Курсовая работа по предмету "Сельское, лесное хозяйство и землепользование"

Узнать цену курсовой по вашей теме


Економічна ефективність виробництва соняшника


ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. НАУКОВО-ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ЕКОНОМІКИ ВИРОБНИЦТВА СОНЯШНИКУ

1.1. Народногосподарське значення, розвиток та розміщення виробництва соняшнику в Україні

1.2 Економічна ефективність виробництва соняшнику, її показники та методика визначення

РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ СТАНУ ВИРОБНИЦТВА СОНЯШНИКУ ТА ЙОГО ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ

2.1 Природно-економічні умови та спеціалізація господарства

2.2 Динаміка посівних площ, урожайності і валових зборів соняшнику

2.3 Аналіз витрат виробництва і собівартості соняшника

2.4 Економічна ефективність виробництва соняшнику

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВ-НОСТІ ВИРОБНИЦТВА СОНЯШНИКУ

3.1 Впровадження технології з мінімального обробітку ґрунту

3.2 Впровадження нових сортів при виробництві соняшнику

3.3 Підвищення урожайності за рахунок використання гербіцидів.

3.4 Впровадження ефективних препаратів для протруювання насіння

РОЗДІЛ 4 БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

4.1 Аналіз стану охорони праці при виробництві соняшника

4.2 Забезпечення безпеки праці при виробництві соняшника

4.3 Забезпечення екологічної безпеки праці при виробництві соняшника

4.4 Підвищення стійкості виробництва соняшнику у надзвичайних ситуаціях.

5. ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИРОБНИЦТВА ЗЕРНА

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП

У соціально-економічному розвитку країни сільське господарство посідає особливе місце. Це одна з основних галузей народного господарства, яка забезпечує виробництво продуктів харчування і є найпершою умовою суспільства. Продукти сільського господарства і промислові товари, що виробляються з сільськогосподарської сировини, становлять 75% фонду народного споживання.

Провідна роль у розвитку продуктивних сил країни належать галузям промисловості, однак неодмінною умовою соціально-економічного прогресу є підвищення ефективності сільського господарства. [1]

Увага до проблеми підвищення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва в цілому та вирощування соняшника зокрема викликана, насамперед тим, що від успішного розвязання її залежить зростання дохідності підприємств, підвищення конкурентоспроможності продукції на внутрішньому та світовому ринках, забезпечення сталого розвитку агропромислового комплексу. До розгляду цих проблем звертаються багато науковців, серед них М.Ю. Коденська, К.В. Колузанов, А.А. Побережна та інші. [11]

Насіння олійних культур - унікальна сировина для отримання харчових та технічних олій, дешевих харчових та кормових видів білка з особливими біологічними та функціональними властивостями, високим вмістом біологічно активних речовин та широким набором макро-, мікро- та ультрамікроелементів. Рослинні олії необхідні всім галузям народного господарства. Вони можуть бути надійним джерелом валютних надходжень. Серед українських олійних культур найбільше значення для цієї мети мають соняшник, соя та ріпак. За обсягом посівних площ олійні культури поступаються лише зерновим (пшениці та ячменю). Серед них, особливо в останні роки, домінуюче місце займає соняшник, частка якого у структурі виробництва олійних культур становить понад 90%. Очевидна важливість цієї культури - нині в Україні соняшник є основною культурою для виробництва рослинної олії та високобілкових кормів, а його експорт приносить значний валютний прибуток. Україна займає одне з провідних місць серед соняшникосіючих держав, виробляючи щорічно близько 10% насіння соняшнику у світі. У структурі валової продукції сільського господарства соняшник також відіграє помітну роль. [12]

Метою дослідження, проведеного в дипломній роботі, є вивчення сучасного стану та визначення напрямків перспективного розвитку виробництва соняшнику.

Обєктом дослідження виступає ТОВ “Тур” мелітопольського району Запорізької області.

Для досягнення зазначеної мети в роботі поставлені та вирішені такі завдання:

- дана оцінка і визначені тенденції сучасного стану виробництва соняшнику;

- запропоновані заходи для здійснення виробництва соняшника більш ефективними.

Предметом дослідження є економічна ефективність виробництва соняшника.

В процесі дослідження були використані різноманітні економіко-статистичні методи збору й обробки інформації. Як аналітичний матеріал використовувались статистичні дані міністерства АПК України, Державного комітету по статистиці України, дані річних звітів та аналітичного обліку ТОВ “Тур”. Дослідження охоплюють період за 2000-2004 рр. Дипломна робота складається із вступу, пяти розділів, висновків та пропозицій, а також літературних джерел, використаних при написанні роботи. Робота викладена на ____ сторінках друкованого тексту, містить ____ таблиць і ___ рисунків.

РОЗДІЛ 1

НАУКОВО-ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ЕКОНОМІКИ ВИРОБНИЦТВА СОНЯШНИКУ

1.1 Народно-господарське значення, розвиток та розміщення виробництва соняшнику в Україні

Основною олійною культурою, що вирощується в Україні. Є соняшник. У складі всіх олійних культур він займає 70% посівної площі. І 85% валового збору. Із насіння соняшнику виробляється приблизно дві третини всієї рослинної олії.

Олія має важливе народногосподарське значення. Її споживають як цінний харчовий продукт у натуральному вигляді, широко використовують у харчовій, текстильній, лакофарбовій, парфумерній та інших галузях промисловості для виробництва маргарину, оліфи, мила, стеарину, лінолеуму тощо.

Макуха та шрот (відходи переробки насіння) - цінний корм для сільськогосподарських тварин. Соняшник також вирощують на силос та зелену масу. [2 ]

Як вже зазначалося, соняшник є основною олійною культурою на Україні. У державних закупівлях насіння олійних культур його питома вага досягає 96%. У валовому виробництві олії 98% припадає на соняшникову.

Насіння соняшнику містить 50-56% олії (від сухої маси насіння) та 16,5% протеїну. Олія має високі смакові якості, за засвоюваністю (86-91%) та калорійністю (929 ккал) значно краща за інші жири. Вона містить до 62% біологічно активної ліноленової кислоти, вітаміни А, Д, Е, К. Вживають олію безпосередньо в їжу, при виробництві маргарину, консервів, кондитерських виробів. Нижчі її сорти застосовують при виготовленні оліфи, фарби, лаків, мила тощо.

При переробці насіння соняшнику на олію як побічну продукцію одержують близько 33% макухи, яка містить 33-36% білка, 5-7% жиру, багато мінеральних солей та вітамінів. Кошики соняшнику, вихід яких становить 56-60% врожаю насіння. Після обмолочування згодовують великій рогатій худобі та вівцям. За поживністю вони аналогічні сіну. Соняшникова лузга (16-22% від маси насіння) є сировиною для виробництва етилового спирту, кормових дріжджів та фурфуролу, що застосовується для виготовлення пластичних мас, штучних волокон та інше. [1]

Соняшник широко використовують і як кормову культуру. Його зелену масу в суміші з бобовими та іншими культурами застосовують для годівлі великої рогатої худоби, а також силосують.

За 1 га посіву соняшнику при врожайності 20 ц/га можна одержувати до 10 ц. олії, 8 ц. шроту або макухи, 12 ц. сухих кошиків, 4ц. лузги, 35-40 кг меду.

Соняшник - одна з прибуткових технічних культур України з найвищим рівнем рентабельності серед сільськогосподарських культур. Так, у 2003 році від реалізації насіння соняшнику господарства суспільного сектору отримали 360,4 млн. грн. прибутку, тому він посідає особливе місце в економіці та формуванні експортного потенціалу країни. Порівняно високий рівень рентабельності вирощування цієї культури, що зумовлено мінімальними виробничими витратами і порівняно високою реалізаційною ціною, стимулював значне розширення посівних площ. Якщо в 2000 році посіви товарного соняшнику становили 1636 тис. га, то в 2003 році вони зросли в 1,7 раза і досягли 2842 тис. га. Урожайність за аналізований період знизилась від 15,8 до 12,2 ц/га в масі після доробки, або на 22,8%. Валовий збір зріс від 2571 тис. до 3457 тис. тонн, або на 34,5%. [13 ]

Загальна площа посіву цієї культури в Запорізькій області в 2003 році становила 1431,3 тис. га. При середній врожайності 11,85 ц/га валове виробництво насіння соняшнику досягло 4793,4 тис. тонн. Окрім Запорізької області основними виробниками соняшнику також є Дніпропетровська, Донецька, Луганська, Кіровоградська та Харківська області, що забезпечують дві третини всього валового виробництва соняшнику на Україні. [10 ]

Таблиця 1.1

Динаміка виробництва насіння соняшнику в Запорізькій області по роках

Показники

1992

2000

2001

2002

2003

2003р. у % до 1992р.

Посівна площа, тис. га

186,5

355,8

331,3

384,9

477,4

256,1

Площа, з якої зібрано врожай, тис. га

185,5

348,2

322,1

374,7

455,0

245,3

Валовий збір, тис. ц.

2632,6

4441,6

3091,9

4496,9

4793,4

182,1

Урожайність, ц/га

14,2

12,8

9,6

12,0

10,5

73,9

Дані таблиці 1.1 показують, що урожайність соняшнику з роками трохи знизилась, але, незважаючи на це валовий збір соняшнику зростає і, порівняно з 1992 роком, в 2003 році він збільшився на 2160,8 тис. ц., тобто на 82,1%.

Зниження урожайності соняшнику зумовлене насамперед фінансовими та матеріально-технічними нестатками господарств. Більшість з них не забезпечені і не здатні забезпечити себе технічними засобами, пально-мастильними матеріалами, засобами захисту рослин, мінеральними добривами тощо. Водночас не завжди дотримуються необхідного чергування культур у полях сівозміни, що є винятково важливим саме для соняшнику з огляду на високий рівень винесення цією культурою поживних речовин з ґрунту, а також сприйнятливістю до хвороб при частому висіванні її на тій самій площі. За свідченнями спеціалістів, соняшник можна повторно висівати на одному полі не раніше як через 7-8 років. [12 ]

Поряд із зниженнями урожайності, великий вплив на валовий збір соняшнику мають втрати при збиранні, транспортуванні, заготівлі та зберіганні.

Незважаючи на зниження урожайності, частка соняшнику у валовій продукції рослинництва, яка зменшилась за останні роки майже на дві третини. Залишається більш стабільною. Тому за цих умов соняшник залишається найбільш “ліквідною” сільськогосподарською культурою, здатною приносити реальний доход як “живими” грішми, так і засобами виробництва. [12 ]

1.2 Економічна ефективність виробництва соняшнику, її показники та методика визначення

Основною метою економічної стратегії розвитку агропромислового комплексу України є неухильне піднесення матеріального рівня життя населення. Досягнення цієї мети вимагає насамперед вирішення продовольчої проблеми на основі підвищення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва. Тому основне завдання сільського господарства полягає в забезпеченні зростання і сталості виробництва для повнішого задоволення потреб населення в продуктах харчування і промисловості - в сировині.

На сучасному етапі проблема підвищення ефективності агропромислового виробництва є визначальним фактором економічного і соціального розвитку суспільства.

Ефективність виробництва як економічна категорія відображує дію обєктивних економічних законів, яка проявляється в результативності виробництва. Вона є тією формою. В якій реалізується мета суспільного виробництва. Економічна ефективність показує кінцевий корисний ефект від застосування засобів виробництва і живої праці, а також сукупних їх вкладень.

Економічна ефективність виробництва визначається відношенням одержаних результатів до витрат засобів виробництва і живої праці. Ефективність виробництва - це узагальнююча економічна категорія, якісна характеристика якої відображується у високій результативності використання живої і уречевленої у засобах виробництва праці.

Як економічна категорія ефективність виробництва нерозривно повязана з необхідністю дедалі повнішого задоволення матеріальних і культурних потреб населення України. Тому підвищення ефективності суспільного виробництва характеризується збільшенням обсягів сукупного продукту та національного доходу для задоволення потреб безпосередніх виробників і суспільства в цілому при найменших сукупних витратах на одиницю продукції.

Економічна ефективність сільськогосподарського виробництва означає одержання максимальної кількості продукції з 1 га земельної площі при найменших затратах праці і коштів на виробництво одиниці продукції. Ефективність сільського господарства включає не тільки співвідношення результатів і витрат виробництва, в ній відбивається також якість продукції і здатність її задовольнити певні потреби споживача. При цьому підвищення якості сільськогосподарської продукції вимагає додаткових затрат живої і уречевленої праці.

Підвищення економічної ефективності забезпечує зростання доходів господарств, що є основою розширення і вдосконалення виробництва, підвищення оплати праці та поліпшення культурно-побутових умов працівників галузі. Проблема піднесення ефективності сільськогосподарського виробництва полягає в тому, щоб на кожну одиницю витрат досягти суттєвого збільшення обсягу виробництва продукції, необхідні для задоволення матеріальних і культурних потреб суспільства.

Підвищення ефективності сільського господарства має народногосподарське значення і є вирішальною передумовою прискореного розвитку агропромислового комплексу і дальшого зростання результативності економіки України.

Для оцінки економічної ефективності виробництва та її виміру застосовують критерій, який зумовлюється дією економічних законів і характеризує ефективність з якісного боку. В науковому розумінні критерій - це властивість і якість ефективності, що відображує найістотнішу його суть і є основним принципом оцінки. Тому вихідним критерієм народногосподарської ефективності виробництва є обсяг національного доходу з розрахунку на душу населення при найменших затратах живої і уречевленої праці на її одиницю.

Як економічна категорія критерій ефективності відображує основну мету виробництва, суть якої полягає в нерозривній єдності кількісної і якісної оцінки. Ефективність виробництва з кількісного боку характеризується системою економічних показників, між якими повинна бути відповідність щодо змісту та методики обчислення.

Для досягнення максимального збільшення виробництва окремих видів сільськогосподарської продукції треба визначити раціональні нормативи витрат відповідних виробничих ресурсів, необхідні витрати на підвищення якості і одержання екологічно чистої продукції, а також на охорону навколишнього середовища. При цьому економічну ефективність сільськогосподарського виробництва необхідно вивчати у відповідності з вимогами економічних законів, що його регулюють, і виробничими відносинами, в межах яких розвиваються різноманітні форми власності і види господарювання.

В ефективності виробництва відображується вплив комплексу взаємоповязаних факторів, які формують її рівень і визначають тенденції розвитку. У звязку з цим для оцінки економічної ефективності сільськогосподарського виробництва використовують відповідний критерій і систему взаємоповязаних показників, які відбивають вимоги економічних законів і характеризують вплив різних факторів.

Економічна ефективність сільськогосподарського виробництва в підприємствах та обєднаннях визначається як народногосподарська ефективність, економічна ефективність галузей і виробництва окремих продуктів, а також господарської діяльності сільськогосподарських підприємств і окремих заходів. Залежно від цього використовують різні економічні показники, які повинні бути органічно взаємоповязані і відповідати критерію ефективності. Вони не можуть бути для оцінки рівня народногосподарської ефективності, окремих галузей і видів продукції, агротехнічних і організаційно-економічних заходів, впровадження науки і передової практики.

