Реферат по предмету "Социология и обществознание"

Узнать цену реферата по вашей теме


Соціологія сім’ї



Соціологія сімї

Сімя є обєктом дослідження багатьох наук - історії, економіки, юриспруденції, психології, педагогіки, демографії, етнографії, соціології тощо. Кожна з них вивчає специфічні сторони функціонування і розвитку сімї під власним кутом зору і відповідно до свого предмету і методу. Соціологія сімї ставить перед собою завдання інтеграції досягнень різних наукових галузей і носить міждисциплінарний характер. Специфіка сімї в соціології полягає в тому, що сімя одночасно виступає у двох іпостасях: вона є малою контактною соціальною групою, певною формою взаємодії людей, з одного боку, і особливим соціальним інститутом, якій регулює відтворення людини за допомогою певної системи ролей, норм і організаційних форм, - з іншого.

Підкреслюю, що соціологія сімї і шлюбу - це спеціальна соціологічна теорія, галузь соціології, яка вивчає формування, розвиток і функціонування сімї, шлюбно-сімейних відносин у конкретних культурних та соціально-економічних умовах.

Найважливішими обєктами вивчення соціології сімї є шлюб і сімя.

Шлюб - це соціальна форма відносин між чоловіком і жінкою, яка історично змінюється.

Шлюб - це традиційний засіб формування сімї і суспільного контролю за нею, одне з знарядь, шляхів, засобів самозбереження і розвитку суспільства.

Через шлюб суспільство впорядковує і санкціонує статеве життя між чоловіком і жінкою (а зараз вже в деяких країнах дозволені і одностатеві шлюби), встановлює подружні і батьківські права й обовязки. При оформленні шлюбу все частіше практикується укладання шлюбного контракту. 3а процедурою шлюбної церемонії шлюби поділяються на світські та церковні. В залежності від того, чи зареєстровані вони офіційно, шлюби поділяються на юридичні та громадянські. На фоні загального зростання соціальної напруги у нас поширюються такі феномени шлюбно-сімейних відносин, як фіктивний шлюб, фіктивне розлучення та ін.

Залежно від форми шлюбу виділяють: моногамію і полігамію, яка, у свою чергу, існує у формі полігінії (шлюб між одним чоловіком і кількома жінками), або поліандрії (шлюб однієї жінки з кількома чоловіками). Ще однією формою шлюбу є груповий шлюб - між декількома чоловіками та декількома жінками. Крім того, відрізняють шлюби ендогамні (укладаються в межах власної, але більш широкої спільності) і екзогамні (в силу необхідності вимушені укладати шлюб з партнером, який належить до інших груп). Так ендогамія була характерною для кастової системи в Індії. Найбільш відомим правилом ендогамії є заборона кровозмішування (інцест), яка виключає шлюби або статеві звязки між особами, що є близькими кровними родичами. Майже в усіх суспільствах, зазначає з цього приводу Н. Смелзер, це правило стосується відносин між дитиною і одним з батьків, а також між братом і сестрою. Він же підкреслює, що в західних країнах ендогамія в обмеженому виді існує всередині расових груп (наприклад, американських негрів), релігійних груп (наприклад, іудаїстів) і соціальних класів (наприклад, людей з аристократичним походженням).

На перший погляд дивним є те, що, як підкреслює Н. Смелзер, у більшості суспільств віддається перевага полігінії. Джордж Мердок у 1949 р. дослідив багато суспільств і встановив, що в 145 з них існувала полігінія, в 40 переважала моногамія і лише у двох спостерігалася поліандрія. Інші суспільства не відповідали жодній з даних категорій Оскільки в більшості суспільств співвідношення чоловіків та жінок складає приблизно 1:1, полігінія не знаходить широкого розповсюдження навіть в тих суспільствах, де вона вважається більш бажаною.

Сімя є більш складною системою відносин, ніж шлюб, оскільки вона, як правило обєднує не тільки подружжя, але й їх дітей, а таких інших родичів та близьких. Крім того, сімя виступає як соціальна клітина суспільства, є дуже близькою до "оригіналу" моделі всього суспільства, в якому вона функціонує.

