Курсовая работа по предмету "Безопасность жизнедеятельности и охрана труда"

Узнать цену курсовой по вашей теме


Розрахунок об’єкту господарчої діяльності



Зміст

1.Стисла характеристика обєкту господарчої діяльності

2. Оцінка можливої обстановки в осередку ураження, спричиненому землетрусом

2.1. Визначення типу будівель

2.2 Визначення кількості та ступеню пошкоджень будівель. Класифікація да-них ушкоджень.

2.3 Рекомендовані запобіжні заходи, та заходи зниження наслідків НС

3. Прогнозування обстановки що може скластися в наслідок вибуху вуглецево-водневого газу на ОГД

3.1 Визначення надлишкового тиску, що діє на обєкті

3.2 Визначення характеру ушкоджень цехів основного виробництва

4. Прогнозування масштабів зараження НХР при аваріях на ХНО і транспорті

4.1 Визначення глибин зон зараження НХР

4.2 Визначення площі зони зараження

4.3 Визначення часу підходу хмари зараженого повітря до ОГД, що потрапляє в ЗМХЗ

4.4 Визначення меж осередку хімічного ураження НХР

4.5 Визначення можливих втрат персоналу

4.6 Визначення часу перебування людей у засобах індивідуального захисту

5. Прогнозування масштабів і наслідків радіаційного забруднення на ОГД та АТО під час аварії на радіаційна небезпечному обєкті

5.1 Районування зони ураження за рівнями радіаційної небезпеки

5.2 Визначення прогнозованої дози опромінення у контрольних точках

5.3 Рекомендації щодо термінових та невідкладних заходів

6. План запобіжних заходів

7. Перелік використаної літератури

1.Стисла характеристика обєкту господарчої діяльності

ОГД (судноремонтний завод) знаходиться у межах населенного пункту (АТО), віднесенного за ЦО до першої групи. ОГД за ЦО відесений до 1 категорії обєктів економіки.

Загальна площа території обєкта , у тому числі сумарна площа, яку займають усі будівлі , і площа, яку займають зелені насадження, . ОГД вміщує цехи основного виробництва: механічний, корпусний, котельний, турбодизельний, трубомідницький, ливарний, ковальський.

Усі цехи основного виробництва являють собою каркасні залізобетонні будівлі, зведені без необхідних антисейсмічних заходів.

Цехи допоміжного виробництва: малярний, деревообробний, модельний, транспортний та інші.

Усі цехи допоміжного виробництва, являюють собою звичайні цегляні промислові будівлі зведені без необхідних антисейсмічних заходів.

Електоенергією обєкт забезпечується від АЕС, розташованої на північному заході від населенного пункту (АТО).

На АЕС розташований один енергоблок ВВЕР-1000, потужністю 1000Мвт. В якості палива використовується слабозбагачений двоокис урану, в якості сповільнювача - вода високої чистоти під тиском. Обладнання першого контуру знаходиться у герметичній оболонці, яку виготовлено з попередньо напруженого залізобетону.

У випадку припинення надходжнення енергії від АЕС, обєкт забезпечується електроенергією від обєктової ТЕЦ, розташованої у південній частині ОГД. Як джерело енергії на ТЕЦ використовується зріджений вуглеводневий газ пропан.

Електромережі - підземні, укладені глибиною 0,7 м, закільцьовані.

Водопостачання обєкту здійснюється від мережі населенного пункту через водогінну станцію підйому, що знаходиться західніше від ОГД. Станція належить до споруд 1-ого ступеня хімічної небезпеки. Для очищення води в ній використовується хлор. Водогінна мережа закільцьована. Магістраль укладено на глибині 1,2 м. Крім того, є можливість постачання води для виробничих потреб із спеціалізованого водосховища.

Теплопостачання - від обєктової котельні. В усіх виробничих будівлях опалення - центральне. На обєкті є самопливна мережа каналізації, що складається з двох незалежних мереж - фекальної та зливової.

На північ від ОГД проходить багатосекційний аміакопровід.

