Реферат по предмету "Политология"

Узнать цену реферата по вашей теме


Принципы раcпределения власти, его необходимость и механизм реализации

Сутнсть види влади Влада складним за сутнстю й багатомантним за формами вияву явищем суспльного життя. сну багато рзних концепцй i визначень цього поняття. За вихдне й найпростше можна взяти визначення влади як вплив одн частини суспльства ндивда, групи, органзац тощо на поведнку ншо у бажаному для себе напрям. Уже з такого елементарного визначення видно, що влада вдношенням, отже, передбача наявнсть двох сторн.

Будь-яке вдношення взамодю його сторн. Основною особливстю владного вдношення переважний, визначальний вплив одн його сторони на ншу. Тому сторону з переважним впливом доцльно називати суб ктом, а сторону, яка цього впливу зазна, об ктом владного вдношення. Суб ктами влади можуть бути ндивди, соцальн групи, органзац тощо. Очевидно, що влада не властивстю не тльки об кта, а й субкта.

Вона виступа саме як вдношення мж ними i не сну як без субкта, так i без обкта. Будемо виходити з того, що влада та владн вдносини притаманн будь-якому суспльству з моменту його виникнення, тод як полтична влада полтико-владн вдносини характерн лише для певних етапв суспльного розвитку. Оскльки влада суто суспльним вдношенням, у якому задян надлен свдомстю i волею люди, а переважний вплив одних людей на нших вольовим вдношенням мж ними, то влада може бути визначена як вольове вдношення мж

людьми, тобто таке вдношення, за якого одн люди можуть навязувати свою волю ншим. М. Вебер у звязку з цим зазначав Влада означа будь-яку можливсть проводити всередин даних соцальних вдносин власну волю навть всупереч опору, незалежно вд того, на чому така можливсть заснована. Специфчною ознакою влади як суспльного вдношення виступа домнування владно вол, а не просто впливу. Цим влада вдрзняться вд останнього, який дещо ширшим явищем.

Як вольове вдношення влада icнy в потенцальнй i реальнй формах. Потенцальною влада, що не виявила себе. Вона не менш стотна, нж реалзована влада. Усвдомлення наявно, хоча й не реалзовано влади, справля на потенцальн об кти сильний дисциплнуючий та органзуючий вплив, нод не менш сильний, нж реально дюча влада. Навязування одними людьми сво вол ншим може здйснюватись з використанням рзних засобв примусу, права,

авторитету тощо. Залежно вд засобв здйснення влади розрзняються рзн види економчна, соцальна, полтична, духовно-нформацйна, смейна тощо. Глибинним джерелом економчно влади вдмнност у вдношенн людей до власност на засоби виробництва. Економчна влада це об ктивно зумовлен матеральними потребами життя суспльства вдносини, в яких власник засобв виробництва пдпорядкову свой вол волю нших учасникв процесу виробництва. Засобами такого пдпорядкування можуть бути як безпосередн володння власнстю, так i контроль над нею,

а також кошти, цнн папери, договрн зобовязання тощо. Якщо економчна влада передбача розподл матеральних благ, то соцальна означа розподл благ соцальних. Вона повязана з визначенням статусу рзних груп у структур суспльства, посад, прав та обов язкв, наданням соцальних послуг у сфер освти, охорони здоровя, забезпечення житлом тощо, а також розподлом доходв, рзномантних пльг привлев. Духовно-нформацйна влада це органзаця духовного виробництва в ycix його формах

здйснення нформацйного та деологчного впливу. Ця влада реалзуться за допомогою засобв духовно-нформацйного впливу на людей. Такими засобами можуть бути мораль, релгя, деологя, мистецтво, науков знання, нформаця про поточн под суспльного життя тощо. Величезну владу над людьми ма, зокрема, церква. Ця влада рунтуться на вр в релгйн догмати здебльшого не ма правового закрплення за винятком тих держав, де церква визнаться офцйним полтичним нститутом. Незаперечною влада так званих моральних авторитетв

людей з високими моральними рисами, як присвятили сво життя служнню суспльному благу. Але найбльшу духовно-нформацйну владу в сучасному суспльств на превеликий жаль мають засоби масово нформац преса, радомовлення, телебачення. Вони головним чинником формування громадсько думки називаються ще четвертою владою, котра за силою впливу на суспльство прирвнються до законодавчо, виконавчо та судово влади держави. Негативною стороною за велико сили впливу духовно-нформацйно влади може бути поширення

необ ктивних даних про стан суспльства, функцонування держави, мжнародне становище тощо, а також те, що така влада засобом манпулювання громадською думкою, управлння свдомстю й поведнкою людей в нтересах певних полтичних сил. Одним з рзновидв влади в суспльств смейна влада побудований на сил авторитету вплив одного або деклькох членв см на життдяльнсть. Цей авторитет, як i будь-який авторитет узагал, не можна створити за допомогою права чи примусу.

Вн проявом поваги одних членв см до нших, результатом визнання хнього життвого досвду, трудових заслуг тощо. Полтична влада Влада одню з фундаментальних засад полтичного розвитку суспльства. Вона ма правовий, економчний, духовно-деологчний характер, сну скрзь, де наявн будь-як стйк об днання людей, тсно пов язана з полтичною сферою, засобом здйснення способом утвердження певно полтики. Полтична влада виникла ранше за владу державну визнача реальну здатнсть соцально групи чи ндивда виявляти

свою волю за допомогою полтики i правових норм. Реалзаця нших видв влади тю чи ншою мрою може вдбуватися з використанням правових норм, однак лише для полтично влади так норми найважлившим засобом здйснення. Якщо економчну владу умовно можна назвати владою грошей, духовно-нформацйну -владою нформац, смейну владою авторитету, то полтичну владу владою права. Але це не означа, що полтична влада скрзь i завжди здйснються за допомогою права, однак право головним

засобом реалзац. Норми права це встановлен або санкцонован державою з метою регулювання суспльних вдносин загальнообов язков правила поведнки. Дотримання й виконання норм права забезпечуться шляхом як переконання, так i державного примусу. Держава, не тльки встановлю норми права, а й виступа найважлившим гарантом x виконання. Вдповдно державна влада найважлившою формою полтично влади. Поняття полтично влади значно ширше вд поняття влади державно.