При оцінці економічної ефективності сільськогосподарського виробництва в підприємствах та обєднаннях необхідно правильно визначити систему взаємоповязаних показників, які повинні найбільш обєктивно відбивати її рівень. Для цього широко використовуються як натуральні, так і вартісні показники. Натуральні показники виходу продукції з урахуванням її якості є вихідними при визначенні економічної ефективності сільськогосподарського виробництва. Тому врожайність культур характеризує рівень ефекту, одержаного в процесі виробництва. Водночас один і той же рівень урожайності досягається при різних витратах, або різні показники продуктивності одержують при рівновеликих витратах виробництва. Для одержання порівняльних величин витрат і результатів обсяг виробленої продукції обчислюють у вартісному виразі.

Найважливішим показником, що характеризує обсяг сільськогосподарського виробництва, є вартість валової і товарної продукції господарства. на основі якої можна розрахувати валовий і чистий доход, а також прибуток.

Для визначення економічної ефективності виробництва в цілому по сільськогосподарських підприємствах використовується система показників, які доцільно обчислювати в такій послідовності:

1. Вартість валової продукції (грн.) на 1 га сільськогосподарських угідь. Цей показник розраховують за формулою:

(1.1 )

де - вартість валової продукції на 1 га сільськогосподарських угідь, т. грн;

ВП - вартість валової продукції, всього, тис. грн.;

- площа сільськогосподарських угідь, га.

2. Вартість валової продукції на середньорічного працівника:

(1.2 )

де - вартість валової продукції на 1 середньорічного працівника, тис. грн;

ВП - вартість валової продукції, всього, тис. грн.;

- чисельність середньорічних працівників, чол..

3. Вартість валової продукції на 1 люд. - год.:

(1.3 )

де - вартість валової продукції на 1 люд. год. ;

ВП - вартість валової продукції, всього, тис. грн.;

- сума люд. год.

4. Вартість валової продукції на 100 грн. виробничих витрат:

(1.4 )

де - вартість валової продукції на 100 грн. виробничих витрат;

ВП - вартість валової продукції, всього, тис. грн.;

- сума виробничих витрат.

5. Вартість валової продукції на 1000 грн. основних виробничих фондів і оборотних засобів:

(1.5 )

де - вартість валової продукції на 1000 грн. основних виробничих фондів і оборотних засобів;

ВП - вартість валової продукції, всього, тис. грн.;

- вартість основних виробничих фондів і оборотних засобів.

6. Розмір валового доходу на 1 га сільськогосподарських угідь:

(1.6 )

де - розмір валового доходу на 1 га сільськогосподарських угідь;

ВД - розмір валового доходу, всього;

- площа сільськогосподарських угідь, га.

7. Розмір валового доходу на 1 середньорічного працівника:

(1.7 )

де - розмір валового доходу на 1 середньорічного працівника, тис. грн.;

ВД - розмір валового доходу, всього, тис. грн.;

- чисельність середньорічних працівників, чол..

8. Розмір валового доходу на 1 люд. - год.:

(1.8 )

де - розмір валового доходу на 1 люд. год.;

ВД - розмір валового доходу, всього, тис. грн.;

- сума люд. год.

9. Розмір валового доходу на 100 грн. виробничих витрат:

(1.9 )

де - розмір валового доходу на 100 грн. виробничих витрат;

ВД - розмір валового доходу, всього, тис. грн.;

- сума виробничих витрат, тис. грн.

10. Розмір валового доходу на 1000 грн. виробничих фондів:

(1.10 )

де - розмір валового доходу на 1000 грн. виробничих фондів;

ВД - розмір валового доходу, всього, тис. грн.;

- вартість виробничих фондів, тис. грн.

11. Розмір чистого доходу на 1 га сільськогосподарських угідь:

(1.11 )

де - розмір чистого доходу на 1 га сільськогосподарських угідь;

ЧД - розмір чистого доходу, всього;

- площа сільськогосподарських угідь, га.

12. Розмір чистого доходу на 1 середньорічного працівника:

(1.12 )

де - розмір чистого доходу на 1 середньорічного працівника, тис. грн;

ЧД - розмір чистого доходу, всього;

- чисельність середньорічних працівників, чол..

13. Розмір чистого доходу на 1 люд. - год.:

(1.13 )

де - розмір чистого доходу на 1 люд. год.;

ЧД - розмір чистого доходу, всього;

- сума люд. год.

14. Розмір чистого доходу на 100 грн. виробничих витрат:

(1.14 )

де - розмір чистого доходу на 100 грн. виробничих витрат;

ЧД - розмір чистого доходу, всього;

- сума виробничих витрат, тис. грн.

15. Розмір чистого доходу на 1000 грн. виробничих фондів:

(1.15)

де - розмір чистого доходу на 1000 грн. виробничих фондів;

ЧД - розмір чистого доходу, всього;

- вартість виробничих фондів, тис. грн.

16. Розмір прибутку на 1 га сільськогосподарських угідь:

(1.16 )

де - розмір прибутку на 1 га сільськогосподарських угідь;

П - розмір прибутку, всього;

- площа сільськогосподарських угідь, га.

17. Розмір прибутку на 1 середньорічного працівника:

(1.17 )

де - розмір прибутку на 1 середньорічного працівника, тис. грн;

П - розмір прибутку, всього;

- чисельність середньорічних працівників, чол..

18. Розмір прибутку на 1 люд. - год.:

(1.18 )

де - розмір прибутку на 1 люд. год.;

П - розмір прибутку, всього;

- сума люд. год.

19. Розмір прибутку на 100 грн. виробничих витрат:

(1.19 )

де - розмір прибутку на 100 грн. виробничих витрат;

П - розмір прибутку, всього;

- сума виробничих витрат, тис. грн.

20. Розмір прибутку на 1000 грн. виробничих фондів:

(1.20)

де - розмір прибутку на 1000 грн. виробничих фондів;

П - розмір прибутку, всього;

- вартість виробничих фондів, тис. грн.

21. Рівень рентабельності - це показник, який використовують на підприємствах для кількісного виміру рентабельності. Рівень рентабельності визначається за формулою:

(1.21)

де П - валовий прибуток від реалізації;

Вв - виробничі витрати на реалізовану продукцію.

22. Для визначення ефективності використання виробничих фондів розраховують показник норми прибутку (Нп):

(1.22 )

де П - валовий прибуток від реалізації;

- середньорічна вартість відповідно основних виробничих фондів і оборотних фондів.

По рослинництву в цілому визначають такі показники рентабельності, як рівень рентабельності і приведену масу прибутку від цього комплексу галузей на гектар ріллі. За окремими культурами доцільно розрахувати три показники: рівень рентабельності, масу прибутку на гектар посіву і масу прибутку на реалізований центнер продукції. [1 ]

23. Масу прибутку на гектар посіву певної культури (Мк) необхідно визначити з обовязковим урахуванням її рівня товарності за формулою:

(1.23 )

де ПК - прибуток, одержаний від реалізації певної культури;

S - площа посіву культури;

- коефіцієнт товарності.

З переходом до ринкової економіки і зростанням конкуренції на зовнішньому і внутрішньому ринках дуже важливо для оцінки економічної ефективності виробництва визначити такий показник, як рентабельність продажу.

24. Показник рентабельності продажу розраховується за формулою:

тобто (1.24 )

де ТП - вартість товарної продукції за поточними цінами реалізації;

Вв - виробничі витрати на реалізовану продукцію.

В буквальному трактуванні цей показник показує, яка питома вага прибутку в загальній сумі грошової виручки від реалізації продукції. [3 ]

Економічна ефективність виробництва соняшника залежить від складного комплексу природноекономічних, технологічних, науково-технічних факторів. При вивченні даної проблеми слід рахувати наступні особливості галузі: соняшник вимогливий до умов обробітку. Агротехнічні вимоги не дозволяють вирощувати цю культуру у вузькоспеціалізованих господарствах. Рослини цієї культури дуже чуттєві до всіх видів гербіцидів. Слід враховувати також вимоги щодо олії в залежності від мети її використання. [17 ]

Незважаючи на велику кількість досліджень, питання підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва не втрачає актуальності, особливо впливу факторів, насамперед мікроекономічного рівня, на ефективність вирощування соняшнику, які ще недостатньо вивчені. Тому виникає необхідність поглибленого аналізу факторів, що зумовлюють кінцеві результати господарювання та обґрунтування напрямів підвищення ефективності виробництва соняшнику за сучасних умов. [11 ]

Галузь олійництва в Україні нині розвивається екстенсивним шляхом. Порівняно із 2000 роком в 2003 році площі соняшнику зросли в 2,3 рази і досягли 3,8 млн. га. середня урожайність по Україні за даний період знизилась майже на третину - до 11,2 ц/га. В окремих областях у 2003 році вона була катастрофічно низькою. Зокрема. сільськогосподарськими підприємствами Криму було зібрано лише по 6,8, хмельницької області - 8,0, Херсонської - 8,3 ц/га. Однією з причин зниження врожайності соняшнику в Україні, на думку ряду фахівців, є його поширення у регіонах, які не мають відповідних грунтово-кліматичних умов для його вирощування.

Незважаючи на такий шлях розвитку, виробництво і реалізація насіння соняшнику, поряд із зерном, є прибутковою галуззю сектору України.

Якщо в 2000 році в середньому по сільськогосподарських підприємствах Запорізької області виробництво насіння соняшнику було нерентабельним, то протягом чотирьох наступних років, за рахунок випереджаючого росту ціни порівняно з рівнем собівартості, виробництво соняшнику було прибутковим. Зокрема, в 2002 році сільськогосподарські товаровиробники області від реалізації насіння соняшнику одержали на 1 га посівів 317,0 грн. прибутку при рівні рентабельності 72,3%.

Рівень рентабельності виробництва насіння соняшнику має чітко виражену тенденцію до зростання, що свідчить про досить стабільний стан галузі та перспективи подальшого її розвитку.

РОЗДІЛ 2

АНАЛІЗ СТАНУ ВИРОБНИЦТВА СОНЯШНИКУ ТА ЙОГО ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ

2.1 Природно-економічні умови та спеціалізація господарства

Товариство “Тур” розташоване в східній частині Мелітопольського району Запорізької області.

Господарство розподілене на 1131 га земель. Земельний пай 4,48 га та 858 га майнових.

Виробниче направлення кооперативу зерно-мясо - молочне.

Відстань від господарства до районного центру міста Мелітополь - 3 км, до обласного центру міста Запоріжжя - 120 км, до найбільшої залізничної станції Мелітополь - 30 км. Господарство має вигідне місце розташування й хороші путі повідомлень.

Товариство “Тур” Мелітопольського району входить у другий агро кліматичний район Запорізької області. Кліматичні умови цієї зони характеризуються зниженою кількістю опадів, нерівномірним впадінням їх по періодам року, високим температурним режимом, низькою відносною вологістю повітря, особливо в критичні періоди росту, розвитку рослин. Суми температур більші ніж 10 0С складають 3250 0С на рік. Хід середньомісячних температур протягом року по багаторічним даним слідуючий:

Місяці

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

Градуси

-4,5

-3,7

2,1

8,7

16,2

20,1

23

22

16,6

10,1

3,3

-1,3

Середньорічна кількість опадів складає 112 мм, що дорівнює 4120 тони води на 1 га. Найбільша кількість опадів випадає в червні - липні, що співпадає з періодом максимального росту сільськогосподарських культур, найменша в кінці.

По багаторічним даним Мелітопольської мете реологічної станції кількість опадів слідуюча:

Місяці

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

Кількість, мм

27

25

31

27

35

63

57

34

30

27

28

29

Найбільш холодними місяцями є січень та лютий, найбільш теплими місяцями року є липень та серпень.

Абсолютний річний мінімум температури повітря припадає на січень (-32 0С), максимум - на червень (+38 0С).

Тривалість безморозного періоду становить 165 днів. Ґрунти товариства “Тур” багатий гумусом, в основному переважають південні чорноземи. Ґрунтове покриття сформувалося під впливом сухого теплого континентального клімату на зарівнюваному із западинами рельєфі при глибокому заляганні ґрунтових вод.

Землі товариства “Тур” мають потенціальну родючість. Основні прийоми в системі просапних сівозмін. Накопичення та правильне використання вологи, внесення добрив, покращення найбільш цінних культур і сортів.

Товариство “Тур” є господарством стабільної економіки. На протязі останніх років рівень рентабельності підвищився від 7,4% до 16,6%.

Господарство має мукомольне виробництво, пекарню, крупорушку, ковбасний цех. Швидкими темпами розвивається та використовується в окремій галузі торгівля. Товариство має декілька магазинів і кафе в селі Костянтинівка. Загальна сума грошового обігу складає по господарству 8310 т. грн. чистий прибуток від реалізації продукції через магазин складає 867,9 тис. грн.

Керівництво товариства “Тур”, завдяки закритому циклу, зберегло темпи виробництва основних галузей та з успіхом розвиває нові галузі виробництва.

Зараз в товаристві працює 55 чоловік, робітників та спеціалістів.

Серед матеріальних умов, необхідних для життя людей, земля має особливе значення. Земельні ресурси - національне багатство нашої країни, важлива умова життя і діяльності суспільства, матеріальна основа розвитку сільського господарства, база для розміщення і функціонування усіх галузей народного господарства. Тому найбільш повне і раціональне використання землі для виробництва продукції є найважливішим завданням сільського господарства.

Земля є головним засобом виробництва у сільському господарстві. Про склад і структуру земельних угідь товариства “Тур” дізнаємось з таблиці 2.1.1.

Таблиця 2.1.1.

Склад і структура земельних угідь

2000 р.

2001 р.

2002 р.

2003 р.

2004 р.

2004р. до 2000р. у %

Площа

га

%

Площа

га

%

Площа

га

%

Площа

га

%

Площа

га

%

Загальна земельна площа

5212

100

4865

100

4606

100

4476,3

100

4421

100

84,8

Всього с/г угідь

4944

95,0

4668

97,0

4297

93,29

4297

96,0

4213

94,9

85,2

із них: рілля

4735

91,0

4452

92,3

4207

91,3

4107

91,7

4113

90,7

86,85

сінокоси

7,5

0,2

8

0,2

8,5

0,18

7,5

0,16

15

0,33

200

пасовища

36,1

0,7

36

0,8

82

1,78

82

1,83

5

0,11

13,8

багаторічні

насадження

165

3,2

172

3,6

168

3,65

101

2,2

80

2,03

48,48

Площа лісу

143

2,8

141

3,0

140

3,04

138

3,08

143

3,36

100

Ставки і водоймища

0,6

0,02

1

0,02

1

0,02

1

0,02

0,6

0,01

100

Інші землі

124,1

2,4

54,86

1,1

-

-

39,86

0,89

65

1,65

Х

2000 рік

2004 рік

Рис. 2.1 Структура земельних угідь ТОВ “Тур”.

Аналізуючи дані таблиці 2.1.1. можна сказати, що ТОВ “Тур” добре забезпечене фондом. Майже вся земельна площа зайнята під сільськогосподарськими угіддями. В 2004 року їх площа становила 4213 га, тобто 94,97% від загальної земельної площі. Якщо розглянути саме сільськогосподарські угіддя, то треба відзначити, що площа ріллі за останні пять років зменшилась на 622,7 га, тобто на 3,15%, їх площа в 2004 році становила 4113 га. Навпаки, площа сінокосів збільшилась по зрівнянню з 2000 роком в 2004 році на 100%. Якщо в 2000 році площа сінокосів становила 7,5 га (0,2%), то в 2004 році їх площа дорівнювала 15 га (0,33%), що в 2 рази більше за 2000 рік. Значно знизилась площа пасовищ. Якщо зрівняти між собою 2000 рік і 2004 рік, можна сказати, що в 2004 році їх площа становила всього 5 га, що на 77,2% нижче за 2000 рік. Також трохи зменшилась площа багаторічних насаджень. А от площі лісу та ставків і водоймищ залишились незмінними.

