Реферат по предмету "Лингвистика"

Узнать цену реферата по вашей теме


Причины суицидального поведения (Укр.)

Причини суцидально поведнки засуджених в УВП. Дагностична та профлактична робота психолога. Петренко В. В. Вступ. Добровльний вихд з життя явище негативне Тема курсово роботи досить таки актуальна на сьогодншнй день. При вивченн виплива необмежена кльксть питань, глибоких та складних. Останнм часом установи по виконанню покарань покрила хвиля актв сомогубства серед засуджених.


Самовльний вихд з життя велика трагедя не тльки тому, що на Земл стало на одну людину менше, не тому, що даний акт несе горе та сльози рдним та близьким, а ще й тому, що причини та умови, як пдштовхують до самогубства, залишаються. КажутьНе було б причин, не було б самогубств. Цлком розумно. Навть, якщо врахувати, що приблизно 25 суцидальних вчинкв здйснюють психчно хвор,


50 самогубств припада на тих, хто вдноситься до розмитогрупи граничних нервово психчних станв, та 20 подбних актв здйснюють особи, володючи твердим мисленням, сильною волею, яких пдштовхують на цей крок ситуативн обставини. Добровльний вихд з життя явище, безумовно, негативне з ним необхдно боротися. Це з одного боку. А з ншого дя суто ндивдуальна. Взагал, самогубство це хвороблива функця дяльност головного мозку, яка характеризуться аутоагресивною поведнкою пд впливом внутршнх або зовншнх подразникв,


як виникають в результат неадекватно оцнки отримано нформац або ситуац. Суцидальна поведнка поняття бльш ширше помимо суциду, включа в себе суцидальн замахи, спроби та прояви. До замахв вдносяться вс суцидальн акти, котр не закнчились лтально по причин, незалежнй вд суцидента. Суцидальними спробами вважають демонстративно-установч д, при яких суцидент частше всього зна про безпеку здйснюючого ним акту. До суцидальних проявв вдносяться думки, вислови, натяки, як не супроводжуються


якими-небудь дями, направленими на позбавлення себе життя. Основна частина. сторичн погляди на проблему суциду. Люди больше всего стремятся сохранить жизнь, но меньше всего е берегут. Життя людини. Що приховуться в цьому понятт, що воно ма на уваз Що сприяло виникненню життя на Земл Як виник рд людський


Скльки може прожити людина Життя вчне Чому людина помира чи вмира вона взагал Що з нею дться псля смерт За тисячолття свого снування людство так не змогло вдповсти на вс ц запитання. Та чи потрбно взагал. Люди завжди знаходили пояснення тим чи ншим явищам, як х спткали, як вони спостергали. Найбльш повною та доказовою виявилась теоря божественного походження людства. Згдно й життя дано нам, як дар. Мати життя це велика радсть.


Отримавши цей дорогоцнний дар, ми розуммо, що вн прекрасний складний. Життя включа в себе радсть печаль, воно вимага ставитись до себе з великою вдповдальнстю. Не дивлячись на вс сучасн досягнення, неможливо осягнути вс глибини проявв. Життя ста прекрасним та лагдним, коли ми знаходимо того, хто його джерелом хто може пояснити його цль та тайну. В начале. Цими словами ббля почина розповдь про початок життя на


Земл. Все снуюче на земл створено Богом. Центральною постаттю творння Бога людина. Бог дав й життя, вклав в не глибокий сенс визначив перед нею певну цль. стинне насолодження життям приходить тод, коли ми пзнамо його Автора та принципи, дан Ним . Застосовуючи ц принципи, ми отримумо повноцнне життя, тому що вони збагачують та повнстю змнюють наш особистсн, смейн та суспльн вдносини допомагають правильно сприймати вс життв ситуац. основним,


найголовншим принципом той, який стверджу, що життя не повинно бути пустим. З поступовим збльшенням обму знань, х систематизацю зявились ситуац, як не можливо було пояснити снуючими релгйними догмами. Нове завжди приваблювало людину вимагало бльш конкретних та ясних пояснень. Тисячолття людство врить в снування душ. Порвно з цим термном масове вдвернення в малечому вц. Сокровенна природа психчних явищ, взамовдношення душ загадково, вдповдно вр стародавнх, безсмертно


соми тла, оболонки в яку вона заключена, були предметом дослдження великих умв минулого користуться не меншим нтересом в наш дн. Навн уявлення Аристотеля, який помщав душу в серце IV сторччя до нашо ери та глибоке переконання Платона про самостйнсть душ, безсмертя та вдокремлення вд тла в момент смерт ндивда походили в наш час обширну лтературу, пдтвержуючу де Платона. Однобчники феномену життя псля смерт часто наводять переконлив докази на свою користь, як не


зразу й спростуш. Достатньо пригадати дослдження психатра з Чикагського унверситету Елзабет Кюблер Росе 1969 та лкаря Моуд 1976 хворих та осб, як перенесли клнчну смерть. Згдно Моуд багато з них стверджували, що перебували за межами свого тла, вони пднмались над свою тлесною оболонкою в такому стан спостергали за нею. нш згадували про коридор або тунель, про бесди, як вони