Державна влада це така форма суспльно влади, яка ма класовий характер, спираться на спецальний апарат примусу й надлена монопольним правом видавати закони та нш розпорядження, обов язков для всього населення. Специфка державно влади поляга в тому, що вона здйснються спецальним апаратом, поширються на всю територю крани, надлена монополю на прийняття законв та застосування примусу. Полтична влада здйснються не тльки державою, а й ншими полтичними нститутами полтичними партями, громадсько-

полтичними органзацями, органами мсцевого самоврядування. Вдповдно можна виокремити владу полтичних партй, громадських органзацй, органв мсцевого самоврядування як форми полтично влади. На вдмну вд державно влади, яка ма загальний характер i поширються на всю територю крани й суспльство в цлому, влада полтичних партй i громадських органзацй здйснються лише в хнх межах. Вона рунтуться як на правових нормах, установлених державою, так i на полтичних нормах, як не правовими

i дють лише в межах полтичних партй i громадських органзацй. Так норми закрплюються у статутах партй i громадських органзацй i стосуються визначення прав та обов язкв x членв, внутршньопартйно дяльност тощо. А це означа, що засобами здйснення полтично влади виступають не тльки правов, а й полтичн норми як так, що дють всередин недержавних полтичних органзацй та у стосунках мж ними. Норми права як засб регулювання суспльних вдносин i здйснення полтично влади передбачають наявнсть

примусу щодо x дотримання. Hociм такого примусу держава. Природу державно влади характеризу передусм здатнсть домагатися здйснення тих чи нших цлей за допомогою примусу. Державна влада не обовязково застосову примус для виконання настанов. Вона може домагатися свох цлей також ншими засобами економчними, соцальними, деологчними тощо. Однак саме держава надлена монополю на те, щоб примусити членв суспльства до виконання настанов.

Державна влада подляться на законодавчу, виконавчу й судову i здйснються за допомогою спецального апарату на всй територ, на яку поширються державний суверентет. На вдмну вд влади держави влада органв мсцевого самоврядування поширються лише на певну частину територ держави i значною мрою здйснються на громадських засадах. Влада органв мсцевого самоврядування рунтуться як на загальнодержавних правових нормах, так i на нормативних

актах самих цих органв, дя яких поширються лише на пдпорядковану м територю. Таким чином, пдсумовуючи все вищесказане, можна зробити висновок, що полтична влада це реальна здатнсть одних людей проводити свою волю стосовно нших за допомогою правових i полтичних норм. Форми та механзм полтично влади Основними формами полтично влади панування, полтичне кервництво, управлння, контроль. Панування це абсолютне чи вдносне пдкорення одних людей соцальних груп ншим.

Полтичне кервництво й управлння реалзуться через прийняття стратегчних тактичних ршень до об ктв влади, через органзацю та регулювання х розвитку. А контроль це здатнсть субктв влади постйно стежити за тим, як реалзуються настанови влади закони, укази, розпорядження тощо. Але практика владарювання свдчить про снування некоректних, а подекуди й аморальних форм та засобв пдкуп, обман, обцянки, шантаж, штучн перешкоди, популзм тощо.

Усе це завда шкоди стиннй демократ, пдрива престиж влади, виклика до не недовру народу, загрожу соцальними конфлктами. Форми полтично влади розрзняють за критерм головного суб кта правлння. До них належать - монархя диновладне абсолютне чи з конституцйним обмеженням спадкомне правлння одн особи монарха - тираня одноосбне деспотичне правлння внаслдок насильницького захоплення влади - аристократя влада кращих, тобто верхвково, знатно, привлейовано групи - олгархя влада небагатьох багатих - тимократя

особлива форма олгарх, за якою державна влада належить привлейованй бльшост, яка волод високим майновим цензом, часто вйськовою силою - теократя влада церкви - охлократя влада натовпу, що спираться не на закони, а на миттв настро та примхи юрби, яка часто пддаться впливов демагогв, ста деспотичною д тиранчно - демократя влада народу на основ закону та забезпечення прав свобод громадян. Сучасн дослдники виокремлюють ще владу партократпартйно верхвки, номенклатури, бюрократпанування вищого

державного чиновництва, засилля над централзованост й заформалзованост в держав, технократвиршальний вплив у суспльств здйсню науково-технчна елта панування технологчного мислення. Полтична влада втлються через механзм владних вдносин. Польський полтолог жи Вятр запропонував таку його структуру - наявнсть у владних вдносинах не менше двох партнерв - волевиявлення володаря здйснються у вигляд певного акту, який передбача санкц за непдкорення

його вол - обов язкове пдкорення тому, хто здйсню владу - соцальн норми, що закрплюють право одних видавати акти, нших м пдкорятисяправове забезпечення. Такий механзм владних вдносин, чтко працюючи, забезпечу оперативнсть двсть взамозв язку суб кта об кта, реалзацю функцй. Такими функцями - нтегративна поляга в об днанн соцально-полтичних сил суспльства - регулятивнаспрямову полтичну волю мас на регулювання життдяльност суспльства, правотворчсть - мотивацйна формування мотивв

полтично дяльност, передусм загальнозначущих - стаблзуючанацленсть на стйкий розвиток полтично системи, громадянського суспльства. Вдосконалення демократизаця полтичного управлння передбача пошук нових способв реалзац влади певн вимоги до не. З огляду на це росйський полтичний мислитель ван льн 1882-1954 сформулював шсть аксом державно влади 1. Державна влада не може належати нкому, крм тих, хто ма правове повноваження. Правосвдомсть вимага, щоб влада сприймалась не як сила, яка породжу право, а як правочинне повноваження.

Право народжуться не вд сили, а тльки вд права завжди вд природного права. Влада, яка не ма правово санкц, не ма й правового вимру. 2. Державна влада в межах кожного полтичного союзу повинна бути одна. Вона дине органзоване волевиявлення, яке виплива з дност права. В кожному полтичному союз державна влада, незважаючи на принцип подлу, за свою суттю метою дина.