Основним показником, що визначає спеціалізацію підприємства, є структура товарної продукції.

Структура товарної продукції відображає спеціалізацію підприємства, яка виражається за допомогою словесної формули. Структура товарної продукції визначається як процентне співвідношення вартості продукції окремих культур і галузей в загальній сумі вартості товарної продукції по господарству, яка приймається за 100%. Місце культур і галузей в господарстві визначається їх питомою вагою в структурі вартості товарної продукції. Приймається, що господарство спеціалізується на виробництві даної продукції, якщо вона в структурі товарної продукції займає 20 і більше відсотків.

Розглянемо склад і структуру товарної продукції в ТОВ “Тур” та визначимо спеціалізацію господарства.

Аналізуючи склад та структуру товарної продукції, можна зробити наступні висновки. Товарна продукція галузі рослинництва в 2004 році відносно 2000 року збільшилась на 815,1 тис. грн., тобто на 92,4%. В тому Таблиця 2.2
Склад та структура товарної продукції в ТОВ “Тур”

Види продукції

2000р.

2001р.

2002р.

2003р.

2004р.

2004р. до 2000р.%

тис. грн..

%

тис. грн..

%

тис. грн..

%

тис. грн..

%

тис. грн..

%

Зернові і зернобобові

630,8

21,2

992,8

28,8

696,4

25,31

529,6

19,3

1146,5

42,7

181,7

Соняшник

98,4

3,3

347,8

10,12

86,8

3,15

484,8

17,6

505,1

18,8

513,3

Картопля

93,5

3,2

30,1

0,87

16,9

0,61

-

-

-

-

-

Овочі відкритого грунту

26,5

0,9

17,4

0,5

34,6

1,26

2,4

0,08

-

-

-

Плоди

10,5

0,35

52,9

1,54

81,4

2,96

30,5

1,1

-

-

-

Баштанні

21,4

0,72

11,5

0,33

-

-

-

-

-

-

-

Інша продукція

7,1

0,03

11,0

0,44

57,1

2,11

72,4

2,62

45,7

1,8

643,6

Разом по рослинництву

882,2

29,7

1463,5

42,6

973,2

35,4

1119,7

40,7

1697,3

63,3

192,4

Молоко

325,0

10,9

494,8

14,4

536,7

19,5

474,4

17,3

133,3

4,97

ВРХ

103,3

3,47

270,3

7,86

322,4

11,7

384,9

14,01

283,1

10,5

274,1

Свині

4,2

0,14

20,0

0,58

47,3

1,72

32,9

1,19

11,7

0,44

278,6

Коні

2,3

0,07

0,6

0,02

-

< p align="left">-

-

-

-

-

-

Інша продукція

17,3

0,62

16,4

0,44

88,4

19,78

10,6

0,3

55,1

2,19

318,5

Разом по тваринництву

449,8

15,2

801,5

23,3

1451,1

52,7

902,8

32,8

483,2

18,1

104,4

Промислова продукція

1375,7

46,3

890,5

25,9

174,5

6,34

558,3

20,3

254,7

9,49

18,5

Реалізація іншої продукції, робіт послуг

256,7

8,8

280,8

8,2

152,34

5,56

165,9

6,2

246,3

9,11

95,9

Всього

2970,2

100

3436,3

100

2751,14

100

2746,7

100

2681,5

100

90,3

числі вартість зернових і зернобобових збільшилась на 515,7 тис. грн. тобто на 81,7%. Вартість соняшника збільшилась на 406,7 тис. грн., тобто на 413,3%. Із складу товарної продукції в 2004 році вибули картопля та овочі відкритого ґрунту, та плоди. Вартість іншої продукції рослинництва збільшилась на 38,6 тис. грн., тобто на 543,6%. Вартість продукції тваринництва збільшилась на 7,4%. В тому числі вартість продукції ВРХ збільшилась на 174,1%, свиней - на 178,6%. А от вартість молока, навпаки, зменшилась на 191,7 тис. грн., тобто на 58,99%. Вартість іншої продукції тваринництва збільшилась на 218,5%. Вартість промислової продукції зменшилась на 81,5%. Реалізація іншої продукції зменшилась на 288,7 тис. грн., тобто на 4,1%.

Рис. 2.2 - Склад та структура товарної продукції в ТОВ “Тур”

Далі за допомогою таблиці 2.3 дізнаємось та проаналізуємо виробничий напрямок та спеціалізацію ТОВ “Тур”.

Таблиця 2.3

Вихідні дані для визначення спеціалізації господарства

Вид товарної

продукції

Вартість тис.грн.

Р,

%

І

2і-1

Р(2і-1)

2000 р

2001 р

2002 р

2003 р

2004 р

В серед

ньому

Зернові

630,8

992,8

696,4

529,6

1146,5

799,22

21,69

2

3

65,07

Соняшник

98,4

347,8

484,8

86,8

505,1

304,58

8,99

6

11

98,89

Картопля

93,5

30,1

16,9

-

-

28,1

0,98

11

21

20,58

Овочі

26,5

17,4

34,6

2,4

-

80,9

2,84

7

13

36,92

Баштанні

21,4

11,5

-

-

-

6,58

0,23

13

25

5,75

Плоди

10,5

52,9

81,4

30,5

-

-

1,57

10

19

29,83

Інша продукція

рослинництва

7,1

11,0

57,1

72,4

45,7

38,66

1,81

9

17

30,77

Всього по рослинництву

888,2

1463,5

973,2

1119,7

1697,3

1228,38

35,85

Х

Х

287,81

Молоко

325,0

494,8

536,7

474,4

133,3

392,84

14,72

3

5

73,6

ВРХ

103,3

270,3

322,4

384,9

283,1

272,8

11,73

4

7

82,11

Свині

4,2

20,0

47,3

32,9

11,7

23,22

0,91

12

23

20,93

Коні

2,3

0,6

-

-

-

0,58

0,02

14

27

0,54

Інша продукція

тваринництва

17,3

16,4

88,4

10,6

55,1

37,56

2,64

8

15

39,6

Всього по тваринництву

449,8

801,5

1451,1

902,8

483,2

817,68

33,22

Х

Х

216,78

Промислова продукція, всього

1375,7

890,5

474,5

558,3

254,7

710,74

24,97

1

1

24,97

Реалізація іншої продукції, робіт та послуг

256,7

280,8

663,9

165,9

246,3

322,72

11,68

5

9

105,12

Всього

2970,2

3436,3

2751,14

2746,7

2681,5

2917,2

100

Х

Х

634,68

Аналізуючи структуру товарної продукції, можна зробити висновок, що ТОВ “Тур” спеціалізується по виробництву промислової продукції, зерна та молока. Це видно з того, що у складі та структурі товарної продукції питома вага цих видів продукції займають перше, друге та третє місця.

При визначенні економічної ефективності господарства важливо мати інформацію про розміри господарства.

Таблиця 2.4

Розміри господарства

Показники

2000р

2001р

2002р

2003р

2004р

2004р в % до 2000р.

Валова продукція, тис. грн.

1980

1688,8

1422,92

2403,43

2775,2

140,2

Виручка від реалізації, тис. грн.

2970,2

3436,3

3562,7

2746,7

2681,5

90,3

Площа с.г. угідь, га

4944,3

4668,14

4297,5

4297,5

4213

85,2

в т.ч. рілля, га

4735,7

4452,14

42,07

4107

4113

86,85

Кількість працівників, чол.

348

275

279

207

145

41,66

Вартість основних фондів, тис. грн.

12597,4

13088,0

13463,6

9131,5

5759

45,71

Валове виробництво, ц.:

Зерно

40919

37324

40080

27396

28572

69,8

Соняшник

4789,1

6679,2

5340

1981

5361

111,9

Мясо

2101

998

2242

856

239

11,4

Молоко

15691

11961

10932

8235

2197

14

Аналізуючи таблицю 2.1.3 можна зробити наступні висновки. Валова продукція господарства з роками постійно зростає. В 2004 році відносно 2000 року валова продукція збільшилась на 795,2 тис. грн., тобто на 40,2%. Виручка від реалізації продукції має тенденцію до зниження. В 2004 році у порівнянні з 2000 роком виручка зменшилась на 288,7 тис. грн., що на 9,7% нижче, ніж в 2000 році. Зменшилась кількість працівників. Якщо ще в 2000 році їх кількість становила 348 чоловік, то вже в 2004 році чисельність працюючих зменшилась на 58,34% і становила всього 145 чоловік. Вартість основних фондів зменшилась на 6838,4 тис. грн., тобто на 54,29%. Також значно знизилось валове виробництво продукції. Наприклад, валове виробництво зерна в 2000 року дорівнювало 40919 ц., а вже в 2004 році зерна було вироблено на 30,2% менше і його виробництво становило 28572 ц. Така ж ситуація простежується і з мясом та молоком. Валове виробництво соняшнику збільшилось на 11,9%.

На сільськогосподарських підприємствах надзвичайно важливе народногосподарське значення має ефективне використання основних фондів. Воно сприяє зростанню продуктивності суспільної праці, збільшенню обсягів виробництва сільськогосподарської продукції та зниженню її собівартості. До основних показників ефективності використання основних фондів належать фондовіддача і фондомісткість.

Фондовіддача - відношення вартості валової продукції до основних виробничих фондів.

Фондомісткість визначається як відношення середньорічної суми основних виробничих фондів до вартості валової продукції.

Економічна ефективність використання оборотних фондів характеризується швидкістю їх обороту за допомогою таких показників:

1. Коефіцієнт оборотності як відношення суми обороту до середньорічної вартості оборотних засобів.

2. Тривалість обороту як відношення кількості днів аналізованого періоду до коефіцієнта оборотності.

Важливе значення в підвищенні економічної ефективності виробництва сільськогосподарської продукції відіграють фондозабезпеченість та фондоозброєність праці.

Фондозабезпеченість - це обсяг основних фондів, який припадає на 100 га сільськогосподарських угідь.

Фондоозброєність праці - це обсяг основних фондів, який припадає на одного середньорічного працівника.

Показники забезпеченості фондами і ефективність їх використання в товаристві “Тур” розглянемо в таблиці 2.5.

Таблиця 2.5
Показники забезпеченості фондами і ефективність їх використання

Показники

2000р.

2001р

2002р.

2003р

2004р

2004р. у % до 2000р.

Середньорічна вартість основних виробничих фондів, тис. грн..

12597,4

13088

13463,6

9131,5

5759

45,71

Вартість валової продукції, тис. грн.

1980,0

1688,8

1422,92

2403,43

2775,2

140,2

Середньорічна чисельність робітників, чол.

348

275

279

20,7

145

41,66

Площа с/г угідь, га

4944,3

4944,3

4297,5

4297,5

4213

85,2

Фондоозброєність праці,

т. грн/чол..

36,2

47,6

48,2

44,1

39,7

109,67

Фондозабезпеченність, тис. грн../га

254,8

280,36

313,29

212,48

154,3

60,56

Фондовіддача, грн.

0,16

0,13

0,11

0,26

0,26

162,5

Фондомісткість, грн.

6,36

7,75

9,46

3,8

3,73

58,65

Норма прибутку, %

4,52

5,91

2,32

1,35

2,1

-

Середньорічна вартість оборотних засобів, тис. грн.

874,9

342,2

3040,3

3361,7

2025

231,45

Виручка від реалізації, тис. грн.

2970,2

3436,3

3562,7

2746,7

2681,5

90,3

Припадає оборотних засобів на 1 грн. основних фондів, грн.

0,08

0,07

0,26

0,37

0,35

437,5

Коефіцієнт оборотності оборотних фондів

2,05

3,39

1,004

0,82

1,16

56,58

Тривалість одного обороту, дні

178

107

364

445

314,6

176,74

Аналізуючи дані таблиці 2.5 можна зробити слідуючі висновки. Середньорічна вартість основних виробничих фондів за останні пять років значно зменшилась. У зрівнянні з 2000 роком в 2004 році їх вартість зменшилась на 6838,4 тис. грн., тобто на 54,29%. Фондоозброєність праці збільшилась на 3,5 тис. грн. / чол.. Фондозабезпеченість, навпаки, зменшилась. В 2004 році її показник становив 154,3 тис. грн. /га, що на 39,44% менше ніж в 2000 році. Показник фондовіддачі збільшився на 62,5%. А показник фондомісткості, навпаки, зменшився. Якщо в 2000 році показник фондомісткості дорівнював 6,36, то в 2004 році він становив 3,73. що на 41,35% менше за 2000 рік. Значно збільшилась середньорічна вартість оборотних засобів. Різниця дорівнює 1150,1 тис. грн, тобто на 131,45% вище ніж в 2000 році. Коефіцієнт оборотності оборотних фондів зменшився на 43,42%. Тривалість обороту збільшилась на 136 днів, тобто на 76,74%.

Ефективність сільськогосподарського виробництва значною мірою залежить від рівня забезпеченості його трудовими ресурсами, рівномірного і раціонального їх використання.

Трудові ресурси як соціально-економічна категорія являють собою сукупність здатних до праці людей, які є носіями фізичних і духовних здібностей до праці, що використовуються у процесі створення матеріальних цінностей.

Про стан забезпечення і використання трудових ресурсів в ТОВ “Тур” дізнаємось з таблиці 2.6.

Аналіз даної таблиці показав, що трудові ресурси товариства з роками постійно зменшуються. В 2004 році середньорічна чисельність працівників зменшилась стосовно 2000 року на 203 чоловіка, тобто на 58,34%, в тому числі в рослинництві - на 74 чол. (56,93%), в тваринництві - на 129 чол. (59,18%). Витрати праці на виробництво продукції зменшились на 143 тис. люд.-год., тобто на 30,43%. Коефіцієнт використання річного фонду робочого часу збільшився на 68,18%. Також значно збільшилась кількість відпрацьованих люд.-днів на одного середньорічного працівника.

Таблиця 2.6

Забезпеченість і використання трудових ресурсів.

Показники

2000

2001

2002

2003

2004

2004 в %

до 2000р.

Середньорічна чисельність працівників, чол.

348

275

279

207

145

41,66

в тому числі:

в рослинництві

130

122

124

96

56

43,07

в тваринництві

218

153

155

111

89

40,82

Вироблено валової продукції на одного середньорічного працівника , грн.

5689,65

6141,09

5100,07

11610,7

19139,3

336,4

Витрати праці, тис. люд.-год.

470

392

442

451

327

69,57

Коефіцієнт використання річного фонду робочого часу

0,66

0,7

0,79

1,06

1,11

168,18

Відпрацьовано люд.днів на одного середньорічного працівника

193

203

226

311

322

166,83

Навантаження на одного робітника рослинництва, сільськогосподарських угідь, га

38,03

38,26

34,65

44,76

66,6

175,12

Навантаження на одного робітника тваринництва, ум. голів скота

5,7

6,9

6,8

9,6

8,6

150,87

Трудомісткість 1грн. валової продукції, люд.-год

0,24

0,23

0,31

0,18

0,21

87,5

Трудомісткість 1ц. зерна, люд.-год

0,85

0,6

0,57

2,29

0,42

49,4

Трудомісткість 1ц. соняшнику, люд.-год.

