Реферат по предмету "Прочее"

Узнать цену реферата по вашей теме


fasfffs

Реферат на тему Виробництво, яксть конкурентоспроможнсть продукц послуг. 1. Загальна характеристика продукц, поняття класифкаця. Вимрники обсягу. Поняття класифкаця продукц У процес виробництва людина взамод з певними засобами виробництва створю конкретн матеральн блага. Отже- останн продуктами прац, тобто споживною ртстю, речовиною природи, пристосованою людиною за Допомогою знарядь прац до свох потреб.


Матеральний Рультат прац у бльшост випадкв виступа у фор ц нкретного продукта продукц виробу. Упродовж певного вдтинку часу виготовлювана продукця перебува на рзних стадях технологчного процесу з огляду на це називаться незавершеним виробництвом, напвфабрикатом чи готовим для споживання продуктом виробом. Можна вважати загальновизнаним той факт, що у промисловому виробництв результатом продуктом прац продукця, на пдпримствах транспорту вдповдний обсяг виконано роботи перевезених вантажв або пасажирв


на ту чи ншу вдстань, а в установах звязку та банках надають послуги юридичним фзичним особам. В окремих випадках продукт прац слугу одночасно виробленою продукцю, виконаною роботою, наданою послугою наприклад, вдремонтован годинник або взуття, телевзор, холодильник тощо. Загальновдомо, що продукти прац придатними для рзних сфер способв використання у народному господарств. Зокрема зерно може слугувати сировиною для виробництва борошна або виготовлення пива та горлки, використовуватись


як корм для худоби чи насння для його вдтворення. Продукт прац, що сну у готовй для споживання форм, може знову стати сировиною для виробництва продукту наприклад, виноград для виготовлення виноградного соку, вина. Чи ста конкретна споживна вартсть засобом виробництва або кнцевим предметом споживання, цлком залежить вд подальшо функц та мсця у процес прац. Предмети прац, що пдлягають обробц у процес виробництва змнюють свою форму, перетворюються у продукти


прац, котр розпадаються на засоби виробництва та предмети споживання стосовно суспльного виробництва в цлому вони називаються продукцю вдповдно та II пдроздлв. а у промисловост продукцю груп А Б. Засоби виробництва, в свою чергу, дляться на засоби прац та предмети прац, а предмети споживання на продовольч непродовольч товари. Такий подл продукц класифкацю за ознакою економчного призначення. Зрештою для загально характеристики продукц роботи, послуг практичне значення ма застосування системи


вимрникв х обсягу рис. 1. Вимрники обсягу продукц В умовах товарного виробництва та ринково економки виготовлена продукця, виконана робота або надана послуга товаром, котрий ма не лише споживну вартсть, але й вартсть мнову вартсть. Для постйного повного задоволення потреб ринку планування та облк виготовлюваних для продажу товарв здйснються в натуральних фзичних вартсних грошових вимрниках.


При цьому важливо зважувати на те, що ступнь задоволення потреб ринку характеризу насамперед обсяг товарв певно номенклатури асортименту у натуральному вигляд. Номенклатура продукц це перелк найменувань виробв, завдання по випуску яких передбачаться планом виробництва продукц. Асортимент явля собою сукупнсть рзновидв продукц кожного найменування, що вдрзняються вдповдними технко-економчними показниками типорозмрами, потужнстю, продуктивнстю, дизайном тощо.


Номенклатура товарний асортимент включають ВДроблювану .у минул роки продукцю, попит на яку збергаться, а також нову освоювану продукцю, дослдн эразки нових виробв. Рис. Загальна характеристика продукц роботи, послуг. Вимрниками обсягу продукц у натуральному вираженн конкретн фзичн одиниц штуки, тонни, метри тощо. У практиц планування та облку обсягу продукц в окремих випадках використовують умовно-натуральн наприклад,


умовн банки консервв, умовн листи шиферу та штуки цегли подвйн натуральн показники наприклад, виробництво сталевих труб може вимрюватися тоннами метрами, тканин погонними квадратними метрами. Обсяг продукц у вартсному вираженн на бльшост пдпримств рзних галузей виробничо сфери визначаться показниками товарно, валово, чисто продукц. Товарна Продукця практично скрзь застосовуваним вартсним показником, що дозволя пдсумовувати виготовлення рзних видв продукц завдяки цьому визначати загальний обсяг виробництва


на тому чи ншому пдпримств, а також обчислювати ряд макроекономчних та узагальнюючих похдних показникв розвитку народного господарства. Вона явля собою загальну вартсть усх видв готово продукц, напвфабрикатв, робт послуг виробничого характеру, що призначен для продажу або реалзац рзним споживачам. Показник валово Продукц, окрм елементв, як входять до .складу товарно продукц, включа також змну залишкв незавершеного виробництва протягом розрахункового пероду, вартсть сировини матералв замовника та деяк


нш елементи в залежност вд галузевих особливостей виробничо дяльност пдпримства. Причому Динамка залишкв незавершеного виробництва враховуться пе на тих пдпримствах машинобудування металообробки, де тривалсть виробничого циклу по реважнй бльшост видв продукц перевищу два мсяц. лд також знати, що обсяг товарно валово продукц виробничого обднання, у склад якого пдпримства або нш виробнич ланки знаходяться на самостйному баланс, визначаться шляхом пдсумовування вдповдних х показникв.


З метою бльш повно характеристики динамки виробництва продукц та показникв його ефективност перш за все продуктивност прац при складанн виробничо програми пдпримства роблять також розрахунки чисто продукц. Вихдною базою для обчислення слугу обсяг товарно продукц, з вартост яко виключають матеральн витрати суму амортизацйних вдрахувань, тобто вартсть так звано уречевлено прац цим самим елмнують вплив останньо на величину загально вартост вироблювано пдпримством продукц.


За свом економчним змстом показник чисто продукц вдбива наново створену на пдпримств вартсть завдяки цьому характеризу результати використання виключно власного трудового потенцалу. Саме тому показник чисто продукц доцльно застосовувати для обктивно оцнки рвня ефективност виробничо-господарсько дяльност пдпримства. Ступнь задоволення попиту ринку у вироблюванй тим чи ншим пдпримством продукц вдбивають не сам розмри виробництва у натуральному вартсному вираженн, а обсяги фактично реалзованих


проданих виробв за умови х конкурентоспроможност за якстю технчним рвнем вдповдними цнами. З огляду на цю важливу обставину варто визначити контролювати також планов очкуван фактичн обсяги реалзовано продукц. Плановий очкуваний показник реалзовано продукц визначають, виходячи з обсягу товарно продукц, передбаченого виробничою програмою пдпримства на вдповдний рк, з урахуванням змни залишкв нереалзованих на початок кнець розрахункового пероду, а фактичний псля оплати вартост одержано споживачем, замовником


продукц надходження вдповдних грошових сум на банквський рахунок постачальника. 2. Поняття, функц та принципи маркетингово дяльност. Стратегя тактика маркетингу. Функц, принципи концепц маркетингу Маркетинг це виробнича-комерцйна дяльнсть пдпримства, спрямована на виявленая задоволення потреб в його продукуй послугах за допомогою обмну з метою одержаная прибутку.