Наявнсть двох державних влад свдчить про снування двох полтичних союзв. 3. Влада ма здйснюватись людьми, як вдповдають високому етичному й полтичному цензу. Влада без авторитету грша, нж явне безвладдя. Народ, який принципово заперечу правлння кращих, ганебним натовпом, а демагоги його провдниками. 4. Полтична програма володарюючих може передбачати лише заходи, як мають загальний нтерес. Адже державна влада покликана утверджувати природне право, а воно збгаться

з загальними нтересами народу кожного громадянина. 5. Полтична програма влади ма охоплювати заходи реформи, як реально можна втлити в життя. Неприпустимо вдаватися до утопчних, нездйсненних програмних накреслень. 6. Державна влада принципово пов язана розподльчою справедливстю. Однак влада ма право зобов язана вдступати вд не тод, коли цього вимага нацонально-духовне буття народу.

Практика полтичного життя засвдчу, що гнорування цих аксом призводить до кризи державно влади, дестаблзац суспльства, конфлктних ситуацй, як можуть переростати навть у громадянську вйну. Конкретизуючи характеристику полтично влади, можна видлити так основн особливост верховенство, публчнсть, моноцентричнсть, легальнсть, рзноманття рecypciв. Верховенство полтично влади поляга в обов язковост ршень для нших видв влади та суспльства в цлому.

Публчнсть вд лат. publicus суспльний, народний полтично влади означа суспльний, безособовий i вдкритий характер. На вдмну вд снуючо в невеликих групах приватно особисто влади, наприклад смейно, полтична влада реалзуться вд мен i в межах усього суспльства i звертаться за допомогою права до вcix його членв. Моноцентричнсть полтично влади проявляться в наявност диного центру прийняття ршень, як стосуються всього суспльства. Таким центром держава, вищ органи.

На вдмну вд полтично влади нш види влади економчна, соцальна, духовно-нформацйна полцентричними, вони здйснюються багатьма незалежними один вд одного центрами пдпримствами, соцальними фондами, засобами масово нформац тощо. В демократичному суспльств нема такого органу, який би зосереджував у свох руках усю повноту економчно, соцально чи духовно-нформацйно влади. Легальнсть пoлiтичнo влади означа законнсть, зокрема щодо снування само влади та застосування нею примусу.

Ще одню особливстю полтично влади рзноманття рecypciв, тобто засобв здiйcнeння. Полтична влада використову не тльки примус, а й економчн, соцальн, дyxoвнo-iнфopмaцiйнi засоби. При цьому найважлившими засобами здйснення правов й полтичн норми. Важливою особливстю влади взагал, полтично зокрема, кумулятивний характер, повязаний з ресурсами влади. Кумулятивний ефект проявляться у зростаючому нагромадженн влади та значному посиленн впливу в результат

взамод рзних видв pecypciв влади. Так, економчна влада, засобами реалзац яко власнсть на засоби виробництва, грош, повноваження в межах кервних посад в економчних структурах, створю можливост для оволодння владою полтичною, наприклад шляхом фнансового забезпечення перемоги на виборах. Наявнсть економчних ресурсв вдкрива доступ i до духовно-нформацйно влади. Оволодння засобами масово нформац, у свою чергу, створю можливост для нформацйного впливу на суспльство

i владу, зайняття провдних полтичних позицй, отримання доходу. Але найбльш можливост створю оволодння полтичною владою, особливо державною. Полтична влада вдкрива доступ до економчно, соцально i духовно-нформацйно влади, да можливсть зосереджувати в руках конкретних осб величезн економчн, соцальн та нформацйн ресурси, що не може не супроводжуватись згубними наслдками. В результат зосередження в руках небагатьох осб pecypciв економчно, полтично, соцально

та духовно-нформацйно влади утверджуться олгархчна форма державного правлння грецьк. oligarchia правлння небагатьох, вд oligos небагато i arche влада, коли краною править фактично у власних нтересах невелика група найбагатших людей. Олгархчна форма правлння наявна, зокрема, в тоталтарних державах, де вся повнота економчно, полтично, соцально i духовно-нформацйно влади зосереджуться в руках партйно верхвки. У демократичних полтичних системах снують застереження проти концентрац в одних руках рзних видв i

pecypciв влади. Такими застереженнями, зокрема, подл державно влади на законодавчу, виконавчу й судову глки розподл влади мж державою, полтичними пapтiями, групами iнтepeciв, органами мсцевого самоврядування антимонопольне законодавство заборона на сумщення посад на державнй служб з деякими ншими посадами декларування вищими посадовими особами держави доходв, майнового стану та нтересв в економчний сфер громадський контроль за здйсненням державно влади тощо. Однак за формально наявност подбних застережень реально вони можуть

не дяти, i влада в декларативно демократичнй держав фактично матиме олгархчний характер. Через нерозвиненсть нститутв демократ олгархчне правлння тю чи ншою мрою проявляться, зокрема, в багатьох пocттoтaлiтapниx державах, у тому числ в сучаснй Укран. РЕСУРСИ Й ЛЕГТИМНСТЬ ПОЛТИЧНО ВЛАДИ Найбльш загальним джерелом влади як основою вольового вдношення мж людьми x природна и соцальна нервнсть. Фзичне, iнтeлeктyaльнe , економчне, освтн, статусне та нше

переважання одних людей над ншими да змогу першим здйснювати свою волю стосовно других. Влада, що виника на основ природно нервност, завжди персонфкована i ма характер мжособово взамод. Це пдпорядкування конкретнй людин. Влада, заснована на соцальнй нервност, втрача свою персонфковану форму. Вона вдтворються в суспльств незалежно вд конкретних учасникв i ма бльш визначений i стйкий характер. Найважлившою соцальною причиною пдпорядкування одних людей ншим нервномрний розподл рecypciв влади.

Пд ресурсами влади нердко розумють засоби здйснення. Однак цей термн дещо ширший ним позначаються не стльки задян, скльки потенцальн засоби здйснення влади, тобто так, як можуть бути використан, але ще не використовуються або ж використовуються недостатньо. Сукупнсть ycix можливих i фактично використовуваних pecypciв владарювання потенцалом влади. Врахування pecypciв владарювання i pecypciв спротиву владнй вол да можливсть визначити силу влади.

