Реферат по предмету "Лингвистика"

Узнать цену реферата по вашей теме


Международные соглашения с Германией накануне Второй Мировой войны (Укр.)

МНСТЕРСТВО ОСВТИ УКРАНИ КИВСЬКИЙ НАЦОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМЧНИЙ УНВЕРСТЕТ КАФЕДРА ПОЛТИЧНО СТОР РЕФЕРАТ На тему ЗУСИЛЛЯ РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ В СТВОРЕНН СИСТЕМИ КОЛЕКТИВНО БЕЗПЕКИ НАПЕРЕДОДН ДРУГО СВТОВО ВЙНИ. РАДЯНСЬКО-НМЕЦЬК ДОГОВОРИ 1939 РОКУ ТА Х СУЧАСН ОЦНКИ. ВИКОНАЛА СТУДЕНТКА 1 КУСУ 3


ГРУПИ КИВ 1999 Змст 1. Вступ 2. Радянський Союз в умовах росту вйськово небезпеки 3. Загострення мжнародних вдношень у 30 роки 4. Зовншньополтичне положення СРСР на сход а Бо у рки Халхн-Гол б Радянсько-японський пакт про нейтралтет 5. Полтика умиротворення агресорв 6. Мюнхенська угода позиця СРСР 7. Мжнародн вдношення СРСР з Англю, США Францю 8.


Радянсько-нмецьк вдношення а Радянсько-нмецький пакт про ненапад секретний протокол б Сучасн оцнки Радянсько-нмецького пакту про ненапад та договору про дружбу кордони в Погроза вйни перед Радянським Союзом 9. Висновок 10. Список лтератури Вступ Розмрковуючи про саму кровопролитну в стор людства вйну, ми мимовол повертамося до передвонного часу, запам ятавшимся в стор як передвонна полтична криза, з тим щоб зрозумти ту мжнародну


обстановку в який вйна готувалася була развязана. У результат пдготування часткового здйснення Нмеччиною агресивних планв по завоювання свтового панування при попуску з боку Англ Франц, продемонстрованому в Мюнхен. Я виршила вибрати дану тему для мого реферату, тому що мен було цкаво дзнатися правду про Радянську зовншню полтику, ким чим вона визначалася, як впливала на положення Радянського Союзу в мжнароднй ситуац. У наш дн можна по-новому глянути на рзн сторони зовншньо полтики


СРСР, звязок з внутршньою полтикою, дати на основ дослдження ранше закритих документв оцнки висновки, що дозволяють вдновити реальну картину того що дялось. У перш роки так називаного мирного снування СРСР боровся за встановлення бльш-менш прийнятних дипломатичних вдносин з капталстичними кранами. Протягом 20-их 30-их рокв зовншнй торгвл придавалось не тльки економчне, але полтичне значення. У 30-их роках радянський уряд активно розвивав вдношення з фашистською


Нмеччиною, що переростили в активну дяльнсть по органзац колективного опору агресивним фашистським державам. дея створення системи колективно безпеки практично роботи радянсько дипломат одержали високу оцнку визнання прогресивно свтово громадськост. Вступ у Лгу Нацй у 1934 р висновок союзних договорв з Францю Чехословаччиною в 1935 р призови конкретн акц в пдтримку одн з держав, що пддалися агрес Ефоп, дипломатична й нша помчь законному республканському уряду спан


в перод тало-нмецько нтервенц. Готовнсть зробити вйськову помч за договором Чехословаччини проти фашистсько Нмеччини в 1938 р нарешт, щире прагнення виробити спльн мри опори агрес напередодн друго свтово вйни - така стисла летопись послдовно боротьби Радянського Союзу за свт безпеку. Жодний народ, навть нмецький, не вдчував нчого схожого на та наснагу, що у 1941 р. охопила вс народи вропи. Усього лише двадцять рокв пройшло з часу першо катастрофи в вроп,


ще нхто не забував перенесених страждань жертв. Ус прийняли вйну як удар дол. Навть оголошення вйни захдними державами не змогло поколебати у нмецькому народ вру в Гтлера вн був занадто сильно одурманений брехливою пропагандою, щоб могли тверезо оцнити що вдбуваться. Гтлер хотв вйни, це документально пдтвердженим фактом. Але вн не домгся б так легко ц цл, якби не знайшов необхдних союзникв супротивникв в особ


Радянського Союзу, Польщ й Англ. Виршальне значення мала позиця СРСР. У данй робот я спробую освтити основн аспекти вдношень СРСР з значними свтовими державами чинник, що впливають на цю полтику, внутршн положення СРСР, що визнача взамовдносини з ншими кранами перед вступом нашо крани в другу свтову вйну. Радянський союз в умовах росту вйськово небезпеки


У середин 30-х рокв Радянська держава демонструвала сво миролюбство зацкавленсть у мирному спвснуванн з капталстичними кранами. Проте ц роки набирали, що сили в, терористичних методах кервництва у внутршньополтичному житт Радянського Союзу, знаходили висвтлення й у його мжнароднй полтиц. Особливий сталнський почерк усе бльш виявлявся в зовншньополтичних кроках радянського уряду. У принциповому план це виражалося, насамперед, у тому, що радянське кервництво давало односторонню


оцнку розставлення спввдношення полтичних сил у свт. На мжнародне положення крани продовжувала робити катастрофчний вплив лавина масових репресй, завалених сталнським кервництвом на партйн вйськов кадри, дипломатв, на дячв науки мистецтва. У кризов для вропейсько полтики дн сталнська машина терору продовжувала функцонувати в СРСР. Аналтичний апарат дипломатичних, вйськових розвдувальних служб усх кран пильно стежило за безпрецедентними


