Курсовая работа по предмету "Военное дело и гражданская оборона"

Узнать цену курсовой по вашей теме


Інженерний захист робітників та службовців промислового об’єкта



Державна податкова адміністрація України

Академія державної податкової служби України

Розрахунково-графічна робота

з курсу: Цивільна оборона

Теми:

1. Оцінка інженерного захисту робітників та службовців промислового обєкта.

2. Підвищення стійкості промислового обєкта в умовах надзвичайних ситуацій.

3. Організація проведення рятувальних та інших невідкладних робіт на обєкті командиром зведеної рятувальної команди.

Варіант-8

Виконав: студент гр. ЕПБ - 12

Харченко Я.П.

Перевірив: Савінов Є.О.

Ірпінь 2007р.

І ЗАВДАННЯ

Дайте оцінку інженерному захисту робочої зміни працівників виробничої дільниці № 1 машинобудівного заводу, до складу якої входять: столярний, шліфувальний, механічний цехи і конструкторське бюро з комендатурою.

План машинобудівного заводу (ділянка № 1) приведений в додатку № 1.

2. Розрахункова частина

3.1. Оцінка захисних споруд за місткістю

Вихідні дані:

На обєкті (дільниці № 1) є такі захисні споруди: два сховища й одне протирадіаційне укриття (ПРУ), а із виробничих приміщень - столярний, шліфувальний, механічний цехи і конструкторське бюро.

а) чисельність найбільшої робочої зміни

Столярний цех

Чол.

120

Шліфувальний цех

Чол..

275

Механічний цех

Чол..

325

Конструкторське бюро

Чол..

50

Найбільша сумарна чисельність робочої зміни

Чол..

770

б) характеристика захисних споруд

Приміщення для людей, які укриваються

площа

ПРУ

м2

28

Сховище № 8

м2

200

Сховище № 12

м2

200

Висота

м

2,3

Допоміжні приміщення

площа

ПРУ

м2

6

Сховище № 8

м2

70

Сховище № 12

м2

70

Тамбури та аварійні виходи

є

РОЗВ”ЯЗОК

1. Виявляємо наявність основних і допоміжних приміщень, відповідність їх розмірів нормам обємно-планових рішень і визначаємо потрібні площі приміщень, яких не вистачає:

· ПРУ - задовольняє

· Сховище № 8 - задовольняє

· Сховище № 12 - задовольняє

Примітка: площа дорівнює 8 кв.м. - для продуктів, площа допоміжних приміщень (ФВП і санвузли) по 0,12 кв.м на чол.: 200 * 0,12 = 24 кв.м.

Виділяється 2 кв.м на санітарний пост.

2. Визначаємо розрахункову місткість захисних споруд за площею до і після дообладнання їх.

ПРУ: Мпру = Sn / Sі = (28 - 2) / 0,5 = 52 чол.

Сховище № 8: М8 = Sn / Sі = (200 - 2) / 0,5 = 396 чол.

Сховище № 12: М12 = Sn / Sі = (200 - 2) / 0,5 = 396 чол.

3. Визначаємо розрахункову місткість захисних споруд за обємом.

ПРУ: Мпру = (Sо / Yі ) * h = ((28+6) / 1,5) * 2,3 52 чол.

Сховище № 8: М8 = ((200 +70) / 1,5) * 2,3 = 414 чол.

Сховище № 12: М12 = ((200 +70) / 1,5) * 2,3 = 414 чол.

Фактична розрахункова місткість приміщень приймається за площею приміщень (менше за значенням): Мпру = 52 чол., М8 =396 чол., М12= 396 чол.

4. Визначаємо загальну розрахункову місткість всіх захисних споруд:

Мз = 52 + 396 + 396 = 844

5. Визначаємо коефіцієнт місткості:

Квм = Мз / N = 844 / 770 = 1,02

Висновки: захисні споруди, що є на дільниці № 1 вимогам СНіП задовольняють, дозволяють укрити всіх робітників найбільшої зміни за наявністю резервних місць на 74 особи (844 - 770 = 74)

2.2. Оцінка захисних споруд за захисними властивостями

Вихідні дані:

Віддалення обєкту від точки прицілювання

км

2,4

Очікувана потужність вибуху

кТ

200

Вид вибуху

наземний

Імовірне максимальне відхилення центру вибуху точки прицілювання

км

0,2

Допустима доза випромінювання (за 4 доби)

Р

50

Швидкість середнього вітру

км/год

25

Коефіцієнт послаблення радіації

раз

ПРУ

400

Сховище № 8

2500

Сховище № 12

2500

Витримують надмірний тиск

кПа

ПРУ

20

Сховище № 8

100

Сховище № 12

100

1. Визначаємо потрібні захисні властивості споруд:

а) за ударною хвилею розраховуємо Д Рфмах, що очікується на обєкті при ядерному вибуху.