Маркетинг як рзновид дяльност, що властивим для ринково економки, викону так функц вивчення ринку, його структуризаця сегментування, аналз прогнозування попиту вибр сегментв ринку, прийнятних для пдпримства визначення номенклатури асортименту продукц для ринку розробка стратег виходу на ринок реакц на д конкурентв реклама, збут його стимулювання полтика цноутворення. Обктом маркетингу комплекс, що складаться з Лементв потреби товар цна реклама збут.


Центральне мсце в цй систем займа товар все щопродаться з метою задоволення певних потреб продукця, послуги, ресурси, де тощо. У широкому розумнн маркетинг не просто рзновид дяльност, а ринкова концепця управлння виробництвом, за яко принципова дея задоволення потреб через ринок лежить в основ роботи всх пдроздлв пдпримства проектно-конструкторських, технолого-виробничих, фнансово-комерцйних. Це означа, що маркетинг нтегру в ус фази пдпримницько дяльност й пдпорядкову х нтересам пдпримства


на ринку. Маркетинг ставить виробництво продукц у повну залежнсть вд попиту на не можливостей продажу. В умовах науково-технчного прогресу конкурентно боротьби для виживання успшно роботи кожне пдпримство повинно мати розвинуту систему маркетингу вдповдну стратегю тактику виршення маркетингових завдань. Маркетинг пдпримства грунтуться на таких Принципах орнтаця усх сфер дяльност пдпримства на задоволення потреб покупцв з метою продажу продукц одержання прибутку цлеспрямований активний вплив на попит, його


розвиток гнучке реагування виробництва на змну потреб попиту покупцв, оперативне пристосування до цих змн використання цноутворення як механзму реагування впливу на конюнктуру ринку вибр ефективних форм методв доставки, реклами продажу продукц пдтримка творчо атмосфери серед працвникв, причетних до маркетингово дяльност, заохочення х активност й нцативи у розробц маркетингових ршень. У свому розвитку маркетинг пройшов певну еволюцю, етапи яко характеризуються його концепцями.


Концепця маркетингу це загальний пдхд пдпримства до досягнення сво мети на ринку. Вдом пять концепцй маркетингу виробнича, продуктова, комерцйна, ндивдуального соцального маркетингу. Виробнича концепця передбача спрямування головних зусиль пдпримства на удосконалення виробництва моблзацю внутршнх резервв з метою розширення обсягу виготовлення продукц та зниження собвартост. Вона типова за умов незадоволеного попиту, що вдповда передусм низькому рвню розвитку ринкових вдносин.


Застосовуться також тод, коли собвартсть продукц висока резерви зниження. Продуктова концепця специфчна тим, що основна увага акцентуться на полпшенн споживчих параметрв виробв, х конструктивних, експлуатацйних показникв, пдвищенн якост й завдяки цьому забезпечуться належний збут продукц. Ця концепця вдповда потребам конкурентно боротьби, коли можливсть пдвищувати конкурентоспроможнсть виробв шляхом удосконалення за умов досить стабльного попиту.


Комерцйна концепця поляга в тому, що для забезпечення належного збуту активзуться в першу чергу робота комерцйних служб працвникв реклами, агентв по збуту, продавцв тощо. Рзн форми психологчного впливу на покупця дають найбльший ефект тод, коли вн погано бзнаний з пропонованою продукцю споживчими костями. Продукця нтенсивно рекламуться для того, щоб ч продати за будь-яких умов. Принципова особливсть розглянутих концепцй поляга в тому, що в центр х уваги продукця як обкт виробництва.


Конкретн потреби споживачв тут на другому мсц й сприймаються дещо абстрактно. Змнюють цю орнтацю концепц вищого рвня, до яких належить ндивдуальний соцальний маркетинг. Концепця ндивдуального маркетингу орнту пдпримство на виявлення ндивдуальних потреб покупцв, х розвиток спрямування зусиль на те, щоб задовольнити ц потреби краще, нж конкуренти. Концепця соцального маркетингу не обмежуться виявленням задоволенням ндивдуальних потреб як умови ефективно


дяльност пдпримства, а прийма до уваги суспльн потреби та нтереси передусм перспективного характеру охорону навколишнього середовища, природних ресурсв, здоровя людей, нацонально безпеки тощо. У дяльност пдпримства, яка повинна постйно адаптуватися до мнливого зовншнього середовища, не реалзуться тльки одна якась концепця маркетингу. Концепц переплтаються використовуються у комплекс, як того вимагають конкретн умови. Проте з розвитком ринкових вдносин наданням м цивлзованих форм загальною тенденцю перенесення


основно уваги на задоволення потреб покупцв з урахуванням соцальних наслдкв виробництва, тобто на концепцю соцального маркетингу. Стратегя тактика маркетингу. Для досягнення сво мети на ринку пдпримство розробля стратегю тактику маркетингу. Стратегя маркетингу включа так основн ршення на якому виступа пдпримство поведнки на ньому склад обсяг продукц, яка буде пропонуватися на ринку, розробка ново продукц, форми методи реклами, доставки збуту


продукц, цни на продукцю. Реалзаця маркетингово стратег здйснються прийняттям конкретних оперативних ршень з рзних питань, як можна назвати тактикою маркетингу. Стратегя тактика маркетингу грунтуються на вивченн ринку, його постйному аналз й структуризац. Ринок з позиц маркетингово дяльност розглядаться як сукупнсть реальних потенцйних покупцв товарв. Головним показником ринку для продавця попит на його продукцю, тобто потреба в нй, яка забезпечена


купвельною спроможнстю. У процес аналзу попит подляться на рвн необмежений попит стотно перевершу пропозицю, задовльний вдповда можливостям пдпримства, досить стабльний, обмежений менше оптимальних можливостей пдпримства, нерегулярний коливаться у час пд впливом певних факторв, вдсутнй. Попит на продукцю величина змнна, тому, вивчаючи його, важливо виявити фактори, пд дю яких вн мняться. В першу чергу аналзують конкурентоспроможнсть продукц.


Конкурентоспроможнсть вдносна характеристика споживчих якостей продукц у порвнянн з аналогчною продукцю конкурентв, оцнюють за певною системою показникв на основ порвняльного аналзу параметрв виробв. Вивчення ринку не обме-уться аналзом попиту конкурентоспроможност продукц. Зясовуються також нш Чого характеристики географя ринку його сегменти, в яких д пдпримство мстксть ринку можлива частка Цпримства у покритт за сприятливих несприятливих умов основн конкуренти пдпримства


на ринку, особливост х продукц стратег маркетингу прогнозна оцнка конюнктури ринку на найближчий рк перспективу 2-5 рокв мстксть ринку, динамка попиту, гострота конкуренц, цнова полтика тощо. Ринок як сукупнсть покупцв може бути структуризований, тобто розподлений за певними ознаками на групи покупцв сегменти. Той чи нший сегмент ринку складаться з покупцв, як мають спорднен мотиви купвл даного товару приблизно однаково реагують на маркетингов д пдпримства варант продукц, рекламу, цну тощо.


