Курсовая работа по предмету "Экология и охрана природы"

Узнать цену курсовой по вашей теме


Гідробіоценоз Кременчуцького водосховища


3

ЗМІСТ

Вступ ізми відновлюють нормальне функціонування і справляються з порушеннями. Подальше посилення дії іонізуючого випромінювання здатне викликати незворотні порушення у всій біосфері і зрештою призвести її до загибелі.

Якщо ураження гідробіонтів на атомно-молекулярному рівні проявляються протягом часток секунди, то на рівні популяцій -- через роки, століття. Можливість прояву віддалених у часі наслідків зобовязує сучасне суспільство відноситись з великою відповідальністю до проблем охорони гідросфери Землі від радіонуклідного забруднення [5].

1.4 Екологічний стан водойм України

Коротко розглянемо екологічний стан водойм України. Ріки Дніпро та Дністер є найбільшими прісноводними водоймами країни, в басейнах яких проживає близько 80% населення. З інтенсивним розвитком промисловості, сільського й житлового-комунального господарства було побудовано понад 800 водосховищ, у тому числі 13 з обємом понад 100 млн м3, значно зросло споживання прісної води та скидання забруднених стічних вод. В атмосферу басейну щороку викидається понад 10 млн т газопилових забруднень з промислових обєктів. У басейні Дніпра працюють 5 атомних електростанцій. У стічних водах містяться в надлишковій кількості амонійний і нітритний азот, нафтопродукти, фенол, солі важких металів та хлорорганічні пестициди.

Значної шкоди Придніпровю завдало будівництво шістьох ТЕС та водосховищ, що затопили майже 700 тис. га родючих заплавних земель (близько 2,1% загальної площі України). В результаті такого будівництва режим Дніпра наблизився до застійного озерного. Різко зменшився водообмін і створилися застійні зони. Ріка втратила здатність самоочищатися. Піднявся рівень ґрунтових вод далеко від берегів. Почастішала евтрофікація вод і посилилося засолення грунтів.

Надзвичайно небезпечним є радіаційне забруднення донних відкладів Дніпра, особливо Київського водосховища, після аварії на ЧАЕС. У намулах Дніпродзержинського й Дніпровського водосховищ накопичуються значні кількості заліза, важких металів, фенолу та нафтопродуктів.

Більшість приток Дніпра забруднені переважно амонійним і нітратним азотом, фенолами, нафтопродуктами та сполуками важких металів. Найвищий рівень забруднення встановлено у воді річок Устя, Туря, Мокра Московка, особливо сполуками купруму й цинку, максимальні концентрації яких відповідно дорівнюють 30-35 і 14-19 ГДК. Високий вміст міді (44-17 ГДК) і мангану (38 ГДК) спостерігався у водах Горині (смт. Оржів), Тетерева (м. Житомир), Гнилопяті (м. Бердичів), Десни (м. Чернігів).

У басейні р. Дунай спостерігається забруднення нітратним азотом (11-16 ГДК), сполуками цинку (11 ГДК), мангану (10-21 ГДК) та нафтопродуктами, р. Дністер -- нітратним азотом (13-19 ГДК), сполуками купруму (80), цинку (1,1) і мангану (16-19 ГДК). Особливо забрудненими є притоки Дністра -- річки Тисмениця, Свіча, Черва, Бистриця-Солотвинська, Золота Липа, Коропець, Серет -- амонійним і нітратним азотом, фенолами та сполуками купруму й цинку.

У надзвичайно незадовільному екологічному стані перебуває Азовське море. Погіршення екологічної ситуації зумовлене будівництвом гребель і водосховищ на ріках Дон і Кубань, які живлять море, впровадженням зрошувального землеробства та рисосіяння в прибережних районах, облаштуванням великих водозаборів у басейнах Дону й Кубані, які щорку недодають в Азовське море 10-15 км3 прісної води. Зростання забруднення навколишнього середовища викидами хімічної та металургійної промисловості (Ростов, Таганрог, Камиш-Бурун, Маріуполь, Донецьк), змив пестицидів з полів та будівництво численних баз відпочинку також сприяли погіршенню екологічного стану і призвели до різкого зменшення біологічної продуктивності екосистем. Так, вилов риби, який 50 років тому був у 40 разів більшим, ніж у Чорному й Балтійському морях разом узятих, скоротився в 40 разів [11].


Загалом для водомірних постів України переважають помірно забруднені води, тобто умовно чисті. Екологічно чиста вода виявлена в Закарпатській, у південній частині Вінницької, на південному сході Харківської та заході Одеської областей, а також у південно-західній частині Автономної Республіки Крим. Підвищена забрудненість води відмічена у Львівській, Одеській, Запорізькій, Дніпропетровській та Донецькій областях. Висока забрудненість води -- в північній частині Донецької області і дуже висока -- на значній території Херсонської області.

