Контрольная работа по предмету "Военное дело и гражданская оборона"


Система цивільної оборони



ВАРІАНТ № 6

Теоретичне питання 3.1.4. Сили цивільної оборони

Звернемося до Закону України про «Цивільну оборону» від 03.02.1993 року зі змінами та доповненнями.

Кожен має право на захист свого життя і здоровя від наслідків аварій, катастроф, пожеж, стихійного лиха та на вимогу гарантій забезпечення реалізації цього права від Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, керівництва підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності і підпорядкування.

Держава як гарант цього права створює систему цивільної оборони, яка має своєю метою захист населення від небезпечних наслідків аварій і катастроф техногенного, екологічного, природного та воєнного характеру.

Розділ I

ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ

Стаття 1. Цивільна оборона України є державною системою органів управління, сил і засобів, що створюється для організації і забезпечення захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій* техногенного, екологічного, природного та воєнного характеру.

Систему цивільної оборони складають:

органи виконавчої влади всіх рівнів, до компетенції яких віднесено функції, повязані з безпекою і захистом населення, попередженням, реагуванням і діями у надзвичайних ситуаціях;

органи повсякденного управління процесами захисту населення у складі міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій, керівництва підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності і підпорядкування;

сили і засоби, призначені для виконання завдань цивільної оборони;

фонди фінансових, медичних та матеріально-технічних ресурсів, передбачені на випадок надзвичайних ситуацій;

системи звязку, оповіщення та інформаційного забезпечення;

спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади, доповноважень якого віднесено питання цивільної оборони;

курси та навчальні заклади підготовки і перепідготовки фахівців та населення з питань цивільної оборони;

служби цивільної оборони.

* Надзвичайна ситуація - порушення нормальних умов життя і діяльності людей на обєкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, великою пожежею, застосуванням засобів ураження, що призвели або можуть призвести до людських і матеріальних втрат.

Попередження соціально-політичних, міжнаціональних конфліктів, масових безпорядків і дії щодо ліквідації їх наслідків до компетенції органів управління і сил цивільної оборони не входять.

Стаття 2. Заходи цивільної оборони поширюються на всю територію України, всі верстви населення, а розподіл за обсягом і відповідальністю за їх виконання здійснюється за територіально-виробничим принципом.

Завданнями Цивільної оборони України є:

попередження надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру та ліквідація їх наслідків;

оповіщення населення про загрозу і виникнення надзвичайних ситуацій у мирний і воєнний часи та постійне інформування його про наявну обстановку;

захист населення від наслідків аварій, катастроф, великих пожеж, стихійного лиха та застосування засобів ураження;

організація життєзабезпечення населення під час аварій, катастроф, стихійного лиха та у воєнний час;

створення систем аналізу і прогнозування управління, оповіщення і звязку, спостереження і контролю за радіоактивним, хімічним і бактеріологічним зараженням, підтримання їх готовності для сталого функціонування у надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного часів;

підготовка і перепідготовка керівного складу цивільної оборони, її органів управління та сил, навчання населення вмінню застосовувати засоби індивідуального захисту і діяти в надзвичайних ситуаціях.

Стаття 3. Керівництво Цивільною обороною України відповідно до її побудови покладається на Кабінет Міністрів України, міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, керівників підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності і підпорядкування.

Начальником Цивільної оборони України є Премєр-міністр України.

Безпосереднє виконання завдань цивільної оборони здійснюється постійно діючими органами управління у справах цивільної оборони, у тому числі створеними у складі підприємств, установ і організацій силами та службами цивільної оборони.

Завдання, функції та повноваження органів управління у справах цивільної оборони визначаються цим Законом і Положенням про органи управління у справах цивільної оборони, яке затверджується Кабінетом Міністрів України.

Органи управління у справах цивільної оборони, які входять до складу місцевих державних адміністрацій, є підрозділами подвійного підпорядкування.

Розділ III

СИЛИ ЦИВІЛЬНОЇ ОБОРОНИ

Стаття 9. Силами цивільної оборони є її війська, спеціалізовані та невоєнізовані формування.

Війська цивільної оборони підпорядковуються керівникові спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади, до повноважень якого віднесено питання цивільної оборони.

Війська цивільної оборони виконують завдання щодо попередження та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру відповідно до законів України "Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру", "Про аварійно-рятувальні служби", "Про зону надзвичайної екологічної ситуації", "Про правовий режим надзвичайного стану" , "Про Збройні Сили України".

Умови залучення частин та підрозділів Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, до ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру визначаються Президентом України відповідно до Конституції України, законів України "Про правовий режим надзвичайного стану" та "Про Збройні Сили України". Кількість і чисельність частин і підрозділів цих військ визначаються з урахуванням потреб і особливостей регіону призначення.