Сегментаця дозволя вибрати приваблив для пдпримства сфери ринку цльов сегменти сконцентрувати на них основну увагу. На основ аналзу сукупност покупцв вибираються критер сегментац, як вдрзняються для ринку товарв народного споживання ринку товарв виробничого призначення. Для предметв народного споживання так критер встановлюються за результатами мотивацйного аналзу покупцв. До них належать географчн ринок розмежовуться територальне, демографчн стать, вк, рвень доходу, освта


людей тощо, соцальн суспльн групи, парт, психологчн тип особистост, характер поведнки, спосб життя тощо. Критер сегментац ринку товарв виробничого призначення вибираються у процес профльного аналзу пдпримств органзацй. Ними можуть бути географчн, галузев, вагомсть споживача велик, середн, мал пдпримства, стабльнсть клнтури постйн, перодичн, епзодичн споживач та нше. Сегментаця дозволя вибрати стратегю охоплення ринку.


До таких стратегй належать недиференцйовании, диференцйований концентрований маркетинг. Недиференцйований масовий маркетинг поляга в тому, що пдпримство не видля конкретн сегменти ринку як цльов, а орнтуться на ринок в цлому, на широке коло покупцв рис. 14.2а. Рис. 14.2. Стратег охоплення ринку. Д пдпримства в усх сферах ринку однаков, один екс маркетингу продукця, цна, реклама, канали його стимулювання. Ця стратегя характерна усм при виробництв однордно


продукц, яка овляться у великих обсягах на широкий ринок сталь, ля, бензин, продукти тощо. Стратегя розширення меж ринку передбача вихд з старою продукцю на нов сегменти ринку, на яких вона ранше не продавалася. Ця стратегя потребу додаткових витрат на вивчення нових ринкв, рекламу, органзацю доставки продажу продукц на них, як повинн окупатися прибутком вд додаткового продажу. Доцльно застосовувати тод, коли снуючий ринок насичений товаром, а резерви виробничо потужност та конкурентоспроможнсть


продукц дозволяють збльшити обсяг виробництва продажу. Стратегя удосконалення продукц орнту пдпримство на модифкацю або замну новою на снуючому ринку. Така продукця призначаться для т ж групи покупцв, але бльше вдповда потребам споживачв за складом, конструкцю чи формою, досконалша вдповдно бльш конкурентоспроможна. Ця стратегя застосовуться тод коли продукця, яку виготовля пдпримство, застарла попит на не пада, при


витсненн аналогчною продукцю конкурентв. Вона потребу стотних витрат на розробку освоння виробництва ново продукц, рекламу. Позитивним в нй орнтаця на перспективу дяльнсть на добре вивченому ринку. Стратегя диверсифкац означа, що пдпримство розширю номенклатуру сво продукц виступа з новими товарами на нових ринках, освою сумжн галуз виробництва. Диверсифкаця може мати рзн форми. Широко застосовуться така форма диверсифкац як освоння ново продукц, що стосовно технолог виробництва,


експлуатацйного призначення обслуговування тсно повязана з виготовлюваноЮ продукцю. нод диверсифкаця прийма конгломеративну форму, коли освоюються нов вироби галуз дяльност, як не мають звязку з дючим виробництвом. Така диверсифкаця органзацйно складнша. Диверсифкаця як стратегя виходу на ринок потребу великих витрат пояинна бути ретельно обгрунтована. Вона пд силу фнансове сильним пдпримствам застосовуться передусм у тих випадках, коли дяльнсть у межах


одн галуз виробництва обмежу рст обсягу продаж розвиток пдпримства. Диверсифкаця також засобом пдвищення стйкост пдпримства на ринку зниження ризику банкрутства. Цнова полтика пдпримства у систем маркетингу Важливим елементом стратег тактики маркетингу встановлення цн на продукцю пдпримства. Цноутворення складний процес, на який вплива ряд динамчних факторв. З х врахуванням формування рвня цни включа так етапи формування вимог до полтики цноутворення, виходячи


з маркетингових завдань щодо певно продукц визначення попиту на продукцю його залежност вд цни аналз конкуренц, цн пропозиц конкурентв обчислення собвартост продукц вибр методу цноутворення встановлення цни. Коротко розглянемо ц етапи вплив окремих факторв на Цну. При розробц цни повинн враховуватися завдання, як пдпримство ставить на перспективний поточний перод. Вни можуть бути рзними вихд у певний сегмент ринку, розширення меж ринку, одержання максимального


прибутку за короткий перод часу, виживання за умов гостро конкуренц або економчно кризи тощо. Кожне з цих завдань вплива на полтику цноутворення рвень цн. В одних випадках цни пдтримуються на високому рвн максимзаця прибутку у поточному перод, в нших на низькому завоювання ринку або гранично низькому виживання. Слд враховувати також державну полтику в галуз цноутворення, регулювання цн.


У цноутворенн особливе значення ма спввдношення попиту цни. Для ринково економки властива закономрнсть, згдно з якою попит залежить вд рвня цни пдвищення знижу попит навпаки. Ця залежнсть у економчнй теор називаться законом потопу. На рвн пдпримства вона повинна бути конкретизована, як правило, у графчнй форм щодо певно продукц й реальних умов за дослдними даними у процес вивчення ринку.


Вплив конкуренц на рвень цни залежить вд типу ринку. Якщо ринок складаться з велико клькост продавцв однордно продукц ринок чисто конкуренц, кожний окремий продавець не може стотно впливати на рвень цни. Вона утворються на ринку визнача рвень цни на продукцю конкретного продавця. Дещо нше становище на ринку, де багато продавцв продукц одного призначення, але рзних варантв, модифкацй, рвнв якост ринок монополстично конкуренц.


Тут цни рзн, вони стотно залежать вд споживчих, експлуатацйних показникв продукц, вдповдност вимогам споживачв певного сегменту ринку, реклами. Проте внаслдок велико клькост продавцв цни на х продукцю мають обмежений взамний вплив. 3. Схема формування виробничо програми пдпримства, ресурсне обрунтовування. Лекця 13.2. 1. Матерально-технчне забезпечення6 форми системи. Обчислення потреби у матералах. 2. Яксть суть, показники методи оцнки.


Кожний вирб носм рзних конкретних власностей, що вдображають його кориснсть вдповдають певним потребам людини. Кориснсть будь-яких речей вдбива х споживну вартсть. Споживна вартсть того або ншого товару мусить бути оцнена, тобто визначена його яксть. Отже, споживна вартсть яксть виробв безпосередньо звязан мж собою. Чроте це не тотожн поняття, оскльки одна та ж споживна вартсть може бути корисною не в однаковй мр.


На вдмну вд споживно вартост яксть продукц характеризу ступнь придатност для споживання, тобто кльксну сторону суспльно споживно вартост. Яксть як еконолмчна категоря вдбива сукупнсть властивостей продукц, то зумовлюють ступнь придатност задовольняти потреби людини вдповдно до свого призначення. Поряд з якстю сну поняття технчного рвня певних видв продукц. Технчний рвень виробв за змстом вужче х якост, оскльки охоплю сукупнсть лише технко-експлуатацйних


характеристик. Його показники встановлюються при проектуванн розробц переважно нових знарядь прац машин, устаткування, приладв, транспортних засобв тощо знаходять вдображення у спецальних картах технчного рвня, як використовують при вивченн ринку визначенн попиту на нов товари, складанн бзнес-планв, рекламних матералв тощо. Обктивна необхднсть забезпечення належно якост у процес проектування, виготовлення використання нових виробв нцю застосування у виробничо-господарськй дяльност пдпримств певно системи показникв, що


дозволя визначати контролювати рвень якост усх видв продукц рис. 15.1. Рвень якост це кльксна характеристика мрч придатност того або ншого виду продукц для задоволен конкретного попиту на не у порвнянн з вдповдними базовими показниками за фксованих умов споживання Оцнка якост продукц передбача виаьачевй11 абсолютного, вдносного, перспективного оптимального рвня. Рис. 15.1. Система змст показникв якост продукц. Абсолютний рвень якост того чи ншого виробу знаходять


шляхом обчислення вибраних для його вимрювання показникв без х порвняння з вдповдними показниками аналогчних виробв. Визначення абсолютного рня якост недостатнм, оскльки сам по соб абсолютн бачення вимрникв якост не вдображають ступнь його вдповдиост сучасним вимогам. Тому поряд з цим визначають вдносний рвень якост окремих видв вироблювано проектовано продукц, порвнюючи показники з абсолютними показниками якост кращих аналогчних втчизняних та зарубжних зразкв виробв.