Ресурсами влади можуть бути наявн у розпорядженн суб кта i важлив для об кта цнност, засоби, що здатн вплинути на внутршнй свт, мотиви поведнки об кта, засоби мистецтва, засоби позбавлення людини тих чи нших цнностей. Рзномантн ресурси влади можуть класифкуватись за рзними ознаками. Так, за характером вони подляються на утилтарн, примусов та нормативн. Утилтарн вд лат. utilitas користь, вигода ресурси це матеральн й соцальн блага, пов язан з задоволенням

повсякденних нтересв i потреб людини. За x допомогою влада, особливо державна, може залучити на свй бк не тльки окремих ociб, а й цл верстви населення, шляхом надання м особливого соцального статусу. Примусов силов ресурси влади це заходи адмнстративного i кримнального впливу. Вони передбачають встановлення державою в законодавчому порядку адмнстративно i кримнально вдповдальност. Cилoвi ресурси полтично влади виконують функцю забезпечення оборони крани, безпеки державно влади,

охорони внутршнього правопорядку. Силов ресурси найбльш дйовими, оскльки x використання призводить до позбавлення людей власност та вол. Полтична влада використову силов ресурси тю чи ншою мрою досить часто. Найчастше вона вдаться до них тод, коли вплив на суспльство за допомогою нших зacoбiв значно послаблються, зокрема в пероди економчних i полтичних криз. Переважання силових pecypciв у здйсненн влади бува в полцейськй держав. Примусов ресурси влади включають у себе силов, але не зводяться до них.

Примус може бути як фзичним, спрямованим на пошкодження тла, так i психологчним, спрямованим на пошкодження психчно природи людини, чи моральним, спрямованим на досягнення бажано поведнки всупереч внутршнм моральним переконанням ндивда. У примус слд розрзняти також використання сили й насилля. Використання сили це примус, орнтаця на страх, як передбачен й допускаються законом. Насилля це використання сили, примусу стороною, якй таке право не надаться законом.

Використання сили нституцоналзованим примусом, насилля стоть поза законом. Нормативн ресурси влади це рзномантн соцальн норми, що регулюють багатомантн суспльн вдносини. Найважлившими з них у здйсненн полтично влади правов полтичн норми. Полтична, у тому числ державна, влада може здйснюватись i на основ таких норм, як не мають формалзованого характеру, наприклад норми морал, традиц, звича, тощо.

Розмежування утилтарних, примусових i нормативних ресурсв полтично влади досить умовним. Так, використання утилтарних i примусових pecypciв здебльшого теж регулються вдповдними нормами. Дя нормативних правових ресурсв спираться на силу державного примусу й може пдкрплюватися утилтарними ресурсами. Вдповдно до основних сфер життдяльност суспльства виокремлюються економчн, соцальн й духовно-нформацйн ресурси влади. Специфчним демографчним ресурсом полтично влади сама людина.

Люди виступають унверсальним ресурсом влади вже тому, що створюють нш ресурси. Велике значення ма також кадровий потенцал полтично влади, який складають надлен владними повноваженнями особи. Використання pecypciв влади перетворю з можливо на дйсну, яка може виявлятися в таких формах, як панування, кервництво, управлння, контроль. Процес реалзац влади у зазначених формах упорядковуться й регулються за допомогою вищезгаданого спецального механзму влади системи органзацй та норм x влаштування

й дяльност. Стосовно суспльства механзмом влади виступають державн органи, право, полтична система в цлому. Кожний з нститутв ц системи притаманними йому засобами у вдповдних формах бере участь у здйсненн полтично влади, прийнятт ршень з питань внутршньо i зовншньо полтики. Легтимнсть полтично влади Примусовий характер реалзац полтично влади та ставлення до не суспльства породжують питання легтимност влади. Обминаючи сторичний розвиток поняття легтимност влади наголосимо

на сучасному розумнн його як переконання пдвладних i свтового спвтовариства у правомрност, як визнання снуючо влади. Звичайно, легтимнсть зовсм не означа, що абсолютно вс громадяни приймають дану владу. В будь-якому суспльств опозиця здйснюваному полтичному курсов, а також рзного роду правопорушники, що не ладнають з законом i владою. Легтимнсть влади означа прийняття основною частиною суспльства. Такий стан передбача визнання права суб ктв влади встановлювати загальнообов язков правила поведнки,

приймати закони та видавати розпорядження, а також високу правову культуру громадян. Основними джерелами легтимност виступають три основн суб кти населення, уряд зовншньополтичн структури. Рзн можливост полтичних суб ктв пдтримувати певну систему правлння передбачають рзн типи легтимност влади. Найвдомшою класифкаця типв влади, запропонована М. Вебером а традицйний, який спираться на вру в святсть традицй право володарювати тих, хто одержав

владу за цю традицю б харизматичний, оснований на вр пдвладних в надприродну святсть, герозм чи нш винятков чесноти володаря створено або отримано ним влади в рацональнийлегальний, що рунтуться на вр в законнсть снуючого порядку, професоналзм владних структур. й нш типи легтимност полтично влади. Так, за джерелами рoзpiзняють легтимнсть yчacтi, технократичну i примусу. Перша рунтуться на залученн громадян до участ в управлнн суспльними справами, що створю обстановку

причетност x до полтики, да змогу громадянам вдчувати вдповдальнсть за проведення i результати. Технократична легтимнсть рунтуться на високй ефективност влади, здйснювано висококвалфкованими фахвцями. Легтимнсть через примус виявляться в силовому примушуванн громадян до визнання й виконання настанов влади. Сила останнм аргументом влади, за допомогою якого вона прагне пдвищити свою легтимнсть. Чим сильнший примус, тим нижчий рвень легтимност.

Легтимнсть влади проявляться не лише в загальнодержавному масштаб, а й на регональному та мсцевому рвнях. Визнаючи центральн органи державно влади, люди можуть не довряти окремим органам публчно влади на мсцях, де нердко правлять за допомогою методв, далеких вд демократ. З легтимнстю полтично влади тсно повязана ефективнсть як ступнь здйснення владою тих функцй та очкувань, як поклада на не бльшсть населення. Головним об ктивним виявом ефективност державно влади ступнь забезпечення

нею прав i свобод громадян. Чим ефективнша влада, тим бльшу пдтримку населення вона ма. Легтимнсть влади, пдтримка населенням, у свою чергу, сприя пдвищенню ефективност влади. Влада як забезпечення прав людини тим ефективнша, чим вищий авторитет i чим бльшими ресурсами вона волод. Здатнсть влади забезпечити пдкорення силою. Сила влади може рунтуватися на страхов або нтерес.

