Реферат по предмету "Иностранные языки"

Узнать цену реферата по вашей теме


Социальная справедливость (Укр.)

Проблема рвност соцально справедливост в умовах ринково економки Вступ В духовному свт людства поняття, яке ма особливу долю. Це те поняття, якому суджено стати найбльш концентрованим виразом надй багатьох поколнь людства. Серед таких деалв людства належне мсце займа справедливсть. В ход стор справедливсть по рзному по рзному трактуться тими, хто бере на озброння.


Не однаковий змст вкладаться в дею справедливост на рзних стадях розвитку суспльства. Визначну роль в розробц поняття справедливост та в розкрит соцально рол належить давньогрецьким флософам Платону Арстотелю. Реалзаця вимог соцально справедливост в суспльств тсно пов язана з проблемами ефективност економчних, полтичних, правових, етичних соцальних норм, регулюючих життя суспльства. Становлення ринкових вдносин в Укран пов язане з багатьма соцальними та етичними проблемами життя людини


суспльства. Першочергове значення тут набува бачення ринкових вдносин, що формуються з позиц соцально справедливост несправедливост. В якй мр сумсн економчно жорстк умови ринку та конкуркнця соцальна справедливсть з гумантарною справедливстю Чи можна взагал говорити про х взамозв язок Економчний змст справедливост не залишаться не змнним, вн розвиваться. Ринок завжди передбача конкуренцю мж товаровиробниками, економчну свободу людини пдпримства, антимонопольну


державну полтику. Людина повинна сама розпоряджатися собою, свою продукцю, власнстю. В умовах переходу до ринку виникають нов економчн реал формуються нов критер соцально справедливост. дея соцально справедливост дея та деали справедливост, так як все нше, глибоко сторичн. Прагнення до справедливост завжди було для людства одним з головних орнтирв соцального прогресу. В них органчно зв язане менуле сучасне. дея справедливост, рвност у суспльств та суспльних вдносинах


мж людьми беруть свй початок з часв Стародавньо Грец рабовласницького суспльства. Платон доказував, що справедливсть властива як людин, так можливо цлй держав. В робот Держава вн розвив дею про деальну, справедливу державу, доказуючи при цьому, що саме держава створю людськ необхдност. Проблеми справедливост несправедливост головними соцальних, економчних, правових моральних питань кожно людини. Порушення соцально справедливост негативно вдбиваться на психолог моральному


стан людей. Будь-яка економчна дяльнсть, що побудована на несправедливост, приречена на невдачу. Представля нтереси роздуми Платона про рвнсть як критер справедливост. В основ цього вчення лежить дея вдтворення рвним за рвне. Для нервних рвне стало б нервним, якщо б не дотримувалась вдповдна мра - зазнача Платон. Ця необхдна мра встановлються забезпечуться державою, внаслдок чого вдносять до державного устрою


спвпада з справедливстю. Будь-яка економчна дяльнсть, що побудована на несправеведливост, приречена на невдачу. Рано чи пзно, але накопичення енерг соцально справедливост досяга критично маси тод неменучий соцальний вибух соцальне потрясння. Важливе значення для розумння сут та призначення справедливст мають роздуми Арстотеля про справедливсть як соцально категор. Так, у Нкомахов етиц Арстотель пдкреслю, що справедливсть не що нше як прирвняння власного нтересу


до нтересу нших. Категоря справедливост розглядаться Арстотелем в тсному зв язку з людською дяльнстю, вчинками людей. Щира народна вра у можливсть торжества справедливост завжди була мужньою силою у боротьб трудящих мас - людей прац - за сво права свободи. нша справа, що в умовах недостатнос знань, низько полтично економчно культури людей набули поширення спрощен, навн уявлення про соцальну справедливсть.