Проте рвень якост продукц пд впливом науково-технчного прогресу вимог споживачв повинен мати тенденцю до пдвищення. У звязку з цим виника необхднсть оцнки якост виробв, виходячи з ц перспективного рвня, що врахову проритетн напрямки темпи розвитку науки технки. По нових видах продукц перш за все знарядь прац доцльно визначати також оптимальний рвень якост, тобто такий рвень, за якого загальна величина суспльних витрат на виробництво використання експлуатацю продукц


у певних умовах споживання була б мнмальною. Залежно вд призначення певн види продукц мають сво специфчн показники якост. Поряд з цим використовуються показники для оцнки багатьох видв виробв, а також вимрники вдносного рвня якост вс вироблювано пдпримством продукц. З урахуванням таких обставин ус показники якост виробв подляють на дв групи перша диференцйован поодинок показники, з яких виокремлються найбльш розгалуджена низка одиничних показникв якост табл.


15.1 друга загальн показники якост всього обсягу вироблювано пдпримством продукц. Найбльш складна за клькстю система показникв застосовуться для оцнки якост технчного рвня знарядь прац. Вона охоплю бльшсть груп одиничних показникв майже вс комплексн вимрники якост. Поряд з специфчними показниками, властивими лише певному виду виробв, яксть технчний рвень знарядь прац характеризуться також рядом загальних показникв.


До них в першу чергу вдносять надйнсть, довговчнсть. ремонтопридатнсть, продуктивнсть, патентну чистоту тоцо Пд надйнстю розумють властивсть виробу виконувати сво функц при збереженн експлуатацйних показникв у встановлених межах протягом того або ншого промжку часу. Кльксно вона характеризуться тривалстю безвдмовно роботи, тобто середнм часом роботи мж двома несправностями. Довговчнсть це властивсть виробу тривалий час збергати свою працездатнсть у певних умовах експлуатац,


х оцнюють двома головними показниками строком служби календарною тривалстю експлуатац до певного граничного стану технчним ресурсом можливим напрацюванням у годинах. Ремонтопридатнсть технки характеризу спроможнсть до швидкого виявлення усунення несправностей. Показник патентно чистоти виробу вдобража використання при його розробц запатентованих винаходв можливсть безперешкодного продажу на свтовому ринку. До комплексних показникв якост технчного рвня знарядь прац


вдносяться, наприклад коефцнт готовност обладнання, що характеризу одночасно його безвдмовнсть ремонтопридатнсть питом витрати на один клометр пробгу автомобля тощо. Яксть предметв прац оцнюють за допомогою переважно показникв технологчност х обробки переробки. Бльшсть з них вдображають фзико-механчн властивост та хмчний склад предметв прац. Показники Для оцнки якост споживчих товарв диференцюють залежно вд х конкретного призначення.


Зокрема яксть продуктв харчування характеризують чоказники калорйност, консистенц, смаку, запаху, термну збергання придатними для споживання тощо, а одягу та взуття мцнсть, зовншнй вигляд, колористика, силует тощо. Таблица 15.1. Одиничн показники якост продукц Групи показниквОкрем показники групПерелкСуттва характеристикаПризначенняХарактеризують корисну роботу виконувану функцю Продуктивнсть - Потужнсть Мцнсть


Вмст корисних речовин КалорйнстьНадйност, довговчност безпекиВиокремлюють ступнь забезпечення довготривалост використання безпечних умов прац та життдяльност людини- Безвдмовнсть роботи Можливий термн використання Технчний ресурс Термн безаварйно роботи Граничний термн зберганняЕкологчнХарактеризують ступнь впливу на здоровя людини та оточуюче довклля Токсичнсть виробв - Вмст шкдливих речовин


Обсяг шкдливих викидв у довклля в одиницю часуЕкономчнВдображають ступнь економчно вигоди виробництва продуцентом придбання споживачем Цна одиниц виробу Прибуток з одиниц виробу Рвень експлуатацйних витрат часу фнансових коштвЕргономчн Окреслюють вдповднсть технко-експлуатацйних параметрв виробу антропометричним, фзологчним та психологчним вимогам працвника споживача Ступнь легкост керування робочими органами


Можливсть одночасного охоплення контрольованих експлуатацйних показникв Ввличина наявного шуму, вбрац тощоЕстетичнВизначають естетичн властивост дизайн виробу Виразнсть оригнальнсть форми Кольорове оформлення Ступнь естетичност тари упаковкиПатвнтно-правовВдображають ступнь використання винаходв при проектуванн виробв Коефцнт патенпюго захисту Коефцнт патентно чистоти


У практиц господарювання важливо знати не лише яксть окремих виробв, але й загальний рвень якост ус сукупност виготовлювано пдпримством продукц. З цю метою застосовують певну систему загальних показникв. Основними з них частка принципово нових прогресивних виробв у загальному х обсяз коефцнт оновлення асортименту продукц частка виготовлювано продукц, на яку одержан сертифкати частка продукц для експорту у загальному обсяз на пдпримств частка виробничого браку бракованих виробв вдносний обсяг сезонних товарв,


реалзованих за зниженими цнами. Для визначення рвня якост виготовлюваних або освоюваних виробництвом нових виробв застосовують ряд методв обктивний, органолптичний методи використовують для визначення абсолютного рвня якост, а диференцйований комплексний вдносного рвня якост окремих видв продукц. Обктивний метод означа оцнку рвня якост продукц за допомогою стендових випробувань та приборних вимрювань, лабораторного аналзу. Такий метод найбльш врогдним застосовуться для вимрювання абсолютного рвня якост


засобв виробництва та деяких властивостей споживчих товарв. Зокрема його використовують для визначення бльшост технко-вксплуатацйних показникв засобв прац продуктивнсть, чотужнсть, точнсть обробки матералв предметв прац вмст металу у руд, мцнсть фарбування тканини споживчих товарв еластичнсть та вологостйксть взуття, вмст цукру або жиру у харчових продуктах тощо. Оргаиолптичний метод грунтуться на наслдках аналзу сприймання органами почуттв людини зором, слухом,


смаком, нюхом, дотиком без застосування технчних вимрювальних та регстрацйних засобв. При цьому метод застосовують балову систему оцнки показникв якост, виходячи з визначеного перелку ознак властивостей, як найповнше охоплюють основн яксн характеристики виробу. Кожнй оцнц вдмнно, добре, задовльно, погано надають певну кльксть балв наприклад, вдповдно 5, 4, 3 0. Диференцйований метод оцнки рвня якост передбача порвняння одиничних виробв з вдповдними показниками