Сила влади, засновано на боязн покарання за непдкорення, нестйка й нетривала. Такй влад притаманна тенденця до ослаблення внаслдок природного прагнення людей позбутися постйного вдчуття страху. Влада, яка базуться на нтерес, сильншою. Особиста зантересовансть людей у влад спонука x до добровльного виконання владних розпоряджень. Така влада стабльна й довготривала. Легтимнсть ма властивсть змнювати характер ступнь пдтримки влади

та нститутв. У зв язку з цим можна говорити про кризи легтимност зниження реально пдтримки органв державно влади чи правлячого режиму в цлому, яке вплива на яксн змни хнх ролей функцй. У сучасних умовах суспльно-полтичного розвитку кризи легтимност спричинен нездатнстю органв влади здйснювати сво функц, нелегтимними формами насилля над людьми, неспроможнстю уряду адаптуватися до динамчно змни умов суспльного розвитку, руйнуванням конституцйного порядку, розривом мж конституцйними нормами та

практикою хнього втлення, вдсутнстю серйозних структурних змн. Сучасний росйський полтолог Олександр Соловйов, узагальнивши теоретичний практичний досвд, запропонував так шляхи засоби виходу з кризових ситуацй 1. Пдтримка постйних контактв з населенням 2. Проведення роз яснювально роботи щодо свох цлей 3. Посилення рол правових методв досягнення цлей та постйного оновлення законодавства 4.

Врвноваженсть глок влади 5. Виконання правил полтично гри без ущемлення нтересв сил, як беруть у нй участь 6. Органзаця контролю з боку органзовано громадськост за рзними рвнями державно влади 7. Змцнення демократичних цнностей у суспльств 8. Подолання правового нглзму населення тощо. Концепц влади Влада, як будь-як нш суспльн явища вимага спирання на певн концепц, основними з яких наступн а телеологчна вд грец. telos, teleos мета, результат, кнець концепця влади характеризу як здатнсть

досягнення поставлених цлей, одержання намчених результатв. б реляцонстська вд франц. relation вдношення, звязок концепця влади П. Блау, Дж. Картрайт та н. тлумачить владу як мжособов стосунки, що дають змогу здйснювати вольовий вплив на ндивда змнювати його поведнку. Тому американський соцолог П.Блау визнача владу як здатнсть одного ндивдачи групинав язувати свою волю ншим, не нехтуючи такими засобами, як страх, покарання тощо. в системна концепця влади розгляда владу

як системоутворююче вдношення в полтичнй систем суспльства. Влада, що в полтичнй систем виступа як полтична влада, з дну вс елементи системи в дине цле. Основне призначення полтично влади поляга в тому, щоб забезпечувати стабльнсть у суспльств, а для цього вона повинна регулювати вдносини мж людьми й суспльством у цлому, в тому числ й державно-полтичними нститутами. Влада покликана виршувати суперечнсть мж необхднстю органзованост й порядку в суспльств

та багатомантнстю нтересв членв суспльства, мж якими виникають конфлкти. Влада з дну вс елементи полтично системи таким чином, щоб це сприяло збалансованому стану як само системи, так i суспльства в цлому. г бхевористська вд англ. behaviour поведнка концепця розгляда владу як особливий тип поведнки, за яко одн люди командують, а нш пдкоряються. Тому цю концепцю називають ще поведнковою. Подбно до реляцонстсько концепц вона розгляда владу як вдношення

панування i пдкорення, однак головну увагу зосереджу на особливостях людей, мотивах хньо поведнки в боротьб за владу. При цьому прагнення до влади проголошуться домнуючою рисою природи людини, яка визнача полтичну поведнку. Наголошуться, що у прагненн до влади важливу роль вдграють т блага i привле, як отримують надлен владою люди. У межах бхевористсько концепц влади виокремлюються три основн модел трактування влади силова, ринкова та грова. Силова модель виходить з того, що головним мотивом полтично поведнки

людини прагнення до влади. Набута влада, у свою чергу, ста засобом досягнення нших благ. Оскльки владн прагнення людей рзноспрямованими, то головне завдання полтично влади поляга в тому, щоб забезпечити оптимальне спввдношення, баланс сил як владних вольових прагнень. Ринкова модель бхевористсько концепц влади рунтуться на тому, що за умов ринково економки влада також ста товаром. На цей товар, як i на будь-який нший, поширюються вдносини попиту пропозиц.

В результат виника свордний ринок влади з своми покупцями i продавцями та менеджерами як посередниками мж ними Вони, зокрема, готують кандидатв на владу i забезпечують x перемогу на виборах. грова модель влади розгляда владн вдносини, боротьбу за владу як свордну гру, що вдбуваться за певними правилами. д психологчна концепця влади поясню владн вдносини психологчними мотивами. В одних випадках, наприклад у бхеворизм, постулються воля до влади як джерело, в нших прагнення людини

до влади, особливо володння владою, повязуються з необхднстю субктивно компенсац нею притаманних й фзичних чи духовних вад. Деяк дослдники психологчн основи вол до влади шукають у пдсвдомих мотивах, у тому числ сексуальних. Стверджуться, зокрема, що у психц людини структури, як сприяють тому, що вона пдсвдомо вдда перевагу рабству перед свободою заради уникнення вдповдальност, власно захищеност й заспоконня за допомогою любов до володаря. Психологчна концепця влади допомага зясувати механзми мотивац влади,

як вдносин панування i пдкорення. Подл державно влади У демократичних суспльствах домнуючим принципом механзму функцонування державно влади принцип подлу. Подл влади це система органзац i функцонування державно влади, в якй функц законодавчо, виконавчо судово влади здйснюються рзними державними органами. дея подлу влади висувалася ще античними Аристотель та середньовчними Марсилй Падуанський флософами.

Як самостйне вчення вона була обрунтована в середин XVIII ст. Ш Л. Монтеск . Вн доводив, що полтична свобода можлива лише там, де виключена можливсть зловживання владою, для чого в держав необхдно здйснити подл влади на законодавчу, виконавчу i судову. Основна мета подлу поляга в тому, щоб уникнути зосередження влади в одних руках i зловживання нею. Необхдно, щоб piзнi глки влади могли взамно стримувати одна одну.

