Курсовая работа по предмету "Безопасность жизнедеятельности"

Узнать цену курсовой по вашей теме


Розрахунок можливості використання сховищ для укриття робітників та службовців на об’єктах господарської діяльності ВАТ "Роксолана" в надзвичайних ситуаціях

Міністерство освіти і науки України



Херсонський
Національний технічний університет



Цикл “Цивільна оборона”





















КУРСОВА РОБОТА



Розрахунок можливості використання сховищ для
укриття



робітників
та службовців на об’єктах господарської
діяльності



ВАТ “Роксолана” в надзвичайних ситуаціях



























Херсон



2007







Міністерство освіти і науки України



Херсонський Національний технічний університет



Цикл "Цивільна оборона"



 



ЗАВДАННЯ



на курсову роботу по дисципліні "Цивільна оборона"





слухачу групи _______курсу____________________________



______________________варіант_________________________



(п.і.б.)



Тема роботи__________________________________________



Зміст завдання________________________________________



Термін виконання завдання_____________________________



Дата видачі завдання___________________________________



Керівник курсової роботи_______________________________



(підпис)                                                                 (п.і.б.)



Зав. циклу ЦО_________________________________________



(підпис)                                                                  (п.і.б.)



Завдання до виконання прийняв__________________________



(підпис слухача, дата)



Курсова робота закінчена________________________________



(підпис слухача)                                                       (дата)



"ДО захисту"___________________________________________



(дата)                                                        (підпис
керівника)



Курсова робота прийнята з
оцінкою________________________



Члени комісії___________________________________________







Вихідні дані до проекту


































































































































































№ варіанту




Помешкання для людей, що
вкриваються, площею, (м2)







Місце для санітарного посту, 2)







Тамбур, шлюз, (м2)







Допоміжні помешкання (вентіляційна
і санвузли), (м2)






Висота помешкання, (м)



Очікувана потужність ядерних
боєприпасів, (Мт)




Чисельність найбільшої працюючої
зміни, (чол.)




Вид вибуху (наземний)



Відстань від центру вибуху до
об'єкта, (км)




Швидкість середнього вітру, (км/год)



Напрямок середнього вітру, (град)



Конструкції розраховані на
динамічні навантаження, утворювані надлишковим тиском, (кПа)




Перекриття сховища, бетон, (см)



Перекриття сховища, ґрунтова
обсипка, (см)




Система повітря забезпечення, комплекти
ФВК-1, (шт.)




Система повітряпостачення, електроручні
вентилятори ЕРВ-72-2, (шт.

)




Кліматична зона розташування
об'єктів




Очікування пожеж



Водопостачання забезпечується від
міської водопровідної мережі


Аварійний запас в проточних
ємностях місткістю, (л)




Тривалість укриття (доби)



В санвузлах сховища, знаходяться
унітази, (шт.)




В санвузлах сховища, знаходяться
пісуари, (шт.)




Аварійний резервуар для стічних вод,
від санітарних вузлів місткістю,
(л)

У складі осіб, що вкриваються, жінки,
%




Аварійне джерело - дизельна
електростанція


Електропостачання сховища
забезпечуються від міської електричної мережі
Робота системи повітропостачання в
режимі




Розташування робочих ділянок щодо
сховища, ділянка№1 на відстані,
(м)

Розташування робочих ділянок щодо
сховища, ділянка№2 на відстані,
(м)

Час на укриття людей, (хв.)





Зміст





Реферат



Вступ



1.Оцінка захисних споруджень по
місткості



2.Оцінка захисних споруджень по
захисним



властивостям



3.Оцінка систем життєзабезпечення
захисних



споруджень



4.Оцінка захисних споруджень по
своєчасному укриттю



робітників та службовців



Висновок



Список використаних джерел



Додатки







Реферат





Темою роботи
є:”Розрахунок можливості використання сховищ для укриття робітників та
службовців на об’єктах господарської діяльності ВАТ “Роксолана” в надзвичайних
ситуаціях. В ході курсової роботи розглянуто оцінку захисних споруджень по
місткості, по захисним властивостям, по своєчасному укриттю робітників та
службовців, та оцінено систему життєзабезпечення захисних споруджень. Робота
містить дві ілюстрації, 13 використаних джерел, 21 формула.







Вступ





Основними напрямками економічного соціального розвитку України до 2010
року передбачено, підйом промислового виробництва в Україні за рахунок
переозброєння підприємств, їхньої модернізації і реконструкції унаслідок
вкладення капіталу й інвестиції, приходу до керування підприємствами приватних
осіб, створено акціонерних товариств.



