Реферат по предмету "Лингвистика"

Узнать цену реферата по вашей теме


Международная политика Украины в 90-е годы ХХ века (Укр.)

Международная политика Украины в 90-е годы ХХ века ПЛАН I. Вступ II. Основн вдомост про Раду вропи 1. Напрямки дяльност органзац 2. Структура Ради вропи а Комтет Мнстрв б Парламентська Асамблея в Конгрес мсцевих та регональних властей III. Вступ Украни до Ради вропи 1. Умови вступу 2.


Законодавче пдгрунтя для вступу етапи обднання з Р IV. Ретроперспектива перспектива Украни в Рад вропи 1. Зобовязання Украни взят при вступ до Органзац. 2. Виконання зобовязань а Позитивн наслдки б Проблемн питання спвпрац з Р 3. Контроль та допомога Ради вропи у приведенн законодавства


Украни до стандартв Р 4. Заходи, що проводяться щодо лквдац невиконаних зобовязань 5. Перспективн напрямки спвпрац з Р V. Висновок Одним з основних факторв, що сьогодн впливають на рвень свтового прогресу, розвиток будь-яко окремо взято держави, мжнародне спвробтництво. Жити нин зольовано вд свтового спвробтництва не можливо жоднй кран. Саме в звязку з цим важко знайти таку, яка б не вступила в певн мжнародн вдносини з ншими державами


свту. Саме мжнародна полтика головним чинником популярност крани. Не винятком наша держава. Ще у Декларац про державний суверентет Украни, прийнятй Верховною Радою 16 липня 1990 року, Украна чтко визначила сво позиц стосовно органзац та здйснення мжнародних вдносин. У цьому документ, зокрема, говориться, що наша держава, як субкт мжнародного права бере участь у дяльност


мжнародних органзацй в обсяз необхдному для ефективного забезпечення нацональних нтересв республки у полтичнй, економчнй, нформацйнй, науковй, технчнй, культурнй спортивнй сферах. Основн положення Декларац реалзувались на самперед у новй Конституц Украни, нших законодавчих актах, у ршучих кроках держави на мжнароднй арен. Одним з важливих напрямкв мжнародно дяльност Украни участь у спвробтництв з мжнародними органзацями,


перш за все вропейського континенту. В цьому напрямку особливий нтерес для не, як для всх нших кран континенту, представля Рада вропи. Падння залзно завси берлнського муру стало сигналом до обднання всх вропейських держав на принципах демократ, верховенства права поваги до прав людини, особливо щодо кран Центрально та Схдно вропи. Ключову роль в цьому процес взяла на себе Рада вропи - найавторитетнша загальновропейська мждержавна нституця у галуз правового та гумантарного


спвробтництва. Тому в якост проритетного завдання вона визначила пдтримку правових реформ, поселення нових нститутв в цих кранах. Членство держави у Рад вропи розглядаться впливовими свтовими та вропейськими фнансово-економчними структурами Мжнародним валютним фондом, Свтовим банком реконструкц та розвитку та ншими, як показник внутршньо стабльност та додаткова гарантя захисту власних нвестицй та кредитв в цю державу. Вступ


Украни до Ради вропи традицйно свдчить про демократичний вибр, послдовнсть у проведен реформ, спрямованих на захист прав людини та змцнення демократичних нститутв. Тому одним з перших крокв мжнародного спрямування нашо молодо держави було здйснено заходв щодо вступу до ц авторитетно мжнародно вропейсько органзац. Основн вдомост про Раду вропи Рада вропи - це одна з авторитетних мжнародних органзацй.


Вона займаться всма важливими питаннями, як виникають у вропейському суспльств, за винятком питань оборони. Програми дяльност охоплюють так сфери суспльного життя, як права людини, засоби масово нформац, правове спвробтництво, соцальн та економчн питання, охорона здоровя, культура, освта, культурна спадщина, спорт, молодь, мсцева демократя, транскордонне спвробтництво навколишн середовище, регональне планування. Одним з важливих напрямкв дяльност ц органзац також розвиток полтичного партнерства з новими демократями


Центрально та Схдно вропи, подання допомоги кранам цього континенту, в х полтичних, законодавчих, конституцйних реформах. Коло питань, якими займаться вона не постйним, навпаки воно розширються, еволюцону, адаптуться до нових процесв ситуацй. Хоч поле дяльност Ради вропи до яко входить 41 держава-член, не всеосяжним, однак цього не можна сказати про х плани прагнення. Заснована Рада вропи була 5 травня 1949 року спочатку десятьма державами


Великобританю, Францю, Бельгю, Ндерландами, Люксембургом, Швецю, Норвегю, Даню, талю, рландю, до яких пзнше придналася Греця та Туреччина серпень 1949 року. Сьогодн вона нарахову 41 державу-учасницю псля того, як до не придналися сландя та Нмеччина 1950 року, Австря1956 року, Кпр 1961 року, Швейцаря 1963 року, Мальта 1965 року,


Португаля 1976 року, спаня 1977 року, Лхтенштейн 1978 року, Сан-Марино 1988 року, Фнляндя 1989 року, Угорщина 1990 року, Польща 1991 року, Болгаря 1992 року, Естоня, Литва, Словеня, Словакя, Румуня, Чеська Республка 1993 року, Андора 1994 року, Албаня, Латвя, Молдова, Украна, колишня


Югославська Республка Македоня 1995 року, Рося Хорватя 1996 року, Грузя 1999 року. Новими державами-кандидатами Азербайджан, Блорусь, Босня Герцеговина, Врменя. Сполучен Штати Америки, Канада та Японя надлен статусом спостергачв у мждержавних органах Ради вропи. Штаб-квартирою ц органзац Палац вропи, що знаходиться у


Страсбурз Франця. Рада вропи фнансуться урядами держав-членв пропорцйно до клькост хнього населення та державних ресурсв. Бюджет на 1999 рк склав 155034100 вро, з них 2663497,86 вро - внесок Украни. Офцйними мовами англйська та французька, але пд час сесй Парламентсько Асамбле як робоч мови використовуються також нмецька, талйська та росйська. За певних умов пд час обговорв може здйснюватись переклад також ншими мовами.


Вд самого початку свого снування Органзаця намагаться усувати будь-як перешкоди мж народами, створюючи в вроп диний простр, в основ якого лежать загальнолюдськ цнност. Тому вона була створена саме для захисту прав людини парламентсько демократ, забезпечення принципу верховенства права, для прийняття вропейських угод, як мають стандартизувати дяльнсть держав-членв у соцальнй та правовй сферах, для того, щоб сприяти усвдомленню снування вропейсько культурно самобутност,


яка базуться на рзних системах суспльних цнностей охоплю рзн культури. Прийнята в 1950 роц вропейська Конвенця з прав людини увнчу склепння споруди, якою стала Рада вропи. Конвенця якй постйно нада нових мпульсв охоронець - вропейський Суд з прав людини - стала центральним елементом вропейського правового порядку. До ц Конвенц додалися також багато нших правових документв вропейська соцальна хартя, конвенця у запобганн


катувань, Рамкова конвенця на захист нацональних меншин, а також 173 нш документи, в яких розглядаються найрзномантнш питання - вд студентських обмнв, захисту культурно та природно спадщини - до боротьби з корупцю та органзованою злочиннстю. Як кожна мжнародна органзаця Рада вропи ма сво кервн, або як х ще називають, статутн органи. Головним органом Комтет Мнстрв, Парламентська Асамблея.


Конгрес мсцевих та регональних властей вропи. Слд зазначити що для забезпечення дяльност ц мжнародно органзац, та статутних органв створено Секретарат, який ма постйний штат з 1300 осб. Його очолю Генеральний секретар, який обираться Парламентською Асамблею на пятирчний строк. Генеральний секретар координую та визнача дяльнсть Ради вропи. Комтет Мнстрв основним розпорядчо-виконавчим органом.