Малі річки забруднені значно більше, ніж великі. Вони мають невисоку стійкість і низький потенціал самоочищення. Отже, швидшими темпами деградують малі річки.

Забруднення поверхневих вод значною мірою впливає на якість підземних вод. Найбільш незадовільний стан підземних вода на Півдні України: в Одеській, Миколаївській, Херсонській і Запорізькій областях та Автономній Республіці Крим. Понаднормове забруднення пестицидами спостерігається у Вінницькій, Житомирській, Луганській та Миколаївській областях і Автономній Республіці Крим. Нітратне забруднення, що перевищує ГДК, відмічається практично на всій території України, за винятком її західних областей [2].

1.5 Наслідки забруднення гідробіоценозів для людини

Людина щодня використовує значну кількість води: для побутових потреб і особистої гігієни міський житель -- 40-50 л, сільський житель -- до 100 л, у промисловості та сільському господарстві -- 400-500 л на душу населення. В результаті діяльності людини відбувається забруднення води, що становить велику загрозу, у першу чергу для здоровя людини.

Шкідливим для здоровя людини може бути не тільки використання забрудненої води, але й вплив її через такі трофічні ланцюги, як вода -- грунт -- рослина -- тварина -- людина або вода -- планктон -- риба -- людина. Розрізняють три основних типи забруднення води: біологічне, хімічне та радіоактивне [12].

Внаслідок фізичного, хімічного і теплового забруднення водних екосистем Дніпра порушується режим середовища перебування багатьох гідробіонтів. Так будівництво шлюзів, дамб, використання мілководних штучних водойм може бути причиною „цвітіння” води, що обумовлено швидким та інтенсивним розвитком синьо-зелених водоростей. Під час відмирання водоростей особливо у спекотний літній період, уся поверхня води часто вкривається плівкою зі слизу, що утруднює збагачення води киснем. Крім того, при цьому утворюються такі небезпечні токсичні речовини, як фенол, індол та інші. Вода стає непридатною не тільки для пиття, але й для купання.

При потраплянні та накопиченні цих речовин в організмі риб можуть спостерігатися захворювання і навіть їхня загибель. У людей токсини синьо-зелених водоростей зумовлюють розвиток шлунково-кишкових захворювань і в деяких випадках важкі алергії.

Сьогодні природна вода, забруднення стічними водами, непридатна для вживання населенням, оскільки шкідливі речовини та збудники хвороб, які містяться в ній, викликають інфекційні захворювання (черевний тиф, дизентерію, інфекційний гепатит, холеру, лептоспіроз) та інші патологічні порушення в організмі людини (дані Національної доповіді про стан навколишнього природного середовища в Україні за 1999 і 2000 рр.). До слова, за вмістом вірусу гепатиту А води України лідирують у Європі. У забрудненій воді деякі паразити можуть проникати в організм людини через шкіру під час прання білизни, купання, вилову риби та її вживання у їжу і спричинити такі захворювання, як дерматит, опісторхоз, дифілоботріоз та інші [7].

Деякі лікарські препарати, нітрати, миючі засоби (СПАР), ртуть, нафта і нафтопродукти, пестициди не розкладаються протягом тривалого часу. Накопичуючись у планктоні, рибі, а потім трофічними ланцюгами потрапляючи в організм людини, вони пригнічують діяльність багатьох органів, діють як пухлиноутворювачі.

Закислення води та грунтів негативно позначається на організмі людини, в якому накопичуються кислоти, відбувається його закислення (ацидозний стан організму). У таких тварин і людини спостерігається затримка росту, пригнічується імунний статус. Особливо чутливі до ацидозу немовлята. За низького рН гинуть ікра риб, молюски, креветки. Причому смерть обумовлюється не тільки закисленням води, але й отруєнням гідро біонтів внаслідок переходу з донних відкладень у розчинні форми таких важких металів, як свинець, ртуть, кадмій, олово, алюміній, нікель тощо. Що ж стосується радіонуклідів, наприклад, у Київському морі та грунтах інших забруднених зон. Поки в умовах нормального рН перебували у нерозчинній формі у воді та грунті, загроза їх для усього живого була відносно незначна, а у розчинній формі вони несумісні із життям.

Багато гідробіонтів накопичують хімічні та радіаційні забруднення як по трофічних ланцюгах, так і через воду. У результаті міграції з водою і їжею радіонукліди потрапляють в організм людини, накопичуються там і викликають радіоактивне ураження або рак [13].

