Реферат по предмету "Микроэкономика, экономика предприятия, предпринимательство"

Узнать цену реферата по вашей теме


Экономико–статистический анализ развития малых предприятий Днепропетровской области

Міністерство освіти і науки України
Дніпропетровський національний університет
Економічний факультет
Кафедра економічної інформатики та статистики
ДИПЛОМНА РОБОТА (Бакалаврська)
ЕКОНОМІКО-СТАТИСТИЧНИЙ АНАЛІЗРОЗВИТКУ МАЛИХ ПІДПРИЄМСТВ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Виконавець
студентка групи
ЕС-03-1                                  _____________________     Циліакус О.Є.
Керівник
к.е.н., доцент                         _____________________     Корнілова О.М.
Допускається дозахисту:
Зав. кафедри,
професор                               _____________________     Марюта О.М.
20.06.07 (время 19:59) Привет! Меня зовут Александра. Завтра защищаюэту работу. Расчеты сделаны в Excel и в SPSS. Все простенькое. Кидаю работу всеть, т.к. по правилам, ее надо сдавать на кафедру в печатном и электронномвиде. Мне последний пункт не нравиться. Так что, пользуйтесь на здоровье.
По работе: рецензия на 5. Теорию делаладолго. Начинала собирать материал еще с зимы. Модели накроптала за последнююнеделю. А пункты 2.1 и 2.2 делала в свинячий голос вчера ночью.
ССЫЛКИ НА ЛИТЕРАТУРУ ВСЕ АБСОЛЮТНО «ЖИВЫЕ».
         Нужны файлы срасчетами в Excel по работе – пишите мне на AlexTsyl@ukr.net.Пришлю.   Всем удачи!
2007

Економічний факультет
Кафедра економічної інформатики та статистики
ЕКОНОМІКО – СТАТИСТИЧНИЙ АНАЛІЗ РОЗВИТКУ МАЛИХПІДПРИЄМСТВ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Виконавець: студентка групи ЕС-03-1 ЦиліакусО.Є.
Керівники: к. е. н., доц. Корнілова О.М.
Дипломна робота: 102с., 17 рис., 23 табл., 37 джерел, 3 додатки.
Об'єкт дослідження: маліпідприємства Дніпропетровської області.
Мета роботи:визначення та оцінка стану малих підприємств Дніпропетровської області тавиявлення факторів впливу на їх розвиток.
Одержані висновки таїх новизна: визначення відмінностей стану малих підприємств у розвинутихкраїнах та у Дніпропетровської області, пояснення причин розбіжностей, оцінкаступеню впливу факторів на кількість малих підприємств у Дніпропетровськійобласті за допомогою регресійної моделі.
Результатидослідження можуть бути застосовані у сфері державного управління.
Перелікключових слів: МАЛІ ПІДПРИЄМСТВА, МАЛИЙ БІЗНЕС, НАЙМАНІ ПРАЦІВНИКИ, РЕАЛІЗАЦІЯПРОДУКЦІЇ, СТАН МАЙНА, ОПЕРАЦІЙНІ ВИТРАТИ.

Экономический факультет
Кафедраэкономической информатики и статистики
ЕКОНОМІКО–СТАТИСТИЧЕСКИЙ АНАЛИЗ РАЗВИТИЯ МАЛЫХ ПРЕДПРИЯТИЙДНЕПРОПЕТРОВСКОЙ ОБЛАСТИ
Исполнитель: студентка группы ЕС-03-1 Цылиакус А.Е.
Руководитель: к. е. н., доц. Корнилова О.Н.
Дипломная робота: 102с., 17 рис., 23 табл., 37 источников, 3 приложения.
Объект исследования:малые предприятия Днепропетровской области.
Цель работы:определение и оценка состояний малых предприятий Днепропетровской области ивыявление факторов влияния на их развитие.
Полученные выводы иих новизна: определение отличий состояний малых предприятий в развитых странахи в Днепропетровской области, объяснение причин различий, оценка степенивлияния факторов на количество малых предприятий в Днепропетровской области спомощью регрессионной модели.