вели з померлими родичами. Все вище визначене було описано багато столть назад Платоном. Платон справедливо вказував на велику помилку лкарв, як розмежовували вивчення психки тла хворого, як двох окремих складових. До такого висновку прийшов Арстотель, лкар та флософ, авторитет якого володв умами не одного поколння. Погляди стародавнх на душу склались задовго до сильного розвитку науки розумового руху в усх галузях


життя. Це обумовило не тльки слабксть х позицй, але й вдом переваги. Стихйна далектика, вдсутнсть протиставлень душ тла, психки та життя, процесу пзнання та його обкту все це дозволило античним мислителям виробити глобальн концепц та доктрини, авторитет яких проходить через столття. Розглянемо деяк культи, як супроводжували смерть людини. Найголовншим пдношенням душ померлого була кров його рдних.


Кров на покйникв проливалась в стародавньому Рим, Австрал, на Тат. Сумуюч роздирали соб лице, розбивали голови, робили порзи на руках. Багато культв дотримувались постулату, згдно якому спалення тла заживо вдображалося на вплив душ на живих людей. Згадамо культи гипетсько культури, коли помирали в гробницях свох фараонв сотн рабв. Поступово ми дйшли до проблеми самогубства. Акти самогубства вдом ще з стародавнх часв.


В залежност вд рвня розвитку суспльства самогубство переходило з категор елементв культури в антисуспльне, аномальне явище. Як вже зазначалось в Стародавньому гипт раби йшли за померлими хазяями, щоб забезпечувати життя в потойбчному свт. У азатських народв снував звичай, згдно якому дружина померлого чоловка забовязана була покнчити з собою якщо в них не було дтей, накше на рд лягало прокляття богв. Згдно врувань багатьох народв люди свдомо йшли на смерть, щоб ублажити сво


Божества, це вважалось за велику честь померти для бога. В середньовчч церква вже боролась з актами самогубства, пояснюючи це впливом диявольських сил. Але в той же час виправдовувалось самогубство на пол битви, так званий кодекс чест, який знаходив сво прояви в нашому столтт вважався великим герочним вчинком. В ниншнй час у деяких народв все ще збереглись так ритуали.


Прикладом може послужити Японя, Китай, крани Азатського регону. Але знову ж обумовлен способи самогубств. Неабияке значення мають фактори та причини, з яких людина покида життя самогубством. Суцид як соцально-психологчне явище. Здйснення людиною ранше спроби до самогубства сильним попередженням наступного завершеного суциду. Спроба до самогубства один з найкращих показникв намрв людини.


Нема нчого драматичншого за крик про допомогу. Деяк суцидальн спроби не сприймаються, як серйозн. Наприклад, молода двчина прийма певну кльксть таблеток, будучи впевненою, що спроба буде розкритою. Або чоловк наносить соб порзи таким чином, що це няк не може закнчитись летально. Якщо здйснюються так спроби, то нод смя та друз легко проходять поряд з ними або не помчають х взагал. Навть в тому випадку, коли людина, спробувавши отрутись, буде старатись в деталях виправдати свою поведнку.


Дуже часто люди реагують на ц под подразливим зауваженням Вона просто хотла привернути до себе увагу. Справа ж поляга в тому, що до кожно суцидально справи слд вднестись з усю серйознстю, якою б легковожною вона не здавалась. Як було вищесказано, самими вразливими люди, як в минулому здйснювали спроби до самогубства або тсно контактували з тими, хто намагався або отримав успх в цьому прагненн.


Статистика стверджу, що 12 з здйснюючих суцидальну спробу, не пройде 2 рокв, обовязково знову повторять досягнуть бажаного. Четверо з пяти суцидентв, як закнчили з собою, намагалисьзробити це в минулому, в крайньому випадку один раз. Псля першо невдало спроби багато хто робить висновок Я зроблю це краще в нший раз. вони згадують про нього, особливо вдчуваючи психчний стрес. Стресова ситуаця робить людей бльш схильними до самогубства.


В цей час щось трапляться як всередин, так навколо них. В кризових обстановках вони втрачають вс перспективи та орнтири пд загрозою ста х виживання. Прогнози на майбутн здаються безнадйними та похмурими. Так серйозн стресов ситуац, як хвороба, економчн негаразди, смерть близьких або смейн проблеми часто перевершують можливост захисних функцй органзму людини.


В результат кризи життя у людини виника вдчай та безпомчнсть. Таким чином, ситуацйн фактори часто приводять до суцидально реакц. Ситуацйн фактори, як сприяють суциду, були детально дослджен в Сан-Францско. По мр х внеску в розвиток суцидально поведнки можливо виявити наступне Ризик суциду високий у людей з нещодавно виявленою хрончно прогресуючою хворобою.


Фактор прогресування хвороби бльш вагомим для суцидалного ризику, нж його тяжсть або втрата працездатност. Економчн негаразди, з якими стикаться людина, торкаються дещо бльшого, нж просто гаманця. Без сумнву, вони породжують проблеми, повязан з жою, одягом або житлом. Але при цьому ставиться пд питання компетентнсть тих, як потрапили в фнансов труднощ. Вони гостро вдчувають себе невдахами, життя яких не вдалось.


