Становлення ощадних банків в Україні

КУРСОВА РОБОТА

Становлення ощадних банків в Україні

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. СУТНІСТЬ КЛАСИФІКАЦІЇ КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ ЯК ОЩАДНОГО БАНКУ В
УКРАЇНІ

1.1 Законодавчі основи банківського бізнесу в Україні

1.2 Визначення та особливі вимоги до ощадного комерційного банку в

Україні

РОЗДІЛ 2. СТРУКТУРНИЙ АНАЛІЗ ТА ВИЯВЛЕННЯ ОЩАДНИХ БАНКІВ В СИСТЕМІ
КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ УКРАЇНИ В 2003 – 2006 РОКАХ

2.1 Основні характеристики банківської системи України

2.2 Аналіз ресурсної бази комерційних банків України та частки
депозитів фізичних осіб в ній

2.3 Аналіз відповідності характеристик ресурсної бази комерційних
банків вимогам до ощадних банків та основні проблеми ідентифікації ощадних
банків

РОЗДІЛ 3. ВПЛИВ ДІЯЛЬНОСТІ ФОНДУ ГАРАНТУВАННЯ ВКЛАДІВ ФІЗИЧНИХ ОСІБ В
УКРАЇНІ НА ДІЯЛЬНІСТЬ ОЩАДНИХ БАНКІВ

3.1 Сутність та законодавчі основи функціонування Фонду гарантування
вкладів фізичних осіб в Україні

3.2 Сучасні показники діяльності Фонду та перспективи його розвитку

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Ресурси комерційного банку –
це сукупність грошових коштів, що знаходяться у його розпорядженні і
використовуються ним для виконання активних операцій. Операції , завдяки яким
комерційні банки формують свої ресурси, мають назву пасивних.

Згідно з джерелами утворення
банківських ресурсів в існуючій банківській практиці ресурси комерційних банків
поділяють на власні, залучені та запозичені. Залучені кошти комерційного банку – це кошти, які банк залучає на вклади
і депозити. Депозит (вклад) – кошти в безготівковій чи готівковій формі, що
надаються фізичними чи юридичними особами в управління резиденту, визначеному
фінансовою організацією згідно із чинним законодавством України, або
нерезиденту на чітко визначений строк та під процент і оформлюються відповідною
угодою. Депозитна операція - операція із залучення коштів на вклади (з
відкриттям іменованих клієнтських рахунків) та розміщення ощадних (депозитних)
сертифікатів(з відкриттям чи без відкриття іменованих клієнтських рахунків).

Держава та Національний банк України за результатами
функціонування банківської системи України в 1992 – 2004 роках прийняли ряд
законодавчих та розпорядчих документів, які підвищують захищеність депозитів
вкладників, особливо фізичних осіб, які в ринковій економіці є основним та
стабільним джерелом депозитних коштів :

- 
законодавчі
акти по Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- 
нормативні
акти по підвищенню вимог до спеціалізованих ощадних та інвестиційних банків по
розміру їх власного (захисного) капіталу та нормативів структурного
співвідношення коштів в балансі банку;

- 
диференціацію
ставок обов'язкового резервування залучених коштів на коррахунку в НБУ для
додаткової економічної привабливості для комерційних банків залучення
довгострокових коштів та коштів фізичних осіб;

- 
зниженням
облікової ставки НБУ, яка є мінімальною “ціною на гроші” в державі та є основою
побудови депозитних та кредитних ставок комерційних банків.

Актуальність теми
курсової роботи полягає в дослідженні ефективності роботи комерційних банків
України в секторі залучення коштів фізичних осіб та ефективності регулювання
діяльності «спеціалізованих ощадних банків» з боку Національного Банку України.

Об’єкт
дослідження курсової роботи — на макрорівні система комерційних банків України.