Rx = Rm - rвідх = 2,4 - 0,2 = 2,2 км

При Rx = 2,2 км, q = 200 кТ для наземного вибуху (з додатка № 1) визначаємо Д Рфмах = Д Рфпотр = 50 кПа.

б) за іонізуючими випромінюваннями визначаємо потрібні коефіцієнти послаблення радіації за формулами:

Косл.рз.потр = Дрз / Ддоп = (5 * Рімах (tн -0.2 - tк -0,2) + Дпр) / Ддоп

Косл.пр.потр = Дпр / Ддоп = 150 / 50 = 3

Рімах - максимальний рівень радіації, що очікується на обєкті
(за додатком 2), при Rx = 2,2 км, q = 200 кТ, Vcв = 25 км/год,
Рімах = 19000 Р / г, tк = tн + 96г.

Коли tн = Rx / Vcв + tвип = 2,2 / 25 + 1 = 1,088, то tк = 1,088 + 96 = 97,088г.

По додатку 3, при Rx = 2,2 км, q = 200 кТ, Дпр = 150 Р, то:

Косл.рз.потр = (5 * 19000 (1,088 -0.2 - 97,088 -0,2) + 150) / 50 1135,4

2. Визначаємо захисні властивості споруд:

а) від ударної хвилі відповідно вихідних даних

Д Р фзах ПРУ = 20кПа

Д Р фзах Сх. 8 = 100кПа

Д Р фзах Сх. 12 = 100кПа

б) від радіоактивного зараження відповідно вихідних даних

Косл ПРУ = 400

Косл Сх. 8 = 2500

Косл Сх. 12 = 2500

3. Порівнюємо захисні властивості захисних споруд з потрібними:

а) за ударною хвилею

Д Р фзах ПРУ < Д Р фпотр ;

Д Р фзах Сх. >Д Р фпотр ;

б) за іонізуючим випромінюванням

Косл.зах ПРУ < Косл.потр ;

Косл.зах Сх. > Косл.потр ;

4. Визначаємо показник, який характеризує інженерний захист робітників і службовців за захисними властивостями:

Кзт = (М8 + М12 ) / N = (396 + 396) / 770 = 1.028, тобто забезпечується 100% захист найбільшої зміни.

Висновок: ПРУ не забезпечує потрібного захисту людей і з подальшої оцінки виключається, захисні властивості сховищ № 8 і № 12 відповідають потрібним нормам і забезпечують захист робітників 100%.

2.3. Оцінка систем життєзабезпечення захисних споруд.

Для забезпечення життєдіяльності людей захисні споруди обладнуються системами: повітряпостачання, водопостачання, електропостачання, опалення, звязку, санітарно-технічною системою.

Проведемо оцінку найбільш важливих систем: повітря- і водопостачання. Оцінка зводиться до визначення кількості людей, які укриваються і можуть бути забезпечені повітрям (водою) за існуючими нормами протягом встановленого строку і потім порівнюються з потрібною кількістю.

Вихідні дані:

Кількість і тип ФВК

ПРУ

немає

Сховище № 8

3 ФВК - ІІ

Сховище № 12

3 ФВК - ІІ

Кліматична зона

IV

Тривалість укриття (діб)

3

Зараження території чадним газом

Не очікується

Ємності аварійного запасу води (л)

ПРУ

немає

Сховище № 8

2500

Сховище № 12

2500

а) оцінка повітряпостачання

1. визначаємо які режими роботи повинна забезпечувати система повітропостачаня. Так як на обєкті не очікується зараження атмосфери чадним газом, то система повітропостачання повинна забезпечити роботу в двох режимах:

· „чистої вентиляції” (режим І )

· „фільтровентиляції” (режим ІІ)

Норма подавання:

У режимі І - 13 м3 / год. (середня температура найспекотнішого місяця до 25оС), у режимі ІІ - 2 м3 / год. на одну людину.

2. визначаємо можливості системи

а) у режимі 1 (чистої вентиляції):

у сховищі № 8 Nо.повітря 1 = n * V1 / W1 = 3 * 1200 / 13 = 276

у сховищі № 12 Nо.повітря 1 = n * V1 / W1 = 3 * 1200 / 13 = 276

б) у режимі 2 (фільтри вентиляції):

у сховищі № 8 Nо.повітря 2 = n * V2 / W2 = 3 * 300 / 3 =300

у сховищі № 12 Nо.повітря 2 = n * V2 / W2 = 3 * 300 / 3 =300

4. визначаємо показник, який характеризує захисні споруди за повітря забезпеченням людей в режимі 1 (з найменшими можливостями)

Кжоповітря = (N8 + N12) / N = (276 + 276) / 770 = 0,71

Висновки: системи повітряпостачання сховищ не забезпечує усі потреби у подавання повітря в обох режимах. Необхідно встановити додаткові ФВК.