Майбутн здаться м крайн невизначеним, а самогубство розглядаться, як сприятливе виршення ситуацйно проблеми. З смертю кохано людини життя вже нколи не стане, як колись. Руйнуться звичайний стереотип смейного життя. Можливому суциду, як правило, переду затяжне нтенсивне горе. Протягом багатьох мсяцв псля похорону спостергаться вдхилення виникло реальност, сомотичн дисфункц, кончн резлади, все бльше охоплююче почуття вини, деалзаця утрати, апатя, а також вороже ставлення до


друзв та родичв, як намагаються надати допомогу. В цих умовах суцид може здаватись звльненням вд невиносимого психчного болю або способом зднання з тим, хто був коханим назавжди пшов з життя. Його можуть розглядати як покарання за вигадан або реальн вчинки, допущен по вдношенню до покйного. В багатьох обставинах розумння та смейн конфлкти можуть сприйматись як под тяжч, нж смерть. Якщо людина помира, то цьому снують рацональн У нього був рак або релгйн пояснення


Бог дав, Бог взяв. При розлученн розумн або найприроднш трактування здаються уявними пдставами. Вони особливо не задовольняють, коли в ситуацю втручаються дти виникають проблеми з х опкою вихованням, як доводиться виршувати на фон безсвдомиго почуття вини, поразки або помсти. Виникаюч проблеми мають глибокий психотравмуючий вплив як на батькв, так на дтей. Дослдження стверджують, що багато людей, як закнчували собою, виховувались в неповнй см.


Смейн фактори. Щоб зрозумти людей, як сколи суцид, потрбно добре знати х смейне життя, поскльки воно вдобража емоцйн порушення у членв см. Вд особливостей смейного оточення залежить чи проявиться х потенцал самознищення. Наприклад, якщо людина неспокйна, то вона не тльки нерегулярно прийма жу уника друзв, нших членв см також може охопити вдчай. Було виявлено, що, при бльшост суцидв у пдлткв, х батьки були подавлен думали про самогубство. В нших випадках членв смей можуть долати гнв обурення.


Щоб вдрегулювати сво негативн емоц, вони нколи безсвдомо обирають одного з близьких обктв колективно агрес. На жаль, стаючи козлом отпущения, часто не знають, як подолати недоброзичливсть, постояти за себе або правильно поступити в цй ситуац. Якщо, нарешт, вн виршу покнчити з собою, то тим самим, вн просто проявить т антисоцальн мпульси, котр скритно мають нш члени см. В см можуть виникати так кризов ситуац, як смерть близьких, розлучення або втрата роботи.


Ц колз викликають сильну тривогу та емоц хвилювання. Як правило, хтось повинен бути вдповдальним за виникл порушення соцальних звязкв. Частше всього обираться самий вразливий член см, найменш агресивний, який не вм вдстояти свою думку або протирчити, йому багаторазово повдомляють, що саме вн поганим вдповдальним за вс ц негаразди. Його можуть навть звинуватити в смерт близько людини, яка трапилась з природних причин.


Бувають ситуац, коли люди розлучаються з життям, щиро врячи в те, що цим вони захищають тих, кого бльше всього кохають. Бльше того, суцидогенна смя може бути впевнена, що таким незвичним способом, як самогубство, виршуються проблеми для решти. Суцид неможливо серйозно вивчати поза контексту соцального оточення конкретно людини. Обовязково варто брати до уваги актуальн потреби, бажання та прагнення близьких. Важливо розумти не тльки переживання суцидального ндивда, але емоцональний клмат см.


Емоцйн переживання одним з основних показникв можливост суциду. Будь який раптовий особистсний конфлкт завжди серйозним попередженням. Бльшсть потенцйних самогубств страждають вд депресй. Депреся часто починаться поступово, зявляться тривога вялсть. Люди можуть не усвдомлювати початку. Вони тльки помчають, що останнм часом стали подавленими, печальними


хандрять. Майбутн поста темним вони вважають, що його неможливо змнити. Часто вони приходять до висновку, що хвор раком, психчною чи ншою невилковною хворобою. Перед суцидом вони починають думати про смерть. м ста важко виконувати навть прост обовязки. Кажуть Я навть не можу ясно мислити. м бува важко прийняти найпростше ршення. Вони скаржаться на вялсть, нестачу життво енерг та втому.