До його складу входять мнстри закордонних справ всх держав - членв Ради вропи, або хн постйн представники у Страсбурз, як визначають основн напрямки дяльност Органзац. Борис Тарасюк представля Украну в Комтет Мнстрв, а Постйним представником нашо держави з березня 1998 року посол Олександр Купчишин. Цей орган визнача напрямки дяльност


Ради вропи, розгляда та прийма ршення щодо висловлених Парламентською Асамблею та Конгресом мсцевих та регональних властей рекомендац, пропозиц рзних мжурядових комтетв та конференцй галузевих мнстрв. Вн затверджу програму дяльност та бюджет. Разом з Парламентською Асамблею Комтет Мнстрв стоть на сторож основних цнностей Ради вропи крм того вн уповноважений здйснювати нагляд за дотриманням зобовязань, як взяли на себе держави-


члени. Мнстри закордонних справ держав-членв збираться, як мнмум, двч на рк для оцнки спвробтництва, що здйснються на вропейському рвн, для обговорення актуальних полтичних питань, та для надання необхдного полтичного мпульсу дяльност Ради вропи. х замщають як правило, постйн представники уряду. Останн збираються щонайменше двч на мсяць для зустрч на рвн послв рвень А. Ц зустрч доповнюються зустрчами на рвн заступникв постйних представникв рвень


Б та зустрчами доповдачв, яким доручено поглиблено займатися окремими питаннями для пдготовки прийняття ршень з цих питань. Мнстри по черз головують у Комтет Мнстрв, перебуваючи на посад голови протягом 6 мсяцв. Ршення цього органу передаються урядам як рекомендац або як проекти вропейських конвенцй та угод для визначення щодо участ в них. Комтет також ухвалю декларац та резолюц з актуальних полтичних питань.


Основна маса ршень прийматься бльшстю 23 голосв вд загально клькост, однак для ухвалення ршень у процедурних питаннях достатньо просто бльшост голосв. Свою роботу Комтет Мнстрв здйсню через пдпорядкован йому 17 комтетв з прав людини, з питань засобв масово нформац, соцально безпеки, соцально полтики, мграц, рвноправя чоловкв та жнок, культурного спвробтництва, розвитку спорту, координац збереження культурно спадщини, охорони здоровя, мжурядового спвробтництва, молоджн


галуз, охорони навколишнього середовища, органв мсцево та регонально влади, юридичного спвробтництва, боротьби з злочиннстю. Цей орган може тимчасово позбавити державу права представництва, запропонувати й вийти з Ради або навть ухвалити ршення про припинення членства, якщо державою були порушен основн статутн зобовязання. На Комтет Мнстрв покладен контрольн функц щодо застосування державами-членами конвенцй та угод, сторонами яких вони . Вн також повинен ухвалювати останн ршення у справах, що не передаються


до вропейського Суду з прав людини, слдкувати за виконанням державами ухвалених Судом ршень. Комтет Мнстрв здйсню сво повноваження неупереджено конструктивно, придляючи особливу увагу далогу то поступовому створенню полтичних та матеральних умов, що повинн привести до подальшого позитивного розвитку. З цю метою запроваджено систему контролю, що отримала назву монторинг забезпечу виконання всма державами-членами хнх зобов язань. Комтет також розширю спвпрацю з ншими вропейськими органзацями,


зокрема з вропейським Союзом та Органзацю за Безпеку та Спвробтництво в вроп ОБС. Парламентська Асамблея першою з вропейських асамблей в стор нашого континенту, вона дорадчим органом Ради вропи. члени, яких налчуться 286 депутатв та 286 х заступникв, призначаються нацональними парламентами. Кльксть представникв вд кожно держави-члена залежить вд клькост населення коливаться вд 2 до 18, при цьому мають бути представлен основн полтичн парт, як в нацональному парламент.


Укранська делегаця складаться з 12 членв 12 заступникв, очолю Борис Олйник Комунстична партя. Асамблея налчу 5 полтичних груп соцалств, вропейських демократв, групу лбералв, демократв реформаторв, вропейську народн партю та групу за обднання лвих сил. Деяк члени асамбле не входять до жодно з цих полтичних сил. Цей орган збираться на сво пленарн засдання, як тривають один тиждень, чотири рази на рк счень, квтень,


червень, вересень в зал засдань Палацу вропи у Страсбурз. Щовесни одна сеся проводиться в однй з держав - членв Ради вропи. Парламентська Асамблея з числа власних членв обира Президента, який перебува на цй посад три однорчн строки. Президент та вце-президенти, як обираються на однорчний строк, а також голови 5 полтичних груп складають


Бюро Парламентсько Асамбле. На даний момент Президентом лорд Рассел-Джонсон. Асамблея також обира Генерального секретаря Ради вропи, заступники Генерального секретаря Парламентсько Асамбле, та суддв вропейського суду з прав людини. Роботу Асамбле готують спецальн комс, як працюють в таких сферах полтичн питання, правов питання, захист


прав людини, соцальн питання, охорона здоровя та питання що повязан з смю, охорона навколишнього середовища, регональне планування та мсцев власт, наука та науков технолог, сльське господарство, та розвиток сльсько мсцевост, питання економки та розвитку, мграця, бженц демократичн проблеми, парламентськ та громадськ звязки, рвноправнсть жнок чоловкв, виконання зобовязань державами-членами. Асамблея також парламентським форумом для нших мжнародних органзацй, таких як вропейський


Банк Реконструкц та Розвитку, ОБС, вропейська Космчна Агенця, багатьох установ ООН. Представники неурядових органзацй беруть участь у робот окремих комсй в якост експертв. Цей орган також проводить регулярн конференц, симпозуми, та вдкрит парламентськ слухання, на яких обговорюються найбльш важлив сучасн проблеми захист прав людини, навколишнього середовища, боротьба з СНДом тощо. Слд також зазначити, що парламенти


Канади та зралю надлен статусом спостергачв в Парламентськй Асамбле, а парламенти Азербайджану, Босн та Герцеговини, Врмен мають статус спецальних запрошених. Конгрес мсцевих та регональних властей вропи консультативним органом, який представля мсцев та регональн власт. Тому мсцев та регональн власт представлен в Рад вропи окремо.


Цей орган був заснований Комтетом Мнстрв у 1994 роц, вн замнив Постйну конференцю мсцевих та регональних властей вропи. Так як Парламентська Асамблея Конгрес складаться з 286 членв та 286 заступникв, як депутатами мсцевих та регональних органв влади, або посадовими особами, що пдпорядковуються м. Делегац держав-членв Ради вропи, повинн представляти рзн типи мсцевих та регональних властей з урахуванням


представлених в них рзних полтичних сил. Укранська делегаця також складаться з 12 членв 12 заступникв. Складаться Конгрес з Палати Мсцевих властей Палати регонв. Один раз на два роки вн обира свого президента та бюро. Президент обираться з числа членв одн з палат при цьому новий президент повинен бути представником ншо палати. При Конгрес можуть створюватись спецальн робоч ad hoc, групи для вивчення рзних спецальних


питань. Цей орган Ради вропи проводить свою пленарну сесю один раз на рк у Палац вропи в Страсбурз. Щоб надати регональним властям свободу д, демократичн структури, а також вдповдн фнансування та персонал, для забезпечення власно управлнсько дяльност щоб уникати непотрбно залежност вд держави, Конгрес прийняв вропейську хартю регонального самоврядування. Конгрес мсцевих та регональних властей взяв соб за мету забезпечити участь мсцевих та регональних властей


