Реферат по предмету "Иностранные языки"

Узнать цену реферата по вашей теме


Карпатский экономический район (Укр.)

Екологчн проблеми розвитку розмщення продуктивних сил Карпатського економчного району. Вступ. На всх етапах розвитку суспльства виробництво матеральних благ процесом взамод людей природи. В умовах науково-технчного прогресу очевидним посилення взамод взамозалежност матерального виробництва природи. Подальший розвиток продуктивних сил неминуче повязаний з включенням у господарський обг дедал бльшо клькост природних ресурсв збльшення навантаження на навколишн середовище.


Використання природних багатств повнстю залежить вд рвня розвитку продуктивних сил , навпаки, наявнсть вдповдних природних умов ресурсв стотно вплива на розвиток продуктивних сил, прискорюючи або сповльнюючи динамку х. Украна належить до кран з високим рвнем негативних екологчних наслдкв виробничо дяльност, у звязку з чим проблема охорони навколишнього середовища рацонального використання природних ресурсв набува першорядного значення. 1. Функцонально-територальна структура та економчний потенцал району.


У територальнй структур Карпатського району видляють два внутршньообласних райони Пдкарпатський нафта, газ, срка, калйн добрива, продукця деревообробки, санаторно-курортне господарство Пвнчний видобуток камяного вуглля, харчова легка промисловсть. Головн економчн центри Льввського Пдкарпаття Дрогобич машинобудування, деревообробна, легка промисловсть, Стрий машинобудування, харчова деревообробна промисловсть,


Борислав видобуток нафти, легка хмчна промисловсть. Новий Роздол виробництво срки центри Льввсько пвноч Червоноград видобуток камяного вуглля, легка промисловсть, Сокаль хмчна промисловсть, Добротвр електроенергетика. У цих районах формуються вузли Дрогобицько-Бориславський


Червоноградсько-Сокальський. У центральнй частин област сформувався великий Льввський економчний вузол, який провдним у функцонально-територальнй структур машинобудування, харчова легка промисловсть. Його територя це мста селища мського типу Красне, Камянка-Бузька, Жовква, вано-Франкове, Городок, Руд-ки, Миколав. Площа 56,6 тис. км2. Населення 6460,3 тис. чол.


Склад Льввська, вано-Франквська, Закарпатська Чернвецька област див. картосхему на с. 320. Льввська область займа 21,8 тис. км2, тут прожива 2754 тис. чол в вано-Франквськй вдповдно 13,9 тис. км2, 1431 тис. чол у Закарпатськй 12,8 тис. км2, 1258 тис. чол. Чернвецькй 8,1 тис. км2, 938 тис. чол.9, стор. 248 Територя району включа Карпати, Передкарпаття,


Закарпаття. Карпатський економчний район розташований близько до центра вропи, на меж Схдно Середньо частин. З пвденного заходу на пвнчний схд район, зокрема м. Львв, перетина Головний вропейський Вододл. Природно-географчне положення Карпатського району характеризуться пограничнстю, перехднстю природного середовища одного типу в нший. Для Карпатського району важливим його еколого-географчне розташування в зон захдного перенесення повтряних


мас з Атлантики до Схдно вропи, як несуть отруйн викиди теплових електростанцй, хмчних металургйних пдпримств з Захдно- Середньовропейського простору. Район займа вигдне транспортно-географчне положення лежить на перехрест мжнародних залзничних, трубопровдних та електричних артерй залзниць Кив Львв Прага, Кив Львв Кракв, Варшава Перемишль Львв Бухарест газопроводв


Уренгой Помари Ужгород, Оренбург Захдний кордон ЛЕП Внниця Альбертрша. Карпатський район густонаселений у Льввськй област 126,3, Чернвецькй 115,9, вано-Франквськй 103,0 в Закарпатськй 98,3 чол.км2. У всх областях, крм Льввсько, переважа сльське населення. У район бльш висока, нж загалом в Укран 86 чол.км2, густота населення.