Сімя - це суспільний інститут (з точки зору суспільного санкціонування шлюбно-сімейних відносин) і водночас мала соціальна група, що має історично означену організацію, члени якої повязані шлюбними або родинними відносинами, спільністю побуту та взаємною моральною відповідальністю, соціальна необхідність якої зумовлена потребою суспільства у фізичному та духовному відтворенні населення.

Звертаю увагу курсантів, що сучасна сімя часто визначається як інституйована спільнота, що складається на основі шлюбу, породженій ним спільній правовій та моральній відповідальності батьків за здоровя дітей, їх соціалізацію та виховання.

Звертаю увагу курсантів на те, що щодо типів сімї то найбільш поширеною є проста, або нуклеарна сімя (від лат. nucleus - ядро).

Вперше така назва вжита в 1949 р. американським соціологом Ж.П. Мурдоком. Така сімя складається з подружжя та дітей, які не перебувають у шлюбі. При одруженні дітей утворюється інший тип сімї - розширена або складна сімя. Вона включає три і більше поколінь або дві і більше нуклеарних сімей, які проживають разом і ведуть спільне господарство. Залежне від наявності в сімї батьків виділяють повну сімю (коли є обидва члени подружжя) і неповну, де один із батьків відсутній. Отже тип сімї визначається станом родинних звязків.

За типом владних структур виділяються патріархальні сімї (де переважає влада чоловіків над іншими членами сімї) та матріархальні (де влада належить жінці і матері). В останні роки відбувається перехід від патріархальної до егалітарної сімейної системи (де вплив і влада розподілені між чоловіком і жінкою майже порівну).

За вибором місця проживання молодих соціологи вичленовують патрілокальне (коли молода виходить з своєї сімї і живе в сімї чоловіка або поблизу оселі його батьків), матрілокальне (коли молоді живуть з батьками жінки або поблизу них) та неолокальне (коли молодята живуть окремо від своїх батьків). Неолокальне місце проживання вважається нормою на Заході, але порівняно рідко зустрічається деінде. Г. МЕРДОК, який дослідив проблеми шлюбу у 250 суспільствах світу, лише в 17 з них виявив розповсюдженість неолокального місця проживання. Стосовно України, - то преважна більшість молодих сімей живе з батьками. Це повязано не так з традиціями української сімї, як з браком коштів у молодих для винаймання, а тим більше купівлі чи будівництва власного помешкання.

За родоводом і наслідуванням майна найбільш розповсюдженим є родовід за чоловічою лінією. В декотрих випадках родство визначається за жіночою лінією (коли майно матері відходить доньці, а основну підтримку молодому подружжю надає брат жінки). Сімейна система, заснована на двобічному родоводі, прийнята у 40% світових культур.

Досліджуючи шлюбно-сімейні відносини, соціологія сімї використовує такі категорії:

умови та спосіб життя;

структура сімї;

спосіб мислення (сімейна ідеологія);

етапи життєвого циклу сімї.

Умови життя сімї - це сукупність факторів макросередовища (загальні соціальні умови), мезо- і мікросередовища (середовище розселення і найближче соціальне оточення).

Загальні соціальні умови поділяються, в свою чергу, на:

-соціально-економічні (рівень розвитку сфери обслуговування, розвитку дитячих дошкільних закладів, обсяг і структура товарообігу, реальних доходів населення взагалі і сімї зокрема, рівень розвитку системи охорони здоровя і медичного обслуговування, число робочих місць, які дозволяють використовувати жіночу і підліткову працю, число робочих місць з неповним робочим днем або пільговими умовами праці для підлітків і неповнолітніх тощо);

соціально-політичні (політика уряду, органів державної влади, профспілок та інших громадських організацій по відношенню до сімї з метою її стабілізації, підвищення виховного потенціалу і т. ін. );

соціально-культурні (система діючих в суспільстві правових, моральних норм, цінностей та ідеалів, взірців діяльності і поведінки; засоби зберігання і розподілу соціальної інформації, соціального знання, кількість і доступність закладів культури і культурних цінностей; викладання курсів етики і психології сімейного життя в дошкіллі і школі; частота, обсяг і зміст передач, програм і публікацій про сімю в засобах масової інформації тощо);