Ознакою депресй обумовлених нею суцидальних думок може бути зниження сексуально активност. Хвор депресю скаржаться на безплддя та мпотенцю. нтимн звязки не задовольняють х потреби. Норман Табачник вважа, що сексуальн порушення характерною рисою для людей, схильних до самознищення. Детальне вивчення цих станв, як правило, виявля депресивний настрй, а при бльш глибокому розгляд суцидальн схильност. Збережена сексуальна функця, в тому випадку, коли склада частину позитивних взамовдносин


з ншою людиною, захист вд самознищуючо поведнки. Завдяки й в важливих для людини мжособистсних контактах збергаться компонент нтимност в душевнй близькост. Ознаками емоцйних порушень втрата апетиту або мпульсивне передання, безсоння або пдвищення сонливост протягом, в крайньому випадку, останнх днв част скарги на сомотичн недомагання на бль в живот, головний бль, постйна втомленсть незвичайно зневажливе ставлення до свого зовншнього вигляду постйне вдчуття


одинокост, безкористност, провини або сумнву вдчуття нудьги при проведенн часу в звичайному оточенн або виконанн роботи, яка ранше приносила задоволення ухиляння вд контактв, золяця вд друзв, в см, перетворення в людину-одинака порушення уваги з зниженням якост виконуючо роботи поринають в роздуми про смерть вдсутнсть планв на майбутн раптов приступи гнву, як часто виникають з-за дрбниць. Ознаки самогубства бувають рзними в залежност вд вку.


У юнакв найбльш явним натяком на суцидальн тенденц зловживання алкоголем та наркотиками. Приблизно половина молодих людей, як здйснюють суцид, приймали перед цим лки, виписан х батькам. В середньому вц це неможливсть примиритись або контролювати свою ситуацю, що часто проявляться в якому-небудь психосоматичному захворюванн. У людей лтнього вку ознаками суцидальних думок можуть бути розмови про вдмову вд чого-небудь. Цкавить суцидологчний аспект нших психологчних розладв.


Неврози, як характеризуться безпдставним страхом, внутршньою напругою та тривогою. Невротик не втрача звязку з оточуючим середовищем, але у нього вдсутня довра до людей, в звязку з цим вн ста пдозрлий та тривожний. Характерологчн або особистсн проблеми виникають з дефцитом моральних норм, здравомислячих або складних взамовдносин з оточуючими. Ц люди не страждають, власне, душевними розладами, однак схильн до здйснення антисуцидальних вчинкв


без виникнення почуття вини. Психози проходять важче нж неврози. Людина, якй властивий психоз, як правило, неадекватно реагу на бльшсть ситуацй оточуючого життя. До них вдноситься монакально-депресивний психоз з глибокими змнами настрою вд ман до депрес, яка супроводжуться суцидальними думками. Поширеним захворюванням шизофреня, при якй виникають маячн розлади та обманн сприймання голоси та привиди. Для цих хворих нчн жахи стають реальними.


Оточуюче причудливо змню сво контури, а значення, яке передаться окремим фактом, не ма яких-небудь реальних пдстав. Серед людей, як страждають психозом, шизофреню та манакально-депресивним психозом, частота суцидв достатньо велика до них вдносяться не менш 14 суцидентв. Необхдно пдкреслити, що хвор, як страждають психотичною депресю, часто здйснюють суцидальн д на початку та кнц психозу. Серед хворих шизофреню, як показують рзн дослдження, вд 3 до 12 здйснюють самогубства.


Ризик суциду на протяз х життя спостергаться вд 15 до 20 . Хвор шизофреню часто здйснюють суциди з-за вдчаю, якщо раптово усвдомлюють недздатнсть контролювати свою долю або сили, марення, переживання та постйних галюцонарних розладв. Засоби, як застосовуються в УВП з приводу боротьби з самогубствами серед засуджених, повинно розглядатись з позиц ус системи попереджувального впливу на негативн явища у тому числ злочиннсть, алкоголзм, наркотизм,


суциди тощо, котр передбача як спецально-кримнологчне, кримнально-виконавче та кримнально-правове попередження. Перший напрямок поперджувально дяльност спецально-кримналогчне попередження, повязаний з виршенням задач пофлактики суцидв перш за все т частини, що повязана з кримналом тобто доведення засуджених до самогубств, що передбачено ст. 99 Кримнального кодексу Украни, а також нших випадкв прямо чи безпосередньо повязаний з цими явищами.


Спецально-кримналогчне попередження суцидв в УВП це безпосереднй вплив на субктивн та деяк обктивн причини та умови, як сприяють сконню самогубств. Конкретно попередження визначаться а в дяльност, спецально спрямованй на усунення певних кримногенних факторв б в цлеспрямованому здйсненн соцально-економчних, органзацйних та правових заходв. Видлення кримналогчно профлактики суцидв в УВП обумовлене тим, що вона повинна перешкоджати а формуванню намру сконня суциду тобто попередження


б реалзац таких намрв на стад приготування тобто запобгання в продовженню початого акту на стад замаху на суцид тобто припинення. Кримналогчна профлактика суцидально поведнки забезпечуться тим, що сфера впливу, а також особи, як там знаходяться, ставляться в нормативно окресленн рамки. Крм того, вона передбача а визначення кола осб, як повинн знаходитись у сфер профлактичного впливу адмнстрац УВП б встановлення пдстав використання профлактичних засобв стосовно засуджених в встановлення


гарантй прав та законних нтересв засуджених, як знаходяться у сфер профлактичного впливу г повдомлення конкретних осб представникв адмнстрац та нших про початок здйснення профлактичних дй д утворення умов, виключають компроментацю осб, яких профлактують е встановлення обовязкв та прав працвникв УВП та нших осб у сфер попередження суцидв в УВП ж надлення певних посадових осб правом вимагати вд нших працвникв УВП усунення причин та умов, як сприяють суцидальнй поведнц засуджених.