Розвиток
технічного процесу в промисловості пов’язано з питаннями як поточного, так і
капітального будівництва. Тому інженеру у своїй практичній діяльності припадає
погоджувати розробку технологічного процесу, або розставляння устаткування з
урахуванням норм і правил, що розроблені на основі вимог цивільної оборони. Інженер
повинний знати основні принципи ув’язування розробленого технологічного процесу
з основними вимогами цивільної оборони, уміти визначати вартість будівництва
будинків і споруджень з урахуванням максимального захисту робітників та
службовців при виникненні надзвичайних ситуацій мирного і військового часу. Крім
того, будь-який випускник ВУЗу, як інженер, який є керівником підприємства, відповідно
до вимог програми підготування студентів, визначеної наказами Міністрами освіти
України і Начальниками штабу-заступника начальника цивільної оборони України
від 20 червня 1995 року за №182/200, відповідає за будівництво і реконструкцію
існуючих заводів, фабрик і цехів, повинний приймати грамотні рішення в умовах
надзвичайної ситуації мирного і військового часу, спрямованих на зберігання
людини і її здоров’я, як найбільшої цінності держави.



Метою роботи є
прищеплювання навичок самостійності інженерного мислення, розширення і
поглиблення знань за курсом цивільної оборони, а так само підготування до
заняття посад у невоєнізованих формуваннях по місцю майбутньої роботи стосовно до
своєї професії.







1.Оцінка захисних споруджень по місткості





Місткість захисних споруджень об’єкта визначається відповідно до норм
об’ємно-планувальних рішень. По кількості місць оцінюють можливість укриття
найбільшої працюючої зміни.



Послідовність розв’язання задачі



1.Виявляють наявність основних і допоміжних помешкань установлюють
відповідність їхніх розмірів нормам об’ємно-планувальних рішень.



2.Розраховують кількість місць для людей, що вкриваються (М) на наявній
площі помешкань (S , ) з урахуванням таких норм на одну людину: SЎ=0, 5мІ/особу з умови
двох’ярусних нар: SЎ=0, 4мІ/особу при установці триярусних нар (для помешкань
висотою 2, 9 м і більше)





М=Sn/Si





3.Перевіряють відповідність обсягу помешкань у зоні герметизації на
одну людину, що вкривається по встановленій нормі (не менше 1, 5мі/особу).



Для цього розраховують об’єм усіх помешкань у зоні герметизації (Vn),
крім помешкань ДЕС, тамбурів і розширювальних камер, де h–висота помешкань, So,
- загальна площа помешкань у зоні герметизації. Тоді обсяг на одну особу, що
вкривається складе:





V= Vn/ M





Якщо Vi>=1, 5мі/особу, то розрахункова місткість М
приймається за фактичну місткість 3С.



4.Визначають показник, що характеризує захисні спорудження по місткості
– можливість укриття найбільшої працюючої зміни Км.





Км=M/N



де, М-загальне число місць у захисних спорудженнях.



N- чисельність найбільшої працюючої зміни.



За результатами розрахунків роблять висновки про можливість укриття
робітників та службовців об’єкта.



Вході цієї операції необхідно перевірити наявність у захисних спорудах
необхідної кількості нар (Н) відповідна до місткості:



(При установці двох’ярусних нар (довжина 180 см, чотири
місяці для сидіння, одне для лежання)Н=М/5;



(При установці триярусних нар (чотири місяці для сидіння два – для
лежання)Н=М/б.



Розглянемо
приклад



При виконанні виборчої практики отримали слідуючи данні:



1.На об’єкті знаходиться одна захисна споруда у
якій є:



- помешкання для людей, що вкриваються площею Sn=120мІ



- місце для санітарного посту 2мІ



-тамбур-шлюз



- допоміжні помешкання (вентиляційна і санвузли) 33мІ



- висота помешкання h-2, 1м



2.Чисельність найбільшої працюючої змінні об’єкта N=290 чол.



Рішення



1.Визначають
кількість місць для розміщення людей, що вкриваються, з урахуванням того, що
висота помешкань сховища дозволяє встановити двох’ярусні нари, приймаємо в
якості розрахункової норми площі на одну особу, що вкривається Si=0,
5мІ/особу, тоді розрахункова кількість місць у захисної споруди





М = Sn/ Si=120/0, 5= 240







Знайдене число визначає місткість сховища за умови, що обсяг помешкань
у розрахунку на одну людину, що вкривається не менше 1, 5мІ/особу.



Перевіряємо відповідність обсягу нормам на одну людину, що вкривається





Vi = Vo/ М = So·h/ М =155·2, 1/240= 1, 35мі/чол.





де, h – висота помешкання, м;



So – загальна площа в зоні герметизації.



