроніки; Українською асоціацією виробників, торговців тавласників водного транспорту; імпортерами яхт та інших плавучих засобів.
Урядом затверджено розроблену Держмитслужбоюпостанову Кабінету Міністрів України, якою затверджено Порядок здійсненняконтролю за правильністю визначення митної вартості товарів.
Постановою Уряду, проект якої розробленоДержмитслужбою, вдосконалено порядок митного оформлення та декларуваннятоварів, які переміщуються громадянами через митний кордон України.
Наказом Держмитслужби затверджено Порядок випускутоварів у вільний обіг під гарантійні зобов’язання при ввезенні їх на митнутериторію України.
Затверджено єдині форми і правила заповнення рішенняпро визначення митної вартості товарів.
Забезпечено впровадження єдиних підходів доформування бази оподаткування
Налагоджено ефективну співпрацю з митними органамизарубіжних країн у сфері протидії митним правопорушенням. Зокрема, 43 %кримінальних справ, порушених за фактом контрабанди товарів – це кримінальнісправи, порушені на підставі результату обміну інформацією з митними органамиіноземних держав.
Налагоджено постійний обмін інформацією зВсесвітньою митною організацією (правоохоронна комп’ютерна мережа CEN);інформаційною системою Balkan-Info, яка включає відомості про переміщеннянаркотичних засобів «Шовковим шляхом»; Інтерполом, правоохороннимиорганами зарубіжних країн.
У 2009 році Верховною Радою України прийнято впершому читанні законопроект, розроблений за участі Держмитслужби, якимпередбачено покладання на посадових осіб митних органів функцій щодо здійсненняв пунктах пропуску через державний кордон України попереднього документальногоконтролю окремих товарів, підконтрольних органам санітарно-епідеміологічного,ветеринарно-санітарного, фітосанітарного та екологічного контролю, а такожконтролю за переміщенням культурних цінностей.
Прийняття закону дасть можливість скоротити часздійснення процедур перетину державного кордону транспортними засобами зтоварами шляхом перенесення процедур здійснення та завершення державних видівконтролю широкого спектру товарів у внутрішні митниці.
Кабінетом Міністрів України прийнято розробленуДержмитслужбою постанову Уряду, відповідно до якої Держмитслужба одноосібно безпогодження з ДПА та Мінекономіки може визначати за власними критеріями оцінкиті сумлінні підприємства-резиденти, до товарів і транспортних засобів яких можевстановлюватися спрощений порядок застосування процедур митного контролю тамитного оформлення під час здійснення такими підприємствамизовнішньоекономічних операцій. Усунення додаткових погоджень спрощує таприскорює процедуру отримання сумлінними підприємствами можливості у спрощеномупорядку здійснювати оформлення товарів, що переміщуються зазовнішньоекономічними контрактами.
Критерії оцінки українських підприємств, щодотоварів яких може запроваджуватись спрощений порядок застосування процедур митногоконтролю та митного оформлення, розроблені Держмитслужбою та наразі проходятьпогодження у Мінфіні і Держкомпідприємництві.
Спільним наказом Держмитслужби, Держприкордонслужби,МОЗ, Мінагрополітики, Мінкультури, Мінприроди та Мінтрансзв’язку затвердженоПерелік товарів, які підлягають обов‘язковому санітарному, ветеринарному,фітосанітарному, радіологічному, екологічному контролю та контролю запереміщенням культурних цінностей у пунктах пропуску через державний кордон.
Також спільним наказом з іншими контролюючимиорганами затверджено Перелік пунктів пропуску через державний кордон, у якихздійснюється санітарний, ветеринарний, фітосанітарний, радіологічний,екологічний контроль, контроль Служби міжнародних автомобільних перевезень таконтроль за переміщенням культурних цінностей.
Затверджено Порядок використання в митних органахдозволів та висновків Державної служби експортного контролю України, що дастьможливість вдосконалити порядок їх використання при здійсненні митного контролюта митного оформлення товарів військового призначення та подвійноговикористання при переміщенні через митний кордон України.
З метою удосконалення механізму складання Вимоги просплату податків згідно з книжкою (карнетом) А.Т.А. та встановлення чіткоїрегламентації дій посадових осіб митних органів, пов’язаних із направленнямвище зазначеної вимоги до Торгово-промислової палати, внесено зміни доМетодичних рекомендацій щодо особливостей застосування митних режимів дотоварів, які переміщуються через митний кордон з використанням книжок(карнетів) А.Т.А.
З березня 2009 року набув чинності наказДержмитслужби, яким внесено зміни до Інструкції про порядок заповненнявантажної митної декларації з урахуванням практики застосування її вимог приздійсненні митного оформлення і митного контролю товарів і транспортнихзасобів.
З метою вирішення питань, що виникають в Одеськомута Іллічівському морських торгівельних портах при здійсненні контейнернихперевезень, в Держмитслужбі проведено нараду з представниками державногопідприємства «Одеський морський торгівельний порт». За результатаминаради Південною митницею внесено зміни до Технологічної схеми здійсненнямитного контролю водних транспортних засобів перевізників і товарів, щопереміщуються ними через державний кордон України в пункті пропуску«Одеський морський торговельний порт», які сприятимуть прискореннюмитного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються у контейнерахз території порту у внутрішні митниці.
Розроблено проект розпорядження Кабінету МіністрівУкраїни щодо затвердження Переліку пунктів пропуску на державному кордоніУкраїни, через які суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності здійснюєтьсяввезення на митну територію України та переміщення транзитом одягу та іншихвиробів, що були у використанні. 02.07.09 проект розглянуто на засіданніУрядового комітету з питань економічної політики.
На розгляд до Кабінету Міністрів України направленопідготовлений Держмитслужбою проект постанови Уряду щодо доповнення перелікушляхів і напрямів транзиту підакцизних товарів через територію України, а такожщодо пунктів пропуску на митному кордоні, через які здійснюється ввезення івивезення цих товарів.
Направлено до Міністерства фінансів України длявнесення на розгляд Уряду розроблений Держмитслужбою проект постанови КабінетуМіністрів України, спрямований на вирішення проблем, пов’язаних зі здійсненнямоперацій з монтажу та складання на митній території України авіаційнихдвигунів, агрегатів та частин повітряних суден.
Велася робота з розроблення та погодження з заінтересованимицентральними органами виконавчої влади ряду проектів урядових рішень, зокрема:
проекту постанови Кабінету Міністрів України,спрямованої на встановлення чіткого порядку подання періодичної митноїдекларації (ПМД), а також на удосконалення процедур митного контролю та митногооформлення при декларуванні товарів, які регулярно переміщуються через митнийкордон України однією і тією ж особою на одних і тих же умовах та підставах заПМД;
проекту постанови Уряду, яким передбачено внесеннязмін до Положення про вантажну митну декларацію, спрямованих на спрощення описутовару у вантажній митній декларації завдяки долученню до ВМД рахунку-фактури,рахунку-проформи або іншого документа, який визначає вартість товару, щоподається при митному оформленні, замість зазначення відповідних відомостей уграфі 31 ВМД. Ці зміни дадуть можливість удосконалити засади застосування ВМД,поданої митному органу у електронному вигляді;
проекту постанови Кабінету Міністрів України«Про внесення змін до Порядку визначення місця здійснення митногооформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються резидентами танерезидентами через митний кордон України», розробленого з метоюприведення окремих положень нормативних документів України у відповідність доположень Конвенції про тимчасове ввезення та Додатку В1 до неї. Передбачаєтьсянадати можливість нерезидентам, які тимчасово ввозять товари на митну територіюУкраїни для участі, зокрема, у виставці, презентації, здійснювати їх митнеоформлення, при бажанні, у митному органі, в зоні діяльності якого розташованомісце проведення заходу;
проект постанови Кабінету Міністрів України „Провнесення змін до Порядку здійснення митного контролю залізничних транспортнихзасобів перевізників і товарів, що переміщуються ними, у пунктах пропуску черездержавний кордон”. Проект розроблено з метою надання повноважень наустановлення Держмитслужбою та Мінтрансзв’язку порядку взаємодії посадових осібмитних органів з працівниками залізниць під час здійснення митних процедур щодопорожніх вантажних вагонів, пасажирських вагонів, локомотивів та іншихзалізничних транспортних засобів, що використовуються в міжнародномусполученні, а також товарів (вантажів), переміщуваних у контейнерах залізничнимтранспортом з морських торговельних портів України на вантажні митні комплекси.
З метою удосконалення адміністрування нарахування тасплати митних платежів здійснювався системний аналіз та поглиблене вивченнятенденцій у зовнішньоекономічній діяльності, пов’язаних зі справлянням податківта зборів, та вживалися організаційні заходи, направлені на збільшеннянадходжень митних платежів до бюджету.
Створено чітку систему моніторингу всіх видіврозрахунків за податками і зборами (щоденні звіти про розрахунки з Державнимбюджетом, сплату податків за видами розрахунків, митне оформлення за рішеннямисудів, стягнення коштів виконавчою службою, умовні нарахування тощо).
Здійснюється постійний аналіз факторів, яківпливають на стан надходження податків та зборів до Держбюджету, у тому числівплив змін чинного законодавства, вживаються невідкладні заходи по усуненнюнегативних явищ та обставин, що їм сприяють. Зокрема:
розроблено та подано на розгляд Верховної РадиУкраїни законопроект щодо внесення змін до Закону України «Про Єдиниймитний тариф», спрямований на усунення існуючих суперечностей міжположеннями Закону України «Про Єдиний митний тариф» та ЗаконівУкраїни «Про порядок погашення зобов'язань платників податків передбюджетами та державними цільовими фондами» й «Про зовнішньоекономічнудіяльність»;
затверджено Узагальнююче податкове роз'яснення щодозастосування положень статті 18 Закону України «Про режим іноземногоінвестування».
2.3 Оцінка ефективностіорганізаційної та правової регламентації діяльності Київської регіональноїмитниці
За 2008 рік Київською обласною митницею забезпеченоперерахування до Державного бюджету 3 411,6 млн.грн., що становить 101,8% відзавдання на 2008 рік. Таким чином митниця посіла сьоме місце серед усіх митнихорганів по пере-рахуванню податків і зборів (питома вага становить 3,6% узагальній сумі перера-хованих Держмитслужбою митних платежів) [48].
Найвагоміший внесок по мобілізації коштів доДержавного бюджету забез-печили співробітники відділів митного оформлення № 1(Святошин) – 1 177,7 млн. грн., № 3 (Бровари) – 574,4 млн.грн. та № 5 (Обухів)– 557,5 млн.грн.
Найактивнішими та бюджетоформуючими підприємствами взоні діяльності митниці на зовнішньоекономічному ринку у 2008 році були ІП„Кока-Кола Бевері-джиз Україна Лімітед” (холодильне обладнання та обладнаннядля газування на-поїв), ТОВ „Марс Україна” (кондитерські вироби та корми длятварин), ЗАТ ком-панія „РАЙЗ” (насіння для сівби, засоби захисту рослин,сільськогосподарська техніка), ЗАТ „РОСАВА” (каучук синтетичний та натуральний,обладнання для обробки гуми, матеріали кордні для шин).
Основні фактори, що вплинули на надходження платежівдо Держбюджету, це збільшення загального оподаткованого імпортного вантажообігув вартісному відношенні на 30,5% в порівнянні з 2007 роком (розрахунок різниціпроводився без врахування коливань курсів валют, встановлених НаціональнимБанком Укра-їни протягом 2008 року); збільшення обсягів імпорту, що підлягалиоподаткуван-ню ввізним митом на 19,7 % та збільшення обсягів імпорту, щопідлягали опо-даткуванню ПДВ грошами на 62,8% (відміна імпортних податковихвекселів по ПДВ у 2008 році).
Одними з основних факторів, що вплинули на станвиконання планових завдань є збільшення імпортного вантажообігу, припиненняприйому Держмит-службою з лютого 2008 року податкових векселів на сплату ПДВпід час здійс-нення митного оформлення товарів, покращення роботи в напрямкувинесення рішень про країну походження (додаткові надходження за рахунок такихрішень склали 1 млрд. 033 тис. грн.). Тут варто додати, що питома вага товарів,країна походження яких невідома, в загальному оподаткованому імпортномувантажо-обігу у вартісному відношенні за 9 місяців по митниці становить 7,3%.
Свій вплив на виконання завдань зробило і збільшеннякількості кваліфіка-ційних рішень зі зміною коду товарів, що вплинули назбільшення митних пла-тежів (за 198 кваліфікаційними рішеннями збільшенонадходження митних пла-тежів на 1 млн. 713 тис.грн.). Також однією зі складовихстану виконання плано-вих завдань є збільшеня випадків коригування митної вартостітоварів. В цьому контексті митницею прийнято 3232 рішень, за якими митнавартість товарів збіль-шена на 125 млн. 28 тис.грн.
Варто зазначити, що в зоні діяльності Київськоїобласної митниці в значних обсягах здійснюється митне оформлення товарів з низькимрівнем оподаткування (“0” ставка ввізного мита). Протягом 9 місяців 2008 рокутаких вантажів ввезено на загальну митну вартість 4 млрд. 955 млн. 774 тис.грн., що становить 48,3 % від загального імпортного вантажообігу у вартісномувідношенні.
Протягом 2009 року Київською обласною митницеюперераховано митних платежів до Держбюджету України на загальну суму 2 681017,7 тис. грн., таким чином митниця посіла п’яте місце серед вітчизнянихмитних органів за об’ємами перерахованих митних податків і зборів [48].
Одними з основних напрямків контрольно-перевірочноїдіяльності митниці в 2009 році були класифікація товарів згідно УКТЗЕД таповнота визначення мит-ної вартості. Загалом в результаті проведеннядокументальних виїзних (планових та позапланових) та камеральних перевірокплатників податків було здійснено 19 перевірок господарської діяльностісуб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, з яких 17 (або 89,5%) булирезультативними, тобто забезпечили додаткові надход-ження до Держбюджету. Такийвисокий коефіцієнт якості контрольних заходів було досягнуто завдяки ґрунтовнійаналітичній роботі, що передувала проведенню перевірок. В 2009 році митницявстановила порушення сплати податків у розмірі 6592,9 тис. грн., з урахуваннямштрафних санкцій, з яких до Державного бюджету України надійшло 5354,5 тис.грн. (або 81,2% від нарахованих сум).
В 2009 році в зоні діяльності Київської обласноїмитниці в селищах Госто-мель, Мартусівка та Стоянка відкрито три сучаснихмитних термінали європейсь-кого зразка, інфраструктура та місце розташуванняяких забезпечує належні умови праці при виконанні своїх професійних обов’язківяк для митників, так і підпри-ємців.
Для організації сприяння підприємствам, які мають«чисту» митну історію, Держмитслужба затвердила критерії оцінки підприємств-резидентів,до товарів і транспортних засобів яких може встановлюватися спрощений порядокзастосуван-ня процедур митного контролю та митного оформлення, а також порядоквизна-чення таких підприємств-резидентів. Таким чином, станом на 31.12.09 до Київсь-коїобласної митниці було подано 19 заяв від підприємств про можливістьвста-новлення до них рівня довіри митного органу, внаслідок чого 9підприємств-рези-дентів віднесено до «білого» списку, два до «зеленого», ірішення по трьох суб’єк-тах зовнішньоекономічної діяльності знаходяться нарозгляді в Державній митній службі України. За час дії механізму «ступенядовіри» до підприємств-резидентів, під час здійснення ними зовнішньоекономічноїдіяльності, жодних проблемних питань у Київської обласної митниці не виникало.
Також Київською обласною митницею з початку 2009року заведено 118 справ про порушення митних правил на суму 97 479 094 грн. та2 кримінальні справи на суму 2 782 649 грн.
В табл. 2.2 – 2.4 наведені статистичні дані звітівпро кількість учасників ЗЕД на Київській обласній митниці за період з01.01.2007 по 31.12.2007, 01.01.2008 по 31.12.2008, 01.01.2009 по 31.12.2009.
Таблиця 2.2 — Звіт про кількість учасників ЗЕД заперіод з 01.01.2007 по 31.12.2007№ з/п Показник Значення 1 Кількість учасників зовнішньоекономічної діяльності, що знаходяться на обліку у митниці 1 588 2 Кількість учасників зовнішньоекономічної діяльності, поставлених на облік у митниці з початку року 297 3 Кількість учасників зовнішньоекономічної діяльності, що знаходяться на обліку у митниці, і які здійснювали зовнішньоторговельні операції з початку року 1 191
Таблиця 2.3 — Звіт про кількість учасників ЗЕД заперіод з 01.01.2008 по 31.12.2008№ з/п Показник Значення 1 Кількість учасників зовнішньоекономічної діяльності, що знаходяться на обліку у митниці 2 039 2 Кількість учасників зовнішньоекономічної діяльності, поставлених на облік у митниці з початку року 451 3 Кількість учасників зовнішньоекономічної діяльності, що знаходяться на обліку у митниці, і які здійснювали зовнішньоторговельні операції з початку року 1 240
Таблиця 2.4 — Звіт про кількість учасників ЗЕД заперіод з 01.01.2009 по 31.12.2009№ з/п Показник Значення 1 Кількість учасників зовнішньоекономічної діяльності, що знаходяться на обліку у митниці 2 481 2 Кількість учасників зовнішньоекономічної діяльності, поставлених на облік у митниці з початку року 442 3 Кількість учасників зовнішньоекономічної діяльності, що знаходяться на обліку у митниці, і які здійснювали зовнішньоторговельні операції з початку року 1 052
Як показує аналіз даних, наведених в табл.2.2 -2.4:
кількість зареєстрованих учасників ЗЕД зросла зрівня 1588 СПД у 2007 році до рівня 2481 СПД у 2009 році;
кількість зареєстрованих учасників ЗЕД, якіздійснювали митні операції зросла з рівня 1191 СПД у 2007 році до рівня 1240СПД у 2008 році та знизилась до рівня 1052 СПД у 2009 році за рахунок падінняобсягів зовнішньоторгівельної активності українських підприємств на фонінаслідків світової фінансової кризи 2008 -2009 рр. та падіння світового попитуна товарних ринках.
Протягом 2008 року в середньому в МОУ щодняоформлялося 1,2 млн. тонн вантажів, пропускалися 240 тис. громадян, близько 64тис. транспортних засобів [48].
Протягом 2008 року забезпечено безперебійнеоформлення 427,6 млн. тонн вантажів, що на 12 % (на 56,6 млн. тонн) менше, ніжу 2007 році. Обсяг експорту збільшився на 4 % й становив 149,8 млн. тонн,імпорту — зменшився на 14 % до 101,1 млн. тонн, транзиту — знизився на 20% ісклав 176,7 млн. тонн.
При цьому вартість експортованих товарів порівняно з2007 роком зросла на 17,7 млрд. дол. США (на 35,9 %), імпортованих – на 20,8млрд. дол. США (на 34,3 %).
Завдяки проведеній роботі протягом 2008 року доДержавного бюджету України перераховано податків та зборів на суму 96 млрд. 47,2млн. грн., що на 41 млрд. 927,7 млн. грн. (на 77,5 %) більше, ніж упопередньому році.
Показник розпису доходів, встановлений ДержмитслужбіМіністерством фінансів України на 2008 рік у сумі 97,9 млрд. грн., виконано на98,1 %.
При цьому 12 грудня 2008 року внесено зміни доЗакону України про Державний бюджет України на 2008 рік, якими показникнадходжень від Держмитслужби збільшено на 14,4 млрд. гривень.
До загального фонду Державного бюджету перераховано 88427,1 млн. грн., що становить 99,3 % встановленого показника розписів доходівзагального фонду.
До спеціального фонду Державного бюджетуперераховано 7 620,1 млн. гривень. Показник розпису доходів спеціального фондудержавного бюджету виконано на 86,1 %.
Невиконання показника розпису доходів загальногофонду державного бюджету відбулося внаслідок несвоєчасного митного оформленнята несплати ПДВ з природного газу, імпортованого НАК «НафтогазУкраїни», у сумі 4 млрд. гривень.
Показник спеціального фонду не забезпечено у зв’язкуіз зменшенням надходжень митних платежів до цього фонду від митного оформленнятранспортних засобів після застосування знижених ставок ввізного мита,визначених домовленостями щодо вступу України до СОТ, а також значнимзменшенням кількості ввезених транспортних засобів в останні місяці 2008 року.
Загальні обсяги перерахувань за 2008 рік упорівнянні з 2007 роком збільшились:
по ПДВ – на 39 278,9 млн. грн. (у 1,9 разу);
по ввізному миту – на 2 337,4 млн. грн. (на 24 %);
по акцизному збору – на 877,6 млн. грн. (у 1,7разу);
по єдиному збору – на 34,3 млн. грн. (на 33 %).
Зменшились надходження з вивізного мита на 93,3 млн.грн. (на 32 %) та митних зборів – на 569,5 млн. грн. (на 53 %).
Надходження з вивізного мита зменшилися у зв’язку іззменшенням обсягів вивезення природного газу та насіння олійних культур, змитних зборів – у зв’язку із втратою чинності постанови Кабінету МіністрівУкраїни від 27.01.97 № 65 «Про ставки митних зборів» у зв’язку ізвступом України до СОТ.
Таблиця 2.5 — Основні показники активності ЗЕД тазагрузки митної служби України за 2008 рік [48]Назва показника 2007 рік 2008 рік Зміни +, - % Товарообіг, млн. дол. США 110 099 148 668 + 38 569 135 в т.ч.: — експорт 49 262 66 967 + 17 705 136 — імпорт 60 837 81 701 + 20 865 134 в т. ч. оподаткований: — митом 19 285 28 644 + 9 359 збільшено у 1,5 рази — акцизним збором 6 611 11 965 + 5 354 збільшено у 1,8 разу — ПДВ у грош. Формі 38 933 73 606 + 34 673 збільшено у 1,9 разу Кількість суб’єктів, що здійснювали ЗЕД 34 320 36 421 + 2 101 106 Оформлено вантажів, млн. тонн 484,3 427,6 — 56,6 88 з них: — експорт 145,5 149,8 + 4,3 103 — імпорт 117,3 101,1 — 16,2 86 — транзит 221,4 176,7 — 44,7 80 Оформлено вантажних митних декларацій, тис. шт. 3 301,6 3 492,1 + 190,5 106 з них: — експорт 742,0 687,3 — 54,8 93 — імпорт 1 135,9 1 263,8 + 127,9 111 — транзит 481,5 502,9 + 21,4 104 Надано свідоцтв на реєстрацію автотранспорту, номерних вузлів та агрегатів, тис. шт. 67,3 53,6 — 13,7 80 Прослідувало громадян через кордон, млн. осіб 84,0 87,6 + 3,5 104 з них: — з декларуванням 13,7 11,4 — 2,2 84 Пропущено транспортних засобів, млн. шт. 23,7 23,3 — 0,4 98
Протягом І півріччя 2009 року митними органамизабезпечено безперебійне оформлення 192,9 млн. тонн вантажів, з них експорт –59,9 млн. тонн, імпорт – 49,1 млн. тонн, транзит – 83,9 млн. тонн [48].
В середньому щодня оформлялося понад 1 млн. тоннвантажів, пропускалися 180 тис. громадян, 50 тис. транспортних засобів.
Порівняно з січнем-червнем 2008 року обсягививезення товарів зменшилися на 15,2 млрд. дол. США (на 46,7 %), обсяги імпорту– на 16,9 млрд. дол. США (на 42,1 %).
Завдяки проведеній роботі протягом І півріччя 2009року до Державного бюджету України перераховано податків та зборів на суму 38 млрд.218,6 млн. грн. (у січні-червні 2008 року – 48 млрд. 540,2 млн. гривень).
Показник розпису доходів, встановлений ДержмитслужбіМіністерством фінансів України на січень-червень у сумі 39,4 млрд. грн.,виконано на 97,0 %. Показник розпису доходів загального фонду Держбюджету виконанона 91,7 % (перераховано 31 758,0 млн. грн. при плані 34 621,6 млн. грн.),показник розпису доходів спеціального фонду – на 135,5 % (перераховано 6 461,6 млн.грн. при плані 4 769,5 млн. гривень).
Невиконання в повному обсязі планового показникарозпису доходів загального фонду бюджету, встановленого на І півріччя 2009року, відбулося у зв’язку із значним зменшенням майже у 2,4 разу обсягівімпорту товарів (за виключенням природного газу) в умовах світовоїфінансово-економічної кризи.
Загальні обсяги перерахувань у І півріччі 2009 рокуу порівнянні з січнем-червнем 2008 року збільшились:
по акцизному збору – на 218,8 млн. грн. (на 20,7 %);
по вивізному миту – на 76,3 млн. грн. (у 1,6 разу).
Зменшились надходження: з ПДВ – на 6 458,1 млн. грн.(на 16,1 %), ввізного мита – на 3 665,8 млн. грн. (на 55,9 %), єдиного збору –на 11,0 млн. грн. (на 16,9 %), інших платежів – на 505,3 млн. грн. (у більш,ніж 45 раз, у зв’язку з відміною митних зборів).
Завдяки здійсненню заходів щодо посилення контролюза правильністю визначення митної вартості товарів протягом І півріччя 2009 рокудодатково направлено до Держбюджету 1 182,9 млн. гривень. Додаткові надходженнядо бюджету за рахунок посилення контролю за роботою з прийняття класифікаційнихрішень склали 39,2 млн. грн., за рахунок перевірки країни походження товарів –8,6 млн. гривень.
Митними органами забезпечується контроль задотриманням законності при митному оформленні товарів та вантажів.
Протягом І півріччя 2009 року порушено 172кримінальних справи про контрабанду на загальну суму 189,1 млн. гривень.
Незважаючи на низку несприятливих чинників, таких,як погіршення економічної ситуації, зменшення товаропотоків та збільшеннявеликого розміру контрабанди на 17,5%, порівняно з 2008 роком, кількістьпорушених кримінальних справ майже не змінилася.
Без урахування двох минулорічних справ знехарактерно значною вартістю предметів контрабанди, а саме, природного газу насуму 4,9 млрд. грн. і риби на суму 164,2 млн. грн., вартість предметівконтрабанди у порушених митними органами протягом І півріччя 2009 рокукримінальних справах збільшилась на 3 %.
За фактами порушень митного законодавства складено10 844 протоколи про порушення митних правил на загальну суму майже 13,9 млрд.гривень.
При зменшенні кількості зафіксованих правопорушеньна 2 397 випадків, порівняно з аналогічним періодом попереднього року, значнозросла вартість предметів правопорушення. Загальна вартість предметівправопорушення у інших адміністративних справах, заведених у січні-червніпоточного року, складає 763 млн. грн., що майже на 340 млн. грн. більшезагальної вартості предметів правопорушень, виявлених за І півріччя 2008 року.
2.4 Висновки до розділу 2
На початок липня 2009 року в Україні діяло 45митниць, 145 митних постів, 219 пунктів пропуску, 22 вантажних митнихкомплекси, 281 митний ліцензійний склад.
Протягом 2008 року забезпечено безперебійнеоформлення 427,6 млн. тонн вантажів, що на 12 % (на 56,6 млн. тонн) менше, ніжу 2007 році. Обсяг експорту збільшився на 4 % й становив 149,8 млн. тонн,імпорту — зменшився на 14 % до 101,1 млн. тонн, транзиту — знизився на 20% ісклав 176,7 млн. тонн.
В середньому щодня оформлялося 1,2 млн. тоннвантажів, пропускалися 240 тис. громадян, близько 64 тис. транспортних засобів.
При цьому вартість експортованих товарів порівняно з2007 роком зросла на 17,7 млрд. дол. США (на 35,9 %), імпортованих – на 20,8млрд. дол. США (на 34,3 %).
Протягом І півріччя 2009 року митними органамизабезпечено безперебійне оформлення 192,9 млн. тонн вантажів, з них експорт –59,9 млн. тонн, імпорт – 49,1 млн. тонн, транзит – 83,9 млн. тонн.
В середньому щодня оформлялося понад 1 млн. тоннвантажів, пропускалися 180 тис. громадян, 50 тис. транспортних засобів.
Порівняно з січнем-червнем 2008 року обсягививезення товарів зменшилися на 15,2 млрд. дол. США (на 46,7 %), обсяги імпорту– на 16,9 млрд. дол. США (на 42,1 %).
Як показав проведений аналіз, питома вагаконтролюємих митними орга-нами джерел дохідної частини Державного бюджетуУкраїни складає:
1. Ввізне мито – питома вага з рівня 4,95% у 2003році зросла до рівня 5,82% у 2005 році та поступово знизилась до рівня 5,03 –5,18% у 2007 -2009 роках;
2. Вивізне мито – питома вага з рівня 0,35% у 2003році зросла до рівня 1,39% у 2004 році та поступово знизилась до рівня 0,11% у2009 році;
3. Імпортний ПДВ – питома вага з рівня 19,3% у 2003році поступово зросла до рівня 34,0 – 35,46% у 2008 -2009 роках, при цьомувнутрішня частка „чистого імпортного ПДВ” (за мінусом експортного бюджетноговідшкодування) зросла з рівня 5,83% від власної величини (у 2003 році) до рівня55,0 – 60,4% від власної величини у 2008 – 2009 роках, тобто „чистий імпортнийПДВ” у 2009 році дав майже 19,0% доходів Державного бюджету України;
4. Акцизний збір з ввезених товарів – питома вага зрівня 1,04% у 2003 році зросла до рівня 2,45% у 2009 році.
Таким чином, у 2009 році економічна ефективністьбезпосередньої та конт-рольної діяльності митних органів України оцінюєтьсячасткою наповнення Дер-жавного бюджету України у 24,6%.
Основні характеристики діяльності досліджуємоїКиївської обласної митниці:
1. За 2008 рік Київською обласною митницеюзабезпечено перерахування до Державного бюджету 3 411,6 млн.грн., що становить101,8% від завдання на 2008 рік. Таким чином митниця посіла сьоме місце середусіх митних органів по пере-рахуванню податків і зборів (питома вага становить3,6% у загальній сумі перера-хованих Держмитслужбою митних платежів).
2. Протягом 2009 року Київською обласною митницеюперераховано митних платежів до Держбюджету України на загальну суму 2 681017,7 тис. грн., таким чином митниця посіла п’яте місце серед вітчизнянихмитних органів за об’ємами перерахованих митних податків і зборів.