Існує небезпека забруднення риб свинцем внаслідок застосування цього елемента під час ліквідації Чорнобильської аварії. Частина його потрапила у ріки Припять і Дніпро. Цей свинець також стимулює різні патології, проникаючи з водою і рибою в організм людини. Кадмій, який застосовується в атомних реакторах, виявляють у зябрах, нирках і печінці риб, а також у кістяку наземних видів тварин.

Нині людство майже не вживає природну питну воду і перейшло на техногенну -- її одержують на водопровідних станціях шляхом фізико-хімічної обробки [1].

2 СТАН ГІДРОБІОЦЕНОЗУ КРЕМЕНЧУЦЬКОГО ВОДОСХОВИЩА

2.1 Гігієнічний моніторинг Кременчуцього водосховища

2.1.1 Створення моніторингу Кременчуцького водосховища в межах Черкаського регіону

Подальше зниження ефективності природокористування і посилення антропо-генного тиску на довкілля - головна еколо-гічна проблема для України. Незважаючи на те, що вона повязана із соціально-економічними труднощами, негативними природними факторами тощо, її вирішенню також сприятиме зміна парадигми відносин людини і природи, перехід до нових пріори-тетів та цінностей. Основою успішної реалі-зації концепції є, насамперед, усвідомлення населенням України гострих екологічних проблем, можливих шляхів їх подолання, чому значною мірою сприяє екологічна освіта, загальна інформованість.

У вирішенні проблеми екологічної рівноваги значне місце відводиться роботі щодо створення моніторингів обєктів до-вкілля.

Одним із найважливіших обєктів до-вкілля є вода, яка, за даними Міністерства охорони здоровя, є причиною 1/4 захворю-вань населення України.

Враховуючи вищевикладене, на вико-нання Указу Президента України від 14 кві-тня 1992 року № 248 "Про утворення Над-звичайної комісії з проблем екологічного стану р. Дніпро та якості питної води", Роз-порядження Президента України від 3 лип-ня 1992 року №120/92-РП "Про заходи що-до організації роботи по поліпшенню еколо-гічного стану р. Дніпро та якості питної во-ди", "Програми комплексного моніторингу за станом якості води басейну рік Дніпро, Південний Буг, Сіверський Донець в межах України", затвердженої Міністерством охо-рони здоровя України 22.04.94 p., Розпоря-дження Голови Черкаської обласної держа-вної адміністрації "Про регіональну про-граму екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води на період до 2010 р." від 30.01.98 р. № 48, По-станови Кабінету Міністрів України від 30.03.98 р. № 391 "Про затвердження поло-ження про державну систему моніторингу довкілля", Постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.99 р. № 465 "Про затвер-дження Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами" ми розробили методологічні підходи щодо створення моніторингу Кременчуцького водосховища в межах Черкаського регіону.

При розробці методологічних підходів враховано:

-еколого-географічне положення ре-гіону;

-незначну швидкість руху води (від 0,1до 1,2 м/с);

-значну ширину водосховища (до 36 км);

-мілководдя на значних площах;

-скиди господарсько-фекальних та про-мислових стоків;

-те, що водосховище є джерелом водо-постачання для міст Черкаси, Канів,Чигирин; те, що воно використовується в рекре-аційних цілях населенням Канівсько-го, Черкаського,Золотоні-ського, Чи-гиринського районів та м. Черкаси.

Ми визначили постійні створи, термі-ни і періодичність відбору зразків з ураху-ванням якісних та кількісних показників води.

Моніторинг здійснюється з урахуван ням контролю за станом води в притоках Дніпра (Рось, Ольшана, Тясмин та ін.).

Відзначимо, що, незважаючи на наяв-ність форм державної статистичної звітнос-ті в Україні, немає інтегрованої системи спостереження за водою в р. Дніпро і не на-працьовані дійові механізми збору і ефекти-вного використання даних. Тому питання створення моніторингу Дніпра для України, з її складною екологічною ситуацією та роз-ташуванням у центрі Європейського конти-ненту є навіть актуальним [14].

Створення такої інтегрованої системи має здійснюватись за напрацьованими да-, ними Міністерства охорони здоровя.

Метою створення такої системи є сис-тематичне отримання оперативної інформа-ції про ступінь забруднення води для оцінки і управління факторами ризику здоровя людини як для України, так і для інших те-риторій (Чорне море та ін.).

Методологічно давно установлено, що для проведення моніторингу стану обєктів навколишнього середовища визначення од-нієї тільки кількості негативних чинників не достатньо.

Необхідно визначити їх дію на стан природи, сільгоспугідь та здоровя людини.