У нашому прикладі – це сума площ помешкання для осіб, що вкриваються –
120мІ, сан пости – 2мІ, допоміжних помешкань (вентиляційна, санвузли) – 33мІ, тобто



So = 120 + 2 + 33 = 155мІ



Оскільки об’єму приміщення не вистачає для 240 осіб,
то потрібно визначити скільки людей можуть бути забезпечені об’ємом приміщення.



М4 =155·2, 1/1, 5= 217 осіб



Таким чином, місткість сховища відповідає розрахунковій кількості місць
з урахуванням по об’єму приміщення М4 = 217.



2.Визначаємо потрібну кількість нар для розміщення людей, що вкриваються.
Висота помешкання (h – 2. 2м) дозволяє встановити двох’ярусні нари. При довжині нар 180см (на 5 чоловік одна нари) необхідно
встановити:



H=217/5= 43 нари



3.Визначаємо коефіцієнти місткості Kм характеризуючий можливість
сховища по укриттю найбільшої працюючої зміни об’єкта:





Kм = M/ N =217/290= 0, 74







Висновки



1.Об’ємно-планувальні рішення сховища відповідають вимогам норм (БніП),
так як відсутній тамбур.



2.Сховище дозволяє прийняти тільки 74% робітників та службовців
найбільшої працюючої зміни.



3.Для розміщення людей, що вкриваються в сховищі необхідно встановити
43 двох’ярусних нар, що забезпечують 20% місць для лежання
і 80% місць для сидіння.





2.Оцінка захисних споруджень по захисним властивостям





На цьому стані визначають властивості захисних споруджень і оцінюють
можливість захисту осіб, що укривається від впливу надлишкового тиску, радіоактивних
випромінювань очікуваних на об’єкті.



1.Дані про захисні властивоті по ударній хвилі беруть із характеристик
сховища (ПРУ) по розміру надлишкового тиску (Д Сф.зах).



Дані про захисні властивості можуть бути приведенні в характеристиці
сховищ (ПРУ), або знайдені розрахунковим шляхом. Якщо в районі розташування
об’єкта очікується дія проникаючої радіації, та потрібно розраховувати вплив по
радіоактивному зараженню і по проникаючій радіації роздільно, користуючи
формулою:





                                                      
hi



                                               
n         Ї



                          Kо.зах = Kp*Р  2 ai



                                              
i=1





де, Kp – коефіцієнт, що враховує умови розташування захисту,
обумовлений по табл. 11.3 с.123(1);



n – число захисних прошарків матеріалів перекриття захистку;



hi – товщина кожного захисного прошарку, см;



ai – товщина прошарку половинного ослаблення, см;



визначається по додатку 11 (1) окремо для ПР і РЗ с.248..





                                                                     
-0, 2        -0, 2



                               Дрз•мax        
    5* Pi ·(tн         - tx       
)



          Kосл.пот. = ———— = ————————



50 
50





ДрзМмax
– доза отримана на відкритій місцевості за 4 доби;



Pi
максимальний рівень радіації на 1 час після вибуху, P/г.



tн – час початку зараження;



tвип
час випадання РР (у середньому tвии = 1г);



tx
час закінчення опромінення, г;



Vc
швидкість вітру, км/г;



50 – безпечна
доза опромінення, Р



Rx
відстань від центру вибуху до об’єкта, км



Vс.в.
– швидкість вітру, км/





tн
= Rx/ Vc+ tвип
г





2.Визначають
необхідні захисні властивості Рф.пот.



Необхідна
міцність ЗС Рпотр визначається за допомогою довідника додаток 1(1).



3.Порівнюючи
фактичні захисні властивості захисних споруджень ЗС з розрахунковими, отриманими
з довідника (1), робимо висновок про надійність захисту людей і складаємо
показник (коефіцієнт), що характеризує ЗС по захисних властивостям.





Kзм
= Mзм/M





де, Мзм
– кількість місць у ЗС із захисними властивостями, не нижче необхідних



М – чисельність
вкриваємих у сховищі з найбільшої працюючої зміни.



У висновках
указують, які сховища (укриття) не відповідають вимогам по захисних
властивостях і заходи, що підвищують їхні захисні властивості.



Розглянемо
приклад



1.Очікувана потужність ядерних боєпроипасів q = 20кт,



2.Вид вибуху – наземний. Відстань від центру вибуху до об’єкта Rx
= 2км



3.Швидкість середнього вітру Vc = 50 км/г;



4.Напрямок середнього вітру – у бік об’єкта



5.Конструкції захистку розраховані на динамічні навантаження, утворювані
надлишковим тиско 100кПа



6.Перекриття сховища:бетон hi = 10см, ґрунтова обсипка hi
= 10см.