у робот Ради вропи, сприяти мсцевй та регональнй демократ, а також посилити транскордонне мжнародне спвробтництво в вроп. Вн розгляда широке коло питань, зокрема так, як мсцеве та регональне самоврядування, розвиток мст сл, проблеми територального управлння, захист довклля, культура, освта, соцальна служба та охорона здоровя, контролю, як держави-члени застосовують принципи мсцево демократ, що докладно викладен у вропейськй харт мсцевого самоврядування. Якщо члени цього органу дзнаються про серйозн проблеми у


робот мсцевих органв самоврядування в державах, як членами Ради вропи, то Конгрес надсила групу доповдачв, або готу доповдь, яка стосуться т чи ншо проблеми. Отже, з вище викладеного можна зробити висновок, що поле дяльност Ради вропи охоплю вс найбльш важлив сфери суспльного життя, в яких вона намагаться лквдувати основну масу проблем. Тому плдна спвпраця з Органзацю в недалекому майбутньому приведе до посилення економчно


могутност навть слабко в цьому план крани. В звязку з цим одним з основних завдань нашо молодо держави було здйснення заходв щодо вступу до Ради вропи. Вступ Украни до Ради вропи Процес входження до Ради вропи для молодо Укрансько держави мг реально розпочатися лише псля 1 грудня 1991 року. Ще с самого початку свого самостйного снування вона намагалася самостйно формувати свй зовншньополтичний


курс. Лише пдписавши Заключний акт Наради з безпеки та спвробтництва у вроп лютий 1992 року, Паризьку хартю для ново вропи червень 1992 року Декларацю Гельснсько зустрч на вищому рвн Виклик часов перемн липень 1992 року, Украна стала 52 повноправним членом Гельснсько родини, пдтвердивши цим самим намр брати участь у загальновропейських нтегруючих процесах. Вже з перших рокв свого незалежного снування наша держава зробила ршуч кроки на


зближення з вропейською смю. Серед найважливших критерв вироблених на грудневй 1991 року нарад Ради вропи, для офцйного визнання свтовим спвтовариством нових держав, що виникли на уламках колишньо тоталтарно мпер, були 1. Дотримання статуту ООН та зобовязань, прийнятих згдно з Гельснським Заключним актом та Паризькою хартю, особливо це стосуться питань верховенства закон, демократ та прав людини. 2. Гарантя прав етнчних нацональних груп меншин


За статутом Ради вропи кожна з вропейських держав може стати членом ц органзац за умови, якщо вона дотримуться принципв верховенства права, гаранту та забезпечу основн права та свободи кожно людини, яка перебува пд юрисдикцю. З перших рокв свого самостйного снування Украна прагнула до того, щоб отримати статус повноправного члена Ради вропи. Тому для пдтримання постйних звязкв з нею, регулярно участ у засданнях


ПАР в нших органах, реально пдготовки до вступу в органзацю були створен Робоча група Верховно Ради Державна мжвдомча комся з питань вступу крани до Р. Комся, зокрема, слдкувала за змнами у нацональному законодавств приведенням його у вдповднсть до загальновизнаних вропейських свтових стандартв. Але процес нтеграц у вропейську смю проходив у складнй внутршнй зовншнй ситуац, адже наша держава перебувала на стад перехдного пероду, тому для нас було практично


не можливо швидко влитися в колю вропейського життя. До того ж багато кран ще не звикли бачити в Укран суверенного, рвноправного партнера. До складнощв зовншньополтичного життя додавалися ще й проблеми в середин само крани багато хто ще не повнстю усвдомлював, що розвиток Украни як незалежно вропейсько демократично держави - це сторичний остаточний вибр. Тому для республки, яка в склад СРСР усередин 80 рокв займала 62 мсце у списку кран-


членв ООН за рвнем визнання мжнародних документв з прав людини, нтеграця в Раду вропи не могла вдбуватися швидко легко. Процес цей був надзвичайно важким пройшов ряд етапв. Вже псля 17 днв псля всенародного референдуму 1 грудня 1991 року Мнстерство Закордонних справ Украни звернулося до Генерального секретаря Ради вропи з пропозицю провести переговори з метою визначення сфери форм спвробтництва.


У вдповдь на це Рада вропи запросила делегацю Верховно Ради Украни на чол з тодшнм Головою .Плющем взяти участь у 42 спецальнй сес Парламентсько Асамбле 1-6 лютого 1992 року у Палац вропи в Страсбурз в статус запрошених. Саме з цих ршучих прагнень Украни до обднання розпочався зустрчний рух. Укранська делегаця брала участь у спецальних слуханнях


у мжурядовому Комтет по звязках з вропейськими кранами - не членами Ради вропи, беручи за мету розпочати процес входження Украни в Парламентську Асамблею Ради вропи. Вд мен Верховно Ради Украни .Плющ офцйно звернувся до головуючого на Асамбле Джефер Фнсберга з заявою про надання Укран статусу спецально запрошеного члена, який уже одержали


деяк крани Центрально та Схдно вропи. Вже 10 березня 1992 року вдбулось надзвичайне засдання Комтету Мнстрв Ради вропи, на якому обговорювались питання щодо встановлення контактв Ради вропи з державами СНД, в розвитку спвробтництва з цими державами. На засданн були присутн також мнстри закордонних справ кран, як знову звернулися до Ради вропи з проханням надати м статусу повноправного або спецально запрошеного члена.


Кервник укрансько делегац, перший заступник Мнстра Закордонних справ М.Макаревич пдкреслив, що змни в Укран створили сприятлив умови для входження до спвтовариства вропейських культур на основ загальнолюдських цнностей, диних принципв зобовязань. М.Макаревич, повдомивши про готовнсть проведення реформ щодо проблематики прав людини пдтвердив бажання Украни тсно взамодяти з усма державами згадано вище органзац.


Кервництво нашо держави також виявило бажання пддати експертиз Радою вропи проект ново Конституц, Закону Про вибори, а також прохання надати експертно допомоги у проведенн судово-правово реформи, з питань масово нформац. Було знову пдкреслено, що Украна зацкавлена у приднан до конвенцй Ради вропи, зокрема, до найважлившо - вропейсько конвенц з прав людини. Украна вже у 1992 роц одержала вд Комтету Мнстрв


Ради вропи запрошення приднатися до вропейсько культурно конвенц, вропейсько конвенц про основн принципи транскордонного спвробтництва мж територальними громадами або органами влади 1980 року, вропейсько конвенц про нформац щодо ноземного законодавства 1968 року, Частково Угоди щодо захисту та надання допомоги у раз великих природних та технологчних катастроф, у рамках яко було розроблено мжнародний проект Система епдемологчного спостереження аналзу за станом


здоровя населення, яке постраждало в результат Чорнобильсько катастрофи. Верховна Рада Украни виршили приднатися до цих конвенцй. Вдбувалося поступове зближення Украни Ради вропи. Нашу державу прийняли як асоцйованого члена у комсю За демократю через справу Венецанську комсю, яка була створена для спостереження за виконанням правових


норм, як гарантом демократичного розвитку суспльства. Слд вдмтити, що саме в цей час Украна почала приводити сво законодавство у вдповднсть з мжнародними нормами стандартами, щоправда, цей процес вдбувався дуже повльно. Це пояснються нестабльною полтичною ситуацю та великою клькстю проблем як постали перед молодою державою. Все ж у перш роки свого снування Верховна Рада Украни прийняла велику кльксть найважливших законв постанов


щодо прав людини, як стали основою для демократичних перетворень нашого суспльства. Зокрема Закони Про свободу совст релгйних органзацй, Про громадянство Украни, Про нацональн меншини, Про реаблтацю жертв полтичних репресй в Укран. Укранська держава переконала всх, що вона ма намр стати учасницею конвенц Ради вропи з широкого кола питань, приднатися до всх тих угод мжнародного значення, виконання яких вона


ще на себе не взяла, визнати вс документи з прав людини одержати статус повноправного члена ц органзац. У квтн 1992 року вдбувся взит укрансько делегац юриств до Страсбурга на запрошення Генерального секретаря Катрн Лялюмр. Секретаратом Ради вропи в звязку з цим було пдготовлено спецальний документ стосовно звязкв з Украною - Вдносини з Украною. В цьому важливому документ мстилися рекомендац що до того, щоб


Комтет Мнстрв Ради вропи розглянув питання про приднання Украни до цлого пакету його конвенц. Комтет Мнстрв мав розглянути можливсть запрошення Украни, як спостергача на засдання вропейського Комтету правового спвробтництва, Кервного комтету з прав людини, вропейського комтету з кримнальних проблем, Кервного комтету з питань мсцево регонально влади.