подями в СРСР прикидав потенцал тривксть крани. Практично вс спостергач дйшли висновку про глибоку внутршньополтичну кризу радянського режиму незалежно вд його причин, про нездатнсть Радянського Союзу до великомасштабних зовншньополтичних заходв. Серйозними хибами страждала полтико-виховна робота в арм. В усй пропаганд, що велася в кран, переважала спрощена теза про могутнсть нашо крани, спроможност протистояти


будь-якй агрес про те, що у випадку нападу вс бойов д будуть вестися тльки на територ супротивника. Не було тверезо оцнки сил Червоно Арм. У передвонн роки в суспльно-полтичному духовному житт крани затвердилося повне панування деологчно полтико-виховно дяльност парт. Установився деологчний диктант, що засновуться усе бльш бльш на особистих поглядах Стална. Загострення мжнародних вдношень 30-т роки були вдзначен гострою кризою в мждержавних вдношеннях.


Завязався заплутаний клубок глобальних протирч, що, зрештою, штовхнули людство у вогнище ново свтово вйни. Перша на шлях стала Японя. Псля деклькох спробних спроб 18 серпня 1931 р. Японя почала вйну проти Китаю, Лга нацй виявилась недздатно зупинити агресора й обмежилася напрямком у Манчжурию комс Литтона. Зрозумвши, що Лга нацй не ма реальних важелв для припинення агрес, талйський диктатор Б. Муссолини 2 травня 1935 р. почав вйну проти


Абссн Ефоп. Нмеччина за допомогою СРСР приступила до переозброння ще в 1922 р. псля пдписання мж двома кранами сепаратного договору в Рапалло. У березн 1936 р через три роки псля приходу до влади нацонал-соцалств - нмц окупували демлтаризовану Рейнську зону. Зовншньополтичне положення СРСР на Сход Бо в рки Халхн-Гол На Далекому Сход усе бльш агресивною ставала полтика


Япон. Хоча погроза вйни, що насуваться, для СРСР виходила з заходу, бойов д передодня ново свтово вйни вперше розгорнулися на його схдних межах. З 1931 р. Радянський Союз ринувся укласти договр про ненапад з Японю. Протягом майже десятьох рокв японський уряд вдмовлявся вд такого договору, проводячи активну антирадянську полтику. Ще в липн 1938 р. Японя спробувала захопити ряд важливих стратегчних пунктв


СРСР на Далекому Сход. Радянськ Вйська на початку серпня 1938 р. розгромили японськ частини, що вторлись, викинули х з радянсько територ, 11 серпня 1938 р. Японя була змушена укласти угоду з Радянським Союзом про лквдацю конфлкту. Проте Японя на цьому не заспоколася. Вона виршила завдати удару проти Монгольсько Народно Республки, з котро Радянський Союз мав угоду про взамодопомогу.


Ця полтика поряд з снуванням вйськово сплки мж Японю Нмеччиною створювала для СРСР пряму погрозу вйни на два фронти. У 1938-1939 р. японськ мпералсти, спянл антирадянськими прагненнями, навть брали на себе нцативу в розвязанн вйни проти СРСР. Але значний урок, преподанний м Червоною Армю в Хасану на Халхн-Голе, деклька протверезив загарбникв.


Навесн 1939 р. Японя почала вйськов д в район рки Халхн-Гол. З радянських монгольських вйськ, зосереджених у Халхн-Гола, була створена перша армйська група пд командуванням Г. К. Жукова. Радянськ монгольськ вйська 20 серпня 1939 р. перейшли в наступ через три дн оточили основн сили японсько арм. Озлоблен бо продовжувалися 129 днв.


16 вересня на прохання Япон бойов д були припинен. Под в рки Халхн-Гол мали важливе вйськово-полтичне значення. Вони запобгли спроби створення осередку вйни на далекосхдних межах СРСР. Проте небезпека вйни в цьому район збергалася. Радянсько-японський пакт про нейтралтет З огляду на силу


Радянського Союзу, уряд Япон в обстановц загострення японо-нмецьких мпералстичних протирч стало схилятися до висновку договору про ненапад з СРСР. Навколо цього питання розгорнулася гостра полтична боротьба. Висновку договору перешкоджали найбльше авантюристичн елементи в японському уряд вйськовому командуванн, тсно повязан з гтлервською Нмеччиною. Натискали на Япон значним представникам правлячих кл США, що ринулися до погршення японо-радянських вдношень.


Так, наприклад, сенатор Вандерберг заявив, що якщо тльки Японя Радянський Союз укладуть договр про ненапад, то Сполучен Штати негайно введуть ембарго на експорт американських товарв у Япон. Нмецький уряд також намагався утримати Японю вд заключення договору з Радянським Союзом. 27 березня 1941 р. пд час перебування японського мнстра закордонних справ


Мацуока в Берлн Риббентроп завряв свого колегу, що вйна проти СРСР закнчиться легкою швидкою перемогою. На сход казав вн Нмеччина трима вйська, що у будь-який час готов виступити проти Рос, якщо Рося займе позицю ворожу Нмеччини, то фюрер розб Росю. У Нмеччин упевнен, що вйна з Росю закнчиться остаточним розгромом росйських армй аварю державного


