Курсовая работа по предмету "Социология и обществознание"

Узнать цену курсовой по вашей теме


Молода сімя в Україні


2

Міністерство освіти і науки України

Національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова

Інститут соціології, психології та управління

"До захисту допущено"

Зав. кафедри теорії та методології соціології

____________________________

В.Б. Євтух

"____" _________________ 200_ р.

БАКАЛАВРСЬКА (КВАЛІФІКАЦІЙНА) РОБОТА

на тему:

МОЛОДА СІМЯ В УКРАЇНІ: СОЦІОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ

Виконала студентка групи 42-СУ ___________ / Чебанна Ю.І. /

(шифр) (дата і підпис) (прізвище, ініціали)

Керівник к. ф. н., доцент ___________ / Кисла Г.О. /

(посада) (дата і підпис) (прізвище, ініціали)

Київ - 2008

Зміст

  • Вступ 3
    • Розділ 1. Методологічні підходи до вивчення молодої сім?ї в україні 7
    • 1.1 Визначення поняття молодої сім?ї 7
    • 1.2 Теоретичні дослідження проблем розвитку молодої сім?ї в Україні 8
    • 1.3 Категоріальний апарат та методи написання дипломної роботи 12
    • 1.4 Висновки до першого розділу 14
    • Розділ 2. Соціальні показники та індикатори трансформації молодої сім?ї в україні 15
    • 2.1 Соціальний аналіз кореляцій типів та функцій сімї 15
    • 2.2 Соціальні проблеми становлення та розвитку молодої сімї 24
    • 2.3 Основи функціонування сучасної сімї 29
    • 2.4 Індикатори кризового стану молодої сімї 37
    • 2.5 Висновки до другого розділу 38
    • Розділ 3. Динаміка сімейних відносин в українському суспільстві 39
    • 3.1 Характеристика соціологічного дослідження "Мотивація вступу до шлюбу" 39
    • 3.2 Розвязання сімейної кризи по сприянню соціальних працівників 42
    • 3.3 Висновки до третього розділу 50
    • Висновки 52
    • Список використаних джерел 55

Вступ

Уперше з невдалим подружнім життям, як із масовим явищем супільства високорозвинених та деяких середньо - розвинених країн стикнулися на початку 20 років 20 сторіччя, тобто після закінчення першої світової війни. Перша світова війна за перебігом, масштабами та наслідками її подій принципово відрізнялася від усіх воїн, що раніше знало людство.

Найбільшим за своїм соціально-культурним, та соціально-психологічним значенням для людства наслідком 1-ої світової війни була криза релігійної свідомості та релігійних принципів. Знецінення людського життя, навіть долі цілих народів, протиріччя між гуманістичними ідеалами, до яких закликають, мають всі релігії, та жорстокою дійсністю війни, політичне лицимірство церковних та релігійних діячів - такі фактори, призвели до того, що кожна більш-менш мисляча людина, що пережила війну почала піддаватись сумніву догмати, повчанню та рекомендацій традиційних релігій. Наслідком такої масової радикальної трансформації суспільних теологічних поглядів було знецінення релігійних засад шлюбу. Тобто людина відчула своє моральне право не тільки вступати у шлюб згідно зі своїми потребами та бажаннями, але із власних міркувань розривати його.

Таким чином, першим фактором - наслідком згаданої Світової війни, що безпосередньо вплинув на тривалість та міцність подружніх відносин у цивілізованому суспільстві, стала девальвація релігії як суспільної ідеології.

А також відсутність комплексного підходу до вирішення проблем планування сімї призвело до такої ситуації в Україні, коли штучне переривання вагітності стало основним методом регулювання народжуваності. З розрахунками вчених, демографічні втрати від поширення недосконалих методів планування сімї складають щорічно 750 тисяч нових громадян - це бажані діти, які не можуть бути народжені через стан здоровя батьків та матеріальне забезпечення сімї.

Криза, в основному торкається, найперше економічних та демографічних основ сім?ї. Аналіз сучасної демографічної ситуації, а також її динаміка за останні роки показує, що Україна поряд із соціально-економічними проблемами опинилась віч-на-віч із серйозною демографічною кризою. Очевидно, що за таких умов необхідними є грунтовні дослідження сучасної сім?ї та пошук ресурсів для подолання негативних явищ. Водночас, сім?я як система, суспільний інститут переживає сьогодні своєрідну "кризу": відбувається перехід сім?ї як системи, що функціонує, на якісно інший рівень. Оскільки в сучасних умовах матеріальний фактор перестає бути відповідальністю виключно чоловіка за виживання сім?ї, відбувається закономірний перехід від одного етапу розвитку (патріархату) на інший (біархат) [62,76].

Під загрозою перебуває інтелектуальний і моральний потенціал народу, що зумовлено різким зниженням життєвого рівня більшості сімей в Україні. Повільно зростають прибутки населення, а ціни і тарифи випереджають темпи їх зростання.

В складних економічних умовах, в яких перебуває Україна, змінюється динаміка та структура сімї. На кожному етапі розвитку вона має свої специфічні особливості та типові проблеми.

Сімї, як психосоціальні системи, властивим є складний комплекс стосунків та взаємозвязків, на формування яких впливають особистісні риси членів сімї, соціальне оточеня, звичаї, соціально-економічні умови.

В звязку з тим, що не розроблена загальна теорія вивчення сімї, відсутній єдиний підхід розуміння її суті та структури, існують і різні підходи до визначення кризових періодів розвитку сімї.

Якість шлюбу та його надійністьзалежить від здатності подружжя адаптовуватись до умов кризи та реакцій подружжя на сімейні конфлікти викликані кризою.

Актуальність дослідження. Суспільство культивує потребу людини в сім?ї, виходячи з необхідності впорядкування різноманітної поведінки людей і формування нових поколінь-продовжувачів справи старших. Сім?я для суспільства - це особливий інститут, здатний постійно відтворювати носія соціального життя - людину. На сьогодні дослідження сім?ї в Україні, практична робота з сім?єю є доволі популярним напрямком соціологічної науки і практики.

В царині сімейної проблематики зумовлена загальною кризою сім?ї, яку визначають психологи, соціологи, демографи, такі як Т.В. Буленко, Лавріненко, Гончарук, Н.В. Туленков, Оксамитна, Пилипенко, М.О. Балакірева та інші. Цією кризою виступають найрізноманітніші чинники: незадоволеність, часті сварки, які відбуваються в основному через побутові дрібниці; негативне ставлення до партнера через постійну обмеженість в спілкуванні, зниження сексуального потягу. Також цікавим є те, що коли Кідеміллер та Юстіцкій здійснювали дослідження щодо мотивації вступу до шлюбу в дискфункціональних сім?ях (таких, що нездатні задовільнити потреби подружжя в особистісному, духовному рості), виявили, що такими мотивами є втеча від батьків, почуття обов?язку, одинокість, слідування сімейним традиціям.

Проблемною ситуацією дслідження сімейно-родинних стосунків, які зазнали значних трансформацій разом із усім нашим суспільством, є надзвичайно важливим на сучасному етапі. Нездатність подружжя долати кризову ситуацію при переході сімї із однієї стадії на іншу може бути повязана з психологічною несумісністю подружжя, неадекватністю вибору шлюбного партнера, нездатністю сімї вирішувати проблеми, з низьким рівнем соціально-психологічної адаптованості.

Метою даної дипломної роботи є дослідження мотивів до створення сімї та визначення тих причин, які впливають на їх розпад.

Завдання:

Визначити поняття молодої сім?ї в Україні;

Роглянути теоретичні дослідження до вивчення молодої сім?ї в Україні;

Охарактеризувати категоріальний апарат та методи написання дипломної роботи;

Розкрити функції та типологію сімї;

Описати соціальні проблеми становлення та розвитку молодої сімї;

Розглянути основи функціонування сучасної сімї;

Виділити індикатори кризового стану сімей;

Охарактеризувати первинне та вторинне дослідження "Молодої сімї в сучасній Україні";

Надати рекомендації щодо розвязання сімейної кризи по сприянню соціальних працівників.

Об?єктом є сучасна молода сімя в Україні.

Предметом виступає механізм сімейної соціалізації, трансформації та реабілітації у родинах, функціонування та становлення сімей, кореляція типів та функцій сімей, проблеми становлення та розвитку молодої сімї.

Гіпотеза. Так як сімя є частинкою суспільства та існує як суспільний інститут, вона повинна відображати деякий "Абсолют", тобто ідельне бачення частинки одного цілого. В тому випадку, коли негативні сторони подружнього життя, кризові ситуації, складні життєві ситуації та конфліктні ситуації візьмуть верх над стабільністю та позитивними ситуаціями, держава в недалекому майбутньому може просто розвалитися. В першому випадку від розрушення цих самих соціальних інститутів. По-друге, державі постійно прийдеться підтримувати нереальну кількість матерів-одиночок, що призведе до не зовсім позитивнмх наслідків. Для того щоб цього не сталося потрібно вдосконалювати допомогу неблагополучним сімям та запобігати причинам розлучень та розпаду сімям.

Розділ 1. Методологічні підходи до вивчення молодої сім?ї в україні

1.1 Визначення поняття молодої сім?ї

Багато науковців, соціологів висувають своє значення та політику терміну "сімя". Ми з вами розглянемо деякі припущення чи визначення цього поняття. Отже, Л.А. Карцева дає таке поняття, що сімя - це соціальна група, яка складається з чоловіка та жінки, котрі перебувають у шлюбі, їх дітей (власних або прийомних) та інших осіб, поєднаних родинними звязками з подружжям, кровних родичів і здійснює свою життєдіяльність на основі спільного економічного, побутового, морально-психологічного укладу, взаємної відповідальності, виховання дітей [18,32]. Обозова пояснює це поняття наступним чином. Сімя - це обєднання людей, звязаних спільністю побуту та взаємною відповідальністю, обєднання, що грунтується на шлюбі або кровній спорідненості.

Сімя є одним із головних інститутів у соціальній структурі суспільства, а шлюбно-сімейний склад населення - соцільно-демографічною “базою” людського розвитку [18,63]. Сімя - це першоджерело пізнання і формування культури поведінки, беззаперечне утвердження великого досвіду попередніх поколінь, а звідси - толерантного ставлення один до одного, шлях кожної особистості до самореалізації. Сімя є первинним та основним осередком суспільства. Сімю складають особи, які спільно проживають, повязані спільним побутом, мають взаємні права та обовязки. Подружжя вважається сімєю і тоді, коли дружина та чоловік у звязку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Дитина належить до сімї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає. Права члена сімї має одинока особа [54,78]. Сімя створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Отже, сімя є однією із найбільш стародавніх форм соціальної спільності людей. Через різноманітні канали і за допомогою повних механізмів вона є повязаною зі всіма сферами діяльності людини. Змінюючись та розвиваючись разом із зміною та розвитком суспільства, сімя сприяє вирішенню багатьох важливих як економічних так і соціальних задач.

1.2 Теоретичні дослідження проблем розвитку молодої сім?ї в Україні

Важливим завданням, що стоять перед дослідниками сімї є вивчення джерел напруженості в сімейних стосунках, сімейних конфліктів, психологічних аспектів тих хронічних непогоджень, сварок, які призводять до дезорганізації сімейного життя і, в кінцевому результаті, до розлучення.

Наприклад, В.А. Сисенко виділяє фактори, які лежать в основі сімейних конфліктів і повязані з деякими незадоволеними потребами партнерів:

потреба в збереженні і підтримці почуття власної гідності. Образи і кривди виникають тоді, коли проявляється зневага до людини, неповажливе, грубе ставлення до неї. В сімейному житті ця потреба може бути задоволена, так як ми любимо тоді і того, хто сам нас любить і цінить;

потреба в довірливо-дружніх стосунках і спілкуванні всієї сімї. Людина потребує вільного, спонтанного вираження своїх почуттів, емоцій, переживань, своїх думок і роздумів. Для сучасної людини немає нічого важчого, ніж відсутність можливості поділитись. Їй необхідне інтимне, емоційно-позитивне, довірливе спілкування;

потреба в сексуальному задоволенні. Якщо в шлюбі не задовольняється сексуальна потреба одного з партнерів, то можливі різні негативні наслідки: зрада, статева холодність жінки, думки про розлучення. Таким чином, стабільність сімейних взаємин ставиться під загрозу [64,63-65].

Люба людина в житті стикається з ситуацією, коли задоволення її бажань і потреб утруднено чи блоковано. Стан дефіциту визначається як депривація. Депривація в сімї - це такий стан одного з членів, коли інші члени сімї не в змозі (або не хочуть) задовольняти його потреби, що, в свою чергу, викликає стан психологічної напруги і часто може приводити до дуже негативних наслідків як для самого члена сімї, так і для його оточення.

Родина та шлюб як форма сімейної організації є складними для вивчення феноменом.