демографічні (чисельність і темпи приросту населення або його депопуляції, статевий і віковий склад населення, його розподіл за типами регіонів; міграційні процеси і переселення; розподіл населення за етнічними і територіальними спільнотами);

екологічні умови (природньо-географічні особливості середовища проживання, ступінь урбанізованості і санітарно-гігєнічні умови життєдіяльності, ступінь забруднення оточуючого середовища);

соціально-психологічні (загальний стан свідомості людей, їх ставлення до світу і свого безпосереднього оточення; соціальні установки, інтереси і ціннісні орієнтації, що визначають життєву позицію і поведінку людей в суспільстві; ставлення до шлюбу і сімї).

Ці загальносоціальні умови впливають на життєдіяльність сімї опосередковано, через фактори мезо- і мікросередовища. Адже сімя, як правило, вступає у взаємодію з ширшими соціальними спільнотами та інститутами, здійснює контакти з рідними, сусідами, друзями. До конкретних характеристик середовища безпосереднього проживання сімї належать (згідно з М. Мацковським), наступні:

ступінь урбанізованості середовища розселення сімї (тип населеного пункту - місто, село, число жителів);

характеристики зайнятості населення (тип підприємств, їх розподіл між державними, приватними, комерційними структурами, рівень кваліфікації і освіти, який вимагається, використання чоловічої, жіночої, підліткової праці, дефіцит чи надлишок робочої сили);

демографічна структура середовища розселення;

етнічні характеристики середовища розселення;

кількісні і якісні характеристики сфери обслуговування;

доступність дошкілля;

кількісні і якісні характеристики культурно-освітніх закладів, спортивних споруд;

характеристики закладів системи охорони здоровя.

Звертаю увагу курсантів на те, що при аналізі соціального оточення вирізняються основні соціальні характеристики друзів, знайомих, рідних і представників референтних груп, а також їх норми і цінності в сфері шлюбно-сімейних відносин: установки на число дітей в родині, професійну зайнятість жінок, характер сімейного дозвілля, характеристики сімейного споживання тощо.

Підкреслюю, що під структурою сімї розуміється сукупність відносин між її членами, включаючи, крім родинних, систему духовних, моральних відносин, у тому числі відносини влади, авторитету та ін. Виділяють так звану авторитарну структуру і у звязку з цим авторитарні сімї, які характеризуються жорстким підкоренням дружини чоловікові, а дітей - батькам. Демократичні сімї засновані на розподілі ролей згідно не з традиціями, а з особистісними якостями і здібностями подружжя, на рівній участі кожного з них у прийнятті рішень, добровільному розподілі обовязків у вихованні дітей тощо. Важливу роль у сучасних сімейно-шлюбних відносинах відіграють правові відносини, які регламентують закріплені в юридичних нормах взаємні права й обовязки подружжя, батьків і дітей один до одного.

Наголошую, що важливим зрізом структури сімї є структура комунікації, при вивченні якої найбільш вагомим вважається встановлення міжособистісних каналів комунікації і характеру їх функціонування. Структура комунікації суттєво впливає на всі сторони функціонування сімї, оскільки характер питань, що обговорюються, культура та інтенсивність духовного спілкування між подружжям як на стадії формування сімї, так і на більш пізніх етапах сімейно-шлюбних відносин багато в чому впливають на згуртованість сімейної групи і задоволеність шлюбом, а адекватна структура комунікацій між батьками і дітьми є важливою передумовою успішного виконання сімєю її виховних функцій.

Звертаю увагу курсантів на те, що існує також рольова структура сімї. Вона повязана з виконанням кожним членом сімї певний ролей, а також із системою їх рольових сподівань. Така структура характеризує систему взаємодій і відносин членів сімї відповідно до традицій і звичаїв, що існують у суспільстві в цілому, найближчому соціальному оточенні і закріплених в особистому досвіді членів сімї.