Принцип подлу влади вперше i найбльш послдовно був утлений в Конституц США 1787 р де три глки влади не тльки роздлен, а й контролюють одна одну через так звану систему стримувань i противаг. За ц системи законодавча, виконавча i судова глки влади роздлен не тльки органзацйно, а й формально i цлком незалежн одна вд одно Водночас кожна з глок надлена повноваженнями, як дають й можливсть контролювати й обмежувати нш глки. Ц повноваження i складають систему стримувань i противаг.

Жодна з глок влади не ма н формального, н фактичного верховенства над ншими. Така система влади була зафксована в Конституц Укрансько козацько республки в 1710 р.Конституця гетьмана П.Орлика. Принцип подлу влади вже закрплений у бльшост конституцй кран свту. Утвердився вн в Укран, хоча майже не функцону. Законодавча влада у США зосереджена в конгрес парламент, який складаться з двох палат

Палати Представникв i Сенату. Виконавча влада передана президенту крани як глав держави i одночасно глав уряду, а судова влада верховному суду, а також судам, створеним конгресом. Конгрес прийма закони, на як президент може накласти вето. Президент признача мнстрв, нших вищих посадових осб, суддв верховного суду, послв, але за порадою i згодою Сенату. Вн надлений правом укладати мжнародн договори, як пдлягають схваленню

Сенатом. Конгрес ма право оголосити мпчмент президенту у раз сконня ним антиконституцйних дй. Верховний суд надлений функцю конституцйного контролю i може оголосити неконституцйними акти конгресу i президента. Подл влади, який характеризуться формальною зольованстю кожно з глок i вдсутнстю мж ними тсних функцональних вдносин, визначаться як жорсткий. Найповнше вн проявляться у президентськй республц. нший характер ма подл влади за парламентарних форм

правлння, де рзниця мж законодавчою й виконавчою владою не ма суттвого значення, оскльки тю й ншою волод партя парламентсько бльшост, лдер яко одночасно керу урядом i контролю цю бльшсть. Реальний подл державно влади тут вдбуваться всередин парламенту мж сформованим партю чи коалцю партй парламентсько бльшост урядом та опозицю. Вдокремленсть судово глки в систем подлу державно влади проявляться передусм у принципах незалежност судв i суддв та пдпорядкування x лише конституц законам, безстроковост

довчност обрання або призначення суддв та x недоторканност. Формування суддвського корпусу вдбуваться з участю вищих органв законодавчо i виконавчо влади. Подл державно влади необхдною умовою демократичного полтичного режиму. Авторитарн, особливо тоталтарн, полтичн режими заперечують подл влади. Комунстична деологя вдкида його навть теоретично, обрунтовуючи принцип дност влади, вдповдно до якого

мандат на здйснення яко-небудь державно функц похдним вд представницько влади. Вважаться, що адмнстративн та судов д держави виконуються за дорученням представницьких органв державно влади i як так не владою, а лише функцю, здйснюваною вд мен. Практична реалзаця в соцалстичних кранах принципу дност влади призвела до зосередження вс повноти державно влади навть не у формально представницькому орган, а в руках апарату комунстично парт i небачених зловживань

владою. Подл влади це лише один з багатьох елементв механзму демократичного здйснення державно влади i сам по соб не гарантю демократ. Бльше того, за незбалансовано системи стримувань i противаг жорсткий подл влади може спричинити протистояння глок влади. Особливо гостроти протистояння законодавчо та очолювано главою держави виконавчо глок влади набува за президентсько та змшано форм республканського правлння у пероди так званого роздленого правлння,

коли президент i парламентська бльшсть представляють рзн партйно-полтичн сили. Не можна не згадати й так полтичн системи, як функцонують в умовах дност влади. У цих системах владапереважно виконавча зосереджена в одних рукахполтично парт, вонно елти тощо пдпорядкову соб вс нш глки, як дють формально. Це можливо за тоталтарних або жорстких авторитарних режимвфашистськ, вонн диктатури, абсолютн деспотичн монарх тощо. сну, також, суспльно-полтична течя, яка взагал заперечу

будь-яку форму полтично, економчно духовно влади анархзм. Вн не визна державу як форму органзац суспльства, обстою нчим не обмежену свободу людини як самоцль. Невизнання анархзмом полтично влади як важливого необхдного нституту суспльного життя неминуче призводить до заперечення влади загалом демократичних форм реалзац, зокрема. Однак анархзм спродукував деяк актуальн навть для сьогодення де, заперечуючи деспотизм, культ одноосбного

правлння, пригнчення особистост, обстоюючи деал взамодопомоги й солдарност людей, регулюючи можливост самоорганзац саморегуляц тощо. Пдсумовуючи все вищесказане можна зробити висновок про снування механзмв реалзац полтично влади, як повинн виконуватись, скажмо так, в деальнй держав, а саме а забезпечення законних прав громадян, х конституцйних свобод б утвердження права як стрижня суспльних вдносин вмння пдкорятися йому членв того ж суспльства в виконання функцй розбудови держави господарських, культурних,

соцальних та н Отже, ефективнсть державно влади залежить не тльки вд подлу, а й вд багатьох нших елементв механзму здйснення влади, як у свой сукупност характеризуються поняттям форма держави. Органзаця державно влади в Укран За конституцйним визначенням Украна суверенна незалежна, демократична, соцальна, правова державаст. 1. Демократичний характер укрансько держави конституцйно закрплються через республканську форму правлння

i принципи народного суверентету Украна pecпyблiкoю. Hociм суверентету i диним джерелом влади в Укран народ ст. 5 та подлу владиДержавна влада в Укран здйснються на засадах подлу на законодавчу, виконавчу та судову ст. 6. Вищими органами державно влади в Укран глава держави Президент, загальнонацональний представницький орган законодавчо влади

Верховна Рада, колегальний орган виконавчо влади Кабнет Мнстрв i вищ суди Конституцйний Суд, Верховний Суд i Вищий Господарський Суд. Форму державного правлння в Укран Конституця визнача як республканську. Форма республканського правлння в Конституц не визначаться. Висновок про не можна зробити на основ аналзу повноважень вищих органв державно

влади та х спввдношення, передусм стосовно тако важливо ознаки форми держави, як cпociб формування i функцонування уряду. Щодо способу формування i функцонування уряду Украна в роки незалежност еволюцонувала спочатку вд парламентарно-президентсько до президентсько, а потм до президентсько-парламентарно форми правлння. Якщо в перш роки незалежност основний склад уряду визначався парламентом, то

Конституцйний Договр мж Верховною Радою та Президентом вд 8 червня 1995 р. запровадив президентську форму республканського правлння, проголосивши Президента главою держави i главою державно виконавчо влади Украниголовна ознака президентсько республки й визначивши, що вн як глава державно виконавчо влади здйсню цю владу через очолюваний ним Уряд Кабнет Мнстрв Украни та систему центральних i мсцевих органв державно виконавчо влади ст.