Предмет
дослідження курсової роботи — операції залучення вкладів
населення комерційними банками та ідентифікація комерційного банку як
«спеціалізованого ощадного банку» згідно законодавству України

Цілями дійсної
курсової роботи є :

- вивчення
основних нормативних документів, які визначають правове та операційне поле
діяльності комерційних банків по роботі з залучення коштів фізичних осіб;

- аналіз
поточного стану структури ресурсів в банківській системі України та місця коштів
фізичних осіб в ній;

- аналіз відповідності
алгоритму ідентифікації комерційного банку як «спеціалізованого ощадного банку»
реальному положенню на ринку банківських депозитів фізичних осіб в банківській
системі України;

- аналіз
перспектив поліпшення ефективності роботи Фонда гарантування вкладів фізичних
осіб України.

Методи
дослідження, застосовані в дослідженнях курсової роботи –

методи
ретроспективного економічного аналізу результатів діяльності банку (горизонтально-вертикальні
статистичні розрізи), методи побудування алгоритмів та програм розрахунків на
ПЕОМ (EXCEL-програми).

Інформаційно-методологічна
база досліджень дійсної курсової роботи статистичні та нормативні документи
Національного банку України, статистичні таблиці Асоціації українських банків.

РОЗДІЛ 1 СУТНІСТЬ
КЛАСИФІКАЦІЇ КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ ЯК ОЩАДНОГО БАНКУ В УКРАЇНІ

1.1 Законодавчі
основи банківського бізнесу в Україні

Банк – це юридична особа, яка має виключне право на
підставі ліцензії Національного банку України здійснювати у сукупності такі
операції: залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та
розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний
ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб;

Банківська діяльність – це залучення у вклади грошових
коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого
імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських
рахунків фізичних та юридичних осіб;

Банківська система України складається з Національного
банку України та інших банків, а також філій іноземних банків, що
створені і діють на території України відповідно до положень Закону «Про банки
та банківську діяльність».

Банки в Україні можуть функціонувати як універсальні
або як спеціалізмвані. За спеціалізацією
банки можуть бути ощадними, інвестиційними, іпотечними, розрахунковими
(кліринговими).

Банк самостійно визначає напрями своєї діяльності і спеціалізацію за видами
операцій. Національний банк України здійснює регулювання діяльності
спеціалізованих банків через економічні нормативи та нормативно-правове
забезпечення здійснюваних цими банками операцій.

Банк набуває статусу спеціалізованого банку у разі, якщо більше 50 відсотків
його активів є активами одного типу. Банк набуває статусу спеціалізованого
ощадного банку у разі, якщо більше 50 відсотків його пасивів є вкладами
фізичних осіб.

Мінімальний розмір регулятивного капіталу (Н1) діючих
банків має становити для банків, які здійснюють свою діяльність на території
однієї області (регіональних), у тому числі спеціалізованих ощадних та
іпотечних:

- на 1 січня
2006 року - не менше ніж 4500000 євро,

- на 1 січня
2007 року - не менше ніж 5000000 євро;

 Мінімальний розмір регулятивного капіталу (Н1) знову створених банків
має становити для банків, які здійснюють свою діяльність на території однієї
області (регіональних), у тому числі спеціалізованих ощадних та іпотечних:

- до одного року
діяльності - 3000000 євро,

- до двох років
діяльності - 3500000 євро,

- до трьох років
діяльності - 4000000 євро,

- до чотирьох
років діяльності - 4500000 євро,

- починаючи з
п'ятого року діяльності - 5000000 євро;

Для банків, які здійснюють свою діяльність на
території всієї України (міжрегіональних), у тому числі спеціалізованих
інвестиційних і розрахункових (клірингових), центрального кооперативного банку:

- до одного року
діяльності - 5000000 євро,

- до двох років
діяльності - 5500000 євро,

- до трьох років
діяльності - 6000000 євро,

- до чотирьох
років діяльності - 7000000 євро,

- починаючи з
п'ятого року діяльності - 8000000 євро.