Найвища вона в Пдкар-патт та рвнинному Закарпатт понад 90 чол.км2, найменша в грськй частин Карпат менше нж 20 чол.км2. Це повязано як з сторю освоння заселення територ, так з впливом природних умов. У Карпатському район розвинена субурбанзаця, повязана з наближенням сльських поселень до мст, добре впорядкованою транспортною мережею. Для всх областей району характерн нтенсивн маятников мграц у них бере участь понад 25 усього працездатного сльського населення.


Львв, посдаючи за чисельнстю населення сьоме мсце в Укран, вийшов на трет мсце псля Кива Харкова за клькстю маятникових мгрантв понад 100 тис. чол. щодня. Карпатський район багатий на трудов ресурси, що полегшу ндустралзацю територ стимулю розвиток трудомстких галузей промисловост сльського господарства. Тут вирощують зернов технчн культури пшеницю, жито, ячмнь, гречку, цукров буряки, розводять велику дрбну рогату худобу, свиней, у тому числ займаються килимарством,


художнм вишиванням, обробкою металу шкри, деревини, художньою рзьбою на дерев. У повонний перод значного розвитку набули машинобудування, хмчна ндустря, грничодобувна промисловсть, ндустральне будвництво. Територально-господарський комплекс Карпатського району ма складну галузеву функцонально-компонентну структури. Вн складаться з всьмох взамоповязаних мжгалузевих територальних комплексв


МТК паливно-енергетичного, машинобудвного, хмчно ндустр, лсовиробничого, ндустрально- будвельного, агропромислового, рекреацйного, транспортного. Бльшсть МТК розвиваються на основ трудових природних ресурсв району повнстю чи окремими галузями характеризують його мсце в територальному подл та нтеграц прац. Найбльш розвинен в Карпатському економчному район машинобудування, харчова, лсова деревообробна промисловсть, промисловсть будвельних матералв. Зовсм не розвинена рибна промисловсть.


Дуже мало розвинена чорна металургя та електроенергетика. 9, стор. 249 До паливно-енергетичного комплексу належить видобуток виробництво палива камяного бурого вуглля, нафти нафтопродуктв, попутного природного газу, електроенерг, в основному на теплових електростанцях. Видобуток камяного вуглля сконцентрований у Льввсько-Во-линському басейн, розвиток якого почався у повонний перод.


Тепер за рк видобувають майже 15 млн т енергетичного вуглля. Бльше нж половина камяного вуглля збагачуться Червоноград. Буре вуглля видобуваться тльки в Закарпатт с. льниця ршавського району. Традицйними галузями комплексу нафтова газова промисловсть Прикарпаття. Останнм часом видобуток нафти газу помтно знизився внаслдок вичерпання розвданих ресурсв.


Дють нафтопереробн потужност в Дрогобич, Надврнй, Львов. Головн центри видобутку й акумуляц природного привзного газу Да-шава, Рудка, Угорське, Бльче Льввська обл Провдна галузь комплексу електроенергетика, представлена великими Бурштинською 2,4 млн кВт, Добротврською 660 тис. кВт ДРЕС рядом малих ГЕС ТЕЦ. Теплов електростанц працюють в основному на вуглл, яке видобувають у


Льввсько-волинському район. Електростанц обднан в систему Льввенерго. Важливою роль захдноукрансько розподльно пдстанц у мждержавнй енергосистем Мир бля м. Ходорова Льввсько обл На меж Чернвецько Хмельницько областей побудована Днстровська ГЕС. Обслуговуючими галузями в комплекс виробництво ремонт грничовидобувного й енергетичного обладнання у Дрогобич,


Чер-воноград, Львов. Територальна структура комплексу представлена Прикарпатським нафтогазоенергетичним, Льввсько-волинським вугльно-енергетичним районами рядом енергетичних центрв. Машинобудвний комплекс це приладобудування, виробництво телевзйно технки, електроламп радоелектронно, медично апаратури, верстатв з програмним управлнням, металорзальних нструментв. Вн орнтуться на квалфковану робочу силу й наукову нфраструктуру