Результатыисследований могут быть использованы в сфере государственного управления.
Ключевые слова: МАЛЫЕПРЕДПРИЯНИЯ, МАЛЫЙ БИЗНЕС, НАЁМНЫЕ РАБОЧИЕ, РЕАЛИЗАЦИЯ ПРОДУКЦИИ, ОПЕРАЦИОННЫЕЗАТРАТЫ.
RESUME
Tsyliakus A. The Economic and statistic analysis ofthe development of small enterprises of Dnipropetrovsk region The graduationresearch work of the fourth-year student. – D.: DNU, 2007. – 102 p.
The graduation research work of thefourth-year student is dealing with theoretical and practical aspects of theeconomic methods of studying small enterprises. The existing stage of smallenterprise development in Dnipropetrovsk region is in point of view, the impactof factors which influence the number of small enterprises in Dnipropetrovskregion has been investigated in this work. The principal directions of theimprovement of the stage of small enterprises development in Dnipropetrovskregion have been developed by the student engaged on degree thesis.

ЗМІСТ
 TOC o «1-3» h z u ВСТУП… PAGEREF _Toc169953221 h 7
1ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ МАЛОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА… PAGEREF _Toc169953222 h 11
1.1 Теоретичне визначення малого підприємництва тазв’язаних з ним понять. PAGEREF _Toc169953223 h 11
1.2 Розвиток та підтримка малих підприємств насвітовому рівні та в УкраїніPAGEREF _Toc169953224 h 31
1.3 Постановка задачіPAGEREF _Toc169953225 h 40
2МЕТОДИКА ЕКОНОМІКО – СТАТИСТИЧНОГО АНАЛІЗУ РОЗВИТКУ МАЛИХ ПІДПРИЄМСТВДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІPAGEREF _Toc169953226 h 43
2.1Визначення стану розвитку малих підприємств Дніпропетровської області на основісукупності критеріїв. PAGEREF _Toc169953227 h 43
2.2Методика регресійного аналізу визначення впливів факторів на кількістьпідприємств малого бізнесу. PAGEREF _Toc169953228 h 70
3АНАЛІЗ РОЗВИТКУ МАЛИХ ПІДПРИЄМСТВ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІPAGEREF _Toc169953229 h 79
3.1Визначення факторів впливу на кількість малих підприємств та обґрунтування їхвибору. PAGEREF _Toc169953230 h 79
3.2 Побудоварегресійної моделі для визначення ступеня впливу факторів на кількість малихпідприємств Дніпропетровської областіPAGEREF _Toc169953231 h 84
3.3Результати аналізу параметрів регресійної моделіPAGEREF _Toc169953232 h 91
ВИСНОВКИ… PAGEREF _Toc169953233 h 97
СПИСОК ПОСИЛАНЬ. PAGEREF _Toc169953234 h 101
ДОДАТКИ… PAGEREF _Toc169953235 h 104
ВСТУП
Ринкове середовище постійно впливає на суспільство через функціонуваннясоціально – орієнтованого господарства. Постійно перед суб’єктами ринку якзагального поняття стоять проблеми раціонального використання наявних ресурсів.Як засвідчує практика, з цими задачами краще впорюються підприємці.
Підприємництво – самостійне організаційно — господарське новаторство наоснові використання різних можливостей для випуску нових або старих товарівновими методами, відкриття нових джерел сировини, ринків збуту тощо з метоюотримання прибутків і самореалізації власної мети.
Досвід розвинутих країн говорить про вагомий внесок в економіку секторумалого підприємництва. Суб’єкти малого бізнесу значною мірою впливають назайнятість, на обсяги ВНП та є основним середовищем впровадження інновацій.
Виходячи з цього, в ринкових умовах господарювання актуальності набуваютьпитання, пов’язані з пошуком шляхів та підходів до забезпечення ефективногорозвитку малого підприємництва. Томуважливо усвідомити природу малого підприємництва, особливості формування середи його діяльності тафункціонування, способи стимулювання в інтересах ефективного розвитку суспільного виробництва.