На схід від обєкта на відстані 3 км знаходиться АТО (робітниче селище) на 15 тис. Мешканців. На території селища знаходиться 40 одноповерхових цегляних будинків, 20 пятиповерхових великоблокового та 10 панельного типу.

Забезпеченість протигазами робітників та службовців складає 90%, членів їх сімей - 60 %.

2. Оцінка можливої обстановки в осередку ураження, спричиненому землетрусом

Використовуючи шкалу сейсмічної інтенсивності на підґрунті наявності інтенсивності землетрусу в балах, типів будинків та споруд, визначаємо класифікацію пошкоджень та їх кількісну характеристику, робимо висновки про можливі руйнування будівель основного та допоміжного виробництва і у робочому селищі.

Рисунок 1 - Схема розташування ОГД

АЕС -атомна електростанція;

ЦОВ -цех основного виробництва;

ЦДВ -цех допоміжного виробництва;

РС -робітниче селище;

СП -станція підйому;

ТЕЦ -теплоелектроцентраль.

1ЦБ - одноповерхові цегляні будинки

5ВББ - пятиповерхові великоблокові будинки

5ПБ - пятиповерхові будинки панельного типу

Рисунок 2 - Схема джерел небезпек

Використовуючи шкалу сейсмічної інтенсивності МSК-64 на підґрунті наявності інтенсивності землетрусу в балах, типів споруд та будинків згідно з варіантом завдання, визначаємо класифікацію пошкоджень та їх кількісну характеристику і робимо висновки про можливі руйнування будівель основного та допоміжного виробництва і у робочому селищі при силі землетрусу у VI балів.

Таблиця 1 - Прогнозування наслідків землетрусу силою VI балів

ОГД

АТО

ЦОВ

ЦДВ

А

Б

В

А

Б

В

А

Б

В

Загальна

кількість споруд

40

10

1ЦБ = 40

5ВББ = 20

5ПБ =10

Відсоток ушкоджених

Споруд

5%

5%

5%

5%

Ступінь ушкодження

1

1

Кількість ушкоджених споруд

1

1ЦБ = 2

5ВББ = 1

5ПБ =1

2.1 Визначення типу будівель

- цехи основного виробництва: В

- цехи допоміжного виробництва: Б

- будинки робітничого селища: Б

2.2 Визначення кількості та ступеню пошкоджень будівель. Класифікація даних ушкоджень

В результаті землетрусу силою у VI балів, що характеризується загальним ушкодженням будинків на території ОГД:

1 цех допоміжного виробництва отримав ушкодження 1 ступеню (тобто зявилися тонкі тріщини в штукатурці); цехи основного виробництва ушкодження не отримали.

На території АТО:

2 одноповерхових цегляних будинка 1 пятиповерховий будинок великоблокового типу та 1 будинок панельного типу отримали ушкодження 1 ступеня (зявилися тонкі тріщини в штукатурці і відколювання невеликих шматків штукатурки).

Загалом землетрус такої сили характеризується:

а)Переляк. Землетрус відчуваєтся більщістю людей як усередині приміщень, так і просто неба. Багато людей лякаються і вибігають на вулицю з будинків. Деякі зачиняються у приміщеннях. Домашні тварини вибігають з укриттів. У деяких випадках може розбитися посуд і інші скляні вироби; падають книги. Можливий рух важких меблів ; може бути чутним дзвін малих дзвонів на дзвоницях.

б)У деяких випадках у вогких грунтах можливі тріщини шириною до 1 см; у гірських районах окремі випадки зсувів. Спостерігаються зміни дебіту джерел і рівня води в колодязях.