Пд час проведення заходв по встановленню потенцйних самовбивць в мсцях позбавлення вол необхдно зосередити увагу на категор осб, стосовно яких поступають дан як офцйним, так оперативним шляхом, як свдчать про х становище в мкросоцальному середовищ зосуджених як небезпечне в план соцально адаптац та таке, що може привести до конфлктно ситуац, в тому числ з самим собою. Насамперед, мова йде про категорю засуджених, на яку здйснються моральний та фзичний тиск застосовуються


рзномантн знущання приниження людсько гдност. Серед ц категор слд виявити таких, що колись давали урочисту клятву злочинця з того чи ншого приводу, а в свй час, не дотримавши тако клятви, вважалися зганьбленими та попадали в рахунок тих, вдносно кого було презирливе ставлення згдно жаргону це означа варнацкое слово на варнацкую честь. Дану категорю людей виганяли з ганьбою з угрупування, та, як наслдок, щодо них спостергаються насильницьк д опустить в шурф та надання прзвиська объявленный петух.


Не маючи виходу з такого становища, засуджений може скоти замах на самогубство. Слд також звертати увагу на категорю засуджених з числа колишнх спвробтникв ОВС та нших правоохоронних органв чи вйськовослужбовцв, менованих лочка зелная. Серед злочинних угрупувань нердко снують так засуджен, як постйно обктами тероризац з боку членв угрупувань такого злочинц менують кобылка. Нердко таким засудженим шляхом обману, або насильництва робиться татуровка,


яка вказу на його причетнсть до категор ганебних засуджених, так д менуються кольцо позорное. З ц ж кагорти виходять засуджен з прзвиськом так званий моргушник, зганьблений засуджений, котрому притулялись членом до очей. А також забит, боязлив засуджен, опутан ншими членами групи та цлком пдлегл м такому засудженому надаться прзвисько путо. До категор потенцальних самовбивць, крм названих, можуть попадати й т, що не вддають борги, як зявились з приводу гри в карти тощо.


Зазначена категоря засуджених, як правило, може доводитись до тупкового стану, з якого м дуже тяжко вийти без допомоги спвробтникв УВП, але, з тих чи нших мркувань, вони не можуть звернутись за допомогою. Тому необхдно поряд з ншими спецально попереджувальними дями, виявляти цих людей та вести як з ними, так в х середовищ профлактичну роботу. Для встановлення осб, як можуть бути обктом знущання в мсцях позбавлення вол, а також саме за цими обставинами стати на шлях самогубства, слд знати т негативн процеси,


як вдбуваються, або можуть вдбуватись в середовищ засуджених. Доцльно деяк з них назвати, щоб пд час органзац впровадження спецально-попереджувальних заходв по боротьб з такими явищами, можно було б свочасно виявляти носв суциду. Наприклад, стосовно недосвдчених новачкв сну камерна гра в баню, пд час яко новачка заставляють брати в лазню постльн приналежност, буцмто для випарки, псля яко вн спить на мокрй постел.


Нердко таким людям приходиться лзти пд нари гнуться под нары, запобгаючи побиття. Або моменти, коли у жертви вдбирають майно, реч особистого користування, що називаться козачий атас. Росповсюджена так звана катка, тобто втягнення намчено жертви в картжну гру та залишення в програш, закнчуться побиттям та знущаннями над жертвою. Ц процедури можуть проходити у вигляд ложки отбить, покарання якому пдлякають т, що програли в камернй гр, у вигляд побов ложкою по рзних частинах тла.


В ПКТ або СЗО та нших примщеннях камерного типу сну процедура заставляти спвкамерника виконувати брудну роботу в камер, принижувати, зневажати, зводити наклепи, що означа опоносить. Особливу небезпеку, як для суцидв, так нших небезпечних дй з боку жертви можуть викликати д, повязан з насильством засуджених. Наприклад, так зван д кинуть на бригаду, тобто згвалтування групою. Або такий засб глумлення над жертвою, як так зване минирование що означа тайно вд жертви добавляти


в харч слюну або сперму гомосексуалста, а псля вживання цих минированых харчв наголошувати про це. При цьому жертва попада в розряд найпризирливших засуджених. Приводом для самогубств в мсцях позбавлення вол можуть стати й так д з боку порушникв режиму як побиття жертви таким чином, щоб потерплий не мг впзнати осб, як його бють, накривши йому голову чим-небудь, такий спосб називаться киф тмный. Або так званий розрахунок жертви, яку обграли в карти кровь пошла


носом. Приниження та примус, як мають мсце в середовищ засуджених проявляються й в форм вимог безперечного виконання жертвою всх вказвок та поступатися злочинцям, в х термнолог це означа леща давить. Особливий характер носять д, повязан з глумленням над особистстю серед неповнолтнх засуджених. Так названа гра паровоз, групов д пдлткв камерна гра, пд час яко новачку пропонуться з завязаними очима проповзти деклька разв по лав в цей час йому наносяться удари, побо.