Малий бізнес – самостійне організаційно — правове та господарськеноваторство власників малих підприємств власним коштом і на власний ризик наоснові оперативнішого управління, швидшої адаптації до постійно змінюванихпотреб споживачів, реалізації власних ідей для привласнення підприємницькогодоходу і реалізації рис підприємця.
Сектор малого бізнесу в Україні ще знаходиться у початковому стані свогорозвитку. Про це говорить його незначний вклад у зайнятість та частка взагальних обсягах реалізації продукції, товарів та послуг.
Господарський комплекс Дніпропетровської області має промисловий та торговийхарактер. Найбільша кількість підприємств з діяльністю у цих сферах функціонуєв області. У масштабах Дніпропетровської області вплив малих підприємств на їїекономічний розвиток у великій мірі визначається цими особливостямипідприємництва.
З огляду на це метою даної роботи є аналіз сектору малого бізнесу вДніпропетровській області, визначення особливостей функціонування, порівнянняпоказників діяльності малих підприємств області з показниками в масштабахУкраїни.
Для досягнення означеної мети роботи були поставлені та вирішені такізавдання:
-                  розкриття сутності поняття «малепідприємство»;
-                  з’ясування можливих наслідків діяльностімалих підприємств для економіки;
-                  аналіз стану розвитку малих підприємствв Україні та Дніпропетровській області порівняно з розвинутими країнами;
-                  визначення причини недостатньогорозвитку малих підприємств Дніпропетровської області порівняно з показникамицього сектора в розвинутих країнах;
-                  аналіз розвитку сектору малого бізнесуДніпропетровської області за напрямами діяльності;
-                  обґрунтування степені впливу підібранихфакторів впливу на кількість малих підприємств у Дніпропетровській областішляхом побудови регресійної моделі;
-                  розробка порад щодо напрямів політики державногоуправління розвитком малих підприємств.
Зважаючи на поставлену мету темою даної роботи є „Економіко-статистичнийаналіз розвитку малих підприємств Дніпропетровської області”.
Об’єктом дослідження є процес розвитку сукупності малих підприємствДніпропетровської області.
Предмет дослідження – теоретичне обґрунтування поняття «мале підприємство»,методичні підходи, методи, інструментита науково-практичні рекомендації з аналізу сектору малого підприємництва.
У роботі застосовуються такі методи і прийоми: прийоми теоретичногоузагальнення і порівняння – для розкриття змісту й уточнення наукових понять,пов’язаних із сектором малого бізнесу; економіко-статистичний аналіз – длявивчення, порівняння емпіричних даних, аналізу динаміки, структури йефективності діяльності малих підприємств; регресійний метод – для обґрунтованогодобіру факторів впливу на кількість малих підприємств; аналіз, синтез,системний і ситуаційний підходи – для дослідження суті розвитку малихпідприємств і підходів до прийняття управлінських рішень щодо їх стимулювання.
Законодавчою базою даної роботи слугують Закон України «Про державнупідтримку малого підприємництва» від 19.10.2000 та Закон України «Прооподаткування прибутку підприємства» від 22.05.1997. Джерела первинноїінформації — статистичні збірники «Малі підприємства Дніпропетровської областіу 2005 році», «Діяльність малих підприємств України», «Економічна активністьнаселення України 2005», «Статистичний щорічник України за 2000 р.», «ПромисловістьДніпропетровської області» (2005 рік), «Соціальні індикатори рівня життя населенняУкраїни у 2005 році».
Дипломна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, спискупосилань. Перший розділ — теоретична частина, в якій зазначено сутність тазначення малих підприємств і підходи до віднесення підприємств до групи малихза країнами світу.
Другий розділ — методологічна частина, містить інформацію про методи яківикористовуються при економіко-статистичному аналізі показників діяльності малихпідприємств Дніпропетровської області, таких, як зайнятість, середній рівеньзаробітної плати, обсяги реалізованої продукції та валових капітальнихінвестицій, витрати на інновації, структура операційних витрат та активів іпасивів.