Розділ 3. Напрямкипідвищення рівня організаційної та правової регламентації діяльності Київськоїобласної митниці
3.1 Напрями вдосконаленняорганізаційної та правової регламентації діяльності Київської обласної митниці
Основні напрями розвитку Державної митної службиУкраїни координу-ються «Концепцією створення багатофункціональної комплексноїсистеми «Електронна митниця» в Україні» [12], яка спрямована на зміцненнямитної безпеки України, адаптацію Єдиної автоматизованої інформаційної системиДержмитслужби та нової комп'ютеризованої транзитної системи ЄС, оператив-не отриманняактуальної і достовірної інформації про наміри щодо здійснен-нязовнішньоекономічних операцій, створення умов для прискорення процедур митного контролюта митного оформлення, поліпшення соціального та інформаційного обслуговування населення,удосконалення інформаційної інфраструктури Держмитслужби.
/>Багатофункціональна комплексна система«Електронна митниця» (далі — комплексна система) поєднуєінформаційно-телекомунікаційні технології та сукупність механізмів їхзастосування. Створення зазначеної системи дасть можливість підвищити якість митногорегулювання та вдосконалити митне адміністрування, створить передумов дляінтеграції України у світову інформа-ційну спільноту. Визначальна/>/> роль інформаційних технологій в митній справі відобра-жена вМіжнародній конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур, укладеній 18травня 1973 р. у м. Кіото, яка діє у зміненій редакції відповідно до Протоколупро внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митнихпроцедур, вчиненого 26 червня 1999 р. в м. Брюсселі (Україна приєдналася згідноіз Законом України «Про приєднання України до Протоколу про внесення зміндо Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур»від 5 жовтня 2006 р. N 227-V) [13]. Метою Концепції є формування та створеннякомплексної системи на базі Єдиної автоматизованої інформаційної системиДержмитслужби, що сприятиме забезпеченню митної безпеки України з урахуваннямміжнародних стандартів з максимальним залученням науково-технічного потенціалудержави шляхом/> автоматизації [13]:
/>- контролю за переміщенням товарів ітранспортних засобів відповідно до заявлених митних режимів;
/>- процесів митного оформленнятоварів, транспортних засобів та громадян;
— />обліку суб'єктівзовнішньоекономічної діяльності;
/>- адміністрування митних платежів;
/>- процесів виявлення та облікупорушень митних правил;
/>- системи формування, збору, обробкита накопичення інформації для формування митної статистики;
/>- системи застосування передбаченихзаконом заборон та обмежень щодо переміщення окремих товарів через митний кордонУкраїни;
/>- інтеграції системи аналізуризиків до автоматизованих систем митного оформлення;
/>- запровадження електронногоцифрового підпису для посадових осіб митних органів;
— створення системи електронного документообігу таелектронного деклару-вання;
— />модернізації Єдиної автоматизованоїінформаційної системи Держмит-служби та баз даних для забезпечення цілісності,достовірності, актуальності та доступності інформації;
— />удосконалення механізму доступу доінформаційних ресурсів органів державної влади;
— />зміни системи накопичення статистичнихпоказників для формування бази даних таких показників;
— />розвитку та вдосконалення функціональнихпідсистем Єдиної автомати-зованої інформаційної системи Держмитслужби дляавтоматизації діяль-ності структурних підрозділів Держмитслужби;
— />організації каналів зв'язку міжпідрозділами митних органів різного рівня з використанням сучасних технологійпередачі даних;
/>- організації міжнародних каналівзв'язку для виконання угод з інформацій-ного обміну;
/>- створення системи телефонного зв'язкута системи передачі відеозобра-ження у складі відомчої телекомунікаційноїмережі на основі сучасних техно-логічних рішень;
-/> оснащення митних органів новітнімизасобами обробки та передачі інформації;
— />створення у митних органах сучаснихлокальних обчислювальних мереж;
— />комплексного впровадження засобівкриптографічного та технічного захисту інформації, ідентифікації таавтентифікації користувачів;
— />захисту інформації віднесанкціонованого та неконтрольованого ознайом-лення, модифікації, знищення,копіювання, поширення;
/>- обов'язкової автоматичної реєстраціїрезультатів ідентифікації та автентифікації користувачів, результатів виконаннякористувачем операцій з обробки інформації, спроб несанкціонованих дій зінформацією, фактів поз-бавлення користувачів права на доступ до інформації та їїобробку, результа-тів перевірки цілісності засобів захисту інформації;
/>- створення комплексних систем захистуінформації на базі типових рішень та відомчого центру сертифікації ключівДержмитслужби.
/>/>Організаційнарегламентація менеджменту митними структурами регіональ-них митниць в руслі«Концепції створення багатофункціональної комплексної системи «Електроннамитниця» в Україні» визначається наступними документами Держмитслужбивідносно структури та задач підрозділів регіональних митниць України, уточненимив квітні 2010 року:
1. Про затвердження Класифікатора митних органів таїх структурних підрозділів, спеціалізованих митних установ та організацій // ДМСУ,Наказ від 26 квітня 2006 року N 335 (Із змінами і доповненнями, внесеними наказамиДержавної митної служби України станом від 30 квітня 2010 року N 430)
2. Про затвердження Примірної структури регіональноїмитниці, митниці та Вимог до штатної структури регіональної митниці, митниці //ДМСУ, Наказ від 29 квітня 2010 року N 424 (Із змінами і доповненнями, внесениминаказом Державної митної служби України від 5 травня 2010 року N 432 )
3. Про затвердження Примірного положення про відділконтролю за переміщенням товарів регіональної митниці, митниці // ДМСУ, Наказ від30 листопада 2006 року N 1071 (Із змінами і доповненнями, внесеними наказомДержавної митної служби України від 6 травня 2010 року N 442) — Інформаційно-аналітичний центр «ЛІГА», 1991 – 2010
4. Про затвердження Примірного положення про відділінформаційної роботи та митної статистики регіональної митниці, митниці //ДМСУ, Наказ від 6 червня 2005 року N 487 (Із змінами і доповненнями, внесеними наказамиДержавної митної служби України станом від 5 травня 2010 року N 434)
5. Про затвердження Примірного положення пропідрозділ митного оформлення регіональної митниці, митниці // ДМСУ, Наказ від18 липня 2008 року N 794 (Із змінами і доповненнями, внесеними наказомДержавної митної служби України від 5 травня 2010 року N 439)
6. Про затвердження Примірного положення пропідрозділ організації митного контролю регіональної митниці, митниці // ДМСУ,Наказ від 1 червня 2009 року N 516 (Із змінами і доповненнями, внесеними наказомДержавної митної служби України від 5 травня 2010 року N 439)
Організаційна регламентація діяльності митниціобумовлена вимогами «Порядку здійснення митного контролю й митного оформленнятоварів із застосу-ванням вантажної митної декларації» (наказ № 314[34]), якийрозроблено відпо-відно до Митного кодексу України, Положення про вантажну митнудекларацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.97 N574 (зі змі-нами та доповненнями), і з метою спрощення та оптимізації порядкумитного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митноїдекларації (далі — ВМД). Цей Порядок застосовується при здійсненні митногоконтролю й митного оформлення товарів у всіх митних режимах.
При удосконаленні виконання митних процедур згідно «Порядкуздійснен-ня митного контролю й митного оформлення товарів із застосуваннямвантажної митної декларації» в Київській обласні митниці розвиваються наступнінапрями:
формування територіальної структури митних постів;
формування структури новітніх митних терміналів європейськогорівня;
впровадження спрощених процедур митного оформленнявантажів;
впровадження систем віддаленого «електронногодекларування».
Згідно з наказами Держмитслужби України та у зв'язкуз реорганізацією митних органів Київська обласна митниця розпочала своюдіяльність 1 травня 2008 року. Зоною діяльності митниці визначено Київськуобласть, за винятком аеропорту «Бориспіль», аеродрому«Гостомель», а також зони відчуження ЧАЕС і смт. Вільча.
Одна з найпотужніших, так званих«внутрішніх» митниць (розташованих не в пунктах пропуску черездержавний кордон України, а всередині нашої держави), Київська обласна митницяскладається з шести відділів та восьми секторів митно-го оформлення. В зонахдіяльності цих підрозділів зокрема акредитовані підпри-ємства, які здійснюютьзовнішньоекономічну діяльність в усіх районах Київщини.
10 квітня 2009 року відбулось відкриття першогомитного терміналу євро-пейського типу — вантажного митного терміналу в смтГостомель. В смт Гостомель Київської області, при в’їзді в Київ з Варшавськогонапрямку, в 7 км від Київської кільцевої дороги, в зоні діяльності Київськоїобласної митниці відкрито сучасний митний термінал, умови якого забезпечатьналежні умови праці при виконанні своїх професійних обов’язків як митників, такі бізнесменів і перевізників.
До складу терміналу входить зона прибуттяавтотранспорту, яка складає майже 5000 кв.м. та має все належне длязабезпечення стоянки 60 вантажівок. Зо-на перебуває під 24-годинним контролемохорони та камер відеоспостереження. Оздоблений за останніми світовимистандартами склад класу А забезпечує можли-вість щоденного митного оформленнябільш ніж 70 вантажівок і обслуговування всіх операцій на складі тимчасовогозберігання та на митному ліцензійному скла-ді.
На митному терміналі розроблено та впровадженокомплекс програмно-апа-ратних засобів для забезпечення оперативної обробкитоваросупроводжувальних документів і вантажів з урахуванням всіх вимог митнихорганів, що також було вимогою Державної митної служби, висунутої власникамподібних терміналів.
Відкриття нового митного терміналу стало першимрезультатом вдалої спів-праці між державною установою та міжнародною компанією.Крім того, дана подія є, так би мовити, першою ластівкою Державної митноїслужби України у питанні виведення терміналів за межі столиці, в якому давнозацікавлені як підприємці, так і митники. Це передусім забезпечить покращенняумов для ведення зовніш-ньоекономічної діяльності, деклароване як керівництвомДержавної митної служ-би України, так і Київської обласної митниці. Окрім того,від скупчення вантажі-вок не страждатимуть столичні транспортні артерії, щовирішить давню проблему Київського регіону, а розташування потужного,європейського рівня терміналу приверне увагу до вирішення місцевих проблемнаселеного пункту, в якому він знаходиться.
При формуванні штатного розпису регіональної митницімитниці були витримані такі пропорції, встановлены у 2010 році [23]:
— кількість заступників начальника митницівстановлюється в залежності від затвердженої граничної чисельності митниці: до200 осіб — 2 заступники, від 200 до 300 — 3, від 300 до 400 — 4, більше 400 — кількість заступників визначається за попереднім погодженням з Держмитслужбою
— чисельність керівників митниці та керівниківсередньої ланки (начальники відділів, секторів) повинна становити не більше 24% від затвердженої граничної чисельності митниці;
— штатна чисельність служби боротьби з контрабандоюта порушеннями митних правил не повинна перевищувати 10 % від затвердженоїграничної чисельності митного органу, за винятком митних органів, визначених удодатку 1;
— штатна чисельність особового складу митних постівта підрозділів митного оформлення, у тому числі керівників цих підрозділів таїх заступників, не повинна бути меншою 50 % від затвердженої граничної чисельностімитниці;
3. Функції сектору (головного інспектора) зв'язків згромадськістю ввести в функції відділу (сектору) організаційного тадокументального забезпечення.
4. Функції контролю за діяльністю підприємств, щонадають митні послуги, передбачити у функціях підрозділів організації митногоконтролю.
5. Сектор (головний інспектор) з питань захисту правінтелектуальної власності входить до складу підрозділів організації митногоконтролю регіональних митниць, митниць. Окремі відділи (сектори) з питань захиступрав інтелектуальної власності створюються в регіональних митницях, митницях іззначним товаропотоком за погодженням з Головою Служби.
6. У складі підрозділів митного оформлення та службиборотьби з контрабандою та порушеннями митних правил митниць, що мають упунктах пропуску мобільні скануючі рентгенівські системи (для забезпеченняексплуатації цих систем) визначаються посади інспекторів, на яких додатковопокладаються обов'язки водіїв, операторів та операторів-координаторів знаведення.
Таблиця 3.1 — Розташування митних постів Київськоїобласної митниці по території Київської області для підвищення якостіобслуговування митних вантажопотоківОперативний підрозділ Адреса Відділу митного оформлення №1 (ВМО № 1) Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Мала кільцева, 10/1 Сектор митного оформлення №3 (ВМО №1) м. Вишгород, вул. Шолуденка, 19, проммайданчик “Карат”, буд. 1 Сектор митного оформлення №4 ВМО №1 м. Бородянка, пров. Залізничний, 1 Сектор митного оформлення № 5 ВМО № 1 Київська обл.., с. Стоянка, Житомирське шосе 21 км, буд.7 Сектор митного оформлення № 6 ВМО № 1 Київська обл, смт Гостомель, вул. Садова, 26 А Відділ митного оформлення №2 Київська обл., м. Біла Церква, вул. Сквирське шосе, 227-т Відділ митного оформлення №3 (ВМО №3) Броварський р-он, с. Калинівка, вул. Ігорева, 12 Відділ митного оформлення №4 (ВМО № 4) Бориспільський р-он, смт. Проліски, вул. Промислова, 9 Сектор митного оформлення №1 ВМО №4 м. Переяслав-Хмельницький., вул. Героїв Дніпра, 31 Сектор митного оформлення № 2 ВМО № 4 Бориспільський р-он, с. Мартусівка, вул… Мойсеєва, 70 Відділ митного оформлення №5 (ВМО № 5) Київська обл., м. Обухів, вул. Будьонного, 33 Сектор митного оформлення № 1 (ВМО № 5) м. Обухів, вул. Київська, 130 Сектор митного оформлення №2 (ВМО №5) м. Миронівка, вул. Коцюбинського, 10 Відділ митного оформлення №6 (ВМО № 6) Васильківський район, смт. Калинівка, вул. Індустріальна, 7 Сектор митного оформлення №1 ВМО №6 м. Фастів, вул. Транспортна, 2