При вирішенні цього питання поряд з традиційними мікробіологічними, фізико-хімічними методами досліджень із викорис-танням високочутливих приладів (хроматографів, полярографів, спектрофотометрів) ми на майбутнє передбачаємо проведення біо-індикації. Етапами створення моніторингу є:

конкретизація мети та завдань;

оцінка існуючої інфраструктури;

розробка ключових елементів;

- проведення формуючого експерименту.
В роботі з програми моніторингу задіяні обласна, Черкаська міська санепідстан-ція, а також санепідстанції Канівського, Черкаського, Золотоніського та Чигиринсь-кого районів [15].

2.1.2 Результати моніторингу Кременчуцького водосховища

З 1995 по 2006 рік в 11 створах віді-брано 308 проб річкової води на хімічні та мікробіологічні показники.

Лабораторії санепідстанцій, що про-водять дослідження, - акредитовані, спеціа-лісти мають вищі та перші кваліфікаційні категорії. Матеріально-технічне забезпечення лабораторій складається з фотоелектроколориметрів - 39 шт., спектрофотомет-рів - 6 шт., полярографів - 4 шт., хроматог-рафів - 5 шт., атомно-абсорбійного спект-рофотометра - 1 шт. Результати моніторингу використо-вуються санепідслужбою при здійсненні державного санепіднагляду за станом водо-сховища. Аналіз лабораторних досліджень та оперативної роботи свідчить, що за останні роки намітилась незначна тенденція до оздоровлення водосховища(таблиця 2.1).

Таблиця 2.1 - Динаміка невідповідності стану води вимогам СанПіНу №4630-88 за 1995-2006 роки за хімічними та бактеріологічними показниками (в %)

Роки

Хімічні показники

Бактеріологічні показники

1995

50,5

25,7

1996

77,3

27,6

1997

29,2

22,9

1998

31, 1

14,9

1999

26,7

14,6

2000

21,0

5,0

2001

25,0

8,5

2002

24,0

8,5

2003

23,6

8,4

2004

23,2

7,8

2005

24,0

6,5

2006

23,0

6,3

Результати моніторингу водосховища показали, що відсоток проб, які не відповідають гігієнічним нормативам за хімічними показниками зменшився у два рази, за бактеріологічними - до трьох разів. Це також повязано зі зменшен-ням промислових скидів та кількості судо-заходів в п. Черкаси, інші пристані області.

В результаті чітко організованої робо-ти щодо збору підсланьових і господарсько-фекальних вод з приписних та транзитних плавзасобів їх викиди в акваторію водосхо-вища за останні 12 років санітарно-епідеміологічна та екологічна служби обла-сті не реєстрували.

Але на стан якості води водосховища значний негативний вплив мають аварійні викиди промислових і комунальних підприємств.

Так, аварія на каналізаційному колек-торі в м. Черкаси в грудні 2001 року при-звела до викиду значної кількості (понад 238,4 тис. м3) фекально-господарських сто-ків. Створений штаб із надзвичайних ситуа-цій облдержадміністрації провів ряд органі-заційно-оперативних заходів щодо швидкої ліквідації аварії [13].

Фекально-господарські стоки призве-ли до різкого погіршення показників якості води. Враховуючи ситуацію, була винесена постанова головного державного санітарно-го лікаря області про заборону промислово-го та любительського риболовства, прове-дення оздоровчо-спортивних заходів на те-риторії нижче викиду. Про аварію на колек-торі ми інформували санепідслужби сусід-ніх Кіровоградської та Полтавської облас-тей. Для одержання обєктивної і оператив-ної інформації про рівень та структуру за-бруднення санепідслужба налагодила що-денне лабораторне дослідження води на ос-новні органолептичні, хімічні, бактеріологі-чні та вірусологічні показники в точках ни-жче викиду і контрольно-фоновій точці (на 500 м вище аварійного викиду).

Під час аварії на каналізаційному ко-лекторі відібрано і досліджено 147 проб на бактеріологічні показники і 135 проб на са-нітарно-хімічні.

Спостереження проводились в шести точках (у двох м. Черкаси, Черкаського і Чигиринського районів - з 31.12.01 р. по 12.01.02 p.), потім з 12.01.02 р. - в трьох точках.

Необхідно відзначити, що лабораторні дослідження проводились на підставі угоди між управлінням з надзвичайних ситуацій облдержадміністрації і обласною санепідс-танцію, завдяки чому було частково від-шкодовано затрати, яких ми зазнали.

Дані (таблиця 2.2) свідчать про погіршення якості води річки Дніпро за бактеріологіч-ними показниками, повязане з аварійним скидом господарсько-фекальних стічних вод.

Таблиця 2.2 - Стан р. Дніпро за період аварії на каналізаційному колекторі м. Черкаси(бактеріологічні показники).

Показники

До початку аварійного скиду

В період аварійного скиду

Індекс ЛКП*

<500

240000

Коліфаги

н/в

3000

Індекс колі

н/в

3700

Патогеннна мікрофлора

н/в

н/в

*ЛКІІ - локтозопозитивні кишкові палички.