Принцип соцально справедливост почав розглядатись як рвнсть у доходах, майнова рвнсть у доходах, майнова рвнсть зрвняльний розподл. На практиц в умовах толтарно держави принцип соцально справедливост по сут перетворився в принцип рвност злиднв. Якщо розглядати соцальну справедливсть з позиц рвност доходв, то ринок не ма нчого спльного з нею. Адже перехд до ринку, як вдомо, спричиня суттв змни у способ життя кожно людини, несе з собою диференцацю в доходах. Значть, проблема взамозв язку ринку соцально справедливост


тод взагал знматься Мабуть, що н. У найширшому розумнн справедливсть означа наявнсть необхдних умов для нормального цивлзованого розвитку економки, забезпечення демократичного характеру, реалзац прав свобод людини. Класичне визначення сут та атрибутв справедливост дав К.Попер. Пд справедливстю вн мав на уваз 4, с. 106 рвний розподл тягара громадянства, тобто тих обмежень свободи, як необхдн для суспльного життя рвнсть громадян перед законом, звсно тод, коли закони не пдтримують


не засуджують окремих громадян, груп чи класв безстороннсть громадянства рвне користування перевагами а не лише обмеженнями, як держава може запропонувати громадянам. Проблема справедливост, особливо взамозв язок з свободою, сторично була центр полтично боротьби в суспльств. Причому вимога свободи переважно вважаласть буржуазною дею, а соцально справедливост - традицйно реалстичною. Проте сам хд суспльного розвитку в сучасних умовах ставить питання про поднання деалв свободи та справедливост.


Як свобода, так справедливсть завжди були палкими бажаннями людини. У кнц двадцятого столття стало однозначно зрозумло, що розвиток демократ можливий тльки на основ становлення бльш рвноправного справедливого суспльства. Поза справедливстю нема не може бути свободи особи людсько гдност, стабльного суспльства та прогресивного соцально-економчного розвитку. Справедливсть служить прямим регулятором дяльност людини в кожнй ситуац.


Призначаючи тльки за людиною властивсть до чуйного вдчуття таких понять як добро зло, справедливсть несправедливсть, Арстотель показу, що властивсть саме цих якостей склада основу см держави. Економсти соцологи не мають дино думки про те, що розумти пд соцальною справедливстю, як квалфкуват . Найчастше соцальна справедливсть розумться як прояв справедливост в сфер розподлу багатств, длаг доходв мж члетами суспльства. Як правило, видляються чотири основн пдходи до проблеми соцально справедливост


з точки зору розподлу благ 5, с. 433-435 елтарний -ус члени суспльства отримують однаков блага, тобто ма мсце рвний розподл благ мж ндивдами утилтарний - товари послуги розподляються таким чином, що максимзувати загальну користь усх членв суспльства, тобто даться бльше благ тому, хто зум зазнати бльшо насолоди вд них звичайно, якщо ус члени суспльства були б одинаков, то утилтарна егалтарна позиц спвпадали б Роулсанський на основ концепц Роулса - максимзуться користнсть найбльш забезпечених осб, що досягаться


за рахунок пдвищення продуктивност та ефективност прац високооплачуваних робтникв у результат створюються умови для бльшого перерозподлу коштв на користь найбднших членв суспльства ринковий - справедливсть встановлються ринком результати конкуренних ринкових процесв справедлив тому, що вони винагороджують тих, хто бльш здбний працьовитий справедливою така величина доходу, яка вдповда ефекту вд вкладення прац капталу у виробництво, що визначено на основ основ ринкових критерв.


Поняття соцальна справедливсть правомрно розглядати як важливу соцоекономчну цннсть суспльства, без яко неможливо забезпечити ефективний економчний розвиток. дея вдповдальност, адекватност, екввалентност величини доходу витратам прац капталу становить основний змст соцально справедливост чи несправедливост. Економчна дяльнсть людини, результати, х суспльна оцнка на ринку - ось основа соцально справедливост, а зовсм не альтрустична благодйнсть абстрактний рвноправний розподл. хто ефективнше працю д на ринку,


той вдповдно бльше отриму доходв. Соцальна справедливсть вдобража оцнку реально снуючо системи розподлу формування доходв, становлення з оптимальними принципами органзац сфери розподлу доходв заробтку. Сприйняття оцнка справедливост в економц носить вдносний, а не абстрактний характер. Люди суб ктивно визначають спввдношення отриманого доходу загальних зусиль, потм спвставляють його з доходами нших людей, як виконують аналогчну роботу.


Якщо спвставлення виявля несправедливсть - стимули до ношого виду економчно дяльност будуть знижуватися, виника почуття образи незадоволення. Соцальна справедливсть передбача порвняльну, суб ктивну оцнку людьми дйсного сущого з точки зору його вдповдальност повному деалу належному. У цьому зв язку можна говорити про те, що соцальна справедливсть визначаться системою оцнок цнностей людей, моральними стандартами, тобто соцально-етичними вимогами до реально снуючих економчних вдносин.