Правова регламентація розвитку Державної митноїслужби України в рамках «КонцепціЇ створення багатофункціональної комплексноїсистеми «Електронна митниця» в Україні» [12] визначається наступнимпереліком документів, понов-леним у квітні 2010 року:
1. Про затвердження Критеріїв оцінкипідприємств-резидентів, щодо товарів яких може встановлюватися спрощенийпорядок застосування процедур митного оформлення // Наказ Державної митноїслужби України, Міністерства економіки та з питань європейської інтеграціїУкраїни, Державної податкової адміністрації України від 11 серпня 2004 року N590/296/468
2. Про затвердження Порядку визначенняпідприємств-резидентів, до това-рів і транспортних засобів яких можевстановлюватися спрощений порядок зас-тосування процедур митного контролю та митногооформлення // Наказ Держав-ної митної служби України від 10 серпня 2009 року N736
3. Про затвердження Порядку визначення підприємств,до товарів яких може застосовуватися процедура електронного декларування //НаказДержавної митної служби України від 8 серпня 2007 року N 669 (Із змінами ідоповненнями, вне-сеними наказом Державної митної служби України від 21 липня2008 року N 796)
4. Про Порядок дій посадових осіб митниці приприйнятті Київською обласною митницею з іншими митними органами погодженогорішення про місце здійснення митного оформлення товарів та Порядок оформленнялистів про погодження між підрозділами митного оформлення Київської обласноїмитниці // ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ, КИЇВСЬКА ОБЛАСНА МИТНИЦЯ, наказ від29.05.2008 № 121
5. Про митний контроль та митне оформлення товарів,які декларуються з поданням вантажної митної декларації та документів контролюза переміщенням товарів у електронному вигляді // Наказ Державної митної службиУкраїни від 26 вересня 2007 року N 800 (Із змінами і доповненнями, внесеними наказомДержавної митної служби України від 21 липня 2008 року N 796 )
6. Про затвердження Примірної форми договору прозастосування електрон-ної вантажної митної декларації // ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБАУКРАЇНИ, НАКАЗ від 6 грудня 2007 року N 1028 (Із змінами і доповненнями,внесеними наказом Державної митної служби України від 5 травня 2010 року N 435)
Гармонізація та спрощення митної справи длязабезпечення розвитку міжнародної торгівлі є головною метою Всесвітньої митноїорганізації, членом якої Україна є вже 18 років.
Запровадження системи спрощень для сумліннихпідприємців при проходженні ними митних процедур є звичайною європейськоюнормою. І Київська обласна митниця на виконання відповідних наказів Державноїмитної служби України розробила низку заходів по інформуванню підприємців,створенню постійної комісії з оцінювання діяльності, складанню списківпідприємств, які будуть внесені до Реєстру таких, що відповідають критеріямспрощення.
10 вересня 2009 року у Міністерстві юстиції Українизареєстровані два накази Держмитслужби України, метою яких є запровадження тареалізація механізму сприяння підприємствам при здійсненні нимизовнішньоекономічної діяльності.
Запровадження системи спрощень для сумліннихпідприємців при проходженні митних процедур — це не українське нововведення, азвична європейська практика, до якої сьогодні долучається й Україна. Підписанняцих наказів є першим кроком до створення в Україні інституту уповноваженихекономічних операторів, які на сьогоднішній день успішно функціонують в усіхкраїнах ЄС.
З метою організації сприяння підприємствам, якімають «незаплямовану» митну історію, Держмитслужба цими наказами затвердилакритерії оцінки підприємств-резидентів, до товарів і транспортних засобів якихможе встановлюватися спрощений порядок застосування процедур митного контролюта митного оформлення, а також порядок визначення таких підприємств-резидентів.
Варто зауважити, що на стадії розробки проектіввказаних наказів Держмитслужба широко залучала представників зацікавленоїгромадськості, пропозиції і зауваження якої було враховано при підготовціостаточної редакції цих документів. Крім того, накази пройшли усі необхідніетапи погодження в Держкомпідприємництві та у Раді підприємців при КабінетіМіністрів України.
Отже відтепер регіональні митниці і митниці отрималиповноваження визначати сумлінні підприємства-резиденти і встановлювати повідношенню до товарів і транспортних засобів таких підприємств спрощенийпорядок застосування митних процедур.
Крім того Держмитслужба вирішила реалізуватимеханізм запровадження «ступеню довіри» до підприємств-резидентів, який будемати 3 рівні. Він буде встановлюватися і змінюватися митним органом зурахуванням даних системи аналізу ризиків та аудиту і безпосередньо залежатиме відрезультатів оцінки попередньої діяльності підприємства.
Залежно від «ступеню довіри» митним органом будутьвстановлюватися форми та обсяг митних процедур щодо товарівпідприємств-резидентів під час провадження ними зовнішньоекономічноїдіяльності. Ступінь довіри поділяє підприємства на два списки – «Білий список»та «Зелений список». Економічні оператори з цих списків будуть отримувати певніпреференції. Для усіх інших підприємств, які не потрапили до згаданих списків,рівень довіри не встановлюється. Отже вони будуть здійснюватизовнішньоекономічні операції у звичайному режимі.
Підприємствам, які увійдуть до «Білого списку»,будуть надаватися такі преференції:
Не здійснюється митний огляд упункті пропуску через державний кордон України, але здійснюється вибірковиймитний огляд у митниці призначення/відправлення відповідно до статті 42 Митногокодексу України, якщо безпосереднім відправником або отримувачем таких товаріві транспортних засобів є це підприємство;
Незастосування до товарів,безпосереднім відправником чи отримувачем яких є підприємство, відповідногопереліку окремих положень нормативно-правових актів Держмитслужби.
Унесеним до «Зеленого списку» підприємствам будутьнадаватися такі преференції:
здійснюється вибірковий митний огляд у митниціпризначення/відправлення відповідно до статті 42 Митного кодексу України, якщобезпосереднім відправником або отримувачем таких товарів і транспортних засобівє це підприємство;
Незастосування до товарів,безпосереднім відправником чи отримувачем яких є підприємство, відповідногопереліку окремих положень нормативно-правових актів Держмитслужби у скороченомуваріанті.
Відтак на початок 2010 року в Київській обласніймитниці вже 17 підприємств віднесено до «білого» списку сприяння, два – до«зеленого». Однак, окрім цього стало відомо, що найкрупнішими платникамиподатків по митниці є підприємства, які не увійшли до жодного з цих списків, аті, до яких вже встановлено режим сприяння, по кількості вантажних митнихдекларацій ледве мають долю в 3% від загального об’єму по митниці.
Представники митниці нагадали підприємцям пронаявність важливого для суб’єктів ЗЕД наказу Київської обласної митниці « Пронадання повноважень», яким начальникам відділів та секторів митного оформленняКиївської обласної митниці, які здійснюють митне оформлення товарів ітранспортних засобів, делегували повноваження самостійно приймати рішення щодомитного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, щоналежать до компетенції керівництва митниці. Як очікується, даний нормативнийакт значно спростить і полегшить в часі процедури митного оформлення. В своючергу підприємці наголосили на необхідності поширити практику позмінної роботипрацівників підрозділів митного оформлення.
Разом з тим представниками бізнесу було приділенозначну увагу механізмові дії наказу Державної митної служби України « Прозатвердження Порядку випуску товарiв у вiльний обiг пiд гарантiйнi зобов'язанняпри ввезеннi їх на митну територiю України», коли деякі його важливі чинники,зі слів присутніх, не набули бажаного результату. А саме йшлося, що данимнормативним документом не враховуються нюанси зовнішньоекономічної діяльності,коли товар тривалий час імпортується від виробника за прямим контрактом беззменшення митної вартості. Також висловлювалася думка, що, в цьому контексті,без індивідуального порядку застосування процедур митного контролю до окремихпідприємств, спрощення не буде діяти. А відтак митниці при включенні компаніїдо «білого» та «зеленого» списків слід комісійно ураховувати специфіку такогопідприємства.
Зокрема підприємці звертали увагу на необхідностівдосконалення механізму сприяння як для підприємств-експортерів, так іспрощення митних процедур для митних ліцензійних складів, коли такі належатьукраїнському підприємству, яке здійснює зовнішньоекономічну діяльність, а нелише надає свої складські послуги. Також йшлося про потребу спрощення процедуримитного огляду вантажів підприємств, до яких застосовується режим сприяння.
Для покращення правової регламентації діяльності розробленийта впровад-жений в практику діяльності митниці стандартизований та вичерпний «СПИСОКДОКУМЕНТІВ ДЛЯ АКРЕДИТАЦІЇ В КИЇВСЬКІЙ ОБЛАСНІЙ МИТНИЦІ», згідно якому дляакредитації підприємства в Київській обласній митниці необхід-но надатиоригінали всіх нижчеперерахованих документів. Всі ксерокопії доку-ментів, якіне завірені нотаріусом, повинні бути завірений печаткою підприємства.
1. Статут підприємства (завірений нотаріально+копия);
2. Статутний договір (завірений нотаріально +копія);
3. Свідоцтво держреєстрації (завірене нотаріально+копия);
4. Довідка статуправління (завірена нотаріально+копия);
5. Свідоцтво платника ПДВ або Свідоцтво платникаєдиного податку (завірене нотаріально +копия);
6. Форма 4-ОПП ( копія);
7. Договори — аренди на юридичну і фактичну адреси(2-копії)+акти прийому-передачі приміщення (свідоцтво на право власності наобидві адреси);
8. Довідка з банку про відкриття валютних ірозрахункового рахунків (оригінал + копія);
9. Протокол зборів засновників про призначеннядиректора (завірений нотаріально);
10. Наказ про призначення директора (копія);
11. Наказ про призначення глав. бухгалтера ( копія);
12. Наказ про призначення відповідальних осіб нароботу з митницею з вказівкою посади, паспортних даних (№ паспорта, ким і коливиданий, реєстраія), зразки підпису. Дані особи повинні бути внесений в карткуакредитації. (копія);
13. Інформаційне повідомлення про відсутність(наявності) іноземних інвестицій (оригінал);
14. Паспорти директора, гл. бухгалтера,відповідальних осіб на роботу з митницею, засновників (оригінали + копія);
15. Лист на акредитацію.
Одним з шляхів покращення правової регшламентаціїдіяльності Київської обласної митниці є впровадження, згідно з наказомКиївської обласної митниці від 29.05.2008 N 121 вроваджений « ПОРЯДОК дійпосадових осіб митниці при прий-нятті Київською обласною митницею з іншимимитними органами погодженого рішення про місце здійснення митного оформленнятоварів» [35].
/>Цей Порядок визначає механізм дійпосадових осіб митниці при прийнятті Київською обласною митницею (далі — митниця) з іншими митними органами по-годженого рішення про місце здійсненнямитного оформлення товарів і спрямова-ний на реалізацію права суб'єктазовнішньоекономічної діяльності (далі — суб'єкт ЗЕД) пред'являти товари домитного оформлення іншому митному органі, ніж митний орган, у зоні діяльностіякого розташований цей суб'єкт ЗЕД.
У цьому Порядку терміни вживаються у такомузначенні:
ВОМК — відділ організації митного контролю;
ПМО — підрозділ митного оформлення Київськоїобласної митниці (відділ митного оформлення, сектор митного оформлення);
Інші терміни в цьому Порядку вживаються у значеннях,установлених законодавством України.
Київська обласна митниця погоджує місце здійсненнямитного оформлення товарів та транспортних засобів з іншими митними органамивідповідно до Порядку, затвердженого наказом Державної митної служби Українивід 09.11.2004 N 801 (зі змінами та доповненнями) та у випадках, визначенихпостановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2003 N 584 (зі змінами тадоповненнями).
Дії посадових осіб митниці при оформленні листа пропогодження в Київській обласній митниці:
1. При оформленні листа про погодження до ВОМККиївської обласної митниці подається два примірники листа про погодження, йогоелектронну копію в установленому форматі й два комплекти документів, потрібнихдля здійснення митного оформлення товарів.
Окремо надаються засвідчені в установленому порядкукопії документів, які вказують на необхідність проведення митного оформлення увизначеній митниці, копія облікової картки суб'єкта ЗЕД, копія довідки продекларування валютних коштів або довідка про їх відсутність.
Для проведення ідентифікації посадовою особою ВОМКзазначених вище документів до ВОМК мають надаватися їх оригінали таспецифікація до листа про погодження.
В специфікації зазначаються дані про код товарузгідно УКТЗЕД (десять знаків), найменування товару, кількість товару, фактурнавартість товару. Специфікація до листа про погодження завіряється підписом тапечаткою керівника підприємства.
2. Посадова особа ВОМК перевіряє відповідністьданих, зазначених у листі про погодження, даним, зазначеним у поданихдокументах; перевіряє реквізити суб'єкта ЗЕД на недоставляння вантажів, назастосування спеціальних санкцій згідно зі ст. 37 Закону України «Прозовнішньоекономічну діяльність» [2], на відсутність заборгованості потимчасовому ввезенню/вивезенню тощо.
При відсутності зауважень, на кожному примірникулиста про погодження, вчиняє запис «Перевірено, зауваження відсутні».
3. На кожному примірнику листа про погодження та назворотному боці останнього аркуша пакета документів у місці прошивання посадоваособа ВОМК проставляє особистий підпис і завіряє його відбитком особистоїномерної печатки (далі — ОНП).
4. При порушенні вимог, наведених у п. 2.1 Порядку,виявленні невідповідності даних електронної та паперової копії листа пропогодження, невідповідності відомостей, лист про погодження до розгляду неприймається. Такий лист про погодження повертається для доопрацювання знакладенням на зворотному боці одного з екземплярів резолюції посадової особиВОМК наступного змісту: «Оформлення листа про погодження можливе при умові...»,де зазначаються умови, при яких лист про погодження може бути оформлений.
При повторному зверненні до ВОМК з метою оформленнядоопрацьованого листа про погодження, надається екземпляр згаданого листа пропогодження для скорочення часу розгляду документів при повторному зверненні.
5. При відсутності зауважень, начальник ВОМКнакладає на кожному примірнику листа про погодження, резолюцію «Пропонуюдозволити митне оформлення товарів за листом про погодження у ___» іззазначенням митного органу в якому планується здійснення митного оформленнятоварів.
У разі прийняття начальником ВОМК рішення провідмову в митному оформлені товарів в іншому митному органі, зазначити причинивідмови.
6. Після проставлення відміток начальника ВОМК,посадова особа ВОМК реєструє лист про погодження.
7. Після прийняття начальником митниці абовповноваженою ним особою рішення про можливість митного оформлення товарів віншій митниці, загальний відділ у той же день присвоює листу про погодженнямитного оформлення зазначених у ньому товарів в іншій митниці, вхідний номер.
8. Один примірник листа про погодження разом зпакетом документів через загальний відділ направляється в ВОМК для подальшогоконтролю. Другий примірник листа про погодження разом з пакетом документіввидається декларанту.
9. Посадові особи ВОМК здійснюють контроль за митнимоформленням товарів за листами про погодження шляхом перевірки відомостей вЄАІС.
10. У разі прийняття начальником митниці обліку абовповноваженою ним особою рішення про відмову в митному оформленні товарів віншому митному органів, ВОМК зобов'язаний надати декларантові в день прийняттярішення письмове повідомлення із зазначенням причин відмови.
Присвоєний листу про погодження реєстраційний номеранулюється ВОМК відповідно до пункту 4.2 цього Порядку. Анульованийреєстраційний номер листа про погодження не може бути присвоєний іншому листупро погодження.
/>Дії посадових осіб при митномуоформленні товарів за листами про погодження в Київській обласній митниці:
1. У разі прийняття начальником митниці абовповноваженою ним особою рішення про можливість митного оформлення товарівначальник митниці або вповноважена ним особа накладає відповідну резолюцію надругому примірнику листа про погодження.
2. Лист про погодження реєструється у загальномувідділі митниці в порядку, установленому наказом Держмитслужби України від28.12.02 N 747 «Про затвердження Інструкції з діловодства в митній службіУкраїни».
Лист про погодження завіряється гербовою печаткою танадається декларанту для здійснення митного оформлення товарів в ПМО.
3. Посадова особа ПМО заносить відомості про дату йномер кожної оформленої ВМД за листом про погодження до ЄАІС. У разі завершеннямитного оформлення всього обсягу товарів, зазначеного у листі про погодження,посадова особа ПМО вносить відмітку про це до ЄАІС.
4. Якщо начальником митниці або вповноваженою нимособою прийнято рішення про відмову в митному оформленні товарів за листом пропогодження, то на ньому накладається відповідна резолюція із зазначенням причинвідмови. Лист про погодження передається до ВОМК для анулювання. Про відмову вмитному оформленні товарів за листом про погодження ВОМК інформує митницю обліку.
ВОМК робить відмітку в ЄАІС про анулювання листа пропогодження.
ПОРЯДОК оформлення листів про погодження міжпідрозділами митного оформлення Київської обласної митниці:
1. При оформлені товари в іншому ПМО Київськоїобласної митниці, до ПМО за місцем обліку суб'єкта ЗЕД подається лист пропогодження установленої форми (додаток 1) та комплект документів, потрібних дляздійснення митного оформлення товарів.
Комплект документів разом з примірником листа пропогодження прошивається декларантом.
На зворотньому боці останнього аркуша комплектудокументів
декларантом учиняється запис
«Прошито та пронумеровано_____________________________ аркушів
(цифрами й прописомкількість)
Декларант__________________________________________________»,
(посада, підпис, дата,ініціали, прізвище)
який засвідчується печаткою суб'єкта ЗЕД.
До комплекту документів уходять завірені вустановленому порядку копії таких документів:
зовнішньоекономічного договору (контракту) здодатками до нього;
договорів комісії, доручення тощо (при потребі);
облікова картка;
документ, що підтверджує необхідність митногооформлення товарів у підрозділі митного оформлення;
ліцензії (при потребі).
2. Посадова особа ПМО перевіряє відповідність даних,зазначених у листі про погодження, даним, зазначеним у поданих документах;перевіряє наявність застосування до суб'єкта ЗЕД спеціальних санкційМіністерства економіки України, згідно зі ст. 37 Закону України «Прозовнішньоекономічну діяльність»; на відсутність заборгованості потимчасовому ввезенню/вивезенню тощо.
3. При відсутності зауважень, на кожному примірникулиста про погодження, вчиняє запис «Перевірено, зауваження відсутні»,та реєструє лист про погодження, присвоюючи йому за журналом обліку листів пропогодження реєстраційний номер.
4. На зворотному боці останнього аркуша пакетадокументів, у місці прошивання посадова особа ПМО проставляє особистий підпис ізавіряє його відбитком ОНП.
5. Після прийняття начальником ПМО, або вповноваженоїним особи рішення про погодження митного оформлення товарів між підрозділамимитного оформлення Київської обласної митниці, резолюція засвідчується йогопідписом.
У разі прийняття начальником ПМО рішення про відмовув митному оформленні товарів в іншому підрозділі митного оформлення, зазначитипричини відмови.
6. Лист про погодження надається декларанту дляпогодження з начальником ПМО, в якому суб'єкт має намір здійснити митнеоформлення.
7. Після прийняття начальником ПМО, абовповноваженої ним особи рішення про погодження митного оформлення товарів міжпідрозділами митного оформлення Київської обласної митниці, резолюціязасвідчується його підписом
У разі прийняття начальником ПМО рішення про відмовув митному оформленні товарів в іншому підрозділі митного оформлення, зазначитипричини відмови.
8. Про здійснення митного оформлення товарів залистом про погодження, посадова особа ПМО повідомляє письмово (додаток 2):
— ПМО, який надав лист про погодження, зарезультатами митного оформлення;
— ВОМК, щомісяця, до 5-го числа, наступного зазвітним.
9. Посадова особа ПМО, яка надала лист пропогодження, при отриманні письмового повідомлення робить відповідні відмітки ужурналі реєстрації.
10. Посадова особа ВОМК узагальнює інформацію, щодомитного оформлення за листами про погодження між ПМО для керівництва митниці.
Порядок здійснення митного контролю та митногооформлення товарів, які декларуються з поданням вантажної митної декларації тадокументів контролю за переміщенням товарів (попереднього повідомлення тапопередньої митної декларації) в електронному вигляді [ ]:
1. Цей Порядок розроблено відповідно до статей 89,91, 93 та 187 Митного кодексу України, пункту 10 Положення про вантажну митнудекларацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.97 N574 (зі змінами), Законів України «Про електронні документи та електроннийдокументообіг» та «Про електронний цифровий підпис».
2. Цей Порядок розроблено з метою прискореннятоварообігу, скорочення часу на здійснення митного контролю, виключеннясуб'єктивних факторів при здійсненні митних процедур і застосовується приздійсненні митного контролю й митного оформлення товарів, які декларуються зподанням вантажної митної декларації й документів контролю за переміщеннямтоварів в електронному вигляді.
3. Скорочення, що вживаються у цьому Порядку:
ЕЦП — електронний цифровий підпис;
ЕВМД — вантажна митна декларація, що подаєтьсядекларантом митному органу тільки в електронному вигляді, уключає в себедодаткові аркуші, доповнення і специфікації (у разі їх застосування) іпідписана ЕЦП декларанта;
ПІК — програмно-інформаційний комплекс Єдиноїавтоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України;
ЕД — електронні копії документів, необхідних дляздійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортнихзасобів, що переміщуються через митний кордон України, які підписуються ЕЦПдекларанта та подаються ним митному органу разом з ЕВМД тільки в електронномувигляді;
ПМО — підрозділ митного оформлення регіональноїмитниці, митниці, посадові особи якого здійснюють митний контроль і митнеоформлення товарів, що декларуються шляхом подання ЕВМД, ЕПП та ЕПД;
ЕПП — попереднє повідомлення, що подаєтьсядекларантом митному органу тільки в електронному вигляді та підписане ЕЦПдекларанта;
ЕПД — попередня митна декларація, яка подаєтьсядекларантом митному органу тільки в електронному вигляді та підписана ЕЦПдекларанта;
Авторизоване повідомлення — повідомлення велектронній формі, засвідчене ЕЦП.
Інші терміни, що застосовуються у цьому Порядку,уживаються в значеннях, визначених законодавством України з питань митноїсправи.
4. Дія цього Порядку поширюється на підприємства, щовключені до реєстру підприємств, до товарів яких може застосовуватися процедураелектронного декларування.
5. Застосування ЕЦП здійснюється відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис».
Організаційні умови застосування ЕЦП, зокремапорядок генерації, зберігання, використання та знищення особистих ключівпосадових осіб митних органів, за допомогою яких вони здійснюють накладання ЕЦПна відповідні документи, а також порядок формування (підстави формування),скасування, блокування та поновлення сертифікатів відкритих ключів регулюютьсяокремим нормативно-правовим актом.
6. ЕВМД, ЕПП, ЕПД та ЕД формуються декларантамивідповідно до законодавства України. Прийняття, передання та перевірка ЕВМД,ЕПП, ЕПД та ЕД здійснюються з використанням ПІК. Інформаційна взаємодія міждекларантом і митним органом здійснюється з використанням авторизованихповідомлень в електронній формі, засвідчених ЕЦП.
7. Відомості, що заявляються митному органудекларантом, є відомостями, необхідними для митних цілей, і засвідчуються ЕЦП.З моменту прийняття ЕВМД вона є документом, що засвідчує факти, які маютьюридичне значення. Зміна, доповнення та відкликання ЕВМД після її прийняттямитним органом до митного оформлення не допускаються.
ЕВМД вважається оформленою за наявності в нійпроставлених посадовою особою ПМО за допомогою ПІК визначених ДержмитслужбоюУкраїни відміток, що свідчать про результати митного контролю та завершеннямитного оформлення товарів за ЕВМД.
Оформлена ЕВМД є підтвердженням надання особі правана розміщення товарів у заявленому митному режимі і прав та обов'язківзазначених у ЕВМД осіб щодо здійснення ними відповідних фінансових,господарських та інших операцій.
8. Збереження ЕВМД, ЕПП, ЕПД та ЕД, наданих домитного органу в електронному вигляді, здійснюється в інформаційній системімитного органу в спосіб, що виключає можливість внесення до них змін.
9. ЕПП та ЕПД є документами контролю за переміщеннямтоварів і використовуються у випадках, визначених законодавством з питаньмитної справи, при ввезенні товарів на митну територію України.
II. Подання ЕВМД та ЕД
1. ЕВМД та ЕД, засвідчені ЕЦП декларанта, здотриманням строків декларування, визначених статтею 85 Митного кодексуУкраїни, передаються митному органу електронною поштою у складі авторизованогоповідомлення, засвідченого ЕЦП, з робочого місця декларанта до ПІК.
2. ЕВМД та ЕД, що підтверджують заявлені в митнійдекларації відомості, представляються декларантом у формалізованому вигляді уформатах, установлених Держмитслужбою України. Якщо формат ЕД не встановлено,то ЕД створюються декларантом шляхом сканування документів на паперових носіях.
3. Для митного оформлення товарів декларантомподаються ЕД, подання яких визначено законодавством України. Разом з ЕДподається їх реєстр.
На вимогу митного органу декларантом надаєтьсяпереклад на державну мову поданих до оформлення ЕД.
4. Декларант може представити ЕД, використання якихдля цілей митного контролю та митного оформлення не припиняється після митногооформлення першої партії товарів (далі — довгострокові ЕД), одноразово, у томучислі до подання першої ЕВМД, для їх включення до електронного архіву.
Електронному архіву присвоюється номер, якийнаправляється декларанту ПІК у складі авторизованого повідомлення. Придекларуванні товарів довгострокові ЕД, поміщені в електронний архів, повторномитному органові не подаються. Декларант зазначає номер електронного архіву вреєстрі документів, у якому зберігаються довгострокові ЕД, що відносяться доподаної ЕВМД.
III. Обробка ЕВМД та ЕД у ПІК
1. Під час приймання ЕВМД та ЕД здійснюєтьсяпроцедура перевірки ЕЦП з використанням програмного забезпечення з метоюперевірки цілісності та достовірності електронного документа. Документ, незасвідчений ЕЦП, не приймається ПІК до подальшої перевірки.
2. Перевірка ЕВМД та ЕД проводиться з використаннямПІК протягом трьох годин з моменту їх надходження. ПІК в автоматичному режиміздійснює такі основні функції:
прийняття ЕВМД;
передання ЕВМД;
перевірка достовірності ЕЦП декларанта;
форматно-логічний контроль за ЕВМД та ЕД;
аналіз ЕВМД із застосуванням автоматизованої системианалізу та управління ризиками;
формування протоколів прийняття ЕВМД;