Львова зосереджений переважно в обласних центрах. Розвинене транспортне, пдйомно-транспортне машинобудування, ремонт транспортно технки, виробництво автобусв, автонавантажувачв, мопедв, вантажних конверв у Львов, автокранв у Дрогобич з орнтацю на кооперативн звязки з ншими районами зарубжними кранами. У тсному звязку з АПК району розвиваться сльськогосподарське машинобудування у Львов, Коломи. 9, стор. 243 У територальнй структур комплексу видляються машинобудвн центри вс обласн


центри, а також Дрогобич, Коломия, Мукачеве. Комплекс хмчно ндустр це переважно галуз грничо хм виробництво природно срки в Новому Роздол Новояворвську, видобуток калйних кухонних солей у Калуш, Стебнику, Солот-вин. До основно хм, яка грунтуться на мсцевй привзнй сировин, належить виробництво срчано кислоти у Новому Роздол, калйних у Калуш, Стебнику, комплексних добрив у Новому Роздол. Розвиваться хмя органчного синтезу виробництво штучних волокон у


Сокал, технчного вуглецю у Дашав, тонкого хмчного синтезу в вано-Франквську, полетилену у Калуш. Сировина для виготовлення полетилену надходить до Калуша ети-ленопроводом з Угорщини. Розвинен хмко-фармацевтична промисловсть у Львов, виробництво лакв фарб у Львов, Борислав, нетканих матералв у Борислав. Комплекс хмчно ндустр подну деяк виробництва з ншими


МТК агропромисловими виробництво мндобрив, лсопромисловими лсохмя, ндустрально-будвельними виробництво лакв, фарб. У перспектив можливий розвиток на баз ресурсв мсцево сировини грничо-хмчно та основно хм освоння великого Марково-Розсльнянського родовища калйних солей, Гуменецького родовища природно срки розширення виробництв побутово хм, хм-ко-фармацевтичних та мнеральних добрив. У район недостатньо розвинене хмчне машинобудування та ндустральна нфраструктура комплексу.


Лсовиробничий комплекс спецалзуться в основному на виробництв меблв. З цю галуззю тсно повязан лсопильне виробництво, виготовлення чорнових чистих меблевих заготовок, фанери, деревно-стружкових волокнистих плит, картону, паперового пластику, синтетичних смол, фурнтури. Великими центрами целюлозно-паперово промисловост Жи-дачв, Рахв лсохм Свалява, Великий Бичкв, Перечин.


Дють ремонтн пдпримства у Калуш, Тереслав. Висококвалфкован кадри готують у Львов у лсотехнчному нститут. Головн райони комплексу в вано-Франквську, Жидачев, Чернвцях, Ужгород, Мукачевому, Дрогобич, Сваляв, Надврнй. Найбльшими центрами деревообробно промисловост Львв виробництво меблв, фанери, паперового пластику, вано-


Франквськ мебл та н. В нтегральному АПК розвинен спецалзован комплекси а рослинницького напряму цукробуряковий, виноградно-виноробний, спиртогорлчаний, плодоовоче-переробний та н. б тваринницького напряму мясоперероб-ний, молокопереробний, птахопромисловий. У тсному звязку з деякими з цих комплексв розвиваються галуз легко промисловост текстильна, швейна, трикотажна, взуттва, як орнтуються на мсцев трудов ресурси, споживача частково на привзну сировину та напвфабрикати. Найбльшу земельну площу ма


Льввська область табл. 1, на яку припада найбльша площа рлл сножатей, найменшу Чернвецька область, що ма найменшу площу сножатей. 9, стор. 252 Базовим в АПК багатогалузеве сльськогосподарське виробництво з добре сформованими зонами спецалзац лсостеповою зернове господарство, мясне молочне скотарство, свинарство, птахвництво карпатською з пдзолами а передгрською передкарпатською льонарство, картоплярство, молочно-мясне тваринництво, овочвництво б