Хоча оцнка справедливост тих чи нших економчних процесв носить суб ктивний характер, проте вона при накладанн на об ктивн умови одню з суттвих ознак врност обгрунтованост економчних ршень заходв. Справедливсть з точки зору етичного змсту не пддаться бльш-менш точному економчному визначенню. У цьому план представники класично лберально теор заперечують саме поняття соцально справедливост, яке передбача нбито абстрактну досконалу модель розподлу.


Уявлення про соцальну справедливсть , на х думку, напврелгйним забобоном, а реалзаця приводить до придушення економчно свободи особи. Соцальна справедливсть, яка кимось впроваджуться забезпечуться, не ма нчого спльного з природним ходом економчного розвитку, прямо суперечить логц об ктивних процесв не може у кнцевому пдсумку вважатись виправданою з соцально точки зору. Постановка проблеми справедливот в економчнй сфер виправдана настльки, наскльки вона природним наслдком


розвитку економчних вдносин. Справедливсть рвнсть Що ж традицйно маться на уваз, коли говориться про днсть рвност справедливост Навряд чи можна дати на це чтко визначену вдповдь, оскльки ц поняття дуже абстрактними , як правило, вживаються в багатьох значеннях. Це ж стосуться взамозв язку справедливост, рвност свободи. Прийнято видляти три рвня розумння сут рвност 6, с.69-70.


Перший рвень можна виразити формулою Вс люди рвн перед Богом. сторично це був перший пдхд до розумння проблеми рвност. У релгйному контекст рвнсть означала, що люди - дти Бога, що в усх нас одне те ж божественно - людська сутнсть. Свобода при цьому як свобода ндивда - будувати сво життя за власним розсудом.


Такий пдхд до поняття рвност грунтувався на тому, що кожна людина цннстю в соб, а вс люди надлен невд мними, даними вд Бога, правами, на як нхто не повинен зазхати. Кожна людина ма право дяти у власних нтересах не може розглядатись як нструмент для досягнення цлей нших. Другий рвень розумння сутност рвност виражаться дею рвност можливостей. сторично в США ця дея виникла псля заборони рабства. Йдеться про те, що нхто не ма права перешкоджати ншим використовувати


сво можливост для досягнення свох цлей, як вони ставлять перед собою. Найскладнша проблема тут у тому, що розумти пд рвними можливостями. Якщо однаков можливост, то ця дея нездйсненна, адже люди вдрзняються своми генетичними та культурними характеристиками, нтелектуальними здбностями, у них рзний життвий шлях. Дти народжуються у рзних см ях з неоднаковим рвнем доходв багат бдн, соцальним походженням та мсцем


у суспльств. Отже, вже вд народження перед людьми вдкриваються неоднаков можливост. Причому т можливост практично не можуть бути вирвнян потм. дею рвност можливостей не можна тлумачити буквально. дйсний смисл краще можна виразити формулою часв Французько революц кнця XVIII столття Une carriere onverte aux les talents талантам ус шляхи вдкрит. Няк соцальн перешкоди не повинн заважати людям досягти того положення у суспльств, яке вдповда х здбностям


до якого вони прагнуть. Можливост шанси, як вдкриваються перд людиною, повинн визначатись тльки здбностями, а несоцальним походженням, нацональнстю, кольором шкри, релгю, статтю тощо. При такому пдход поняття рвнсть можливостей просто грунтовнше розкрива змст де перед законом. дея рвност можливостей, як дея рвност перед Богом, не супуречить принципу свободи кожно лбдини будувати власне життя за свом розсудом. Третй рвень розумння сутност рвност виражаться дею рвност результатв.


Йдеться про те, що вс повинн жити на одному рвн, отримувати однаков доходи, ншими словами завершувати економчне змагання з однаковими результатами. Проте саме таке розумння рвност суперечить де свободи. У цьому план можна привести цкавий приклад з казки Л.Керолла Алса в кран чудес. Псля завершення бгу-змагань постало питання Хто ж перемг тод птах Додо проголошу таку фразу Перемогли вс кожен отриму нагороду.


Але вс перемогти не можуть, накше втрачаться сенс змагання. Крм того, вдразу ж виника проблема - А хто ж буде роздавати нагороду Роздавати нагороди буде держава у казц нагороди розда сама Алса, що неминуче посилить еголтарн тенденц в розподл , як наслдок, звузить свободи громадян. дея рвност кнцевих результатв несумсна з принципом свободи. М.