1.2 Визначення
та особливі вимоги до ощадного комерційного банку в Україні

Національний банк здійснює регулювання діяльності
спеціалізованих банків і встановлює спеціальні вимоги стосовно певного виду
діяльності банків.

Банк набуває статусу спеціалізованого банку, якщо
більше 50 відсотків його активів є активами одного типу, пов'язаного з
іпотекою, інвестиційною діяльністю, кліринговою діяльністю, а також статусу
ощадного банку, - якщо більше 50 відсотків його пасивів є вкладами фізичних
осіб[1].

Спеціалізованим банкам та уповноваженим банкам, що
спеціалізуються на здійсненні однієї чи декількох банківських операцій,
залучають кошти фізичних осіб для довгострокового кредитування будівництва
житла, у зв'язку із концентрацією ризиків установлюються спеціальні (підвищені)
значення економічних нормативів для забезпечення більш високого, порівняно з
універсальними банками, рівня адекватності регулятивного та основного капіталу,
рівня ліквідності та запобігання надмірному перекладанню банками ризиків на
своїх кредиторів (вкладників).

Для спеціалізованих ощадних банків установлюються спеціальні значення
таких економічних нормативів:

- нормативу миттєвої ліквідності (Н4) - не менше ніж 30 відсотків;

- нормативу максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента
(Н7) у розмірі:

а) не більше ніж
20 відсотків - для банків, які мають обсяг негативно класифікованих активів не
більше ніж 10 відсотків від загальної суми кредитного портфеля, дебіторської
заборгованості, портфеля цінних паперів та коштів, що містяться на кореспондентських
рахунках, які відкриті в інших банках (далі - відповідна група активів);

б) не більше ніж 15 відсотків - для банків, які мають
обсяг негативно класифікованих активів від 10 до 20 відсотків від відповідної
групи активів;

не більше ніж 10 відсотків - для банків, які мають
обсяг негативно класифікованих активів від 20 до 30 відсотків від відповідної
групи активів;

в) не більше ніж 5 відсотків - для банків, які мають
обсяг негативно класифікованих активів більше ніж 30 відсотків від відповідної
групи активів або якщо формування резервів під активні операції здійснено не в
повному обсязі;

- нормативу
максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному
інсайдеру (Н9), - не більше ніж 2 відсотки;

- норматив
максимального сукупного розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих
інсайдерам (Н10) - у розмірі:

а) не більше ніж 20 відсотків - для банків, які мають
обсяг негативно класифікованих активів менше ніж 7 відсотків від відповідної
групи активів;

б) не більше ніж 10 відсотків - для банків, які мають
обсяг негативно класифікованих активів від 7 до 10 відсотків від відповідної
групи активів.

Якщо обсяг негативно класифікованих активів банку
становить більше 10 відсотків від відповідної групи активів, то банк не має права
збільшувати обсяг операцій з інсайдерами банку (забороняється укладати нові
договори або продовжувати строк діючих з такими особами) до часу зниження
обсягу негативно класифікованих активів нижче ніж 10 відсотків.

 Нормативні значення інших економічних нормативів для
спеціалізованих банків та уповноважених банків, що залучають кошти фізичних
осіб для фінансування житлового будівництва, установлюються такі самі, як для
універсальних банків.

Залучення вкладів фізичних осіб спеціалізованими банками (крім
спеціалізованих ощадних банків) не може становити більше 5 відсотків
регулятивного капіталу банку.

До зобов'язань банку за вкладами фізичних осіб належать:

- поточні
рахунки фізичних осіб;

- кошти фізичних
осіб у довірчому управлінні;

- кошти в розрахунках
фізичних осіб;

- кошти фізичних
осіб для розрахунків платіжними картками;

- нараховані
витрати за коштами до запитання фізичних осіб;

- короткострокові
депозити фізичних осіб;

- довгострокові
депозити фізичних осіб;

- нараховані
витрати за строковими коштами фізичних осіб;

- ощадні (депозитні) сертифікати, емітовані банком
(тільки у частині іменних ощадних сертифікатів);

- нараховані
витрати за ощадними (депозитними) сертифікатами, емітованими банком (тільки в
частині іменних ощадних сертифікатів).