3,55

1,5

6,56

5,43

0,55

15,5

Трудомісткість 1ц. молока, люд.-год.

2,1

12,79

9,69

22,1

15,04

716,1

Різниця 2004 року з 2000 роком становить 129 люд.-днів, тобто 66,83%. Що стосується трудомісткості 1 грн. валової продукції, то вона майже не змінилася. А от трудомісткість 1ц. зерна знизилась на 0,43 люд. - год., тобто на 50,6%. Також значно зменшилась трудомісткість 1ц. соняшнику. Тут різниця дорівнює 3,0 люд.-год, тобто 84,5%. А трудомісткість 1ц. молока збільшилась на 616,1% і становила в 2004 році 15,04 люд. - год.

Основною метою економічної стратегії розвитку агропромислового комплексу України є неухильне піднесення матеріального рівня життя населення. Досягнення цієї мети вимагає насамперед вирішення продовольчої проблеми на основі підвищення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва.

Економічна ефективність виробництва визначається відношенням одержаних результатів до витрат засобів виробництва і живої праці. При оцінці економічної ефективності сільськогосподарського виробництва необхідно правильно визначити систему взаємоповязаних показників, які повинні найбільш обєктивно відбивати її рівень.

Стан економічної ефективності сільськогосподарського виробництва в ТОВ “Тур” розглянемо в таблиці 2.7.

Таблиця 2.7

Економічна ефективність сільськогосподарського виробництва в ТОВ “Тур”

Показники

2000

2001

2002

2003

2004

2004 в %

до 2000р.

1

2

3

4

5

6

7

Вартість валової продукції, всього, тис. грн. в тому числі:

1980

1688,8

1422,92

2403,43

2775,2

140,2

- на 1га сільськогосподарських угідь, грн.

400,46

361,77

331,1

559,26

658,7

164,4

- на одного середньорічного працівника, грн.

5689,65

6141,09

5100,07

11610,7

19139,4

336,4

- на 100грн виробничих витрат, грн.

61,96

50,14

36,93

51,25

108,4

174,9

- на 100 грн основних виробничих фондів, грн.

15,72

12,9

10,57

26,3

48,2

306,6

Прибуток , всього, грн.

в тому числі:

609,7

976,0

383,4

-115

110,15

18,1

- на 1га сільськогосподарських угідь, грн.

123,31

209,07

89,21

37,99

26,14

0,21

- на одного середньорічного працівника, грн.

1752,01

3549,09

1374,19

788,9

759,6

0,43

Рівень рентабельності, %

25,83

39,67

12,06

6,32

4,92

-

Аналізуючи показники економічної ефективності сільськогосподарського виробництва в ТОВ “Тур” можна зробити наступні висновки. Вартість валової продукції в 2004 році у зрівнянні з 2000 роком збільшилась на 795,2 тис. грн., тобто на 40,2%. В розрахунку на 1 га сільськогосподарських угідь вартість валової продукції збільшилась на 258,24 грн. (64,4%); на одного середньорічного працівника збільшилась на 13449,75 грн. (236,4%); на 100 грн. виробничих витрат збільшилась на 46,44 грн., тобто на 74,9%; на 100 грн. основних виробничих фондів вартість валової продукції збільшилась на 32,48 грн., тобто на 206,6%. Прибуток господарства з роками знижувався, та в 2004 році товариство “Тур” отримало прибуток у розмірі 110,15 тис. грн.. що на 81,9% нижче, ніж в 2000р. Рівень рентабельності в 2004 році був низький і становив 4,92%.

2.2 Динаміка посівних площ, урожайності і валових зборів соняшнику.

Посівною називають площу ріллі або інших розораних угідь, яка зайнята посівами сільськогосподарських культур. Розміри посівних площ обчислюють по окремих культурах, а по кожній культурі - за господарським призначенням.

Розглянемо склад та структуру посівних площ в ТОВ “Тур”.

Таблиця 2.9

Склад та структура посівних площ в ТОВ “Тур”

Культури

2000

2001

2002

2003

2004

2004 до 2000%

га

%

га

%

га

%

га

%

га

%

Зернові і бобові

2008

50,6

1973

53,2

1859

48,75

1791

50,19

1357

49,1

67,6

Гірчиця

-

-

-

-

86

2,25

65

1,82

99

3,6

-

Соняшник

577

14,6

552

14,9

594

16,6

548

8,86

779

28,1

135

Картопля

12

0,3

9

0,2

6

0,15

-

-

-

-

-

Овочі відкритого грунту

18

0,5

14

0,4

18

0,47

8

0,22

-

-

-

Баштанні

39

1,0

52

1,4

188

4,9

129

3,6

190

6,9

487,2

Кормові коренеплоди

29

0,7

21

0,6

22

0,57

12

0,34

-

-

-

Багаторічні трави

177

4,5

177

4,8

188

4,9

125

3,5

129

4,7

72,9

Однорічні трави

144

3,6

135

3,6

286

7,5

265

7,42

149

5,4

103,4

Кукурудза на силос

960

24,2

775

20,9

822

21,5

582

16,3

64

2,2

6,7

Разом площа посіву

3964

100

3708

100

3813

100

3571

100

2767

100

69,8

Аналізуючи дану таблицю, можна зробити висновок, що загальна площа посіву сільськогосподарських культур за останні пять років трохи зменшилась, а саме на 1197 га, тобто на 30,2%. В тому числі посівна площа зернових і бобових зменшилась на 651 га (32,4%). Посівна площа соняшнику збільшилась на 202 га (35%). Значно збільшилась посівна площа баштанних культур. А саме на 151 га, тобто на 387,2%. Зменшилась і площа посіву багаторічних трав, а саме на 48 га (27,1%). Посівна площа однорічних трав збільшилась на 5 га (3,4%). Значно зменшилась посівна площа кукурудзи на силос. Різниця 2004 року з 2000 роком становить 896 га, тобто 93,3%.

Найважливішими результативними показниками сільськогосподарського виробництва в цілому є урожай і урожайність. Рівень урожайності відображує вплив економічних і природних умов, а також якість організаційно-господарської діяльності сільськогосподарських підприємств і господарств. Урожайність - це середній обсяг продукції з одиниці посівної площі. Для культур, що вирощують у відкритому ґрунті, урожайність визначають з розрахунку на 1 га.

У процесі аналізу даних про урожайність оцінюють рівень виконання планових завдань урожайності і валового збору, досліджують динаміку урожайності, а також визначають вплив природно-кліматичних і економічних факторів на її рівень для виявлення резервів підвищення урожайності і збільшення виробництва соняшника.

Спочатку розглянемо динаміку урожайності, валового збору та посівних площ соняшнику у ТОВ “Тур”.

Таблиця 2.10

Динаміка урожайності, валового збору та посівних площ соняшнику у ТОВ “Тур”

Роки

Урожайність ц/га

Площа га

Валовий збір ц

2000

8,3

577

4789,1

2001

12,1

552

6679,2

2002

8,99

594

5340,1

2003

7,7

548

4215

2004

6,88

779

5361

Аналізуючи динаміку урожайності, валового збору та посівних площ соняшнику, можна зробити наступні висновки. Урожайність соняшнику коливається по роках. За досліджуваний період найбільша урожайність соняшника спостерігалась в 2001 році (12,1 ц/га), найменша - в 2004 році (6,88 ц/га). Відносно 2000 року в 2004 році урожайність соняшника зменшилась на 1,42 ц/га. Що стосується валового збору соняшнику, то можна сзати, що за досліджуваний період найбільший валовий збір соняшника спостерігається в 2001 році (6679,2 ц.), а найменший в 2003 році

Таблиця 2.11

Динаміка валового збору та врожайності соняшника по окремих його сортах

Сорти

2000

2001

2002

2003

2004

Відношення 2004р. у % до 2000р.

Площа, га

Урожайність, ц/га

Валовий збір, ц.

Площа, га

Урожайність, ц/га

Валовий збір, ц.

Площа, га

Урожайність, ц/га

Валовий збір, ц.

Площа, га

Урожайність, ц/га

Валовий збір, ц.

Площа, га

Урожайність, ц/га

Валовий збір, ц.

Урожайність, ц/га

Валовий збір, ц.

Зустріч

289

9,5

2745,5

276

13,1

3615,6

169

10,28

1071,7

251

7,7

1931

389

5,97

2323,5

62,8

84,6

Лідер

288

7,1

2044,8

276

11,1

3063,6

169

7,69

909,22

297

7,7

2283,9

390

7,78

3037,5

109,6

148,5

Всього

577

8,3

4789,1

552

12,1

6679,2

594

8,99

5340,1

548

7,7

4215

779

6,88

5361

82,9

111,9

(4215 ц.). В 2004 році у порівнянні з 2000 роком валовий збір соняшника збільшився на 571,9 ц.

Далі розглянемо в таблиці 2.11 динаміку валового збору та врожайності соняшнику в ТОВ “Тур” по окремих його сортах.

Аналізуючи таблицю 2.11, можна зробити такі висновки. ТОВ “Тур” займається вирощуванням двох основних сортів соняшнику - “Зустріч” та “Лідер”. Що стосується урожайност і, можна сказати, що серед цих двох сортів найбільшу урожайність має сорт “Лідер”. В 2004 році урожайність сорту “Зустріч” становила 5,97 ц/га, а сорту “Лідер” - 7,78 ц/га. Та ж сама ситуація спостерігається і з валовим збором цих сортів якщо в 2004 році від сорту “Лідер” було зібрано 3037,5 ц. Соняшнику, то від сорту “зустріч” було зібрано на 714 ц. Менше, тобто 2323,5 ц. Соняшнику. З цього можна зробити висновок, що для товариства “Тур” більш вигіднішим є вирощування сорту “Лідер”.

Як відомо, валовий збір соняшника залежить від розмірів посівної площі і рівня урожайності соняшника. На основі цього проведемо аналіз впливу цих факторів на обсяг валового збору насіння соняшника в господарстві. (табл.. 2.12).

Таблиця 2.12

Розрахункові данні для аналізу залежності валового збору від факторів

Культура

Вихідні дані

Розрахункові дані

Зміна валового збору

Площа

Врожай-ність

Валовий збір, ц

всього

за рахунок

зміни площі

за рахунок

зміни урожайності

баз. рік

звіт.

баз

звіт

баз.

звіт.

усл.

Символи

По

П1

Уо

У1

ПоУо

П1У1

П1Уо

У1П1оПо

УоП1оПо

У1П1оП1

Соняшник

577

779

8,3

6,88

4789,1

5361

6465,7

571,9

1676,6

-1104,7

1. Індекс валового збору

УП = У1П1 - УоПо = 5361 - 4789,1 = 571,9 (ц.)

2. Індекс урожайності фіксованого складу.

УПуф = У1П1 - УоП1 = -1104,7 (ц.)

3. Індекс розміру та структури площ.

УПп+п* = УоП1 - УоПо = 1676,6 (ц.)

4. Балансова увязка

Іуп = Іуф * Іп+п* = 0,8291,35 = 1,11915 ;

УП = УПуф + УПп+п* = - 1104,7 + 1676,6 = 571,9

5. Індекс розміру площ

Іп = =

П = П1 - По = 779 - 577 = 202 (га)


6. Індекс врожайності змінного складу

Індекс урожайності змінного складу показує, що внаслідок зміни площі посіву соняшнику та зміни його врожайності валовий збір культури зменшився на 17%.

На основі наведених даних можна зробити наступні висновки. За рахунок зниження врожайності в звітному році валовий збір зменшився значно. За рахунок зміни площі валовий збір навпаки збільшився на 1676,6ц. За рахунок зміни урожайності обсяг валового збору зменшився на 1104,7 ц. За рахунок цих факторів разом валовий збір збільшився на 571,9 ц.

Рис. 2.3 Посівна площа соняшника.

Рис. 2.4 Валовий збір соняшника.

2.3 Аналіз витрат виробництва і собівартості соняшника

У сільському господарстві, як і в інших галузях народного господарства, виробництво продукції повязане з використанням виробничих ресурсів галузі - трудових, земельних, водних, матеріальних, в процесі якого вони частково або повністю споживаються і переносяться на новостворену продукцію. Сукупність спожитих і перенесених на продукцію виробничих ресурсів становить витрати виробництва.

Розглянемо склад виробничих витрат товариства “Тур” в таблиці 2.13

Таблиця 2.13

Склад виробничих витрат на виробництво соняшнику (тис. грн.)

Статті витрат

2002

2003

2004

2004до 2002 в %

Витрати на оплату праці з нарахуваннями

30,64

52,25

17,48

57,05

Насіння та посадковий матеріал

15,19

19,57

48,48

319,16

Паливо та мастильні матеріали

20,12

17,79

25,41

126,29

Добрива

13,12

10,52

40,79

310,89

Засоби захисту рослин

10,26

9,80

11,19

109,06

Роботи та послуги

27,95

28,75

25,41

90,91

Витрати на ремонт необоротних активів

10,21

12,97

16,87

165,23

Інші витрати на утримання основних засобів

24,24

28,63

25,43

104,91

Інші витрати

31,10

12,50

10,49

33,73

Загально-виробничі витрати

55,74

55,30

11,89

21,33

Всього витрат

220,6

248,1

233,1

105,66

Аналізуючи дану таблицю, можна зробити наступні висновки. Всі витрати товариства в 2004 році відносно 2002 року збільшились на 12,5 тис. грн., тобто на 5,66%. В тому числі витрати на насіння та посадковий матеріал збільшились на 33,29 тис. грн.. (219,16%). На паливо та мастильні матеріали витрати збільшились на 5,29 тис. грн.., тобто на 26,29%. На добрива виробничі витрати збільшились на 210,89%. На засоби захисту рослин витрати збільшились на 9,06%. Витрати на ремонт необоротних активів збільшились на 65,23%. Інші витрати на утримання основних засобів збільшились на 4,91%. Зменшились лише загально-виробничі витрати (78,67%), витрати на оплату праці (42,95%), роботи та послуги (9,09%), інші витрати (66,27%).

Перехід до нових умов господарювання на основі ринкових відносин загострює проблему підвищення економічної ефективності виробництва. Для підприємства важливо знати не тільки обсяг виробленої продукції, а й скільки витрачено матеріальних засобів і праці, яка собівартість цієї продукції, наскільки ефективна та чи інша галузь виробництва. Тому важливе значення серед економічних показників ефективності має собівартість виробництва продукції.

Собівартість продукції - важливий узагальнюючий економічний показник виробничо-фінансової діяльності підприємства. На практиці її обчислення необхідне для обєктивної оцінки господарської діяльності підприємств у цілому, окремих її підрозділів та видів продукції, для розрахунку чистого доходу, прибутку і рівня рентабельності, які залежать від собівартості.

Собівартість як економічна категорія обєднує всі витрати підприємства в грошовій формі, відшкодування яких необхідне для здійснення процесу простого відтворення. Вона показує, в що обходиться кожному виробнику виробництво і збут продукції.

На прикладі таблиці 2.14 розглянемо структуру собівартості 1ц. соняшнику у товаристві “Тур”.