відображення екранних форм ЕВМД та ЕД;
роздрукування екранних форм ЕВМД та ЕД;
збереження прийнятих ЕВМД та ЕД.
У ПІК передбачено доступ до таких інформаційнихмасивів (баз даних):
підприємства, що перебувають на обліку в митнихорганах України;
митні ліцензійні склади;
підприємства, що порушили митні правила;
підприємства, які отримали свідоцтво про визнанняпідприємства декларантом;
перевізники, митні перевізники;
недійсні книжки МДП;
особисте митне забезпечення;
товари, які найчастіше класифікувалися не за своїмнайменуванням;
митний реєстр об'єктів права інтелектуальноївласності;
підприємства, до яких застосовані спеціальні санкціївідповідно до статті 37 Закону України «Про зовнішньоекономічнудіяльність», тощо.
3. ПІК в автоматичному режимі перевіряє дійсністьЕЦП декларанта та проводить форматно-логічний контроль відповідності ЕВМДвизначеним Держмитслужбою України структурі та формату даних.
У разі виявлення в ЕВМД помилок ПІК в автоматичномурежимі формує їх перелік та направляє його декларанту у складі авторизованогоповідомлення для їх усунення.
Подання митному органу ЕВМД та ЕД після усуненняпомилок має здійснюватись з дотриманням строків декларування, визначенихстаттею 85 Митного кодексу України.
4. У разі позитивного проходження форматно-логічногоконтролю ЕВМД приймається для оформлення, ПІК автоматично присвоює цій ЕВМДреєстраційний номер та направляє його декларанту у складі авторизованогоповідомлення.
IV. Здійснення митних процедур ПМО
1. У разі позитивних результатів перевірки ПІКформує посадовій особі ПМО протокол, який містить відомості про:
результати перевірки достовірності ЕЦП декларанта наЕВМД, ЕД та авторизованому повідомленні;
результати форматно-логічного контролю ЕВМД та ЕД;
перелік митних процедур і форм митного контролю,визначених автоматизованою системою аналізу та управління ризиками.
2. Посадова особа ПМО після отримання протоколу відПІК здійснює аналіз результатів контролю, наданих ПІК, і перевірку ЕВМД напредмет:
дотримання строків декларування;
виконання особою, що здійснює перевезення,зобов'язання щодо доставки товарів у митницю призначення (у визначенихзаконодавством випадках);
наявності всіх ЕД, необхідних для здійснення митногоконтролю та митного оформлення товарів, заявлених у ЕВМД;
наявності на ЕД (для сканованих ЕД) у встановленихзаконодавством України випадках відміток (штампів, печаток) посадових осібвідповідних служб про результати санітарно-епідеміологічного, ветеринарного,фітосанітарного, радіологічного, екологічного контролю та контролю за переміщеннямкультурних цінностей;
правильності заповнення ЕВМД та відповідностівідомостей, зазначених у графах ЕВМД, відомостям, що містяться в ЕД;
наявності задекларованих товарів у митному реєстріоб'єктів права інтелектуальної власності;
правильності заповнення декларації митної вартості іперевірки митної вартості задекларованих товарів;
правильності класифікації задекларованих товарівзгідно з УКТЗЕД;
правильності визначення країни походженнязадекларованих товарів;
правильності застосування валютного курсу;
правильності нарахування податків і зборів(обов'язкових платежів);
правильності застосування пільг зі сплати податків ізборів (обов'язкових платежів) за ЕВМД відповідно до законодавства;
надходження коштів суб'єкта зовнішньоекономічноїдіяльності на депозитний рахунок митного органу або банківський балансовийрахунок 2603 «Розподільчі рахунки суб'єктів господарськоїдіяльності»;
аналізу переліку митних процедур, сформованого велектронному вигляді модулем автоматизованої системи аналізу та управлінняризиками.
Результати перевірки ЕВМД і митного контролювносяться до відповідних баз даних ПІК.
3. Паперові примірники документів, що підтверджуютьзаявлені в ЕВМД відомості, а також документів, необхідних для здійсненнямитного контролю та митного оформлення товарів (крім митної декларації),вимагаються митним органом у випадках:
якщо за результатами аналізу ЕВМД із застосуваннямавтоматизованої системи аналізу та управління ризиками передбачено необхідністьперевірки паперових носіїв інформації;
якщо в ході перевірки митної декларації виникланеобхідність здійснення запиту до інших структурних підрозділів митного органу;
якщо посадовою особою ПМО прийнято рішення пронеобхідність проведення митного огляду товарів;
виявлення ознак злочину або порушення митних правил;
якщо законодавством України установлено обов'язковепроставляння під час здійснення митних процедур відміток митного органу надокументах, що використовуються при митному оформленні (облік квот заекспортними або імпортними ліцензіями тощо).
У цьому разі посадова особа ПМО роздруковує екраннуформу ЕВМД на паперовий носій (аркуш формату А4), у графі «D»основного аркуша вчиняє запис «Електронне декларування» та проставляєсвої підпис і прізвище та відбиток штампа «Під митним контролем». Надодаткових аркушах роздрукованої екранної форми ЕВМД і доповненнях до неї таспецифікаціях (у разі їх застосування) проставляється виключно відбиток штампа«Під митним контролем».
Декларанту направляється авторизоване повідомлення звимогою подання документів, необхідних для митного контролю та митногооформлення, на паперових носіях.
У разі необхідності проведення митного огляду абоздійснення запиту до інших структурних підрозділів митного органу митнийконтроль здійснюється відповідно до положень підпунктів 25 та 26 пункту 3Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів іззастосуванням вантажної митної декларації, затвердженого наказом ДержмитслужбиУкраїни від 20.04.2005 N 314 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України27.04.2005 за N 439/10719 (зі змінами).
4. У разі прийняття за результатами митного контролюрішення про завершення митного оформлення товару за ЕВМД посадова особа ПМО:
справляє суми податків і зборів (обов'язковихплатежів) у порядку, установленому законодавством України;
заповнює графи ЕВМД шляхом проставляння за допомогоюПІК визначених Держмитслужбою України відміток, що свідчать про результатимитного контролю та завершення митного оформлення за ЕВМД;
проставляє за допомогою ПІК відповідні відмітки вЕД.
5. Оформлена ЕВМД направляється декларанту звикористанням ПІК у складі авторизованого повідомлення.
6. Після завершення митного оформлення паперовіпримірники документів, що були подані декларантом відповідно до пункту 3розділу IV цього Порядку, зберігаються в митному органі разом з роздрукованоюекранною формою ЕВМД протягом строків, установлених законодавством.
V. Порядок подання й оформлення документів контролюза переміщенням товарів в електронному вигляді
1. Порядок подання й оформлення ЕПП:
1.1. Декларант заповнює ЕПП відповідно до порядкузаповнення та використання попереднього повідомлення митного органу про намірувезти товари на митну територію України, що визначається ДержмитслужбоюУкраїни, а також формує авторизоване повідомлення, засвідчене ЕЦП, і передаєйого митному органу електронною поштою у складі авторизованого повідомлення,засвідченого ЕЦП, з робочого місця декларанта до ПІК.
1.2. ПІК в автоматичному режимі здійснює обробку ЕППвідповідно до розділу III Порядку.
1.3. У разі позитивних результатів перевірки ПІК:
реєструє ЕПП з присвоєнням йому реєстраційногономера, чим підтверджує поставлення ЕПП на контроль в Єдиній автоматизованійінформаційній системі Держмитслужби України;
формує та направляє декларантові протокол, якиймістить реєстраційний номер ЕПП з діапазону номерів, зарезервованих митниморганом.
1.4. У разі негативних результатів перевірки ПІКформує та направляє декларантові протокол, який містить перелік помилок в ЕПП.
2. Порядок подання й оформлення ЕПД:
2.1. Декларант заповнює ЕПД відповідно до порядкузаповнення попередньої вантажної митної декларації, що визначаєтьсяДержмитслужбою України.
Подання й оформлення ЕПД здійснюється в порядку,визначеному розділами II — IV Порядку.
2.2. Оформлена ПМО ЕПД з присвоєним їй реєстраційнимномером (з діапазону номерів, зарезервованих митним органом) ставиться наконтроль в Єдиній автоматизованій інформаційній системі Держмитслужби України.
3. Реєстраційний номер ЕПП і ЕПД використовується якідентифікаційний номер документа контролю за переміщенням товарів приздійсненні такого контролю митницею відправлення.
3.2 Аналіз чинниківрегламентації діяльності МОУ
Існуючий Регламент Державної митної служби України,прийнятий у 2007 році [15], встановлює загальний порядок організації діяльностіДержавної митної служби України, пов'язаної із здійсненням її повноважень всферах:
1. Організація роботи Державної митної службиУкраїни
— Планування роботи
— Визначення повноважень керівництва та іншихпрацівників Державної митної служби України
— Консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи
— Управління персоналом і проходження державноїслужби
2. Нормотворча діяльність
3. Організація роботи з документами
4. Порядок проведення нарад
— Апаратні наради
— Оперативні наради
— Міжвідомчі наради
5. Взаємодія Державної митної служби з іншимиорганами державної влади й органами місцевого самоврядування
6. Взаємодія із засобами масової інформації тагромадськістю
7. Організація роботи зі зверненнями громадян
В той же час цей регламент не має норм регламентаціїдіяльності МОУ в сфері митних процедур, які наведені, окрім Митного Кодексу, вокремих положеннях, наказах та інструкціях МОУ.
Основними чинниками удосконалення регламентаціїдіяльності МОУ є гармонізація митних процедур в Україні з митними процедурами всвіті, основні з яких обумовлені наступними документами:
1. Міжнародною конвенцією про спрощення і гармонізаціюмитних процедур, укладеною 18 травня 1973 р. у м. Кіото, яка діє у зміненійредакції відповідно до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції проспрощення та гармонізацію митних процедур, вчиненого 26 червня 1999 р. в м. Брюсселі(Україна приєдналася згідно із Законом України «Про приєднання України доПротоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спро-щення тагармонізацію митних процедур» від 5 жовтня 2006 р. N 227-V) [13].
2. Регламентом (ЄС) № 450/2008 ЄвропейськогоПарламенту та Ради
від 23 квітня 2008 року про встановлення Митногокодексу Співтовариства (Модернізованого Митного кодексу) [14]. Основними цілями«Міжнародної Конвенції про спрощення та гармоніза-цію митних процедур» (Кіото –Брюссель) [13] є:
— усунення розбіжностей між застосовуванимиДоговірними Сторонами митними правилами та процедурами, які можуть перешкоджатиміжнародній торгівлі та іншим видам міжнародного обміну;
— задоволення потреб учасників міжнародної торгівліта митних служб у полегшенні, спрощенні та гармонізації митних правил тапроцедур;
— забезпечення впровадження належних правил митногоконтролю, та можливості адекватного реагування митних служб на найважливішізміни у комерційній практиці й адміністративних методах та засобах регулювання;
— забезпечення обов'язковості дотримання ДоговірнимиСторонами змі-неної Конвенції основних принципів таких спрощення та гармонізації;
— забезпечення митних служб дієвими процедурами, щопідтримуються належними та ефективними методами контролю;
— уможливлення досягнення високого ступеню спрощеннята гармонізації митних правил та процедур, що є однією з основних цілей ВсесвітньоїМитної Ради, та у такий спосіб робить істотний внесок у спрощення міжнародноїторгівлі.
Згідно Кіотській конвенції спрощення і гармонізаціяможуть бути досягнуті, у тому числі завдяки застосуванню таких принципів [13]:
— здійснення програм, спрямованих на постійнеудосконалення та підвищення ефективності митних правил та процедур;
— застосування митних правил та процедур єпередбачуваним, послідовним та прозорим;
— надання заінтересованим сторонам усієї необхідноїінформації щодо законів, нормативно-правових та адміністративних актів змитного регулювання, митних правил та процедур;
— затвердження сучасних методів роботи, таких яксистема аналізу ризиків й методу контролю, який базується на аудиті, а такожмаксимальне практичне використання інформаційних технологій;
— співробітництво з іншими національними органамивлади, митними службами інших держав та торговими співтовариствами, у всіхвипадках, коли це можливо;
— впровадження відповідних міжнародних стандартів;
— забезпечення безперешкодного доступу причетних сторіндо процедур адміністративного та судового контролю.
Так, згідно з главою 6 “Митний контроль» [13],конвенція передбачає наступні принципи регламентації митних процедур у вигляді«стандартних правил»:
1. Усі товари, в тому числі транспортні засоби, яківвозяться на митну те-риторію чи вивозяться з неї, незалежно від того, чиобкладаються вони митами та податками, підлягають митному контролю.
2. Митний контроль обмежується мінімумом, необхіднимдля забезпечен-ня дотримання митного законодавства.
3. При застосуванні митного контролювикористовується система управ-ління ризиками.
4. Митна служба застосовує метод аналізу ризиків длявизначення осіб та товарів, в тому числі транспортних засобів, що підлягаютьперевірці, та ступеня такої перевірки.
5. Для підтримки системи управління ризиками, митнаслужба приймає стратегію, яка базується на системі засобів оцінки імовірностінедотримання законодавства.
6. Система митного контролю містить у собі контрольна основі методів аудиту.
7. Митна служба прагне до співробітництва з іншимимитними службами та укладення угод про взаємну допомогу з метою вдосконаленнямитного контролю.
8. Митна служба прагне до співробітництва зучасниками зовнішньої торгівлі та укладення меморандумів про взаєморозуміння зметою вдосконален-ня митного контролю.
9. Митна служба, наскільки це максимально можливо,використовує інформаційні технології та засоби електронних комунікацій длявдосконалення митного контролю.
10. Митна служба оцінює системи електроннихкомунікацій учасників зовнішньої торгівлі, якщо такі системи впливають напроведення митних операцій, для забезпечення їхньої відповідності вимогаммитної служби.
Згідно з главою 7 “Застосування інформаційнихтехнологій»[13], конвенція передбачає наступні принципи регламентації «електронних»митних процедур :
1. При впровадженні комп'ютерних систем митна службазастосовує відповідні міжнародні стандарти.
2. Нові чи змінені норми національного законодавстваповинні передбачати:
— електронні способи обміну інформацією якальтернативу вимозі представлення письмових документів;
— поєднання електронних та документарних методівпосвідчення дійсності та ідентичності;
— право митної служби залишати в себе інформацію длявикористання у митних цілях та, у разі потреби, обмінюватися такою інформацієюз іншими митними службами та з усіма іншими користувачами, якщо це допускаєтьсязаконом, за допомогою електронних способів обміну інформацією.
Згідно з главою 8 “Відносини між митною службою татретіми сторона-ми»[13], конвенція передбачає наступні принципи регламентації діяльностімитних брокерів та митних перевізників, які є митними посередниками між митноюслужбою та власниками товарів чи послуг, які перетинають кордон:
1. Відповідні особи взаємодіють з митною службою, завласним вибором, особисто або через уповноважену третю сторону, що діє відїхнього імені.
2. Національне законодавство визначає умови, за якихтретя особа може діяти від імені та за дорученням іншої особи у взаєминах змитною службою, та встановлює відповідальність третіх сторін перед митноюслужбою за сплату мит та податків, а також за будь-які порушення.
3. При проведенні митних операцій, які за виборомвідповідної особи здійснюються нею від власного імені, не повиннівстановлюватися менш сприятливі умови чи пред'являтися більш жорсткі вимоги,ніж ті, які встановлені та пред'являються при проведенні митних операцій,здійснюваних для цієї відповідної особи третьою стороною.
4. Уповноважена третя особа має ті ж самі права, щой особа, яка уповноважує її представляти свої інтереси у взаєминах з митноюслужбою.
5. Митна служба передбачає можливість участі третіхсторін при проведенні офіційних консультацій з учасниками зовнішньої торгівлі.
6. Митна служба визначає умови, за яких третясторона не допускається до участі у митних операціях.
Згідно “Регламенту (ЄС) № 450/2008 ЄвропейськогоПарламенту та Ради
від 23 квітня 2008 року про встановлення Митногокодексу Співтовариства (Модернізованого Митного кодексу)» при гармонізаціїмитних процедур в Україні та ЄС повинні бути враховані наступні принципи [14]:
1. Доцільним є забезпечення того, що як правилозастосовується швидке митне оформлення, коли суб’єкт господарювання заздалегідьнадав інформацію, необхідну для проведення контролю законності, основаному наризику. Контроль за дотриманням фіскальної та торговельної політики повинен впершу чергу проводитись митницею, до компетенції якої входять приміщеннясуб’єкта господарювання.
2. Правила щодо митних декларацій та розміщеннятоварів для проходження митних процедур повинні бути модернізовані тараціоналізовані, зокрема, запровадженням вимоги до подання митних декларацій,як правило, в електронному вигляді, та передбачаючи лише один тип спрощеноїдекларації.
3.Оскільки Кіотська Конвенція підтримує подання,реєстрацію та перевірку митних декларацій до прибуття товарів, та, більше того,відокремлення місця подання декларації від місця фізичного перебування вантажу,доцільним є запровадження централізованого оформлення у місці реєстраціїсуб'єкта господарювання. Централізоване оформлення повинне включати можливістьвикористання спрощеного декларування, відстрочення дати подання повноїдекларації та необхідних документів, періодичне декларування та відстроченняплатежів.
4. Доцільним є встановлення спільних та простихправил щодо спеціальних режимів (транзит, зберігання, специфічне використаннята переробка), які доповнюватимуться невеликою низкою правил для кожноїкатегорії спеціальних режимів з метою досягнення простоти для суб’єктагосподарювання у виборі правильного режиму, уникненні помилок та зменшеннікількості відшкодувань та виплат після проведення митного оформлення.
5. З урахуванням зростаючої кількості заходів,пов’язаних з безпекою, запроваджених у Кодекс згідно з Регламентом (ЄС) №648/2005 Європейського Парламенту та Ради від 13 квітня 2005 року про внесеннязмін до Регламенту Ради (ЄЕС) № 2913/92 про встановлення Митного кодексуСпівтовариства, розміщення товарів у вільні зони повинно стати митним режимом,а товари мають бути піддані митному контролю при ввезення та з метою внесення даних.
Згідно з статтею 2 “Завдання митних органів» МитногоКодексу ЄС [14] встановлені наступні головні цілі митних служб в державах ЄС:
1. В першу чергу митні органи несутьвідповідальність за нагляд за міжнародною торгівлею Співтовариства, таким чиномроблячи свій внесок у справедливу та відкриту торгівлю та імплементаціюзовнішніх аспектів внутрішнього ринку, за спільною торговельною політикою таіншими спільними політиками Співтовариства, які спричинюють свій вплив наторгівлю, та за загальною безпекою ланцюга постачань.
2. Митні органи запроваджують заходи, спрямовані,зокрема, на таке:
(а) захист фінансових інтересів Співтовариства тайого держав-членів,
(b) захист Співтовариства від несправедливої танезаконної торгівлі при підтримці законної бізнесової діяльності,
(с) підтримка безпеки Співтовариства та йогорезидентів, та захист навколишнього природного середовища, за доцільності – утісному співробітництві з іншими органами,
(d) збереження належного балансу між митнимконтролем та спрощенням законної торгівлі.
4. «Митні органи» означає митні адміністраціїдержав-членів, відповідальні за застосування митного законодавства, та будь-якіінші органи, уповноважені згідно з національним законодавством застосовуватиокремі положення митного законодавства,
5. «Митне законодавство» означає масивзаконодавства, що складається з:
(а) Кодексу та положень, ухвалених на рівніСпівтовариства, та, за доцільності, на національному рівні, для йогоімплементації,
(b) Спільного митного тарифу,
(с) законодавства, що запроваджує у Співтовариствісистему звільнень від сплати мита,
(d) міжнародних угод, що містять положення в галузімитного права, в тому ступені, в якому вони застосовуються у Співтоваристві,
6. «Митний контроль» означає спеціальні дії, щовиконуються митними органами з метою забезпечення правильного застосуваннямитного законодавства та іншого законодавства, що регулює ввезення, вивезення,транзит, передачу, зберігання та кінцеве використання товарів, переміщуванихміж митною територією Співтовариства та іншими територіями, та наявність іпереміщення в межах митної території товарів, що не є товарами Співтовариства,та товарів, розміщених у митний режим для кінцевого використання.
Митний Кодекс ЄС [14] регламентує митні процедури,які повинні бути обов’язково враховані в митному законодавстві України,оскільки вона має митні кордони з ЄС:
Розділ 4 «Товари, ввезені на митнцу територіюСпівтовариства»
4.1. На товари, що ввозяться на митну територіюСпівтовариства, подається попередня ввізна митна декларація, за виключеннямтимчасово ввезених транспортних засобів та транспортних засобів та товарів, якіними перевозяться, що лише переміщуються через територіальні води абоповітряний простір митної території Співтовариства без зупинки в межах такоїтериторії.
4.2. Окрім випадків, окремо встановлених в митномузаконодавстві, попередня ввізна декларація подається у відповідний митний органдо ввезення товарів на митну територію Співтовариства. Замість поданняпопередньої ввізної декларації митні органи можуть дозволити поданняповідомлення та надання доступу до даних попередньої ввізної декларації вкомп'ютерній системі суб'єкта господарювання.
4.3. Попередня ввізна декларація подається звикористанням електронних технологій обробки даних. Може бути використанакомерційна, портова або транспортна інформація, якщо вона містить необхіднідані для попередньої ввізної декларації. У виключних обставинах митні органиможуть прийняти попередню ввізну декларацію в паперовій формі, за умовзастосування ними такого же рівня управління ризиком, як і при поданніпопередніх ввізних декларацій з використанням електронних технологій обробкиданих, і можливості виконання вимоги щодо обміну такими даними з іншими митнимиорганами.
4.4. Попередня ввізна декларація подається особою,яка ввозить товари на митну територію Співтовариства, або яка несевідповідальність за переміщення товарів на вказану територію. Незважаючи назобов’язання особи, зазначеної у частині 2, попередня ввізна декларація можеподаватися однією з таких осіб:
(а) імпортером або утримувачем вантажу або особою,від імені якої або на користь якої діє особа, зазначена у частині 2;
(b) будь-якою особою, яка здатна представити товари,про які йдеться, або забезпечити їх представлення відповідному митному органу.
4.5 Якщо попередня ввізна декларація подаєтьсяособою, іншою, аніж оператор транспортного засобу, на якому товари було ввезенона митну територію Співтовариства, то такий оператор подає до відповідногомитного органу повідомлення про прибуття у формі маніфесту, повідомлення провідправлення або завантажувальної відомості, що містять інформацію, необхіднудля надання можливості ідентифікації всіх транспортованих товарів, на які булоподано попередню ввізну декларацію.
Типи митних декларацій (стаття 107) [14]:
Митна декларація подається з використаннямелектронних технологій обробки даних. Митні органи можуть дозволити набуттямитною декларацією форми запису у звітності декларанта, за умови наявності умитних органів доступу до таких даних в електронній системі декларанта, та виконаннявимог щодо будь-якого необхідного обміну такими даними між митними органами.
Якщо таке передбачене митним законодавством, митніоргани можуть прийняти митну декларацію, подану в паперовій формі або усно, абоподано за допомогою будь-якої іншої дії, згідно з якою товари можуть бутирозміщені в митний режим.
Стандартна митна декларація (стаття 108) – це митнадекларація містить всі відомості, необхідні для застосування положень щодомитного режиму, в який за-декларовані товари. Митні декларації, подані звикористанням електронних техно-логій обробки даних, містить електронний підписабо інший засіб аутентифікації. Декларації, подані в паперовій формі,підписуються. Супровідні документи, необ-хідні для застосування положень щодомитного режиму, в який задекларовано товари, надаються митним органам разом здекларацією.
При поданні митної декларації з використаннямелектронних технологій обробки даних, митні органи можуть також дозволитиподання супровідних документів з використанням вказаних технологій. Замістьподання таких вказаних документів митні органи можуть дозволити надання нимдоступу до відповідних даних в комп’ютерній системі суб’єкта господарювання.
Також передбачені:
— Спрощена декларація (стаття 109):
— Додаткова декларація (стаття 110)
Без шкоди частини 1 статті 110, мита декларація можебути подана будь-якою особою, яка здатна представити або надати усі документи,необхідні для застосування положень щодо митного режиму, в який задекларованотовари. Така особа також здатна представити відповідні товари або забезпечитиїх представлення у відповідний митний орган.
Водночас, коли прийняття митної декларації накладаєпевні зобов’язання на окрему особу, то декларація має бути подана такою особоюабо її представником.
Декларант має бути зареєстрований на митнійтериторії Співтовариства. Водночас, від таких декларантів не вимагається бутизареєстрованими в межах Співтовариства:
— особи, які подають декларацію для режиму транзитуабо тимчасового ввезення,
— особи, які декларують товари несистематично, заумови, що митні органи вважають це обґрунтованим.
Попередня вивізна декларація:
1. Якщо товари призначено для вивезення за межімитної території Співтовариства, і не вимагається митної декларації абоповідомлення про реекспорт, то до відповідного митного органу подаєтьсяпопередня вивізна декларація.
2. Попередня вивізна декларація оформлюється звикористанням електронних технологій обробки даних. Може бути використанакомерційна, портова або транспортна інформація, якщо вона містить необхіднідані для попередньої вивізної декларації.
3. У виключних обставинах митні органи можутьприйняти попередню вивізну декларацію в паперовій формі, за умов застосуванняними такого же рівня управління ризиком, як і при поданні попередніх вивізнихдекларацій з використанням електронних технологій обробки даних, і можливостівиконання вимоги щодо обміну такими даними з іншими митними органами.
4. Замість подання попередньої вивізної деклараціїмитні органи можуть дозволити подання повідомлення та надання доступу до даних попередньоївивізної декларації в комп'ютерній системі суб'єкта господарювання.
5. Попередня вивізна декларація подається однією зтаких осіб:
(а) особою, яка вивозить товари або на яку покладеновідповідальність за вивезення товарів за межі митної території Співтовариства;
(b) експортером або відправником вантажу або іншоюособою, від імені або на користь якої діють особи, зазначені у пункті (а);
(с) будь-якою особою, здатною представити відповіднітовари або забезпечити їх представлення відповідному митному органу.