ладу. У вдповдь Мацуока заявив Риббентропу Японя завжди була лояльним союзником, що цлком вддасть себе загальнй справ. Проте, уряд Япон обмежився лише обцянкою почати вйськов д проти володнь США й Англ на Тихому океан. На оберненому шляху з Берлна в Токо Мацуока затримався в Москв, давши вд мен свого уряду згоду на висновок радянсько-японського договору про нейтралтет. Японський уряд розглядав цей договр як засб, що да можливсть вибрати найбльше зручний


момент для нападу на СРСР. Воно вважало, що Радянський Союз, покладаючись на договр, вдведе сво вйська з Далекого Сходу, що забезпечить Япон успх вроломного нападу. Пдступн задуми Японських правителв не були секретом для СРСР. Але Радянський уряд, на вдмну вд японського, щиро ринувся до свту на


Далекому Сход. Договр давав можливсть уникнути одночасного нападу Нмеччини Япон. Подальший розвиток подй залежав вд реально обстановки , та опору Радянського Союзу гтлервськй Нмеччин. Радянсько-японський договр про нейтралтет був пдписаний 13 квтня 1941 р. Заключення цього договору явилося великою несподванкою для Нмеччини. Риббентроп дав указвку нмецькому послу в


Токо зажадати пояснень вд японського уряду. Японський уряд вдповв Берлну, що вн залишиться врним свом зобовязанням по союзних договорах з Нмеччиною. Радянсько-японський договр зустрли в правлячих колах США вкрай недоброзичливо. Над цих кл на те, що м удасться здйснити сво плани у вдношенн СРСР Япон шляхом провокування вйни мж ними, валилися.


Завдяки зусиллям Радянського Союзу починали поступово укладатися договори для утворення майбутньо антифашистсько коалц у випадку нападу Нмеччини на СРСР. У хньому виникненн розвитку величезну роль зграла радянська зовншня полтика. Радянсько-нмецький договр допомг Радянському уряду в самий важкий момент забезпечити на якийсь час безпеку СРСР. Завдяки договоров Радянський Союз виграв час для пдготування до оборони. Значення договору позначилося й у тому, що вн ускладнив


обднання, що намчалося, двох ворогуючих мпералстичних коалцй для спльного походу проти СРСР. Таким чином, була лквдована спроба реакцйних кл Захдно вропи США дипломатически золювати СРСР здйснити проти нього хрестовий похд обднаного антирадянського фронту. Щоб домогтися спвчуття пдтримки правлячих кл США й Англ, нмецьк мпералсти виршили заздалегдь уявити напад на


СРСР як попереджувальну вйну проти бльшовицько погрози . За наказом з Берлна нмецька агентура фабрикувала в захдних кранах вигадан зведення про велик вйськов готування Радянського Союзу пдсувала х багатьом нформацйним агентствам реакцйним газетам. Ц наскрзь брехлив зведення, що видаються щоразу як цлком достоврн , звичайно зявлялися у дипломатичних колах Вш або Токо вдтля поширювалися по усьому свту, розростаючись, як снжний ком, що котиться з гори.


У такому неймоврно роздутому вид ця патентована неправда потрапляла на сторнки американських газет. Нмецька ж преса в цей час ханжески ремствувала на те, що тривожн повдомлення, що надходять з усх кнцв свту, затьмарюють радянсько-нмецьк вдношення. Полтика умиротворення агресорв Заходом було прийняте ршення не починати що до Гтлера силових методв, що дало б йому привд почати вйну, а пти йому на поступки, тим бльше, що Гтлер щораз заявляв, що псля задоволення чергово його вимоги


вн бльше н на що не буде претендувати. Така позиця кервництва Англ Франц при мовчазнй пдтримц США, що одержала назву полтики умиротворення, одержала справедливий осуд, але ряд сторикв небезосновно називають нцатором Радянський Союз, що активно сприяв переозбронню вермахтам пдготуванню його кадрв. Першою жертвою нациств у вроп стала динокровна Австря 13 березня 1938 р. був зроблений аншлюс приднання


до Рейха. Лондон узагал не зауважив лквдац Австр, а Париж обмежився формальною нотою протесту. Такою жертвою Гтлера стала Чехословаччина. Англя Франця змусили чехословацького президента Э. Бенеша погодитися на передачу Нмеччини Судетской област ЧСР 30 вересня 1938 р. пдписали в Мюнхен з Гтлером


Муссолини пакт про подл Чехословаччини. 15 березня 1936 р. Гтлер окупував залишки Чехословаччини. У той же день проголосила свою повну державну незалежнсть Закарпатська Украна, але з дозволу Гтлера вона була окупована Угорщиною. Н Захд, н СРСР не вдреагували на вдторгнення на користь Гтлера вд Литви Мемеля Клайпеди 22 березня 1939 р.