Аналізуючи структуру собівартості 1ц. соняшнику в ТОВ “Тур” можна зробити висновок, що загальна собівартість 1ц. соняшника в 2004 році відносно 2002 року збільшилась на 2,17 грн. В тому числі витрати на оплату праці з нарахуваннями зменшились на 2,48 грн.

Таблиця 2.14

Структура собівартості 1ц соняшнику у ТОВ “Тур”

Статті витрат

2001

2002

2003

Відхилення 2003р до 2001р (+, -)

грн

%

грн

%

грн

%

Витрати на оплату праці з нарахуваннями

5,74

13,89

12,39

21,06

3,26

7,5

-2,48

Насіння та посадковий матеріал

2,85

6,89

4,64

7,89

9,04

20,8

+6,19

Паливо та мастильні матеріали

3,77

9,12

4,22

7,17

4,74

10,9

+0,97

Добрива

2,46

5,95

2,49

4,24

7,61

17,5

+5,15

Засоби захисту рослин

1,92

4,65

2,32

3,95

2,09

4,8

+0,17

Роботи та послуги

5,23

12,67

6,82

11,59

4,74

10,9

-0,49

Витрати на ремонт необоротних активів

1,91

4,63

3,08

5,23

3,15

7,24

+1,24

Інші витрати на утримання основних засобів

4,54

10,99

6,79

11,54

4,74

10,91

+0,2

Інші витрати

2,45

5,94

2,97

5,04

1,96

4,5

-0,49

Загально-виробничі витрати

10,44

25,27

31,12

22,29

2,22

5,1

-8,22

Всього витрат

41,31

100

58,86

100

43,48

100

+2,17

На насіння та посадковий матеріал витрати збільшились на 6,19 грн. Витрати на паливо та мастильні матеріали збільшились на 0,97 грн. Також збільшились на 0,97 грн. Також збільшились витрати на добрива (5,15 грн.) та засоби захисту рослин (0,17 грн.). Витрати на роботи та послуги зменшились на 0,84 грн. Витрати на ремонт необоротних активів збільшились на 1,24 грн. Інші витрати на утримання основних засобів збільшились на 0,20 грн. Інші витрати зменшились на 0,49 грн. Загально-виробничі витрати зменшились на 8,22 грн.

2.4 Економічна ефективність виробництва соняшнику

Економічна ефективність - це таке співвідношення між ресурсами і результатами виробництва, за якого отримують вартісні показники ефективності виробництва. Вимірювальну систему економічної ефективності сільськогосподарського виробництва доцільно будувати таким чином, щоб вона була здатна повністю розкривати дві взаємоповязані і взаємодіючі результативні сторони діяльності аграрних підприємств - раціональність використання ними землі через показники загального ефекту, приведені до одиниці площі сільськогосподарських угідь, і економічність виробництва, показники якої розкривали б, якою ціною одержано цей ефект.

Економічну ефективність виробництва насіння соняшнику розглянемо в таблиці 2.15.

Таблиця 2.15

Економічна ефективність виробництва соняшнику

Показники

2000

2001

2002

2003

2004

2004 % до 2000р

1

2

3

4

5

6

7

Площа посіву соняшнику, га

577

552

594

548

779

135

Валовий збір соняшнику ц/га

4789,1

6679,2

5340,1

4215

5361

111,9

Собівартість виробництва соняшнику, тис. грн.

80

121,2

220,6

248,1

233,1

291,4

Прямі затрати праці на виробництво соняшнику, тис. люд.год.

17

10

29

13

2

247

Продано соняшнику, ц

1545

6354

4994

3486

4772

308,8

Виручка від реалізації соняшнику, тис. грн

98,4

347,8

484,8

263,8

505,1

513,3

Собівартість реалізованого соняшнику, тис. грн.

25,8

115

205,4

205,2

207,4

803,8

Прибуток від реалізації соняшнику, тис. грн.

72,6

232,8

279,4

58,6

297,7

410,1

Урожайність соняшнику, ц/га

8,3

12,1

8,99

7,7

6,88

82,9

Виробництво соняшнику на 100га ріллі, ц.

101,1

141,0

130,02

47,08

130,3

128,8

Рівень товарності, %

32,3

95,1

93,5

82,7

89,1

-

Трудомісткість, люд.-год./ц.

3,35

1,5

5,43

6,56

0,56

16,72

Виробнича собівартість 1ц. соняшнику, грн.

16,69

18,21

41,31

58,86

43,48

260,6

Ціна реалізації 1ц., грн.

63,7

54,7

97,07

72,09

87,2

136,8

Прибуток на 1ц реалізованого соняшнику, грн.

47,0

36,6

55,95

16,86

62,4

132,7

Рівень рентабельності, %

90,8

192,1

136,03

30,52

143,5

-

Отримано на 1га посіву, грн.:

- виручки

170,5

630,1

816,6

256,8

648,4

380,3

- прибутку

125,8

421,7

470,37

60,06

382,2

303,8

Отримано на 1люд.-год. витрат праці, грн.:

- виручки

5,8

34,8

16,7

6,68

6,28

108,27

- прибутку

4,3

23,3

9,63

1,56

1,39

32,3

Окупність виробничих витрат:

- виручкою

1,2

2,9

2,19

0,76

1,06

88,3

- прибутком

0,9

1,9

1,26

0,18

0,24

26,6

Аналізуючи дану таблицю, можна зробити наступні висновки. За рахунок збільшення площі посіву соняшника в 2004 році на 202 га (35%) валовий збір соняшнику збільшився на 571,9 тис. грн. (11,9%). Собівартість виробництва соняшнику збільшилась на 153,1 тис. грн.. (191,4%). Прямі затрати праці на виробництво соняшника збільшились на 25 тис. люд.-год. (147%). Кількість проданого насіння соняшника збільшилась на 3227 ц., тобто на 208,8%. Виручка від реалізації соняшника збільшилась на 413,3%. Собівартість реалізованого соняшника збільшилась на 181,6 тис. грн.. (703,8%). Прибуток від реалізації соняшника збільшився на 225,1 тис. грн.. (310,1%). Виробництво соняшника на 100га ріллі збільшилась на 28,8%. Трудомісткість збільшилась на 197,3%. Виробнича собівартість 1ц. соняшнику збільшилась на 160,6%. Собівартість 1ц. реалізованого соняшника збільшилась на 26,61 грн., тобто на 158,4%. Ціна реалізації 1ц. соняшника збільшилась на 23,5 грн. (36,8%). Прибуток на 1ц. реалізованого соняшника збільшився на 15,4 грн., тобто на 32,7%. Кількість отриманої виручки на 1га посіву збільшилась на 280,3%. Кількість прибутку на 1 га посіву збільшилась на 203,8%. Кількість отриманої виручки на 1 люд.-год витрат праці збільшилась на 8,27%, а прибутку - зменшилась на 67,7%. Окупність виробничих витрат виручкою зменшилась на 11,7%, а прибутком - на 73,4%.

Роблячи узагальнюючий висновок по 2 розділу можна сказати, що ТОВ “Тур” має усі можливості для кращого забезпечення потреб населення в рослинній олії, а тваринництва - у білкових кормах. Для цього слід збільшувати виробництво насіння соняшника за одночасного зниження їх витрат, що можливо завдяки: зростанню урожайності культури замість розширення посівних площ; скороченню втрат насіння соняшника на стадіях збирання, заготівлі та переробки; широкому застосуванню індустріальної технології виробництва соняшнику, що дасть змогу збільшити урожайність на 3-4 ц. на 1 га (при цьому прямі затрати праці знижуються на 30-50%, виробнича собівартість - на 10-15%. А рентабельність виробництва на 25-30 пунктів вище, ніж за традиційної технології); застосуванню прогресивних форм господарювання; організації та оплати праці; раціональному використанню матеріальних засобів.

РОЗДІЛ 3

ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИРОБНИЦТВА СОНЯШНИКУ

3.1 Впровадження технології з мінімального обробітку ґрунту.

На заході фермери вже досить давно використовують технології, завдяки яким можна зекономити пальне, скоротити час і загалом затрати на підготовку ґрунту до сівби. Хотілося б більш детально ознайомитися з цими технологіями.

Гордістю України завжди були народючіші у світі чорноземи. Упродовж мільйонів років природа створювала систему відтворення родючого шару ґрунту, використання якого людиною стало найпершою умовою її життя та розвитку. Зміни пір року, періодів вегетації та відмирання рослин створювали постійний покрив із рослин та рослинних решток. Забезпечуючи надійний захист поверхні ґрунту від висушую чого проміння, вітру та водної ерозії. А самі рослинні рештки під дією мікроорганізмів поступово розкладалися, з року в рік додаючи в грунт органічні речовини, які є основою родючості. Відмираючи коріння та газообмін від діяльності бактерій підтримували природну корисність ґрунту, сприяючи аерації та насиченню вологою, забезпечуючи умови для нових циклів життя рослин.

Зростання конкуренції на ринку сільськогосподарських товарів. Передусім зерна та соняшнику, зростання капіталомісткості сільськогосподарського виробництва. схильність цін до значних коливань, дедалі активніша увага до екологічних аспектів сільгоспвиробництва змусили фермерів переглянути традиційні методи господарювання та системи землеробства.

Усе привабливішою альтернативою традиційному орному землеробству стає рослинництво з мінімальним та нульовим, без оранки, обробітком ґрунту, тобто повернення до методів, створених і перевірених самою природною. Розвиток техніки і технології за останні роки дає можливість дедалі ефективніше поєднувати сили природи з творчістю людини у вигляді сівозмін, зрошення, генетичного поліпшення рослин та ін.

Ґрунтозахисна технологія - це така технологія, коли:

- на поверхні ґрунту після збирання залишаються рослинні рештки культурних рослин (не менш як 30%) без наступного загортання;

- посів здійснюється в необроблений грунт, вкритий рослинними рештками культурних рослин - попередників;

- обробіток ґрунту проводиться тільки в зоні загортання насіння висівним апаратом (у рядку).

Ґрунтозахисна технологія відкриває шлях до повноцінного використання таких переваг:

- скорочення затрат на придбання та експлуатацію техніки, зменшення зносу машин;

- зменшення витрати палива;

- зменшення ущільнення ґрунту під впливом техніки;

- зменшення водної та вітрової ерозій;

- підвищення родючості ґрунту за рахунок збільшення вмісту гумусу, мікроелементів, вуглецю, азоту;

- стабільні врожаї;

- економія робочого часу;

- поліпшення інфільтрації води у грунт, краще насичення ґрунту вологою;

- зростання біологічної активності у ґрунті і на полях;

- поліпшення стану довкілля за рахунок зменшення викладів поливних газів, виносів гербіцидів та добрив з полів.

Посів без обробітку ґрунту (нульовий обробіток, прямий посів, без орний посів) - це класична ґрунтозахисна технологія, за якої грунт залишається незайманим від збирання попередника до посіву нової культури. Почасти цілковитий спокій ґрунту може бути порушений лише інжекторним внесенням добрив у рідкій формі.

Мінімальний обробіток - це технологія, яка передбачає один (дисконтування після збирання) або два (рихлення чизельним плугом восени плюс дискова борона або культиватор навесні) обробітки ґрунту. Сюди ж належить так зване “мульчування”, коли рослинні рештки подрібнюються і частково загортаються у грунт комплексним (інтегрованими ) агрегатами (прикладом, культиватором зі стрілчастими лапами у зчепленні з дисковою бороною).

Гребенева технологія сприяє тому, що грунт залишається незайманим, як і нульового обробітку, але посів проводиться у гребені, сформовані спеціальним обладнанням восени, або в період вегетації при міжрядній культивації чи лемешами при внесенні добрив.

Гребеневий обробіток добре підходить для полів, що утворюють схил, особливо за наявності слабко дренованого ґрунту. Дещо підняті гребені борозен краще прогріваються ранньою весною. Це тепло просушує грунт у борозні, що сприяє посівові. Система гребеневого обробітку ґрунту - це чудова методика для ґрунтів, які містять надто багато вологи на момент обробітку ранньою весною, особливо у західній частині України. [18]

Усі варіанти ґрунтозахисних технологій при їх впровадженні вимагають ретельної підготовки та цілого комплексу організаційних заходів.

Якщо уважно проаналізувати основні причини. Що утримують господарства та фермерів від переходу до ґрунтозахисних технологій, то їх можна віднести до трьох груп:

- технологічні;

- фінансово-економічні;

- психологічні.

Однак найчастіше ці причини переплітаються. Те, що в одних грунтово-кліматичних умовах виглядає недоліком технологій, в інших зонах виявляється перевагою. Або ж окремо взяті операції чи технологічні підходи мають як позитивний, так і негативний вплив.

Першим нашим кроком до нових технологій має бути всебічний аналіз агротехнічної ситуації у господарстві та ретельний розрахунок.

Необхідно ще раз розглянути основні дані щодо діяльності господарства на землі, а в разі їх відсутності чи недостатності, провести відповідні аналізи та заміри.

Необхідно:

- скласти точні характеристики ґрунтів, дані щодо рівня рН, вмісту гумусу та поживних речовин. Отримавши ці дані, можна точніше провести вапнування, внесення фосфору, калію, створити необхідний агрофон для майбутнього посіву;

- визначити ступінь ущільнення на різних ділянках поля. Найшвидше, у різних місцях буде різне ущільнення (яскраво виражені автомобільні колії, зони розворотів, розвантаження, заправки та ін. ). Зони дуже сильного ущільнення рекомендується обробляти дисковою бороною або навіть переорювати;

- заміряти перепади рівнів на полях, визначити ділянки, найуразливіші для ерозії. Саме тут ґрунтозахисна технологія виявиться дуже доречною. Треба також продумати, а також спланувати напрямки посіву, щоб рядки лягали перпендикулярно до напрямку схилу. Таким чином, рядки утворюють немовби мікродамби на шляху потоків води, що збігають з вершини пагорба;

- провести інвентаризацію наявних тракторів та агрегатів. Ідеться не про простий облік, а, радше, про точний добір потужності та між колісних відстаней тракторів до сівалок та обприскувачів. Найшвидше, сівалок для прямого висіву в господарстві немає, але перш ніж розпочати її пошуки, потрібно точно знати, яким трактором буде вестися робота (механізм зчеплення, потужність, продуктивність за зміну не за день);

- проаналізувати сівозміну. Після низки попередників (що не залишають великої кількості рослинних решток) на деяких культурах дещо простіше переходити до ґрунтозахисних технологій;

- проаналізувати стан тваринницьких ферм та інтенсивність розвитку тваринництва. У даному разі важливо розрахувати очікуваний урожай кормових культур, прямий посів яких планується, а також передбачити площі для вивезення органіки з ферм. Органіку слід вивозити лише туди, де вона загортатиметься у грунт. Тобто на поля з мінімальним обробітком;

- одержати дані про щорічні опади, дати заморозків, середні денні температури повітря та ґрунту під час посівного сезону. Відмовившись частково від оранки та наступного обробітку ґрунту, можна не лише зекономити час і кошти, а й провести прямий посів як навесні, так і восени на значно більших площах в ідеальні агротехнічні терміни і в оптимальних умовах. А для цього треба якнайточніше передбачити строки початку і завершення робіт, звязати їх з продуктивністю агрегатів і спланувати площі під посів;

- розробити стратегію боротьби з буряном та шкідниками. Якщо буряни завдають багато клопоту за нинішньої системи, то на початкових етапах впровадження ґрунтозахисних технологій вони також потребуватимуть підвищеної уваги. За ґрунтозахисних технологій основний акцент робиться на після сходові (контактні) гербіциди навесні і на універсальний тотальний гербіцид Раундал восени або навесні, ґрунтовий гербіцид вибіркової дії Харнес, а також частково на контактні страхові гербіциди. Контактні гербіциди є максимально ефективними, лише якщо здійснювати винятково ретельний контроль за строками їхнього застосування та розвитком бурянів і культурних рослин. Отже. дібрати гербіциди треба на основі знань про переважаючі буряни, їхню поведінку в різних погодних умовах різних років тощо. Однаковою мірою такі заходи слід здійснити щодо шкідників та хвороб;

- уважно розрахувати економічний ефект. Затрати на сівалку - то лише один з елементів прибуткової економіки без орного землеробства. Окрім того, зовсім не обовязково її купувати одразу. Можна на короткий термін орендувати її для проведення дослідних посівів, можна оформити кредит на кілька років. Важливо, щоб перша спроба не обмежилася кількома гектарами, а дала відчутний, і, головне, - переконливий, ефект для економіки господарства, що можливо тільки на достатньо великих площах і за дуже ретельної своєчасної підготовки;

- мати а увазі, що найкращий час для розробки планів впровадження ґрунтозахисних технологій - серпень - початок вересня, напередодні збирання соняшнику. Правильне планування та організація збирання - ключ до успішного переходу до прямого посіву.