Підкреслюю, що можна виділити чотири основні ролі індивіда-члена сімї: щодо суспільства в цілому (роль члена суспільства), виробничої діяльності індивіда (роль виробника), за його неформальними контактами з друзями, знайомими, сусідами (роль товариша) і з родичами (сімейна роль), у вивченні сімейно-шлюбних відносин доцільно конкретизувати роль членів сімї і розглядати їх звязок з іншими, позасімейними ролями.

Підсумовуючи сказане, підкреслюю, що соціологія сімї та шлюбу вивчає досить широке і різноманітне коло питань:

типи соціальних відносин, характерні для сімї;

фактори, що визначають чисельність і структуру сімейної спільності;

звязок сімї з іншими соціальними спільностями та сферами соціального життя;

суспільні функції сімї, її структуру та особливості як соціального інституту, психологічної групи;

мотивацію шлюбів і розлучень, а також соціальні та психологічні фактори, які сприяють плануванню сімейного життя, виникненню та подоланню внутрішньосімейних конфліктів;

інтеграцію та дезінтеграцію сімї;

історичні типи та форми сімейно-шлюбних відносин, тенденції та перспективи Їх розвитку;

умови життя сімї та ін.

Особливу увагу курсантів звертаю на те, що як основні соціологічні підходи до дослідження сімї виступають соціальний інститут і мала соціальна група. Ці підходи заявляються у специфічному баченні предмета дослідження і виборі понять.

Сімю як соціальний інститут ми аналізуємо тоді, коли особливо важливо зясувати, наскільки спосіб життя сімї, її функціонування в певних межах відповідають чи не відповідають тим чи іншим сучасним потребам суспільства. Модель соціального інституту дуже важлива для прогнозування майбутніх змін сімї.

При розгляді сімї як соціального інституту вивчаються:

суспільна свідомість у сфері шлюбно-сімейних відносин, узагальнені характеристики сімейної поведінки груп населення в різних економічних і культурних умовах, вплив суспільних потреб та характер відносин та спосіб життя сімї;

причини та наслідки недостатньо високої ефективності функціонування інституту сімї в тих чи інших умовах;

соціальний механізм зміцнення сімейних норм і цінностей;

ефективність реалізації інститутом сімї своїх основних функцій в різних ідеологічних, політичних, соціально-економічних і культурних умовах;

співвідношення зразкових сімейних норм і цінностей, а також реальної поведінки членів сімї тощо,

На думку М. Мацьковського, соціолога-дослідника цікавить перш за все взірці сімейної поведінки, усталені ролі, виконувані її членами, особливості формальних і неформальних норм і санкцій у сфері шлюбно-сімейних відносин. Одні норми, обовязки і права носять юридичний характер і регламентуються законодавством (питання про володіння майном, про матеріальні зобовязання батьків стосовно дітей і один до одного, про мінімальний вік вступу до шлюбу, про юридичні підстави для розірвання шлюбу, про права і обовязки колишнього подружжя, повязані з утриманням і вихованням дітей, володіння майном після розірвання шлюбу і т. ін./.

Інші норми шлюбу регулюються мораллю, звичаями, традиціям. До них належать норми залицяння, шлюбного відбору і дошлюбної поведінки, розподіл влади і обовязків між подружжям, характер сімейного дозвілля тощо. Така ж моральна регламентація розповсюджується на процес розлучення, відносини з рідним й друзями.

Як мала соціальна група сімя розглядається у тих випадках, коли дослідженню підлягають відносини між індивідами, які склад сімю.

При розгляді сімї як малої соціальної групи вивчаються:

характеристики групи в цілому: цілі та завдання сімейної групи, склад і структура сімї, соціально-демографічний склад сімї, групова згуртованість, групова діяльність і характер групової взаємодії сімейної групи, структура влади, комунікації в сімї тощо.

характеристики звязків і відносин сімейної групи з більш широкими суспільними системами в межах соціальної структури суспільства. Тут насамперед слід виділити функції сімї щодо суспільства.

цілі, завдання і функції стосовно до індивіда, групова регуляція поведінки та взаємодії індивідів у сімї, груповий контроль, групові санкції тощо, сімейні цінності, норми та зразки поведінки, включення індивіда в сімю, його задоволеність перебуванням у сімї, функціональними вимогами та ін.