Третій розділ — розрахункова частина, складається з побудови регресійноїмоделі для визначення факторів впливу на кількість малих підприємствДніпропетровської області. В ній проводиться обґрунтування вибору цих факторів,проведення їх аналізу та характеристика ступеня впливу через побудовурегресійної моделі.
1 ТЕОРЕТИЧНІАСПЕКТИ МАЛОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА1.1 Теоретичне визначення малого підприємництва та зв’язаних з нимпонять
Основою функціонування народного господарства країни, а значить і економікив цілому, є підприємництво. Воно являє собою самостійне організаційно –господарське новаторство на основі використання різних можливостей для випускунових або старих товарів новими методами, відкриття нових джерел сировини,ринків збуту тощо з метою отримання прибутків і самореалізації власної мети.[16, с. 732]
         Підприємництво функціонує шляхомведення бізнесу, що є підприємницькою, комерційною чи будь – якою іншоюдіяльністю, що не суперечить закону і спрямована на отримання прибутку. [11, с.102]
Таким чином, основною ланкою народного господарства, яка забезпечуєвиробництво переважної маси товарів і послуг, здійснює науково – дослідну ікомерційну діяльність з метою привласнення доходу (прибутку), є підприємство.
Для здійснення стимулюючої політики держава розмежує підприємства на малі,середні та великі. Малому підприємству притаманні такі ознаки, як незначнакількість працівників, невеликі обсяги здебільшого ризикової діяльності(виробничої, торговельної, наукової та ін.) та обсяги виробництва, власникякого самостійно приймає управлінські рішення з метою привласнення прибутку. Малимбізнесом називається самостійне організаційно – правове та господарськеноваторство власників малих підприємств власним коштом і на власний ризик наоснові оперативнішого управління, швидшої адаптації до постійно змінюванихпотреб споживачів, реалізації власних ідей для привласнення підприємницькогодоходу і реалізації рис підприємця.
Малі підприємства здебільшого є об’єктами приватної власності (18865підприємств або 97,1% у Дніпропетровській області у 2005 р.). Державні підприємстваскладають у секторі малих підприємств мізерну частку (146 підприємств або 0,8% уДніпропетровській області у 2005 р.). Це не дивно, оскільки соціально –економічна природа державних підприємств визначається існуючим типомекономічної системи (передусім відносинами власності на засоби виробництва) іхарактером політичної влади, соціальних, правових, ідеологічних відносин.
Розрізняють також приватне підприємство, суб’єктом якого є одна фізичнаособа, що самостійно управляє всіма стадіями виробничої та комерційноїдіяльності, економічними відносинами на підприємстві. [16, с. 725]
Світовий досвід господарювання говорить, що в основі розвитку економікилежить поєднання діяльності малих, середніх та великих підприємств. Економіказахідних країн вже давно «…ґрунтується на двох засадах – на великих організаційно– господарських структурах та малому бізнесі», який «… створює конкурентнесередовище, забезпечує виробництву гнучкість та індивідуальність». [21, с. 39]
Функціонування підприємств здійснюється через розробку і втіленняпідприємницьких ідей. Підприємницька ідея – це конкретне цілісне знання продоцільність і можливість здійснювати певний вид підприємницької діяльності, атакож чітке усвідомлення мети цієї діяльності, шляхів і засобів їх досягнення.[16, с. 725]
У ХVII ст. Ричард Кантільйон вперше зробив спробу надати визначенняпідприємницької діяльності. Він до групи підприємців відносив діячів ризиковоїсфери без сталого прибутку: купців, ремісників тощо. Визначення Р. Кантільйонаґрунтується на виконанні діяльності саме заради отримання прибутку. Протягомнаступних століть XVII – XIX поняття «підприємництва» та «підприємця» постійнотрансформується у визначення А. Сміта як реалізація мети підприємця – власниказасобів виробництва. За Ж. Б. Сеєм підприємство вже набуває визначення організованоїсукупності людей для діяльності у сфері бізнесу. Управлінські риси таінноваційність підприємництва висвітлював Альфред Маршалл. Завершив розробкутеорії підприємництва Й. Шумпетр. За його словами «змістом підприємництва єздійснення нових комбінацій факторів виробництва або різні нововведення». [4,с. 23] Головним чинником економічного розвитку виступає сам підприємець. За Й.Шумпетером підприємство повинно виконувати 5 функцій:
-                  Виробляти нові та поліпшувати існуючіблага;
-                  Впроваджувати нові способи виробництва;
-                  Відкривати та освоювати нові ринкизбуту;
-                  Використовувати нові джерела отриманнясировини чи напівфабрикатів;
-                  Проводити реорганізацію у галузі тастворювати промислові організації нового типу. [4, с. 24]
Брциєва І. [3, с. 150] визначає «підприємництво» як сферу економічноїдіяльності, у якій реалізує себе підприємець-інноватор, суб’єкт, який шукає тареалізує нові можливості, сфери та об’єкти застосування факторів виробництва,який може висувати й освоювати нові товари, технології, форми та способиобслуговування споживачів, створювати нові потреби та способи їх задоволення.