7.Сховище розраховано на 217 осіб.



Рішення



1.Визначаємо необхідні захисні властивості:



а)по ударній хвилі.



Розраховуємо максимально надлишковий тиск ударної хвилі, очікуваний на
об’єкти при ядерному вибуху. По додатку 1 с.228(1) при Rx
= 2км, q = 20кт, для наземного вибуху:





∆Pmax = ∆Pф.потреб = 18кПа





б) на радіоактивному випромінюванню.



Визначаємо необхідний коефіцієнт ослаблення радіації по формулі:





                                                                               
-0, 2         -0, 2



                                               
Дрз·мах          5 * Pi(tн       -
tx        )



                              Kосл.пот.= ——— = ————————



50 
50



51 



Pi – максимальний рівень радіації очікуваний на об’єкті обумовлений по додатку 12, с.249(1) при Rx = 2км, Vc
= 50км/г, потужності 20кт, якщо об’єкт виявиться на осі
сліду, то Pi = 2400P/г.



tн = Rx/
Va+ tвип =2/50+ 1 = 0,
04 + 1г = 1г





tвип – час випадання радіоактивних
речовин, рівне в середньому 1г.





tк = tн +96 = 2
+ 96 = 97





Тут 96 – період однократного випромінювання (4 доб), у годинах



Тоді:



Kосл.пот.= 5*2400*(1-0.2
– 97 -0.2)/50 = 7200/50 = 144





Дія проникаючої радіації на об’єкті при Rx = 2км не
очікується див.додаток 9(1) с246.



2.Визначаємо захисні властивості сховища.



а)від ударної хвилі.



Відповідно до вихідних даних Pф.зах = 100 кРа.



б)від радіоактивного зараження.



Коефіцієнт ослаблення радіації сховища не заданий,
тому його визначаємо





                                                                
hi



                                                            n     ai



                                    Kосл.потр.= Kр ∏
2



                                                                     
(m)





По вихідним даним перекриття захистку складається з двох прошарків (n=2): прошарку бетону hi= 10см і прошарку грунту hi= 10см.Прошарки половинного ослаблення матеріалів від радіоактивного
зараження, знайдені по додатку 11, складають для бетону (ai) 5, 7см, для грунту (ai) 8, 1см див. додаток 11 с.248(1).



Коефіцієнт Kp, що враховує розташування захисту, знаходимо по (1)
табл.11.3 с.123 (1).Для сховища, розташованого в районі забудови Kp.=8, тоді:



10 
10

























                                                     
5, 7       8, 1



                                  Kосл.зах= 8·2    ·2    = 61





3.Порівнюємо захисні властивості сховища з необхідними





Порівнюючи Рф.защ.= 100кПа і Рф.потреб.= 18кПа



отримуємо, що
міцність забезпечена.



Kосл.зах=61, Kосл.потр.=144, знаходимо, що Kосл.зах<Kосл.потр., тобто
по захисних властивостях сховище не забезпечує захист людей при ймовірних
значеннях параметрів вражаючих чинників ядерного вибуху. Потрібно досипати ґрунту
8, 1см, тоді





                                
10       26, 2



                    
5, 7      8, 1



Косл.зах.= 8·2    ·2    = 252





Тепер 144<252 і захист забезпечено.



4. Визначаємо показник,
що характеризує інженерний захист робітників та
службовців
об
’єкту, по захисних властивостях



Визначаємо показник, котрий характеризує інженерний захист людей по
захисним властивостям.



По міцності:



Kміц.=100/18=5, 5 раза



По проникаючий радіації



Kпр.=61/144=0, 42



Висновок:Захисні властивості сховища забезпечують
захист 100% укриваємих по міцності і захищають від радіоактивного
випромінювання тільки на 42%.Необхідно досипати 16, 2см грунту.









3.Оцінка
систем життєзабезпечення захисних споруджень





Для забезпечення життєдіяльності осіб, що вкриваються захисні
спорудження обладнують системами повітропостачання, водопостачання, санітарно-технічною
системою, електропостачання і зв’язку.



При оцінці систем життєзабезпечення визначають кількість осіб, що
вкриваються, життєдіяльність яких може забезпечити система протягом
встановленого терміна.



Послідовність і отримання оцінки систем повітряпостачання.



1.Виявляютьтип, склад і параметри системи і визначають кількість
поданого повітря системою в 1г. у 2 режимах: у режимі 1 (“чистої вентиляції”) і
в режимі 2 (“фільтровентиляція”).



Наприклад, якщо в сховищі установлені комплекти ФВК-1, то система
забезпечує подачу повітря в режимі 1:



600 + 600 = 1200мі/ч., у режимі 2:-300мі.