19 i признача Прем р-мнстра Украни, форму новий склад Уряду Украни Кабнет Мнстрв Украни ст. 22. Згдно з чинною Конституцю, Президент Украни главою держави ст. 102 i не тльки признача за згодою Верховно Ради Украни Премр-мнстра Украни припиня повноваження Премр-мнстра Украни та прийма ршення про його вдставку ст.

106, ч. 9, а й признача за поданням Премр-мнстра Украни членв Кабнету Мнстрв Украни, кервникв нших центральних органв виконавчо влади, а також голв мсцевих державних адмнстрацй та припиня хн повноваження на цих посадах ст.106, ч. 10, утворю, реорганзову та лквдову за поданням Премр-мнстра Украни мнстерства та нш центральн органи виконавчо влади ст.

106, ч. 15. Так повноваження Президента свдчать про те, що вн фактично главою державно виконавчо влади, хоча формально Конституця цього не визна. Реально в Укран icнy дуалзм виконавчо влади, який виявляться у подл мж Президентом i Премр-мнстром за домнуючо рол глави держави. За Конституцю, диним органом законодавчо влади в Укран парламент

Верховна Рада Украни ст. 75. До повноважень Верховно Ради щодо формування i функцонування уряду належать розгляд i прийняття ршення щодо схвалення Програми дяльност Кабнету Мнстрв Украни, надання згоди на призначення Президентом Украни Премр-мнстра Украни, здйснення контролю за дяльнстю Кабнету Мнстрв Украни ст. 85, ч. 11, 12, 13. Верховна

Рада також може розглянути питання про вдповдальнсть Кабнету Miнiстрв Украни та прийняти резолюцю недоври Кабнетов Мнстрв Украни ст. 87, а прийняття Верховною Радою Украни резолюц недоври Кабнетов Мнстрв Украни ма наслдком вдставку Кабнету Мнстрв Украни ст. 115. Такий розподл повноважень щодо

Кабнету Мнстрв мж Президентом i Верховною Радою, за якого уряд формуться главою держави, а участь парламенту в цьому пpoцeci зводиться до надання згоди на призначення Президентом Премр-мнстра, визнача впроваджену в Укран форму державного правлння як змшану, причому саме як президентсько-парламентарну, а не навпаки парламентарно-президентську. Вдповдно до ц форми правлння в Укран впроваджена подвйна полтична вдповдальнсть уряду

Кабнет Мнстрв несе полтичну вдповдальнсть i перед Президентом, i перед Верховною Радою, як можуть вдправити його у вдставку. Проте Президент няким чином не вдповда за д виконавчо влади, оскльки формально не визнаться главою, а Кабнет Miнicтpiв не ма няких засобв впливу на Верховну Раду, оскльки формуться позапарламентським шляхом i не спираться на партйну бльшсть у парламент.

Це спричинило нестабльнсть уряду, яка виявилася, зокрема, в тому, що за роки незалежност в Укран д вже девятий за складом уряд. Впроваджуючи президентсько-парламентарну форму правлнння, в Укран не вдалося реалзувати основну перевагу забезпечення стабльност уряду. Завдяки змшанй форм правлння Президент Украни ма досить широк повноваження. Окрм наявних у глави держави в президентськй республц повноважень,

Конституця надала йому право законодавчо нцативи у Верховнй рад, причому законопроекти, визначен Президентом Украни як невдкладн, розглядаються Верховною Радою Украни позачергово ст. 93, а також право розпуску парламенту Президент Украни може достроково припинити повноваження

Верховно Ради Украни, якщо протягом тридцяти днв одн чергово ceci пленарн засдання не можуть розпочатися ст. 90. Органзаця державно влади в Укран нин нагаду ситуацю, описану росйським конституцоналстом С. Ю. Кашкним У бльшост кран, як скинули в недавньому минулому тоталтарн режими Португаля, Польща, Болгаря, Хорватя, Словеня, Македоня, встановилася змшана республканська форма правлння, за яко уряд спираться на парламентську бльшсть, а всенародно обраний президент, який нердко харизматичним

лдером нац, тобто маючи загальновизнану популярнсть i народну довру, не втручаючись у поточне управлння, спрямову полтичний курс. А коли з ясовуться, що цей курс нкчемним, то причина, як виявляться, не в президент, а в поганому проведенн цього курсу урядом. Становище в Укран вдрзняться вд описано ситуац не в кращий бк, тому що уряд в нй не спираться на парламентську бльшсть, а це лише додатково погршу умови його функцонування.

Чтко визначено i стабльно бльшост у Верховнй Рад взагал нема, що повязано з умовами формування та функцонування. Оскльки представлен у Верховнй Рад полтичн парт не беруть участ у створенн уряду, який формуться позапарламентським шляхом, то м нема потреби об днуватися в бльшсть з метою створення урядово коалц, на яку мг би спиратися Кабнет Мнстрв. Створення стйко та ефективно дючо бльшост у Верховнй Рад утруднються також порядком формування.