виробв-еталонв або ж базовими показниками стандартв технчних умов. Оцнка рвня якост цим методом зводиться до обчислення значень вдносних показникв, як за абсолютною величиною менше одиниц при зставленн з еталонними показниками, повинн бути бльшими або дорвнювати одиниц при порвнянн з вимогами стандартв чи технчних умов. Комплексний метод поляга у визначенн узагальнюючого показника рвня якост оцнюваного виробу. Одним з варантв комплексно оцнки якост може слугувати нтегральний показник,


який обчислються шляхом зставлення корисного ефекту вд споживання експлуатац певного виробу загально величини витрат на його створення використання. В окремих випадках для комплексно оцнки якост застосовують середньозважену арифметичну величину з використанням при обчисленн коефцнтв вагомост усх розрахункових показникв. 3. Ефективнсть шляхи пдвищення. Певна кльксть продукц кращо якост вищого технчного рвня здатна повнше задовольнити суспльн потреби, нж та ж або навть бльша кльксть виробв гршого гатунку.


Це означа, що пдвищення якост технчного рвня продукц у кнцевому пдсумку екввалентне збльшенню виробництва з меншими загальними витратами суспльно прац. Йдеться про багатоспрямований вплив пдвищення якост продукц не лише на виробництво, його ефективнсть, але й на мдж пдпримства в цлому рис. 15.2. Полпшення якост продукц специфчною формою прояву закону економ робочого часу. Практика господарювання свдчить, що загальна сума витрат на виготовлення використання продукц бльш


високого гатунку, навть якщо досягнення останнього звязане з додатковими витратами у виробництв, стотно скорочуться. Всляке ж зменшення витрат прац означа зростання його продуктивност. Яксть продукц формуться, як вдомо, пд вагомим впливом сучасних досягнень розвитку науки технки. Проте тут сну зворотний звязок. Пдвищення якост технчного рвня насамперед знарядь прац справля неабиякий вплив на прискорення темпв певних напрямкв науково-технчного прогресу.


Зокрема пдвищення надйност машин, устаткування, приладв та нших технчних пристров забезпечу розширення масштабв розвитку комплексно механзац та автоматизац виробничих процесв, гнучких автоматизованих виробництв, роботботехнчних комплексв тощо. Рис. Багатоспрямований вплив пдвищення якост продукц на виробництво та мдж пдпримства. Рвень якост засобв виробництва предметв споживання безпосередньо вплива на структуру виробництва, функцональний розподл потужностей машинобудвних пдпримств.


Пдвищення технчного рвня засобв прац якост предметв прац дозволя використовувати бльше нвестицйних матеральних ресурсв для випуску споживчих товарв, а полпшення якост продукц пдпримств видобувних галузей створю додатков фнансов можливост для масштабншого державного нвестування швидшого розвитку вдповдних галузей обробно ндустр. Технчний рвень машин устаткування у певнй мр визнача структуру виробничих потужностей, використовуваних для виготовлення нових знарядь прац та запасних частин до них.


Не потребу особливих доказв безпосереднй вплив бльш надйно технки та яксних конструкцйних матералв на ефективне використання основних оборотних фондв пдпримств, обсяг витрачання нвестицйних ресурсв. У звязку з цим достатньо навести такий приклад. Технологчн заходи щодо пдвищення якост металу шляхом його термчно обробки покриття пластмасами вимагають майже втрич менше нвестицй, нж на створення потужностей для адекватного додаткового обсягу його виробництва.


Зрештою високояксна продукця повнше дешевше задовольня рзномантний попит населення на споживч товари. Лише постйний зростаючий випуск конкурентоспроможно продукц за технчним рвнем, дизайном, продажною цною, експлуатацйними витратами необхдною умовою виходу того чи ншого пдпримства на свтовий ринок, формування сталого мджу продуцента як економчно надйного партнера на ньому, розвиток зовншньоекономчно дяльност, забезпечення стабльного прибутку фнансового становища.


Неухильне зростання ефективност виробництва на кожному пдпримств за рахунок яксних чинникв передбача чтке визначення комплексне використання усх можливих шляхв полпшення якост виробв. Останн за свом змстом та цлеспрямованстю можна обднати у три взамозвязан групи технчн, органзацйн соцально-економчн. Серед технчних шляхв заходв пдвищення якост продукц визначальне мсце належить постйному удосконаленню проектування, технко-технологчно бази пдпримства. Це зумовлються тим, що належне пдрунтя технчного рвня


якост виробв формуться у процес х проектування. Саме у цьому цикл здйснються комплекс лабораторно-дослдних конструкторських робт, спрямованих на забезпечення необхдних бажаних технко-економчних параметрв зразкв продукц. Про виршальне значення стад проектування для досягнення рвня якост у вдповдност з вимогами ринку свдчить хоча б той факт, що понад 50 вдмов технчних пристров спричинються дефектами, допущеними при проектуванн виробв. Досягнення запроектованого рвня якост будь-яко продукц можливе лише за умови


високо технчно оснащеност виробництва, застосування найновшо технолог, суворого дотримання технологчно дисциплни. До важливих ефективних шляхв цлеспрямованого пдвищення якост продукц, конкурентоспроможност на свтовому нацональному ринках небезпдставно вдносять полпшення стандартизац як головного нструменту фксац забезпечення заданого рвня якост. Адже саме стандарти технчн умови вдображають сучасн вимоги споживачв щодо технчного рвня та нших яксних характеристик виробв, тенденц розвитку науки технки.


Ринков умови господарювання передбачають активне широке використання органзацйних чинникв пдвищення якост продукц на усх пдпримствах. До таких чинникв вдносяться запровадження сучасних форм методв органзац виробництва та управлння ним, як уможливлюють ефективне застосування високоточно технки прогресивно бездефектно технолог удосконалення методв технчного контролю розвиток масового самоконтролю на усх стадях виготовлення продукц розширення прямих господарських звязкв мж продуцентами споживачами продукц вивчення


запровадження позитивного досвду, накопиченого зарубжними втчизняними пдпримствами у галуз проектування виготовлення високояксних виробв тощо. Нагальною потребою розробка використання рзномантних форм методв дйового соцально-економчного впливу на всю низку процесв формування забезпечення виробництва високояксно конкурентоспроможно продукц. Формами методами економчного впливу на ц процеси перш за все узгоджена система .прогнозування планування якост продукц, встановлення прийнятних для


Продуцентв споживачв цн на окрем види товарв, достатньо потужна мотиваця прац усх категорй працвникв пдпримства, а соцального всебчна активзаця людського чинника, проведення чравильно кадрово полтики, створення належних умов прац та життдяльност. 4. Методи забезпечення якост. Сучасн умови господарювання вимагають вд кожного пдпримства запровадження дотримання належного дйового комплексного механзму управлння якспо продукц. Визначальними елементами цього специфчного менеджменту,


що справляють найбльш стотний вплив на процес постйного забезпечення виробництва постачання на ринок конкурентоспроможно продукц, стандартизаця сертифкаця виробв внутршнх систем якост державний нагляд за додержанням стандартв, норм правил вдповдальнсть за х порушення внутршньовиробничий технчний контроль якост. Стандартизаця продукц Пд стандартизацю розумють визначення застосування диних правил з метою упорядкування дяльност у певнй галуз. Стосовно продукц стандартизаця охоплю установлення вимог до якост