Якщо установлений ФВК-2, то система забезпечує в режимі 1:-1200мі, а у
режимі 2:-300мі.



2.Визначають кількість осіб, що вкриваються, яких може забезпечити
система очищеним повітрям з урахуванням таких норм: у режимі 1 у залежності від
кліматичної зони-8мі/г на людину – для 1 зони (температура зовнішнього повітря
до 20°C);10мі/г на людину для 2 зони (20-25°C), 11мі/г на людину, - для 3 зони
(25 - 30°C) і 13мі для 4 зони (більш 30°C); а у режимі 2 – 2мі/г на одну особу,
що вкривається і 5мі/г на одного працюючого на пункті керування незалежно від
зони:





Wn= Wo/Wi





де, Wo - загальна продуктивність системи мі/г



Wi- норма подачі повітря на 1 особу у годину, мі осіб/г.



При наявності в системі додаткових електроручних вентиляторів, можливості
системи в режимі 1 збільшуються на 900мі/г від вентилятора типу ЭРВ-72-211 і на 1300мі/ч- типа ЭРВ-72-3.



Якщо система повітряпостачання сховища обладнана на бази промислового
вентилятора і електроприводом із фільтрами-поглинавачами типу ФП-300, то
продуктивність системи визначають по кількості ФП-300.Продуктивність установки
і одним фільтром-поглиначем ФП-300мі/г.



На об’єктах, де можливі наземні пожежі, сильна загазованість шкідливими
речовинами і для підприємств із пожежнонебезпечним виробництвом, система
повітропостачання оцінюється так само як при режимі 2 (із регенерацією
повітря).



Оцінка системи водопостачання.



Визначають запас води в наявних ємкостях і розраховують кількість осіб,
що вкриваються, забезпечених водою протягом заданого терміна з нормою 3 літра
на одну особу, що вкривається за добу:





Nо.вод.= Wо.вод./(Wі.вод.*Cдіб.)





Де, Wо.вод. - запас води в ємностях, л,



Cдіб. -
кількість діб для перебування в сховищі.



Wі.вод.- норма води (3л) на одну особу, що вкривається в
добу, л.доб/чол.



Оцінка санітарно-технічної системи (санвузлів і каналізації).



Визначають кількість осіб, що вкриваються, забезпечуваних системою, з
урахуванням кількості елементів і існуючих норм; одна напільна чаша (унітаз) і
один пісуар для 150 чоловіків, одна напільна чаша (унітаз) на 75 жінок, умивальник
із розрахунку один на 200 осіб, що вкриваються але не менше одного на санвузол.



У помешканні санвузла повинний бути аварійний резервуар для збору
стоків із розрахунку 2л стічних вод у добу на одну особу, що вкривається:



Win= 2л.доб/чол.



На підставі розрахунків визначають кількість осіб No.cm, що
обслуговується системою сантехнічних устроїв (Wо.ст.) і показник, що
характеризує можливості системи по життєзабезпеченню, чол.:





No.cm= Wо.ст./(Wі.ст.*Cдіб.)





Де, Cдіб. - кількість діб.



Wо.ст.- кількість літрів води, що забезпечує системи
санітарно-технічних устроїв.



No.cm - кількість осіб, що вкриваються, життєдіяльність яких
забезпечується санітарно-технічною системою.



За результатами розрахунків оцінюють можливість системи
життєзабезпечення по мінімальному показнику.При цьому враховують, що
визначальним є система повітропостачання.



Намічають заходи щодо підвищенню можливостей системи до необхідної
продуктивності.



Розглянемо приклад



а)система повітропостачання.



При проходженні виробничої практики виявлено:



1.На об’єкті у сховищі вкриваються 217 осіб.



2.Система повітропостачання містить у собі 1 комплект ФВК-1, 1
електроручних вентилятори ЭРВ-72-2.



3.Об’єкт розташований у 2-й кліматичній зоні
(температура зовнішнього повітря 20-25°C).



4.На об’єкті не очікується сильних пожеж і загазованості.



Рішення



1.Визначаємо можливості системи в режимі 1 (чистої вентиляції) з
урахуванням, що продуктивність одного комлекту ФВК-1 у режимі 1 складає
1200мі/г, а одного ЕРВ-72-2-900мі/г, продуктивність системи в режимі 1 складає:





Wo= 1200 + 900 = 2100мі/г





З урахуванням норми подачі повітря на одну особу, що вкривається в
режимі 1 для 2-й кліматичної зони Wi= 10мі/г., то система може забезпечити:





Nо.пов.= Wo/Wi =2100/10 = 210 осіб





Тоді залишається не забезпечені повітрям:





217 – 210 = 7 осіб





Для них потрібно повітря:





10*7 = 70мі/г





Слід додатково розмістити 1 комплект ФВК-1.