За чинним виборчим законодавством одна половина з 450 народних депутатв обираться в одномандатних виборчих округах за мажоритарною системою вдносно бльшост, а друга у диному загальнодержавному багатомандатному виборчому окруз за пропорцйною системою. Такий порядок трапляться в демократичних державах. На вдмну вд нших держав в Укран народн депутати, обран в одномандатних виборчих округах за мажоритарною системою, не звязан у Верховнй Рад н партйною, н фракцйною дисциплною, поводяться там на власний розсуд

i вдстоюють не стльки суспльн, скльки вузькогрупов й персональн нтереси. Не краще стоть справа i з тими народними депутатами, як обран до Верховно Ради за партйними списками. Хоч потрапили вони до парламенту завдяки партям, проте не несуть няко вдповдальност н перед самими партями, н перед хнми парламентськими фракцями i можуть вльно переходити з одн фракц в ншу, шукаючи вигоди. Така практика неприйнятна для демократичних держав, у деяких з них

в раз залишення партйно фракц обраний за партйним списком депутат втрача мандат. Навть депутати-мажоритарники там звязан партйною дисциплною, бо без партйно пдтримки вони мали б незначн шанси перемогти на виборах i нчого б не змогли виршувати в самому парламент. Парламент, депутати якого не звязан партйною дисциплною, поднанням рзноспрямованих групових i персональних нтересв i вдстою не стльки загальнонацональн, скльки групов нтереси.

Вн некерованим i фактично неструктурованим. У ньому важко сформувати постйну бльшсть, тому ршення приймаються ситуативною бльшстю. Кервництво фракцй ста заручником членв фракцй, оскльки т можуть вльно x залишати, ставлячи пд загрозу саме снування фракц. Органзаця державно влади в Укран, особливо законодавчо глки, потребу серйозного вдосконалення. Важливим кроком у цьому напрям було б формування Кабнету

Мнстрв на основ парламентсько бльшост, що надавало б сенсу створенню. Необхднсть створення бльшост й забезпечення стабльност уряду, у свою чергу, вимагатиме посилення партйно-полтично структурованост парламенту, а у звязку з цим змн у виборчому законодавств, наймоврншим варантом яких перехд до суто пропорцйно виборчо системи. Можна буде очкувати змн у бк парламентарно форми правлння. Однак сам по соб так змни не гарантуватимуть пдвищення ефективност державно влади.

Важливе значення тут матимуть навть найдрбнш детал механзму здйснення державно влади, у тому числ виборчо системи. За формою державного устрою Украна унтарною Державою. Систему адмнстративно-територального устрою складають Автономна Республка Крим, област, райони, мста, райони в мстах, селища й села. Мста Кив та Севастополь мають спецальний статус, який визначаться законами

Украни. Автономна Республка Крим невд мною складовою Украни i в межах повноважень, визначених Конституцю Украни, виршу питання, що належать до вдання. АРК ма власну Конституцю, яку прийма Верховна Рада АРК та затверджу Верховна Рада Украни. Нормативно-правов акти Верховно

Ради АРК та ршення Мнстрв АРК не можуть суперечити Конституц i законам Украни та приймаються вдповдно до Конституц Украни, законв Украни, актв Президента Украни i кабнету Мнстрв Украни та на x виконання. Кивський нацональний унверситет м. Тараса Шевченка Бологчний факультет Реферат на тему

Принципи подлу Влади, його необхднсть механзм реалзац Студент курсу Група бохм Фролов Артем Кив 2002 Змст . Сутнсть види влади 1. Характеристика основних видв влади 2. Полтична влада а Поняття полтично влади б Форми та механзм полтично влади в Аксоми державно влади, як найважлившо форми полтично влади г

Основн особливост полтично влади д Ресурси й легтимнсть полтично влади 3. Концепц влади . Подл державно влади . Органзаця державно влади в Укран Використана лтература 1.Конституця Украни, К 1996. 2.Ладиченко В. В. Подл влади Теоря i практика. К 1998. 3.Рябов С. Г. Державна влада проблеми авторитету й легтимност

К 1996. 4.Журнал Зеркало недели 5. Шаповал В. М. Вищ органи сучасно держави. Порвняльний аналз. К 1995. 6.Шаповал В. М. Президент у механзм здйснення державно влади. К 1995. 7. Джерела Internet



Не сдавайте скачаную работу преподавателю!
Данный реферат Вы можете использовать для подготовки курсовых проектов.

Доработать Узнать цену написания по вашей теме
Поделись с друзьями, за репост + 100 мильонов к студенческой карме :

Пишем реферат самостоятельно:
! Как писать рефераты
Практические рекомендации по написанию студенческих рефератов.
! План реферата Краткий список разделов, отражающий структура и порядок работы над будующим рефератом.
! Введение реферата Вводная часть работы, в которой отражается цель и обозначается список задач.
! Заключение реферата В заключении подводятся итоги, описывается была ли достигнута поставленная цель, каковы результаты.
! Оформление рефератов Методические рекомендации по грамотному оформлению работы по ГОСТ.

Читайте также:
Виды рефератов Какими бывают рефераты по своему назначению и структуре.

Сейчас смотрят :

Реферат А. М. Бойко, доктор пед наук, проф
Реферат Roger And Me Essay Research Paper
Реферат А. И. Солженицын «Один день Ивана Денисовича», «Матренин двор». Г. Н. Владимов «Верный Руслан»
Реферат А. В. Гулыга перевод Б. А
Реферат А. Н. Толстой «Сорочьи сказки». Н. Д. Телешов «Крупеничка»
Реферат А. П. Чехов Из письма Имя Антона Павловича Чехова завершает список писателей, сегодня называемых классиками, писателей второй половины ХІХ века. Идействительно, Антону Чехову в год смерти И. С. Тургенева было 23 г
Реферат А. В. Ахутин. Поворотные времена
Реферат А. С. Сенаторова Сердечная недостаточность у детей
Реферат А. П. Мулукаев Взаимоотношение республиканского бюджета рсо-а с агропромышленным комплексом
Реферат А. С. Пушкин стал символом своей эпохи, когда произошёл стремительный взлёт в культурном развитии России. Время Пушкина называют "Золотым веком" русской культуры. Впервые десятилетия века ведущим жанром в русской
Реферат А. Леонтьев. Деятельность. Сознание. Личность
Реферат А. П. Гусак андрій Петрович Гусак
Реферат А. А. Фет Детские годы
Реферат А. Сайбединов Главная ошибка современной школы или размышления учителя на пороге первого сентября
Реферат А. З. Синельников Князь Андрей Боголюбский