Звертаю увагу курсантів, що кожна з двох парадигм у вивченні сімї має свою специфіку: внутрішні звязки всередині сімї досліджуються крізь призму понять, що характеризують малу групу; парадигма соціального інституту орієнтована насамперед на зовнішні звязки.

Сімя проходить ряд етапів, послідовність яких складаєте сімейний, або життєвий цикл сімї. Виділяється різна кількість фа цього циклу:

утворення сімї - вступ у перший шлюб;

початок дітонародження - народження першої дитини;

завершення дітонародження - народження останньої дитини;

"порожнє гніздо" - вступ у шлюб і виділення із сімї останньої дитини;

припинення існування сімї - смерть одного із подружжя.

Методичні вказівки до другого питання "Соціальні та індивідуальні функції сімї. Основні підходи до її вивчення”.

Звертаю увагу курсантів на визначення функцій сімї. Пропоную їм самостійно назвати їх. Вислухав відповіді, підсумовую їх й переходжу до розкриття функцій сімї, звернув при цьому увагу на те, що як у вітчизняній, так і зарубіжній соціологічній літературі відсутня єдина типологія функцій сімї. Залежно від сфер життєдіяльності виділити основні суспільні та індивідуальні функції сучасної сімї.

Сфера сімейної діяльності

Суспільні функції

Індивідуальні функції

Репродуктивна

Біологічне відтворення суспільства

Задоволення потреби в дітях

Виховна

Соціалізація молодого покоління. Підтримка культурної неперервності суспільства.

Задоволення потреб у батьківстві, контактах з дітьми, їх вихованні, самореалізації в дітях.

Економічна

Економічна підтримка неповнолітніх і непрацездатних членів суспільства.

Одержання матеріальних засобів одними членами сімї від інших у випадку непрацездатності чи в обмін на послуги.

Господарсько-побутова

Підтримка фізичного здоровя членів суспільства, догляд за дітьми.

Одержання господарсько-побутових послуг одними членами сімї від інших.

Сфера первинного соціального контролю

Моральна регламентація поведінки членів сімї у різних сферах життєдіяльності, а також відповідальності і зобовязань у відносинах між подружжям, батьками і дітьми.

Формування і підтримка правових і моральних санкцій за неналежну поведінку і порушення моральних норм взаємовідносин між членами сімї.

Сфера духовного спілкування

Розвиток особистості членів сімї.

Духовне взаємозбагачення членів сімї. Зміцнення дружніх основ шлюбного союзу.

Соціально-статусна

Надання певного соціального статусу членам сімї. Відтворення соціальної структури.

Задоволення потреби у соціальному просуванні.

Дозвільна

Організація раціонального дозвілля. Соціальний контроль у сфері дозвілля.

Задоволення потреб у спільному проведенні дозвілля, взаємозбагачення дозвільних інтересів.

Емоційна

Емоційна стабілізація індивідів та їх психологічна терапія.

Одержання індивідами психологічного захисту, емоційної підтримки в сімї. Задоволення потреб в особистому щасті і коханні.

Сексуальна

Сексуальний контроль

Задоволення сексуальних потреб

Звертаю увагу курсантів, що до специфічних обставин, в яких формується, живе, функціонує сімя, належать: місце проживання (регіон поселення); соціально-класова та етнічна належність; матеріальні становище; рівень освіти і культури членів сімї; традиції, цінності, на які орієнтуються у своїх життєвих планах і прагненнях члени сімї; стартова позиція, тобто моральна й економічна база, на якій будується кожна сімя і від якої багато в чому залежить її здатність до консолідації, згуртування, інтеграції.

В Україні налічується понад 17 млн. сімей, з яких понад 11,2 млн. - в міських поселеннях і 5,8 млн. - в сільській місцевості. Кількість сімей зростає швидше чисельності населення, що відбиває тенденції відокремлення молодих сімей і скорочення її величини як серед міського, так і серед сільського населення. Частка сімей з однією дитиною становить 30,4%, з двома - 49,3%, з трьома - 7,4%, багатодітних - бездітних - 10%.