Сталн на той час уже схилився до угоди з Гтлером на принципах розподлу сфер впливу в вроп , зрвавши переговори з Англю Францю травень - серпень 1939 р уклав з ним 23 серпня 1939 р. пакт про ненапад з тамним додатковим протоколом. Полтика умиротворення насправд виявилася полтикою вйни. Мюнхенское угода позиця СРСР Радянський Союз був сповнений ршучост внести стотний внесок у справу запобгання нмецько агрес проти Чехословаччини. Але британське французьке уряди натискали на


Чехословаччину, щоб змусити каптулювати перед Нмеччиною. Спочатку вересня в Лондон Париж стало розглядатися питання про те, як оформити передачу Нмеччини Судетской област. 22 вересня Чемберлен прибув у Бад-Годесберг для ново зустрч з Гтлером. Британський премр повдомив нацистському фюреру, що йому вдалося домогтися згоди на передачу Нмеччин Судетской област не тльки вд власного, але також вд французького


чехословатского уряду. Бачучи готовнсть Англ Франц йти на поступки, Гтлер посилив сво вимоги, з тим, щоб зробити ще один крок вперед у справ лквдац чехословатсько держави. Вн в ультимативнй форм зажадав, щоб передача Нмеччини Судетской област була почата негайно, як от 26 вересня. Водночас тепер вн ршуче наполягав на передач Польщ й


Угорщин деяких районв Чехословаччини, де бльшсть населення складали поляки й угорц. Нарешт, вн заявив, що бльше нема умов для снування чехословацько держави. У випадку вдхилення його вимог Гтлер загрожував вйною. Чемберлен, за його словами, виявився вд цих нових вимог у стан шоку. Але вн усе ж заврив фашистського канцлера, що зробить усе можливе для забезпечення хнього виконання.


29-30 вересня в Мюнхен вдбулася конференця Великобритан, Франц, Нмеччини й тал, що завершилася угодою чотирьох держав про вдторгнення вд Чехословаччини приднання до рейха широко смуги територ уздовж ус германо-чехословацько меж. Чехословацькому уряду результати мюнхенського договору чотирьох кран були передан як вирок, що не пдляга оскарженню. У результат мюнхенсько угоди Чехословаччина загубила значну частину сво територ населення,


у тому числ винятково важлив в економчному вдношенн райони. При висновку мюнхенсько угоди правляче коло Великобритан Франц надавали особливе значення його антирадянськй заготренност. Про це свдчать багато ставш с тих пр надбанням гласност секретн дипломатичн документи. 4 жовтня 1938 р. французький посол у Москв Р.Кулондр зауважив, що мюнхенська угода особливо сильно


загрожу Радянському Союзу. Лорд Лотиан, призначений незабаром британським послом у США, вдзначав, що псля Мюнхена полтичне коло Лондона, як нших вропейських столиць, думали, що псля захоплення Чехословаччини Гтлер рушиться на Украну. Мюнхенска угода, продиктована Чехословаччин пд погрозою застосування сили за допомогою самого грубого тиску, являло собою прояв неприкрито свавол. Тому вона була незаконною Радянськй уряд нколи не визнавав .


Воно також докорнно змнювала все положення в Центрально вроп. Захопивши Австрю, а потм частину Чехословаччини, Нмеччина серйозно змцнила сво позиц. Вдношення СРСР з Англю, США Францю Наприкнц 30-х рокв Англя союзники займали стосовно СРСР вдкрито ворожу позицю. Незважаючи на провал мюнхенсько угоди змушений вступ у вйну з


Нмеччиною, полтика англо-французького блока його сполучених штатв, що пдтримували, Америка носила рзко антирадянський характер. Це проявилося пд час польських подй у вересн 1939 р в рзномантних происках на Балкан, Ближньому Далекому Сход, в активнй помоч реакцйним урядом Фнлянд прибалтйських кран, у винятку СРСР з Лги нацй за фнську вйну й у багатьох нших антирадянських дях.


1 вересня 1939 р. Нмеччина приступила до вйни проти Польщ, що дала початок Другй свтовй вйн. У мжнародних вдношеннях утворився складний вузол протирч крани демократ Англя, Франця, США - СРСР - крани фашистського блокаНмеччина, таля, Японя. Чимала частка вдповдальност передвонно полтично кризи ляга на правляч кола Англ Франц. Та обережнсть, а те просто недовра до зовншньополтичного курсу


СРСР, що демонстрували уряди Великобритан, Франц, США й нших кран, визивалися багатьма причинами. Але одна з них, безсумовно, була викликана внутршньополтичним положенням СРСР. У правлячих колах заходу вдчувався страх перед непередбаченими ршеннями радянського кервництва в зовншнй полтику перед терористичним режимом, установленим Сталним у середин крани. Важко пти вд висновка, що саме в цей складний момент радянських кервникв покинуло


також почуття реалзму витримки. Певне, до дано позиц Стална його оточення цлком застосовн слова А.Н. Яковлева Виправдувати власн падння грхами нших - шляхом не до чесного самопзнання вдновлення, а до сторичного безпамятства. Радянське кервництво не могло не знати, що мюнхенський договр - не останнй зовншньополтичний крок захдних держав. Воно було нформавоно про глобальн плани


Гтлера. Тому поряд з полтикою Англ Франц сталинизм став одн з основних причин, по якй Радянський Союз не був готовий до угоди з цими кранами про спльн д проти фашизму. Роблячи в реалзац свох агресивних задумв основну ставку на вйськову силу, Гтлер надавав велике значення дипломатичним засобам. На зовншньополтичний апарат фашистського рейха була покладена задача запобгання можливост обднання


проти нмецько агрес СРСР, Франц Великобритан. Користуючись реакцйними настроями британських правлячих кл, нацисти ринулись переконати х у тому, що Нмеччина бажа жити з Великобританю у свт дружб дума лише про боротьбу проти Радянського Союзу. У значно частини британських правлячих кл ц запевняння нацистського кервництва викликали довру знаходили пдтримку. Вони були схильн розглядати


Нмеччину як союзника. Чемберлен врив, що зможе домовитися з Гтлером про подл сфер впливу, нмецька агреся буде спрямована проти СРСР. Проте Нмеччина лише приховувала хн справжн намри. Задача нмецько дипломат полягали в тому, щоб у глибокй тамниц, але з усю можливою ршучстю сплочати сплку проти Англ. Настльки ж короткозорою, як британська, виявилася полтика