Або такий спосб, як печенками рыгать, коли людину пдкидають вверх розбгаються. Дагностика та профлактика самогубств. Тактика попередження самогубств повинна, на мй погляд, поднувати колективн та ндивдуальн форми впливу гласних та оперативно-розшукових заходв, методв. результативнсть залежить вд цлого комплексу засобв особистост, мкросоцального середовища та конкретно ситуац, а також нтенсивност профлактичних дй. На мй погляд тактика попередження суцидв в


УВП може розглядатись в трьох напрямках 1 в ситуац до виникнення намру на самогубство тобто тактика у вигляд профлактичних дй 2 в ситуац виникнення намру на замах до самогубства тактика вдвернення 3 в ситуац замаху на суцид тактика припинення суцидального акту. Щодо першого напрямку тактики ндивдуально профлактики суцидв в мсцях позбавлення вол, то вона, на мй погляд, спвпада з висловленими А. П. Закалюком шстьома основними стадями а втановлення осб, як мають


для нас профлактачний нтерес на мй погляд, сюди слд взяти фактори, провокуюч до суциду названих осб б х вивчення в прогнозування суцидально поведнки схвалення ршення про необхднсть використання ндивдуальних засобв попередження та нейтралзац провокуючих факторв г планування останнх у вдповдност з прогнозом д здйснення зазначених засобв е оцнка результативност проведено роботи та висновку щодо припинення чи продовження. 1. Щодо встановлення осб, схильних до суцидально поведнки, то х слд виявляти на раннх етапах


за допомогою вивчення документв, матералв особистих справ, засобв та методв гласних та оперативних, як ма у свому арсенал адмнстраця УВП. 2. Пд час вивчення потенцальних самовбивць необхдно вдаватись до вивчення х характеристик та поведнки в середовищ засуджених. Вагомими на цьому етап можуть бути дан про характер сконого злочину, його вага кримногенн якост особистост, риси характеру, медичн показники та нш д поведнка на слдств, в суд, в


СЗО, пд час прибуття в УВП кримногенн фактори середовища та нш морально-психологчн обставини життя до арешту, як можуть вдзначитися на поведнц засудженого поведнка засудженого в карантин та його висловлювання намри в план розглядаючо проблеми поведнка в увязненн, визнання сво вини у сконому злочин, пдпорядковансть злодйським законам та традицям, стосунки з засудженими в х середовищ, а також з адмнстрацю УВП дан про намри сконня суциду як гласн, так оперативн вдхилення у поведнц, пд час вдбування покарання


псля карантину негативний вплив мкросоцального середовища з-за меж УВП негативне середовище, в яке особа реально може попасти псля вдбуття покарання та наявнсть безвихдних становищ тощо. 3. Щодо прогнозування суцидально поведнки засуджених, то на мй погляд, методика його здйснення повинна складатись з чотирьох основних частин, як б забезпечили виршення таких завдань, як вивчення сучасного та минулого характеру поведнки складових, як його обумовлюють особистост, середовища


та ситуац, х ознак, закономрностей формування розвитку та прояву встановлення серед ознак тих, котр мають прогностичне значення визначення х яксно рол кльксного значення, в тому числ систем показникв, найбльш зручних для практичного прогнозування утворення прикладно модел прогнозу суцидально поведнки, використовуючи метод моделювання ознак для визначення ступеню ймоврност висновкв, як прогнозуються практичне прогнозування здйснються за рахунок утворення та використання методики, яка визнача порядок,


правила способи користування прогностичною моделлю. Головним в цьому процес вибр прогностично-суттвих ознак ндикаторв, як дозволяють виявити прогнозувати в майбутньому тенденцю змн поведнки особистост. На мй погляд, в процес прогнозування суцидв можливе використання трьох основних методв, як становлять ядро ус методики прогнозування клнчного, детермнстичного або факторного та еталонного методв. При застосуванн клнчного методу дагностуться одиничний обкт прогнозування,


а тенденц його змн виявляються, спираючись на знання характерних для нього механзмв та закономрностей, наприклад, психологчних, на чому будуться прогнозування того, яких наступних стадй та в який час можуть досягати назван змни. Цей метод широко використовуться в медицин звдки й його назва. Детермнстичний метод заснований на виявленн тенденц, яка прогнозуться по причинах або асоцативних факторах, як викликають змну поведнки. Еталонний метод використовуться для виявлення тенденц змни поведнки стереотипи,


властивост, як характерн особам в аналогчних умовах, по встановленому досвду. В необхдних випадках доцльно складати карту прогнозу цих явищ вдпрацьовувати назван питання. Щодо планування засобв профлактики суцидв в мсцях позбавлення вол, х здйснення та оцнки результатв, то вони залежать вд того, на скльки компетентно були виконан попередн етапи тактики, а також вд якост та професоналзму виконавцв. Стосовно ситуац, коли адмнстрац вдомий намр засудженого здйснити замах на


