Реферат по предмету "Право"

Узнать цену реферата по вашей теме


Коллективный договор

МНСТЕРСТВО ОСВТИ ТА НАУКИ УКРНИ ХАРКВСЬКИЙ НАЦОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМЧНИЙ УНВЕРСИТЕТ кафедра правового регулювання економки КУРСОВА РОБОТА ЗМСТ КОЛЕКТИВНОГО ДОГОВОРУ Кервник роботи Студент 2 курсу 1 групи Факультету економки та права Р. А. Кщук Харкв 2006 р. Змст Вступ 1. Поняття колективного договору 5 2.

Поняття колективних угод та х види.3. Колективн переговори по укладенню колективного договору 4. Порядок укладення колективного договору його змст.5. Контроль за виконанням колективного договору види вдповдальност за виконання його зобов язань 28 Висновки 31 Список використано лтератури32 Вступ Термн колективн договори вперше був застосований подружжям Беатрисою та Сднем Уебб в 1981 р. в х науковй прац

Кооперативний рух у Великобритан. Колективн договори не становлять диного метода встановлення умов прац чи врегулювання трудових вдносин. Навть там, де колективно-договрний метод ма переважне застосвання, снують й нш методи ндивдуальн переговори мж трудящими пдпримцями, нормативне регулювання з боку держави або якоюсь третьою стороною, встановлення розмру заробтно плати та умов прац в односторонньому порядку пдпримцем тощо. На сучасному етап розвитку трудове законодавство багатьох кран допуска боротьбу трудящих

та х страйки з метою полпшення умов прац саме в ход колективних переговорв укладення колективних договорв. Потенцйно можлива або реально здйснювана боротьба трудящих профсплок становить характерну рису сучасних колективних договорв. Вдповдно колективний договр можна визначити як конкретний результат боротьби трудящих та х профсплок з пдпримцями, який фокусуться залежно вд спввдношення сил при колективних переговорах у вигляд загальних положень про умови прац та соцальн права.

Необхдними умовами укладення колективного договору мають бути - вльн, без державного втручання, колективн переговори незалежних вд монополй представникв трудящих, тобто можливсть застосувати колективно-договрну боротьбу аж до страйкв - вльне, без державного регулювання, закрплення в колективнй угод умов прац соцальних прав, що досягнут внаслдок спввдношення сил, як склалися мж трудящими пдпримцями. Основною метою колективного договору полпшення умов прац, розширення соцальних прав трудящих та х профсплок.

Ведучи боротьбу за досягнення основно мети, трудящ профсплки застосовують як наступальну, так оборонну тактику. Наступальна тактика проявляться в тому, що вони висткпають нцаторами укладення нових переукладення старих колективних договорв. До цього х примушують погршення умов прац життя, безробття, посилення експлуатац, постйна нфляця зростання вартост споживчого кошика. Тактику оборони трудящ та х профсплки застосовують у вдповдь на довльн санкц пдпримцв або як реакцю

на урядов соцальн заходи. Таким чином, колективн договори сприяють пдвищенню життвого рвня трудящих мас. Але в оцнц колективних договорв необхдний рзностороннй пдхд. Слд акцентувати увагу на х реальному значенн, оскльки вони виступають не тльки як засб соцально-економчно боротьби, а й як тормоз ц боротьби, обмежуючи або навть пдкоряють нтересам пдпримцв. В принцип пдпримц завжди проти колективних договорв.

Тльки пд тиском трудящих та х профсплок вони змушен х укладати, намагаючись при цьому пристосувати х до свох нтересв. В усх випадках при проведенн колективних переговорв важливе значеня ма страйк або можливсть його проведення. Для трудящих та х представницьких органзацй завжди повинна снувати можливсть страйку, бо саме пд його загрозою можна добитися вд пдпримцв певних поступок. При вдсутност тако можливост трудящ стають беззахисними перед пдпримцями.

Колективний договр надал залишаться основним документом локально д на пдпримствах. Укладення колективного договору значною мрою сприя регулюванню виробничих трудових вдносин, пдвищенню ефективност виробництва та змцненню дисциплни, полпшенню умов та охорони прац, посиленню соцального захисту трудящих та х смей, пом якшу соцально-економчну напругу в умовах переходу до ринку. 1. Поняття колективного договору В усх кранах колективний договр традицйно розглядаться як бажаний

засб фксац заробтно плати та нших умов найму, регулювання вдносин мж пдпримцями працвниками. Гнучксть пристосовансть колективних договорв давно пдтверджен практикою, бо х результати вдповдають життвим нтересам соцальних партнерв та х представникв. Як вже вдзначалося, колективн договори в бльшост кран свту переважним засобом регулювання трудових вдносин. При цьому досить часто колективний договр залежить вд полтики уряду одержу законодавче обгрунтування.

Успх колективних договорв поляга в тому, що в них закрплюються поняття, широко вживан в житт, тому вони стали основним засобом реалзац соцально справедливост гуманного ставлення до людини прац. Фксуючи нормальн умови прац, колективний договр дозволя трудящим брати участь у прийнятт ршень. Вн нби послаблю абсолютну владу власника або уповноважено ним особи в питаннях, що ранше виршувались виключно в нормативному порядку. При динй форм власност на засоби виробництва державнй роль колективного

договору в регулюванн трудових вдносин була приниженою. Протягом тривалого часу працвники байдуже ставилися до колективного договору, не вбачаючи в ньому практично корист, оскльки була вдсутньою можливсть будь-що змнити в полпшенн умов прац та пдвищенн заробтно плати. Розвиток ринкових вдносин змнив ставлення трудящих до колективного договору. Вони почали вбачати в ньому засб регулювання всього комплексу соцально-побутових умов, метод регулювання

трудових вдносин. Визначення поняття колективного договору давалось в Кодекс законв про працю УРСР 1922 р. Стаття 15 цього Кодексу визначала колективний договр як угоду, що укладалася професйною сплкою як представником робтникв службовцв, з одн сторони, й наймачем, з друго, якою встановлювались умови прац й найму для окремих пдпримств, установ господарств або х груп, визначався змст майбутнх особистих трудових договорв найму.

В постанов Ради Мнстрв СРСР вд 4 лютого 1947 р. Про укладення колективних договорв на пдпримствах практика укладення колективних договорв вдновлювалась з 1947 р. з метою забезпечення виконання перевиконання виробничих планв, дальшого зростання продуктивност прац, полпшення органзац прац, а також пдвищення вдповдальност господарських профсплкових органзацй за полпшення матерально-побутових умов культурного обслуговування робтникв, нженерно-технчних працвникв службовцв пдпримства.