         На думку Кірпота О.: «Малепідприємництво – це особлива форма економічної активності, яка передбачає:орієнтацію на досягнення комерційного успіху; інноваційний та ризиковийхарактер діяльності; перспективність, спрямування на подальший розвиток,розширення масштабів і сфери діяльності; свободу та самостійність об’єктів уприйнятті управлінських рішень та здійсненні бізнесу; майнова відповідальністьпідприємців за результати господарювання; постійний характер господарськоїдіяльності, укладання регулярних, а не одноразових угод». [12, с. 239]
         Через близькість малих підприємств доспоживачів його основними рисами є: орієнтація на потреби споживачів та їхповедінку на ринку, динамічність розвитку, ініціативність у впровадженні новихтехнологій та прийнятті рішень, цілеспрямованість та наполеглевість у здійсненізадумів. Через творче ставлення до справи, оперативність, пошук нетрадиційнихрішень і нових способів дії малий бізнес забезпечує собі виживання.
         Малі розміри та обсяги випускупродукції дозволяють малому підприємству більш швидко та гнучно реагувати навимоги ринку, на нові співвідношення споживчого попиту та пропозиції, раціональноорганізовувати та змінювати структуру підприємства, оперативно випускати новупродукцію малими партіями з більш високою, ніж на великих підприємствах, якістю.
         За словами Кірпота О., «малепідприємництво як самостійний і незмінний елемент ринкової економіки істотновпливає на структурну перебудову в економіці країни, робить певний внесок узбільшення загальних обсягів виробництва, роздрібного товарообороту, сприяєекономії та раціональному використанню всіх ресурсів, створює сприятливесередовище для розвитку конкуренції та усунення монополізму в здійсненніпідприємницької діяльності, забезпечує стимул до інноваційних процесів тависокоефективної праці». [12, с. 239]
         Роль та функції малого бізнесу, з точкизору загальноекономічних позицій, полягають не тільки у тому, що він є одним ізнайважливіших дійових факторів економічного розвитку суспільства та опираєтьсяна ринкові методи господарювання. Його важливою функцією є сприяннясоціально-політичній стабілізації суспільства, тобто він відкриває простірвільному вибору шляхів і методів роботи на користь суспільства та забезпеченнявласного добробуту громадян.
         Огляд правового статусу та критеріївіднесення підприємств до малих досліджували ряд науковців. Серед них ІсаковМ., Гордієнко О., Побережна Г., Варналій З., Велу Х., Ван Хорн, Ходов Л.,Хандурін М., Скот М. та інші.
         В багатьох країнах мале підприємництвовиділяється в окремий сектор, який потребує особливих підходів в управлінні тапильної уваги і підтримки з боку держави. Але поняття «суб’єкт малого бізнесу»в кожній країні визначено в залежності від національних традицій. З їхурахуванням формуються різні визначення та критерії віднесення підприємств домалих. У таких країнах, як Франція, Німеччина та Греція, термін «суб’єкт малогопідприємництва» юридично не визначений.