Франц. Уряд США, йшовши на поступки внутршнй реакц що намагався створити видимсть невтручання у вропейськ справи, фактично притримувався полтикою попуску агресивним намрам Нмеччини. Правляче коло в США розраховувало на те, що США лише виграють вд сутички нших кран, а агресивний курс Нмеччини союзникв допоможе стримуванню комунзму в вроп й


Аз. У умовах зростаючо вйськово погрози Радянський Союз 17 квтня 1939 р. запропонував Англ Франц почати переговори про взамн зобовязання робити один одному необхдну помч, у тому числ вйськову, у випадку агрес в вроп проти любого з договрних держав. Пд тиском суспльно думки Англя Франця змушен були пти на переговори. Проте переговори зайшли в безвихдь. Влтку 1939 р.


СРСР запропонував Англ Франц вйськову конвенцю, що передбача спльн д збройних сил трьох держав у випадку агрес. Правляче коло Англ Франц не окликнулися на цю пропозицю. Над СРСР нависнула погроза зовншньополтично золяц. З приходом до влади в Англ кабнету Черчеля й особливо псля розгрому Франц Нмеччиною положення стало помалу полпшуватися.


Поступово змцнилося переконання, що антирадянський курс рвносильний розколу потенцйних антигитлеровских сил лише допомага Гтлеров золювати свох супротивникв один вд другого. Вже в травн 1940 р. англйський уряд виршив послати в Москву свого спецального надзвичайного уповноваженого Стаффорда Клиппса для переговорв про торгвлю, що уряд


Чемберлена завв у безвихдь. Деклька змнився характер американо-радянських вдношень. Уряд США йшов на це повльно непоступово. Проте, вдношення мж Радянським Союзом Сполученими Штатами Америки поступово полпшувалися. У счн 1941 р. державний департамент США повдомив радянського посла у Вашингтон, що полтика, викладена в заяв, передано президентом представникам преси 2 грудня 1939 р що


звичайно називають моральним ембарго, бльше не буде застосовуватися до Радянського Союзу. Тим самим уряд Рузвельта вдмовився вд антирадянського заходу, уведеного пд час радянсько-фнляндського конфлкту. У березн 1941 р. американський уряд в квтн англйськй повдомили радянському уряду, що Нмеччина готуться напасти на СРСР. Сталн не порахувався з цими попередженнями, розцнивши х як провокацю, маюч цллю викликати радянсько-нмецьку вйну. Уряди


США й Англ не залишалися, глух до повдомлень, що розповсюджувались нмецько-фашистською агентурою. Антирадянська обмова знаходила тут благодатний грунт. Правляче коло США й Англ були вкрай зацкавлен в тому, щоб утягнути СРСР у конфлкт з Нмеччиною, тому що вони бачили в цьому порятунок для себе. Виходячи з свох власних нтересв, уряди США й Англ виршили попередити


Радянський Союз про можливий напад на нього Нмеччини. Попередження урядв США й Англ зовсм не означали, що вони пклувалися про безпеку СРСР. Навть напередодн нападу Нмеччини на СРСР ц уряди намагалися вести подвйну гру вони хотли переконати Радянський Союз у свому дружньому до нього розташуванн й у той же час не лишали думки про розтрощення Радянсько соцалстично держави. Радянсько-нмецьк вдношення


Радянсько-нмецький пакт про ненапад секретний протокол Радянський уряд робив у лтку 1939 р. усе можливе, щоб домовитися з Англю Францю з метою запобгання нмецько агрес, збергання свту. На жаль, ц зусилля не увнчалися успхом. У серпн 1939 року Нмеччина завершила пдготування до вйни в вроп. Не бажаючи воювати на два фронти,


Гтлер запропонував пдписати радянсько-нмецький договр про ненапад. Договр обцяв Радянському Союзу не тльки свт, але розширення захдних меж. СРСР фактично продовжувала залишатися в положенн мжнародно золяц, у якому вн виявився в результат мюнхенського договору. У цй обстановц Сталн Молотов прийняли ршення погодитися з пропозицю Нмеччини про висновок договору про взамний ненапад.


Радянсько-нмецьк переговори почалися 15 серпня 1939 р. у Москв зустрччю з Молотовим посла Шуленбурга. Першим результатом х явилося пдписання торгово угоди мж Нмеччиною СРСР. Гтлер, що поспшав розвязати конфлкт з Польщею вйськовим шляхом не мг уже вдмовитися вд пдготовленого на напади, 20 серпня 1939 р направив Сталну телеграму, у якй наполягав на як найшвидшому пдписанн договору про


ненапад. Обговоривши з Молотовим отримане послання вислухавши повдомлення Ворошилова про хд переговорв з англйцями французами, Сталн у свой вдповд Гтлеров дав згоду на призд у Москву Риббентропа пдписання угоди про ненапад. 23 серпня Иоахим Риббентроп Вячеслав Молотов пдписали Договр про ненапад.