В п. 6 ц постанови на мнстерства ВЦРПС покладалась вдповдальнсть за те, щоб у колективн договори не включались системи оплати прац робтникв, нженерно-технчних працвникв службовцв, не затверджен урядом. Отже, колективним договором визнавалась господарсько-полтична угода, за якою робтники, нженерно-технчн працвники службовц брали на себе обовязок щодо виконання перевиконання планв по дальшому зростанню продуктивност прац. Щодо оплати, то в колективний договр можна було включати лише т системи, що затверджувались у

централзованому порядку. За дотримансть ц вказвки несли вдповдальнсть не тльки державн установи, а й професйн сплки. Постановою Ради Мнстрв СРСР ВЦРПС вщ 6 березня 1966 р. Про укладення колективних договорв на пдпримствах сторонам було надано право включати до колективного договору нормативн положення з питань прац заробтно плати, у звязку з чим колективний договр набув нормативного характеру. Ще бльшого розширення знайшли повноваження нормативного характеру в колективному договор

згдно до Закону Украни Про колективн договори угоди роздлу 11 Колективний договр КЗпП ст.ст. 10-20 в редакц Закону Украни вд 15 грудня 1993 р. Але н в цьому Закон, н в КЗпП визначення поняття колективного договору не даться. Вдповдно до цих законодавчих актв специфчним в регулюванн колективних правових вдносин те, шо держава

нада х сторонам права можливост в певних межах приймати акти, що мають нормативний характер. Можливсть тако нормотворчо дяльност носить яскраво виражений демократичний характер. Завдяки цьому нормативн приписи держави доповнюються деталями, що вдображають нтереси окремих трудових колективв. В науц трудового права колективний договр розглядаться двояко як нститут трудового права як локальний правовий акт. Як нститут трудового права колективний договр становить сукупнсть правових

норм, що визначають порядок розробки, укладення та виконання трудового договору. Як локальний правовий акт колективний договр явля собою угоду мж власником трудовим колективом про локальне регулювання трудових, виробничих соцально-економчних вдносин на пдпримств. За свою цльовою спрямованстю вн покликаний конкретизувати вдносини мж власником трудовим колективом з питань економчного соцального розвитку з урахуванням специфчних умов пдпримств.

Вдповдно до ст. 17 Закону Украни Про пдпримства в Укран колективним договором регулюються виробнич, трудов й економчн вдносини трудового колективу з адмнстрацю пдпримства, питання охорони прац, соцального розвитку, участ працвникв у використанн прибутку пдпримства, якщо останн передбачене статутом пдпримства. Аналз правових актв, як обумовлюють порядок укладення змст колективних договорв, да можливсть визначити колективний договр як угоду, що укладаться власником

пдпримства або уповноваженою ним особою, з одн сторони, трудовим колективом найманих працвникв, який уповноважив профсплковий комтет чи нший представницький орган на проведення колективних переговорв укладення договору, з друго, з метою врегулювання виробничих, трудових соцально-економчних вдносин, що потребують додатково регламентац з урахуванням особливостей здйснення прац на даному пдпримств, а також питань, що не урегульован чинним законодавством. Метою колективного договору полпшення господарсько дяльност

пдпримства, пдвищення його рентабельност якост продукц, що випускаться, забезпечення трудящим можливост брати участь в управлнн виробництвом, удосконалення винагороди за працю, пдняття рвня охорони прац, матерально-побутового та культурного обслуговування працюючих. Забороняться включати до колективного договору умови, що погршують порвняно з чинним законодавством становище працвникв. Змст колективного договору його сторони значною мрою залежать вд форми власност

на засоби виробництва. Якщо власнсть державна, колективний договр укладаться на основ Генерально галузевих угод. Партнерами по переговорному процесу виступають уповноважена державним органом службова особа, з одн сторони, профсплковий комтет як представник трудового колективу з друго. Вважаться, що норми соцального захисту найманих працвникв з питань оплати прац, режиму роботи вдпочинку та з нших питань, зафксован в колективному договор, повинн бути вищ за ступенем захисту у порвнянн з

Генеральною та галузевими угодами. Однак кльксть державних пдпримств внаслдок процесв приватизац невпинно зменшуться. На пдпримствах нших форм власност, крм державно, працвники можуть виступати в двох ролях як спввласники майна акцонери, орендар, члени кооперативу, м належить право обирати правлння, брати участь у формуванн, розподл та використанн прибутку, одержувати дивденди одночасно вони можуть бути й найманими працвниками, тому мають право на договрне регулювання трудових та соцально-економчних вдносин

шляхом укладення колективного договору. Це не стосуться громадян, як акцонерами, але не працюють на даному пдпримств. Крм того, колективний договр, який включа локальн норми по використанню прац вдтворенню робочо сили, важливою юридичною основою для укладення ндивдуальних трудових договорв мж працвником власником або уповноваженим ним органом. В укладенн колективного договору не менше працвникв повинен бути зацкавленний власник або уповноважена ним особа. Як вже вдзначалося, колективний договр встановлю локальн норми в

сфер прац соцального розвитку. Тому сну безпосереднй звязок мж стимулами прац соцальними резервами виробництва. Чим оптимальншими будуть локальн правов норми, тим бльшою мрою колективний договр сприятиме ефективному господарюванню, стимулюватиме виробництво. Проявляючи турботу про себе, працвники тим самим роблять значний внесок у розвиток виробництва, пщвищення його ефективност. Але одночасно слд враховувати, що нтереси найманих працвникв власника, х погляди на одн й т ж питання

не в усьому не завжди збгаються. Працвники зацкавлен в першу чергу у високому рвн оплати прац, встановленн додаткових пльг, гарантй, створенн належних умов прац, скороченн тривалост робочого часу, а пдпримець в одержанн високих прибуткв, пдвищенн ефективност виробництва при менших затратах, пдвищенн конкурентоспроможност пдпримства. Звдси суперечност, спори, конфлкти. Однак спльнсть нтересв позитивною основою для розробки укладення колективного договору як юридичного документу, яким встановлюються загальн зобовязання сторн,

що вдповдають чинному законодавству Украни. 2. Поняття колективних угод та х види Свтовий досвд виробив ефективний засб досягнення консолдац та соцального миру в суспльств. Це соцальне партнерство на державному, галузевому та виробничому рвнях. Така система передбача обовязковий далог, хоч би яким важким вн не був, мж профсплками, урядом та пдпримцями. Це диною цивлзованою альтернативою руйнвним страйкам, як ще бльше погршують економчну ситуацю, посилюють