         В Угоді про підтримку розвитку малогопідприємництва в державах – учасницях СНД, яка підписана 17.01.1997 таратифікована Україною 08.04.1999, визначено, що «суб’єктами малогопідприємництва визначаються юридичні і фізичні особи, які отримали цей статусвідповідно до законодавства держави, яка здійснює їх реєстрацію. Суб’єктамималого підприємництва як особливого сектору господарювання є фізичні особи –підприємці та юридичні особи, які здійснюють підприємницьку діяльність тавідповідають вимогам і критеріям, передбаченим законодавством».
Варналій З. виділяє три етапи становлення підприємства як економічногосуб’єкта на Україні. Початковий етап відбувся у 1987 – 1990 рр.
         Перші кроки по впровадженню у життясектору малого підприємництва були зроблені ще наприкінці існування РадянськогоСоюзу. Першим офіційним документом, який регулював діяльність малихпідприємств, стало «Положення про організацію діяльності малих підприємств»,прийняте Комісією по вдосконаленню господарського механізму при Раді МіністрівСРСР 6 червня 1989 року. Наступним кроком була Постанова УРСР від 22 вересня1990 р. «Про заходи щодо створення і розвитку малих підприємств» давала першелегальне визначення поняття «мале підприємство».
Другий етап формування політики підтримки підприємництва та його розвиткутривав з 1991 по 1995 рік. Розпочався він 27 березня 1991 року зі вступу в силуЗакону України «Про підприємства в Україні». [19, с. 20] Цього ж 1991 року булостворено Державний комітет України по сприянню малим підприємствам іпідприємництву. У 1993 році Кабінетом Міністрів України була схвалена першаПрограма державної підтримки підприємництва України.
Третій етап розпочався у 1996 році. У квітні цього року Кабінет МіністрівУкраїни прийняв Концепцію державної політики розвитку малого підприємництва. 28червня 1996 року свобода підприємництва була закріплена конституційно.Державний комітет України з питань розвитку підприємництва був створений улипні 1997 року. Цей етап триває і по наш час. Він знаменується покращеннямрозвитку підприємств, особливо малих. [4, с. 154]
У наші часи підтримку малих підприємств серед державних та громадськихорганізацій здійснюють:
-                  Державний комітет України з питаньрегуляторної політики та підприємництва;
-                  Міністерство економіки України;
-                  Національне агентство України з питаньрозвитку та європейської інтеграції;
-                  Український союз промисловців тапідприємців;
-                  Спілка малих та середніх приватизованихпідприємств;
-                  Асоціація сприяння розвитку приватногоПідприємництва в Україні «Єднання».
До міжнародних організацій сприяння розвитку малих підприємств належать:
-                  Група світового банку, до якої входятьМіжнародний банк реконструкції та розвитку, Міжнародна фінансова корпорація,Міжнародна асоціація розвитку, Міжнародний центр вирішення спірних питань усфері інвестицій, Багатостороннє агентство з гарантій інвестицій;
-                  Європейський банк реконструкції тарозвитку;
-                  Агентство США з міжнародного розвитку;
-                  Програма Тасі, розроблена ЄС для країнСНД та Монголії.
Розвитку МП в Україні також сприяють донорські організації:
-                  Фонд Євразія;
-                  Фонд НОУ – ХАУ;
-                  Міжнародний фонд «Відродження». [14, с.41-45]
         В Україні на рівні закону до «малих»віднесено фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності та юридичнихосіб. Згідно з таким визначенням кількість фізичних осіб переважна серед суб’єктів малого бізнесу. Цестворює індивідуалістичні характеристики малих підприємств, а захист правзводиться до захисту прав значної групи конкретних громадян. [13, с. 5]
         На питання, які повинні бути критеріївіднесення підприємств до малого бізнесу, до сих пір у світі не знайденооднозначної відповіді. Полеміка ведеться навколо двох підходів: якісного ікількісного. В деяких країнах вони поєднані. Так у Великобританії поряд зкількісним визначенням розмірів малих підприємств кредитування цього секторуекономіки базується на якісних критеріях. [22, с. 9]
         Побережна Г. Вважає, що віднестипідприємство до групи малих можна за допомогою трьох підходів: кількісного,якісного та комбінованого. Розглянемо їх по черзі.