2.3 Рекомендовані запобіжні заходи, та заходи зниження наслідків НС

Землетруси відносяться до НС природного характеру, тому передбачити їх досить важко. До запобіжних заходів можна віднести такі:

- зведення усіх будівель, як промислового, так і житлового призначення з урахуванням антисейсмічних засобів;

- проведення відповідних навчань та інструктажів людей на предмет поведінки за умови виникнення надзвичайної ситуації, а саме землетрусу;

До заходів зниження наслідків можливих НС на ОГД відносяться:

- створення груп швидкого реагування, санітарних та рятувальних груп з числа працівників та членів їх сімей;

- оповіщення, звязок та обмін оперативною інформацією між усіма групами, відомствами та іншими організаціями, що задіяні у рятувальних роботах;

- своєчасна організація і якісне проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт;

- здійснення постійного нагляду за оперативною обстановкою в осередку ураження.

3. Прогнозування обстановки що може скластися в наслідок вибуху вуглецево-водневого газу на ОГД

3.1 Визначення надлишкового тиску, що діє на обєкт

Під час вибуху газоповітряної суміші на ОГД утворюється осередок ураження з ударною хвилею, що спричиняє руйнування будівель, споруд та устаткування. Найбільш вибухо та пожежонебезпечними є суміші повітря з вуглеводневим газом. Вибух або спалах цих газів настає при їх певному вмісті у повітрі. В осередку вибуху газоповітряної суміші відокремлюють три коцентричні зони - детонаційної УХ, дії продуктів вибуху, повітряної УХ (див рисунок 3)

Рисунок 3

ЗонаI (зона детонаційної ударної хвилі) знаходиться в межах дії надмірного тиску хвилі вибуху. Радіус цієї зони:

r1=17,53vQ, де Q=450т;

r1=134,1(м);

Де - кількість скрапленого вуглеводневого газу, т.

В межах даної зони дієнадмірний тиск, що може прийматися постійним: ДPt=1700кПА.

ЗонаII (зона дії продуктів вибуху) охоплює всю площу розльоту продуктів вибуху у наслідок детонації газоподібної суміші. Радіус цієї зони:

r2=1,7r1=1,7*134,1=228,0(м);

ЗонаIII (зона дії повітряної ударної хвилі) охоплює площу на якій надмірний тиск повітря перевищує 10кПа.

r3 =11,5*r1=11,5*134,1=1542(м)

З урахуванням того що відстань між ємністю зі зрідженим газом та цехом складає r=580м, дана споруда потрапляє у III зону ураження.

Для оцінки надмірного тиску повітря що діє на обєкт попередньо обчислимо значення безрозмірного коефіцієту .

Ш=0,24(r/r1)=0,24(580/134,1)=1,038;

В такому випадку надмірний тиск що діє на обєкт визначається за формулою:

Якщо Ш?2, то

ДP3=700/(3(v1+29,8 Ш3-1))= 48,02 кПА .

Схема:

3.2 Визначення характеру ушкоджень цехів основного виробництва

Цехи основного виробництва являють собою залізобетонні конструкції у яких, згідно довіковим даним [3, додаток 2] надмірний тиск рівний ДP3=48,02 кПА спричиняє руйнування, що класифікуються як слабкі; характеристика відновлювальних робіт - середній відновлювальний ремонт.

4. Прогнозування масштабів зараження НХР при аваріях на ХНО і транспорті

Оцінка хімічної обстановки передбачає визначення: глибини розповсюдження первинної та вторинної хмар Г1 та Г2; повної глибини зони зараження Г; площі зони можливого зараження Sм; площі зони фактичного зараження Sф; тривалості вражаючої дії Т; часу t підходу до обєкта хмари; меж осередків хімічного ураження; можливих втрат персоналу; часу перебування людей з засобах індивідуального захисту.

Для забезпечення можливості прогнозування масштабів зараження НХР введемо відповідні допущення:

1) при аварії ємність з НХР руйнується цілком;

2) метеоумови при прогнозованій аварії відповідають інверсії і швидкості приземного вітру, ;

3) при вільному розливі НХР товщина шару ;

4) граничний час перебування людей у зоні зараження і збереження метеоумови 4 години ;

5) аміак зберігається в вигляді рідини під тиском

4.1 Визначення глибин зон зараження НХР

Еквівалентна кількість речовини у первинній хмарі визначається за формулою:

т

Де, Q0 =500 т - кількість аміаку в одній секції трубопроводу, k5 - коефіцієнт, що враховує ступінь прямовисної тривалості повітря, який для інверсії дорівнює 1.