розлад у суспльств. Система соцального партнерства почала складатися в Укран на початку 90-х рокв, у складних умовах переходу економки вд жорстко командно-планово системи до господарювання на ринкових засадах. На сучасному етап становлення системи соцального партнерства, коли одна з його сторн пдпримц ще не сформувалася, саме держав, яка переважно виступа в рол роботодавця, та профсплкам належить провдна роль. Основою цивлзованих вдносин профсплок з державою укладення колективних

угод. Поняття колективна угода в законодавств Украни зявилося порвняно недавно з прийняттям Закону Украни Про колективн договори угоди. До цього снували тарифн угоди, як укладалися на мжгалузевому, галузевому, територальному та виробничому рвнях. Тарифна угода визначалась як договр мж представниками сторн переговорв з питань оплати прац та соцальних гарантй. Закон Украни Про колективн договори угоди визначив правов засади розробки, укладення та виконання колективних

угод з метою сприяння регулюванню трудових вдносин та соцально-економчних нтересв працвникв власникв. Метою укладення колективних угод не тльки виршення питань оплати прац соцальних гарантй, а й регулювання виробничих, трудових соцально-економчних вдносин узгодження нтересв трудящих, власникв та уповноважених ними органв. Законодавець розрзня понятгя колективного договору угоди, хоча по сут колективний договр рзновидом колективно угоди, яка укладаться на виробничому рвн.

Але, незважаючи на спльн риси колективно угоди договору, таке розмежування викликано наявнстю мж ними вдмнностей особливостей. Основною вдмннстю те, що колективна угода ма специфчну сферу укладення. Вдповдно до ст. 2 названого Закону Украни колективна угода укладаться на державному, галузевому, регональному рвнях на двостороннй основ. Сторонами Генерально угоди виступають професйн сплки, як обдналися для ведення колективних переговорв укладення Генерально угоди, та власники або уповноважен ними органи, як обдналися

також для проведення таких переговорв. Оскльки в Укран в даний час бльшсть найманих працвникв зайнято в державному сектор економки, тому нтереси власника при укладенн Генерально угоди представля Кабнет Мнстрв Украни. Право представляти нтереси трудящих при укладенн Генерально угоди законом надаться обднаним з цю метою профсплкам. На вдмну вд нших видв колективних угод колективних договорв при укладенн

Генерально угоди закон визна повноважними представниками трудящих лише професйн сплки не мстить формулювання профсплки та нш уповноважен трудовим колективом органи. Такий пдхд викликаний вдсутнстю на державному рвн ншо, крм професйних сплок, органзац, що представля трудяших, яка була б такою масовою, мала б такий досвд роботи авторитет серед трудящих. Але нш представницьк органзац трудящих не позбавляються можливост брати участь в переговорах при укладенн

Генерально угоди. В Укран Генеральна угода була вперше укладена в 1993 р. На той час це був принципово новий документ як за змстом, так за складом сторн, що його пдписали. Дя угоди згодом була продовжена на 1994 р. В листопад 1994 р. мж Кабнетом Мнстрв Украни та профсплковими обднаннями Украни знову розпочалися переговори про укладення Генерально угоди, яка була пдписана 4 серпня 1995

р. 18 жовтня 1997 року пдписана Генеральна угода на 1997-1998 роки. особливсть поляга в тому, що вона укладена мж Кабнетом Мнстрв Украни Укранським союзом промисловцв пдпримцв, з одного боку, та профсплковими обднанням Украни з другого, тобто на двостороннй основ. Держава в особ Кабнету Мнстрв Украни Укранський союз промисловцв пдпримцв виступили диною, обднаною стороною. В роздлах Генерально угоди сформульовано норми, що стосуються забезпечення продуктивно зайнятост

та соцального захисту населення вд безробття, гарант оплати прац та захисту забезпечення соцальних гарантй, групових вдносин, режиму прац вдпочинку, охорони прац, здоровя навколишнього середовища соцального забезпечення гарантй у приватизац соцального партнерства умов внесення змн доповнень до угоди, контролю за виконанням, вдповдальност за недотримання положень тощо. Сторонами угоди на галузевому рвн власники, обднання власникв або нш представницьк органзац роботодавцв.

На пдпримствах державно власност нтереси власника представляють мнстерства вдомства. нтереси ж працюючих представляють галузев обднання профсплок. Угода на регональному рвн укладаться мж мсцевими органами державно виконавчо влади або регональними обднаннями пдпримцв, якщо вони створен мають вдповдн повноваження, обднаннями профсплок чи ншими уповноваженими трудовими колективами органами. За наявност на галузевому чи територальному рвн клькох профсплок або х обднань чи нших уповноважених

трудовим колективом на представництво органв вони повинн сформувати спльний представницький орган для ведення переговорв укладення колективно угоди. У раз недосягнення згоди у створенн спльного представницького органу угода вважаться укладеною, якщо пдписали представники профсплок чи х обднань або нш уповноважен трудовим колективом на представництво органи, до яких входить бльше половини найманих працвникв галуз, територ. Законодавець послдовно вдстою право нших, крм професйних сплок, органзацй трудящих на участь

в колективних переговорах укладення колективних угод, а також право трудящих самим виршувати, як органзац представлятимуть х нтереси. Колективна угода нормативним актом, положення дють безпосередньо обовязковими для всх субктв, що перебувають у сфер д сторн. Одночасно вона локальним актом, бо положення поширються на певне коло субктв, обмежене сферою д сторн, як пдписали угоду. Колективна угода багатоплановим актом, оскльки вона регулю вс вдносини на пдпримствах, на як поширються

дя угоди. особливстю наявнсть в змст нормативних зобовязальних положень. Нормативн положення угоди являють собою сукупнсть локальних норм з основних питань прац, оплати, умов охорони прац, соцально-побутових питань. Зобовязальн положення на вдмну вд нормативних не мають загального характеру полягають у виконанн конкретних разових дй, якими вичерпуються. Порвняно з колективними договорами доля зобовязальних положень в угодах значно менша.