2.Оцінюємо можливості системи повітропостачання очищеним повітрям осіб,
що вкриваються у сховищі:



а)при чистій вентиляції





Kз.пов.=210/217= 0, 97



 



Висновок:Система повітропостачання
може забезпечити в режимі (1) і тільки 210 осіб, що вкриваються, що менше
місткості сховища. Добавити 1 ФВК-1.



б) система водопостачання.



При проходженні виробничої практики виявлено:



1.Водопостачання осіб, що вкриваються в сховищі забезпечується від
загальнозаводської системи.



2.Аварійний запас є в проточних ємкостях місткістю 1500л.



3.Тривалість укриття 2 доби.



4.Кількість вкриваємих 217 осіб.



Рішення



Визначаємо можливості системи по забезпеченню водою в аварійний ситуації.
На підставі норми на одну особу, що вкривається (3л у добу) знаходимо, що
система спроможна забезпечити:





No.вод.= Wо.вод./(3*2)=1500/6=250 осіб



 



Висновок:Водою можуть бути забезпечені особи, що
вкриваються на повну місткість сховища.



в)Санітарно-технічна система.



При проходженні виробничої практики виявлено:



1.Кількість вкриваємих у сховищі 217 осіб.



2.Тривалість укриття – 2 доби.



3.У санвузлах сховища знаходиться 2 унітази і 1 пісуар.



4.Аварійний резервуар для стічних вод від санітарних вузлів місткістю
1200л.



5.У складі осіб, що вкриваються 10% жінок.



Рішення



1.Визначаємо можливість санітарних вузлів.



На підставі норм, один унітаз на 75 жінок, один унітаз і один пісуар на
150 чоловіків, знаходимо, що жінки складають 217 · 0, 10 = 22осіб, тоді
чоловіків буде 217 – 22 = 195осіб.



Для чоловіків потрібно 195: 150 = 2 унітаза і 2 пусуара. Для жінок потрібно 22 : 75 = 1 унітаз.



Загальна кількість потреби унітазів складає 2 + 1 = 3, а в наявності є
лише 2.



Не достає 1 унітаза. Загальна
кількість пісуарів складає 1, а потрібно 2.Не достає 1 пісуара.



2.Визначаємо можливості по збору стічних вод санвузлів в аварійному
режимі.



Потрібно ємність на 217 ·(2 · 2) = 868л., а є на 1200л.



Висновок:Санвузли не забезпечують осіб, що
вкриваються у сховищі. Необхідно
додатково установити:1 унітаз і 1 пісуар. Каналізація забезпечує всіх осіб, що вкриваються.



г)Система електропостачання.



При проходженні виробничої практики виявлено:



1.Електропостачання сховища забезпечується від електромережі об’єкта.



2.Аварійне джерело – акумуляторна батарея.



3.Робота системи повітропостачання в режимі регенерації не
передбачається.



Рішення



1.При устаткування системи повітропостачання на базі ФВК-1 із
електроручним вентилятором можна обійтися аварійним джерелом з акумуляторних
батарей, що використовуються для освітлення, а робота вентиляторів
забезпечуються вручну.



У нашому прикладі не потрібно забезпечення роботи системи
повітропостачання в режимі 2 (фільтровентиляції) можливої тільки при роботі
електропривода.



Висновки:



1.Система електропостачання в аварійному режимі забезпечує тільки
освітлення сховища.



2.Робота система повітропостачання в аварійному режимі повинна
забезпечуватися ручним приводом.



На підставі приватних оцінок систем життєзабезпечення виводять загальну
оцінку по мінімальному показнику однієї із систем.



Приклад



При проходженні виробничої практики виявлено:



1.Кількість вкриваємих у сховищі – 217 осіб.



2.Забезпечення повітря Kпов.= 0, 97.



3.Забезпечення питною водою Kвод.= 1.



4.Забезпечення ємністю для стічних вод Kст.вод.= 1.



5.Забезпечення сантехнічними устроями Kсан.= 0, 6.



Рішення



У нашому прикладі найменша кількість осіб, що вкриваються, можуть
забезпечити сантехнічні устрої – 60%. Тому показником (коефіцієнтом),
що характеризує можливості інженерної зашиті об’єкта по
життєзабезпеченню є:





Кж.м.= Мж.м./ М = 3/5 = 0, 6



 



Висновки:



1.Стстема життєзабезпечення дозволяє забезпечити життєдіяльність 60%
укриваємих найбільшої працюючої зміни повному обсязі норм , протягом
установленої тривалості (2 доби).



2.Можливості по життєзабезпеченню знижують сантехнічні вузли.