Узагалі можна вважати, що основою ґрунтозахисної технології є загострене почуття дбайливого ставлення до землі. Передусім воно мусить виявитися в тому, що з кожним днем земля становитиме родючішою, дедалі більше повертаючись до життя за законами природи. [19 ]

Вплив ґрунтозахисних технологій на грунт залежить від клімату, сівозміни, стану ґрунту до переходу до мінімального чи нульового обробітку. Однак багаторічні дослідження у різних країнах дали можливість визначити основні сталі тенденції:

- збільшується вміст гумусу, особливо у верхньому шарі ґрунту;

- відбувається фіксація мікроелементів, азоту. При накопиченні органічних речовин у верхньому шарі ґрунту збільшується і вміст азоту. Підвищена вологість у поєднанні з уповільненим окисленням сприяють накопиченню азоту та його фіксації;

- зменшуються втрати вуглецю (до 5 разів). Саме на вуглець припадає половина вмісту органічних речовин у ґрунті. Чим менше обробляється грунт. Тим більше вуглецю вловлюється, накопичується і сприяє підвищенню родючості ґрунту. Слід визначити, що пришвидшеному виділенню вуглекислого газу із зораних полів вчені - екологи відводять значне місце поміж основних причин глобального потепління;

- збільшується загальний вміст фосфору. Особливо доступного для рослин;

- зменшується рН;

- збільшується біологічна активність у ґрунті. Кількість дощових червяків зростає у 5-6 разів. А їхня активність поліпшує структуру ґрунту, його пористість, аерацію, здатність пожинати й накопичувати вологу, створює простір для проникнення та розвитку коріння, мобілізуючи додаткові протиерозійні ресурси;

- грунт за багаторічного прямого посіву стає щільнішим, стабільнішим, з кращою інфільтрацією та насиченістю вологою. З підвищенням питомої щільності уповільнюються проникнення повітря в грунт, розвиток окислювальних процесів. А це стимулює мікробіологічну активність і створює підвищений потенціал для фіксації азоту. Щільність ґрунту у цьому разі підвищується природним шляхом, під впливом природних чинників і за певний час сягає оптимальної величини, властивої ґрунтом, природні процеси у яких не переривало втручання людини;

- поліпшується структура ґрунту, поступово відновлюються його природні властивості та характеристики, однорідність, особливо у граничній зоні між поверхневим та підгрунтовим підорним шаром;

- поліпшується прохідність полів для техніки, підвищується її опірність механічним навантаженням.

Не слід думати, що всі ці позитивні процеси розпочнуться одразу ж після здійснення першої спроби з прямим посівом. Екологічний ґрунтовій системі знадобиться не один рік для адаптації до зміни системи землеробства. та й то за умови наполегливої роботи. Особливої уваги потребує при цьому боротьба з ущільненням ґрунту. [20 ]

Ущільнення ґрунту важкою технікою і транспортом є однією з основних проблем сучасного сільського господарства.

Ущільнення ґрунту вимірюється двома шляхами:

- як збільшення насипної щільності ґрунту (ступеня спресованості окремих часточок ґрунту одна з одною);

- як збільшення міцності ґрунту (опірності обробітку).

Можна порекомендувати узяти проби ґрунтів і в лабораторії перевірити їхні фізичні показники. Непогано було б і перевірити проникність ґрунтів у полі приладами, що реєструють механічні навантаження при проникненні штиря з конічним наконечником на певну глибину. Після цього можна точно знати вхідні показники, які будуть основною для порівняння.

Корисне чи шкідливе збільшення ущільнення ґрунту залежить від ступеня ущільнення. З одного боку, посівна техніка проектується таким чином, аби після посіву грунт поруч із насінням був достатньо щільним, забезпечував добрий контакт із насінням, а отже, й добру схожість. А коріння, що розвивається, мало б стабільний доступ до вологи та поживних речовин ґрунту. З іншого боку, надмірно пухкий грунт з великими грудками містить надто багато повітря і не забезпечує належного контакту коріння з ґрунтом. Надмірне ущільнення стримує розвиток кореневої системи, що ускладнює рослинам доступ до вологи та поживних речовин. Контроль та регулювання ущільнення ґрунту є дуже важливою складовою частиною успішного землеробства.

Якщо скласти масу всіх машин і агрегатів, застосовуваних в орному землеробстві, то ця величина може сягнути 25-30 тонн. За ґрунтозахисних технологій ця величина буде 2,5-4 рази меншою. За орної технології після неодноразових проходів по полю виявляється, що залежно від ширини коліс сумарна площа колії (площа контакту коліс із ґрунтом) досягає 130% площі поля, тобто колія вкриває все поле, а по одній третині його колеса пройшлися двічі. Загальний кілометраж тракторів на 1 га за звичайної технології досягає 13 км, а за прямого посіву - усього лише 4 км. А що, коли трактор і комбайн рухатимуться тією самою колією, у яку посівне проводиться. Це є не лише можливим, а й вищою мірою доцільним у вигляді системи “контроль руху”. Вона включає:

- попереднє планування з наступним прокладенням маршрутів руху по полю важкої техніки (комбайни, трактори) та автомобілів під час збирання. Особливу увагу необхідно звернути на місця розвантаження комбайна. Це слід робити тільки на краю поля. В ідеалі автомобіль не повинен заїздити на оброблювану ділянку поля;

- прокладення та маркірування багаторічних маршрутів (колії) руху тракторів під час виконання польових робіт, з тим, щоб при кожному проході колеса рухалися між рядками, не зачіпаючи оброблюваних ділянок поля.

Справжньої досконалості буде досягнуто, коли колеса агрегатів (сівалок, обприскувачів, причепів, розкидачів добрив) рухатимуться точно за колесами трактора чи комбайна. Зрозуміло, що це вимагатиме переробок у наявній техніці або більшої уваги під чи придбання нової, але ефект від цього очевидний. Усувається також небезпека підвищеного ущільнення під час руху по ґрунту підвищеної вологості, оскільки рух виконується лише по міжряддю.

Використання Раундапу перед жнивами зменшує кількість проходів по полю важкої техніки і дає змогу збирати врожай прямим комбайнуванням.

Якщо дозволяють кошти або є можливість кредиту на прийнятих умовах, рекомендуємо придбати агрегат для внесення в рядки мінеральних добрив на поля з технологією прямого посіву. З його допомогою можна внести добрива восени (фосфор і калій), а також провести підживлення влітку. [21]

Одна з головних переваг ґрунтозахисної технології - економія часу, оскільки не треба проводити оранку та перепосівний обробіток ґрунту. Це надто важливо під час посіву. Будь-яка затримка з виконанням окремих операцій (погода, поломки техніки, перебої з пальним) у кінцевому підсумку має чітке грошове вираження - вартість втраченого чи недоотриманого врожаю. Що є рівнозначним збільшенню виробничих затрат. За прямого посіву можна дістати можливість завершити сівбу в оптимальні строки і на більшій площі.

Вибираючи техніку (потужність, продуктивність, оснащеність змінними агрегатами та робочими вузлами), слід виходити з розмірів площ, запланованих до без орного обробітку, характеру ґрунтів, вирощуваних культур, сівозмін, попередників, технології проведення окремих операцій.

Ґрунтозахисні технології обмежують можливості внесення мінеральних і органічних добрив. За класичного нульового обробітку це робиться лише під час посіву за допомогою відповідного обладнання сівалки. Проте, враховуючи, що в останні роки застосування всіх видів добрив в Україні значно скоротилося (через зменшення поголівя худоби і птиці, фінансові труднощі господарств тощо) і навіть найродючіші грунти дуже виснажені, різкий перехід до без орного обробітку потребує особливо серйозної уваги до поповнення запасів поживних речовин ґрунту. Без цього заходу без орний обробіток успіху не матиме.

Внесення добрив при посіві є обовязковим. Демонтовані з сівалок бункери для добрив можна знайти у будь-якій тракторній бригаді. І річ не лише у фінансових труднощах з придбанням добрив. Багато агрегатів вважають внесення добрив при посіві малоефективним заходом, оскільки на час формування розвиненої кореневої системи для рослин буде недоступною значна частина поживних речовин, адже їх вимивають дощі або вони перемістяться у більш глибокі шари ґрунту.

Проте за ґрунтозахисних технологій мають місце зовсім інші процеси. Оскільки грунт менше схильний о ерозії, набуває більш стабільної структури і краще утримує вологу, то й добрива краще фіксуються у його найвищому шарі. Тому рослини використовують поживні речовини набагато ефективніше, демонструючи значно більшу віддачу.

За ґрунтозахисної технології концентрація коренів у верхньому шарі набагато більша, ніж за технології звичайної.

Проте, як вже зазначалося вище, одного внесення під час посіву може виявитися недостатньо для створення потрібного агрофону. Згодом, за 3-4 роки, накопичення органічних речовин збільшить родючість ґрунту, і одного внесення може вистачити.

За мінімального обробітку є можливість загортання в грунт також гною. Але тепер не потрібно використовувати важкий трактор і повністю завантажений розкидач через небезпеку ущільнення ґрунту. Краще обійтися легкою технікою, застосувавши її поблизу ферм для зменшення транспортних затрат, або заздалегідь вивезти гній важкою технікою у сховища до віддалених полів, не зачіпаючи оброблюваних ділянок поля.

З кожним роком на ринку зявляються все нові й нові машини для внесення добрив у найрізноманітнішій формі. Які добрива, коли і як вносити - ці питання вимагають творчого ставлення. Треба виходити з місцевих цінових умов, доступності ресурсів, можливостей їх доставки в господарство, технічної оснащеності.

Важливо знайти найвдаліше поєднання дешевизни, ефективності, оптимальності кількостей і термінів внесення. [22]

3.2 Впровадження нових сортів при виробництві соняшнику

Останнім часом за умови розширення посівних площ соняшнику його урожайність різко зменшилась. Низький рівень урожайності зумовлений екстенсивним типом господарювання. Замість більш ефективного використання землі, збагачення її добривами, поліпшення агротехніки господарства йдуть на дальше розширення площі посіву. Такий споживацький підхід не враховує негативних наслідків використання родючості ґрунту і надалі зумовлює зниження врожайності. В господарствах з високим рівнем агротехніки та агрохімії при використанні для посіву якісного насіння сортів і гібридів соняшника з різним вегетаційним періодом загалом було отримано врожайність, вищу за середню. Високої врожайності було досягнуто на ділянках з демонстраційним посівами гібридів провідних селекційних центрів світу. Причини: використання високоякісного посівного матеріалу; дотримання оптимальних строків посіву; високий рівень агротехніки; своєчасне повноцінне підживлення; використання новітніх засобів захисту рослин. [23]

Зрозуміло, що повністю дотриматись технології вирощування на великих площах товарних посівів соняшнику набагато складніше, ніж на демонстраційних ділянках, але результати щодо врожайності того варті.

Будь-який гібрид соняшнику, перш ніж бути внесеним до Державного реєстру сортів рослин, проходить конкурс сортовипробування, вході якого визначається його продуктивна здатність, господарські ознаки і стійкість проти несприятливих погодних умов. Але культура землеробства в мережі державного сортовипробування досить велика порівняно з середнім рівнем більшості аграріїв. Тому, щоб визначити з потенціалом врожайності нових гібридів, слід проводити безпосередньо у товаровиробника.

Ступінь реалізації генетичного потенціалу гібридів соняшнику визначається багатьма чинниками. Але найважливішими є погодні умови (співвідношення тепла і вологи ) та культура землеробства.

Потенційну продуктивність, стійкість до патогенних збудників та несприятливих погодних умов гібридів соняшнику наведено в таблиці 3.1 [24]

Товариству “Тур” проношується замінити вже існуючі сорти соняшнику (Зустріч, Лідер) на більш ефективні гібриди, а саме на такі як Титанік, Гена, Балкан, Хортиця. Ці сорти мають більшу урожайність (22,2-30,4 ц/га), а отже при їх впровадженні в проектному році можна отримати більший валовий збір соняшнику.

Таблиця 3.1

Генетично - господарська характеристика гібридів соняшника

Назва гібриду

Генетичний потенціал урожайності, ц/га

Вегетаційний період, днів

Стійкість до ураження г рибковими хворобами

Стійкість до посухи

Стійкість до рас вовчка

Титанік

50

105-107

Висока

Висока

АВСДЕ

Гена

50

107-110

Висока

Висока

АВСД

Балкан

55

115-118

Дуже висока

Дуже висока

АВСД

Хортиця

55

118-122

Висока

Дуже висока

АВСД

Всі ці гібриди мають високу та дуже високу стійкість ураження грибковими хворобами та до посухи. Однією з головних переваг впровадження саме цих сортів є те, що вони мають різні вегетаційні періоди, що в свою чергу при зборі врожаю не викличе у виконавців технологічного процесу зайвих труднощів. Запропоновані сорти мають ранньостиглий (Титанік), середньостиглий (Гена) та низько стиглий (Балкан, Хортиця) періоди вегетації.

В умовах реального стану культури землеробства, який склався в господарстві, неможливо реально отримувати високі врожаї. Середня врожайність соняшнику в ТОВ “Тур” в останні 5 років перебуває в інтервалі від 5,86 до 12,1 ц/га. Але така врожайність зумовлена не тільки станом культури землеробства, а й високою якістю використаного сільгоспвиробниками насіннєвого матеріалу.

Розрахуємо потребу насіння соняшнику в товаристві “Тур” (табл..3.2).

Таблиця 3.2

Розрахунок потреби насіння соняшнику в ТОВ “Тур”

Сорти соняшника

Площа, га

Норма висіву, кг/га

Потреба на всю площу, кг

Вартість насіння, грн./кг

Витрати, всього, грн.