Порядок укладення колективно угоди досить демократичним. Одню з сторн виступають уповноважен представники трудящих, хоча х участь в розробц укладенн угоди опосередкована через х представникв. Порядок ведення переговорв, розробки проекту та укладення колективних угод майже не вдрзняться вд порядку укладення колективного договору. Сторони ведуть колективн переговори, утворюють робочу комсю, яка готу проект угоди, використовують

прям процедури для регулювання розбжностей тощо. Але колективна угода на вдмну вд договору не виноситься на схвалення трудовими колективами. Сторони, що уклали угоду, повинн нформувати громадян через засоби масово нформац про змну угоди та хд реалзац. Галузев та регональн угоди пдлягають повдомнй рестрац Мнстерством прац Украни в порядку, передбаченому Положенням про порядок повдомно рестрац галузевих регональних угод, колективних договорв, затвердженим постановою

Кабнету Мнстрв Украни вд 5 квтня 1994 р. 225. Така рестраця проводиться з метою забезпечення можливост для врахування умов, що вмщують угоди, пд час розгляду трудових спорв. Колективна угода строковим актом. Вона укладаться на визначений термн набира чинност з дня пдписання представниками сторн або з дня, зазначеного в угод. Угодою на державному рвн регулюються основн принципи норми реалзац соцально-економчно полтики трудових

вдносин. Зокрема, ст. 8 Закону Украни Про колективн договори угоди передбача включення в змст угод гарантй прац забезпечення продуктивност зайнятост, мнмальних соцальних гарантй оплати прац, розмру прожиткового мнмуму, соцального страхування, умов охорони прац та нш питання. Структура Генерально угоди законодавчо не визначена, тому це питання виршуться сторонами пд час проведення переговорв. Так, Генеральною угодою мж Кабнетом Мнстрв

Украни профсплковими обднаннями Украни, що пдписана 4 серпня 1995 р передбачено 10 роздлв з рзних питань, що повязан з трудовими вдносинами. Генеральна угода на 1997 1998 роки вмщу вже 11 роздлв. Чинне законодавство наука трудового права не дають визначення поняття колективно угоди. З урахуванням наведених вище вдправних позицй можна визначити колективну угоду як строкову угоду, яка укладаться мж власниками та органами, що уповноважен представляти трудящих на державному, галузевому

та регональному рвнях, про встановлення нормативних положень в сфер прац та соцально-побутових питань, як обовязковими для всх субктв, що перебувають у сфер д сторн, з метою врегулювання виробничих, трудових соцально-економчних вдносин узгодження нтересв держави, трудящих власникв, а також уповноважених ними органв. 3. Колективн переговори по укладенню колективного договору В науц трудового права серйозного дослдження практики ведення колективних переговорв не проводилось,

оскльки навть термн колективн переговори чинним законодавством не вживався. Цей термн в трудове право введений Законом Украни Про колективн договори угоди, яким було визначено, що укладенню колективного договору передують колективн переговори. Пзнше Законом Украни вд 15 грудня 1993 р. норма про проведення колективних переговорв була включена до ст. 14 КЗпП. Фактично колективн переговори снують ще до х офцйного початку, оскльки власник

або уповноважена ним особа, представники трудового колективу готуються до проведення переговорв, збирають необхдну нформацю, визначають свою лню поведнки, тактику стратегю ведення переговорв, у загальних рисах виршують коло питань, що будуть винесен на переговори. Кожна з сторн готу пакет аргументованих пропозицй щодо структури змсту колективного договору. Ц пропозиц передаються ншй сторон з метою х попереднього вивчення, аналзу, пдготовки висновкв.

Лня поведнки кожно сторони визначаться досягненням внутршньо погодженост початкових позицй. Таке погодження особливо важливе тод, коли нтереси членв сторн багатогранними, що може викликати значн розбжност. На переговорах сторона повинна бути згуртованою мати вигляд дино. Особливо це стосуться представникв трудящих. Перелк вимог, що ними заявляються, ма вдповдати побажанням усх членв колективу молодих похилого вку, квалфкованих робтникв допомжного персоналу, почасово оплачуваних

оплачуваних за продуктивнстю прац, працвникв розумово та фзично прац тощо. Ц вимоги повинн бути сформульован так, щоб задовольняти всх працюючих. Що ж до адмнстрац пдпримства, то тут пану принцип диноначальност. На державних пдпримствах можливсть узгодити позицю з вищим кервництвом у порядку пдлеглост. До того ж кервництво пдпримства краще зна стан виробництва вльно використову оперативну нформацю.

Щоб досягти успхв на переговорах, сторони перш за все повинн урегулювати рзн процедурн питання, м належним чином необхдно визнати один одного уповноваженим виступати вд мен сторони, яку вони представляють, заявити про готовнсть вести переговори в певний час у визначеному мсц, ретельно пдготувати всю необхдну документацю, уточнити обсяг повноважень, визначити тривалсть переговорв врегулювати рзн детал. Вд мен трудового колективу переговори повинен вести орган, який одержав на це повноваження.

Вдповдно до практики, що снувала в минул роки, таким органом виступав профсплковий комтет пдпримства. У даний час право на ведення колективних переговорв може надаватись професйним сплкам чи х обднанням в особ х виборних органв. Але право вести колективн переговори може надаватись й ншим представницьким органам, наприклад рад трудового колективу, страйковому комтету, якщо трудовий колектив висловився за надання м таких повноважень. Так повноваження надаються загальними зборами трудового колективу або конференцю

його членв шляхом голосування. Якщо на пдпримств клька професйних сплок чи нших обднань або нших уповноважених колективом представницьких органзацй, ус вони повинн сформувати спльний представницький орган для ведення переговорв укладення колективного договору. У раз, коли профсплков та нш представницьк органзац не досягли згоди не створили спльний орган або не досягнуто згоди в робот спльного органу, загальн збори трудового колективу виршують, кому надати переважне право на ведення переговорв укладення колективного договору.

Не допускаться ведення переговорв укладення колективних договорв вд мен працвникв органзацями або органами, як створен чи фнансуються власниками або х уповноваженими органами, полтичними партями, радами пдпримства. Для ведення переговорв будь-яка з сторн не ранше як за три мсяц до закнчення строку д колективного договору або у строк, визначений дючим колективним договором, письмово повдомля ншу сторону про початок переговорв. нша сторона протягом семи днв повинна розпочати переговори.

Ухилення осб, як представляють власникв або уповноважених ними органв чи профсплки, або нших уповноважених трудовим колективом органв вд участ в переговорах щодо укладення, змни чи доповнення колективного договору, умисне порушення встановленого законодавством строку початку таких переговорв або незабезпечення роботи комсй з представникв сторн тягне за собою накладення штрафу в десять мнмальних розмрв заробтно плати. Власник або уповноважена ним особа повинна вести переговори з представниками трудового колективу у

визначений час у встановленому мсц. Вн не повинен ухилятися вд цього обовязку, наприклад брати участь у переговорах без бажання досягти угоди, затягувати переговори, вдмовлятися вд предявлення будь-яких контрпропозицй тим вимогам, що заявили представники трудового колективу. Обовязок вести переговори не створю обовязку погоджуватись з усма вимогами ншо сторони. На переговорах жодна з сторн не ма будь-яко переваги.