4.Оцінка
захисних споруджень по своєчасному укриттю робітників та службовців



Дана оцінка провадиться в залежності від розташування ЗС щодо місць роботи.
Оцінювати зручніше усього за схемою розміщення ЗС, де повинні бути позначені
робітники ділянки (цеху) і кількість виробничого персоналу в них. При цьому
розраховують тільки зі ЗС, що мають захисні властивості і система
життєзабезпечення не нижче необхідних.



У ході оцінки виявляють число осіб, що вкриваються які можуть зайняти
ЗС у встановлений термін, визначають відстань від місця роботи до сховища
(ПРУ).Для сховищ радіус своєчасного збору можна прийняти 500м. Для ПРУ радіус
збору залежить від часу початку радіоактивного зараження





tH= Rx/ VB + tB





Визначають показник, що характеризує інженерний захист по своєчасному
укриттю робітників і службовців об’єкта Kсу:





Kсу= Mсу/M





Де, Mсу - число осіб, що вкриваються у встановлені терміни у
сховищі.



M- чисельність укриваємих з найбільшої працюючої зміни.



Розглянемо приклад



При проходженні виробничої практики виявлено:



1.Розташування робочих ділянок щодо сховища;



ділянка№1(200чол)- на відстані 100м;



ділянка№2(90чол)- 300м.



2.Час на укриття людей не більш 7хв.



Рішення



1.Визнаємо час, потрібний робітника на те, щоб дійти до сховища і
зайняти місце в ньому. Відстань у 100м проходять прискореним кроком у
середньому за 2хв.На те, щоб зайти в сховище і зайняти місце, потрібно
2хв, тоді:



- для робітників ділянки №1 потрібно tн=2хв+2хв=4хв.



- для робітників ділянка №2 потрібно tн=2хв·3+2хв=8хв.



2.Порівнюємо потрібний час для укриття людей із заданим і переконуємося,
що умови розташування сховища не забезпечують своєчасне укриття. Для цього
визначимо скільки осіб можуть своєчасно зайняти місце у сховищі: 1хв – 60с, якщо
виходять по 2 чол/с., то 2·60=120чол, по 3 чол/с – 180чол.Тоді 253 чоловік
встигають укритись у вказаний термін.



Тоді не встигають своєчасно зайняти місце у сховищі:



290 – 253 = 37 осіб



3.Визначаємо показник, що характеризує інженерний захист об’єкта по
своєчасному укриттю вкриваємих з найбільшої працюючої зміни:





K = N/M = 253/290 =0, 87



 



Висновок:



Розташування сховища дозволяє своєчасно укрити 87% робітників які
укриваються з найбільшої працюючої зміни. Потрібно для 37 робітників
використати 7 автобуси.



За результатами оцінки інженерного захисту робітників, службовців об’єкта
роблять висновки:



1.На підставі приватних показників роблять висновок про надійність
інженерного захисту робітників та сліжбовців (Кз1, Кжо, Ксвр).



2.Визначають слабкі місця в інженерному захисті виробничого персоналу і
передбачають шляхи і заходи щодо удосконалювання інженерного захисту: посилення
захисних властивостей, підвищення можливості систем життєзабезпечення до
необхідної, будівництво відсутніх або БВУ (або захистків) у місцях
зосередженого розташування виробничого персоналу і т.п.



Таким чином, у ході розрахунків отримані такі показники, що
характеризують інженерний захист робітників та службовців працюючої зміни
об’єкта:



- по місткості Квм



- по захисним властивостям Кзі



- по життєзабезпеченню, що вкривають повітрям Кжо пов



- по своєчасному укриттю людей Ксв



Можливість інженерного захисту в цілому характеризуються мінімальним
показником, тобто К.







Висновок





На об’єкті інженерним захистом забезпечуються 60% робітників та
службовців найбільшої працюючої зміни. Можливості наявного сховища
використовуються не повною мірою через обмежену продуктивність систем:



- забезпечення
повітропостачання Kпов.= 0, 97



- забезпечення сантехнічними устроями Kсон.=
0, 6.



Підвищення їх
продуктивності до 100% дозволить збільшити чисельність осіб, що укриваються на
87 чоловік.



Для забезпечення
інженерного захисту всього складу працюючої зміни необхідно:



1. 217 осіб забезпечуються захистом у
сховищі при умові:



- добудови тамбура у сховищі;



- встановлення додаткового комплекту
ФВК-1;



- встановлення додатково 1 унітаза і 1
пісуара.



2. Для 73 осіб збудувати сховище на 100
осіб з пунктом керування медпунктом і т.п.



3. На час будівництва сховища для 100
осіб передбачено направити 73 особи у сусіднє сховище.