готово продукц, а також сировини, матералв, напвфабрикатв комплектуючих виробв розвиток унфкац агрегатування продукц як важливо умови спецалзац автоматиза виробництва визначення норм, вимог методв у галуз проектування та виготовлення продукц з метою забезпечення належно якост недопущення невиправдано рзномантност видв типорозмрв виробв однакового функцонального призначення формування дино системи показникв якост продукц, методв випробування та контролю забезпечення спльност термнв вимрювань позначень створення диних систем


класифкац кодування продукц, носв нформац, форм методв органзац виробництва. Стандартизаця продукц здйснються за певними принципами, основними з яких урахування рвня розвитку науки технки, екологчних вимог, економчно доцльност та ефективност виробництва для виготовлювача, корист та безпеки для споживачв держави в цлому гармонзаця з мжнародними, регональними, а у необхдних випадках з нацональними стандартами нших кран взамозвязок узгодженсть нормативних документв усх рвнв придатнсть


останнх для сертифкац продукц участь в розробц нормативних документв усх зацкавлених сторн-розробникв, виготовлювачв, споживачв, органв державно виконавчо влади вдкритсть нформац щодо дючих стандартв та програм робт пр стандартизац з урахуванням чинного законодавства. Результати стандартизац знаходять вдображення у цй нормативно-технчнй документац. Основними видами стандарти технчн умови документи, що мстять обовязков для продуцентв норми якост виробу


засоби х досягнення набр показникв якост, рвень кожого з них, методи засоби вимрювання, випробувань, марковки, упаковки, транспортування збергання продукц. Застосовувана на пдпримствах нормативно-технчна документаця охоплю певн категор стандартв, як вдрзняються ступенем жорсткост вимог до виробв сукупнстю обктв стандартизац рис. 15.3. Рис.15.3. Сукупнсть нормативно-технчно документац для проектування виготовлення продукц.


Найбльш жорстк вимоги щодо якост мстяться У мжнародних стандартах, як розроблюються Мжнародною органзацю стандартизац СО використовуються для сертифкац виробв, що експортуються у нш крани реалзуються на свтовому ринку. Нин снують мжнародн стандарти СО сер 9000. Державн стандарти Украни установлюються на 1 вироби загальномашинобудвного застосування пдшипники, нструменти, детал крплення тощо 2 продукцю мжгалузевого призначення 3 продукцю для населення


народного господарства 4 органзацйно-методичн та загальнотехнчн обкти науково-технчна термнологя, класифкаця та кодування технко-економчно та соцально нформац, органзаця робт по стандартизац метролог, довдков дан щодо властивостей матералв речовин 5 елементи народногосподарських обктв державного значення транспорт, звязок, енергосистема, оборона, оточуюче природне середовище, банквсько-фнансова система тощо 6 методи випробувань. Вони мстять обовязков рекомендован вимоги.


До обовязкових належать вимоги, котр забезпечують безпеку продукц для життя, здоровя та майна громадян, сумснсть взамозамннсть, охорону. Галузев стандарти розробляють на ту продукцю, на яку вдсутн державн стандарти Украни, або У випадку необхдност установлення вимог, що доповнюють чи перевищують останн в державних стандартах, а стандарти науково-технчних та нженерних товариств на випадок потреби розповсюдження результатв фундаментальних прикладних дослджень, одержаних в окремих галузях знань чи сферах професйних


нтересв. Остання категоря нормативних документв може використовуватись на засадах добровльно згоди вдповдних субекв дяльност. Технчн умови мстять вимоги, що регулюють вдносини мж постачальником розробником, виготовлювачем споживачем замовником продукц. Вони регламентують норми вимоги щодо якост тих видв продукц, для яких державн або галузев стандарти не розробляються та як виготовляються на замовлення окремих пдпримств, а також нових видв виробв на перод х освоння виробництвом.


Стандарти пдпримств виокремлюють у самостйну категорю умовно без правово основи. Вони розробляються пдпримствами за власною нцативою з метою конкретизац вимог до продукц самого виробництва, що мстяться звичайно у нших видах нормативно-технчно документац. Обктами стандартизац на пдпримствах можуть бути окрем детал, вузли, складальн одиниц, оснащення нструмент власного виготовлення, певн норми у галуз проектування продукування виробв, органзац та управлння виробництвом


тощо. Так стандарти використовують для створення внутршньо системи управлння якстю прац продукц. Стандарти технчн умови це документи динамчного характеру. Вони повинн перодично переглядатись уточнюватись з урахуванням нновацйних процесв нових вимог споживачв до вироблювано або проектовано продукц. Сучасн напрямки удосконалення стандартизац зводятьсядо розробки державних мжнародних стандартв не на кожний конкретний вирб, а групи однорди продукц, а також включення


до них обмежено клькост показникв, що характеризують найбльш суттв яксн характеристики. Це дасть можливсть стотно зменшити кльксть одночасно функцонуючих стандартв, спростили х змст удешевити весь процес стандартизац. Сертифкаця продукц В умовах розвитку овншньоекономчно дяльност пдпримств найважлившим елементом виробничого менеджменту взагал системи управлння якстю зокрема сертифкаця продукц. Кожний вид товарв, який те чи нше пдпримство хоче вигдно продати на свтовому ринку, повинен мати сертифкат


документ, що засвдчу високий рвень його якост, вдповднсть вимогам мжнародних стандартв СО сер 9000. Набутий нашими пдпримствами досвд зовншньо комерцйно дяльност показу, що так звана безсертифкатна продукця оцнються на свтовому ринку у 3-4 рази дешевше, тобто фактично реалзуться за безцнь. В Укран прийнято розрзняти обовязкову добровльну сертифкацю. Обовязкова сертифкаця здйснються виключно в межах державно системи управлння господарюючими субктами,


охоплю у всх випадках переврку випробування продукц з метою визначення характеристик показникв та подальший державний технчний нагляд за сертифкованими виробами. Добровльна сертифкаця може проводитись на вдповднсть продукц вимогам, котр не обовязковими, за нцативою самих субктв господарювання тих або нших видв суспльно дяльност на договрних засадах. Господарююч субкти виготовлювач, постачальники, виконавц та продавц продукц, що пдляга обовязковй сертифкац


повинн у встановлених термн порядку проводити сертифкацю вдповдних обктв забезпечувати виготовлення продукц вдповдно до вимог того нормативного документа, на узгодженсть до якого вона сертифкована реалзовувати продукцю виключно за умови наявност сертифкату вдповдност припиняти реалзацю сертифковано продукц, якщо виявлена невдповднсть вимогам певного нормативного документу або закнчився термн дц сертифкату. Органзацйною основою сертифкац продукованих пдпримствами виробв слугу створювана мережа державних випробувальних


центрв ДВЦ по найважливших видах продукц виробничо-технчного культурно-побутового призначення. Упродовж останнх рокв почали формуватися мжнародн системи сертифкац. Координацю заходв по створенню таких систем займаться спецальний комтет по сертифкац СЕРТИКО, що д у склад СО. Цим комтетом розроблен правила порядок здйснення сертифкац продукц критер акредитац випробувальних центрв лабораторй умови вступу до мжнародно системи сертифкац наявнсть нормативно-