Згідно [2, табл.2а], визначаємо:

- коефіцієнт, який залежить від умов зберігання СДОР: для аміаку, що зберігається під тиском ;

- коефіцієнт, що дорівнює відношенню порогової токсодози хлору до порогової дози інших СДОР; для аміаку, що зберігається під тиском ;

- коефіцієнт, який враховує вплив температури довкілля: для температури навколишнього середовища -20 , в умовах первинної хмари, визначаємо k7=1.

В результаті:

Qe1=0,18*0,04*1*1*500=3,6(т)

Еквівалентна кількість речовини у вторинній хмарі розраховується за формулою:

т,

де h - товщина шару СДОР, м: при вільному розливі приймається h = 0,05 м;

d - густина СДОР: 0,681 т/м3 [2, таблиця 2];

- коефіцієнт, який залежить від фізико-хімічних властивостей СДОР: = 0,025 [2, таблиця 2а];

- коефіцієнт, який враховує швидкість вітру: при швидкості 1 м/с = 1 [2, таблиця 3];

- коефіцієнт, який враховує вплив температури довкілля: для температури навколишнього середовища -20 , в умовах вторинної хмари, дорівнює k7=1,0 [2, таблиця 2а];

- коефіцієнт, який залежить від часу, що минув після початку аварії (N = 4год.) і тривалості випаровування СДОР, що визначається за формулою:

год.

Оскільки Т < N

Отже:

Qе2 = (1 - 0.18)* 0,025 * 0,04 * 1 * 1 * 1,280 * 1 * 500/(0.05*0.681) = 15,41т.

Відповідно до знайденої величини Qе2 та Qе1 за таблицею визначаємо глибину зон первинної та вторинної хмари Г1 та Г2 відповідно. Це є максимальні розміри глибин зон зараження первинною та вторинною хмарою, що визначаються залежно від еквівалентної кількості СДОР та швидкості вітру.

Отримуємо:

Г1=10,185 км,

Г2=26,50 км

Повна глибина зони зараження Г, що утворена внаслідок впливу первинної і вторинної хмар НХР, визначається за формулою:

км,

де Г? -найбільший, Г -найменший з розмірів Г1 і Г2.

Гп = Г1(2) + 0,5 Г2(1) = 26,50+0,5*10,185 = 31,59 км

Максимально можлива величина глибини переносу повітряних мас:

де N = 4 год - час від початку аварії, год.;

W - швидкість переносу переднього фронту зараженого повітря при відповідних швидкості та ступені прямовисної тривалості повітря, км/год., визначається за [2, таблиця 5]: при швидкості вітру 1м/с та інверсії W = 5 км/год;

Звідси:

За кінцеву розрахункову глибину зони зараження приймається менша з двох порівнюваних між собою значень та . Отже Гп = 20 км

4.2 Визначення площі зони зараження

Площа зони можливого зараження первинною (вторинною) хмарою НХР визначається за формулою: , км2

де Sм -площа зони можливого зараження, км2; Г -глибина зони зараження, км; ц -кутовий розмір зони можливого зараження, град (табл..4), ц=180°.

Sм=8,72*10-3*202*180° = 627,84 км2.

Площа зони фактичного зараження розраховується за формулою: км2,

де k8 -коефіцієнт, беруть рівним при інверсії рівним 0.081.

Sф=0,081 * 202 * 40,2 = 42,75 км2

Рисунок 4

4.3 Визначення часу підходу хмари зараженого повітря до ОГД, що потрапляє в ЗМХЗ

Час t підходу до обєкта хмари НХР залежить від швидкості переносу її повітряним потоком і визначається за формулою: год,

де Х -відстань від джерела зараження до заданого обєкта , Х=17 км

t=17/5=3,4год

4.4 Визначення меж осередку хімічного ураження НХР

Межі осередку хімічного ураження визначаються шляхом нанесення параметрів зон зараження на топографічні карти і схеми, на яких зона можливого зараження має вигляд:

півкола при швидкості вітру v=1 м/с, радіус півкола дорівнює Г, бісектриса півкола збігається з віссю сліду хмари й орієнтована за напрямком вітру.