3.3 Розробка заходів щодо підвищенняефективності інформаційної системи МОУ (із застосуванням ПЕОМ)
www.customsbooks.com/img/etapy_vprovadzennia_it_big.jpgАналіз ефективності і кількості митних процедур, які застосовуються насьо-годнішній день, показує що воні не в повній мірі відповідають визнаним вусьому світі таким процедурам як: попереднє інформування, електроннедекларування, система керування ризиками, пост-аудит, рамкові стандарти безпекиі сприяння торгівлі, впровадження яких можливо лише шляхом реалізації мір,спрямованих на використанні принципів інтегрованого керування за допомогоюінформа-ційних технологій [40].
Застосування інформаційних технологій в митнійслужбі України, створення інформаційного середовища розпочалося в 1992 році тапо етапам провадження поділяється на чотири етапи. Спочатку це було формуваннябази даних електрон-них копій вантажних митних декларацій з паперовихпримирників та подальшою обробкою і наданням керівництву держави статистичнихданих зовнішньоеконо-мічної діяльності.
www.customsbooks.com/img/4_etap_big.jpgПротягом 1994-2005 років відбувалося застосування новітніхінформаційних технологій, вдосконалення вже існуючих побудованихавтоматизованих систем та розвиток власних інформаційних ресурсів. В результатістворено центральну базу даних електронних копій вантажних митних декларацій,автоматизовано процеси контролю доставки вантажів та митного оформлення,формування електронних копій вантажних митних декларацій здійснюєтьсясуб’єктами зовнішньоекономіч-ної діяльності, впроваджено відомчу електроннупошту і транспортну мережу су-путникового зв’язку, розпочато побудову відомчоїтелекомунікаційної мережі та комплексної системи захисту інформації.
Сьогоднішній ІV етап включає створення сучаснихмеханізмів, які реалізу-ють інформаційні технології митного оформлення таконтролю за митною діяль-ністю.
www.customsbooks.com/img/organizacia_elektronnogo_seredovyscha_big.jpgФактично створення та організація електронного інформаційногосередови-ща в митній службі можливо представити як перехід від інформаційногосховища до інформаційно-довідкової системи, яка, в свою чергу, потребуєперетворення в автоматизовану виконавчо-контрольну.
Наріжним каменем, на якому базується вищенаведенасистема, є „Електрон-на митниця”, складовими елементами якої повинні бути такіпідсистеми, як: елек-тронне декларування; електронний документообіг; аналізризиків і керування ни-ми; контроль за транзитом; єдина міжвідомчаавтоматизована система збору, збе-реження й обробки інформації, в тому числівід різних відомств; автоматизоване здійснення усіх видів державного контролю;уніфікована база нормативних та довідкових документів, які використовуються вмитних цілях; інформаційне за-безпечення пост-аудиту та правоохоронноїдіяльності.
Тобто замість придатка до митних процедур вонаповинна стати ядром, стрижнем не тільки митних технологій, але ще йінструментом керування та контролю митної діяльності, тобто головним механізмомзабезпечення митної справи.
«Електронна митниця» – це багатофункціональнакомплексна система, яка поєднує інформаційно-комунікативні технології тасукупність механізмів їх засто-сування і дає можливість підвищити якістьмитного регулювання та вдосконалити митне адміністрування з метою забезпеченнямитної безпеки України, шляхом [12]:
— технологічного забезпечення безперервного потоку,накопичення та обробки електронної інформації між митними адміністраціямидержав, органами державної влади України і суб’єктами зовнішньоекономічноїдіяльності;
— впровадження новітніх сучасних електроннихпроцедур митного контролю і оформлення та їх супроводження;
— створення та технічної підтримкиорганізаційно-технічних систем для функціонування всеохоплюючих автоматизованихпроцедур оцінки якості виконання митної справи;
— інформаційного забезпечення правоохоронноїдіяльності та контролю за переміщенням товарів.
Держави-члени ЄС прийняли рішення діяти в рамкахструктури „Електрон-ної Європи” та затвердили Рішення Ради щодо простого табезпаперового середо-вища для митниці та торгівлі. ЄС розробив Багаторічнийстратегічний план впро-вадження „Електронної митниці”, яким пропонується [14]:
— об'єднати існуючи системи контролю за експортом,імпортом та транзитом в єдину систему;
— увести систему єдиного обліку торговців зреєстрацією тільки в одній державі;
— надати суб’єктам ЗЕД можливість використання місцьєдиного електронного доступу для оформлення зовнішньоекономічних операцій;
— проводити усі фактичні перевірки товару в єдинийчас в єдиному місці;
— забезпечити обмін електронною інформацією міжусіма органами та суб'єктами, задіяним в зовнішньоекономічних операціях (у томучислі з 3-ми країнами). Митниця буде діяти для цих органів та агентів як єдиневікно;
— відбір товарів для митного догляду на прикордоннихта внутрішніх пунктах митного оформлення (ПМО) проводити на основіавтоматизованого аналізу ризиків;
— збір, повернення, звільнення від платежівздійснювати уповноваженим суб'єктом в місці, де він зареєстрований та дезнаходяться його документи;
— уведення безпаперового середовища для митниці таторгівлі, подання митної декларації в електронному вигляді зі свого місцярозташування, в незалежності від країни відправлення або ввозу товарів;
— проводити електронний обмін інформацією міжмитними пунктами пропуску на територій усього ЄС, де вона необхідна для митнихпроцедур.
www.customsbooks.com/img/etapy_vprovadzennia_big.jpgЦей план розрахований на впровадження до 2013 року. Для його реалізаціїпланується унесення змін до Митного кодексу Євросоюзу, головною метою якого євикористання інформаційних технологій замість паперових.
У рішеннях Євросоюзу „Електронна митниця” є базоюдля створення „єдиного вікна”, яке зобов'язані використовувати інші відомства,що задіяні у митній справі. Тому і на митні органи України також повинні бутипокладені додаткові обов'язки з координації дій міністерств та відомств в цьомунапрямку, затвердження яких необхідно відповідними рішеннями Уряду. Для реалізаціїзазначеного потрібно розробити та представити розширений детальний планпереведення митної служби України на інформаційні технології, відмови відпаперових технологій, введення контрольної системи, яка буде охоплювати усісфери митної діяльності та стане базою для прийняття управлінських рішень.
Станом на 1 квартал 2010 року Державна митна службаУкраїни завершила технологічну підготовку для переходу у своїй роботі набезпаперові системи документообігу та презентувала проект «Електронна митниця».
Розробка проекту «Електронна митниця» (е-Customs)стартувала у 2005 ро-ці. За чотири роки — з 2005 по 2009 рік — у Держмитслужбібуло створено техноло-гічне підґрунтя для її функціонування: удосконаленівідомча електронна пошта і телекомунікаційна мережа, введені в дію відповіднісервери та розроблена комп-лексна система захисту інформації. Законодавчоюпідставою для здійснення по-дальших кроків у цьому напрямі стало розпорядженняКабінету міністрів України від 17 вересня 2008 року «Про схвалення концепції створеннябагатофункціональ-ної комплексної системи «Електронна митниця» [12].
Наступні етапи, розраховані на 2009–2013 роки,передбачають: удосконалення механізму електронного декларування; забезпеченнявзаємодії відомчої телекомунікаційної мережі з аналогічними мережами органівдержавної влади; адміністрування процесів, пов’язаних із впровадженнямелектронного підпису; забезпечення сумісності системи контролю за переміщеннямвантажів з новою комп’ютеризованою транзитною системою ЄС; завершення створеннясистеми аналізу ризиків; впровадження електронного документообігу у всійсистемі управління митним органами.
Система «Електронна митниця” є комплексною табагатофункціональною і об’єднає вже існуючі інформаційні системи контролю заекспортом, імпортом і транзитом в єдину автоматизовану систему таким чином, щобзабезпечити обмін електронною інформацією між усіма органами та суб’єктами,задіяними в експор-тно-імпортних операціях. Вона об’єднає технологічнезабезпечення безперервно-го потоку, накопичення та обробки електронноїінформації між митними адміні-страціями держав, органами державної владиУкраїни та суб’єктами ЗЕД.
Крім того, проект дозволить ввести в дію системуєдиного обліку торговців з реєстрацією тільки в одній державі, що надасть їмдоступ до місць єдиного елек-тронного доступу для оформлення імпортних таекспортних операцій, проводити усі фактичні перевірки товару в єдиний час вєдиному місці. Це означає введення безпаперового середовища для митниці таторгівлі, подання митної декларації в електронному вигляді зі свого дому аборобочого місця в офісі компанії, незалеж-но від країни відправлення абоввезення товарів.
Щоб потрапити в перелік підприємств, що мають правокористуватися електронною митницею, необхідно здійснити наступні кроки:
1. Ознайомитися із вимогами законодавства України,що встановлює основ-ні організаційно-правові засади електронного документообігу(Закон України від 22.05.2003 № 851-IV [4]), а також визначає правовий статуселектронного цифро-вого підпису та регулює відносини, що виникають привикористанні електронного цифрового підпису (Закон України від 22.05.2003852-IV [3]).
2. Ознайомитися з Порядком визначення підприємств,до товарів яких може застосовуватися процедура електронного декларування (наказДержмитслужби від 08.08.2007 № 669 [32] та Порядком здійснення митного контролюй митного офор-млення товарів, які декларуються з поданням вантажної митноїдекларації в елек-тронному вигляді (наказ Держмитслужби від 26.09.2007 №800 [20]).
3. Звернутися в митницю за місцем акредитаціїстосовно включення в реєстр підприємств, до товарів яких може застосовуватисяпроцедура електронного дек-ларування.
4. Придбати у відповідних фірм-розробниківспеціалізоване програмне за-безпечення, яке дозволяє виготовляти електроннівантажні митні декларації (далі ЕВМД та інших електронних документів (далі ЕД)в форматі електронного дек-ларування, Придбати в акредитованому центрісертифікації ключів електронний ключ, яким буде здійснюватися електроннийцифровий підпис документів.
Одним із головних елементів системи «Електроннамитниця» є модуль декларанта (рис.3.3), який повинен забезпечувати підготовку«електронних» митних документів та передачу їх в автоматизовані системи митниць«Інспектор -2006», а також ведення баз митної інформації по ЗЕД у декларанта.
Проведене в дипломному проекті дослідженняпропонуємих розробниками програмного забезпечення програмних комплексівдекларанта показало, що одним із найбільш досконалим є програмний комплексDbridge (модуль системи «Електронна митниця у декларантів).