Тому предметом переговорв може бути все, що не суперечить чинному законодавству входить до кола нтересв трудового колективу. Вдповдно до ст. 14 КЗп колективний договр може укладатися в структурних пдроздлах пдпримства. х укладенню також передують колективн переговори. Для успшного х проведення необхдне чтке розмежування компетенц сторн на всх рвнях переговорв, визначення сфери д мри норм та положень загального колективного договору на пдпримств в цлому.

Для ведення переговорв пдготовки проектв колективного договору утворються робоча комся з представникв сторн, надлених вдповдними повноваженнями. Крм представницьких сторн до участ в переговорах можуть залучатися також спецалсти, експерти, запрошен за домовленстю сторн. Повноваження членв комс встановлюються вдповдними ршеннями сторн, як ведуть переговори. Ц ршення оформляються наказами, розпорядженнями, постановами тощо.

Ними визначаються статус права членв комс, порядок х дяльност, встановлюються певн гарант на час проведення переговорв. Мнмальн гарант членв комс визначен ст. 12 Закону Украни Про колективн договори угоди. Передбачено, що особи, як беруть участь в переговорах як представники сторн, а також спецалсти, запрошен для участ в робот комсй, на перод переговорв пдготовки проекту колективного договору звльняються вд основно роботи з збереженням середньомсячного заробтку

та включенням цього часу до трудового стажу. Вс витрати, повязан з участю у переговорах пдготовкою проекту, компенсуються в порядку, передбаченому законодавством про працю або колективним договором. Практика проведення переговорв не може бути стандартизованою. Навть за умови законодавчого урегулювання окремих питань снують вдмнност, обумовлен низкою чинникв рвнем органзац виробництва, його технологю, рвнем обднаност трудящих тощо.

Тому порядок ведення переговорв з питань розробки, укладення або внесення змн до колективного договору визначаться самими сторонами оформляться протоколами. Але в усх випадках при проведенн колективних переговорв сторони повинн дотримуватись принципв соцального партнерства, взамно доври поваги, розмежування прав, обовязкв вдповдальност сторн обовязковост ведення колективних переговорв широко участ трудящих у формуванн колективного договору рвноправност сторн у

внесенн пропозицй обовязкового врахування норм положень, як передбачен Генеральною галузевими угодами урахування реальних можливостей матерального, виробничого фнансового забезпечення зобовязань, що приймаються. Технчна пдготовленсть колективних переговорв залежить вд того, чи завчасно власник або уповноважена ним особа забезпечить представникв трудового колективу нформацю з питань, що обговорюються на переговорах. Чим бльша сукупнсть питань, як обговорюються, тим складнше

проходять переговори, перш нж сторони досягнуть спльно згоди. нформаця, необхдна для успшного проведення переговорв, повинна вдноситись до соцально-економчного стану пдпримства, оплати прац, обсягу прибутку та його розподлу, нших питань, що входять до змсту колективного договору предметом переговорв. Якщо поширення частини ц нформац може завдати шкоди пдпримству, надання може бути обумовлено зобовязанням вважати певною мрою конфденцйною, учасники переговорв не мають права розголошувати.

Надання нформац може визначатися угодою, укладеною сторонами, як ведуть переговори, а в раз вдсутност угоди за домовленстю сторн. Ненадання особами, як представляють власникв або уповноважених ними органв чи профсплки або ншим уповноваженим трудовим колективом органам, представникам трудових колективв нформац, необхдно для ведення колективних переговорв, становить собою адмнстративне правопорушення може призвести до накладення штрафу в пять мнмальних розмрв заробтно плати.

Законом не передбачаться обмеження тривалост колективних переговорв. Сторони можуть за домовленстю сам визначити строки початку закнчення переговорв обумовлювати х в регламент проведення переговорв. Вдповдно до ч. 6 ст. 10 Закону Украни Про колективн договори угоди сторони можуть переривати переговори з метою проведення консультацй, експертиз, отримання необхдних даних для вироблення вдповдних ршень пошуку компромсв.

Переговори можуть також перериватися, якщо сторони не дйшли згоди при обговоренн конкретних пропозицй. У таких випадках складаться протокол розбжностей, до якого заносяться змст розбжностей та пропозиц сторн про заходи, що необхдно провести, причин, через як не можна прийняти ршення. В протокол обумовлюються також строки вдновлення переговорв. Для виршення розбжностей, що виникають в ход переговорв, псля складення протоколу розбжностей сторонами

протягом трьох днв псля складення протоколу створються примирна комся. Вона складаться з одинаково клькост представникв сторн для пдготовки рекомендацй щодо вироблення ршення, яке б задовольнило обидв сторони. Внаслдок переговорв сторони переконуються, що колективний договр це засб досягнення компромсу, який неможливий без поступок. Переговори саме полягають у тому, щоб схилити ншу сторону до результату, якого необхдно досягги.

У раз недосягнення згоди на пдстав пропозиц примирно комс сторони можуть звернутися до посередника, який у термн до семи днв повинен розглянути протокол розбжностей винести рекомендац щодо сут спору. Посередник визначаться сторонами за х спльним вибором. Це може бути нейтральна особа з високим рвнем квалфкац в галуз тих питань, з яких виникли розбжност. Ця особа повинна користуватися доврою обох сторн.

Якщо внаслдок роботи примирно комс чи посередника не виршено розбжностей не досягнуто згоди мж сторонами переговорв, профсплки або нш уповноважен працвниками органи можуть використовувати так засоби впливу, як проведення зборв, мтингв, пкетування, демонстрацй аж до страйку. Якщо ж колективн переговори закнчилися успшно робоча комся сформувала проект колективного договору, то вн передаться на обговорення трудового колективу.

Процес обговорення може проходити в рзних формах на зборах структурних пдроздлв, окремих цехових профсплкових органзацй профгруп, шляхом тиражування розповсюдження проекту серед працюючих. Псля такого обговорення робоча комся збира, узагальню розгляда пропозиц, висловлен в ход обговорення, прийма ршення щодо доцльност можливост х реалзац та вносить вдповдн змни доповнення до проекту колективного договору. З пропозицй, що не можуть бути прийнят, готуються обгрунтування та нформаця.