передгрською закарпатською виноградарство, садвництво, тютюнництво, молочно-мясне скотарство птахвництво. 2. Запаси, розмщення та економчна оцнка ресурсв. Район характеризуться строкатстю природних умов ресурсв. Грська частина Укранських Карпат належить до пвденно пвденно-захдно територ району. Через зручн перевали грських масивв прокладен залзниц шосейн дороги, за допомогою яких здйснюються внутршньорайонн транспортно-економчн звязки, а також з


Чехю, Словаччиною, Угорщиною та ншими кранами. Пвнчну частину Карпатського району займа рвнинне Передкарпаття, частина Волино-Подльсько височини, Розточчя, Мале Полсся, Закарпатська область, велика частина яко зосереджена в Укранських Карпатах. Район видляться теплим, помрно вологим клматом, у ньому не бува посух. Його рунтовий покрив дуже рзномантний переважають ср й лсов грунти та опдзолен чорноземи на


Волин-сько-Подльськй височин, дерново-пдзолист поверхнево-оглен у Прикарпатт, бур лсов у грських районах Карпат тощо. Карпатський район ма значн поклади мнерально-сировинних ресурсв. У Прикарпатт розташован велик поклади срки, калйно кухонно сол, як мають державне значення, мнеральних вод у Карпатах, деяких мнеральних будвельних матералв.


Мжрайонне значення мають лсов ресурси, камяне вуглля, природний газ. У територальнй структур корисних копалин видляються одна зона, два райони ряд кущв. Основною Прикарпатська полком-понентна зона з кущами Бориславсько-Стебницьким нафта, попутний природний газ, озокерит, калйн сол, розсоли, Калусько-Долинським нафта, попутний газ, калйн магнв сол, розсоли,


Надврнянським нафта, озокерит, кухонна сль, менилтов сланц, Миколаво-Роздольським срка, цементний вапняк, склян формувальн пски, цегляна глина, Яворвським срка, сировина для виробництва цегли, Скитським вапняк, фосфорити. На пвденних макросхилах Карпат в передгр видляються Закарпатський полкомпонентний район з кущами Берегово-


Бганським алунти, барит, перлт, каолн, мнеральн фарби, Рахвсько-Солотвинським кухонна сль, мармур, доломт, Ужгородсько-Свалявським мармур, андезит, Вишквським ртутна сировина, андезит. У район родовища мнеральних фарб ршавське, бентонту Горбське, золота Мужвське тощо. На заход знаходиться


Львв-сько-Волинський монокомпонентний район камяне вуглля. Лсов ресурси це запаси деревини, лсов ягоди чорниця, малина, ожина, гриби, мисливська фауна. Основн запаси деревини зосереджен в Карпатах. Лси високопродуктивн, про що свдчить прирст на 1 га. На хвойн лси припада 54 загального запасу деревини сосна 35 , ялина 16, ялиця 3 . Майже 40 запасв деревини становлять твердолистян поро-


ДИ дуб високостовбурний 18 , дуб низькостовбурний 4, бук 13, граб 2 . Хвойн породи зосереджен на Полсс сосна та в Карпатах ялина, ялиця, дуб переважа на Полсс в Лсостепу, бук у Захднй частин Украни. Водн ресурси району це поверхнев води рчок, озер, водосховищ пдземно води. Найбльш водоносними рчками Днстер, Тиса, Прут, як використовуються для водопостачання населених пунктв, виробництва електроенерг найбльш


ГЕС у Карпатах Теребля-Рцька, на Днстр Днстровська, частково для судноплавства Днстер лсосплаву Черемош. Пдземн води району прсн основне джерело водопостачання мст, у тому числ термальн м. Мукачеве в Закарпатт мнеральн Трускавець, Схдниця, Свалява, Кваси, Моршин, Олесько та н Мнеральн води, особливо ункальна Нафтуся, основним рекреацйним ресурсом району. До них належать також лкувальн гряз с.