Титанік

150

7

1050

25

26250

Гена

240

7

1680

22

36960

Балкан

245

7

1715

21

36015

Хортиця

144

7

1008

27

27216

Всього

779

-

5453

-

126441

При визначенні потреби господарства в насінні соняшнику на 779 га площі з нормою висіву в грунт по 7 кг/га товариству знадобиться 5453 кг насіння культури. Таким чином, господарству з вартістю насіння, яка коливається від 21 до 27 грн./кг, на закупівлю всього посадкового насіння знадобиться 126441 грн.

Далі в проекті на 2005 рік розрахуємо, який валовий збір соняшника можна отримати за рахунок впровадження нових сортів культури. (табл. 3.3)

Таблиця 3.3

Сорти

Площа, га

Урожайність, ц/га

Валовий збір, ц.

Титанік

150

18,8

2820

Гена

240

12,2

2928

Балкан

245

12,5

3062,5

Хортиця

144

20,4

2937,6

Всього

779

15,1

11762,9

У виробництві соняшника в ТОВ “Тур” при впровадженні нових високоврожайних сортів культури в плановому році можна збільшити валовий збір соняшнику. Наприклад, при вирощуванні сорту “Титанік” з урожайністю 28,8 ц/га валовий збір соняшнику становитиме 4320 ц. А при впровадженні всіх нових сортів соняшника з середньою урожайністю 25,1 ц/га валовий збір культури становитиме 19583,1 ц.

Для того, щоб точно відповісти на питання. Чи доцільно вирощувати впроваджені сорти соняшнику, необхідно також визначити затрати на їх виробництво. Для цього розглянемо слідуючу таблицю.

Таблиця 3.4

Витрати на виробництво соняшнику, грн.

Статті витрат

2004р.

Проект

на 1 га

на 1 ц

на 1 га

на 1 ц

Витрати на оплату праці з нарахуваннями

22,43

3,26

22,43

1,48

Насіння та посадковий матеріал

62,19

9,04

165,1

10,93

Паливо та мастильні матеріали

32,61

4,74

32,61

2,13

Добрива

52,34

7,61

52,34

3,46

Засоби захисту рослин

14,38

2,09

14,38

0,95

Роботи та послуги

32,61

4,74

32,61

2,13

Витрати на ремонт необоротних активів

21,67

3,15

21,67

1,43

Інші витрати на утримання основних засобів

32,61

4,74

32,61

2,16

Інші витрати

13,48

1,96

13,48

0,89

Загально-виробничі витрати

15,27

2,22

15,27

1,01

Всього витрат

299,14

43,48

402,95

26,68

Аналізуючи затрати на виробництво соняшника в проектному році можна зробити наступні висновки. При впровадженні нового насіння та посадкового матеріалу в проектному році витрати на виробництво 1 га посівної площі соняшника відносно 2004 року збільшились на 70,9 грн. Але, не зважаючи на це, витрати на виробництво 1ц. соняшника, навпаки, зменшаться на 36,36 грн. і становитимуть 22,51 грн.

Економічну ефективність виробництва насіння соняшнику розглянемо в таблиці 3.5.

Таблиця 3.5

Резерви збільшення виробництва соняшнику за рахунок використання нових сортів

Показники

2004 рік

Проект

Відхилення

“+”, “-”

Площа посіву соняшнику, га

779

779

-

Урожайність соняшнику, ц/га

6,88

15,1

+8,22

Валовий збір соняшнику, ц.

5361

11762,9

+6401,9

Собівартість виробництва соняшнику, тис. грн.

233,1

313,83

+80,73

Продано насіння соняшнику, ц.

4772

10480,74

+5708,74

Виручка від реалізації соняшнику, тис. грн.

505,1

913,92

+408,82

Ціна реалізації, грн./ц

Собівартість реалізованого соняшника, тис. грн.

207,4

279,63

+72,23

Прибуток від реалізації соняшнику, всього, тис. грн.

297,7

643,29

+345,59

Рівень товарності, %

89,1

89,1

-

Виробнича собівартість 1ц. соняшнику, грн.

43,48

26,68

-16,8

Ціна реалізації 1 ц., грн.

87,2

87,2

-

Рівень рентабельності, %

143,5

230,0

+87

Аналізуючи дану таблицю, можна зробити наступні висновки. За рахунок впровадження нових сортів соняшника в проектному році, площа посіву культури залишається незмінною, тобто 779 га. Валовий збір соняшника збільшиться на 6401,9 ц. Собівартість виробництва соняшника збільшиться на 80,73 тис. грн. Кількість проданого насіння соняшника збільшиться на 5708,74 ц. Виручка від реалізації соняшнику збільшиться на тис. грн. Прибуток від реалізації соняшнику збільшиться на 345,59 тис. грн. Урожайність соняшника збільшиться на 8,22 ц/га. Виробнича собівартість 1ц. соняшника зменшиться на 16,8 грн. Рівень рентабельності збільшиться на 87 %.

3.3 Підвищення урожайності за рахунок використання гербіцидів.

Серед олійних культур соняшника належить провідне місце. Для одержання високих врожаїв цієї культури недостатньо тільки добрати кращі гібриди, а треба своєчасно виконати технологічний комплекс вирощування культури. Кращими попередниками соняшнику є озимі культури, кукурудза, зернові, ячмінь. Гібриди соняшнику чутливі до ураження вовчком та комплексом хвороб, тому що культуру треба повертати на попереднє місце не раніше ніж через 7-8 років.

Успіх вирощування соняшнику залежить, перш за все, від правильного вибору посівного матеріалу. За останні роки посуха та комплекс хвороб були головними чинниками зниження урожайності.

Проте для отримання потенційного урожаю, закладеного в насінні, слід застосовувати систему захисту, яка складається з обробки насіння проти хвороб і шкідників, та захисту від бурянів та десикації.

Особливу увагу приділяють захисту від однорічних і багаторічних бурянів. Типова помилка - висівання соняшнику на полі, де не знищені види осотів. У період вегетації знищити їх вже неможливо. Вихід один - застосувати гербіцид суцільної дії Ураган Форте (2,5-3 л/га) до висівання культури. Методика застосування така: після першої глибокої культивації дочекатись фази розвитку осоту - розетка, обприскати Ураганом Форте і не раніше ніж через 7 днів провести повторну культивацію. Після цього поле буде чистим від осотів протягом сезону.

Проти однорічних злакових і широколистих бурянів високоефективними є гербіциди Гезагард (2-4 л/га) та Голд (1,6 л/га). Також рекомендовано суміш Дуал Голду (1,2 л/га) з Гезагардом (2 л/га): забезпечує гарантоване розширення спектра дії.

За умови поверхневого загортання легкими боронами Дуал Голд стримує проростання бурянів (мишій, куряче просо, інше) протягом 30-50 днів - найдовша дія з поміж існуючих ґрунтових гербіцидів. Фактично стримується друга хвиля бурянів.

Щоб знищити однорічні та багаторічні злакові буряни, у тому числі пирій, застосовують ПАР Тренд (0,2 л/га). Для найкращої ефективності проти пирію висота буряну повинна бути 12,15 см, проти мишію - фаза 3-4 листки.

І, нарешті, на якість урожаю соняшнику впливає вологість насіння при збиранні. Застосування десиканту Реглон Супер (2-3 л/га) не лише зменшує вологість, але й сприяє накопиченню олії, зменшує розвиток гнилей на корзинці. [24]

Весною поверхню поля бажано ретельно вирівняти задля рівномірного загортання ґрунтових гербіцидів і насіння на задану глибину при максимальному збереженні ґрунтової вологи.

Ранньовесняну культивацію на 10-12 см проводять, якщо грунт ущільнений і нерівномірний, потім проводять передпосівну - на глибину 7-8 см після масового проростання бурянів. Якщо грунт вирівняний і не ущільнений. А поле слабо засмічене бурянами, достатньо провести ранньовесняне боронування і одну передпосівну культивацію. На необроблених з осені площах і за пересіванням озимини соняшником доцільно зробити тільки мілкий обробіток ґрунту, використовуючи комбіновані агрегати, бо весняна орана спричинить висихання ґрунту на всю глибину обробленого шару, що негативно позначиться на якості сівби і врожайності.

Для боротьби з бурянами навесні на полях, призначених під сівбу соняшнику, за 14 діб до проведення передпосівної культивації проводять обприскування гербіцидами Вулкан, в р. , і Вулкан плюс в.р. (2-6 л/га).

Оптимальні строки сівби соняшнику настають, коли грунт прогрівається до 8-100С. На глибині 10 см, що спостерігається у другій декаді квітня. Сівбу проводять протруєним насінням.

Для ефективного контролю за бурянами в умовах високої засміченості полів застосовують комплексні заходи, які поєднують хімічні і механічні прийоми. Серед ґрунтових гербіцидів високий ефект забезпечують Екстрим, к.е., і Тайфун, к.е., які застосовують до сівби, під час та після сівби, але до появи сходів проти злакових і деяких двосімядольних бурянів з нормами: Екстрим, к.е. (1,5-3,0 л/га) та тайфун. к.е. (1,6-2,6 л/га).

Гібриди соняшнику відрізняються інтенсивнішим ростом і вищими вимогами до технологій вирощування. У звязку з менш сприятливими умовами росту бурянів, на гібридних посівах слід вносити гербіциди за нижчими нормами, ніж сказано в рекомендаціях. Внесення і загортання ґрунтових гербіцидів можна проводити окремо. Проте ефективніше застосовування комбінованих агрегатів. Внесення і загортання гербіцидів мають бути проведені рівномірно - без огріхів і перекриття.

За використання гербіцидів ручні прополювання посівів виключаються повністю, а механічний обробіток ґрунту зводиться до мінімуму. Починаючи з періоду сходів - двох пар листків, проводять захист посівів від однорічних та багаторічних злакових бурянів страховим гербіцидом Алінка (0,1-1,2 л/га).

Для прискорення дозрівання рослин, зменшення строків збирання врожаю та зниження розвитку і шкодочинності білої і сірої гнилей та отримання більш сухого та якісного насіння застосовують десикацію. В фазі жовтих кошиків соняшнику за вологості насіння 33-37% проводять десикацію вулканом, в.р., і Вулканом плюс в.р., (3 л/га). Особливо слід контролювати посіви гібридів, бо вони зріють одночасно і фаза бурого кошика настає в них практично в один день.

Дотримання цих рекомендацій для захисту соняшнику дасть змогу отримати добрі врожаї та позбавитись проблем з бурянами та хворобами. Використовуючи грунтові гербіциди Екстрим і Тайфун, можна ефективно боротися з однорічними злаковими та деякими двосімядольними бурянами, а застосовування після сходового грамініциду Стилет вирішує не тільки проблеми однорічних, а і багаторічних бурянів. Гербіциди суцільної дії Вулкан і Вулкан плюс високоефективно знищують багаторічні буряни, такі як перій повзучий, осоти і березка польова. За застосуванням як десикантів ці два гібриди прискорюють дозрівання рослин, зменшують строки збирання врожаю та його втрати, зменшують шкодочинність хвороб. [25]

Розрахуємо потребу товариства “Тур” в засобах захисту рослин. (табл.. 3.6).

Таблиця 3.6

Розрахунок потреби в гербіцидах

Назва гербіциду

Площа, га

Норма внесення, л/га

Потреба на всю площу, л

Вартість гербіцидів, грн./л

Витрати всього, грн.

ПАР Тренд

779

0,2

155,8

20,5

3193,9

Амінка

779

0,65

506,35

15,5

7848,4

Всього

779

-

-

-

11042,3

ТОВ “Тур” для обробки ґрунту під посівами соняшнику рекомендуємо використовувати такі гербіциди як ПАР Тренд, Алінка. Щоб знищити однорічні та багаторічні злакові буряни, у т.ч. пирій, застосовують ПАР Тренд (0,2 л/га). А для знищенні широколистих бурянів ефективним є гербіцид Алінка (0,1-1,2 л/га). Витрати на їх придбання з урахуванням потреби на всю площу становитимуть майже 11042,3 грн.

Для того, щоб визначити, чи доцільно впроваджувати ці гербіциди, розглянемо витрати на виробництво соняшника з врахуванням нових засобів захисту рослин. (табл.. 3.7).

Таблиця 3.7

Затрати на виробництво соняшнику, грн.

Статті витрат

2004р.

Проект

на 1 га

на 1 ц

на 1 га

на 1 ц

Витрати на оплату праці з нарахуваннями

22,43

3,26

22,43

1,78

Насіння та посадковий матеріал

62,19

9,04

62,19

Паливо та мастильні матеріали

32,61

4,74

32,61

2,61

Добрива

52,34

7,16

52,34

4,19

Засоби захисту рослин

14,38

2,09

14,17

1,13

Роботи та послуги

32,61

4,74

32,61

2,61

Витрати на ремонт необоротних активів

21,67

3,15

21,67

1,73

Інші витрати на утримання основних засобів

32,61

4,74

32,61

2,61

Інші витрати

13,48

1,96

13,48

1,08

Загально-виробничі витрати

15,27

2,22

15,27

1,22

Всього витрат

299,14

43,48

298,93

23,91

Аналізуючи затрати на виробництво соняшнику в проектному році при впровадженні нових засобів захисту рослин, а саме за рахунок впровадження гербіцидів, можна зробити висновок, що витрати на виробництво 1 га посівної площі соняшника відносно 2004 року зменшаться на 7,5 грн., і становитимуть 501,4 грн.

Далі розглянемо економічну ефективність виробництва соняшника. (табл. 3.8).

Таблиця 3.8

Резерви збільшення виробництва соняшнику за рахунок використання нових сортів

Показники

2004 рік

Проект

Відхилення

“+”, “-”

Площа посіву соняшнику, га

779

779

-

Урожайність соняшнику, ц/га

6,88

12,5

+5,62

Валовий збір соняшнику, ц.

5361

9737,5

+4376,5

Собівартість виробництва соняшнику, тис. грн.

233,1

232,82

-0,28

Продано насіння соняшнику, ц.

4772

8676,11

+3904,11

Виручка від реалізації соняшнику, тис. грн.

505,1

756,56

+251,46

Собівартість реалізованого соняшника, тис. грн.

207,4

207,44

+0,04

Прибуток від реалізації соняшнику, всього, тис. грн.

297,7

549,12

+251,42

Рівень товарності, %

89,1

89,1

-

Виробнича собівартість 1ц. соняшнику, грн.

43,48

23,91

-20,29

Ціна реалізації 1 ц., грн.

87,2

87,2

-

Рівень рентабельності, %

143,5

264,7

+121,5

При аналізі даної таблиці можна зробити висновок. Площа посіву, як і в 2004 році, становитиме 779 га. Валовий збір соняшнику збільшиться на 4376,5 ц. Собівартість виробництва соняшнику зменшиться на 0,28 тис. грн. кількість проданого насіння соняшнику збільшиться на 3904,11ц. Виручка від реалізації соняшнику збільшиться на 251,46 тис. грн. Собівартість реалізованого соняшника збільшиться на 0,04 тис. грн. Прибуток від реалізації соняшнику збільшиться на 251, 42 тис. грн. Урожайність соняшника збільшиться на 5,62 ц/га. Виробнича собівартість 1ц. соняшнику зменшиться на 20,29 грн. Рівень рентабельності зросте на 121,5%.