Зона хімічного зараження має форму еліпса з осями:

а=Г=20 км

в=1,271,27*42,75/20=2,71(км)

Площа розливу , , м.

4.5 Визначення можливих втрат персоналу

Забезпеченість людей протигазами складає 90%

Згідно до [2, табл.14] визначаємо:

На відкритій місцевості 18%: 650•18%/100%=117 чол.

Орієнтована структура втрат людей в осередку ураження:

25%: 117•25%/100%=30 чол. легкого ступеня;

40%: 117•40%/100%=47 чол. середнього та тяжкого ступеня (з виведенням з ладу не менше ніж на 2...3 тижні та необхідністю госпіталізації);

35%: 117•35%/100%=41 чол. летальні випадки.

У найпростіших сховищах, будинках: 650•9%=59 чол.

Орієнтована структура втрат людей в осередку ураження:

25%: 59•25%/100%=15 чол. легкого ступеня;

40%: 59•40%/100%=24 чол. середнього та тяжкого ступеня (з виведенням з ладу не менше ніж на 2...3 тижні та необхідністю госпіталізації);

35%: 59•35%/100%=21 чол. летальні випадки.

4.6 Визначення часу перебування людей у засобах індивідуального захисту

По [2, табл.15] визначаємо, що можливий термін перебування людей в засобах захисту шкіри відповідно температурі навколишнього повітря, яка дорівнює -20°С, є необмежено.

5. Прогнозування масштабів і наслідків радіаційного забруднення на ОГД та АТО під час аварії на радіаційна небезпечному обєкті

5.1 Районування зони ураження за рівнями радіаційної небезпеки

При аварії на АЕС в залежності від потужності і кількості аварійних ядерних реакторів визначають довжини зон радіоактивного забруднення (РЗ) та їх характеристики (за довідковими таблицями).

Район РЗ позначають на карті. Він являє собою сектор з центральним кутом 40°, утворений двома дотичними до кола. Проведеного з геометричного центра АЕС (R= 0,2 - 0,3 км, розмір проммайданчика). Бісектриса кута 40° повинна проходити за напрямом дії повітря через ОГД (АТО), у якому прогнозується радіаційна обстановка.

Весь район (сектор) РЗ поділяється на пять зон РЗ радіусами, що дорівнюють довжинам зон М, А, Б, В, Г, де:

М - зона слабкого радіоактивного забруднення (на карті позначена чорним кольором);

А - зона помірного радіоактивного забруднення (на карті позначена чорним кольором);

Б - зона сильного радіоактивного забруднення (на карті позначена чорним кольором);

В - зона небезпечного радіоактивного забруднення(на карті позначена чорним кольором);

Г - зона надзвичайно небезпечного радіоактивного забруднення (на карті позначена чорним кольором).

Визначають, у якій зоні та у якій точці зони РЗ може опинитися населений пункт (обєкт), у якому прогнозується РЗ.

Позначають на карті контрольні точки у напрямку прогнозованого розповсюдження аварійного викиду. В цій роботі для АТО розглядається одна контрольна точка- в центрі.

За довідковою таблицею визначаємо довжини зон L, км в залежності від потужності та кількості аварійних реакторів:

L(Г)= 1,7 км;

L(В)= 3,8 км;

L(Б)= 8 км;

L(А)=45 км;

L(М)=325 км.

Звідси бачимо, що АТО, який знаходиться на выдстаны 130км від епіцентру аварії знаходиться в зоні М (слабкого радіаційного забруднення)

5.2 Визначення прогнозованої дози опромінення у контрольних точках

Визначаємо час початку радіоактивного забруднення , год, у контрольних точках в залежності від відстані до АЕС та швидкості середнього вітру:

130/25=5,2 г.