Дослідники відзначають, що у працях, присвячених проблемам шлюбу й родини, спостерігаються змішування концепцій і розбіжності відносно критеріїв успішності, адаптивності й функціональності, а також приблизність використовуваного категоріального апарату. З одного боку, родина традиційно визначається через її інституціональні характеристики, з іншого - дослідники акцентують увагу на деінституціональному характері подружніх відносин. Це внутрішнє протиріччя утрудняє аналіз та інтерпретацію накопичених фактів, а також не дозволяє визначити чіткі методологічні позиції для розгляду подружніх відносин. Як відзначає В.А. Сисенко, С.В. Ковальов, Ю. Є. Альошина та І.Ю. Борисов дослідники найчастіше не уточнюють, про яку саме постась родини йдеться - соціальний інститут, малу групу або систему, що породжує безліч протиріч і не прояснює суті проблеми [11,72-95; 47,18-24]. Отже, ми пропонуємо розглянути наступні підходи:

1. Інституціонально-кризовий підхід до проблеми життєдіяльності родини й шлюбу. Традиційно шлюб розглядається не тільки як відповідальність двох індивідуумів один перед одним, але і як взаємна відповідальність двох родів, що поєднуються в новій родині. М.О. Косачева визначає родину як культурну спільноту людей, яких звязує єдність життєвих цінностей, уявлень, а також схожість позиції у взаєминах із суспільством й окремими індивідами.

2. Трансформаційний підхід до проблеми життєдіяльності родини й шлюбу: андрогінна модель, вважає Л.А. Карцева. Шлюб як особлива група виникає на певному рівні суспільного розвитку й характеризується комплементарністю ролей чоловіка й жінки. Незважаючи на стильову різноманітність у рамках одношлюбності, стійкий гетеросексуальний союз вважається природною формою любовних взаємин, а прагнення бути "ідеальним чоловіком" або "ідеальною жінкою" - істотним компонентом особистості. Взаємодія маскулінного й фемінінного начал у шлюбі призводить до їх взаємодоповнення та єдності. Одруження дозволяє чоловікові ввійти в контакт із фемінінним аспектом і гармонізувати його, а для жінки заміжжя є засобом взаємодії з маскулінним началом (цим, зокрема, визначається необхідність підтримки "традиційних норм статеворольових характеристик").

У цілому трансформаційний підхід дозволяє підійти до оцінки успішності функціонування інституту сімї на родинноцентричних засадах, з точки зору її інтересів як малої групи.

3. Сімейно-центрований підхід до проблеми життєдіяльності родини й шлюбу: соціологізаторський напрямок. Дослідження проблем родини передбачає аналіз як її інституціональної сутності, так і етапів проходження конкретною сімєю стадій життєвого циклу, реалізації нею соціальних й індивідуально-особистісних функцій. І якщо виконання родиною соціальних функцій ускладнене в силу пережитої суспільством системної кризи, то про індивідуально-особистісні функції родини цього сказати не можна.В.А. Сисенко вважає, що субєктивна значущість родини в умовах соціальної аномії підвищилася; в індивідуальній свідомості вона залишилася єдиною спільнотою, здатною надати допомогу в подоланні соціально-економічних і морально-психологічних труднощів.

Визначивши підходи до вивчення сім можна нагадати буквально двома абзацами саме історію створення сімї. Отже, за часів стародавньої Русі та в період середньовіччя (XV-XVI ст) на території України існувала велика патріархальна сімя, або домашня община. Вона відома під назвою “служба”, “сімя”, “дворище”. Поряд з нею існували й малі сімї. Уклад і побут общини трималися безперечною владою глави сімї - батька, мати управляла суто жіночими справами [33,87; 12,45].

Часто кілька великих і малих економічно слабких сімей обєднувалися для спільного виконання складних і трудомістких робіт у так звані патронімії - групи, що зберігали й підтримували господарську, громадську та духовну єдність.

В останні роки дослідження сімї як соціального інституту в контексті загальносоціальних змін здійснюються не так інтенсивно, як у 50-60-і рр., у пору розквіту функціоналізму й еволюціонізму. На сьогодні все популярнішими є мікродослідження сімї, коли внутрішньосімейні перемінні усе частіше пояснюються тими ж внутрішньосімейними феноменами і процесами. Аналіз сімї як малої групи, міжособистісних взаємодій заступає інші галузі соціологічного вивчення сімї. Тому не випадково, що саме символічний інтеракціонізм і підходи, що примикають до нього, такі як етнометодологія, теорія обміну, драматургічний підхід і ін., являють собою теоретико-методологічну основу багатьох досліджень сімї У свою чергу, засилля інтеракціонізму з його взаємопроникненням особистості і групи, а також особистості і суспільства залишає без уваги антагонізм між ними, споконвічне протистояння і конфлікт між особистістю як частиною соціуму і суспільством як цілим [7; 34].

Будь-який соціальний інститут виникає і функціонує, виконуючи ту або іншу соціальну потребу. Якщо така потреба стає незначною або зовсім зникає, то існування інституту стає безглуздим. Водночас є важливі, вкрай необхідні інститути, викликані до життя потребами, які є постійно. Соціологи вважають, що таких інститутів у розвинутих суспільствах усього пять: сімейні, економічні, політичні, освітні і релігійні [3, 14].

Таким чином, у сімї між її членами існують і ідеологічні, зокрема правові, відносини, а також моральні або релігійні. Формування трудових ресурсів, їхній розподіл і перерозподіл, кваліфікаційне зростання і продуктивність праці, а також міграція населення - усі ці питання знаходяться під впливом сімї. І саме в сімї зазвичай приймаються рішення про те, куди молодій людині піти учитися, куди їхати на навчання або роботу або нікуди не їхати. Але всі ці стосунки відбиваються в сімї через особливий психологічний механізм, вони ґрунтуються на почуттях любові, уподобання, кревності, обовязку, відповідальності між членами сімї.

1.3 Категоріальний апарат та методи написання дипломної роботи

Сімя - це соціальна група, яка складається з чоловіка та жінки, котрі перебувають у шлюбі, їх дітей (власних або прийомних) та інших осіб, поєднаних родинними звязками з подружжям, кровних родичів і здійснює свою життєдіяльність на основі спільного економічного, побутового, морально-психологічного укладу, взаємної відповідальності, виховання дітей.

Конфлікти у сімї - це показник серйозних розбіжностей між членами сімї, в основі яких лежить несумісність їхніх поглядів, інтересів чи потреб. Конфлікти ведуть до дисфункціональності сімї. Партнери з дисфункціональної сімї нездатні задовольняти потреби один одного в особистісному та духовному зростанні.

Проблема - різниця між бажаним майбутнім та наявним теперішнім станом речей. положення, умова або питання, яке недозволене або небажаний. Звичайно природа проблеми така, що потрібен відповідь або рішення проблеми.

Розлучення, розлука, розвязання законного шлюбу у встановленому законом порядку за життя обох дружин.

Метод - систематизована сукупність кроків, які треба здійснити для виконання певної задачі, досягнення мети. Сьогодні під методом розуміють прийом або систему прийомів, що застосовуються в якій - небудь діяльності.

Функція (лат. functіo - звершення, виконання) -

1) діяльність, обовязок, робота, зовнішній прояв властивостей певного обєкта в рамках даної системи відносин, до якої він належить (напр., функція органів відчуття, функція грошей);

2) вид звязку між обєктами, коли зміна одного з них призводить до зміни іншого, при цьому другий обєкт також називається функцією першого.

У різних галузях знання застосовуються, як правило, обидва поняття функції. Так, у соціології можна говорити, з одного боку, про функцію якого-небудь соціального інституту (наприклад, родини, держави) у суспільстві, а з іншого боку - про деяке соціальне явище як функцію іншого явища (наприклад, про злочинність як функцію економічного становища).

Трансформація (від пізньолат. transformatio - перетворення) - перетворення, зміна вигляду, форми, істотних властивостей чого-небудь.

Принцип - основне, вихідне положення будь-якої теорії, керуюча ідея, основне правило діяльності. Внутрішнє переконання, погляд на речі, які виділяють норму поведінки. Стійка форма прояву системи цінностей.

Шлюб - історично зумовлена, санкціонована й регульована суспільством форма взаємин між чоловіком і жінкою, яка визначає їхні права і обовязки одного щодо одного й щодо дітей. Шлюб тісно повязаний з сімєю. Шлюб - сімейний союз одного чоловіка й однієї жінки (моногамний), або полігамний, який має два види: союз одного чоловіка і двох або декількох жінок (полігінний), однієї жінки і двох чи декількох чоловіків (поліандричний), закріплений законом або культурними традиціями.

Завдяки методу наукової абстракції ми поглиблено пізнаємо дійсность, визначили його теоретичні та методологічні аспекти, наукові поняття.

Завдяки методу наукової абстракції ми поглиблено пізнаємо дійсность, визначили його теоретичні та методологічні аспекти молодої сімї, наукові поняття.

За системним підходом ми визначили внутрішню структуру - функції, причинно-наслідкові ситуації проблем, прямі і зворотні взаємозв?язки проблем та перспектив у сімейному житті.

Методом аналізу документів ми використали широкий спектр документальних джерел, серед яких книги та наукові ввидання.

Метод опитування - письмовий метод збору первинної інформації шляхом звертанням із запитанням до респондентів за допомогою анкетування. Анкетування - вид опитування із застосуванням опитувального листа.

Таким чином, ми прокоментували дані поняття та зазаначили їх в категоріальному апараті, а також описали методи, якимим ми користувалися при написанні дипломної роботи.

1.4 Висновки до першого розділу

Ми розглянули декілька понять сімї і все ж таки зупинилися на наступному. Сімя - це соціальна група, яка складається з чоловіка та жінки, котрі перебувають у шлюбі, їх дітей (власних або прийомних) та інших осіб, поєднаних родинними звязками з подружжям, кровних родичів і здійснює свою життєдіяльність на основі спільного економічного, побутового, морально-психологічного укладу, взаємної відповідальності, виховання дітей.

Також, ми виділили три основних підходи до розгляду сімї, серед них є: інституціонально-кризовий підхід, трансформаційний підхід, сімейно-центрований підхід.

Одним із головних факторів першого розділу є саме методи написання роботи та категоріальний апарат тих понять, які ми використовували у дипломі.

Розділ 2. Соціальні показники та індикатори трансформації молодої сім?ї в україні

2.1 Соціальний аналіз кореляцій типів та функцій сімї

Ознайомившись з головним поняттям дипломної роботи, ми переходимо до наступного більш теоретичного розгляду дослідження. Реалізація сімейних функцій безпосередньо впливає на характер подружніх взаємин.Н. Н. Обозов та А.Н. Обозова змістом сімейно-рольової сфери подружніх відносин вважають співробітництво шлюбних партнерів при реалізації сімейних функцій. Функції сімї зумовлені розвитком суспільства, вони є історично змінними і тому в часі змінюються ролі чоловіка та жінки в сімї, всього устрою сімї [6,98]. Нормально функціонуюча сімя - це сімя, яка відповідально та диференційовано виконує свої функції, в результаті чого задовольняються потреби в зростанні та змінах як сімї в цілому, так і кожного її члена.

Д. Ледерер та П. Джексон вважають, що хороший шлюб характеризується наступними ознаками: толерантність, повага одне до одного, відвертість, бажання бути разом, подібність інтересів та ціннісних орієнтацій [38,76-77].А.Н. Обозова у своїх роботах говорить про те, що стабільність у шлюбі обумовлюється співпаданням інтересів та духовних цінностей партнерів та контрастністю їх особистісних якостей. Стабільності сімї сприяє також уміння членів сімї вести переговори. Повнота та благополуччя сімейного життя залежить від того, наскільки партнери можуть забезпечити виконання всіх сімейних функцій.

Розглянемо кожну функцію сімї та визначимо, як сучасна сімя справляється з її виконанням [4,55-72; 11,82-94].

1. Матеріально-економічну функцію сімї становлять її бюджет, організація споживчої діяльності, участь у суспільному виробництві, здобуття професії, відновлення втрачених на виробництві сил. Сімя повинна приймати участь у суспільному виробництві, здобувати професію, заробляти собі на життя, на відновлення втрачених на виробництві сил. Чи може сучасна сімя ефективно виконувати цю функцію? Як свідчать дані соціологічних досліджень, переважна більшість сімей має життєвий рівень нижче прожиткового мінімуму; більше 50 відсотків цих сімей перебувають за межею бідності, а прибуток молодої сімї удвічі нижчий за необхідні потреби. Крім того, чимало молодих людей не зайнято або не повністю зайнято у системі суспільного виробництва внаслідок його кризового стану, скорочень, має нестабільні заробітки. Тому, щоб утримувати сімю, люди змушені займатися так званою комерційною діяльністю. Особливо важко сімям, які виховують малих дітей, неповним, багатодітним сімям. Ці явища стають причиною зубожіння сімей, що позначається на здоровї членів сімї, їх інтелектуальному розвитку, а в майбутньому на розвитку суспільства, генофонді країни.

2. Житлово-побутова функція - це забезпечення сімї житлом, ведення домашнього господарства, організація домашнього побуту. Ця функція тісно повязана з попередньою. За даними соціологічних досліджень, лише 5-7 відсотків молодих сімей, що беруть шлюб, забезпеченні власним житлом. Через 5 років спільного проживання власне житло мають 23 відсотки молодих сімей, інші або проживають з батьками, або наймають (48,5 відсотка) окрему квартиру чи кімнату в гуртожитках (особливо це стосується студентської сімї). Молоді сімї навіть не мають чітких перспектив щодо одержання житла. Усі ці негаразди негативно позначаються на організації домашнього побуту і загалом - на мікрокліматі сімї.