Максимальний розмір залучення вкладів фізичних осіб недокапіталізованих
банків не повинен становити більше 100 % регулятивного капіталу банку.

Для значно недокапіталізованих і критично
недокапіталізованих банків забороняється додаткове залучення вкладів фізичних
осіб або продовження дії угод з фізичними особами до часу досягнення такими
банками рівня не нижче достатньо капіталізованих банків.

Максимальний розмір залучення вкладів фізичних осіб для всіх
новостворених банків має становити:

- протягом першого року діяльності - співвідношення
вкладів фізичних осіб до регулятивного капіталу має бути не більше ніж 50
відсотків;

- протягом
другого року діяльності - співвідношення вкладів фізичних осіб до регулятивного
капіталу має бути не більше ніж 100 відсотків.

Надалі, якщо банк має високий і стабільний рівень
надходжень, що забезпечує його прибуткову діяльність, основні показники
фінансової діяльності банку відповідають нормативним вимогам або перевищують
їх, за результатами інспекційної перевірки банк є добре або достатньо
капіталізованим, то він може залучати вклади фізичних осіб без цих обмежень.

Недотримання банками встановлених спеціальних значень економічних
нормативів є підставою для вжиття Національним банком відповідних заходів
впливу згідно з Законом України "Про банки і банківську діяльність"
та нормативно-правовими актами Національного банку з питань застосування до
банків заходів впливу за порушення вимог банківського законодавства.

Порядок дотримання спеціальних
значень економічних нормативів, установлених для спеціалізованих ощадних банків:

1. Банки самостійно
визначають напрями своєї діяльності і спеціалізацію за видами операцій.

Якщо більше ніж
50 відсотків пасивів банку є вкладами фізичних осіб (незалежно від типу
активів), то такий банк набуває статусу спеціалізованого ощадного банку і має
дотримуватися економічних нормативів у розмірі, що встановлений для
спеціалізованих ощадних банків, у порядку, визначеному цією главою.

2. Банки
зобов'язані постійно за станом на кожний робочий день визначати співвідношення
середньоарифметичних залишків за вкладами фізичних осіб до середньоарифметичних
залишків пасивів банку (далі - співвідношення) за останні 30 календарних днів
поспіль згідно з даними форми "1Д "Баланс банку" без урахування
розрахунків між філіями та іншими підвідомчими установами банку.

3. Якщо
визначене співвідношення досягне більше ніж 50 відсотків пасивів, то банк
зобов'язаний з наступного робочого дня дотримуватися економічних нормативів у
значеннях, що встановлені для спеціалізованих ощадних банків з урахуванням
вимог цієї глави.

4. Визначення
співвідношення та контроль за дотриманням економічних нормативів банками
здійснюються таким чином:

а) територіальне
управління Національного банку (Департамент банківського регулювання і нагляду)
щоденно контролює значення визначеного вище співвідношення.

Якщо на певну дату (за
останні 30 календарних днів поспіль) співвідно-шення за розрахунками банку досягне 45 відсотків і більше, то
банк має надіслати до територіального управління Національного банку
(Департаменту банківського регулювання і нагляду) обґрунтовані пояснення щодо
причин, унаслідок яких утворилося таке співвідношення, або про намір банку
(визначений у стратегії банку) набути статус спеціалізованого ощадного;

б) якщо на певну
дату співвідношення за розрахунками банку становитиме більше ніж 50 відсотків
пасивів, то банк з наступного робочого дня має дотримуватися протягом 180
календарних днів значень економічних нормативів, що встановлені для
спеціалізованих ощадних банків.