Фрдмен пдкреслив, що суспльство, яке станить рвнсть у смисл рвност результатв вище вд свободи, втратить рвнсть, свободу. Якщо ж для досягнення рвност воно вдаться до сили, то це знищить свободу, а сила, застосована спочатку в м я найкращих цлей, виявиться в руках людей, як використовують в свох власих нтересах. На протилежнсть цьому суспльство, яке ставить свободу понад усе, здобуде - навть не ставлячи перед собою це завдання - бльшу свободу, бльшу рвнсть 6, с.99.


Прихильники соцалстичних дей визначають рвнсть як знищення експлуатац людини людиною. Однак лквдаця капталстично експлуатац не забезпечила в колишнх кранах соцалзму рвност справедливост, а навпаки, з явились нов форми несправедливост. Рвнсть умов снування людей навряд чи можна забезпечити на практиц. Скорше можна прагнути досягти не абсолютно рвного, а бльш справедливого бльш рвного розподлу, тобто забезпечити бльшу рвнсть, нж ма мсце зараз.


Надмрно соцально поляризац в демократичному суспльств не повинно бути. Що ж до повно рвност зрвнялвки, то при нй втрачаються будь-як стимули до ефективно економчно та трудово дяльност. Рвнсть у бдност, до яко, як правило, пряму на практиц соцалзм, породжу т ж утриманськ домагання людей до держави. Даржава в команднй економц нездатна виршувати проблему бдност, вона сроможна лише регламентувати бднсть. У кнцевому пдсумку метою досягнення соцально справедливост ма бути не вдсутнсть


у суспльств багатих, а вдсутнсть бдних. Якщо люди однаково бдн, то це не виршенням проблеми справедливост. Подолати бднсть у суспльств можна тльки за рахунок надання кожнй людин реально економчно свободи, щоб вона могла одержувати так доходи, як б забезпечили нормальний у цьому суспльств рвень життя. Економчна свобода створю вс необхдн стимули до виробничо дяльност. Двоякий соцальние ефект економчно свободи з одного боку вона призводить до соцально нервност в суспльств,


але з ншого - пднма рвень реальних доходв рвень життя всх ндивдв. Цього двоякого соцального ефекту не зможе досягти держава загального добробуту. У цьому план можна стверджувати економчна свобода базуться як на флософ нервност, так на деях рвност. Чим бльше у людей економчних прав свобод, тим бльше у суспльства шансв забезпечити всм свом членам безбдне заможне життя. Нов критер справедливост в ринковй економц


Ринкова економка змцню критер соцально справедливост. На перше мсце тут виходить проблема стовення рвних можливосте для кожно людини, реалзац творчого професйного потенцалу, забезпечення рвност всх перед законом та рвност у пошуку свого мсця в умовах ринку. Людина вльно вибира певну професю, потрбну для здобуття оствту, а також сферу дяльност. Ринкове господарство засноване на свобод вибору громадян.


У кнцевому випадку саме ринок вдкрива для людей рвн можливост для самореалзац свох здбностй. Соцальна справедливсть в умовах ринку, крм рвност можливостей шансв, повинна включати й нший важливий компонент - державний соцальний захист допомогу непрацюючим, малозабезпеченим людям, тобто державн гарант для тих, хто за об ктивними причинами вк, стать, смейн обставини тощо випада з рвноконкурентних умов, нездатний забезпечити соб сам гдне життя в умовах ринково економки.


Реалзаця ефективних державних соцальних програм гаранту цивлзован умови життя для кожно людини на рвн, не нижче законодавчо встановленого прожиткового мнмуму. Отже, у ринковй економц державно пдтримки для забезпечення достатнього рвня життя потребу лише незначна частина населення. Для працездатних же членв суспльства повинн бути створен рвн можливост для того, щоб вони могли свою працею або свою власнстю заробляти необхдн доходи для повноцнного життя.


У ринковому господарств кожна людина об ктивно поставлена в так умови, що вона сама зобов язана пдвищувати свй добробут шляхом власно дяльност, прац особистих доходв. Постйне прагнення досягти споживчого стандарту, що склалось в суспльств, спонука людину працювати краще та ефективнше. Полпшити сво матеральне становище в неринковй економц людина може тльки тод, коли вона здобуде прихильнсть у вищестоячих органв влади начальства, проявить доведе особисту благонадйнсть.