технчно документац, що мстить вимоги до сертифковано продукц високий рвень метрологчного забезпечення виробництва функцонування спецально системи нагляду за дяльнстю випробувальних центрв якстю продукц. У ряд кран уже функцонують акредитован У СЕРТИКО СО визнан свтовим спвтовариством випробувальн центри, що видають сертифкати на певн види продукц. Зокрема у США д центр по випробуванню тракторв сльськогосподарських машин, у


Франц автомоблв, Чех Словаччин електроустаткування та медично технки. На початку 1993 року Украна стала членом СО та Мжнародно електротехнчно комс ЕС. Це да й право нарвн з 90 ншими кранами свту брати участь у дяльност бльш нж 1000 мжнародних робочих органв технчних комтетв по стандартизац сертифкац та використовувати понад 12000 мжнародних стандартв. Для набуття максимально можливого зиску та мджу надйного партнера на зовншньому ринку пдпримствам бажано


створювати сертифкувати також власн системи якост. Згдно з мжнародним стандартом СО 8402 Яксть. Словник система якост явля собою сукупнсть органзацйно структури, вдповдальност, процедур, процесв ресурсв, що забезпечу здйснення загального керування якстю. Вдповдний рвень тако системи пдтримуться сертифкатом, який видаться пдпримству на певний строк один рк, два роки тощо. Правом видач сертифкату на систему якост може володти нацональний орган по сертифкац


у необхдних випадках йому надаться можливсть делегувати таку функцю акредитованй для ц мети органзац. Для оцнки системи якост та отримання сертифкату на не дозволяться залучати будь-яку закордонну фрму, що займаться сертифкацю. Вагомсть сертифкату рвень доври до нього залежить вд мджу органзац, яка вида такий Документ. На пдпримствах Украни аналогчн системи якост ще треба створювати. Вони повинн обовязково передбачати Комплексне управлння якстю, що вимага лише колективно дяльност спльних


зусиль. З огляду на це Можна окреслити головн принципи моменти формування системи якост пдготовка усх категорй кадрв найвищого професйного рвня необхдну яксть забезпечують люди, а не машини безпосередня зацкавленсть першого кервника та усього ешелону кервництва пдпримства у повсякчасному розвязанн проблем якост продукц пдпорядкування поставленй мет органзацйно якост продукц пдпорядкування поставленй мет органзацйно структури системи зокрема здйснюване нердко на практиц сполучення посад заступника директора


пдпримства з питань якосг та начальника вддлу технчного контролю вкра недоцльне, оскльки технчний контроль це дале не саме головне у систем управлння якстю продукц за участю усх . винятку працвникв пдпримства вд директора робтника поточний розподл вдповдальност мн пдроздлами х кервниками залучення робтники до повсякденно роботи у цьому напрямку чер гуртки якост за досвдом Япон, США тощо. При цьому дуже важливою вкрай необхдною тре визнати активну державну полтику пдтримки


пдпримс у справ розробки, запровадження сертифкац сис якосг продукц. Державний нагляд за якстю В Укран створена державна система стандартизац сертифкац. Нацональним органом, що проводить координу роботу по забезпеченню функцонування, Державний стандартизац комтет Украни по стандартизац, метролог та сертифкац Держстандарт Украни. Для органзац розробки, експертизи пдготовки до затвердження державних стандартв


Украни за ршенням Держстандарту створен технчн комтети по стандартизац, що дють за договором з нацональним органом. До роботи в цих комтетах залучаються на добровльних засадах представники зацкавлених пдпримств органзацй, провдн вчен та спецалсти. Основними функцями Держстандарту Украни стосовно сертифкацйних робт 1 визначення принципв, структури правил системи сертифкац 2 затвердження перелку продукц, що пдляга обовязковй сертифкац 3 акредитаця органв з сертифкац та випробувальних


лабораторй центрв, атестаця експертв-аудиторв 4 встановлення правил визнання сертифкатв нших кран 5 нформацйне забезпечення споживачв через вдповдн цлеспрямован нформацйн фонди щодо стандартв рзних категорй, сертифкатв, класифкаторв технко-економчно соцально нформац, випробувальних центрв тощо. В межах державно системи стандартизац сертифкац в Укран функцону державний нагляд за якстю, який здйснюють вдповдн органи, ма певн обкти форми, а також


передбача конкретно визначену вдповдальнсть субктв пдпримницько дяльност за порушення стандартв, норм метрологчних, сантарних та нших обовязкових вимог, як встановлюють гранично Допустим величини показникв до продукц концентрац Речовин, що гарантують яксть правил метрологчних, Унтарних, екологчних, протипожежних, технологчних та Ччиих вимог до виробництва продукц. Державний нагляд за додержанням стандартв, нори равил здйснюють


Держстандарт Украни та його територальн органи центри стандартизац, метролог та сертифкац. Причому перш кервники цих органв одночасно за посадою головними державними нспекторами вдповдно Украни, республки Крим, областей мст з нагляду за якстю продукц, а нш кервники спецалсти цих органв державними нспекторами. Органи державного нагляду виконують багатоспрямован функц, а саме здйснюють переврку додержання стандартв норм правил, узагальнюють результати та нформують про це вдповдн органи


державно влади громадськсть забезпечують оперативне вжиття заходв до припинення порушень стандартв норм правил, вносять пропозиц щодо пдвищення якост продукц та ефективност сво дяльност. Державний нагляд проводиться за планами його органв або за зверненнями громадян у форм перодично постйно переврки додержання вимог нормативних документв чи шляхом проведення вибркового суспльного контролю стабльност якост сертифковано продукц, правил випробування виробв.


Причому обктами державного нагляду слугують 1 продукця виробничо-технчного призначення, товари народного споживання продукти харчування на вдповднсть стандартам, нормам правилам 2 експортна продукця щодо стандартв норм правил або окремих вимог, обумовлених договором контрактом 3 мпортна продукця щодо дючих в Укран стандартв норм, правил стосовно безпеки для життя, здоровя, майна людей навколишнього середовища 4 атестован виробництва на вдповднсть установлеий вимогам до сертифкац продукц.


Господарююч субкти за порушення вимог стандартв норм, правил несуть матеральну вдповдальнсть у вигляд сплати вдчутних штрафв. Зокрема залежно вд характеру порушення розмр штрафв становить випуск продукц науково-технчного, виробничо-технчного споживчого призначення, що не вдповда вимогам стандартв або не пройшла обовязково сертифкац 25 реалзаця пдвищено небезпечно продукц без належного попереджувального маркування та вдповдно нструкц щодо транспортування експлуатац споживання, а також мпортно продукц,


що не вдповда вимогам нацональних стандартв стосовно безпеки для життя, здоровя й майна людей навколишнього середовища 50 продаж продукц, заборонено до випуску органами державного нагляду, та виробв, котр внаслдок порушення вимог стандартв стали небезпечними для життя здоровя людей яавколишнього середовища 100 вд х вартост. При цьому варто зазначити, що сплата штрафв у вдповдних розмрах не звльня пдпримцв вд обовязкв вдшкодування збиткв споживачам продукц, котр виникли внаслдок порушення стандартв норм, правил або невиконання