Доопрацьований проект колективного договору виноситься на загальн збори чи конференцю трудового колективу для його обговорення прийняття. Якщо загальн збори чи конференця трудового колективу вдхилили проект колективного договору в цлому або окрем його положення, сторони зобовязан поновити переговори для реалзац ршень пропозицй зборв чи конференц. Термн таких переговорв для пошуку необхдного ршення вдповдно до ст. 13 Закону Украни Про колективн договори угоди не повинен перевищувати 10 днв.

Псля закнчення цих переговорв проект колективного договору в цлому знову виноситься на розгляд загальних зборв чи конференц трудового колективу. 4. Порядок укладення колективного договору його змст снування колективного договору обктивно обумовлене наявнстю соцальних, економчних правових передумов. Соцальний чинник створюють соцально-трудов вдносини, що виникають з застосування громадянами сво здатност до продуктивно прац. В умовах суспльного виробництва виникають внутршньоколективн вдносини, звязки в

галуз суспльно органзац прац. Для регулювання таких звязкв використовуються методи регламентац окремих питань шляхом узгодження, прийняття системи локальних актв, серед яких найважливша роль належить колективному договору. В економчному план правомрнсть необхднсть снування колективних договорв обумовлена господарською самостйнстю пдпримств, наявнстю рзномантних форм власност, використанням наймано прац та снуванням обктивних розбжностей мж нтересами власникв та найманих працвникв.

До юридичних передумов снування колективного договору слд вднести правосубктнсть його сторн, встановлення законом та гарантовансть праводздатност учасникв договору. Як акт локального регулювання колективний договр викону цлий ряд виробничих соцальних завдань. До таких завдань належать деталзаця конкретизаця чинного законодавства про працю з максимальним урегулюванням специфки даного пдпримства виршення нових питань, що поставлен практикою не знайшли урегулювання в чинному

законодавств стимулювання працвникв шляхом встановлення пльгових умов прац забезпечення виконання договрних зобовязань сторн встановлення конкретно вдповдальност господарських профсплкових органв за полпшення умов прац й побуту працвникв пдпримства залучення працвникв до управлння виробництвом, поширення правових знань врегулювання суперечностей мж власником трудовим колективом найманих працвникв з метою досягнення соцально злагоди. Важливою рисою колективного договору його багатоплановсть.

Як основний локальний акт пдпримства колективний договр регулю майже вс вдносини, шо виникають в межах пдпримства як з приводу його виробничо дяльност, так похдн вд них вдносини, подну в соб заходи, спрямован на удосконалення виробництва, оплати прац, полпшення умов прац та побуту працюючих та нш важлив питання. Колективний договр укладаться на пдпримствах незалежно вд форм власност господарювання за умови використання ними наймано прац наявност права юридично особи. Пд найманою працею слд розумти виконання працвником

роботи за певну винагороду, шо обумовлена трудовим договором або контрактом. Специфка вдносин по застосуванню наймано прац поляга в тому, шо така праця може застосовуватись на баз будь-яко форми власност на державних, орендних, колективних пдпримствах, в кооперативних органзацях, акцонерних товариствах, фермерських господарствах, на колективних сльськогосподарських пдпримствах, в домашньому споживчому господарств тощо. Колективний договр укладаться також на пдпримствах, як здйснюють

науково-дослдну дяльнсть або займаються комерцю з метою одержання прибутку. Якщо необхднсть, колективний договр може укладатися в структурних пдроздлах пдпримств. Пд такими пдроздлами слд розумти цехи, вддли, лаборатор, сектори тощо. Головне, шо повинно враховуватись при виршенн цього питання, це фнансов, економчн, органзацйн матеральн можливост цих пдроздлв для встановлення працвникам додаткових соцальних пльг з урахуванням специфки

роботи конкретного пдроздлу в межах його компетенц. Колективний договр пдроздлу може замняти колективний договр пдпримства. Але колективний договр пдроздлу може виршувати тльки окрем питання соцально-економчних трудових вдносин пдроздлу. В такому раз колективний договр структурного пдроздлу додатком до загального колективного договору пдпримства, дя якого поширються на структурний пдроздл.

Розроблений сторонами проект колективного договору виноситься на загальн збори або конференцю трудового колективу. Загальн збори трудового колективу вважаються правомочними, якшо в них бере участь не менше половини працюючих на даному пдпримств. Конференця представникв трудового колективу правомочна при участ в нй не менше 23 представникв трудового колективу, обраних делегатами на конференцю. Якщо загальн збори чи конференця трудового колективу схвалю проект колективного договору, вн пдписуться

уповноваженими представниками сторн не пзнше як через пять днв з моменту його схвалення, якщо нше не встановлено зборами чи конференцю трудового колективу. Пдписаний сторонами колективний договр пдляга повдомнй рестрац в мсцевих органах державно виконавчо влади вдповдно до Положення про порядок повдомно рестрац галузевих регональних угод, колективних договорв, затвердженого постановою Кабнету Мнстрв Украни вд 5 квтня 1994 р.

225. Як зазначено в цьому Положенн, повдомна рестраця проводиться з метою забезпечення можливост для врахування х умов пд час розгляду трудових спорв, що можуть виникнути за результатами застосування норм цих угод договорв уповноваженими на те органами, засвдчу автентичнсть примрникв копй, поданих на рестрацю. Рестраця проводиться в двотижневий строк з дня одержання колективного договору. Не пзнше наступного дня псля рестрац два примрники колективного договору повертаються сторонам, що

його пдписали подали на рестрацю. Копя договору збергаться реструючим органом. Мсцев органи державно виконавчо влади, що реструють колективн договори, не можуть вимагати вд сторн цього договору внесення до нього змн або вдмовити в його рестрац, за винятком диного випадку, коли подан на рестрацю примрники копя колективного договору не автентичними. Колективний договр набира чинност з дня його пдписання представниками сторн або з моменту, що встановлений

в самому договор, незалежно вд термну його рестрац. Законодавство про працю не встановлю диних вимог щодо структури колективного договору. Сторони самостйно визначають його структуру, як роздли включити в договр, як додатки приднати. В той же час законодавством досить докладно визначаться змст колективного договору. Вдповдно до ст. 7 Закону Украни Про колективн договори угоди та ст.