3. Репродуктивна (демографічна) функція сімї "і полягає у відтворенні життя, продовженні людського роду, тобто в народженні дітей. Мається на увазі відтворення не тільки кількісне, а й якісне (народження фізично і психічно здорового покоління, без біологічних і психічних аномалій). Як відомо, для відтворення населення та його природного приросту кожна сімя повинна мати двох-трьох дітей. Статистичні дані свідчать про те, що особливістю сучасної молодої сімї є її малодітність (більшість сімей, десь біля 52 відсотків, має одну дитину), бездітність, відкладання народження дітей на невизначений період. У результаті з 1991 р. В Україні кількість померлих щороку перевищує кількість народжуваних. Наприклад, у 1992р. Кількість народжених в Україні становила 596785, а померлих - 697110. Тобто населення України має тенденцію до старіння та вимирання. Цей процес торкнувся й сільської місцевості, де раніше в сімях налічувалося двоє-троє, а то й більше дітей. Нині більшість сільських сімей також має лише одну дитину.

4. Комунікативна функція сімї передбачає створення сприятливого сімейного мікроклімату, необхідного для психічно-емоційного відтворення сил членів сімї, внутрішньосімейного спілкування подружжя, батьків і дітей, сімї та оточуючого мікро - і макросередовища, а також її спілкування з духовними та інтелектуальними надбаннями суспільства (засоби масової інформації, література, мистецтво тощо). Психологічний клімат сімї - це стійкий емоційний настрій, результат особливостей і якості взаємостосунків членів сімї. Психологічний клімат сімї може змінюватись і залежати від самих членів сімї. Він може бути сприятливим, несприятливим (конфлікти, сварки, знервованість), суперечливим (чи то повна злагода, чи то сварки).

Характерні ознаки сприятливого сімейного мікроклімату - згуртованість членів сімї, доброзичливість, почуття захищеності, терпимість, взаємна повага, взаємодопомога, чуйність, співчуття, прагнення допомагати один одному, співпереживання, відповідальність за сімю та кожного її члена.

У нормальній, благополучній сімї всі проблеми, як правило, мають раціональні способи розвязання, не зачіпаючи інтереси будь-кого з її членів: кожний має свої свободи, можливості задовольняти власні потреби.

Дезорганізація шлюбно-сімейних відносин призводить до зниження соціальної активності людини, позначається на її працездатності, погіршує стан психічного та фізичного здоровя, негативно впливає на програму сімейного виховання, збільшує кількість дитячих захворювань, сприяє появі важковиховуваності, формуванню ранньої девіантної поведінки, невротичних, психосоматичних розладів, збільшенню суїцидних вчинків.

5. Виховна функція полягає у передачі дітям дорослими членами сімї соціального досвіду. Програма сімейне виховання розвиває здібності, здрові інтереси та потреби дитини, формує правильний світогляд, позитивне ставлення до праці, сприяє прищепленню гуманних моральних якостей, розумінню необхідності дотримуватися правових і моральних норм життя, поведінки, що сприяє розвитку фізичної досконалості дітей, зміцненню їхнього психічного здоровя, виробленню навичок санітарно-гігієнічної культури. Ця функція - одна з найважливіших. Її мета - передати підростаючим поколінням у процесі входження в систему суспільних відносин соціального досвіду, знань, орієнтацій, норм і ролей, умінь і навичок, необхідних для моральної життєдіяльності. Успіх виховання залежить від виховного потенціалу сімї, який у свою чергу залежить від її матеріальних і побутових умов, чисельності та структури сімї, взаємостосунків, які складаються між всіма членами родини, особистого прикладу батьків, їх педагогічної культури, специфіки самого сімейного виховання.

6. Рекреативна функція сімї - це організація вільного часу та відпочинку сімї. Рекреативна діяльність сімї здійснюється в будні й вихідні дні, а також під час відпустки. Вона виконує роль збереження сімї як цілісної одиниці, зміцнює сімю, закріплює кращі традиції, має велике значення у вихованні дітей, емоційному єднанні подружжя. Крім того, ця функція має значення для розвитку інтересів і потреб особистості, виконує культурну роль, формуючи, розвиваючи та виховуючи культурні, моральні й духовні цінності та норми. У стабільній сімї ця функція постійно трансформується й розвивається. У дезорганізованих сімях ця функція по суті руйнується або виконується частково. Це спостерігається і в повсякденному житті, коли члени сімї повертаються додому з роботи. У цей період вільний час сімї призначений для відновлення фізичних, моральних та емоційних сил, витрачених протягом трудового дня. Крім відновлення витрачених сил, Людина мусить подбати про свій духовний та інтелектуальний розвиток. І дуже важливо, щоб це стосувалося кожного з членів подружжя і дітей. Під час відпустки майже весь час можна присвятити дозвіллю, що може найбільше сприяти розвитку особистості.

Проблема реалізації рекреативної функції молодої сімї полягає в тому, що зараз обмежені умови для раціонального проведення вільного часу. Адже фінансові проблеми, про що ми вже згадували, не дають можливості відвідувати кіно, театри, концерти, виставки, музеї, кафе і ресторани, реалізовувати свої потреби у відпочинку, оздоровлювати сімю в санаторії, будинках відпочинку, на морі, відправляти дітей у літній табір, мандрувати [58,74-76].

На нашу думку, однією з головних причин сімейних негараздів може виступати неузгодженість у подружжі сімейних ролей, своїх сімейних обовязків. Водночас можна стверджувати, що виникнення конфліктів спричиняє комплекс як соціальних, так і психологічних факторів.

Сімя як соціальний інститут перебуває у стані гострої кризи, що, звичайно, негативно впливає на виконання нею основних функцій, тобто на життєдіяльність сімї: матеріально-економічне забезпечення, житлово-побутові умови. Це, в свою чергу, створює певний морально-психологічний клімат, який впливає на духовність сімї, виховання дітей, організацію вільного часу членів сімї.

Перед молодою сімєю стоять особливо гострі проблеми матеріально - економічного та житлово - побутового характеру. Невизначеність майбутнього, незайнятість у сфері суспільного виробництва, нестабільність заробітків, непідготвленість до сімейного життя та виживання у таких умовах негативно позначаються не лише на демографічній ситуації в Україні, а й на внутрішньосімейних взаємостосунків членів сімї, її стосунків з оточуючим середовищем, вихованні дітей, організації вільного часу.

Отже, ми розглянули основні форми життєдіяльності сімї - її функції. Як видно із зробленого аналізу, всі функції між собою тісно повязані.

Неможливість виконання сімєю однієї функції веде за собою прорахунки у виконанні іншої функції. Тому для підтримки та розвитку нормальної життєдіяльності сімї необхідна державна політика, яка має бути спрямована на постійне удосконалення умов для реалізації економічного та духовного потенціалу сімї і має прагнути до того, щоб найменша кількість сімей потребувала допомоги, пільг, безкоштовних послуг тощо. Для цього слід постійно стимулювати внутрішні резерви сімї (економічні, демографічні, виховні, рекреативні), а також допомагати реалізувати їх.

Отже, дисфункціональна сімя є сімєю, в якій покладені на неї функції не виконуються або виконуються неефективно. До такого стану призводить не якийсь певний вид неблагополуччя, а саме порушення функції, що є результатом дії багатьох чинників. Наступним нашим дослідженнм буде розгляд типів сімї.

Типологія сімей перегукується з функціями і немаловажно взаємозвязується з ними. Тому, успішність соціальної роботи з молодою сімєю забезпечується завдяки врахуванню типу сімї [56,12-14; 36,66]. Адже кожна сімя, яка належить до того чи іншого типу, має свої типові особливості, а значить потребує різних видів соціальної допомоги, застосування певних форм і методів роботи. Слід зазначити, що у науковій літературі типологія сімей достатньою мірою не розроблена, не визначені основні ознаки, які мають бути покладені в основу визначення типології сімей. Визначення типів сімей необхідне для практичної діяльності закладів освіти, соціальних служб для молоді.

Ми вважаємо за доцільне визначати типи сімей залежно від функцій, яку виконує сімя. І у той же час слід зазначити, що якусь конкретну сімю можна віднести до різних типів, залежно від того, під яким кутом зору вона розглядається. Отже, виходячи з основних функцій сімї, можна назватити такі програми сімей:

1. Залежно від виконання матеріально-економічної функції:

за рівнем матеріальної забезпеченості - бідні, малозабезпечені, забезпечені, багаті;

за професійною приналежністю, освітнім рівнем, віком, ставленням, до релігії та за особливими умовами сімейного життя - сімї робітників, службовців, акторів, вчителів та ін.; студентські сімї; неповнолітніх; баптистів, мусульманів; моряків, космонавтів, висококваліфікованих спортсменів, геологів та ін.

2. Залежно від виконання житлово-побутової функції, за структурою сімї та особливостей проживання:

за складом сімї (структурою): неповні, прості нуклеарпі (батьки і діти), складні (батьки, діти, дідусі, бабусі - у різних варіантах);

великі (батьківська пара, декілька дітей зі своїми сімями - три і більше подружніх пар).

3. Залежно від виконання демографічної функції:

за кількістю дітей в сімї: інфертильні (бездітні), однодітні, малодітні (2 дитини), багатодітні (3 і більше дітей до 16 років);

за однорідністю соціального складу: однорідні (сімя складається з представників однакових соціальних прошарків - робітничі сімї, сімї інтелігентів, сімї вчених і т.д.) - їх налічують до 70 відсотків; різнорідні сімї (члени сімї мають різну освіту, професію. У таких сімях у їх членів загальних інтересів менше) за регіональними принципом (міські, сільські);

за тривалістю подружнього життя - сімї молодожонів (до 1 року);

сімї з тривалістю подружнього життя від 1 до 3 років; від 3 до 5 років; від 5 до 10 років; від 10 до 20 років; від 20 до 25 років; від 25 до 30 років; від 30 років і більше.

Деякі автори, яких ми зазначали вище, [2,45-76] таку типологію розглядають дещо інакше і виділяють етапи життєвого циклу, що враховують тривалість спільного проживання й вік дитини: молоді сімї, сімї з дітьми певного віку, сімї пенсіонерів.

В зарубіжній літературі визначаються відповідно такі типи сімей: сімя двокарєрна (чоловік і жінка-професіонали); сімя середнього класу, сімї кольорових (в США), міжнаціональні сімї, сімї безробітних, гомосексуалістів, емігрантів, національних меншин у зоні конфлікту та ін.

4. Залежно від виконання комунікативної функції:

сімї за типом керівництва - гелітарні (рівноправні,-демократичні);

авторитарні (підпорядкування одного члена подружньої пари іншому);

за типом юридичних взаємостосунків - побудовані на шлюбних стосунках; позашлюбні (співжиття без оформлення шлюбу); оформлені юридичне, але проживають окремо;

за юридичними взаємостосунками батьків та дітей - чоловік і жінка живуть з різними дітьми; чоловік або жінка (чи обидва) мали дітей до вступу в шлюб, зведені діти; усиновлені діти; опікунські сімї;

за якістю емоційно-психологічних взаємостосунків у сімї: гармонійні; конфліктні; емоційно неврівноважені; дезорганізовані (панує страх, культ сили);

соціальне неблагополучні (мають негативні взаємостосунки з морально-правовими органами суспільства);

сімї зі специфічними проблемами - сімї з психічними та фізичними захворюваннями; сімї правопорушників; сімї алкоголіків, наркоманів; сімї з захворюваннями на СНІД; сімї зі схильністю до суїциду; сімї інвалідів.

5. Залежно від виконання виховної функції:

благополучні;

неблагополучні (в тому числі, зовні благополучні);

сімї групи ризику.

З точки зору соціальної роботи найбільшої уваги з боку соціальних служб потребують сімї, яким потрібна соціально-психологічна, соціально - педагогічна допомога. До таких відносяться типів сімей, залежно від виконання ними виховної функції. Це так звані неблагополучні сімї. До неблагополучних відносяться сімї, які повністю або частково втратили свої виховні можливості через ті чи інші причини. В результаті цього в таких сімях обєктивно чи субєктивно складаються несприятливі умови для виховання дитини. Ці сімї характеризуються певними негативними проявами:

батьки зловживають спиртними напоями, наркомани, ведуть аморальний спосіб життя, вступають у конфлікт з морально-правовими нормами суспільства (тобто припускають різні види правопорушень);

з низьким морально-культурним рівнем батьків;

неповні сімї;

зі стійкими конфліктами у взаємостосунках між батьками;

зовні благополучні сімї, які допускають серйозні помилки, прорахунки у системі сімейного виховання внаслідок низької педагогічної культури та неосвіченості. Причому, такі помилки і прорахунки в системі сімейного виховання носять не ситуативний, а стійкий характер. Тобто в таких сімях постійно порушуються певні педагогічні вимоги.

До зовні благополучних можна віднести сімї, у яких [62,98]:

спілкування батьків з дітьми носить формальний характер;

відсутня єдність вимог до дитини;

безконтрольність з боку батьків за успішністю та поведінкою дитини або контроль носить однобічний характер;

надмірна батьківська любов;

надмірна суворість у вихованні, застосування фізичних покарань;

має місце насильство стосовно до жінки, дитини;

не враховуються у процесі сімейного виховання вікові та

індивідуально-психологічні особливості особистості дитини.

Останнім часом стали звертати на себе увагу сімї так званих "нових українців", які основну увагу зосереджують на власному бізнесі, а сімейне виховання у них зводиться до купівлі дітям дорогих іграшок, одягу, видачі значних сум грошей. Їм не вистачає часу для збільшення духовного, морального впливу на дитину.