Разом з договором був пдписаний секретний додатковий протокол. Вн не обговорювався н в Полтбюро, н у Верховнй Рад СРСР, н в уряд. У строго секретному додатковому протокол говорилося про розмежування сфер нтересв у Схднй вроп. У радянську сферу нтересв вдходили Естоня, Латвя, Правобережна Польща Молдавя пзнше до цього списку додалася


Литва. Найважливше значення в цьому проект мав постскриптум, у якому говорився таке Дйсний пакт дйсний лише при одночасному пдписанн особливого протоколу по пунктах зацкавленост Договрних сторн в област зовншньо полтики. Протокол склада органчну частину пакту. Вдразу ж, псля того як договр був пдписаний, припинилася антифашистська кампаня в радянськй прес. Зато Англю Францю тепер називали пдпалювачами вйни.


Проводячи полтику нейтралтету, Радянський Союз точно виконував укладен м з Нмеччиною угоди. Радянський уряд всемерно намагався уникати терть з Нмеччиною старанно стежило за тим, щоб не дати й якогось привода до порушення радянсько-нмецьких угод. Такими принципами керувалися не тльки дипломатичн, вйськов, господарськ й нш радянськ вдомства, що вдповдали за стан вдношень з Нмеччиною, але також преса радо.


Сучасн оцнки Радянсько-нмецького пакту про ненапад та договору про дружбу кордони 23 серпня 1939 р. свт вразило передане по радо вноч повдомлення про пдписання в Москв радянсько-нмецького договору про ненапад. Всм давно було вдомо про неприязн стосунки мж Берлном Москвою. Нхто не чекав якогось зближення мж Радянським Союзом фашистською Нмеччиною. Адже Гтлср завжди називав бльшовизм свом ворогом номер один.


Навть у правлячих колах захдних держав, як одержували не тльки вдкриту, а й тамну нформацю, не могли поврити в реальнсть укладення договору мж СРСР Нмеччиною. Французький премр-мнстр Е. Даладь, якого в нч з 23 на 24 серпня розбудив телефонним дзвнком мнстр закордонних справ Ж. Бонне, щоб повдомити почуту по радо новину, спочатку засумнвався в правдивост попросив переврити, чи не вона газетною плтикою. Однак наступного ранку вже надйшли пдтверджувальн комюнке з


Берлна й Москви. Пакт справд було пдписано. Реакця громадськост рзних кран на пакт у перш дн псля його укладення була неоднаковою. В Англ вн викликав грке розчарування, у Франц-розгубленсть, в Нмеччин-незвичайне полегшення. Серед нмцв одн сподвалися, що небезпека вйни для них минула, оскльки не буде укладено спрямованого проти Нмеччини англо-франко-радянського союзу, нш, навпаки, вважали, що пакт врятував


Нмеччину вд можливост ведення вйни на два фронти й вона тепер зможе швидко розвязати сво суперечност з Польщею. Ставлення радянських людей до пдписання договору було неоднозначним. Безумовно, вони довряли уряду тому схвалювали його д. Нема няких доказв можливого незадоволення серед радянського населення поворотом радянсько зовншньо полтики, незважаючи на те, що протягом багатьох рокв велася пропаганда прот фашистських агресорв повдомляв


з Москви 28 серпня 1939 р. кореспондент англйсько газети Манчестер гардан. Разом з тим радянськ люди, особливо т, хто допомагав республканськй спан у боротьб з фашизмом, не могли збагнути потребу укладення такого договору , зрозумло, вдчували зняковння перед нашими однодумцями в нших кранах, як бачили в Радянському Союз головну надю в боротьб з свтовою реакцю. Якщо укладення договору виправдовувалося необхднстю уникнути


вйни, а нхто не хотв, то пдписання 28 вересня 1939 р. договору про дружбу кордони мж СРСР Нмеччиною здавалося протиприродним. Няких дружнх почуттв до нмецьких фашиств радянськ люди не вдчували. Договр наступн д засобв масово нформац духовно обеззброювали населення СРСР, яке ненавидло фашизм, розумло, ще це-найбльше зло не лише для нашо крани, а й для всього людства, а офцйна пропаганда певною мрою закликала змиритися з цим злом.


Слд також мати на уваз, що з середини 30-х рокв у СРСР проживала значна кльксть антифашиств, як прибули з Нмеччини анексованих нею територй. Як свдчать х спогади, договр про ненапад вони зустрли з розумнням. Деяк з них за завданням Комнтерну виступали на зборах у рзних мстах розяснювали, що пдписання цього документа дасть можливсть Радянському Союзу уникнути вйни.


Однак укладення договору про дружбу з смертельним ворогом соцалзму вони зустрли негативно, х невдоволення викликали й окрем д радянського кервництва. Зокрема, восени 1939 р. у Москв було закрито дитячий будинок 6, створений спецально для дтей австрйських нмецьких полтичних емгрантв. На початку 1940 р. нмецьким властям було передано клька груп нмецьких австрйських антифашиств, як були репресован в 30-т роки перебували пд слдством або у в язницях.


Рзною була реакця на пакт в наступн роки, нколи вн став набутком стор. нтерес до нього завжди був винятково великим, але висвтлювався по-рзному. В перод холодно вйни буржуазн сторики використовували пакт, щоб звинуватити Радянський Союз у спвучаст в розвязуванн друго свтово вйни й тим самим зняти за це провину з правлячих кл захдних держав. У радянськй лтератур довгий час пакт трактувався однобчно, тльки як правильний, мудрий зовншньополтичний крок уряду СРСР в обстановц, що тод склалася.


При цьому радянськ автори дотримувалися позиц замовчування тамного протоколу до пакту, вже давно опублкованого на Заход, допускали недомовки, висвтлюючи причини, як спонукали Радянський Союз укласти пакт. Така позиця радянських сторикв породжувала сумнви в правдивост усього того, що писалося й говорилося ними в т часи про пакт, призводила до пдриву авторитету радянсько сторично науки не тльки в чужих очах, а й в очах радянських людей.