Черче вано-Франквсько обл Незважаючи на вичерпання природно-ресурсно бази внаслдок несистемно експлуатац у минулому, вона за рзномантнстю свох складових частин, ункальнстю мнеральних вод, озокериту, срки тощо навть за запасами становить важливу матеральну основу подальшого прогресивного розвитку соцально-екологчного комплексу Карпатського району. Теплий помрно-континентальний клмат сприя вирощуванню раннх сльськогосподарських культур, садвництву, виноградарству. Тривалсть сонячного сяйва 2100 год на рк створю умови для дозрвання


високояксних фруктових, виноградних городнх плодв. Густа рчкова мережа забезпечу район водними та енергетичними ресурсами. Рзномантн корисн копалини, горюч гази, нафта, срка, калйн та камян сол, вуглля дали можливсть розвивати обробн галуз промисловост, а гряз, мнеральн води, озокерит створити курорти Трускавець Моршин, Немирв, Яремча, Свалява, Мжгря,


Схдниця, Грська Тиса та н. 5, стор. 48 Великим багатством видв вдзначаться рослинний тваринний свт Карпатського регону близько 2О тис. видв рослин майже 35 тис. видв тварин. Внаслдок антропогенного впливу на природний комплекс змнються видовий склад як рослин, так тварин. Для збереження усього видового складу флори та фауни створюються заповдн територ. 3. Проблеми природовикористання. Особливо актуальною проблемою


Украни охорона водних ресурсв. У розрахунку на одного жителя припада 1000 м3 води мсцевого стоку на рк, але забезпечення неоднакове в рзних частинах крани. Так, у Захднй економчнй зон воно у 7 разв вище, нж у Пвденнй, та у 3 рази вище, нж у Схднй. З урахуванням транзитного стоку Дунай, Днпро, Сверський Донець середн забезпечення водою становить 3500 м3 на одного жителя.


7, стор. 24 Ресурси пдземних вод становлять 5,6 км3 концентруються у Захднй 2,3 км3 та Схднй 2,4 км3 економчних зонах. Забезпечення населення промисловост прсною водою здйснються в основному завдяки забору води з рчок, яких близько 73 тис. На територ Украни переважають невелик рчки, лише близько 130 з них мають довжину понад 100 км. з загального обсягу стоку, який становить 210 км3 води, на рчний стк басейну


Днпра припада 53,3 км3, Днстра 8,7, Сверського Днця 5, Пвденного Бугу 3,4 км3. У межах Украни протка Дунай на 174-клометровй длянц, який да в середньому 123 км3 рчного стоку. На решту басейнв рчок припада трохи бльше нж 16 км3. 3, стор. 148 Значн запаси води зосереджен в озерах лиманах всього 11 км3, з них прсно води 2,5 км3. Разом з тим в областях Захдно економчно зони споживання води було на низькому рвн 0,1 0,3 млн м3 на


рк, або в 20 40 разв менше, нж у Схднй та Пвденнй економчних зонах. нтенсивне ведення сльського господарства на основ методв водно та хмчно мелорац останнми роками значно погршило баланс гумусу, особливо в чорноземних грунтах, пдвищилась концентраця шкдливих хмчних продуктв, збльшилася засоленсть кислотнсть грунтв, порушилися водний повтряний режими. У звязку з цим особливо актуальност набули проблеми розвитку аграрно науки, особливо нових технологй обробтку грунту вирощування сльськогосподарських культур з метою збльшення


потужност родючост грунту. При виршенн ц проблеми слд враховувати, що в Укран значна частина родючого гумусового шару щороку втрачаться через водну та втрову ерозю. Найбльшо шкоди водна ерозя завда в Карпатах, на Подльськй, Приднпровськй та Середньо-руськй височинах, Донецькому кряж та в Кримських горах. Значно шкоди якост грунтв завда невмле використання мнеральних добрив, гербцидв, пестицидв