Сімейне неблагополуччя негативно позначається на формуванні особистості дитини. Дитяче виховання в умовах негативного емоційно-психологічного сімейного мікроклімату визначається ранньою втратою потреби у спілкуванні з батьками, егоїзмом, замкненістю, конфліктністю, впертістю, неадекватною самооцінкою (завищеною чи заниженою), озлобленістю, невпевненістю у своїх силах, недисциплінованістю, втечами з дому, бродяжництвом та ін. Все це свідчить, що діти з неблагополучних сімей мають більше причин для поповнення рядів важковиховуваних, правопорушників, наркозалежних.

Що ми розуміємо під сімейним благополуччям? Які сімї ми відносимо до благополучних? Говорячи про сімейне благополуччя, В.О. Сухомлинський зазначав [54,77], що в такій сімї батько і мати живуть у злагоді, між ними панують тонкі вдносини у почуттях, взаємна повага, розуміння найтонших відтінків настрою один одного. При таких взаємостосунках між батьками у дитини утверджується віра в людську красу, душевний спокій, рівновагу. І цю дитячу віру слід берегти.

Отже, благополучна сімя міцна своїми внутрішніми звязками, високим рівнем координації. У такій сімї існують взаєморозуміння, взаємна повага, між усіма її членами, позитивна моральна атмосфера, спільність поглядів на більшість сфер духовного життя, врахування у сімейному житті інтересів кожного, душевних переживань, психологічна взаємна підтримка, трудова співдружність, задоволення почуття власної гідності, своєї значущості, взаємна довіра, доброта, чуйність, раціональні способи вирішення всіх сімейних проблем, розуміння завдань сімейного виховання та ін. Таким чином, типологія сімей перегукується з функціями та доповнює їх.

2.2 Соціальні проблеми становлення та розвитку молодої сімї

Коли кожен з нас досягає дорослого віку, зявляється природна потреба мати власну сімю. Звичайно, ми майже ніколи не замислюємося над тим, як і чому ця потреба виникає. Не усвідомлюємо, мабуть, і того що вона гармонійно вплітається і в суспільні потреби. Це означає, що сімя водночас становить подвійну цінність - для особи і для суспільства.

Дану потребу суспільства люди задовольняють шляхом утворення власних сімей за власними потребами і бажаннями. Отже, спосіб задоволення так званої сімейної потреби суспільства залежить від багатьох людей, це означає, що будь-чиї дії та вчинки щодо сімї (створення її або відмова від неї, розлучення, народження однієї дитини чи кількох дітей) зачіпають відповідний інтерес і потребу суспільства. Незалежно від того, усвідомлюємо ми це чи ні, наша шлюбно-сімейна поведінка - не суто особиста справа, вона має загальносуспільні наслідки.

Необхідно постійно памятати, що протягом усього XX ст. сімя в Україні переживала глибокі зміни, що торкалися усіх аспектів її існування та розвитку. Сьогодні зміни обумовлюються як закономірними зрушеннями у житті нашого народу у процесі оновлення його економічної та соціальної структури, так і окремими подіями - складними соціальними катаклізмами, які серйозно деформували і без того не завжди послідовний процес модернізації сімї. Відповідно й наслідки ми маємо суперечливі. З одного боку, інститут сімї, як і все суспільство, зазнав значних змін, що сприяло подоланню кризи патріархальності сімейних стосунків, а з іншого - через непослідовність і незавершеність [55,28-45].

Кризові явища у життєдіяльності сучасної сімї різні. Вони торкаються, найперше, її економічних та демографічних основ. Аналіз сучасної демографічної ситуації, а також її динаміка за останні роки показує, що Україна поряд із соціально-економічними проблемами опинилась віч-на-віч із серйозною демографічною кризою. Причому, на відміну від економічної та політичної, демографічна криза більш інертна, пролонгована в часі та важко керована. Ці обставини можуть дати далекосяжні негативні наслідки для незалежного стабільного розвитку держави.

У нових соціально-економічних умовах народжуваність в Україні знизилась до рівня, що не забезпечує простого відтворення поколінь, поглибився процес старіння трудових ресурсів.

Відсутність комплексного підходу до вирішення проблем планування сімї призвела до такої ситуації в країні, коли штучне переривання вагітності стало основним методом регулювання народжуваності. За цим показником Україна посідає одне з перших місць у світі. За розрахунками вчених, демографічні втрати від поширення недосконалих методів планування сімї складають щорічно 750 тисяч нових громадян - це бажані діти, які не можуть бути народжені через стан здоровя батьків та матеріальне забезпечення сімї.

Під загрозою перебуває інтелектуальний і моральний потенціал народу, що зумовлено різким зниженням життєвого рівня більшості сімей в Україні. Повільно зростають прибутки населення, а ціни і тарифи випереджають темпи їх зростання. Збільшуються витрати на медичне обслуговування, навчання дітей, комунальні послуги, що підриває економічні можливості сімї

Невпинно зростають сирітство та дитяча безпритульність. Збільшується кількість бездітних пар, які не бажають мати дітей з огляду на соціальні, матеріальні або психологічні причини [12,60-65]. Викликає стурбованість низька культура регуляції народжуваності, відсутність широкої інформації щодо протизаплідних засобів, що призводить до випадків небажаної вагітності та абортів. В Україні втрачені традиції багатодітності. Усе більше сімей обмежується народженням лише однієї дитини

Негативно впливають на народжуваність зменшення кількості шлюбів і збільшення кількості розлучень. Ці обставини можуть мати далекосяжні негативні наслідки для стабільного розвитку країн, і тому вже зараз необхідно створити максимально сприятливі умови відтворення, господарювання, праці, життя народу на основі формування традиційно нової української родини.

Істина про те, що сімя є першоосновою духовного, економічного та соціального розвитку суспільства, підтверджується розвитком людської цивілізації. В процесі цього розвитку сімя набула функцій, які тільки у сукупності забезпечують повноцінність її існування, саморозвитку та широку життєдіяльність, як соціального інституту. Деформація функцій сімї, яка послідовно здійснювалась в останні десятиріччя шляхом формування соціальних та культурних реформ, призвели до порушення в цілому звязків між ними. Особливо це позначилось на виховній функції, виявившись у відчуженні батьків і дітей, національному нігілізмі та духовному зубожінні молоді.

Умови, в яких перебуває сучасна українська сімя, характеризуються найперше різкою зміною соціально-економічних відносин у суспільстві, за яких пріоритети мають надаватися особистості людини, її практичній діяльності у всіх напрямах господарювання та духовної культури. Разом з тим, сімя як явище економічне і соціокультурне зазнає в сучасних умовах впливу різних факторів.

Однією з найбільших проблем сучасної родини в Україні є її економічна нестабільність, соціальна малозахищеність та підвищена психологічна вразливість [1,67; 34,74-78]. У свою чергу, це породжує її дезорганізацію, внутрішні деструктивні процеси, конфлікти і, зрештою, веде до розпаду. Внаслідок цього - страждання, нервові захворювання, асоціальна поведінка, стреси, безпритульність дітей, безвідповідальність, байдужість, аморальність і жорстокість батьків.

Отже, сучасна сімя повинна не тільки зберегти, а й відновити свій статус головної ланки у вихованні дитини: забезпечити їй належні матеріальні та педагогічні умови для фізичного, морального й духовного розвитку. Разом з тим, молода сімя потребує як матеріальної, так і педагогічної та культурологічної допомоги. У звязку з цим стає зрозумілою необхідність організації підготовки молоді до подружнього життя, яку потрібно розглядати як складову частину роботи щодо зміцнення сімї та піднесення її соціальної активності. Життя вимагає, щоб подібною роботою було охоплено якомога більше молодих людей, а також були чітко визначені її цілі, методи, форми і можливості.

Очевидно, мета підготовки до шлюбу повинна полягати у формуванні в людини потреби в сімї, що проявлялася б як бажання мати повноцінну сімю, жити в ній і відповідати за неї. Адже потреба молодої людини мати власну сімю - це потреба в традиційній, суспільно значимій формі реалізації і організації особистого життя, яка відповідає соціальній сутності людини та її обєктивному призначенню. Це потреба поєднати своє особисте життя з життям особи протилежної статі через інтимно особистісне ставлення до неї, поєднати з метою досягнення традиційних "вічних" цілей людського існування (це - кохання, діти, сімейний затишок і щастя, спільна праця, підтримка здоровя, спілкування з близькими і рідними людьми). Здійснення загальних цілей має означати для молодої людини досягнення життєвого успіху, одним із складників якого є сімя. Справжній життєвий успіх ґрунтується на поєднанні особистого і суспільного інтересів у життєдіяльності людини. Він приходить до того, хто прагне максимально проявити себе - і на ниві праці, суспільної діяльності (реалізувати ділові якості), і на ниві сімї, особистого життя (реалізувати якості доброго сімянина).

Отже, соціально-економічні порушення, які відбуваються у нашому суспільстві, призвели до деформації в структурі задоволення матеріальних та духовних потреб людей, негативно вплинули на життєдіяльність сімї. Соціологи наголошують, що сімя, як соціальний інститут знаходиться у стані гострої кризи. Саме тому сімейна політика на державному рівні повинна бути орієнтована на надання соціальної допомоги сімям, особливо молодим.

Таким чином, показниками соціальної підготовленості молоді до шлюбу є: завершення освіти, отримання професії або продовження отримання вищої освіти, початок самостійної трудової діяльності. З цим повязана соціально-економічна підготовленість до шлюбу, суть якого полягає в тому, щоб молоді люди мали можливість самостійно матеріально забезпечити себе та свою сімю. Однак стають економічно залежними від батьківської сімї у 18-19 років, а інша частина - ще 5-8 років користується матеріальною допомогою батьків. Це протиріччя серйозна проблема на шляху до скріплення шлюбів. Соціальна готовність до шлюбу включає в себе відповідальність один за одного, за сімю, дітей.


2.3 Основи функціонування сучасної сімї

Одночасно сімя задовільняє і найважливіші особистісні потреби, значення яких постійно зростає. Серед них потреба подружжя в довірливому спілкуванні, співпериживанні, співучасті. Іншими словами, шлюб сьогодні набуває самостійного значення яке важливий інститут організації особистого та сімейного щастя. На зміну традиційним ролям прийшла гнучка, еластична кооперація стосунків і діяльності, заснована на спільності, цілей, потреб, поглядів, емоцій. Така діяльність стає не стільки ідеалом, але і реальністю для все більшої кількості сімей та важливою характеристикою сімей нового типу.

Дослідження, проведені українськими соціологами, демографами, психологами, а також проведене нами, дозволяють оцінити сучасний стан функціонування сім ї як критичний. Показниками такого стану виступають: катастрофічні погіршення матеріального благополуччя сімї, відсутність нормальних умов для її життєдіяльності, зниження народжуваності, динаміка розлучень, дисфункційний розвиток сімї, які проявляються в підвищенні сімейної напруги, незадоволеності, подавленні почуттів, співзалежності.

Ситуація, яка склалася в сфері шлюбу і сімї вимагає невідкладного втручання зі програм суспільства, політиків, бізнесменів, вчених. Аналіз проблем, тенденцій, механізмів функціонування сімї дозволить розробити концепції і програми допомоги. Науковий підхід до вирішення завдань соціальної і демографічної політики заключається у врахуванні обєктивних процесів розвитку сімї і соціально-демографічних тенденцій, які дають можливість прогнозувати майбутнє інституту сімї.

Результати наукових досліджень, досвід роботи в психологічній консультації з питань шлюбу і сімї м. Луцька, самостійні дослідження дозволили виділити і описати сучасні тенденції у функціонуванні української сім ї [2,44-46,7,45]:

Все більшого розвитку набуває неповна і позашлюбна сімя.

Багато чоловіків і жінок свідомо не вступають у шлюб, а задоволення потреби в коханні пов язують із пошуком сексуального партнера, а не створенням сім ї.

Дошлюбна поведінка молоді характеризується активними сексуальними пробами на фоні недостатньої психосексуальної обізнаності.

Зростає кількість молодих сімей (до 39%), основним мотивом заключення шлюбів яких було “народження дитини”. За нашими даними значна доля таких сімей (до31%) розпадається протягом трьох років.

Серед мотивів вступу в шлюб у молоді домінують раціональний і матеріальний розрахунок.

В дошлюбній поведінці молодих людей спостерігається неадекватно-завищені вимоги до особистості партнера і до шлюбу в цілому (частіше у жінок), що веде до відмови від створення сімї і самоактуалізації особистості в професійній діяльності.

В установках на лідерство і керівництво в сім ї значна частина чоловіків (72%) віддають перевагу чоловіку, більша частина жінок орієнтована на демократичну сімю. Але в сімейному житті багато молодих жінок виявляють тенденцію до домінування і маніпуляції партнером, дітьми.

Сучасні сімї і вступаючі в шлюб стійко орієнтовані на малодітну сімю.

Більшість пар (з різним сімейним стажем) не схильні до співробітництва, пошуку шляхів стабілізації відносин, у них не сформовані соціально-психологічні уміння вирішувати міжособистісні проблеми. Все це формує установку на розлучення як засіб вирішення конфліктів і напруги.

Протилежність мотивів, цілей, функціонально-рольових позицій, особистісних характеристик молодого подружжя все більше ускладнює адаптації до шлюбу, зменшує гнучкість і толерантність партнерів, скорочує тривалість адаптивного періоду молодої сімї, наближає їх до розлучення.

“Хвороба сімї” понижує її психотерапевтичну функцію і здатність самостійно долати труднощі і переборювати кризові періоди.

Сучасна сімя характеризується дезінтегрованістю і незахищеністю її членів перед зовнішніми факторами.