13 КЗпП змст колективного договору визначаться сторонами в межах х компетенц. У колективних договорах встановлюються взамн зобовязання сторн щодо регулювання виробничих, трудових, соцально-економчних вдносин. Зокрема, ц зобовязання стосуються змн в органзац виробництва прац забезпечення продуктивно зайнятост нормування оплати прац, встановлення форм, систем, розмрв заробтно плати та нших видв трудових виплат доплат, надбавок, премй тошо встановлення гарантй, компенсацй, пльг участ трудового

колективу у формуванн, розподл й використанн прибутку пдпримства, якшо це передбачено статутом режиму роботи, тривалост робочого часу вдпочинку умов охорони прац забезпечення житлово-побутового, культурного, медичного обслуговування, органзац оздоровлення вдпочинку працвникв гарантй дяльност профсплково чи нших представницьких органзацй трудящих. Колективним договором можуть передбачатись й нш додатков порвняно з чинним законодавством угодами гарант, соцально-побутов пльги.

Ус ц зобовязання розподляються на нормативн та зобовязальн. До нормативних вдносяться т, шо вже мстяться в чинному законодавств про працю. Але законодавством встановлються мнмальний рвень соцальних умов, нижче якого сторони при укладенн колективного договору визначатись не мають права. Нормативн положення колективного договору найбльш важлива частина його змсту. Ц положення становлять собою сукупнсть локальних норм з основних питань прац, оплати, умов

прац й побуту та н. До зобовязальних умов вдносяться так питання, як не урегульован чинним законодавством, а закрплюються в змст колективного договору як конкретн зобовязання, шо беруть на себе власник, уповноважений ним орган, трудовий колектив, профсплковий комтет чи нший орган, уповноважений трудовим колективом на представництво його нтересв. Зобовязальн умови на вдмну вд нормативних не носять загального характеру, виражаються у здйсненн конкретних одноразових дй, якими вичерпуються.

Ус передбачен колективним договором норми зобовязання дють лише на конкретному пдпримств. Вони стосуються тльки тих субктв, що становлять у свой сукупност трудовий колектив. При цьому встановлен колективним договором норми зобовязання мають тимчасовий характер, оскльки за свою природою колективний договр строковою угодою. Положення колективного договору поширюються на всх працвникв пдпримства, незалежно вд того, чи вони

членами профсплки. Але одночасно вони й обовязковими як для всх працюючих, так для власника чи уповноваженого ним органу. Власник уповноважений ним орган повинн дотримуватись свох зобовязань вдносно до всх працвникв. Працвники, в свою чергу, повинн дотримуватися виконання зобовязань, взятих вд х мен профсплковим органом чи ншою представницькою органзацю, як пдписали колективний договр. Колективний договр може бути доповнений додатками, про як в загальнй форм може бути вказано в текст

колективного договору. Сам додатки оформляються у вигляд вдповдних документв. Додатками до колективного договору можуть бути перелк професй посад з шкдливими умовами прац, як дають право на додаткову вдпустку скорочений робочий день перелк посад працвникв з ненормованим робочим днем, яким надаться додаткова вдпустка список професй з шкдливими умовами прац, як дають право на одержання молока або нших рвноцнних продуктв норми безкоштовно видач спецодягу, спецвзуття та нших засобв ндивдуального

захисту перелк професй посад працвникв, яким дозволяться встановлювати пдсумований облк робочого часу угода з охорони прац та н. Генеральною угодою на 1997 1998 роки як додаток передбачено перелки доплат надбавок, що мають мжгалузевий характер. Так доплати встановлюються за сумщення професй посад, розширення зони обслуговування або збльшення обсягу робт, виконання обовязкв тимчасово вдсутнього працвника, нтенсивнсть прац працвникв, роботу в нчний час, кервництво бригадою тощо.

Надбавки повинн встановлюватись за високу професйну майстернсть, висок досягнення в прац, виконання особливо важливо роботи. При формуванн структури змсту колективного договору, а також додаткв до нього умови, що включаються в договр, повинн бути вищ порвняно з чинним законодавством про працю, Генеральною, галузевою та регональною угодами. Умови колективного договору, що погршують становище працвникв порвняно з чинним законодавством угодами, недйсними.

Так умови до колективного договору включатись не повинн. 5.Контроль за виконанням колективного договору види вдповдальност за невиконання його зобов язань Контроль за виконанням колективного договору, угоди проводиться безпосередньо сторонами, що х уклали, чи уповноваженими ними представниками. Для ефективного здйснення контролю сторони зобов язан надавати необхдну для цього наявну нформацю. Крм того, сторони, що пдписали колективний договр, угоду, щорчно

в строки, передбачен колективним договором, угодою, звтують про х виконання. В органи державно статистики надсилаються статистичн дан про колективн договори, угоди. Для здйснення контролю за виконанням колективного договору, угоди можуть створюватися комс, як за наслдками переврки складають акт. Такий акт основним документом, який свдчить про результати роботи по виконанню колективного договору, угоди. Одночасно вн пдставою для вжиття заходв щодо усунення виявлених недолкв.

Акт переврки повинен вдображати стан роботи по виконанню колективного договору, угоди. В ньому вказуться, скльки заходв було включено в колективний договр, угоду скльки з них виконано. По кожному з виконаних зобов язань повинн бути чтко вказан причини невиконання. В акт коротко висвтлються робота по виконанню кожного з роздлв колективного договору, угоди. В акт можуть бути конкретн пропозиц комс щодо притягнення до вдповдальност винних у виконанн заходв

колективного договору чи щодо усунення недолкв, як стали причиною невиконання. Акт переврки обговорються на спльному засданн сторн. Наслдком такого обговорення прийняття ршення, в якому визначаються заходи щодо усунення виявлених недолкв, прорахункв, даться оцнка дяльност працвникв, як допустили невиконання двостороннх зобов язань, вказуються строки х виконання особи, яким доручено здйснювати контроль за реалзацю намченого.

Може бути також прийняте ршення про направлення акта переврки для обговорення в колективах структурних пдроздлв, цехв, дльниць, лабораторй, бригад тощо. Порушення чи невиконання зобов язань щодо колективного договору особами, як представляють власникв або уповноважених ними органв чи профсплки або нш уповноважен трудовим колективом органи, чи представниками трудових колективв тягне за собою накладення штрафу до ста мнмальних розмрв заробтно плати. Ненадання цими ж особами нформац, необхдно для здйснення контролю

за виконанням колективних договорв, тягне за собою накладення штрафу в пять мнмальних розмрв заробтно плати. Ус ц випадки вдповдальност регламентуються ст.ст. 18-20 Закону Украни Про колективн договори угоди та КпАП. Вдповдно ця вдповдальнсть адмнстративною. Справи з цих питань розглядаються судом за поданням одн з сторн колективного договору, вдповдних комсй або з нцативи прокурора.