б) оцінка системи водопостачання:

1. норма запасу питної води на одну людину за добу W = 3 л.

2. визначаємо можливості системи по забезпеченню водою в аварійній ситуації:

У сховищі № 8 - Nо.вод.8 = Wо.вод. / (W * T)= 2500 / (3 * 3) = 277

У сховищі № 12 - Nо.вод.12 = Wо.вод. / (W * T)= 2500 / (3 * 3) = 277

3. визначаємо показник життєзабезпечення водою:

Кжовод = (N8 + N12) / N = (277 + 277) / 770 = 0,72

Висновки: водою аварійного запасу забезпечується 72% людей, що укриваються у сховищах;

системи водопостачання сховищ не забезпечує усі потреби у подавання води. Необхідно встановити додаткові емності з водою:

У сховищі № 8 - (396 - 277) * 3 * 3 = 1071

У сховищі № 12 - (396 - 277) * 3 * 3 = 1071

Загальний показник по життєзабезпеченню дорівнює 0,71.

ІІ ЗАВДАННЯ

Підвищення стійкості роботи промислового обєкта в умовах надзвичайних ситуацій.

Під стійкістю роботи промислового обєкта розуміють його здатність в умовах надзвичайних ситуацій випускати продукцію в запланованому обємі і номенклатурі, а при слабкому і середньому руйнуванні, пожежі, повенях, зараженні місцевості, а також при порушенні звязків по кооперації і постачанню відновлювати виробництво в мінімальні терміни.

Критерієм стійкості обєкта до впливу ударної хвилі приймають таке граничне значення надлишкового тиску (ДРфгр), при якому будівлі, споруди і обладнання обєкта ще не руйнуються або отримують не більше, ніж середнє руйнування.

ДРфгр ? ДРфмах - об”єкт стійкий до ударної хвилі.

ДРфгр ? ДРфмах - об”єкт не стійкий до ударної хвилі.

РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА

Вихідні дані:

Відстань від цеху до сховища вуглеводневих продуктів

0,8 км

Цех розташований до сховища по азимуту

135о

Тип вуглеводневого продукту

Пропан

Маса продукту

400 Т

Характеристика механічного цеху

Будівля

Бетон

Верстати

Середні

Трубопроводи

На металевих естакадах, наземні

Кабельні мережі

наземні

Надмірний тиск на відстані r, що очікується на обєкті в разі вибуху газоповітряної суміші вуглеводневих продуктів (ГПС), буде максимальним значенням надмірного тиску ДРфмах і визначається розрахунковим шляхом виходячи з того, що у разі вибуху газоповітряної суміші формуються три фізичні зони:

Зона І - зона детонаційної хвилі. Вона знаходиться в межах хмари вибуху. Радіус цієї зони можна розрахувати за формулою:

r1 = 17,53q, м

r1 = 17,53400 = 17,5 * 7,37 = 128,97 м

В межах цієї зони надмірний тиск складає ДР1 = 1700 кПа

Зона ІІ - зона дії продуктів вибуху. Ця зона охоплює всю територію, по якій розлетілись продукти ГПС в результаті їх детонації. Радіус цієї зони становить:

r2 = 1,7 * r1 = 1,7 * 128,97 = 219,26 м

В межах цієї зони надмірний тиск складає ДР1 = 1700 кПа

Порівнюючи відстань від центру вибуху до цеху (800 м) зі знайденими радіусами зон, робимо висновки, що цех знаходиться в ІІІ зоні ударної хвилі. Знаходимо надлишковий тиск за формулою для зони ІІІ, приймаючи r3 = 800 м.

ц = 0,24 * r3 / r1

ц = 0,24 * 800 / 128.97 = 1.49 < 2, отже, ДРф рахуємо за формулою:

ДРф = 700 / 3 * ( 1 + 29,8 * ц3 - 1) = 25,9 кПа

Таким чином, при вибуху 400 Т пропану цех машинобудівного заводу буде під впливом ударної хвилі ДРф = 25,9 кПа.

Виділяємо основні елементи механічного цеху:

· будівлі - бетон;

· верстати - середні;

· трубопроводи - на металевих естакадах, наземні;

· кабельні мережі - наземні.