Як правило, умови життя ндивда певного рангу чи стану полпшуються або погршуються не залежно вд його власних зусиль тльки при полпшенн погршенн економчно ситуац в усьому суспльств. Ось чому ндивд завжди припису сво невдач обставинам, що не залежать вд нього. З цього приводу характерний далог, який приводить Л. Мзес У нього чоловка - В.Л. нема пдстав соромитись свого жалюгдного становища.


Його дружина не може доркнути йому н в чому. На докр Чому ти не герцог Будь ти герцогом, я була б герцогинею вн заперечить й Народись я сином герцога, я одружився б не на тоб, а на дочц ншого герцога в тому, що ти не герцогиня тльки твоя вина, треба було обдуманше вибирати батькв 7, с.175. У ринковй економц все вигляда накше. Тут становище людини залежить вд власних зусиль.


Кожний, чи чистолюбство не задоволене повнстю, усвдомлю, що вн просто прогавив свй шанс. Подивимось, як змнються характер далогу за Л. Мзесом мж тими самими особами коли його дружина дорка йому Чому ти заробляш тльки 80 доларв за тиждень Коли б ти був таким же спритним, як твй колишнй приятель Поль, ти був би бригадиром мен жилося б краще, вдчува приниження 7, с.175. Жорстоксть на ринку не можна ототожнювати з несправедливстю.


Справедливсть ринкових вдносин поляга в тому, що кожен отриму вд сво прац дяльност стльки, скльки вона да для корист добробуту суспльства та нших людей що визначаться на основ ринкового обмну. Ринкова система да кожному можливсть добитися свого високого соцального становища, проте цього досягають далеко не вс. Якщо рвень розвитку суспльства такий низький, що шанси на успх мають деяк ндивди - створються атмосфера протистояння та ворожнеч. Життя в такому суспльств ста нестерпним, тому що бльшсть, якй не


поталанило, вдчува себе ображеною приниженою, ста агресивною. Ситуаця суперництва всх проти всх - надзвичайно загрозлива для суспльства, що переходить до ринкових вдносин. Лише коли бльшсть ндивдв може досягти успху гдного рвня життя, ринков вдносини можна вважати цивлзованими справедливими. Закони ринку не законами джунглв, адже вони регламентуються юридичними актами держави, загальнолюдськими моральними принципами нормами життя.


Отже, критер справедливост ринкових видносин не тотожн благодйництву утриманству. Економка ринок не захищають всх кожного вд неминучого ризику всякого роду випадковостей, проте це головне, вони ставлять людину у таке становище, коли вона сама, нхто нший, несе повну вдповдальнсть за сво д результати. Звичайно, рзн люди по-рзному вдносяться до необхдност ризикувати. Проте для людей активних дяльних а саме вони становлять ядро будь-якого суспльства злом не ризик, а


надмрна держанва регламентаця х життя. Соцальна справедливсть в умовах ринкових вдносин пов язана з скасуванням необгрунтованих привлей окремих людей та соцальних груп. Ус профес види дяльност стають доступними всм. Економчна свобода передбача вдсутнсть соцально унфкац в суспльств. У тих, хто сьогодн знаходиться на самому низу соцальних сходв, завжди снують шанси персрективи пднятись вгору. Завдяки цьому майже перед кожною людиною вдкриваються можливост прожити повнше змстовнше


життя. Звичайно, у бдного в порвнянн з багатим менш можливост досягнути успху. Але суть справи не в цьому, а в самому факт, що кожна людина господарем сво дол. Ф. Хайк вдзначив у зв язку з цим, що при конкуренц у людини, що почина совою кар ру в бдност, набагато менше шансв досягти багатства, нж у людини, що одержала у спадщину власнсть проте це не тльки можливо, але бльш того, конкурентний лад - диний, де людина залежить вд само себе, а не вд милост сильних свту


цього де нхто не може зашкодити спробам досягти намчено нею мети 8, с.121. Ринкова економка, таким чином, висува три головн критер соцально справедливост скасування привлей, що мали мсце в команднй економц затвердження нових принципв розподлу нових доходв багатств перехд до державно полтики, головним завданням яко ста захист економчних прав свобод громадян. Реалзаця соцально справедливост в ринкових умовах