та нших хмчних речовин з великою токсичнстю, що вплива як на грунти, так на флору, фауну людину. Шкоди завда також повльне вдтворення, а в деяких областях свдоме знищення полезахисних смуг. Пвнчна, захдна та центральна частини Украни зайнят грунтами з пдвищеною кислотнстю, як потребують вапнування 9,8 млн га. Фактично вапнування проведено на площ 1,2 1,4 млн га. На 1 га необхдно вносити до 5,8 т вапна. На цукрових заводах нагромадилося до 50 млн т вдходв, як мстять


вапняк карбонат, його можна використати для вапнування грунтв. 10, стор. 85 Непродумана система внесення мнеральних добрив та нших хмчних речовин призвела до того, що у грунтах сконцентрувалися шкдлив речовини, як переходять у сльськогосподарськ продукти залишкова кльксть гербцидв, нтратн форми азоту, що негативно вплива на органзм людини. Вдомо, що онкологчн захворювання на 80 повязан з забрудненням навколишнього середовища.


4. Охорона та вдтворення природно-ресурсного потенцалу. Потребують уваги питання охорони ункальних лсових ресурсв Карпат, здйснення протиерозйних заходв, регулювання стоку карпатських рчок, як затоплюють у перод повеней значн передгрськ територ. Необхдно вжити дйових заходв щодо усунення промислових викидв у повтряний водний басейни, передусм у районах розмщення грничо-хмчних виробництв цементно промисловост.


В звязку з приватизацю пдпримств потрбно виршити питання про охорону природи в цьому район. Проблема економки поляга в замн застарлих технологй у промисловост, сльському господарств. Створення фермерських господарств потребу вд фермера вдповдальност за деградацю земельно длянки. Заслугову на увагу в Карпатському район дослдження регональних особливостей продуктивних маятникових мграцй, що набува великого державного значення. Суспльн та особист втрати повязан з ними, настльки вагомими,


що дають змогу порушувати питання про потребу державного планування цього процесу й управлння ним. Важливими проблеми мсцевого самоврядування та фнансово самостйност регонв. Охорона рацональне використання земель повязан з створенням полезахисних смуг, лсових насаджень, терасуванням крутих схилв, спорудженням гдротехнчних протиерозйних, проти-селевих, протизсувних обктв, рекультивацю земель, застосуванням нових методв обробтку грунту, мелорацю.


Зрозумло, що ц види робт враховуються при розробц заходв вони мають бути рзними для кожного з регонв Украни. Захист лсових ресурсв не тльки не втратив сво актуальност, а, навпаки, останнм часом набув особливого значення. Лси виконують багато функцй, тому хн масиви треба, з одного боку, охороняти рацонально використовувати, а з другого розширювати полпшувати видовий склад. Лси дають цнний матерал для рзних галузей промисловост, мають протиерозйне, клматичне, сантарно-оздоровче,


природоохоронне значення. Площа пд лсами займа близько 9 млн га, що становить 14 вс площ Украни. У захднй пвнчнй частинах крани частка площ пд лсами досяга 20 40 , у Карпатах понад 40, на Полсс понад 25 . У Криму лсистсть становить 10 , у Степу 4 .8, стор. 79 Лсосмуги та лсов масиви мають важливе рунтозахисне, водо-акумулятивне, противтрове значення, а також мсцем гнздування птахв розмноження диких тварин, тому х необхдно постйно вдтворювати.


За пслявонн роки залснено близько 4,5 млн га, або майже половину лсопокритих площ, як необхдно надал розширювати, доввши до 20 вс територ Украни. Роль лсу не обмежуться лише тим значенням, про яке йшлося вище. Вн очища повтря, акумулю воду, рвномрно розподля поверхневий стк, захища крут схили ярв, балок, гр вд розмивання, ма рекреацйне значення. Захист лсв поляга у рацональному використанн деревини. Украна забезпечу себе деревиною на 25 , тому рацональне використання лсових масивв ма виняткове значення.