Псля цього спостергаться суттве потеплння вдносин з Органзацю 14 липня 1992 року Украна подала заяву про вступ до не. Мнстр закордонних справ нашо держави А.Зленко вручив кервникам Ради вропи - голов Комтету Мнстрв Х.Чатну Генеральному секретарю К.Лялюмр пд час х взиту до Кива офцйний лист с проханням про прийняття


Украни до ради вропи. Тому вже 16 вересня 1992 року Верховнй Рад Украни було надано статус спецального запрошеного гостя Парламентсько Асамбле Р. Це дало змогу нашй делегац брати участь у пленарних засданнях ПАР. Цей статус стимулю продовжувати процес демократизац крани, створю умови необхдн для вступу Украни до Р як повноправного члена. Псля цього вдносини з


Р суттво покращилися. Вдбулися взити парламентських делегацй Украни до столиц ц органзац французького мста Страсбурга, а також вдвдали Кив кервники Ради вропи, експерти доповдач комс комтетв. Обидв сторони були переконан у необхдност прискорення взамного спвробтництва у рзних сферах, однак наша держава ще повнстю не вдповдала всм вимогам. Вдзначалося, що сфера прав людини ще не вдповдала


положенням вропейсько конвенц з прав людини. В той час Украна ще була дуже далекою вд демократично держави з дотриманням усх прав людини громадянина Тод тльки Президент був обраний шляхом дйсно вльних виборв. Але Конституця ще не була прийнята, правова реформа проводилась дуже повльно, великою проблемою була мжконфесйна, укрансько-росйськ вдносини, проблеми Криму та закриття


ЧАЕС також викликали занепоконня. Було ще й багато нших проблем, як заважали розвитков партнерства з цю нтегруючою органзацю. Але разом з цим кервники Ради вропи неодноразово висловлювали сво задоволення до того, як проходить робота укранських парламентарв у комтетах комсях з економчних питань, сльського господарства, з юридичних питань прав людини, а також у комсю по звязках з вропейськими кранами - не членами Р. В Укран вони зустрчалися не лише з кервниками урядв депутатами а й з лдерами рзних партй,


рухв представниками нацональних меншин та конфесй з журналстами тощо. Представники Секретарату ПАР були запрошен на перш демократичн парламентськ вибори, як з хньо сторони були позитивно оцнен. Все ж, на зважаючи на вс проблема, перед якими зткнулася молода держава, та значне вдставання вд нших вропейських держав, в Укран прослдкувалися суттв змни на вдосконалення законодавства, зявилися реальн ознаки прогресу. Достроков парламентськ вибори 1994 року, багатопартйна полтична система,


нов пдходи до проблематики прав людини, та нш правов змни, як вдбулися в Укран вдкривали реальн можливост для приднання до вропейсько конвенц з прав людини стати повноправним членом Ради вропи. З кнця 1994 року вдносини нашо держави та Ради вропи суттво покращилися з счня 1995 року розпочала роботу Мся Постйного спостергача Украни при Р у Страсбурз.


Укранське законодавство швидкими темпами наближалося до загальновропейських стандартв, це було вдзначено кервниками Ради вропи, тому в 1995 роц майже щомсяця вони вдвдували Кив. Вони також дйшли до висновку, що необхдно проводити бльш глибок реформи, але ц змни в повнй мр можуть бути здйснен лише псля вступу Украни до Ради вропи. Виступ мнстра закордонних справ Украни Геннадя Удовенка на засданн


Комтету Мнстрв - найвищого мжурядового органу Р - в квтн 1995 року, вдповд Президента Леонда Кучми, голови ВР О.Мороза премр-мнстра .Марчука на запитання Р 27 липня 1995 року та Розяснення з деяких питань судово правово реформи та забезпечення прав людини в Укран, численн взити кервникв та експертв Р до Украни з переврками того на скльки крана вдповда стандартам ц органзац показали, що наша держава


суттво просунулася по шляху демократизац суспльства залучена до дяльност Р. В свою чергу Президент ПАР Мгель Мартнес у травн 1995 року заявив Украна найближчим часом буде прийнята до см вропейських партнерв. Це буде корисним як для Украни, так для вропи в цлому. Участь Украни в вропейських проектах тльки збагатить досвд почуття ввс вропейсько спльноти.


Отже, 4 вересня 1995 року на вересневй сес ПАР в Париж було внесено до порядку денного питання про рекомендацю для вступу Украни до Р. Через клька днв у Кив вдбулися зустрч Генерального Секретаря Р Данля Таршиса з Президентом та головою ВР Украни. 26 вересня 1995 року на пленарному засданн ПАР у Страсбурз було розглянуто питання про прийом


Украни до Р. Пдсумки голосування засвдчили прийом Украни у члени ц органзац. 31 жовтня ВР Украни прийняла Закон Украни, в якому говорилося Пдтверджуючи вддансть Укран деалам та принципам, як спльним надбанням вропейських народв, та враховуючи, що нтереси збереження та подальшого втлення в життя тих деалв, а також сприяння економчному та соцальному прогрес потребують бльш тсного днання мж всма вропейськими кранами,


ВР ухвалю приднатися вд мен Украни до Статуту Р. В свою чергу Комтет Мнстрв 8 листопада 1995 року запросив Украну стати 37 членом Органзац. Офцйне оформлення документв щодо вступу Украни до Р вдбулося 9 листопада у Страсбурз. Ретроперспектива перспектива Украни в Рад вропи Пд час вступу до Ради вропи Украна, як вс крани-члени


Органзац зобовязувалась виконувати положення стат 3 Статуту реалзаця принципу верховенства права та забезпечення кожному основних прав свобод людини. Вона також взяла на себе низку особливих зобовязань, як мстяться у Висновку 190 1995 рк, Парламентською Асамблею. Було також узгоджено термни х виконання вд одного до трьох рокв по рзних позицях. Згдно з вимогами Парламентсько


Асамбле протягом одного року з моменту вступу повинн бути прийнят нова Конституця, рамковий документ про правову полтику Украни у сфер прав людини, рамковий документ про правову та судову реформи, нов кримнальний, кримнально-процесуальний, цивльний та цивльно-процесуальний кодекси, нов закони про вибори та полтичн парт. Разом з тим передбачалося що роль функц Генерально прокуратури будуть змнен особливо щодо здйснення загального нагляду за додержанням законност


шляхом перетворення цього нституту в орган, який вдповдатиме всм стандартам Ради вропи. Вдповдальнсть за управлння та пентенцарною системою, за виконанням судових ршень та рестрац осб, як прибувають до кран або вджджають з не, буде покладено на Мнстерство Юстицй до кнця 1998 року. Також наголошувалось на необхдност забезпечити незалежнсть судово влади вдповдно до стандартв Ради вропи, та здйснити нш заходи.