Використана література





1. 
Демиденко Г.П. и др.Защита обьектов народного
хозяйства от оружия массового поражения. Справочник, «Высшая школа», 1989.



2. 
Стеблюк М.И. Гражданская оборона – К.1994.



3. 
Егоров П.Т., Шляхов И.А., Алабин
Н.И.Гражданская оборона. Учебник.М., «Высшая школа», 1977, 304с.



4. 
Под редакцией Демиденко Г.П.Повышение
устойчивости работы народного хозяйства в военное время. Учебное пособие. К., «Высшая
школа».1984, 232с.



5. 
Методичка оценки радиационной и химической
обстановки.Изд.КПП, 1985.



6. 
Атаманюк В.Г. и др.Гражданская оборона. М.
«Высшая школа».1986.



7. 
Алтунин А.Т.Формирования гражданской обороны в
борьбе за стихийными бедствиями.М.Стройиздат.1976, 224с.



8. 
Дуриков А.П.Оценка радиационной обстановки на
обьекте народного хозяйства.М.Воениздат, 1982, 97с.



9. 
Гайдамак В.А.Ликвидация последствий радиоактивного
заражения.М.Энергоиздат, 1981, 220с.



10. 
Белозеров Н.В., Несытов Ю.К.Внимание
радиоактивное заражение.М.Военоиздат.1982, 96с.



11. 
Максимов М.Т.Радиационное загрязнение и его
измерение.М.1989.



12. 
Стеблик
М.І.Цивільна оборона. Підручник. К.:Знання.2004.-490с.



13. 
Шоботов В.М.Цивільна оборона – Київ: “Центр
навчальної літератури.2004.-239с.”



Не сдавайте скачаную работу преподавателю!
Данную курсовую работу Вы можете использовать для написания своего курсового проекта.

Доработать Узнать цену работы по вашей теме
Поделись с друзьями, за репост + 100 мильонов к студенческой карме :

Пишем курсовую работу самостоятельно:
! Как писать курсовую работу Практические советы по написанию семестровых и курсовых работ.
! Схема написания курсовой Из каких частей состоит курсовик. С чего начать и как правильно закончить работу.
! Формулировка проблемы Описываем цель курсовой, что анализируем, разрабатываем, какого результата хотим добиться.
! План курсовой работы Нумерованным списком описывается порядок и структура будующей работы.
! Введение курсовой работы Что пишется в введении, какой объем вводной части?
! Задачи курсовой работы Правильно начинать любую работу с постановки задач, описания того что необходимо сделать.
! Источники информации Какими источниками следует пользоваться. Почему не стоит доверять бесплатно скачанным работа.
! Заключение курсовой работы Подведение итогов проведенных мероприятий, достигнута ли цель, решена ли проблема.
! Оригинальность текстов Каким образом можно повысить оригинальность текстов чтобы пройти проверку антиплагиатом.
! Оформление курсовика Требования и методические рекомендации по оформлению работы по ГОСТ.

Читайте также:
Разновидности курсовых Какие курсовые бывают в чем их особенности и принципиальные отличия.
Отличие курсового проекта от работы Чем принципиально отличается по структуре и подходу разработка курсового проекта.
Типичные недостатки На что чаще всего обращают внимание преподаватели и какие ошибки допускают студенты.
Защита курсовой работы Как подготовиться к защите курсовой работы и как ее провести.
Доклад на защиту Как подготовить доклад чтобы он был не скучным, интересным и информативным для преподавателя.
Оценка курсовой работы Каким образом преподаватели оценивают качества подготовленного курсовика.

Другие популярные курсовые работы:

Сейчас смотрят :

Курсовая работа Управление эффективностью производства на предприятиях и пути ее повышения
Курсовая работа Microsoft Excel, его функции и возможности
Курсовая работа Аудит расчетов по налогу на доходы физических лиц
Курсовая работа Разработка автоматизированного рабочего места бухгалтера
Курсовая работа Учет незавершенного производства
Курсовая работа Порядок организации управленческого учета постоянных и переменных затрат
Курсовая работа Договор перевозки морским транспортом
Курсовая работа Анализ и диагностика финансово-хозяйственной деятельности предприятия
Курсовая работа Проблемы реализации денежно-кредитной и фискальной политики в Республике Беларусь
Курсовая работа Информационные системы в управлении
Курсовая работа Преступления против собственности
Курсовая работа Статистическое изучение и анализ производственных затрат и себестоимости молока
Курсовая работа Гигиеническое воспитание младших школьников
Курсовая работа Приложение определенного интеграла к решению задач практического содержания
Курсовая работа Виды и формы кредита и их влияние на развитие экономики РК