Необхдно не стльки нарощувати лсозаготвл, скльки збльшити глибину переробки. В Укран корисно використовуться деревини не бльш як на ЗО , а решта йде у вдходи. Збльшення виходу виробв з т само клькост деревини рвнозначне додатковй клькост лсозаготвель. Отже, звичайний резерв економ деревини повязаний з рацональним використанням заготовленого лсу. Велике значення ма захист лсу вд шкдникв, пожеж, хвороб.


Необхдно активзувати лсовдновлення, що дасть змогу у перспектив збльшити обсяг лсозаготвель. 5. Регональн особливост антропогенного впливу на навколишн середовище та шляхи подолання цих негативних наслдкв. Проблема охорони навколишнього середовища зумовлена сторичними та екологчними факторами розвитку економки. Так, займаючи 2,7 територ колишнього СРСР, Украна мала понад 18 усього населення, виробляла близько 20 промислово та 25 сльськогосподарсько продукц.


Така висока концентраця населення та промислового виробництва значно впливала на навколишн середовище, а, враховуючи нервномрнсть розселення та промислового виробництва на територ Украни, в окремих регонах такий вплив створював дуже напружену екологчну ситуацю. 5, стор. 216 Екологчне напруження зумовлено розмщенням у цих регонах потужних хмчних та нафтохмчних виробництв. У деяких районах вано-Франквсько област рвень забруднення навколишнього середовища досить


високий внаслдок розмщення в них великих обктв електроенергетики теплов та атомн електростанц. Регонами, як належать до екологчно напружених, Прикарпаття Чернвецька, вано-Франквська област. Висока територальна концентраця великих промислових пдпримств призводить до пдвищення викидв у повтря шкдливих хмчних речовин. Охорона атмосферного повтря забезпечуться насамперед спорудженням газопиловловних обктв, застосуванням


маловдходних технологй, утилзацю шкдливих речовин тепла. Найбльшими забруднювачами пдпримства хмчно, нафтохмчно, металургйно, електроенергетично промисловост. Проблема очищення атмосферного повтря й надал залишаться невиршеною. Дос в атмосферу викидаться багато окислв азоту, срчистого ангдриду, як випадають у вигляд кислотних дощв, внаслдок чого знижуться врожайнсть сльськогосподарських культур.


Хоча захдн област Украни забруднюють повтря менше, проте, враховуючи безпосередню близьксть промислових зон кран вропи переважно захдний напрям перемщення атмосферних мас, забруднення повтря досить високе кислотн дощ завдають велико шкоди сльському господарству. Захдн втри приносять на територю Украни щороку 3,3 млн т сполук срки. Територю Украни за рвнем забруднення подляють на 9, стор.


320 1. Надзвичайно забруднен територ 61 тис. км2. Тут забруднення повтря в 20 250 разв перевищу нормативи, води у 5 25 разв, грунтв у 1,5 8,5 раза. До ц зони належать Приднпровя, Донбас, схдна частина Причорноморя, Чорнобильська АЕС Чернвецька область, а також 78 мст, в яких забруднення повтря перевищу допустим норми у 60 разв, а також 21 мсто, де забруднення води перевищу норми у 12 разв.