Значення надлишкового тиску, що викликає руйнування елементів цеху. Значення надлишкового тиску беремо з додатку № 2

Елементи цеху

Ступінь руйнування

Слабкі

Середні

Сильні

Повні

будівлі - бетон

25-35

80-120

150-200

200

верстати - середні

15-25

25-35

35-45

45

трубопроводи - на металевих естакадах, наземні

20-30

30-40

40-50

50

кабельні мережі - наземні

10-30

30-50

50-60

60

Результати стійкості обєкту до ударної хвилі

Елементи цеху та їх характеристика

Ступінь руйнування при ДРф , кПа

10 20 30 40 50 60 70 80 120 150 200

25,9

будівлі - бетон

верстати - середні

трубопроводи - на металевих естакадах, наземні

кабельні мережі - наземні

Слабкі

Середні

Сильні

Повні

Елементи цеху та їх характеристика

Межа стійкості елементу

Збитки у %

Примітки

будівлі - бетон

35

30-50

Межа стійкості цеху 25кПа

верстати - середні

25

10-30

трубопроводи - на металевих естакадах, наземні

30

10-30

кабельні мережі - наземні

30

10-30

ВИСНОВКИ:

1. Межа стійкості цеху 25 кПа.

2. Найуразливіші елементи цеху: верстати, кабельні мережі наземні.

3. При надлишковому тиску ДРфмах = 25,9 кПа, будівлі (бетон) отримують слабкі руйнування, верстати - середні, трубопроводи на металевих естакадах, наземні - слабкі, кабельні мережі, наземні - слабкі руйнування.

Заходи щодо підвищення стійкості:

· Провести заходи по підсиленню кріплення верстатів до фундаменту і установлення над ними захисних конструкцій (кожухів, камер);

· Прокладання кабельних мереж під землею, а також комунально-енергетичних і технологічних мереж;

· Збільшення відстані до безпечної між промисловим і вибухонебезпечним обєктами;

· Зменшення кількості вибухонебезпечних речовин в сховищах.




Не сдавайте скачаную работу преподавателю!
Данную курсовую работу Вы можете использовать для написания своего курсового проекта.

Доработать Узнать цену работы по вашей теме
Поделись с друзьями, за репост + 100 мильонов к студенческой карме:

Пишем курсовую работу самостоятельно:
! Как писать курсовую работу Практические советы по написанию семестровых и курсовых работ.
! Схема написания курсовой Из каких частей состоит курсовик. С чего начать и как правильно закончить работу.
! Формулировка проблемы Описываем цель курсовой, что анализируем, разрабатываем, какого результата хотим добиться.
! План курсовой работы Нумерованным списком описывается порядок и структура будующей работы.
! Введение курсовой работы Что пишется в введении, какой объем вводной части?
! Задачи курсовой работы Правильно начинать любую работу с постановки задач, описания того что необходимо сделать.
! Источники информации Какими источниками следует пользоваться. Почему не стоит доверять бесплатно скачанным работа.
! Заключение курсовой работы Подведение итогов проведенных мероприятий, достигнута ли цель, решена ли проблема.
! Оригинальность текстов Каким образом можно повысить оригинальность текстов чтобы пройти проверку антиплагиатом.
! Оформление курсовика Требования и методические рекомендации по оформлению работы по ГОСТ.

Читайте также:
Разновидности курсовых Какие курсовые бывают в чем их особенности и принципиальные отличия.
Отличие курсового проекта от работы Чем принципиально отличается по структуре и подходу разработка курсового проекта.
Типичные недостатки На что чаще всего обращают внимание преподаватели и какие ошибки допускают студенты.
Защита курсовой работы Как подготовиться к защите курсовой работы и как ее провести.
Доклад на защиту Как подготовить доклад чтобы он был не скучным, интересным и информативным для преподавателя.
Оценка курсовой работы Каким образом преподаватели оценивают качества подготовленного курсовика.

Другие популярные курсовые работы:

Сейчас смотрят :

Курсовая работа Анализ себестоимости услуг и продукции, пути ее снижения
Курсовая работа Политические элиты и политическое лидерство
Курсовая работа Правоохранительная деятельность таможенных органов РФ
Курсовая работа Договор участия в долевом строительстве
Курсовая работа Развитие творческих способностей детей в дошкольном возрасте
Курсовая работа Депозитные операции, их виды. Депозитная политика в кредитной организации (банке)
Курсовая работа Франчайзинг
Курсовая работа Формы внеурочной воспитательной работы с детьми в школе
Курсовая работа Современные направления развития менеджмента
Курсовая работа Организация маркетинговых исследований на предприятии
Курсовая работа Конкуренция и ее роль в рыночной экономике
Курсовая работа Организационная культура и ее совершенствование
Курсовая работа Рынок труда и политика занятости
Курсовая работа Договор купли-продажи: понятие, предмет и содержание
Курсовая работа Залог как способ обеспечения исполнения обязательств