На кордоні з Кіровоградською облас-тю (пристань Адамівна) погіршення показ-ників річкової води не відмічалось.

Незважаючи на аварійну ситуацію, якість питної води в місті не погіршилась, оскільки водозабірна станція міста розмі-щена за 25 км вверх по течії.

Після ліквідації наслідків аварії нижче місця аварії відібрано і досліджено три про-би води. Якість води відповідає вимогам СанПіНу №4630-88.

При проведенні робіт виникли деякі непередбачені труднощі. Так, установи са-непідслужби не оснащені відповідними плавзасобами, засобами для прорубування ополонок на льоду для відбору води, спів-робітники не забезпечені теплими спецодя-гом і взуттям.

При проведенні робіт виникли деякі непередбачені труднощі. Так, у табелі оснащення установ сан епідслужби відсутні відповідні плавзасоби, засоби розробки опо лонок на льоду для відбору води, співробітники не забезпечені теп-лим спецодягом і взуттям.

У березні 2003 року екологами-науковцями Черкаського університету на конкурсній основі було отримано грант посольства Великобританії в Україні з теми: «Моніторинг басейну р. Дніпро». Актуальність обраної теми проекту була викликана необхідністю вивчення впливу на здоровя людей та стан довкілля забруднювачів хімічного та біологічного походження, що містяться у водах Дніпра. Дослідження, проведені відповідними державними установами у поперед ні роки, мали вибірковий характер і недостатньо розкривали екологіч ну оцінку стану річки Дніпро. Су часні дослідження науковців уні верситету протягом 2003-2005 ро ків дозволять у динаміці глибше і детальніше вивчити вплив забруд нюючих речовин та розробити ме тодологічні підходи до зменшення їх концентрації у воді. Це сприяти ме оздоровленню Кременчуцького водосховища як джерела водопос тачання для багатьох міст України, позитивно вплине на природні еко системи та відновить рекреаційні можливості водосховища. Крім цього буде надано можливість контролювати екологічний стан во доймища, яке є джерелом госпо дарсько-побутових промислових та технологічних потреб регіону. Дослідження провадяться на базі 2-х кафедр екології університету та акредитованих лабораторій об ласної санепідстанції. Передбача ється проведення біоіндикації ста ну р. Дніпро з використанням компютерних програм та обробки результатів досліджень. З цією ме тою буде використаний пакет прик ладної програми МАGІС, розроб лений фахівцями Інституту гігієни і медичної екології ім. О.М. Марзеєва АМН України. Ця програма по зитивно оцінена Експертною ра дою «Асоціації спеціалістів з ме дичної інформатики» і не має віт чизняних та зарубіжних аналогів.

Наведені дані підтверджують доцільність подальшого про ведення моніторингу за екологіч ним станом Кременчуцького водо сховища та впровадження на май бутнє методу біоіндикації при здій сненні моніторингу.

Моніторинг якості води у во досховищі дасть змогу обґрунту вання для проведення профілак тичних заходів у населених пунктах-водокористувачах водос ховища з попередження інфекцій них захворювань водної етіології.

2.2 Екологічна оцінка стану якості Кременчуцького фодосховища.

Вода є одним з основних елементів довкілля. Проблема стану якості води водних обєктів актуальна для усіх регіонів України. Особливо це стосується р. Дніпро, оскільки його водні ресурси, за даними К.А. Середи (Міністерство екології та при родних ресурсів України), складають близько 80% водних ре сурсів нашої країни та забезпе чують 32 млн. населення і 2/3 господарського потенціалу України [1]. Оздоровлення басейну р. Дніпро є одним з найваж ливіших пріоритетів державної політики у галузі охорони нав колишнього середовища. Орга нізація і проведення засобів оз доровлення р. Дніпро вимагають наявності повної і правдивої ін формації щодо якісних і кількіс них характеристик забруднюю чих воду речовин [2].

Нині контроль за станом якості води у межах Черкаського регіону здійснюють управління екології та природних ресурсів, установи санепідслужби області, відділ екології та раціонального природокористування Черкасько го міськвиконкому, комунальне підприємство «Черкасиводоканал». Контроль за скидами стіч них вод здійснює регіональне управління водних ресурсів. Результати роботи названих орга нізацій є основними джерелами інформації щодо якості стану води р. Дніпро у межах Чер каської області. Проблема полягає в тому, що відомства мають свою мережу спостереження за станом якості води р. Дніпро, які не підлягають узгодженню. Обмін інформацією між відомствами не відрегульовано і не розроблено методологію її узагальнення.