Перший підхід віднесення підприємств до групи малих – кількісний. Вінзазвичай характеризується співвідношенням таких показників підприємства:кількість зайнятих, обсяг продажу продукції чи послуг та балансова вартістьактивів. Як приклад такого підходу автор наводить визначення ЄС.
У таблиці 1 відображена методологія ЄС з граничними показниками чисельностізайнятих, річного обороту та балансу, за якими у 1995 році підприємствавідносились до груп малих чи середніх. [19, с. 19]
Таблиця 1.1 – Визначення малих та середніх підприємств за методикою ЄС(1995 та 2004 рр.).
Підприємства
Чисельність зайнятих, осіб
Річний оборот, млн. екю
Баланс, млн. екю
Малі
Менше 50
(менше 50)*
Менше 4,
(менше 5,3 млн дол )*
Менше 2
( — )
Середні
50 – 250
(50 – 250)*
Менше 16,
(до 21 млн. дол. )*
Менше 8
( — )
* — дані для 2004 року. [22, с. 9]
Як видно з таблиці 1.1, в країнах ЄС домінує кількісний підхід довіднесення підприємств до групи малих. З часом граничні числа по кількостізайнятих не змінились.
Комісія ЄС також у 1995 році виділяла мікропідприємства з чисельністюзайнятих до 9 чол. Переважно це сімейні та фермерські господарства, індивідуальніпідприємства.
У Великобританії в сфері виробництва чисельність зайнятих малої фірми неперевищує 200 чоловік. В інших секторах економіки основний показник визначення– річний оборот. В цій країні також застосовується виключно кількісний підхід.
В Японії в залежності від чисельності працюючих виділяють 7 груп підприємств:1-4, 5-9, 10-29, 30-49, 50-59, 100-299, 300-499 робітників.
Міжнародна організація економічного співробітництва та розвитку визначаєсвої межі чисельності працюючих: до 19 чоловік – «зовсім малі», до 99 чоловік –«малі», 100 – 499 – «середні» та понад 500 чоловік – «великі».
Крім розглянутих, можуть використовуватись й інші кількісні ознакивіднесення підприємств до групи малих. Таблиця 1.2 відображає деякі з них,згруповані за країнами.
Таблиця 1.2 – Класифікаційні кількісні ознаки по країнах, за якимипідприємства відносяться до числа малих.
Країна
Класифікаційна ознака
Чисель-ність працівни-ків
Обсяг продажу
Річний доход
Величина капіталу
Сума активів
Обсяг інвести-цій
Рівень викорис-тання енергії
Великобританія
+
+
Данія
+
Індія
+
+
+
Італія
+
+
Канада
+
Німеччина
+
+
Південна Корея
+
+
+
США
+
+
+
Франція
+
Японія
+
+


Не сдавайте скачаную работу преподавателю!
Данный реферат Вы можете использовать для подготовки курсовых проектов.

Доработать Узнать цену написания по вашей теме
Поделись с друзьями, за репост + 100 мильонов к студенческой карме :

Пишем реферат самостоятельно:
! Как писать рефераты
Практические рекомендации по написанию студенческих рефератов.
! План реферата Краткий список разделов, отражающий структура и порядок работы над будующим рефератом.
! Введение реферата Вводная часть работы, в которой отражается цель и обозначается список задач.
! Заключение реферата В заключении подводятся итоги, описывается была ли достигнута поставленная цель, каковы результаты.
! Оформление рефератов Методические рекомендации по грамотному оформлению работы по ГОСТ.

Читайте также:
Виды рефератов Какими бывают рефераты по своему назначению и структуре.

Сейчас смотрят :