Крім того, банки мають
дотримуватися нормативів кредитного ризику в такому порядку:

- за новими угодами, що укладаються
банком з дня застосування економічних нормативів, що встановлені для
спеціалізованих ощадних банків, - у розмірі, що встановлений для
спеціалізованих ощадних банків;

- за кредитами та іншими вкладеннями,
які розміщені до дня застосування економічних нормативів, що встановлені для
спеціалізованих ощадних банків, - у розмірі, що встановлений для універсальних
банків, у разі пролонгації угод за цими кредитами та вкладеннями - у розмірі,
що встановлений для спеціалізованих ощадних банків.

Банк, отримавши від
Національного банку протокольне повідомлення щодо перевищення визначеного
співвідношення більше ніж 50 відсотків пасивів, надсилає підтвердження до
територіального управління Національного банку (Департаменту банківського
регулювання і нагляду) про потребу дотримання з наступного робочого дня
визначених у цьому пункті нормативів;

в) якщо через 180
календарних днів з дня застосування економічних нормативів у значеннях, що
встановлені для спеціалізованих ощадних банків, співвідношення за цей період
становитиме 50 і менше відсотків, то банк, починаючи з наступного робочого дня,
має дотримуватися економічних нормативів у значеннях, що встановлені для
універсальних банків.

Якщо за 180
календарних днів з дня застосування економічних нормативів у значеннях, що
встановлені для спеціалізованих ощадних банків, співвідношення за цей період
становитиме більше ніж 50 відсотків, то банк має дотримуватися протягом
наступних 360 днів значень економічних нормативів, що встановлені для
спеціалізованих ощадних банків;

г) якщо через 360 днів з
дня застосування економічних нормативів у значеннях, що встановлені для
спеціалізованих ощадних банків, співвідношення, визначене за останні 180
календарних днів, становитиме 50 відсотків і менше, то банк з наступного
робочого дня має дотримуватися економічних нормативів у значеннях, що
встановлені для універсальних банків.

Якщо через 360
днів з дня застосування економічних нормативів у значеннях, що встановлені для
спеціалізованих ощадних банків, співвідношення, визначене за останні 180
календарних днів, становитиме більше 50 відсотків, то банк має дотримуватися
економічних нормативів у значеннях, що встановлені для спеціалізованих ощадних
банків протягом наступних 360 днів.

РОЗДІЛ 2 СТРУКТУРНИЙ
АНАЛІЗ ТА ВИЯВЛЕННЯ ОЩАДНИХ БАНКІВ В СИСТЕМІ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ УКРАЇНИ В 2003
– 2006 РОКАХ

2.1 Основні
характеристики банківської системи України

За 2006 рік
банківська система поповнилася 13 банками (ЗАТ «АКБ «Сигмабанк», АКБ «Престиж»,
ТОВ «КБ «Дельта», ТОВ «АІС - банк», ТОВ «Партнер - Банк», ТОВ «Банк Богуслав»,
ЗАТ «КБ «Конкорд», ВАТ «КБ «Іпобанк», ЗАТ «Фінансбанк», ЗАТ «Вест Файненс енд
Кредит Банк», ТОВ «Європейський газовий банк, ВАТ «РД Банк», ТОВ
"Укрфінансбанк")[2].

За станом на 1 січня 2007
року ліцензію Національного банку на здійснення банківських операцій в Україні
мали 170 банків, у тому числі: 135 банків (79,4 % від загальної кількості
діючих банків) - акціонерні товариства (з них: 91 банк (53,5%) - відкриті
акціонерні товариства, 44 банки (25,9%) - закриті акціонерні товариства), 35
банків (20,6%) - товариства з обмеженою відповідальністю.

Філійна мережа банків України
складається з 1415 діючих філій.

У стані ліквідації перебуває
19 банків, з них 16 банків ліквідуються за рішенням НБУ, 3 – за рішеннями
господарських (арбітражних) судів.