Комплектування військ цивільної оборони здійснюється на підставі Закону України "Про військовий обовязок і військову службу", а також за контрактом.

Стаття 10. Для виконання специфічних робіт, повязаних з радіаційною та хімічною небезпекою, значними руйнуваннями внаслідок землетрусу, аварійними ситуаціями на нафтогазодобувних промислах, проведення профілактичних та відновлювальних робіт, у тому числі й поза межами України, у встановленому законодавством порядку можуть створюватися спеціа-лізовані формування, що підпорядковуються центральному органу виконавчої влади, до повноважень якого віднесено питання захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Застосування спеціалізованих формувань для дій за призначенням здійснюється згідно з Положенням про Цивільну оборону України, яке затверджує Кабінет Міністрів України.

Комплектування спеціалізованих формувань цивільної оборони здійснюється за контрактом з числа фахівців, що мають досвід роботи у надзвичайних ситуаціях.

Стаття 11. Невоєнізовані формування цивільної оборони створюються в областях, районах, містах Києві та Севастополі, на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності і підпорядкування у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

До невоєнізованих формувань цивільної оборони зараховуються працездатні громадяни України, за винятком жінок, які мають дітей віком до 8 років, жінок з середньою та вищою медичною освітою, які мають дітей віком до 3 років, та осіб, які мають мобілізаційні розпорядження.

Стаття 12. Для забезпечення заходів з цивільної оборони, захисту населення і територій від наслідків надзвичайних ситуацій та проведення спеціальних робіт у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, місцевих державних адміністраціях, на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності і підпорядкування створюються спеціалізовані служби цивільної оборони: енергетики, захисту сільськогосподарських тварин і рослин, інженерні, комунально-технічні, матеріального забезпечення, медичні, оповіщення і звязку, протипожежні, торгівлі і харчування, технічні, транспортного забезпечення та інші. Для проведення евакуаційних заходів в умовах надзвичайних ситуацій на базі місцевих державних адміністрацій створюються евакуаційні комісії.

Організаційні засади створення служб цивільної оборони та евакуаційних органів, їх завдання, функції і повноваження визначаються у Положенні про Цивільну оборону України.

Стаття 12-1. Контроль за дотриманням вимог законодавства з питань цивільної оборони органами виконавчої влади і органами місцевого самоврядування, керівниками підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності і підпорядкування здійснюється центральним органом виконавчої влади, до повноважень якого віднесено питання захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Розрахункова робота № 1

«Оцінка радіаційної обстановки після аварії на АЕС»

ВАРІАНТ № 6

Вихідні дані

Значення

Час аварії, год, хв

11

Час доби

День

Хмарність

відсутня

Швидкість вітру на висоті 10 м, м/с

2,8

Напрямок середнього вітру азимут, град

180

Час вимірювання рівня радіації

(потужність дози)

13

Виміряний рівень радіації

(потужність дози) на початку роботи До,

Рад/годину

35

Час початку роботи (входження в зону

зараження) Tп, годин

13

Час виконання робіт Т, годин

6

Установлена доза (задана) радіації Д уст,

рад

15

Тип Реактора

ВВЕР - 1000

Частка викиду РР в атмосферу, %

30

За таблицею 7 визначаємо категорію (ступінь) вертикальної стійкості атмосфери за:

Хмарність

відсутня

Час доби

День

Швидкість вітру на висоті 10 м, м/с

2,8

Це буде

конвекція

За таблицею 8 визначаємо середню швидкість вітру в прошарку поширення

радіоактивної хмари при:

конвекція

Швидкість вітру на висоті 10 м, м/с

2,8

Вона буде

5

приблизно.

За даними таблиці 4 для :

Тип Реактора

ВВЕР - 1000

Частка викиду РР в атмосферу, %

30

конвекція

Швидкість вітру середня, м/с

5

визначаємо розміри прогнозованих зон забруднення:

Зона М:

Довжина =

82,80

км

Ширина =

15,40

км

Площа =

1000,00

кв км

Зона А:

Довжина =

17,10

км

Ширина =

2,53

км

Площа =

34,00

кв км

Визначаємо:

а) час, що сплинув після аварії до кінця роботи:

Т к = Т п + Т

Т к - час кінця роботи

Т п - час початку роботи

Т - час роботи

Т к =

13-11+6

8

б) рівень радіації на одну годину після аварії за даними таблиці 1:

Д 1 =

Д 2 / К 2

К 2 =

0,76

для 2 годин після аварії за табл 1

Д 2 =

35

Виміряний рівень радіації

(потужність дози) на початку роботи До,

Д 1 =

35/0,76=

46,05263

рад/год

в) рівень радіації після закінчення роботи:

Д 8 =

Д 1 * К 8

К 8 =

0,434

для 8 годин після аварії за табл 1

Д 1 =

46,05263

рад/год

Д 8 =

0,434*46,05263=

19,98684

рад/год

г) дозу радіації, що може отримати особовий склад ЗвКПР і ПХЗ

за

6

годин роботи у зонах забруднення:

Д =

1,7 * (Д 8 * t 8 - Д 2 * t 2)

t 8=

8

години

t 2 =

2

години

Д =

1,7*(19,986*8-35*2) =

152,8211

рад

Визначаємо допустимий час роботи ЗвКПР і ПХЗ на забрудненій РР

місцевості.

Знаходимо співвідношення:

А = (Д 2 / Д зад) * К осл * К 2

К осл =

1

робота на відкритій місцевості

Д зад =

15

Установлена доза (задана) радіації Д уст,

К 2 =

0,76

для 2 годин після аварії за табл 1

Д 2 =

35

Виміряний рівень радіації

(потужність дози) на початку роботи До,

А =

(35/15)*1*0,76=

3,070175

За таблицею 9 при:

А =

3,070175

Т п =

2

Т доп =

0,75

години

приблизно.

Визначимо допустимий час початку роботи ЗвКПР і ПХЗ.

Співвідношення:

А =(Д 1 / Д зад) * К осл

А =

(46,05263/15)*1=

3,070175

За таблицею 9 при:

А =

3,070175

Т =

6

Час виконання робіт Т, годин

К поч =

1

години

приблизно.

Знаходимо відвернуту дозу радіації за 15 днів після аварії за формулою:

Д від =

1,7 * (Д 360* t 360 - Д 2 * t 2)

t 360 =

360

годин

t 2 =

2

години

Д 2 =

35

Виміряний рівень радіації

(потужність дози) на початку роботи До,

Д 360 =

Д 1 * К 360

К 360 =

0,09

для 360 годин після аварії за табл 1

Д 1 =

46,05263

рад/год

Д 360 =

46,05263*0,09 =

4,144737

Д від =

1,7 *(360*4,144737-35*2) =

2417,579

рад

Д від =

2417,579

рад

або

24175,79

мЗв

За даними таблиці 10 визначаємо невідкладні контрзаходи.

Оскільки

Д від =

24175,79

мЗв

то необхідно

провести укриття, евакуацію, йодну профілактику та обмежити

перебування дітей і дорослих на відкритому повітрі.

Висновки та пропозиції.

Отже, особовий склад ЗвКПР та ПХЗ може виконувати Р і НР у зоні

надзвичайно небезпечного зараження. За

6

годин

робота ЗвКПР і ПХЗ може отримати дозу опромінення

152,8211

рад

що перевищує

Д зад =

15

рад. Щоб не отримати дозу

опромінення більше

15

рад, слід скоротити час роботи в зоні

зараження до

Т доп =

0,75

години

або виконувати

роботу з використанням спеціального транспорту. Роботу можна почати

через

К поч =

1

години

після аварії.

Розрахункова робота № 2

«Прогнозування і оцінка радіаційної обстановкипісля аварії на АЕС з викидом радіонуклідів в атмосферу»

Тип СДОР = Аміак рідкий

Кількість СДОР, тонн = 25

Метеорологічні умови = Напівясно, ніч, 0 градусів Цельсія

Швидкість вітру, м/с = 2

Відстань від ХНО до ОНГ, км = 2

Вид сховища = Обваловані

Вистота піддону, м = 3

Час від початку аварії, год = 3

Азимут ОНГ, град = 30

Азимут вітру, град = 200

Показник та Результат прогнозування

Джерело забруднення = ХНО

Тип СДОР = Аміак рідкий

Кількість СДОР, тонн = 25

Глибина зараження, км = 0,914189531

Площа зони зараження, кв км = 0,656057861

Площа осередку ураження, кв км = Територія ОНГ

Тривалість уражаючої дії СДОР, хв = 3440,842105

Втрати від СДОР, чол

ПУНКТ 1. Оскільки обсяг рідкого аміаку невідомий, для розрахунків беремо його таким, що

дорівнює максимальній кількості аміаку у системі, тобто 25 тонн.

Визначимо еквівалентну кількість аміаку у первинній хмарі за формулою:

Q(e1) = K1 * K3 * K5 * K7 * Q (o)

K1 = 0,18 / 0,01 із додатку 3 для аміаку

K3 = 0,04 із додатку 3 для аміаку

K5 = 1 для інверсії (сторінка 7)

K7 = 0,6 / 1 із додатку 3 для аміаку і температури 0

Q (o) = 25

Визначення ступеня вертикальної стійкості атмосфери:

Метеорологічні умови = Напівясно, ніч, 0 градусів Цельсія

Швидкість вітру, м/с = 2

Це - інверсія за таблицею 1 на сторінці 5.