умов договору на поставку продукц. Суми штрафв у розмр 60 зараховуються до державного бюджету 30 до позабюджетних фондв мсцевих органв влади, а решта 10 вдраховуються Держстандарту Украни для розвитку його матерально-технчно та науково-дослдно бази. Серед снуючих повсюднозастосовуваних методв забезпечення виробництва продукц чльне мсце посда внутршньовиробничий технчний контроль якост. На пдпримствах функц безпосереднього контролю якост складових частин в цлому


готових для споживання виробв виконують вддли технчного контролю ВТК. Головне завдання технчного контролю постйно забезпечувати необхдний рвень якост, зафксований в нормативних документах, шляхом безпосередньо переврки кожного виробу цлеспрямованого впливу на умови чинники, що формують його. Успшне розвязання цього завдання може бути здйснене за правильного вибору обктв методв контролю якост. Обктами контролю мають буги ус компоненти виробничо системи та взамозвязаних


елементв, тобто вхд ресурси, сам виробничий процес, вихд продукця. Необхднсть контролю ресурсв матералв, енерг, знарядь прац, нформац, персоналу на вход системи обумовлено тим, що х яксть у значнй мр визнача конкурентоспроможнсть готового продукту прац. Використання у виробничому процес бодай частини ресурсв неналежно якост може призвести до непродуктивних витрат доброяксних ресурсв. Саме вхдний контроль ресурсв ма попереджувати не допускати витрат непродуктивного


характеру. Обктами контролю на вход системи пдпримства чи його окремих виробничих блокв цехв, дльниць мають бути 1 яксть початкових основних допомжних матералв, заготовок напвфабрикатв, комплектуючих виробв, окремих деталей вузлв 2 справнсть устаткування, пристров, робочого нструменту контрольно-вимрювальних приладв, за допомогою котрих виготовляться продукця та визначаться рвень якост 3 технчна документаця, за якою здйснються технологчний процес 4 вдповднсть рвня квалфкац персоналу вимогам, що забезпечують


яксне виконання певно роботи. Яксть продукц визначальною мрою формуться упродовж виробничого процесу. Це виклика необхднсть ретельного контролю перебгу технолог виготовлення. Обктами контролю тут слугують повне дотримання виробничо-трудово дисциплни, технологчних режимв обробки та складання виробв. При цьому контрольн операц здйснюються стосовно не лише якост, але й клькост, оскльки порушення технологчно, виробничо трудово дисциплни може спричинювати псування сировини, матералв, окремих


деталей навть готових виробв, а позаяк невиконання завдань виробничо програми пдпримства. Контроль на виход виробничо системи пдпримства його пдроздлв ма за основну мету попереджувати пе дачу браковано продукц споживачу або на наступн чн фази стад на тому ж пдпримств з ючими з цього наслдками. Окрм того, такий роль уможливлю визначення ступеню виконання у бничих завдань економчних результатв виробництва. Рвень витрат на контроль якост та його загальна ефективнсть стотно залежить вд обгрунтованого


вибору застосування тих або нших методв видв здйснення. Перелк можливих основних видв технчного контролю якост на пдпримствах подано у табл. 15.2. Змстовна х характеристика визначаться переважно вдповдними назвами. З перелчених видв технчного Контролю найбльш ефективними виокремлюють за впливом на перебг технологчного процесу активний за використовуваними засобами автоматизований за органзацйною формою статистичний.


Активним контроль якост безпосередньо у ход технологчного процесу виготовлення виробу та режимв його обробки за допомогою спецальних контрольних технчних пристров, вмонтованих у технологчне устаткування автоматичних ндикаторв, вимрювальних головок, зотопних ндукцйних та нших приладв. Застосування активного контролю дозволя попереджувати появу та вихд з технологчного процесу напвфабрикатв готових видв продукц. Таблиця 15.2. Класифкаця видв технчного контролю якост продукц на пдпримств


Ознаки класифкацОсновн види контролю Органзацйна формаСуцльний Вибрковий Статистичний Летучий нспекцйний Характер контрольних операцйВзуальний Геометричний Лабораторний аналз Контрольно-здавальн випробування Стадя виробничого процесуВхдний контроль ресурсв Промжний контроль процесу Вихдний контроль продукц Вплив на перебг технологчного процесуАктивний


Пасивний Застосовуван засоби контролюАвтоматизований Механзований Ручний Мсце здйсненняСтацонарний Змнний найбльш ефективн види контролю якост За автоматизованого контролю переврка якост здйснються шляхом прямого застосування автоматичних пристров включаючи промислов роботи без участ людини як у ход технологчного процесу, так псля завершення обробки чи складання виробу. Такий метод контролю одним з головних напрямкв зменшення витрат на контрольн операц


пдвищення х ефективност особливо у безперервних та масових типах виробництва, де часто трудомстксть контролю якост перевищу витрати на виготовлення продукц в автоматичному режим. Статистичний це особливий науково обгрунтований вид метод вибркового контролю, що грунтуться на застосуванн теор ймоврностей та математичнй статистиц. Вн дозволя не лише фксувати фактичний рвень якост масово продукц, але й активно впливати на перебг технологчного процесу, тобто забезпечувати його регулювання


управлння. Основна його дея зводиться до того, що в будь-якому сталому процес, коли вдсутн непередбачен вдчутн збурення, фактичн показники якост окремих екземплярв продукц завжди матимуть незначн вдхилення вд середнх величин. Перевагою статистичного контролю можливсть керувати рвнем якост продукц за принципом регулювання кбернетично системи з зворотним зв язком. Проте йому властив й недолки, як не можна гнорувати по-перше, вн ма вдносно вузьку сферу застосування


переважно масове виробництво по-друге, порвняно великих коштв на збирання та обробку ц. Здешевити ц процеси можна шляхом автоматизац збирання, обробки аналзу необхдно для контролю нформац, створення гнучких автоматизованих виробництв за умови виправданого функцонування з огляду нших чинникв. помж нших видв технчного контролю потребу пояснення хба що летучий, нспекцйний, стацонарний змнний. Летучим прийнято називати раптовий без попередження швидкоплинний контроль якост виробв роботи виконавцв


на окремих дльницях виробництва. нспекцйним запланований чи здйснюваний за критичними сигналами метод контролю переважно у вигляд державного або внутршньовиробничого нагляду. Стацонарний контроль здйснються у спецально обладнаних примщеннях лабораторях шляхом проведення вдповдних випробувань, аналзв тощо, а змнний на тих чи нших робочих мсцях самими виконавцями або контрольними майстрами контролерами вддлу технчного контролю пдпримства.



Не сдавайте скачаную работу преподавателю!
Данный реферат Вы можете использовать для подготовки курсовых проектов.

Доработать Узнать цену написания по вашей теме
Поделись с друзьями, за репост + 100 мильонов к студенческой карме :

Пишем реферат самостоятельно:
! Как писать рефераты
Практические рекомендации по написанию студенческих рефератов.
! План реферата Краткий список разделов, отражающий структура и порядок работы над будующим рефератом.
! Введение реферата Вводная часть работы, в которой отражается цель и обозначается список задач.
! Заключение реферата В заключении подводятся итоги, описывается была ли достигнута поставленная цель, каковы результаты.
! Оформление рефератов Методические рекомендации по грамотному оформлению работы по ГОСТ.

Читайте также:
Виды рефератов Какими бывают рефераты по своему назначению и структуре.