У 2006 року продовжувала
тривати тенденція зростання основних показників діяльності банків
(Додаток А).

Капітал
(балансовий) банків збільшився на 70,0 % і за станом на 01.01.2007 р. становить
43,3 млрд.грн.

Зростання капіталу банків, в
основному, відбулося за рахунок збільшення сплаченого зареєстрованого
статутного капіталу - на 10,1 млрд.грн. або на 62,7 %, загальних резервів,
резервного фонду та інших фондів банку – на 1,7 млрд.грн. або на 58,2%,
емісійних різниць – на 0,7 млрд.грн. або в 2,2 рази.

Капітал (балансовий) банків
має таку структуру. Сплачений зареєстрований статутний капітал складає 60,7 %
від капіталу, дивіденди, що спрямовані на збільшення статутного капіталу –
0,3%, емісійні різниці – 2,8%, загальні резерви, резервний фонд та інші фонди
банків – 10,8 %, результат минулих років – 1,7 %, результат поточного року –
10,5 %, результат переоцінки основних засобів, нематеріальних активів та
інвестицій в асоційовані та дочірні компанії – 13,2 %.

За 2006 рік зобов’язання
банків України збільшилися на 57,7% або на 108,7 млрд.грн. і на 01.01.2007
становили 297,2 млрд.грн., в т.ч. нерезиденти 23,7 % від зобов’язань.

Збільшення зобов`язань банків
відбулось, в основному, за рахунок строкових вкладів (депозитів) інших банків
та кредитів, що отримані від інших банків – на 40,2 млрд.грн. або в 2,5 разів,
збільшення коштів фізичних осіб - на 33,5 млрд.грн. або на 46,2 %, коштів
суб’єктів господарювання – на 15,7 млрд.грн. або на 25,6%, кредитів, що
отримані від міжнародних та інших фінансових організацій – на 4,8 млрд.грн. або
в 2,4 рази, коррахунків інших банків – на 3,7 млрд.грн. або в 2 рази, цінних
паперів власного боргу – на 3,3 млрд.грн. або в 2,2 рази, субординованого боргу
- на 2,1 млрд.грн. або на 83,0%.

Зобов`язання банків мають
таку структуру. Кошти Національного банку України складають 0,5 % від загальної
суми зобов’язань; коррахунки інших банків – 2,5%; строкові вклади (депозити)
інших банків та кредити, що отримані від інших банків – 22,8%; кошти суб’єктів
господарювання – 25,9 %; кошти фізичних осіб – 35,7 %; кошти небанківських
фінансових установ – 2,5 %; кошти бюджету та позабюджетних фондів – 0,6 %;
кредити, що отримані від міжнародних та інших фінансових організацій – 2,8%,
цінні папери власного боргу – 2,1 %; субординований борг – 1,6 %; інші
зобов`язання – 3,0%.

Банки мають таку структуру
коштів населення з точки зору строковості. Строкові кошти складають 81,8
млрд.грн. або 77,2 % від загальної суми вкладів, а кошти до запитання – 24,2
млрд.грн. або 22,8 %. Кошти в національній валюті складають 53,8% від загальної
суми коштів фізичних осіб.

Збалансоване зростання
активів та покращення їх структури і якості є необхідною умовою стабільного
функціонування і розвитку банків. У 2006 році активи збільшилися на 59,2 % або
на 126,6 млрд.грн. і становлять 340,4 млрд.грн. Загальні активи збільшились на
58,3 % або на 130,1 млрд.грн. і складають 353,1 млрд.грн., в т.ч. нерезиденти –
5,0 % від загальних активів.

Збільшення загальних активів
відбулось, в основному, за рахунок збільшення кредитів, наданих банками - на
113,3 млрд.грн. або на 72,5 %, з них: кредитів, що надані суб’єктам
господарювання – на 58,6 млрд.грн. або на 53,8%, кредитів, наданих фізичним
особам – на 44,6 млрд.грн. або в 2,3 рази.