Крм адмнстративно вдповдальност особи, винн в ухиленн вд участ в переговорах, порушенн невиконанн колективного договору, угод, неподанн нформац, необхдно для успшного проведення колективних переговорв здйснення контролю, можуть бути притягнут й до нших видв юридично вдповдальност. Такими видами вдповдальност дисциплнарна, матеральна, а в окремих випадках навть кримнальна. Дисциплнарна вдповдальнсть поляга у накладенн власником або уповноваженим ним органом на працвника

за порушення дисциплни прац, вчинення дисциплнарного проступку стягнення оголошення догани або звльнення з роботи. Статтею 45 КЗпП передбачено також, шо на вимогу профсплкового органу, який за дорученням трудового колективу пдписав колективний договр, власник або уповноважений ним орган повинен розрвати трудовий договр з кервним працвником або усунути його з займано посади, якшо вн порушу законодавство про працю не викону зобовязань за колективним договором. Матеральна вдповдальнсть поляга у зобовязанн працвника

вдшкодувати шкоду, заподяну пдпримству невиконанням зобовязань за колективним договором. Кримнальна вдповдальнсть поляга у покаранн працвника за порушення зобовязань по колективному договору в раз, коли таке порушення створю склад кримнального злочину. Поряд з юридичними видами вдповдальност особи, як ухиляються вд участ в переговорах, не надають необхдно нформац, порушують не виконують зобовязань за колективним договором, можуть бути притягнут також до

громадсько вдповдальност. Трудов колективи можуть застосовувати до свох членв так заходи громадського стягнення, як товариське зауваження, громадська догана, передати матерали на розгляд товариського суду. Товариський суд, в свою чергу, може зобовязати винуватця публчно просити пробачення у колективу, оголосити попередження, громадський осуд, догану з опублкуванням або без опублкування в прес, порушити перед власником або уповноваженим ним органом питання про звльнення винного працвника вдповдно до чинного законодавства.

У Закон Украни Про колективн договори угоди закрплено також обовязок сторн, як пдписали колективний договр, щорчно, в строки, передбачен колективним договором, звтувати про його виконання. В першу чергу така звтнсть передбачена перед трудовим колективом, на який поширються цей колективний договр. Крм того, ст. 16 Закону Украни Про колективн договори угоди передбачено направлення статистичних даних про колективн договори, угоди в органи державно статистики в порядку, що встановлються

Мнстерством статистики Украни. Висновки Внаслдок упорядкування правового регулювання колективних договорв угод виникла певна система норм, як регулюють трудов та соцально-економчн вдносини мж власником або уповноваженим ним органом та найманими працвниками. Законодавство встановлю нийнижч, мнмальн гарант для найманих працвникв на територ вс держави. Колективн угоди укладаються з тим, щоб допомогти трудовим колективам визначитись при укладенн колективних

договорв. Вдповдно колективний договр результатом процесу прийняття ршень мж власником або уповноваженим ним органом представницьким органом трудового колективу. З урахуванням надбання колективних угод колективним договором встановлються сукупнсть правил, що визначають умови прац, досягнут на переговорах мж сторонами. Регульован колективним договором взамовдносини грунтуються на тому, що встановлен законодавчими та ншими нормативними актами положення мнмальними.

Стаття 91 КЗпП нада право пдпримствам, установам, органзацям в межах свох повноважень за рахунок власних коштв встановлювати додатков порвняно з законодавством трудов соцально-побутов пльги для працвникв. Разом з тим колективний договр не становить диного способу фксац умов прац. Поряд з колективним сну ндивдуальний трудовий договр, яким визначаються умови найму. Але щоб ц умови були сприятливими для працвника, взамообумовленими, а не встановленими односторонн

власником, вони мають бути визначен колективним договором. Список використано лтератури 1. Прокопенко В Трудове право. Пдручник, Фрма Консум, Харкв, 1998. 479 с. 2. Кодекс законв про працю Украни. 3. Закон Украни Про колективн договори угоди. 4. Закон Украни Про пдпримства в Укран. 5. Закон Украни

Про пдпримництво 6. Постанова Ради Мнстрв СРСР ВЦРПС вд 6 березня 1966 р. Про укладення колективних договорв на пдпримствах



Не сдавайте скачаную работу преподавателю!
Данный реферат Вы можете использовать для подготовки курсовых проектов.

Доработать Узнать цену написания по вашей теме
Поделись с друзьями, за репост + 100 мильонов к студенческой карме:

Пишем реферат самостоятельно:
! Как писать рефераты
Практические рекомендации по написанию студенческих рефератов.
! План реферата Краткий список разделов, отражающий структура и порядок работы над будующим рефератом.
! Введение реферата Вводная часть работы, в которой отражается цель и обозначается список задач.
! Заключение реферата В заключении подводятся итоги, описывается была ли достигнута поставленная цель, каковы результаты.
! Оформление рефератов Методические рекомендации по грамотному оформлению работы по ГОСТ.

Читайте также:
Виды рефератов Какими бывают рефераты по своему назначению и структуре.

Сейчас смотрят :

Реферат Эффективность научно-технического прогресса
Реферат Экономическое развитие России во второй половине 40-х - 50-х гг.: новации и догмы
Реферат Электронная коммерция. Её отличие от традиционной формы торговли
Реферат Автоматизация работы конечного пользователя
Реферат Экономический рост, его стадии, модели.
Реферат Экономический рост и проблемы окружающей среды
Реферат Экономическое развитие Тобольской губернии в первой половине 19 века
Реферат Экономические риски и мотивация инновационной деятельности
Реферат Анализ внешней среды как начальный этап в формировании стратегии предприятия. Функциональные стратегии: типы и общая характеристика
Реферат Анализ производительности труда
Реферат Конкуретные отношения на рынке труда
Реферат АНАЛИЗ СОЦИАЛЬНО-ЭКОНОМИЧЕСКОГО ПОЛОЖЕНИЯ МУНИЦИПАЛЬНОГО ОБРАЗОВАНИЯ ГОРОДА УСТЬ-КАТАВА
Реферат Анализ и методы оценки конкурентоспособности товаров и услуг регионального рынка (На примере производства полиграфической продукции в Н. Новгороде)
Реферат Виды, формы и сущность оптовой торговли
Реферат Сдельная, повременная и другие разновидности оплаты труда