Лише останнм часом в умовах гласност радянськ дослдники почали вдкрито, без недомовок писати про радянсько-нмецький пакт, висловлювати бльшою чи меншою-мрою обктивн думки. Пакт уже не вважався бездоганним. Зявилися навть статт, автори яких оцнили його як негативний акт, що завдав Радянському Союзу всьому свтов непоправно шкоди. Нердко емоц при цьому виступали на переднй план все, що було повязане з пактом, фарбувалося чорною


фарбою подбно до того, як ранше все змальовувалося рожевим кольором. Багато сторикв публциств порвнюють укладення радянсько-нмецького договору про ненапад з пдписанням Брестського миру, вказують на схожсть мж ними в свтл леннських положень про можливсть використання комунстами компромсв з буржуазю та мжмпеаралстичних суперечностей в нтересах соцалзму. Дйсно, з ц точки зору схожсть мж ними . Обидва укладен у винятково складнй для нас мжнароднй обстановц


були спрямован на змцнення позицй соцалстично держави в умовах капталстичного оточення. Однак мж цими дипломатичними актами була й стотна рзниця. По-перше, обговорення питання про пдписання Брестського миру проходило в парт вдкрито, виступали його прихильники противники, зрештою все виршувалося демократичним шляхом. Договр про ненапад укладався в перод, коли в парт кран панували адмнстративно-командна система кервництва


культ особи. Вс найважливш питання фактично виршувалися Сталним. Няких нших думок не висловлювалося. Навть деяк члени Полтбюро ЦК ВКПб дзналися про договр вже псля його пдписання. По-друге, В Ленн пдкреслював, що, йдучи на компромс з нмецьким мпералзмом пдписавши Брестський мирний договр, нде гран, що пдрива або пляму соцалстичну пладу, ми не перейшли.


В результат ж пдписання договору про ненапад Радянська держава соцалзм як система зазнали серйозних деологчних втрат. Позитивне значення договору про ненапад тривалий час радянськ дослдники вбачали в тому, що нбито завдяки його укладенню СРСР одержав близько двох рокв для змцнення сво обороноздатност. Однак, як свдчать факти, цей час Радянський Союз використав менш ефективно, нж фашистська Нмеччина. За 22 мсяц, що минули з дня пдписання договору до початку


Велико Втчизняно вйни, вона значно бльше пдвищила свй вонний потенцал, нж СРСР. Якщо на початку 1939 р. вйськово-полтичне кервництво рейху оцнювало Червону Армю як противника дуже сильного, збройний конфлкт з яким був небажаним, то вже через 2 роки воно вдзначало вдносну слабксть Збройних Сил СРСР, особливо х командного складу. Оцнюючи тогочасн под з позицй сьогодення, слд зазначити, що пдписання договору було вимушеним кроком,


наслдком мюнхенсько змови вйни за передл свту, що вже почалася. В той же час ця акця супроводжувалася дями, породженими сталнською деформацю соцалзму, яка знаходила вияв у зовншнй полтиц Радянського Союзу. Пакт про ненапад СРСР - Нмеччина 23 серпня зазначав М. С. Горбачов на зустрч з представниками польсько нтелгенц якщо твердо стояти на реалстичних позицях, був неминучим.


Хоч питання, чи все було зроблено в наших кранах для того, щоб протистояти загроз, яка насувалася, вимага спльного глибокого вивчення . Радянсько-нмецький договр про ненапад мав для СРСР як позитивн, так негативн наслдки. Позитивн - Радянський Союз уникнув вйни на два фронти, оскльки договр породив трщину в нмецько-японських вдносинах - Вдсунувши сво кордони на клька сотень клометрв на захд,


Радянський Союз полпшив сво вйськово-стратегчне становище, що позитивно позначилося на його обороноздатност - Договр сприяв поглибленню розколу капталстичного свту на два ворожих табори, перешкоджав х обднанню проти СРСР -Радянському Союзу було повернуто ряд територй, що належали Росйськй держав були вдторгнут вд Радянсько Республки псля першо свтово вйни в результат пдступв мпералстичних кл. Негативн - Договр применшив пильнсть радянського народу вйськово-полтичного кервництва


СРСР, став одню з причин невдалого для нашо крани початку Велико Втчизняно вйни - Було пдрвано мжнародний авторитет СРСР, ВКПб Комнтерну як послдовних борцв проти фашизму - Було порушено багато мжнародних правових та етичних норм. Отже, радянсько-нмецький договр про ненапад мав суперечливий характер, що зумовлювався сворднстю тогочасно


мжнародно обстановки особливостями бюрократично системи партйно-державного кервництва в СРСР, яка нехтувала моральн критер в полтиц, в тому числ й зовншнй. Укладаючи договр, Радянський уряд певною мрою пдпорядкував нтереси всього людства недалекоглядно зрозумлим нацональним нтересам СРСР. Погроза вйни перед Радянським Союзом Нмецький уряд поводився стосовно СРСР нелояльно.


Почавши з лта 1940 р. тамне пдготування антирадянсько вйни, вн став усе частше порушувати радянсько-нмецьк угоди, а псля заключення у вересн 1940 р. германо-тало-японського Потрйного пакту перейшов до вдкритого порушення стотних зовншньополтичних нтересв Радянського Союзу. Найбльшу небезпеку подавали дипломатичн вйськов заходи гтлервсько Нмеччини в розташованих поблизу вд радянських меж малих кранах.