Аналізуючи якісні показники сімей, відмічено, що середню сучасну сімю відрізняє: закритість, консервативність, дисгармонійність, корпоративність у відносинах.

Прослідковується зростання кількості розлучень людей похилого віку.

Збільшується кількість жінок незадоволених сексуальними відносинами з чоловіком.

Збільшились скарги подружжя на сексуальні дисфункції, які детерміновані психологічними факторами.

Погіршуються батьківсько-дитячі відносини. Відомий американський дослідник D. Bradshow вважає, що джерелом кризи сімї виступають батьківські норми, які, не дивлячись на розвиток суспільства, залишаються незмінними вже протягом 150 років.

Нормам, які вкорінились, характерні авторитарна, домінантна поведінка батьків, подавлення дитячих потреб, заборона прояву емоцій і почуттів, використання дітей для задоволення своїх незадоволених потреб, що в комплексі формує співзалежну поведінку і веде до дисфункційного розвитку особистості.

Значна частина молоді орієнтована на повторний шлюб і позашлюбні `р я зки (у випадку, якщо шлюб невдалий).

До сімей, які включені в “групу ризику” можна віднести:

По стажу шлюбу - молоду, літню сім ю.

По віку подружжя - 17-20-річні, 38-42-річні, 50-64-річні.

Різниця в віці подружжя - 1-3 роки, 10-20 років.

Шлюби заключені по “вагітності нареченої”.

Сім ї військовослужбовців, бізнесменів, безробітних.

На фоні описаних тенденцій відбувається зниження цінності сімї, її значення для особистості.

В умовах економічної нестабільності, зниження матеріального достатку сімї, подружжя вимушене шукати інші форми заробітку (бізнес, інндивідуально-торгівельна діяльність), що вносять зміни в життєві плани сімї і її функціонально-рольову структуру.

Неузгодженість функцій і ролей збільшує незадоволеність шлюбом.

Встановлено, що багато з молодого, середнього і літнього подружжя незадоволені життям (біля 63%).48% опитаних мають позашлюбні звязки, які їх влаштовують.

Як показує аналіз [74,77-78], психологічні дослідження сімї ведуться у таких площинах:

1. Батьки - діти: різні аспекти сімейного виховання (зокрема сучасні тенденції у сімейному вихованні, позиції батьків, гендерні стереотипи у сімейному вихованні), взаємовплив між поколіннями. Доволі поширеними є дослідження, які розглядають вплив сімї на становлення тих чи тих особливостей, властивостей дитини. Так, окремі дослідження свідчать про те, що причини дитячої злочинності, девіантної або залежної поведінки, інших негараздів значною мірою зумовлені несприятливою сімейною ситуацією - асоціальним способом життя батьків, бездоглядністю дитини, наявністю конфліктів або сімейного насильства, емоційним неприйняттям дитини, фрустрацією її базових потреб.

2. Стосунки між шлюбними партнерами, їх розвиток на різних етапах подружнього життя та вплив на загальну сімейну динаміку: адаптація шлюбних партнерів у молодій сімї, подружні конфлікти, кризові періоди та ресурси сімї у їх подоланні, розвиток стосунків між членами подружжя, дослідження нетипових сімей (порівняння громадянського шлюбу з традиційним, різновікові шлюби, проблемні сімї тощо).

3. Сімя як цілісна система: порушення поведінки, нахилів дітей, психологічні, психосоматичні проблеми когось із членів сімї як функція внутрішньосімейної взаємодії. В межах цього напрямку активно розробляється методологія практичної допомоги сімї, досліджується ефективність різних підходів, технік психокорекційної роботи.

4. Сімя як соціальний інститут: функції ретрансляції соціальних цінностей, настанов, передача соціокультурного досвіду, етнопсихологічні особливості сімей. Цей напрямок охоплює більшою мірою філософські, культурологічні, соціально-психологічні аспекти.

5. Сучасні трансформації інституту сімї: статеворольова демократизація (в основному, за рахунок розширення статеворольового репертуару жінок), поступовий перехід від патріархату до біархату, зміна домінуючих функцій сімї. Менше представлені дослідження сімей у контексті соціального розшарування суспільства та його впливу на структуру сімї, її функції.

Отже, трансформації інституту сімї є ознакою сучасного етапу суспільного розвитку [4,56]. За даними Т.В. Буленко, найпоширенішими тенденціями розвитку сучасної сімї в Україні є наступні: - порушення механізму адаптації сімї до динамічних процесів у суспільстві; - послаблення захисної функції сімї (як матеріальної, так і психологічної); - структурно-функціональна трансформація сімї за невизначеності.

4. Сімя як соціальний інститут: функції ретрансляції соціальних цінностей, настанов, передача соціокультурного досвіду, етнопсихологічні особливості сімей. Цей напрямок охоплює більшою мірою філософські, культурологічні, соціально-психологічні аспекти.

5. Сучасні трансформації інституту сімї: статеворольова демократизація (в основному, за рахунок розширення статеворольового репертуару жінок), поступовий перехід від патріархату до біархату, зміна домінуючих функцій сімї. Менше представлені дослідження сімей у контексті соціального розшарування суспільства та його впливу на структуру сімї, її функції.

Отже, трансформації інституту сімї є ознакою сучасного етапу суспільного розвитку. За даними Т.В. Буленко, найпоширенішими тенденціями розвитку сучасної сімї в Україні є наступні:

порушення механізму адаптації сімї до динамічних процесів у суспільстві;

послаблення захисної функції сімї (як матеріальної, так і психологічної);

структурно-функціональна трансформація сімї за невизначеності або дошлюбних очікувань, завищених вимог до партнера;

нестабільність життєвих планів в умовах економічної нестабільності [18,99].

Отже, сучасна сімя характеризується значними структурними та змістовими трансформаціями, що спричиняють зміну її функціонування як системи. Глибоке вивчення цих трансформацій та їх наслідків є одним із перспективних, малорозроблених напрямків психологічних досліджень сімї. Важливими характеристиками сімї є її функції, структура та динаміка. Життєдіяльність сімї безпосередньо повязана із задоволенням певних потреб її членів, які й зумовлюють різні функції сімї.

Виховна функція сімї полягає в тому, що задовольняються індивідуальні потреби в батьківстві та материнстві. Господарчо-побутова функція сімї полягає в задоволенні матеріальних потреб членів сімї, сприяє збереженню їх здоровя.

Емоційна функція припускає задоволеність потреби в симпатії, визнанні, повазі, емоційній підтримці, психологічному захисті. Функція духовного (культурного) спілкування - задоволення потреб у спільному проведенні вільного часу, взаємному духовному збагаченні. Функція первинного соціального контролю - забезпечення виконання соціальних норм членами сімї, особливо тих, хто внаслідок різних обставин (вік, хвороба) не володіє достатньою здатністю самостійно визначати власну поведінку в повній відповідності до соціальних норм. Сексуально-еротична функція - задоволення сексуально-еротичних потреб подружжя.

З плином часу відбуваються зміни у функціях сімї: одні втрачаються, інші зявляються відповідно до нових соціальних умов та правил. У сучасній сімї порівняно з попередніми поколіннями якісно змінилася функція первинного соціального контролю. Підвищився рівень терпимості до порушення норм поведінки в межах шлюбно-сімейних відносин (до подружніх зрад, народження позашлюбних дітей тощо). Розлучення перестає розглядатись як аномалія подружніх взаємин. Якісних змін зазнали й інші функції сімї - виховна, емоційна, що потребує окремих досліджень.

Структура сімї - це склад сімї та сукупність взаємин. З точки зору структури, можна виокремити сімї, де керівництво зосереджено в руках одного її члена, та сімї, де помітна участь всіх членів сімї в управлінні. У першому випадку говорять про авторитарну систему взаємин, в другому - про демократичну. Яким чином той чи інший характер взаємин впливає на функціонування всієї системи, на задоволення потреб кожного її члена? Який вплив різні системи мають на становлення особистості дитини? Постановка цих питань у психологічних дослідженнях може дати цікавий матеріал для розвязання проблем сімейних конфліктів, проблем спілкування з дитиною.

Також цікавим і перспективним, на нашу думку, є напрямок досліджень етнокультурних та етнопсихологічних особливостей української родини, простеження етногенези цих особливостей. Так, серед особливостей східнословянської родини, багато з яких є типовими і для українських сімей, дослідники виокремлюють зокрема наступні:

родина, як правило, є не нуклеарною, а трьохпоколінною;

матеріальна і моральна залежність членів родини одне від одного дуже велика;

межі сімейної системи мають деякі особливості; як правило, вони неадекватні вимогам оптимальної організації;

часто усе вказане вище призводить до явища злитості, сплутаності сімейних ролей, невиразного поділу функцій, необхідності увесь час домовлятися і неможливості домовитися надовго, заміщення, коли кожний у родині може функціонально бути кожним і одночасно ніким.

Задоволеність чи незадоволеність шлюбом залежить від багатьох складових, в яких людині іноді дуже важко розібратись. Найбільш складна сторона задоволеності сімейним життям заключається в тому, що людина може бути глибоко незадоволена сама собою. Ця прихована незадоволеність може переноситись на членів сімї (дружину, чоловіка, дітей). Роздратування, злість, викликані власними лінощами, слабкістю волі, неорганізованістю, невихованістю, можуть відбитись на взаєминах з оточуючим людьми. В таких випадках людина хворобливо реагує на критику власних недоліків. В практиці психологічного консультування шлюбнорозлучних сімей постає необхідність звертатись до діагностики задоволеності шлюбом.

Виходячи із теоретичних і експериментальних даних, нами були виділені критерії, за допомогою яких ми визначали задоволеність шлюбом:

а) якість подружніх відносин (рівень емоційних відносин в сімї, інтенсивність і зміст спілкування в шлюбі, відпочинок сім ї);

б) орієнтація на спільну діяльність в сімї. Участь подружжя в домашніх справах; в) відношення до грошей, матеріальне забезпечення сім ї;

г) значимість дітей в житті людини, дітність сімї, ступінь участі у вихованні дітей;

д) значимість сексуальних відносин;

е) рівень барєру перед руйнуванням шлюбу, лояльність по відношенню до розлучення;

ж) наявність чи відсутність альтернативи шлюбу.

2.4 Індикатори кризового стану молодої сімї

Причини конфліктів у сімях описані багатьма авторами і є дуже різноманітними. Спробуємо систематизувати їх, спираючись на працю В.А. Семиченко [45,97-99], яка виокремлює такі головні причини сімейних конфліктів:

одностороннє або взаємне розчарування подружжя одне в одному, взаємне охолодження і відчуження, негативне сприйняття дій партнера;

маніпулювання з метою домогтися однозначного домінування, підкорити собі партнера, перехопити ініціативу у змаганні за лідерство;

перенесення на партнера роздратування, нагромадженого в іншій сфері життя;

відмінності в системі домінуючих (життєво важливих) потреб подружжя.

В.А. Сисенко, вивчаючи конфлікти в сімях, дійшов висновку, що вони базуються на [43,55]:

незадоволенні сексуальних потреб;

незадоволенні потреби у цінності та значущості власного “Я” (неповага почуття власної гідності партнера, образи, постійна критика);

незадоволеності потреби одного чи обох членів подружжя у позитивних емоціях;

пристрасті одного з подружжя до алкогольних напоїв, азартних ігор, які призводять до великих витрат грошей;

фінансових розбіжностях членів подружжя; незадоволеності потреби у взаємодопомозі, взаємопідтримці.

С.В. Ковальов, вивчаючи подружні взаємини у молодих сімях, як одну з головних причини подружніх конфліктів виокремив невідповідність реальних та ідеальних уявлень про свого партнера.Ю. Є. Альошина та І.Ю. Борисов послуговуються у своєму дослідженні таким поняттям, як “статево-рольова диференціація”, що є комплексним показником, який враховує як реальний розподіл ролей у сімї, так і ставлення до нього кожного з подружжя.

2.5 Висновки до другого розділу

Отже, процес формування, становлення і розвитку сучасної сімї проходить у складних і суперечливих умовах. Вони характеризуються досить різкою зміною суспільних відносин, економічної функції сімї, її відношенням до засобів виробництва.

Ми розглянули основні форми життєдіяльності сімї - її функції. Як видно із зробленого аналізу, всі функції між собою тісно повязані.

Неможливість виконання сімєю однієї функції веде за собою прорахунки у виконанні іншої функції. Тому для підтримки та розвитку нормальної життєдіяльності сімї необхідна державна політика, яка має бути спрямована на постійне удосконалення умов для реалізації економічного та духовного потенціалу сімї.

Підбиваючи підсумки цього невеликого огляду, можемо зазначити, що сучасна сімя, її особливості, структура, функції, її вплив на формування особистості надають дуже багатий матеріал для соціологічних досліджень.

Розділ 3. Динаміка сімейних відносин в українському суспільстві

3.1 Характеристика соціологічного дослідження "Мотивація вступу до шлюбу"

Ми проводили експертне опитування серед 20 студентів четвертого курсу НПУ ім. М.П. Драгоманова інституту соціології, психології та управління. Завдяки відбірковому анкетуванню, основному інструментарію збору вихідного матеріалу у вузькому соціологічному опитуванні, ми провели дослідження мотивів вступу до шлюбу (Додаток А). Наша анкета вважається стандартизованою, вона відповідає таким вимогам: кожне із запитань анкети ставиться вибірковим респондентам в одному і тому ж самому формулюванні; визначено суровий порядок постановки запитань, кожне з них має свій зафіксований номер; до кожного із змістовних питань додається перелік фіксованих відповідей.