Спроба реалзувати принципи соцально справедливост в межах командно економки обернулась для суспльства справжньою несправедливстю. Турбота про людину нердко тльки проголошувалася держава забезпечувала населенню гарантован доходи, але на низькому рвн. Мзерна платня, яку отримував працвник, морально пригнчувала його. Людина в такй ситуац втрачала надю власними силами знайти вихд з скрутного життвого становища. У розвинутому ринковому господарств на основ механзму самоорганзац ринку ефективного виробництва створюються


можливост для забезпечення кожнй людин нормального життя. Ринков вдносини невддльн вд економчно свободи громадян, що вдкрива умови для постйного пдвищення рвня життя людей. У ринковому господарств людина сама турбуться про соцальну справедливсть на основ власно незалежност у житт, реалзац свох економчних прав. Людина закономрно прагне до успху благополуччя досягнення цих цлей власними силами можливе лише в умовах демократ, свободи ринку.


Реалзаця принципу соцально справедливост в ринкових умовах передбача диференцацю доходв рзних працвникв, без цього неможливо створити достатньо сильн стимули до укономчно дяльност. У зв язку з цим очевидно, що зменшення рзниц в доходах пов язане з популстськими настановами на проритет соцального захисту населення, негативно вдбиватьсяна стимулюванн розвитку виробництва. Диференцаця доходв прямо виплива з ринкових вдносин величину доходв при цьому встановлю конкуренця


на ринку товарв робочо сили. Держава регулю доходи через систему оподаткування, пом якшуючи об ктивно неминучу нервнсть в доходах. Д знаменита формула Справедливсть - через податки, ефективнсть - через ринок. Реальнсть така, що чим вищ доходи найбльш забезпечених верств населення, тим повнше можуть виршуватись проблеми соцального захисту маломущих груп суспльства. Тенденця до вирвнювання доходв ста реальнстю в умовах ринкового соцального господарства з сильними


демократичноми традицями, де багато в чому подолано обмеженсть наявного в суспльств фонду життвих засобв - предметв споживання послуг. Навпаки, в тих кранах, де проблема матеральних ресурсв споживчго фонду стоть гостро, закономрною тенденця до бльшо диференцац доходв як стимулюючого фактору розвитку виробництва. Саме така тенденця характерна для ниншнх перехдних умов в Укран. Бетран де Жювеналь видлив дв основн передумови, як визначають рвень диференцац доходв по-перше,


рзниця в заробтках найбльша там, де найбльш квалфкован робтники не мають нших доходв, крм заробтно плати, по-друге, амплтуда доходв повинна бути максимальною там, де найбльш обсяги виробництва на душу населення. Вн писав, що в багатих, передових кранах валового нацонального продукту з лихвою вистача на те, щоб оплатити працю найбльше найменше здбних , можливо, щоб покращити положення останнх. У бдних, вдсталих кранах коштв може не вистачити на належну оплату об му послуг, що надаються найбльш


обдарованим членам суспльства 9, с. 135. Уявлення про соцальну справедливсть як рвнсть в доходах бльш характерне для неринкових моделей виробництва, або тих, де послаблена дя саморегюлюючих ринкових механзмв. Для умов перехдно економки гранично допустим вдношення рвн доходв повинн бути достатньо вдчутними. Тльки на цй основ можна створити необхдн стимули для розвитку нацонально економки Украни. Реалзаця принципу рвних шансв дл кожного ндивда можлива тльки в умовах конкуренц.


Завдяки конкуренц людина може дйсно проявити свй талант, нахил здбност, для досягнення власного благополуччя. В умовах конкуренц нхто не ма якихось особливих привлей переваг, вс однаков мають рвн шанси можливост. Ворожсть до тих, хто змг досягти бльшого, у якого кращ здбност, досить типовою для характеристики бдност. Конкуренця як змагання мж людьми да можливсть кожному проявити себе завдяки реалзац власних здбностей професоналзму. Тльки безпосередня дяльнсть дозволя вияснити, хто в даний момент сильнший.