Зокрема, Украна також може пдписати у момент приднання вропейську Конвенцю з прав дитини протягом одного року ратифкувати та протоколи 1, 2, 4, 7, 11 до не. Протягом одного року з моменту вступу пдписати та протягом 3 рокв ратифкувати Протокол 6 вропейсько конвенц з прав людини, який передбача скасування смертно кари в мирний час та ввести мораторй на виконання смертних вирокв який набира негайно чинност з моменту приднання до


Конвенц. Крм того, протягом одного року з моменту вступу необхдно пдписати й ратифкувати вропейську конвенцю про запобгання тортурам, нелюдському та принижуючому гднсть поводженню або покаранню, а також вропейську рамкову конвенцю про захист нацональних меншин, вропейську хартю мсцевого самоврядування Хартю регональних мов та мов нацональних меншин, Генеральну угоду про привле та мунтети та додатков протоколи до не, здйснити ряд нших заходв. У сфер зовншньо полтики


Украни зобовязувалась виршувати спори мирним шляхом. Як видно, у сукупност вище зазначен зобовязання - це зобовязання виключно ваги для будь-яко держави, х виконання, а тим паче - у встановлен Висновком надзвичайно стисл термни, вимага швидко докорнно трансформац, як внутршньо правово системи держави, так системи мжнародно-правових зобовязань, перш за все у галуз правового та гумантарного спвробтництва. Деяк з означених вище зобовязань


Украна взяла на себе навть за умов, коли чимало старих членв Ради вропи, включаючи деяких засновникв, так зобовязання на себе не брали вдповдн вропейськ договори не ратифкували. Укранська ж дипломатя хотла прискорити приднання сво крани до вропейського простору , як бачимо, взяла на себе дещо завищен зобовязання, до виконання яких Украна не була повною мрою готова. Все ж найголовнше, на мою думку, це не стльки реальнсть виконання


цих зобовязань у встановлен строки, скльки х векторна спрямовансть на впровадження принципв стандартв Ради вропи у нацональне законодавство. Але нашй молодй держав дуже важко виконувати зобовязання, як були взят при вступ до Ради вропи. Крана пережива серйозну економчну кризу, яка супроводжуться зростанням органзовано злочинност та високим рвнем корупц. За останн роки радикально погршався життвий рвень населення, бльше того, зарплати та пенс не виплачуються протягом клькох мсяцв.


Високий рвень безробття ще бльше ускладню рвень життя народу. Все ж наша держава робить усе можливе для того щоб виконувати вимоги Парламентсько Асамбле, насамперед слд зазначити, що 28 червня 1996 року Верховна Рада Украни прийняла нову Конституцю Украни, багато положень яко привела у вдповднсть до стандартв Ради вропи. Потрбно також пдкреслити, що незважаючи на проблеми, як виникли в останн роки


Украна змогла вдносно успшно забезпечити внутршню стабльнсть. Крана довела свою здатнсть уникати широкомасштабних соцальних заворушень або громадянсько вйни. Крм того держава зробила значний внесок у змцнення регонально стабльност шляхом пдписання у травн 1999 року Договору про дружбу, спвробтництво та партнерство з Росйською Федерацю та Угоди про статус Чорноморського флоту.


Варто також зазначити, що в червн 1997 року Президенти Украни, РФ, Молдови пдписали декларацю про трьох стороню спвпрацю з метою створення врорегонв - Нижнй Дунай та Верхнй Прут. Ц рзномантн кроки вдображають зусилля Украни спрямован на виконання зобовязань перед Радою вропи стосовно врегулювання внутршнх та мжнародних конфлктв. На сьогодншнй день вдбулася ратифкаця Украною вропейсько конвенц з прав людини та


Протоколв 1, 2, 4, 7, 11 до не липень 1997 року, вропейсько конвенц про запобгання тортурам та нелюдському або такому, що принижу гднсть погодженню чи покаранню счень 1997, Рамково конвенц про захист нацональних меншин грудень 1997 року, вропейсько конвенц про передачу засуджених осб вересень 1995 року, вропейсько конвенц про видачу правопорушникв, Додаткового та Другого Протоколу до не счень 1998 року, вропейсько конвенц з кримнальних справ та


Додаткового протоколу до них счень 1998 року, Конвенц про вдмивання, пошук, арешт, та конфскацю доходв, одержаних злочинним шляхом грудень 1997. Украна також придналась до Генерально Угоди про привле та мунтети Ради вропи Протоколу до не жовтень 1996. На цей час наша держава придналась також до вропейсько конвенц щодо ноземного законодавство та Додаткового протоколу до не закон Украни про приднання вд 14 липня 1993 року, вропейсько рамково конвенц


про основн принципи транскордонного спвробтництва мж кордонними общинами та властями закон Украни вд 14 липня 1993 року, вропейсько культурно конвенц закон Украни вд 24 лютого 1994 року, вропейсько конвенц про транскордонне телебачення 14 червня 1996 року, вропейсько харт мсцевого самоврядування 6 листопада 1996 року. 24 листопада 1996 року Верховною Радою Украни був прийнятий закон


Про приднання Украни до Частково Угоди про вропейську комсю За демократю через право. Враховуючи це, розпорядженням Президента Украни Леонда Даниловича Кучми вд 11 березня 1996 року утворено Державну мжвдомчу комсю з питань впровадження законодавства Украни норм стандартв Ради вропи. Наша держава пдписала вропейську хартю регональних мов травень 1996,


Протокол 6 вропейсько конвенц з прав людини травень 1997 року. Значна робота проведена у галуз реформування внутршнього законодавства Украни вдповдно до норм стандартв Ради вропи. Як уже зазначалося 28 червня 1996 року була прийнята нова Конституця Украни, норми яко будують на фундаментальних принципах Ради вропи верховенство права плюралстично демократ, та поваги до прав людини рамковий акт про правову


полтику Украни щодо захисту прав людини червень 1999, який забезпечую практичн юридичн механзми реалзац положень Конституц Украни вдносно основних прав та свобод людини. Було прийнято низку законв стосовно виборв а саме а Закон Украни Про вибори народних депутатв Украни вд 24 вересня 1997 року б Закон Украни Про вибори народних депутатв Автономно


Республки Крим вд 12 лютого 1998 року в Закон Украни Про вибори депутатв мсцевих рад та сльських, селищних, мських голв вд 14 счня 1998 року г Закон Украни Про вибори Президента Украни вд 5 березня 1995 року. Вдосконалення демократичних засад нашо держави пшло ще дал. Верховною Радою Украни було прийнято закон вд 24 березня 1998 року


Про державну виконавчу службу що забезпечу механзм виконання судових ршень в Укран утворено Державний департамент Украни з питань виконання покарань Указ Президента вд 22 квтня 1998 року, який виведено з пдпорядкування Мнстерства Внутршнх Справ в окрему структуру, пдпорядковану уряду Украни. Створено конституцйн механзми, як гарантують незалежнсть суддв червень 1996 року, прийнято закон


Про Конституцйний Суд Украни жовтень 1996 року. Верховною Радою затверджено Конституцю Автономно Республки Крим грудень 1998 року, прийнято закон Про статус столиц Украни - мста Кива счень 1999 року. Важливим елементом виконання вимог ПАР запровадження мораторю де-факто на виконання смертних вирокв псля проголошення мораторю в Укран не було виконано жодного смертного вироку.