де R - відстань контрольної точки від АЕС; V - швидукість середнього вітру.

Визначаємо рівні радіації на осі сліду радіоактивної хмари (у контрольних точках) через 1 годину після аварії [4, табл. 4]

130 р/год (при кількості реакторів 1 шт. і відстані від АЕС 130 км)

Визначаємо фактичні рівні радіації Рt у тих же точках на час початку радіоактивного забруднення:

де - рівень радіації на термін t після аварії;

0,517- коефіцієнт для перерахування рівнів радіації на час, що пройшов після аварії на АЕС (визначається за довідковою таблицею).

1,8*0,517=0,9 р/год

Визначаємо прогнозовану дозу зовнішнього опромінення у контрольних точках при знаходженні населення (виробничого персоналу) на відкритій місцевості та у житлових домівках (виробничих будівлях) за перші 10 діб після аварії:

0,9*15,7/1=14,13(бер) - на відкритій місцевості;

0,9*15,7/10=1,41(бер) - в житлових будинках;

де 15,7- коефіцієнт накопичення дози радіації з часом (визначається за довідковими таблицями в залежності від tп та tк - відповідно часу початку та часу кінця випромінювання);

Косл - коефіцієнт захисту будівель (визначається за вихідними даними). На відкритій місцевості , в житлових будинках 10 .

5.3 Рекомендації щодо термінових та невідкладних заходів

На підґрунті наведених розрахунків робимо висновки щодо проведення термінових та невідкладних контрзаходів на основі "Критеріїв для прийняття рішень про заходи захисту населення в разі аварії ядерного реактора". [1, додаток 2].

Рішення приймаються при порівнянні прогнозованих (оцінених) рівнів з нижнім та верхнім рівнями критерію. Дозові критерії (бер) візьмемо за перші 10 діб після аварії.

Отже, на підставі даних щодо прогнозованої дози опромінення в АТО, вважаю за потрібне вжити наступних невідкладних заходів на ранній фазі аварії:

- оповіщення та інформування населення;

- обмеження перебування на відкритій місцевості;

- йодова профілактика;

- тимчасова евакуація дітей та вагітних жінок;

За нашими розрахунками доза опромінення становить 1,41(бер), що не перевищує верхню границю в 5 (бер). Отже, це не відноситься до евакуації дорослих та переселення на тривалий термін, де верхня границя становить 50 (бер).

6. ПЛАН ЗАПОБІЖНИХ ЗАХОДІВ

Вид НС

Запобіжні заходи

Термін виконання

Землетрус

зведення усіх будівель, як промислового, так і житлового призначення з урахуванням антисейсмічних засобів;

До 1.01.2014

проведення відповідних навчань та інструктажів людей на предмет поведінки за умови виникнення надзвичайної ситуації, а саме землетрусу;

До 1.01.2009

створення груп швидкого реагування, санітарних та рятувальних груп з числа працівників та членів їх сімей.

До 1.03.2009

Аварія на ХНО

(Аміакопровід)

Звести захисне обвалування навколо хімічно-небезпечного обєкту

До 1.01.2010

Досягти 100% забезпечення працівників підвриємства засобами індивідуального хімічного захисту (протигази марки „К” та „М”)

До 1.01.2010

проведення відповідних навчань та інструктажів людей на предмет поведінки за умови аварії на хімічно небезпечному обєкті;

До 1.01.2009

Вибух газоповітряної суміші

1. Перенесення існуючої ємності зі скрапленим вуглеводневим газом на безпечну відстань, що перевищує 1200 м від цеху.