Вода р. Дніпро у межах Кременчуцького водосховища контролюється на межі Черкаської та Київської областей вище Канівської ГЕС, у гирлах річок Рось, Вільшанка, Золотоношка, Супой, Тясмин, у межах водоза бору м. Черкаси, на кордоні Кіровоградської та Черкаської областей, в акваторії порту м. Світловодськ.

Вода досліджується за такий основними показниками: температура, запах, забарвлення, прозорість, каламутність, наявність домішок, завислих речовин, лунність, амоній сульфат (за азотом), нітрати, нітрити, розчине ний кисень, БПК, ХПК, рН, сухи залишок, кальцій, магній, хлоріон, сульфат-іон, залізо, фтор, СПАР, сірководень, хлорорганічні, фосфорорганічні, мідьмісткі, мишякмісткі, тормісткі пести-циди, обємна активність техногенних радіонуклідів цезію-137 та стронцію-90, наявність лактозопозитивних кишкових паличок, збудників кишкових інфекцій, життєздатних яєць гельмінтів.

За результатами досліджень вода р. Дніпро відповідає 2-3 класу якості води поверхневих водой-мищ (ГОСТ 2761-84) та характе-ризується помірним ступенем забрзуднення (СанПіН №4630-88).

Лімітуючими показниками якості води р. Дніпро є органічні ре-човини, мікроорганізми, каламутність, запах, біологічне спожиання кисню (БПК), хімічне споживання кисню (ХПК), частково юзчинений кисень, індекс лакто-юпозитивних кишкових паличок, астково бактерії Ешерихії Колі. У пунктах спостереження періодично реєструються понаднормативні концентрації однієї або екількох речовин. Насамперед у ніпровській воді постійно вияв-яються залізо, марганець, мідь, цинк, періодично -- феноли. Вивчено динаміку зміни показика БПК за 2001-2003 роки. За існуючого нормативу 6 мгО2/дм3 даний показник становить у межах 8 мг02/дм3 (гирла р. Золоношка та Супой) (рисунок 2.1).

Переміщення нормативів БПК відзначено у II та III кварталах, що може пояснити підвищенням температури та збільшенням кількості забруднюючих скидів у водойми-ща підприємствами.

Хімічне споживання кисню пе-ревищує діючий норматив (З0 мг02/дм3) у гирлі р. Золотоношка та Супой, що вказує на високий ступінь їх забруднення (рисунок 2.2).

Рисунок 2.1 - Динаміка зміни показника БКП у воді кременчуцького водосховища за 2001-2003 роки.

Рисунок 2.2 - Динаміка зміни показника ХПК у воді Кременчуцького водосховища за 2001-2003 роки.

Проте розчинений у во-доймищі кисень не перевищує нижню межу нормативу (не мен-ше 4 мг/дм3) (рисунок 2.3).

Рисунок 2.3 - Динаміка зміни вмісту розчиненого кисню у воді Кременчуцького водосховища за 2001-2003 роки.

Показники каламутності прак-тично у більшості створів переви-щують норматив (не більше 1,5 мг/дм3 ) фактично від 1,8 до 3,5 мг/дм3 (рисунок 2.4).

Встановлено, що найбільш заб-рудненими пунктами спостере-ження є гирла річок Золотоношка, Супой, Рось, Тясмин.

Зустрічаються випадки виник-нення надзвичайних екологічних ситуацій, повязаних з різким під-вищенням температури води, на-явністю великої площі мілководь, нераціональним використанням водних ресурсів.

В усіх пунктах спостереження виявляється марганець, а підпри-ємств, які його використовують, у межах досліджень немає.

Рисунок 2.4 - Динаміка показника каламутності води Кременчуцького водосховища за 2001-2003 роки.

Як результат, зниження у воді розчиненого кис-ню призводить до невиправданої загибелі риби (літо 2002 p.).

В усіх пунктах спостереження виявляється марганець, а підпри-ємств, які його використовують, у межах досліджень немає.

Підвищений вміст заліза (0,31-0,33 мг/дм3 за нормативу 0,3 мг/дм3) пояснюється за раху-нок його вимивання з ґрунтів з високим вмістом та скидами під-приємств (до 10 тис. т/рік). Кон-центрацію шкідливих речовин у складі стічних вод (2002 р.) під-приємств Черкаської області у басейн р. Дніпро наведено.

Наявність яєць гельмінтів, за-лишків пестицидів, радіонуклідів у воді р. Дніпро не перевищує встановлені нормативи.