самогубство або дан, що особа пддаться тиску та усляким приниженням людсько гдност з боку нших засуджених, тактика дй повинна бути бльш ршучою та нтенсивною. цлеспрямовансть повинна бути направлена на запобгання, упередження реалзац антисоцальпй задумц особи та нейтралзац всх шкдливих обставин, як приводять до нього. Як на етап профлактики д повинн носити комплексний характер. Одночасно необхдно працювати як за спецальним планом, так без нього над тим, щоб з одного боку зробитти


все, щоб змнити стереотип мислення особистост потенцального самовбивц за допомогою, насамперед, психологчного впливу, а також радикально змнити його умови утримання предметне буття, тим самим виключити можливсть дй зовншнх причин та обставин, як провокують до самогубства. Особист заходи цього етапу при певних обставинах повинн передбачити поряд з ншими засобами золяц, змни мсця знаодження, а також комплексних заходв нагляду, режиму та оперативного реагування.


Щодо тактики на стад замаху на самогубство, то вона повинна бути миттвою, в значний мр ц д повинн бути передбаченими наперед. Особливост роботи камерних примщень, де знаходяться засуджен, повинн гарантувати на всякий випадок вихд з такого становища припинити той чи нший замах на самогубство. Володння ситуацю в таких випадках передбача чтке забезпечення охорони та нагляду за мсцем, де найбльш моврне сконня цих дй камери, пдвали тощо, доступ до рзного роду отруйних, колючо-ржучих матералв та


речовин таке нше. Обктом кримнально виконавчого попередження певн умови, сприяюч виникненню чи реалзац намрв скоти самогубство. Тому тут на перший план стають засоби, направлен на те, щоб перешкодити виникненню таких умов. До цих засобв можна вднести а охоронн б дисциплнуюч в виховн. Вс вони встановлен нормами кримнально виконавчого права, повязан з охороною суспльних вдносин, як входять в сферу захисту кримнально-виконавчо системи 1. Охоронн попереджувальн засоби виступають у вигляд соцального


контролю а зовншньо охоронн попереджувальн засоби охорона та переврка засуджених, х конвоювання, пересування без конвою тощо б внутршньо охоронн засоби, попередження, нацлен на утворення умов, як сприяють попередженню негативних явищ, у тому числ самогубств серед засуджених. До них можна вднести закладен в структур УВП та забезпеченн дяльнстю адмнстрац направлен на забезпечення утримання засуджених згдно правил УВП правозастосувальна дяльнсть адмнстрац


УВП до засуджених процедурного та органзацйного характеру у тому числ забороняюч, забовязуюч та дозволяюч засоби. 2. Дисциплнуюч попереджувальн засоби визначаються самою специфкою процесу виконання покарань впливають на те, що негативн явища, як визивають суциди та нш порушення дяльност УВП були свочасно припинен умови золяц, локалзац, виконання правил внутршнього порядку тощо. 3. Виховн засоби в рамках загального процесу ресоцалзац широка розяснювальна, просвтницька дяльнсть,


масов та ндивдуальн форми, професональна психолого-педагогчна дагностика особистост засудженого та цльовий постйний вплив на сферу його свдомост з боку найширшого кола фахвцв. Стосовно кримнально-правового попередження суцидально поведнки в мсцях позбавлення вол слд назвати перш за все дю статт 99 Кримнального кодексу Украни Доведення до самогубств. Вд свочасного та квалфкованого застосування ц норми кримнологчного закону в


багатьох випадках залежить стан самогубств серед певно частини засуджених, а також нших антисоцальних явищ. Крм названо статт засудженим слд розяснювати д норми кримнального закону, особливо повязаних з насильницькими дями. Висновок. Людина в оточуючому середовищ виступа як саморегулююча система. У свой курсовй робот я намагався зосередити увагу на такому атисоцальному вчинку особистост як самогубство. Людина в оточуючому середовищ виступа як саморегулююча система, яка реагу на зовншн змни своми свдомими


пдсвдомими механзмами, пристосовуючись, адаптуючись до цих змн. Кнцева мета саморегуляц досягнення повно адаптац, а негативний результат це часткова чи повна дезадаптаця. Найбльший вплив на саморегуляцю чинять особистсн та соцальн фактори, аналз яких да можливсть оцнити рвень адаптацй чи дезадаптацй. Специфчн особистсн риси можуть формувати систему цнностей, яка негативно впливатиме на механзми саморегуляц, викликаючи деструктивн форми поведнки людини.