2. Дуже забруднен 116,7 тис. км2 та забруднен 121,2 тис. км2 це територ, зосереджен в районах, прилеглих до Чорнобильсько АЕС, пвденно частини Украни, Полсся. 3. Помрно забруднен територ 144,8 тис. км2 найбльш сприятливими для життя, трудово дяльност вдпочинку до них належать центральна частина Украни, а також захдн област крм Полсся, Харквська, Полтавська, Сумська, пвденна частина


Чернгвсько област. Висновки. Охорона навколишнього середовища зумовлена потребою усунення негативного антропогенного впливу на деяк компоненти природи. Для виршення проблем охорони навколишнього середовища слд поглибити рвень наукових дослджень, розгорнути обгрунтування екологчних прогнозв для окремих регонв та Украни в цлому. Необхдно удосконалити управлння природоохоронною дяльнстю, виробити систему адмнстративних, економчних, психологчних, освтнх заходв та визначити вдповдальнсть населення за порушення заборони


викидання неочищених вод у водойми викидв у атмосферу, виробити систему безпечних технологй внесення у грунт мнеральних добрив, отрутохмкатв, на науковий рвень пднести процес лсозаготвель, щоб до мнмуму звести шкдливий вплив вд вирубування лсу. Особлива проблема створення екологчного монторингу дослдних станцй, постйних поств спостереження за окремими компонентами природи та екологчною ситуацю в регонах, як найбльш екологчно небезпечн. Нагромадження фактичних даних дасть змогу посилити глибину наукових


дослджень та вносити пропозиц до екологчно полтики. Необхдно обовязково робити висновки про екологчнсть проектв кожного споруджуваного обкта. Слд зазначити, що оздоровлення навколишнього середовища в Укран неможливе без координац зусиль усх органзацй, як займаються проблемами еколог. Треба виробити нацональну програму екологчного оздоровлення, яка може стати базою поступового нормування


всх компонентв природних комплексв. З цю метою територю Украни подляють на окрем частини за рвнем забруднення розробляють регональн програми екологчного оздоровлення. Для Украни важливим забезпечення контролю якост сльськогосподарсько продукц у звязку з радоактивним хмчним забрудненням, що перевищу допустим концентрац. Для кожного з регонв Украни характерн особлив проблеми охорони природи, тому для них слд розробляти


окрем програми. Для виконання таких програм необхдне фнансування. Зрозумло, що значн кошти на оздоровлення еколог повинн видлятися з державного бюджету. Екологчн проблеми обовязково мають враховувати економсти рзних рвнв управлння.



Не сдавайте скачаную работу преподавателю!
Данный реферат Вы можете использовать для подготовки курсовых проектов.

Доработать Узнать цену написания по вашей теме
Поделись с друзьями, за репост + 100 мильонов к студенческой карме :

Пишем реферат самостоятельно:
! Как писать рефераты
Практические рекомендации по написанию студенческих рефератов.
! План реферата Краткий список разделов, отражающий структура и порядок работы над будующим рефератом.
! Введение реферата Вводная часть работы, в которой отражается цель и обозначается список задач.
! Заключение реферата В заключении подводятся итоги, описывается была ли достигнута поставленная цель, каковы результаты.
! Оформление рефератов Методические рекомендации по грамотному оформлению работы по ГОСТ.

Читайте также:
Виды рефератов Какими бывают рефераты по своему назначению и структуре.

Сейчас смотрят :

Реферат Деятельность органов власти по снижению смертности в Чувашской республике
Реферат Вариатор скорости вращения асинхронного двигателя
Реферат Державна етнокультурна політика в Україні на сучасному етапі
Реферат Девиантное поведение подростков и его профилактика средствами социальной работы 2
Реферат Демографічна ситуація в Україні з 2000 по 2008 рік
Реферат Демографическое будущее развитых обществ между детерминизмом и свободой выбора
Реферат Деятельность социального работника в следственном изоляторе
Реферат Держава в системі соціального партнерства
Реферат Депривационный виктимизм как социально-психологический фактор риска экстремизма
Реферат Депопуляция России
Реферат Демографический кризис в современной России особенности и пути решения
Реферат Демографический кризис в современной России и его влияние на общество
Реферат Девіантна поведінка як соціально-психологічна проблема
Реферат Детство и общество, Эриксон Эрик
Реферат Демографічна ситуація в Україні та шляхи її покращення