Періодично протягом 2001-2003 pp. спостерігалося переви-щення вмісту лактозопозитивних кишкових паличок (індекс ЛКП) у гирлі р. Вільшанка та Супой. За діючого нормативу (не більше 5000 в 1 дм3) цей показник варі-ював у межах 5500-8200 в 1 дм3, тобто перевищував ГДК в 1,1-1,64 рази. Цей факт вказує на забруднення даних водних обєк-тів господарсько-побутовими стічними водами. Додаткові дос-лідження води на наявність бактер і й групи Ешерихії Колі у дея ких випадках вказували на наяв ність свіжого фекального заб руднення води. Однією з причин забруднення води може бути не контрельований скид неочище них стічних вод від тваринниць ких комплексів або надходження стічних вод з вигрібних ям, які знаходяться на берегах водосхо вища.

Для визначення активності процесів самоочищення прова диться визначення кількості сап рофітних бактерій. Чисельність сапрофітів при температурі 22°С вказує на активність процесу са моочищення водоймища, чисель ність сапрофітів при температурі 37°С служать індикаторами заб руднення водоймища органічни ми речовинами [15]. Враховуючи різницю між кількістю сапрофіт них мікроорганізмів при температурі 22 і 37°С зроблено висновок, що незважаючи на значне органічне забруднення водойми ща процеси самоочищення відбу ваються задовільно. При цьому найвищий ступінь самоочищення спостерігається у воді Канівсько го водосховища на кордоні Черкаської та Київської областей та у воді Кременчуцького водосхо вища (порт Адамівка, межа Кіровоградської та Черкаської областей), що може пояснюватися більшим коефіцієнтом розбавлення стічних вод водою Кременчуцького водосховища порівняно з його притоками.

За прогнозами Міністерства охорони здоровя [6], на найближчу перспективу можна очікувати погіршення якості води -- збільшення показників мінера-льного складу води, мінерального азоту, вмісту деяких мікроелементів (міді, цинку, марганцю). Особливо може різко зрости кількість сульфатів, а їх рівень до 2005 року може підвищитися більш ніж у 2,5 рази, але їх значення не вийдуть за межу граничних величин. Зростуть показники каламутності води, вмісту завислих речовин та СПАР. З показників органічного забруднення слід очікувати їх зниження. Інші показники, які підлягають дослідженню, за нашими попередніми прогнозами не зазнають суттєвих змін, але все це потребує практичного підтвердження.

ВИСНОВОК

У наш час необхідність радикальних комплексних заходів щодо покращання довкілля і тим самим охорони здоровя населення спонукає до пошуку найбільш оп-тимального вирішення екологічної проблеми, зміщення акцентів із психіатричної допомоги на профілактичну психологічну, зменшення негативного впливу соціально-психологічних і екобіологічних факторів, тим більше, що в більшості економічно розвинених країн кількість психологів практично тотожна лікарям загальної практики, а безпека навколишнього середовища є прерогати-вою державної політики.

Одним із найважливіших компонентів водного середовища, що визначає його екологічну якість, є наявність у воді органічних забруднень. Ступінь забруднення водних обєктів органічними речовинами визначає їх сапробність.

Одним з найбільш шкідливих проявів антропогенного впливу на водні екосистеми та гідросферу в цілому є хімічне забруднення, яке може призводити до отруєння водного середовища та його живого населення.

Також дуже небезпечним є радіонуклідне забруднення гідробіоценозів, тому що воно має віддалені у часі наслідки, які проявляються через роки, століття.

Дослідивши стан Кременчуцького водосховища можна зробити однозначний висновок, що Дніпро потребує створення єдиної мережі моніторингу на усій його течії. Необхідно також відзначити, що незважаючи на наявність контролю за якістю води у р. Дніпро не передбачено вивчення стану здоровя населення залежно від її якості. Важливість і актуальність такої проблеми незаперечна. Потребують подальшого удосконалення методи групового визначення хімічних забруднювачів, розширене вивчення мікроелементного складу води, визначення діоксинів та інших токсичних забруднювачів.

Незважаючи на заходи оздоровлення р. Дніпро, які постійно впроваджуються, контроль над її якістю поки що є одним із слабких місць сучасної екологічної практики і потребує постійного вдосконалення.

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

1. “Безпека життєдіяльності”, №1. - 2003 р.

2. Запольський А.К., Салюк А.І. Основи екології: Підручник (за ред. Ситника). - К.: Вища школа. - 2001 - 358 с.

3. Основи екології, Лукянова Л.Б.: Навчальний посібник. - К.: Вища шк. - 2000 - 327 с.

4. Охрана окружающей среды: Учебник для вузов. Автор-составитель А.С. Степановских. - М.: ЮНИТ ДАНА. - 2000 - 559 с.

5. Романенко В.Д. Основи гідроекології, підручник для студентів екологічних і біологічних спец. вузів. - К.: Обереги. - 2001 р. - 728 с.

6. 1. Білявський Г.О., Фурдуй Р.С. Практикум із загальної екології.