Соцальна справедливсть економчна ефективнсть Проблеми справедливотс несправедливост в ринковй економц проявляються також через суперечнсть мж економчною ефективнстю соцальною справедливстю. Гловне питання тут як зробити ринков вдносини, що формуються ефективними одночасно справедливими гдними людини Адже перерозподл коштв вд добре працюючих робтникв до погано працюючих що здйснюьться нбито в м я досягнення соцально справедливост забезпечення всм членам суспльства соцально прийнятого рвня доходв


в дйсност не да сильного стимулюючого ефекту, гальму економчний розвиток. Можна стверджувати, що диференцаця доходв вдповдно матеральна нервнсть як стимул в ринковй економц свого роду соцальною та етичною платою за пдвищення ефективност виробництва. Меж диференцац доходв. У перехдному постсоцалстичному суспльств гостро ста проблема чткого визначення меж диференцац доходв ндивда. Меж диференцац доходв повинн бути такими, щоб по-перше, стимулювати бльш


ефективну квалфковану дяльнсть по-друге, одночасно створювати у менш забезпечених працвникв стимули до збльшення особистих доходв по-трет, не викликати надмрно рзко соцально нервност, а отже й соцального невдоволення в суспльств. При будь-який суспльно-економчнй систем снують об ктивн обмежувач рвня диференцац доходв, тобто допустим меж нервност доходв у соцальному, економчному й полтичному план. Необхднсть диференцац в доходах, з одного боку, наявнсть об ктивних обмежувачв нервност, з другого


- реально снуюча соцоекономчна дилема в сучаснй економц Украни. Найочевидншими соцальн обмежувач диференцац доходв, пов язан з зниженням початкового рвня задоволення потреб населення, коли бдн люди не можуть задовльнити навть сам нагальн сво потреби, в той час як заможн живуть у розкош. Диферецаця доходв неминуче спричиня гостр проблеми, соцальну та майнову поляризацю людей, що виклика погршення морально-психологчного клмату в суспльств, призводить до протистояння соцальних


груп. Реально снують й економчн обмежувач диференцац доходв, пов язан з зниженням стимулв до прац у високооплачуваних частини середньооплачуваних працвникв, чисельнисть яких досить значна. У результат в цих людей зникають перспективи в трудовй та пдпримницькй дяльност. У цьому зв язку уявляться, що навряд чи правильно, знмаючи обмеження з рвня доходв меншо частини суспльства, по сут вдмовляючи в прав добре заробляти бльшй частин суспльства.


Мають мсце й политичн обмежувач диференцац доходв, пов язан з можливстю загрострення полтично ситтуац в суспльств, зростанням радикальних настров серед малозабезпечених верств населення. Особи з мнмальними доходами, реально стикаються з вдсутнстю життвих перспектив, стають поживним соцальним середовищем для зростання полтичного екстремзму нестабльност в суспльств. Визначення меж прийнято в суспльств диференцац доходв ста одним з центральних орнтирв при проведенн


державно соцально полтики полтики регулювання доходв. Суперечливсть мж ефективнстю справедливстю Над домогтися пдвищення матерального добробуту людей на цй основ забезпечити бльшу справедливсть у розподл доходв грунтуються на перспективах динамчного росту загального пдвищення ефективност суспльного виробництва. Успшно пройти важкий перехдний перод можна лише створивши необхдн економчн стимули.


Суперечнсть мж соцальною справедливстю та економчною ефективнстю гостро ставить проблему банкрутства збиткових пдпримств. Нема сумнву, що з точки зору економчно ефективност банкрутство нормальним явищем. Закриття неефективних пдпримств одним з головних шляхв виршення проблеми структурно перебудови економки Украни. Обмежен можливост бюджету не дозволяють держав взяти на себе вс борги пдпримств-банкрутв. Сьогодн замсть того, щоб стимулювати дйсно ефективно працююч пдпримства, величезн бюджетн кошти витрачаються


на дотац явно неефективним виробництвам. Проте не можна забувати, що на цих виробництвах працюють люди, для кожного з них закриття рдного пдпримства - особиста трагедя, пов язана з втратою мсця роботи джерела доходв. При розв язуванн цього складного питання доводиться робити надзвичайно вижливий економчний вибр. Здавлось би, що справедливо й надал пдтримувати застарл й нерентабельн пдпримства. Однак такий вибр породжу цлий букет економчних проблем сильну нфляцю, неяксн товари, неефективне х


виробництво, значне число зайнятих назькоефективною працею робтникв, зменшення х заробтно плати, тошо. Ще один приклад суперечност мж економчною ефективнстю соцальною справедливстю. Ринок спонука виробникв до пдвищення ефективност виробництва. Коли фрма пдпримство стикаться з труднощами при збут сво продукц, вона вимушена проводити технчне переоснащення реконструкцю виробництва, щоб покращити позиц на ринку.