3.4 Впровадження ефективних препаратів для протруювання насіння

Несприятливі погодні умови і недотримання строків збирання часто призводять до високого обсіменіння посівного матеріалу фітопатогенними мікроорганізмами. Тому передпосівне протруювання насіння - запорука отримання дружних і здорових сходів рослин. Про що свідчить практика вирощування соняшнику.

Посівний матеріал врожаю 2004 року був дуже інфікований збудниками захворювань - обсіменіння мікроорганізмами деяких партій, які пройшли перевірку в лабораторії, сягала 100%. Серед виділених мікроорганізмів переважали збудники альтернаріозу - гриби роду АІ - ternaries. Було виявлено й інші шкідливі патогенези - збудники білої та сірої гнилі, іржі, фомопсису. Крім того, було виділено сапротрофні гриби, що призводять до пліснявіння насіння.

В Україні для застосування на соняшнику дозволено використовувати протруйники, які мають різні механізми дії. З метою перевірки їх ефективності було проведено лабораторні досліди, в яких оцінювали енергію проростання та схожість насіння. А також біологічну ефективність препаратів. (табл. 3.7) [25]

Як свідчать наведені в таблиці результати, між партіями спостерігаються значні відмінності щодо посівних якостей.

Особливо виділяється партія № 7, де схожість насіння у королі становила всього 29%. Треба зазначити, що насіння цієї партії було дуже

Таблиця 3.7

Ефективність протруювачів насіння соняшнику

Номер партії насіння соняшнику

Контроль

Протруювачі

Енергія проростання, %

Схожість, %

Апрон

Колфуго Супер

Роялфло

Дитокс

Енергія проростання, %

Схожість, %

Біологічна ефективність, %

Енергія проростання, %

Схожість, %

Біологічна ефективність, %

Енергія проростання, %

Схожість, %

Біологічна ефективність, %

Енергія проростання, %

Схожість, %

Біологічна ефективність, %

1

48

52

49

62

56,0

49

60

82,6

50

57

86,2

70

86

87,2

2

58

74

73

75

53,4

71

83

79,5

84

91

97,7

87

92

95,5

3

56

57

51

60

61,5

73

70

69,2

67

67

76,2

78

71

73,8

4

38

49

33

38

51,4

33

47

54,2

45

50

83,8

47

53

77,5

5

71

75

83

85

75,5

76

87

96,8

69

90

95,7

81

87

92,6

6

75

77

72

74

76,3

82

90

92,1

74

81

93,4

86

91

94,7

7

29

29

33

33

25,5

34

34

38,3

37

57

34,0

31

33

34,0

8

73

74

72

78

67,5

76

79

85,0

80

83

98,8

85

90

87,5

9

74

75

78

75

55,7

75

88

98,9

91

96

96,6

88

94

92,0

10

62

78

74

80

70,4

77

82

87,3

82

82

91,5

76

87

85,9

Середнє

57,4

63,0

61,8

66,0

59,3

64,6

72,0

78,4

67,9

75,4

85,4

72,9

78,4

82,1

інфіковане бактеріями. Протруєння суттєво підвищили енергію проростання та схожість. Однак помітно. Що партії соняшнику з низькою початковою схожістю практично не прореагували на обробку фунгіцидами, тоді як варіанти з найбільш високими якостями виявили досить добру позитивну реакцію на препарати, особливо на Діток і Роняло; у цьому разі лабораторна схожість деяких партій насіння перевищила 90%.

Фітопатологічний аналіз виявив, що посівні якості насіння соняшнику перебувають у зворотній залежності від їх загальної ураженості грибами: чим більше інфікована партія, тим нижчі її посівні якості. У свою чергу, ефективність протруйників була прямо пропорційна їх активності у пригніченій насіннєвої інфекції, тобто біологічній активності. Із перевірених препаратів найменш ефективним виявився Апрон (діюча речовина - металаксін). Ефективність Колфуго Супер (діюча речовина - карбендазим) була вищою. І, нарешті, найефективнішими виявились Роянфло (діюча речовина - тірам) та Дитокс (діючі речовини - тірам і карбендазим). Дуже важливим є виявлений факт, що, хоча й помітна загальна закономірність у дії препаратів (зростання біологічної ефективності в низці Апрон - Колфуго Супер - Роялфло та Дитокс), але різні партії насіння соняшнику виявляють диференційовану реакцію на протруйники. Наприклад, хоча Кофуго Супер в цілому поступається за ефективністю Роялфло та Дитоксу, але при обробці партії № 5 його дія статистично достовірно перевищувала дію Дитоксу. Роялфло був крщий, ніж Дитокс, для партій №4 і №8, а Дитокс, в свою чергу, був значно ефективнішим для партії №1.

Таким чином, результати досліджень свідчать, що для підбору найефективніших препаратів попередні лабораторні дослідження є вкрай потрібними. Вони дають змогу визначити, які протруйники мають найвищу біологічну (і господарську) активність, а до яких фітопатогенні гриби толерантні. Щоб одержати гарантовано здорові та дружні сходи соняшнику, треба аналізувати врожаї кожної зони або навіть окремих полів, оскільки від однієї партії до іншої змінюються співвідношення видів збудників хвороб та їх чутливість до хімічних препаратів.

Ґрунтуючись на результатах наукових досліджень, треба виконувати роботи з очищення та калібрування насіння соняшнику, використовуючи диференційований підхід до кожної партії, забезпечуючи ефективний захист культури найбільш придатними у кожному конкретному випадку препаратами. Завершальним етапом процесу підготовки до сівби є інструкція насіння баковими сумішами, до складу яких входять науково обґрунтовані дози ефективних засобів захисту рослин, макро- та мікроелементів, стимуляторів росту. [24]

Сажка на сільськогосподарських культурах - одне з найбільш поширених і шкодочинних захворювань. Відрізняється від інших хвороб тим, що уражує саме ту частину рослини, заради якої ця культура вирощується - насіння. Насіння повністю перетворюється в чорну спорову масу. В завязку з цим урожай від хворих рослин повністю знищується або сильно знижується.

Крім очевидних втрат врожаю, сажкові гриби приводять до втрат, які не підлягаються обліку при зовнішньому огляді посівів. Це так звані приховані втрати. Їх проявлення полягає в тому, що збудник, який знаходиться в рослині з моменту проростання насіння до стиглості насіння, пригнічує ріст рослини, а саме: знижує схожість насіння, заражені проростки сильно уражаються ґрунтовими грибами, рослини відстають в рості, порушується нормальне протікання біохімічних процесів, погіршується налив насіння. Приховані втрати особливо великі на соняшнику, адже гриб тривалий час негативно впливає на рослину. Присутність паразита в тканинах рослин впливає також на зниження маси 1000 зернин. Польову схожість посівного матеріалу. Зниження загальної маси рослин. В результаті все це призводить до недобору врожаю.


Урожай насіння соняшнику з посівів, уражених сажкою вище допустимих норм, переводиться в нижчий клас або ж вибраковується із числа сортових. Продаж такого зерна проводиться за зниженими цінами.

За даними проведених досліджень, при ураженні посівів насіння соняшнику на 40% збудникам твердої сажки урожай знижується вдвічі, а то і втричі, порівняно з посівами, посівний матеріал яких підлягає ретельному протруєнню.

Протруєння - це обробка насіння хімічними препаратами (протруювачами) з метою знищення зовнішньої і внутрішньої інфекції. Протруєння дозволяє захистити насіння від збудників хвороб рослин, які передаються через насіннєвий матеріал, оберігає насіння і проростки від пліснявіння в ґрунтових умовах, знижує ураження сходів кореневими гнилями, послаблює негативний вплив пошкоджень в результаті травмування. Протруєння впливає на якість насіння завдяки активізації його захисних властивостей; стимулює ріст і розвиток рослин в результаті дії препаратів на деякі фізіологічні процеси в проростаючому насінні і рослинах.

Асортимент препаратів для протруєння насіння. Дозволених для використання в Україні, дещо перевищує 10 пестицидів, які включають в себе від одної до трьох діючих речовин із різних хімічних груп. Серед них важливе місце займають препарати на основі триазолів, які володіють системною дією проти широкого спектра патогенів. Одним із препаратів цієї групи є рак сіл.

В Миронівському інституті вивчали фунгіцидні властивості препарату рак сіл протягом трьох останніх років. Ефективність даного препарату порівнювали з препаратами: байтан-універсал, віта вакс 200 фф. Препарат рак сіл (2% тебукопазалу) ефективний на насінні при нормі витрати 2,75 кг/т проти сажкових захворювань (тверда і летюча), кореневих гнилів, захищає посіви від септоріозу на ранніх фазах розвитку рослин.

Необхідно знати, що рак сіл, так само як і багітан - універсал, проявляє ретардантний ефект, сповільнює темпи початкового росту сходів і ріст колеоптім, що приводить до глибокого залягання вузла кущіння, кращої посухостійкості. При обробці посівного матеріалу раксілом збільшується число первинних корінців в порівнянні з контролем, що позитивно впливає на стан посівів при весняних і осінніх посухах.

Негативної дії препарату на посівний матеріал не відмічено, винятком є травлювання насіння. Особливо в зародку. При проростанні таке насіння не здатне дати нормальних сходів. Тому перед протруєнням необхідно звернути увагу на ступінь травмування посівного матеріалу.

До факторів, які уповільнюють появу сходів, відносяться занадто поверхневе або занадто глибоке загортання посівного матеріалу, а також насіння з низьким процентом енергії проростання та низькою польовою схожістю, що виникає після тривалого його зберігання.

В результаті проведених дослідів негативного впливу протруювача раксілу на енергію проратання і польову схожість посівного матеріалу не відмічено.

Таким чином, отримані результати в Миронівському Інституті дозволяють вважати рак сіл ефективним протруювачем насіння.

Отже, пропонуємо товариству “Тур” для протруювання насіння соняшнику використовувати ефективний препарат для протруювання насіння - раксіл. [26]

Спочатку розрахуємо потребу насіння, яке в подальшому будемо обробляти раксілом (табл.. 3.8).

Таблиця 3.8

Розрахунок потреби насіння

Культура

Площа,

га

Норма висіву,

кг/га

Потреба на всю площу, кг

Соняшник

779

7

5453

Таким чином ми бачимо, що для протруювання нам знадобиться 5453 кг насіння соняшнику.

Далі розрахуємо потребу в препараті та його вартість. (табл.. 3.9)

Таблиця 3.9

Розрахунок потреби в препараті і його вартість

Препарат

Норма на 1кг, л

На все насіння, л

Витрати препарату, л/кг

На все насіння, л

Ціна за 1л, грн.

Витрати всього, грн.

Раксіл

0,003

16,359

0,00275

14,995

200

2999

З розрахунку видно, що для протруювання 3836 кг насіння соняшнику знадобиться 10,549 л. раксілу. З врахуванням ціни препарату 200 грн./л, ТОВ на придбання необхідної кількості роксілу знадобиться 2999 грн.

Далі розрахуємо додаткову кількість продукції при застосуванні протруйника. (табл.. 3.10)

Таблиця 3.10

Додаткова кількість продукції при застосуванні протруйника

Культура

Площа, га

Урожайність, ц/га

Валовий збір,

ц

Відхилення

“+”, “-”

факт

план

факт

план

Урожай-ність, ц/га

Валовий збір, ц

Соняшник

779

6,88

11

5361

8569

+4,12

+3208

Таким чином, можна сказати, що при впровадженні протруювача Раксіла урожайність соняшника збільшиться з 6,88 ц/га до 11 ц/га, що в свою чергу призведе до збільшення валового збору соняшника з 5361ц. до 8569 ц.

І, нарешті, для визначення доцільності впровадження протруювача Раксіла необхідно порахувати всі затрати на виробництво соняшника при його використанні. Для цього розглянемо таблицю 3.11.

Таблиця 3.11

Затрати на виробництво соняшнику, грн.

Статті витрат

2004р.

Проект

на 1 га

на 1 ц

на 1 га

на 1 ц

Витрати на оплату праці з нарахуваннями

22,43

3,26

22,43

2,04

Насіння та посадковий матеріал

62,19

9,04

62,19

5,65

Паливо та мастильні матеріали

32,61

4,74

32,61

2,96

Добрива

52,34

7,61

52,34

4,76





Не сдавайте скачаную работу преподавателю!
Данную курсовую работу Вы можете использовать для написания своего курсового проекта.

Доработать Узнать цену работы по вашей теме
Поделись с друзьями, за репост + 100 мильонов к студенческой карме :

Пишем курсовую работу самостоятельно:
! Как писать курсовую работу Практические советы по написанию семестровых и курсовых работ.
! Схема написания курсовой Из каких частей состоит курсовик. С чего начать и как правильно закончить работу.
! Формулировка проблемы Описываем цель курсовой, что анализируем, разрабатываем, какого результата хотим добиться.
! План курсовой работы Нумерованным списком описывается порядок и структура будующей работы.
! Введение курсовой работы Что пишется в введении, какой объем вводной части?
! Задачи курсовой работы Правильно начинать любую работу с постановки задач, описания того что необходимо сделать.
! Источники информации Какими источниками следует пользоваться. Почему не стоит доверять бесплатно скачанным работа.
! Заключение курсовой работы Подведение итогов проведенных мероприятий, достигнута ли цель, решена ли проблема.
! Оригинальность текстов Каким образом можно повысить оригинальность текстов чтобы пройти проверку антиплагиатом.
! Оформление курсовика Требования и методические рекомендации по оформлению работы по ГОСТ.

Читайте также:
Разновидности курсовых Какие курсовые бывают в чем их особенности и принципиальные отличия.
Отличие курсового проекта от работы Чем принципиально отличается по структуре и подходу разработка курсового проекта.
Типичные недостатки На что чаще всего обращают внимание преподаватели и какие ошибки допускают студенты.
Защита курсовой работы Как подготовиться к защите курсовой работы и как ее провести.
Доклад на защиту Как подготовить доклад чтобы он был не скучным, интересным и информативным для преподавателя.
Оценка курсовой работы Каким образом преподаватели оценивают качества подготовленного курсовика.

Другие популярные курсовые работы:

Сейчас смотрят :

Курсовая работа Административное правонарушение
Курсовая работа Формирование ассортимента товаров в различных типах торговых предприятий
Курсовая работа Экономика предприятия ресторанно-гостиничного бизнеса на примере ресторана "Персона"
Курсовая работа Анализ эффективности использования материальных ресурсов
Курсовая работа Эмиссионная деятельность коммерческих банков
Курсовая работа Страхование от несчастных случаев, как один из видов личного страхования
Курсовая работа Роль самостоятельной работы учащихся при формировании у них навыков табличного умножения и соответствующих случаев деления на уроках математики
Курсовая работа Методика ознакомления детей с иллюстрацией. Формирование представлений о изобразительных средствах иллюстрации
Курсовая работа Тарифная система, как основной элемент организации заработной платы
Курсовая работа Организация внеклассной работы по экологическому образованию и воспитанию младших школьников
Курсовая работа Проблемы и перспективы развития въездного туризма на примере Ленинградской области
Курсовая работа Организационная структура коммерческих банков
Курсовая работа Анализ и оценка финансового состояния предприятия
Курсовая работа Правовое положение иностранцев в Российской Федерации
Курсовая работа Конкурентоспособность товара, её оценка