Нині в Україні переважають прості сімї, які у своєму складі мають подружжя з дітьми (будь-якого віку) або без них. На сімї такого типу припадає майже 75%. А от сімї, які складаються з двох і більше подружніх пар, становлять лише 4,8%. Це в основному сімї, в яких діти, що одружились, живуть разом з батьками. Значна категорія сімей, у складі яких немає подружньої пари.

Процеси етнічної асиміляції приводять до утворення етнічно змішаних сімей, які обєднують осіб різних національностей. У міських поселеннях, де більше можливостей для міжнаціонального спілкування, частка їх майже у три рази більша, ніж на селі.

Звертаю увагу курсантів на те, що складний характер сімї як соціального утворення зумовлює наявність різноманітних підходів до її вивчення. Разом з тим їх можна обєднати в декілька груп залежно від того, в якій якості розглядається сімя.

Методологія символічного інтеракціонізму розглядає сімю як малу соціальну групу .Сімя розуміється тут як сукупність соціальних ролей, які виникають і реалізуються у взаємодії її членів, зумовлюючи займані ними позиції. У більшості таких досліджень сімя ототожнюється з відносно закритою системою яка має досить слабкі звязки з оточуючими її інститутами, організаціями, групами. Тому інституціональний і культурний аспект сімї практично не аналізується. Цей напрямок акцентує увагу на дослідженні ролей і статусів, міжстатусних відносин в процесі комунікації, конфліктів, прийнятті рішень тощо.

Близькою до нього є інша спроба розгляду стосунків в сімї - конфліктологічний підхід, представники якого звертають увагу передусім на складний суперечливий характер сімейних відносин, на рольові і статусні конфлікти між членами родини і т. ін. Деякі дослідники акцентують увагу на аналізі порядку розподілу влади всередині сімї, надаючи особливого значення механізмові прийняття рішень. Як правило, відзначають вони, ті члени сімї, що володіють більшими матеріальними засобами, одержують в ній більшу владу. Сучасний варіант теорії конфлікту, що стосується сімї, запропонований Х. Хартманн. Для неї сімя - це "місце боротьби. Сімя стає полем бою, де відбуваються конфлікти щодо перерозподілу засобів, в тому числі і щодо праці в домашньому господарстві та виховання дітей. Як вважає Xартманн, більш важкі обовязки жінки по домашньому господарству являються формою експлуатації, яка склалася всередині капіталістичної патріархальної системи. Ця теорія носить назву “марксистсько-феміністської”, бо наголошує на експлуатації жінки-робітниці з боку чоловіка-капіталіста, в руках якого сконцентровані економічні засоби. Отже, в центрі уваги цієї конфліктологічної парадигми є напруження і боротьба всередині сімї.

Звертаю увагу курсантів на те, що оскільки погляд на сімю як на малу соціальну групу лише нещодавно став домінуючим, то більш поширеними є соціологічні концепції, де сімя розглядається як соціальний інститут і у ширшому плані - як соціальна система.

Найбільш характерними тут є моделі сімї, розроблені в межах структурного функціоналізму. Його представник Т. Парсонс виходить з точки зору про універсальний характер нуклеарної сімї, всередині якої він розрізняє два типи лідерства: інструментальне, повязане з вирішенням організаційних завдань, та емоційне. Відтак соціальні система нуклеарної сімї уявляється Парсонсом у вигляді сукупні таких ролей:

- чоловік/батько - жінка/мати

- син/брат - донька/сестра

Інструментальне лідерство закріплюється за роллю "чоловік/батько", емоційне - за роллю "жінка/мати". Функціональне завданні підтримки емоційного балансу між всіма членами сімї, необхідної для нормальної соціалізації дітей, вимагає міцного союзу між подружжям, з а кріпленого шлюбом. Соціальна система сімї, згідно з Парсонсом, носить тимчасовий характер: виконавши завдання соціалізації дітей, вона самоліквідується, тому що діти утворюють власні нуклеарні сімї. Модель Парсонса базувалась на визнанні ним ізольованого характеру нуклеарної сімї, тобто відсутності сталих міцних звязків членів сімї з своїми батьками та іншими кровними родичами. Згідно цієї моделі лише один член родини - мужчина/чоловік/батько здійснює звязок між сімєю і економікою суспільства; праця жінки істотної ролі для життя родини не має.