Верховна Рада прийняла також вдповдн постанови органзацйного характеру. Так, 22 вересня 1995 року була прийнята постанова Про приведення законодавства Украни у вдповднсть з вропейськими конвенцями з питань кримнального судочинства. На виконання зобовязань Верховна Рада прийняла також постанову про основи судово-правово реформи. Як бачимо, наша держава зробила багато роботи в напрямку дотримання зобовязань перед


Радою вропи. Разом з тим у вдносинах Украни з Органзацю залишаться ряд проблем, повязаних з невиконанням деяких суттвих зобовязань, а саме стосовно прийняття протягом року псля вступу рамкового документа про правову та судову реформу, нового Кримнального, Кримнально-процесуального, Цивльного та Цивльно-процесуального кодексв, нового закону про полтичн парт. Крм того не було ратифковано Протокол 6 вропейсько конвенц з прав людини стосовно скасування смертно


кари. Не виконано також зобовязання щодо ратифкац протягом року псля вступу вропейсько харт про регональн мови та мови нацональних меншин. До зауважень ПАР щодо Украни належать так вдсутнсть чткого розмежування мж судовою, законодавчою виконавчою глками влади, намагання контролювати ситуацю утримувати полтичну владу нколи навть незаконно з боку органв виконавчо влади, зростання корумпованост, злочинност повльний процес законодавчих реформ, застосування катувань,


поганого поводження до осб як перебувають у мсцях позбавлення вол, державний контроль за засобами масово нформац тощо. Вс ц негативи привели до того, що в Рад вропи почала назрвати думка щодо припинення повноважень наших делегацй в усх структурах вказано мжнародно органзац. На мою думку, Верховна Рада швидше б прийняла вс закони, яких вимага Органзаця, якби уряд на завалював парламент надтермновими економчними законопроектами, як нбито важлив


для крани, а насправд сприяють нтересам лише деяких груп. Рада вропи робить усе можливе для того, щоб лквдувати ус негативи, що стають перепоною економчного демократичного, пднесення крани. Комтет з правових питань та прав людини вдповдно до Постанови Асамбле 508 1995 з 11 грудня 1995 року розпочав процедуру монторингу зобовязань, взятих Украною. Комтету з полтичних питань та Комтету по звязках з вропейськими кранами-нечленами було доручено


надавати висновки. Процес виконання Украною зобовязань вдповдно до висновку ПАР 190 1995 з самого початку знаходиться пд постйним контролем з боку Ради вропи та компетентних органв. Так, 28-29 листопада 1996 року Украну вдвдали доповдач Парламентсько Асамбле. За результатами цього взиту було пдготовлено Меморандум щодо виконання нашою державою зобовязань перед органзацю, який було надслано для коментарв


представникам Уряду Украни та Постйнй делегац ВРУ у ПАР. Ц коментар за пдписом Голови Постйно делегац Б Олйника в серпн 1997 року були передан доповдачам та кервникам Ради вропи. Вдповдно до Резолюц 1115 вд 29 счня 1997 року Асамблея передала вдповдальнсть за монторинг виконання


Украною свох зобовязань перед Р новому комтету з питань дотримання обовязкв та зобовязань державами-членами, який 16 травня 1997 року призначив своми спвдоповдачами на Укран Т.Келама Естоня та Х.Севернсен Даня. Перший ознайомчий взит в нашу крану новопризначених доповдачв вдбувся 7-10 грудня 1997 року. За результатами взиту було пдготовлено проект доповд, який був схвалений Комтетом з питань монторингу 28 счня 1998 року надсланий


Укранський делегац в Асамбле для коментарв. 15-18 вересня 1998 року вдбувся другий ознайом чий взит в Украну вищезгаданих спвдоповдачв Комтету ПАР з питань монторингу, в ход якого було уточнено багато питань для пдготовки кнцевого проекту доповдей. Обговорення доповд вказаного вище комтету стало, по сут, кульмнацю счнево частини сес Асамбле 1999 року. Обговорення в цлому вдзначалося атмосферою взаморозумння конструктивного далогу.


Було також зроблено висновок, який полягав у тому, що потрбно зберегти членство Украни як повноправного члена органзац в усх структурах. На запрошення Голови Верховно Ради Украни О.М.Ткаченка 6-9 квтня 1999 року Украну вдвдав з офцйним взитом лорд Рассел-Джонсон - Президент ПАР. Вн зустрвся з кервництвом крани, головами


Верховного та Конституцйного суду Украни мнстрами закордонних справ, юстиц та внутршнх справ. На зустрчах обговорювались питання щодо подальших шляхв розвитку вдносин Украни Ради вропи, зокрема стосовно дотримання нашою державою зобовязань. 9-12 травня 1999 року вдбувся 3 ознайомчий взит спвдоповдачв Комтету з питань монторингу Т.Келамо Х.Севернсен до


Кива. Пд час взиту вдбулися зустрч з Головою ВРУ, мнстрами закордонних справ, юстиц та внутршнх справ, Главою Адмнстрац Президента, Генеральним прокурором, Першим заступником Голови Верховного суду Украни, Конституцйного суду, Уповноваженим ВР з прав людини, Головою Державного департаменту виконань покарань, кервництвом


Сплки Журналств, представниками фракцй депутатських груп Парламенту, членами Державно мжвдомчо комс з питань впровадження в законодавство Украни норм стандартв Ради вропи, кервництвом Кивсько мсько виборчо комс, опозицйними журналстами, представниками неурядових органзацй. Спвдоповдач пдкреслили що вдбулись певн зрушення на шляху виконання Украною свох зобовязань перед Р, але в цлому було зроблено зауваження нашому кервництву щодо повльного


впровадження в законодавство Украни норм Органзац. З огляду на вдсутнсть суттвого прогресу щодо виконання обовязкв, взитери пропонували Парламентськй Асамбле розпочати на червневй сес ПАР 1999 року процедуру призупинення прав на представництво Украни в Рад вропи. В звязку з цим члени Укрансько делегац у всх пяти полтичних групах та 30 комтетах Асамбле провели розяснювальну роботу. Вони пдготували меморандум щодо реального стану виконання


Украною обовязкв перед Р та розповсюдили його серед членв ПАР. Виходячи з цього, ПАР вдклали ршення щодо застосування санкц до счня 2000 року. Бльшсть членв ПАР побоювалося, що запроваджування санкцй у розпал оснньо президентсько передвиборчо боротьби могло негативно вплинути на вропейський вибр Украни, зашкодити налагодженню спвпрац з вропейськими органзацями.


Таким чином завдяки консолдованим дям укрансько парламентсько делегац та укранських дипломатв щодо правового та полтичного обрунтування реального прогресу, що досягла Украна, передусм - нацональний парламент, на шляху виконання зобовязань перед Радою вропи, в цлому вдалося переконати Асамблею не застосовувати будь-як санкц - а значить, запобгти можливй шкод мжнародному авторитету нашо держави. Слд зазначити що спвпраця


Украни з Радою вропи з структурами не лише корисна, а й в ряд випадкв економчна вигдна. Для прикладу можна привести пдписання Спльно програми Комс вропейських спвтовариств та Ради вропи щодо реформування правово системи, мсцевого самоврядування та вдосконалення системи правозастосування в Укран. Загальний обсяг фнансування з боку вропейського Союзу та


Ради вропи становить близько трьох мльйонв доларв, що перевищувало суму щорчного внеску нашо держави до бюджету останньо. Украна через Раду вропи здйсню бльш активне та широке спвробтництво у виршен широкого кола питань, як мають не лише вропейське, а й свтове значення. Це, наприклад, стосуться тако проблеми, як вироблення загальновропейсько системи безпеки, мграц, переливання кров, та мунолог, соцально полтики, рвноправя жнок чоловкв, босистеми та нших.


Експерти ц мжнародно органзац допомагали в прийнят Конституц Украни. В результат Основний закон нашо держави, за оцнками експертв Ради вропи, став одним з найдемократичнших в вроп, адже багато положень приведено у вдповднсть до стандартв Органзац. Розглядаючи конституцйн норми, що стосуються прав людини громадянина, як закрплен у другому роздл, можна зробити висновок, що значна кльксть норм бере витоки з вропейсько конвенц з прав людини,


вдповда й. Статт вропейсько конвенц з прав людиниВдповдн статт Конституц Украни2 3 5 8 9 10 1127 28 29 30, 31, 32 34 35 36 Важливо також наголосити, що згдно з статтею 55 Конституц Украни, кожен ма право псля використання всх нацональних засобв правового захисту звертатися за захистом свох прав свобод до вдповдних мжнародних судових установ чи до вдповдних органв мжнародних органзацй,


членом або учасником яких Украна. Ця норма Основного закону також вдповда нормам вропейсько конвенц з прав людини, за якими вропейська комся з прав людини вропейський Суд з прав людини розглядають звернення громадян кран-членв щодо захисту свох прав свобод. Виходячи з цього кожен громадянин Украни може звернутися за захистом свох прав до цих органв. Рада вропи видля рзномантн субсид пд проведення демократичних перетворювань та пдвищення добробуту


населення нашо держави. Слд також зазначити, що Асамблея рекоменду Комтету мнстрв пдсилити програми з Заходв Розвитку та Консолдац Демократично Стабльност для Украни з метою допомогти кран подолати згадан проблеми, зокрема, повязан з пдготовкою судв, поновленням соцальних та економчних прав кримським татарам. Юристи, експерти вд не проводять консультац з укранськими фахвцями.