/>
Рис.3.1. Принципова схема взаємодії декларанта тамитниці в системі «Електронна митниця»
/>
Рис.3.2. Принципова схема внутрішнього менеджментумитних органів України за допомогою системи «Електронна митниця»

Програмне забезпечення Diamond Bridge (DBridge)представляє собою інформаційно-аналітичний інструмент нового покоління длясупроводження зовнішньо-економічної діяльності. Створений з урахуванням10-річногоь досвіду розробників митно-брокерської програми Eugenia(DOS-версія), він являє собою втілення найкращих технологічних досягнень XXIстоліття в галузі інформаційних технологій [ ].
Переваги програми Dbridge:
— продуманий зовнішній вигляд програми є стандартнимдля програмного забезпечення в середовищі Microsoft Windows. Навіть при першомузнайомстві з програмою її інтерфейс виявиться для вас знайомим та зрозумілим.Програма не перевантажена елементами управління, що робить її легкою длязасвоєння новачками. Разом з тим, для професіоналів вона надає легкий доступ доширокого спектру додаткових можливостей;
— найбільш повна та всебічна перевірка ВМД за більш ніж900 критеріями;
— масштабованість рішення досягається за рахуноквикористання в якості системи керування базами даних (СКБД) програмногозабезпечення Microsoft SQL Server. Програма однаково швидко і стабільно працюєдля одного або кількох користувачів при використанні безкоштовної СКБДMicrosoft SQL Server Express, так і для багатьох їх десятків, якщо встановленоMicrosoft SQL Server Workgroup, Standard або Enterprise Edition;
— легкість установки та налагодження: внайпростішому варіанті установка програми займає кілька хвилин і не вимагає відкористувача жодних дій, крім кількох кліків на кнопці «Далі» майстра установки.Програмою підтримуються операційні системи Microsoft Windows2000/XP/2003/Vista/2008 без будь-яких застережень;
— безпека використання: при необхідностіадміністратор програми може надати доступ окремим користувачам на перегляд тамодифікацію тих чи інших типів документів. З метою оптимізації адмініструванняправ можуть бути створені профілі – набори повноважень;
— доступність інтеграції з іншим програмнимзабезпеченням (наприклад, бухгалтерського або управлінського обліку)досягається за рахунок використання при розробці програми таких промисловихстандартів як Microsoft SQL Server та Microsoft .Net Framework. Розробникизавжди готові надати консультації з питань системної інтеграції програми з іншимипрограмними засобами, що використовуються в організації.
На рис.3.3 навелений screen –short програмногозабезпечення Diamond Bridge (DBridge) – модуль роботи з вантажними митнимидеклараціями (ВМД): створення, розрахунок, перевірка, друк та вивід на митницювантажних митних декларацій (ВМД). При перевірці ВМД уже сьогоднівикористовується понад 900 критеріїв. Друк (в графічному та текстовому режимах)можливий для всіх типів принтерів;
/>
Рис.3.3. Програмне забезпечення Diamond Bridge(DBridge) – модуль роботи з вантажними митними деклараціями (ВМД)
На рис.3.4. представлений screen-short програмногозабезпечення Diamond Bridge (DBridge) – модуль роботи з інших документів,необхідних при митному оформленні – облікових карток, ДМВ, ПТП, листів пропогодження, актів митного огляду, оформлень до 100 євро, транспортних накладних(CMR, CIM, УМВС, тощо)
/>
Рис.3.4. Програмне забезпечення Diamond Bridge(DBridge) – модуль роботи з інших документів, необхідних при митному оформленні
/>
Рис.3.5. Програмне забезпечення Diamond Bridge(DBridge) – модуль роботи з інтегрованою системою митного обліку

/>
Рис.3.6. Програмне забезпечення Diamond Bridge(DBridge) – модуль роботи з інтегрованою системою митного обліку Длявстановлення програми необхідно завантажити один з дистрибутивів програми.
На рис.3.5 -3.6 представленi screen-shortінтегрованої система митого обліку: склади тимчасового зберігання, ліцензійнісклади, тимчасовий ввіз/вивіз, і т.д. Створення ВМД з документів обліку та взворотному напрямку. Передача з одного складу на інший. Гнучка системазвітності про надходження, видачу, рух та наявність товарів на складі;
Версію дистрибутива без Microsoft SQL Server та .NETFramework 2.0 рекомендується завантажувати, тільки якщо ви впевнені в їхнаявності на вашому персональному комп’ютері.
Крок 1. Якщо ви є користувачем операційних системWindows 2000 або Windows ХР без встановленого сервісного пакету оновлень SP2,встановлення програми слід починати з запуску файлу install.bat, розміщеного вкаталозі dbrinst. Це пов’язано з необхідністю перевірки, та за відсутності,встановлення поновленої версії інсталятора Windows Installer та .NET Framework2.0.
Якщо ваша операційна система є однією з Windows XPSP2/2003/Vista/2008, інсталяцію слід починати з запуску setup.exe, через те щовищезгадані операційні системи по замовчуванню містять необхідні компоненти.
Встановлення програми рекомендується здійснювати зпрофілю адміністратора персонального комп’ютера/локальної мережі.
Буде запущено майстер встановлення програми.
Крок 2. Оберіть опції встановлення програми.
/>
Якщо ви збираєтесь використовувати програму нафізично відокремленому комп’ютері, всі три опції є обов’язковими.
Для роботи по мережі, в тому числі через інтернет,достатньо встановити один екземпляр програми з опціями «Встановити сервернучастину програми» та «Встановити Microsoft SQL Server Express 2005». В подальшомустане можливим під єднати до спільних баз даних, інші комп’ютери, на якихвстановлено тільки клієнтські частини програми.
В випадку, якщо ви обрали мережевий варіант роботи,ви можете не встановлювати клієнтську частину на комп’ютері, що використовуватиметьсяяк сервер. Однак робота з інтерфейсом програми можлива тільки за умовивстановлення клієнтської частини, тому в такому випадку ви не зможетевикористовувати програму та будь-які її функції на даному ПК.
Для робочих станцій, котрі будуть використовуватисьяк мережеві робочі місця, обов’язковим є наявність або встановлення Microsoft.Net Framework версії 2.0.
Крок 3. Встановлення Microsoft SQL Server 2005Express Edition.
Якщо ви не встановлюєте Microsoft SQL Server,пропустіть наступний крок та переходьте до кроку 4.
/>
Якщо ви обрали опцію «Встановити Microsoft SQLServer», Майстер встановлення попросить ввести пароль адміністратораSQL-сервера. Адміністратором SQL-сервера за замовчуванням є користувач sa.Введення пароля для користувача є обов’язковим. В подальшому засобами програмиви можете створити або призначити і додаткових адміністраторів сервера.
Якщо ви не плануєте створювати додатковихадміністраторів, не забудьте цей пароль! Без нього адміністрування бази данихстане неможливим.
Введіть пароль та повторіть його в поліпідтвердження паролю. Натисніть «Далі».
Крок 4. Оберіть папку для встановлення програми.
/>
Крок 5. Завершення інсталяції.
Якщо ви встановлювали Microsoft SQL Server 2005Express Edition, дочекайтесь завершення його інсталяції та настроювання.
/>

/>
Інсталяція продовжиться автоматично.
/>
Дочекайтесь її завершення, та натисніть кнопку«Готово».
У меню «Пуск» Програми та на робочий стіл будедодано ярлик DBridge />
З 15 квітня 2009 року і дотепер в ДержмитслужбіУкраїни продовжується дослідна експлуатація програмно-інформаційного комплексу(далі – ПІК) “Інс-пектор-2006” в режимі опрацювання та оформлення електронногопопереднього повідомлення (далі — ЕПП), електронної попередньої декларації(далі – ЕПД) та електронної вантажної митної декларації (далі — ЕВМД) приелектронному декла-руванні товарів.
Станом на 15.04.2010 статистичні дані щодооформлення попереднього повідомлення, попередньої декларації у електронномувигляді (ЕПП та ЕПД відповідно) та електронної вантажної митної декларації(ЕВМД) показали, що:
— при оформленні попереднього повідомлення,попередньої декларації у електронному вигляді (ЕПП та ЕПД відповідно) таелектронної вантажної митної декларації (ЕВМД) із Держмитслужбою України привикористанні:
— ЕПП – постійно працюють від 10 до 16 підприємств,укладені угоди з 31 підприємствами;
— ЕПД — постійно працюють 7 підприємств у Київськомурегіоні та в зоні діяльності Миколаївської, Харківської, Ужгородської митницьта 1 підприємство епізодично ( в зоні діяльності Київської регіональноїмитниці);
— ЕВМД — одне підприємство (ЗАТ “ПЛАСКЕ”) працювалоу режимі дослідної експлуатації з декларуванням товарів у митному режимі ТР80(відповідно до вимог наказу Держмитслужби України від 06.10.09 №925 “Прореалізацію пілотного проекту “Взаємодія ЄАІС та NCTS у режимі транзит”).
Станом на 15.04.2010 за період з 15.04.2009 булоопрацьовано [48]:
— 665 ЕПД;
— 2 ЕВМД (режим ТР80);
— близько 7000 ЕПП.
Для забезпечення процедур електронного декларуваннята на виконання наказу ДМСУ від 23.03.2009 №248 “Про виконання функцій ЦСКРегіональною інформаційною митницею Держмитслужби України” завершено процедуруреєстрації Центра сертифікації ключів “Регіональна інформаційна митниця” (на сайтіЦентрального засвідчувального органу – www.czo.gov.ua ЦСК ДМСУ “РІМ”зареєстровано під номером 10р рішенням ЦЗО від 31.03.2009 №1Р/05.09).
Уведено в дію сайт Центру сертифікації ключів (далі- ЦСК) Державної митної служби Україні (http://ca.customs.gov.ua/), на якомурозміщено сертифікати власне ЦСК та сертифікати відкритих ключів користувачів — працівників митних органів, що приймають участь у дослідній експлуатації ПІК“Інспектор-2006” при електронному декларуванні товарів.
Проводяться подальші роботи з проведення акредитаціїЦСК Держмитслужби України відповідно до вимог чинного законодавства.
Ведуться роботи з поступового надання цифровихпідписів працівникам митниць, у зоні діяльності яких є підприємства, що увійшлидо “Реєстра підприємств, до товарів яких може застосовуватися процедураелектронного декларування (Наказ Держмитслужби України від 08.08.2007 №669,зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21.08.2007 за №967/14234)”.
Станом на 26.04.2010 у Реєстрі налічується 38підприємств (станом на 15.04.2009 – 19).
Для користувачів Держмитслужби України Реєстррозміщено на внутрішньому веб-сервері ЄАІС Держмитслужби(https://172.20.21.130/). В розділі “Суб’єкти ЗЕД” в підрозділі “Спеціалізованіреєстри” розміщено ПІК “Реєстр підприємств, до товарів яких можезастосовуватися процедура електронного декларування”, який забезпечує веденнята перегляд цього Реєстру. Переглядати Реєстр може будь-який зареєстрований уЄАІС Держмитслужби користувач.
Для користувачів мережі Інтернет Реєстр розміщено насайті Держмитслужби України (http://www.customs.gov.ua) в розділі “Електроннамитниця”, де він постійно оновлюється по мірі внесення нових підприємств доРеєстру та /або їхнього видалення.
Таким чином Регіональна інформаційна митниця (далі — РІМ) практично завершила створення передумов, необхідних для інтенсивноговпровадження технології використання процедур електронного декларування примитному оформленні ЕВМД в режимах “транзит” та “експорт”.
У зв’язку із накопиченням певного досвіду роботи зЕПД та у відповідь на численні зверненнями митниць та безпосередньо суб’єктівзовнішньоекономічної діяльності надсилаємо уточнені та доповненіінструктивно-методичні матеріали з проведення підготовчих заходів та подальшоїексплуатації ПІК “Інспектор-2006” в режимі опрацювання та оформлення ЕПД,отриманих від суб’єктів ЗЕД, декларантів (брокерів).
Уточнений та доповнений порядок, що додається, упорівнянні з попередньою редакцією (ліст РІМ від 14.05.2009 № 31/19-15-2133-ЕП)містить уточнені та додаткові вимоги до суб’єкта ЗЕД, щодо проведенняпідготовчих заходів для оформлення ЕПД та порядку взаємодії з РІМ, митниморганом при опрацюванні ЕПД, додаткові посилання на нормативні документи, деякіпрактичні рекомендації організаційно-технічного характеру, а також деякіорганізаційно-технічні обмеження з огляду на набутий досвід роботи з ЕПД; атакож уточнені та додаткові вимоги до митного органу, що взаємодіє з суб’єктомЗЕД при оформленні ЕПД.
Інструктивно-методичні матеріали розроблені напідставі:
— постанов Кабінету міністрів України:
а) від 13 липня 2004 р. №903 “Про затвердженняПорядку акредитації центру сертифікації ключів” (із змінами і доповненнями,внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 8 грудня 2006 року №1700);
б) від 28 жовтня 2004 р. №1452 “Про затвердженняПорядку застосування електронного цифрового підпису органами державної влади,органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціямидержавної форми власності” (із змінами і доповненнями, внесеними постановоюКабінету Міністрів України від 8 грудня 2006 року №1700);
— чинних наказів ДМСУ, а саме:
а) від 08.08.2007 №669 (зареєстровано в Міністерствіюстиції України 21.08.2007 за №967/14234) “Про затвердження Порядку визначенняпідприємств, до товарів яких може застосовуватися процедура електронногодекларування”;
б) від 26.09.2007 №800 (зареєстровано в Міністерствіюстиції України 11.10.2007 за № 1166/14433) “Про затвердження Порядкуздійснення митного контролю й митного оформлення товарів, які декларуються зподанням вантажної митної декларації в електронному вигляді” в редакції наказувід 21.07.08 №796 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 серпня 2008р. за №747/15438) “Про внесення змін до деяких наказів Держмитслужби України”;
в) від 06.12.07 №1028 “Про затвердження Примірноїформи договору про застосування вантажної митної декларації в електронномувигляді”;
ґ) від 24.03.08 №260 “Про затвердження Примірноїформи договору”, яким затверджено Примірну форму договору про надання посадовимособам митних органів права безперешкодного доступу до фінансових і банківськихдокументів підприємства, що стосуються переміщення товарів і транспортнихзасобів через митний кордон України, після закінчення митних процедур іпропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України, щоукладається між підприємством, до товарів якого може застосовуватися процедураелектронного декларування, та Державною митною службою України;
г) від 21.07.08 №796 (Зареєстровано в Міністерствіюстиції України 13 серпня 2008 р. за №747/15438) “Про внесення змін до деякихнаказів Держмитслужби України”, зокрема, до наказу Держмитслужби України від26.09.2007 №800 „Про затвердження Порядку здійснення митного контролю й митногооформлення товарів, які декларуються з поданням вантажної митної декларації велектронному вигляді”, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України11.10.2007 за №1166/14433;
д) від 12.03.2009 №220 “Про затвердженняспецифікацій форматів електронних повідомлень”.
Таким чином, система «Електронна митниця” єкомплексною та багатофун-кціональною і об’єднає вже існуючі інформаційнісистеми контролю за експор-том, імпортом і транзитом в єдину автоматизованусистему таким чином, щоб за-безпечити обмін електронною інформацією між усімаорганами та суб’єктами, за-діяними в експортно-імпортних операціях. Вонаоб’єднає технологічне забезпе-чення безперервного потоку, накопичення таобробки електронної інформації між митними адміністраціями держав, органамидержавної влади України та суб’єкта-ми ЗЕД.
Крім того, проект дозволить ввести в дію системуєдиного обліку торговців з реєстрацією тільки в одній державі, що надасть їмдоступ до місць єдиного елек-тронного доступу для оформлення імпортних таекспортних операцій.
3.4 Висновки до розділу 3
Проведене дипломне дослідження ідентифікує щонайменшедекілька обста-вини, які свідчать про необхідність удосконалення якорганізаційної, так і функці-ональної регламентації діяльності митних органівУкраїни.
По-перше, система митних органів в незалежнійУкраїні була утворена май-же два десятки років тому насамперед для здійсненняфункцій, пов’язаних із при-мусовим забезпеченням дотримання суб’єктамизовнішньоекономічної діяльності правил переміщення предметів через митнийкордон нашої держави. Загальновідо-мо, що в умовах проведення економічноїреформи діяльність органів управління, орієнтованих на застосування тількипримусових заходів, визнається недоцільною, такою, що не відповідає вимогамчасу й не задовольняє у повній мірі потреби гро-мадян.
По-друге, нині посилюється вплив міжнароднихорганізацій на діяльність митних органів нашої держави (зокрема, у сферахміжнародної торгівлі і митної справи). Це обумовлене тим, що Україна офіційностала членом Світової органі-зації торгівлі (СОТ), а до того набула членства уВсесвітній митній організації (ВМО). Такий намір, є виправданим, оскільки йогореалізація дозволить, по-перше, вирішити суттєві проблеми, які постають передУкраїною як державою, що орієнтована на здійснення експортних операції, та,по-друге, у найкоротші строки удосконалити національне законодавство з питаньмитної справи шляхом приве-дення його у відповідність із міжнароднимистандартами.
По-третє, у перебігу інтеграції в міжнароднеспівтовариство Україна не мо-же не враховувати тенденцій, які спостерігаються усферах міжнародної торгівлі й митної справи: а) зростають обсяги міжнародноїторгівлі та поступово ліквідують-ся торгівельні бар’єри; б) підвищується увагадо імпорту з метою захисту здоров’я і безпеки населення, охорони навколишньогоприродного середовища; в) митна служба відіграє особливу роль у процесіборотьби з різноманітними правопору-шеннями; г) активно запроваджується принципвибірковості митного контролю; д)покращується інформаційне забезпечення в сферімитної діяльності на базі висо-копродуктивних інформаційних систем і єдинихстандартів обміну даних тощо.
Наявність таких тенденцій за висновками ВМО вимагаєвід урядів більшості країн світу належним чином фінансувати митні органи,забезпечувати належну підготовку службовців цих органів, зокрема, по питанняхзастосування міжнарод-ного законодавства, а також постійно удосконалюватипроцедури здійснення мит-ного контролю.
По-четверте, виникнення нових інформаційнихтехнологій, сучасних видів транспорту і зв’язку, а також лібералізаціязовнішньої торгівлі суттєво вплинули на умови роботи митних органів в багатьохкраїнах, а тому переосмислення пог-лядів на спрямованість митної політики іпов’язана з цим модернізація митних систем стали необхідними умовами подальшогоіснування ефективної митної служби .
Існуючий Регламент Державної митної служби України,прийнятий у 2007 році, встановлює загальний порядок організації діяльностіДержавної митної служби України, пов'язаної із здійсненням її повноважень всферах:
1. Організація роботи Державної митної служби України
2. Нормотворча діяльність
3. Організація роботи з документами
4. Порядок проведення нарад
5. Взаємодія Державної митної служби з іншимиорганами державної влади й органами місцевого самоврядування
6. Взаємодія із засобами масової інформації тагромадськістю
7. Організація роботи зі зверненнями громадян
В той же час цей регламент не має норм регламентаціїдіяльності МОУ в сфері митних процедур, які наведені, окрім Митного Кодексу, вокремих положен-нях, наказах та інструкціях МОУ.
Основними чинниками удосконалення регламентаціїдіяльності МОУ є гармонізація митних процедур в Україні з митними процедурами всвіті, основні з яких обумовлені наступними документами:
1. Міжнародною конвенцією про спрощення і гармонізаціюмитних процедур, укладеною 18 травня 1973 р. у м. Кіото, яка діє у зміненійредакції відповідно до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції проспрощення та гармонізацію митних процедур, вчиненого 26 червня 1999 р. в м. Брюсселі(Україна приєдналася згідно із Законом України «Про приєднання України доПротоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спро-щення тагармонізацію митних процедур» від 5 жовтня 2006 р. N 227-V)
2. Регламентом (ЄС) № 450/2008 ЄвропейськогоПарламенту та Ради
від 23 квітня 2008 року про встановлення Митногокодексу Співтовариства (Модернізованого Митного кодексу) Основними цілями«Міжнародної Конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур» (Кіото –Брюссель) є:
— усунення розбіжностей між застосовуванимиДоговірними Сторонами митними правилами та процедурами, які можуть перешкоджатиміжнародній торгівлі та іншим видам міжнародного обміну;
— задоволення потреб учасників міжнародної торгівліта митних служб у полегшенні, спрощенні та гармонізації митних правил тапроцедур;
— забезпечення впровадження належних правил митногоконтролю, та можливості адекватного реагування митних служб на найважливішізміни у комерційній практиці й адміністративних методах та засобах регулювання;
— забезпечення обов'язковості дотримання ДоговірнимиСторонами змі-неної Конвенції основних принципів таких спрощення тагармонізації;
— забезпечення митних служб дієвими процедурами, щопідтримуються належними та ефективними методами контролю;
— уможливлення досягнення високого ступеню спрощеннята гармонізації митних правил та процедур, що є однією з основних цілейВсесвітньої Митної Ради, та у такий спосіб робить істотний внесок у спрощенняміжнародної торгівлі.
При удосконаленні виконання митних процедур згідно «Порядкуздійснен-ня митного контролю й митного оформлення товарів із застосуваннямвантажної митної декларації» в Київській обласні митниці розвиваються наступнінапрями:
формування територіальної структури митних постів;
формування структури новітніх митних терміналівєвропейського рівня;
впровадження спрощених процедур митного оформленнявантажів;
впровадження систем віддаленого «електронногодекларування».
Впровадження спрощення митного контролю та митногооформлення шляхом застосування електронних ВМД, наблизить митні процедури вУкраїні до європейських та світових стандартів та значно полегшить роботузаконослух-няним суб'єктам ЗЕД. Щодо митної справи, то системне спрощенняпроцедур мит-ного контролю перекладає увагу митних органів у бік вибірковогоконтролю това-рів. При цьому особливого значення набувають аналіз та управлінняризиками. Активна робота в цьому напрямі спеціалістів відповідних департаментівта спеці-алізованих митних установ Держмитслужби забезпечить ефективністьзастосуван-ня електронного декларування.