Звертаю увагу на те, що дослідження сімї в США у 60-70-спростували багато положень Парсонса, перш за все його тезу про ізольований характер нуклеарної сімї. Було доведено, що звязки з найближчими родичами мають велике значення для сучасних сімей, що в розвинутих країнах досить розповсюджені великі (а не лише нуклеарні сімї, які складаються з 3-4 поколінь. Е. Ботт виявила наступну закономірність: чим у більш широкий соціальний контекст включена сімя, тим менше розмежованими є ролі подружжя. Нині в структурному функціоналізмі сімя аналізується з точки зору її пристосування до більш широкої соціальної системи. Основними для цього підходу є поняття структури, функції, визначення ситуації тощо. При цьому акцентується на сталості і міцності сімї. Менше уваги приділяється її змінам і суперечностям всередині сімейного кола.

Цю прогалину надолужує конфліктологічний підхід, для якого властивим є розгляд стосунків не лише в сімї, але й між сімєю як соціальним інститутом та іншими соціальними інститутами і органі ями. Такого роду конфлікти можуть виникати з приводу виховання дітей (де краще це робити: спільно вдома батькам чи в дошкільних закладах, організованих державою), перерозподілу матеріальних засобів (хто повинен приймати рішення про використання засобів, якими володіє сімя, - члени родини чи представники державного апарату) і навіть харчування (де краще пообідати: вдома їжею, звареною жінкою, чи в кафе або ресторан). Отже, в руслі конфліктологічної парадигми розробляються проблеми як внутрішньосімейного життя, так і конфліктів зовнішніх - між сімєю та її соціальним оточенням.

Ситуаційний підхід зосереджується на дослідженні цінностей і норм у сфері сімейно-шлюбних відносин і розглядає їх як соціальну ситуацію, що визначає функціонування різних типів родин. Для прихильників цього напряму центральними є поняття соціальної ситуації і ролі .

Інституціональний підхід дозволяє розглядати сімю як соціальну систему, яка е одним з основних соціальних інститутів. При цьому зазначається, що багато важливих функцій сімї переходить до суспільства. В цих дослідженнях центральними поняттями стають індивід і культурні цінності, які він поділяє.

У західній соціологічній думці є ще один напрямок, який розглядає сімю радше в природному, а не в соціальному контексті. Соціобіологія та її концепція сімї базується на визнанні всезагальності законів еволюції та природного відбору .Другий важливий вихідний пункт соціобіологів - ідея тотального універсального і первинного характеру інстинкту продовження роду. Необхідність сімейного існування закладена в самій біологічній сутності людини і визначається потребами відтворення. Тому люди обєднуються в сімях, але стратегія відтворення у чоловіків і жінок е відмінною. Для чоловіків характерним є прагнення і здатність залишити по собі якомога більше нащадків (що, з рештою, є притаманним для всіх самців у природі). Жінки ж зосереджуються на клопотах про виживання потомства; їх родинний внесок є вищим, ніж у чоловіків. Відмінність стратегії відтворення в сімях призводить до конфліктності у стосунках подружніх пар. Отож, соціобіологи також вважають, що конфліктність органічно властива сімї, основи конфлікту мають біологічне, еволюційне походження, а самі конфлікти - неминучі.

В межах радянської соціології сімя розглядалась насамперед як соціальний інститут. В СРСР десятиріччями діяльність практично всіх соціальних інститутів будувалась, виходячи з мети забезпечення максимально можливої зайнятості населення (в тому числі жінок) у суспільному виробництві. Наявність і розмір сімї досить часто ставав негативним фактором в усіх суттєвих моментах життєдіяльності радянської людини: при пошуках праці і розподілі матеріальних благ, освітньому і професійному зростанні, побутовому і медичному обслуговуванню, організації відпочинку і прилученні до культурних цінностей, пенсійному забезпеченні тощо. Як слушно зазначає О. Дудченко, зменшення сімї в радянському суспільстві безумовно сприяло деприватизації життя індивіда, уніфікації способу життя і мислення, зведенню сімейних та інших групових інтересів до "особистих" (на противагу "суспільним”), полегшенню, в кінцевому результаті, маніпуляції поведінкою індивідів і цілих груп людей.