Проте так заходи приводять до вивльнення з виробничого процесу багатьох робтникв. Закони ринку жорстк не провести модернзацю реконструкцю виробництва - значить стати неконкурентноспроможним збанкрутувати. А в результат постраждають як фрма, так сам робтники. Суперечнсть мж економчною ефетктивнстю та соцальною справедливстю багатоаспектна. Вона одню з центральних серед соцекономчних проблем нашого перехдного суспльства.


Полпшення стану справ в економц, пдвищення ефективност виробництва означа на дл забезпечення бльшо рвност, бльшо безпеки вищого рвня життя для всх членв суспльства. Висновки У найширшому самому загальному розумнн справедливсть означа наявнсть необхдних умов для нормального цивлзованого розвитку економки, забезпечення демократичного характеру, реалзаця прав свобод люлини. Економчна дяльнсть людини, результати, х спльна оцнка на ринку - ось основа соцально справедливост.


Хто ефетивнше працю д на ринку, той вдповдно бльше отриму доходв. Соцальна справедливсть вдобража спрайняття встановленого дючого в економц ладу, як прийнятого, що врно вдбива нтереси людини, колективв, соцальних груп вс нац. Як правило, видльють три рвн розумння сутност рвност рвнсть перед Богом, рвнсть можливостей шансв, рвнсть результатв. дея рвност можливостей, як дея рвност перед


Богом не суперечить принципов свободи. Навпаки, дея рвност результатв несумсна з свободою. У ринковй економц виникають нов критер соцально справедливост, скасуванн привлев, що мали мсце лише в команднй економц, утвердження принципв ринкового розподлу доходв багатств, реалзаця економчно свободи громадян. Реалзаця принципу соцально справедливост в ринкових умовах передбача диференцацю доходв рзних працвникв, без чого неможливо достатньо сильн стимули до економчно дяльност. снують об ктивн обмежувач


рвня диференцац доходв, тобто допустим меж нервност доходв в соцальному, економчному полтичному планах. Необхднсть диференцац доходв, з одного боку, наявнсть об ктивних обмежувачв нервност з другого, реально снуюча соцоекономчна дилема в сучаснй економц Украни. Проблема справедливост та несправедливост в ринковй економц проявляться також через суперечнсть мж економчною ефективнстю соцальною справедливстю. Над домогтися пдвищення матерального добробуту людей


на цй основ забезпечити бльшу справедливсть при розподл доходв грунтуються на перспективах динамчного економчного росту загального пдвищення ефективност суспльного виробництва. Досягнути того рвня життя, який снував ранше перевершити його можна шляхом ефективного економчного розвитку розширення нацонального виробництва.



Не сдавайте скачаную работу преподавателю!
Данный реферат Вы можете использовать для подготовки курсовых проектов.

Доработать Узнать цену написания по вашей теме
Поделись с друзьями, за репост + 100 мильонов к студенческой карме :

Пишем реферат самостоятельно:
! Как писать рефераты
Практические рекомендации по написанию студенческих рефератов.
! План реферата Краткий список разделов, отражающий структура и порядок работы над будующим рефератом.
! Введение реферата Вводная часть работы, в которой отражается цель и обозначается список задач.
! Заключение реферата В заключении подводятся итоги, описывается была ли достигнута поставленная цель, каковы результаты.
! Оформление рефератов Методические рекомендации по грамотному оформлению работы по ГОСТ.

Читайте также:
Виды рефератов Какими бывают рефераты по своему назначению и структуре.

Сейчас смотрят :

Реферат Правовая природа концессионных соглашений и соглашений о разделе продукции
Реферат Правовая основа, полномочия органов местного самоуправления в области использования и охраны земли и других природных ресурсов.
Реферат Правовая политика самодержавной монархии. Конституция РСФСР 1918 года
Реферат Правовая охрана и защита прав и законных интересов человека, общества, государства от воздействия непристойной информации
Реферат Правовая природа субъектов арбитражного процесса
Реферат Правовая охрана интеллектуальной собственности
Реферат Правовая основа, понятие, особые признаки и выполнение хозяйственного договора
Реферат Martin Brian Mulroney Essay Research Paper Martin
Реферат Правовая охрана Конституции Российской Федерации
Реферат Правовая охрана и защита предпринимательства в современных условиях
Реферат Правовая охрана полезной модели
Реферат Summary Of Brian B Essay Research Paper
Реферат Правовая охрана программ для ЭВМ
Реферат Правове регулювання охорони та використання надр
Реферат Правовая экспертиза документов