До 1.01.2010

Аварія на радіаційно небезпечному обєкті

Створення ефективної системи оповіщення про радіаційну небезпеку

До 1.06.2009

Розробка планів можливої евакуації населення адміністративно-

територіальної одиниці

До 1.06.2009

Забезечення штабів цивільної оборони адміністративно-територіальної одиниці необхідними запасами медичних засобів

До 1.01.2010

7. Перелік використаної літератури

1. Михайлюк В.О., Пінін В.Г. Методичні вказівки до виконання РГР «Прогнозування та попередження надзвичайних ситуацій», Миколаїв, УДМТУ, 2001, 28 с

2. Михайлюк В.О., Пінін В.Г. Методичні вказівки до виконання практичних і розрахунково грфічних робіт з теми «Оцінка хімічної обстановки при аваріях на хімічно небезпечних обєктах, транспорті і застосуванні хімічної зброї», Миколаїв, УДМТУ, 2002, 32 с

3. Защита объектов народного хозяйства от оружия массового поражения, Справочник по ред. Демиденко Г.П., Київ, Высш. Шк. 1989, 287 с

4. Зотов, Іщенко, Штейн Методичні вказівки до виконання практичних і розрахунково грфічних робіт з теми «Оцінка радіаційної обстановки при аваріях на хімічно небезпечних обєктах, транспорті і застосуванні ядерної зброї», Миколаїв, УДМТУ, 2002, 35 с




Не сдавайте скачаную работу преподавателю!
Данную курсовую работу Вы можете использовать для написания своего курсового проекта.

Доработать Узнать цену работы по вашей теме
Поделись с друзьями, за репост + 100 мильонов к студенческой карме :

Пишем курсовую работу самостоятельно:
! Как писать курсовую работу Практические советы по написанию семестровых и курсовых работ.
! Схема написания курсовой Из каких частей состоит курсовик. С чего начать и как правильно закончить работу.
! Формулировка проблемы Описываем цель курсовой, что анализируем, разрабатываем, какого результата хотим добиться.
! План курсовой работы Нумерованным списком описывается порядок и структура будующей работы.
! Введение курсовой работы Что пишется в введении, какой объем вводной части?
! Задачи курсовой работы Правильно начинать любую работу с постановки задач, описания того что необходимо сделать.
! Источники информации Какими источниками следует пользоваться. Почему не стоит доверять бесплатно скачанным работа.
! Заключение курсовой работы Подведение итогов проведенных мероприятий, достигнута ли цель, решена ли проблема.
! Оригинальность текстов Каким образом можно повысить оригинальность текстов чтобы пройти проверку антиплагиатом.
! Оформление курсовика Требования и методические рекомендации по оформлению работы по ГОСТ.

Читайте также:
Разновидности курсовых Какие курсовые бывают в чем их особенности и принципиальные отличия.
Отличие курсового проекта от работы Чем принципиально отличается по структуре и подходу разработка курсового проекта.
Типичные недостатки На что чаще всего обращают внимание преподаватели и какие ошибки допускают студенты.
Защита курсовой работы Как подготовиться к защите курсовой работы и как ее провести.
Доклад на защиту Как подготовить доклад чтобы он был не скучным, интересным и информативным для преподавателя.
Оценка курсовой работы Каким образом преподаватели оценивают качества подготовленного курсовика.

Другие популярные курсовые работы:

Сейчас смотрят :

Курсовая работа Разработка проекта зерноочистительного отделения мукомольного завода сортового помола пшеницы производительностью 200 т/сут
Курсовая работа Холодный цех
Курсовая работа Трудовой коллектив в организации
Курсовая работа Учет материально-производственных запасов на примере предприятия ОАО "АвтоВАЗагрегат"
Курсовая работа Инвестиционная политика предприятия
Курсовая работа Память и ее виды
Курсовая работа Влияние стиля руководства на психологический климат в коллективе малого бизнеса
Курсовая работа Анализ трудовых ресурсов лесхоза
Курсовая работа Экспозиционно-выставочная деятельность музея Морского Флота
Курсовая работа Методы мотивации и их практическая значимость
Курсовая работа Диагностика воспитанности детей дошкольного возраста
Курсовая работа Центральный банк РФ: его функции и роль в рыночной экономике
Курсовая работа Реализация регионального компонента по литературе во внеклассной работе
Курсовая работа Россия в системе мирового хозяйства
Курсовая работа Основные фонды автотранспортного предприятия и повышение эффективности их использования