Висновки та пропозиції
Проведене дипломне дослідження ідентифікує щонайменшедекілька обста-вини, які свідчать про необхідність удосконалення якорганізаційної, так і функці-ональної регламентації діяльності митних органівУкраїни.
По-перше, система митних органів в незалежнійУкраїні була утворена май-же два десятки років тому насамперед для здійсненняфункцій, пов’язаних із при-мусовим забезпеченням дотримання суб’єктамизовнішньоекономічної діяльності правил переміщення предметів через митнийкордон нашої держави. Загальновідо-мо, що в умовах проведення економічноїреформи діяльність органів управління, орієнтованих на застосування тількипримусових заходів, визнається недоцільною, такою, що не відповідає вимогамчасу й не задовольняє у повній мірі потреби гро-мадян.
По-друге, нині посилюється вплив міжнароднихорганізацій на діяльність митних органів нашої держави (зокрема, у сферахміжнародної торгівлі і митної справи). Це обумовлене тим, що Україна офіційностала членом Світової органі-зації торгівлі (СОТ), а до того набула членства уВсесвітній митній організації (ВМО). Такий намір, є виправданим, оскільки йогореалізація дозволить, по-перше, вирішити суттєві проблеми, які постають передУкраїною як державою, що орієнтована на здійснення експортних операції, та, по-друге,у найкоротші строки удосконалити національне законодавство з питань митноїсправи шляхом приве-дення його у відповідність із міжнародними стандартами.
По-третє, у перебігу інтеграції в міжнароднеспівтовариство Україна не мо-же не враховувати тенденцій, які спостерігаються усферах міжнародної торгівлі й митної справи: а) зростають обсяги міжнародноїторгівлі та поступово ліквідують-ся торгівельні бар’єри; б) підвищується увагадо імпорту з метою захисту здоров’я і безпеки населення, охорони навколишньогоприродного середовища; в) митна служба відіграє особливу роль у процесіборотьби з різноманітними правопору-шеннями; г) активно запроваджується принципвибірковості митного контролю; д)покращується інформаційне забезпечення в сферімитної діяльності на базі висо-копродуктивних інформаційних систем і єдинихстандартів обміну даних тощо.
Наявність таких тенденцій за висновками ВМО вимагаєвід урядів більшості країн світу належним чином фінансувати митні органи,забезпечувати належну підготовку службовців цих органів, зокрема, по питанняхзастосування міжнарод-ного законодавства, а також постійно удосконалюватипроцедури здійснення мит-ного контролю.
По-четверте, виникнення нових інформаційнихтехнологій, сучасних видів транспорту і зв’язку, а також лібералізаціязовнішньої торгівлі суттєво вплинули на умови роботи митних органів в багатьохкраїнах, а тому переосмислення пог-лядів на спрямованість митної політики іпов’язана з цим модернізація митних систем стали необхідними умовами подальшогоіснування ефективної митної служби .
Досліджена у дипломному проекті Київська обласнамитниця створена у 2008 році згідно наказу N 991 Держмитслужби України «Простворення митного органу і визначення зон діяльності Київської регіональної таКиївської обласної митниць», яким визначено зоною діяльності Київської обласноїмитниці – Київсь-ку область, за винятком аеропорту «Бориспіль», зонивідчуження ЧАЕС і смт. Вільча, з виключенням з компетенції цієї митниці питань,що належать до компе-тенції Київської центральної спеціалізованої митниці,Київської та Енергетичної регіональних митниць, територій митних ліцензійнихскладів, складів тимчасового зберігання й вантажних митних комплексів (у томучислі територій, що будуть використовуватися за таким призначенням), якірозташовані в Київській області, власниками яких є суб'єктизовнішньоекономічної діяльності, що перебувають на обліку в цих митницях.
На початок липня 2009 року в Україні діяло 45митниць, 145 митних постів, 219 пунктів пропуску, 22 вантажних митнихкомплекси, 281 митний ліцензійний склад.
Протягом 2008 року забезпечено безперебійнеоформлення 427,6 млн. тонн вантажів, що на 12 % (на 56,6 млн. тонн) менше, ніжу 2007 році. Обсяг експорту збільшився на 4 % й становив 149,8 млн. тонн,імпорту — зменшився на 14 % до 101,1 млн. тонн, транзиту — знизився на 20% ісклав 176,7 млн. тонн.
В середньому щодня оформлялося 1,2 млн. тоннвантажів, пропускалися 240 тис. громадян, близько 64 тис. транспортних засобів.
При цьому вартість експортованих товарів порівняно з2007 роком зросла на 17,7 млрд. дол. США (на 35,9 %), імпортованих – на 20,8млрд. дол. США (на 34,3 %).
Протягом І півріччя 2009 року митними органамизабезпечено безперебійне оформлення 192,9 млн. тонн вантажів, з них експорт –59,9 млн. тонн, імпорт – 49,1 млн. тонн, транзит – 83,9 млн. тонн.
В середньому щодня оформлялося понад 1 млн. тоннвантажів, пропускалися 180 тис. громадян, 50 тис. транспортних засобів.
Порівняно з січнем-червнем 2008 року обсягививезення товарів зменшилися на 15,2 млрд. дол. США (на 46,7 %), обсяги імпорту– на 16,9 млрд. дол. США (на 42,1 %).
Як показав проведений аналіз, питома вагаконтролюємих митними орга-нами джерел дохідної частини Державного бюджетуУкраїни складає:
1. Ввізне мито – питома вага з рівня 4,95% у 2003році зросла до рівня 5,82% у 2005 році та поступово знизилась до рівня 5,03 –5,18% у 2007 -2009 роках;
2. Вивізне мито – питома вага з рівня 0,35% у 2003році зросла до рівня 1,39% у 2004 році та поступово знизилась до рівня 0,11% у2009 році;
3. Імпортний ПДВ – питома вага з рівня 19,3% у 2003році поступово зросла до рівня 34,0 – 35,46% у 2008 -2009 роках, при цьомувнутрішня частка „чистого імпортного ПДВ” (за мінусом експортного бюджетноговідшкодування) зросла з рівня 5,83% від власної величини (у 2003 році) до рівня55,0 – 60,4% від власної величини у 2008 – 2009 роках, тобто „чистий імпортнийПДВ” у 2009 році дав майже 19,0% доходів Державного бюджету України;
4. Акцизний збір з ввезених товарів – питома вага зрівня 1,04% у 2003 році зросла до рівня 2,45% у 2009 році.
Таким чином, у 2009 році економічна ефективністьбезпосередньої та конт-рольної діяльності митних органів України оцінюєтьсячасткою наповнення Дер-жавного бюджету України у 24,6%.
Основні характеристики діяльності досліджуємоїКиївської обласної митниці:
1. За 2008 рік Київською обласною митницеюзабезпечено перерахування до Державного бюджету 3 411,6 млн.грн., що становить101,8% від завдання на 2008 рік. Таким чином митниця посіла сьоме місце середусіх митних органів по пере-рахуванню податків і зборів (питома вага становить3,6% у загальній сумі перера-хованих Держмитслужбою митних платежів).
2. Протягом 2009 року Київською обласною митницеюперераховано митних платежів до Держбюджету України на загальну суму 2 681017,7 тис. грн., таким чином митниця посіла п’яте місце серед вітчизнянихмитних органів за об’ємами перерахованих митних податків і зборів.
При удосконаленні виконання митних процедур згідно «Порядкуздійснен-ня митного контролю й митного оформлення товарів із застосуваннямвантажної митної декларації» в Київській обласні митниці розвиваються наступнінапрями:
формування територіальної структури митних постів;
формування структури новітніх митних терміналівєвропейського рівня;
впровадження спрощених процедур митного оформленнявантажів;
впровадження систем віддаленого «електронногодекларування».
Впровадження спрощення митного контролю та митногооформлення шляхом застосування електронних ВМД (система «Електронна митниця»),наблизить митні процедури в Україні до європейських та світових стандартів тазначно полегшить роботу законослухняним суб'єктам ЗЕД. Щодо митної справи, тосистемне спрощення процедур митного контролю перекладає увагу митних органів убік вибіркового контролю товарів. При цьому особливого значення набуваютьаналіз та управління ризиками. Активна робота в цьому напрямі спеціалістіввідповідних департаментів та спеціалізованих митних установ Держмитслужбизабезпечить ефективність застосування електронного декларування.