Запитаннями анкети - соціального індикатору, за показниками якого фіксувалися погляди респондента на сучасну молоду сімю та його орієнтація. Також наші запитання несли в собі закритий тип характеру - передбачали наявність заздалегідь закодованого переліку можливих варіантів відповідей.

Отже, ми провели соціологічне опитування з метою вивчення проблем молодих сімей, точніше погляд студентів на створення сімї в сучасному світі. Проаналізувавши первинне дослідження на основі анкетного опитування, ми дійшли до висновку, що в основному студенти бажають укріплювати свої відносини офіційно, тільки після того, якщо є задовільний матеріальний стан. Ще одним цікавим поясненням офіційного шлюбу є дотримання традицій та підтримання соціального статусу в суспільстві. Взагалі на першому місці стоїть саме важливість у офіційному батькові чи матері для дитини. На цю пропозицію відповіла половина із опитаних. Після цього йде впевненість у майбутньому. Згадуючи питання проти реєстрації офіційного шлюбу, тільки один із двадцяти опитаних відповіли, що вони згідні із цим питанням. Що ж до пятого питання, то девять із двадцяти позитивно ставляться до сумісного проживання за умови, щоб це не затягнулось більше, ніж на рік, так як можуть появитись діти і весілля може стати вже як не потрібною річчю. Ще було такек зауваження на рахунок негативного ставлення до сумісного проживання, що потрібно притиратися та вживатися до весілля.

Найважливішими в обговоренні при створенні сімї, студенти відмітили першочерговість місця життя, де саме будуть проживати молоді. На це питання відповіло 18 респондентів. На другому місці стоїть саме забеспеченість та розпорядженість грошима Вашої сімї. Тут 5-ки поставило 9 опитаних. Наступним важливим моментом є народження та кількість дітей та саме сексуальні стосунки, через які існує дуже багато розлучень [59,73-78]. Найменше чим будуть перейматися молоді, так це взаємовідносинами з батьківськими сімями та додержання релігійних та національних традицій.

Таким чином завдяки соціологічному дослідженню, ми розглянули суть предмета та його взаємозвязки з іншими елементами. Також, ми пропонуємо розглянути вторинний аналіз соціологічного дослідження у таблицях від Державного інституту сімї та молоді.

Розподіл відповідей респондентів щодо того, чому саме вони не зареєстрували шлюб зі своєю / своїм дружиною / чоловіком,% [51,66].

Жінка або чоловік з неповної сімї

Подружжя повних сімей

Чоловік / дружина не хотів / ла

24

4

Не вважаю це за потрібне

13

24

Матеріальне становище

8

18

Штамп у паспорті нічого не вирішує

8

11

Батьки не хочуть

8

2

Нам і так добре

5

9

Треба поближче взнати один одного

5

3

Відклали до отримання освіти

3

10

Реєстрація закоханим не потрібна

3

5

Немає власного житла

3

4

Час покаже, нема часу, ще встигнемо

3

3

Інше

37

14

Із таблиці видно, що пята частина респондентів вважає цю традицію не актуальною чи просто примхи одного із подружь, ставлення до цього, як до чогось непотрібного, на яке не вистачає ні грошей, ні житла, ні бажання батьків та відсутність часу.

Розподіл відповідей респондентів щодо важливості причини вступу людини в шлюб,%. [42,18].

Представники

Неповних повних

сімей сімей

Можливість жити разом з коханою людиною

79

78

Народження дітей

61

64

Можливість жити з людиною, яка поділяє погляди, смаки, життєві цінності

55

47

Можливість присвятити себе іншій людині, зробити її щасливою

36

40

Можливість реалізувати себе в сімї

32

29

Можливість фінансового забеспечення з боку подружжя

23

9

Отримання незалежності від батьків і батьківської сімї

19

21

Отримання соціального статусу одруженої особи

18

15

Легалізація сексуальних стосунків

10

16

Можливість вирішення житлового питання

7

7

Отримання допомоги у веденні домашнього господарства

4

6

Виходячи з наведених даних у таблиці, яка показує важливість причин вступу до шлюбу, можна зробити висновки, що зовсім не на першому місці можливість вирішення житлового питання та не надія на допомогу у госполарстві, а навпаки присвятити себе іншій людині, народити дитину чи просто жити з людиною, в якої такі ж уподобання як і в тебе.

Таким чином, з вище зазначеного, на нашу думку більше опитаних мають бажання вступити в офіційний шлюб і запропонували наступні побажання, тим хто планує створити сімю: не ображати один одного, поважати, завжди намагатись зрозуміти і увійти в положення своєї другої половинки, свідомо ставитись до вибору партнера, йти на компроміси, цінувати, підтримувати, поступливості у стосунках, і звичайно саме головне це взаємного кохання та терпіння., бо як написано в Біблії: "Любов і лагідна і покірна, не чваниться, не надимається...; прощайте в любові і все робіть в любові".

3.2 Розвязання сімейної кризи по сприянню соціальних працівників

На сьогодні дослідження сімї в Україні, практична робота з сімєю є доволі популярним напрямком психологічної науки і практики, особливо порівняно з попередніми роками, коли ця проблема знаходилася на периферії наукової думки. Так, зростають - як кількісно, так і якісно - установи та організації, що займаються проблемами сімї на державному рівні. Це насамперед установи, які реалізують державну політику допомоги сімї (Центри соціальних служб для молоді, відділи сімї та молоді, Служба у справах неповнолітніх). Діяльність недержавних фондів, організацій (Спілка захисту сімї та особистості, Центр екології сімї та ін) також робить вагомий внесок у сферу практичної допомоги сімї та наукових досліджень. Ґрунтовними психологічними та соціально-психологічними дослідженнями проблем сімї займаються такі провідні наукові установи, як Державний інститут проблем сімї та молоді, Інститут психології АПН України, Інститут соціальної і політичної психології АПН України, Інститут проблем виховання АПН України. Одним з основних обєктів соціальної роботи виступають молодіа сімя та сімї, які мають проблеми у сімейному вихованні, сімї, які за особливостями своєї життєдіяльності потребують соціальної підтримки, допомоги, реабілітації. Це неблагополучні, багатодітні, студентські сімї, сімї мігрантів та біженців, сімї з дітьми і батьками-інвалідами, сімї з нестандартною дитиною, бідні й малозабезпечені сімї, сімї одиноких та неповнолітніх матерів та ін. Соціальна робота з молодими сімями полягає у забезпеченні соціальної профілактики сімейного неблагополуччя; здійсненні системи заходів, спрямованих на запобігання аморальній, протиправній поведінці дітей та молоді; наданні соціальної допомоги та послуг з метою реалізації програми роботи з молодою сімєю; наданні допомоги батькам у розвязанні складних питань сімейного виховання; здійсненні соціальних послуг, здійсненні соціальної реабілітації.

Мета соціальної роботи з сімєю - це соціальна профілактика, соціальна допомога, соціальний патронаж, соціальна реабілітація, надання їй соціально-психологічної, психолого-педагогічної, соціально-медичної, юридичної, інформативно-консультативної, психотерапевтичної допомоги та підтримки з метою вдосконалення її життєдіяльності. Соціальна робота з сімєю - це система взаємодії соціальних органів держави і суспільства та сімї, спрямована на поліпшення матеріально - побутових умов життєдіяльності сімї, розширення її можливостей у здійсненні прав і свобод, визначених міжнародними та державними документами, забезпечення повноцінного фізичного, морального й духовного розвитку усіх її членів, залучення до трудового, суспільно-творчого процесу. Завдання соціальних служб для молоді у роботі з сімєю - надання конкретної індивідуальної допомоги сімї й молоді, яка збирається укласти шлюб, з метою раціональної організації спілкування, планування сімї, житєдіяльності та відпочинку, спілкування сімї з оточуючим середовищем, навчання раціонального розвязання та подолання складних сімейних колізій, виховання дітей, а також профілактична робота з запобігання розлучень та ін.

Одним з важливих принципів роботи з сімєю є принцип самозабезпечення сімї, тобто надання Їй соціальної допомоги з метою пошуку і стимуляції її внутрішніх резервів, які допоможуть сімї вирішити власні проблеми.

Соціальна робота з сімєю спрямовується на всю сімю в цілому, а також на окремих її членів (дітей, батьків, подружню пару, інших членів родини). У процесі такої роботи вирішується питання раціональної організації внутрісімейного спілкування, нормалізації життєдіяльності і відпочинку сімї та окремих її членів, спілкування з оточуючим середовищем, допомога надається у раціональному розвязанні складних сімейних колізій, конфліктів, знімаються стреси.

Соціальна профілактична робота з сімєю полягає у реалізації системи соціально-психологічних, медико-соціальних і правових заходів, спрямованих на усунення умов та причин виникнення проблем, а також системи заходів з профілактики сімейного неблагополуччя, конфліктів, розлучень, стресових станів; у формуванні відповідального батьківства, збереженні репродуктивного здоровя молоді; в організації роботи щодо запобігання помилок, розрахунків у системі сімейного виховання.

Соціальна допомога має на меті надання різноманітних соціальних послуг сімї в умовах конкретного суспільства, конкретної ситуації. Ці послуги сприятимуть формуванню у сімї нормальної життєдіяльності. Соціальні послуги можуть мати інформаційний, консультативний характер, метою їх є надання психолого-педагогічної, правової, соціально-медичної, матеріальної підтримки сімям. Завданя полягає у тому, щоб допомогти сімї в цілому і кожному з її членів справитися з повсякденними життєвими труднощами проблемами. Тобто кожна людина і сімя в цілому мусить продіагностувати проблеми, які зявилися, і самостійно вирішити їх. У разі потреби здійснюється їх корекція.

Соціальний працівник виступає посередником між сімєю, державою, громадськими організаціями та законодавчими органами. Соціальні послуги спрямовані на допомогу у створенні й поліпшенні умов життєдіяльності сімї, можливостей її самореалізації, на захист її прав та інтересів. Це, насамперед, розяснення про пільги, що надаються молодим сімям, жінкам, одиноким, неповнолітнім матерям, дітям з неблагополучних сімей і сімей групи ризику, їх батькам, формування їхньої правосвідомості, відповідального ставлення батьків до батьківських обовязків, надання різних видів соціальних послуг дітям і сімям - жертвам екологічних, технологічних, політичних катастроф, які опинилися в екстремальній ситуації, а також молоді, яка збирається взяти шлюб. Молодій сімї, неповнолітнім та молоді має бути гарантованим надання різного роду інформативних консультацій.

Соціальної допомоги потребують також сімї, які мають проблеми у вихованнні дитини з будь-яких причин, проблеми у внутрісімейних взаємовідносинах або у стосунках із суспільством, в організації життєдіяльності сімї, а також сімї соціального ризику з несприятливими умовами існування. Такі сімї потребують різних видів допомоги: з питань планування сімї, виховання та догляду за дітьми, адаптації до зміни зовнішніх умов, розробки індивідуальних сімейних стратегій, підготовки молоді до вступу в шлюб, організації вільного часу молодої сімї, налагодження сімейного побуту й господарства, удосконалення взаємостосунків у сімї тощо.

Соціальний патронаж - один з напрямів соціальної роботи, спрямований не постійне супроводження сімей, які потребують систематичної підтримки умов, достатніх для забезпечення життєдіяльності соціальне незахищених сімей (малозабезпечених, багатодітних, з дітьми-інвалідами та ін).

Соціальна реабілітація спрямована на надання допомоги молодій сімї з метою подолання сімейних конфліктів, кризових станів, дисгармонії у взаємостосунках, тимчасових або постійних труднощів у життєдіяльності сімї, які зявляються внаслідок тяжких захворювань, майнових витрат, конфліктних взаємостосунків, нервово-психічних захворювань, а також допомоги про, хто опинився у стані безвихідності, безпорадності чи самотності. Крім того, соціальна реабілітація передбачає надання допомоги сімям, члени яких мають стійку алкогольну чи наркотичну залежність, повернулися з місць позбавлення волі тощо.

Робота з соціальної реабілітації проводиться як з кожним членом сімї індивідуально, так і з усією сімєю та її родичами. Основна мета такої роботи - виведення членів сімї з програми стану, надання соціально-медичної, соціально-правової допомоги, відновлення честі, гідності, права і свободи членів сімї.

Так наприклад, Українським державним центром соціальних служб для молоді розроблена і впроваджена програма молодою сімєю. Завдання цієї програми - програма розвязання птань стабілізації молодої сімї, підготовка молоді до шлюбу, профілактика сімейної дисгармонії, сімейного неблагополуччя, підготовка молодих батьків до виконання батьківських обовязків і реалізація рекреативних потреб сучасної молодої сімї. Мається на увазі надання конкретної індивідуальної методичної допомоги різним типам молодих сімей і про людям, хто збирається одружуватись або щойно одружився; про, хто тривалий час одружені й мають проблеми у взаємостосунках; молодим батькам, які збираються мати дитину або вже мають новонароджену дитину; батькам у вихованні дітей різних вікових груп та ін.

Ця программа пропонує систему роботи соціальних служб для молоді з молодою сімєю:

1) підготовку молоді до сімейного життя;

2) роботу з молодими сімями у плані стабілізації сімейних стосунків;

3) допомогу батькам щодо розвязання різноманітних проблем сімейного виховання;

4) соціальну реабілітацію у роботі з сімєю. Розроблена система програм молодою сімєю має на меті сприяти удосконаленню соціальної роботи за цими напрямами.