7. Джигирей В.С. Екологія та охорона навколишнього природного середовища: Навч. посіб.- К.: Т-во “Знання”, КОО, 2000.-203 с.

8. Донской Н.П., Донская С.А. Основы экологии и экономика природопользования.- Мн.: УП «Технопринт», 2000.- с 308.

9. Дорогунцов С.І., Коценко К.Ф., Аблова О.К. та ін. Екологія: навчально-методичний посібник.-К.: КНЕУ,1999,-С.152.

10. Экология города: Учебник. Под ред. док. тех. наук Стольберга Ф.В.- К.: Либра, 2000.- 464с.

11. Мазур И.И., Молдаванов О.И., Шишов В.Н. Инженерная экология. Общий курс: В 2 т. Т. 1. Теоретические основы инженерной экологии: Учеб. Пособие для вузов / Под ред. И.И. Мазура.- М.: Высш. Шк., 1996.- 637 с.

12. Мазур И.И., Молдаванов О.И., Шишов В.Н. Инженерная экология. Общий курс: В 2 т. Т. 2. Справочное пособие / Под ред. И.И. Мазура.- М.: Высш. Шк., 1996.- 655 с.

13. Охрана окружающей среды: Учеб. для техн. спец. вузов / С.В. Белов, Ф.А. Козьяков, А.Ф. Козьяков и др. Под ред. С.В. Белова. 2-е изд., испр. и доп.- М.: Высш. шк., 1991.- 319 с.

14. Охрана окружающей природной среды / Под ред. Г.В. Дуганова.- К.: В. ш., 1988.- 305 с.

15. Сахаев В.Г., Щербицкий В.В. Экономика природопользования и охрана окружающей среды. - К.: Вища шк. Головное изд-во, 1987. - 263 с.



Не сдавайте скачаную работу преподавателю!
Данную курсовую работу Вы можете использовать для написания своего курсового проекта.

Доработать Узнать цену работы по вашей теме
Поделись с друзьями, за репост + 100 мильонов к студенческой карме:

Пишем курсовую работу самостоятельно:
! Как писать курсовую работу Практические советы по написанию семестровых и курсовых работ.
! Схема написания курсовой Из каких частей состоит курсовик. С чего начать и как правильно закончить работу.
! Формулировка проблемы Описываем цель курсовой, что анализируем, разрабатываем, какого результата хотим добиться.
! План курсовой работы Нумерованным списком описывается порядок и структура будующей работы.
! Введение курсовой работы Что пишется в введении, какой объем вводной части?
! Задачи курсовой работы Правильно начинать любую работу с постановки задач, описания того что необходимо сделать.
! Источники информации Какими источниками следует пользоваться. Почему не стоит доверять бесплатно скачанным работа.
! Заключение курсовой работы Подведение итогов проведенных мероприятий, достигнута ли цель, решена ли проблема.
! Оригинальность текстов Каким образом можно повысить оригинальность текстов чтобы пройти проверку антиплагиатом.
! Оформление курсовика Требования и методические рекомендации по оформлению работы по ГОСТ.

Читайте также:
Разновидности курсовых Какие курсовые бывают в чем их особенности и принципиальные отличия.
Отличие курсового проекта от работы Чем принципиально отличается по структуре и подходу разработка курсового проекта.
Типичные недостатки На что чаще всего обращают внимание преподаватели и какие ошибки допускают студенты.
Защита курсовой работы Как подготовиться к защите курсовой работы и как ее провести.
Доклад на защиту Как подготовить доклад чтобы он был не скучным, интересным и информативным для преподавателя.
Оценка курсовой работы Каким образом преподаватели оценивают качества подготовленного курсовика.

Другие популярные курсовые работы:

Сейчас смотрят :

Курсовая работа Особенности развития памяти в младшем школьном возрасте
Курсовая работа Управление товарными запасами и потоками
Курсовая работа Финансовые услуги коммерческих банков
Курсовая работа Стиль руководства и пути его совершенствования
Курсовая работа Проектирование районной электрической сети
Курсовая работа Взаємозв’язок школи та сімї у вихованні учнів початкових класів
Курсовая работа Реализация методов эмоционально-ценностного компонента образования на уроках начальной школы
Курсовая работа Управление социальной сферой
Курсовая работа Технико-экономический анализ деятельности автотранспортного предприятия
Курсовая работа Современные этапы и перспективы развития торгово-экономических отношений России и ЕС
Курсовая работа Внутренние болезни пищеварительной системы
Курсовая работа Проблемы занятости молодежи
Курсовая работа Концепция развития сети технопарков в Республике Казахстан
Курсовая работа Анализ экономической эффективности производства зерна в СХА Алексеевская Базарнокарабулакского района
Курсовая работа Организация и развитие складского хозяйства оптового предприятия