До таких цнностей слд вднести 1 почуття пдвищено вдповдальност людина вважа себе не обктом, а субктом. Вона тльки сама несе вдповдальнсть за все, що трапляться з нею на робот, у см, на вулиц 2 почуття вини людина вважа, що вс страждають в наслдок вчинкв, що вона не може виконати професйн, смейн та нш обовязки, що вона неспроможна виршити жодного питання 3 вдчуття засудження оточуючими людин здаться, що вс бачать неспроможнсть, нкчемнсть засуджують . Вдчуття засудження оточуючими виплива з вдчуття вини, але воно


глибоким найбльш психотравмуючим для особи 4 почуття безпорадност людина вважа, що не може себе захистити, що не можуть захистити допомогти й рдн та близьк люди, що снування у сспльств ста неможливим. Так вдчуття виникають у психчно хворих з депресивною симптоматикою невротичного та психотичного рвнв, але вони можуть зявлятись окремо у психчно здорових людей свдчити про рзний рвень дезадаптацй особи. На них слд звертати увагу при робот з суцидонебезпечним контингентом психчно хворих, у робот телефону


доври та при оцнц можливих повторних суцидальних дй у пслясуцидальний перод. З соцальних чинникв, як впливають на саморегуляцю слд видлити 1 економчн негаразди, бднсть, безробття 2 дезорганзацю см смерть рдних, розлучення, вдсутнсть пдримки, конфлкти, несумстнсть, вдсутнть дисцилни 3 формування нових суспльних поглядв, як не приймаються особою 4 обмеження та низька яксть загальноосвтньо та професйно освти 5 вдсутнсть дозвлля та вдпочинку 6 послаблення правоохоронно дяльност 7 неспроможнсть


органв управлння вплинути на негативний перебг подй 8 рзн етичн, релгйн, економчн конфлкти. Негативна оцнка особою соцальних факторв негативно вплива на процеси саморегуляц, ускладню адаптацю, спричиня постйне нервове напруження, на тл якого нод виника бажання скнчити життя самогубством. Оцнка ставлення особи до особових та соцальних чинникв повинна аналзуватися лкарями, психологами для прогнозування можливих повторних суцидальних дй у пслясуцидальний перод.


Це допоможе правильно спрямувати психотерапевтичну роботу з суцидонебезпечним контингентом. Вдокремлення самогубства вд такого поняття, як нещасний випадок, ма важливе значення при виршенн питання постановки хворого на спецальний облк у позалкарняних умовах. Такий пдхд допоможе зробити групу хворих з аутоагресивними формами поведнки однордною правильно пдйти до розробки профлактичних заходв. Профлактика самогубства психчно хворих повинна будуватися як цлсна


система складатися з клькох послдовних етапв. Перший це проведення лкувальних заходв примусового згдно нструкц про примусову госпталзацю та не примусового характеру. Другий етап виписка хворого з лкарн та постановка його на спецальний облк у ПНД. Третй етап зняття з спецального облку. Ус вищезгадан етапи профлактики аутоагресивних форм поведнки психчно хворих повинна обднувати дина програма профлактичних та реаблтацйних заходв, як включають не


тльки трудову дяльнсть, але й увесь спектр соцального життя хворого. Використана лтература 1. Амбрумова А. Г. Бородин С. В. Михлин А. С. Предупреждение самоубийств. М. 1980. с. 40. 2. Бердяев Н. А. О самоубийстве. Психологический журнал. т. 13 3 1992. с. 96-106. 3. Бородин С. В. Михлин А. С.


Мотивы и причины самоубийств. Комплексные исследования в суицидологии. М. 1986. с. 65. 4. Брухановский Н. П. Самоубийцы. Л. 1927. с. 127. 5. Волков В. Н. Медицинская психология в ИТУ. М. Юридическая литература. 1989. с. 256. 6. Короленко А. П. Дожик Т. А. Семь путей к катастрофе. Новосибирск.


Сиб. отделение. 1990. с.224. 7. Алиев И. А. Актуальные проблемы суицидологии. Уголовно-правовые криминалогические аспекты. Баку 1987. с. 7.



Не сдавайте скачаную работу преподавателю!
Данный реферат Вы можете использовать для подготовки курсовых проектов.

Доработать Узнать цену написания по вашей теме
Поделись с друзьями, за репост + 100 мильонов к студенческой карме :

Пишем реферат самостоятельно:
! Как писать рефераты
Практические рекомендации по написанию студенческих рефератов.
! План реферата Краткий список разделов, отражающий структура и порядок работы над будующим рефератом.
! Введение реферата Вводная часть работы, в которой отражается цель и обозначается список задач.
! Заключение реферата В заключении подводятся итоги, описывается была ли достигнута поставленная цель, каковы результаты.
! Оформление рефератов Методические рекомендации по грамотному оформлению работы по ГОСТ.

Читайте также:
Виды рефератов Какими бывают рефераты по своему назначению и структуре.

Сейчас смотрят :

Реферат Організація ресурсної бази банків в Україні
Реферат Полномочия местного самоуправления в области охраны общественного порядка
Реферат Контрольная работа планирование на предприятии
Реферат Информационный стресс, причины возникновения, особенности, преодоление психопрофилактика
Реферат Організація та планування кредитування
Реферат По "лестнице наук" - к искусству
Реферат Андрей Иванович
Реферат Організація депозитних операцій комерційними банками з фізичними особами
Реферат Организация наличных и безналичных расчетов коммерческих банков
Реферат Організація і проведення соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в Україні
Реферат Организационная структура Банка России
Реферат Второстепенные Члены Предложения
Реферат Организация и регулирование биржевой деятельности
Реферат Исследование катушки с разомкнутым сердечником
Реферат Еврорынок