Органзаця ретельно слдку за законодавчими, соцальними економчними змнами в Укран. Щорчно вдбуваються взити парламентських делегацй Ради вропи до Украни. Експерти вивчають ситуацю в держав, зустрчаються з представниками органв вищо влади президентом, депутатами, премр-мнстрами. Але взити не обмежуються лише далогом з державними службовцями. Делегати активно сплкуються з представниками рзномантних полтичних партй, громадських обднань, науковцями,


представниками народу. Рада вропи проводить активну роботу щодо вивчення проблем з якими зткнулася Украна на шляху демократичних перетворень, а також намагаться залучити вропейськ крани до х виршення. Так, 26 счня 1996 року ПАР ухвалила резолюцю 1078 1996 про економчну ситуацю в Блорус, Рос та Укран, в якй мститься звернення до держав вропи активзувати торгвельн економчн вдносини з цими кранами, уникати протекцонзму та адаптувати програми подання м допомоги до нових реалй.


Резолюця ПАР 1087 вд 26.04.96 та 1127 вд 24.6.97 були присвячен проблемам лквдац наслдкв авар на ЧАЕС та уникненню подбно трагед в майбутньому. Резолюця 1180 1999 вд 28 счня 1999 року про економчну ситуацю в Рос та Укран була присвячена наслдкам економчно кризи у 1998 роц. Напередодн виборв Президента Украни 31 жовтня 1999 року представники монторингового комтету Парламентсько Асамбле Анне Севернсен Тюнне Келам перебувала в нашй держав для того, щоб прослдкувати


за демократичнстю виборв. Анне Севернсен заявила, що псля клькох днв перебування в Укран, представники ПАР зробили висновки передвиборна компаня не чесною вдкритою, численн погрози на адресу деяких кандидатв у президенти та журналств, втручання адмнстративних структур в передвиборчий процес. Не вс кандидати зазначила Анне Севернсен мають рвн можливост поява на телебаченн кандидатв, тощо. Таким чином, можна зробити висновок, що подбн взити зобов язують


Украну до проведення рзномантних полтичних акцй на основ засад демократ, з дотриманням усх прав людини громадянина, адже це сприя мжнародному авторитету держави. Але, нажаль, в обстановц, яка склалась це не так уже й просто зробити, хоча зроблено уже багато. Клоптка робота проводиться щодо лквдац невиконаних зобовязань. Так, 7 квтня 1999 року, Верховна Рада Украни розглянула проекти законв про судоустрй, прийняла у першому


читан за основу проекти законв, внесен народними депутатами В.Ф. Сренком В Шишкним. на сьогодн опрацьовуться диний узгоджений проект цього закону для внесення на розгляд парламенту. Його прийняття дасть можливсть завершити пдготовку законопроектв по процесу кримнальному, цивльному вдповдно до пакета наших зобовязань перед Радою вропи, а також адмнстративному, арбтражному та головних кодексв таких як


Цивльний та Господарський. На виконання зобовязань перед Радою вропи ВРУ 21 травня 1999 року прийняла Постанову про засади судово-правово реформи, якою доручила Комтету з питань правово реформи пдготувати нову редакцю концепц судово-правово реформи. В даний час документ опрацьовуться в зазначеному комтет. 20 вересня 1998 року Верховною Радою було прийнято проект нового


Кримнального кодексу Украни. Псля цього вд народних депутатв надйшла велика кльксть законодавчих пропозицй до його Загально та Особливо частини. На сьогодн завершуться пдготовка до подання проекту нового Кримнального кодексу Украни на розгляд сес ВРУ у другому читан. Також уже прийнято у першому читан проект Цивльного кодексу Украни. Постановою ВРУ вд 20.10.99 утворено Тимчасову спецальну комсю по пдготовц попередньому розгляду


проекту ново редакц Цивльного кодексу Украни затверджено персональний склад комс, що сприятиме як найшвидшому прийняттю Кримнального Цивльного кодексв. Проект Господарського кодексу також внесено на розгляд ВРУ, але вн не був прийнятий у першому читан. На комсю, що працю над пдготовкою цивльного кодексу покладено обовязок по опрацюванню та розгляду ВР проекту Господарського кодексу. Проблема прийняття Закону Украни Про полтичн парт поляга перш за все, у принциповй розбжност, щодо


процедури термнв перерестрац полтичних партй згдно з цим Законом. Ще 4 лютого 1999 року ВРУ розглянула законопроект Про полтичн парт у третьому читан направила його на доопрацювання до Комтету з питань правово реформи. Зараз доопрацювання законопроекту завершено, але перспективи його розгляду остаточного затвердження ВРУ залежить вд розвитку внутршньополтично ситуац в кран.


7 травня 18 червня 1999 року ВРУ обговорювала проект Закону Про ратифкацю вропейсько харт регональних мов або мов меншин, однак його не було прийнято. На даному етап вдбуваться також доопрацювання Закону у чотирьох профльних комтетах Парламенту. В центр уваги Ради вропи знаходиться питання щодо розвитку мсцевого самоврядування в Укран. В цьому напрямку намтився суттвий прогрес. Органами державно влади


Украни готуться внесення змн та доповнень до закону Про мсцеве самоврядування з метою приведення його положень у вдповднсть вропейсько харт мсцевого самоврядування. Президентом Украни доручено пдготувати найближчим часом для внесення на розгляд ВРУ проекти Законв Про комунальну власнсть, Про мсцев податки та збори, Про статус мста Севастополя та нших. Отже, вс ц кроки свдчать про те, що вс глки влади в


Укран докладають максимум зусиль для якнайшвидшого приведення нацонального законодавства у вдповднсть з правовими нормами стандартами Ради вропи. Безумовно, спвпраця з Радою вропи для нашо держави носить позитивний характер. Адже це робить Украну дйсно вропейською державою з закрпленням практичним забезпеченням демократичних принципв. Подальша спвпраця, на мою думку, сприятиме лквдац бльшост економчних та полтичних проблем.


Серед перспективних напрямкв спвпрац Украни з Органзацю продовження роботи по впровадженню в нацональне законодавство ратифкованих Украною конвенцй та угод Р, а також широко прийнятих норм принципв, закладених в рзномантн конвенц та угоди, стороною яких Украна ще не стала систематичне вивчення доцльност участ держави в багатостороннх договорах Р, не передбачених Висновком ПАР 190 1995, в якому мститься положення щодо виконання


Украною зобовязань у перш роки спвпрац. Хочеться сподватись, що за пдтримки Органзац держава здйснюватиме широкомасштабн програми щодо пдготовки соцально сфери та правово системи до впровадження в нацональне законодавство норм принципв вропейсько соцально харт держава буде залучена до активно участ в реалзац проектв Фонду соцального розвитку Р. Вс ц д, безумовно, приведуть до пдвищення рвня життя населення та покращення загального становища


взагал. Подальша участь Украни в реалзац програм спвробтництва Ради вропи з державами Центрально та Схдно вропи Фемда, Демосфен, Демправо сприятиме процесу реформування правово системи Украни. Активзаця участ представникв нашо держави в робочих органах Комтету Мнстрв Ради вропи, дяльнсть яких повязана з розробкою нових мжнародно-правових документв та


спльних програм спвробтництва, механзмв х мплементац, системи монторинг за виконанням державами положень Конвенцй Р, вироблених рекомендац кран членам з рзномантних питань це суттвий елемент належного забезпечення нтересв в цй органзац. Хочеться врити що за допомогою фахвцв з Р наша держава зможе ще до початку чергово, счнево, сес Парламентсько Асамбле 2000 року прийняти так важлив документи, як


Кримнальний, Кримнально-процесуальний, Цивльний, Цивльно-процесуальний кодекси, остаточно буде скасовано смертну кару та нше. Адже, якщо цього не буде зроблено, то Парламентська Асамблея прийме ршення вдповдно до правила 6 Правил Процедури порушити процедуру анулювання врчих грамот постйно делегац Украни у ПАР до того моменту, поки взят зобовязання не будуть повнстю виконан.