Список використаних джерел
1. Митний Кодекс України від 11 липня 2002 року N92-IV //Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 4червня 2009 року N 1451-VI, ОВУ, 2009 р., N 49, ст. 1645
2. Закон України “ Про зовнішньоекономічнудіяльність” від 16 квітня 1991року N 959-XII /Із змінами і доповненнями,внесеними Законами Украї-ни станом від 4 лютого 2009 року N 923-VI
3. Закон України «Про електронний цифровий підпис»від 22 травня 2003 року N 852-IV // Із змінами і доповненнями, внесеними ЗакономУкраїни від 15 січня 2009 року N 879-VI
4. Закон України «Про електронні документи таелектронний документо-обіг» від 22 травня 2003 року N 851-IV // Із змінами ідоповненнями, внесеними Законом України від 31 травня 2005 року N 2599-IV
5. ЗАКОН УКРАЇНИ «Про Державний бюджет України на2009 рік» від 26 грудня 2008 рокуN 835-VI // Із змінами і доповненнями,внесеними Зако-нами України станом від 17 березня 2009 року N 1131-VI –http://www.liga-zakon.net — Комп’ютерна законодавчо-довідкова системазаконодавства України “Ліга-закон”, 2010
6. Закон України “ Про Державний бюджет України на2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України ” від 28грудня 2007 року № 107-VI // Із змінами і доповненнями, внесеними ЗаконамиУкраїни станом від 12 грудня 2008 року N 659-VI– www.liga-zakon.net — Комп’ютерна законодавчо-довідкова система законодавства України “Ліга-закон”,2010
7. Закон України “ Про Державний бюджет України на2007 рік” від 19 грудня 2006 року № 489-V // Із змінами і доповненнями,внесеними Законами України станом від 1 червня 2007 року № 1119-V –http://www.liga-zakon.net — Комп’ютерна законодавчо-довідкова системазаконодавства України “Ліга-закон”, 2010
8. Указ Президента України «Про Державну митнуслужбу України» в редакції Указу N 216/98 від 23.03.98 // Із змінами, внесенимизгідно з Указами Президента станом від 30.03.2006 N 272/2006
9. Указ Президента України « Питання Державноїмитної служби України» від 24 серпня 2000 року N 1022/2000 // Із змінами,внесеними згідно з Указами Президента станом від 05.03.2004 N 280/2004
10. Про бюджетну класифікацію та її запровадження //Міністерство фінансів України, наказ від 27 грудня 2001 року № 604 (Із змінамиі доповненнями, внесеними наказами Міністерства фінансів України станом від 24грудня 2009 року N 1511) – www.liga-zakon.net — Комп’ютерназаконодавчо-довідкова система законодавства України “Ліга-закон”, 2010
11. Про затвердження Положення про Державну митнуслужбу України // Постанова КМУ від 18 липня 2007 р. N 940 (Із змінами і доповненнями,внесе-ними постановами Кабінету Міністрів України станом від 23 липня 2008 рокуN 664)
12. Про схвалення Концепції створення багатофункціональноїкомплексної системи «Електронна митниця» // Розпорядження КМУ від 17вересня 2008 р. N 1236-р
13. Міжнародною конвенцією про спрощення і гармонізаціюмитних про-цедур, укладеною 18 травня 1973 р. у м. Кіото, яка діє у зміненійредакції відпо-відно до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенціїпро спрощення та гармонізацію митних процедур, вчиненого 26 червня 1999 р. в м.Брюсселі
14. Регламент (ЄС) № 450/2008 ЄвропейськогоПарламенту та Ради
від 23 квітня 2008 року про встановлення Митногокодексу Співтовариства (Модернізованого Митного кодексу) 15. РегламентДержавної митної служби України // Наказ Державної митної служби України від 22жовтня 2007 р. N 879
16. Митна конвенція про міжнародне перевезеннявантажів із застосуванням книжки МДП (Конвенція МДП)* * Набула чинності 20березня 1978 р., для України — 8 грудня 1982 р.
17. Міжнародна торгівельнпалата — “ІНКОТЕРМС — Офіційні правила тлумаченняторговельних термінів” (редакція 2000 року) — Видання МТП N 560, Введені в діюз 01.01.2000 р. // «Урядовий кур'єр», N 63, 3 квітня 2000 р.,«Урядовий кур'єр», N 68, 10 квітня 2002 р.
18. Про затвердження Положення про вантажну митнудекларацію // Постанова Кабінету Міністрів України від 9 червня 1997 р. N 574(Із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України станомвід 2 березня 2010 року N 212)
19. Перелік документів, необхідних для здійсненнямитного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, щопереміщуються через митний кордон України // Постанова Кабінету МіністрівУкраїни від 01 лютого 2006 р. № 80
20. Про митний контроль та митне оформлення товарів,які декларуються з поданням вантажної митної декларації та документів контролюза переміщенням товарів у електронному вигляді//Наказ Державної митної службиУкраїни від 26 вересня 2007 року N 800 (Із змінами і доповненнями, внесеними наказомДержав-ної митної служби України від 21 липня 2008 року N 796)
Про основні засади діяльності Держмитслужби у 2010році // Державна митна служба України, наказ від 17 лютого 2010 року N 119
22. Про затвердження Порядку визначенняпідприємств-резидентів, до товарів і транспортних засобів яких можевстановлюватися спрощений порядок застосування процедур митного контролю тамитного оформлення // Наказ Державної митної служби України від 10 серпня 2009року N 736
23. Про затвердження Примірної структурирегіональної митниці, митниці та Вимог до штатної структури регіональноїмитниці, митниці // ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ, НАКАЗ від 29 квітня 2010року N 424 (Із змінами і доповненнями, внесеними наказом Державної митноїслужби України від 5 травня 2010 року N 432 )
24. Про затвердження Примірного положення про відділконтролю за переміщенням товарів регіональної митниці, митниці // ДЕРЖАВНАМИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ, НАКАЗ від 30 листопада 2006 року N 1071 (Із змінами ідоповненнями, внесеними наказом Державної митної служби України від 6 травня2010 року N 442) — Інформаційно-аналітичний центр «ЛІГА», 1991 – 2010
25. Про затвердження Примірного положення про відділінформаційної роботи та митної статистики регіональної митниці, митниці//ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ, НАКАЗ від 6 червня 2005 року N 487 (Із змінамиі доповненнями, внесеними наказами Державної митної служби України станом від 5травня 2010 року N 434)
26. Про затвердження Примірного положення пропідрозділ митного оформлення регіональної митниці, митниці // ДЕРЖАВНА МИТНАСЛУЖБА УКРАЇНИ, НАКАЗ від 18 липня 2008 року N 794 (Із змінами і доповненнями,внесеними наказом Державної митної служби України від 5 травня 2010 року N 439)
27. Про затвердження Примірного положення пропідрозділ організації митного контролю регіональної митниці, митниці //ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ, НАКАЗ від 1 червня 2009 року N 516 (Із змінами ідоповненнями, внесеними наказом Державної митної служби України від 5 травня2010 року N 439)
28. Про митний контроль та митне оформлення товарів,які декларуються з поданням вантажної митної декларації та документів контролюза переміщенням товарів у електронному вигляді // Наказ Державної митної службиУкраїни від 26 вересня 2007 року N 800 (Із змінами і доповненнями, внесеними наказомДержавної митної служби України від 21 липня 2008 року N 796 )
29. Про затвердження Примірної форми договору прозастосування електронної вантажної митної декларації // ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБАУКРАЇНИ, НАКАЗ від 6 грудня 2007 року N 1028 (Із змінами і доповненнями, внесениминаказом Державної митної служби України від 5 травня 2010 року N 435)
30. Про затвердження Класифікатора митних органів таїх структурних підрозділів, спеціалізованих митних установ та організацій //ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ, НАКАЗ від 26 квітня 2006 року N 335 (Із змінамиі доповненнями, внесеними наказами Державної митної служби України станом від30 квітня 2010 року N 430)
31. Про затвердження Критеріїв оцінкипідприємств-резидентів, щодо товарів яких може встановлюватися спрощенийпорядок застосування процедур митного оформлення // Наказ Державної митноїслужби України, Міністерства економіки та з питань європейської інтеграціїУкраїни, Державної податкової адміністрації України від 11 серпня 2004 року N590/296/468
32. Про затвердження Порядку визначення підприємств,до товарів яких може застосовуватися процедура електронного декларування //НаказДержавної митної служби України від 8 серпня 2007 року N 669 (Із змінами ідоповненнями, внесеними наказом Державної митної служби України від 21 липня2008 року N 796)
33. Про створення митного органу і визначення зондіяльності Київської регіональної та Київської обласної митниць // Державнамитна служба України, наказ від 10 вересня 2008 року N 991 (Із змінами ідоповненнями, внесеними наказами Державної митної служби України станом від 14жовтня 2009 року N 959)
34. Про затвердження Порядку здійснення митногоконтролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митноїдекларації // Наказ Державної митної служби України від 20 квітня 2005 року N314 (Із змінами і доповненнями, внесеними наказами Державної митної службиУкраїни станом від 25 квітня 2006 року N 322)
35. Про затвердження Інструкції про порядокзаповнення вантажної митної декларації // Наказ Державної митної служби Українивід 9 липня 1997 року N 307 ( Із змінами і доповненнями, внесеними наказамиДержавної митної служби України станом від 16 грудня 2008 року N 1414)
36. Порядок реалізації положень Митної конвенції проміжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП // Наказ Державноїмитної служби України від 21 листопада 2001 року N 755 (Із змінами ідоповненнями, внесеними наказами Державної митної служби України станом від 5січня 2005 року N 3)
37. Порядок взаємодії митниць і залізниць Українипри переміщенні через митний кордон товарів та інших предметів у вантажнихзалізничних поїздах // Наказ Державної митної служби України, Міністерстватранспорту України від 30 березня 2001 року N 231/174 (Із змінами ідоповненнями, внесеними наказом Державної митної служби України, Міністерстватранспорту України від 28 травня 2004 року N 399/442)
38. Елиферов В. Г., Репин В. В. Бизнес-процессы:Регламентация и управле-ние. — М.: Инфра-М, 2005. — 319 с. (Учебники дляпрограммы МВА)
39. Каленський М.М., Войцещук А.Д., Бережнюк І.Г.Митна вартість імпортних товарів: Монографія – К.: Мануфактура, 2005. – 224с.
40. Кунєв Ю.Д., доцент кафедри АМСУ – Процеснаскладова системно- правової моделі митної діляьності // Митнасправа: науково-аналітичний журнал з питань митної справи та зовнішньоекономічної діяльності/Гол. ред. С.В. Ківалов. — 2009. — №6(66) жовтень-грудень. – стор.58 -65
41. Митна справа: Навч. посіб.: В 3т. / За ред. А.Д.Войцещука. – К.: Мануфактура, 2006. Навчальне видання «Митна справа»
42. Основи митної справи: Навч. посіб./ За ред. П.В.Пашка. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Знання, КОО, 2002. – 318 с.:іл.
43. Роб Дэвис и Эрик Брабендер «BPM для начинающих.Моделирование бизнеса с ARIS Design Platform». – М.: IDS Scheer Россия( Пер. сангл.), 2008. — 436 с.
44. Романенко Г.В., начальник Київської регіональноїмитниці – Служба в митних органах України як вид спеціалізованої державноїслужби: принципи правового та морально-етичного характеру // Митнасправа: науково-аналітичний журнал з питань митної справи та зовнішньоекономічної діяльності/Гол. ред. С.В. Ківалов. — 2010. — №2(68)березень-квітень. – стор.11 -15
45. Скомаровський В.В. Про організацію роботи митнихорганів за принципом "єдиного вікна" // Державна митна службаУкраїни, Лист від 11.05.2005 р. N 11/1-9/5166, “Митний брокер", N 5,травень, 2005 р.
46. Тези лекцій з основ митної справи / За ред. О.Т.Корнійчука, І.Г. Бережнюка, М.М. Іванюка. – Хмельницький: Поділля, 1996. – 344с
47. Шершун А.А., Нездоровін В.П., Миропольська О.В.Основи митного законодавства в Україні: Навч.-метод. посіб. – К.: ТП Пресс,2004. – 416с.
48. www.customs.gov.ua — Офіційний сайт Державноїмитної служби України, 2010
49. www.ukrstat.gov.ua — Офіційний сайтдержавного комітету статистики України, 2010
50. Smart, P.A, Maddern, H. & Maull, R. S.(2008) Understanding Business Process Management: implications for theory andpractice, British Journal of Management, on line 2008
51. Wil van der Aalst, Kees van Hee: WorkflowManagement: Models, Methods, and Systems, B&T, 2006, ISBN 0-262-72046-9

Додаток А
Структура доходної частини Державного бюджетуУкраїни у 2003 — 2010 роках
/>

Додаток Б
Сумарний обсяг імпорту та експорту окремих груптоварів за кодами ТНЗЕД (тисяч доларів США) за період з 01.01.2009 по 31.12.2009
/>

/>

/>

Додаток В
Договір про застосування електронної вантажноїмитної декларації
м. ___________
_______________
(дата)
_____________________________________________________________
(назва митногооргану)
(далі — ВИКОНАВЕЦЬ) в особі__________________________________ __________________________________________________________________
(посада,прізвище, ім'я, по батькові)
______________________, щодіє на підставі Положення про ________________________________________________________________,
(назва)
з одного боку, та___________________________________________________
__________________________________________________________________
(назвасуб'єкта зовнішньоекономічної діяльності)
(далі — ЗАЯВНИК) в особі __________________________________________
_________________________________________________________________,
(посада,прізвище, ім'я, по батькові)
що діє на підставі__________________________________________________
(назва установчого документа)
від ______________ N_______, з другого боку (далі — Сторони), уклали цей Договір про таке:
1. ВИЗНАЧЕННЯ ОСНОВНИХ ТЕРМІНІВ І ПОНЯТЬ У ДОГОВОРІ
1.1. ЕЦП — електронний цифровий підпис.
1.2. ЕВМД — вантажна митна декларація, що подаєтьсядекларантом митному органу тільки в електронному вигляді, уключає в себедодаткові аркуші, доповнення і специфікації (у разі їх застосування) іпідписана ЕЦП декларанта.
1.3. ПІК — програмно-інформаційний комплекс Єдиноїавтоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України.
1.4. ЕД — електронні копії документів, необхіднихдля здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортнихзасобів, що переміщуються через митний кордон України, які підписуються ЕЦПдекларанта та подаються ним митному органу разом з ЕВМД тільки в електронномувигляді.
1.5. АС — автоматизована система.
1.6. АЦСК — акредитований Центр сертифікації ключів.
1.7. Авторизоване повідомлення — повідомлення велектронній формі, засвідчене ЕЦП.
1.8. ЕПД — попередня митна декларація, яка подаєтьсядекларантом митному органу тільки в електронному вигляді та підписана ЕЦПдекларанта.
1.9. ЕПП — попереднє повідомлення, що подаєтьсядекларантом митному органу тільки в електронному вигляді та підписане ЕЦПдекларанта.
1.10. Якщо до положень цього договору прозастосування вантажної митної декларації в електронному вигляді (далі — Договір) не внесено спеціальних застережень щодо застосування конкретноготерміну (ЕВМД, ЕПП чи ЕПД), під терміном ЕВМД слід розуміти також ЕПП та ЕПД.
2. ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ
2.1. Предметом Договору є визначення порядкувзаємодії Сторін у разі використання електронної ВМД для декларування, митногоконтролю та оформлення товарів і транспортних засобів.
3. ПОРЯДОК ПІДГОТОВКИ ДО ОБМІНУ ЕВМД
3.1. ВИКОНАВЕЦЬ здійснює такі заходи:
призначає посадових осіб, які проводитимуть митнийконтроль і митне оформлення товарів, що декларуватимуться ЗАЯВНИКОМ шляхомподання ЕВМД та ЕД, і нестимуть відповідальність за виконання установленихзаконодавством функцій.
Інформація про формат електронної ВМД, іншихелектронних документів, необхідних для здійснення митного контролю таоформлення, кодування символів, засоби пересилання оприлюднюютьсяДержмитслужбою на веб-сайті Держмитслужби у мережі Інтернет.
3.2. ЗАЯВНИК здійснює такі заходи:
призначає посадових осіб, що будуть здійснюватиподання ВИКОНАВЦЮ ЕВМД та ЕД і нестимуть відповідальність за виконанняустановлених законодавством та цим Договором функцій, та подає митному органудокументи, що підтверджують повноваження таких осіб;
отримує від АЦСК ЕЦП;
самостійно й власним коштом забезпечує наявністьапаратних, системних засобів, програмного забезпечення, засобів захистуінформації відповідно до вимог законодавства України та їх технічнесупроводження;
самостійно й власним коштом забезпечує своєпідключення до глобальної мережі Інтернет;
повідомляє ВИКОНАВЦЮ назву місця прибуття вантажів.
3.3. Передання ЕВМД (ЕПД, ЕПП) та ЕД здійснюєтьсязасобами електронної пошти з використанням мережі Інтернет на визначеніСторонами електронні адреси:
адреса ЗАЯВНИКА — _____________________________;
адреси ВИКОНАВЦЯ:
edecl_vmd@customs.gov.ua — для передання ЕВМД, ЕПДта ЕД;
edecl@customs.gov.ua — для передання ЕПП.
4. ПРАВА Й ОБОВ'ЯЗКИ СТОРІН
4.1. ВИКОНАВЕЦЬ має право:
4.1.1. Перевіряти ЗАЯВНИКА з питань: зберіганняпрограмного забезпечення й сертифікатів ключів і користування ними; виконаннявимог із захисту інформації; достовірності інформації, потрібної для реєстраціїЗАЯВНИКА в АС ВИКОНАВЦЯ й формування ЕЦП.
4.1.2. Запроваджувати нові програмні та технологічнізасоби обміну ЕВМД з обов'язковим повідомленням про це ЗАЯВНИКА.
4.2. ЗАЯВНИК має право:
4.2.1. Отримувати від ВИКОНАВЦЯ консультації зпитань, пов'язаних з експлуатацією складових підсистеми ЗАЯВНИКА, набезоплатній основі.
4.2.2. ЗАЯВНИК у разі отримання від ВИКОНАВЦЯінформації про неможливість направлення ЕВМД на визначену в пункті 3.3 даногоДоговору адресу з причин непрацездатності поштового сервера ДержмитслужбиУкраїни в мережі Інтернет, відсутності зв'язку з обладнанням провайдера, якийнадає послуги з доступу до мережі Інтернет тощо за умови підтвердження втелефонному режимі відповідальною особою ВИКОНАВЦЯ (телефон ________) пронеможливість відновлення працездатності вищезазначених елементів, протягомгодини надсилає ЕВМД на поштову скриньку EDECL@UKR.NET. Відразу після передачіЕВМД до ЄАІС Держмитслужби України ця ЕВМД негайно знищується ВИКОНАВЦЕМ зазазначеною адресою.
4.3. ВИКОНАВЕЦЬ зобов'язується:
4.3.1. Здійснювати в установленому порядку обробкуЕВМД та ЕД, отриманих на обумовлені цим Договором електронні адреси ВИКОНАВЦЯ.
4.3.2. Здійснювати передачу інформації до ЄАІСДержмитслужби України в строк, що не перевищує 30 хвилин з моменту отриманняповідомлення.
4.3.3. Надавати відповідь (протокол про результатиприйому ЕВМД в мережі Інтернет) ЗАЯВНИКУ в строк, що не перевищує 30 хвилин змоменту введення інформації до ЄАІС Держмитслужби України.
4.3.4. Забезпечувати захист конфіденційноїінформації ЗАЯВНИКА.
4.3.5. Не пізніше ніж за 5 календарних днів до зміниключової системи ВИКОНАВЦЯ або внесення змін до АС ВИКОНАВЦЯ інформувати про цеЗАЯВНИКА.
4.3.6. Обробляти ЕВМД ЗАЯВНИКА за допомогою ПІК,використовувати ці дані в автоматизованих процесах митного контролю й митногооформлення та при формуванні статистичної звітності ВИКОНАВЦЯ.
4.3.7. Засобами факсимільного зв'язку невідкладноінформувати ЗАЯВНИКА про неможливість направлення ЕВМД на визначену в пункті3.3 даного Договору адресу із зазначенням причин (непрацездатність поштовогосервера Держмитслужби України в мережі Інтернет, відсутність зв'язку зобладнанням провайдера, який надає послуги з доступу до мережі Інтернет тощо),а також про поновлення працездатності поштового сервера Держмитслужби України вмережі Інтернет й можливість направлення ЕВМД на визначену в пункті 3.3 даногоДоговору адресу.
4.4. ЗАЯВНИК зобов'язується:
4.4.1. Здійснювати пересилання ЕВМД та ЕД засобамиелектронної пошти з використанням мережі Інтернет на обумовлені цим Договоромелектронні адреси ВИКОНАВЦЯ.
4.4.2. Виконувати всі вимоги із захисту інформації,що міститься в ЕВМД та ЕД (у тому числі технічні, програмні, організаційні).
4.4.3. Забезпечувати захист конфіденційноїінформації, отриманної від ВИКОНАВЦЯ та АЦСК, про засоби, програмну реалізаціюобміну ЕВМД та ЕД.
4.4.4. У разі виникнення непередбачених ситуаційузгоджувати з ВИКОНАВЦЕМ послідовність дій з їх усунення.
4.4.5. Своєчасно надавати ВИКОНАВЦЕВІ інформацію прозміну даних, що містяться в ЕЦП.
4.4.6. Негайно повідомити ВИКОНАВЦЯ щодо:
утрати ЕЦП (у тому числі з їх подальшим виявленням);
звільнення посадових осіб, що здійснюють поданняВИКОНАВЦЮ ЕВМД та ЕД і несуть відповідальність за виконання установленихзаконодавством та цим Договором функцій;
виникнення підозри у витоку інформації або в їїспотворенні під час обміну ЕВМД;
неможливості розшифрування вхідного або вихідногоавторизованого повідомлення.
4.4.7. Не передавати свої права за цим Договоромтретім особам.
5. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СТОРІН
5.1. Сторони несуть відповідно до законодавстваУкраїни відповідальність за порушення умов цього Договору, яке призвело абоможе призвести до негативних наслідків.
5.2. ВИКОНАВЕЦЬ не несе відповідальність за строкидоставки ЕВМД чи не доставку ЕВМД в глобальній мережі Інтернет.
6. ІНШІ УМОВИ
6.1. Контроль за забезпеченням інформаційної безпекипри обміні ЕВМД здійснюється особами ВИКОНАВЦЯ, відповідальними за захистінформації, а також комісією Регіональної інформаційної митниці ДержмитслужбиУкраїни відповідно до встановленого порядку.
6.2. Паперові примірники ЕД подаються ЗАЯВНИКОМ увипадках, передбачених Порядком здійснення митного контролю та митногооформлення товарів, які декларуються з поданням вантажної митної декларації тадокументів контролю за переміщенням товарів (попереднього повідомлення тапопередньої митної декларації) в електронному вигляді, затвердженим наказомДержмитслужби від 26.09.2007 N 800 і зареєстрованим у Міністерстві юстиціїУкраїни 11.10.2007 за N 1166/14433 (зі змінами).
6.3. Цей Договір укладено у двох оригінальнихпримірниках, які мають однакову юридичну силу — по одному для кожної зі Сторін.
6.4. Зміни до цього Договору оформлюються додатковоюугодою.
6.5. Взаємовідносини Сторін, не врегульовані цимДоговором, регулюються законодавством України.
6.6. Представниками Сторін, відповідальними завирішення всіх питань, пов'язаних з виконанням цього Договору, є:
Від ВИКОНАВЦЯ:____________________________________________.
Від ЗАЯВНИКА:_____________________________________________.
7. СТРОК ДІЇ ДОГОВОРУ
7.1. Цей Договір набирає чинності з моменту йогопідписання Сторонами та діє до виключення ЗАЯВНИКА з Реєстру підприємств, дотоварів яких може застосовуватися процедура електронного декларування.
7.2. Дія Договору може бути припинена у випадках,передбачених законодавством України.
ЮРИДИЧНІ АДРЕСИ, БАНКІВСЬКІ РЕКВІЗИТИ ТА ПІДПИСИСТОРІН
ЗАЯВНИК                                   ВИКОНАВЕЦЬ

Додаток Г
/>
Рис.Г.1. Митні пости Київської обласної митниці вКиївській області


Не сдавайте скачаную работу преподавателю!
Данный реферат Вы можете использовать для подготовки курсовых проектов.

Доработать Узнать цену написания по вашей теме
Поделись с друзьями, за репост + 100 мильонов к студенческой карме :

Пишем реферат самостоятельно:
! Как писать рефераты
Практические рекомендации по написанию студенческих рефератов.
! План реферата Краткий список разделов, отражающий структура и порядок работы над будующим рефератом.
! Введение реферата Вводная часть работы, в которой отражается цель и обозначается список задач.
! Заключение реферата В заключении подводятся итоги, описывается была ли достигнута поставленная цель, каковы результаты.
! Оформление рефератов Методические рекомендации по грамотному оформлению работы по ГОСТ.

Читайте также:
Виды рефератов Какими бывают рефераты по своему назначению и структуре.

Сейчас смотрят :

Реферат Пять мифов Петербурга
Реферат Развитие отечественной культуры в 1917-1941 гг.
Реферат Развитие живописи в России конца XIX - начала XX века
Реферат Развитие печатной гравюры 20-х годов 20 века
Реферат Развитие авангарда в начале ХХ века
Реферат Ранний гуманизм в Италии
Реферат Расцвет русской культуры в XVIII в.
Реферат Развитие традиций П.А. Федотова в жанровой живописи 1850-1860х годов
Реферат Развитие библиотек на территории Беларуси
Реферат Разработка макета женского платья Англии XVI века
Реферат Развитие и уровни корпоративности библиотечных технологий, как неизбежный механизм разработки АБИС и межбиблиотечного взаимодействия
Реферат Совершенствование системы управления закупками на предприятии ОАО "Новосибирская макаронная фабрика"
Реферат Військова адміністрація
Реферат Развитие культурологии как научной дисциплины
Реферат Развлекательная культура России