Радянський уряд багато разв намагався схилити Нмеччину до припинення недружелюбних дй стосовно СРСР запобгти розширенню зони вйни. Вн намагався також шляхом безпосереднього контакту з нмецьким кервництвом зясувати хн дйсн намри. Ще в листопад 1940 р. Молотов здив для цього в Берлн. Але його переговори з Гтлером не призвели до змякшення напруженост. гноруючи миролюбн кроки Радянського Союзу, Нмеччина навесн на початку лта 1941 р. стала чинити ворож д вже безпосередньо проти


СРСР. Лтаки нмецько вйськово авац вторгалися в повтряний простр СРСР, поступово ц порушення з одиничних перейшли в систематичн. Через радянську межу перекидалася ворожа агентура з розвдувальними диверсйними цлями. Радянська розвдка задовго до попереджень, отриманих вд Сполучених Штатов Англ, нформувала сво кервництво про напад, що готуться, на


СРСР. У дипломатичних колах посилено циркулювали чутки про майбутню германо-радянську вйну навть називали точн дати. Вся свтова преса була повна повдомлень про концентрацю нмецьких вйськ поблизу радянських меж. Проте Сталн скидав з рахункв ус факти вс попередження, тому що вони не укладалися в створену м схему, вдповдно до яко уряди Англ США для того посилають попередження, щоб спровокувати германо-радянську вйну. Сталн вдхилив ус пропозиц командуючого прикордонних округв про приведення в бойову готовнсть вйськ.


Радянським вйськам було заборонено завчасно зайняти передбачен планом прикриття оборонн рубеж, щоб не дати Нмеччини привода обвинуватити СРСР у пдготуванн до нападу на . 21 червня радянський уряд звернув увагу нмецького посла на серйознсть сформовано обстановки запропонувало йому повдомити нмецький уряд про бажання Радянського Союзу обговорити стан германо-радянських вдношень.


Вдповд не пшло, а на свтанку такого дня, в один з самих довгих днв у роц, фашистська Нмеччина вероломно напасла на СРСР. Висновок Не було в стор 20 сторччя обстановки бльш складно, заплутано, бльш обтяжено численними страхами, передчуттями драми, що насуваться, чим та, що склалася мж восени 1938 кнцем лта 1939. Не робилося ще за настльки короткий термн стльки ризикованих крокв у полтиц, стльки помилок, стльки зрадливих прогнозв водночас не було сказано стльки численних слв так оцнив обстановку


того часу вдомий сторик професор Д.М. Проэктор. Виршальне значення у виникненн саме тако ситуац в мжнародних вдношеннях, безсумнвно, мав Мюнхен. Що стосуться зовншньо полтики Радянського Союзу, та його кервництва на чол з Сталним протягом майже двох десятилть виходило з тези про наявнсть погрози з боку капталстичного оточення. Хоча якщо мати на уваз наших безпосереднх сусд, то нхто з них наприкнц 30-х рокв не був готовий не


мав намру воювати проти Радянського Союзу. Так Радянський Союз щльно до наступу Нмецькх вйськ намагався запобгти вйн. Список лтератури 1. Данилов А.А Косулина Л.Г. История Рос XX сторччя - М. Просвтництво, 1995 2. сторя батьквщини XX сторччя - М. Дрохва, 1995 3. Кирилин И.А. История мжнародних вдношень зовншньо полтики


СРСР М. Междунар. вдношення, 1986 4. Кишенкова О.В Королькова Е.С. Экзаменационные квитки по стор для школярв абтурнтв - М. Дрофа, 1996 5. Нежинский Л.Н. ред. Радянська зовншня полтика 1917-1945 р М. Междунар. вдношення, 1992 6. Правда. 1989, 24 грудня Проэктор Д.М. Фашизм шлях агрес загибел. М 1989. С.179 7.


Ржешевский О.А. ред. 1939 рк Уроки стор - М. Ин-т загально стор, 1990 8. Севостьянов Г.Н. ред. Нова Новтня сторя М. Наука, 1990 9. Семиряга М.И. Тайны сталнсько дипломат М. Высш. шк 1992и 10. Сиполс В.Я. Внешняя полтика Радянського Союзу 1936-1939 р М. Наука, 1987 11. Типпельскирх К.


История друго свтово вйни Т.1 - Полгон, 1994 12. Трухановский В.Г. ред. сторя мжнародних вдношень зовншньо полтики СРСР - М. Междунар. вдношення, 1967 13. Енциклопедя для дтей Т.5 сторя Рос XX сторччя - М. Аванта, 1995



Не сдавайте скачаную работу преподавателю!
Данный реферат Вы можете использовать для подготовки курсовых проектов.

Доработать Узнать цену написания по вашей теме
Поделись с друзьями, за репост + 100 мильонов к студенческой карме :

Пишем реферат самостоятельно:
! Как писать рефераты
Практические рекомендации по написанию студенческих рефератов.
! План реферата Краткий список разделов, отражающий структура и порядок работы над будующим рефератом.
! Введение реферата Вводная часть работы, в которой отражается цель и обозначается список задач.
! Заключение реферата В заключении подводятся итоги, описывается была ли достигнута поставленная цель, каковы результаты.
! Оформление рефератов Методические рекомендации по грамотному оформлению работы по ГОСТ.

Читайте также:
Виды рефератов Какими бывают рефераты по своему назначению и структуре.