Безумовно, це завдасть сильного удару авторитету нашо держави. Хочеться сподватися, що за допомогою Р в недалекому майбутньому наша держава зможе налагодити бльш тснш звязки з провдними вропейськими кранами наблизиться до них за рвнем розвитку, що незабаром Украна викона все обцяне процедуру монторингу над нею припинять. Висновок Вступ Украни до Ради вропи свдчить про свдомий вропейський демократичний вибр, що вропейськ


крани визнали Украну як рвну серед них, яка проголосила полтику проритету особистост над державою. Спвробтництво мж Украною Радою вропи розглядаться як вагома складова процесу нтеграц нашо держави до вропейських структур, як важливий чинник внутршнх перетворень. Важливим досягненням Органзац те, що вона стала вдкритою органзацю, яка обдну переважну бльшсть вропейських нацй. Таким чином робить свй вагомий внесок у концепцю неподльно вропи.


Вдграючи важливу роль в нтеграцйних процесах на континент, будучи провдною органзацю у галуз захист прав людини, розвитку демократичних нститутв, Рада вропи посда важливе мсце в систем вропейських органзац. З огляду на велику кльксть вропейських конвенцй, як в цлому створюють дине правове поле в вроп, Рада вропи також вдгра роль свордного загальновропейського нормотворчого органу. Членство Украни в цй мжнароднй органзац нада й широк можливост для бльш активного мжнародного спвробтництва,


створю необхдн умови для гармонзац нацонального законодавства з мжнародно-правовими актами Р, а це значить з законодавством кран-членв, тобто правова система Украни ста бльш досконалою. Процес приведення нашого законодавства у вдповднсть од вропейських стандартв надзвичайно важливим для Украни, адже документи Ради вропи псля приднання до них нашо держави стають невд мною частиною нацонального законодавства. Практична користь очевидна замсть укладання низки двостороннх


угод Украна ста стороною багатасторонього договору, який обовязковим для держав членв Р. Спвробтництво розвиваться по багатьох напрямках. Украна учасником у програмах мжурядового спвробтництва Р, Спльна програма С та Р по наданню допомоги Укран у проведен правово реформи пдносить на яксно новий, вищий ступнь розвитку. Вс ц заходи спрямован на становлення в


Укран правово держави, в якй повною мрою мають дотримуватися принцип верховенства права та забезпечуватися основн права свободи людини. Вступ до Р виводить на новий рвень проблему дотримання прав кожно людини, принципово змнилась правосвдомсть населення нин кожен наш громадянин може звернутися за захистом свох прав до вропейсько комс та вропейського Суду з прав людини. Незважаючи на вс проблеми, перед якими зткнулася наша молода держава,


Украна досягла значних успхв у створен правово системи, спрямовано на змцнення демократ та захисту прав людини. Але ще потрбен час для досягнення стандартв Ради вропи та розвитку ринково економки, яка базувалася б на принципах чесно конкуренц, поваги до закону та боротьби з корупцю. Все ж, незважаючи на тимчасов труднощ, Украна користуться авторитетом в Органзац. Я врю, що в майбутньому снуватиме лише одна панвропейська


нституця, яка охоплюватиме вс крани вропи, спиратиметься на найбльш нтегрован структури. В Укранському суспльств формуться хибне уявлення про Р, як про органзацю, яка нам постйно щось навязую. Але прийняття всх законв яких вимага Органзаця потрбне насамперед самй Укран. Рада вропи Виступа лише мжнародним механзмом, який здйсню контроль нада допомогу.


Отже, спвробтництво Украни з Радою вропи ма великий потенцал ма динамчно розвиватися й надал, наближаючи нас до обднано вропи. Список використано лтератури 1. Рада вропи. Дяльнсть та здобутки. 2. Микола Томенко Абетка Укрансько полтики Довдник. Кив Смолоскип 1998 3. 4. 5. Голос Украни 29.06.99 6. Голос Украни 24.06.99 7. Голос


Украни 13.05.99 8. Голос Украни 8.04.99 9. Голос Украни 14.09.96 10. Голос Украни 29.09.99 11. Голос Украни 10.10.99 12. Голос Украни 7.10.99 13. Голос Украни 15.07.99 14. Голос Украни 20.07.99 15. Голос Украни 17.06.99 16. Голос Украни 6.04.99 17. Урядовий Курр 10.02.99 18.


Урядовий Курр 24.09.96 19. Урядовий Курр 6.05.99 20. Кивськ вдомост 30.09.95 21. Зеркало недели 4-10.03.95 22. Международная жизнь 1, 1999 рк. 23. Международная жизнь 4, 1999 рк. 24. Укранське слово 15.01.98 25. Полтика час 5, 1995 рк. 26. Полтика час 10, 1995 рк. 27. Полтика час 12, 1995 рк.


28. Право Украни 7, 1999 рк. 29. Право Украни 6, 1997 рк. 30. Вче 6, 1997 рк. 31. Всник 3, 1995 рк. 32. Деклараця Про державний суверентет Украни. 33. Конституця Украни. 34. Конвенця з прав людини.



Не сдавайте скачаную работу преподавателю!
Данный реферат Вы можете использовать для подготовки курсовых проектов.

Доработать Узнать цену написания по вашей теме
Поделись с друзьями, за репост + 100 мильонов к студенческой карме :

Пишем реферат самостоятельно:
! Как писать рефераты
Практические рекомендации по написанию студенческих рефератов.
! План реферата Краткий список разделов, отражающий структура и порядок работы над будующим рефератом.
! Введение реферата Вводная часть работы, в которой отражается цель и обозначается список задач.
! Заключение реферата В заключении подводятся итоги, описывается была ли достигнута поставленная цель, каковы результаты.
! Оформление рефератов Методические рекомендации по грамотному оформлению работы по ГОСТ.

Читайте также:
Виды рефератов Какими бывают рефераты по своему назначению и структуре.

Сейчас смотрят :

Реферат Основы земельного права
Реферат Политика борьбы с преступностью и уголовное право в изменяющейся Европе
Реферат Правовые формы и методы государственного управления (управленческий процесс)
Реферат Общие положения обязательственного права
Реферат Субъекты преступлений, связанных с банкротством
Реферат Коммерческое представительство
Реферат Процессуальные особенности судебной защиты избирательных прав, права на участие в референдуме граждан Российской Федерации
Реферат Проблема правовой субъективности Евросоюза
Реферат Возбуждение гражданского дела в суде
Реферат Право граждан на местное самоуправление
Реферат Проблемы научно-методического обеспечения системы профилактики
Реферат Административное правонарушение. Административная ответственность
Реферат Интеллектуальная собственность как институт гражданского права англосаксонской и романской системы права
Реферат Особенности воздействия инквизиции на систему европейского права
Реферат Правовое государство и права и свободы человека