Нині у вітчизняній соціології посилюється інтерес до сімї як малої соціальної групи. Це багато в чому пояснюється т руйнація тоталітарного режиму і болючий перехід до якісно ново суспільства, який супроводжується кризовими явищами, зробив сімю одним з центральних осередків життя людини, зумовив його зростаючу приватизацію. Сімя в сучасних умовах перетворюється на "острівець безпеки", притулок і схованку від усіх потрясінь перехідного періоду. На часі, очевидно, і вироблення нового типу стосунків сімї і суспільства, заснованого на рівноправності і партнерстві, на взаємодії і взаємній повазі.

Література:

Абдулатипов Н.Т. Человек, нация, общеетво. - М., 199І.

Антонов А.И., Вориеов АЛ. Кризис семьи и пути его преодоления. - М., 1999.

Антонов А., Медков В. Социология семьи. - М., 1996.

Дарко И.В. Современный брак: проблемы и гармония. - М., 1990.

Зацепин В.Й. Молодая семья. - К., 1991.

Кратний словарь по социологии. - М.. 1988.

Лавриненко В., Нартов Н. Основи социологических знаний. - М., 1995.

Мацковекий М.С. Социология семьи: Проблемы теории, методологии и методики. - М., 1989.

Піча В.М. Соціологія. - К., 2000.

Піча В.М.Соціологія сімї. - Львів, 1995.

Смелзер Н. Социология. - М., 1994.

Современная западная социология: Словарь. - М., 1990.

Социология: Наука об обществе. - Харьков, 1996.

Соціологія. - К., 1999.

Тадевосян З.В. Словарь-справочник по социологии и политологии. - М., 1996.

Тощенко Ж.Т. Социология. - М., 1994.

Черниш Н. Соціологія: Курс лекцій. - Львів, 1996.

Якуба Е.А. Социология. - Харьков, 1996.




Не сдавайте скачаную работу преподавателю!
Данный реферат Вы можете использовать для подготовки курсовых проектов.

Доработать Узнать цену написания по вашей теме
Поделись с друзьями, за репост + 100 мильонов к студенческой карме:

Пишем реферат самостоятельно:
! Как писать рефераты
Практические рекомендации по написанию студенческих рефератов.
! План реферата Краткий список разделов, отражающий структура и порядок работы над будующим рефератом.
! Введение реферата Вводная часть работы, в которой отражается цель и обозначается список задач.
! Заключение реферата В заключении подводятся итоги, описывается была ли достигнута поставленная цель, каковы результаты.
! Оформление рефератов Методические рекомендации по грамотному оформлению работы по ГОСТ.

Читайте также:
Виды рефератов Какими бывают рефераты по своему назначению и структуре.

Сейчас смотрят :

Реферат Свобода и познание добра и зла
Реферат Русская православная Церковь в гражданском обществе
Реферат Розуміння глобальних подій світу у модерній і постмодерній перспективі
Реферат Символизм как семиотическое явление и его гносеологическая оценка
Реферат Русская философия конца XIX - начала XX в.: Н. Ф. Фёдоров
Реферат Русская религиозная философия конца ХIX- начала XX вв. (Вл. Соловьев, Н. Бердяев, В. Розанов, С. Булгаков)
Реферат Самоубийство в философии Эмиля Дюркгейма
Реферат Аист
Реферат Русская религиозная философия конца XIX- начала XX вв. \Вл. Соловьев, Н. Бердяев, В. Розанов, С. Булгаков\
Реферат Государственный бюджет и бюджетный дефицит
Реферат Система восточных единоборств как виды духовного искусства
Реферат Свобода и ее бытийные измерения
Реферат Симбиоз и адаптация или автономия и трансценденция выбор личнсоти в непредсказуемом мире
Реферат Серен Кьеркегор "Страх и Трепет"
Реферат Роджер Бэкон