Q(e1) = 0,18*0,04*1*0,6*25= 0,108 (тонн)

ПУНКТ 2. Визначимо еквівалентну кількість аміаку у вторинній хмарі за формулою:

Q (e2) = (1 - K1) * K2 * K3 * K4 * K5 * K6 * Q (o) / h * d

K1 = 0,01 із додатку 3 для аміаку

K2 = 0,025 із додатку 3 для аміаку

K3 = 0,04 із додатку 3 для аміаку

K4 = 1,33 із додатку 4, швидкість вітру, м/с = 2

K5 = 1 для інверсія (сторінка 7)

K6 = 2,41 із додатку 5, час від початку аварії, год = 3

K7 = 1 із додатку 3 для аміаку і температури 0

d = 0,681 тонн/кубометр - це густина СДОР (додаток 3)

h = 3-0,2= 2,8 (метри)

h - це висота шару розлитого аміаку на підстилаючу поверхню, h = 0,05м.

Якщо розлив відбувається у піддон або обваловку, то h = H - 0,2 м, де Н - висота піддону чи обваловки, м.

Q (e2) = (1-0,01)*0,025*0,04*1,33*1*2,41*25/2,8*0,681= 0,001664174 (тонн)

ПУНКТ 3. Із додатку 1 глибина зони зараження первинною хмарою Г 1 дорівнює

при Q(e1) = 0,108 (тонн)

при Швидкість вітру, м/с = 2

Г 1 = 0,9072 (кілометрів)

ПУНКТ 4. Із додатку 1 глибина зони зараження вторинною хмарою Г 2 дорівнює

при Q (e2) = 0,001664174 (тонн)

при Швидкість вітру, м/с = 2 за пропорцією:

0,1 (тонн) - 0,84 (кілометрів)

0,001664 (тонн) - х (кілометрів)

х = 0,001664*0,84/0,1= 0,013979062 (кілометрів)

Г 2 = 0,013979 (кілометрів)

ПУНКТ 5. Повна глибина зони зараження:

Г = Г 2 + 0,5*Г 1

Г 2 = МАКСИМУМ (Г2;Г1) = 0,9072

Г 1 = МІНІМУМ (Г2;Г1) = 0,013979062

Г = 0,91419 (кілометрів)

Порівнюємо значення Г з даними додатку 2.

При інверсія

При Швидкість вітру, м/с = 2

Це - 40 (кілометрів)

Це - граничне значення глибини перенесення повітря за 4 год при різних швидкостях вітру. Вибираємо найменше поміж табличним 40 км та розрахованим 0,914189531 (кілометрів)

Мінімум (0,001756;48) = 0,914189531

ПУНКТ 6. Визначимо час надходження хмари зараженого повітря до ОНГ:

T надходження = x / V

х = Відстань від ХНО до ОНГ, км = 2

За додатком 6 при інверсія

при Швидкість вітру, м/с = 2

V = 10 км/год

T надходження = 2/10= 0,2 (години)

T надходження = 2*60/10= 12 (хвилин)

ПУНКТ 7. Визначимо площу зони хімічного ураження:

S = П * Г * Г / n

П = 3,14 - число "Пі", нескінченний дріб

П = 3,14

Г = 0,91419 (кілометрів)

n при Швидкість вітру, м/с = 2

n = 4 (сторінка 7)

S = 3,14*0,91419*0,91419/4= 0,656057861 (кв км)

ПУНКТ 8. Визначимо тривалість уражаючої дії аміаку.

Тривалість уражаючої дії СДОР залежить від часу її випаровування із площі розливу.

T = (h * d) / (K2 * K4 * K7)

h = 2,8 (метри)

d = 0,681 тонн/кубометр - це густина СДОР (додаток 3)

K2 = 0,025 із додатку 3 для аміаку

K4 = 1,33 із додатку 4, швидкість вітру, м/с = 2

K7 = 1 із додатку 3 для аміаку і температури 0

Т = 57,34736842 (години)

Т = 3440,842105 (хвилин)

Так як повна глибина зони зараження 0,91419 км менша за відстань від ХНО до ОНГ 2 км, то ОНГ (обєкт народного господарства) не попав у зону уражаючої дії СДОР і відповідно втрат персоналу ОНГ немає.

Список використаної літератури

1) http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2974-12




Не сдавайте скачаную работу преподавателю!
Данную контрольную работу Вы можете использовать для выполнения своих заданий.

Поделись с друзьями, за репост + 100 мильонов к студенческой карме :