Підготовка молоді до сімейного життя передбачає формування навичок здорового способу життя, психолого-педагогічних, юридичних, економічних, медичних знань з питань становлення особистості, формування статево - рольової ідентифікації, розвитку комунікативних навичок, корекції особистих проблем, духовного виховання, створення власного іміджу, оволодіння знаннями медико-соціальних проблем алкоголізму, наркоманії, профілактики захворювань, що передаються статевим шляхом, планування сімї та збереження репродуктивного здоровя молоді, профілактики вагітності, народження здорових дітей, розвитку сімейних традицій тощо.

Ця робота проводиться серед учнів шкіл, шкіл-інтернатів, ПТУ, ліцеїв, коледжів, вузів, у робітничих та студентських гуртожитках, а також з молодими парами, які подали заяву до ЗАГСу. До роботи залучаються спеціалісти: соціальні педагоги, психологи, юристи, економісти, наркологи, гінекологи, програм, венерологи, сексологи, психотерапевти, спеціалісти з планування сімї тощо.

Форми та структури організації роботи: мобільні курси, навчально - консультативні пункти (у тому числі виїзні у сільські місцевості), вечірні жіночі та юнацькі гімназії, клуби для дівчат, кабінети довіри; лекторії, дискусійні клуби, діяльність спеціалізованих служб (служба знайомств, пошта довіри, школа молодого подружжя, телефон довіри) тощо. Для досягнення поставленої мети застосовуються такі форми роботи, як різноманітні комунікативні тренінги, тестування, індивідуально-групові психологічні консультатції, психологічний театр мініатюр, лекції та семінари, проектні методики, щоу-програми, тематичні КВК тощо. З метою створення поширення інноваційних соціальних технологій організовуються експериментальні майданчики.

Робота з молодими сімями по стабілізації сімейних стосунків - це, насамперед, діяльність центрів ССМ по удосконаленню взаємостосунків у сімї, профілактиці дисгармонії сімейних відносин, подружніх конфліктів, реалізація програми планування сімї та збереження репродуктивного здоровя членів сімї, формування здорового способу життя сімї, організація її вільного часу, допомога в організації сімейного господарювання та побуту, створення іміджу кожної сімї, ознайомлення з юридично-правовим аспектами шлюбно-сімейних стосунків, надання соціальної допомоги, організація соціального патронажу різних за типами неблагополучних сімей, проведення благодійних акцій та допомога малозабезпеченим, багатодітним сімям тощо.

Основні шляхи вирішення проблем у цьому напрямі: створення консультативних пунктів, кабінетів, консультативних служб, у тому числі виїзних для роботи з сільською сімєю, діяльність центрів “Родинний дім” тощо. Але найбільш поширеною і ефективною стала робота клубів молодої сімї, які приваблюють молодих людей своєю демократичністю, доброзичливими взаємостосунками з клієнтами, розвитком ініціативи членів клубу, їх творчого підходу до программ різними категоріями сімей. При центрах ССМ України працює понад 250 таких клубів.

Однією з ефективних форм робот з молодими сімями стали культурно-масові розважальні, конкурсні форми роботи. Це не лише найбільш раціональна на даному етапі форма організації дозвілля молодих сімей, а й пропаганда кращих сімейних традицій українського народу, звичаїв, обрядів, пошук сімейних талантів, розвиток пізнавальних інтересів членів сімї, творчої ініціативи, обмін досвідом у сімейному вихованні, зміцнення взаємостосунків у сімї, відродження родинно-побутової культури українського народу тощо.

Масово-розважальні заходи, сімейні свята найчастіше провадяться за такими формами: Тиждень планування сімї, День матері, календарні, православні, релігійні свята, обряди. Вони відзначаються як щорічні обласні конкурси молодих сімей, конкурси, вечори студентських сімей, свята молодих сімей, конкурси сімейних ерудитів, на краще сімейне подвіря, виставки дитячих творів, малюнків про сімю, фестиваль сімейних творчих колективів, сімейні спортивні свята, сімейні ігри, фотовиставки, спортивні змагання "Я і моя сімя" та н.

Допомога батькам у розвязанні різноманітних проблем сімейного виховання полягає у наданні їм допомоги у вирішенні складних питань родинної педагогіки: підготовка молодих батьків до народження дитини, соціально-психологічна, психолого-педагогічна допомога батькам у вихованні дітей різних вікових груп з урахуванням індивідуально-психологічних особливостей кожної дитини, підготовка дитини до школи, застосування різних форм і методів сімейного виховання, вирішення складних проблем у взаємостосунках батьків та дітей, вирішення юридичних проблем цих взаємостосунків.

Соціальної допомоги потребують також неповнолітні та одинокі матері, благополучні сімї, сімї з дітьми-інвалідами, прийомними, усиновленими дітьми, вихователі дитячих будинків сімейного типу; сімї, в яких виховуються проблемні діти, а також обдаровані; сімї з нестандартними дітьми, де дитина зазнала різного виду насильства (фізичного, психічного, сексуального) та ін.

В процесі такої роботи надається також соціальна, психолого-педагогічна допомога вчителям, шкільним психологам, класним керівникам з питань організації їх взаємостосунків з батьками, класним колективом, вивчення особливостей окремих класних колективів та дітей, робота з окремими категоріями сімей та дітьми з таких сімей.

Реалізація центрами соціальних служб для молоді цих проблем здійснюється завдяки створенню школи молодої матері, школи батьківської підтримки, телефону довіри, консультативних пунктів при школах, ПТУ, соціальних служб для батьків, соціально-медичних курсів для молодих жінок, клубів молодих батьків та ін. Основні форми роботи: семінари, конференції, “круглі столи”, індивідуальні консультації, тренінги, вивчення педагогічних ситуацій, педагогічні бліц-турніри, сімейні посилки, психодрама, трантактний аналіз, кінолекторії тощо.

Питання сімейної психотерапії є найбільш складним у реалізації в діяльності соціальних педагогів. Робота у цьому напрямі передбачає соціальну реабілітацію - сімей з дисгармонією у сімейних взаємостосунках, наявністю конфліктних ситуацій, де члени сімї зловживають алкоголем, наркотичними речовинами, мають різні види нервових захворювань, що створює загрозу для стабільності сімї. Існують сімї, які потребують соціально - психологічної допомоги внаслідок тимчасових або затяжних труднощів (серйозні тривалі захворювання членів сімї, майнові втрати, нервово - психічні захворювання, різні акцентуації в характерах подружньої пари та ін). Подружня психотерапія має в основному індивідуальний характер і зорієнтована лише на одну подружню пару та її проблеми, допомагає досягти гармонії у взаємостосунках та врегулюванні подружніх взаємин даної сімї.

3.3 Висновки до третього розділу

Отже, основні структури, що застосовуються соціальними працівниками - це консультпункти, кабінети екстреної психологічної допомоги, телефон довіри, тренінгові центри. І саме завдяки їх функціонуванню проводяться тестування, анкетування, психоемоційні тренінги, бесіди-консультації та ін.

Така робота передбачає допомогти людям знайти душевну рівновагу, почуття безпеки, навчити їх долати стресові ситуації, труднощі, поважати і розуміти себе та близьких людей.

Чималу допомогу у цьому плані молодій сімї надається завдяки друку матеріалів у місцевій пресі, рекламуванню роботи, тематичних передач по телебаченню. Отже, діяльність соціальних педагогів щодо надання допомоги молоді та реалізація такого напряму роботи, як соціальна підтримка молодої сімї, спирається на розроблену програма, в якій закладено основний зміст, форми і методи роботи. Звичайно, програма є досить динамічною, постійно удосконалюється, враховуючи інноваційні технології, які виробляються у процесі її реалізцаії.

Завдяки експертному дослідженню, ми дійшли до висновку, що сьогодні офіційно реєструвати шлюб досить таки є актуально серед молоді, навіть не зважаючи на складені обставини того, що велика кількість людей проживають сумісно. Головне, щоб це не затягнулось назавжди.

Висновки

Метою даної дипломної роботи було дослідили мотиви до створення сімї та визначили ті причини, які впливають на їх розпад та не бажання створювати офіційний шлюб. Отже, саме на співжиття впливають такі чинники: відсутність часу, відсутність достатньої матеріальної бази, неадекватне ставлення батьків, непотрібність штампу в паспорті, перешкода від навчання.

Що ж до розпад шлюбу, то основними критеріями є алкоголь, не розуміння одного з подружжя іншого, захворювання та ін.

Досліджуючи мотиви вступу до шлюбу, ми виділяємо такі: можливість вирішення житлового питання та не надія на допомогу у госполарстві, а навпаки присвятити себе іншій людині, народити дитину чи просто жити з людиною, в якої такі ж уподобання.

Таким чином, на нашу думку вступ до шлюбу можливо і не настільки актуальний, як співжиття, але саме реєстрування шлюбу офіційно є досить відмінним прогресом в житті суспільства.

Основні сучасні тенденції розвитку сімї, що зумовлені станом українського суспільства, можуть бути зведені до таких:

по-перше, шлюб, що лежить в основі сімї, стає рівноправним, добровільним, вільним від примусу, корисливості, втручання чи тиску третіх осіб;

по-друге, дотримується принцип егалітарності, не обмежуються права й не принижується гідність жінок і чоловіків, що забезпечує кожному з них рівні можливості професійного та духовного зростання;

по-третє, в сучасній сімї долається відчуження подружнього життя; системою обовязків та права створюються реальні передумови для усунення суперечності між любовю та обовязком;

по-четверте, суспільство зацікавлене у зміцненні шлюбно-сімейних стосунків не шляхом зовнішнього тиску на сімю, правових та інших заборон, а за рахунок зростання її внутрішньої згуртованості, посилення подружньої і батьківської відповідальності.

Ми виконали всі завдання, які були перед нами поставлені, тобто визначили поняття молодої сімї - це соціальна група, яка складається з чоловіка та жінки, котрі перебувають у шлюбі, їх дітей (власних або прийомних) та інших осіб, поєднаних родинними звязками з подружжям, кровних родичів і здійснює свою життєдіяльність на основі спільного економічного, побутового, морально-психологічного укладу, взаємної відповідальності, виховання дітей. Також роглянули підходи до виникнення молодої сім?ї в Україні та назвали тих науковців, які цим займаються.

Наступним кроком ми охарактеризували категоріальний апарат та методи написання дипломної роботи та зазначили як саме ми їх застосували. Ми детально розкрили функції сімї та виділили типологію сімей, які активно між собою перегукуються та мають взаємозвязок. Після цього ми описали соціальні проблеми становлення та розвитку молодої сімї. Тут ми розглянули, що умови, в яких перебуває сучасна українська сімя, характеризуються найперше різкою зміною соціально-економічних відносин у суспільстві, за яких пріоритети мають надаватися особистості людини, її практичній діяльності у всіх напрямах господарювання та духовної культури. Разом з тим, сімя як явище економічне і соціокультурне зазнає в сучасних умовах впливу різних факторів.

Наступним що ми зробили, так це виділили індикатори кризового стану сімей, які полягають в негативному сприйнятті дій партнера, розчаруванні подружжя одне в одному, скептичне домінування, незадоволення сексуальних потреб, зловживання алкогольних напоїв, азартних ігор, перенесення на партнера роздратування, нагромадженого в іншій сфері життя, незадоволеність потреби у взаємодопомозі.

Також ми проаналізували чим саме займаються соціальні працівники. Цим є: підготовка молоді до сімейного життя; робота з молодих сімей у плані стабілізації сімейних стосунків; допомога батькам щодо розвязання різноманітних проблем сімейного виховання; соціальна реабілітація у роботі з сімєю.

Форми та структури організації роботи цих працівників полягають у: мобільні курси, навчально - консультативні пункти (у тому числі виїзні у сільські місцевості), вечірні жіночі та юнацькі гімназії, клуби для дівчат, кабінети довіри; лекторії, дискусійні клуби, діяльність спеціалізованих служб (служба знайомств, пошта довіри, школа молодого подружжя, телефон довіри) тощо. Для досягнення поставленої мети застосовуються такі форми роботи, як різноманітні комунікативні тренінги, тестування, індивідуально-групові психологічні консультатції, психологічний театр мініатюр, лекції та семінари, проектні методики, щоу-програми, тематичні КВК тощо. З метою створення поширення інноваційних соціальних технологій організовуються експериментальні майданчики.

Очевидно, мета підготовки до шлюбу повинна полягати у формуванні в людини потреби в сімї, що проявлялася б як бажання мати повноцінну сімю, жити в ній і відповідати за неї. Адже потреба молодої людини мати власну сімю - це потреба в традиційній, суспільно значимій формі реалізації і організації особистого життя, яка відповідає соціальній сутності людини та її обєктивному призначенню. Це потреба поєднати своє особисте життя з життям особи протилежної статі через інтимно особистісне ставлення до неї, поєднати з метою досягнення традиційних "вічних" цілей людського існування (це - кохання, діти, сімейний затишок і щастя, спільна праця, підтримка здоровя, спілкування з близькими і рідними людьми). Здійснення загальних цілей має означати для молодої людини досягнення життєвого успіху, одним із складників якого є сімя. Справжній життєвий успіх ґрунтується на поєднанні особистого і суспільного інтересів у життєдіяльності людини. Він приходить до того, хто прагне максимально проявити себе - і на ниві праці, суспільної діяльності і на ниві сімї, особистого життя.