Банки мають таку структуру
загальних активів. Високоліквідні активи складають – 12,7 % від суми загальних
активів, кредитні операції – 76,4 %, вкладення в цінні папери – 4,1 %,
дебіторська заборгованість – 0,4 %, основні засоби та нематеріальні активи –
5,3 %, нараховані доходи до отримання – 0,8 %, інші активи – 0,3% від суми
загальних активів. Продовжували зростати довгострокові кредити. За поточний рік
вони збільшилися на 82,3 % і на 01.01.2007 р. становили 157,2 млрд.грн. або
58,3 % від наданих кредитів.

Одним з важливих завдань для
банків залишається забезпечення прибуткової діяльності та підвищення
ефективності діяльності банків. За 2006 рік прибуток банків склав 4,6
млрд.грн., що майже у 2 рази більше, ніж за 2005 рік ( 2,2 млрд.грн.).
Порівняно з минулим роком доходи банків збільшились на 14,1 млрд.грн. або на
51,2 % і склали 41,6 млрд.грн., в т.ч. процентні доходи становили 30,2
млрд.грн. (або 72,6 % від загальних доходів), комісійні доходи – 8,3 млрд.грн.
(20,0%), результат від торговельних операцій – 2,0 млрд.грн. (4,9%), інші
операційні доходи – 0,8 млрд.грн. (1,9%), інші доходи – 0,1 млрд.грн. (0,3%),
повернення списаних активів – 0,1 млрд.грн. (0,3%).

Порівняно з відповідним
періодом минулого року витрати банків збільшились на 11,7 млрд.грн. або на
46,2% і склали 37,1 млрд.грн., в т.ч. процентні витрати становили 16,6
млрд.грн. (або 44,7 % від загальних витрат), комісійні витрати – 0,7 млрд.грн.
(2,0%), інші операційні витрати –1,9 млрд.грн. (5,1 %), загальні
адміністративні витрати – 12,1 млрд.грн. (32,7 %), відрахування в резерви – 4,4
млрд.грн. (12,0%), податок на прибуток – 1,3 млрд.грн. (3,5%).

2.2 Аналіз
ресурсної бази комерційних банків України та частки депозитів фізичних осіб в ній

В табл. Б.1 –
Б.8 Додатку Б наведені основні характеристики структури ресурсної бази перших
100 комерційних банків України станом на 01.01.2005 року (за 2004 рік),
01.01.2006 року(за 2005 рік) та на 01.10.2006 року (за 9 місяців 2006 року),
отримані за даними Асоціації комерційних банків України.

На рис.2.1 –
2.3 наведені графіки розподілу абсолютних сум депозитів фізичних осіб в перших
за обсягами активів 30 банках України станом на 01.01.2005 року, 01.01.2006
року, 01.10.2006 року.

З позиції
оцінки абсолютних обсягів депозитів фізичних осіб суму більше 1 млрд.грн. мали
в балансі:

- 
станом на 01.01.2005 року - 9 банків;

- 
станом на 01.01.2006 року - 15 банків;

- станом на
01.10.2006 року - 19 банків;

Явними лідерами
ринку депозитів фізичних осіб стабільно залишаються 3 банки:

- 1 місце – АКБ
«Приватбанк»:

- 5,558
млрд.грн. на 01.01.2005;

- 9,966
млрд.грн. на 01.01.2006;

- 13,099
млрд.грн. на 01.10.2006;

- 2 місце – АКБ
«Аваль» («Райффайзен Аваль»):

- 5,021
млрд.грн. на 01.01.2005;

- 9,165
млрд.грн. на 01.01.2006;

- 9,768
млрд.грн. на 01.10.2006;

3 місце – АКБ «Державний
Ощадбанк»:

- 3,459
млрд.грн. на 01.01.2005;

- 5,862
млрд.грн. на 01.01.2006;

- 6,845
млрд.грн. на 01.10.2006;