Список використаних джерел

Агильдиева Е.Ф. Городская многодетная семья // Социологические исслед. - 1990. - №9.

Антонов А.И. Кризис семьи и пути его преодоления. - М.: Наука, 2002.

Антонов А.И., Борисов В.А. Социология семьи. - М.: Наука, 2003.

Алєксєєнко Т.Ф. Виховний потенціал сімї в сучасних умовах // Український соціум. К.: 2002, 143с.

Антонов А.І. Мікросоціологія сімї // Соціологія і сучасність. М.: Наука, М., 2005, 368с.

Антонов А.І. Сучасна сімя // Соціологія сімї. М.: 2005, 640 с.

Алєксєєнко Т.Ф., Бойко В.П. Соціально-економічні причини насильства в сімї в Україні: аналіз проблем та шляхи запобігання // Соціологія сімї.К., 2004,139 с.

Балакірєва М.О. Громадська думка: дослідження, аналіз, висновки (збірка). К.: 2003.

Балакірева М.О. Довідкові матеріали про становище молоді та хід реалізації державної молодіжної політики в Україні. Навч. посібник.: Знання-Прес, К.: 2002, 213 с.

Балакірева М.О. Здоровя та поведінкові орієнтації молоді: соціальний вимір(опитування 10-22 роки) Навч. посібник.: Знання-Прес, К.: 2005, 255с.

Балакірева М.О. Молоде покоління нової України: ескіз соціального портрету. Навч. посібник.: Знання-Прес, К.: АЛД 1995, 89с.

Балакірева М.О. Про становище сімей в Україні: доповідь за підсумками. Навч. посібник.: Знання-Прес, К.: 2000, 211с.

Балакірева М.О. Про становище молоді в Україні. Навч. посібник.: Знання-Прес, К.: 2000, 158с.

Балакірева М.О. Результати мониторингового опитування населення України стосовно соціального становлення молоді. Навч. посібник.: Знання-Прес, К.: 2000., 211с.

Балакірева М.О. Сільська молодь України: стан, проблеми та шляхи їх вирішення. Навч. посібник.: Знання-Прес, К.: 2004,269с.

Балакірева М.О. Формування сексуальної культури молоді. Навч. посібник.: Знання-Прес, К.: 2004,128с.

Бєсєсдін А.А. Дисфункціональна сімя як чинник девіантної поведінки неповнолітніх. Х.: 2002,19 с.

Бойко В.В. Малодетная семья: социологический и демографический аспекты. - М.: Наука, 1999, 88 с.

Борщ К. Соціальна робота: теорія, досвід, перспективи. Соц. захист молодої сімї. Навч. посібник.: Ужгород 1991, 41с.

Голєусова О.О. Про сімейне становище в Україні. Навч. посібник.: К., Знання-Прес, 2002, 191с.

Вісник соц. - екон. досліджень, Одеса 2005. Вип. 20,130-134 // Актуальні проблеми соціального захисту молодої сімї в Україні.

Глазунов С.В. Шлюбно-сімейні цінності сучасної учнівської молоді(соціологічний аналіз) // "Соціально-педагогічні проблеми виховання дітей та молоді в національній системі освіти та шляхи її вирішення". Дніпропетровськ.: 1997, 22-23.01, 32-37 с.

Головаха, Горбачик, Паніна // Україна та Європа: результати міжнарлдного порівняльного соціального дослідження. К.: НАН України. 2006,141с.

Демиченко, Іваченко, Костенко. Аналітичний звіт: Моніторинг соціального супроводу сімей, які опинились в складних життєвих ситуаціях. Навч. посібник.: Знання-Прес, К.: 2006,135с.

Державний інститут проблем сімї та молоді. Становище сімей в умовах малих міст України. Державна доповідь про становлення сімей. Навч. посібник.: К.: Знання-Прес, 2005,225.

Добровський А., Корнат А. Інформаційний вісник №4. Управління у справаз сімї та молоді. Навч. посібник.: Львів 2007, 97ст.

Добровський А., Корнат А. Моніторинг державної молодіжної політики стосовно сімї, дітей та молоді. Навч. посібник.: Львів, 2006, 178ст.

Долинська Л. Підготовка молоді до сімейного життя. Навч. посібник.: К., Знання-Прес, 2002,73ст.

Енциклопедія молодої сімї. Минск.: 1991,697ст.

Зайцева З.Г. Соціальна підтримка молодлї сімї.: Збірник інформації, теорії, та методики.К., 1994,141ст.

Зайцева З.Г. Діяльність центрів соціальних служб для молоді щодо здійснення соціальних робіт з молодою сімєю в Україні // Соціальна робота: теорія, досвід, перспективи. - 2006. - 256с.

Зацепін В.І. Молода сімя: соц. - економ., правові, морально-псизол. проблеми. К.: Наука, 1991,313ст.

Збірник матеріалів на допомогу спеціальних центрів ССМ. Соціально-психологічна робота з жінками та молодими сімями., Полтава, 1997, 24ст.

Зверева Соціальний супровід сімей, які опинилися в складних життєвих ситуаціях. Навч. посібник.: К.: Знання-Прес., 2006,103ст

Зінченко Л. Про становище молоді в Україні: щорічна доповідь. К.: 2006, 359ст.

Карасевич А.П. Соц. проблеми становлення та розвитку молодої сімї // Всебічний розвиток особистості студента. Ірпінь, 2001,101-107ст.

Костів В.І. Сімя з порушеною структурою як обєкт соціальної політики держави // Соціальна робота: теорія, досвід, перспективи. Ужгород 1991

Листопад О.А. Соц. аналіз проблем сучасної студентської сімї // Південноукр. держ. пед. ін-т ім. Ушинського. Наук. вісник.: 1999. Вип.8-9, 125-128ст.

Мамчин Т.І. Кількісні методи в соц. дослідженнях. Ужгород // Соціальна робота: теорія, досвід, перспективи: 1999, 56ст.

Макалуга С.В. Світ молоді // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. Молодь, освіта, наука, культура, національна самосвідомість. Європейський університет. к: 2003, Т4.

Мацковский М.С. Социология семьи: проблемы теории, методологии и методики. - М.: Наука, 1989.

Мауковський М.С. Методичні програми і методики дослідження шлюбу та сімї. М.: Наука, 1986,57ст.

Молода сімя в Україні: проблеми становлення та розвитку: Тематична Державна доповідь про становище сімей в Україні за підсумками 2002 року. - К.: Державний ін-т проблем сімї та молоді, 2003. - 140 с.

Мольпан Т.А. Соціальна політика в Україні та сучасні стратегії адаптації населення. Навч. посібник.: К.: Знання-Прес, 1998 Багатодітні сімї і особливості соціального самопочуття та адаптації до сучасних соціоекономічних умов., 135с.


Паніна // Життя, наукова діяльність, шлях у майбутнє(НАН України) К.: Факт 2007,180с.

Паніна // Українське суспільство1994 - 2005: соціальний моніторинг. К.: 2005, 157с.

Пилипенко В. Є., Попова І.М. та ін. Спеціальні та галузеві соціології: Навч. Посіб. - 2-ге вид. - К.: ПУ "Фоліант", 2007. - 451 с.

Полякова Г.С. Складності взаєморозуміння в сімї: методичні рекомендації. Т-во Знання УРСР 1990, 13с.

Постовий В.Г. Консультування сімї., Навч. посібник.: К., Знання-Прес, 2003.

Руденко Т. П Молода сімя в Україні: соціально-філософський аналіз. Навч. посібник.: К.: Знання-Прес, 2004,18с.

Соціологічні дослідження: вивчення соціальних проблем дітей, сімї та молоді, 2004. - Кн.3. - 176 с.

Соціальні дослідження: збірник наук праць. Луганськ2002(№1,2) Цмбалюк Н.Н. Родинне дозвілля як середовище соціальної взаємодії, 56ст.

54. Социологический энциклопедический словарь / Ред. - коорд. Г.В. Осипов. - М.: ИНФРА-М-НОРМА, 1998.

Тихомирова Б.А. "Кризис сімї" або кризис стереотипів масового створення // Соціальна робота, 2004.84с.

Товканець Г.В. Вплив сімейного спілкування на формування особистості // Соціальна робота: теорія, досвід, перспективи., Ужг. 1999., 243с.

Трубавіна І.М. Соціальна робота: теорія, досвід, перспективи // Державна сімейна політика в Україні: сутність, значення, перспективи. Ужг. 1999., 243ст.

Туленков Н.В. Социология студенческой семьи. Конспект лекций. - К.: УГУФВС, 1994.

Українське суспільство: десять років незалежності (соціальний моніторинг та коментар науковців) / За ред. д. ек. н.В.М. Ворони, д. соц.Н. М.О. Шульги. - К.: Інститут соціології НАН України, 2001. - 662 с.

Українське суспільство: 1992-2007. Динаміка соціальних змін / За ред. д. ек. н.В.М. Ворони, д. соц.Н. М.О. Шульги. - К.: Інститут соціології НАН України, 2007. - 544 с.

Українське суспільство 1994-22004. Моніторинг соціальних змін / За ред. д. ек. н.В.М. Ворони, д. соц. н М.О. Шульги. - К.: Інститут соціології НАН України, 2004. - 705с.

Українське суспільство 1992-2006. Соціальний моніторинг / За ред. д. ек. н.В.М. Ворони, д. соц.Н. М.О. Шульги. - К.: Інститут соціології НАН України, 2006. - 578 с.

Федоренко Р.П. Діагностика реакцій подружжя на сімейну кризу в практиці консультування.К., Знання, 2000, 27с.

Фомюк Г.А. Невдале подружнє життя: теоретичні та практичні аспекти психологічної діагностики та консультування Навч. посібник: "Особистість та сімя в епоху соціальної трансформації" К.: Наукова думка К.: 2005. - 142 с.

Чурилов Н.Н. Проектування вибіркового соціологічного дослідження. К.: Наукова думка19869(174-182)

Шнейдер Л.Б. Соціально-психологічна і консультативна робота з сімєю // Соціологія сімї. М.: Вороніж, 2004, Ч-1(Ч-2). - С.34-36.

Яковенко М.Я. Деякі аспекти формулювання девіантної поведінки в молодіжному середовищі // Соц. дослідження: Зб. наук. Статей. - 2003, №3. - С.45-48.

Якубова Ю.Я. Соціальна політика в Україні та сучасні стратегії адаптації населення. Навч. посібник: "Особистість та сімя в епоху соціальної трансформації" К.: Наукова думка, 1998. - 430 с.



Не сдавайте скачаную работу преподавателю!
Данную курсовую работу Вы можете использовать для написания своего курсового проекта.

Доработать Узнать цену работы по вашей теме
Поделись с друзьями, за репост + 100 мильонов к студенческой карме :

Пишем курсовую работу самостоятельно:
! Как писать курсовую работу Практические советы по написанию семестровых и курсовых работ.
! Схема написания курсовой Из каких частей состоит курсовик. С чего начать и как правильно закончить работу.
! Формулировка проблемы Описываем цель курсовой, что анализируем, разрабатываем, какого результата хотим добиться.
! План курсовой работы Нумерованным списком описывается порядок и структура будующей работы.
! Введение курсовой работы Что пишется в введении, какой объем вводной части?
! Задачи курсовой работы Правильно начинать любую работу с постановки задач, описания того что необходимо сделать.
! Источники информации Какими источниками следует пользоваться. Почему не стоит доверять бесплатно скачанным работа.
! Заключение курсовой работы Подведение итогов проведенных мероприятий, достигнута ли цель, решена ли проблема.
! Оригинальность текстов Каким образом можно повысить оригинальность текстов чтобы пройти проверку антиплагиатом.
! Оформление курсовика Требования и методические рекомендации по оформлению работы по ГОСТ.

Читайте также:
Разновидности курсовых Какие курсовые бывают в чем их особенности и принципиальные отличия.
Отличие курсового проекта от работы Чем принципиально отличается по структуре и подходу разработка курсового проекта.
Типичные недостатки На что чаще всего обращают внимание преподаватели и какие ошибки допускают студенты.
Защита курсовой работы Как подготовиться к защите курсовой работы и как ее провести.
Доклад на защиту Как подготовить доклад чтобы он был не скучным, интересным и информативным для преподавателя.
Оценка курсовой работы Каким образом преподаватели оценивают качества подготовленного курсовика.

Другие популярные курсовые работы:

Сейчас смотрят :

Курсовая работа Предпринимательские риски
Курсовая работа Организация и планирование фонда заработной платы
Курсовая работа Технологии создания базы данных в Access на примере ателье
Курсовая работа Совершенствование учета труда и заработной платы в условиях применения прикладных программных продуктов
Курсовая работа Разработка проекта зерноочистительного отделения мукомольного завода сортового помола пшеницы производительностью 200 т/сут
Курсовая работа Учет материально-производственных запасов на примере предприятия ОАО "АвтоВАЗагрегат"
Курсовая работа Художественное лоскутное шитье
Курсовая работа Трудовой коллектив в организации
Курсовая работа Безработица и ее современные особенности в России
Курсовая работа Влияние стиля руководства на психологический климат в коллективе малого бизнеса
Курсовая работа Холодный цех
Курсовая работа Память и ее виды
Курсовая работа Инвестиционная политика предприятия
Курсовая работа Анализ трудовых ресурсов лесхоза
Курсовая работа Диагностика воспитанности детей дошкольного возраста